Готові списки джерел за темами / Феофан Прокопович / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Феофан Прокопович.

Статті в журналах з теми "Феофан Прокопович"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Феофан Прокопович".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Дічек, Н. "Феофан Прокопович і слов"янське освітнє бароко". Історико-педагогічний альманах, Вип .2 (2007): 48–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Дічек, Н. "Феофан Прокопович і слов"янське освітнє бароко". Історико-педагогічний альманах, Вип .2 (2007): 48–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Grechishnikova, Nina Petrovna. "DIMITRIE CANTEMIR AND FEOFAN PROKOPOVICH: PHILOSOPHICAL-RELIGIOUS CONTROVERSY." Manuscript, no. 12-2 (December 2018): 286–90. http://dx.doi.org/10.30853/manuscript.2018-12-2.21.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Николаев, Сергей. "«К стихам свербеж великий»: поэты XVIII века о неуемной страсти к сочинительству". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, № 11 (30 грудня 2018): 47–54. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.11.05.

Повний текст джерела
Анотація:
С самого начала XVIII в. русские поэты заговорили о неуемной страсти к сочинению стихов, как своей, так и других поэтов. При этом собственная «прегнусная охота» к сочинению стихов добродушно оправдывалась, а вот чужая точно такая же страсть довольно зло высмеивалась и осуждалась: «Все предавались стихотворству до тошноты», писал Феофан Прокопович. Для осуждения этой страсти были все основания: многописание приводило к ухудшению стиля и деградации литературного мастерства, дилетантизму и падению престижа литературной работы. Еще одним следствием стало появление графомании, которая также подвергалась осуждению в литературных полемиках. В статье на многочисленных примерах показано, что вся эта проблематика связана со становлением литературной культуры Нового времени, с изменением структуры литературного быта и формированием образа писателя, который в основных своих чертах сохранился до нашего времени.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ластовський, Валерій Васильович. "ПОЛІТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ ТА ІДЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ ГЕТЬМАНЩИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХVІІ – СЕРЕДИНА ХVIII СТ.)". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 8 (21 грудня 2021): 37–49. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.249005.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується відображення парадигми політичного реалізму в ідеології української еліти др. пол. ХVII – сер. ХVIII ст. Стверджується, що в цей час сформувалося два напрями, які переслідували різні цілі: представники церковного відстоювали ідею відновлення давньоруської православної імперії з центром у Києві, а представники козацько-старшинського – ідею народу як суб’єкта міжнародних відносин, що за допомогою сили може протистояти наймогутнішим імперіям. Представники першого напряму – Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Феофан Прокопович та ін. Представники другого – Григорій Граб’янка, Пилип Орлик, Самійло Величко, Семен Дівович та ін. В їхніх творах, хоч і не в повній мірі, але все ж таки відображалася теорія політичного реалізму. Частково вона поєднувалася з деякими ідеалістичними уявленнями. Поєднання реалізму та ідеалізму в теоретичних уявленнях української еліти пояснюється обставинами життя українського суспільства др. пол. ХVII – поч. ХVIII ст., яке з однієї сторони перебувало у процесі постійних війн і збройних конфліктів, а з іншої – ще й характеризувалося занепадом моральності як їх наслідком. Основні ж позиції, що відображалися у творах української еліти, зводилися до думок, що народ і монарх є суб’єктами міжнародних відноси, що на міжнародні відносини значний вплив мають дії особистості (монарха, гетьмана, папи римського), що так само частиною міжнародних відносин є і релігійний фактор, що визначальну роль у міжнародних відносинах відіграє сила, що мир («вічний мир») досяжний через застосування сили. Методологія статті ґрунтується на логічному, порівняльному та історичних методах дослідженнях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Uffelmann, Dirk. "Формальное просвещение Феофана Прокоповича". Russian Literature 52, № 1-3 (січень 2002): 55–94. http://dx.doi.org/10.1016/s0304-3479(02)80060-6.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Терешкина, Дарья. "ЕВАНГЕЛЬСКОЕ СЛОВО В ПРОПОВЕДЯХ ФЕОФАНА ПРОКОПОВИЧА". Проблемы исторической поэтики 16, № 1 (березень 2018): 17–29. http://dx.doi.org/10.15393/j9.art.2018.4981.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Царенок, А. В. "Гомілетика Феофана Прокоповича в контексті " постбаровокої" естетики". Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Філософські науки, Вип. 95 (2011): 144–47.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Patroeva, Natal'ia V., and Aleksandr A. Lebedev. "Book review: Feofan Prokopovich. Ten books on rhetorical art / translated by G. A. Stratanovsky; text preparation by S. I. Nikolaev; text eds by E. V. Markasova, S. I. Nikolaev; comments by E. V. Markasova; scientific editorial translation by E. V. Vvedenskaya. Moscow, St. Petersburg, Alliance-Archeo Publ., 2020. 288 p." Vestnik slavianskikh kul’tur [Bulletin of Slavic Cultures] 63 (2022): 348–53. http://dx.doi.org/10.37816/2073-9567-2022-63-348-353.

Повний текст джерела
Анотація:
The monograph is a commented translation of the most important monument of Russian aesthetic thought of the first quarter of the 18th century — “Rhetoric” by Feofan Prokopovich. The translation was made by the classical philologist G. A. Stratanovsky (1901–1986) in the mid-1960s. The introduction of a previously unknown Russian translation of a rhetorical treatise into the scientific circulation will give a new impetus to the study of Russian literature of the 18th century, and will also make it possible to enrich the ideas of philologists about the study of Russian rhetoric in the Soviet period. The publication is addressed to philologists and historians of all specializations, teachers of the Russian language and literature, specialists in the history of rhetoric, the history of linguistic doctrines, the history of literary ties in the 18th century.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

ЗБОРОВСЬКА, Ксенія. "КВАЗІРЕЛІГІЙНА ОСНОВА ІДЕОЛОГІЇ ДОКТРИНИ «РУССКИЙ МИР»". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 162–72. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – проілюструвати, як спочатку в дискурсі Московської держави питання державності осмис- лювалось у релігійному контексті, що інспірувало обґрунтування містично-сакральної цінності самодержавства зокрема та док- трини «русский мир» загалом. Методологічні засади. Загалом робота виконана в історико-філософському методологічному ключі. Історичний метод застосовується як для опису самої структури релігійної частини ідеології «русского мира», так і для опису тих аспектів системи імперської геополітики Росії, які мають значний вплив на український культурний дискурс. По-друге, було використано аісторичний метод реконструю- вання, що дало змогу реінтерпретувати та реактуалізувати творчість Феофана Прокоповича, що відіграла важливу роль у становленні концепту самодержавства. Також у роботі було використано герменевтичний та лексикографічний методи. Наукова новизна. На думку авторки, основа проєкту «русский мир» була закладена ще у XIII–XIV столітті, а каталізація ідеї про метафізичне втілення сакральної божественної волі в особі деспота відбулась за правління Петра І, в чому брав участь українець за походженням філософ-богослов Феофан Прокопо- вич. Підкреслено, що формула «православ’я, самодержавство, народність» є не просто міфологемою досліджуваної док- трини, а відображає її ідеологічну сутність, в якій релігійна структура є актуальною лише в політичному контексті, на підтвердження освяченості російської влади. Розгортан- ня доктрини «русский мир» впродовж віків зумовило те, що і в наш час маніпуляції «ορθοδοξία» на користь імперської геополітики Росії активно діють як всередині неї, так і зовні, захоплюючи й українське медійне поле. Висновки. Звернення до квазірелігійної компоненти доктрини «русский мир» відкриває онтологічні підвалини ідеологічного виміру цієї доктрини, які легітимують каталізацію ідеї про метафізичне втілення сакральної божественної волі в особі очільника «русского мира». Розгортання цієї проблематики є важливою частиною проєкту нової української русистики, яка б провадила як науко- ве дослідження доктрини «русский мир», так і загалом Росії як специфічного феномена.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Шалашна, Н. "Філософська концепція ідеальної держави: погляди Стефана Яворського та Феофана Прокоповича". Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка 38 (2013): 162–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Салтовський, О. І. "Проблема найкращої форми організації влади в теоретико-політичній спадщині Феофана Прокоповича". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 106 (2012): 89–92.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Шалашна, Н. М. "Вплив філософських ідей Феофана Прокоповича на український іконопис першої половини XVIII ст." Збірник наукових праць [Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди]. Серія "Історія та географія", вип. 47 (2013): 116–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Шкіль, С. О. "До питання про сприйняття православного культу Феофаном Прокоповичем". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 38/41 (2002): 225–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Андрусяк, І. "Ідеї Феофана Прокоповича в розвитку науки логіки та їхнє значення для сучасної юриспруденції". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки, № 889 (2018): 11–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Корзо, Маргарита А. "О протестантских влияниях действительных и мнимых: православные катехизисы от Стефана Зизания до Феофана Прокоповича". ВИВЛIОθИКА: E-Journal of Eighteenth-Century Russian Studies 5 (27 листопада 2017): 5–17. http://dx.doi.org/10.21900/j.vivliofika.v5.603.

Повний текст джерела
Анотація:
Feofan Prokopovich’s contemporaries believed that his catechetical works contained elements of Protestant dogma. And in historiography it is commonly considered that Feofan’s theological treatises became the channel for the penetration of Protestant dogma into Russian religious thought. Similar accusations were addressed to some Orthodox authors of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the first half of the 17th Century (Stefan Zizani and others), whose catechetical works received wide distribution in Russia and determined the vector of development of the Russian catechetical tradition. This article analyses what specific arguments were put forward by critics and from which theological position, and whether these accusations testify to the actual presence of elements of Protestant dogma in the Orthodox literature of the era, or whether we are dealing with a polemical argument.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Копаниця, Л. ""Епиникион" Феофана Прокоповича: до питання про текстуальну стратегію панегіричної поезії в письменстві XVIII століття". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 37, ч. 1 (2012): 154–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Копаниця, Л. ""Епиникион" Феофана Прокоповича: до питання про текстуальну стратегію панегіричної поезії в письменстві XVIII століття". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 37, ч. 1 (2012): 154–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Копаниця, Л. ""Епиникион" Феофана Прокоповича: до питання про текстуальну стратегію панегіричної поезії в письменстві XVIII століття". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 37, ч. 1 (2012): 154–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Салтовський, О. І. "Апологетика Феофаном Прокоповичем абсолютної монархії як принципу організації державної влади". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 36 (2001): 25–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Салтовський, О. І. "Апологетика Феофаном Прокоповичем абсолютної монархії як принципу організації державної влади". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 36 (2001): 25–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Шалашна, Н. "Філософська концепція освіченого абсолютизму Феофана Прокоповича в українській та російській культурах першої половини XVIII століття". Схід, № 2 (122) (2013): 124–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Andrusyak, Iryna. "The idea of Faofan Prokopovychin the development of logic science and their importance for current jurisdiction." Visnik Nacional’nogo universitetu «Lvivska politehnika». Seria: Uridicni nauki 2018, no. 889 (February 22, 2018): 11–14. http://dx.doi.org/10.23939/law2018.889.011.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Меркулов, М. "Античні образи у творах українських письменників барокової доби (на матеріалі віршів Григорія Сковороди та Феофана Прокоповича)". Слово і час, № 6 (666) (2016): 56–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Меркулов, М. "Античні образи у творах українських письменників барокової доби (на матеріалі віршів Григорія Сковороди та Феофана Прокоповича)". Слово і час, № 6 (666) (2016): 56–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Marker, Gary. "In Memoriam: Viktor Markovich Zhivov (1945-2013)." ВИВЛIОθИКА: E-Journal of Eighteenth-Century Russian Studies 2 (November 1, 2014): i—vi. http://dx.doi.org/10.21900/j.vivliofika.v2.743.

Повний текст джерела
Анотація:
Этот выпуск журнала «Вивлиофика» является первым из серии выпусков, посвященных памяти и интеллектуальному влиянию Виктора Марковича Живова (1945-2013) на исследователей России 18 в. и русской культуры вообще. Среди авторов этого и последующих выпусков – коллеги, ученики, друзья, соавторы Виктора Марковича. Выпуск включает ряд статей, разрабатывающих разные аспекты изучения России 18 в., которые были близки и В.М. Живову, такие как карнавальная культура петровского времени (Б.А. Успенский), политическая идеология петровского двора и фигура Феофана Прокоповича (Б.П. Маслов), религия в творчестве Державина (И. Клейн), история лингвистической культуры людей 18 в. на примере «Vocabularia comparativa» (СПб., 1787-89). Этот номер журнала также включает оригинальный перевод одной из последних статей В.М. Живова, посвященной истории понятий, – «История понятий, история культуры, история общества», и наиболее полную на данный момент библиографию трудов В.М. Живова (Э.А. Зицер).This volume of Вивлiоѳика: E-Journal of Eighteenth-Century Russian Studies is the first of several anticipated issues dedicated to the memory and intellectual influence of the late Viktor Markovich Zhivov (1945-2013), particularly on the study of eighteenth-century Russian culture. The contributors to this and future commemorative issues include former collaborators, colleagues, students, and long-time professional associates. This issue includes articles on a number of aspects of Russian culture that were of interest to V. M. Zhivov, such as Petrine political ideology, both official (B. P. Maslov) and unofficial (B. A. Uspenskii); religious poetry (J. Klein); and the history of eighteenth-century Russian linguistic culture (H. Keipert). This issue also provides an original, English-language translation of one of Zhivov’s last essays (“История понятий, история культуры, история общества”), as well as the most complete bibliography to-date of V. M. Zhivov's publications (E. A. Zitser).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

"Никитина З.И. Проблемы связи истинной религии и истинного знания в творчестве Феофана Прокоповича". Философия и культура 10, № 10 (жовтень 2015): 1471–77. http://dx.doi.org/10.7256/1999-2793.2015.10.12556.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Нигматуллина, Юлдуз Галимзяновна, Алексей Николаевич Пашкуров та Олег Михайлович Буранок. "Поиск инвариантов преобразований в русской литературе XVIII века: предклассицизм и предромантизм". Znanie. Ponimanie. Umenie, № 3 (14 жовтня 2016). http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2016.3.21.

Повний текст джерела
Анотація:
<p>В настоящей статье анализируются сходства и различия двух важнейших переходных явлений в литературной культуре России XVIII в. — предклассицизма и предромантизма. Обосновываются ключевые методологические принципы анализа явления переходности, представлен системный обзор концепций «срединной культуры» в гуманитарно-философской мысли XX–XXI вв. и ведущие методологические принципы синергетики.</p><p>На материале отечественной словесности периодов предклассицизма (на рубеже XVII–XVIII вв.) и предромантизма (на рубеже XVIII–XIX вв.) исследуются два ключевых явления: аттрактор (энергетический центр — «притягатель», вокруг которого сосредоточиваются ключевые процессы изменений системы, стремящейся к нахождению нового качества) и дипластия (принцип объединения в системе элементов, одновременно исключающих друг друга). Материалом исследования послужила панорама историко-литературных факторов в творчестве российских писателей — от Феофана Прокоповича до Николая Львова.</p><p>Выявлено, что если при переходе к Новому времени наиболее актуальным было для литературной культуры выработать принцип «примирения» прежних неустойчивых состояний (закон Нормы в предклассицизме), то на границе с новым, XIX веком, предромантизмом была предложена уже совершенно иная модель, в основе которой — заострение конфликтных зон литературной культуры и стремление выработать новые эстетические установки. В разной степени, но именно в эпицентрах предклассицизма и предромантизма сложился концепт Гения как универсальной личности, преобразующей мироздание. Вместе с тем, обоим явлениям-полюсам присущи очевидная идеологическая «открытость» и стремление к дипластии. С последним связана важнейшая для русского XVIII в. проблема нравственного выбора. </p>
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Растягаев, Андрей Викторович, та Юлия Владимировна Сложеникина. "Статья А. П. Сумарокова «О несогласии» в апрельской книжке журнала «Трудолюбивая Пчела»: текст и контекст". Znanie. Ponimanie. Umenie, № 4 (26 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2018.4.14.

Повний текст джерела
Анотація:
<p>В статье исследуется семантическое ядро апрельского номера журнала «Трудолюбивая Пчела» — эссе А. П. Сумарокова «О несогласии». Актуальность проблемы исследования определяется тем, что журнал в целом и каждая помесячная его книжка в отдельности практически не попадают в сферу исследовательского внимания историков литературы и журналистики. Предложенная методология исследования основана на принципе синергии нескольких направлений современной филологической науки: истории русской литературы XVIII в., истории отечественной журналистики, истории русского литературного языка. Данный подход к анализу, интерпретации и пониманию журнального метатекста призван воссоздать целостную картину взаимодействия авторской интенции и читательского восприятия.</p><p>В статье исследуется смысл заглавия «О несогласии» как сильной позиции текста, реализующей интенцию автора на диалог с читателем-современником. Предпринимается попытка восстановления культурного контекста данного словоупотребления в произведениях Феофана Прокоповича, Петра I, В. К. Тредиаковского и М. В. Ломоносова. Слово «несогласие» в письменных текстах XVIII в. актуализировалось в различных значениях. Однако только у Сумарокова оно вынесено в заглавие и помимо коммуникативной выполняет еще и смыслообразующую функцию.</p><p>Анализ композиции риторического сюжета эссе Сумарокова выявил основной принцип его построения — следование «простоте естества». Заявленный во вступлении тезис об истинных причинах несогласия между людьми — «несходство сердец» — объяснительно аргументируется тремя примерами различной тематики: любовной, имущественной и бытовой. Далее авторская мысль следует от простого к сложному и переходит на уровень обобщения в контексте всемирной истории. Ряд риторических вопросов автора в заключительной части статьи провоцирует читателя дать собственную этическую оценку поднятой в тексте проблеме.</p><p>Интерпретация поэтологического сюжета статьи последовательно воссоздает ее древнеримский и позднеантичный культурные контексты, также выявляет рецепцию традиции раннего английского Просвещения.</p><p>Исследование текста и контекста одной статьи апрельской книжки журнала позволяет сделать вывод о том, что журнал Сумарокова — не только новая эпоха в развитии российской журналистики, но и новое слово в поэтике и герменевтике, которые в середине XVIII в. усилиями авторов «Трудолюбивой Пчелы» приходят на смену риторике.</p>
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії