Добірка наукової літератури з теми "Фонетичні"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Фонетичні".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Фонетичні"

1

РУСКУЛІС, Лілія. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФОНЕТИЧНОЇ СУБКОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 331–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-331-338.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано поняття фонетична субкомпетентність як оволодіння фонетичною системою української мови, свідоме практичне застосування отриманих теоретичних знань у власному мовленні; визначено її мовний компонент; в аспекті мовного компонента з’ясовано поділ звукових одиниць на сегментні та суперсегментні; обґрунтовано, що вивчення звуків ґрунтується на фізичному, фізіологічному й лінгвістичному аспектах, а звук є явищем фізичним, маючи висоту, силу (інтенсивність), тон, тембр, тривалість у часі, утворюється апаратом мовлення людини й сприймається її слуховим апаратом та має суспільний характер; досліджено, що майбутні вчителі української мови вперше засвоюють поняття «фонема», що виконує конститутивну, ідентифікаційну й дистинктивну функції, й, осмислюючись через морфему чи слово, вичленовується людською свідомістю, ознайомлюються з її ознаками та усвідомлюють різницю між звуком і фонемою; встановлено, що в курсі «Сучасної української літературної мови» студенти вивчають поняття «фонетичний склад» як елемент звукового ланцюжка, його фонетичні характеристики, специфічну ознаку – поєднання несегментних фонетичних одиниць, а також досліджують його у фонетичному (форма організації звуків), фонологічному (форма організації фонем) й історичному аспектах (успадкований від праслов’янської мови); висвітлено проблему ознайомлення з надсегментними явищами фонетичної системи української мови, до яких уналежнено склад й інтонацію; умотивовано урахування специфічних принципів навчання: спиратися на усне мовлення й виробляти увагу до мовлення, що відповідає літературним нормам; удосконалювати вміння артикулювати звуки української мови; поєднувати імітаційний шлях засвоєння орфоепічних навичок із свідомим засвоєнням норм літературного мовлення; спиратися на мовний слух, удосконалювати слухову пам’ять; постійно тренувати в зіставленні звукової оболонки слів; навчання фонетики з іншими розділами науки про мову; урахування особливостей місцевої говірки; фізичного розвитку органів мовлення та вибір часткових методів і прийомів: фонетичний (фонематичний, орфоепічний) розбір; вправи, спостереження й аналіз звукового складу мови; диференціювання звуків мови; спостереження й аналіз за артикуляцією звуків; виявлення структури складу, ритміки слова; спостереження над інтонаційним оформленням тексту. Ключові слова: лінгвістична компетентність, фонетична субкомпетентність, звук, фонема, склад, інтонація.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Козелко, І. Р. "ФОНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У «КОРОТКІЙ ГРАМАТИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» (1906 РІК) П. ЗАЛОЗНОГО". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-18.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано досягнення П. Залозного як укладача фонетичної термінології у «Короткій граматиці української мови» (Полтава, 1906 рік). «Граматика» П. Залозного була авторитетною працею Наддніпрянщини на початку ХХ ст., що ґрунтувалася на наукових позиціях В. Науменка (1889 рік), А. Соболевського (1891 рік), В. Коцовського й І. Огоновського (1904 рік), а також писалася з орієнтацією на термінологічний корпус мови, що його виробляли у Галичині. Ця праця була покликана навчити всіх, хто прагнув знати українську мову, саме тому її основою є рідномовні зв’язки. На початку ХХ ст. розділами граматик були переважно фонетика, морфологія, синтаксис тощо. У «Короткій граматиці української мови» П. Залозного виявлено лінгвістичні терміни, які вчений запропонував для навчання мови у шкільній освіті. У статті зосереджуємо увагу на термінах фонетики у граматиці вченого. Доведено, що фонетичні терміни, що їх фіксує «Коротка граматика української мови», входять та доповнюють лінгвістичну терміносистему П. Залозного. Виявлено, що лише у граматиці вчений вводить низку таких фонетичних термінів: «глухі самозвуки», «піднебенні співзвуки», «опуст». Для фонетичних термінів, якими оперує П. Залозний у своїй роботі, характерне частиномовне вираження. Приналежність цих термінів до тієї чи тієї частини мови відтворює авторський підхід вченого до вироблення фонетичної термінології. У граматиці П. Залозного переважають фонетичні найменування, які відображають модель «прикметник+іменник», менш вживаними є терміни за структурою «іменник та іменник+іменник». Наголошено на цінності термінотворчої діяльності П. Залозного у контексті його доби. Вироблена фонетична термінологія у граматиці вченого сприяла гарному засвоєнню вчення про фонетику української мови. У статті стверджується, що термінологічну справу продовжували реалізовувати Г. Шерстюк та В. Коцовський, І. Огоновський у їхніх граматиках. Підтвердженням цієї думки є абсолютний збіг фонетичних термінів у навчальних книгах вчених.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Hryshko, Yuliia. "Специфіка сприйняття читачами фонетичних оказіоналізмів у структурі сучасного поетичного дискурсу". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 2 (16 березня 2022): 33–56. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-33-56.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. У статті наведені результати трьох психолінгвістичних експериментів. Метою цього дослідження стало з’ясування впливу специфічних лінгвістичних одиниць – фонетичних оказіоналізмів – на сприйняття сучасного українського поетичного дискурсу адресатами (читачами). Методи. Основними методами відбору фактичного матеріалу обрано метод спостереження, метод суцільної вибірки, контекстуальний метод. Експериментальна частина дослідження включає методи вільного асоціативного експерименту, спрямованого асоціативного експерименту та метод семантичного диференціалу. Отримані результати оброблено за допомогою методу кількісних підрахунків. Результати. Для лінгвістичного аналізу фонетичних оказіональних одиниць у сучасному українському поетичному дискурсі стимулом обрано найчастотніші фонетичні оказіоналізми у їх графічній актуалізації (загалом 16 різних зразків). До трьох експериментальних груп респондентів увійшли 105 студентів трьох полтавських ЗВО У результаті експериментів ми отримали 1684 реакції, із яких 1146 (68.0%) – позитивні, 300 (18.0%) – негативні, 238 (14.0%) – нейтральні. Найнижчий показник нейтральних реакцій є цілком умотивованим, оскільки фонетичні оказіоналізми є потужними інтенсифікаторами експресивності звукового тла в поетичному дискурсі. Висновки. Фонетичні оказіоналізми мають позитивний вплив на сприйняття сучасного вербального дискурсу адресатами. Виняткова роль у декодуванні фонової інформації належить акустико-артикуляційним властивостям звуків. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у проведенні вільного асоціативного експерименту із залученням у якості респондентів представників різних соціальних та вікових груп населення, що дозволить встановити реальний стан культурних тенденцій у сприйнятті українцями сучасного мистецтва слова.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

ЗЕВАКО, Валентина. "ПРО КОМБІНАТОРНІ ЗВУКОВІ ПРОЦЕСИ В СХІДНОПОЛІСЬКИХ ГОВІРКАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО РАЙОНУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 75–81. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.10.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано комбінаторні процеси у звуковому потоці (асиміляція, дисиміляція, афереза, діереза, епентеза, метатеза, гаплологія), притаманні східнополіським говіркам. Зазначено, що такі фонетичні модифікації є джерелом збільшення лексики й важливою ознакою їх фонетичної системи. Установлено, що вивчення й опис взаємодії звуків сприяють виявленню виразних специфічних ознак окремих говірок і діалектних груп. Цей фактор набуває особливого значення для східнополіського ареалу, розташованого в регіоні споконвічного міждіалектного контактування, й умотивовує актуальність статті, мета якої – аналіз комбінаторних звукових змін, здійснений на матеріалі власних письмових і звукових записів. Підкреслено, що комбінаторні зміни звуків належать до тих фонетичних ознак, які включають досліджувану говірку до складу східнополіських говорів української мови та певним чином об’єднують із суміжними західнобрянськими діалектами, білоруськими у своїй основі. Прокоментовано з використанням значного фактичного матеріалу, зібраного автором, модифікації груп приголосних і голосних сіверської говірки. Із залученням численних прикладів охарактеризовано повну та часткову суміжну й дистантну асиміляцію за такими ознаками: способом і місцем творення, за дзвінкістю, м’якістю, твердістю; численні випадки дисиміляції за способом творення і глухістю, а також обидва процеси щодо взаємодії голосних. Певну увагу приділено говірковим особливостям аферези як одного з найвиразніших маркерів діалектного Полісся; специфічним проявам в досліджуваному ареалі діерези й епентези. Розглянуто відносно нечисленні приклади метатези й гаплології. Подано деякі історико-етимологічні коментарі; у певних випадках матеріал висвітлено в діахронічному, порівняльно-історичному та соціолінгвістичному аспектах. Доведено, що фонетичні процеси, притаманні досліджуваним говіркам, збагачують їх лексичний склад і за своєю природою й особливостями реалізації відповідають тенденціям розвитку північноукраїнських діалектів загалом і східнополіського мовного ареалу зокрема.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

ЦИГАНОК, Ганна, Юлія ЛУЩИК та Людмила ПІКУЛИЦЬКА. "УКРАЇНСЬКА ФОНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА: ФОНЕТИЧНІ ШКОЛИ В УКРАЇНІ У ХХ СТ." Humanities science current issues 5, № 27 (26 травня 2020): 54–59. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.5/27.204225.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Хірочинська, О. "Фонетичні особливості сучасної французької мови". Актуальні питання іноземної філології, № 4 (2016): 178–83.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Пиц, Тарас. "ВАРІАНТНІ ФОРМИ НАЗВИ РЕМІСНИКА PLATNER I PLETNER У ПАМ’ЯТКАХ НІМЕЦЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ І БІЛОРУСЬКОЇ МОВ XIII–XVII CТ." Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 105–16. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3175.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню форм назви ремісника platner і pletner “коваль, що кує панцирі і лати” у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглянуто історію вивчення цих форм назви ремісника, визначено недоліки попередніх розвідок й окреслено методи дослідження. Також проаналізовано ареал їхнього поширення у різних групах німецьких діалектів XIII–XVI ст., встановлено їхні німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов’янських мовах на основі пи- семних пам’яток XIV–XVII ст. Звернуто увагу на фонетичну, морфологічну і семантичну асиміляції запозичених форм у слов’янських мовах і при цьому розмежовано ті фонетичні та морфологічні процеси, що відбулися ще у німецькій мові й задокументовані пам’ятками польської, української і білоруської мов, а також ті, що відбулися вже у слов’янських мовах. Ключові слова: назва ремісника, запозичення, асиміляція, німецькі діалекти, міжмовні контакти, історія мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Костів, О. "Бойківсько-наддністрянське діалектне суміжжя (фонетичні особливості)". Вісник Львівського університету. Серія філологічна, вип. 68 (2018): 228–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Барташук, О. Ю., та В. А. Філінюк. "ГРАМАТИЧНІ АРХАЇЗМИ В «ЕНЕЇДІ» ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО В АСПЕКТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 83 (9 листопада 2021): 24–32. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-3.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано функціонування граматичних архаїзмів в «Енеїді» І. Котляревського на основі поділу на лексико-фонетичні, лексико-словотвірні та лексико-морфологічні. До частотних лексико- фонетичних архаїчних явищ належать чергування звуків; фонетичні форми зі збереженням звука, замість якого в сучасній мові виступає інший; вставляння, усічення, випадання одного або кількох звуків; неповноголосся -ра-, -ла-, що відповідає сучасному -оро-, -оло-, відсутність протези. Серед словотвірно-лексичних архаїчних явищ виділено ті, що пов’язані з уживанням префіксів іс-, із-, в-, во-, воз-, вос, у-, од-, со-, су-; суфіксів -ець- та -ник-; компонента много. З’ясовано, що в «Енеїді» часто трапляються лексико-морфологічні архаїчні явища, пов’язані з уживанням застарілої дієслівної особової форми теперішнього часу єсть; суфікса -ова- замість -ува-, -юва-; архаїчних інфінітивних форм на -ть; форм особових дієслів без закінчення; використанням постфікса -ся в дієслівних формах; форм наказового способу з нередукованим закінченням -іте та -ім; особових дієслівних форм зворотного стану із суфіксом -сь замість -ся; постфікса -ть у формі ІІІ особи однини теперішнього часу; архаїчних форм дієприкметників і дієприслівників; паралелізмом особових закінчень дієслів у І особі множини: -мъ, -мо, -мы, -м, -ме, що розвинулися після занепаду зредукованих. До поширених лексико-морфологічних архаїчних явищ у системі іменника належать уживання застарілих іменникових форм зі специфічними закінченнями й суфіксами; у системі прикметника – уживання нестягнених повних форм прикметників (дієприкметників, порядкових числівників, вказівних, означальних і питально-відносних займенників); наявність стягнених прикметникових, дієприкметникових і займенникових форм; архаїчні відмінкові форми прикметників; творення складної форми ступенів порівняння прикметників за допомогою слів «самий», «тяжко», «з диявола» та суфікса -ійш-. Виділено архаїчні форми займенників, прислівників і службових частин мови, які вийшли з активного вжитку чи збереглися в говорах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Царалунга, Інна Богданівна. "Варіативність староукраїнської мови у творах Г.Смотрицького". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 684–89. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.865.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Фонетичні"

1

Григораш, В. С. "Територіальні фонетичні особливості Йоршинському діалекту". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26313.

Повний текст джерела
Анотація:
Для території Британських островів характерною є унікальна мовна ситуація, яка дає можливість вивчення діалектної варіативності англійської мови. За оцінкою англійських соціолінгвістів на Британських островах орфоепічною нормою вимови володіє лише 3% – 5%, за менш суворими вимогами – 10% населення. Саме тому, діалектне мовлення в Англії привертає увагу дослідників та діячів культури протягом багатьох століть. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26313
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Чернюк, Ніна Іванівна, Нина Ивановна Чернюк, Nina Ivanivna Cherniuk та Д. Ільєнко. "Фонетичні стилістичні засоби англійської мови". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16841.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Вернидуб, Г., П. Кащенко, Лариса Іванівна Дегтярьова, Лариса Ивановна Дегтярева та Larysa Ivanivna Dehtiarova. "Фонетичні та лексичні особливості діалекту у Шлезвіг–Гольштейні". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76938.

Повний текст джерела
Анотація:
З плином часу німецька мова зазнала фонетичних та лексичних змін. На ці перетворення вплинули історико-політичні, географічні, кліматичні та культурні процеси розвитку Німеччини. Діалекти землі Шлезвіг-Гольштейн є яскравим прикладом таких змін. Актуальність даної теми полягає в важливості використання доречної говірки відповідно до розташованої території. Справжній спеціаліст в галузі філології повинен чітко розрізняти територіальні діалекти та розуміти причини їх виникнення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Єрмоленко, Світлана Василівна, Светлана Васильевна Ермоленко, Svitlana Vasylivna Yermolenko та О. М. Рой. "Лексичні, орфографічні та фонетичні особливості американського варіанту англійської мови". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22880.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Рогожніков, А. В. "Фонетичні характеристики вимови сучасного американського варіанта англійської мови штату Меріленд". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25558.

Повний текст джерела
Анотація:
Значною мірою на фонетичні особливості вимови сучасного американського варіанту англійської мови в штаті Меріленд вплинув Балтиморський діалект. Балтіморский діалект – діалект американської англійської у центрально-атлантичній частині Сполучених Штатів, що виник серед білих представників "синіх комірців" (виробничих робітників), що проживали у північному та південно-західному Балтиморі. Цей діалект має спільні риси з Філадельфійським діалектом, але мають зовсім різне звучання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Мішеніна, Наталя Іванівна, та Лариса Олександрівна Шеїна. "Проблеми, які виникають при вивченні німецької мови як другої іноземної". Thesis, СПД "Охотнік", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43231.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Українець, Людмила Федорівна. "Фонетичні засоби породження конотації в поетичній мові (на матеріалі сучасної української поезії)". Дис. д-ра філол. наук, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології, 2015.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Гейкіна, А. Ю. "Звукосимволічні властивості довгих наголошених голосних в англомовних текстах заклинань". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34729.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність обраної теми зумовлена загальною тенденцією сучасних лінгво-фонетичних пошуків, спрямованих на вивчення зв’язків матеріальної форми одиниць різних рівнів мови (зокрема, звукосполучень) та змісту; необхідністю системного дослідження звукосимволічних властивостей наголошених довгих голосних звуків у текстах англомовних заклинань, а також визначення їх психоемоційного впливу на свідомість людей. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34729
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Мішеніна, Наталя Іванівна, та Лариса Олександрівна Шеїна. "Проблеми, які виникають при вивченні німецької мови як другої іноземної". Thesis, СПД "Охотнік", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43205.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Мельничук, І. В. "Розвиток англомовної фонетичноїкомпетентності учнів 5-го класу наоснові використання автентичнихаудіо- та відеоматеріалів". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9786.

Повний текст джерела
Анотація:
Дипломна робота магістра присвячена дослідженню проблеми активізації розвитку англомовної фонетичної компетентності учнів 5-го класу на основі автентичних аудіо- та відеоматеріалів у період їх адаптації до першого циклу базової середньої освіти. У роботі визначено психологічні особливості засвоєння англомовного матеріалу учнями в адаптаційний період; схарактеризовано сутність та структуру англомовної фонетичної компетентності, особливості організації процесу навчання фонетичного матеріалу на уроках англійської мови; розроблено систему вправ та завдань для активізації розвитку англомовної фонетичної компетентності в учнів 5-го класу з використанням автентичних аудіо- та відеоматеріалів популярних освітніх веб-сайтів, мобільного додатка Playtime та ігрових методів навчання; експериментально перевірено ефективність розробленої системи фонетичних вправ на уроках англійської мови та під час самостійної роботи п’ятикласників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Фонетичні"

1

Вербовий, М. Старослов'янська мова: збірник вправ та текстів. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2472.

Повний текст джерела
Анотація:
Видання покликане допомогти студентам у засвоєнні курсу „Старослов’янської мови”. Головна увага у посібнику приділяється практичним проблемам — виробленню навичок правильного читання й точного розуміння старослов’янських / церковнослов’янських текстів; аналізу фонетичних явищ, граматичних форм, синтаксичних конструкцій тощо старослов’янської / церковнослов’янської мов у зіставленні з сучасною українською мовою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Вербовий, М. Історична граматика української мови: збірник вправ та текстів. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2471.

Повний текст джерела
Анотація:
Видання покликане допомогти студентам у засвоєнні курсу Історичної граматики української мови. Головна увага у посібнику спрямована на вироблення навичок правильного розуміння а) причин виникнення та особливостей розвитку фонетичних явищ української мови; б) шляхів еволюції граматичної будови нової української мови; в) найголовніших ознак синтаксичних конструкцій старо-, середньоукраїнської мови у зіставленні з новою українською мовою. Це підготує майбутніх учителів української мови до осмисленого сприйняття і міцного засвоєння курсів “Сучасної української літературної мови”, “Історії української літературної мови”.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Фонетичні"

1

Prysyazhnyuk, O. Ya. "ФОНЕТИЧНІ ОЗНАКИ ПІВНІЧНИХ ДІАЛЕКТІВ АНГЛІЇ." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES, 434–50. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-56-3.2.7.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Фонетичні"

1

Авраменко, Б. В. "Структура китайського складу та мінімальні фонетичні одиниці китайської мови". У PHILOLOGICAL SCIENCES AND TRANSLATION STUDIES: EUROPEAN POTENTIAL. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-110-7-25.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Осінчук, Ю. В. "Фонетична адаптація церковнослов’янізмів в українській мові ХVІ – першої половини ХVІІ ст." У PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES: AN EXPERIENCE AND CHALLENGES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-073-5-1-9.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Моляка, І. В. "Основні напрями формування англомовної фонетичної компетентності майбутніх учителів початкової школи". У PEDAGOGY, PSYCHOLOGY AND TEACHING METHODS: INTERNATIONAL EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-114-5-57.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Фонетичні"

1

Білоконенко, Інна Сергіївна. Поэтика цикла «Amoretti» Э. Спенсера. КДПУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1776.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті описано систему поетичних форм та стилістичні особливості циклу сонетів «Amoretti» англійського поета-гуманіста XVI ст. Едмунда Спенсера. Охарактеризовано графічні, орфографічні, фонетичні, лексичні, синтаксичні прийоми, які визначають поетичну специфіку циклу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Білоконенко, І. С. Средства художественной реализации основных мотивов и образов цикла "Amoretti" Э. Спенсера. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5885.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено аналізу художніх засобів реалізації мотивів і образів циклу сонетів «Amoretti» Едмунда Спенсера. Описано основні стилістичні засоби (фонетичні, лексичні та морфологічні), тропи і стилістичні фігури, що дозволили авторці зреалізувати унікальну національну ідентичність текстів його сонетів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гамалі, Ольга Ігорівна, та Ольга Борисівна Каневська. Особенности характеристики речи персонажей в рассказах В. М. Шукшина. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5416.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано специфіку характеристики мовлення персонажів у оповіданнях В. М. Шукшина. Диференційовано поняття «мовленнєва характеристика» і «характеристика мовлення». Визначено основні засоби характеристики мовлення персонажів: авторська, пряма, непряма мова, опис інтонування, фонетичні, лексичні, синтаксичні виражальні особливості тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Колоїз, Ж. В. Глибоко народний (про діалектні особливості мови творів І. Нечуя-Левицького). ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/539.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується один із розрядів лексики, обмеженої щодо вживання, зокрема територіальні діалектизми, репрезентовані творчим доробком І.Нечуя-Левицького; на широкому ілюстративному матеріалі простежено диференційні ознаки мовних одиниць південно-східного наріччя, з’ясовуються їхні фонетичні, граматичні, лексичні та фразеологічні особливості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Вербовий, М. В. Із спостережень над говіркою містечка Кривий Ріг (близько 1911 р.). Криворізький державний педагогічний університет, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4291.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті поданий аналіз вишитих на рушниках написів, що зафіксували найголовніші фонетичні, граматичні та лексичні особливості живого мовлення мешканців містечка Кривий Рік приблизно кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розгляд фактичного матеріалу поданий у зіставленні з писемними текстами ХVІІІ ст. та записами живого мовлення Криворіжжя ХХІ ст.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Вербовий, М. В. Спроба характеристики говірки села Лозоватка Криворізького району Дніпропетровської області. Криворізький державний педагогічний університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4292.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття є описом найголовніших особливостей степової говірки села Лозоватка Криворізького району Дніпропетровської області. Автор аналізує фонетичні, граматичні, синтаксичні та лексичні особливості та виявляє спільні риси як з північним, так і з південно-західним наріччями української мови. Власне характер поєднання та вияву таких рис створює специфіку мовної будови досліджуваної говірки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Вербовий, М. В. До питання походження псевдослов’янізмів українських покрайніх записів, зібраних І. Панькевичем. Криворізький державний педагогічний університет, 1999. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4301.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовані найпоширеніші способи утворення писарями псевдослов’янізмів у текстах покрайніх записів. Автор розглядає фонетичні, морфемні, правописні та стилістичні особливості слов’янізмів-новотворів ХVІІ – ХVІІІ ст. Тексти покрайніх записів, як свідчить наведений матеріал, зроблені переважно живою українською мовою, розмовний характер якої писарі нейтралізували вживанням (псевдо)слов’янізованих слів чи форм. У суті речі це готувало ґрунт для літературної мови на народній основі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Вербовий, М. В. Із спостережень над лексичними особливостями говірки села Лозоватки Криворізького району Дніпропетровської області. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4293.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті подано опис найголовніших лексичних особливостей однієї степової говірки. Джерелом фактичного матеріалу стали тексти зв’язного діалектного мовлення, відповідні контексти яких дозволяють точно визначати й аналізувати семантичні та функціональні риси слів різних тематичних груп. Окрім того, поза увагою автора не залишилися словотвірні та/або фонетичні особливості аналізованих лексем. Викладений матеріал дозволяє ствердити, що лексична система розгляданої говірки села Лозоватки, по-перше, виявляє органічний зв’язок із лексичним складом степових говірок Наддніпрянщини, а по-друге, засвідчує цілий ряд оригінальних рис.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Пруняк, Володимир Васильович, та Юлія В'ячеславівна Кучеренко. До питання про вивчення учнями початкової школи складу як фонетичної одиниці на засадах сучасних лінгвістичних досліджень. КДПУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3657.

Повний текст джерела
Анотація:
Порушується проблема вивчення учнями початкової школи складу як фонетичної одиниці на засадах сучасних лінгвістичних досліджень, акцентується увага на необхідності розрізнення фонетичних і орфографічних дій під час складоподілу і поділу слова на частини для переносу його з рядка в рядок.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Вербовий, М. В. Спроба історичної характеристики фонетичних процесів у говірках Нижньої Наддніпрянщини. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4299.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття — спроба схарактеризувати та взагальнити історичний перебіг найосновніших фонетичних процесів, характерних для говірок Нижньої Наддніпрянщини впродовж ХVIII — ХІХ ст. Автор витлумачує власні записи діалектного матеріалу, зроблені в селі Лозоватка у ХХІ ст., шляхом зіставлення зі здобутими фактичними даними з писемних текстів Наддніпрянщини ХVIII — ХІХ ст.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії