Добірка наукової літератури з теми "Флуоресцентні барвники"

Вступ. Вплив ожиріння на плідність чоловіків є предметом багатьох досліджень, а молекулярні механізми, що лежать в основі цього взаємозв’язку, активно вивчає наукова спільнота. Лептин є пептидним гормоном, який в основному синтезується у жировій тканині та підтримує енергетичний гомеостаз організму. Крім того, він активно залучений у регуляцію репродуктивної функції через модуляцію гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Ймовірно, лептин можна розглядати як біомаркер, що поєднує метаболічний статус із репродуктивною системою організму. Мета дослідження – оцінити вплив висококалорійних дієт на показники фертильності щурів-самців і рівень лептину в плазмі крові. Методи дослідження. Дослідження було проведено на 30 білих нелінійних щурах-самцях масою 250–300 г, яких поділили на 3 групи по 10 тварин у кожній: щури контрольної групи (КГ) споживали стандартний корм; тварини дослідних груп отримували високожирову дієту (ВЖД) і дієту з високим вмістом жиру та цукру (ВЖЦД) відповідно. Утримували лабораторних тварин на зазначених раціонах протягом 7 тижнів. Після евтаназії щурів проводили їх морфометричні заміри, на основі яких обчислювали індекс Лі, тестикулярний коефіцієнт та коефіцієнт вісцерального жиру. Кров для дослідження забирали з хвостових судин тварин у еппендорфи з гепарином. Отриманий матеріал 5 хв центрифугували при 800 g, після чого відбирали плазму для подальших досліджень. Суспензію сперматозоїдів готували з каудальної частини епідидимісів яєчок. Розраховували загальну кількість статевих клітин та їх рухливість. Життєздатність сперматозоїдів досліджували шляхом їх фарбування флуоресцентним барвником пропідій йодидом. Концентрацію лептину в плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу. Результати й обговорення. Утримування щурів на ВЖД і ВЖЦД протягом 7 тижнів суттєво не позначилося на прирості маси тіла. Індекс Лі незначно відрізнявся між дослідними групами (p=0,59). Однак коефіцієнт вісцерального жиру в групі ВЖЦД був на 40 % вищим порівняно з КГ (p=0,04). Не було виявлено істотної різниці між дослідними групами щодо кількості сперматозоїдів (p=0,72), рухливості (p=0,63) та життєздатності (p=0,87). Дієта з високим вмістом жиру і цукру спричиняла зростання концентрації лептину в плазмі крові щурів на 14 % від вихідних даних (p=0,01). Висновок. Короткострокове перебування на раціоні з високим вмістом жиру і цукру викликає метаболічні зміни, на що вказує значне зростання відносної частки жирової тканини та рівня лептину в плазмі крові.

В дисертаційній роботі досліджені спектрально-люмінесцентні і фотофізичні властивості ряду сквараїнових, норсквараїнових і стирилового барвників у розчинах та при взаємодії з протеїнами. Встановлені закономірності зв'язку між структурою та властивостями барвників для створення раціометричних систем з ферстерівським резонансним переносом енергії (FRET) з метою розробки нового підходу для визначення конформаційних змін в протеїнах. Дослідження спектральних властивостей в різних середовищах показало, що норсквараїнові барвники менш чутливі до полярності середовища та до присутності протеїну, ніж сквараїни. Найбільші спектральні зміни при утворенні комплексів з протеїнами спостерігаються для барвників, що не містять сульфогруп. Збільшення водорозчинності барвників шляхом введення сульфогруп знижує їх здатність утворювати комплекси з протеїнами. Варіювання мольного співвідношення компонентів в системі БСА з некон'югованими барвниками дозволяє адаптувати підхід до визначення різного ступеня змін досліджуваних конформацій протеїну. На основі отриманих закономірностей розроблено новий флуоресцентний підхід визначення зміни конформації протеїнів із застосуванням FRET між барвниками незв'язаними з протеїном ковалентним зв'язком. Продемонстровано можливість практичного використання нового підходу.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 105 – Прикладна фізика та наноматеріали (Галузь знань 10 – Природничі науки)
Дисертаційна робота присвячена вирішенню однієї з важливих проблем сучасної фізики біополімерів, пов’язаної із встановленням молекулярних механізмів структурного переходу білків із нативної конформації в агрегований фібрилярний стан. Мета роботи полягала у з’ясуванні закономірностей взаємодії нових флуорохромів з фібрилярними агрегатами білків та визначенні молекулярних детермінантів процесу фібрилізації.

Сухенко В. С. Флуоресцентні властивості похідних акридину : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія" / наук. керівник Т. В. Панасенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 68 с.
UA : В роботі 68 сторінок, 1 таблиця, 32 рисунків, було використано 70 літературних джерел, 30 з них на іноземній мові. Об’єкт дослідження – ресинтезовані сполуки на основі 10-((1,3,4-оксадіазол-2іл)метил)акридин-9(10Н)-онів. Предмет дослідження − хімічні перетворення 10-((1,3,4-оксадіазол-2іл)метил)акридин-9(10Н)-онів, оптичні та спектральні методи. Мета роботи – ресинтез нових 10-((1,3,4-оксадіазол-2-іл)метил)акридин-9(10Н)-онів та їх похідних, дослідження їх фізико-хімічних і оптичних властивостей та пошук нових флуоресцентних барвників. Методи досліджень та апаратура – хімічні методи (реакції циклізації, нейтралізації, естерифікації, алкілування), фізико-хімічні методи (люмінесцентний метод, 1Н та 13С ЯМР-спектроскопія, ІЧ-спекроскопія, елементний аналіз, хроматографічний метод), лабораторні терези, хімічний посуд, бюретка, водяна баня. В результаті експериментальних досліджень було ресинтезовано нові 10-((1,3,4-оксадіазол-2-іл)метил)акридин-9(10Н)-онів та їх тіо - похідні. Проведено спектральний аналіз, вивчено оптичні властивості сполук та досліджено фарбування клітин з використанням флуоресцентних барвників на основі ресинтезованих сполук.
EN : The paper have 68 pages, 1 table, 32 figures, 70 literary sources were used, 30 of which are in a foreign language. Object of the study – resynthesized compounds based on 10-((1,3,4-oxadiazol-2yl) methyl) acridine-9(10H)-ones. The subject of the study is the chemical transformations of 10-((1,3,4-oxadiazol-2yl) methyl)acridine-9(10H) -ones, optical and spectral methods. The aim of the work is the resynthesis of new 10-((1,3,4-oxadiazol-2-yl) methyl)acridine-9(10H)-ones and their derivatives, the study of their physicochemical and optical properties and the search for new fluorescent dyes. Research methods and apparatus chemical methods (cyclization, neutralization, esterification, alkylation reactions), physico-chemical methods (luminescent method, 1H and 13C NMR spectroscopy, IR spectroscopy, elemental analysis, chromatographic method), laboratory scales, chemical vessels burette, water bath. As a result of the experimental research was new 10-((1,3,4-oxadiazol-2-yl) methyl) acridine-9(10H)-ones and their thio derivatives were resynthesized. Spectral analysis was performed, the optical properties of the compounds were investigated, and cell staining was investigated using fluorescent dyes based on resynthesized compounds.