Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Форми фінансової звітності.
Статті в журналах з теми "Форми фінансової звітності"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-32 статей у журналах для дослідження на тему "Форми фінансової звітності".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Margasova, Viktoriіa, Tetiana Gogol та Vadym Kolotok. "УПРАВЛІНСЬКА ЗВІТНІСТЬ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ ТОВ «МЕНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК»)". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 265–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-265-271.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми розкриття інформації для управлінської ланки малого бізнесу та розглянуто форми управлінської звітності на підприємствах малого бізнесу. Виявлено мету, підходи до складання управлінської звітності та відмінність її від фінансової звітності. Визначено, на кого покладаються обов’язки зі складання управлінської звітності та які реквізити застосовуються при її складанні. Досліджено етапи упровадження та складання внутрішньої звітності на підприємствах. Розглянуто на прикладі малого підприємства ТОВ «Менський комунальник» форми управлінської звітності, які застосовуються на цьому підприємстві.
2
Halushchak, I. Ye, та N. L. Lutsiv. "БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 233–45. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.233-245.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження бухгалтерського обліку та звітності в системі управління підприємством. Метою статті є дослідження бухгалтерського обліку та звітності в системі управління підприємством. Під час написання статті були використані основні загальнонаукові методи дослідження, а саме: аналіз, синтез, індукція й дедукція. Розкрито бухгалтерський облік як основу інформаційної системи управління підприємством. Показано періодизацію розвитку бухгалтерського обліку як однієї зі складових управління. Сформовано головну мету інформаційної системи. Показано структуру бухгалтерського обліку. Наведено найважливіші об’єкти інформаційного забезпечення управління підприємством з позиції реалізації задач бухгалтерського обліку. Визначено правові засади регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Визначено роль державного регулювання в бухгалтерському обліку. Показано місце фінансової звітності в системі інформаційного забезпечення обґрунтування і прийняття рішень. Розкрито зв’язок фінансової звітності з основними класичними функціями менеджменту. Наведено поняття про облікову політику підприємств. Представлено складові облікової політики щодо витрат, доходів та фінансових результатів. Наведено основні характеристики бухгалтерської звітності. Класифіковано загальну сукупність всієї інформації на підприємстві. Досліджено, що в умовах посиленої конкуренції питання щодо бухгалтерського обліку та звітності в організації, будь-якої форми власності та виду діяльності, став одним з найважливіших етапів процесу адміністрування на підприємстві. Важливість цього етапу полягає в тому, що основою успіху та ефективності є не тільки бухгалтерський облік та управління, а й аналіз та контроль, які відіграють не менш значну роль в прийнятті управлінських рішень. Бухгалтерський облік, як і будь-яка складова підприємницької діяльності потребує регулювання з боку держави та визнання на міждержавному рівні, а система бухгалтерського обліку витрат, доходів та фінансових результатів підприємства в сучасних умовах не може повноцінно існувати без належної нормативно-правової бази.
3
Ярмолюк, O., О. Губарик, Т. Саванчук, О. Дмитренко та Н. Хомяк. "ПОКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ МСБО І МСФЗ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 276–87. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245101.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Інформаційні запити глобалізованого суспільства змушують суб’єктів господарювання формувати фінансову звітність, здатну задовольними вимоги всіх зацікавлених сторін. Мета статті — оцінити, яку інформацію суб’єкти господарювання розкривають у фінансовій звітності, складеній за МСБО і МСФЗ, та які колізії при цьому виникають. Теоретико-методологічні аспекти результатів діяльності вчених доводять значущість розкриття інформації у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ. Разом з тим відкритим залишається питання розкриття інформації у фінансовій звітності, з урахуванням потреб поточної діяльності підприємств. З огляду на це постає потреба: дослідження забезпечення користувачів фінансової звітності інформацією, розкриття якої передбачають міжнародні стандарти; перевірка гіпотез щодо існування необхідності дослідження відмінностей видів фінансової звітності, формування і подання якої передбачають МСФЗ і МСБО, та перегляду довгострокового зобов’язання в разі його дострокового погашення. На основі аналізу встановлено, що інформацію, обов’язкову до розкриття у фінансовій звітності, обумовлює вид фінансової звітності. Проведене дослідження свідчить про наявності в МСФЗ прогалин у порядку складання та інформаційного наповнення комбінованої звітності. Запропоновано комбіновану фінансову звітність складати суб’єктам господарювання, які з тих чи інших причин не відповідають вимогам МСФЗ 10. Установлено, що важливою умовою достовірного відображення у Звіті про фінансовий стан інформації щодо довгострокового кредиту є необхідність проведення аналізу здатності підприємства його дострокового погашення, зокрема протягом року. Запропоновано розглядати частину довгострокового кредиту у формі платежів, які слід погасити протягом дванадцяти місяцівз дати складання звітності як поточне зобов’язання. Такий підхід потребує перекласифікувати наявний кредит із довгострокового в поточні зобов’язання, що призведе до подальних змін оцінок грошових потоків, коригування балансової вартості зобов’язань. Результати дослідження можуть бути використані практиками в різних галузях економіки при формуванні фінансової звітності за МСФЗ. Ключові слова: фінансова звітність, звітність за МСФЗ, фінансові результати, підприємство, стандарти, облік, МСФЗ, МСБО. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 19.
4
Замула, Ірина Валеріївна, та Анна Олександрівна Іщенко. "Нефінансова звітність аграрних підприємств України". Економіка, управління та адміністрування, № 2(96) (7 липня 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-54-60.
Повний текст джерелаАнотація:
Значна частина підприємств на аграрному ринку недооцінюють інструменти звітності у формуванні бренда та створення додаткової вартості. Корпоративна соціальна відповідальність досі розглядається через призму благодійності й соціальних програм, покликаних на розподілення матеріальних та фінансових ресурсів компанії серед вузького кола соціально незахищених верств населення. Сталий розвиток і надалі залишається поза увагою. Нефінансова звітність належить до складу достатньо нового інструментарію управління та оцінки діяльності підприємств не лише в Україні, але й у міжнародному економічному просторі. Основною причиною її виникнення стала вимога стейкхолдерів розкриття інформації щодо діяльності підприємств, яка впливає на суспільство та навколишнє середовище. Тому дослідження спрямоване на визначення складу й форми представлення нефінансової звітності аграрними підприємствами України. Встановлено, що аграрні підприємства України формують значний перелік різних форм статистичної та фінансової звітності, проте вони не надають можливості зробити висновки щодо відповідності їх діяльності положенням концепції сталого розвитку. Низка аграрних підприємств України формують інформацію щодо основних напрямів своєї діяльності відповідно до Цілей сталого розвитку до 2030 року на своєму офіційному сайті у вигляді GRI-звіту, КСВ-звіту або Global Compact-звіту, або у довільній формі. У нефінансових звітах українських підприємств відсутні показники ефективності, що розкривають напрями діяльності підприємства згідно з Цілями сталого розвитку. Більшість нефінансових звітів містять тільки кількісні показники досягнень відповідно до визначених напрямів локальної соціальної відповідальності за поточний період, інколи порівняно з попереднім періодом. Підприємствам досить важко сформувати звітність щодо нефінансових показників своєї діяльності, оскільки, не існує єдиних показників та критеріїв щодо оцінки відповідності діяльності підприємства аграрного бізнесу положенням концепції сталого розвитку. Пріоритетом під час визначення складу інформації, що має міститися у нефінансовій звітності аграрного підприємства, є залучення стейкхолдерів до процесу, що не зважаючи на складність, позитивним чином впливає на ефективність діяльності підприємства.
5
Vovk, V. M., та Yu O. Kyrdei. "ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 83 (23 липня 2019): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve320184.
Повний текст джерелаАнотація:
Всебічний аналіз показників фінансової звітності завжди буде на часі для підприємств всіх форм власності. Не дивлячись на те, що у кожного підприємства можуть виникати якісь внутрішні організаційні або фінансові зміни, воно змушене виживати ще й у мінливому зовнішньому середовищі. У зв'язку з цим, працівники економічних відділів на регулярній основі проводять оцінку власних результатів діяльності за матеріалами звітності. Це дає можливість побачити успіхи і прорахунки, які мали місце у попередніх звітних періодах, та дозволить проводити поглиблений аналіз проблемних показників, що потребують коригування шляхом прийняття дієвих управлінських рішень з боку керівництва підприємства. В цьому аспекті особливо гостро постає питання аналізу показників фінансової звітності підприємств, що працюють за спрощеною формою обліку і складають фінансову звітність як суб'єкти малого підприємництва. Автори статті розглядають особливості оцінювання абсолютних та відносних показників, що представлені у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва, та представили методику комплексного аналізу фінансового стану та фінансових результатів для таких підприємств.
6
Osadcha, O. O. "КОНЦЕПЦІЇ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЯК ОБ’ЄКТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 89 (4 червня 2020): 144. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202013.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються підходи до формування фінансових результатів як об’єктів бухгалтерського обліку з історичної точки зору та їх порівняння із сучасними економічними реаліями. Розкрито синтаксичну, семантичну та прагматичну концепції відображення прибутку як результату діяльності суб’єкта господарювання. Зазначені три концепції відображення фінансових результатів є важливим внеском у розвиток науки про бухгалтерський облік, втім вони носять загальний характер і сформульовані на підставі досвіду розвитку економічної системи та обліку у західних країнах. Незважаючи на їхню наукову цінність, використання на практиці лише однієї з концепцій призведе до необ’єктивності обліково-аналітичної інформації, порушить гармонійність облікової системи. Приділено увагу статичній та динамічній теорії балансу. Визначено, що мета статичного балансу – оцінка майна суб’єкта господарювання і його платоспроможності, мета динамічного – обчислення фінансового результату та забезпечення можливості оцінки ефективності діяльності. Встановлено, що сучасна методологія бухгалтерського обліку частково заснована на теорії динамічного балансу та принципах обчислення фінансових результатів, розроблених Е. Шмаленбахом у 1908 році, а саме: узгодженості і безперервності, зіставності, надійності і визначеності методів обліку, обачності, одноманітності оцінювання, реалізації при розподілі доходів, причинності при розподілі витрат Встановлено, що сучасні форми звітності, які застосовуються у вітчизняній і світовій практиці, засновані на органічному поєднанні статичної та динамічної балансових теорій, що підвищує ступінь достовірності облікової інформації. Дуалізм балансових теорій та синтез концепцій визнання доходу, покладених в основу побудови фінансової звітності, не завжди призводить до позитивних результатів, оскільки виникає можливість маніпулювання величиною фінансового результату та капіталу суб’єкта господарювання. Для забезпечення достовірності прибутку як інструменту покращення ліквідності активів та зобов’язань, критерію довіри інвесторів тощо методика обліку бухгалтерського обліку господарської діяльності покликана враховувати фактори визнання номінального, реального та фіктивного прибутку.
7
Pisarenko T. та Kulynych М. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПІДТРИМКА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 139–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою написання статті є висвітлення історії зміни балансу, як форми фінансової звітності; визначення сутності, призначення і змісту балансу у різні періоди розвитку облікової науки.
У стародавні часи баланс був основним звітним документом, призначеним задовольняти інформаційні потреби різних користувачів звітності. Баланс виконував інформаційну та контрольну функції.
Більш зрозуміле для бухгалтера поняття балансу сформувалося у другій половині ХV століття з появою праці Луки Пачолі «Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення», а саме XI трактату цієї книги, що має назву «Про рахунки та записи» (1494 р.).
Як свідчать переклади праць науковців періоду XV-XVІII ст., баланс представляв собою інвентаризаційний опис майна в активі, який був тотожнім до загальної величини капіталу.
Протягом XVIІI-XІX ст. відбувалися промислові революції, які вплинули на методику обліку всіх господарських операцій та методику складання балансу. У науковому середовищі тривала полеміка між прихильниками статичного та динамічного балансу.
Щодо змісту і призначення балансу в Україні у ХХ-ХХІ ст., то тут варто виділити період соціалістичної України у складі Радянського Союзу і період незалежної України.
Баланс був, є і буде основною формою фінансової звітності. Це важливий звіт про фінансове становище підприємства, зафіксоване станом на певний часовий момент, визначений діючим законодавством або потребами власників бізнесу. Баланс, складений на певну дату є статичним, але він виступає результатом динамічних процесів, що відбуваються у господарському житті підприємства. Найдрібніша господарська операція змінює стан статей балансу. Динамічні зміни статей балансу дають можливість аналізувати тенденції розвитку підприємства і передбачати економічний ріст чи можливий економічний крах бізнесу та приймати необхідні управлінські рішення. Саме ці моменти у подальшому зумовлюватимуть необхідність змін у структурі балансу та методиці його складання.
8
Кравченко, Юлія, та Олександр Ружанський. "ВНУТРІШНІЙ АУДИТ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПУБЛІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ". Науковий вісник: Державне управління, № 1(11) (31 березня 2022): 260–75. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-260-275.
Повний текст джерелаАнотація:
Для виконання функцій держави, зокрема таких як соціальна, створюються бюджетні установи. Джерелом фінансування таких організацій є Державний бюджет України. Важливо, щоб народ як джерело влади в Україні був упевнений, що керівники бюджетної установи здійснюють публічний менеджмент у такий спосіб, який забезпечує досягнення цілей діяльності організації, ефективне, економічне та законне використання бюджетних коштів. Для встановлення рівня належного управління цими коштами застосовуються різні форми контролю. Метою статті є дослідження поняття державного фінансового аудиту, місця внутрішнього аудиту в класифікації державного фінансового аудиту та результатів здійснення такого аудиту в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій як елементу ефективного публічного менеджменту. У статті досліджено внутрішній аудит як форму контролю, його місце в класифікації державного фінансового аудиту. Запропоновано авторське визначення державного фінансового аудиту як дослідження напрямів та підстав використання бюджетних ресурсів, перевірку бухгалтерського обліку, фінансової звітності бюджетних установ та надання впевненості стосовно рівня її достовірності й рекомендацій щодо удосконалення функціонування системи внутрішнього контролю в аудиторському звіті та контроль відповідності діяльності бюджетної установи вітчизняним нормативно-правовим актам. Внутрішній аудит класифікується в системі державного фінансового аудиту поряд із зовнішнім залежно від інституцій, якими проводиться аудит. На підставі аналізу визначень поняття «внутрішній аудит» змодельовано цей термін. Зазначено, що об’єктом внутрішнього аудиту, зокрема, є система внутрішнього контролю щодо побудови якої підрозділ внутрішнього аудиту надає методичну допомогу. В цьому науковому доробку досліджено фактичний стан справ із запровадженням внутрішнього контролю в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС). Представлено результати здійснення внутрішнього аудиту в системі ДСНС як елементу ефективного публічного менеджменту. В підсумку встановлено, що система внутрішнього контролю в системі ДСНС потребує доопрацювання в частині розроблення адміністративних регламентів окремих процесів, їх гармонізацію з метою запобігання ризикам прийняття нерезультативних управлінських рішень під час здійснення повсякденної діяльності та недопущення порушень вимог чинного законодавства надалі. Напрямами подальших наукових розвідок є дослідження видів ризиків діяльності організацій в системі ДСНС та шляхів їх нейтралізації відповідними заходами контролю, які мають бути обраними публічними менеджерами різних ланок управління.
9
Тимоць, М. В. "Вплив нових форм фінансової звітності на оцінку фінансового стану підприємств". Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, Вип. 9 (2014): 258–62.
Знайти повний текст джерела
10
Семенець, А., О. Панфілов, Є. Кузькін, С. Кузнецова та І. Гладій. "ДО ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ НЕКОРЕКТНОСТІ ПРИНЦИПУ ПРЕВАЛЮВАННЯ СУТНОСТІ НАД ФОРМОЮ В СУЧАСНОМУ БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЙ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 145–55. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244917.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Проаналізовано історичний процес і фактори, які сприяли становленню та розвиткові принципу превалювання сутності над формою у світовій і вітчизняній практиці ведення бухгалтерського обліку, його впливу на ведення бізнесу як в окремих країнах, так і в міжнародному бізнесі. Організація і ведення бухгалтерського обліку базується на сукупності принципів бухгалтерського обліку, які повинні забезпечити якісний облік фактів господарської діяльності і як наслідок перетворення цієї інформації у фінансову звітність, яка служить джерелом інформації для ухвалення управлінських рішень різними категоріями користувачів фінансової та економічної інформації, у тому числі суб’єктами міжнародного бізнесу. Одним із таких принципів виступає принцип превалювання сутності над формою. Досліджено філософську основу формулювання і застосування принципу превалювання сутності над формою. Доведено, що у формулюванні принципу превалювання сутності над формою здійснено поєднання несумісних в діалектичному плані понять. А саме сукупність внутрішніх, стійких і визначальних зв’язків, що відображають основні риси й тенденції розвитку об’єктів і процесів, у цьому разі бухгалтерського обліку і фінансової звітності в господарських операціях превалює над способом існування та вираження змісту, організації та структури бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Таке поєднання діалектично несумісних категорій може призводити до різних інтерпретацій сутності бухгалтерських записів і як наслідок змісту фінансової звітності. Розглянуто випадки застосування і використання принципу превалювання сутності над формою як у нормативних документах, так і у практиці бухгалтерського обліку. Проаналізовано основні переваги і недоліки застосування принципу превалювання сутності над формою в теорії і практиці бухгалтерського обліку під час ведення фінансово-господарської діяльності та міжнародного бізнесу. Дослідження показали, що застосування принципу превалювання сутності над формою підвищує суб’єктивізм в обліку і багато в чому визначається кваліфікацією бухгалтера, який приймає професійне судження і його морально-етичними якостями. Виявлено основні причини виникнення конфліктних ситуацій у разі застосування принципу превалювання сутності над формою та запропоновано шляхи подолання наявних протиріч, які виникають у процесі відображення фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку між їхніми юридичним (документальним) оформленням та економічним змістом. Ключові слова: методологія, принцип, сутність, зміст, форма, бухгалтерський облік, міжнародний бізнес, міжнародні відносини. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 1; бібл.: 25.
11
Markus, Olga. "НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ОБЛІКОВОЇ ОЦІНКИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ З ВРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ПІДПРИЄМСТВА". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 22 (30 червня 2020): 186–92. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-186-192.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено наукове обґрунтування методичних основ облікової оцінки нематеріальних активів, як частини інтелектуального капіталу, з врахуванням вагомості їх впливу на економічну безпеку підприємства. Запропоновано використання справедливої вартості для відображення нематеріальних активів у фінансовій звітності підприємства як при їх первісній оцінці так і на дату балансу. Формалізовано підходи до оцінювання первісної вартості та переоцінки нематеріальних активів.
Запропоновано концептуально нову модель обліку для формування фінансової звітності на основі капіталізації інтелектуального капіталу у формі нематеріальних активів підприємства. Сформовано передумови не лише для розкриття інтелектуального потенціалу підприємства (перетворення його в капітал при первісному визнанні нематеріальних активів), а й для розвитку існуючого інтелектуального капіталу за складовими, враховуючи їх вплив на приріст чистого прибутку.
12
Редченко, К. І., та М. Ю. Чік. "ЗВЕДЕНИЙ ОБЛІК ВИТРАТ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено проблему повноти та своєчасності відображення в системі обліку вит-рат, доходів і фінансових результатів. Охарактеризовано особливість організації обліку результатів діяль-ності підприємств у сфері надання послуг. Визначено роль бухгалтерського обліку і контролю за господарсько-фінансовою діяльністю підприємства в системі формування результатів діяльності підприємства. Обґрунто-вано спрямування організації обліку результатів діяльності на підприємствах на забезпечення максимальної ефективності облікових процедур. Досліджено наукові погляди вітчизняних, зарубіжних вчених та норми нор-мативно-правових актів стосовно дефініції “зведений облік”. Розглянуто методику зведеного обліку витрат на підприємствах. Визначено послідовність організації та здійснення зведеного обліку витрат. Подано ав-торське бачення зведеного обліку витрат на підприємствах з врахуванням організаційно-технологічних особ-ливостей діяльності в умовах застосування національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (фінансової звітності). Запропоновано форму відомості “Зведення витрат” як документ, у якому відобража-ють: результати узагальнення обліку витрат у розрізі калькуляційних статей витрат; основних етапів діяль-ності підприємства, за якими потрібно узагальнювати витрати. Досліджено наукові погляди вітчизняних, зарубіжних вчених стосовно визначення поняття “калькуляція”. Визначено місце калькулювання собівартості послуг в системі бухгалтерського обліку підприємств. Досліджено види собівартості послуг на підприємствах. Охарактеризовано особливості методів обліку витрат і калькулювання собівартості послуг на підприємствах. Доведено, що раціональна організація зведеного обліку витрат та калькулювання собівартості послуг являє собою методично найбільш складну й відповідальну ділянку обліку.
13
Кондратюк, І. О. "Особливості формування окремих форм фінансової звітності бюджетних установ". Фінанси, облік і аудит, № 1 (21) (2013): 262–68.
Знайти повний текст джерела
14
Кебко, В. В. "Еволюція теоретичних уявлень про баланс як основну форму фінансової звітності". Економіка АПК, № 9 (263) (2016): 97–102.
Знайти повний текст джерела
15
Захаров, Дмитро Миколайович. "Аналіз поняття «соціальний капітал» в літературі". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 23–29. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-23-29.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено огляд існуючої літератури з різних аспектів, пов'язаних із соціальним капіталом (визначення, концептуальні рамки, емпіричні дослідження та інше), та проаналізовано економічну літературу щодо визначення соціального капіталу. Також були розглянуто основні механізми розповсюдження знань на основі соціального капіталу. Є кілька визначень соціального капіталу. Ці визначення можуть бути розділені на дві категорії: соціальний капітал є внутрішнім – як актив створений внаслідок партнерської взаємодії та всередині соціальної мережі, та/або зовнішнім – сформований через довіру до інституцій та під впливом соціальних норм в суспільстві. Сучасне трактування соціального капіталу зводиться до того, що це результат взаємозв’язків, який підсилює фінансовий, виробничий, людський, інтелектуальний та природний капітали, підвищує ефективність управління, активізує потенційні можливості підприємства. Аналіз визначень соціального капіталу та його форм вираження дозволив схематично відобразити взаємозв’язок між структурними елементами соціального капіталу: довіра, соціальна мережа та соціальні норми. Сучасна практика та вимоги інвесторів щодо інформаційної прозорості корпоративної звітності та підзвітності бізнесу обумовлена більш глибоким розумінням стратегії компанії та інструментів її реалізації, пояснює трансформацію підходів до формування корпоративної звітності. Відображення соціального капіталу в звітності набуває важливого значення, оскільки прямо впливає на підвищення прозорості, а відповідно і на ринкову вартість підприємства. Ефективне використання соціального капіталу дозволяє зменшувати трансакційні витрати і підвищувати фінансові показники бізнесу.
16
Дорош, Н. І., та К. О. Гергель. "БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ПРОЦЕСУ ЛІКВІДАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 5 (4 липня 2020): 77–87. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.77-87.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто процес ліквідації підприємства за рішенням власників, його нормативно-правове регулювання, а також застосування методів бухгалтерського обліку на його етапах. Зокрема, визначено особливості проведення оцінки та інвентаризації на підприємстві, що ліквідується, розкрито використання спеціальних рахунків бухгалтерського обліку та складання форм фінансової звітності, що використовуються під час ліквідації.
17
Матвєєв, Вячеслав, Ольга Матвєєва та Тетяна Щепіна. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВОГО ПІДХОДУ ДО ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ФАХІВЦЯМИ З ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАН НЯ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 111–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження особливостей поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування. Доведення необхідності виділення в управлінні із загальної маси фахівців галузі знань «Управління та адміністрування» саме фахівців з фінансів, обліку і оподаткування як певної відмітної «економічної особистості». Проведено критичний аналіз економічної поведінки вищої ланки управління. Досліджено поведінковий підхід в управлінні з точки зору оцінки кваліфікаційних якостей фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів, яка наближена до ідей історичної школи політичної економії. Охарактеризовано моделі економічної поведінки типові для фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів. Встановлено, що управлінські рішення фахівців з фінансів, обліку і оподаткування насправді відрізняються від управлінських рішень менеджерів. Визначено особливості поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування, які є основним показником необхідності та доцільності розмежування підходу до управління класичного менеджера та зазначених фахівців. Представлено послідовність прийняття управлінського рішення у бізнесі фахівцем з фінансів, обліку і оподаткування. Доведено, що різність підходів до управління фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів виникає з відмінностей функціональних, професійних, кваліфікаційних можливостей та обов’язків. Менеджер виконує схожі економічні функції, але центр ваги його дій знаходиться в області контролю і управління господарською діяльністю, тоді як на фахівця з фінансів, обліку і оподаткування лягає фіксація первинної документації кожної господарської операції, чітке відображення її в обліку, арифметичний та логічний контроль проміжних та підсумкових звітів, підготовка стандартних форм звітності, відстеження змін податкового законодавства, положень та нормативних документів з грошового обігу, зовнішньоекономічної діяльності, поточний та перспективний економічний та фінансовий аналіз результатів господарської діяльності підприємства, розрахунок показників ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ділової активності, фінансової стійкості тощо на основі наявної управлінської та фінансової звітності. Фахівець з фінансів, обліку і оподаткування має достатній рівень кваліфікації задля здійснення управління господарською діяльністю завдяки здатності приймати «миттєві» управлінські рішення, що є доцільним, необхідним та обов’язковим з причини організації господарської діяльності в умах постійної зміни законодавчого поля, що в свою чергу впливає на стан і якість звітності, яка є основою прийняття усіх управлінських рішень.
18
Коломоєць, О. К. "Взаємодія державної служби фінансового моніторингу України з суб´єктами первинного фінансового моніторингу". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, № 1 (20 жовтня 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue1-2021-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено теоретичні питання взаємодії між суб´єктами первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) та Державної служби фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг). Встановлено вичерпний перелік СПФМ та більш детально опрацьовано порядок діяльності з уповноваженим органом. Висвітлено основні тенденції щодо новел законодавства та скасування попередніх нормативно-правових актів з цього питання. Проаналізовано законодавчі акти, які регулюють питання взаємовідносин вищевказаних суб´єктів. Автором запропоновано поділ на види взаємодію на підставі завдань та реалізації прав. Визначено місце та роль СПФМ в системі державної політики з фінансового контролю. Розглянуто основні права та обов´язки учасників правовідносин в аспекті спільних дій, звітності та підконтрольності. Проаналізовано основні форми електронної взаємодії та обміну інформацією між СПФМ та уповноваженого органу. Здійснено порівняння законодавчих актів з точки зору інформаційної взаємодії.
19
Galushchak, I. Ye. "РОЗРАХУНКИ З ОПЛАТИ ПРАЦІ З ОРГАНАМИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ У ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 46–52. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.46-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної статті є розглянути загальні правила та тенденції правового регулювання здійснення розрахунків з оплати праці з органами соціального страхування у звітності підприємства; особливості відображення розрахунків за виплатами працівникам у звітності підприємства; окреслити основні напрямки вдосконалення здійснення розрахунків з оплати праці з органами соціального страхування.У статті розглянуто особливості здійснення розрахунків з оплати праці з органами соціального страхування у звітності підприємства. Зазначено проблеми, які виникають при веденні обліку праці, нарахуванні та виплати заробітної плати. Окреслено основні напрямки вдосконалення при здійснення розрахунків з оплати праці з органами соціального страхування. Наведено відображення розрахунків за виплатами працівникам у звітності підприємства. Здійснено відображення у фінансовій звітності стану розрахунків по операціях з оплати праці. Дані про розрахунки за виплатами працівникам відображаються у фінансовій, статистичній, податковій та спеціальній звітності. Досліджено законодавчо-нормативне регулювання обліку та аналізу оплати праці і розрахунків з органами соціального страхування. Основним документом, який визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці є Закон України “Про оплату праці”. Він спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати. Визначено, що основними формами оплати праці є відрядна та погодинна, а системи соціального страхування поділяються на добровільне та обов’язкове соціальне страхування.
20
Варнавська, І. В. "АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано інноваційні методи, що дають змогу викладачеві вибирати оптимальну стратегію процесу навчання, використовувати сучасні освітні технології з метою мотивації та творчого розвитку здобувачів, їх підготовки до практичної діяльності. Зазначено аспекти успішного засвоєння здобувачами основ бухгалтерського обліку, результативне використання презентацій на етапі узагальнення інформації за окремими темами: під час вивчення елементів методу бухгалтерського обліку, об'єктів обліку, форм бухгалтерської фінансової звітності. Наголошено, що програма дисципліни «Бухгалтерський облік» повинна визначати поступальний розвиток і систематичність навчального матеріалу, а навчальний матеріал повинен бути доступним і повинен активізувати пізнавальний інтерес, ознайомлювати з практичними прийомами в досліджуваному напрямі.
21
Горбаневич, В. Л., та П. В. Іванюта. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ІНФЛЯЦІЇ, ЇЇ ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ І ФІНАНСОВИЙ СТАН ВІТЧИЗНЯНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність інфляції під час здійснення ринкових відносин суб’єктів економічної діяльності, зокрема підприємств, де визначається ступінь впливу на економічну ситуацію, отримання грошових коштів у процесі товарообігу на товарних ринках, розкрито класифікацію рівнів інфляції тощо. Особливу увагу приділено методиці визначення інфляційних процесів, на підставі якої здійснено розрахунки рівнів інфляції і її впливу на економіку України за два останні роки. На основі поширених форм бухгалтерської звітності проведено аналіз впливу інфляції на фінансовий стан і результати діяльності підприємства, а також на його рівень рентабельності, що висвітлює процес зростання та приросту цін на продукцію порівняно з обсягами її реалізації. Застосована у цій статті методика має велику практичну цінність для вітчизняних і зарубіжних підприємств.
22
Микитенко, Т. В. "РЕФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ І АУДИТУ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Митна безпека, № 3 (25 січня 2021): 44–54. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.44-54.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто систему внутрішнього контролю та аудиту в органах Державної митної служби України, надано оцінку їх нормативному регулюванню порядку організації та проведення в умовах реорганізації. Розглянуто стан розвитку та функціональної спроможності підрозділу внутрішнього аудиту, його мету, завдання, структуру. Досліджено основні проблеми, які на разі виникають у даному реформаційному процесі. Визначено пріоритетні напрями удосконалення внутрішнього контролю й аудиту Державної митної служби України, які включають нормативне забезпечення, принципи діяльності, організаційну структуру, методичне та кадрове забезпечення. За кожним напрямом розроблено відповідні заходи, направлені на підвищення ефективності та дієвості внутрішнього контролю і аудиту. Рекомендовано розширення переліку принципів внутрішнього аудиту й контролю: підконтрольності і підзвітності, єдності, професіоналізму і компетентності, гласності, відповідальності. організаційної моделі внутрішнього контролю територіальних митниць, здатної ефективно виконувати покладені на неї завдання. Запропоновано в Управліннях фінансування, бухгалтерського обліку та звітності територіальних митниць створення відділів внутрішнього контролю, відповідно відкоригувати назву Управління фінансування, обліку, звітності та внутрішнього контролю із використанням європейських і міжнародних стандартів організації діяльності митних адміністрацій. В частині методичного забезпечення – визначити методологію внутрішнього контролю (в тому числі дотримання облікової політики установи, правильності ведення обліку, використання фінансових ресурсів, обумовлених характером діяльності митних органів). Рекомендовано впровадження дистанційної моделі контролю (віддаленого доступу), що дозволить значно скоротити витрати на контрольні заходи і підвищити їх ефективність з подальшою формалізацією процедур і регламентів контрольних заходів, структури і форми документів, що формуються при проведенні перевірок, розробкою єдиних стандартів і методики проведення з урахуванням специфіки органів.
23
Zharnikova, Valeriia. "ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПОГЛЯДІВ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, № 2 (20 грудня 2018): 48–63. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0206.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено наукову та періодичну літературу з питання обліку розрахунків з покупцями за останні двадцять років. Проаналізовано сутність поняття «розрахунки» та надано характеристику форм прояву розрахунків з покупцями за різними аспектами, в тому числі: економічному, бухгалтерському, податковому, банківському та юридичному.
В системі розрахунків деталізовано форми прояву розрахунків з покупцями по перерахованим вище критеріям. Визначено, що формою прояву економічного аспекту розрахунків з покупцями є прибуток від продажу товарів і збиток по сумнівних боргах, бухгалтерського аспекту - виручка від реалізації та дебіторська заборгованість, податкового аспекту - податковий кредит і податок на прибуток, банківського аспекту - кредитування та банківські гарантії, юридичного аспекту - договори купівлі-продажу та агентські угоди.
Розглянуто різні підходи до проблематики останніх публікацій з тематики розрахунків з покупцями та визначено коло питань, що досліджені достатньо широко та частково. Проведено ґрунтовний аналіз досліджень та здійснено систематизацію поглядів вчених і практиків з питань обліку розрахунків з покупцями. Розглянуті вище наукові та практичні публікації розподіллено по галузевій спрямованості дослідження на три групи: оптова торгівля, роздрібна торгівля, інші галузі. За сферами дослідження публікації систематизовано також на три групи: дебіторська заборгованість, розрахунки з покупцями, системи лояльності.
Рекомендації щодо вдосконалення обліку розрахунків з покупцями, викладені в досліджуваних джерелах класифіковані по семи напрямках, в тому числі: класифікація, оцінка в бухгалтерському обліку, документальне оформлення та відображення у фінансовій звітності, відображення на рахунках бухгалтерського обліку, показники оборотності та їх аналіз, впровадження інформаційних технологій та Інтернет-технологій, а також оподаткування. На базі проведених досліджень проблемних питань бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями в торгівлі окреслено п'ять напрямків, що вимагають подальших наукових досліджень.
24
Грищук, Л. А. "Мультирезистентний туберкульоз у Тернопільській області". Infusion & Chemotherapy, № 2.1 (31 липня 2021): 8. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтування. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 р. було виявлено близько 465 тис. осіб із резистентним до хіміопрепаратів туберкульозом (ТБ), із них менш як 40 % змогли отримати доступ до лікування. Перебої в роботі служб, спричинені пандемією COVID-19, призвели до подальших невдач. У багатьох країнах людські, фінансові й інші ресурси були перерозподілені з ТБ на COVID-19. Системи збору даних і звітності також зазнали негативного впливу. Проблема хіміорезистентного ТБ в Україні надзвичайно актуальна, кількість хворих із первинною та набутою резистентністю постійно зростає. Хіміорезистентність до протитуберкульозних препаратів значно знижує ефективність лікування хворих на ТБ, подовжує терміни терапії, а також підвищує економічні витрати на лікування.
Мета. Порівняти результати виявлення мультирезистентного ТБ (МРТБ) у 2019 та 2020 рр. згідно з даними Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру.
Матеріали та методи. Проведено аналіз стаціонарних історій хвороби 128 пацієнтів із МРТБ, які були виявлені та лікувалися у 2019-2020 рр.
Результати. Чоловіків було 85,6 %. Особи працездатного віку, які не працювали, – 69,0 %, інваліди – 16,0 %, працювали – 8,0 %, пенсіонери – 7,0 %. За типами туберкульозного процесу хворі розподілися так: уперше діагностований ТБ легень – 54,6 % випадків, рецидив туберкульозного процесу чи неефективне лікування – 45,4 %. З-поміж клінічних форм ТБ легень переважно спостерігалися інфільтративна – 83,5 %, фіброзно-кавернозна – 8,3% і дисемінована – 6,2 %. У динаміці спостерігалося зменшення виявлених випадків у 2020 р. Зокрема, у 2019 р. виявлено 82 випадки МРТБ, а у 2020 р. – тільки 46 (на 50 % менше). В усіх випадках процес локалізувався в легенях. Бацилярні форми ТБ легень було виявлено у 2019 р. у 77 хворих (93,9 %), у 2020 р. – у 44 (95,7 %). Щодо деструкцій у легенях, то у 2019 р. Вони були виявлені в 56 хворих (68,3 %), у 2020 р. – у 30 (65,2 %).
Висновки. У Тернопільській області останніми роками спостерігається складна ситуація з МРТБ. У зв’язку з пандемією COVID-19 через недовиявлення значно зменшилася кількість хворих на МРТБ. Це призводить до зниження ефективності лікування таких хворих.
25
Voloshenko, Antonina. "Організаційно-правові аспекти обліку надходжень благодійних пожертв у Збройних силах України в умовах воєнного стану". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 2 (22 квітня 2022): 57–63. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.2.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: розробка практичних рекомендацій із зменшення ризиків нецільового використання надходжень благодійної допомоги у військових частинах на підставі дослідження організаційно-правових аспектів обліку благодійних пожертв в умовах воєнного стану.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: дослідження проводилося з використанням наступних загальнонаукових та спеціальних методів: метод аналізу і синтезу в їх системному поєднанні під час вивчення офіційних документів національної нормативно-правової бази; статистичні методи під час дослідження показників благодійної діяльності; абстрактно-логічний метод − для формулювання теоретичних узагальнень і висновків дослідження. Робота виконана особисто автором.
Результати дослідження: статті досліджено організаційно-правові аспекти обліку надходжень благодійних пожертв у Збройних Силах України в умовах воєнного стану. Визначено, що допомога є благодійною у випадку одночасного дотримання критеріїв добровільності, цілеспрямованості та безкорисності. Встановлено, що благодійна допомога, з метою фінансового забезпечення потреб національної оборони держави, надається за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб, може здійснюватися як індивідуально, так і колективно, шляхом безоплатної передачі коштів та/або майна в натуральній формі. Акцентовано увагу на ризики нецільового використання благодійних пожертв у натуральній формі через суперечливість норм чинного законодавства.
Теоретична цінність дослідження: Обґрунтовано доцільність визначення на нормативному рівні військовим формуванням повноважень із встановлення внутрішньовідомчими нормативно-правовими актами норм щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги, з урахуванням особливостей здійснення зазначених процесів в умовах ведення бойових дій.
Практична цінність дослідження: полягає у розробці та формулюванні системних узагальнень та конкретних пропозицій щодо вдосконалення системи обліку та контролю руху благодійних пожертв у Збройних Силах України.
Тип статті: науково-практична.
26
Добровольська, В., та І. Феофанова. "Контроль за допустимістю надання державної допомоги суб’єктам господарювання". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 94–100. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2085.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено визначення і засто-сування контролю як певної проце-дури стосовно надання державної допомоги суб’єктам господарю-вання з метою визначення її закон-ності, доцільності та критеріїв допустимості, на підставі запро-понованих визначень ученими-фахівцями за різноманітними під-ставами та умовами, а також визначених нормами чинного законодавства.
Запропоновано поняття форми і змісту державного конт-ролю за допустимістю надання державної допомоги суб’єктам господарювання через повнова-ження спеціально уповноваже-ного органу – Антимонопольного комітету України з метою захи-сту конкуренції як умови існу-вання ринкової економіки. Органи фінансового державного контролю також можуть здійснювати кон-тролюючі дії стосовно допусти-мості державної допомоги, напри-клад Рахункова палата України та податкові органи, з метою пере-вірки цільового використання державних (місцевих) коштів та/або майна (ресурсів держави). Змістом державного контролю за допусти-містю надання державної допо-моги суб’єктам господарювання є виявлення, встановлення та аналіз критеріїв допустимості з ураху-ванням її соціального характеру, встановлених кінцевих бенефіціа-рів-споживачів та наявності над-звичайних ситуацій техногенного чи природного характеру. Формою контролю допустимості держав-ної допомоги є повідомлення, яке надсилається шляхом перевірки та може слугувати підставою для розгляду.
Громадський контроль за допу-стимістю надання державної допомоги суб’єктам господарю-вання здійснюється відповідними особами, яким за законом надані зазначені повноваження.
Моніторинг являє собою постійний нагляд за допустимі-стю надання державної допомоги суб’єктам господарювання шля-хом збору та аналізу інформації з метою швидкого та оперативного виявлення правопорушень та пові-домлення до компетентних органів задля реалізації подальших їх дій контролюючого характеру, а також складання і подання відпо-відної звітності.
27
Добровольська, Олена, Микола Кравченко та Олена Даніленко. "ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-34.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто фінансову звітність, як сукупність форм звітності, складених на підставі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також зміни в його фінансовому стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень. Метою статті стало формулювання ролі фінансової звітності підприємств в умовах сьогодення, розкриття проблемних аспектів цього питання і визначення перспектив її розвитку. Звітність становить основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства, сприяє уніфікації вихідної інформації. Фінансова звітність необхідна також для впровадження єдиного розуміння звітних показників зовнішніми, в тому числі зарубіжними, споживачами. В процесі прийняття якісних управлінських рішень менеджерами підприємств водночас якісно трансформується роль та значення фінансової звітності цих підприємств. Фінансова звітність постає ключовим чинником інфраструктури ринкової економіки, прозорим важелем комунікації. Завдяки цьому менеджери на будь-яких рівнях в змозі впроваджувати стратегію та тактику розвитку підприємства, яке вони очолюють.
28
Марусич, Олександра, та Валентина Шарманська. "ДЕСКРИПТИВНІ ЗАСАДИ ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА ЇЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ У ЗВІТНОСТІ". Економіка та суспільство, № 35 (25 січня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-27.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті описані методичні засади ведення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, до яких належать такі критерії: нормативно-правове забезпечення, визнання та оцінка дебіторської заборгованості, рахунки та інші. Відображено систему складних комбінацій організаційних процесів і методів обліку дебіторської заборгованості. В статті зазначено, що дебіторську заборгованість відображають у фінансовій звітності в складі активів підприємства, тому що вона є складовою всього майна підприємства та належить йому. Схематично зображено, які форми фінансової звітності використовують, у яких з них відображають інформацію про дебіторську заборгованість підприємства, а саме Баланс та Примітки та зазначено перелік міжнародних стандартів щодо ведення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.
29
Гуріна, Наталія, та Анастасія Яригіна. "ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА: ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ". Економіка та суспільство, № 33 (30 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-88.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням обліку власного капіталу. У статті проаналізовані та систематизовані думки вчених-економістів щодо трактування терміну «власний капітал» й узагальнено дане поняття. Розглянуто порядок відображення інформації про власний капітал на рахунках бухгалтерського обліку і надані рекомендації щодо введення аналітичних рахунків, які забезпечать отримання своєчасної, повної, достовірної та актуальної інформації щодо складових власного капіталу та будуть використані при складанні фінансової звітності підприємства. Досліджено порядок відображення власного капіталу у різних формах фінансової звітності підприємства та розглянуто форми внутрішніх звітів з обліку складових власного капіталу підприємства, використання яких дасть можливість сформувати обліково-аналітичне забезпечення контролю та аналізу складових власного капіталу.
30
Шушакова, Ірина, Ганна Зябченкова та Михайло Кузуб. "КОНЦЕПЦІЇ ЗБЛИЖЕННЯ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОГО ЗВІТУВАННЯ". Економіка та суспільство, № 30 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтеграція України у Європейське співтовариство вимагає від українських підприємств впровадження змін у сфері управління компаніями. Одним з основних складових, що характеризує підприємство та є важливим для користувачів, є зрозуміла звітність. Представлення звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ) не є обов’язковим для всіх компаній, але звітність у такій формі дедалі частіше хочуть бачити потенційні іноземні інвестори або банки чи інші фінансові установи при наданні кредитів. Гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктів господарювання тісно пов’язана з глобалізацією економічних процесів та економіки у світовому масштабі. Фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб'єкта господарювання. Оптимальним напрямом розвитку національної системи обліку та фінансової звітності, враховуючи світовий досвід, є її гармонізація з МСФЗ, тобто наближення систем, а не повна їх імплементація.
31
Дмитрук, Борис, Людмила Германенко та Ніна Cвєтлoва. "ОСОБЛИВОСТІ ТА НАПРЯМКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ В ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАННІ". Економіка та суспільство, № 30 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність та необхідність формування облікової політики стосовно основних облікових елементів за операціями із необоротними активами у відповідності з вимогами Податкового кодексу України. Виявлено проблемні питання у наближенні фінансових та податкових необоротних активів, що обумовлюють необхідність коригування фінансового результату до оподаткування. Досліджена сутність облікової політики як з наукової (теоретичної) так і з практичної сторін: внутрішнього стандарту обліку, побудованого на сукупності способів і процедур ведення обліку, що використовується з метою підготовки, складання та подання форм звітності, із врахуванням економічних інтересів користувачів інформації. Оптимізацію облікової політики необоротних активів в Україні стримує відсутність окремого Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку (НП(С)БО, який регламентував би формування облікової політики. Розроблені і запроваджені варіанти структури Положення та додаткового розділу в наказ, з метою формування облікової політики для бухгалтерського обліку та показників податкової звітності.
32
Поліщук, Олена, та Наталія Шимко. "УПРАВЛІНСЬКА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ Й ОПТИМАЛЬНА СТРУКТУРА". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню ролі управлінської звітності для потреб менеджменту підприємства та обґрунтуванню її належного складу, що сприяло б забезпеченню апарату управління релевантною інформацією, орієнтованою на впровадження дієвих керівних рішень. Аргументовано доцільність формування управлінської звітності як головного джерела обліково-аналітичних даних для керівництва. Узагальнено різні підходи науковців та запропоновано три компоненти та структуру управлінської звітності: звітність про фінансове становище та результати діяльності підприємства, за ключовими показниками діяльності, про виконання бюджетів, конкретизовано їх оптимальний зміст. Обґрунтовано важливість та необхідність формування управлінських звітів про ліквідність та платоспроможність підприємства, рентабельність, потенційність банкрутства. Розроблено форми звітів та запропоновано до використання.