Добірка наукової літератури з теми "Формування стада"

Стаття присвячена розробці технологічних прийомів інтенсифікації свинарства, підвищення продуктивної здатності свиноматок, збільшення кількості річного приплоду, збереженості поросят на всіх етапах вирощування. Поєднання класичних методів підбору батьківських пар та оцінки про-дуктивних властивостей методом BLUP дало змогу не лише оцінити відтворювальні та продуктив-ні властивості, а і шляхом ранжування визначити та вивести зі стада малопродуктивних свинома-ток, контролювати та корегувати відтворювальну здатність стада і забезпечити ефективну взає-модію «організм – середовище». Такий підхід уможливив без збільшення кількості поголів’я в маточ-ному стаді, без зміни крокового ритму та кількості отриманих опоросів збільшити річну кількість отриманого приплоду на 1664 голови та на 1464 голови кількість відлученого поголів’я. Підвищення відсотку тварин у стаді з високими репродуктивними властивостями забезпечило отримання від 32 свиноматок однієї крокової групи по 467 новонароджених поросят та 415 відлучених поросят, що додатково становить 32 та 28 голів відносно кількості поросят до проведення корегування продук-тивності стада. Встановлено, що у господарстві добре налагоджена система годівлі, водонапуван-ня та утримання поголів’я, що забезпечує реалізацію генетичного потенціалу. Підвищення продук-тивності стада можливе лише шляхом інтенсифікації використання свиноматок, ретельного замі-щення низькопродуктивних тварин та ефективного підбору батьківських пар з метою отримання максимального ефекту гетерозису. Використання гібридних свиноматок F1 поряд із чистопородним поголів’ям, а також гідридних кнурів забезпечує максимальний прояв гетерозису, високі продуктивні якості поголів’я усіх технологічних груп та високу репродуктивну здатність свиноматок на рівні 14,6 поросят за один опорос. Вертикальне графічне відображення зміщення технологічних груп дає змогу отримати наочну інформацію про проведення технологічних операцій за кожен тиждень (крок ритму), що значно полегшує контроль за переміщенням поголів’я. При виконанні досліджень з формування технологічних підходів необхідно максимально зважати на взаємозв’язки між виробни-чими показниками, а також приділяти увагу розробці технологічних схем, які би дозволяли максима-льно автоматизувати проведення розрахунків за допомогою сучасної комп’ютерної техніки.

Вивчали особливості формування генетичної структури за β-казеїном у стаді худоби лебединської породи. Напрямок дослідження обґрунтовано з погляду на те, що споживання молока, яке містить β-казеїн А1, сприяє розвитку у людини діабету І типу, серцевих захворювань, аутизму, шлунково-кишкового дискомфорту та інших захворюванням. Через ці причини існує зростаючий світовий інтерес до A2-молока. Дослідження проведені в племінному репродукторі з розведення тварин лебединської породи ПСП «Комишанське». Генетичний аналіз матеріалів проводили на базі лабораторії Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України. Генотипи ВРХ визначали за допомогою методу алель-специфічної ПЛР (AS-PCR). У результаті проведеної роботи встановлено, що частота гетерозиготних генотипів А1А2 у корів дорівнювала 38%, гомозиготних А1А1 – лише 5%, а бажаних А2А2 – 57%. Відповідно частоти алелів дорівнювали – А1 – 0,238 та А2 – 0,762. За умови реалізації запропонованої нами методики створення стад тварин з генотипом А2А2 було заплановано отримати у наступному поколінні тварин (дочок) наступний розподіл генотипів: А1А2 – 24%, А2А2 – 76%. Використання у галузі відтворення господарства бугаїв, три з яких мали бажаний генотип А2А2, три – А1А2, а два – не були оцінені за даною ознакою сприяли отриманню у телиць (друга генерація) частоту генотипу А1А1 – 0%, А1А2 – 34%, А2А2 – 66%. Статистично значущої різниці між дочками та матерями за даною ознакою не встановлено. Частота алелів становила А1 – 0,172 та А2 – 0,828, що не відповідала передбачуваним (на 0,052). Встановлено, що ступінь гомозиготності в стаді зростає від 67,3% у матерів до 71,4% у дочок, рівень поліморфності у локусі β-казеїну зменшується від 1,56 до 1,39, тест гетерозиготності у обох генераціях був позитивним. Дані генетико-статистичного аналізу свідчать про збільшення у β-казеїновому локусі гетерозиготних генотипів А1А2 та нестачу гомозиготних. За результатами досліджень селекціонерам запропоновано проведення генотипування всього маточного поголів’я стада та використання для відтворення лише плідників оцінених за генотипом β-казеїну (гомозигот А2А2). З метою прискорення створення стада тварин з генотипами А2А2 за β-казеїном – пропонуємо використовувати сексовану сперму бугаїв-плідників з даним генотипом.

У молочному скотарстві застосовують селекційно-генетичні методи для підвищення продуктивності тварин і формування високопродуктивних стад молочної худоби, що сприяє їх конкурентоспроможності та прибутковості. За умов ринкової економіки ця проблема набуває особливої важливості, оскільки лише такі стада є рентабельними і здатні до виробництва великої кількості якісної продукції. В селекції великої рогатої худоби використовують регресійний аналіз для визначення, наскільки в середньому змінюється величина однієї ознаки при зміні на одиницю міри іншої ознаки. Встановлено, що тварини голштинської породи німецької селекції характеризувалися нижчими коефіцієнтами регресії ознак молочної продуктивності, за винятком вмісту білка в молоці, порівняно з голштинськими коровами української селекції. Спостерігаємо також від’ємну регресійну залежність за вмістом жиру в молоці (bД/М = -0,182). Це можна пояснити змінами, що відбуваються у процесі пристосування імпортованої худоби до нових умов експлуатації. Проведення селекційно-племінної роботи з худобою голштинської породи було спрямовано на підвищення молочності та білковомолочності, оскільки це зумовлено сучасними вимогами молочного бізнесу. Враховуючи важливість білковомолочності, проаналізували регресійну залежність між якісними ознаками. Так, із збільшенням вмісту білка в молоці на 1,0 % жирномолочність в середньому підвищується на 0,102 % у матерів і на 0,531 % у дочок. І навпаки, зі збільшенням вмісту жиру в молоці на 1,0 % білковомолочність в середньому підвищується на 0,024 % у матерів і на 0,083 % у дочок. У результаті порівняльного регресійного аналізу продуктивних ознак голштинських корів української селекції виявлено, що більше уваги надається підвищенню молочності тварин і за рахунок цього відбувається збільшення кількості молочного жиру та білка у дочок, отриманих від матерів різного рівня продуктивності. За результатами регресійного аналізу встановили наявність прямолінійної залежності як між селекційними ознаками, так і за окремими ознаками у споріднених групах тварин (дочки-матері). Виявлено регресійну залежність ознак у дочок і матерів, в групах розподілених за рівнем надою матерів, яка відображає зумовленість продуктивності в їх потомків. Це, в свою чергу, дозволило уточнити результативність селекції при формуванні високопродуктивного стада голштинської породи, яке відбувається шляхом завезення маточного поголів’я і використання бугаїв-поліпшувачів

Вивчали особливості формування генеалогічної структури в молочному стаді української чорно-рябої молочної породи. Дослідження проведені в Державному підприємстві «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН» Сумського району, Сумської області на поголів’ї корів української чорно-рябої молочної та сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. В результаті проведеної роботи встановлено, що стадо формувалося в два етапи, а саме шляхом завозу поголів’я чорно-рябої худоби та подальшої його голштинізації. Другий етап передбачав створення нового типу чорно-рябої худоби, шляхом використання бугаїв голштинської породи на маточній основі лебединської породи. За проведеними ретроспективними дослідженнями, було встановлено, що в господарство наприкінці 70-х років минулого століття було завезено поголів’я голштинської породи шести ліній. Більш чисельними були генеалогічні структурні одиниці Аннас Адема 30587 та М.Чіфтейна 95679. До голштинізації лебединської худоби були залучені плідники голштинської породи. Стада складали тварини ліній Айдіала 1013415, С.Т. Рокіта 252803, Соверінга 198998 М. Чіфтейна 95679, Елевейшна1491007, С.Т. Рокіта 252803 та Астронавта 1458744. У період з 1991 до 2000 року генеалогічна структура маточного поголів’я формувалась у тварин різного походження неоднаково. Тварини української чорно-рябої молочної породи походили від бугаїв 8 ліній, тоді як корови сумського внурішньопородного типу належали до 13 ліній. Починаючи з 2000 року на маточному поголів’ї худоби використовувалися бугаї-плідники головним чином голштинської породи ліній Чіфа 1427381, Елевейшна 1491007 та Старбака 352790. У результаті більше половини первісток мають умовну кровність за голштинською породою понад 94%. Згідно даних генетичних досліджень корів за генотипом β-казеїну встановлено, що худобі української чорно-рябої молочної породи характерна більша частота гетерозиготних генотипів А1А2 45-48%. Частота бажаного гомозиготного генотипу А2А2 складала 26-29%. Між тваринами різного походження за батьком також існує суттєва різниця за генотипами β-казеїну.

Мета статті – оцінити прояв господарсько корисних ознак у корів-дочок різних бугаїв-плідників голштинської породи. Методика дослідження. У процесі дослідження використані загальноприйняті зоотехнічні методи (індивідуальний облік молочної продуктивності, відтворювальної здатності), лабораторні (визначення якісного складу молока), ретроспективний аналіз (показники за весь період використання тварин), варіаційно-статистичний метод (визначення параметрів ознак). Результати дослідження. У результаті вивчення використання бугаїв-плідників голштинської породи при створенні високопродуктивного стада молочної худоби з’ясовано, що на рівень розвитку продуктивних, відтворювальних і адаптивних властивостей корів-дочок впливає походження за батьком. Встановлено взаємозв’язок між господарсько корисними ознаками корів первісток голштинської породи німецької та української селекції, які походять від різних бугаїв. Незалежно від походження піддослідних тварин зберігається позитивна високого ступеня кореляція між надоєм і кількістю молочного жиру та білка. Загальною закономірністю для потомства бугаїв голштинської породи є наявність позитивної кореляції низького, середнього і високого ступенів між надоєм і тривалістю сервіс-періоду. Визначено відмінності за напрямом і ступенем кореляційної залежності між продуктивними і відтворювальними ознаками у корів-первісток, які й характеризують різноманітність впливу бугаїв на їхніх дочок. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні та практичні положення щодо підвищення продуктивності тварин та створення високопродуктивних стад молочної худоби за використання генофонду голштинської породи. Практична значущість. Одержані результати потрібно враховувати у процесі поліпшуючої селекції під час формування високопродуктивного стада молочної худоби голштинської породи. The purpose of the article is to evaluate the manifestation of economically useful signs of cow-daughters of Holstein breed different servicing bulls. Methods of the research. In the course of the study, commonly used zoo-technical methods (individual accounting of milk productivity, reproductive capacity), laboratory (determining the qualitative milk composition), retrospective analysis (indicators for the entire period of using animals), variation-statistical method (determining sign parameters) were used. The research results. As a result of using bulls for service of Holstein breed in creating a highly productive herd of dairy cattle it has been established that the level of developing productive, reproductive and adaptive properties of cow-daughters is influenced by the origin of the father-parent. The correlation has been established between economically useful signs of cows-firstlings of the Holstein breed of German and Ukrainian selection from various bulls. Regardless of the experimental animals’ origin, there is a high-level positive correlation between the milk yield and the amount of milk fat and protein. The common peculiarity for the offspring of the Holstein breed is the presence of a positive correlation of the low, middle and high levels between the milk yield and the duration of the service period. The differences as to the direction and the degree of correlation dependence between productive and reproductive features of cows-firstlings have been determined, which characterize the diversity of bulls’ influence on their daughters. The elements of scientific novelty. The theoretical and practical propositions for raising the productivity of animals and creating highly productive herds of dairy cattle by using the gene pool of Holstein breed have been further developed. Practical significance. The obtained results should be taken into account in the process of improving the selection during the formation of a highly productive herd of the Holstein breed dairy cattle.

У статті представлені дані порівняльної оцінки 2-х методів серологічного контролю ефективності вакцинації бройлерів вакциною ВЕКТОРМУН HVT-NDV проти ньюкаслської хвороби (НХ). Встановлено, що обидва методи як ІФА (тест-система фірми ID vet, Франція), так РЗГА є чутливі і виявляють протективні антитіла до вірусу НХ у сироватках крові бройлерів. Одноразова вакцинація у інкубаторі векторною вакциною ВЕКТОРМУН HVT-NDV проти НХ є абсолютно достатньою для формування та створення стійкого імунітету проти НХ, дозволяє знизити вплив стресу у порівнянні з масовими вакцинаціями в пташнику методом випоювання. При застосуванні векторної вакцини відсутнє горизонтальне поширення вакцинного вірусу: виключається ризик зараження навколишнього середовища збудниками вірусних хвороб, яке може призвести до безконтрольного зараження птиці. Застосування векторної вакцини забезпечує стабільну епізоотичну ситуацію в господарстві: не викликає побічних реакцій, поширення вакцинного вірусу («ролінг» інфекція), підвищує імунний статус стада, тим самим знижує негативний вплив вірусних та бактеріальних агентів на організм птиці протягом періоду вирощування та кількість вакцинацій птиці, викликає тривалий імунітет, тому, як правило, відсутня необхідність ревакцинації в польових умовах.

Серед паратипових чинників, що впливають на формування молочної продуктивності корів, особливе місце займають «стадо-рік-сезон», врахування яких закордоном є необхідним для корегування надоїв та інших важливих селекційних ознак. Досліджуючи вплив вищенаведених факторів на формування майбутньої молочної продуктивності корів варто зазначити, що самі по собі ці чинники не можуть безпосередньо впливати на надій, вміст жиру та білка в молоці, однак опосередковано розвиток будь якої кількісної ознаки залежить від умов, які були створені у тому чи іншому році для вирощування молодняку, особливо умов годівлі та утримання. З огляду на зазначене метою наших досліджень було вивчити вплив року та сезону народження і першого отелення на молочну продуктивність корів у високопродуктивних стадах (середній надій на корову близько 10000 кг). Дослідження проведені на коровах стад ТОВ «Велетень» Сумської області (n=1956) та ПАТ «Племзавод “Стєпной”» Запорізької області (n=1981), створених за поглинального схрещування маток української чорно-рябої молочної породи з голштинськими плідниками. На основі ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку (програма управління молочним стадом «Юніформ-Агрі»), та результатів власних досліджень у корів, отелення яких відбулося у період з 2004 по 2017 рр., вивчали молочну продуктивність, залежно від року та сезону їх народження і отелення. У підконтрольних стадах встановлена міжгрупова диференціація за надоєм корів за першу та вищу лактації, залежно від вищенаведених факторів. В обох господарствах кращими надоями відзначалися первістки, які народилися у 2015 та отелилися у 2017 році, а за вищу лактацію – корови з 2012 роком народження та 2014 роком першого отелення. Порівняння групових середніх у стаді ТОВ «Велетень» засвідчує, що корови весняного сезону народження характеризувалися найвищими надоями за першу лактацію, однак за вищу лактацію більше молока було одержано від особин, які народилися восени. У ПАТ «Племзавод “Стєпной”» вплив сезону народження на надій корів-первісток був більш суттєвим і достовірним. При цьому вищими надоями за обидві досліджувані лактації відзначалися тварини, народжені влітку. За такими важливими селекційними ознаками як вміст жиру та білка в молоці між коровами різних сезонів народження суттєвої різниці не відмічено. Кращими надоями в обох підконтрольних стадах характеризувалися первістки, які отелилися влітку чи восени, за вищу лактацію у ТОВ «Велетень» – тварини з літнім сезоном отелення, а у ПАТ «Племзавод “Стєпной”» – з зимовим. Найсуттєвіший вплив на ознаки молочної продуктивності первісток справляли рік народження (залежно від господарства та ознаки – 1,9–42,5 %) та рік першого отелення (1,6–41,2 %) первісток. Сезон народження та сезон першого отелення значно менше впливав на досліджувані ознаки, що, на нашу думку, пояснюється рівномірним забезпеченням тварин повноцінними раціонами впродовж усього року. Вплив чинника «стадо» на молочну продуктивність первісток хоч і був незначним, проте на мінливість надою, кількість молочного жиру та молочного білка його рівень був високодостовірним.

У статті висвітлені результати відбору корів симентальської породи за вим’я-масо-метричним індексом, який є достатньо надійним і ефективним методом для визначення кращих тварин за масо-метричними параметрами конкретного стада. Корови-первістки симентальської породи, диференційовані за величиною даного індексу, у переважній більшості випадків вірогідно відрізняються між собою за даними показниками. В цілому крупність тварин за основними промірами будови тіла у поєднанні із великою живою масою у межах груп свідчить про формування молочного типу екстер’єру корів-первісток симентальської породи чеської селекції ПП «Галекс-Агро». Доведено, що із підвищенням значення вим’я-масо-метричного індексу у корів відмічається статистично значуща закономірність зростання переважної більшості масо-метричних показників екстер’єру, окрім живої маси та обхвату грудей, де кращими виявилися тварини із середнім значенням екстер’єрного індексу. Загалом, за усіма показниками екстер’єру тварини із середнім та високим значенням даного індексу достовірно переважали ровесниць із низьким значенням. Відхилення від молочного типу у бік подвійної продуктивності спостерігалося за індексом формату, який визначається, як співвідношення навкісної довжини тулуба до висоти у холці. Значення даного індексу варіювало у межах груп від 126,0 до 127,2 %. Лише за даним індексом спостерігалась статистично значуща різниця на користь тварин із високим значенням вим’я-масо-метричного індексу (P<0,05). Зі збільшенням значення екстер’єрного індексу з 10,5 до 23,6 у корів відмічається подовження тривалості лактації на 29,8 днів, збільшення рівня надою за 305 днів лактації на 607 кг, отримано більшу кількість продукції молочного жиру та білка – на 21,3 та 21,7 відповідно, що підтверджено статистично значущою різницею між груповими середніми. Спостерігається математично підтверджений обернений зв’язок погіршення відтворення із зростанням вим’я-масо-метричного індексу у корів. Найкращими показниками відтворення відзначилися тварини з низьким його значенням, найгіршими – із високим. Найбільша сила впливу екстер’єрного індексу спостерігалась на морфологічні властивості вим’я (16,8%), а найменша – на відтворну здатність (1,2). Загалом узагальнена середня сила впливу вим’я-масо-метричного індексу на всі блоки досліджуваних ознак становила 6,5 % і у 47% випадків із загального числа ознак виявилась вірогідною (P<0,05–0,001).

У статті висвітлені результати порівняльної оцінки корів-первісток симентальської породи чеської селекції різної лінійної належності за органічного виробництва молока в умовах ПП «Галекс-Агро». Корови-первістки досліджуваних ліній суттєво не відрізняються між собою за живою масою та основними промірами тіла. В цілому корови-первістки симентальської породи стада ПП «Галекс-Агро» характеризуються пропорційною будовою тіла, високоногістю (висота в холці і в крижах відповідно 134,8-135,3 і 141,6-142,1 см), глибокою та добре розвиненою грудною кліткою (глибина грудей та обхват грудей – 73,5-73,8 та 203,4-204,6 см) як в ширину (ширина грудей за лопатками 50,2-50,9 см), так і в довжину (довжина грудей 80,0-80,4 см) з живою масою 610,6-618,3 кг. Корови мають широкий зад, що забезпечує легкість отелень (ширина в клубах та сідничних горбах відповідно 51,2-51,7 і 32,4-32,6 см). Крупність тварин за основними промірами будови тіла у поєднанні із великою живою масою у межах ліній свідчить про формування молочного типу екстер’єру корів-первісток симентальської породи чеської селекції ПП «Галекс-Агро». Основні індекси будови тіла корів всього стада, так і у межах ліній відповідають молочному типу тварин і свідчать про гармонійність та добрий пропорційний розвиток усіх статей. Значних відмінностей між тваринами різних ліній за морфологічними властивостями вим’я не вдалося встановити. Зокрема обхват вим’я коливався від 118,9 до 122,3 см, довжина 38,7 і 40,3 см, ширина 30,1 і 30,6 см, глибина 29,9 і 30,7 см, відстань від дна вим’я до землі 57,2 і 59,8, довжина передніх дійок 6,3 см в усіх групах, задніх – 5,3 і 5,4 см, відстань між передніми дійками 15,4 і 16,2 см, задніми – 8,2 і 8,6 см, боковими – 13,8 і 14,0. Тварини лінії Редада достовірно переважали ровесниць ліній Хоррора та Морелло за більшістю кількісних показників молочної продуктивності, за якісними показниками (вмістом жиру та білка в молоці) вірогідної міжгрупової різниці не було встановлено. Різниця між лініями у 30 % випадків виявилась достовірною. Максимальна різниця за показниками молочної продуктивності спостерігалась між лініями Морелло та Редада, яка у 50 % випадків виявилась достовірною і середній узагальнюючий критерій достовірності Стьюдента становив 1,53. Значення коефіцієнтів фенотипової консолідадаціїї тварин різних ліній характеризуються додатнім значенням і незначною мінливістю. Варто відмітити, що серед усіх блоків досліджуваних ознак у межах ліній від’ємні коефіцієнти фенотипової консолідації виявилися лише у тварин лінії Редада (молочна продуктивність -0,032) та Морелло (індекси будови тіла -0,002).

Досліджено теоретико-методичні засади управління процесом формування організаційної структури медичного закладу. Проведено аналіз сучасних підходівдо управління закладами охорони здоров’я в умовах ринку. Розглянуто організаційна структура в якості ключового елементу управління комунальним некомерційним підприємством. Виявлено проблеми та шляхи покращення організаційних структур в сучасних умовах. Проаналізовано фінансово-господарську діяльність КНП «Старосинявська ЦРЛ» та організаційно- управлінську структуру досліджуваного підприємства . Здійснено SWOT-аналіз підприємства. Використано методику оцінювання ефективності організаційної структури, на основі якої розраховано коефіцієнта ефективності організаційної структури комунального некомерційного підприємства. Обґрунтовано сильні та слабкі місця організаційної структури КНП «Старосинявська ЦРЛ ».

Володіння іноземною мовою не означає, що людина має певний словниковий запас і володіє граматичним мінімумом, бо цього замало, щоб вона стала повноцінним учасником міжкультурної комунікації. Той, хто вивчає іноземну мову, може стати активним і повноправним учасником міжкультурного діалогу за умови сформованості в нього вторинної мовної особистості. Розвиток такої особистості забезпечується оволодінням прецедентними феноменами культури, які містять національну, соціокультурну, історичну інформацію, та є показником її сформованості. У статті запропоновано систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури для уроків іноземної мови. Схарактеризовано прецедентні феномени культури як засіб формування вторинної мовної особистості. З’ясовано, що вторинна мовна особистість – це комунікативно-активний суб'єкт, який легко включається в міжкультурну комунікацію та здатен правильно продукувати мовленнєву поведінку в певній ситуації міжкультурного спілкування. Прецедентні феномени культури, які є когнітивними структурами, сформованими в пізнавальній базі носіїв мови на основі їхнього соціокультурного та національно-історичного досвіду, сприяють формуванню іншомовної картини світу, набуттю навичок міжкультурного спілкування. Визначено, що критерії відбору прецедентного феномену культури – це властивості, що дозволяють включити його до змісту уроку як дидактичний матеріал. Виділено систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури, яка складається із основних (інформативність, номінативність, прагматичність, уживаність) і факультативних (програмність, міжкультурна зв'язаність) критеріїв. Виявлено, що включення прецедентних феноменів культури як дидактичного матеріалу до змісту уроків іноземної мови дозволяє зробити його ефективнішим, забезпечує актуалізацію міжпредметних зв'язків, сприяє формуванню вторинної мовної особистості та міжкультурної компетентності.