Готові списки джерел за темами / Фонетичні / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Фонетичні"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Фонетичні.
Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Фонетичні".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

РУСКУЛІС, Лілія. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФОНЕТИЧНОЇ СУБКОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 331–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-331-338.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано поняття фонетична субкомпетентність як оволодіння фонетичною системою української мови, свідоме практичне застосування отриманих теоретичних знань у власному мовленні; визначено її мовний компонент; в аспекті мовного компонента з’ясовано поділ звукових одиниць на сегментні та суперсегментні; обґрунтовано, що вивчення звуків ґрунтується на фізичному, фізіологічному й лінгвістичному аспектах, а звук є явищем фізичним, маючи висоту, силу (інтенсивність), тон, тембр, тривалість у часі, утворюється апаратом мовлення людини й сприймається її слуховим апаратом та має суспільний характер; досліджено, що майбутні вчителі української мови вперше засвоюють поняття «фонема», що виконує конститутивну, ідентифікаційну й дистинктивну функції, й, осмислюючись через морфему чи слово, вичленовується людською свідомістю, ознайомлюються з її ознаками та усвідомлюють різницю між звуком і фонемою; встановлено, що в курсі «Сучасної української літературної мови» студенти вивчають поняття «фонетичний склад» як елемент звукового ланцюжка, його фонетичні характеристики, специфічну ознаку – поєднання несегментних фонетичних одиниць, а також досліджують його у фонетичному (форма організації звуків), фонологічному (форма організації фонем) й історичному аспектах (успадкований від праслов’янської мови); висвітлено проблему ознайомлення з надсегментними явищами фонетичної системи української мови, до яких уналежнено склад й інтонацію; умотивовано урахування специфічних принципів навчання: спиратися на усне мовлення й виробляти увагу до мовлення, що відповідає літературним нормам; удосконалювати вміння артикулювати звуки української мови; поєднувати імітаційний шлях засвоєння орфоепічних навичок із свідомим засвоєнням норм літературного мовлення; спиратися на мовний слух, удосконалювати слухову пам’ять; постійно тренувати в зіставленні звукової оболонки слів; навчання фонетики з іншими розділами науки про мову; урахування особливостей місцевої говірки; фізичного розвитку органів мовлення та вибір часткових методів і прийомів: фонетичний (фонематичний, орфоепічний) розбір; вправи, спостереження й аналіз звукового складу мови; диференціювання звуків мови; спостереження й аналіз за артикуляцією звуків; виявлення структури складу, ритміки слова; спостереження над інтонаційним оформленням тексту. Ключові слова: лінгвістична компетентність, фонетична субкомпетентність, звук, фонема, склад, інтонація.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Козелко, І. Р. "ФОНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У «КОРОТКІЙ ГРАМАТИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» (1906 РІК) П. ЗАЛОЗНОГО". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-18.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано досягнення П. Залозного як укладача фонетичної термінології у «Короткій граматиці української мови» (Полтава, 1906 рік). «Граматика» П. Залозного була авторитетною працею Наддніпрянщини на початку ХХ ст., що ґрунтувалася на наукових позиціях В. Науменка (1889 рік), А. Соболевського (1891 рік), В. Коцовського й І. Огоновського (1904 рік), а також писалася з орієнтацією на термінологічний корпус мови, що його виробляли у Галичині. Ця праця була покликана навчити всіх, хто прагнув знати українську мову, саме тому її основою є рідномовні зв’язки. На початку ХХ ст. розділами граматик були переважно фонетика, морфологія, синтаксис тощо. У «Короткій граматиці української мови» П. Залозного виявлено лінгвістичні терміни, які вчений запропонував для навчання мови у шкільній освіті. У статті зосереджуємо увагу на термінах фонетики у граматиці вченого. Доведено, що фонетичні терміни, що їх фіксує «Коротка граматика української мови», входять та доповнюють лінгвістичну терміносистему П. Залозного. Виявлено, що лише у граматиці вчений вводить низку таких фонетичних термінів: «глухі самозвуки», «піднебенні співзвуки», «опуст». Для фонетичних термінів, якими оперує П. Залозний у своїй роботі, характерне частиномовне вираження. Приналежність цих термінів до тієї чи тієї частини мови відтворює авторський підхід вченого до вироблення фонетичної термінології. У граматиці П. Залозного переважають фонетичні найменування, які відображають модель «прикметник+іменник», менш вживаними є терміни за структурою «іменник та іменник+іменник». Наголошено на цінності термінотворчої діяльності П. Залозного у контексті його доби. Вироблена фонетична термінологія у граматиці вченого сприяла гарному засвоєнню вчення про фонетику української мови. У статті стверджується, що термінологічну справу продовжували реалізовувати Г. Шерстюк та В. Коцовський, І. Огоновський у їхніх граматиках. Підтвердженням цієї думки є абсолютний збіг фонетичних термінів у навчальних книгах вчених.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Hryshko, Yuliia. "Специфіка сприйняття читачами фонетичних оказіоналізмів у структурі сучасного поетичного дискурсу". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 2 (16 березня 2022): 33–56. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-33-56.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. У статті наведені результати трьох психолінгвістичних експериментів. Метою цього дослідження стало з’ясування впливу специфічних лінгвістичних одиниць – фонетичних оказіоналізмів – на сприйняття сучасного українського поетичного дискурсу адресатами (читачами). Методи. Основними методами відбору фактичного матеріалу обрано метод спостереження, метод суцільної вибірки, контекстуальний метод. Експериментальна частина дослідження включає методи вільного асоціативного експерименту, спрямованого асоціативного експерименту та метод семантичного диференціалу. Отримані результати оброблено за допомогою методу кількісних підрахунків. Результати. Для лінгвістичного аналізу фонетичних оказіональних одиниць у сучасному українському поетичному дискурсі стимулом обрано найчастотніші фонетичні оказіоналізми у їх графічній актуалізації (загалом 16 різних зразків). До трьох експериментальних груп респондентів увійшли 105 студентів трьох полтавських ЗВО У результаті експериментів ми отримали 1684 реакції, із яких 1146 (68.0%) – позитивні, 300 (18.0%) – негативні, 238 (14.0%) – нейтральні. Найнижчий показник нейтральних реакцій є цілком умотивованим, оскільки фонетичні оказіоналізми є потужними інтенсифікаторами експресивності звукового тла в поетичному дискурсі. Висновки. Фонетичні оказіоналізми мають позитивний вплив на сприйняття сучасного вербального дискурсу адресатами. Виняткова роль у декодуванні фонової інформації належить акустико-артикуляційним властивостям звуків. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у проведенні вільного асоціативного експерименту із залученням у якості респондентів представників різних соціальних та вікових груп населення, що дозволить встановити реальний стан культурних тенденцій у сприйнятті українцями сучасного мистецтва слова.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

ЗЕВАКО, Валентина. "ПРО КОМБІНАТОРНІ ЗВУКОВІ ПРОЦЕСИ В СХІДНОПОЛІСЬКИХ ГОВІРКАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО РАЙОНУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 75–81. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.10.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано комбінаторні процеси у звуковому потоці (асиміляція, дисиміляція, афереза, діереза, епентеза, метатеза, гаплологія), притаманні східнополіським говіркам. Зазначено, що такі фонетичні модифікації є джерелом збільшення лексики й важливою ознакою їх фонетичної системи. Установлено, що вивчення й опис взаємодії звуків сприяють виявленню виразних специфічних ознак окремих говірок і діалектних груп. Цей фактор набуває особливого значення для східнополіського ареалу, розташованого в регіоні споконвічного міждіалектного контактування, й умотивовує актуальність статті, мета якої – аналіз комбінаторних звукових змін, здійснений на матеріалі власних письмових і звукових записів. Підкреслено, що комбінаторні зміни звуків належать до тих фонетичних ознак, які включають досліджувану говірку до складу східнополіських говорів української мови та певним чином об’єднують із суміжними західнобрянськими діалектами, білоруськими у своїй основі. Прокоментовано з використанням значного фактичного матеріалу, зібраного автором, модифікації груп приголосних і голосних сіверської говірки. Із залученням численних прикладів охарактеризовано повну та часткову суміжну й дистантну асиміляцію за такими ознаками: способом і місцем творення, за дзвінкістю, м’якістю, твердістю; численні випадки дисиміляції за способом творення і глухістю, а також обидва процеси щодо взаємодії голосних. Певну увагу приділено говірковим особливостям аферези як одного з найвиразніших маркерів діалектного Полісся; специфічним проявам в досліджуваному ареалі діерези й епентези. Розглянуто відносно нечисленні приклади метатези й гаплології. Подано деякі історико-етимологічні коментарі; у певних випадках матеріал висвітлено в діахронічному, порівняльно-історичному та соціолінгвістичному аспектах. Доведено, що фонетичні процеси, притаманні досліджуваним говіркам, збагачують їх лексичний склад і за своєю природою й особливостями реалізації відповідають тенденціям розвитку північноукраїнських діалектів загалом і східнополіського мовного ареалу зокрема.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

ЦИГАНОК, Ганна, Юлія ЛУЩИК та Людмила ПІКУЛИЦЬКА. "УКРАЇНСЬКА ФОНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА: ФОНЕТИЧНІ ШКОЛИ В УКРАЇНІ У ХХ СТ." Humanities science current issues 5, № 27 (26 травня 2020): 54–59. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.5/27.204225.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Хірочинська, О. "Фонетичні особливості сучасної французької мови". Актуальні питання іноземної філології, № 4 (2016): 178–83.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Пиц, Тарас. "ВАРІАНТНІ ФОРМИ НАЗВИ РЕМІСНИКА PLATNER I PLETNER У ПАМ’ЯТКАХ НІМЕЦЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ І БІЛОРУСЬКОЇ МОВ XIII–XVII CТ." Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 105–16. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3175.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню форм назви ремісника platner і pletner “коваль, що кує панцирі і лати” у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглянуто історію вивчення цих форм назви ремісника, визначено недоліки попередніх розвідок й окреслено методи дослідження. Також проаналізовано ареал їхнього поширення у різних групах німецьких діалектів XIII–XVI ст., встановлено їхні німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов’янських мовах на основі пи- семних пам’яток XIV–XVII ст. Звернуто увагу на фонетичну, морфологічну і семантичну асиміляції запозичених форм у слов’янських мовах і при цьому розмежовано ті фонетичні та морфологічні процеси, що відбулися ще у німецькій мові й задокументовані пам’ятками польської, української і білоруської мов, а також ті, що відбулися вже у слов’янських мовах. Ключові слова: назва ремісника, запозичення, асиміляція, німецькі діалекти, міжмовні контакти, історія мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Костів, О. "Бойківсько-наддністрянське діалектне суміжжя (фонетичні особливості)". Вісник Львівського університету. Серія філологічна, вип. 68 (2018): 228–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Барташук, О. Ю., та В. А. Філінюк. "ГРАМАТИЧНІ АРХАЇЗМИ В «ЕНЕЇДІ» ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО В АСПЕКТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 83 (9 листопада 2021): 24–32. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-3.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано функціонування граматичних архаїзмів в «Енеїді» І. Котляревського на основі поділу на лексико-фонетичні, лексико-словотвірні та лексико-морфологічні. До частотних лексико- фонетичних архаїчних явищ належать чергування звуків; фонетичні форми зі збереженням звука, замість якого в сучасній мові виступає інший; вставляння, усічення, випадання одного або кількох звуків; неповноголосся -ра-, -ла-, що відповідає сучасному -оро-, -оло-, відсутність протези. Серед словотвірно-лексичних архаїчних явищ виділено ті, що пов’язані з уживанням префіксів іс-, із-, в-, во-, воз-, вос, у-, од-, со-, су-; суфіксів -ець- та -ник-; компонента много. З’ясовано, що в «Енеїді» часто трапляються лексико-морфологічні архаїчні явища, пов’язані з уживанням застарілої дієслівної особової форми теперішнього часу єсть; суфікса -ова- замість -ува-, -юва-; архаїчних інфінітивних форм на -ть; форм особових дієслів без закінчення; використанням постфікса -ся в дієслівних формах; форм наказового способу з нередукованим закінченням -іте та -ім; особових дієслівних форм зворотного стану із суфіксом -сь замість -ся; постфікса -ть у формі ІІІ особи однини теперішнього часу; архаїчних форм дієприкметників і дієприслівників; паралелізмом особових закінчень дієслів у І особі множини: -мъ, -мо, -мы, -м, -ме, що розвинулися після занепаду зредукованих. До поширених лексико-морфологічних архаїчних явищ у системі іменника належать уживання застарілих іменникових форм зі специфічними закінченнями й суфіксами; у системі прикметника – уживання нестягнених повних форм прикметників (дієприкметників, порядкових числівників, вказівних, означальних і питально-відносних займенників); наявність стягнених прикметникових, дієприкметникових і займенникових форм; архаїчні відмінкові форми прикметників; творення складної форми ступенів порівняння прикметників за допомогою слів «самий», «тяжко», «з диявола» та суфікса -ійш-. Виділено архаїчні форми займенників, прислівників і службових частин мови, які вийшли з активного вжитку чи збереглися в говорах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Царалунга, Інна Богданівна. "Варіативність староукраїнської мови у творах Г.Смотрицького". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 684–89. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.865.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Грицевич, Ю. "Фонетичні особливості підляських говірок у записах місцевого фольклору". Типологія та функції мовних одиниць, № 1 (2014): 55–66.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Kovács, Oxána. "Акцентологічні та фонетичні архаїзми однієї української говірки Румунії". Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 48, № 1-3 (липень 2003): 135–44. http://dx.doi.org/10.1556/sslav.48.2003.1-3.11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Зевако, Валентина Іванівна. "Про деякі білоруські особливості говірок північної Чернігівщини у зв’язку з проблемами їхнього групування". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 39–47. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.412.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано фонетичні риси білоруського походження, що утворюють специфіку сучасних говірок північної частини Новгород-Сіверського району Чернігіської області та впливають на визначення їхнього місця в системі східнополіського говору української мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Колоїз, Жанна Василівна. "Роль «Історичної граматики української мови» в підготовці вчителя-словесника". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (23 листопада 2010): 239–50. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.915.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про роль «Історичної граматики української мови» в підготовці майбутніх учителів-словесників; аналізуються історичні процеси, передусім фонетичні, що сприятимуть кращому засвоєнню програмового матеріалу, зокрема під час вивчення історичних чергувань, спрощення у групах приголосних і т. ін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Колоїз, Жанна Василівна. "Дещо про українські прізвища та їхню денаціоналізацію". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 4 (20 квітня 2010): 32–44. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v4i0.927.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йде мова про українські прізвища, їхні характерні фонетичні, словотвірні та лексичні особливості; установлено мотиваційні відношення між дериваційною базою та похідним антропонімом; основний акцент зроблено на патронімічні прізвища та прізвища, пов’язані з професійною діяльністю; виявлено шляхи їхньої денаціоналізації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Колоїз, Жанна Василівна. "Діалектизми в романі Марії Матіос «Солодка Даруся»". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 4 (20 квітня 2010): 98–117. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v4i0.934.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про діалектизми, засвідчені в романі Марії Матіос «Солодка Даруся»; аналізуються їхні фонетичні, лексичні, семантичні, фразеологічні та граматичні різновиди. Зроблено спробу систематизувати передусім діалектну лексику та фразеологію з урахуванням структурних, семантичних, функціонально-стилістичних, а подекуди й генетичних особливостей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Дольник, Ірина Миколаївна. "ФОНЕТИЧНІ АСПЕКТИ МОВЛЕННЄВОГО ВПЛИВУ В СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), № 11 (8 серпня 2019): 42–45. http://dx.doi.org/10.24919/2663-6042.11.2019.175467.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Тарнопольський, О. Б., Н. А. Черняк та П. В. Бредбієр. "Вступні/коригувальні фонетичні курси у вишівському навчанні іноземних мов." Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", № 15 (2018): 195–201. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2018-0-15-195-201.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Сидорук, Галина Іванівна. "Стилістика англомовного рекламного продукту та його переклад засобами української мови". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (13 листопада 2014): 254–60. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.391.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідження присвячено окремим стилістичним мовним засобам, які надають особливої образності й експресивності рекламним матеріалам. Сюди можна віднести фонетичні, граматичні засоби та специфічну синтаксичну організацію повідомлення. Стилістичні та семантичні втрати, яких зазнають переклади таких матеріалів, можуть бути успішно компенсовані іншими мовними засобами задля збереження їхнього прагматичного потенціалу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Barannyk, N. О. "Архаїзми в романах С. Скляренка "Святослав", "Володимир"". Literature and Culture of Polissya 96, № 13f (2 грудня 2019): 202–13. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2019-13f-96-202-213.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено спробу розкрити сутність понять дослідження: "пасивний словниковий запас", "застаріла лексика", "історизми", "архаїзми". Доведено, що застаріла лексика є однією із жанровоутворювальних ознак історичного твору. На прикладі романів С. Скляренка "Святослав", "Володимир" проаналізовано власне лексичні, лексико-словотворчі, лексико-фонетичні архаїзми. Обґрунтовано вплив архаїчної лексики на характерісторичного твору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Прокопова, Л. І. "Лексичні та фонетичні особливості німецької мови в єдиному стилістичному полі". Мовознавство, № 6 (2007): 44–47.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Мойсієнко, В. М. "Графічні та фонетичні особливості "Зерцала Богословіи" Кирила Ставровецького 1618 року". Українська мова, № 3 (75) (2020): 18–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Прокопова, Л. І. "Лексичні та фонетичні особливості німецької мови в єдиному стилістичному полі". Мовознавство, № 6 (2007): 44–47.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Striuk, N. V. "Фонетичні стилістичні особливості написів на одязі українською та англійською мовами." Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах, № 37 (2019): 54–63. http://dx.doi.org/10.31558/2075-2970.2019.37.5.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

ОСЬКІНА, Наталія, та Юлія МАЗУРІНА. "СТИЛІСТИЧНІ ФОНЕТИЧНІ ВІДМІННОСТІ КАНТОНСЬКОГО ДІАЛЕКТУ ВІД ПУТУНХУА В РОЗМОВНОМУ ДИСКУРСІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 333–41. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.30.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є дослідження особливостей кантонської групи діалектів та вироблення порівняльної класифікації стилістичних від- мінностей кантонського діалекту від путунхуа в розмовному дискурсі. Недо- статня дослідженість стилістичних фонетичних особливостей кантонської діалектної групи зумовила науковий інтерес до цієї проблеми. Визначено, що кантонський діалект є найбільшим за чисельністю носіїв серед усіх діалектів китайської мови й рідним для більшості жителів провін- ції Гуаньдун і Гонконгу, проте на відміну від мов інших національних меншин Китаю не захищений повною мірою законом. Тож фонетичні, лексичні, грама- тичні та синтаксичні особливості кантонської діалектної групи поступово втрачають свою унікальність і послідовно витісняються із системи освіти та розмовно-побутового спілкування. Найсуттєвіші відмінності між діалектами групи Юе і путунхуа спо- стережено на рівні фонетики. Навіть тоді, коли речення на кантонському діалекті ні лексично, ні граматично не відрізняється від відповідного речення на мові путунхуа, воно зазвичай залишається незрозумілим на слух для тих, хто не знайомий із цими діалектами. Можна зробити висновок, що вимова тих самих слів кантонською та мандаринською мовами абсолютно різна. Установлено, що кантонський діалект є одним із небагатьох діалектів путунхуа, в якому тональність після поділу на основні чотири тони ще більше розділилася. Це явище виникло завдяки різниці в довжині голосних звуків, яка, своєю чергою, викликала розщеплення вхідного тону. Відповідно, кантонський діалект має щонайменше шість, а іноді й дев’ять тонів, тоді як мова путунхуа має чотири основних тони та один додатковий або нейтральний. Різниця дзвін- ких і глухих приголосних у мові путунхуа збереглася завдяки відмінності тонів у кантонському діалекті. Саме тому ще однією яскравою відмінністю у фоне- тиці є те, що стандартна китайська мова і кантонський діалект мають різні голосні та приголосні звуки. Також на відміну від стандартної китайської мови, де у складі обов’язковою частиною виступає медіаль, склад у кантонському діа- лекті зазвичай складається з ініціалі (початкового приголосного) і рими. Отже, незважаючи на всебічний вплив мови путунхуа протягом кількох останніх десятиліть, відмінності між нею і кантонським діалектом залиша- ються дуже значними. Відповідно до результатів, отриманих у цьому дослідженні, набуті знання, навички й уміння зі стилістики китайської мови можна використо- вувати під час вивчення теоретичної фонетики, зокрема фоностилістики китайської мови у сфері розмовно-побутової комунікації. Розроблену кла- сифікацію також можливо використовувати під час діагностування рівня розвитку професійної підготовки студентів філологічних спеціальностей із метою поліпшення їхніх прикладних та практичних здібностей, зокрема на заняттях із практичної фонетики та теоретичної фонетики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Кушнерик, В. "Фонетичні універсалії та їх функціонування в германських і слов"янських мовах". Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Германська філологія, Вип. 407 (2008): 147–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Савченко, Є. Ю. "Фонетичні засоби актуалізації тематичного та рематичного компонентів речення в усному мовленні". Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Лінгвістичні науки, № 28 (2019): 165–76.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Каневская, Ольга. "Специфика создания комизма в идиостиле Г. Горина". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 12 (13 грудня 2018): 26–35. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v12i0.2227.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено специфіку створення комізму в ідіостилі Г. Горіна. Проаналізовано мовні засоби (фонетичні, лексико-фразеологічні) та прийоми (доведення до абсурду, подвійне тлумачення, порівняння, протиставлення) комізму, характерні для творчої манери драматурга. Установлено, що в його творах поєднано ліризм і тонкий гумор, психологізм і філософський погляд на світ. Майстерне володіння всіма прийомами та засобами комізму, разом із комізмом ситуації та комізмом характеру, створюють особливий ідіостиль Горіна, в якому відбивається авторське світосприйняття.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Лучечко, Т. М. "Фонетичні чинники кодування образу в загадці (на матеріалі української та англійської мов)". Нова філологія, № 62 (2014): 151–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Kozachyshyna, O. L. "Phonetic means in children’s poetry as a translation problem." Science and Education a New Dimension VII(190), no. 56 (February 20, 2019): 25–27. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2019-190vii56-06.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Levitska, N. "PECULIARITIES OF THE DEVELOPMENT OF THE LITERATURE OF THE GERMAN LANGUAGE. PHONETIC ASPECTS." Current issues of linguistics and translation studies, no. 19 (October 30, 2020): 25–28. http://dx.doi.org/10.31891/2415-7929-2019-19-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Linguists emphasize the importance of a structural-systematic approach to language learning, which helps to increase interest in solving the problem of language normativeness. The term “norm”, like many other terms in linguistics, is polysemous. At the same time, an important and still insufficiently disclosed aspect of the study of language norms is the definition of its essence in nationally heterogeneous languages, in particular in German standard language, which actualizes the study of autonomous norms of national variants of German, their identical and nationally specific features. Understanding the uniqueness of the codification of phonetic realities in the German language is relevant in the context of the traditions of Western European lexicography and the process of globalization and increasingly affects the linguistic spheres. The article is dedicated to the study of the notion of German orthoepic norm, the problem of its definition and mechanisms of its formation. The notion of the norm is rather ambiguous and its different aspects are usually highlighted by scientists when giving its definition. Generally they mark out two principal dimensions in the notion of the norm: the objective norm and the subjective norm. In conditions of community development, continuous linguistic and social changes, interdependent and interacting, the norm is a fundamental regulator of speech activity. It is clear that normative speech is the obligatory sign of well-educated, cultured person and the culture of sounding speech is an important aspect of national culture such as the culture of written word, communication or social life in general. The orthoepic German norm has been evolved in the process of Germanlanguage development. It is absolutely related to historical, social and culture processes. The norms are not invented by philologists, they reflect a certain stage of literary language development. In the article the role of the norm and its place in the language is defined and norm evolution in the process of language establishment and development is considered
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Личук, Світлана. "ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА В ПОКУТСЬКИХ ГОВІРКАХ (НА МАТЕРІАЛІ СІЛ СТЕЦЕВИ І СТЕЦІВКИ СНЯТИНСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ КОЛОМИЙСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 170–74. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-36.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено один із продуктивних способів поповнення фонду західноукраїнської діалектної термінології ‒ запозичення. У публікації представлено частину зібраної діалектної лексики, котра активно вживається в мовному потоці жителів покутських говірок Стецеви і Стецівки та прилеглих територій, що належать до Снятинської об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, Україна. Найбільше запозичень ‒ з польської, німецької, російської мов, що зумовлено різними історичними, політичними, культурними умовами, в яких перебував регіон. Зафіксовано також запозичення з французької, англійської, латинської, угорської та інших мов. Мета статті ‒ виявити та дослідити особливості чужомовних запозичень, продемонструвати новий фактичний матеріал, що поповнює національний лексис. Методологія розвідки передбачає використання таких загальнонаукових методів: системного, зіставлення, порівняльного, систематизації. Наукова новизна дослідження полягає в особливій увазі лексикографічному вивченню загальної лексики та науковому осмисленню досліджуваного сегмента діалектної лексики в окремому регіоні України. Тут відображено частину лексики, її особливості та результати дослідження з аналізом фактичного матеріалу. У досліджуваних говірках використовується лексика, яка властива мовленню мешканців Покуття та прилеглих територій, частково інших говорів. Говірки Стецеви і Стецівки не претендують на якісь особливі фонетичні, граматичні та інші особливості, які могли б бути відсутні в інших покутських говірках, хоча у них можна знайти й окремі незначні фонетичні, лексичні, граматичні, синтаксичні відмінності. Висновки. Діалектне мовлення є системно організоване на всіх мовних рівнях. Це цілісна комунікативна система, в якій своєрідно-говіркові мовні властивості органічно поєднані з загальнонародними, літературними як визначальними і кількісно найповніше виявленими.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Яцій, Василь. "ДО ПИТАННЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ АНТРОПОНІМІЇ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОДНІЄЇ З ГРУП СОМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ)". Українознавчі студії, № 19 (26 березня 2018): 41–58. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.41-58.

Повний текст джерела
Анотація:
У пропонованій науковій статті з’ясовано особливості реалізації однієї згруп соматичної лексики (зокрема брюхо, живіт, кендюх, пузо, пуп, тельбух,тереб, утроба та черево) в основі зафіксованих слов’янських антропонімів таздійснено лексико-семантичний аналіз цих особових назв відапелятивного походження. На матеріалі писемно засвідчених антропонімних дериватів встановлено як їх мотиваційні особливості, так і простежено всі наявні фонетичні йграматичні модифікації, а також словотвірні моделі, за якими утворилися похідні антропоніми. Завдяки різноаспектному проведеному дослідженню вдалося обґрунтувати відомі досі думки про те, що ономастика будь-якої території певноюмірою пов’язана з мовними особливостями відповідного регіону.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Марченко, Валентина, та Роксолана Лоп’янецька. "МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ TED-ЛЕКЦІЙ НА ЕКОЛОГІЧНУ ТЕМАТИКУ ЯК ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ ТА СПЕЦИФІКА ЇХНЬОГО ВПЛИВУ НА СЛУХАЧА". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 338–42. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-71.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена опису мовних особливостей TED-лекцій на екологічну тематику та аналізу специфіки впливу мовних аспектів таких виступів на слухача. У статті наведено визначення терміну «інтонація», зазначено компоненти ритмомелодійного ладу мовлення, розглянуто інтонаційні моделі спікерів та визначено основні фонетичні інструменти впливу на аудиторію. Описано важливість збереження загальновживаної лексики під час виступу та класифіковано екологічні терміни, що вживались в аналізованих TED-лекціях, за структурно-семантичними ознаками. Наведено приклади граматичних особливостей впливу на аудиторію, що використовуються для підсилення емоційного забарвлення виступу та підкреслення важливості висловлювання. Розглянуто найчастотніші синтаксичні конструкції, що використовуються спікерами під час їхніх промов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

ПОПОВА, Ольга, та Лариса ПОПОВА. "ЛІНГВІСТИЧНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-144-152.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зроблено спробу з’ясувати роль лінгвістичних ігор як засобу формування комунікативної компетентності молодших школярів, що сприяє підтриманню інтересу до навчання української мови та спрямований на отримання учнями знань за рахунок власних зусиль, розкриття особливостей будови та функціонування мови. Лінгвістична гра сприяє розвитку в здобувачів початкової освіти уяви про основні граматичні категорії та граматичне значення слова, які як абстрактні поняття дуже важко сприймаються в цьому віці. Вона також допомагає зрозуміти процес утворення нових слів та засвоїти основні словотворчі моделі. Ігрове засвоєння слова сприяє розвитку загальної мовленнєвої культури особистості, формує підсвідоме розуміння мовної норми та розвиває лінгвістичне мислення, що є основою комунікативної компетентності. Систематизація досвіду педагогів, представленого на особистих сайтах, у журнальних статтях та методичних публікаціях дозволила виділити найбільш популярні лінгвістичні ігри, які використовуються педагогами на уроках української мови в початковій школі, та розподілити їх на такі групи: фонетичні, лексико-фразеологічні, морфологічні, орфографічні, синтаксичні. Ураховуючи те, що молодшим школярам характерні емоційність, пізнавальна активність, бажання фантазувати, прагнення показати свою кмітливість і вправність, зростає роль використання лінгвістичних ігор на уроках української мови як засобу формування комунікативної компетентності. Сучасні лінгвістичні ігри передбачають змагальність, добровільність, що дозволяє учням задовольнити свої потреби в рухливості, отримати позитивні емоції радості, захоплення, задоволення, реалізувати свої інтереси, оволодіти навичками комунікації тощо. При проведенні лінгвістичних ігор здобувачі початкової освіти не лише засвоюють мовні норми, правила, а й залучаються до системи різноманітних суб’єкт-суб’єктних відносин, формують уміння взаємодіяти в команді, приймати рішення, доводити свою думку, що сприятиме формуванню комунікативної компетентності. Ключові слова: лінгвістична гра, комунікативна компетентність молодших школярів, фонетичні ігри, лексико-фразеологічні ігри, морфологічні ігри, орфографічні ігри, синтаксичні ігри.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Olkhovska, Natalija, and Maryna Skokova. "PHONETICAL AND LEXICO-SEMANTIC FEATURES OF GERMAN AGRICULTURAL TERMINOLOGY: TRANSLATION ASPECT." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 7(75) (September 26, 2019): 78–80. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2019-7(75)-78-80.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Savchenko, Yevheniia. "PHONETIC MEANS EXECUTING THEME AND RHEME FUNCTIONING IN SPEECH." Naukovy Visnyk of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky: Linguistic Sciences 18, no. 28 (July 2019): 165–76. http://dx.doi.org/10.24195/2616-5317-2019-28-15.

Повний текст джерела
Анотація:
The paper deals with phonetic means executing theme and rheme functioning in speech. The main components of prosodic arrangement of the theme and rheme structure of the utterance are studied, and a problem of structural units of intonation is investigated. Multi-functionality of intonation tends to complicate a study of speech prosody. At the stage of inventory and taxonomic analysis of the formal means of intonation the basic components of prosodic arrangement of the theme and rheme structure of the utterance are considered and a problem of the structural intonation units is studied. The analysis is based on a study of the material essence of the intonation units which differentiation is provided not only by the melodic component but also by speech intensity, speech tempo (including pauses), voice timbre as well as the integral prosodic characteristic — the phrase stress. It is possible to speak definitely about presence of essential differences in the degree of informational melody, speech intensity, tempo and timbre in the context of communication of meanings, and a complex nature of their accomplishment in speech. Therefore, it becomes important to study not just the role of each of these components in the accomplishment of the communicative function of intonation but also to establish their hierarchy, inter-relation and interdependence. Functional analysis of intonation is primarily aimed at specification of the very principle of classification of the intonation structure functional loading. It is advisable to study the relative autonomy of various functions and the nature of their interaction. The list of intonation functions may be limited with such a set: intelligent and logical function (segmentation by syntagms, links between syntagms, actual segmentation, accentual marking of the syntagm elements), differentiation function of the communication types (situations), the function expressing the emotional state and relations and the function that transfers modal relations. At the prosody level the actual segmentation of utterances is accomplished in speech primarily by using tonal and, partially, dynamic means of intonation (the emphasis is often linked to the forceful intonation components — intensity and energy component): at that, in order to identify the content, the place of stress is important as well as certain peculiarities of its accomplishment.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Tkachuk, Maryna. "The Ukrainian resettled dialect of Zolotonoshka village in the multidialectal and multicultural Environment (Phonetic Features)." SCIENTIFIC BULLETIN OF THE IZMAIL STATE UNIVERSITY OF HUMANITIES, no. (38) (November 2, 2018): 32–38. http://dx.doi.org/10.31909/26168820.2018-(38)-5.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Zevako, Valentyna. "PHONETIC CHANGES ASSOCIATED WITH THE LOSS OF SOUNDS IN ESTERN POLISSIAN DIALECTS SPOKEN IN NOVGOROD-SIVERSK DISTRICT." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 3(71) (October 25, 2018): 81–84. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2018-3(71)-81-84.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Павлович, Тетяна, Тетяна Суродейкіна та Діана Швигар. "ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЗМІВ ТА ЛЕКСИЧНИХ АРХАЇЗМІВ У ТВОРЧОСТІ Г. ЛАВКРАФТА". Молодий вчений, № 7 (95) (30 липня 2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Подана стаття присвячена дослідженню історизмів і лексичних архаїзмів у творчості Говарда Лавкрафта. Автором використано історизми на позначення старовинних мір виміру, професій та роду занять, соціального стану, географічних назв, назв зниклих народів та племен, обрядів та свят, приладів, які вийшли з ужитку, релігійних організацій, назв вимерлих тварин. Серед них переважають назви зниклих племен північно-американських індіанців, які слугують історичним тлом для написання оповідань. Також нами було виявлено власне лексичні архаїзми, витіснені з мови синонімічними номенами. Лексико-словотворчі архаїзми в проаналізованих творах Г. Лавкрафта відрізняються від сучасних відповідників вживанням інакшого суфіксу. Лексико-фонетичні архаїзми мають дещо відмінне звукове оформлення кореня порівняно із сучасною літературною мовою. Лексико-семантичні архаїзми у своїй семантичній структурі містять як активно вживані в сучасній англійській літературній мові значення, так і застарілі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Антонова-Василева, Лучия. "Диалектни успоредици между славянския север и юг". Gwary Dziś 14 (10 грудня 2021): 45–57. http://dx.doi.org/10.14746/gd.2021.14.5.

Повний текст джерела
Анотація:
Докладът разглежда произношението на назални гласни като специфично фонетично явления, разпространено днес в южния и в северозападния дял на славянските езици. Разглеждат се примери за назализация в българските говори от различни части на българското езиково землище. Обсъждат се схващанията за произхода на назалите в славянските и в индоевропейските езици във връзка с въпроса за наличието на назализация в съседните на българските селища области, населени с носители на албански, арумънски и гръцки диалекти, в които са отбелязани фонетични явления, сходни със славянския назализъм.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Shekhavtsova, S. O. "Lexico-phonetic Means of Creating a Satirical Effect in J. Heller's Novel "Catch-22"." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, no. 2 (325) (2019): 263–71. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-2(325)-263-271.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

MARTYNYUK, O. "LEXICAL STYLISTIC AND PHONETIC FEATURES OF THE AUSTRALIAN ENGLISH LANGUAGE IN THE CONTEXT OF LINGUISTIC COUNTRY STUDIES." Current issues of linguistics and translation studies, no. 19 (October 30, 2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.31891/2415-7929-2019-19-6.

Повний текст джерела
Анотація:
The article deals with the process of formation and development of the Australian English language, characterizes its present-day lexical, stylistic and phonetic features. It has been found out that the Australian variety of the English language was formed as a result of interaction and development of dialects, colloquialisms, slang, through which the first settlers and emigrants from Great Britain, the United States and other countries of the world communicated. As far as everyday vocabulary is concerned, Australian English shares words and phrases with both British and American English, but also has some terminology of its own. Some elements of Aboriginal languages were incorporated into Australian English, mainly as names for the indigenous flora and fauna, as well as extensive borrowings for place names. Australian English has its own characteristic lexical and stylistic features such as a small number of words from Aboriginal languages; formation of new lexical units by extending pre-existing meanings of words; novel compounds; novel fixed phrases; coinage of lexical units; application of vocabulary from British regional dialects; unique means of imagery (metaphors and similes) that reflect the national Australian authenticity. The most common ways of forming Australian slang vocabulary have been described. A unique set of diminutive forms and abbreviations in Australian English has been exemplified. Australianisms have been defined as words or phrases that either originated or acquired new meanings in Australia and are widely used in everyday Australian English. Australians have a distinct accent, which varies between social classes and is sometimes claimed to vary from state to state, although this is disputed. The difference between the three major Australian accents (Broad Australian, General Australian, and Cultivated Australian) has been highlighted. Cultivated Australian is considered to be closely approaching British Received Pronunciation and Broad Australian – vigorously exhibiting distinctive regional features.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Hlukhovtseva, Iryna. "Variant-synonymous varieties of generally used phrases in the works of M. Rudenko (lexical, morphological and phonetic)." Linguistics, no. 1 (43) (2021): 57–66. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2631-2021-1-43-57-66.

Повний текст джерела
Анотація:
The article analyzes the variant-synonymous varieties of commonly used phrases used by M. Rudenko in his works, determines their functional load in the structure of the literary text. The subject of consideration are modified units that form variant or synonymous pairs with codified forms. In prose works, the author often uses variants of commonly used codified phraseological units or their synonyms. In the scientific literature, unfortunately, there are no clear criteria for distinguishing between variants and synonyms of phrases. Therefore, following V. Uzhchenko, we use the terms variant-synonymous pair (pair of phrases that are in synonymous relations or are considered as variants) or variant-synonymous type of phraseological unit (a type of commonly used expression that is its variant or synonym). The emergence of these units of the phraseological system is mainly due to the substitution of one structural component of the expression to another. Most often in a stable combination of words the verb is replaced (there are 19 such phrases), less often the noun (15 units). Adjectives or verbs, pronouns can also be replaced. Rudenko skillfully uses also known methods of creative comprehension of phraseology in the fabric of a work of art. First of all, he resorted to expanding the component composition of a stable combination of words, so that the newly introduced author’s words complicate the traditional formula of phraseology, while enhancing their expressiveness. By actualizing the statement, the author reduces the component composition of the phrase, because a short version of the phraseology involves knowledge of a more complete form and thus intrigues the reader. The general meaning of the whole image of the phrase is often conveyed by the author descriptively, which creates a new expression. Rudenko rarely introduces formal variants, but in artistic texts we find morphological and phonetic variants of commonly used phrases.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Кобринець, О. С., Л. В. Савицька та І. В. Безугла. "ФРАНЦУЗЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-13.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про один із суттєвих ресурсів збагачення та розвитку будь-якої мови – запозичення з інших мов, розглядаються й аналізуються запозичення із французької в турецькій мові, наводяться численні приклади, аналізуються про- цеси адаптації французьких запозичень у турецькій мові. У всі часи люди спіл- кувалися і взаємодіяли один з одним, відбувалися обмін та взаємне збагачення досвідом, культурою, традиціями, зокрема й елементами мови. Наявність запо- зичень пояснюється багатьма чинниками, але найважливіші – це зв’язок історії мови з історією народу і країни взагалі, а також технічний прогрес. Виникнення перших французьких запозичень у турецькій мові спостерігається в ХVІ столітті, а наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, у період активної індустріалізації країни і модернізації суспільства, це явище набуває інтенсивності. Більшість запозичень із французької знаходимо в галузях науки, техніки, транспорту, професій, кулінарії, одягу, індустрії краси та серед абстрактних понять. Адаптація запозичених слів відбувається декількома способами: фонетичним, графічним, морфологічним або лексико- семантичним. Отуречення французьких лексем проходило здебільшого шляхом графічної адаптації. Фонетична та семантична адаптація були незначними. Як ми переконалися на прикладах, турецька мова запозичувала французькі слова, трансформувала їх відповідно до правил турецької орфографії, надавала граматичної тюркомовної інтерпретації з максимальним збереженням французької вимови. Іноді заради фонетичної гармонії спостерігаються явища соноризації або оглушення приголосних, додавання голосного або приголосного звука тощо. Семантична адаптація теж відбулася досить вдало, тому що лише деякі лексеми, за рідким винятком, змінили своє значення у процесі переходу до турецької мови. Багато французьких запозичень мають синоніми в турецькій і гармонічно співіснують у сучасній мові.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Кузнецова, Г. "Фонетичні засоби увиразнення авторської віри в добро і щастя України. На прикладі кіноповісті Олександра Довженка "Україна в огні"". Українська мова і література в школах України, № 12 (199), грудень 2019 (2019): 7–13.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Бойко, Ірина. "ОРФОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛАТИНСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У ЛЕКСИЧНИХ СУПЛЕТИВАХ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 59–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-13.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано графічні особливості та етимологія лексичних суплетивів французької мови на матеріалі однієї лексичної сім’ї, у складі якої – 51 словоформа. Матеріалом слугували лексичні та етимологічні словники французької мови («Робера» [9], «Максідіко» [6]), етимологічний словник латинської мови [8], та монографії з орфографії французької мови Н. Каташ [4] та Г. Крючкова [2]. У статті використані семантичний та історико-етимологічний аналіз. Розглянуто основи та похідні ініціалі лексичної сім’ї суплетивів із семою «око», які вживаються у сучасній французькій мові паралельно. Здійснений аналіз та опис лексем репрезентує різноманіття графічного інвентаря та нелітерних орфограм. Описано фонетичні процеси під час утворення мотивованих словоформ. Визначено позиції графем у слові, характерні для французької орфографії. На матеріалі дослідження продемонстровано паралельне вживання французьких лексем та запозичених із латинської мови основ, які набули графічного написання французької мови та залишили всередині основи латинські графеми, репрезентовані французькими фонемами. Здійснено опис семантики похідних словоформ, яка має різноманітне лексичне забарвлення. Підсумовано особливості орфографії лексичних суплетивів зі спільною семою «око».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Онищенко, Юлія. "СХІДНОСТЕПОВІ НАЙМЕНУВАННЯ ПІР РОКУ В ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, № 8 (13 липня 2021): 82–87. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.13.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на матеріалі українських східностепових говірок описано номінації пір року та пов’язаних із ними понять і процесів, спостережено характерні особливості відзначення деяких свят, а також прикмети та повір’я, що їх супроводжують. Звернуто увагу, що кожну пору року характеризує святкування певних подій (це описано в розгалу- жених коментарях респондентів). Досліджено номінації зими (її початку; періоду, коли зима стає холоднішою; затяжної зими та ін.), весни (відлиги; значного потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду; весняного періоду часу, коли розтає сніг, річки наповнюються водою, псуються дороги), літа (хорошого, спри- ятливого для врожаю; сухого, бездощового), осені та особливості святкування Нового року за старим стилем, Хрещен- ня, Стрітення, Великодня, Святої Трійці, трьох різновидів Спасу, свят Петра і Павла, Покрови, Андрія тощо. Виявлені найменування найчастіше однокомпонентні, рідше – багатокомпонентні (в основному прості атрибутивні словосполу- чення). Певні назви на позначення пір року наявні в сучасній українській літературній мові з тотожним значенням, також відомі в інших українських говірках, де можуть мати акцентні, фонетичні, словотвірні й семантичні відмінності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

O.V., Hlushchenko. "FUNCTIONING OF MIDDLE HIGH-GERMAN DIPHTHONGS ON THE EXAMPLE OF THE WORK “IMPERIAL CHRONICLE” (“DER KAISERCHRONIK”)." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 80–83. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-12.

Повний текст джерела
Анотація:
The article is devoted to the genesis of diphthongs and their functioning within the word of the Middle High German (MHG) period of German language development.The aim of the given article is to study the origin, development and functioning of diphthongs on the material of MHG work “Imperial Chronicle” (“Der Kaiserchronik”).Methods. The main method of research is comparative-historical, which enabled tracing the dynamics of the formation and functioning of German diphthongs. The use of the probabilistic-statistical method contributed to obtaining data on the frequency of diphthongs in the experiment. The descriptive method was used to systematize and classify diphthongs, to describe their phonetic and lexical-grammatical features at this stage of German language development.Results. The results of the study allowed to establish the main functions of diphthongs and showed a direct correlation between the time of origin of diphthongs and the frequency of their implementation in the text. From the grammatical perspective MHG diphthongs were grouped on the principle of alternation in root morphemes, while performing the grammatical function of these word forms, which enabled distinguishing a group of “ablaut diphthongs”; from the lexical perspective MHG diphthongs were grouped into “meaningful homonymous diphthongs”. It was also found that the largest number of MHG diphthongs fall in the middle of the word: anlaut – 35 lexical units (0.8%), inlay – 390 lexical units (0.87%), auslaut – 25 lexical units (0.5%), and MHG auslaut indicators decrease, because during changes in the grammatical structure of words its inventory root morpheme becomes more significant, where the main phonetic and grammatical processes take place. Significant reduction in the implementation of diphthongs at the end of MHG words is the result of constant articulatory attenuation of sounds, which leads to the reduction of vowels, and in some cases to their complete disappearance or contraction.Conclusions. Diphthongs were living and specific linguistic phenomena in prehistoric times. MHG diphthongs were carriers of meaning, while performing phonetic and grammatical functions. The study indicates the presence of a correlation between the time of origin of diphthongs and their implementation in language (speech).Key words: ablaut, diachrony, dialect, correlation, morpheme, phoneme. Стаття присвячена ґенезі дифтонгів та їх функціонуванню в межах слова середньоверхньонімецького (свн.) періоду розвитку німецької мови.Мета. Метою запропонованої статті є дослідження зародження, розвитку та функціонування дифтонгів на матеріалі свн. твору «Хроніка імператорів» («Der Kaiserchronik»).Методи. Основним методом дослідження є порівняльно-історичний, що надав можливість простежити динаміку становлення і функціонування німецьких дифтонгів. Використання ймовірнісно-статистичного методу посприяло отриманню даних про частоту реалізації дифтонгів у проведеному експерименті. Дескриптивний метод використовувався для систематизації та кла-сифікації дифтонгів, опису їхніх фонетичних та лексико-граматичних особливостей на даному етапі розвитку німецької мови.Результати. Результатидослідження дозволили встановити основні функції дифтонгів і показали пряму кореляцію між часом зародження дифтонгів та частотою їхньої реалізації в тексті. З граматичного ракурсу свн. дифтонги були угруповані за принципом чергування в кореневих морфемах, виконуючи при цьому граматичну функцію цих словоформ, що уможливило виділити групу «аблаутних дифтонгів»; з лексичного ракурсу свн. дифтонги були об’єднані в групу «змістовні дифтонги-омоніми». Виявлено також, що найбільша кількість свн. дифтонгів припадає на середину слова: анлаут – 35 л. о. (0,8%), інлаут – 390 л. о. (0,87%), ауслаут – 25 л. о. (0,5%), а свн. ауслаутні показники зменшуються, оскільки під час змін у граматичній структурі слів більш вагомою стає його інвентарна коренева морфема, де відбуваються основні фонетичні та граматичні процеси. Значне зменшення реалізації дифтонгів у кінці свн. слова є результатом постійного артикуляторного послаблення звуків, яке призводить до редукції голосних, а в деяких випадках – до повного їх зникнення або стяжіння.Висновки. Дифтонги були живими і специфічними мовними явищами ще у прагерманські часи. Свн. дифтонги були носія-ми значення, виконуючи при цьому фонетичні та граматичні функції. Проведене дослідження свідчить про наявність кореляції між часом зародження дифтонгів та їх реалізацією в мові (мовленні).Ключові слова: аблаут, діахронія, діалект, кореляція, морфема, фонема.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Сафонова, К. Я., та П. В. Кривуля. "Пропозиція методу «ПУНКТ» і верифікація експертизи фонетичної якості термінів з використанням профілю належної конотації на прикладах з економічної термінології". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 68–81. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-68-81.

Повний текст джерела
Анотація:
В дослідженні показано місце завдань встановлення фонетичної якості термінів у сучасній термінознавчій проблематиці, конотативного аспекту у існуючих системах основних вимог до термінів. Оскільки фоносемантичне значення, або звукова оболонка, яка теж має додаткові семантичне навантаження, є певною можливістю, яка реалізується в мовній діяльності, та яка не завжди правильно та влучно відбиває належні конотативне оформлення референції, то альтернативні варіанти термінування отримують додатковий параметр оцінювання — фонетичну якість, яка може бути врахована у процесі термінування. Запропоновано визначення профілю належної конотації та експериментально встановлено оцінки його конкретних прикладів на основі запропонованого методу визначення фонетичної якості з використанням належної конотації термінів та терміноелементів (метод ПУНКТ). Оскільки є достатньо верифіковані результати дослідження семантичного диференціалу та фоносемантичних шкал, то вірогідною є й гіпотеза, що так само числом можна виразити профіль належної конотації, спираючись вже не на звучання, а на значення слова. Було досліджено гіпотезу профілю належної конотації з використанням фоносемантичних шкал на матеріалі конкретного експериментального встановлення профілів належної конотації та порівняння за результатами такого фоносемантичного аналізу, що дало можливість стверджувати позитивний потенціал використання та розвитку методу ПУНКТ. Завдяки такому дослідженню можна зробити висновок про те, що кожен термін може мати не тільки семантичний диференціал та фоносемантичний профіль, а й може мати також власний профіль належної конотації, який може встановлювати вимоги до вираження у семантичному диференціалі та фоносемантиці терміну різних звукових оболонок. Правильно вона буде реалізована лише тоді, коли для цього є необхідні передумови і установки. Дослідження також допомогло співвіднести фоносемантичний та термінологічний аспекти лексикології та виявити їх взаємозв'язок. Існують мови і терміни, де цей зв'язок простежується краще, але десь він може бути навпаки оберненим. На головне питання дослідження отримано безперечно позитивну відповідь: так, терміни можуть мати власний профіль належної конотації, його можна визначити та порівнювати з іншими фонетичними якостями термінів, визначаючі фонетичну якість термінів та терміноелементів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Фонетичні" для інших типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії