Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Фантастика наукова.
Статті в журналах з теми "Фантастика наукова"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-26 статей у журналах для дослідження на тему "Фантастика наукова".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Сайковська, О. Ю. ""Десятий праведник” Любомира Ніколова – наукова фантастика на межі ХХ–ХХІ ст." Слов"янський збірник, Вип. 18 (2014): 393–404.
Знайти повний текст джерела
2
Polishchuk, Olena, та Liudmyla Pavlishena. "Серія літературних містифікацій Станіслава Лема". Філологічний дискурс, № 10 (4 січня 2020): 142–52. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито суть феномену фантастичного світу Станіслава Лема, наголошено, що його фантастичні твори виходять за рамки традиційності, вони вивищуються до рівня рефлексії, у них не просто описані основні проблеми науково-технічного прогресу і досягнень людства, а пропонуються варіанти їх розв’язання, надаються певні застереження і передбачення майбутнього, що, в свою чергу, поглиблює їх соціальне, філософське звучання. Зазначено, що творчість С.Лема характеризується широким спектром проблем і тематичного діапазону, їх глобальністю, складним авторським методом відтворення уявної дійсності, неоднозначністю трактувань сюжетних та образних елементів, високим рівнем художніх засобів, вибудовуванням культу знань і наукових досліджень; проаналізовано збірку С.Лема «Абсолютна порожнеча», розкрито поняття літературної містифікації, визначено жанрові ознаки; досліджено три групи літературних містифікацій С. Лема, які визначив сам письменник: до першої групи належать пародії, наслідування та передражнювання, до другої – чернетки романів, які письменник не зміг написати, до третьої – усі тексти, у яких фантаст сміливо виклав власні погляди на розвиток технологій, культури, різноманітні наукові теорії; з’ясовано ідейно-змістові особливості текстів та розглянуто місце рецензій у системі літературних містифікацій письменника-фантаста.
3
Савицька, Н. "Основні аспекти вивчення сучасної української наукової фантастики". Літературознавчі обрії. Праці молодих учених, Вип. 19 (2014): 289–94.
Знайти повний текст джерела
4
Кирюшко, Н. В. "Вплив американської наукової фантастики на розвиток французької". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 33 (2011): 243–50.
Знайти повний текст джерела
5
Шкуров, Є. В. "Технооптимізм та технопесимізм у науковій фантастиці". Літературознавчі студії, Вип. 43, ч. 2 (2015): 341–47.
Знайти повний текст джерела
6
Ajdačić, Dejan. "Неземні тварини у слов’янській науковій фантастиці". Literatura i Kultura Popularna 23 (31 травня 2018): 51–62. http://dx.doi.org/10.19195/0867-7441.23.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Extraterrestrial animals in Slavic science fiction literatureThis paper analyzes the modes of presentation of extraterrestrial animals in science fiction literature by Russian, Ukrainian, Polish and Bulgarian authors in the period 1923–1997. Linguistic analyses of the naming of extraterrestrial animals in SF novels and stories, use of grotesque and humor indicates stylistic characteristics of the authors. Differences between terrestrial and extraterrestrial animal species reflects the views of writers about biological evolution. Relationship between men and animals from other worlds depends on the communication possibilities and options, and the desire to subjugate, examine or tame others.
7
Калашнік, А. В. "Роль міфу у моделюванні соціальної реальності наукової фантастики". Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, Вип. № 45 (2011): 258–64.
Знайти повний текст джерела
8
СЛИЖУК, Олеся. "ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ПІДЛІТКАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ". Humanities science current issues 4, № 27 (25 травня 2020): 229–33. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.4/27.204010.
Повний текст джерела
9
Sukhorolskyi, Petro М., та Iryna Yu Sukhorolska. "Основні етапи розвитку футурології та її завдання в умовах сучасного світу". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 3 (20 квітня 2018): 116–23. http://dx.doi.org/10.15421/10.15421/171847.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена короткому огляду історії футурології, без якого практично неможливо зрозуміти завдання і особливості цієї міждисциплінарної галузі знань. З цією метою розкрито та охарактеризовано ключові ідеї, концепції і події на шляху розвитку футурології як окремої наукової дисципліни, виділено основних мислителів і вчених, яких можна вважати видатними футурологами свого часу. Всю історію становлення футурології розділено на чотири етапи, зокрема: витоки, зародження дисципліни, виникнення основних концепцій та інституцій, систематизація знань у відповідь на нові виклики глобалізованого світу. З-поміж витоків футурології виділено релігію, утопію, наукову фантастику, історицизм, а також досягнення соціальних наук у міжвоєнний період. Зародження футурології пов’язане з утворенням центрів дослідження і обговорення майбутніх перспектив людства у США та Європі на початковому етапі холодної війни. До найважливіших подій наступної стадії розвитку футурології зараховано заснування Всесвітньої федерації футурології та впровадження перших футуроорієнтованих університетських курсів і освітніх програм. Стосовно останньої стадії акцентовано увагу на проблемах технологічного домінування, дегуманізації та глобалізації, які можна вважати головними викликами для людства у теперішній час та актуальними темами для футурологічних досліджень. У висновках визначено основні завдання сучасної футурології, що пов’язані з критичною оцінкою реальності, виявленням тенденцій, а також створенням образів бажаного майбутнього.
10
Sharov, Konstantin. "Time Travels: Scientific Fiction or Science?" Ideas and Ideals 1, no. 2 (July 2, 2018): 164–81. http://dx.doi.org/10.17212/2075-0862-2018-2.1-164-181.
Повний текст джерела
11
Xiaoxia, Wu. "On the Development Characteristics of Chinese Contemporary Science Fictio." Chinese Studies 2020, no. 1 (June 30, 2020): 99–108. http://dx.doi.org/10.15407/chinesest2020.01.099.
Повний текст джерела
12
Романенко, Я. А. "Розвиток жанру наукової фантастики у Сполучених Штатах Америки у ХХ столітті". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 91, ч. 1 (2010): 137–44.
Знайти повний текст джерела
13
O., Bezlutska. "BORIS KOSTIANTINOVICH FORTUNATOV (1886–1940?): BIOGRAPHY PAGES." South Archive (Historical Sciences), no. 33 (September 15, 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-33-1.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the article. The article is devoted to the coverage of the main milestones in the life and work of a prominent zoologist, breeder, ecologist, conservationist, military and political figure, science fiction writer – Boris Konstantinovich Fortunatov (1886–1940?).Results and scientific novelty of the research. On the basis of archival and literary sources, the years of B. Fortunatov's studies and his participation in the Socialist-Revolutionary Party (SR) are considered. His role in the revolutionary events of 1905 and 1917, the First World War and the Civil War is analyzed. It is noted that the first scientific publication of the 25-year-old Fortunatov was devoted to the synthesis of bread. It was found that in 1920, after arriving at the former estate of F. Falz-Fein – Askania-Nova – there were radical changes in the life of B. Fortunatov. From that time until the last days of his life he dealt with environmental protection issues. Thanks to his enthusiasm and persistence that the Askania-Nova Reserve was saved from looting and ruin. Heading first the scientific part of the reserve, and then as the head of the zoo B. Fortunatov conducted research on the revival of the bison population and aurochs; fought robbers; studied the origin of Askanian pheasants; saved the Askanian steppes from ruin. It is noted that in different years he headed the following reserves: Askania-Nova, Crimean, Primorsky, Caucasian; worked at the Moscow Zoo, and even designed a new zoo in this city. It is stated that at the territory of the special settlement he continued his scientific activities. Heading a research station for animal husbandry, the scientist observed the fauna and flora of Saryrki; explored the desert steppes of Central Kazakhstan; organized sheep farms in order to breed fat-tailed sheep; engaged in the improvement of cattle breeds; developed a method and program for new breeds of cattle; justified the need to create the Karkalinsky State Nature Park.Key words: Fortunatov, environmental protection, Askania-Nova, reserves, animal hybridization. Мета роботи. Стаття присвячена висвітленню основних віх життя та діяльності видатного вченого-зоолога, селекціонера, еколога, захисника природи, військового і політичного діяча, письменника-фантаста – Бориса Костянтиновича Фортунатова (1886 – 1940?). Результати та наукова новизна дослідження. На основі архівних та літературних джерел розглянуто роки навчання Б. Фортунатова та його участі партії соціалістів-революціонерів. Показано його роль в революційних подіях 1905 та 1917 рр., Першій світовій та Громадянській війнах. Звернено увагу, що першу наукову публікацію 25-річний Фортунатов присвятив синтезу хліба. З’ясовано, що з 1920 р., після прибуття до колишнього маєтку Ф. Фальц-Фейна – Асканії-Нова – відбулися кардинальні зміни у житті Б. Фортунатова. З цього часу і до останніх днів його життя було пов’язане з охороною природи. Саме завдяки ентузіазму та наполегливості вченого заповідник Асканія-Нова було врятовано від пограбувань та розорення. Очолюючи спочатку наукову частину заповідника, а потім будучи завідувачем зоопарку Б. Фортунатов проводив дослідження з відродження популяції зубра та тура; боровся з браконьєрами; вивчав походження асканійських фазанів; добивався збереження асканійських степів від розорення. Зазначено, що у різні роки він очолював заповідники: Асканія-Нова, Кримський, Приморські, Кавказький; працював у Московському зоопарку, і, навіть, займався проектуванням нового зоопарку у цьому місті. Вказано, що перебуваючи на спецпоселенні він продовжив займатися науковою діяльністю. Очолюючи науково-дослідну станцію з тваринництва вчений проводив спостереження за фауною і флорою Сариркі; досліджував пустельні степи Центрального Казахстану; організував вівчарні з метою виведення курдючної вівці; займався покращенням порід великої рогатої худоби; розробив методику та програму створення нових порід великої рогатої худоби; обґрунтував необхідність створення Каркалінського державного парку природи. Ключові слова: Фортунатов, охорона природи, Асканія-Нова, заповідники, гібридизація тварин.
14
Paranyuk, Dan. "“The End of Human Exceptionality”: The Shift of the Anthropological Dominant in Science Fiction." Pitannâ lìteraturoznavstva, no. 104 (December 27, 2021): 163–81. http://dx.doi.org/10.31861/pytlit2021.104.163.
Повний текст джерелаАнотація:
Based on the methodological proposals of literary anthropology, in particular on the conceptual ideas of C. Levi-Strauss (structural anthropology), J. Ortega y Gasset (“dehumanization of arts”), J.-M. Schaeffer (“the end of human exceptionality”), M. Foucault (the fall of a human being from the humanistic pedestal of culture), the article under studies emphasizes the violation of the anthropological dominant in science fiction, which is very typical of the fantasy genre. Consequently, there arise new principles of constructing personosphere of a literary text. On the example of the novel “City” (1953) by an American science fiction writer Clifford Simak, the article traces the way a human being shifts from the center of personosphere to the “outskirts” of narration, whereas its image acquires fictional parameters. This all happens due to the phenomenon of “anthropocene” (the term by G. Canavan), which implies the harmful consequences of the human reigning over the nature. In addition, the author of the article introduces the notion of “phantasoid’ – a character of the fictional world of fantasy (outlined by the narrator) that functions exceptionally in the imagination of a certain fantastic character and is somehow related to his previous experience. The novel by C. Simak outlines a gradual shift of the anthropological vector: the heterogeneous image of a human turns into a counter-image, whereby particular significance is attached to the change in the attitude towards mankind. In the text, human culture is perceived as something alien, while Simak’s image of a human being ruins the so called imagological stereotype, along with the reader’s receptive expectations. The role of the attractor in the novel is assigned to “antromorphized” and “humanized” creatures (plants, animals, objects, robots, mutants), which indicates the drastic breach with the previous genre tradition, as well as higlights a peculiar polemic connection with classical literary science fiction. This all proves the metamorphic nature of science fiction and its transition into the hyperreal dimensions of fantasy, where different artificial forms of life and mentality can peacefully coexist with each other.
15
Katysh, Tetiana. "TECHNICAL TERMS USING IN UKRAINIAN SCIENCE FICTION OF THE 20TH CENTURY." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences", no. 1 (2019): 41–44. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2019-1-09.
Повний текст джерела
16
Боговик, О. А. "ПАРЦЕЛЯЦІЯ ЯК ОДИН З ЕЛЕМЕНТІВ ЕКСПРЕСИВНОСТІ В СИСТЕМІ ІДІОСТИЛЮ РЕЯ БРЕДБЕРІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ «451 ГРАДУС ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ»)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні аспекти явища парцеляції як синтаксичного прийому організації тексту. Аналізуються точки зору вчених-лінгвістів на особливості функціонування у мові парцельованих конструкцій. Акцентовано увагу на тому, що парцеляція як багатоаспектне явище вивчається у лексико-семантичній, граматичній, структурній, стилістичній, текстовій та інших площинах. У наукових лінгвістичних розвідках парцеляція характеризується як явище експресивного синтаксису та знаходить вираження у різних стилях мови. Однією з основних характеристик художнього дискурсу визначають його здатність формувати емоційно-цілісне сприйняття літературного матеріалу. Аналіз прозового роману-антиутопії, який написано у жанрі наукової фантастики, американського письменника Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» засвідчує, що парцеляція є одним з елементів індивідуально-авторської манери письменника. Причина вживання парцельованих конструкцій зумовлена жанром твору. Так, у художньому дискурсі зазвичай автор не лише описує факти та події, які відбуваються у житті його героїв, але й дає емоційну оцінку того, про що повідомляється. Звернено увагу на різні види парцельованих конструкцій та детально проаналізовано ті, які використано як інструмент досягнення експресивності. Окреслено основні функції, які відіграє парцеляція в ідіостилі письменника, такі як емоційна, описова, логічна, смислова та функція конкретизації сенсу повідомлюваного. Вживання парцельованих конструкцій у тексті полегшує сприймання тексту читачем, акцентує увагу на найголовнішому, допомагає відобразити настрій героїв твору. З’ясовано, що у романі Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» парцеляція є функціонально навантаженим засобом експресивного синтаксису, що відзначається виразністю, структурною варіативністю, яскравістю та переконливістю створюваних письменником образів. Парцеляція посилює зміст приєднуваного компонента, що допомагає уточнити та конкретизувати тему. Встановлено, що проаналізована конструкція розчленованого син
17
Шкуров, Є. В. "Біотехнології та людина в науковій фантастиці (на матеріалі циклу "Геном" Сергія Лук"яненка)". Мова і культура, Вип. 17, т. 5 (173) (2014): 275–81.
Знайти повний текст джерела
18
Самойленко, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОКАЗІОНАЛЬНИХ КВАЗІКОМПОЗИТІВ, УТВОРЕНИХ НА ОСНОВІ ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТІВ ГРЕЦЬКО-ЛАТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, У ТВОРЧОСТІ СУЧАСНИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ФАНТАСТІВ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 246–50. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню оказіональних квазікомпозитів у творчості сучасних письменників-фантастів Т. Претчета та С. Лук’яненка. Під квазікомпозитами розуміють складні лексеми, які утворилися не шляхом конденсації речень і словосполучень, а за вже наявними в мові та мовленні моделями (за аналогією до окремих слів). Метою статті є визначення продуктивних шляхів творення оказіональних лексичних одиниць у творах сучасних письменників-фантастів. Обрана мета передбачає виконання таких завдань: 1) конкретизувати обсяг терміна «оказіоналізм»; 2) визначити складові частини авторських лексичних новоутворень; 3) проаналізувати причини функціонування лексичних одиниць із терміноелементами грецького та латинського походження, бо саме вони стали продуктивним матеріалом для утворення квазікомпозитів та отримали статус інтернаціональних терміноелементів. Через високу частотність використання та функціональність такі словотвірні конструкти набувають статусу афіксоїдів, які перебувають на шляху переходу від вільних коренів до афіксів. Такі словотвірні конструкти є продуктивними не тільки для творення термінів, а й для появи оказіональних слів, які сприяють реалізації функції авторського впливу та підвищують реалістичність світів, які зображують письменники-фантасти. Отже, афіксоїди грецько- латинського походження стають універсальним матеріалом і для оказіонального словотвору, що підтверджується прикладами як з англійської мови, так і з російської. Афіксоїди грецько-латинського походження є прекрасним матеріалом для творення оказіональних квазікомпозитів на позначення наукових термінів альтернативних реальностей. Такі прийоми сприяють реалізації функції авторського впливу на реципієнта, використання терміноелементів, які є поширеними у науково-технічній сфері, перетворюють уявні світи на більш реальні та матеріальні завдяки термінології, а конструкти грецько-латинського походження є зрозумілими для носіїв майже всіх сучасних мов.
19
Krynytska, Nataliya. "Forest as an element of the frontier mythology in contemporary U.S. science fiction." Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ 12, no. 20 (2019): 88–95. http://dx.doi.org/10.34079/2226-3055-2019-12-20-88-95.
Повний текст джерела
20
Krynytska, Nataliya. "RESONANCE WITH THE CULTURE OF THE ENLIGHTENMENT IN URSULA LE GUIN’S SCIENCE FICTION AND FANTASY." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 4(72) (December 27, 2018): 128–31. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2018-4(72)-128-131.
Повний текст джерела
21
Byndas, O. M. "The problem of human tragedy in the genre of science fiction (on the example of R. Bradbury’s works "Tomorrow's Child" and "The Veldt")." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, no. 7 (345) (2021): 78–87. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2021-7(345)-78-87.
Повний текст джерелаАнотація:
This article deals with the problem of relationships among people in the future, which are based not on respect and understanding of each other's value, but on absolute dependence on technical progress. The purpose of this work is to highlight the problem of humanity’s tragedy in the genre of science fiction, using the example of Ray Bradbury’s works „Tomorrow's Child” and „The Veldt”. Firstly, it is noted that the difference and, accordingly, the problem begins immediately with terminology, because there is no single stable definition of the term „fantasy” (as a generic phenomenon) in English-language science. The options offered by scientists are speculative fiction, fantastic fiction, fantasy literature. The author notes that science fiction (Sci-Fi) describes many different super important problems of the human society: technological progress, information wars, the desire of people to be immortal, powerful, rich, possessing the Universe. In fact, the tragedy of humanity begins from these desires. However, R. Bradbury’s works „Tomorrow's Child” and „The Veldt” have a wide range of topics, affecting aesthetic, intellectual, moral and scientific problems. In addition, the science fiction writer reveals his special interest in the inner world of the child. In the mentioned-above stories, the idea of the coexistence of people and the techno world is traced, which leads to a tragic situation. Covering the problem of humanity’s tragedy in the future, described back in the distant 1950s, R. Bradbury aims to present another idea of the future, he describes, at the same time, possible threats to us, and shows what significant consequences this can lead to.
22
Piroshenko, Svitlana. "Інтерпретація трьох законів робототехніки А. Азімова: цикл оповідань «Я, Робот»". Філологічний дискурс, № 10 (9 січня 2020): 131–42. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто двоїсту природу наукової фантастики Айзека Азімова у визначенні основних моральних постулатів. В цьому контексті досліджено особливості авторської інтерпретації Трьох законів робототехніки Айзека Азімова.Охарактеризовано роботехнічну концепцію автора, встановлено, що Три закони утворюють організаторський принцип і об’єднуючу тему для серії робіт «Я, робот».Розкрито зміст художніх азімовських образів-роботів у світі майбутнього. Так, у збірнику подається вісім новел з циклу роботизації, написаних в різний час, але поєднаних спільними героями і єдиною концепцією розвитку етичних стосунків між роботами та людьми. Історії Азімова випробовують його Три закони в різних ситуаціях, що приводять до певних варіацій та модифікацій. На конкретних прикладах продемонстровано соціально-філософський шар оповідань збірки «Я, Робот». Закони робототехніки, що становлять основу їх поведінкової логіки, надійно захищають людей. Автором відображено один із проблемних аспектів світу майбутнього (зіткнення високих технологій і моральності), як синтез реалістичного і фантастичного. Активно використовуючи форму діалогу, Азімов розвиває в оповіданнях конфлікт між прибічниками раціоналізму, гуманізму і знань. Пов’язуючи ці три якості, письменник зображує роботів, незалежно від їх призначення, за образом і подобою людською, і цим самим розкриває діалогічний підтекст моральності у різноплановому аспекті.
23
Обвинцева, Ольга Владимировна, and Татьяна Олеговна Обвинцева. "REPRESENTATION OF THE CONCEPT SCIENCE IN THE STORY “ROADSIDE PICNIC” BY ARKADY AND BORIS STRUGATSKY." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 4(216) (July 6, 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2021-4-91-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Дана репрезентация индивидуально-авторского концепта НАУКА в художественном тексте, относящемуся к научно-фантастическому дискурсу. Представлено соотношение понятий «лингвокультурный концепт», «художественный концепт» и «индивидуально-авторский концепт». Обоснована ключевая роль компонента «наука» для выражения сути жанра научной фантастики. Описаны различные методики репрезентации лингвокультурного и индивидуально-авторского концептов, реализованных в художественном тексте. Материал и методы. Материалом исследования послужила повесть «Пикник на обочине» Аркадия и Бориса Стругацких – ярких представителей жанра научной фантастики. Методологическая основа работы – это существующие в лингвокультурологии подходы, согласно которым лингвокультурный концепт, преобразованный автором в соответствии с его собственным восприятием действительности, репрезентируется посредством языка в художественном тексте в виде художественного (индивидуально-авторского) концепта. Методика описания лингвокультурных концептов З. Д. Поповой и И. А. Стернина, использованная в исследовании, включает этимологический и дефиниционный анализ имени концепта, выявление синонимов имени концепта, анализ паремий и фразеологизмов, содержащих имя концепта, ассоциативный эксперимент. Для репрезентации лингвокультурного концепта НАУКА применялись лексикографические источники – общелингвистические и специализированные словари русского языка. Результаты и обсуждение. Выстроена структура содержания лингвокультурного концепта НАУКА в русском языке, включая его понятийную и ценностную части. Репрезентирован индивидуально-авторский концепт НАУКА, вербализованный в художественном тексте повести А. и Б. Стругацких. Проведен сопоставительный анализ содержания лингвокультурного концепта НАУКА и одноименного индивидуально-авторского концепта. Заключение. Индивидуально-авторский концепт НАУКА, репрезентированный в повести «Пикник на обочине», отличается от одноименного лингвокультурного концепта по содержанию номинативного поля: ядерной зоной здесь стала «работа, род занятий, профессия», появился новый признак «объекты научного исследования», который привносит дополнительный смысл: научное познание – это не только рациональное следование законам, но и нечто интуитивное, иногда иррациональное. Оценочная часть индивидуально-авторского концепта отражает романтическое, эмоциональное представление братьев Стругацких о науке как о важнейшей профессиональной деятельности. Introduction. The article describes how the author’s individual concept SCIENCE is represented in a science fiction book “Roadside Picnic” written by Arkady and Boris Strugatsky. The introduction correlates the concepts of “linguocultural concept”, “literary concept” and “author’s individual concept”, substantiates the key role of the component «science» in expressing the essence of the science fiction genre, describes various methods of representing the linguocultural concept and the author’s individual concept, implemented in the literary text. Aim and objectives. The article aims at the representation of the author’s individual concept SCIENCE in a literary text belonging to science fiction discourse. Material and methods. The material for this research is the story “Roadside Picnic” written by Arkady and Boris Strugatsky in the genre of science fiction. The methodological basis of the research is represented by existing cultural linguistic approaches, according to which the linguocultural concept, transformed by the author in accordance with his/her own perception of reality, is represented by means of language in a literary text in the form of a literary (author’s individual) concept. The methodology for describing linguocultural concepts by Z. D. Popova and I. A. Sternin, which is used in this work, includes: etymological and definitional analysis of the concept name, identifying synonyms for the concept name, analysis of paremias and aphorisms, which include the name of the concept, associative experiment, frequency analysis, etc. To represent the linguocultural concept SCIENCE, general linguistic and specialized dictionaries of the Russian language were used. Results and discussion. As a result of the research we have built the structure of the content of the linguocultural concept of SCIENCE in the Russian language, including its conceptual and value parts; have represented the author’s individual concept of SCIENCE, verbalized in the literary text of the Strugatsky story and have carried out a comparative analysis of the content of the linguocultural concept of SCIENCE and the same-name author’s individual concept. Conclusion. It is concluded that the individual author’s concept SCIENCE, represented in the story “Roadside Picnic”, differs from the linguocultural concept SCIENCE in terms of the content of the nominative field: “work, occupation, profession» became the nuclear zone, and a new concept feature “objects of scientific research” appeared, bringing an additional meaning. The evaluative part of the author’s individual concept reflects the Strugatskys’ romantic, emotional view of science as the most important professional activity.
24
Кравченко, Я. П. "ХАРАКТЕР ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАСОБІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ В УКРАЇНОМОВНИХ І РОСІЙСЬКОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ С. ЛЕМА «СОЛЯРІС»". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 138–44. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто специфіку перекладацьких трансформацій засобів художнього психологізму на прикладі перекладів роману С. Лема «Соляріс» українською і російською мовами. Вибір об’єкту аналізу зумовлений розмаїттям форм мистецької рецепції даного твору у вітчизняному культурному просторі і його місцем в каноні масової художньої літератури радянського і пострадянського періодів. Методологічною підставою порівняльного аналізу є сучасна герменевтична парадигма перекладацької діяльності, що ефективно синтезує методи компаративістики і перекладознавства. Важливість перекладознавчого аспекту інтерпретації художнього твору зумовлена його трансдисциплінарною специфікою (поєднанням рис філософського, літературознавчого, лінгвістичного, лінгвокультурологічного різновидів аналізу). Здійснений порівняльний аналіз перекладацької інтерпретації засобів психологізму в романі С. Лема «Соляріс» засвідчує, що способи перекладу мають суттєві відмінності, визначені специфікою розуміння перекладачем концепції особистості головного героя і жанрової специфіки твору. Переклад Г. Гудімової, В. Перельман позбавлений підвищеної емоційності і метафоричності, репрезентує читачеві тип героя-аналітика, філософа і раціоналіста-вченого. Переклад внутрішнього мовлення героя, вибір лексем для характеристики його психологічного стану, дій, мотивації вчинків, предметного оточення орієнтований на мінімальну кількість засобів виразності, що властиво більшою мірою екзистенційній філософській прозі. Переклади Д. Брускіна і Д. Андрухіва орієнтовані на жанровий канон наукової фантастики як різновиду пригодницької літератури, що відобразилося в обраній перекладацькій стратегії. Психологічні характеристики героя більш художньо виразні, емоційні, образно-метафоричні. Зафіксовані відмінності перекладів не вказують на хибну перекладацьку інтерпретацію, а являють собою єдине поле смислів – культурно-історичних, ідеологічних, мовних тощо.
25
КИЗИЛОВА, Віталіна. "СПЕЦИФІКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ РИС УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ В КАЗКОВОМУ ЦИКЛІ МАРИНИ ПАВЛЕНКО «ПІВТОРА БАЖАННЯ. КАЗКИ З ЯЛОСОВЕТИНОЇ СКРИНІ»". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 32–40. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто специфіку репрезентації рис українського національ- ного характеру в циклі казок Марини Павленко «Півтора бажання. Казки з Ялосоветиної скрині». Окреслено стан дослідження проблеми у вітчизняному літературознавстві. Засто- совано системний, історико-типологічний та культурно-історичний методи дослідження. Наголошено на актуальності теми, пов’язаної з активізацією в українському суспіль- стві процесів націєтворчості, самопошуку, духовного та соціального зміцніння, становлення громадянськості, морально-етичного змужніння. Відзначено, що художній твір містить у собі інформацію про етнопсихологічні особливості народу, а письменник відтворює дух народу через власні думки й почуття. Національний характер у творах художньої літератури увираз- нює психологію поведінки, моральні стереотипи, оголює глибинний емоційний пласт, больові точки історичної пам’яті та долі народу. З’ясовано, що казки Марини Павленко мають виразну адресність (для дітей дошкіль- ного й молодшого шкільного віку). Вони транслюють морально-етичні цінності українського народу, знайомлять читачів із особливостями національного життя й унікального буття особистостей, відмінних від рис інших середовищ. Пріоритетними в зображенні письменниці стали герої, наділені волелюбством, кмітливістю, відповідальністю, сміливістю, щедрістю, гостинністю, охайністю. Елементи казкової поетики допомогли Марині Павленко уникнути відкритої дидактики, продемонструвати синтез фольклорної й літературної традиції, сво- єрідність художнього світу літературної казки, позначену особливостями фантастики й авторської позиції, засвідчивши в такий спосіб розвиток літературної казкової системи та національний характер літератури. Визначено, що перспективним напрямом подальших наукових студій може стати комп- лексне осмислення масиву різножанрових новітніх українських творів для дітей та юнацтва щодо своєрідності репрезентації в них рис національного характеру українця, з’ясування їх стильової своєрідності, виявлення інтертекстуальних зв’язків з християнською й народно- поетичною традицією.
26
Slipchenko, Kseniia Dmytrivna. "НОВІ ВИМІРИ ЗВУКООБРАЗУ ДОМРИ В УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХХ – ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХІ СТОЛІТТЯ". Музичне мистецтво і культура 2, № 31 (20 травня 2021): 284–97. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – виявити виміри звукообразу домри в україн- ській музиці останньої чверті ХХ – першої чверті ХХІ століття на при- кладі «Зозулі» для домри соло Л. Матвійчук, «Дощика» для домри соло В. Матряшина, Концертного триптиха «В наслідування іспанському» для домри та фортепіано А. Білошицького, дитячої сюїти «Хоббіт, або Туди й Звідти» для домри та фортепіано В. Матряшина, «Передзвонів» та «Мерехтливого звуку» для домри соло О. Олійника. Методологія до- слідження спирається на взаємодію компаративного, системного, жан- рово-стильового та семіотичного підходів. Наукова новизна досліджен- ня полягає у визначенні етапів становлення домри, виявленні засобів для розширення її звукозображувальної палітри, ролі сонорних можливостей інструменту та диференціації його звукових образів. Висновки. Нами було запропоновано три етапи становлення домри, які ми окреслили як «фольклористичний», етап «академізації» та останній етап – «із сучасними тенденціями останньої чверті ХХ – першої чверті ХХІ сто- ліття». Також у дослідженні було виявлено, що композитори розширю- ють виражальну палітру домри через наслідування інших інструментів, втілення природних та фізичних явищ, звукозображання фантастич- них персонажів, подій та стилізацію кельтської та іспанської музики на домрі. Так, наприклад, наслідування інших інструментів відбилось у використанні запозичених та ударно-шумових прийомів. Втілення при- родних та фізичних явищ стає можливим за допомогою наслідування образу зозулі, а образ дощу реалізується через неперервне ostinato та залучення комплексу різноманітних прийомів. Втілення дзвонності стає можливим не тільки завдяки використанню кварто-квінтових ходів у мелодії, але й втіленню різновидів дзвоніння та імітації дзвіночків. Стилізація кельтської та іспанської музики відбувається за рахунок тяжіння мелодії до певних тональних центрів, використання різнома- нітних ладів та наслідування інструментів. Паралельно з цим розши- рюються типи трактовки тембру домри від колористичного до соно- рики та сонористики. Як наслідок, ми виявили, що звукообраз домри може бути сонорний, колористичний, ударний, кельтський, іспанський, дзвонний та «мерехтливий».