Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Фактори привабливості.
Статті в журналах з теми "Фактори привабливості"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Фактори привабливості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Комліченко, О. О., та Н. В. Ротань. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.8.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах інтеграції України у світовий економічний простір зростає увага до однієї з ключових характеристик залучення інвестиційних коштів – інвестиційної привабливості підприємства та шляхів її підвищення. Тому дослідження факторів, які впливають на зростання інвестиційної привабливості підприємства, є актуальним. У статті з’ясовані поняття «інвестиційна привабливість підприємства» та «інтелектуальний капітал». Окреслені фактори, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства. Проведена її бальна оцінка, яка враховує не лише результати фінансово-господарської діяльності, а й рівень сформованості інтелектуального капіталу. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу визначений вплив інтелектуального капіталу на рівень інвестиційної привабливості підприємства харчової промисловості.
2
Rudenko, V. V. "ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ МІЖНАРОДНИХ РЕЙТИНГІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 152–61. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.152-161.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто методики міжнародних дослідних організацій щодо визначення інвестиційної привабливості держави. Проведено оцінку інвестиційної привабливості України на основі міжнародних рейтингів та визначено фактори, що характеризують привабливість держави для інвесторів. В результаті дослідження встановлено, що Україна, на думку міжнародних дослідницьких організацій, має непривабливі умови для реалізації інвестицій та потребує нагальних і радикальних реформ. Наукова новизна пов’язана із визначенням переваг і недоліків використання міжнародних рейтингів для оцінки інвестиційної привабливості держави. Практична значущість зводиться до надання конкретних пропозицій щодо перспектив України у сфері залучення вітчизняних та іноземних інвестицій.
3
Роганова Г. О. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ: СУТНІСТЬ, ФАКТОРИ ВПЛИВУ, МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ". International Journal of Innovative Technologies in Economy, № 4(24) (30 червня 2019): 28–34. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/30062019/6531.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективне функціонування суб’єктів господарювання, їхній стійкий стан майже неможливі без здійснення інвестицій, оскільки саме інвестиції дозволяють досягати підприємствам подальшого розширення і розвитку виробництва; відновлення основних фондів, підвищення технічного рівня виробництва, відповідно, і конкурентоспроможності підприємства на ринку.Стаття присвячена розв’язанню теоретичних, методичних та практичних проблем оцінки інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання.
4
Колесніков, Олександр. "Роль привабливості професії у структурі мотивації трудової діяльності держслужбовців". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 129–48. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-129-148.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню структури мотивації трудової діяльності держслужбовців, факторів, які роблять професію привабливою чи непривабливою для них, а також особливостей взаємозв’язків між цими показниками. Зокрема, виявлено, що держслужбовців у своїх професії приваблює її важливість у соціумі, характеристики робочого дня та можливість контактувати, працювати з людьми; наявність умов для творчості та самовдосконалення, факт відповідності роботи власному характеру, виявились для держслужбовців менш значущими. У структурі трудової мотивації держслужбовців більш вираженою є внутрішня мотивація порівняно із двома видами зовнішньої (позитивної та негативної). Водночас, зовнішня негативна мотивація є більш вираженою у співвіднесенні із зовнішньою позитивною. При переважанні у структурі професійної мотивації держслужбовців внутрішньої мотивації до праці, «важливість професії у суспільстві» стає для них менш значущою. Водночас, зовнішню позитивну мотивацію здатні підсилити такі фактори привабливості професії, як «можливості професійного самовдосконалення» та «наявність контакту з людьми». При переважанні у структурі трудової мотивації держслужбовців зовнішньої негативної мотивації, вони схильні частіше вказувати на негативні аспекти власної професії, такі як невідповідність роботи власному характеру та незадоволеність робочим графіком.
5
Khioni, Georgii. "УПРАВЛІННЯ МЕТОДИЧНИМИ ПІДХОДАМИ ДО ОЦІНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ У МАЙНОВІ ОБ'ЄКТИ АГРОБІЗНЕСУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 97–107. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0209.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз факторів, що мають вплив на прийняття рішення щодо доцільності реалізації інвестиційного проєкту в агробізнесі. Запропоновані методичні підходи щодо оцінки потенціалу підприємств полягають у підготовці пропозицій власнику фінансово-нестабільного підприємства щодо його модернізації з метою підвищення ефективності його виробництва або щодо редевелопменту сільськогосподарської території чи невикористовуваного комплексу з метою подальшого продажу. Підготовка на замовлення власника інвестиційного проєкту щодо модернізації виробництва з метою залучення інвестицій є однією з основних стадій даного методичного підходу. За результатами узагальнення методичних підходів до оцінки інвестицій, запропоновано при розробці та реалізації інвестиційних проектів виділяти дві основні групи факторів: 1) фактори, що впливають на підвищення окупності інвестиційного проекту → фактори економічної ефективності інвестиційних проектів; 2) фактори, що впливають на прийняття рішення інвесторів, щодо доцільності вкладення активів у даний проект → інвестиційні фактори, фактори інвестиційної привабливості. Дістало подальшого розвитку алгоритм управління методичними підходами щодо ефективності залучення інвестицій в майнові об’єкти агробізнесу, що складається з наступних етапів: оцінки наявного стану підприємства, об’єкту; розробки стратегії модернізації підприємства, об’єкта (побудова дорожньої карти); проведення бізнес-діагностики; розробки бізнес-плану з модернізації підприємства, об’єкта; прийняття рішення щодо реалізації проекту; реалізація проєкту. Запропоновані методичні підходи щодо оцінки потенціалу підприємств полягають у підготовці пропозицій власнику фінансово-нестабільного підприємства щодо його модернізації з метою підвищення ефективності його виробництва або щодо редевелопменту сільськогосподарської території чи невикористовуваного комплексу з метою подальшого продажу. Підготовка на замовлення власника бізнес-плану щодо модернізації виробництва з метою залучення інвестицій є однією з основних стадій даного методичного підходу.
6
Izium, A. O., and M. V. Shuba. "The Factors of Canada’s Immigration Attractiveness." Business Inform 12, no. 527 (2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-12-41-47.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is aimed at defining the main factors of Canada’s immigration attractiveness. The article presents the dynamics of the number of immigrants living in Canada during the 1990-2020 years, the dynamics of immigration to Canada, the main countries of origin of immigrants, as well as the change in the percentage of persons born abroad in the total population of Canada. It is determined that the Canadian migration system is based on the priority of attracting human capital to the country, and most Canadian immigrants are selected according to the points system, which accepts people with the skills that will contribute to the development of the economy. The main programs under which Canada accepts migrants for permanent residence are considered: express entry, provincial program, family migration program, visa program for startups, carers program. The dynamics of average hourly wages in Canada, dynamics of consumer price index are provided. For the period 2010-2020 consumer price index in Canada grew moderately, which is comfortable for both consumers and entrepreneurs. Also Canada’s position in international rankings influencing the choice of the country of residence by migrants is studied. Thus, in 2021, Canada took the twentieth place in the ranking according to the Quality of Life Index; 6th place – according to the Social Progress Index and the Prosperity Index, tenth place – according to the Global Peace Index. Canada ranked 16th in the latest Human Development Index. According to the Migrant Integration Policy Index in 2020, Canada has become the fourth country in the world with the best immigration policy. The main factors of Canada’s immigration attractiveness are defined, among which can be highlighted the following: liberal migration policy; high GDP per capita; rising average wage rates and a low inflation; consistently high positions in the world rankings, which are important indicators of the level of development of the country and comfortable life.
7
Левандівський, О. Т., та Т. В. Циріль. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 188–99. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.188-199.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті уточнено сутність і зміст інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону. З точки зору теорії позикових коштів, при аналізі ринку капіталу застосовується неокласична методологія, яка досліджує фактори, що визначають попит, пропозицію і рівновагу на ринку.
Відзначено, що інвестиційна привабливість ‒ найважливіший фактор активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Інвестиційна привабливість розглядається як комплексна соціально-економічна характеристика об'єкта з об'єктивних і суб'єктивних факторів, що дозволяє інвесторові прийняти рішення про доцільність інвестування.
Виявлено, що оцінку інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону слід проводити з урахуванням особливостей виробництва, економічного становища, в якому перебуває сільське господарство в даний момент, а також рівня та ефективності державної підтримки. Інвестиційна привабливість містить в собі дві складові: інвестиційний потенціал і інвестиційний ризик, які втілюють в собі цілу низку приватних показників.
Неодмінна умова оптимізації розмірів інвестицій і програмування інвестиційного ефекту відноситься до вдосконалення форм і змісту інвестицій в їх тісному взаємозв'язку.
На основі проведеного дослідження робиться висновок про те, що під дією одних і тих же умов регіону може змінюватися як інвестиційний потенціал, так і інвестиційний ризик. Такий висновок робить поняття «інвестиційна привабливість» основним і представляється нам більш обґрунтованим. Райони, у яких низький потенціал і високий ризик в інвестиційному плані, непривабливі. Але навіть до таких регіонів можуть проявити інтерес інвестори, орієнтовані на інвестиції в вузьку сферу або прийшли на високо ризиковану територію заради того, щоб отримати надприбутки. Так, регіони, у яких найменший ризик, мають найбільший потенціал і навпаки.
8
Малюта, К. Г. "Factors of Investment Attractiveness of the Tourist Sector of Ukraine." Modern Economics 13, no. 1 (February 26, 2019): 168–73. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v13(2019)-26.
Повний текст джерела
9
Нестеренко, Валентина, Інна Осьмірко та Тетяна Синиця. "АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 79. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.79.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК 658.15; JEL Classification: M 40
Мета. Формування підходу до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства на основі визначення факторів впливу та відповідних груп аналітичних показників. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Аналізуючи погляди дослідників на визначення сутності фінансової діяльності підприємства, можна виокремити наступні погляди: це діяльність підприємства, спрямована на формування і розподіл фінансових ресурсів; діяльність з фінансового посередництва; діяльність з організації використання фінансових інструментів в умовах підприємства; діяльність по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами; діяльність по мобілізації фінансових ресурсів підприємства задля досягнення визначених власником цілей економічного розвитку підприємства, тощо. Відповідно до сутності фінансово-економічної діяльність підприємства всі фактори впливу на неї можна розділити на наступні види: внутрішні - організаційно-правова форма підприємства, рівень забезпечення сировиною, ефективність системи управління підприємством, ефективність управління ресурсами підприємства, стан матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства, технологічний рівень виробництва, та зовнішні - загально ринкова кон’юнктура, соціально-політичні фактори, природі фактори, вплив податкової системи, рівень інвестиційної привабливості галузі, фінансово-кредитна політика держави. Відповідно до факторів впливу, перелік показників, за допомогою яких має реалізовуватися процес аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства має бути наступним: показники ефективності використання основних засобів: фондовіддача, фондомісткість, фондорентабельність; показники ефективності використання матеріальних ресурсів: рентабельність продажів, рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій; показники ефективності використання трудових ресурсів: продуктивність праці, трудомісткість продукції, виробіток; показники ефективності використання фінансових ресурсів: показники ділової активності, показники фінансової стійкості, показники ліквідності, показники фінансової рентабельності. Наукова новизна. Сформовано узагальнений підхід до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства відповідно до факторів впливу на неї та обґрунтовано перелік показників її оцінювання. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при формуванні ефективної системи аналізу господарської діяльності підприємства.
10
Губарь, О. В. "АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ІТ-АУТСОРСИНГУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено сутність та особливості ІТ-аутсорсингу. Розкрито характерні риси цифрової економіки в умовах глобалізації бізнесу. Проаналізовано особливості аутсорсингової привабливості України та деяких країн світу. Україна покращила свої позиції у рейтингу завдяки структурним змінам в інфраструктурі, діловому середовищі та урядовим реформам. Здійснено оцінку ІТ-аутсорсингу в національній економіці та виявлено проблемні фактори його розвитку. Основними стримуючими чинниками є несприятливий податковий режим для ІТ-сектору; міграція кадрів; недостатня кількість навчальних закладів для отримання якісної освіти. Тому Україні необхідно позбавитися репутації «сировинного» ІТ-аутсорсингу, трансформувавши модель у сервісний консалтинг. Задля цього запропоновано концептуальну кластерну модель розвитку ІТ-аутсорсингу, яка передбачає наявність якісної ІТ-освіти, інвестицій в інноваційний розвиток ІТ-сектору, впровадження інноваційних ІКТ, державної підтримки щодо створення ІТ-кластерів (зокрема, податкового стимулювання та фінансування ННДКР), інноваційних ІТ-продуктів.
11
Данилюк, М. М., та М. В. Дмитришин. "ЗЕЛЕНЕ БУДІВНИЦТВО У ДОСЯГНЕННІ СТАЛОГО РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 153–62. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.153-162.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета даного наукового дослідження – виявлення ключових характеристик зеленого будівництва, які необхідні для можливих переваг і перспектив.
Методи дослідження, що були використані у процесі написання статті – порівняння, аналогії, індукції та дедукції, системного аналізу та системного підходу.
Результати. У статті розкрито ключові характеристики, потреби та передумови існування зеленого будівництва. Розкрито різницю між традиційним та зеленим будівництвом. Охарактеризовано місце зеленого будівництва у складі зеленої економіки. Виокремлено фактори за допомогою яких об’єкти зеленого будівництва впливають на навколишнє середовище та здоров’я населення; структуровано їх в логічній послідовності появи. Досліджено системи «зеленої сертифікації». Охарактеризовано стандарт LEED, який застосовується при будівництві нових і реінноваційних проектів; внутрішній реконструкції та оздобленні будівель, що експлуатуються; житлової нерухомості; заміського житлового будівництва та котеджних поселень. Аналогічно охарактеризовано стандарт BREEAM один з найвідоміших і поширених методів оцінки екологічної ефективності будівель (офісних центрів, торгових майданчиків, промислових об’єктів, загальноосвітніх закладів, багатоквартирних будинків, судів та тюрм, наявного житлового фонду). У межах стандартів описано показники (місце для забудови, ефективність споживання води та енергії, споживання матеріалів та ресурсів, якість середовища, інновації, управління, здоров’я, транспорт, утилізація відходів, забруднення), які оцінюються та їх рейтинг у системі бальної оцінки. Виділено чинники підвищення інвестиційної привабливості об’єктів зеленого будівництва. Розроблено та описана схематична модель збільшення інвестиційної привабливості зеленого будівництво через врахування факторів впливу (унікальність, якість, відповідальність) та переваг (зменшення витрат та збільшення можливостей). Окреслено переваги зеленого будівництва для чотирьох суб’єктів: регіону, інвесторів, будівельних компаній та власників «зелених» будівель.
Наукова новизна. Результатом публікації є побудова цілісної характеристики зеленого будівництва починаючи з передумов та потреб його існування, а завершуючи перевагами та перспективами.
Практична значущість результатів. Результати належним чином описані та графічно зображені; це дозволяє їх використовувати у процесі подальшому науковому пошуку, практичній діяльності та з метою поповнення інтелектуального капіталу всіх зацікавлених читачів.
12
Гайдукова, О. О., Є. Я. Ніколенко та Г. С. Кратенко. "ДОСВІД МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА В ГАЛУЗІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ: СПРИЯТЛИВІ ФАКТОРИ ТА ОБМЕЖЕННЯ". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11700.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті обґрунтовується беззаперечним впливом процесів інтернаціоналізації як на ефективність, так і на міжнародну конкурентоспроможність університетів, внаслідок чого вони перетворюються на активних учасників світового ринку освітніх послуг. У статті визначено основні особливості інтернаціоналізації освіти у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна в умовах глобалізації та проаналізовано основні акценти інтернаціоналізації. Відзначено, що університет здійснює активну роботу над міжнародним іміджем та підвищенням привабливості серед іноземців і має значні успіхи, про що свідчать високі рейтингові місця у міжнародних системах ранжування. Медичний факультет також поступово долучається до використання можливостей інформаційних технологій, а відтак і технологій дистанційної освіти для інтернаціоналізації вищої медичної освіти, що відкриває нові перспективи і можливості. В університеті акцентовано увагу на академічній мобільності та створюються сприятливі умови для її реалізації. Участь у міжнародних наукових колабораціях, конференціях, форумах, програмах двостороннього і багатостороннього міждержавного обміну в рамках міжнародних освітніх та наукових програм є одним із головних напрямів інтернаціоналізації. У статті висвітлено питання місця інтернаціоналізації вищої освіти у стратегічному управлінні університетом; зазначено останні інтернаціоналізаційні тенденції; перераховано позитивні аспекти інтернаціоналізації вищої освіти, а також елементи, які необхідно розвивати в умовах інтернаціоналізації.
13
Smal B. "ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-9.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті визначено основні причини, які перешкоджають підвищенню якості продукції та послуг туристичних дестинацій в регіонах України: нерозвинута туристична інфраструктура, недосконале інституційне забезпечення, низька кваліфікація кадрів, низький рівень промоції та комунікації між суб’єктами туристичної діяльності.
Виокремлено зміст інституційної інфраструктури забезпечення якості продукції та послуг туристичних дестинацій. Структуровано елементи туристичної інфраструктури регіонів. Запропоновано застосовувати інструменти підвищення рівня якості продукції та послуг індустрії гостинності в регіоні, які ґрунтуються на методичних засадах поетапного аналізу досягнення визначених цілей, відповідно до наявної ситуації в регіоні та впливу відповідних факторів. Доведено, що стимулюючі важелі є надзвичайно актуальними в карантинний та посткарантинний період, оскільки індустрія туризму є найбільш чутливою до таких процесів. В основу процесу підвищення якості продукції та послуг покладено організаційно-економічні засади розвитку туристичних дестинацій та метод ієрархії визначення важелів для реалізації цілей та політики стимулювання якості продукції та послуг індустрії гостинності в регіоні
Для реалізації регіональних програм розвитку індустрії туризму та гостинності, а також під час формування стандартизованих продуктів та послуг туристичних дестинацій, запропоновано, на основі міжнародного досвіду та зважаючи на сучасні фактори впливу, такі як COVID-19, впроваджувати регіональні стандарти якості та гостинності. Регіональні стандарти якості продукції та послуг індустрії гостинності запропоновано формувати зважаючи на специфіку туристичної привабливості регіону та наявних туристичних дестинацій. Таке документальне врегулювання процесів якості продукції та послуг індустрії гостинності сприятиме створенню умов для збільшення доходів регіону через збільшення туристичних потоків, підвищить туристичну конкурентоспроможність регіонів, зменшить рівень безробіття та стимулюватиме соціально-економічний розвиток територій.
14
Konakova, Kateryna. "ІНДИКАТОРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(22) (2020): 43–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-43-50.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті використано факторний підхід у процесі дослідження інвестиційної привабливості, здійснено її аналіз на основі побудови економіко-математичних моделей. Виокремлено та проаналізовано групу індикаторів економічних, ресурсних, інноваційних, соціальних факторів, що визначають детермінанти інвестиційної привабливості. Виділено групу економічних факторів та конкретизовано індикатори, що визначають економічну політику країни щодо інвестиційної привабливості. Оцінено перспективи зміни та запропоновано заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості України за визначеними індикаторами. Обґрунтовано необхідність використання організаційних, податкових, фінансових інструментів державного регулювання інвестиційної привабливості.
15
Dotsenko, Tetiana. "Питання залучення молоді на державну службу". Public Administration and Regional Development, № 12 (24 травня 2021): 538–50. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.12.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано результати аналізу питання залучення молодих людей на державну службу з огляду на суспільні настрої і тенденції, що побутують серед сучасної молоді. Автором, на базі тематичного опитувальника та аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень попередніх років, проаналізовано перелік основних показників, що є вирішальними при виборі молодою людиною напряму свого професійного шляху, серед яких: домінуючі мотиваційні елементи; основні проблеми і недоліки державної служби; категорії престижності і привабливості; фокус на пріоритетних напрямках роботи; ціннісні установки та визначення найвагоміших компетентностей з огляду на світогляд молодої людини.
Встановлено, що ключовим елементом життєздатності української державної служби майбутнього є залучення молодих та амбітних фахівців із модерним поглядом на питання державного будівництва, неприйняттям застарілих, рудиментарних підходів до розуміння сутності державного управління, сформованим європейсько-орієнтованим світоглядом, мобільністю, відкритістю та політичною незаангажованістю. З іншого боку, наголошується на необхідності реформування окремих елементів сучасної державної служби, що не кореспондують із світоглядом і поведінковими особливостями молодих людей.
У статті зазначено основні підходи до визначення рівнів симпатії та антипатії до державної служби, виокремлені основні стоп-фактори і недоліки, що заважають залученню молоді у державний сектор, змодельовані характерні для більшості сучасної молоді морально-ціннісні орієнтири та досягнуто розуміння первинних потреб молодих державних службовців, з огляду на загальну психосоціальну та філософсько-світоглядну модель сприйняття суспільства і держави молоддю.
Автором наголошується на важливості оптимізації наявної системи залучення кадрів на державну службу з урахуванням дослідження суспільного клімату, поступовому підвищені престижності державної служби та створені більшої кількості можливостей для творчої та професійної реалізації молодих людей.
16
Мацибора, Т. В. "Людський капітал як фактор інвестиційної привабливості". Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит, № 1 (34) (2013): 96–101.
Знайти повний текст джерела
17
Мацибора, Т. В. "Людський капітал як фактор інвестиційної привабливості". Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит, № 1 (34) (2013): 96–101.
Знайти повний текст джерела
18
Безнощенко, М. В. "Рейдерство як фактор погіршення інвестиційної привабливості України". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 67, ч. 1 (2007): 262–65.
Знайти повний текст джерела
19
Мацибора, Т. "Конкурентоспроможність як фактор інвестиційної привабливості видів економічної діяльності". Економіка України, № 9 (598) (2011): 38–42.
Знайти повний текст джерела
20
Федоренко, Раїса, та Тамара Дучимінська. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПСИХОСЕКСУАЛЬНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПАРТНЕРІВ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ШЛЮБОМ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 215–20. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.172.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному розгляду особливостей психосексуальної привабливості партнерів, її впливу на задоволеність подружніми взаєминами на різних стадіях подружнього життя. Проаналізовано зміст проблеми в науковій літературі, визначено основні компоненти сексуальної привабливості партнерів; досліджено психосексуальну привабливість подружніх пар з різним стажем шлюбу тощо. Виявлено, що задоволеність шлюбом залежить від низки факторів психосексуальної привабливості, а саме: емоційності взаємин партнерів, наявності взаєморозуміння; спільності поглядів й інтересів партнерів; емоційно-візуальної привабливості; сексуальної привабливості; інтенсивності і змісту спілкування; функціонально-рольової узгодженості. Досліджено, що чим більший подружній стаж, тим вищими є показники окремих компонентів психосексуальної привабливості, а саме: товариськість, впевненість у собі, візуальна привабливість, спільність поглядів. При цьому знижуються сексуальний потяг, психологічне благополуччя, сексуальна задоволеність. Доведено, що психосексуальна привабливість впливає на задоволеність шлюбом та його стабільність. Разом з тим, із збільшенням подружнього стажу виявлено зниження показників задоволеності шлюбом та психосексуальної привабливості. Отримані результати мають важливе практичне значення і можуть використовуватись сімейними психологами у роботі з подружніми парами з метою надання психологічної допомоги щодо гармонізації подружніх взаємин.
21
Копил, О. В. "Методика оцінки інвестиційної привабливості країни для розвитку сфери культури". Європейський вектор економічного розвитку 29, № 2 (2020): 40–50. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2020-2-29-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати проведеного дослідження надали змогу розробити власну методику оцінки інвестиційної привабливості країни для розвитку сфери культури. У ході розробки методики було вирішено, що необхідною умовою для оцінки інвестиційної привабливості України для розвитку сфери культури є врахування регіонального аспекту розвитку. Визначено сім основних факторів, які слід враховувати при виборі індикаторів інвестиційної привабливості країни для розвитку сфери культури. Запропонована методика надає можливість оцінити інвестиційну привабливість регіонів для розвитку сфери культури за такими групами показників: 1) економічний потенціал регіону; 2) рівень розвитку людського капіталу; 3) рівень якості життя; 4) розвиток підприємницької діяльності та інновацій; 5) інвестиційні ризики. Дана методика є простою у використанні, враховує різні аспекти розвитку регіону, оцінка яких створює можливість для інвестора зменшити ризики при інвестуванні у сферу культури, ґрунтується на використанні методу ранжування з розрахунком інтегральних показників через використання середніх багатовимірних. Методика враховує сукупність аспектів та факторів, які впливають на розвиток та функціонування сфери культури в Україні, а також на попит та пропозицію культурних послуг.
22
Переверзєва, А. В., та А. О. Осаул. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ РЕГІОНУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 79–82. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей формування інвестиційного клімату на регіональному рівні в умовах поглиблення зовнішніх викликів та економічної нестабільності. На основі аналізу виокремлено чинники, які формують інвестиційний клімат регіону, та згруповано їх за двома напрямами за критерієм розмежування яких є незмінність/змінність у часі: перша група чинників потребує тривалого періоду для реалізації змін – «жорсткі» чинники та друга група – зміни можливі протягом нетривалого періоду часу – «м’які» чинники. Доведено, що на сучасному етапі інвестиційний клімат у регіоні більшою мірою визначається «м’якими» чинниками, які визначать інституціональне середовище для інвестування. Оцінка інвестиційного клімату регіонів України дозволила згрупувати регіони за критерієм інвестиційної привабливості, а саме: регіони-лідери (найвищий рівень інвестиційної привабливості); «наздоганяючі» регіони (мають менший рівень загальноекономічного потенціалу порівняно з лідерами, але наближені до них); регіони середнього рівня розвитку (мають середній рівень інвестиційних ризиків); аутсайдери (низький рівень інвестиційної привабливості та активності). Автори виокремили п’ять груп факторів, які формують інвестиційний клімат: рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного ринку; політична воля влади та правове поле держави; стан фінансово-кредитної системи і діяльність фінансових посередників; статус іноземного інвестора; інвестиційна активність населення. На основі аналізу зазначених факторів сформовано чотири типи середовищ, які є фактично складовими інвестиційного клімату: політико-правове середовище; соціально-культурне середовище; економічне середовище; інституціонально- інфраструктурне середовище.
23
Turetskov, Taras. "ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФАКТОР СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 161–69. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-161-169.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми інвестиційного забезпечення малого та середнього підприємництва на регіональному рівні. Особливу увагу приділено формам фінансового забезпечення та джерелам інвестиційних ресурсів. Досліджено оптимальні шляхи залучення інвестиційного капіталу. Проаналізовано досвід регіонального регулювання малого та середнього підприємництва в Україні та розглянуто основні напрями економічного стимулювання економічної активності в країнах ЄС. Виділено особливості формування інвестиційної привабливості та вплив на цей процес малого та середнього підприємництва.
24
Гоєр, О. Д. "Визначення привабливості ринку на основі дослідження факторів міжнародного маркетингового середовища". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 32, ч. 2 (2002): 229–34.
Знайти повний текст джерела
25
Зінченко, Олена Антонівна, та Дмитро Сергійович Зінченко. "ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ КРАЇНИ В АСПЕКТІ ЕКОНОМІЧНИХ КЛАСТЕРІВ ЯК ФАКТОР АКТИВІЗАЦІЇ ТРАНСКОРДОННОГО ПАРТНЕРСТВА". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Series: Economic sciences 131, № 1 (5 червня 2019): 8–19. http://dx.doi.org/10.30857/2413-0117.2019.1.1.
Повний текст джерелаАнотація:
In market realia, the ultimate purpose for starting any organization, including transnational clusters, is to gain optimum return on financial investments. Currently, boosting investment in transnational clusters in effect depends mainly on the participants in this cluster. Thus, the issues of finding pathways to control the profitability and competitiveness against the financial and business performance of transnational clusters come within the competence of the top management of participating businesses. In this context, good management practices provide the framework for creating positive image of domestic enterprises and their investment attractiveness. The paper offers an overview of economic, legal and institutional premises to foster cross-border partnerships in terms of building an overall country’s investment attractiveness. The aim of this study is to identify the factors affecting investment attractiveness of Ukraine through the development of cross-border economic clusters and implementing international economic partnership projects with shifting a focus towards investing in innovation. The methods of system analysis and synthesis, logical structured analysis and scientific justification have been employed. The paper explores the investment climate of the European Union using the case studies from Estonia and the Czech Republic along with revealing the role of transnational economic clusters in building a country’s investment attractiveness and providing insights on legal framework regulating cross-border partnerships. The findings expand understanding of cross-border cluster development capacities. An emphasis is put on the need for more extensive application of intellectual and innovative potential of domestic cluster participants. It is argued that under cluster creation and functioning it is critical to change a vector towards achieving higher efficiency, quality assurance, greater profits and competitiveness of domestic businesses. A range of government programs focused on attracting international investment, in particular, the ones promoting the development of cross-border clusters have been discussed.
26
ЗЕЛЬДІНА, ОЛЕНА. "Інвестиційна привабливість України в умовах сталого розвитку". Право України, № 2018/05 (2018): 60. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-060.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічна ситуація, яка склалася в Україні на сучасному етапі, та необ хідність забезпечення сталого розвитку потребують використання ефективних регуляторів для забезпечення інвестиційної привабливості країни. Проте статистика демонструє несприятливі тенденції у сфері залучення інвестицій, ідеться, зокрема, про зниження інвестиційної активності інвесторів в Україні. За даними Державної служби статистики України, у 2017 р. в економіку України іноземні інвестори з 76 країн світу вклали 1,6 млрд доларів прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що значно менше, ніж у 2015–2016 рр., а це свідчить про значне зниження інтересу інвесторів до України. Мета статті полягає у тому, аби виявити детермінанти, які тим чи іншим чином негативно позначаються на інвестиційній привабливості України, та запропонувати елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості країни в умовах сталого розвитку. Виокремлено детермінанти, які негативно позначаються на інвестиційній приваб ливості України. Встановлено, що негативним фактором для інвесторів є військові дії, які відбуваються у східних регіонах держави. Не менш значущою проблемою є нестабільність законодавства України як перешкода для залучення інвестицій. Про це неодноразово зазначали науковці і державні посадовці, однак у зазначеній сфері немає позитивних зрушень. Невід’ємною характеристикою української дійсності стала корупція, яка торкнула всіх сфер життєдіяльності суспільства. Ще однією проб лемою для інвесторів є зарегульованість тих чи інших процедур у сфері підприємницької діяльності. Для її вирішення законодавець приймає нормативно-правові акти, спрямовані на спрощення різних процедур у сфері підприємництва. Запропоновано елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості України в умовах сталого розвитку, а саме: інвестиційна політика держави; податкова політика держави; забезпечення доступної, прозорої та ефективної системи захисту прав інвесторів; податкові та інші стимули. Автор доходить висновку, що стале зростання економіки України неможливе без інвестиційних надходжень, тому важливо забезпечити стратегію розвитку елементів юридичної конструкції інвестиційної привабливості України.
27
Barybina, Yanina, та Evgeniya Gaydenko. "ВПЛИВ ФАКТОРІВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 22 (30 червня 2020): 43–53. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-43-53.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті висвітлюється значення екологічного туризму для розвитку галузі та сільських територій. Проаналізовано вплив факторів на конкурентоспроможність галузі через показники Індексу конкурентоспроможності туризму та подорожей, що дозволило визначити найбільш суттєві з них, що потребують уваги керівників на макро-, мезо-, та мікро рівнях. Проведено оцінку туристичних потоків України, яка є основою для обґрунтування рішень, у пошуках причин низького рівня туристичної привабливості окремих видів туризму. Виокремлено групу факторів на інституційному рівні, що дозволило запропонувати напрями вдосконалення державної політики для підтримки галузі та розвитку окремих туристичних дестинацій. Підтверджена та обґрунтована необхідність перегляду діяльності сільських садиб та роль в процесі контролю якості надаваних послуг саморегулівними організаціями.
28
Череп, А. В., І. С. Абдулаєв та В. С. Чеховська. "ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В ЦІЛІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальним завданням, що стоїть перед Україною, є обґрунтування напрямів підвищення конкурентоспроможності та завоювання міцних позицій на міжнародному ринку. Адже забезпечення конкурентоспроможності економіки є пріоритетом для будь-якої держави, яка піклується про своє місце на світовому ринку і своєму економічному зростанні. Рівень інвестицій в значній мірі залежить від економічної привабливості українських підприємств, оскільки конкурентоспроможні підприємства є важливим фактором успіху інвесторів. Формування інвестиційної привабливості країни необхідно для забезпечення її конкурентоспроможності та вирішення соціальних проблем. Ефективне використання прямих іноземних інвестицій в національну економіку може стати важливим фактором прискорення економічного зростання, оптимізації відтворювальної структури економіки, вирішення багатьох інших стратегічних завдань. Накопичені іноземні інвестиції є одним з показників і відображають рівень інтеграції країни в світову економіку, розвиток її зовнішньоекономічних зв’язків і прагнення до створення відкритої експортно-орієнтованої моделі економіки. В цьому відношенні Україна значно відстає від більшості країн з перехідною економікою. Стаття присвячена оцінці поточного стану конкурентоспроможності України та інших країн. Проаналізовано стан і тенденції інвестування в Україну. Проведено аналіз конкурентоспроможності України. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності країни призводить, як наслідок, до збільшення інвестицій. Визначено, що потреба в стійкому економічному зростанні, який сприяє підвищенню продуктивності, залишається критично важливою для підвищення рівня життя. Пропонуються шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Результатом роботи є система пропозицій по збільшенню інвестиційної активності.
29
Konakova, Kateryna Mykolayivna. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 110–17. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-110-117.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Підвищення рівня інвестиційної привабливості національної економіки є завданням інвестиційної політики як складової державної економічної політики, що тісно пов'язане зі стратегією економічного та соціального розвитку України, з планами та програмами збільшення темпів економічного росту, розвитку промисловості, впровадження наукових розробок у виробничі процеси. Все це потребує залучення інвестиційних ресурсів та зумовлює необхідність проведення ефективної інвестиційної політики. Постановка проблеми. Формування передумов трансформації державного регулювання інвестиційних процесів при визнанні доцільності підвищення рівня інвестиційної привабливості зумовлює необхідність упорядкування місця держави у цій сфері. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Істотний внесок у процес дослідження інвестиційної привабливості внесли А. Асаул, М. П. Бутко, В. Г. Горник, І. В. Гришина, Н. В. Дацій, С. В. Захарін, О. В. Носова, О. Сталінська, С.А. Гуткевич, Н. Макарій, Т. В. Момот, М. Лільова, Н. Ю. Рекова, Д. А. Удалова, С. В. Степаненко, Л. Л. Тарангул, Н. М. Якупова та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не дивлячись на значні напрацювання вчених стосовно підвищення інвестиційної привабливості національної економіки та дій різник гілок влади у цьому контексті, потребують уточнення складові інвестиційної політики України у сучасних умовах посилення факторів нестабільності. Постановка завдання. Нині для відновлення економічної стабільності в Україні, підвищення темпів економічного зростання, модернізації виробництва, створення умов для структурної перебудови економіки необхідна реалізація цілей та завдань державної інвестиційної політики в частині збільшення обсягів залучених інвестицій та активізації попиту на інвестиційні ресурси. Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовані мета, цілі, завдання, пріоритетні напрями інвестиційної політики України. У межах пріоритетних напрямів конкретизовано управлінські заходи з підвищення дієвості державної інвестиційної політики України. Висновки. Державна інвестиційна політика повинна: забезпечити мінімізацію інвестиційних ризиків; сприяти диверсифікації інвестиційних ресурсів, їх ефективному використанню в частині інвестиційного забезпечення структурної перебудови економіки, розвитку наукомістких галузей економіки, підвищення рівня та тривалості життя населення України тощо.
30
Kalinin, Oleksandr. "Outsourcing as a Factor of Diversified Industrial Enterprises’ Marketing Investment Attractiveness." Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic Sciences, no. 3(36) (2019): 321–30. http://dx.doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).321-330.
Повний текст джерела
31
Shapoval, V. M., and M. V. Bieloborodova. "The role of external factors in increasing the investment attractiveness of corporate enterprises." BULLETIN OF KHARKIV NATION AGRARIAN UNIVERSITY NAMED AFTER V.V.DOKUCHAYEVA. SERIES "ECONOMIC SCIENCES" 1, no. 4 (2020): 33–48. http://dx.doi.org/10.31359/2312-3427-2020-4-1-33.
Повний текст джерела
32
Yemelyanov, Volodymyr, Ihor Kovalenko та Nadiia Honcharova. "Експертні оцінки у питаннях державного управління сферою вищої освіти". Public Administration and Regional Development, № 11 (31 березня 2021): 166–89. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядається використання експертних оцінок у вирішеннях питань державного управління сферою вищої освіти з метою прогнозування чисельності потенційних студентів, що є пріоритетним завданням розвитку як системи вищої освіти в цілому, так і окремого закладу вищої освіти (ЗВО).
Метою роботи є розгляд технології експертного оцінювання факторів привабливості ЗВО, основаної на комплексному застосуванні ряду методів аналізу групових експертних оцінок з подальшим формування ранжувань факторів переваг абітурієнтів при вступі до університету.
У статті розглядаються основні етапи і методи проведення експертизи й її важливість при прогнозуванні кількості абітурієнтів, які бажають вступити до конкретного університету. У рамках технології експертного оцінювання розглядаються такі методи аналізу групових експертних оцінок, як: метод середніх арифметичних рангів, метод медіани рангів і метод Кемені. Всі вони дають приблизну сходимість.
Розглянута інформаційна технологія може знайти своє місце в інформаційно-аналітичній системі «Абітурієнт» і мати позитивний вплив на роботу приймальної комісії в плані прогнозування переваг вступників до ЗВО.
33
Джаман М.О. "ВПЛИВ ТУРИСТИЧНОГО ОБРАЗУ РЕГІОНУ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЇ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 15(59) (28 січня 2020): 67–81. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2018-15(59)-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню туристичного образу регіону як фактора інвестиційної привабливості та економічного розвитку території. У статті зроблено аналіз наукових праць західних, російських і вітчизняних вчених-науковців. Виявлено, що досить часто зустрічається аналіз феномена імідж регіону в політичній, економічній, географічній соціальній, маркетинговій площині тощо, але безпосередньо проблема туристичного образу регіону належного висвітлення не отримала. Визначена категорія регіону в нашому розумінні і конкретизовані принципи, якими доцільно керуватися для створення культурно-образної характеристики території. Представлено як туристичний образ регіону сприяє тому, щоб ту чи іншу територію поважали не тільки споживачі туристичного продукту, а й бізнесмени і інвестори та прагнули відвідати, працювати і навіть жити на ній; як туристичний образ регіону позитивно впливає на рівень свідомості суспільства, на його естетичне і екологічне виховання та яким чином він впливає на інвестиційну привабливість та економічний розвиток території
34
Грицай, Наталя Ігорівна. "Інформаційні технології як засіб формування інтелектуальних умінь учнів початкової школи". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 26–27. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.61.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтелектуальному розвитку учнів молодшого шкільного віку слід приділяти особливу увагу, оскільки численними дослідженнями психологів доведено, що саме на цей період припадає формування основних логічних структур мислення та інтелектуальних умінь дитини – фундаменту її успішного навчання і розвитку в подальші роки. Спрямованість сучасного навчального процесу на особистісний розвиток учня, з одного боку, і визнання молодшого шкільного віку сензитивним для інтелектуального розвитку дитини, з іншого, зумовлюють необхідність розробки і впровадження у практику навчання ефективних способів формування інтелектуальних умінь учнів молодших класів. У працях А. Люблінської, Б. Ананьєва, М. Бантової, А.Зака, Н. Істоміної, Т. Бистрової, А. Савченко, В. Паламарчук, Н. Лошкарьової, В. Репкіна, Ш. Амонашвілі та ін. закладено теоретичні й методичні засади формування зазначених умінь у традиційних умовах початкової школи, проте її інформатизація потребує подальшого розвитку розроблених ідей у напрямі їх поєднання з перевагами комп’ютерно-орієнтованого навчання.Використання комп’ютера у практиці роботи з молодшими школярами пов’язане з певними особливостями. Проведені дослідження впливу роботи за комп’ютером на психофізіологічний стан учня (В. Бондаровська, Н. Полька та ін.) виявили наявність певних чинників ризику для здоров’я дитини, що у свій час поставило бар’єр для застосування комп’ютера в початковій школі. Однак ясно позначена об'єктивна тенденція незупинного прогресу інформаційних технологій та їх необмеженого розповсюдження має наслідком стрімке зниження вікової границі «зустрічі» дитини з комп’ютером всупереч будь-яким заборонам і застереженням. Це зумовлює актуальність пошуку і впровадження у практику початкового навчання здоров’я-зберігаючих й ефективних з точки зору комплексного розв’язання завдань навчання і розвитку дитини способів використання комп’ютера у початковій школі.Із зазначеного вище випливає необхідність здійснення спеціальної підготовки майбутніх учителів молодших класів до застосування комп’ютера у практиці навчання. Така підготовка має враховувати результати педагогічних досліджень, які проведені в цьому напрямі. На підставі вивчення ґрунтовних праць Д. Богоявленського, П. Гальперіна, В. Давидова, Л. Виготського, Д. Ельконіна, С. Жуйкова, А. Зака, Л. Занкова, А. Запорожця, Е. Кабанової-Мєллєр, Г. Костюка, О. Леонтьєва, А. Люблинської, А. Матюшкіна, Н. Менчинської, Ж. Піаже, С. Рубінштейна, Н. Тализіної, Л. Тихомірової та ін., де окреслено шляхи формування інтелектуальних здібностей дитини, а також враховуючи потужний дидактичний потенціал сучасних інформаційних технологій, висвітлений в працях Н. Апатової, В. Бикова, Л. Бабенко, В. Безпалька, Л. Білоусової, І. Булах, А. Верланя, Р. Вільямса, Б. Гершунського, Ю. Дорошенка, А. Єршова, М. Жалдака, Б. Житомирського, Р. Кларка, М. Лапчика, В. Мадзігона, Ю. Машбиця, В. Монахова, Н. Морзе, Л. Панченко, С. Пейперта, О. Пєхоти, С. Ракова, Ю. Рамського, О. Співаковського, М. Шкіля та ін., ми теоретично обґрунтували способи формування інтелектуальних умінь школярів-початківців. Обґрунтування спирається на психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку і визначені фактори доцільності організації діяльності учнів початкової школи з використанням комп’ютера для формування їх інтелектуальних умінь.Розроблені способи зорієнтовано на реалізацію двох основних шляхів формування інтелектуальних умінь – непрямого (у процесі навчання) і прямого (у процесі спеціально організованої діяльності). Застосування комп’ютера за першим способом зорієнтовано на підвищення ефективності навчання предметним дисциплінам за рахунок створення умов, за яких дитина охоче працює на уроці і легше засвоює навчальний матеріал на рівні, який є оптимальним для її індивідуальних навчальних можливостей; за другим способом – на урізноманітнення і надання привабливості діяльності учня, яка спрямована на виконання спеціально розроблених завдань пошуково-творчого характеру і потребує певного розумового напруження.Експериментальну перевірку запропонованих способів формування інтелектуальних умінь молодших школярів ми зосередили на уміннях аналізувати й планувати. Багатьма провідними педагогами і психологами (А. Артемов, Ю. Бабанський, Т. Бистрота, О. Дмитрієв, А. Леонтьєв, Н. Лошкарьова, Н. Менчинська, В. Паламарчук, Н. Тализіна, Т. Шамова та ін.) наголошується, що серед інтелектуальних умінь дитини особливе місце посідають уміння аналізувати й планувати: вміння аналізувати визначає динаміку інтелектуального розвитку школяра і розглядається як основа теоретичного навчання; вміння планувати тісно пов’язане з умінням аналізувати і є необхідним компонентом успішної навчальної діяльності.Дані проведеного педагогічного експерименту переконливо підтвердили ефективність розроблених способів застосування комп’ютера у практиці роботи з учнями шкільного віку для формування їх інтелектуальних умінь, зокрема вмінь аналізувати й планувати.
35
Ліпич Л. Г., Савчук Л. С. "ІНДИКАТОРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Економічний форум 1, № 3 (16 грудня 2019): 26–30. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Інвестиційна складова економічної безпеки займає одне з головних місць в економічній безпеці країни. Реалізація інвестиційних можливостей, нарощення обсягів інвестування та раціональне використання інвестованих коштів – одні з найважливіших завдань в Україні, що і обумовлює актуальність даної статті. У статті розглянуто інвестиційну складову як вирішальний фактор забезпечення необхідного рівня фінансової стабільності держави, а також проаналізований стан інвестиційної безпеки на основі окремих індикаторів. Розраховано показники інвестиційної безпеки в динаміці. Здійснено аналіз значень індикаторів за останні роки та розраховано їх для кількісної та якісної оцінки інвестиційної безпеки держави. Зроблено висновки про те, що значення більшості індикаторів інвестиційної безпеки знаходяться нижче критичного значення, що, відповідно до теорії безпеки, свідчить про реалізацію загрозливих процесів в економіці. В статті подані напрями для підвищення інвестиційної привабливості. В першу чергу, це має бути гарантування прозорості приватизації, зниження податкового навантаження на інвесторів та скорочення економічних ризиків.
36
Рубаха, М., Юлія Попівняк, Р. Паславська, С. Тесля та М. Петик. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ЧИННИКІВ ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РИНКОВУ ВАРТІСТЬ КОРПОРАЦІЙ: ПРИКЛАД УКРАЇНИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 314–27. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245158.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Капіталізація є важливим показником інвестиційної привабливості, прибутковості та стабільності підприємств у корпоративному секторі. У цьому контексті аналіз факторів, що впливають на ринкову капіталізацію підприємств, є важливим для управління корпоративними фінансами. Метою статті є визначення найважливіших факторів мікро- та макроекономічного середовища, що впливають на капіталізацію українських підприємств, на прикладі енергетичних підприємств шляхом кореляційно-регресійного аналізу і запропонувати шляхи вдосконалення корпоративного управління та алгоритмів прийняття врахування економічних факторів у стратегії зростання ринкової капіталізації. Розкрито взаємозв’язок між макроекономічними показниками розвитку України, фінансовим станом підприємств та їхньою ринковою капіталізацією на основі факторного та кореляційного аналізу. Побудовано математичну модель, яка показує вплив основних макроекономічних факторів і фінансового стану суб’єктів господарювання (підприємств енергетичного сектору України) на рівень їхньої ринкової капіталізації (п’ять прихованих факторів визначають рівень капіталізації підприємств на 93,8%). Запропоновано алгоритм визначення і врахування впливу економічного середовища на ринкову капіталізацію підприємств, що може поліпшити якість управління компаніями корпоративного сектору в контексті збільшення їхньої ринкової капіталізації. Розроблено пропозиції щодо необхідності розвитку системи коропративного управління в корпоративному секторі як запоруки зростання ринкової капіталізації. Зокрема, запропоновано функціональну модель коропративного управління. Використання моделі дозволить забезпечити формування ефективної стабільної та гнучкої організаційної структури управління, регулювати взаємодію між органами управління та акціонерами, дозволить сформувати належну корпоративну культуру та імідж компанії, а також забезпечить належний рівень фінансування підприємства, реалізацію ефективної дивідендної політики, якісне управління власністю та цінними паперами компанії, її фінансовими результатами, інвестиціями та ризиками. Ключові слова: капіталізація, корпоративне управління, ринкова вартість, математична модель, економічне середовище. Формул: 6; рис.: 4; табл.: 5; бібл.: 26.
37
Костирко, Л., Р. Костирко, О. Середа та Е. Чернодубова. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ІМПЕРАТИВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 87–98. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241295.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Концепція сталого розвитку формує новітні принципи економічного, соціального та екологічного розвитку. Сталий розвиток підприємств реального сектору економіки стримується низкою чинників, серед яких пріоритетне значення має фінансове забезпечення та обмеженість щодо нарощування їхнього фінансового потенціалу. При формуванні стратегії сталого розвитку підприємств потрібно керуватися економіко-екологічними імперативами, що передбачає обґрунтування ефективних фінансово-економічних важелів регулювання екологічно орієнтованої діяльності, які забезпечують їхню інвестиційну привабливість. Запропоновано науково-методичний підхід до аналізу фінансового забезпечення сталого розвитку підприємств з урахуванням економіко-екологічних імператив, який інтегрує: аналіз стану і тенденцій розвитку екологічно орієнтованої діяльності; оцінку закономірностей впливу факторів на рівень фінансового забезпечення її розвитку та оцінку інвестиційної привабливості. Установлено, що впровадження системи екологічного менеджменту сприятиме створенню умов нарощування фінансового потенціалу сталого розвитку підприємств і підвищення конкурентоспроможності за рахунок: запобігання або пом’якшення негативного впливу на навколишнє середовище; поліпшення екологічних показників діяльності; ефективності використання ресурсів, отримання додаткових економічних, соціальних й екологічних вигід; підсилення ринкової позиції в результаті впровадження дій з охорони навколишнього середовища. На основі аналізу з’ясовано зв’язок між упровадженням системи екологічного менеджменту на підприємствах та фінансовими показниками результативності діяльності підприємств. Змодельовано інтегральний індекс оцінки інвестиційної привабливості підприємств, який поєднує дві групи показників — відкритого коефіцієнта фінансового стану і результатів екологічно орієнтованої діяльності. Результати дослідження можуть використовуватися практиками в різних галузях при розробленні фінансової стратегії сталого розвитку підприємств. Ключові слова: фінансове забезпечення, екологічно орієнтована діяльність, сталий розвиток, інвестиційна привабливість, екологічний менеджмент, економіко-екологічні імперативи, аналіз. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 22.
38
Braslavska, Oksana. "SYSTEMIC ANALYSIS OF FACTORS OF THE ATTRACTIVENESS OF THE TERRITORY AS A COMPONENT OF THE TOURIST AND RECREATION POTENTIAL." GEOGRAPHY AND TOURISM, no. 62 (2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.17721/2308-135x.2021.62.3-11.
Повний текст джерелаАнотація:
As a result of the system analysis inhomogeneous factors of attractiveness of the territory as a component of tourist and recreational potential are classified. It is established that the attractiveness for the territory is its dynamic characteristic, with the help of which it is possible to expand tourist and recreational activities in different directions. It is proved that the dynamics of the attractiveness of the territory, which is variable, varies depending on many factors that affect its development. Purpose: the generalization of certain factors will allow to obtain a comprehensive assessment of the degree of their impact on the current state and the degree of use of tourist and recreational potential in the regions of Ukraine. The novelty is the results of the composition of heterogeneous factors: the interaction of internal and external (geographical location, information, resources (natural and anthropogenic), infrastructure and personnel, laws, consumers of services (tourists, vacationers), domestic events, economic situation, international events, political and socio-cultural factors). It is proved that internal factors are the source of functioning of the attractiveness of the territory, give the opportunity to improve the tourist and recreational potential in a certain period of time. The generalization of inhomogeneous factors is offered, which allows to take into account their structural hierarchy, heterogeneity, dynamic instability and to determine the conditions of evaluation. Along with certain factors, the demand for health, recreation, and positive impressions largely depends on the proper condition of the territory, which contributes to ensuring a high level of provision of these services. This level can be achieved by a consistent and structured description of heterogeneous factors of attractiveness of the territory and identifying among them the most optimal factors. It is proved that the study of certain factors of attractiveness of the territory, qualitative assessment, choice of priorities of relevant indicators lead to solving the multicriteria problem of optimizing tourist and recreational potential, which reduces the negative impact of various elements and increases opportunities to increase its demand. The interaction of internal and external factors was proved using the following methods: analysis of literature sources, description and comparison. The practical significance of these results shows that in the second decade of the XXI century. in the structure of tourist and recreational potential, which is formed at the junction of many branches of economic activity of people, one of the leading places and active development belongs to the attractiveness of the territory.
39
Hulai, Vasyl, Serhii Nikolaiev та Valeriia Yelshynova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ НА ПРИКЛАДІ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 276–93. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-276-293.
Повний текст джерелаАнотація:
У вступі розкрито актуальність теми дослідження та сформульована наукова проблема. Проведено аналіз основних публікацій та досліджень. Сформульовано мету та поставлено основні дослідницькі завдання роботи. Описано методику дослідження системи міжнародних відносин та одного з явищ сфери міжнародних економічних відносин – інвестиційна привабливість. Основну частину статті становить дослідження та опис категорії приватні іноземні інвестиції та їх роль, значення для країн з перехідною економікою. Світова практика неодноразово доводила доцільність використання прямих іноземних інвестицій як одного з ключових елементів економічного та соціально-політичного розвитку держави. Країни- резиденти, що отримали фінансування від іноземних компаній, міжнародних інституційних установ або ж країн акумулювали дані активи з метою подальшого покращення виробничих потужностей, розвитку науково-технічної бази, погашення зовнішнього боргу тощо. Дані дії прямо чи опосередковано позитивним чином вплинули на добробут країн. Особлива увага звертається на проблему взаємозалежності економічного зростання національної економіки та прямих іноземних інвестиції, яка досі не втратила своєї актуальності, особливо для країн з перехідною економікою. Інвестиційна привабливість для останніх є має фундаментальне значення при створенні порядку денного. Особи, що приймають рішення щодо інвестування тих чи інших проектів мають свої системи координат. Однак, в контексті міжнародних відносин до головних критеріїв відносять інституційні, економічні, фінансові та соціально-політичні чинники. Для більш ширшого розкриття та дослідження проблеми була змодельована ситуація, за якої один з інституційних інвесторів, а саме Європейський банк реконструкції та розвитку, застосовуючи багатокритеріальний порівняльний аналіз обирає одну з трьох інвестиційно привабливих країн з перехідною економікою. Пошук рішення відбувався завдяки застосуванню математичних методів оцінювання та прикладних програм. Критерії, що порівнювались мали як якісний, так і кількісний характер, а тому, особа, що приймає рішення, за даної покладалась на власне суб’єктивне бачення ситуації, за наявності знань та досвіду визначала їх роль та значимість виводячи тим самим оптимальне рішення в досліджуваній області. Важливим є також й те, що спочатку було проведено обрахунки згідно першої категорії даних – макроекономічні показники країн, далі згідно другої – показники економічної свободи. Вихідні результати згідно двох перших обрахунків відрізнялись та не надали одностайного рішення. Оптимальний варіант було знайдено тільки після уніфікації обох систем. На завершення, автори аналізують переваги та недоліки застосованого методу, надають рекомендації для країни, що отримала найменше значення. Розуміння та послідовне усунення негативних факторів, які зменшують інвестиційну привабливість зміцнить та покращить міжнародне економічне положення. Отже, довгострокові капіталовкладення в національні господарства є однією з форм здійснення міжнародної політики. Інвестування є двостороннім процесом, а тому країні-резиденту необхідно зважати та рівень власної інвестиційної привабливості, максимізуючи позитивні якості та мінімізуючи негативні.
40
Radzinskaya, Y. B. "DEVELOPMENT OF METHODS AND MODELS OF ASSESSMENT OF INFLU-ENCE FACTORS ON THE FORMATION OF INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF LAND IN CITIES." Scientific Bulletin of Civil Engineering 91, no. 1 (2018): 304–9. http://dx.doi.org/10.29295/2311-7257-2018-91-1-304-309.
Повний текст джерела
41
Завадинська, О. Ю., та Є. Дубчак. "ДІАЛЕКТИКА РОЗВИТКУ ЯКОСТІ ПОСЛУГ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ В УКРАЇНІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній науковій статті ставиться завдання проаналізувати “поняття якості” в динаміці йо-го розвитку в індустрії гостинності України. В процесі розвитку індустрії гостинності питання якості посі-дають одне з важливих місць. Ключовим моментом у формуванні якості є процес взаємодії туристичних фірм і готельно-ресторанних комплексів. Встановлено, що зміна форм власності, інтеграція України у світовий простір стали початком нових підходів до формування якості сервісних послуг готелів, ресторанів і турис-тичних фірм. На основі аналізу діяльності туристичної фірми “Супутник” (туроператор з багаторічним дос-відом роботи на ринку туристичних послуг України), а також враховуючи опрацювання наукових джерел з даного питання, авторами робиться спроба систематизувати діалектику розвитку, поняття якості за останні десятиліття. Хронологічні межі дослідження: 70-80-ті роки XX століття та період ринкових відно-син у незалежній Україні. Логічним і своєчасним є судження про важливість якості послуг в умовах всесвіт-ньої пандемії коронавірусу COVID-19. Доведено, що наслідком всесвітньої пандемії коронавірусу стала поява цілого ряду новітніх технологій обслуговування клієнтів туристичними фірмами і готельно-ресторанними комплексами. Актуальним є бачення історичної динаміки розвитку поняття якості як фактора привабливості індустрії гостинності та її рушійної сили. Зроблено висновок, що готельно-ресторанні господарства і туризм як одні з високорентабельних сфер світової економіки в XXI столітті стають провідним напрямом економіч-ного і соціального розвитку України.
42
Селіванова, А. В., О. С. Бодюл та В. С. Коробов. "Аналіз чинників, що впливають на успішність веб ресурсів підрозділів закладів вищої освіти". Automation of technological and business processes 13, № 3 (4 листопада 2021): 48–56. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2143.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається процес виявлення та дослідження чинників, що впливають на успішність веб ресурсів підрозділів закладів вищої освіти (ЗВО). В процесі дослідження проведено аналіз робіт присвячених цьому питанню, проведено аналіз існуючих популярних серед користувачів веб ресурсів, виявлено критерії оцінки таких систем. В роботах інших авторів, які проводили аналогічні дослідження, аналізуються чинники, які впливають на підвищення якісного рівня веб-сайтів, доведено, як важливо підвищувати комунікативну функціональність сайту, його відвідуваність та відгук аудиторії. Для досягнення мети, поставленої авторами даної роботи, було проведено опитування серед потенційних споживачів веб ресурсів. Розподіл респондентів за віком та фаховими категоріями дозволило виявити, що в основному споживачами сайтів кафедр ЗВО є здобувачі освіти. Аналіз результатів проведеного опитування користувачів сайтів ЗВО допоміг виявити чинники, що впливають на їх успішність та побудувати модель успішності веб ресурсів підрозділів ЗВО, яка стала важливим інформативним фактором для прийняття рішення про дизайн, елементи та зміст нової веб системи. Розроблена модель впроваджена у процесі розробки нового веб-ресурсу кафедри Інформаційних технологій та кібербезпеки ОНАХТ, що забезпечило підвищення ефективності подачі інформації, привабливість та затребуваність зазначеного ресурсу. Отримані в дослідженні результати можуть використовуватися при побудові різноманітних інформаційних ресурсів підрозділів закладів вищої освіти для підвищення їх привабливості, інформативності та відвідуваності. планується подальша робота з вдосконалення розробленої моделі і веб системи, що її використовує.
43
Дорошенко, Ганна. "КОРУПЦІЯ ЯК ПЕРЕПОНА СТАЛОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 173–83. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-173-183.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене аналізу корупції та тіньової еконо- міки в Україні крізь призму архетипного підходу. Зокрема розглянуто фор- мування відношення до тіньової економіки під дією фактора колективного несвідомого. У процесі еволюції кожний народ формує власний менталітет як віддзеркалення накопиченого спільного досвіду, як усвідомлення свого місця у світі й світу в собі, як спосіб пізнання та пояснення явищ навко- лишнього середовища. Формування менталітету народу багато в чому має несвідомий характер, але саме він визначає основні цінності та еталони людської поведінки загалом, почуття та прийнятні стандарти окремого ін- дивіда. Ментальність, відсутність загальновизнаної та пропагандованої на- ціональної ідеї і стратегії розвитку, напрацьованої практики застосування механізмів ефективної передачі влади та “соціальних ліфтів” призводять до домінування приватних інтересів над публічними, а безкарність — до зростання корупції з усіма гілками влади і формування “паравлади”, “пара- економіки”. Для підтвердження цієї тези в роботі детально вивчено вплив тіньової економіки на фіскальну політику держави, проаналізовано сутність та значення показників корупції та показників контролю за корупцією, отримані результати зіставлені з аналогічними показниками країн ближньої Європи та ЄС, зроблено висновки та надано авторські рекомендації щодо подальших кроків у вирішенні проблеми боротьби з “параекономікою” в Україні не лише в площині економічних зрушень, а й у проведенні інформа- ційно-виховної роботи в цьому напрямі. Основною метою та стратегічним пріоритетом щодо боротьби з корупцією в Україні має стати створення умов суспільного неприйняття цього явища, зміна стандарту громадської пове- дінки і, паралельно з цим, підвищення інвестиційної привабливості країни, оптимізація податкової та регуляторної політики та ін.
44
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. В. Добровольська та О. М. Губченко. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ РЕГІОНУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 83–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаючи ефективність рециклінгу, насамперед необхідно звернути увагу на такі головні пи-тання у сфері ресурсозбереження, а саме: ефективність використання ресурсів і прогнозування за-бруднення навколишнього середовища. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Середній рівень використання відходів як вторинних ресурсів у промисловості скла-дає третину (близько 30 %), а побутових відходів – близько 8 % від загальної маси. У господарський обіг залучають переважно лом і відходи чорних і кольорових металів, високосортні марки макулату-ри, чисті текстильні, полімерні й деревні відходи, склобій. У роботі оцінено ефективність процесу рециклінгу твердих побутових відходів на прикладі Полтавської області. Встановлено, що перешко-дами на шляху використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів передусім є такі: недо-статність та недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази у сфері поводження з відхо-дами виробництва і споживання; відсутність достатніх економічних стимулів для збору й перероб-ки великої маси відходів; недосконалість інструментів регулювання в цій галузі; недоопрацьованість практики збору й видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективний збір ресур-соцінних фракцій, придатних для повторного використання; недостатня участь малого й середньо-го бізнесу у сфері діяльності зі збору й переробки вторинних ресурсів; недосконалість інфраструк-тури збору й переробки промислової продукції, термін використання якої вийшов; недостатнє ін-формаційне забезпечення підприємницької спільноти щодо можливостей, перспективи й економічної привабливості роботи у сфері використання вторресурсів. Зважаючи на обмеженість інвестицій у регіонах, які можуть бути направлені на проведення робіт з рециклінгу твердих побутових відходів, розроблено універсальну бальну методику оцінки ефективності технологій рециклінгу побутових від-ходів для відбору інноваційно-інвестиційних проєктів за їхньою економічною й екологічною значущі-стю для двох варіантів подальшої діяльності, а саме: у першому варіанті для комерційної реалізації силами бізнесу, у другому – для реалізації з державною підтримкою. У цьому аспекті визначені про-блеми залучення побутових відходів у господарський обіг та обґрунтовано економіко-екологічну ефе-ктивність залучення побутових відходів у вторинне споживання як фактору ресурсозбереження на прикладі окремого регіону, а саме Полтавської області.
45
Чечет, О. М. "ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ У ПТАХІВНИЦТВІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 60–69. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Птахівнича галузь в Україні динамічно розвивається за рахунок економічної привабливості і досить швидкого повернення інвестицій, що стимулює інтенсифікацію вирощування птиці. Через це переущільнюється поголів’я, скорочуються санітарні розриви, що призводить до накопичення патогенної вірусної та бактеріальної мікрофлори у навколишньому середовищі. Порушення ветеринарно-санітарних правил, низька якість кормів, збої у технології вирощування, стреси різного походження створюють умови для зниження резистентності організму птиці, послаблюють імунну систему і, як наслідок, стають причиною виникнення інфекційних хвороб різної етіології. Перебіг асоційованих інфекцій у латентній формі відбувається у більш тяжкій формі та більш тривалий час зі значною варіабельністю клінічних ознак і різними ускладненнями, що обтяжує проведення діагностичних і профілактичних заходів. Окрім того, тісні зв’язки між вітчизняними та зарубіжними сільськогосподарськими товаро- виробниками є основною причиною занесення на територію України збудників інфекційних хвороб. Наявна загроза епізоотії та, відповідно, збитків для птахівництва вимагає застосування повного комплексу прогресивних програм імунної корекції і профілактики захворювань, ефективних заходів біологічного захисту, що оптимізують метаболічні процеси в організмі птиці, підвищуючи природну резистентність. Мета роботи – вивчення, моніторинг, аналіз, узагальнення та оцінка ринку імунобіологічних препаратів, біоцидів і кормових добавок для птахівничої галузі на сучасному етапі розвитку вітчизняного аграрного сектору. Аналіз запропонованих та офіційно зареєстрованих в Україні імуномодулюючих препаратів, антибіотиків, біоцидів, нутріцевтиків і кормових добавок для птахівництва свідчить, що більшість із них (65,8%) - це засоби, представлені зарубіжними виробниками, однак асортимент вітчизняної фармакологічної індустрії (34,2%) свідчить про високий потенціал українських виробників ветеринарних препаратів і кормових добавок для птахівничої галузі. Задля ефективної і пролонгованої дії цих заходів потрібно здійснювати систематичну ротацію біоцидів із метою запобігання виникненню стійкості збудників захворювань заразної етіології серед поголів’я птахів. Комплекс лікувально-профілактичних заходів має обов’язково враховувати локальну епізоотичну ситуацію, стійкість бактерій і вірусів до дії фізико-хімічних факторів і дезінфектантів, прогресивні та універсальні методи імунної модуляції організму птиці. Для технологічної системи вирощування птахів нами запропоновано нові біоцидні препарати «Біолайд» і «Діолайд». Комплексне використання препаратів на основі цих діючих речовин не потребує ротації дезінфікуючих засобів і пролонгованої дії на патогенні мікроорганізми. Нами запропоновано також нові пробіотичні препарати «Біозапін» і «Біомагн». Комплекс запропонованих препаратів покращить профілактику інфекційних хвороб і підвищить продуктивність у птахівництві.
46
БОБКОВА, АНТОНІНА, та ВАЛЕРІЯ НОВОШИЦЬКА. "Правова основа розгляду господарським судом спорів за участю іноземних осіб". Право України, № 2020/07 (2020): 131. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-07-131.
Повний текст джерелаАнотація:
Для нашої країни одним із актуальних і практичних завдань сьогодення є залучення до вирішення соціально-економічних питань іноземних інвесторів, для яких важливим фактором, на думку експертів, є захищеність їхніх прав та інтересів, що, зі свого боку, залежить від стану правової основи розгляду господарських спорів за їхньою участю. Іноземні особи мають право звертатися за захистом порушених прав та інтересів у господарський суд, виступати відповідачем або іншим учасником судового процесу. При цьому судове провадження за участю іноземної особи в господарських судах має певні особливості, які закріплені в різних нормативно-правових актах, міжнародних договорах, угодах сторін, а судова практика свідчить про складність і неоднозначність застосування норм відповідного законодавства, що подекуди унеможливлює ефективний захист і швидке вирішення спору. У науці питання правової основи розгляду спорів з іноземним елементом господарськими судами розглядалося опосередковано і не було предметом окремого дослідження. Метою статті є узагальнення правової основи розгляду господарськими судами спорів за участю іноземних осіб та обґрунтування напрямів розвитку й удосконалення відповідного законодавства України для підвищення рівня привабливості гос подарського провадження для звернень іноземних інвесторів щодо захисту прав і законних інтересів. У результаті дослідження одержано такі результати: 1) узагальнено правову основу розгляду господарськими судами спорів за участю іноземних осіб, яку становлять норми Господарського процесуального кодексу України ( ГПК України), інших законів і підзаконних нормативно-правових актів, норми міжнародних договорів, що стали частиною національного законодавства, господарські договори (контракти); 2) обґрунтовано напрями розвитку й удосконалення відповідного законо давства України: на рівні ГПК України щодо підсудності спорів за участю іноземної особи; розширення компетенції господарських судів через віднесення до їхньої підвідомчості справ у спорах, що виникають у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, іноземного суду; доповнення підставами визнання арбітражних угод недійсними та такими, що не можуть бути виконані; на рівні міжнародних договорів – ратифікація Конвенції про угоди про вибір суду; на рівні підзаконних нормативно-правових актів – конкретизація Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у частині рекомендацій щодо формулювання розділу зовнішньоекономічного договору щодо урегулювання спорів у судовому порядку з огляду на неможливість вибору сторонами норм процесуального права при розгляді справи у господарських судах. Запропоновано внесення змін до ГПК України, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
47
ЩЕРБАКОВА, НАТАЛІЯ. "Реорганізація як економіко-правове явище в господарському праві". Право України, № 2021/04 (2021): 144. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-04-144.
Повний текст джерелаАнотація:
Прагнення господарюючих суб’єктів до зміцнення своїх позицій на відповідному ринку обумовлено багатьма причинами, а саме: глобалізацією, макроекономічними процесами, швидко змінюваним конкурентним середовищем, що змушує господарські організації переглядати тактику ведення та управління бізнесом і зумовлює запровадження різних методів та інструментів економічного і правового характеру, зокрема застосування реорганізаційних процедур. Для багатьох суб’єктів господарювання питання проведення реорганізації є стратегічним, оскільки має на меті закріплення та зміцнення позицій на відповідному ринку, поглиблення, розширення спеціалізації виробництва, зниження виробничих затрат, та, як наслідок, зростання конкурентоспроможності. У законодавстві та юридичній доктрині містяться відповідні усталені положення та наукові розробки щодо такого правового явища, як “реорганізація”. Утім, динамічний розвиток і спеціалізація економічних зв’язків, оновлення законодавчої бази, зміни в структурній побудові національної економіки зумовлюють доцільність продовження наукового пошуку в межах зазначеної проблематики, зокрема у напрямі комплексного аналізу юридичних й економічних характеристик реорганізації; відповідного аналізу та переосмислення в контексті сучасних економічних викликів і законодавчих тенденцій. Метою статті є обґрунтування положень теоретико-методологічних засад розвитку правової категорії реорганізації як економіко-правового явища в господарському праві. У статті проаналізовано загальні положення становлення та розвитку законодавства про реорганізацію, доведена доцільність використання узагальнюючого терміна “реорганізація” замість використання її форм. Досліджені різні підходи до визначення змісту поняття реорганізація, зокрема як способу створення, способу припинення, універсального правонаступництва, правового інституту, правовідношення, правочину, юридичного складу, а також виокремлені основні ознаки, які характеризують реорганізацію. Зроблено аналіз спеціального законодавства про реорганізацію в банківській, страховій та інвестиційній сферах, виявлено тенденції використання такої форми реорганізації, як приєднання для укрупнення бізнесу, концентрації та капіталізації капіталу. Обґрунтовано, що поняття “реорганізація” як правове явище має багатоаспектне значення у господарському праві, може слугувати у ролі правовідношення, правового інституту, правочину, юридичного складу, одного з прикладів правонаступництва, способу створення господарських організацій, способу припинення господарських організацій, що передбачає наявність спеціального регулювання кожного прояву цієї категорії з метою її належного застосування. Встановлено, що належне здійснення реорганізації визначається законодавчою врегульованістю; економічними чинниками (зовнішніми та внутрішніми факторами); причинами, що призводять до проведення такої процедури; цілями, які мають на меті учасники реорганізації. Доведено, що всім цілям реорганізації притаманний економічний характер і зміцнення положення професійного учасника ринку через захист бізнесу, його розширення на підставі вже функціонуючого суб’єкта господарювання із використанням інфраструктури через застосування такої ефективної форми реорганізації, як приєднання, та, як наслідок, можливість проникнення на нові ринки, зниження рівня виробничих витрат тощо. Виявлено, що реорганізація господарських організацій у спеціальному законодавстві, зокрема в банківський, страховій, інвестиційній сферах, використовується як дієвий інструмент, спрямований на укрупнення бізнесу, концентрацію та капіталізацію капіталу, що пов’язане здебільшого з вимогами, які висуваються до розміру статутного капіталу таких професійних учасників ринку. Обґрунтована необхідність переосмислення підходів до розуміння реорганізації як економіко-правового явища, її соціально-економічної суті, реалізації завдань та цілей, і, як наслідок, перезавантаження реорганізаційних процедур з урахуванням комплексу системи правових та економічних чинників задля підвищення виробничої й інвестиційної привабливості господарських організацій; забезпечення балансу приватноправових і публічно-правових інтересів.
48
"Яковенко Ю. В. АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ТА РІВЕНЬ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 46 (2) 2019 (26 грудня 2019): 45–53. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2019-46-2-45-53.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета — проаналізувати фактори, що впливають на стан та рівень міграційних процесів в Україні. Методи. У процесі дослідження використано методи порівняння та узагальнення (для представлення інформаційних даних щодо обсягів міграційних процесів в Україні). Графічний метод використано під час наочного відображення динаміки зміни чисельності мігрантів з України та розподілу еміграції українських громадян у розрізі країн. Методи синтезу та конкретизації використано для визначення та аналізу основних факторів, що впливають на стан та рівень міграційних процесів в Україні. Методи індукції та групування використано під час узагальнення факторів, що впливають на стан та рівень міграційних процесів в Україні. Методи конкретизації та абстрагування застосовано під час визначення основних факторів привабливості та популярності країн для міграції серед громадян України. Результати. За результатами проведеного дослідження визначено основні фактори виникнення міграційних процесів в Україні. Конкретизовано перелік найбільш популярних країн для еміграції серед громадян України. Проаналізовано динаміку зміни чисельності емігрантів з України у період з 2000 по 2019 роки. Конкретизовано класифікаційні ознаки для групування факторів міграційних потоків в Україні. Запропоновано виокремлення психолого-особистісного та соціо-психологічного факторів як окремих чинників впливу на стан та рівень міграційних процесів в Україні. Визначено основні фактори еміграції громадян України до інших держав. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання під час формування нормативно-правової бази України і розроблення механізмів упровадження комплексу заходів міграційної політики щодо зменшення еміграційних потоків із країни та залучення іноземних мігрантів до України на державному та регіональному рівнях.
49
Корогодова, О. О., Т. Є. Моісеєнко, Я. І. Глущенко та Н. О. Черненко. "ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНДИКАТОР ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ В УМОВАХ NEXT NORMALITY ТА ІНДУСТРІЇ 4.0". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 20 (1 квітня 2022). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.20.2021.252850.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості історичного розвитку та формування відносин власності з урахуванням концепції Четвертої промислової революції (Індустрії 4.0). Проведено аналіз абстрактних понять щодо відносин власності, а також застосовано загальнонаукові методи систематизації, пояснення та прогнозування з елементами синтезу та елементарно-теоретичного аналізу для визначення новітніх тенденцій у сфері дослідження. Проведене дослідження дало змогу визначити фактори позитивного та негативного впливу, що впливають на інвестиційну привабливість України для іноземних інвесторів, такі як посилення вагомості впливу інтелектуальної власності та захисту прав на неї; зростання ролі віртуальних організацій; збільшення можливостей фальсифікацій товарів (обумовлене 3D-принтінгом); суттєва вигода для винахідників, акціонерів та інвесторів, що водночас забезпечують інтелектуальний та фізичний капітал, підвищення рівня загальної довіри в економічній системі; актуалізація питань реєстрації брендів; проблема права власності в циркулярній економіці; реформування відносин власності. Охарактеризовано динаміку та частки організаційно-правових форм юридичних осіб України за 2015–2020 рр. Проведено ґрунтовний аналіз методичних підходів зарубіжних та вітчизняних науковців до визначення ключових факторів покращення інвестиційної привабливості, запропоновано реформування відносин власності в умовах Next Normality та Індустрії 4.0.
50
Rybina, Larysa, and Mykhaylo Heyenko. "FACTORS OF THE INTERNAL ENVIRONMENT FOR FORMING THE INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF ENTERPRISES IN THE AGRICULTURAL INDUSTRY OF THE SUMY REGION." Market Infrastructure, no. 57 (2021). http://dx.doi.org/10.32843/infrastruct57-18.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to the study of the key factors of the internal environment of the formation of investment attractiveness of agricultural enterprises of the Sumy region. The current state of investments in agricultural enterprises of the Sumy region, their financial support, as well as the actual and predicted financial results of enterprises’ activities, reflecting the efficiency of using the resource potential of enterprises, have been investigated. Positive trends in the development of agricultural enterprises of the Sumy region are revealed, indicating an increase in the level of their investment attractiveness, both for domestic and foreign potential investors, respectively, on the activation of investment processes in the region based on the mobilization of internal and external sources of investment. In general, capital expenditures play a very important role for ensuring the reproduction process for each enterprise. Expansion of operations and economic development are impossible without investments. They are necessary for the development or acquisition of new technologies, equipment etc. The peculiarities of investing activities of agricultural enterprises are considered. They affect the investment attractiveness of agricultural enterprises and the choice of methods for assessing the investment attractiveness of an enterprise. The implementation of a long-term strategy for the economic development of the region’s agro-industrial complex requires an increase in the volume of investment resources, an improvement in the structure of investment sources and an increase in the efficiency of their use in accordance with the priorities of economic growth. In solving this problem, a regional policy for the formation and effective use of investment resources should play an important role. Despite the large amount of research devoted to investments, some of the related issues are the subject of further discussion. Increasing the investment attractiveness of the agricultural sector means creating a competitive environment, as well as an acceptable method for assessing the profitability of proposed investments.