Статті в журналах: "Фосфоліпіди"

1

Стеценко, Наталія. "ХАРАКТЕРИСТИКА ФОСФОЛІПІДІВ ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ІНГРЕДІЄНТІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 7 (5 листопада 2019): 38–41. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.008.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз будови, властивостей та біологічної дії ессенціальних фосфоліпідів. Відзначені основні джерела фосфоліпідів рослинного та тваринного походження. Показано, що за умови регулярного споживання цих речовин з харчовими продуктами можна досягти позитивного впливу на функціонування організму, поліпшити обмін ліпідів. Фосфоліпіди здатні покращити структурно-механічні властивості та термін придатності харчових продуктів завдяки емульгуючій, стабілізуючій та антиоксидантній здатності. Перспективними напрямами використання цих речовин є збагачення хлібобулочних, кондитерських, молочних і м’ясних продуктів, сиркових виробів тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Stepanov, Yu M., та О. Yu Filippova. "СТЕАТОЗ І СТЕАТОГЕПАТИТ — ТРИГЕРИ ПЕЧІНКОВОГО ФІБРОГЕНЕЗУ?" GASTROENTEROLOGY, № 2.48 (1 лютого 2013): 97–106. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.2.48.2013.86164.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті відображено сучасні погляди на процеси фіброгенезу у пацієнтів із жировою хворобою печінки. Показано, що стеатоз та стеатогепатит є основними тригерами процесу фіброгенезу. Описано сучасні механізми формування фіброзу печінки. Обговорюються питання оборотності фіброзу при хворобах печінки, зокрема при жировій хворобі печінки. Подані основні напрями антифібротичної терапії. Призначення есенційних фосфоліпідів у пацієнтів із стеатозом печінки та стеатогепатитом з явищами фіброзу є доцільним із позиції доказової медицини. До нової генерації гепатопротекторів належить препарат Енерлів®, до складу якого входять знежирені соєві фосфоліпіди з максимальним ступенем очищення, а концентрація фосфатидилхоліну становить у середньому 76 % — показник, недосяжний для більшості препаратів есенційних фосфоліпідів, наявних на вітчизняному фармацевтичному ринку. Дифузні хвороби печінки містять пов’язані з мембраною дефекти і можуть перебігати з розвитком фіброзу, тому призначення фосфоліпідів у складі препарату Енерлів® може розглядатися як базова терапія при жировій хворобі печінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Tronko, M. D., O. I. Kovzun, V. V. Pushkarev та V. M. Pushkarev. "Внутрішньоклітинні механізми дії гормонів. Сучасний погляд на проблему і перспективи". Endokrynologia 26, № 1 (22 березня 2021): 82–94. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-1.82.

Повний текст джерела

Анотація:

Огляд присвячено аналізу внутрішньоклітинних сигнальних механізмів, які опосередковують дію гормонів та інших агоністів у клітинах-мішенях, та еволюції поглядів щодо класичних концепцій гормональної дії. Показана природа різноманітних позаклітинних носіїв інформації та рецепторів, які еволюціонували для опосередкування передачі сигналу. Зроблено акцент на два основні типи рецепторів, які головним чином опосередковують ефекти гормонів — G-білкові рецептори і рецепторні тирозинкінази (RTK). Представники сімейства G-білкових рецепторів використовують однаковий тип адаптерного механізму, що зв’язує рецептор з ефекторними системами всередині клітини — GTP-зв’язуючі білки. Крім добре вивченої cАMP-залежної сигнальної системи, G-білки здатні активувати мембранозв’язані фосфоліпази, що приводить до активації цілого комплексу ліпідних месенджерів, джерелом яких є не тільки мінорні, але й основні фосфоліпіди клітинної мембрани. Важливою подією для розуміння дії гормонів стало поняття тривалості сигналу як одного з ключових параметрів, що визначає характер кінцевого ефекту. Вивчення RTK дозволило виявити цілий ряд нових механізмів активації рецепторів і поклало початок новій ері у вивченні молекулярних основ клітинної регуляції, а також дало поштовх для розуміння молекулярних механізмів онкологічної трансформації клітин, оскільки багато онкогенів кодують саме тирозинкінази. Відмічена участь так званих адаптерних або каркасних білків в організації просторово-часової взаємодії сигнальних факторів. Ці білки зазвичай не мають ферментноїактивності, забезпечують місця стикування (докінг-сайти) для інших сигнальних білків, направляють сигнальні білки в специфічні субклітинні компартменти і допомагають організувати мультипротеїнові сигнальні комплекси. Таким чином, сучасний етап розвитку молекулярної й клітинної ендокринології дає підгрунтя для формування в майбутньому оновленої картини механізмів дії гормонів та інших біорегуляторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Osyodlo, G. V. "Епідеміологічні й терапевтичні аспекти хронічних дифузних захворювань печінки у військовослужбовців". GASTROENTEROLOGY, № 4.50 (1 серпня 2013): 50–56. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.4.50.2013.86378.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано результати статистичної звітності щодо захворюваності, структури та підходів до лікування хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) у військовослужбовців. Показано, що ХДЗП займають друге рангове місце у структурі хвороб органів травлення серед офіцерів та військовослужбовців контрактної служби, третє місце — серед військовослужбовців строкової служби, і впродовж 10-річного статистичного ряду рівень захворюваності на ХДЗП збільшився в 1,2 раза. У структурі ХДЗП серед офіцерів і військовослужбовців контрактної служби переважає хронічний гепатит невірусної етіології, а серед військовослужбовців строкової служби — хронічний вірусний гепатит. Для лікування ХДЗП як вірусної (у 76,9 % хворих), так і невірусної етіології (у 67,3 % хворих) використовували есенціальні фосфоліпіди, урсодезоксихолеву кислоту та їх поєднання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Tatarchuk, L. V., N. Ya Monastyryska та M. S. Hnatiuk. "ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ФОСФОЛІПІДІВ ТА СТРУКТУР ПЕЧІНКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЇ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ЇЇ ПАРЕНХІМИ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (2 грудня 2020): 26–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11530.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до структурної перебудови судин та органів басейну ворітної печінкової вени, а також функціонально-морфологічних змін печінки, які при цьому вивчено недостатньо. Мета дослідження –вивчити особливості змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки при резекції різних об’ємів її паренхіми. Методи дослідження. Біохімічними і морфологічними методами вивчено жирнокислотний склад фосфоліпідів та структури печінки 45-ти лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, яких поділили на 3 групи. До 1-ї (контрольної) групи входили 15 інтактних тварин, до 2-ї – 15 щурів після резекції лівої бокової частки (31,5 % паренхіми печінки), до 3-ї – 15 тварин після видалення лівої і правої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію щурів здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Біохімічно визначали жирнокислотний склад деяких фосфоліпідів печінки. З печінки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію гепатоцитів та гілок ворітної печінкової вени. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Встановлено, що видалення лівої і правої часток печінки в білих щурів призводило до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки. Найбільш виражені зміни виявлено в гілках ворітної печінкової вени. Встановлено кореляційні зв’язки між жирнокислотним складом фосфоліпідів та структурами печінки. Висновки. Видалення лівої і правої часток печінки в білих щурів призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки, які морфометрично характеризуються суттєвим зростанням розмірів гепатоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичних і стромально-паренхіматозних відношень, збільшенням відносних об’ємів пошкоджених паренхіматозних клітин, ендотеліоцитів, інфільтративних та склеротичних процесів. Домінують структурні зміни в гілках ворітної печінкової вени.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Mishchuk, V. V., та N. Ya Ivanochko. "Діагностична та прогностична значущість активності фосфоліпази А2, амілази, рівнів гістаміну та ендотеліально-моноцитарного активуючого пептиду ІІ в сироватці крові при різних формах гострого панкреатиту". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 10 (29 жовтня 2018): 29–32. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.29.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчити інформативну значущість різного ступеня підвищення активності фосфоліпази А2, амілази, рівнів гістаміну, ендотеліально-моноцитарного активуючого поліпептиду ІІ (ЕМАП-ІІ) як маркерів глибини ураження підшлункової залози (ПЗ) при гострому панкреатиті (ГП). Матеріали і методи. У 45 хворих, прооперованих з приводу тяжкої форми ГП, яким після лапароскопічного дослідження і виявлення розлитого ферментативного перитоніту дренували сальниковий отвір, розкривали і дренували зону некрозу, та у 28 хворих із ГП середнього ступеня тяжкості, яким проводили консервативну терапію, під час госпіталізації визначали активність фосфоліпази А2, рівні гістаміну, ЕМАП-ІІ імуноферментними методами та активність амілази кінетичним методом. Результати. При ГП середнього ступеня тяжкості активність амілази до початку терапії підвищувалась до (249,5 ± 16,2) од/л у 71,43% хворих, при тяжкому (деструктивному) - до (329,77 ± 24,2) од/л у 53,3% хворих (р < 0,05). Активність фосфоліпази А2 підвищувалась до (698,18 ± 9,70) нг/мл у всіх обстежених хворих із деструктивним панкреатитом та до (392,77 ± 15,59) нг/мл при ГП середнього ступеня тяжкості (р < 0,05). Рівень гістаміну у хворих із ГП середнього ступеня тяжкості становив (2,28 ± 0,12) нг/мл, у разі деструкції ПЗ - (5,10 ± 0,34) нг/мл (у здорових осіб - (0,70 ± 0,11) нг/мл). Розвиток таких ускладнень, як панкреатогенний перитоніт, має велику вірогідність (відношення шансів, odds ratio-OR становить 103,14) (p < 0,0001) у разі підвищення активності фосфоліпази А2 понад 392,77 нг/мл. Висновки. Висока активність фосфоліпази А2 і підвищений рівень гістаміну в сироватці крові у хворих із ГП на початковій стадії є більш прогностично вірогідними маркерами тяжкого його перебігу та розвитку ускладнень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Грабовський, Степан Стефанович, Олександра Степанівна Грабовська та Андрій Зіновійович Пилипець. "Вміст фосфоліпідів у крові свиней за умов стресу". ScienceRise 4, № 1(4) (13 листопада 2014): 10. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2014.29418.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

О. Демидова, Анастасія, Федір Ф. Гладкий, Олена Ф. Аксьонова та Світлана М. Мольченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ АЦЕТАТУ КАЛЬЦІЮ НА ПРОЦЕС ГІДРАТУВАННЯ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (22 липня 2021): 301–11. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.217685.

Повний текст джерела

Анотація:

Стадія гідратування рослинних олій проводиться з метою вилучення полярних ліпідів – фосфоліпідів. Ефективність проведення цієї стадії полягає не лише в низькому остаточному вмісті фосфоліпідів у гідратованій олії, а й у безпечності застосованих гідратуючих агентів, швидкості, простоті проведення гідратування та низькій вартості процесу. Досліджено процес гідратування соняшникової олії в присутності нового гідратуючого агенту – ацетату кальцію. Ацетат кальцію (харчова добавка Е 263) є безпечною речовиною, що повністю засвоюється організмом людини та не чинить негативного впливу на довкілля. Встановлено раціональні умови проведення гідратування з метою одержання олії зі вмістом фосфоліпідів ˂ 0.05 %, а саме: кількість ацетату кальцію – 0.01 %;тривалість гідратування – 10 хв; кількість води – 1 %. Визначено раціональні умови проведення гідратування в присутності ацетату кальцію. Досліджено основні показники якості гідратованої олії та лецитину, одержаного в результаті гідратування. Вони відповідають вимогам діючих нормативних документів. Одним з недоліків лецитину соняшнику є його здатність переходити з рідкого стану до пластичного, тобто підвищувати в’язкість в процесі зберігання. Доведений подвійний технологічний ефект використання ацетату кальцію – як ефективного гідратаційного агенту та добавки, що суттєво знижує в’язкість лецитинів (які одержують на стадії гідратування) до значень, за яких вони не утворюють пластичної модифікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Liashevych, Aliona, Evdokia Reshetnik, Vira Kolbasyns’ka, Stanislav Veselsky та Mykola Makarchuk. "Вплив корвітину на ліпідний спектр жовчі щурів з експериментальною гіперхолестеринемією". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 169–73. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-169-173.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі досліджено ліпідний спектр жовчі самців щурів із доксициклін-індукованою гіперхолестеринемією та при застосуванні корвітину в умовах експериментальної гіперхолестеринемії. Дослідження впливу корвітину (1 мг/кг, 7 днів) на ліпідний спектр жовчі в умовах доксициклінового навантаження (540 мг/кг, 5 днів) проводили на щурах-самцях масою 185–230 г (n=29). У гострих дослідах у тварин, що перебували під тіопенталовим наркозом (70 мг/кг), отримували жовч, у якій методом тонкошарової хроматографії, модифікованим у нашій лабораторії, визначали вміст фосфоліпідів, холестеролу та його етерів, вільних жирних кислот, тригліцеридів. Виявлено, що при доксициклін-індукованій гіперхолестеринемії в крові самців щурів зростає рівень загального холестеролу крові та зменшується концентрація вільного холестеролу жовчі. Корвітин усуває гіперхолестеринемічний ефект доксициклінового навантаження, знижуючи рівень загального холестеролу в крові й викликає істотне збільшення концентрації етерів холестеролу в жовчі самців щурів. В умовах доксициклін-індукованої гіперхолестеринемії в жовчі самців щурів знижується концентрація фосфоліпідів, а при застосуванні корвітину у тварин, що зазнали попереднього доксициклінового навантаження, уміст фосфоліпідів у печінковому секреті наближається до контрольних значень. Концентрація вільних жирних кислот у жовчі щурів із доксициклін-індукованою гіперхолестеринемією та при застосуванні корвітину виявляється істотно вищою, ніж у тварин контрольної групи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Dolinsky, A. A., L. Y. Avdeev, E. K. Zhukotskyy та A. A. Makarenko. "ЯВИЩЕ ГІДРОДИНАМІЧНОЇ КАВІТАЦІЇ ЯК ДІЄВИЙ МЕХАНІЗМ ДИСПЕРГУВАННЯ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСКРЕТНО-ІМПУЛЬСНОГО ВВЕДЕННЯ ЕНЕРГІЇ". Industrial Heat Engineering 37, № 6 (20 грудня 2015): 16–21. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.6.2015.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто вплив кавітаційних явищ на інтенсифікацію процесу диспергування при реалізації механізмів ДІВЕ. Розроблений та змонтований експериментальний стенд для дослідження впливу гідродинамічної кавітації на диспергування складних гетерогенних систем. Наведені результати експериментальних досліджень впливу теплофізичних режимів диспергування системи з фосфоліпідами на властивості утворених частинок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Onopchenko, O. V., G. V. Kosiakova, T. M. Goridko, V. M. Klimashevsky, and N. M. Hula. "The effect of N-stearoylethanolamine on liver phospholipid composition." Ukrainian Biochemical Journal 86, no. 1 (February 27, 2014): 101–10. http://dx.doi.org/10.15407/ubj86.01.101.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

I.S., Lupaina, Liashevych A.M., and Veselsky S.P. "EFFECTS OF TESTOSTERONE ON BILE ACID COMPOSITION OF BILE RATS." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 31 (December 20, 2021): 45–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-31-5.

Повний текст джерела

Анотація:

The study of sexual differences in the regulation of biliary secretory function of the liver is considered as one of the areas in hepatology. After all, the liver plays a role in mediating a number of systemic effects of sex hormones on the body and is a key organ of their metabolism. In particular, the correlation between the concentrations of sex hormones can determine the direction of physiological processes and their possible violations. Since hormones of a steroidal nature are considered to be one of the chains of effector mechanisms by which homeostasis is provided and processes of tissue proliferation, differentiation and growth occur, the correlation between the concentrations of steroid hormones can determine the direction of physiological processes and their possible disorders. The effects of androgens on cholate secretion remain poorly studied. Given the significant intersex differences in bile formation and bile secretion, the purpose of the study was to investigate the role of testosterone in the regulation of bile secretory function of the liver of female rats. During the study, physiological methods were used (surgery, cannulation of the bile ducts, registration of the dynamics of bile secretion); biochemical methods (separation by thin layer chromatography of the main organic components of bile (bile acids and lipids (cholesterol, cholesterol esters, phospholipids, triglycerides, free fatty acids)) with their preliminary differential extraction and subsequent quantitative densitometric evaluation of individual components of this bioliquid on chromatograms; methods of mathematical statistics (using the software package Statistica 5.0). Cholic secretion in female rats increased under the influence of testosterone. Testosterone increased the concentrations of taurocholic, tauroсhenodeoxycholic and taurodeoxycholic and glycocholic acids. Instead, the content of glycoсhenodeoxycholic and glycodeoxycholic acids under the action of testosterone decreased significantly, and the concentration of free bile acids -cholic, chenodeoxycholic and deoxycholic acids increased. As the content of taurocholate and glycocholate increased in female rats underthe influence of intraportal testosterone, this indicates an increase in the efficiency of the processes that provide conjugation and transformation of bile acids in the liver of these animals.Key words:testosterone propionate, cholates, free bile acids, conjugated bile acids, liver. Дослідження статевих відмінностей у регуляції жовчносекреторної функції печінки розглядається як один із напрямків у гепатології. Адже печінка відіграє роль посередника в ряді системних впливів статевих гормонів на організм і є ключовим органом їх обміну. Зокрема, співвідношення між концентрацією статевих гормонів може визначати направленість фізіологічних процесів та можливі їх порушення. Стероїдні гормони вважаються одними з ланцюгів тих ефекторних механізмів, за допомогою яких забезпечується гомеостаз та відбуваються процеси проліферації, диференціації та росту тканин. Ефекти андрогенів на секрецію холатів лишаються недостатньо вивченими. З огляду на значні міжстатеві відмінності в жовчоутворенні та жовчовиділенні метою роботи стало дослідження ролі тестостерону в регуляції жовчносекреторної функції печінки самиць щурів. Під час дослідження були використані фізіологічні методи (оперативне втручання, канюлювання жовчних проток, реєстрація динаміки виділення жовчі); біохімічні методи (розділення за допомогою тонкошарової хроматографії основних органічних складових жовчі (жовчних кислот і ліпідів (холестерол, етери холестеролу, фосфоліпіди, тригліцериди, вільні жирні кислоти)) з попередньою диференціальною їх екстракцією та подальшою кількісною денситометричною оцінкою окремих компонентів цієї біорідини на хроматограмах; методи математичної статистики (використання пакету програм Statistica 5.0). Під впливом тестостерону підвищувалася холесекреція у самиць щурів. Тестостерон збільшував концентрації таурохолевої, таурохенодезоксихолевої і тауродезоксихолевої та глікохолевої кислот. Натомість, вміст глікохенодезоксихолевої і глікодезоксихолевої кислот при дії тестостерону суттєво зменшувався, а концентрація вільних жовчних кислот –холевої, хенодезоксихолевої та дезоксихолевої кислот збільшувалася. Оскількипідвпливомвнутрішньопортальноговведеннятестостеронусамицямщуріввміст таурохолату і глікохолату збільшувався, це свідчить про зростання ефективності процесів, які забезпечують кон’югацію і трансформацію жовчних кислот в печінці цих тварин.Ключовіслова:тестостеронпропіонат,холати,вільніжовчнікислоти,кон’югованіжовчнікислоти,печінка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Hnatjuk, M. S., N. Ya Monastyrska та L. V. Tatarchuk. "ВПЛИВ РЕЗЕКЦІЇ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ НА ЇЇ ЖОВЧОУТВОРЮВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 53–57. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10559.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. На сьогодні в клініках широко виконують резекцію печінки. Видалення великих її об’ємів призводить до розвитку різних пострезекційних ускладнень та змін жовчоутворення. Мета дослідження – вивчити особливості жовчоутворювальної функції печінки при резекції різних об’ємів її паренхіми. Методи дослідження. Дослідження проведено на 45 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: 1-ша нараховувала 15 інтактних тварин; 2-га – 15 щурів після резекції 31,5 % паренхіми печінки; 3-тя – 15 тварин, у яких було видалено 58,1 % об’єму печінки. Через місяць від початку досліду за умов тіопенталового наркозу катетеризували спільну жовчну протоку і проводили забір жовчі протягом 1 год. При цьому розраховували інтенсивність секреції жовчі, в якій визначали концентрацію жовчних кислот: таурохолевої, глікохолевої, холевої, хенодезоксихолевої+дезоксихолевої, вміст фосфоліпідів, вільних жирних кислот, триацилгліцеролів і протеїнів. Евтаназію тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Гістологічні мікропрепарати печінки досліджували світлооптично. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводила до пострезекційної портальної гіпертензії, яка характеризувалася розширенням ворітної печінкової вени, повнокров’ям з дилатацією брижових вен, венозного русла тонкої і товстої кишок, асцитом, спленомегалією. Інтенсивність секреції жовчі за досліджуваних умов експерименту знизилася на 28,9 % порівняно з контролем, концентрація таурохолевої кислоти – на 21,5 %, глікохолевої – на 15,56 %, холевої – на 18,6 %, а хенодезоксихолевої+дезоксихолевої – на 16,2 %, концентрація фосфоліпідів – на 11,0 %, вільних жирних кислот – на 10,4 %, триацилгліцеролів – на 19,8 %, протеїнів – на 8,02 %. Світлооптично в мікропрепаратах печінки тварин 3-ї групи спостереження відмічали повнокров’я венозних судин, осередки гіпертрофії, дистрофії гепатоцитів, появу лімфоїдно-гістіоцитарних інфільтратів та збільшення стромальних структур. Висновок. Резекція лівої і правої бокових часток печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та змін жовчоутворення і жовчовиділення, що характеризується зниженням інтенсивності секреції жовчі, концентрації жовчних кислот, фосфоліпідів, вільних жирних кислот, триацилгліцеролів та протеїнів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Suleimanova, R. R., Ie A. Hudz, D. O. Melnychuk, and L. H. Kalachniuk. "Age peculiarities of the content of phospholipids in the blood of sterlet." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 5 (May 23, 2017): 98–101. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2017.05.098.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Trishchynska, M. A., та O. Ye Kononov. "Особливості лікування сенсоневральної приглухуватості судинного генезу та вікової втрати слуху". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, № 1 (12 березня 2022): 63–70. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.1.2022.931.

Повний текст джерела

Анотація:

Сенсоневральна приглухуватість (СНП) (нейросенсорна, перцептивна) — форма зниження слуху аж до повної глухоти, що характеризується ураженням звукосприймаючого відділу слухового аналізатора. СНП має значну поширеність і велику кількість етіологічних факторів. Значна поширеність серцево-судинних захворювань пояснює велику частку пацієнтів із СНП судинного генезу. Вікова втрата слуху (пресбіакузис) є одним із найпоширеніших нейродегенеративних захворювань у розвинених країнах. Оскільки пресбіакузис невиліковний, рекомендується використовувати допоміжні засоби, щоб поліпшити чутність і полегшити спілкування для запобігання зниженню когнітивних функцій у людей похилого віку. Холіну альфосцерат, напівсинтетичне похідне фосфатидилхоліну, є попередником ацетилхоліну в головному мозку. Фармакологічний ефект Медотиліну обумовлений стимуляцією синтезу ацетилхоліну та фосфатидилхоліну (фосфоліпіду мембран), що покращує передачу сигналів холінергічних нейронів, еластичність мембран та функцію рецепторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Filonik, I. O., та L. F. Zamorueva. "Вивчення впливу нікелю та хрому на склад ліпідів та активність ліпаз у зерні кукурудзи при проростанні". Biosystems Diversity 17, № 2 (16 липня 2009): 116–21. http://dx.doi.org/10.15421/010956.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено вплив важких металів нікелю та хрому на фізіолого-біохімічні показники ліпідного обміну в зерні кукурудзи гібриду Бліц 160 МВ при проростанні. Виявлено редукцію вмісту загальних ліпідів більшою мірою під впливом вищих концентрацій металів і за їх спільної дії; зростання фракцій стеринів та вільних жирних кислот, але редукцію фракції фосфоліпідів за комплексної дії двох металів; при цьому у зерні під впливом токсикантів зростала активність ліпаз. Знайдені зміни складу ліпідів та активності ліпаз у зерні кукурудзи при проростанні можуть бути використані як маркерні на дію металів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Stepanov, Yu M., S. L. Melanich та L. Ya Melnychenko. "Оцінка ефективності корекції запальних та фібротичних процесів у хворих на хронічний вірусний гепатит С". GASTROENTEROLOGY, № 3.49 (1 травня 2013): 88–94. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.3.49.2013.86291.

Повний текст джерела

Анотація:

Високий рівень захворюваності, погіршення якості життя хворих, зростання смертності від ускладнень хронічних захворювань печінки обумовлюють соціально значиму медичну проблему. Пошук механізмів гальмування процесів фіброгенезу є одним із актуальних напрямів.У роботі вивчено вплив базової терапії (препаратів урсодезоксихолевої кислоти, есенціальних фосфоліпідів, пентоксифіліну, аргініну гідрохлориду) і поєднання базової терапії з автоцитокінами на показники функціональної активності печінки, ендогенної інтоксикації, процесів фіброгенезу. Обстежено 42 хворих на хронічний вірусний гепатит С.Застосування базової терапії та автоцитокінів мало більш вагомий позитивний вплив на прояви цитолізу, холестазу, обмін глікопротеїнових комплексів позаклітинного матриксу, детоксикаційну функцію печінки та ендотоксемію, про- і антифіброгенні фактори.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Zhukova, A. I., G. L. Volkov, Ye N. Krasnobryzhaya та S. P. Gavryliuk. "Phospholipase А2 purification and characterization from venom of snake Gloydius blomhoffii brevicaudus". Studia Biologica 6, № 1 (2012): 19–36. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0601.195.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Babenko, N. A., and V. S. Kharchenko. "The role and regulation of phospholipase d in brain insulin signaling pathway." Fiziolohichnyĭ zhurnal 64, no. 2 (April 10, 2018): 40–46. http://dx.doi.org/10.15407/fz64.02.040.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Yachna, M. G., O. B. Meched, O. P. Tretyak та B. V. Yakovenko. "ВМІСТ ФОСФОЛІПІДІВ У ТКАНИНАХ КОРОПА ЛУCКАТОГО (CYPRINUS CARPIO L.) ЗА ДІЇ НАТРІЙ ЛАУРИЛСУЛЬФАТВМІСНОГО ТА БЕЗФОСФАТНОГО СИНТЕТИЧНИХ МИЮЧИХ ЗАСОБІВ". Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology 76, № 2 (26 липня 2019): 48–52. http://dx.doi.org/10.25128/2078-2357.19.2.8.

Повний текст джерела

Анотація:

The biological laws of adaptation of fish to the action of surfactants are studied. Changes in the content of phospholipids in the gills, brain, liver and skeletal muscle of the scaly carp (Cyprinus carpio L.) under the influence of sodium lauryl sulfate and nonphosphate synthetic detergent have been studied. Ambiguous mediated changes in indicators were identified under the action of toxicants. Such changes can be caused by both the direct action of surfactants on the body of hydrobionts and the peculiar restructuring of the lipid bichar in the direction of counteracting the influence of toxicants. With the experimental introduction of sodium lauryl sulfate-containing synthetic detergent and non-phosphate synthetic detergent into aquarium water, changes in the activity of phospholipids occur in all test tissues of the carp. When applying lauryl sulfate, we observe almost uniform effect on all investigated fabrics. With the tendency to increase, we observe indicators in the brain and white muscles, but with a tendency to decrease in the liver and gills. As for the effect of lauryl sulfate on the tissue, we observe the greatest importance in the liver tissues and uniform effect on the white muscle, brain and gills of the carp.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Rabchenuk, O. O., V. O. Khomenchuk, V. Z. Kurant, and V. V. Grubinko. "Phospholipid composition of some tissues of carp and pike under the influence of Fe3+ ions." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 1 (February 16, 2017): 97–102. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2017.01.097.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Hopanenko, O. O. "Fatty acid composition of phospholipids and esterified cholesterol." Ukrainian Biochemical Journal 87, no. 2 (April 27, 2015): 133–40. http://dx.doi.org/10.15407/ubj87.02.133.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Makieieva, N., and V. Malakhova. "Clinical significance of phospholipid levels in exhaled breath condensate in children with wheezing." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA, no. 4(92) (May 30, 2018): 22–26. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2018.92.22.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Senyk, J. I., V. O. Khomenchuk, V. Z. Kurant, and V. V. Grubinko. "The role of erythrocyte membrane phospholipids in the formation of the resistance of fish organism to the action of cadmium ions." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 9 (September 25, 2014): 146–50. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2014.09.146.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Коpolovets, І. І., P. Shtefanich, P. Berek, Z. Gerteliova, P. О. Boldizhar та V. V. Rusyn. "Порівняння вмісту біомаркерів запалення у пацієнтів при стенозі сонних артерій та вивчення його змін залежно від прогресування атеросклерозу та виникнення атеросклеротичних ускладнень". Klinicheskaia khirurgiia, № 1 (28 січня 2018): 38–40. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.01.38.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчити рівень гомоцистеїну та ліпопротеїн-асоційованої фосфоліпази А2 (Lp-PLA2) у пацієнтів при атеросклеротичному ураженні сонних артерій, оцінити його зв’язок з морфологічними змінами атеросклеротичної бляшки, ступенем стенозу та вираженістю симптомів захворювання. Матеріали і методи. Проаналізовані зміни біомаркерів у 130 пацієнтів за симптомного та асимптомного перебігу стенозу сонних артерій залежно від його ступеня та структури атеросклеротичної бляшки. Результати. Виявлене достовірне збільшення рівня Lp-PLА2 у пацієнтів за симптомного стенозу внутрішньої сонної артерії (ВСА) та за його асимптомного перебігу за наявності м’якої атеросклеротичної бляшки. Концентрація гомоцистеїну не залежала від структури атеросклеротичної бляшки. Висновки. При порівнянні вмісту гомоцистеїну та Lp-PLA2 у пацієнтів при атеросклеротичному ураженні сонних артерій доведено, що вміст Lp-PLA2 є більш інформативним діагностичним критерієм для виявлення пацієнтів з можливим виникненням гострого порушення кровообігу головного мозку. Підвищення рівня Lp-PLA2 у пацієнтів при симптомному стенозі ВСА є свідченням нестабільності атеросклеротичної бляшки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Lukjanchuk, V. D., Yu M. Polishchuk, I. I. Seifullina, G. I. Posternak, D. S. Kravets, N. V. Rysukhina та Ye Ye Martsinko. "Комплексна біохемілюмінесцентна оцінка церебропротекторної ефективності цереброгерму на моделі закритої черепно-мозкової травми". EMERGENCY MEDICINE, № 6.61 (1 серпня 2014): 152–57. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.61.2014.83651.

Повний текст джерела

Анотація:

Відомо, що гіперініціація вільнорадикального окислення фосфоліпідів мембран церебральних нейронів у місці первинного ушкодження за умов закритої черепно-мозкової травми відіграє ключову роль у патогенезі цього екстремального стану. Отже, для переривання даного ланцюгового механізму вторинного пошкодження мембран нейронів принципове значення має здатність потенційних церебропротекторних засобів реалізовувати антирадикальний захист головного мозку, що буде визначати характер перебігу та наслідки закритої черепно-мозкової травми.Раніше проведеними нами скринінговими дослідженнями на моделі закритої черепно-мозкової травми встановлена висока лікувальна ефективність вперше синтезованої координаційної сполуки ферум біс(цитрато)германат (цереброгерм).Метою дослідження було провести в динаміці біохемілюмінесцентний аналіз фармакотерапевтичної дії цереброгерму за умов закритої черепно-мозкової травми.Експериментально доведено, що досліджувана оригінальна координаційна сполука реалізує високу антирадикальну активність, на що вказує модифікація всіх параметрів біохемілюмінесцентного світіння на моделі закритої черепно-мозкової травми. Більше того, цереброгерм здатен ефективно сприяти збереженню пула ендогенних антиоксидантів, за рахунок чого частота обривів вільнорадикальних ланцюгових реакцій переважає над частотою його розгалужень і, як результат, процес ліпідного переокиснення, ініційований за умов травматичного пошкодження головного мозку, піддається різкому гальмуванню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Odynets, Yu V., A. F. Ruchko та T. Yu Cherednikova. "Можливості моніторингу гострих бронхолегеневих захворювань у дітей на основі аналізу конденсату видихуваного повітря". CHILD`S HEALTH, № 4.47 (5 липня 2013): 44–49. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.4.47.2013.89783.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою підвищення якості лікувально-діагностичної допомоги дітям з ускладненими та затяжними негоспітальними пневмоніями обстежено 74 дитини віком від 6 до 18 років. Діагностика та лікування тематичних хворих проводилися відповідно до «Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"». Спеціальне дослідження — вивчення стану сурфактанту за рівнями ліпідів, їх перекисного окислення та антиоксидантного захисту у конденсаті видихуваного повітря дітей із пневмоніями. Вірогідно доведено, що ускладнені та затяжні форми пневмоній у дітей супроводжуються значним ушкодженням сурфактанту, що підтверджується змінами визначених у конденсаті видихуваного повітря показників ліпідів, їх перекисного окислення та антиоксидантного захисту: у гостру фазу легеневого запалення статистично значуще підвищувались показники загальних ліпідів, холестерину, дієнових кон’югат та малонового діальдегіду, каталази та супероксиддисмутази; вміст фосфоліпідів зменшувався. Ступінь указаних змін відповідає тяжкості запалення, наявності та характеру ускладнень (загальнотоксичних, гнійних), тривалості захворювання. Діагностовано субклінічну дисфункцію сурфактанту в періоді реконвалесценції, що підтверджує необхідність контролю стану бронхолегеневої системи, зокрема сурфактанту, на етапі реабілітації в амбулаторних умовах. Це спонукає до подальшого вивчення впливу сурфактант-протективної терапії на прогноз ускладнених та затяжних пневмоній у дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Lyzogub, V. G., T. V. Zavalskaya, T. S. Bruzgina, V. V. Bogdan, and D. M. Zhornichenko. "Prediction of the development of myocardial infarction in patients suffered from unstable stenocardia by changes in the fatty acid spectrum of lymphocyte membrane phospholipids." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 4 (April 20, 2015): 150–55. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2015.04.150.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Kolesnikov, Ya S., and S. V. Kretynin. "Role of specific phospholipase D isoenzymes in biological action of jasmonic acid during plant stress responses." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 10 (October 20, 2018): 95–102. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2018.10.095.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Tyazhka, O. V., V. V. Smishchuk, and T. S. Bryuzgina. "Importance of bile biochemical studies as an indicator of fatty acids, phospholipids and cholesterol metabolic disorders in children with cholelithiasis." PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA, no. 1(61) (April 15, 2015): 63–67. http://dx.doi.org/10.15574/pp.2015.61.63.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Dlyaboha, Yu Z., та J. F. Rivis. "Fatty acid composition of blood plasma, liver and skeletal muscles of rats with experimental hyperсholesterinemia and under influence of fish oil". Studia Biologica 5, № 2 (2011): 73–84. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0502.158.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Zavalska, T. V. "Comparison of the efficiency of antiaggregative therapy in patients with first arisen and progressive angina pectoris to influence the fatty acid spectrum of platelet membrane phospholipids." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 8 (August 25, 2014): 138–43. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2014.08.138.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Яров, Ю. Ю. "Динаміка біохімічних та мікробіологічних параметрів при моделюванні різної реактивності організму". CLINICAL DENTISTRY, № 1 (30 квітня 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12042.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Захворювання тканин пародонта за соціально-економічним значенням відносяться до числа найбільш складних проблем у сучасній стоматології. Актуальними залишаються питання уточнення ключових механізмів розвитку і перебігу запально-деструктивного ураження тканин пародонта залежно від стану реактивності організму та можливість управління цими процесами. Мета дослідження – вивчити динаміку біохімічних та мікробіологічних показників в умовах експерименту з моделюванням крайніх станів гіпер- і гіпореактивності організму. Матеріали і методи. Досліди виконано на 24 дорослих безпородних собаках масою 8–12 кг зі спотанним пародонтитом. Тварин поділили на три рівні групи, в яких моделювали стани нормо-, гіпер- та гіпореактивності організму. В сироватці крові й тканинах ясен оцінювали динаміку біохімічних параметрів, а також частоту виділення і рівень заселення мікрофлори дентальної біоплівки при різній реактивності організму. Результати досліджень та їх обговорення. При гіпер- та гіпореактивності організму відбувається виснаження резервних можливостей антиокисної системи (АОС), про що свідчить достовірне зниження активності основного ферменту антирадикальної ланки АОС – супероксиддисмутази (СОД) – в сироватці крові й біоптаті ясен, відповідно в 1,41 і 2,84 раза (р<0,05). При цьому вібувається достовірне підвищення активності ферменту фосфоліпази А2 в сироватці крові й тканинах ясен (р<0,05). Аналіз частоти виділення і рівня заселення мікрофлори дентальної біоплівки у тварин зі спонтанним пародонтитом на тлі порушеної реактивності організму свідчить про збільшення виявлення факультативних та облігатних анаеробів. Висновки. Моделювання порушеної (гіпер- і гіпо-) реактивності організму призводить до дисбалансу регуляторних систем, що проявляється вираженою деструкцією тканин пародонта та відповідною динамікою біохімічних і мікробіологічних параметрів. Тому перспективним вважаємо подальше вивчення можливості впливу на показники реактивності організму з наближенням їх до значень при нормореакції організму, що забезпечить оптимальний перебіг патологічного процесу в пародонті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Yaremchuk, O. Z., K. A. Posokhova та N. Ya Letniak. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ КАСПАЗИ-3 У ТКАНИНІ ПЕЧІНКИ ЗА УМОВ АНТИФОСФОЛІПІДНОГО СИНДРОМУ ТА ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (28 січня 2020): 167–75. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10697.

Повний текст джерела

Анотація:

Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується наявністю в крові антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів мембран. Поширеність АФС становить близько 40–50 випадків на 100 000 осіб. Мета – встановити вплив L-аргініну та аміногуанідину при їх окремому та комбінованому введенні на вміст каспази-3, нітрит-аніонів (NO2–) та нітрат-аніонів (NO3–) у тканині печінки за умов експериментального АФС. Матеріал і методи. Дослідження виконано на мишах-самках лінії BALB/с, в яких моделювали АФС. Для корекції використовували прекурсор синтезу NO L-аргінін (25 мг/кг) та селективний блокатор індуцибельної NO-синтази аміногуанідин (10 мг/кг). Визначення вмісту каспази-3 у тканині печінки проводили методом Вестерн-блот аналізу. Про вміст NO у гомогенатах печінки тварин з АФС робили висновок за кількістю його стабільних метаболітів NO2– та NO3–. Результати й обговорення. Встановлено зростання вмісту активної форми каспази-3 на 48 %, зменшення вмісту NO2– та зростання вмісту NO3– в печінці мишей BALB/с з АФС, відносно контролю. На фоні застосування L-аргініну виявлено зниження вмісту каспази-3 на 16 %, зростання вмісту NO2– та NO3– у печінці, порівняно із показниками групи тварин з АФС. На фоні введення аміногуанідину вміст каспази-3 та NO2 – у печінці достовірно не змінювався, а вміст NO3– зростав, порівняно із показниками групи тварин з АФС. На фоні комбінованого застосування L-аргініну та аміногуанідину встановлено зниження вмісту каспази-3 на 22 %, водночас спостерігалась нормалізація вмісту NO2– та NO3– у печінці Висновки. Застосування попередника синтезу NO L-аргініну окремо та в комбінації із селективним інгібітором іNOS аміногуанідином приводить до зниження вмісту каспази-3 та нормалізації рівня стабільних метаболітів оксиду азоту NO2– та NO3– у печінці мишей BALB/с за умов АФС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

KOVALCHUK, I. M. "Comparative Characteristics of the Fatty Acid Composition of Phospholipids and Total Lipids in the Tissues of Myocardium, Liver and Blood Plasma of Rats under the Radiation Exposure with Previous Application of Hydrogen Sulfide Donor." Experimental and Clinical Physiology and Biochemistry 2018, no. 3 (October 15, 2018): 76–83. http://dx.doi.org/10.25040/ecpb2018.03.076.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Levadianska, Yliya, Evdokiya Reshetnik, Stanislav Veselsky та Petro Yanchuk. "Тканинне дихання в печінці та холесекреція за умов дії L-цистеїну". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 108–14. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-108-114.

Повний текст джерела

Анотація:

Печінка – поліфункціональний орган, більшість синтетичних процесів, у якій відбувається за зростання інтенсивності тканинного дихання. Відомо, що умовно незамінна сірковмісна амінокислота L-цистеїн є попередником газового трансмітера сірководню (H2S), який, за нашими даними, змінює кровопостачання печінки, а отже, здатний впливати на її кисневий гомеостаз. Мета роботи – дослідити вплив L-цистеїну на тканинне дихання в печінці та з’ясувати його зв’язок з динамікою змін концентрацій жовчних кислот і ліпідів у жовчі щурів. Напруження кисню (рО2) у паренхімі печінки щурів реєстрували полярографічним методом. Коефіцієнт споживання кисню печінкою (К) розраховували за кривою падіння рО2 у залозі при оклюзії її приносних судин. Концентрації жовчних кислот і ліпідів жовчі визначали методом тонкошарової хроматографії в півгодинних пробах жовчі. У результаті нашого дослідження встановлено, що внутрішньопортальне введення L-цистеїну в дозі 20 мг/кг викликає зростання споживання кисню печінкою на 39,6 % (р<0,001) завдяки посиленню ряду кисеньзалежних біосинтетичних процесів у залозі, таких як синтез таурохолевої кислоти та суміші тауродезоксихолевої й таурохенодезоксихолевої кислот з одночасним окисненням окремих фракцій ліпідів жовчі. Так, концентрація таурохолевої кислоти зросла на 7,3% (р<0,05; при вихідному рівні 173,0[147,9;181,1] мг%) у четвертій півгодинній пробі з моменту введення L-цистеїну, а суміші тауродезоксихолевої та таурохенодезоксихолевої кислот у третій півгодинній пробі – на 17,9 % (р<0,05); вихідний рівень становив 81,2 [66,9; 92,0] мг%). При цьому вміст фосфоліпідів зменшився у шостій півгодинній пробі на 12,5 % (р<0,05) при вихідному рівні 72,2 [68,7; 77,7] мг%, а вільних жирних кислот та тригліцеридів у п’ятій півгодинній пробі на 12,3 % і 18,5 % (р<0,05) при вихідних рівнях 14,6 [14,6; 15,5] мг% та 2,7 [2 ,3 ;2 ,9] мг% відповідно. При цьому відбувається падіння рівня напруження О2 у паренхімі печінки на 46,8 % (р<0,01) відносно вихідного рівня. Отже, L-цистеїн викликає посилення кисеньзалежних синтетичних процесів у печінці, зокрема, пов’язаного з мітохондріальними поліферментними системами біосинтезу жовчних кислот та окиснення окремих фракцій ліпідів жовчі з одночасною активацією в гепатоцитах тканинного дихання. Рівень напруження кисню в залозі при цьому знижується.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Bondar, S., A. Trubnikova та O. Chabanova. "Дослідження мембранного процесу видалення лактози з концентрату маслянки". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 62–69. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8512.

Повний текст джерела

Анотація:

Удосконалення технологій виробництва молочних продуктів, у т. ч. морозива, з вторинної сировини за допомогою впровадження інноваційних технологій дає змогу заощадити енергію та ресурси. Маслянка як вторинний матеріальний ресурс має цінні властивості. Вони обумовлені вмістом білків, фосфоліпідів, вітаміну F та ін. Застосування маслянки як основи для безлактозних та низьколактозних продуктів, у т. ч. морозива, стримується вмістом лактози на рівні молока. Серед відомих методів видалення лактози широке застосування мають ферментні, мембранні та їх комбінація. Представлена робота має на меті вивчення основних залежностей мембранної обробки маслянки шляхом ультра- та діафільтрації нанофільтраційним пермеатом, отриманим відповідною обробкою ультрафільтраційного пермеату маслянки. У експериментах застосовували порожнистоволоконні ультрафільтраційні (УФ) мембрани ВПУ-15 та нанофільтраційні (НФ) плоскі мембрани ОПМН-П виробництва «Владипор» (Росія). Обидва типи мембран використовувались у складі лабораторних мембранних установок. У дослідженні застосовувались стандартні методики визначення складових маслянки та її продуктів УФ та НФ. Для кожної мембрани визначали продуктивність за фільтратом та селективність залежно від робочих параметрів нанофільтрації УФ пермеату та діафільтрації (ДФ). УФ ретентат маслянки на порожнистих волокнах при тискові 0,15 МПа та температурі 50 °С отримували при факторі концентрування F = 4. Встановлена низька селективність мембрани ВПУ-15 за лактозою (4%) та висока за білком – 99,6%. Нанофільтрація УФ пермеату маслянки проводилась у діапазоні тиску 0,5…2,0 МПа. Від 0,5 до 1,5 МПа встановлено лінійну залежність питомої продуктивності від тиску при температурі 20…22 °С при факторі концентрування F = 4 у ретентаті нанофільтрації спостерігалось 17,9% лактози, а у НФ пермеаті 0,05% при однаковій концентрації солей 0,7%. При безперервній діафільтрації УФ ретентату маслянки спостерігалось зростання продуктивності мембран з ростом температури до 8,2…10 л/м2·год. Найменша концентрація лактози (0,01%) у УФ ретентаті спостерігалась при застосуванні семикратного об’єму НФ пермеату як розчинника. Ефект видалення лактози становив 99,8%. Результати досліджень показали, що комбінація ультрафільтрації та безперервної діафільтрації за допомогою НФ пермеату дає бажаний результат видалення лактози з концентрату маслянки. Найкращими параметрами процесу досліджень були тиск 1,5 МПа та температура 50 °С. Одержані дані можуть стати основою для отримання математичних залежностей для оцінки ефективного мембранного способу. Подальші дослідження будуть необхідні через проблему забруднення мембран та їхню регенерацію і дезінфекцію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Fedorchenko, Maxim. "БАЛАНС МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ КРОЛІВ НОВОЗЕЛАНДСЬКОЇ ПОРОДИ ПРИ ЗГОДОВУВАНІ ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОЇ ДОБАВКИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 113–21. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Раціони кролів обов’язково необхідно балансувати за вмістом мінеральних елементів та вітамінів. Ці сполуки дуже важливі для організму кролів та приймають активну участь у метаболічних процесах. Від них залежить здоров’я тварин, розмноження, збереженість та продуктивність. Дуже важливе питання споживаності твариною мінеральних речовин, їх засвоюваності в організмі та виділення із нього. На засвоєння мінеральних елементів впливає забезпеченість, вміст їх у кормі, характер сполук, в складі яких ці елементи знаходяться, співвідношення між окремими мінеральними елементами та їх групами, вітаміннами, тощо. Автором теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування вітамінно-мінеральної добавки «Tekro» для кролів Новозеландської породи. За кількісною характеристикою мінеральних елементів, потрібних для тварин, Кальцій займає перше місце і особливо потрібен в момент формування скелета. Введення до раціону кролів 3-ї і 4-ї дослідної груп вітамінно-мінеральної добавки «Tekro» показало підвищену засвоюваність Кальцію у їх організмі. Так за показником засвоєного Кальцію, кролі 3-ї та 4-ї дослідних груп переважали контрольних тварин, відповідно, на 4,1 та 7,8 %. (р≤0,05). Фосфор теж один із основних та дуже важливих мікроелементів і поряд з Кальцієм приймає участь в усіх обмінних процесах організму, входячи до складу різноманітних органічних сполук, протеїнів, фосфоліпідів, нуклеїнових кислот. Додаткове згодовування вітамінно-мінеральної добавки дослідним кролям забезпечило підвищення показника засвоєного Фосфору у організмі кролів 2-, 3- та 4-ї дослідних груп, за яким вони перевершували контрольних аналогів на 5,4 %, 6,7 % та 4,2 %. Згодовування кролям Новозеландської породи вітамінно-мінеральної добавки «Tekro» в кількості 3,5% 3-й дослідній групі сприяло також підвищенню інтенсивності їх росту протягом 45 діб, забезпечило можливість кращої трансформації поживних речовин з корму в продукцію, що було підтверджено результатами аналізу манометричних показників та зафіксовано найбільший відсоток забійного виходу в 90 добовому віці, який становив на 8,89% вище значення в порівнянні з показниками контрольної групи. Також у кролів 3-ї дослідної групи було зафіксовано у 90 добовому віці вищу активність глутатіонпероксидази у плазмі крові, що була 11,2 % (p≤0,05) вищою у порівнянні до кролів контрольної групи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Попов, Микола, Тетяна Лядова, Віра Оленич, Олена Огнівенко, Олексій Савво та Ольга Сухоносова. "ХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОМЕМБРАН ГРАНУЛОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ЧАСТО ХВОРИХ ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ДИСФУНКЦІЙ ТА НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 118–24. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Діти, що часто хворіють (ЧХД), складають особливу групу пацієнтів, яка потребує пильної уваги з боку лікарів-фахівців. Особливо це стосується народжених недоношеними дітей із перинатальним ураженням центральної нервової системи (ЦНС), у яких надалі розвився синдром вегетативних дисфункцій, надлишкова вага та нижча імунореактивність порівняно зі здоровими однолітками. Мета роботи – дослідити стан біохімічного показника імунокомпетентних клітин (фосфоліпідний (ФЛ) склад мембран гранулоцитів) у дітей, що часто хворіють, із синдромом вегетативної дисфункції та надлишковою вагою, які народилися недоношеними з перинатальним ураженням ЦНС. Матеріали та методи. Обстежено 68 дітей віком 6-7 років з групи ЧХД, яких розподілили у такий спосіб: 1 група — 36 дітей з синдромом вегетативних дисфункцій (СВД) з надлишковою вагою (перевищення вікової норми на 24-30 %), що народилися недоношеними з перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС (1 група) та 32 дитини з СВД, які мають нормальну масу тіла (2 група). Групу контролю склали 30 здорових дітей. Програма біохімічних досліджень полягала у дослідженні ФЛ-складу мембран гранулоцитів. Результати. Вивчення ФЛ-складу мембран гранулоцитів крові в групах дослідження встановило вірогідні відмінності проти зазначених показників групи контролю. Отримані дані свідчать про збільшення вмісту ненасичених жирних кислот і порушеня співвідношення насичені / ненасичені жирні кислоти біомембран клітин крові у ЧХД. Це також супроводжувалося підвищенням окиснення ліпідів мембран, про що свідчили високі рівні лізофосфатидилхолінів. Зокрема, зміни у біомембранах гранулоцитів були більш виразними у групі дітей із СВД та надлишковою масою тіла проти дітей з нормальною вагою. Висновки. У дітей, що часто хворіють, народжених недоношеними з перинатальним ураженням ЦНС, як з нормальною, так і з надлишковою масою тіла, зміни в імунокомпетентних клітинах відзначаються певними особливостями, які виявляються підвищенням полярності ліпідного компонента та зменшенням відносного вмісту нейтральних ліпідів у біомембранах. Зазначені порушення спричиняють зміни білок-ліпідних взаємодій – змінюється мікров'язкість і структурно-функціональні властивості біомембран. Виявлені зміни біохімічних характеристик мембран більшою мірою відбуваються за умов надлишкової маси тіла. Зазначене дає змогу припустити, що діти з надлишковою вагою додатково до метаболічного мають певні особливості неврологічного та імунного статусу, що реалізуються в умовах змінених індивідуальних реакцій на тлі метаболічних розладів. Це наголошує необхідність використання мультидисциплінарного підходу до проблеми надлишкової ваги у дітей, щоб сприяти не лише зменшенню маси тіла, а й удосконаленню роботи серцево-судинної, нервової та імунної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Lysenko, B. M., B. V. Khabrat, А. A. Gordejchuk, T. A. Struk, O. O. Lytvak, O. Ya Giryavenko та A. B. Khabrat. "Неспецифічний захист й особливості автоімунних процесів у пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом на тлі гіпотиреозу". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 323–30. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.324.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета — проаналізувати стан неспецифічного захисту й особливості автоімунних процесів у пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом (ЗГЕ) на тлі гіпотиреозу. Матеріал і методи. До дослідження увійшли 110 пацієнток із ЗГЕ на тлі гіпофункції щитоподібної залози (ЩЗ), яким у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної і клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ КПМ» ДУС) проводили загальноклінічне передопераційне обстеження, пальпацію та УЗД ЩЗ, рутинні гінекологічні обстеження — огляд у дзеркалах, бімануальне дослідження. Для з’ясування характеру порушень імунного статусу на системному рівні досліджували показники клітинного та гуморального імунітету: вміст субпопуляцій Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів (CD3, CD4, CD8, CD20, CD16); прозапальних і протизапальних цитокінів — інтерлейкінів IL‑1β, IL‑6, IL‑8, IL‑10, чинника некрозу пухлин α (TNF-α); імуноглобулінів (IgG, IgM, IgA); антитіл до фосфоліпідів (IgG, IgM). Визначення вмісту цитокінів, інтерлейкінів, Ig у крові проводили імуноферментним методом. Результати. За поєднання ЗГЕ та гіпотиреозу відбуваються виражені імунні зсуви — пригнічення клітинного (зниження вмісту CD3, CD4, CD8, збільшення CD16 Т-лімфоцитів) та активація гуморального (збільшення вмісту CD20 В-лімфоцитів, IgA і IgG) імунітету. Виявлено негативний середньої сили кореляційний зв’язок між показниками тиреотропного гормону (ТТГ) і CD3 (r= –0,59; t=5,1), між ТТГ і CD4 (r= –0,59; t=4,14), між ТТГ і CD8 (r=–0,51; t=4,98); прямий середньої сили зв’язок між ТТГ і CD16 (r=0,69; t=5,57), між ТТГ та IgA (r=0,61; t=4,82), між ТТГ та IgG (r=0,54; t=5,81), між ТТГ і CD20 (r=0,43; t=4,17). У жінок із ЗГЕ та гіпотиреозом знижується вміст TNF-α(в 1,3 раза), IL‑6 (в 1,5 раза), IL‑8 (в 1,7 раза); підвищуються рівні IL-l (в 1,5 раза) і IL‑10 (в 1,4 раза), а також виявляються автоімунні порушення, які супроводжуються підвищенням вмісту антифосфоліпідних IgG (в 1,5 раза), антитіл до нативної (двоспіральної) ДНК IgG (в 1,2 раза) та зниженням рівня антифосфоліпідних IgM (в 1,5 раза). Висновки. За поєднання ЗГЕ та гіпотиреозу відбуваються виражені імунні зсуви: пригнічення клітинного та активація гуморального імунітету — зниження вмісту CD3, CD4, CD8 і збільшення рівнів CD16 Т-лімфоцитів, CD20 В-лімфоцитів, IgA, IgG. Доведено наявність кореляційного зв’язку між рівнем ТТГ у крові та імунними показниками — негативного із CD3, CD4, CD8 і позитивного із CD16, CD20, IgA та IgG. У жінок із ЗГЕ та гіпотиреозом знижуються рівні TNF-α, IL‑6, IL‑8, підвищується вміст IL-l, IL‑10 і мають місце автоімунні порушення, що супроводжуються підвищенням показників антифосфоліпідних IgG, антитіл до нативної (двоспіральної) ДНК IgG і зниженням рівня антифосфоліпідних IgM, що свідчить про посилення автоімунних процесів у таких жінок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Gryshchenko, V. A. "Milk Phospholipids In The Correction Of The Bile Acid Synthetic Function Of Liver Under The Dyspepsia In Calves." Naukovì dopovìdì Nacìonalʹnogo unìversitetu bìoresursiv ì prirodokoristuvannâ Ukraïni, no. 3(60) (April 20, 2016). http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2016.03.009.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Leush, S. St, A. S. Demyanenko та O. S. Zagorodnya. "МІНЛИВІСТЬ ВМІСТУ АНТИФОСФОЛІПІДНИХ АНТИТІЛ У ДРУГОМУ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ У ПАЦІЄНТОК З РАННІМ ГЕСТОЗОМ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (27 квітня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7363.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – дослідити мінливість циркуляції антифосфоліпідних антитіл у вагітних залежно від перебігу першого триместру вагітності.Матеріали та методи. Обстежено 109 вагітних з гестаційним терміном 11–12 тижнів, яких було розділено на 2 групи. Групу 1 утворили 58 вагітних, що мали прояви раннього гестозу, групу 2 – 51 вагітна з неускладненим перебігом першого триместру вагітності. У всіх вагітних в 11–12 та в 20 тижнів методом імуноферментного аналізу було визначено циркуляцію антитіл до основних фосфоліпідів, проаналізовано частоту виявлення різних субтипів антитіл при першому та другому обстеженні залежно від перебігу першого триместру вагітності.Результати дослідження та їх обговорення. Частота виявлення антифосфоліпідних антитіл в першому триместрі вагітності в обох групах не перевищувала 3,4–3,9 %, не більше 1-2 вагітних у кожній групі мали циркуляцію двох або більше субтипів антитіл. Переважним субтипом, що його було виявлено в обох групах, були Ig G до кардіоліпіну. Вже в 20 тижнів між групами було виявлено відмінності – в групі 2 частота виявлення антитіл до негативно зарядженого фосфатидилсерину сягнула 13,7 %, а нейтрального фосфатидилетаноламіну – 17,6 %, в групі частка вагітних з виявленими антитілами до фосфоліпідів залишилась сталою.Висновки. Вагітним властива мінливість концентрації АФА протягом першої половини гестації – від незначної частоти виявлення їх в 11–12 тижнів до значного зростання в 20 тижнів. Враховуючи домінування антифосфоліпідних антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів у вагітних в 20 тижнів, які не мали їх у першому триместрі, їх поява може бути свідченням початку ендотеліальної дисфункції, що лежить в основі більшості акушерських ускладнень. Частота появи АФА до негативно заряджених фосфоліпідів є меншою серед пацієнток з раннім гестозом, ніж серед жінок з неускладненим перебігом першого гестаційного триместру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Muzyka, Lidiya, та Galyna Kyrychuk. "Вплив трематодної інвазії на вміст деяких груп ліпідів в організмі ставковика звичайного". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 1(389) (20 вересня 2020). http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-1-389-66-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості вмісту триацилгліцеролів (ТАГ), диацилгліцеролів (ДАГ), неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) та фосфоліпідів (ФЛ) у гемолімфі, гепатопанкреасі, мантії та нозі прісноводного черевоногого молюска Lymnaea stagnalis. Встановлено, що в досліджуваних молюсків дія трематодної інвазії викликає зменшення кількісного вмісту ТАГ в гемолімфі, гепатопанкреасі та нозі (на 30,40–43,37%) та його збільшення на 66,02% у мантії. Виявлено зменшення вмісту ДАГ у гепатопанкреасі та мантії (на 24,0%) інвазованих тварин порівняно з неінвазованими. Стосовно НЕЖК, то зареєстровано зменшення вмісту цієї фракції на 24,75% у гепатопанкреасі та його збільшення у мантії (на 32,51%). Показано, що вміст ФЛ зростає в 1,22–3,79 раза в усіх досліджених органах ставковика звичайного. З’ясовано тканинно-органну специфічність розподілу ТАГ, ДАГ, НЕЖК та ФЛ в організмі як інвазованих, так і інтактних L. stagnalis.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Podolskyi, Vl V., та V. V. Podolskyi. "ПЕРЕКИСНЕ ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ, ЯК ПРОЯВ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В ОРГАНІЗМІ ЖІНОК З ЗМІНАМИ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЛІ СОМАТОФОРМНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ З ПОРУШЕННЯМИ ВЕГЕТАТИВНОГО ГОМЕОСТАЗУ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (4 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.8095.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – вивчення вмісту фосфоліпідів та нейтральних ліпідів клітин крові в жінок фертильного віку зі змінами репродуктивного здоров’я та порушеннями вегетативного гомеостазу.Матеріали та методи. Було клінічно обстежено 360 жінок із змінами репродуктивного здоров’я у вигляді станів після перенесених артифіційних абортів, безпліддя та лейоміоми матки і порушень вегетативного гомеостазу, які проявлялись синдромом вегетативної дисфункції і соматоформною дисфункцією вегетативної нервової системи – за гіпертонічним, гіпотонічним та кардіальним типами.Результати дослідження та їх обговорення. У жінок із змінами репродуктивного здоров’я на тлі порушень вегетативного гомеостазу відбувається активація перекисного окислення ліпідів. При різних видах порушень вегетативного гомеостазу та різних змінах репродуктивного здоров’я активація перекисного окислення ліпідів відбувається по-різному. Більш інтенсивно цей процес, за результатами наших досліджень, відбувався у жінок зі всіма видами порушень вегетативного гомеостазу, що перенесли артифіційний аборт.Висновок. Оксидативний стрес є важливим патогенетичним механізмом розвитку змін репродуктивного здоров’я у жінок із соматоформними захворюваннями та порушенням вегетативного гомеостазу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Ruban, Y., K. Shavanova, V. Illienko, K. Korepanova, D. Samofalova, S. Nikonov, N. Shpyrka, N. Nesterova, and O. Pareniuk. "Phospholipid biomarkers analysis as a tool for microbial community assessment on radionuclides contaminated territories." Biological Systems: Theory and Innovation 11, no. 3 (November 11, 2020). http://dx.doi.org/10.31548/biologiya2020.03.009.

Повний текст джерела

Анотація:

The presence of specific components in the environment can change the state of cenoses. The effect of ionizing radiation on plant communities, animals and humans have been well studied, while the effect on soil microflora has not been insufficiently studied. In this paper investigated the effect of radionuclide contamination on microflora of soil samples from the territory of PTLRW "Red Forest 1" (trench), "Red Forest 2" (outside the trench), " Cooling Pond " and " Zalissia ". Phospholipid fatty acid (PLFA) content was obtained by PLFA analysis. The highest level of total PLFA was observed in the territory of "Zalissia" which was 17.40 ± 10.59 μg / h. From the territory of PTLRW "Red Forest 1" (trench) and "Red Forest 2" (outside the trench) the level of total PLFA was 16.29 ± 3.43 μg / g and 16.40 ± 2.90 μg / h, respectively. The PLFA content of the "Cooling Pond" was significantly different from the "Red Forest" and " Zalissia ". The taxonomic groups assessment of the samples, a fungus, gram-positive and gram-negative bacteria content increased in PTLRW "Red Forest" relative to the point "Zalissia ".

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Gryshchenko, V. "BLOOD AND ACID COMPOSITION OF BLOOD AND BILES IN CALVES AT ENTEROPATOLOGY AND APPLICATION OF MILK PHOSPHOLIPIDES." Ukrainian journal of veterinary sciences 10, no. 4 (September 27, 2019). http://dx.doi.org/10.31548/ujvs2019.04.005.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Осадчук, Петро Ігорович, та Ігор Віталійович Безбах. "Інженерні методи розрахунку процесу гідратації при обробці олії електромагнітними хвилями". Scientific Works 85, № 1 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2068.

Повний текст джерела

Анотація:

До основних недоліків стандартних ліній гідратації відносяться висока енергоємність, велика витрата холодної води і пари, що зв'язано з використанням сепараторів, а також жорстким температурними режимами сушіння фосфоліпідної емульсії. Ці лінії не забезпечують ефективність процесу в цілому через високий залишковий зміст фосфоліпідів в олії і низької харчової цінності одержуваних фосфатидних концентратів унаслідок впливу перекису водню, застосовуваної для знебарвлення. Для усунення цих недоліків було запропоновано використання електромагнітних полів в процесі гідратації олій. В даній роботі запропоновано інженерні методи розрахунку процесу гідратації при обробці олії електромагнітними хвилями. Проведено моделювання процесу. Використовуючи метод аналізу розмірностей, отримано критеріальне рівняння для розрахунку продуктивності устаткування. Проведено узагальнення експериментальних даних отриманих в результаті досліджень. Розроблено алгоритм розрахунку степеневих показників та констант в рівнянні у числах подібності, який реалізовано у середовищі Microsoft Excel. Визначено ступінь впливу напруженості магнітного поля на процес гідратації. Враховано залежить коефіцієнту масопередачі від зміни температури. З отриманого рівняння в числах подібності розраховано ряд теоретичних значень числа Стантона та порівняно з експериментальними даними. Визначено розбіжність між розрахунковими та експериментальними даними в межах 18%. Отримане рівняння дає змогу розраховувати об’єм установки та швидкість протікання процесу, задаючись різними режимними параметрами: напруженістю магнітного поля, температурою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Григор’єва, Г. С., та Ю. М. Краснопольський. "Ліпосоми per se: фармакотерапевтичний статус". Фармакологія та лікарська токсикологія 14, № 4 (3 листопада 2020). http://dx.doi.org/10.33250/14.04.264.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасне переважне сприйняття нанорозмірних ліпідних артефактів – ліпосом як систем транспорту ліків (DDS), що ґрунтується на здатності до універсальної інкорпорації активних фармацевтичних інгредієнтів, сформувалось у процесі створення та клінічного застосування в світі понад 50інноваційних ліпосомальних препаратів для лікування онкологічних, інфекційних, запальних та інших важких захворювань. Серед них – створені в Україні оригінальні засоби Ліпін, Ліподокс, Ліолів і Ліпофлавон.Поряд із визнанням ролі ліпосом як провайдера активних фармацевтичних інгредієнтів переконливо підтверджена концепція фармакотерапевтичної самодостатності ліпосом per se («порожніх» ліпосом), що вперше запропонована академіком НАМНУ О. В. Стефановим. Відповідно до варіабельності фосфоліпідного складу для порожніх ліпосом встановлені антимікробні, противірусні, протизапальні, імуномодулюючі та інші прояви фармакологічної активності.До найважливіших доказів ефективності та широти спектра клінічного застосування порожніх ліпосом належить лікарський засіб «Ліпін». Наведено показову експериментальну й клінічну інформацію щодо фармакотерапевтичного застосування Ліпіну в пульмонології, кардіології, нефрології,гінекології та акушерстві. Зазначено можливість клінічного позиціонування Ліпіну для стоматології, дерматології та радіаційної медицини. Ефективність і безпечність системного застосування Ліпіну в різних клінічних галузях відображають універсальність механізму дії порожніх фосфоліпідних ліпосом з акцентом на антиоксидантну, антигіпоксичну, мембранопротекторну, імуномодулюючу дію, просурфактантну активність.Звернуто увагу на потенціал ліпосом per se для реалізації стратегії персоналізованої медицини та клінічні переваги алгоритму сумісного використання порожніх ліпосом із DDS з можливістю оптимізації клінічного ефекту за цілеспрямованої диференціації фосфоліпідного складу ліпосомальних партнерів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Іванов, Л. В., О. В. Щербак, В. Г. Кравченко, Л. В. Деримедвідь та О. П. Безугла. "Вивчення спорідненості до мембран допоміжних речовин й фармакологічно активних інгредієнтів методами флуоресцентних і спінових зондів". Фармакологія та лікарська токсикологія 13, № 6 (17 лютого 2020). http://dx.doi.org/10.33250/13.06.434.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – порівняльне вивчення спорідненості до ліпосом з фосфатидилхоліну низки гідрофільних неводних розчинників пропіленгліколю (ПГ), поліетиленгліколей (ПЕГ) з молекулярною масою 400 і 1500 (ПЕГ400 і ПЕГ1500), що успішно застосовуються за створення м’яких лікарських форм як допоміжні речовини. Проведено аналіз результатів, отриманих за допомогою методу флуоресцентних зондів, і розрахунок константи дисоціації (Кд) неводних розчинників ПГ, ПЕГ400 і ПЕГ1500 з мембранами ліпосом з фосфатидилхоліну графічним методом у зворотних координатах. Показано, що Кд = 2,5 моль/л для ПГ і Кд = 4 • 10 1 моль/л для ПЕГ400. Аналіз спектрів електроннопарамагнітного резонансу (ЕПР) у зворотних координатах дозволив оцінити Кд для ПЕГ1500, що дорівнює 101 моль/л. Досліджено вплив ПГ і ПЕГ400 на мембрани ліпосом. ПГ і ПЕГ400 ефективно зв’язуються з мембраною ліпосом, витісняючи флуоресцентний зонд з мембрани в воду. Це може бути одним із механізмів впливу ПГ і ПЕГ400 на біодоступність, коли фармакологічно активні інгредієнти (ФАІ) можуть витиснятися в воду молекулами допоміжних речовин, сповільнюючи процес всмоктування ФАІ. Введення ПЕГ400 у суспензію ліпосом призводить до розпушення мембран, тобто, до зменшення щільності упаковки фосфоліпідів у мембранах, що може призводити до зміни їхньої проникності та підвищенню біодоступності. Дія ПГ на мембрани є більш м’якою, ніж ПЕГ400. Вочевидь у зоні всмоктування ФАІ на мембрані паралельно відбувається процес всмоктування низькомолекулярних допоміжних речовин, наприклад, неводних розчинників. Причому всмоктування ліпофільних ФАІ може відбуватися в оточенні розчинників (допоміжних речовин), що призводить до збільшення біодоступності ФАІ. У разі конкуренції за місця зв’язування на мембранах клітин біоповерхонь між ФАІ і неводними розчинниками більш низька (на кілька порядків) спорідненість розчинників до мембран компенсується значною кількістю розчинників у м’якій лікарській формі порівняно з ФАІ. Механізмом підвищення біосумісності за допомогою ПЕГ є здатність їхніх молекул за рахунок компактизації (спіралізації) або розпушення приймати оптимальну конформацію структури, надаючи свої гідрофобні або полярні групи для оптимального зв’язування з наночастинками, лікарськими речовинами та біооб’єктами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Фосфоліпіди"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями