Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Фосфорит.
Статті в журналах з теми "Фосфорит"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Фосфорит".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Дегтярева, И. А., Т. Ю. Мотина, Э. В. Бабынин та М. И. Султанов. "АГРОМИНЕРАЛЫ КАК ПРОТЕКТОРЫ ЖИЗНЕСПОСОБНОСТИ МИКРООРГАНИЗМОВ – ОСНОВЫ БИОУДОБРЕНИЯ". II МНК «Инновационная деятельность как фактор развития агропромышленного комплекса в современных условиях», № 1 (28 лютого 2020): 55–57. http://dx.doi.org/10.36684/22-2020-1-55-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследовано действие нативных минералов Татарстанских месторождений (бентонит, фосфорит, цеолит, сапропель) и их наноструктурных аналогов на эффективность роста автохтонных диазотрофных и фосфатмобилизующих бактерий, являющихся основой биоудобрения. На развитие обеих физиологических групп микроорганизмов положительное влияние оказывают только бентонит и фосфорит и в нативном и наноструктурном виде. Установлено значительное (от 10,1 до 27,8 раз) ускорение роста биомассы изучаемых микроорганизмов при внесении агроминералов. Полученные данные могут служить для модификации питательных сред в микробиологии.
2
Nadtochy, Anzhela, Natalia Velikonskaya та Evgeny Karyagin. "термодинамическое моделирование в сложных оксидных системах, эквивалентных фосфоритовым рудам". Modern Problems of Metalurgy 1, № 21 (6 листопада 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2018.01.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Фосфоритовая руда характеризуется широкой областью применений, важнейшими среди которых являются: производство желтого фосфора электроплавкой руды с возгонкой элементного фосфора, получение фосфорной кислоты, фосфоросодержащих соединений для химической промышленности, производство фосфорных удобрений. Фосфориты также используются для выплавки в дуговых электропечах фосфористых ферросплавов. К фосфористым ферросплавам относятся сплавы на основе железа, содержащие более 10 % Р, а также сложные сплавы, в которых наряду с фосфором содержатся марганец, кремний и другие элементы. В связи с потребностью украинских предприятий в феррофосфоре, разработка технологии получения феррофосфора из местных фосфоритов является актуальной задачей. Изложены результаты термодинамического анализа равновесия фаз в системах Fe – P – C и Ca – P – O в температурно-концентрационных областях, соответствующих условиям производства электротермического фосфора. Рассмотрены закономерности изменения активностей компонентов оксидных систем при переменных основности и составе. Установлено оптимальное значение основности и влияние добавок Al2O3 MgO на активности компонентов системы.
3
Золотарева, Галина Сергеевна, Светлана Владимировна Бондаренко, Сергей Викторович Ненахов та Василий Иванович Спицын. "Техногенные россыпи как источник титан-циркониевого сырья". Вестник ВГУ. Серия: Геология, № 4 (7 грудня 2018): 57–66. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2018.4/1650.
Повний текст джерелаАнотація:
Работа посвящена актуальной проблеме современности – освоению хвостов переработки песков, относящихся к общераспространенным полезным ископаемым (ОПИ). Приводятся характеристики материала хвостов обогащения ряда действующих предприятий Центрального региона России, прежде всего в Воронежской области. В качестве эталона сравнения используются последние данные по известному крупнейшему месторождению «Центральное», где в 2012– 2014 гг. с участием авторов проводились работы по повышению его инвестиционной привлекательности. Показано, что черновой концентрат хвостов обогащения по основным компонентам принципиально не отличается от концентрата эталонного объекта ни по минеральному составу, ни по его качеству. В концентрате хвостов отсутствует фосфорит – вредная примесь, осложняющая процесс обогащения. Также в хвостах обогащения отсутствует глинистая составляющая, что повышает «промывистость» материала. Объемы его возможного попутного извлечения таковы, что могут в значительной степени покрывать существующий в стране дефицит на титан-циркониевое сырье. При этом многие проблемы экологического и правового характера просто не возникают, сберегаются природные ресурсы, а региональная экономика приобретает новые точки роста.
4
Шабанова, И. Н., H. C. Теребова, Г. В. Сапожников та В. И. Кодолов. "Рентгеноэлектронное исследование механизма функционализации sp-элементами поверхности металл/углеродных наноструктур". Физика твердого тела 59, № 1 (2017): 167. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.01.43969.225.
Повний текст джерелаАнотація:
Mетодом рентгеноэлектронной спектроскопии изучались химическая связь атомов на поверхности металл/углеродных наноструктур, функционализированных атомами sp-элементов, таких как кремний, фосфор, сера, азот, фтор, иод, и влияние функционализации на изменение атомного магнитного момента d-металла (Fe, Ni, Cu). Показано образование прочной ковалентной связи атомов d-металла с атомами кремния, фосфора, серы и атомов углерода с атомами фтора, азота, иода на поверхности наноструктур. Обнаружено повышение атомного магнитного момента на d-металле при функционализации металл/углеродных наноструктур кремнием, серой, фосфором. Работа выполнена при поддержке программы фундаментальных исследований УрО РАН на 2015-2017 гг. (проект N 15-9-2-50). DOI: 10.21883/FTT.2017.01.43969.225
5
Левкун, Ольга. "З історії виникнення і діяльності фосфорного заводу у селі Незвисько на Покутті у міжвоєнний період (1919-1939)". History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, № 52 (15 грудня 2020): 118–33. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.52.118-133.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на певну кількість публікацій про розвиток промисловості у Галичині, зокрема Покутті, які побачили світ упродовж останнього пів століття, означене у заголовку питання дослідників не цікавило. Фосфорний завод був єдиним такого роду підприємством у Західній Україні.
У статті, на основі документів Івано-Франківського державного обласного архіву, висвітлюється історія виникнення і діяльності фосфорного заводу – єдиного на Покутті у селі Незвисько Городенківського повіту Станіславівського воєводства – у часи Другої Речі Посполитої. Аналізується фінансово-господарська діяльність підприємства, участь робітників у страйку 1923 р. з вимогою підвищення заробітної плати на 50%. Вивчено соціально-економічне становище селян та робітників, їх боротьбу проти політичного терору польськими властями, через проведення протестних акцій. На основі свідчень старожилів, історичної пам'яті вдалося відтворити суспільно-політичне становище у селі на Покутті у міжвоєнний період.
Охарактеризовано свинарство як головну галузь у селі Незвисько в ті часи. Висвітлено політику уряду, монополій щодо фінансового грабунку селян Покуття за рахунок штучного зниження цін на с/г продукцію і підвищення цін на товари першої необхідності, що призвело до банкрутства одноосібних господарств Незвиська. Досліджено матеріали конференції у Королівському замку Варшави з питань розробки покладів фосфоритів у Незвиську 29 листопада 1929 р. Аналізуються спогади жителів села щодо згадки про фосфорні копальні. Подано згадку про фосфорні копальні з роману Михайла Шолохова «Тихий Дон». Вивчено джерельну базу та історіографію теми дослідження на основі архівних документів.
6
Съедин, В. Т., О. Н. Колесник та Е. И. Ярощук. "ФОСФИДЫ В БАЗАЛЬТАХ ПОДВОДНЫХ ВУЛКАНИЧЕСКИХ ПОСТРОЕК ЯПОНСКОГО МОРЯ, "Литология и полезные ископаемые"". Литология и полезные ископаемые, № 4 (2018): 355–60. http://dx.doi.org/10.7868/s0024497x18040055.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведены данные рентгеноспектрального микроанализа зерен фосфидов, впервые обнаруженных в базальтах вулканических построек Японского моря. Находка фосфидов может служить доказательством эндогенного источника фосфора и, как следствие, вулканогенно-гидротермального происхождения фосфоритов Японского моря.
7
Щербаков, В. Д., and П. Ю. Плечов. "P- bearing olivine from lava flow of 2012-2013 Tolbachik volcano eruption." Новые данные о минералах, no. 2018(52) (March 15, 2018): 15–17. http://dx.doi.org/10.25993/fm.2018.52.23607.
Повний текст джерелаАнотація:
Опубликовано 160 высокоточных анализов оливина из лавы и тефры извержения вулкана Толбачик. Лава и тефра отбирались еще в горячем состоянии непосредственно во время извержения. Зафиксировано рекордное для оливина магматического генезиса содержание фосфора 0.48 мас.% P2O5. Показано, что богатые фосфором зоны формировались в процессе скелетного роста оливина уже во время течения лавы по поверхности.
8
Valkovskaya, T. L. "Взаимосвязь сосудистой кальцификации и концентрации остеопонтина в плазме крови у пациентов на заместительной почечной терапии методом перитонеального диализа". Експериментальна і клінічна медицина 82, № 1 (3 липня 2020): 81–86. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.01.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено изучение частоты кальцификации брюшного отдела аорты и роли плазменной фракции остеопонтина в её развитии, а также взаимосвязи между степенью нарушения фосфорно-кальциевого обмена у пациентов с хронической болезнью почек 5-й Д стадии на перитонеальном диализе. Выявлено, что кальцификация брюшного отдела аорты встречается у 73,3 % пациентов данной группы. Предикторами развития сосудистой кальцификации является возраст больных и длительность диализной терапии. С прогрессированием степени сосудистой кальцификации наблюдается ухудшение показателей костно-минерального обмена в виде статистически достоверного увеличения уровней сывороточного фосфора, фосфорно-кальциевого произведения и паратиреоидного гормона. Концентрация остеопонтина в плазме крови коррелирует со степенью тяжести кальцификации брюшной аорты и может быть маркером сосудистой кальцификации у диализных пациентов.
9
Убугунов, Л. Л., Б. Энхтуяа та М. Г. Меркушева. "Содержание подвижных минеральных соединений фосфора в каштановых почвах Северной Монголии при использовании разных форм фосфорита". Почвоведение 2015, № 6 (2015): 731–39. http://dx.doi.org/10.7868/s0032180x15060118.
Повний текст джерела
10
Захарьин, А. О., Ю. Б. Васильев, Н. А. Соболев, В. В. Забродский, С. В. Егоров та А. В. Андрианов. "Инжекционная терагерцовая электролюминесценция кремниевых p-n-структур". Физика и техника полупроводников 51, № 5 (2017): 632. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.05.44420.8432.
Повний текст джерелаАнотація:
В кремниевых p+-n-структурах обнаружена инжекционная электролюминесценция в терагерцовом диапазоне при гелиевых температурах. Исследовались структуры, созданные диффузией бора в легированный фосфором n-кремний. В спектрах терагерцового излучения на фоне широкого плавного фона наблюдаются сравнительно узкие линии люминесценции. Спектральное положение ряда линий соответствует оптическим переходам в донорах фосфора. Внутрицентровые переходы электронов в донорах фосфора возбуждаются в результате рекомбинационных процессов, происходящих в n-области структуры при инжекции неравновесных дырок. Ряд других линий в спектрах терагерцового излучения связан с внутрицентровыми переходами в акцепторных центрах, которые также возбуждаются в результате инжекции. Бесструктурный фон в спектрах электролюминесценции может быть связан с излучением при внутризонной энергетической релаксации горячих" носителей заряда, с эффективной температурой, превышающей температуру решетки, которые появляются в структуре в условиях инжекции. DOI: 10.21883/FTP.2017.05.44420.8432
11
Шеркузиев, Д. Ш., Х. А. Отабоев, О. А. Бадалова, Р. Раджабов, Ш. С. Намазов та А. Р. Сейтназаров. "МИНЕРАЛОГИЧЕСКИЙ СОСТАВ МЫТОГО СУШЕНОГО КОНЦЕНТРАТА КЫЗЫЛКУМОВ И ЕГО ПЕРЕРАБОТКА В ПРОСТОЙ СУПЕРФОСФАТ". Российский химический журнал 65, № 2 (20 серпня 2021): 102–15. http://dx.doi.org/10.6060/rcj.2021652.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Проанализированы различные виды фосфатных минералов апатитовой группы. Фосфатное вещество фосфоритов кроме фторапатита, может быть представлено, фторкарбонатапатитом – франколитом либо курскитом. Наибольшим содержанием фосфора обладает фторапатит, а наименьшим курскит. По величине параметров элементарной ячейки (аo = 9.33Аo) фосфатным минералом зернистых фосфоритов является франколит. Рентгенографическими и химическими методами исследования изучен минералогический состав мытого сушеного концентрата – зернистого типа фосфоритов Центральных Кызылкумов. Установлено, что главным фосфатным минералом зернистых фосфоритов Кызылкумов является франколит. В качестве примесей присутствуют кальцит, доломит, гипс, кварц, кальциевый силикат и др. Рассчитана норма серной кислоты для разложения мытого сушеного концентрата (25.75% Р2О5) с получением простого суперфосфата (не менее 17% Р2О5). Отличительной особенностью предлагаемого поточного способа перед классической (камерной) является то, что весь производственный цикл обработки природного фосфата осуществляется в две стадии. На 1-ой стадии фосфатное сырьё обрабатывается стехиометрическим расходом концентрированной серной кислотой (не менее 93%), в условиях полного разложения мытого сушеного концентрата с образованием фосфорной кислоты и кристаллов ангидрита (сульфат кальция). При этом температура реакции составляет 130 °С. На второй стадии, образовавшийся концентрированный раствор фосфорной кислоты в смеси с серной участвует в реакции с дополнительным вводимым количеством мытого сушеного концентрата, что является основой механизма химического образования монокальцийфосфата и гранулирования суперфосфатной массы. По сравнению с классической схемой, из процесса исключаются стадии складского созревания, аммонизации и сушки продукта
12
Скорняков, С. П. "ИССЛЕДОВАНИЕ ДИФФУЗИОННЫХ ПРОФИЛЕЙ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ МЫШЬЯКА И ФОСФОРА В СИЛЬНОЛЕГИРОВАННОМ КРЕМНИИ, "Электронная техника. Серия 3. Микроэлектроника"". Электронная техника. Серия 3. Микроэлектроника, № 1 (2021): 27–30. http://dx.doi.org/10.7868/s2410993221010048.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе исследованы распределения As в p-n-структурах, формируемых в сильнолегированном кремнии КДБ 0,001 (концентрация 1,3 10 см) диффузией As в эвакуированной ампуле. Использовались методы дифференциальной проводимости и нейтронно-активационный. Выявлено существенное различие распределений, что объясняется наличием части As в диффузионном слое в электрически неактивной форме в виде нейтральных кластеров вакансионного типа VAs. Параллельно исследованиям профилей As исследованы профили распределения в кремнии КДБ 0,001 фосфора, полученные диффузией в газовой фазе с источником в виде треххлористого фосфорa PCl в аналогичном по температуре и времени режиме диффузии. Полученные активационные профили распределения As и Р служат наглядным подтверждением преимуществ выбора донорной примеси As относительно других легирующих примесей для формирования в сильнолегированном кремнии низковольтных р-n-структур с туннельным и смешанным механизмами пробоя (напряжение пробоя U < 6 В), на основе которых изготавливаются низковольтные стабилитроны и ограничители напряжения. Критерии сравнения: соотношение поверхностных концентраций – Ns мышьяка 1 10 см, Ns фосфора 1,6 10 см, глубины залегания p-n-переходов – xj мышьяка 2 мкм, xj фосфора 1 мкм соответственно.
13
Ковригина, Н. П., О. А. Трощенко, Н. Ю. Родионова, С. В. Капранов та И. Ю. Еремин. "Исследования абиотических факторов среды на Карадагском взморье в мае и сентябре 2018 г." Труды Карадагской научной станции им. Т.И. Вяземского - природного заповедника РАН, № 1 (9) (15 квітня 2021): 61–73. http://dx.doi.org/10.21072/eco.2021.09.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлены результаты гидролого-гидрохимических исследований в прибрежной акватории Карадагского природного заповедника и в Коктебельской бухте, проводившихся в мае и сентябре 2018 г. Выделен новый для этого района тип распределения термохалинных полей с субмеридиональной ориентацией изотерм или изохалин. По величинам БПК5, окисляемости и коэффициену загрязнения Кз (БПК5 / окисляемости), не превышающего 1,0, показано, что санитарное состояние акватории соответствовало нормам для рыбохозяйственных водоемов. Проведено сравнение величин содержания органического вещества, полученного нами в начале исследований (2004 г.) с материалами 2018 г., показавшее отсутствие накопления растворенного органического вещества (Сров) за период исследований. По величинам отношения фосфора минерального к фосфору валовому (Рмин: Рвал) <30% и высоким концентрациям кремния и фосфора минерального выявлено влияние азовоморских вод на гидрохимическую структуру исследуемой акватории. В межгодовой изменчивости величин БПК5 на поверхности прибрежных станций прослежена тенденция к постепенному повышению их значений от года к году, начиная с 2005 г. по настоящее время.
14
Matasar, Ignat, L. Petrishchenko, T. Matasar та Valentyna Moyseyenko. "РОЛЬ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ В ХАРЧОВОМУ СТАТУСІ ПАЦІЄНТІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП, ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЯХ, РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС". Actual Problems of Nephrology, № 28 (30 липня 2021): 10–17. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.28-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Дана робота присвячена проблемі порушення харчування населення різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, зокрема недостатньому вмісту кальцію та фосфору.Мета. Узагальнення відомостей про властивості мінеральних речовин, зокрема, кальцію та фосфору, їх добове споживання населенням різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст макроелементів у раціонах харчування різних вікових груп населення (дорослого працездатного,дитячого, вагітних жінок) із різних населених пунктів Іванківського району Київської області, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС впродовж 2004–2018 рр. При дослідженні використано анкетно-опитувальний, математичний та статистичний методи.Результати та їх обговорення. Встановлено, що фактичне надходження з раціоном харчування фосфору у вагітних жінок становило фосфору – 76%. Щодо інших вікових груп дорослого населення, то надходження з раціоном харчування фосфору у чоловіків було вищим за фізіологічні потреби на 15%, а у жінок було у межах фізіологічних норм. Вміст фосфору в харчуванні дітей, які мешкають в екологічно небезпечних регіонах України, задовольняв фізіологічні потреби. Втрачає організм людини фосфор переважно із сечею (60-65% від величини, що надійшла із їжею).Знижується вміст фосфору в організмі хворих, які тривалий період вживали антацидні препарати, а також пацієнти, які мають проблеми з нирками, страждають на алкоголізм, вживають низькокалорійну їжу та мають хронічні хвороби. Всмоктування кальцію в організмі людини визначається іонізацією останнього і залежить від вмісту у продуктах харчування вітамінів А, С, D і F, а також магнію, фосфору і білку.Багато продуктів з високим вмістом кальцію одночасно багаті на вітамін D. У зв’язку із зазначеним, лише 20-30% від вжитого кальцію засвоюється. Через його низьку біодоступність важко задовольнити фізіологічні потреби організму в цьому есенці-альному елементі.Висновки. Контроль добового споживання та корекція рівня кальцію і фосфору є невід’ємними складовими впродовж всього життя людини, і вкрай необхідними у населення різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, особливо у осіб з віковими змінами нирок.
15
Расцветаева, Р. К. "Свой среди чужих Минералогическая сказка, "Природа"". Priroda, № 4 (2020): 51–60. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x20040067.
Повний текст джерелаАнотація:
Фосфаты образуют большой класс соединений, широко распространенных в природе. В структуре минералов фосфор находится в тетраэдрическом окружении из атомов кислорода. Из-за высокого заряда фосфора (+5) его тетраэдры объединяются не друг с другом, а главным образом с тетраэдрами катионов более низкой валентности (В3 , Be3*, Zn3*) или с октаэдрами мелких и средних по размеру катионов. В последнем случае создаются полиэдрические постройки, которые состоят из изолированных кластеров либо цепочек и слоев, а также каркасов. В этой сказке мы расскажем о некоторых из них.
16
Пырсиков, Дмитрий Александрович, Николай Владимирович Глаз, Лариса Викторовна Уфимцева та Лидия Анатольевна Пуалаккайнан. "Плодородие пахотных земель птицеводческого комплекса Челябинской области и пути его повышения". Аграрная Россия, № 2 (1 березня 2022): 45–48. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2022-2-45-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучено влияние на плодородие пахотных земель предприятия Челябинской области органического удобрения на основе помета птицы и гумата калия «Биоресурс» в дозе 30 т/га, а также жидкого гумата калия в дозе 20 л/га в 2017 – 2020 гг. Благоприятной для выращивания сельскохозяйственных культур реакцией среды характеризуется более 90 % пашни. Высокое содержание подвижного фосфора имеют 60 % пахотных почв. Очень высокое содержание обменного калия характерно для 72 % пашни, 28 % имеет повышенное и высокое содержание данного показателя. Для 33 % пахотных почв содержание гумуса не превышает 4 % и оценивается как низкое. Среднее содержание гумуса характерно для 50 % пашни и только 18 % характеризуется повышенным содержанием гумуса. В целом, более 60 % обследованных пахотных почв предприятия характеризуется высоким уровнем эффективного плодородия. Внесение удобрений «Биоресурс» ведет к оптимизации реакции почвенной среды, существенному повышению питательности за счет обогащения кальцием и фосфором, повышению содержания органического вещества, снижается доля кальция в составе ППК за счет увеличения доли калия. Рекомендовано внесение удобрения на основе птичьего помета и гумата калия «Биоресурс» для снижения щелочности пахотных почв и повышения уровня содержания органического вещества и подвижного фосфора.
17
Залевський, Р. А., Ю. М. Ільїнський, І. О. Пасічник та П. Д. Іванцов. "Особливості балансу елементів живлення під хмеленасадженнями". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. З’ясування впливу різних систем удобренняза тривалого їх застосування на винос азоту, фосфору і калію культурою хмелю та формування балансупоживних речовин у дерново-підзолистому супіщаномуґрунті Полісся. Методи: польовий, лабораторний, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняльний.Результати. Установлено, що за систематичного застосування мінеральних добрив (N180P60K200) відбуваєтьсяпідвищення урожайності шишок на 0,75 та 1,1 т/гаі формується співвідношення основної та побічної продукції на рівні 1,15 і 0,97 залежно від сорту. Додатковевнесення гною покращує показники продуктивностіна 15,2 та 23,9 %, але погіршує співвідношення(1,22 і 1,08 відповідно). Найвищими показникамивмісту NPK як у шишках, так і у стеблах із листям вирізнявся варіант спільного застосування гною і N180P60K200.Відповідно до систем удобрення величина господарського виносу варіювала: для азоту у межах 323-486 кг/га,для фосфору – 138–205 кг/га, калію – 238-399 кг/гапротягом чотирирічного періоду. За цей період буловнесено значно більше азоту – 720–1520 кг/га, фосфору – 240–640 кг/га, калію – 800–1760 кг/га. Під часвирощування хмелю слід відмітити особливу рольорганічних добрив у вигляді гною як джерела поживних елементів. Їхнє щорічне внесення суттєво впливає на формування балансу. Висновки. Загальнийрівень інтенсивності балансу щодо азоту, фосфоруі калію за всіма удобреними варіантами незалежновід сорту швидко зростає: N 199–373 %, P 161–342 %,K 277–562 %. Це свідчить про надлишкове, практичнонераціональне внесення добрив, норми яких встановлені за чинними нормативами, та про необхідність їхкорегування. Отримані експериментальні результатидозволили також уточнити показники виносу поживнихречовин урожаєм сортів хмелю.
18
Уманець, Д. П., та Р. М. Уманець. "ПРОДУКТИВНІСТЬ РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПОВНОРАЦІОННИХ КОМБІКОРМІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (22 березня 2020): 125–35. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.125-135.
Повний текст джерелаАнотація:
фору на продуктивні якості та витрати кормів у ремонтного молодняку кролів. Для досліду відповідно до його схеми у віці 113 діб було відібрано 120 голів кролів, з яких за принципом аналогів було сформовано 6 груп, по 20 голів у кожній (10 самців і 10 самок). Упродовж зрівняльного періоду усіх піддослідних кроленят годували повнораціонним комбікормом однакового складу. Різниця в годівлі тварин контрольної і дослідних груп зумовлювалась різними рівнями Кальцію та Фосфору у раціоні. Рівень Кальцію і Фосфору у раціонах тварин дослідних груп регулювали за рахунок додавання крейди та дикальційфосфату, використовуючи математичні методи оптимізації рецептів комбікормів програмного комплексу Win Mix 2.0. Якщо у 120-добовому віці молодняк контрольної та дослідних груп за живою масою істотно не відрізнявся, то у віці 127, 134, 141, 148, 155 та 162 доби цей показник змінювався по-різному і залежав від вмісту кальцію та фосфору в раціоні. Найвищу живу масу молодняку кролів в 120–165-добовому віці забезпечував комбікорм з вмістом 0,4 % Кальцію та 0,4 % Фосфору. Зміни у живій масі піддослідних тварин істотно позначилися на середньодобових приростах. За період вирощування кролів від 120- до 162-добового віку за середньодобовим приростом живої маси молодняк 4-групи перевершував аналогів 1-, 2-, 3-, 5- та 6-групи на 21-38 % (Р<0,001). Неоднакові зміни живої маси молодняку окремих груп були обумовлені різною інтенсивністю росту, про що свідчать відносні прирости живої маси тварин. За період вирощування кролів від 120- до 162-добового віку за відносним приростом живої маси молодняк 4-групи перевершував інших дослідних тварин на 0,2-3,5 %. Встановлено, що оптимальними параметрами забезпечення їх Кальцієм та Фосфором у віковий період 120-165 діб є відповідно 0,4 % і 0,4 % у 100 г повнораціонного комбікорму.
19
Konnova, N. I. "Compound phosphoric–zeolitic fertilizers—A new approach to improvement of offgrade phosphate rock efficiency." Mining Informational and analytical bulletin 5 (2019): 59–71. http://dx.doi.org/10.25018/0236-1493-2019-05-0-59-71.
Повний текст джерела
20
Смоляр, Н. І., та М. Ю. Лесіцький. "ОСОБЛИВОСТІ ФОСФОРНО- КАЛЬЦІЄВОГО ОБМІНУ В РОТОВІЙ РІДИНІ ДІТЕЙ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ЕМАЛІ ТА ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, № 2 (26 травня 2022): 88–94. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.16.
Повний текст джерелаАнотація:
вивчення стану емалі є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом підтримання гомеостазу порожнини рота. Відомо, що вирішальне значення у підтриманні стану карієсрезистентності мають процеси мінералізації емалі, які здійснюються за умови збереження оптимального електролітного балансу в ротовій рідині. На процеси формування резистентності емалі впливають ряд чинників, як місцевих, так і загальних, які також залежать від різних функціональних станів порожнини рота. Тому, особливої уваги заслуговують біохімічні дослідження ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі на тлі зубощелепних аномалій. Мета дослідження – оцінка біохімічних властивостей ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі та зубощелепними аномаліями. Методи дослідження. Дослідження концентрації основних неорганічних компонентів ротової рідини (загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію) проведено у 88 дітей 12 та 15 років із ЗЩА. Біохімічні дослідження ротової рідини проводились в клінічно-біохімічній лабораторії на базі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Наукова новизна. У даному дослідженні було вивчено показники фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині дітей із різними рівнями резистентності емалі та ЗЩА. У осіб 12 років із аномаліями окремих зубів виявлена висока концентрація кальцію, у дітей цього ж віку з аномаліями зубних рядів та аномаліями прикусу встановлено знижений вміст кальцію. Вміст неорганічного фосфору значно найвищим виявлено у дітей із аномаліями прикусу, а у осіб з аномаліями окремих зубів значно зниженим. Установлено виражені відмінності у концентрації даних елементів у ротовій рідині між КР та УР-КС дітьми 15 років із ЗЩА. У дітей з КР емаллю та аномаліями окремих зубів, зубних рядів та прикусу вміст кальцію у рото- вій рідині вищий, а фосфору – нижчий, порівняно із дітьми з цією ж ортодонтичною патологією, але емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу. Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей з аномаліями окремих зубів виявлено вищий вміст кальцію та нижчий вміст неорганічного фосфору ротовій рідині порівняно із дітьми з аномаліями прикусу. Встановлено вищий вміст кальцію, магнію та знижений вміст неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей із ЗЩА та КР емаллю порівняно з дітьми з УР-КС емаллю. Оскільки даний віковий період дитини співпадає із пубертатним періодом розвитку та періодом третинної мінералізації постійних зубів, дані зміни гомеостазу ротової рідини слід враховувати при плануванні профілактики карієсу зубів у цієї категорії пацієнтів, особливо з емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.
21
Переволоцкая, Татьяна В., та Вячеслав С. Анисимов. "Накопление тяжелых металлов растениями ячменя (зерно) в условиях техногенного загрязнения". Аграрная Россия, № 9 (19 жовтня 2019): 34–40. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-9-34-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Миграция тяжёлых металлов проанализирована на основе литературных данных, представленных коэффициентами накопления (Kн) Cu, Zn, Pb, Cd, Cr, Mn, Ni для растений ячменя (зерно) с применением методов статистического анализа. Анализ Kн проведен в пределах территории зоны Черноземья Российской Федерации. Распределение Kн химических элементов в разрезе исследуемых типов почв можно представить в виде убывающего ряда: серая лесная — Zn > Cu > Cd > Mn > Cr = Ni = Pb, темно-серая лесная — Zn > Cu > Cd > Mn > Cr > Ni = Pb; чернозем: выщелоченный — Zn > Cu > Mn > Ni > Cd = Pb > Cr, типичный — Zn > Cu > Mn > Cd > Pb = Ni > Cr. Тип почвы определяет от 20 до 33 % вариации накопления Mn, Ni и Cd. Установлено достоверное влияние подвижного фосфора (11 %) на накопление Cu ячменем (зерно) на серой лесной почве. На черноземе выщелоченном значимое влияние имеет подвижный фосфор (31 %). Выявлено достоверное влияние суммы обменных оснований (33 %) и гидролитической кислотности (21 %) на накопление Zn на черноземе выщелоченном. На серой лесной почве значимое влияние на накопление Pb оказывают гидролитическая кислотность (34 %), сумма обменных оснований (7 %), азот гидролизуемый (8 %), обменный калий (24 %,) и pH (21 %). Установлено достоверное влияние обменного калия (35 %, p = 0,02) на накопление Cr, азота гидролизуемого (38 %) и подвижного фосфора (38 %) на накопление Mn на серой лесной почве. На серой лесной почве накопление Ni обусловлено влиянием pH (44 %), органического вещества (35 %), гидролитической кислотности (24 %), суммы обменных оснований (3 %), азота гидролизуемого (6 %), подвижного фосфора (10 %) и обменного калия (8 %).
22
Kamut, N. V. "ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ, ЯКІ МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ ФОСФОРНО-КАЛЬЦІЄВОГО ОБМІНУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (31 січня 2019): 17–23. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9783.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Вітамін D відіграє ключову роль в обміні кальцію та фосфору і важливу роль у метаболізмі, тому є необхідним для розвитку дитини.
Мета дослідження – вивчити особливості фосфорно-кальцієвого гомеостазу та забезпечення вітаміном D у дітей раннього віку, народжених з великою масою тіла.
Методи дослідження. У дослідження було включено 82 дитини віком від 3 до 6 місяців та масою тіла при народженні понад 2500 г, гестаційний вік 37 тижнів і більше.
У разі виявлення порушення фосфорно-кальцієвого гомеостазу і забезпечення 25-ОН вітаміном D3 (25(ОH) D3), з метою усунення головних симптомів захворювання з боку кісткової, нервової та інших систем організму дитини і нормалізації показників фосфорно-кальцієвого обміну в дітей, проводили корекцію препаратами вітаміну D3 відповідно до протоколу Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2005 р. № 9.
Результати й обговорення. З метою оцінки забезпеченості 25(OH)D3 у дітей, хворих на вітамін D-дефіцитний рахіт, у сироватці крові визначали концентрацію 25(OH)D3 як маркера гормональної ланки ремоделювання кісткової тканини. Між показником кальцію в сироватці крові після лікування та рівнем 25(ОН)D3 після лікування існував достовірний прямий помірний зв’язок (R=0,560; p=0,0126) тільки у хлопчиків. Між показником лужної фосфатази в сироватці крові після лікування та рівнем 25(ОН)D3 після лікування відзначали достовірний зворотний сильний зв’язок (R=-0,555; p<0,001). Тобто при більшому вмісті лужної фосфатази після лікування спостерігали тенденцію до зменшення рівня 25(ОН)D3.
Висновки. Діти, народжені з великою масою тіла (понад 4000 г), мають дефіцит вітаміну D3 порівняно з дітьми, народженими з нормальною масою тіла. Маса тіла при народженні й у момент обстеження корелює з рівнем вітаміну D3 і є фактором ризику дефіциту вітаміну D3(негативна кореляція). У результаті проведеної корекції недостатності вітаміну D3 є позитивна динаміка.
23
Крамарьов, С. М., О. С. Крамарьов, П. В. Писаренко, А. О. Христенко, Л. М. Токмакова, С. І. Жученко, В. А. Сироватко та К. В. Сироватко. "ЗМІНА ВМІСТУ РУХОМОГО ФОСФОРУ В ГЕНЕТИЧНИХ ГОРИЗОНТАХ ЧОРНОЗЕМУ ЗВИЧАЙНОГО НА РІЛЛІ ВІДНОСНО ЦІЛИНИ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 7–22. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано зміну вмісту рухомого фосфору вгенетичних горизонтах чорнозему звичайного на ріл-лі відносно цілини в умовах північного Степу Україниза різних методів досліджень. Для точної діагности-ки фосфатного стану даних ґрунтів слід використо-вувати один із трьох методів: Карпінського–Зам'ятіної (ДСТУ 4727), Мачигіна (ДСТУ 4114) абоOлсена (ДСТУ ISO 11263). Встановлено, що реальнаприродна забезпеченість орного шару чорноземівзвичайних фосфором відповідає межі низької тасередньої забезпеченості цим елементом живленнярослин.
The change of the content of mobile phosphorusin the genetic horizons of ordinary black plowing arelatively virgin land under North Steppe of Ukraineat different research methods has been analyzed. Foraccurate diagnosis of phosphate status of these soilsshould use one of three methods: Karpinski–Zamiatina (GATS 4727), Machygin (GATS 4114)or Olsen (GATS ISO 11263). It has been establishedthat real natural security arable layer ordinary blackphosphorus corresponds to the boundary of low andmedium security that element of plant nutrition.
24
Уманець, Д., та Р. Уманець. "ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПОВНОРАЦІОННИХ КОМБІКОРМІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (3 травня 2020): 179–90. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.179-190.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено вплив згодовування комбікормів з різним рівнем Кальцію та Фосфору на продуктивні якості та витрати кормів у молодняку кролів.
Для дослідів у віці 45 діб відібрано 120 голів кроленят з урахуванням статі, віку, походження, живої маси, з яких за принципом аналогів сформували 6 групи, по 20 голів у кожній (по 10 самців і 10 самок).
Протягом науково-господарського досліду кролям усіх груп згодували повнораціонні гранульовані комбікорми, збалансовані за всіма поживними та біологічно активними речовинами згідно з рекомендованими нормами. Різниця в годівлі тварин контрольної і дослідних груп зумовлювалась різними рівнями Кальцію та Фосфору в раціоні.
У складі комбікормів для кролів контрольної та дослідних груп набір інгредієнтів був однаковим.
У віці 45 діб у піддослідного молодняку всіх груп спостерігалася подібна жива маса, яка в наступні вікові періоди (60, 75, 90, 105 та 120 діб) змінювалася по-різному, залежно від вмісту Кальцію та Фосфору в раціоні.
У 120-добовому віці найвищу живу масу виявлено у тварин 2-ї групи, яким згодовували комбікорм із вмістом 0,5 % Кальцію та 0,3 % Фосфору, що було відповідно на 385,0; 473,0; 467,0; 489,0 та 528,0 г більше (Р<0,001) порівняно з цим показником у аналогів 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп.
Неоднакові зміни живої маси молодняку окремих груп були результатом різної інтенсивності його росту. Про це свідчать прирости живої маси тварин протягом окремих вікових періодів.
У віці 106–120 діб тварини 2-ї групи за середньодобовим приростом переважали (Р<0,001) відповідно на 22,90; 35,86; 15,41; 35,86 та 25,29 % молодняк 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Разом з тим, кролі 3- та 5-ї груп за цим показником поступалися (Р<0,01) відповідно на 15,05 % аналогам 4-ї групи.
За відносним приростом у віці 106–120 діб тварини 2-ї групи переважали (Р<0,001) відповідно на 22,90; 35,86; 15,41; 35,86 та 25,29 % молодняк 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Разом з тим, кролі 3- та 5-ї груп за цим показником поступалися (Р<0,01) відповідно на 15,05 % аналогам 4-ї групи.
Встановлено, що оптимальними параметрами забезпечення їх Кальцієм та Фосфором у віковий період 45–60 діб є 0,6% і 0,3%, а у періоди 61–90 і 91–120 діб – Кальцію 0,5% і Фосфору 0,3%відповідно у 100 г повнораціонного комбікорму.
25
Ежкова, А. М., А. Х. Яппаров, В. О. Ежков, Л. М. Х. Биккинина, И. А. Яппаров та А. П. Герасимов. "РАзработка наноструктурного фосфорита: исследование безопасности применения". Доклады Академии наук 467, № 2 (2016): 242–45. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565216080260.
Повний текст джерела
26
Анциферова, Ольга Алексеевна, та Ольга Юрьевна Чиянова. "ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ХИМИЧЕСКИХ СВОЙСТВ ПОЧВ ПРИМОРСКОЙ РЕКРЕАЦИОННОЙ ЗОНЫ В ПОСЕЛКЕ ГОРОДСКОГО ТИПА ЯНТАРНЫЙ". KSTU News, № 57 (5 січня 2020): 19–29. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2020-57-19-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследования проводились в парковой рекреационной зоне, которая расположена вдоль абразионного побережья Балтийского моря в поселке городского типа (пгт) Янтарный Калининградской области. Для диагностики почв были за-ложены разрезы глубиной 150–250 см. Пробы почв отбирались из каждого гори-зонта. В образцах почв определялись рН, содержание органического углерода (с последующим пересчетом на гумус), подвижных соединений фосфора, калия, тяжелых металлов (Cu, Zn, Pb, Cd, Ni, Cr(3+)) и валовое количество ртути. Реакция среды в профиле почв находилась в интервале от слабокислой до нейтральной. В почвах северо-западной части парка им. М. Беккера обнаружены карбонатные горизонты на глубине свыше 80-100 см. Максимальное количество гумуса в почвах сосредоточено в слое 0 – 10 см. В среднем оно равно 3,30±0,10 % (пределы варьирования 3,00–4,45 %). Эти величины являются типичными для лесных почв на супесчаных и песчаных породах в автоморфных условиях региона. Распределение гумуса по профилю зависит от генезиса и варьирует от резко убывающего до равномерно убывающего. В четырех из восьми почвах обнаружены погребенные профили разной сохранности. Содержание органического вещества в гумусовых горизонтах погребенных почв варьирует в пределах от 1,19 до 3,99 %. Почвы рекреационной зоны содержат очень высокое количество подвижного фосфора (более 250 мг/кг) как в гумусовых горизонтах, так и в почвообразующих породах. Это объясняется примесью фосфоритов и является геохимической особенностью пород Замландского п-ова. Количество подвижного калия максимально в гумусовых горизонтах (100 – 278 мг/кг). Распределение калия по профилю резко убывающее. Почвообразующие песчаные породы имеют очень низкое содержание подвижного калия. Количество тяжелых металлов (Cu, Zn, Pb, Cd, Ni, Cr(3+)) и валовой ртути ниже предельно-допустимых концентраций.
27
Бараболя, О. В., М. Ю. Найдьон, С. М. Кононенко та С. Г. Коровніченко. "ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 35–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність поєднання в системі удобрення сої фосфорно-калійних та азотних добрив для реалізації її генетичного потенціалу. Метою дослідження є встановити оптима-льно обґрунтовані дози застосування азотних добрив. Дослідження з вивчення ефективності різних доз азотних добрив під час вирощування сої проводили в тимчасовому досліді з триразовим рендомізова-ним розміщенням варіантів. Використовувалися такі форми мінеральних добрив: аміачна селітра, суперфосфат гранульований і калій хлористий. Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні – навесні під передпосівну культивацію. Закладання польових дослідів, відбір рослинних і ґрунтових зразків, спостереження та дослідження проводили згідно з рекоменда-ціями і методичними вказівками останніх років. Результати досліджень показали, що застосування азотних добрив є головним чинником, що впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктив-ності сої та дає змогу зменшити витрати вологи на формування одиниці врожаю. Внесення азотних добрив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дозволяє зменшити на 34–39 % витрати вологи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Внесення азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60) збільшує вміст нітратного і амонійного азоту в шарах ґрунту 0–20 і 20–40 см у межах від 1,1 до 4,7 % відповідно. Мінеральні добрива досить позитивно вплинули на біометричні показники рослин сої. Найкращими виявилися варіанти, де азотні добрива застосовувалися на фоні фосфорно-калійних. Спостерігається тенденція до покращення відповідних показників за умови збі-льшення дози азотних добрив. Найвища врожайність насіння сої, в середньому за роки проведення досліджень 25,5 ц/га, формується на варіанті із внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,6 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Виявлено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казники якості насіння сої. Максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено на варіанті із вне-сенням по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найвищий вміст жиру (22,0 %) у зерні сої встановлено у ва-ріанті без внесення добрив. Покращення умов мінерального живлення шляхом внесення азотних доб-рив сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.
28
Moyseyenko, Valentyna, та Taras Medvedyev. "ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ Сa-P ОБМІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ ПІДХОДИ ДО КОРЕКЦІЇ". Actual Problems of Nephrology, № 28 (30 липня 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.28-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Однією з найбільш частих і важких проблем, що виникають при лікуванні діалізних хворих, є корекція фосфорно-кальцієвого обміну. При хронічній нирковій недостатності порушуються всі ланки фосфорно-кальцієвого обміну. При зниженні швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) нижче 60 мл/хв /1,73 м2 зменшується фільтрація фосфору і підвищується його сироваткова концентрація, що викликає підвищення секреції паратиреоїдного гормону (ПТГ).Мета. Узагальнити відомості про роль гормональної регуляції фосфорно-кальцієвого обміну в патогенезі розвитку хронічної хвороби нирок та серцево-судинних захворювань, що її супроводжують, і проаналізувати основні терапевтичні підходидля корекції цих порушень.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст. При дослідженні використано анкетно-опитувальний метод, а також – опис, аналіз, реферування.Результати та їх обговорення. ПТГ продукується головними клітинами паращитоподібних залоз (ПЩЗ). Концентрація Ca2 + в сироватці крові є основним модулятором секреції ПТГ [2]. Стимуляція кальцій-чутливих рецепторів (КЧР) ПЩЗ через каскад реакцій призводить в підсумку до пригнічення секреції ПТГ. Додатковим стимулом збільшення секреції ПТГ є гіперфосфатемія. ПТГ має наступні фізіологічні ефекти: стимулює резорбцію кальцію з кісткової тканини, реабсорбцію кальцію в ниркових канальцях. Вітамін D (D3 і D2) в асоціації з вітамін D-зв’язуючим білком переноситься в печінку, де гідроксилюється з утворенням 25(OH)D або кальцидіолу (KD), який в подальшому зазнає 1α-гідроксилювання в ниркових канальцях, перетворюючись в активну форму вітаміну D – кальцитріол (KT) або D-гормон. Білок Клото є трансмембранним протеїном, який крім інших ефектів, забезпечує певною мірою чутливість організму до інсуліну і уповільнює процес старіння в дослідах на тваринах. FGF23 має фосфатурічний ефект, стимулює секрецію ПТГ і гальмує 1α-гідроксилазну активність нирок, призводячи до зниження синтезу КТ і його рівня в сироватці крові.Висновки. Підвищення рівнів FGF23 і ПТГ є відповідальним за несприятливі ефекти надмірного вмісту фосфатів, але інгібування цих компенсаційних механізмів клінічно неможливо, тому що це призводить до небезпечних змін в мінеральному обміні. При цьому, профілактика кардіоваскулярних ускладнень у осіб з порушеннями в системі FGF23/Klotho повинна включати корекцію вмісту фосфатів, так як їх атерогенну роль продемонстровано, а спроби зменшити абсорбцію фосфатів з використанням тільки фосфат-біндерів можуть результувати збільшенням абсорбції фосфатів в той час, коли фосфат-біндери не присутні в порожнині кишківника. Можливим терапевтичним підходом також є дієтичний контроль у таких пацієнтів за рівнем Ca, P та вітаміну D з блокадою кишкового активного перенесення фосфатів для зниження дієтичної фосфатної абсорбції.
29
Sachuk, R. M., S. V. Zhyhalyuk, Ya S. Stravsky, A. I. Chaykovska, O. A. Katsaraba та N. P. Boltyk. "Новий мінеральний препарат для ветеринарної практики «Кальфомін»". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 390–99. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.50.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено нову фармацевтичну композицію «Кальфомін», що включає макро- та мікроелементи у вигляді водорозчинних солей, а саме: Кальцій, Фосфор, Магній, Натрій, Калій, Ферум, Манган, Цинк, Кобальт та Купрум. Також до складу препарату входять незамінні амінокислоти – метіонін та лізин. Препарат застосовують для лікування та профілактики захворювань корів, свиней, овець і кіз, пов’язаних з порушенням метаболізму перерахованих нутрієнтів (післяродового парезу, рахіту у молодих тварин, остеомаляції у старих тварин). Лікарський засіб ефективний при алергіях, токсикозах, післяродовій гемоглобінурії, плямистій хворобі, кропив’янці, екзантемі, геморагічному діатезі, гематурії і міоглобінурії; парезі внаслідок дефіциту Кальцію або Фосфору різної етіології. Рекомендовано “Кальфомін” в якості допоміжної терапії при отруєннях Свинцем, Фтором або Щавлевою кислотою, а для птиці для покращення яйценосності. Препарат застосовують для збільшення приросту живої ваги тварин на відгодівлі, тощо.
При введенні лабораторним тваринам у шлунок, внутрішньоочеревно і підшкірно, встановлено, що препарат належить до IV класу токсичності згідно СОУ 85.2-37-736:2011 та ГОСТ 12.1.007-76, тобто відноситься до малотоксичних речовин. Отримано дані про суттєве підвищення уже на 3-тю добу загального Кальцію, неорганічного Фосфору, Цинку та Купруму у сироватці крові отелених корів, яким перорально задавали “Кальфомін”. А на 14-ту добу активність цих елементів уже була в межах фізіологічних норм. Пероральне введення коровам “Кальфоміну” в дозі 30 мл на 100 кг маси тіла протягом 10 діб після отелу запобігає післяродовому парезу. “Кальфомін” представляє інтерес для ветеринарної медицини і тому доцільно продовжити його подальше клінічне дослідження і стандартизувати показники його якості.
30
Воробьев, Виктор Иванович, Оксана Владимировна Казимирченко та Елена Владимировна Нижникова. "ХИМИЧЕСКИЕ И МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КОЖИ И ЧЕШУИ РЫБ ПРИ ПЕРЕРАБОТКЕ И ПОЛУЧЕНИИ НОВОЙ ПИЩЕВОЙ ПРОДУКЦИИ". KSTU News, № 64 (1 лютого 2022): 81–94. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2022-64-81-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложен способ переработки рыбьей кожи с чешуей с целью получения пищевых добавок и напитков, обогащенных коллагеном и продуктами его гидро-лиза. Определено, что в результате термического гидролиза (100 °C в течение 2 мин) рыбьей чешуи в яблочном соке (массовая доля белка 0,1 %, углеводов – 11,8 %, золы – 0,46 %, фосфора – 0,11 %, кальция – следы) и последующего фрак-ционирования смеси получаемый сокосодержащий напиток, обогащенный про-дуктами гидролиза коллагена, имел следующий химический состав: белок – 1,12 %, углеводы – 10,7 %, зола – 0,69 %, фосфор – 0,18 %, кальций – 0,02 %.
Частично гидролизованная, набухшая и измельченная в яблочном соке (со-отношение 1:3 по массе, продолжительность гидролиза 48 ч при 4 °C) рыбья кожа (полуфабрикат) смешивалась и гомогенизировалась при соотношении 1:5 с яб-лочно-грушевым соком, приобретая пюреобразную консистенцию с содержанием белка 1,86 %, углеводов – 8,2, золы – 0,54, фосфора – 0,26, кальция – 0,01 %.
Микробиологические испытания фруктовых соков, кожи и чешуи судака выявили соответствие по нормируемым показателям. Наибольшей микробиологи-ческой стабильностью при холодильном хранении обладали пробы яблочно-грушевого сока. Состав микрофлоры фруктовых соков формировали споровые и неспоровые палочковидные бактерии, на конечных этапах хранения – дрожжевые и плесневые грибы, микрофлору кожи и чешуи – кокки. Показатели бактериаль-ной обсемененности проб обогащенных напитков, полуфабриката, пюре на основе яблочного сока и экспериментальных смешанных проб с добавлением апельсинового сока в фоновых точках были незначительными (в среднем на уровне 8,2×102 КОЕ/см3), к концу срока хранения они закономерно повышались. Микрофлору проб обогащенных напитков формировали неспоровые палочки Pseudomonas putida, единично Bacillus subtilis, в пробах с более низкими значениями pH доминировали кислотоустойчивые бактерии Streptococcus sp., Micrococcus candidus.
31
Saghravani, Seyed Reza, Sa’ari B. Mustapha, Shaharin B. Ibrahim, Mohd Kamil Yusoff та Seyed Fazlolah Saghravani. "PHOSPHORUS MIGRATION IN AN UNCONFINED AQUIFER USING MODFLOW AND MT3DMS / FOSFORO PERNAŠOS VANDENINGAJAME HORIZONTE MODELIAVIMAS MODFLOW IR MT3DMS PROGRAMOMIS / МОДЕЛИРОВАНИЕ ПЕРЕНОСА ФОСФОРА С ПОДЗЕМНЫМИ ВОДАМИ С ПОМОЩЬЮ ПРОГРАММ MODFLOW И MT3DMS". Journal of Environmental Engineering and Landscape Management 19, № 4 (21 грудня 2011): 271–77. http://dx.doi.org/10.3846/16486897.2011.634053.
Повний текст джерелаАнотація:
The rapid rate of urbanization and increasing demand for water in agriculture and industry are the reasons for considering groundwater as a main source of water. This can be a prologue to contamination of groundwater. Phosphorus as a type of nutrient that is derived from fertilizers has adverse effect on surface and subsurface water. The aim of this study was to monitor groundwater quality and the fate of contamination via three dimensional finite-different groundwater flow simulation (i.e. Visual MODFLOW version 4.2.). The study area was the campus of University Putra Malaysia. The monitoring indicated that the concentration of phosphorus is higher than those imposed by the standard of the Malaysian Department of Environment (DOE). Results of contamination transport modelling revealed the different rates of phosphorus transport in layers at the end of simulation period. Santrauka Staigi urbanizuotų teritorijų plėtra bei padidėjęs vandens poreikis žemės ūkyje ir pramonėje yra pagrindinės priežastys, lemiančios galimą požeminio vandens užtaršą. Fosforas, patekęs į aplinką tręšiant dirvą, neigiamai veikia ir antžeminius, ir požeminius vandenis. Darbo tikslas buvo stebėti požeminio vandens kokybės ir teršalų tolesnio sklidimo kitimą mode-liuojant požeminio vandens tėkmę Visual MODFLOW vs. 4.2. programa. Tyrimų vieta pasirinkta Malaizijos Putros universiteto teritorijoje. Atlikus teritorijos stebėseną nustatyta, kad fosforo koncentracija yra didesnė nei nustatyta Malaizijos aplinkosaugos departamento standarte. Galutiniai fosforo pernašos modeliavimo duomenys rodė, kad skirtinguose tyrimo sluoksniuose fosforo pernaša skirtinga. Резюме Быстрое расширение урбанизированных территорий, а также возросшая потребность в воде в сельском хозяйствеи промышленности являются основными причинами возможного загрязнения подземных вод. Фосфор, попавший в окружающую среду при удобрении почв, отрицательно воздействует как на наземные, так и на подземные воды.Целью работы было проследить дальнейшее изменение качества подземных вод и дальнейшую судьбу загрязняющих веществ, благодаря моделированию течения подземных вод с помощью программы Visual MODFLOW vs.4.2. В качестве места исследований была выбрана территория университета Путра в Малайзии. Исследованием названной территории установлено, что концентрация фосфора на ней выше установленной стандартом Малазийского департамента окружающей среды. Окончательные данные моделирования переноса фосфора показали также, что перенос фосфора в разных слоях исследуемой территории является разным.
32
Польовий, В. М., Л. А. Ященко, Г. Ф. Ровна та Б. В. Гук. "ВИНЕСЕННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ З ПРОДУКЦІЄЮ ЯЧМЕНЮ (HORDIUM VULGARE L.) НА ПРОВАПНОВАНОМУ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОМУ ҐРУНТІ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Винесення елементів живлення визначається кількістю їх накопичення в зібраній частині продук-ції. Мета досліджень – визначити рівень господарського винесення та повернення частини елемен-тів із соломою ячменю ярого, величину виносу на 1 т зерна і соломи. Дослідження проводили за умови хімічної меліорації дерново-підзолистого ґрунту різними дозами, визначеними за показником гідролі-тичної кислотності ґрунту (Нг), i видами вапнякових матеріалів (0,5‒1,5 Нг доломітового і 1,0 Нг вапнякового борошна), систематичного внесення рекомендованої норми добрив (N90P90K90) під ячмінь ярий із додаванням сірки S40 і мікроелементів (МЕ) у формі мікродобрива Нутрівант Плюс зерновий. Вапнування і удобрення мало позитивний вплив на урожайність зерна і соломи ячменю, зміну струк-тури рослин. У контролі та в разі внесення N90Р90К90 ширше відношення між зерном і соломою 1 : 1,09 і 1 : 1,04 вказує на посилений розвиток побічної продукції. Звуження співвідношення на про-вапнованих варіантах до 0,83–0,96 вплинуло на величину виносу азоту, фосфору і калію переважно через урожайність зерна і соломи, ніж динаміки вмісту елементів. Істотніші показники вмісту NPK у сухій речовині відзначено за умови додавання сірки (S40) і мікродобрива Нутрівант Плюс зерновий (2 кг/га) позакоренево. За рахунок зміни вмісту елементів і урожайності в зерні і соломі спостеріга-ються різні рівні виносу NPK. У зерні найвища кількість винесення відзначена для азоту (38,4–66,3 кг/га) і фосфору (18,1–31,7 кг/га), тоді як у соломі переважав калій (36,5–45,8 кг/га). Тобто по-вернення азоту із соломою залежно від удобрення і вапнування перебувало на рівні 34,1–38,7 %, фос-фору 19,2–30,9 %, калію 63,9–73,4 % від господарського виносу. Отже, повернення останнього у 2,0–2,7 раза перевищує азот і фосфор. Винесення на формування 1 т соломи в середньому за результа-тами досліджуваних варіантів (без контролю) становило 8,5 кг/т азоту, 2,5 фосфору і 11,0 кг/т ка-лію. Цей показник є більш стабільною величною, що дозволить корегувати систему живлення наступної культури залежно від кількості побічної продукції та повернення елементів при її зароблянні у ґрунт.
33
Габбасова, Илюся М., Руслан Р. Сулейманов, Тимур Т. Гарипов, Людмила В. Сидорова, Ирик Ю. Сайфуллин та Азамат Р. Сулейманов. "Оценка пригодности почв на склонах для использования в условиях орошения в северной лесостепи Башкортостана". Аграрная Россия, № 5 (18 травня 2017): 2–7. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2017-5-2-7.
Повний текст джерелаАнотація:
В северной лесостепной зоне с незначительно засушливым климатом необходимость орошения возникает преимущественно в пригородных хозяйствах мегаполисов при выращивании овощей. В связи с этим целью работы явилась оценка пригодности почв для орошения, сформированных в северной лесостепной зоне Южно-Уральского региона. Обследованный участок площадью 100 га расположен на выровненном плато и склонах преимущественно западной и южной экспозиций с абсолютными отметками от 202 до 150 м. Основной фон почвенного покрова представлен серыми лесными остаточно-карбонатными почвами, на крутых склонах сформированы дерново-карбонатные типичные почвы. Показано, что серые лесные остаточно-карбонатные почвы характеризуются удовлетворительными агрохимическими и водно-физическими свойствами, но недостаточной устойчивостью к антропогенным воздействиям, эрозионно опасны, пригодны для орошения только при выращивании овощных культур. По содержанию гумуса эти почвы относятся к малогумусным — от 3,21 до 3,97 %; количество щелочногидролизуемого азота в верхних горизонтах изменяется в относительно широком диапазоне — от 130 до 190 мг/кг; обменного калия — от 11 до 14 мг/кг; обеспеченность общим и подвижным фосфором очень низкое. Дерново-карбонатные типичные почвы характеризуются низким плодородием, расположены на очень крутых склонах, подвержены сильной эрозии и не подлежат орошению, должны быть залужены. Содержание гумуса в верхнем горизонте составляет 3,64 – 4,28 %, с глубиной оно резко снижается; щелочногидролизуемого азота — среднее, общего и подвижного фосфора — очень низкое.
34
Токмакова, Л. М., А. О. Трепач та Л. А. Шевченко. "Ефективність фосфорного живлення рослин кукурудзи за дії Поліміксобактерину". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 73–80. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – дослідити вплив різних способів застосування мікробного препарату Поліміксобактерину на фосфорне живлення рослин кукурудзи та обґрунтувати ефективність дії нового агроприйому.
Методика досліджень. У процесі дослідження використано польовий метод, біохімічні (визначення вмісту фосфору у зерні та листо-стебловій масі рослин), агрохімічні (визначення виносу фосфору із зерном та побічною продукцією) та статистичні методи.
Результати дослідження. За результатами проведених досліджень встановлено, що у середньому за три роки було виявлено тенденцію щодо збільшення вмісту фосфору в зерні кукурудзи дослідних варіантів із застосуванням мікробного препарату до 0,50-0,55 % порівняно з контрольним варіантом, де цей показник склав 0,47 %. Проведення поверхневої обробки вегетуючих рослин у фазі 7‒9 листків на фоні бактеризації збільшило загальний винос фосфору з урожаєм зерна на 53,2 %, з побічною продукцією на 36,3 %.
Елементи наукової новизни. Виявлено особливості впливу нового способу застосування Поліміксобактерину, який включає бактеризацію насіння та поверхневу обробку вегетуючих рослин, на інтенсивність фосфорного живлення кукурудзи і винос цього елементу з урожаєм культури.
Практична значущість. На основі експериментальних досліджень встановлено, що при вирощуванні кукурудзи доцільно використовувати агроприйом, що включає бактеризацію насіння і поверхневу обробку рослин по вегетації Поліміксобактерином, який впливає на підсилення засвоєння фосфору рослинами та сприяє збільшенню його вмісту у листо-стебловій масі і зерні кукурудзи, і, як наслідок, підвищується винос цього елементу з урожаєм культури, що свідчить про підвищення ефективності фосфорного живлення рослин кукурудзи.
The purpose of the article is to investigate the influence of various methods of using the Polymixobacterin microbial preparation on the phosphorous nutrition of corn plants and to substantiate the effectiveness of the new agricultural practice.
Methods of research. Field method, biochemical (determining phosphorus content in grain and leaf-stem part of plants) and agrochemical (determining grain and by-products’ phosphorus yield) and statistical methods were used during the study.
The research results. According to the results of the conducted researches, it was established that on the average over the three years of investigations the tendency of increasing phosphorus content in corn grain of experimental variants with the application of a microbial preparation up to 0.50–0.55 % was revealed in comparison with the control variant, in which this index was 0.47 %. Conducting the surface treatment of vegetating plants in the 7–9 leaf phase on the background of bacterization increased the total phosphorus removal in grain harvest by 53.2 %, and in by-product – by 36.3 %.
The elements of scientific novelty. The peculiarities of the impact of the new method of applying Polymixobacterin, which includes the bacterization of seeds and surface treatment of vegetating plants, on the intensity of phosphorus nutrition of corn and removing this element with the yield were revealed.
Practical significance. Based on the experimental studies it was established that at cultivating corn, it is expedient to use of agricultural practices, which include seed bacterization and surface treatment of vegetating plants with Polymixobacterin, which affects the enhanced phosphorus assimilation by plants and contributes to increasing its content in leaf-stalk mass and corn grains, and as a consequence, the removal of this element in the crop yield is raised, which testifies to growing the effectiveness of phosphorous nutrition of corn plants.
35
Päsok, R., та K. Tenno. "О КОНДИЦИОННОСТИ ФОСФОРИТОВ МЕСТОРОЖДЕНИЯ ТООЛСЕ". Proceedings of the Academy of Sciences of the Estonian SSR. Geology 38, № 3 (1989): 124. http://dx.doi.org/10.3176/geol.1989.3.05.
Повний текст джерела
36
Почиталкина, И. А., Д. Ф. Кондаков, О. А. Артамонова та О. В. Винокурова. "ТЕКСТУРНО-СТРУКТУРНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФОСФОРИТА ПОЛПИНСКОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ, "Журнал неорганической химии"". Журнал неорганической химии, № 11 (2017): 1503–6. http://dx.doi.org/10.7868/s0044457x17110125.
Повний текст джерела
37
Почиталкина, И. А., Д. Ф. Кондаков та О. В. Винокурова. "Влияние физико-механических факторов на текстурные характеристики высококремнистого фосфорита". Неорганические материалы 55, № 8 (2019): 841–45. http://dx.doi.org/10.1134/s0002337x1908013x.
Повний текст джерела
38
Морозова, Марина Олеговна. "Азот и фосфор в центральной зоне озера Арахлей". Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, № 2 (7 червня 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2021.2/3445.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: на основе экспедиционных исследований озера Арахлей показать изменение содержания биогенных элементов (азот и фосфор) с 2017 по 2019 год. Озеро Арахлей расположено в Восточной части Витимского плоскогорья на водоразделе Витим и Селенга в условиях резко континентального климата. Входит в группу озер Ивано-Арахлейской системы. Материалы и методы. При отборе проб и их анализе использовали стандартные гидрохимические методы и ГОСТ. Исследования проводили с использованием спектрофотометра Spekol-1300. Результаты и обсуждение. В сравнении с 2017 и 2019 годами в 2018 году в озере Арахлей произошло повышение концентрации биогенных элементов, что связано с увеличением количества осадков в летнее время. Окисляемость органического вещества в поверхностных водах подвержена значительным и довольно закономерным колебаниям, как в течение года, так и на протяжении нескольких лет. Это определяется изменением во времени и минерализации как аллохтонного, так и автохтонного органического вещества, накопленного в водоеме. Заключение. Увеличение нитрат-ионов, фосфатов и общего фосфора связанно с обильными атмосферными осадками, повлиявшими на увеличение поступления аллохтонного органического вещества. Биогенные элементы, в основном, находятся в пределах нормы ПДКр/х. В процессе исследования было определено, что содержание органического вещества почти не изменилось за весь исследуемый промежуток времени (2017 - 2019 гг.).
39
Осочук, С. С., О. С. Яковлева, and А. Ф. Марцинкевич. "Saliva Crystallogram as a Non-Invasive Test for Evaluating the Calcium-Phosphorus Composition of Tooth Tissue (Experimental Study)." Лабораторная диагностика. Восточная Европа, no. 3 (October 20, 2020): 294–301. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.9.3.010.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Кальций и фосфор играют основную роль в формировании структуры и наиболее важную роль в функционировании костной ткани зуба. В связи с этим определение содержания этих элементов в костной ткани зуба является чрезвычайно важным. Вместе с тем в настоящее время отсутствуют неинвазивные методы прижизненного определения уровня кальция и фосфора в костной ткани зуба. Поскольку в реминерализации костной ткани зуба участвует слюна, представляется целесообразным использовать феномен формирования кристаллов слюны, во многом зависящий от ее минерального состава.Цель. Разработка метода неинвазивного определения уровня кальция и фосфора в костной ткани зуба по картине микрокристаллов слюны.Материалы и методы. Эксперимент проведен на 120 неимбредных лабораторных крысах-самцах. Слюнную жидкость отбирали перед забоем животных. Слюну высушивали при комнатной температуре на предметных стеклах. Количество и форму кристаллов исследовали на микроскопе Leika DM 2000. Содержание кальция и фосфора определяли в экстрагированных зубах с помощью масс-спектрометра с индуктивно связанной плазмой Varian 810-MS компании Bruker (США). Содержание элементов рассчитывали по калибровочному графику внутренних стандартов Inorganic ventures-ICPMS-71А (США). В качестве группы контроля правильности расчетов использовали животных с 3-месячным введением препаратов, способных увеличивать кальцификацию костной ткани (аторвастатин и α-кальцидол).Результаты и обсуждение. В результате проведенных исследований разработана формула логистической регрессии, позволяющая рассчитать уровень кальция и фосфора в костной ткани зуба лабораторных животных на основании использования предложенной модели оценки минерального состава ткани по изменению кристаллограммы слюны. Базирующиеся на применении этой модели тесты позволяют установить содержание кальция в ткани зуба с 88,0% чувствительностью и 88,24% специфичностью, а неорганического фосфора – 68,18% чувствительностью и 85,0% специфичностью. Изменения уровня кальция и фосфора при приеме аторвастатина и α-кальцидола подтверждает правильность разработанных моделей.Выводы. Разработанный метод может быть использован специалистами, занимающимися созданием методов фармакологической коррекции минерального состава костной ткани зубов. Introduction. Calcium and phosphorus play the most important role in the functioning of bone tissue of the tooth and development of caries. In this regard, determination of the content of these elements in bone tissue of the tooth is extremely important. At the same time, there are currently no non-invasive methods for intravital determination of the level of calcium and phosphorus in the bone tissue of the tooth. The formation of saliva crystals largely depends on its mineral composition and ability to participate in the remineralization of tooth bone tissue.Purpose. The aim of this work was to develop a method for non-invasive determination of the level of calcium and phosphorus in the bone by the picture of its microcrystals.Materials and methods. The experiment was conducted on 120 non-benign laboratory male rats. Salivary fluid was collected before slaughtering animals. Saliva was dried at room temperature on a glass slide. The number and force of the crystals were examined on a Leika DM 2000 microscope. Calcium and phosphorus were determined in the extracted teeth using an inductively coupled plasma mass spectrometer Varian 810-MS from Bruker (USA). The content of the elements was calculated according to the calibration graph of the internal standards of Inorganic ventures- ICPMS-71A (USA). Animals with 3 months of administration of drugs capable of increasing bone calcification (atorvastatin and α-calcidol) were used as a control group for correct calculation.Results and discussion. As a result of the research, a logistic regression formula was developed, which allows calculating the level of calcium and phosphorus in the bone tissue of the tooth of laboratory animals. The developed model for determination of calcium was characterized by 88.1% accuracy, 88.0% sensitivity, and 88.24% specificity. The phosphorus model was characterized by 76.19% accuracy, 68.18% sensitivity, and 85.0% specificity. The changes of the level of calcium and phosphorus when taking atorvastatin and α-calcidol confirm the correctness of the developed models.Conclusions. The developed method can be used in scientific laboratories involved in the development of methods for pharmacological correction of the mineral composition of bone tissue of teeth.
40
Журенко, О. В., В. І. Карповський, О. В. Данчук та В. О. Трокоз. "ВПЛИВ ТИПУ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ВМІСТ ФОСФОРУ У КРОВІ КОРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 228–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Основними функціональними характеристиками діяльності нервової системи є процеси збуджен-ня і гальмування. Метою досліджень було з’ясувати ступінь та характер впливу типологічних особ-ливостей нервової системи на вміст Фосфору в організмі корів. Матеріалом для досліджень слугу-вали зразки крові тварин, отримані з яремної вени зранку до годівлі. Відбір крові проводили двічі на рік, влітку та взимку. Проведені дослідження свідчать, що у тварин з різними типами ВНД вміст Фосфору в різних фракціях крові перебував у фізіологічних межах. Пора року достовірно впливає на вміст Фосфору в цільній крові та її сироватці лише в корів СН типу ВНД. За результатами дослі-джень вмісту неорганічного Фосфору в сироватці крові корів з різними типами ВНД вміст неорга-нічного Фосфору в сироватці крові не виходив за фізіологічні межі та становив 4,2–5,1 мг/100 мл. Встановлено, що сила нервових процесів влітку прямо пов’язана з вмістом Фосфору в цільній крові (r=0,68; < 0,01), сироватці (r=0,66; р<0,01) та клітинах крові (r=0,56;р<0,05). Тоді як взимку ці вза-ємозв’язки послаблюються. Рухливість нервових процесів незалежно від пори року достовірно невза-ємопов’язана з вмістом неорганічного фосфору в сироватці крові корів (r=0,08–0,34). Урівноваже-ність нервових процесів достовірно впливала на вміст Фосфору у крові корів взимку – ղ²ᵪ=0,50 (р<0,01) та у клітинах крові залежно від пори року в межах – ղ²ᵪ=0,36–0,40 (р<0,05–0,01). Коефіці-єнт детермінації сили нервових процесів зі вмістом Фосфору свідчить, що влітку від 31 до 47% (р<0,05–0,01) вмісту о елемента в різних фракціях крові зумовлені варіабельністю показників сили нервових процесів. Регресійним аналізом достовірної залежності вмісту Фосфору в цільній крові ко-рів від рухливості нервових процесів не виявлено. У результаті багатофакторного дисперсійного аналізу впливу типу вищої нервової діяльності та пори року на вміст Фосфору у крові корів, встано-влено достовірну залежність між типом вищої нервової діяльності та вмістом Фосфору в цільній крові, сироватці крові та клітинах крові корів (F=3,98–6,62>FU=3,01; р<0,05–0,001).Аналізуючи вміст Фосфору у крові корів, достовірну взаємодію між типологічними особливостя-ми нервової системи та порою року не доведено (F=0,09–0,68<FU=3,01; р>0,05).
41
Yudovich, Ya E., M. P. Ketris, and N. V. Rybina. "Phosphorites and glauconite: cause of paragenesis." Vestnik of Institute of Geology of Komi Science Center of Ural Branch RAS 11 (2018): 43–47. http://dx.doi.org/10.19110/2221-1381-2018-11-43-47.
Повний текст джерела
42
Semenova, Galina V., Tatiana P. Sushkova, Elena N. Zinchenko та Sergei V. Yakunin. "РАСТВОРИМОСТЬ ФОСФОРА В МОНОАРСЕНИДЕ ОЛОВА". Конденсированные среды и межфазные границы 20, № 4 (17 грудня 2018): 644–49. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2018.20/639.
Повний текст джерелаАнотація:
Для выяснения конфигурации области гомогенности твердого раствора фосфора в моноарсениде олова методом рентгенофазового анализа были исследованы отожженные при температуре 753 К сплавы, принадлежащие политермическим сечениям SnAs–Sn4Р3, SnAs–Sn0.43P0.57, SnAs–SnP3, SnAs–P тройной системы Sn–As–P. Установлено, что область существования твердых растворов на основе SnAs имеет асимметричную форму, смещенную в сторону избытка летучих компонентов, причем максимальная растворимость фосфора (30-40 мол. %) отвечает направлению политермического сечения SnAs–SnP3. Сам моноарсенид олова обладает заметной областью гомогенности, о чем свидетельствует разница параметров решетки образцов, чей состав был приближен к противоположным границам области гомогенного существования фазы путем отжига в контакте через паровую фазу с гетерогенными смесями составов Sn0.39As0.61 и Sn0.535As0.465.
Результаты исследований получены на оборудовании ЦКПНО ВГУ.
43
Alemasova, Antonina S., Natalia D. Shchepina, Anastasia N. Chuprina, Anastasia S. Sergeeva та Aleksandr V. Dobrydin. "МОДИФИКАЦИЯ АНАЛИТИЧЕСКИХ ФОРМ ПРИ КОСВЕННОМ АТОМНО-АБСОРБЦИОННОМ ОПРЕДЕЛЕНИИ ФОСФОРА". Конденсированные среды и межфазные границы 20, № 3 (12 вересня 2018): 364–72. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2018.20/577.
Повний текст джерелаАнотація:
Модифицированы аналитические формы для косвенного атомно-абсорбционного определения фосфора: 11 ‑ молибдожелезофосфатный гетерополикомплекс и ионный ассоциат фенантролината меди(ІІ) (3:1) с гетерополианионом фосфора, которые обеспечивают повышенную селективность и чувствительность определения. Разработана методика косвенного пламенного атомно-абсорбционного определения фосфора в воде, отличающаяся от известных улучшенной воспроизводимостью, экспрессностью, селективностью. Относительное стандартное отклонение не превышает 0.06, продолжительность определения составляет 35 мин.
44
Vorobyova, Tatyana, Valeriy Petrov, Aleksey Belkov, Anton Prah та Vladimir Volynkin. "Физико-химический и механический состав почвы виноградников, обогащенной энергетическим биоматериалом". Magarach. Vinogradstvo i Vinodelie, № 2(108) part: 21 (19 червня 2019): 128–32. http://dx.doi.org/10.35547/im.2019.21.2.010.
Повний текст джерелаАнотація:
Растительные отходы сельскохозяйственного производства в основном утилизируются в качестве кормов в животноводстве и реже используются в виде удобрения на многолетних насаждениях. Из растительных сельскохозяйственных отходов в качестве органического удобрения могут быть использованы вторичные отходы винодельческого производства, виноградные выжимки. Обоснование возможности применения такого вида биоудобрения в конкретных условиях с учетом показателей, характеризующих биоматериал и состав почвы, послужило целью выполненной работы. Биогенность деградируемой почвы ампелоценозов увеличивается легко гидролизируемыми виноградными выжимами, по своему биохимическому составу являющимися зональным экологическим индукторам физико-химического и механического состава почвы. Партии используемого биоматериала, вносимого в почву опытных участков в период проводимых исследований, по своим биохимическим показателям (азот, фосфор, калий, органическое вещество, рН) не имели существенных различий. Показатели содержания подвижных форм фосфора и калия в почве используют для оценки фосфатного и калийного режимов разных почв. При их недостаточности в почве рациональна замена агрохимикатов, относящимся к средствам химизации сельского хозяйства (фосфор-калийные удобрения), биоудобрением из отходов виноградовинодельческого производства, содержащим эти макроэлементы. Определено, что повышение биогенности и физико-химического состава почвы возможно обогащением ее отходами виноделия, содержащими питательные вещества для корнеобитаемого слоя почвы (азот 6,3%; фосфор 0,44%; калий 1,59%), органическое вещество до 82% и рН не вызывающий изменений кислотного баланса почвы. Установлено, что после одного цикла (весна-осень-весна 2017-2018 гг.) внесения биоудобрения в комплексе с эффективными микроорганизмами (препарат Байкал ЭМ-1) почва характеризовалась увеличением органического вещества на 0,3%, подвижных форм фосфора - на 11,0 мг/кг, общего азота - на 0,07%, макроэлементов кальция, натрия, магния, калия - от 2,0 до 7,0 мг/кг, уменьшением гранулометрического состава почвы (фракция < 0,01 мм) - на 0,7%, снижением концентрации тяжелых металлов (кобальт, мышьяк, медь, цинк - по ГОСТ) - от 0,1 до 6,0 мг/кг. Использование виноградных выжимок в комплексе с эффективными микроорганизмами в качестве энергетического биоматериала удовлетворяет современным требованиям эколого-экономической и эффективной утилизации растительных отходов сельского хозяйства в области виноградовинодельческого производства.Vegetation residue from agricultural production is mainly used as feed in livestock rearing, and is less frequently used as fertilizer on perennial plantings. From agricultural green waste, secondary waste from wine production and grape pomace can also be used as organic fertilizers. We conducted feasibility studies on the use of such bio-fertilizers under specific conditions, taking into account soil composition and biomaterial parameters. Biogenesity of the degrading soils of ampelocenoses can be improved by easily hydrolyzed grape marc, the biochemical composition of which serves as zonal ecological inducer of soil physico-chemical and mechanical composition. Batches of biomaterial introduced into soil of experimental plots during research had no significant differences in biochemical parameters (nitrogen, phosphorus, potassium, organic matter, pH). Active forms of phosphorus and potassium content in the soil is used to estimate the phosphate and potassium statuses of different soils. When their content in the soil is insufficient, it is recommended to replace the agrochemicals (phosphorus-potassium fertilizers) with bio-fertilizers from grape-growing production waste rich in those macronutrients. The study established that soil biogenisity and physico-chemical composition can be improved through its enrichment with winemaking waste containing nutrients for soil root layer (nitrogen 4.3 %; phosphorus 0.49%; potassium 1.49%), up to 82% of organic matter and the pH that does not alter the soil acid balance. It was found that one cycle (spring-autumn - spring 2017-2018) of bio-fertilizer introduction combined with effective microorganisms (Baikal EM-1 preparation), increased organic matter in the soil by 0.3 %, active phosphorus by 11.0 mg/kg, total nitrogen by 0.07%, calcium, sodium, magnesium, and potassium macronutrients from 2.0 up to 7.0 mg/kg, and decreased soil granulometric composition (fraction < 0.01 mm) by 0.7 %; it decreased heavy metal concentration (cobalt, arsenic, copper, zinc - under GOST) from 0.1 to 6.0 mg/kg. Combined application of grape pomace and effective micro-organisms as energy biomaterial meets modern requirements for environmentally sound, effective and efficient disposal of agricultural green waste material in the field of viticulture.
45
Требухов, Алексей Владимиров. "Обмен веществ при кетозе и способ его коррекции". Аграрная Россия, № 11 (18 листопада 2016): 5–7. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-11-5-7.
Повний текст джерелаАнотація:
В условиях современного скотоводства одной из наиболее часто встречающейся патологией обмена является кетоз молочных коров. Данная патология широко распространена среди заболеваний высокопродуктивных молочных коров и наиболее ярко проявляется в зимне-стойловый период, сопровождаясь ацетонемией, кетонурией и кетонолактией. Изучены изменения основных биохимических показателей обмена при кетозе и разработан способ его коррекции. Исследования проводили в учхозе «Пригородное» Алтайского ГАУ в зимне-весенний период на коровах черно-пестрой породы. При клиническом исследовании учитывали общее состояние, температуру тела, пульс, дыхание, частоту сокращения рубца; при лабораторном исследовании — кетоновые тела и их фракции, глюкозу, общий белок, щелочной резерв, общий кальций и неорганический фосфор. Установлено, что одной из основных причин нарушения обмена веществ является недостаточное качество кормов и сбалансированность рационов, особенно по минеральному составу (Ca, P, Cu, Fe, Co, Mn, Zn, I, Se, Mg). Кетоз характеризуется высоким уровнем в крови общих кетоновых тел (2,5 ± 0,14 ммоль/л) и их фракции (ацетона с ацетоуксусной кислоты — 0,95 ± 0,05 ммоль/л и β-оксимаслянной кислоты — 1,56 ± 0,09 ммоль/л), низкой концентрацией глюкозы (2,33 ± 0,17 ммоль/л), щелочного резерва (16,32 ± 1,39 ммоль/л), неорганического фосфора (1,54 ± 0,12 ммоль/л), общего кальция (2,55 ± 0,09 ммоль/л) и общего белка (79,9 ± 2,2 г/л). Применение оптимизированного комбикорма по макроэлементному и микроэлементному составу обеспечило коррекцию обмена веществ у больных кетозом коров. Применение оптимизированного рациона с профилактической целью у клинически здоровых коров значительно снижает риск нарушения обмен веществ, характерного для кетоза коров.
46
Гладышев, А. Г., А. В. Бабичев, В. В. Андрюшкин, Д. В. Денисов, В. Н. Неведомский, Е. С. Колодезный, И. И. Новиков, Л. Я. Карачинский та А. Ю. Егоров. "Исследование оптических и структурных свойств трехмерных островков InGaP(As), сформированных методом замещения элементов пятой группы". Журнал технической физики 90, № 12 (2020): 2139. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2020.12.50133.129-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложен новый метод формирования трехмерных квантово-размерных островков InGaP(As), заключающийся в замещении фосфора на мышьяк в слое InGaP, осажденном на GaAs непосредственно в процессе эпитаксиального роста. Показано, что при замещении фосфора на мышьяк в тонком слое InGaP формируются трехмерные островки, излучающие в спектральном диапазоне 0.95-0.97 μm при комнатной температуре. Оценочная плотность островков составила 1.3·1010 cm-2. Ключевые слова: эпитаксия, квантовые точки, арсенид галлия, замещение фосфора, просвечивающая электронная микроскопия.
47
Ivanov, D. D. "Фосфорно-кальциевый обмен при хронической болезни почек". KIDNEYS, № 1 (1 лютого 2012): 61–68. http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.0.1.2012.176447.
Повний текст джерела
48
Aasmäe, E., та V. Saar. "О ПЕНООБРАЗОВАНИИ ПРИ АЗОТНОКИСЛОТНОМ РАЗЛОЖЕНИИ ФОСФОРИТОВ ПРИБАЛТИКИ". Proceedings of the Academy of Sciences of the Estonian SSR. Chemistry 38, № 1 (1989): 1. http://dx.doi.org/10.3176/chem.1989.1.01.
Повний текст джерела
49
Veiderma, M., та L. Viisimaa. "ВЫДЕЛЕНИЕ РЕДКОЗЕМЕЛЬНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ПРИ ПЕРЕРАБОТКЕ ЭСТОНСКИХ ФОСФОРИТОВ". Proceedings of the Academy of Sciences of the Estonian SSR. Chemistry 36, № 2 (1987): 98. http://dx.doi.org/10.3176/chem.1987.2.03.
Повний текст джерела
50
Заєць, С. О., Л. І. Онуфран, К. С. Фундират, С. М. Юзюк та Л. Б. Кисіль. "Поживний режим ґрунту на посівах ячменю озимого за різних строків сівби та регуляторів росту рослин в умовах зрошення". Аграрні інновації, № 12 (23 травня 2022): 28–33. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є визначення поживного режиму ґрунту на посівах ячменю озимого в умовах зрошення Південного Степу України за різних строків сівби та обробки насіння багатофункціональними регуляторами росту рослин Гуміфілд Форте брікс, МИР і PROLIS. Методи. Дослідження проводились на зрошуваних землях в 2016–2019 рр. за методикою польових і лабораторних досліджень Інституту зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН. У зразках ґрунту визначали вміст нітратів (за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору (за Мачигіним), обмінного калію (на полум’яному фотометрі). За сівби ячменю озимого 1 і 20 жовтня та обробки насіння використовували регулятори росту рослин (РРР): Гуміфілд Форте брікс (0,8 л/т), МИР (6 г/т) і PROLIS (5 г/т). Поливами вологість ґрунту на посівах підтримувалась на рівні 70% НВ у шарі 0.50 м. Результати досліджень. Встановлено, що обробка насіння ячменю озимого регуляторами росту рослин за сівби після попередника соя в 0,30 м шарі ґрунту на темно-каштанових ґрунтах збільшувала вміст нітратного азоту в ґрунті та покращувала забезпечення ним рослин, порівняно з контрольним варіантом (N90). У період весняного кущення рослин у шарі ґрунту 0,30 м у варіантах без РРР за сівби ячменю 1 і 20 жовтня нітратів містилося 35,9 і 47,8 мг/кг, тоді як за обробки насіння ними їх було більше – відповідно 36,0–40,3 та 59,6–63,6 мг/кг. У більшості випадків упродовж періоду “стеблування – повна стиглість зерна” за першого строку сівби вищий вміст нітратів у ґрунті забезпечували РРР Гуміфілд Форте брікс і PROLIS – 6,8–9,8 та 6,2–9,3 мг/кг, що на 1,0–1,8 та 0,9–1,0 мг/кг більше за варіант без них. Водночас як за другого строку сівби – Гуміфілд Форте брікс і МИР – 6,8–17,2 та 7,2–17,2 мг/кг, що перевищує контрольний варіант на 1,4–8,0 та 1,5–8,0 мг/кг. Враховуючи, що фосфорні і калійні добрива не вносились, то такої помітної різниці за обробки насіння РРР і без них за цими елементами живлення не спостерігалась. Висновки. Обробка насіння регуляторами росту рослин Гуміфілд Форте брікс, МИР і PROLIS значно поліпшувало передусім азотне живлення рослин ячменю озимого. Максимальна кількість нітратів і рухомого фосфору спостерігається в період весняного кущення рослин культури. Від весняного кущення до кінця вегетації, вміст їх у ґрунті зменшується, що свідчить про їх використання рослинами майже до “повної стиглості зерна” і більш інтенсивнішим воно було на варіантах з регуляторами росту рослин та за сівби ячменю озимого в пізніший строк сівби – 20 жовтня.