Статті в журналах з теми "Учителі іноземних мов"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Учителі іноземних мов.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Учителі іноземних мов".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Бескорса, О. С. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 53 (2019): 56–74. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз історичних етапів становлення та розвитку іншомовної освіти на початковому ступені навчання в закладах загальної середньої освіти. Необхідність звернення до проблеми ретроспективного аналізу викликана процесами реформування та модернізації іншомовної підготовки учнів початкової школи, а також зростанням попиту на висококваліфікованих фахівців у сфері викладання іноземних мов. Ретроспективний аналіз ключових етапів розвитку дозволив виділити позитивні тенденції, які мають бути враховані у процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови в початковій школі. Джерельна база дослідження вміщує низку нормативно-правових та законодавчих документів, прийняття яких спричинило низку змін у іншомовній шкільній освіті та виступає критеріями виділення етапів розвитку іншомовної освіти у початковій ланці. Узагальнений аналіз досліджень вітчизняних науковців дозволив також окреслити особливості навчання іноземної мови в початковій школі в різні історичні періоди. Метою статті є проаналізувати період навчання іноземних мов в початковій школі в Україні від початку ХХ століття (1931 р.) по теперішній час, виділити етапи навчання іноземної мови на початковому етапу навчання в закладах загальної середньої освіти, окреслити позитивні тенденції, які мають бути враховані у процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у початковій школі. Автором визначено чотири етапи становлення та розвитку іншомовної освіти в початковій школі, а саме: перший етап – запровадження навчання іноземних мов в початковій школі та зародження методики навчання іноземної мови – який тривав із 1931 року по 1984 рік; другий етап тривав із 1984 року по 1991 рік – період проведення ключових реформ та запровадження інновацій у викладанні іноземних мов; третій етап (1991–2016 рр.) характеризувався орієнтацією на зарубіжний досвід викладання іноземних мов в практиці вітчизняної початкової школи; четвертий етап спричинений прийняттям Концепції «Нова українська школа» (2016 року по теперішній час) – комплексна реалізація компетентнісного навчання іноземних мов. Вивчення особливостей розвитку іншомовної освіти на різних історичних етапах дозволило визначити позитивні тенденції, які мають бути враховані у підготовці майбутніх учителів іноземної мови в початковій школі, зокрема: розроблення методичних основ підготовки вчителів іноземної мови для початкової школи; урахування іноземного досвіду навчання іноземних мов; запровадження інноваційних технологій та засобів навчання; надання переваги культурологічному підходу, що дозволяє сформувати систему соціокультурних знань учителів.
2
Устінова, Вікторія, Світлана Шокалюк, Ірина Мінтій та Андрій Пікільняк. "Сучасні методи організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх учителів німецької мови". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 135–52. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3781.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження - з'ясувати теоретико-методологічні аспекти організації комп'ютерної підтримки самостійної роботи іноземною (німецькою) мовою для майбутніх викладачів різних предметів.
Предметом дослідження є методичний прийом організації ефективної комп’ютерної підтримки майбутніх учителів для самостійної роботи іноземною (німецькою) мовою. Цілі дослідження: викласти цілі вивчення іноземних мов у його широкому та вузькому розумінні, вимоги до результатів підготовки майбутніх учителів з різних предметів; дослідити способи організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх вчителів; надати методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи майбутніх учителів за змістом окремого навчального модуля курсу Moodle «Іноземна (німецька) мова».
У статті узагальнено досвід організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх вчителів та змістові й методологічні особливості її впровадження у процес експериментального внесення курсу Moodle «Іноземна (німецька) мова» у навчальний процес, що здійснюється на базі Криворізького державного педагогічного університету.
3
Шкарлет, Валерія. "РОЗВИТОК ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 220–24. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-47.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті трактовано ключове поняття «полікультурна компетентність майбутніх учителів іноземних мов». Виокремлено актуальність викладання гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти, зокрема іноземної мови. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності розроблених педагогічних умов розвитку полікультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Наукова новизна полягатиме в теоретичному обґрунтуванні поняття «полікультурна компетентність майбутніх учителів іноземних мов» та визначенні педагогічних умов, які сприятимуть формуванню полікультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Можна зробити висновок, що постає необхідність переглянути алгоритм роботи з мовними матеріалами, виділити в них культурний компонент, а лінгвістичні вправи доповнити культурологічними, що відкриває можливості подальшого дослідження теми.
4
Тонконог, Н. І. "Використання компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов". Educational Dimension 32 (29 жовтня 2021): 235–41. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4523.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначається сутність компетентнісного підходу в процесі навчання іноземних мов у вищому навчальному закладі, розкриваються ключові компетенції вчителя іноземної мови, розглядаються цілі навчання іноземних мов в аспекті зазначеного підходу.
5
Биндас О. М. "СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ МЕДІAГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.263.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслюється проблема медіаосвіти суспільства в цілому і наголошується на важливості й актуальності формування медіаграмотності педагогів, зокрема вчителів іноземної мови. Метою даної статті є теоретичне обґрунтування й аналіз зарубіжних стратегій формування медіаграмотності майбутніх учителів іноземної мови, оскільки сучасна національна професійна медіаосвітня підготовка майбутніх учителів іноземної мови в закладах вищої освіти враховує вимоги міжнародних документів, освітніх стандартів і кваліфікацій.У ході роботи описується зарубіжний досвід упровадження різних медіаосвітніх програм у курикулум підготовки вчителів із метою розвитку медіакультури та медіаграмотності, а також стратегії формування медіаграмотності майбутніх учителів іноземної мови у провідних країнах світу: Китаю, США, Великобританії, Швеції й Австрії. Автор доходить висновку, що вивчення зарубіжного досвіду й стратегій формування професійної медіаграмотності майбутніх учителів показує процес пристосування змісту навчання в закладах вищої освіти до вимог медіаінформаційного суспільства, яке постійно розвивається. Важливо зробити акцент на: 1) професійній спеціалізації і підготовці майбутніх учителів іноземних мов у межах освітніх спеціальностей, перелік яких постійно розширюється й доповнюється; 2) розширенні пропозиції навчальних дисциплін у галузі медіаосвіти, медіакультури, ознайомлення здобувачів вищої освіти з інноваційними можливостями нових медіа й комунікаційних технологій для покращення рівня підготовки майбутніх учителів іноземних мов відповідно до вимог і наслідків культурної, освітньої, наукової й цифрової глобалізації.
6
Васільєва, П. А. "ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОЛЕДЖІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-03.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах Євроінтеграції України зі світовим співтовариством, боротьби з пандемією та впровадження контрольованої дистанційної освіти актуальними стають нові вимоги до освіти та науки, включаючи посилення комунікативних взаємин на відстані, що відкриває перспективи для подальших досліджень. Для формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в коледжі рекомендується застосовувати короткі звіти іноземною мовою про практичні заняття після професійної підготовки; створення архіву аудіоматеріалів носіїв іноземної мови для використання в початковій школі, а також аудіозаписів майбутніх учителів під час самостійних занять; використання ресурсів центрів самостійної мовної підготовки та інших технічних засобів вивчення іноземних мов; залучення до спілкування за допомогою засобів зв’язку комп’ютерних програм (англомовні чати, англомовні форуми). Стаття містить здобутки про основні тенденції розвитку іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі. У статті розглянуто сутність педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх вчителів початкової школи в коледжі, проаналізовано різні підходи до трактування поняття «педагогічні умови формування іншомовної комунікативної компетентності». На підставі аналізу підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі виділено п’ять основних умов, а саме: посилення особистісної зацікавленості до ефективного англомовного спілкування у професійній діяльності; залучення майбутніх учителів початкової школи до міжнародного англомовного комунікаційного середовища; моделювання групових комунікаційних заходів із використанням обов’язкового зворотного зв’язку «викладач-студент»; упровадження англомовного консультування з використання хмарних технологій та електронних платформ (коучинг та тьюторство); введення предмету «Іноземна мова» у список обов’язкових на етапі зовнішнього оцінювання для випускників шкіл, що виявляють бажання вступати на спеціальність «Початкова освіта».
7
Chernionkov, Yaroslav. "Професійна мобільність майбутнього вчителя іноземних мов: психологічні та педагогічні умови". Освітній простір України, № 15 (15 квітня 2019): 145–52. http://dx.doi.org/10.15330/esu.15.145-152.
Повний текст джерелаАнотація:
Дане дослідження було проведено з метою визначення основних характеристик теоретико-методологічних основ понять "мобільність", "професійна мобільність майбутнього вчителя іноземних мов", "умов", "педагогічних умов" у вищих навчальних закладах. Автор дослідив, проаналізував і окреслив провідні психолого-педагогічні умови професійної мобільності майбутніх фахівців у сфері іноземних мов (активність практично-педагогічної діяльності іноземною мовою; адаптивність студентів в різних умовах, колективах, ситуаціях, професіях; психологічна підтримка процесу формування професійної мобільності через індивідуальну траєкторію професійної підготовки та професійної реалізації). Автор проаналізував і визначив “педагогічні умови” як: набір необхідних факторів, критеріїв, характеристик, методів; організованого середовища, що впливає на якісне та ефективне вдосконалення процесу формування професійної мобільності майбутніх учителів іноземної мови у вищих навчальних закладах.Визначено основні чинники та критерії процесу формування професійної мобільності студентів іноземних мов (адміністративно-організаційного, змістового, методологічного та особистісного рівнів). На адміністративно-організаційному рівні такі фактори включають: створення кредитної-модульної системи; прийняття єдиної європейської рамки кваліфікацій; існування системи взаємного визнання кваліфікацій та дипломів; створення системи взаємного визнання періодів навчання в інших європейських вищих навчальних закладах. На змістовому рівні провідними факторами у забезпеченні професійної та педагогічної мобільності майбутніх учителів є: інтернаціоналізація змісту навчання та активізація впровадження мови міжнародного спілкування. На методологічному рівні фактори пов'язані з передачею основного акценту на розвиток критичного мислення, творчості, здатності вирішувати проблеми, оцінки ризиків, прийняття рішень, конструктивного вираження почуттів, активізації проектно-дослідної діяльності, рефлексивного мислення. На індивідуальному рівні були визначені фактори, які зосереджують увагу на внутрішній мотивації особистості та здатності вирішувати проблеми, пов'язані з культурними інтересами, прагненнями уникнути повсякденного життя.
8
Kononenko, Inna. "МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СВІТУ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-57-63.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто концепцію мультикультуралізму як передумову підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей у контексті інтеграційних та глобалізаційних процесів у світі. Визначено концепції підготовки кваліфікованих майбутніх спеціалістів філологічних спеціальностей у площині мультикультуралізму. Виокремлено основні принципи основні напрямки професійного становлення майбутніх учителів філологічних спеціальностей у практиці вищої школи, що включають ознайомлення студентів з проблемами становлення та розвитку мультикультурних суспільств, різними аспектами спілкування і стосунків між людьми в них. Охарактеризовано засоби підготовки студентів до міжкультурної комунікації в ході вивчення іноземних мов, формування у майбутніх учителів філологічних спеціальностей інтересу до професійної діяльності, підготовка студентів до використання педагогічних технологій в освітньому процесі для вирішення конкретних навчально-виховних завдань. Розглянуто сучасне реформування системи освіти України як один з компонентів євроінтеграційного процесу, де набуває актуальності питання використання міжпредметних зв’язків між викладанням іноземних мов і міжкультурною комунікацією. Проаналізовано зв’язок між викладанням іноземних мов і міжкультурною комунікацією з позицій мультикультуралізму. Комунікативний аспект розглядається як основа взаємодії майбутніх фахівці філологічних спеціальностей, який передбачає реалізацію мети спілкування між різними соціокультурними групами. Застосування знань про іншомовний соціум забезпечують широкий спектр міжкультурного спілкування, формують готовність студентів до якісного міжкультурного ділового спілкування, до міжнародного професійного співробітництва. Навчання кваліфікованих фахівців філологічних спеціальностей у сфері мультикультуралізму спрямоване на засвоєння іноземної мови на внутрішньому рівні; застосовувати на практиці навички та знання іноземної мови; покращення інтелектуального, загальнокультурного рівня майбутніх фахівців; для занять особистим розвитком; застосування етичних норм спілкування та їх застосування на практиці.
9
ГРОМОВ, Євген. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ BLENDED LEARNING В ІНШОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ (ДОСВІД ПОЛЬЩІ ТА ЧЕХІЇ)". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 65–78. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.399.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначені особливості застосування методики змішаного навчання (blended learning) в процесі іншомовної підготовки майбутніх вчителів нефілологічних спеціальностей у закладах вищої освіти Польщі та Чехії. Здійснено аналіз публікацій європейських, здебільшого польських і чеських, вчених-дидактів, які досліджують різні методики комп’ютерної підтримки вивчення іноземних мов. Наведено основні подібності та відмінності між традиційним, електронним і змішаним навчанням іноземним мовам. Показано, що вивчення іноземної мови значно спрощується за умови використання сучасних ІКТ, які дають можливість поєднати технічні та гуманітарні науки, що, своєю чергою, дає можливість створити відповідне середовище для вивчення мови, поєднати традиційні та інноваційні методи вивчення мови. Використання змішаного навчання (blended learning), в основі якого знаходиться концепція об’єднання аудиторного навчання і технологій електронного навчання, створює сучасному викладачеві необмежені можливості в процесі викладання предмету іноземна мова професійного спрямування. Завдяки гнучкості та доступності, даний метод навчання дозволяє розширити можливості студентів, прийняти до уваги індивідуальні потреби, ритм і темп засвоєння матеріалу, який вивчається; стимулювати утворення активної позиції студента, підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності; зробити процес навчання більш індивідуальним і в той же час персоналізувати навчальний процес. Це допомагає студенту самостійно визначати свої цілі та методи їх досягнення, в той час, як викладач виступатиме в ролі наставника. При розробці курсу за методикою blended learning викладачеві необхідно враховувати багато важливих елементів, щоб забезпечити якість та ефективність навчальної програми, на якій базуються цей курс. Процес розробки, як правило, відбувається у кілька етапів: докладне планування курсу; розробка навчальних матеріалів; розміщення розроблених матеріалів на платформі електронного навчання. За умови правильного розроблення та організації навчання за методикою blended learning, студенти отримують можливість навчатися в своєму власному темпі, в зручному місці та в зручний для них час, а також можливість брати на себе персональну відповідальність за власне навчання. Найбільша перевага комплементарних навчальних курсів полягає в тому, що вони ставлять студента в центр процесу викладання та навчання.
10
ПАНОВА, НАТАЛЯ. "ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЗА ВІДПОВІДНОЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЮ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 260–70. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-260-270.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та шляхи її формування. Проаналізовано поняття технологічної компетентності педагога як складової його професійної підготовки. Визначено, що технологічна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови складається із особистісних характеристик та комплексу знань і умінь як результату їх професійної підготовки, що дозволяє майбутньому фахівцю педагогічної освіти ефективно організовувати освітній процес у школі. Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови є одним із напрямів системи професійної підготовки педагога-словесника. Підсумовуючи зазначене, потрібно підкреслити особливе значення курсу методики іноземної мови, а також важливу роль курсу «Сучасні технології навчання іноземної мови» для технологічного зростання студента. Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчує, що технологічна компетентність майбутнього вчителя іноземних мов складається із особистісних характеристик і комплексу знань і умінь як результату професійної підготовки. Технологічна компетентність дозволяє майбутньому вчителю іноземної мови ефективно організовувати навчально-виховний процес у навчальному закладі, добираючи оптимальні педагогічні технології навчання, здійснювати моніторинг навчального прогресу учнів та своєї власної професійної діяльності. Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови відбувається за умови високого рівня мотивації студентів до навчання, чітко сформульованих цілей лінгводидактичної освіти, збагачення циклу дисциплін професійно зорієнтованої підготовки майбутніх учителів ідеями технологічного й компетентнісного підходів. Технологічна компетентність є необхідною умовою в підготовці майбутнього вчителя закладів загальної освіти, що передбачає спроможність до адекватних дій у змінюваній ситуації на основі неперервного самопізнання й саморозвитку особистості вчителя. Ключові слова: учитель іноземної мови, технологічна компетентність, професійна підготовка, педагогічна технологія, технологічний підхід до навчання іноземної мови, лінгводидактична освіта.
11
Kolisnichenko, A. I. "НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМ НІДЕРЛАНДСЬКОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ХХ СТОЛІТТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 260–65. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-41.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання розвитку нідерландської педагогічної освіти протягом ХХ ст. та особливості навчання іноземних мов у період активної фази реформ. Актуальність цього питання полягає у дослідженні передумов виникнення напряму підготовки майбутніх учителів іноземних мов як окремої спеціальності педагогічної освіти у Нідерландах. У праці здійснено дослідження історії навчання іноземних мов у Нідерландах із метою визначення хронологічних етапів домінування методичних теорій іншомовної підготовки нідерландських учнів. Значну увагу приділено аналізу впливу освітніх реформ ХХ ст. на вищу педагогічну освіту та зміну підходів і методів викладання іноземних мов. Для розв’язання завдань дослідження використано такі методи наукових досліджень: теоретичний та історико-логічний аналіз, узагальнення та систематизації – під час аналізу теоретичних питань, спрямованих на визначення тенденцій становлення вищої педагогічної освіти у Нідерландах. Огляд ретроспективи виникнення та розвитку педагогічної освіти у Нідерландах дав можливість визначити підґрунтя для появи та виокремлення в окремий напрям професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Здійснений аналіз розвитку педагогічної освіти у Нідерландах показав, що становлення нової педагогічної освіти відбувається внаслідок упровадження обов’язкової освіти. У статті досліджено історію викладання іноземних мов у Нідерландах, завдяки чому уточнено хронологічні етапи становлення іншомовної підготовки майбутніх учителів та зазначено перелік докорінних змін системи навчання. Перший етап характеризується індивідуальною формою роботи з приватними вчителями для її опанування (1500–1800 рр.), другий – суперечками з приводу переваг різних методів викладання іноземних мов та формуванням передумов для здійснення освітніх реформ (1800– 1900 рр.), третій – успішним реформуванням освіти на тлі політичних та соціальних змін у суспільстві (1900–2000 рр.). Теоретичний аналіз здійснення мовної політики у нідерландському суспільстві дав можливість визначити найпоширеніші іноземні мови у сучасній нідерландській освіті, серед яких – англійська, німецька, французька та іспанська. Авторка статті розкриває переваги і недоліки реформ ХХ ст. та їхній вплив на формування академічного напряму підготовки вчителів іноземних мов. Це дослідження дає можливість простежити чинники успіху реформування освіти та на досвіді Нідерландів виявити позитивні заходи, які вивели сучасну нідерландську освіту на досить високий рівень серед інших європейських країн.
12
Ревенко, Вікторія Володимирівна. "Інтерактивні технології як засіб формування граматичної компетенції майбутніх учителів іноземних мов". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 90–93. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3121.
Повний текст джерелаАнотація:
Ревенко В. В. Інтерактивні технології як засіб формування граматичної компетенції майбутніх учителів іноземних мов.
У статті розглянуто можливості інтерактивних технологій як засобу формування граматичної компетенції майбутніх учителів іноземних мов. Автором наводяться приклади використання деяких інтерактивних методів на заняттях з практичної граматики англійської мови.
13
Dmytruk, L. A. "Learning English through the integration of students’ educational-cognitive and self-educational activities." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 281–88. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є теоретичне обґрунтування та презентація результатів експериментальної перевірки дидактичної моделі системи організації інтеграції навчально-пізнавальної та самоосвітньої діяльності майбутніх учителів іноземної мови. Розроблена концепція інтеграції навчально-пізнавальної та самоосвітньої діяльності студентів, яка базується на різних дидактичних підходах та ключових положеннях теорії діяльності, передбачає: оптимізацію змісту професійної освіти майбутніх учителів іноземних мов з урахуванням професійно- особистісних потреб майбутніх фахівців і вимог сучасного суспільства� з’ясування форм і видів навчально-пізнавальної та самоосвітньої діяльності� урахування основних аспектів дидактичного про- цесу у вищій школі (мотиваційного, організаційного, технологічного) та забезпечення вирішальних компонентів (мотиваційно-ціннісного, змістового, процесуально-діяльнісного, рефлексійного)� ство- рення необхідних умов для саморозвитку, самоконтролю, самоосвіти та самореалізації майбутніх учителів англійської мови.
14
Ткаченко, Н. М. "СТАН ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ В ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ". Педагогіка та психологія, № 63 (квітень 2020): 168–78. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз стану проблеми формування професійного іміджу вчителів іноземних мов в освітній практиці. Підкреслено, що наразі триває робота над розробленням стандартів вищої освіти з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, тому перелік компетентностей, якими має характеризуватися випускник ОП за предметною спеціальністю 014.02 Середня освіта (Мова і література (з вказанням мови)) досі відсутній. Кваліфікація випускника цієї предметної спеціальності відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій. За результатами вивчення освітньопрофесійних програм підготовки фахівців за спеціальністю 14.02 Середня освіта. Мова та література (із зазначенням мови) окреслено виявлені загальні тенденції. Серед них: відсутність чіткого завдання формування професійного іміджу майбутніх учителів іноземних мов у процесі їх підготовки у ЗВО; зорієнтованість ОПП на розвиток фахових компетентностей майбутніх фахівців та відсутність належної уваги розвитку особистості майбутнього педагога, у якого професійні знання та вміння поєднувалися б із затребуваними в професії особистісними характеристиками, розвиненим емоційним інтелектом і стресостійкістю, спрямованістю на ділову самопрезентацію, зовнішню привабливість і хороші манери; наявність компетентностей, що хоч і віддалено, але орієнтують підготовку майбутніх учителів іноземних мов на створення професійного іміджу. Репрезентовано результати самооцінювання науково-педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес у ЗВО, щодо їхньої готовності до реалізації ідей іміджелогії у професійній діяльності та сформованості їх власного професійного іміджу. Отримані дані засвідчили фрагментарність знань респондентів про імідж як феномен, недостатнє володіння механізмами іміджетворення, наявність утруднень у формуванні власного професійного іміджу, що свідчить про недостатню готовність більшості науково-педагогічних працівників до іміджетворення.
15
Rogulska, Oxana. "Особливості підготовки майбутніх учителів іноземної мови в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 224–31. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.224-231.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито доцільність створення та підтримки інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти та проаналізовано погляди науковців щодо визначення поняття “інформаційно-освітнє середовище закладів вищої освіти”; схарактеризовано інформаційно-освітнє середовище Хмельницького національного університету та розкрито особливості підготовки майбутніх учителів іноземної мови в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти. Доведено, що інформаційно-освітнє середовище має чималий потенціал для підвищення якості навчання майбутніх учителів іноземних мов та сприяє усвідомленню студентами особливостей майбутньої професійної діяльності, розвитку особистісних та професійно важливих якостей студентів, необхідних для успішного опанування майбутньої професії; побудові індивідуальних освітніх траєкторій; розвитку творчих здібностей.
16
Дядченко, Олена. "ДИДАКТИЧНИЙ СУПРОВІД НАВЧАННЯ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 188–96. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.188-196.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена організації дидактичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов в плані оволодіння ними англійською мовою для ділового спілкування. Дидактичний супровід навчання ділової англійської мови майбутніх учителів розглядається у двох площинах: дотримання дидактичних принципів навчання й забезпечення майбутніх учителів дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні. Серед усіх дидактичних принципів для навчання ділової англійської мови необхідними є принципи науковості, свідомості, доступності, зацікавленості, мотиваційної насиченості, повного засвоєння навчального матеріалу. В якості забезпечення дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні розглядаємо електронний дидактичний матеріал, ефективність використання якого була підтверджена в процесі віддаленого навчання у період карантину. Використання електронного дидактичного супроводу уможливлює індивідуалізацію, диференціацію та інтенсифікацію академічного процесу, посилення мотивації, формування професійної компетенції, здійснення контролю, візуалізацію навчальної інформації за допомогою мобільних додатків, моделювання міжкультурного спілкування, враховуючи соціокультурні відмінності носіїв англійської мови й українців. Основні правила ділового спілкування, необхідні для взаєморозуміння, такі як дотримання різниці між формальним і неформальним спілкуванням та уникнення сленгу, жаргону, сумнівних виразів; використання офіційних мовних конструкцій, прийнятних в певній сфері діяльності; уникання скорочень тощо згадуються в статті.Ключові слова: дидактичний супровід; майбутні вчителі іноземних мов; ділова англійська мова; електронний дидактичний матеріал.
17
ГОСТРА, Катерина. "СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 250–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-250-259.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Статтю присвячено висвітленню проблеми використання інтерактивних методів навчання на уроках російської мови як іноземної. Установлено, що ці методи є ефективними завдяки своїй практичний спрямованості, тому часто застосовуються в процесі навчання іноземних мов. Визначено, що інтерактивні методи будуються на взаємодії учнів, спрямовані на розвиток їхніх комунікативних умінь і навичок, передбачають формування умінь спілкуватися іноземною мовою в різноманітних комунікативних ситуаціях, що позитивно впиває як на підвищення рівня володіння іноземною мовою, так і на розвиток особистісних якостей учнів. На підґрунті визначення принципів інтерактивного навчання (діалогічної взаємодії, кооперації й співробітництва, активно-рольової (ігрової) і тренінгової організації навчання) виділено та схарактеризовано умови ефективного використання інтерактивних методів (створення комфортної атмосфери; використання відповідних до рівня підготовки та віку учнів завдань; розробка цікавих змістовних завдань; залучення елементів гри). Установлено, що використання інтерактивних методів сприяє створенню комфортної робочої атмосфери; формуванню мовленнєвих навичок, відпрацюванню моделей спілкування: дозволяє створити ситуацію спілкування іноземною мовою в реальному часі; сприяє розвитку особистісних якостей учнів (уміння працювати в команді, нести відповідальність за результат власної діяльності тощо); дозволяє залучити кожного учня до активної діяльності. Визначено недоліки використання інтерактивних методів у процесі навчання (часові витрати на підготовку, складність зворотного зв’язку учителя з кожним учнем) та шляхи їх подолання. Описано методику використання ігор на уроках російської мови як іноземної, наведено приклади ігрових завдань різного типу (лінгвістичні, лексичні, рольові, лінгвокраїнознавчі, креативні). Установлено, що включення інтерактивних методів може відбуватися на будь-якому етапі уроку. Доведено, що різноманітність прийомів інтерактивного методу, їх спрямованість на підвищення в учнів інтересу, мотивації до предмету, що вивчається, робить цей метод доцільним та ефективним у процесі іншомовного навчання. Ключові слова: метод навчання, інтерактивні методи навчання, ігрові вправи, іншомовне навчання, урок російської мови як іноземної.
18
Rogulska, Oxana, та Olga Tarasova. "Технології підготовки майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти України". Освітній простір України, № 15 (15 квітня 2019): 111–23. http://dx.doi.org/10.15330/esu.15.111-123.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості використання методів, засобів, форм і технологій навчання у підготовці майбутніх учителів іноземних мов; розглянуто погляди провідних науковців на проблему класифікації методів навчання; охарактеризовано низку інтерактивних методів, засобів, форм та технологій, що є ефективними у підготовці майбутніх учителів іноземної мови до професійної діяльності. Наголошено, що інтерактивна взаємодія, на основі якої розроблено досліджені методи навчання, характеризується високим показником інтенсивності спілкування учасників, їх прямою комунікацією, допомагає урізноманітнити сприйняття інформації й покращити таким чином її засвоєння. Використання інтерактивних методів навчання спонукає не лише студента, але й викладача до постійної творчості, сприяє розвиткові педагогічних здібностей, орієнтує на пошук унікальних якостей студентів, особливостей їх мислення.
19
Гронь, Лариса. "АКТИВІЗАЦІЯ УСНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МОВНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.230.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Стаття присвячена проблемі активізації усної комунікативної діяльності студентів мовних факультетів закладів вищої освіти. У роботі наведено загальну характеристику технології проектного навчання як одного із важливих інноваційних методів активізації іншомовної комунікативної підготовки майбутніх учителів іноземної мови та розглянуто шляхи її реалізації у системі навчання іноземних мов у вищій школі; проаналізовано ознаки основних типів навчальних проектів, методичні етапи роботи за проектною технологією (етап планування, аналітичний етап, етап узагальнення інформації, етап презентації, оцінювання); наведені фактори, що впливають на ефективність управління самостійною роботою за допомогою проектної технології. Відмічається, що метод проекту стимулює активне іншомовне спілкування та самостійну продуктивну діяльність студентів, посилює мотивацію до навчання, що сприяє підвищенню рівня практичного володіння іноземною мовою в цілому та створює максимально сприятливі умови для розкриття їх творчих здібностей. У процесі проектного навчання у студентів розвивається потреба у самостійному набутті знань у процесі вирішення практичних проблем, вміння дослідницької роботи та критичного мислення.
20
Bey, Iryna. "Паритетний діалог як чинник суб’єкт-суб’єктної взаємодії в процесі спілкування викладача і студента факультету іноземних мов". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 135–41. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.135-141.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблеми педагогічної взаємодії в процесі підготовки майбутніх учителів іноземних мов до проектної діяльності в закладах загальної середньої освіти.З цією метою представлено теоретичний аналіз суб’єкт-суб’єктної взаємодії в системі стосунків “викладач-студент”; обґрунтовано універсальні принципи побудови і ведення паритетного діалогу учасників освітнього процесу вищої школи. Визначено низку діалогічних умінь, якими має оволодіти майбутній учитель іноземних мов: мотиваційні, комунікативні, організаторські, гностичні, емоційні та оцінні. Автором доведено важливість паритетного діалогу як такого, що забезпечує рівність психологічних позицій, взаємні гуманістичні відносини, активність викладача та студентів, готовність прийняти співрозмовника, взаємодіяти з ним.
21
Semenova, Olga. "Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземної мови". Освітній простір України, № 11 (16 жовтня 2017): 100–104. http://dx.doi.org/10.15330/esu.11.100-104.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зосереджено увагу на важливості соціокультурного аспекту у процесі вивчення іноземних мов. На основі аналізу наукових джерел автором розкрито сутність терміну “соціокультурна компетенція” та підкреслено необхідність залучення всіх компонентів соціокультурної компетенції у навчальному процесі. Зазначено, що у структурному плані соціокультурна компетенція є комплексним явищем і включає в себе набір компонентів, які відносяться до різноманітних категорій: лінгвокраїнознавчий, соціально-психологічний, культуро¬логічний компоненти. Стисло описано основні фактори впливу на формування та розвиток соціокультурної компетенції.Наголошується на доцільності культурологічної спрямованості навчання іноземним мовам. Подальше вивчення запропонованої теми стане корисним у пошуку нових, більш ефективних методів навчання іноземним мовам.
22
Карпенко, Євгенія Миколаївна, та Магда Айтай-Хорвас. "ЦИФРОВЕ ОПОВІДАННЯ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Information Technologies and Learning Tools 81, № 1 (23 лютого 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3149.
Повний текст джерелаАнотація:
Цифрове оповідання є інноваційною освітньою технологією та популярним педагогічним інструментом активізації пізнавальної діяльності школярів на уроці іноземної мови. У статті розглядаються можливі шляхи використання цифрового оповідання як освітньої технології активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроці іноземної мови. Визначено прогресивні ідеї педагогічного досвіду в цій сфері. Автори аналізують поняття «цифрове оповідання» і пропонують можливі шляхи його застосування вчителями іноземних мов початкової ланки на основі використання прогресивних ідей, які відповідають інноваційним освітнім тенденціям. Основною метою використання цифрового оповідання як освітньої технології активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроці іноземної мови є розвиток мислення учнів, підвищення рівня їх пізнавальної здатності, а також розвиток їх емоційної культури. Історії, на основі яких створюються цифрові оповідання, можуть походити зі всього світу і розповідати традиційні історії та сучасні перекази казок, історії про тварин, про повсякденне життя, історії з інших культур і фантастичні історії тощо. Учитель може обрати історію, яка найбільше відповідає мовному та когнітивному рівню дітей. Крім того, у процесі створення цифрового оповідання вчитель може самостійно дібрати навчальний матеріал, щоб домогтися максимального навчального ефекту. Діти можуть аналізувати та працювати зі змістом цифрового оповідання для кращого набуття знань з іноземної мови, наприклад, аналізувати сюжет та персонажів, вказуючи основні подробиці, порівнюючи події, висуваючи припущення, інтерпретуючи малюнки тощо. Своєю чергою. це сприятиме розвитку вмінь говоріння, читання, аудіювання, розширить словниковий запас дітей та оптимізує процес вивчення іноземної мови в цілому.
23
Chernii, Myloslava M. "ОРГАНІЗАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗА ДОПОМОГОЮ СОЦІАЛЬНИХ СЕРВІСІВ". Information Technologies and Learning Tools 37, № 5 (26 жовтня 2013): 99–115. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v37i5.878.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині особливо актуальною стає проблема спілкування та розвитку комунікативних навичок майбутнього вчителя, так як комунікативна культура є основною структурною складовою його професіоналізму. Школи і класи, як звичайні, так і віртуальні, повинні мати вчителів, озброєних технологічними ресурсами й уміннями, і які вміють ефективно навчати предмету з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Усе зводиться до того, що сучасний учитель вимушений бути обізнаний з новітніми технологіями, які можуть йому допомогти організувати навчання і спілкування. Тому особливо важливу роль слід приділяти підготовці майбутніх учителів і вектору застосування соціальних сервісів в організації спілкування в процесі навчання.
24
Бедевельська, Маріанна. "Педагогічні умови ефективності підготовки майбутніх учителів іноземних мов". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 14–20. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2857.
Повний текст джерелаАнотація:
Бедевельська М. В. Педагогічні умови ефективності підготовки майбутніх учителів іноземних мов.
У статті визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови дієвості педагогічної технології формування педагогічної майстерності майбутніх учителів іноземних мов на засадах компетентнісного підходу: створення мотиваційного середовища, упровадження особистісно орієнтованого і проблемного навчання, забезпечення професійної адаптації.
25
Поліщук, Г. В. "КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 84–90. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором запропоновано розроблення концептуальної моделі формування конфліктологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі професійної підготовки, оскільки на сучасному етапі розвитку науки та суспільства тема конфліктології набуває поширення у педагогіці з її подальшою практичною імплементацію в освітній процес. Метою роботи є виявлення причинно-наслідкових зв’язків між складовими частинами цілісної системи впливу на досліджуваний об’єкт на основі розробленої наукової концепції. Установлено, що головним завданням концепції є її ефективне формування для задоволення особистісних і суспільних потреб через професійну підготовку в закладах вищої освіти задля забезпечення майбутніх учителів іноземних мов знаннями з педагогічної конфліктології й актуалізація їхнього особистого досвіду для формування власної індивідуальної стратегії подолання конфліктів через оволодіння інноваційними технологіями розв’язання конфліктних ситуацій. Систематизовано перелік нормативних документів, що засвідчують концептуальне та правове підґрунтя формування конфліктологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. У статті запропоновано аналіз напрацювань сучасних дослідників щодо логіки педагогічного моделювання у науковій парадигмі. Визначено основні принципи процесу побудови моделей: адекватність, точність, універсальність, доцільна економічність. Детальний опис отримала авторська концептуальна модель формування конфліктологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Визначена блочна побудова моделі, а саме: методологічний блок, організаційний, технологічний, результативний. Проаналізоване змістовне наповнення кожного з блоків. Установлено зв’язки між визначеними блоками. Доведено, що розроблена концептуальна модель формування конфліктологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов сприятиме ефективній підготовці компетентного фахівця, орієнтованого на постійний професійний розвиток, самовдосконалення, що забезпечить йому в подальшому високий рівень конкурентоспроможності, продуктивності професійної діяльності.
26
Дуброва, Світлана. "Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов до формування комунікативної компетенції учнів основної школи: програма, методика та результати експериментального дослідження". Освітній вимір 44 (19 лютого 2015): 36–43. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2648.
Повний текст джерелаАнотація:
Дуброва С. В. Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов до формування комунікативної компетенції учнів основної школи: програма, методика та результати експериментального дослідження.
У статті висвітлено мету, суть, програму та методику експериментального дослідження, представлено його результати – динаміку та рівні розвитку когнітивно-операційного й оцінно-результативного компонентів готовності майбутніх учителів іноземних мов до формування комунікативної компетенції учнів основної школи на різних етапах експериментального навчання.
27
Радченко, А. Ф. "Організація дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов на заняттях з української мови". Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки, вип. 1 (2017): 177–83.
Знайти повний текст джерела
28
Riezina, Olga V. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ СТВОРЕННЮ ЦИФРОВИХ ЧАСТОТНИХ СЛОВНИКІВ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 214–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2498.
Повний текст джерелаАнотація:
Частотні словники створюються для виявлення найбільш використовуваних слів у природній мові, мові письменника, певному творі тощо. Цими словниками послуговуються при вивченні іноземних мов; розробці інших видів словників; проектуванні мовних експериментів; проведенні досліджень у галузях лексичної семантики, психолінгвістики, морфології та інших; створенні прикладних програм, орієнтованих на опрацювання природної мови. Інформаційно-комунікаційні технології, доступ до величезних електронних лінгвістичних корпусів, національних баз даних слів, заснованих на субтитрах телевізійних програм та фільмів, значно прискорили дослідження в галузі статистичного опрацювання текстів. Зважаючи на те, що частотні словники широко використовуються в різних сферах діяльності, а їх побудова передбачає розв’язання широкого кола лінгвістичних задач, доцільно розглянути технологію створення таких словників у процесі підготовки фахівців з прикладної лінгвістики та комп’ютерних наук, учителів інформатики. У статті розглядається методика навчання студентів створенню частотних словників. Запропоновано алгоритм побудови частотного словника. Аналізуються особливості реалізації кожного кроку алгоритму з використанням мови Python, яка є популярною мовою програмування з відкритим кодом та великими бібліотеками. Автор наводить програмні коди та обґрунтовує використання відповідних модулів, методів опрацювання рядків, функцій, констант, структур даних, регулярних виразів. Запропонована методика спрямована на: 1) підвищення мотивації студентів до навчання та 2) розкриття практичної значущості засвоєних ними методів та прийомів програмування. Автор вважає, що підхід, представлений у цій статті, може бути корисним викладачам дисциплін інформатичного циклу.
29
Вєтрова, Ірина, та Олена Вєрьовкіна. "АВТОНОМІЯ ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (30 травня 2020): 78–85. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.227.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Стаття присвячена актуальній проблемі визначення автономії вчителя іноземної мови. Автор на основі ретроспективного аналізу зарубіжних праць аналізує й узагальнює наукові погляди на визначення поняття. У статті зазначено поетапний шлях розгляду зарубіжними авторами поняття автономії вчителя. Простежено зміни тлумачення з урахуванням взаємозв’язку автономії учня та автономії вчителя, висвітлено узагальнені погляди на поняття автономії вчителя залежно від характеристик, включених у дефініцію. Автором здійснена спроба розглядати трактування терміну відповідно до фаз становлення вчителя іноземної мови. У роботі означені певні суперечності, які перешкоджають вітчизняному майбутньому вчителеві іноземної мови розвивати автономію упродовж фахової підготовки. Наголошується на важливості розвитку автономії ще впродовж педагогічної підготовки майбутнього вчителя у вищому навчальному закладі, створивши відповідні умови та оновлюючи методичну програму. Відзначено, що підготовці майбутніх вчителів до впровадження навчальної автономії значно сприяла програма з методики навчання англійської мови в рамках спільного проекту Міністерства освіти та науки України й Британської Ради „Шкільний учитель нового покоління”.
Ключові слова: автономія вчителя, автономія учня, професійний розвиток учителя іноземної мови, методична підготовка вчителя.
30
Ревенко, В. В. "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 238–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4841.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено роль інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх педагогів. Виявлено особливості застосування інтерактивного навчання у підготовці учителів гуманітарних спеціальностей. На основі даних констатувального експерименту з’ясовано причини недооцінки викладачами та студентами інтерактивних технологій навчання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Виокремлено дидактичні умови, що забезпечують ефективне застосування інтерактивних технологій.
31
Житницька, Анастасія. "МІСЦЕ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ У ПРОФЕСІОГРАМІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.64-72.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті проаналізовано професіограму сучасного вчителя іноземної мови з огляду на вимоги сьогодення; уточнено складники професіограми, а саме: базовий, особистісний, соціальний, професійний; виявлено модель формування креативного мислення майбутніх фахівців, яку складають природні здібності, внутрішньо особистісні фактори, середовищні детермінанти та набуті навички. Обґрунтовано, що якість підготовки майбутнього вчителя іноземної мови безпосередньо залежить від соціально-економічних умов та викликів, які постали перед сучасними закладами вищої педагогічної освіти. Відкриваються кордони, можливості міжнаціональної взаємодії як на економічному, так і на культурному рівнях, зростає роль міжнародної комунікації, що зумовлює вибудовування якісно нової підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, перегляду його професіограми та процедури підготовки. Акцентовано увагу на тому, що сутнісними характеристиками креативного мислення є технологічні елементи навчальної діяльності, які вчитель пропонує або змінює в залежності від ситуації; змістові елементи навчання (культурно-історичні аналоги, інформаційні дані, власні судження); когнітивні способи навчання (питання, протиріччя, узагальнення); дії, що викликають або стимулюють креативну діяльність учнів (схвалення, захоплення, заохочення). Доведено, що креативне мислення вчителя іноземної мови забезпечує врахування ним психологічних і вікових особливостей учнів; використання сучасних форм, методів, прийомів і засобів навчання; створення атмосфери, яка сприятиме генерації учнями нових ідей і думок та необхідного творчого середовища, що передбачає зміни просторово-предметного оточення, програм і засобів навчання; збільшення проєктної, командної та групової діяльності в педагогічному процесі; поєднання класичних варіантів організації навчального простору з новітніми, наприклад, мобільними робочими місцями, що легко трансформувати для різних видів роботи; планування та дизайн навчальних приміщень з урахуванням вимог ергономіки; використанням нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання.
Ключові слова: підготовка; учитель; іноземна мова; творчість; креативність.
32
Лопатич, Рита Володимирівна. "Етапи формування логічної культури майбутніх учителів іноземної мови". Освітній вимір 45 (25 червня 2015): 65–68. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2583.
Повний текст джерелаАнотація:
Лопатич Р. В. Етапи формування логічної культури майбутніх учителів іноземної мови.У статті визначено етапи формування логічної культури майбутніх учителів іноземної мови: мотиваційний, технологічний та рефлексивно-аналітичний. З’ясовано методи тазаходи, які підвищують рівень сформованості логічної культури майбутніх учителів іноземної мови.
33
Семенова, Ольга. "Метод проектування як один з активних методів формування функціональної компетентності майбутніх учителів іноземної мови". Освітній вимір 43 (11 грудня 2014): 249–53. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2761.
Повний текст джерелаАнотація:
Семенова О. О. Метод проектування як один з активних методів формування функціональної компетентності майбутніх учителів іноземної мови.
У статті розглянуто один з активних методів формування функціональної компетентності майбутніх учителів іноземної мови – метод проектування. З’ясовано проблеми компетентнісного підходу у підготовці вчителів іноземної мови.
34
ГАРМАШ, Олена, та Світлана ОМЕЛЬЧЕНКО. "СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ТЬЮТОРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 202–12. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-202-212.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню проблеми моделювання структури та змісту тьюторської компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Автором зазначено, що в професійній педагогіці сьогодні актуальною постає проблема пошуку шляхів забезпечення реалізації індивідуального запиту на освіту кожної дитини. Можливим рішенням цього завдання є організація навчання за допомогою тьюторського супроводу, що вимагає належної підготовки здобувачів педагогічних закладів вищої освіти. Проаналізовано дотичні наукові джерела з метою встановлення підходів науковців у розумінні компонентів структури тьюторської компетентності та характеристиці її змістового наповнення. Визначено власну структуру тьюторської компетентності майбутніх учителів іноземних мов як сукупність взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, особистісно-рефлексивного. Встановлено, що мотиваційно-ціннісний компонент складається з мотивів до опанування необхідних знань та зміни своєї професійної ролі з “останньої інстанції знань” на того, хто супроводжує й інтересів до тьюторської діяльності. а також дотриманні тьюторських цінностей. Когнітивний компонент представлено як сукупність педагогічних, психологічних, методичних знань та знань щодо ефективного налагодження комунікації. Діяльнісний компонент складається з фасилітативних, організаційних, аналітичних і комунікативних умінь. Особистісно-рефлексивний компонент розглянуто як сукупність значущих особистісних та професійних якостей (комунікабельність, кооперація, відповідальність, активне слухання, емпатія, адаптивність, емоційна стабільність, інноваційність), а також здатність до рефлексії. Наголошено, що рефлексія в діяльності вчителя-тьютора займає важливе місце, оскільки вона (діяльність) спрямована на залучення учнів до постійного аналізу власних успіхів і невдач на шляху досягнення мрій, пошук конструктивного вирішення проблем, пошук методів і засобів в досягненні очікуваних результатів, що є підґрунтям для налагодження суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Ключові слова: тьюторська компетентість, тьютор, структура, зміст, вчитель іноземних мов.
35
Шумський, Олександр. "РЕФЛЕКСИВНИЙ КОМПОНЕНТ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДО ЛІНГВОСАМООСВІТИ". Collection of Scientific Papers of Uman State Pedagogical University, № 2 (3 грудня 2018): 282–90. http://dx.doi.org/10.31499/2307-4906.2.2018.149257.
Повний текст джерела
36
Olishevych, Violetta. "РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 11 (29 грудня 2019): 233–43. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197236.
Повний текст джерела
37
Шапран, О. І. "Інноваційні методи формування моральної культури майбутніх учителів іноземних мов". Теоретична і дидактична філологія. Серія "Педагогіка", вип. 29 (2019): 182–89.
Знайти повний текст джерела
38
ГАРМАШ, Олена. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТЬЮТОРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Humanities science current issues 1, № 27 (20 травня 2020): 258–64. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/27.203431.
Повний текст джерела
39
Поліщук, Г. В. "КОМПЛЕКСНА МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Наукові записки, № 145 (28 січня 2021): 148–56. http://dx.doi.org/10.31392/nz-npu-145.2019.16.
Повний текст джерела
40
Клак, Інна Євгеніївна, та Надія Іванівна Яценюк. "ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗАСОБАМИ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (22 квітня 2020): 163–76. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2691.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено нові підходи до вирішення актуальної проблеми в галузі теорії і методики професійної освіти – формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів іноземної мови засобами мультимедійних технологій навчання. Здійснено узагальнений аналіз мультимедійних технологій навчання як одного з напрямків інформаційних технологій, обґрунтовано доцільність їх застосування з метою формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів іноземної мови. Проведено педагогічний експеримент та представлено результати дослідження проблеми використання мультимедійних технологій навчання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови, зокрема формування в них іншомовної комунікативної компетентності. Використання мультимедійних технологій навчання забезпечує ефективну та якісну підтримку різноманітних форм професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови; інтенсифікацію розвитку інтелектуальних і творчих здібностей студентів; посилення мотивації до навчання та майбутньої професійної діяльності за рахунок вдалого використання ІКТ; поліпшення якості засвоєння навчального матеріалу; прискорення формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів іноземної мови; гнучкість мислення під час розв’язування професійних завдань у фаховій підготовці майбутніх педагогів у ЗВО. До переваг використання мультимедійних технологій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів іноземної мови належать: висока технологічність їх створення й експлуатації, системність подання навчально-методичних матеріалів, реалізація різноманітних функцій, розширення можливостей у процесі представлення (візуалізації) навчального матеріалу. Використання мультимедійних технологій значно підвищує ефективність викладання навчальних дисциплін за рахунок «швидкого реагування» на запити студентів, створення можливості для своєчасного оновлення начального матеріалу, здатності «підлаштовуватись» під індивідуальні особливості та студентів шляхом представлення різноманітних траєкторій вивчення навчального матеріалу та контролюючих завдань різних рівнів складності.
41
Левринц, Марианна. "СИСТЕМА ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЕЙ ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ В УКРАИНЕ". Научный взгляд в будущее, № 18-02 (1 січня 2018): 50–55. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-18-02-004.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз системи підготовки вчителів іноземних мов в Україні. З’ясовано, що підготовка вчителів-філологів в Україні є сформованою системою, до структури якої входить нормативно-правовий, організаційно-процесуальний, цільовий, змістовий, о
42
Логвіненко, Анастасія. "Використання інтерактивних методів навчання в підготовці майбутніх учителів іноземної мови до толерантної комунікативної діяльності". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 77–81. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2870.
Повний текст джерелаАнотація:
Логвіненко А. Ю. Використання інтерактивних методів навчання в підготовці майбутніх учителів іноземної мови до толерантної комунікативної діяльності.
Статтю присвячено розгляду сутності інтерактивних методів навчання та їх ролі у процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови до толерантної комунікативної діяльності. Наведено приклади інтерактивних форм, що сприяють розвитку комунікативних, творчих здібностей, толерантного ставлення до представників інших народів під час навчання іноземної мови.
43
Климчук, А. М. "Особливості застосування аудіовізуальних технологій у професійній діяльності майбутніх учителів іноземних мов (на прикладі французької мови)". Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Рedagogical Sciences, № 4(95) (18 грудня 2018): 71–75. http://dx.doi.org/10.35433/pedagogy.4(95).2018.71-75.
Повний текст джерела
44
Гладка, О. В. "Активізація пізнавальної діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення іноземної мови". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 269–72. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3324.
Повний текст джерелаАнотація:
Гладка О. В. Активізація пізнавальної діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення іноземної мови.
У статті доведено необхідність активізації пізнавальної діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення іноземної мови та запропоновано найбільш ефективні сучасні методи, які сприяють успішному розв’язанню цього завдання.
45
Levrints, Marianna. "ГУМАНІЗМ ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ У США". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 20 (30 вересня 2019): 40–44. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.40-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Філософія гуманізму становить методологічну основу американської освітньої системи. Проте особливості впливу теоретико-філософських положень гуманізму на фахову підготовку вчителів ІМ (іноземних мов) у США досліджені недостатньо. Мета статті полягає у вивченні концептуальних положень теорії гуманізму, у виявленні її впливу на підготовку вчителів ІМ у США та у визначенні її місця і ролі в американській системі підготовки вчителів ІМ. Дослідження виконане із застосуванням методів аналізу, інтерпретації науково-практичного доробку, синтезу, класифікації, порівняння, за допомогою яких здійснюється співставлення теоретичних та практичних підходів до підготовки педагогічних фахівців у галузі ІМ, узагальнення передового досвіду, представленого у працях американських освітян.
Проведене нами дослідження засвідчило, що основоположні ідеї філософії гуманізму щодо формування цілісної особистості педагога лежать в основі американської системи підготовки вчителів, залишаючись надзвичайно актуальними й нині. У вузькому розумінні гуманізм розглядається як підхід до фахової підготовки вчителів (humanistic based teacher education) у системі педагогічної освіти США. У ширшому сенсі гуманізм становить концептуальну основу фахової підготовки вчителів, засадничий принцип філософії освіти, а також важливу науково-практичну проблему. Першочергове завдання системи педагогічної освіти у розрізі гуманізму становить всебічний розвиток особистості педагога. Цінностями гуманістичної освіти є турбота про людську гідність, автономність, рівноправність і належність. Оптимізація педагогічної освіти передбачає, поряд із формуванням професійних знань та компетентностей, розвиток професійно значущих особистісних якостей майбутніх учителів, педагогічно доцільних форм взаємодії та стосунків між учасниками навчального процесу. У світлі гуманістичного підходу відбувається перегляд ролей учителя, місією якого є фасилітація навчання, тобто сприяння у виявленні учнями власних інтересів, здібностей, автономності тощо.
У прикладній лінгвістиці переосмислення теоретико-практичного доробку гуманізму втілюється в оновленні підходів до викладання ІМ, було запропоновано конкретні навчальні технології, методи і прийоми навчання, які міцно прижились у методичному репертуарі. На нашу думку, майбутні вчителі ІМ, більшість із яких є ознайомленими із засадами гуманізму, мають реалістичне уявлення щодо їх реалізації в навчальному процесі, на відміну від студентів інших спеціальностей. Подальшими перспективами дослідження вважаємо емпіричну перевірку доцільності реалізації гуманістичних принципів у підготовці вчителів ІМ.
46
Пахомова, Олена Володимирівна. "Формування творчої компетентності майбутніх учителів іноземної мови у процесі їх фахової підготовки". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 79–82. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3118.
Повний текст джерелаАнотація:
Пахомова О. В. Формування творчої компетентності майбутніх учителів іноземної мови у процесі їх фахової підготовки.
У статті розкрито сутність поняття «творча компетентність», визначено структуру й схарактеризовано компоненти фахової підготовки майбутніх учителів іноземної мови, розглянуто підходи та шляхи формування творчої компетентності студентів у процесі їх фахової підготовки.
47
Панченко, В. "Умови ефективної організації контролю навчальної діяльності майбутніх учителів іноземних мов". Молодь і ринок, № 10 (153), жовтень (2017): 162–66.
Знайти повний текст джерела
48
Князян, М. О. "Система завдань з формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов". Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", № 12 (2016): 203–8. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2016-0-12-203-208.
Повний текст джерела
49
Шумський, О. Л. "Лінгводидактична технологія формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до лінгвосамоосвіти." Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology" 2, № 16 (2018): 295–300. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2018-16-44.
Повний текст джерела
50
Панченко, В. "Умови ефективної організації контролю навчальної діяльності майбутніх учителів іноземних мов". Молодь і ринок, № 10 (153), жовтень (2017): 162–66.
Знайти повний текст джерела