Статті в журналах: "Установка на здоров'я"

1

Tanasiichuk, Iuliia. "МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНА СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". World Science 3, № 6(58) (30 червня 2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7118.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз мотиваційно-ціннісної складової підготовки майбутнього вчителя фізичної культури фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності. Встановлено, що її характеризує: зрілість і ієрархія мотивів в здоровому способі життя на основі ціннісних орієнтацій, ставлення майбутніх фахівців до здорового способу життя і своєї майбутньої професії як цінності. Звідси мотивуючі діяльність фактори розділені на три групи: потреби, мотиви, ціннісні орієнтації (установки). Можна вважати, що потреби (як джерело мотивації), мотиви (як причини мотивації) і установки (як механізм мотивації), є елементами першого рівня ієрархічної структури мотиваційної готовності. Доведено, щосі інші елементи є похідними від них. Зокрема, до похідних віднесено волю, емоції, цінності, потреби.Показниками мотиваційно-ціннісної сфери обрано: мотиваційну переконаність та ціннісне ставлення до професійної діяльності (націленість на формування ціннісного ставлення до власного здоров’я учнів засобами фізичної культури; переконання в необхідності формування здорового способу життя учнів), усвідомлення соціальної значущості здоров'я та способу життя, необхідного для формування, збереження і зміцнення здоров'я особистості; ціннісне ставлення до здоров'я своїх вихованців і власного здоров'я, усвідомлення здоров'я як цінності, можливості реалізувати свої потреби в здоров'ї в конкретній діяльності, формування позитивного ставлення і ціннісно-смислових установок, переконання в необхідності здорової життєдіяльності для самовдосконалення, самоствердження, для реалізації життєвих і професійних цілей; емоційно-ціннісне ставлення до здорового способу життя; дієвість вольових зусиль для прояву здоров’ятворчості в практичній діяльності, формування якостей, що характеризують психоемоційну стійкість особистості: витримки, тактовності, доброзичливості, акуратності і старанності у зміцненні здоров'я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Падун, М. А., С. С. Белова та Т. А. Нестик. "Установки приверженности масочному режиму российских респондентов в период пандемии COVID-19". Психология. Журнал Высшей школы экономики 18, № 4 (30 грудня 2020): 770–91. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2021-4-770-791.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья представляет эмпирическое исследование установок российских респондентов в отношении масочного режима в начале второй волны пандемии COVID-19 (октябрь 2020 г.; N = 884). Представлен оригинальный опросник из 7 шкал установок приверженности, определяющих следование масочному режиму. Структура установок наилучшим образом описывалась иерархической моделью с общим фактором установки приверженности, тремя факторами установок второго порядка в отношении «дискомфорта в связи с масками», «угрозы COVID-19 для себя и других», «рациональной оценки пандемии COVID-19», 7 факторами частных установок по опроснику. Их составили: 1) просоциальность; 2) толерантность к физическому дискомфорту; 3) страх за себя и близких; 4) антиконспирологическая установка в отношении COVID-19; 5) комфортность общения в маске; 6) принятие ограничений индивидуальной свободы; 7) устойчивость самооценки. Выявлено, что частные установки значимо дифференцировали группы респондентов, различавшихся соблюдением масочного режима и мотивами его неустойчивого соблюдения. Описаны социально-демографические различия в установках и приверженности масочному режиму. Показано, что на уровне установок мужчины менее ориентированы на соблюдение масочного режима: в сравнении с женщинами они менее просоциальны, ассоциируют ношение масок с проявлением слабости, приуменьшают угрозу COVID-19 для себя и близких, менее толерантны к физическому дискомфорту в связи с масками. В заключение обсуждается проблема одномерности самоотчетов об установках приверженности режиму ношения масок. Делается вывод о центральной роли просоциальности как установки на необходимость заботы о здоровье других людей. Обозначаются направления для разработки практических рекомендаций по поддержке приверженности ограничительным мерам при COVID-19 для отдельных групп респондентов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

ТАНАСІЙЧУК, Юлія. "ОБҐРУНТУВАННЯ ДІЯЛЬНІСНО-РЕФЛЕКСИВНОГО КРИТЕРІЮ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 367–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-367-379.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано діяльнісно-рефлексивний критерій готовності майбутнього вчителя фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності. Критеріями обґрунтування обрано: професійну спрямованість, професійну освіченість, професійно-ціннісні орієнтації, професійну рефлексію. Ознаками професійної спрямованості є такі аспекти: мотиваційний (стійка установка та спрямованість на здоров’язбережувальну діяльність; стійкий інтерес до особистості дитини); цільовий (готовність до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання; бажання застосовувати педагогічні знахідки в своїй практиці); особистісний (наявність рис характеру: врівноваженості, активності, діалогічність, конгруентності, емпатії); професійна освіченість (теоретичний (система знань, умінь в області концепцій, підходів, методів, форм виховання основ цінностей здоров'я (харчування, психоемоційна стійкість, самооцінка і рівень домагань, мотивація досягнення, рухова активність тощо), готовність співвіднести з ними свою практику; методичний (професійна компетентність до здійснення здоров'язбережувальної діяльності, здатність застосовувати знання в практичній діяльності; наявність проблематики здоров'я в методичній роботі педагогів); поведінковий (наявність інтелектуально-творчої ініціативи; потреби і здатності до планування і проектування виховного процесу щодо взаємодії з підлітками, виробленні конструктивних прийомів взаємодії) аспекти; професійно-ціннісних орієнтацій (ціннісне ставлення до педагогічної діяльності (аксіологічна спрямованість, визначення мети і особистісного сенсу даної діяльності); ціннісне ставлення до особистості підлітка, ціннісне ставлення до колег, до себе самого як педагога); професійної рефлексії (рефлексивно-оцінний (потреба і здатність педагога до самоаналізу і самооцінки власної діяльності і самого себе як її суб'єкта); комунікативний (уміння аналізувати і рефлексувати комунікативну ситуацію, стиль спілкування, а також оцінювати результати спілкування з підлітками і власний стан). Ключові слова: діяльнісно-рефлексивний критерій, готовність, майбутній вчитель, фізична культура, здоров'язбережувальна діяльність

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

БОЙКО, Юлія. "ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ, КРИТЕРІЇВ ТА РІВНІВ ЇХ СФОРМОВАНОСТІ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНИХ УСТАНОВОК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 182–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-182-194.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ Проблема збереження здоров’я студентської молоді включає аксіологічний контекст (розгляд цінностей здоров’я у сфері мислення студентів, виявлення їх мотивації до здорового способу життя тощо). Суспільні трансформації можуть стати одним із чинників змін ціннісних орієнтацій сучасних студентів. Ці умови створюють новий контекст для дослідження проблем здорового способу життя, виявлення їх місця в системі цінностей студентів. Метою статті є обґрунтування та виділення компонентів, критеріїв та показників аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Визначені компоненти, критерії та показники стають базовими для визначення рівнів сформованості у студентів цього особистісного утворення. У статті досліджуються такі компоненти аксіологічних установок до здорового способу життя: когнітивно-цільовий (знання про здоров’я і здоровий спосіб життя, про цінності здоров’я і здорового способу життя, аксіологічні установки на досягнення мети), мотиваційно-ціннісний (ставлення до власного здоров’я, уміння, позитивні емоції, інтерес та потреби до здорового способу життя), регулятивно-діяльнісний (вчинки та поведінка, що сприяють здоровому способу життя: дотримання вимог здорового способу життя в повсякденному житті) та рівні, які відображають їх сформованість: високий, середній, низький. Розуміння рівнів сформованості аксіологічних установок до здорового способу життя сприяє вирішенню поставленої проблеми й дозволяє зробити певні висновки про результативність цього процесу. Окреслюється перспектива подальших розвідок, яка полягає в розробці моделі формування аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Ключові слова: аксіологічні установки, здоровий спосіб життя, компоненти здорового способу життя, рівні сформованості аксіологічних установок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

БОЙКО, Юлія. "ВПЛИВ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ УСТАНОВОК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 266–78. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-266-278.

Повний текст джерела

Анотація:

Згідно з даними літературних джерел, фахівці вважають, що формування здорового способу життя студентської молоді забезпечується через створення у закладах вищої освіти спеціальних педагогічних умов. В статті встановлено, що формування аксіологічних установок до здорового способу життя у студентів  це багатогранний, суперечливий і цілісний процес, обумовлений сукупністю умов і факторів, які складають причину і рушійну силу його становлення і розвитку, є результатом цілеспрямованого оволодіння студентами знаннями про здоровий спосіб життя, уміннями і навичками його дотримання, набуття досвіду відповідального ставлення до власного життя і здоров’я, що є необхідним для успішної самореалізації у майбутній професійній діяльності. Метою написання статті є обґрунтування педагогічних умов формування установок до здорового способу життя студентів закладів вищої освіти, а саме: сприяння становленню і розвитку у студентів ціннісних орієнтацій на збереження і зміцнення здоров’я в умовах здоров’язберігального освітнього середовища закладу вищої освіти; формування у студентів ціннісного ставлення до здоров’я на основі розробки педагогічної стратегії їхньої мотивації на здоровий спосіб життя; активізація свідомого оволодіння студентами досвідом здоров’язбереження. В сукупності педагогічні умови торкаються когнітивної сфери особистості студента (сприяють усвідомленому ставленню до свого способу життя, усвідомленню значущості здорового способу життя у професійній діяльності, актуалізації потреби в ньому), мотиваційно-ціннісної (сприяють ціннісному прийняттю здорового способу життя) і дієво-практичної (сприяють реалізації потреби в здоровому способі життя в процесі професійного становлення, збагаченню досвіду і залученню до нього). Ключові слова: аксіологічні установки, здоровий спосіб життя, педагогічні умови формування аксіологічних установок до здорового способу життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

ЛЕВИЦЬКИЙ, Олександр, та Олена ТРАЧ. "ВАРІАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 53–58. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.9.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано ціннісну природу здорового способу життя. Аналізується одна з найважливіших проблем сьогодення: формування фізичного, психічного та морального здоров'я студентів в умовах освітнього процесу. Описано, що нині проблеми формування здорового способу життя студентської молоді набули актуальності, бо ключовими чинниками погіршення стану здоров’я молоді стали такі педагогічні моменти, як: стреси, інтенсифікація навчального процесу, низький рівень використання здоров’язбережувальних методик і технологій у навчальному процесі. Проаналізовано та доведено ключові моменти, які вміщують у собі низку педагогічних елементів формування ціннісного ставлення до здоров'я студентів. Зазначено, що стан здоров’я українського студентства – один із ключових чинників здоров’я українського суспільства та нації загалом. З'ясовано, що серед хвороб студентської молоді поширеними є хвороби нервової системи (невротичні розлади), проблеми, пов’язані із серцево-судинною та дихальною системою (фарингіти, хронічні тонзиліти), захворювання кишково-шлункового тракту (гастрити та холецистити) та опорно-рухового апарату. Доведено, що студенти мають низьку емоційну стійкість, постійно перебуваючи у стані стресу. Звернено увагу на основні чинники у формуванні культури здоров'я, залучення студентів до спорту та втілення у повсякденне життя педагогічних рекомендацій, дотримання яких є корисними для здоров’я. Доведено, що проблема формування здорового способу життя молодого покоління викликає тривогу не лише у педагогів, а й на державному рівні. Зазначено, що зміст освітніх програм у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» націлено на використання інноваційних технологій, підходів, форм та методів щодо формування культури здоров'я студентів, що активно впливають на процес вивчення предметів здоров'язбережувального циклу. Описано, що ключовими завданнями педагогічного процесу є: актуалізація знань про ціннісне ставлення студентів до власного здоров’я, усвідомлення ними мотиваційних установок на здоровий спосіб життя та культури здоров'я, ознайомлення молоді з основними принципами та методами профілактики поширених нині інфекційних захворювань, протидія травматизму та нещасним випадкам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ПОПОВКИН, Андрей Владимирович. "Tolerance in Domestic National Politics: Conditions, Risks, and Opportunities." Известия Восточного Института 52, no. 4 (December 2021): 56–64. http://dx.doi.org/10.24866/2542-1611/2021-4/56-64.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматривается вопрос о толерантности как ценностной установке, реализуемой во внутренней политике. В ходе анализа понятия толерантности показано, что она есть ценностная установка, основанная на признании человеческого достоинства. Выявлена одна из основных причин интолерантности – несовпадение ценностных иерархий у людей или социальных групп. Исходя из выработанного понимания толерантности и анализа материала сформулирован принцип духовного здоровья человека (или социальной группы), на основе которого предложено решение проблемы границ толерантности. Рассмотрены проблемы и пути разрешения конфликтов, связанных с неприемлемыми убеждениями и обычаями социальных и этнических групп.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Барзилович, Анастасія Дмитрівна. "ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (14 вересня 2020): 34–48. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-34-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Величезне значення такого блага, як здоров’я, зумовлює необхідність його постійної охорони. Забезпечення громадян лікувально-профілактичною допомогою на високому якісному рівні та в достатньому обсязі залежить від наявної матеріально-технічної бази медичних закладів, професіональної підготовки та кваліфікації спеціалістів медицини. Серед обов’язкових умов надання високоякісних медичних послуг є фінансове забезпечення – один з фундаментальних чинників, що першочергово впливає на розвиток охорони здоров’я й соціально-економічну результативність медицини в цілому. Основною проблемою фінансування установ охорони здоров’я, надання медичних послуг для забезпечення галузі охорони здоров’я, є залишковий принцип, який пов’язаний із хронічним дефіцитом бюджетних коштів, виділених на вітчизняну медицину. У зв’язку із недостатнім фінансуванням та нераціональним використанням коштів державного бюджету, не в повному обсязі задоволення потреб населення в наданні медичних послуг, було прийнято рішення про реформування системи охорони здоров’я в Україні, що дасть змогу в короткі терміни мотивувати медичних працівників до надання якісної медичної допомоги населенню на всіх рівнях. У рамках спеціалізованої та стаціонарної медичної допомоги основним принципом вважається «гроші йдуть за пацієнтом». Установи охорони здоров’я у процесі проведення реформи є тепер фінансово мотивованими на використання доказових (ефективних) методів лікування, щоб можна було позбутися недієвих (недоцільних) процедур. Створення автономності установ охорони здоров’я сприяє тому, що збільшується фінансова та господарська незалежність медичних установ, управління закладами стає більш гнучким, формуються стимули покращення надання якісних медичних послуг населенню, а також одночасно підвищується економічна ефективність використання лікарняних активів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Яремчук, І. В. "ДЕРЖАВНИЙ ВНУТРІШНІЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 408–22. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.408-422.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості здійснення державного внутрішнього фінансового контролю в установах і організаціях медичного профілю в умовах реформування галузі охорони здоров’я в Україні, з’ясовано його недоліки та переваги. Висвітлено зміни державного внутрішнього фінансового контролю в умовах реформування галузі охорони здоров’я. Виявлено вплив державного внутрішнього фінансового контролю на функціонування установи та недоліки у державному внутрішньому фінансовому контролі у закладах охорони здоров’я, розроблено шляхи вирішення знайдених проблем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Журавська, З. "Право засудженого на ізольоване тримання у місцях позбавлення волі як один із заходів забезпечення безпеки". Історико-правовий часопис 15, № 1 (18 лютого 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті питання права засуджених на ізольоване утримання під час відбування покарання у виправних колоніях закритого типу для забезпечення їх безпеки. Відзначено, що в нормативно-правових актах України не врегульовані деякі питання поняття «безпечне місце» і процедура, пов'язана із забезпеченням особистої безпеки засуджених. Запропоновано поняття «безпечне місце в установах виконання покарань», під яким слід розуміти будь-яке спеціально обладнане приміщення, включаючи окрему камеру дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу або карцеру, доступ до якої для сторін конфлікту, інших засуджених або персоналу колонії без спеціального дозволу обмежений або заборонений, і яка максимально забезпечує особисту безпеку засудженого, який відповідно до закону звернувся за допомогою. У статті обґрунтовано пропозицію доповнити ст. 10 Кримінально-виконавчого кодексу обов'язком служби персоналу органів і установ виконання покарання по виявленню джерел небезпеки, які загрожують життю та здоров'ю засуджених у ході відбування покарання, а також пропозицію про доповнення Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань окремим розділом про порядок переведення засудженого в безпечне місце і положеннями про зміст понять «безпечне місце в установах виконання покарань», «небезпека для життя і здоров'я засудженого». Ізоляція засуджених у формі покамерного тримання суттєво впливає на підвищення рівня безпеки засуджених. Так, відповідно до Європейських пенітенціарних правил, пріоритетним є окреме тримання засуджених, тим більше, у країнах Європи таке утримання є звичною практикою. Жодна країна у світі не практикує тримання засуджених великими групами, окрім деяких пострадянських країн, зокрема і наша держава. У зв’язку із зазначеним, варто було б запозичити зарубіжний досвід задля дотримання міжнародних стандартів та пришвидшити перехід від казарменного способу утримання засуджених до покамерного.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Zhylka, N. Ya, та A. V. Kudria. "Тенденції материнської смертності в Україні та її основні чинники". Likarska sprava, № 3-4 (27 червня 2018): 161–68. http://dx.doi.org/10.31640/jvd.3-4.2018(27).

Повний текст джерела

Анотація:

Показник материнської смертності вважають інтегрованим індикатором репродуктивного здоров’я жінок, який відображає не лише стан загального здоров’я, якість медичної допомоги вагітним і рівень організаційної роботи родопомічних установ, а й поєднану взаємодію цих чинників з економічними, екологічними, санітарно-культурними, соціально-гігієнічними та іншими факторами. Показник материнської смертності нині є актуальною проблемою вітчизняної системи охорони здоров’я: за даними МОЗ України, у 2016 р. померло 77 жінок, смерть яких пов’язана з вагітністю. Показник материнської смертності становить 14,5 % на 100 000 живонароджених дітей. За даними Міжвідомчої групи ООН з оцінки материнської смертності (MMEIG), в обчисленні показника ураховують коефіцієнт народжуваності і економічний стан країни, показник материнської смертності в Україні у 5,3 раз (32 на 100 000 живонароджених) перевищує (2010 р.) цей показник у Європейському Союзі (6 на 100 000 живонароджених у 2010 р.). В Україні спостерігається негативна стала тенденція рівня материнської смертності, основними причинами якої є недостатня доступність населення до послуг планування сім’ї; високий рівень патології вагітних; недосконала система стандартизації медичної допомоги; недостатній моніторинговий контроль випадків материнської смерті; недостатня державна підтримка при плануванні та народженні дитини. Впровадження заходів Глобальної стратегії і цілі припинення запобіжної материнської смертності до 2030 р. ВООЗ сприятиме зниженню МС: подолання нерівностей в доступності та якості медико-санітарних послуг в областях репродуктивного здоров'я, здоров'я матерів і новонароджених; забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров'я для всеосяжної медико-санітарної допомоги у сфері репродуктивного здоров'я;подолання всіх причин материнської смертності, репродуктивної і материнської захворюваності та пов'язаних з ними інвалідності; зміцнення систем охорони здоров'я шляхом збору надійних даних з метою реагування на потреби та пріоритети жінок і дівчаток; забезпечення підзвітності для підвищення якості допомоги і справедливості [1].

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Andriyash, Victoria, Oksana Malikina та Elena Polyakova. "МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ФІНАНСУВАННЯ РЕФОРМ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Public Administration and Regional Development, № 5 (10 вересня 2019): 474–92. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.05.01.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядаються особливості міжнародного досвіду фінансування реформ в сфері охорони здоров’я, оскільки витрати на охорону здоров’я європейських країн є одними із ключових показників рівня соціального розвитку й відображенням ступеня уваги, яка приділяється державою та суспільством здоров’ю громадян. Визначено, що рівень національних витрат на охорону здоров’я є відносною величиною, яка розраховується як загальний обсяг державних та приватних витрат на охорону здоров’я протягом календарного року. На основі аналізу встановлено, що в зарубіжних країнах національні витрати на охорону здоров’я складають також кошти зовнішніх запозичень, грантів та пожертвувань від міжнародних установ та неурядових організацій. Розглянуто основні проблеми фінансової підтримки галузі охорони здоров’я та наведено шляхи їх вирішення з урахуванням моделей фінансування цієї сфери в зарубіжних країнах. На сучасному етапі розвитку системи охорони здоров’я України державний та місцеві бюджети залишаються основним джерелом фінансування, але вони ще не в змозі забезпечити його належне функціонування, що вимагає термінового прийняття рішень з використанням існуючих кращих практик зарубіжних країн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Kuryliak, Valentyna. "Практики здорового способу життя Церкви адвентистів сьомого дня в Україні". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (8 червня 2021): 132–65. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.2.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості філософії та практик реалізації принципів здорового способу життя Церквою адвентистів сьомого дня в Україні. Встановлено, що соціальні та культурні зміни, спричинені отриманням Україною статусу незалежності, сприяли відкриттю санаторіїв, пансіонатів, центрів здоров’я вірянами релігійної конфесії адвентистів. Констатовано, що починаючи з 1991 р. адвентисти загалом проводили короткострокові оздоровчі програми та виставки, однак із часом перелаштувалися на західну систему надання послуг на базі постійно діючих оздоровчих установ. Окреслено філософію та практики реалізації здорового способу життя Церквою адвентистів сьомого дня в Україні в контексті роботи медичних, санаторних та оздоровчих закладів, які безпосередньо належать цій релігійній організації. Практична новизна дослідження заснована на матеріалах інтерв’ювання керівників закладів здоров’я, які безпосередно були дотичними до створення медичних установ та реалізації різноманітних адвентистських програм по здоров’ю. Вивлено, що представники інших протестантських та православних конфесій, які відвідували бази відпочинку, змінювали свою думку щодо адвентизму та адвентистів, що, своєю чергою, сприяло створенню атмосфери релігійної терпимості та толерантного ставлення один до одного. Діяльність оглянутих центрів здоров’я, санаторіїв та пансіонатів в основному реалізовує місію Церкви адвентистів сьомого дня, а самі виконавці (персонал) вбачають у профілактиці захворювань та реабілітації пацієнтів свій вклад у служіння Богу. Крім того, в діяльності закладів, які ми дослідили, особлива увага приділяється навчанню принципам здорового способу життя, правильного харчування, водолікування тощо. Визначено, що в основу процесу реалізації програм по здоров’ю покладено принципи християнської етики, якими намагаються керуватися керівники та персонал, вбачаючи у цьому виконання місії Христа на землі, особливо у сфері відновлення та профілактики здоров’я відвідувачів санаторіїв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Чайка (Очеретяна), Ганна, та Валентина Махнюк. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИЛІКАРНЯНОЇ ТЕРИТОРІЇ ПІД РОЗМІЩЕННЯ АВТОСТОЯНКИ ДЛЯ МЕДПРАЦІВНИКІВ ТА ПАЦІЄНТІВ З УРАХУВАННЯМ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 1–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Забезпечення потреби населення у якісних медичних послугах здійснюється, в тому числі, закладами охорони здоров’я приватної форми власності, планування яких проводиться за індивідуальними проектами, що дозволяє більш раціонально, в порівнянні з типовими проектами, використовувати відведену під будівництво земельну ділянку. У зв’язку з ростом автомобілізації населення зростає потреба у місцях для зберігання автотранспорту для пацієнтів, відвідувачів та медичних працівників у безпосередній близькості до закладів охорони здоров’я. Нашим завданням було вивчити питання щодо санітарно-гігієнічних вимог до проектування закладів охорони здоров’я в інших країнах та провести порівняльний аналіз з вітчизняними нормами в частині організації транспортної доступності до закладів охорони здоров’я та розміщення місць для зберігання автотранспорту, що і обумовило актуальність дослідження. В результаті вивчення закордонного досвіду проектування і розміщення медичних установ встановлено наступне: розвиток цифрових медичних технологій, нових технологій лікування, які не вимагають тривалого періоду перебування пацієнтів в умовах закладів охорони здоров'я, що характерно для денних стаціонарів, і вимагає перегляду норм площі земельної ділянки, а саме нормативу 25 м² озелененої території з розрахунку на одне ліжко; для забезпечення умов зберігання автомобілів пацієнтів, відвідувачів і медичного персоналу вважаємо за доцільне впровадження в нормативно-правову базу санітарного законодавства дозвіл розміщення підземних паркінгів на території лікувальних установ, що буде відповідати вимогу чинного містобудівного законодавства (ДБН В.2.2-10-2001); будівництво багатопрофільної лікарні на 155 ліжок із застосуванням компенсуючих заходів: використання прилеглого парку в якості зеленої зони для покриття дефіциту земельної ділянки, пристрій підземного автомобільного паркінгу на 141 машиномісце, розміщення відкритої наземної автостоянки на 38 машиномісць з дотриманням нормативних санітарних розривів по аналогії з закордонними, що сприятиме підвищенню доступності медичних установ для пацієнтів, відвідувачів і медперсоналу і раціонального використання земельної ділянки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Полунина, Н. В., Ю. П. Пивоваров та О. Ю. Милушкина. "Профилактическая медицина – основа сохранения здоровья населения". ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА, № 5 (14 листопада 2018): 5–13. http://dx.doi.org/10.24075/vrgmu.2018.058.

Повний текст джерела

Анотація:

Профилактическая медицина — это комплекс медико-социальных мероприятий, направленных на охрану и укрепление здоровья населения, предупреждение возникновения заболеваний, устранение факторов риска их возникновения. Она включает как медицинские мероприятия, так и создание благоприятных условий труда и быта, отдыха и физического воспитания, организацию здорового и полноценного питания различных групп, оздоровление окружающей среды, повышение благосостояния и улучшение условий жизни населения. В статье представлен обзор научных исследований по оценке воздействия на здоровье населения, в том числе детского, различных факторов внешней среды, предложены конкретные мероприятия по профилактике, опирающиеся на эти исследования, и меры, которые разрабатываются по нивелированию негативных для здоровья факторов и активному внедрению в повседневную жизнь позитивных факторов. Профилактическая модель современного здравоохранения России направлена на предупреждение развития заболеваний детского и взрослого населения, увеличение продолжительности жизни граждан, формирование установок к здоровому образу жизни и создание безопасных условий окружающей среды.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Шевчук О. А. "ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ КОРОСТИ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 202–13. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.276.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано науково-педагогічну літературу, статистичну інформацію Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України щодо показників інфекційного захворювання корости в Україні за 2016-2021 рр., Державної установи «Рівненський обласний лабораторний центр» Міністерства охорони здоров’я України, Комунального підприємства «Обласний центр громадського здоров’я» Рівненської обласної ради. Наголошено на доцільності застосування просвітницько-інформаційної роботи, розробки і впровадження в освітній процес закладу вищої освіти міжгалузевого наукового знання безпекознавчого, оздоровчого характеру щодо формування сучасних фахівців на засадах компетенцій із безпеки життєдіяльності, суспільно-комунікативних, загальнокультурних та професійних компетенцій. Висвітлено проблему збереження громадського і особистого здоров’я через систему взаємозв’язків «людина-суспільство-природа».Порушено проблему недостатньої поінформованості студентів закладу вищої освіти щодо соціально-природних небезпек, що пов’язані з інфекційними хворобами (на прикладі корости). Звернуто увагу на низький рівень знань студентів про способи уникнення та захисту (профілактику) корости.Наведено результати опитування, наголошено на порівняльній характеристиці спалахів захворювання корости в м. Рівне, Рівненській області та Україні за 5,5 років поспіль. Представлено дані дослідницької роботи у доповіді, лекційному та практичному занятті, підготовці студентів до Міжнародної конференції та участь у Круглому столі «Просвітницька робота з учасниками освітнього процесу щодо попередження інфекційних хвороб».Зроблено висновки про необхідність підвищення рівня знань студентів закладу вищої освіти через просвітницьку роботу, виховання культури здоров’я, формування навичок безпечної поведінки впродовж життя, що уможливлює засвоєння теоретичних основ окресленої проблеми і систематизацію теоретичних знань, сприяє гартуванню здорової особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Тихвинский, С. Б., та А. К. Козлов. "КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ФИЗИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ ЗДОРОВЫХ ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИХ КОНСТИТУЦИОНАЛЬНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ". Сбор. мат. межд. науч.-практ. конф., посвященной 30-летнему юбилею Мед. института «Современная медицина новые подходы и актуальные исследования», № 1 (22 жовтня 2020): 432–43. http://dx.doi.org/10.36684/33-2020-1-432-443.

Повний текст джерела

Анотація:

Структура (физическое развитие) и функции (физическая работоспособность) – основные параметры, определяющие физическое здоровье человека. Вместе с тем, очевидно, что в процессе онтогенеза в детском и подростковом возрастах наблюдается индивидуальное – гетерогенное формирование структуры и функциональных особенностей человеческого тела, зависящее как от наследственных, так и разнообразных организменных факторов, таких как двигательная активность; состояние неспецифической резистентности; нейро-иммуно-эндокринной систем; увеличение митохондриальной структуры энергообразования в мышечной ткани, связанной с кислород-транспортной системой; морально-волевыми и ценностно-мотивационными установками. В настоящее время уже очевидно, что только индивидуально обоснованная двигательная активность (тренировка) и комплексные восстановительные мероприятия (сбалансированное питание, рациональный отдых, положительные эмоции) могут существенно повлиять на создание гармонично развитых и физически здоровых детей и подростков.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Колпина Лола Владимировна, Бояринова Ирина Владимировна та Вангородская Светлана Анатольевна. "Некоторые аспекты субъективной детерминации здоровья представителей старших возрастных групп". NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 45, № 4 (17 лютого 2021): 644–54. http://dx.doi.org/10.18413/2712-746x-2020-45-4-644-654.

Повний текст джерела

Анотація:

Трансформация возрастной структуры, имеющая своим результатом увеличение доли пожилых людей в населении, диктует необходимость привлечения внимания научного сообщества к изучению условий и факторов, призванных обеспечить поддержание оптимальных параметров физического, социального и эмоционального благополучия населения старших возрастных групп. Целью данной статьи является анализ влияния на самочувствие представителей старших возрастных групп фактора планирования жизни. На основе данных репрезентативного социологического опроса доказано, что наиболее высокими показателями самооценки здоровья обладают представители старших возрастных групп с горизонтом планирования пять лет и более, планировавшие свою жизнь в пожилом возрасте задолго до его наступления, а также убежденные в том, что здоровье и продолжительность жизни в существенной мере зависят от усилий самого человека. Показано отрицательное влияние негативизации образа старости на самосохранительные установки и поведение в целом. Результаты исследования имеют важное теоретическое и прикладное значение, поскольку способствует развенчанию негативных геронтологических стереотипов и призвано инициировать разработку и внедрение мер, направленных на стимулирование у пожилых людей практик долгосрочного планирования собственной жизни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Pronyushkina, Tatyana Gennadevna, та Olga Nikolaevna Ukolova. "ФОРМИРОВАНИЕ У ШКОЛЬНИКОВ ЗДОРОВОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ В УСЛОВИЯХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, № 1 (4 квітня 2018): 186. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-1-186-199.

Повний текст джерела

Анотація:

Обучение здоровому образу жизни должно происходить как в рамках существующих образовательных программ, при условии выделения в каждой дисциплине ценностного, познавательного, нормативного и деятельностного компонентов здоровьесберегающего содержания, так и на специальных уроках здоровья и во внеурочное время.Разработанная теоретическая модель, с учётом изученных научно-теоретических основ здорового образа жизни детей, будет способствовать успешной работе специалистов. Временные этапы использования данной модели не ограничены.Цель. Изучение особенностей и обеспечение условий формирования установки на здоровый образ жизни у школьников в условиях образовательного учреждения.Метод или методология проведения работы. Изучение литературы по данной проблеме, анализ, беседа, тестирование, обобщение и интерпретация данных, моделирование социальных процессов.Результаты. Одним из вариантов обучения и воспитания здоровому образу жизни у школьников в условиях образовательного учреждения является внедрение специальных междисциплинарных модульных программ.Область применения результатов. Материалы, основные положения и выводы исследования могут быть использованы в практике работы современного образовательного учреждения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

ПАШКОВ, ВІТАЛІЙ, та НАТАЛІЯ ГУТОРОВА. "Імунопрофілактика в механізмі забезпечення та захисту права на здоров’я". Право України, № 2020/03 (2020): 61. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-03-061.

Повний текст джерела

Анотація:

Реалізація права на здоров’я включає в себе надання медичних послуг, зокрема й профілактичного характеру та діагностики, що передбачає наявність добровільної інформованої згоди на медичне втручання. Отже, імунопрофілактика – це один із видів медичних послуг. Однак, на відміну від інших видів медичних послуг, в окремих випадках імунопрофілактика має обов’язковий характер із застосуванням обмежень щодо осіб, які безпідставно відмовляються від вакцинації. Слід зазначити, що проблема імунопрофілактики в Україні є досить складною і недостатньо вирішеною. Низький рівень імунізації населення, невиконання прийнятого Всесвітньою організацією охорони здоров’я Європейського плану дій із вакцинації на 2015–2020 рр. призвели до появи у нашій країні епідемій особливо небезпечних інфекційних захворювань. Метою статті є встановлення обмежень у разі обов’язковості вакцинації, а також методів, які необхідно використовувати у випадку порушення інших прав людини. Методологія цієї розвідки базується на органічному поєднанні загальнонаукових і спеціальних юридичних методів дослідження, серед яких є, зокрема: принципи об’єктивності, деякі прийоми логічного методу, системні та структурно-функціональні методи, метод правового моделювання. Саме для застосування системного аналізу застосовується систематичний метод чинного законодавства, яке регулює судовий розгляд справ, пов’язаних із захистом прав пацієнтів. Структурно-функціональний метод дає змогу виявити основні складові судових міркувань відповідної категорії, а метод правового моделювання – сформувати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та судової практики розгляду справ, пов’язаних із захистом прав пацієнтів. Дослідження невеликого сегмента забезпечення права на здоров’я, зокрема у сфері імунопрофілактики, дає можливість зробити висновок про відсутність в Україні важелів переважного затвердження основних прав і свобод людини. Незважаючи на велику кількість концептуальних і програмних документів, більшість із них або ігноруються із політичних мотивів або після закінчення термінів виконання не оновлюються. Нині фактично не існує єдиної належної концепції державної політики щодо забезпечення фундаментальних прав і свобод, зокрема й у сфері охорони здоров’я, а тим часом право на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я є основним природним, невід’ємним правом людини. Ефективне функціонування галузі охорони здоров’я передбачає злагоджене функціонування тих механізмів, які відповідають за практичну реалізацію соціальних гарантій, зокрема права на здоров’я. З огляду на те, що деякі соціальні гарантії не завжди належним чином виконують установи охорони здоров’я, через діяльність яких на практиці втілюється соціальний обов’язок держави із забезпечення права громадян на охорону здоров’я, зокрема імунопрофілактику, можна зробити висновок, що створення державою умов для проведення імунопрофілактики населення через регулювання відносин у сфері охорони здоров’я і визначення концептуальних засад діяльності установ охорони здоров’я є цілком обґрунтованим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Гуринская, Анна Леонидовна. "Цифровое управление в сфере обеспечения безопасности: восприятие молодыми гражданами новых стратегий полицейской деятельности в России". Государство и граждане в электронной среде, № 3 (12 грудня 2019): 116–31. http://dx.doi.org/10.17586/2541-979x-2019-3-116-131.

Повний текст джерела

Анотація:

Цифровизация управления приводит к изменениям в сфере управления безопасностью и уголовной политике, направленным в конечном итоге на усиление защиты жизни, здоровья, имущества граждан и их повышение их ощущения защищенности. Некоторые из этих трансформаций уже происходят: сокращение численности полиции, сопроизводство в области обеспечения безопасности, расширение применения цифровых технологий в сфере контроля над преступностью. Однако нам не так много известно об отношении граждан к цифровизации и к тем переменам, которые она с собой несет. Исследования показывают, что установки граждан по поводу проблем преступности и уголовной политики предопределяются такими факторами, как пол, идеологические представления, страх перед преступностью и ощущение безопасности. В настоящей работе мы проверяем эти предположения, используя данные опроса молодых граждан из трех городов России (объем выборки – 944 человека). Эффект идеологических установок на отношение к сокращению числа полицейских является смешанным. Девушки, а также молодежь, разделяющая левые убеждения, более склонны поддерживать идею о сопроизводстве безопасности. Ощущение защищенности, опыт виктимизации и левые политические взгляды также предсказывают более высокий уровень доверия к использованию технологий в полицейской деятельности.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Dubyna, Maksym, Maksym Zabashtanskyi та Andrii Rogovyi. "РОЛЬ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 64–73. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-64-73.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті поглиблено теоретичні та прикладні положення функціонування фінансово-кредитних установ у сфері охорони здоров’я. Зокрема, встановлено, що для подальшого розвитку цієї сфери об’єктивно необхідно акти-візувати діяльність зазначених установ у цьому напрямі. Трансформація ролі фінансово-кредитних установ у формуванні фінансових ресурсів закладів охорони здоров’я позитивно вплине на ефективність їхньої діяльності та сприятиме підвищенню якості надання медичних послуг. Також у статті проаналізовано особливості функціонування сучасної моделі сфери охорони здоров’я в Україні та проведено дослідження специфічних рис стратегічного її розвитку. Зокрема, обґрунтовано доцільність активного залучення насамперед банківських установ, страхових компаній до процесу реформування медичної галузі Україні, розширення можливостей комерційних банків щодо співпраці із закладами охорони здоров’я та залучення страховиків до впровадження медичного страхування в країні

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Sirakovska, Olena. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, № 4 (19 квітня 2018): 185–205. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp185-205.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наводиться аналіз даних літератури щодо впливу психологічних факторів на стан репродуктивної системи жінок, оцінюються психофізіологічні стани жінок з різноманітними розладами репродуктивної сфери. Демонструються основні постулати психосоматичної медицини. Розглядається актуальність психологічних методів регуляції емоційних станів жінок з різними проблемами репродуктивної сфери. Підкреслюється важливість гармонізації психологічного стану з метою досягнення репродуктивного здоров’я. Висловлюється пропозиція щодо формування структурних підрозділів психологічної допомоги, які вбудовані в клінічні установи (жіночі консультації, лікарні, поліклініки) з метою профілактики та запобігання розвитку соматичних ускладнень, насамперед, репродуктивної сфери, на фоні негативних емоційних станів, внутрішньо-особистісних та міжособистісних конфліктах, порушення сімейних відносин. Ключові слова: репродуктивне здоров’я, психосоматика, непліддя «нез’ясованої» етіології, психологічні стани.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Лантух, К. О. "БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 4 (21 січня 2020): 88–95. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.88-95.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз практики бюджетного фінансування видатків на охорону здоров’я за період 2014–2018 рр. Встановлено, що в останні роки в Україні отримали розвиток альтернативні форми залучення коштів до фінансування охорони здоров’я, зокрема добровільні лікарняні каси. Апробація нових моделей бюджетного фінансування медичних установ проводиться в ряді пілотних регіонів. Однак механізм бюджетного фінансування системи охорони здоров’я не зазнав суттєвих змін порівняно з радянським періодом. Обґрунтовано, що упродовж 2014–2018 років видатки зведеного бюджету України на охорону здоров’я збільшилися на 66,3 %, що має більше номінальний характер і пояснюється значними темпами інфляції, а не реальним зростанням видатків, оскільки у відсотковому відношенні до ВВП та загальних видатків зведеного бюджету видатки на охорону здоров’я не демонстрували зростаючої тенденції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Мацола, К. В. "СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ МОЛОДШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати анкетного опитування батьків дітей дошкільного віку, які відвідують заклад дошкільної освіти в сільській місцевості. Виявлено, що рівень залученості дітей до спеціально організованих форм фізичного виховання є низьким (21,1%). Натомість діти займаються різними видами діяльності, що не пов’язані з руховою активністю: конструюванням, ліпленням, музично-ритмічною діяльністю, переглядом телепередач, іграми на електронних гаджетах тощо. Під час прогулянок 63,2% дітей грають у рухливі та спортивні ігри. Така ситуація може пояснюватися спортивними традиціями у сім’ї, точніше їх відсутністю. Опитування батьків показало, що 73,8% з них не займаються або не займалися спортом та не мають спортивних розрядів. При цьому 89,5% опитаних визнають важливість дотримання здорового способу життя всіма членами сім’ї. Серед головних факторів здорового способу життя батьки називають: достатнє перебування на свіжому повітрі, заняття фізичними вправами, сприятливу психологічну атмосферу та повноцінний сон, дотримання режиму дня та гігієнічні фактори, загартовування. Велику роль у зміцненні та збереженні здоров’я дітей респонденти відводять закладу дошкільної освіти, який відвідують їхні діти. Більшість батьків задоволені організацією роботи дошкільної установи за такими показниками: доброзичливе ставлення до дітей, турбота про здоровий спосіб життя дітей, висока якість підготовки до школи, якісне харчування, достатня матеріально-технічна база, індивідуальний підхід до дитини. Загалом рівень організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільній установі можна охарактеризувати як задовільний. У ЗДО використовуються різні форми організації освітнього процесу з фізичного виховання. При цьому причинами низької залученості дітей до рухової активності можуть бути: недостатній рівень організації фізичного виховання в сім’ї, соціально-економічні умови життя родини, відсутність фізкультурно- оздоровчих груп, які б зацікавили дитину, в регіоні проживання тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Medynskyi, Serhii, та Yuliia Karvatska. "Генеза наукових підходів до дефініції “здоров’язбереження”". Освітній простір України 17 (22 листопада 2019): 159–70. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.159-170.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються підходи до визначення поняття “здоров’язбереження”, що поєднують у собі всі сфери соціального життя пов’язані із захистом, збереженням, формуванням та зміцненням здоров’я громадян держави. Актуальність дослідження пояснюється значенням “здоров’язбереження” в розв’язанні соціально значущої проблеми охорони здоров’я особистості через залучення до здорового способу життя; великим потоком педагогічних досліджень в цій області; необхідністю приведення в систему розрізнених теоретичних знань. Виявлення особливостей окремих теорій необхідно для їх подальшого розвитку та впровадження в практику, для забезпечення наступності теоретичних досліджень. Досліджено, що здоров’язбереження формує поведінку, охоплює цілісну систему ціннісно-смислових установок, емоційно-вольового досвіду, спрямована на самопізнання, саморозвиток і самовдосконалення індивідуального здоров’я, базується на готовності до практичної діяльності по збереженню здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Филатов, Филипп Робертович. "Психологические технологии оздоровления студентов вуза как компонент формирования антиэкстремистских установок в молодежной среде". Российский психологический журнал 10, № 5 (31 грудня 2013): 86–100. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2013.5.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена возможностям применения оздоровительных психологических технологий в работе по формированию антиэкстремистских толерантных установок в молодежной среде. В статье анализируются проблемы психологического здоровья студентов вуза во взаимосвязи с проблемами толерантности и экстремизма в молодежной среде. Предлагается авторская трехуровневая модель психологического здоровья студентов, описываются его конкретные параметры и интегральные показатели. Приводятся данные мониторинга психологического здоровья студентов разных факультетов ЮФУ (всего 573 респондента), описываются выявленные факторные структуры в подгруппах студентов мужского и женского пола с их качественной психологической характеристикой. Предлагается схема построения оздоровительной работы в вузе на основе предложенной трехуровневой модели психологического здоровья, а также авторская классификация психологических оздоровительных технологий.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Mykhalchuk, V. M., A. V. Kolomoyets та Z. V. Hbur. "МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЛОГІСТИКИ В УПРАВЛІННІ КОМУНАЛЬНИМ НЕПРИБУТКОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ᾽Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (25 березня 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11210.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: розкрити особливості застосування логістичних підходів в управлінні комунальним неприбутковим підприємством (КНП) закладу охорони здоров᾽я. Матеріали і методи. Аналіз (теоретичний огляд наукової літератури з проблеми дослідження); синтез, завдяки якому вдалося з’єднати окремі частини об’єкта у єдине ціле (наведення основних елементів медичного постачання та циклу потоку ресурсів у КНП закладу охорони здоров’я); порівняльний аналіз, що дозволив зіставити явища з метою встановлення схожості чи відмінності між ними. Результати. У статті висвітлено сутність поняття «логістика», «логістична система». Наведено основні функції та складові логістичної системи. Виокремлено елементи медичного постачання ресурсів у КНП закладу охорони здоров’я. Зображено цикл потоку ресурсів у КНП закладу охорони здоров’я. Визначено особливості застосування логістичного підходу в управлінні потоковими процесами медичних установ. З’ясовано, що у КНП галузі охорони здоров’я існують кілька видів потоків (пацієнтів, інформації, фінансів, матеріально-технічних ресурсів), які формують єдиний багатокомпонентний потік, де пацієнти є першочерговими об᾽єктами ефективного управління, оскільки від них залежить динаміка показників інших видів потоків. Ефективний механізм організації логістичних процесів, пов᾽язаних із потоками ресурсів і їх використанням у КНП закладу охорони здоров’я, є одним з елементів оптимізації бізнес-процесів. Зазначено важливість задіяної в бізнес-процесах сукупності потоків ресурсів, що впливає на формування ефективних логістичних систем управління. Розкрито принципи логістики, якими необхідно керуватися КНП закладу охорони здоров᾽я для розвитку логістичних систем: раціональності, цілісності, системності, ієрархії, інтеграції, формалізації і формування. Обґрунтовано необхідність впровадження логістичних інновацій у КНП. Запропоновано напрямки застосування логістики в управлінні КНП закладу охорони здоров’я. Висновки. Впровадження логістичних підходів допоможе підвищити рівень організації роботи медичних закладів, культури обслуговування хворих та, зрештою, розв’язати проблему самофінансування і матеріально-технічного забезпечення всієї галузі завдяки налагодженню їхньої рентабельної роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Волошин, О. Р. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ З ПРАКТИКИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 71–77. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Нині все очевидніше простежується тривожна тенденція погіршення стану здоров’я дітейта підлітків. Близько 90 % дітей дошкільного віку мають відхилення у стані фізичного та психіч-ного здоров’я. Погіршення стану здоров’я відбувається на тлі низької рухової активності. Гіпо-динамія серед дитячого населення досягла 80 %, яка пов’язана із захопленням комп’ютернимиіграми, недостатньою руховою активністю, що своєю чергою свідчить про низький рівенькультури здоров’я батьків, а також про неефективність наявних форм фізичного виховання якв організованих колективах, так і у сім’ї. Для вирішення завдань, пов’язаних з формуваннямкультури здоров’я особистості на різних етапах вікового розвитку, є доцільним звернення досистеми фізичного виховання, що охоплює різні освітні установи та види освіти, в рамках якихможна вирішувати завдання навчання, виховання та розвитку дітей в аспекті залучення їх доздорового способу життя, формування мотивації до здоров’я, здобуття навичок фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Волошин, О. Р. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ З ПРАКТИКИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 71–77. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Нині все очевидніше простежується тривожна тенденція погіршення стану здоров’я дітейта підлітків. Близько 90 % дітей дошкільного віку мають відхилення у стані фізичного та психіч-ного здоров’я. Погіршення стану здоров’я відбувається на тлі низької рухової активності. Гіпо-динамія серед дитячого населення досягла 80 %, яка пов’язана із захопленням комп’ютернимиіграми, недостатньою руховою активністю, що своєю чергою свідчить про низький рівенькультури здоров’я батьків, а також про неефективність наявних форм фізичного виховання якв організованих колективах, так і у сім’ї. Для вирішення завдань, пов’язаних з формуваннямкультури здоров’я особистості на різних етапах вікового розвитку, є доцільним звернення досистеми фізичного виховання, що охоплює різні освітні установи та види освіти, в рамках якихможна вирішувати завдання навчання, виховання та розвитку дітей в аспекті залучення їх доздорового способу життя, формування мотивації до здоров’я, здобуття навичок фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

БАТИРГАРЕЄВА, ВЛАДИСЛАВА. "Замісна підтримувальна терапія у місцях позбавлення волі: pro et contra". Право України, № 2019/07 (2019): 125. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-07-125.

Повний текст джерела

Анотація:

Гострою проблемою, що постає сьогодні перед українським суспільством, є проблема надзвичайно високих темпів поширення немедичного вживання наркотиків. З огляду на те, що не існує універсального засобу подолання цього негативного явища, виникає необхідність опрацьовувати та вживати все нові й нові методики лікування осіб, хворих на наркоманію. Це завдання значно ускладнюється, коли йдеться про засуджених осіб, що перебувають, зокрема, у місцях позбавлення волі. Метою статті є визначення можливості вже на сучасному етапі реформування кримінально-виконавчої системи України запровадити у місцях позбавлення волі замісну підтримувальну терапію (ЗПТ) для всіх наркозалежних осіб, що перебувають у відповідних установах, та визначитися з ефективністю застосування цієї терапії. У статті доводиться, що запровадження практики ЗПТ слід розглядати крізь приз му права засуджених на отримання під час відбування покарання медичної допомоги. Водночас здійснюється аналіз тих чинників, що перешкоджають подальшому поширенню практики зазначеної терапії не лише стосовно тих осіб, що пере бувають у виправних установах, відбуваючи покарання, а й щодо тих, які перебувають у статусі затриманих, обвинувачуваних тощо та тримаються в інших так званих місцях несвободи. Серед таких чинників доцільно вказати на організаційно-правові, матеріальні, етичні та ін. Відсутність ЗПТ у місцях позбавлення волі пояснюється здебільшого невизначеністю процедури її реалізації на рівні відомчих нормативних актів, у зв’язку з чим підкреслюється необхідність прискорення прийняття Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, підрозділів та органів Національної поліції України, Національної гвардії України, слідчих ізоляторів, установ виконання покарань тощо щодо забезпечення проведення ЗПТ стосовно засудже-них, хворих на опіоїдну залежність, проєкт якого вже був розроблений і представлений на обговорення громадськості. На підставі аналізу українського законодавства та з урахуванням непоганих результатів лікування хворих на наркоманію в інших країнах за допомогою програм ЗПТ робиться висновок про те, що загалом не існує нездоланних перешкод для її запровадження у місцях позбавлення волі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

ЧЕБЕРЯЧКО, Сергій, Олег ДЕРЮГІН, Олена ТРЕТЯК та Олег МУХА. "ОЦІНКА ЕРГОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ ЗДОРОВ’Ю РОБІТНИКІВ АВТОСЕРВІСУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (27 листопада 2020): 155–64. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.403.

Повний текст джерела

Анотація:

Професійні захворювання опорно-рухового апарату працівників автосервісу є одними з найрозповсюдженіших серед цієї категорії робітників. Саме вони зменшують продуктивність праці та якість життя. Тому пошук шляхів для забезпечення безпеки і комфорту на робочому місці та обґрунтування рішень щодо удосконалення ергономіки технологічного процесу є актуальним завданням. Мета дослідження - оцінка ергономічних ризиків здоров’ю працівників автосервісу під час здійснення виробничої діяльності, пов’язаної з ремонтом і технічним обслуговуванням автомобілів та обґрунтування способів їх зниження. Для оцінки ризику виникнення професійних захворювань опорно-рухового апарату скористаємось методом швидкої оцінки робочої пози працівників (Rapid Entire Body Assessment worksheet ("REBA")). За результатами проведеного дослідження - встановлено, що найбільша ймовірність захворювання опорно-рухового апарату виникає у працівників шиномонтажу. Для цієї технологічної операції є характерною ручна робота з великим навантаженням при значній кількості незручних поз. Визначено, що найбільш ризикованими операціями з обслуговування є розкручування (закручування шайок) та установка (знімання) колеса, що пов’язано насамперед з поєднанням значного фізичного зусилля і незручної пози. При цьому ймовірність травмування опорно-рухового апарату складає майже - 99%. Наведено характеристику сучасного обладнання для підвищення безпеки праці за ергономічним критерієм – зменшення фізичного навантаження на робітників. Встановлено, що його використання призведе до покращення рівня безпеки на - 60%. В результаті проведеного дослідження, було показано на прикладі проведення оцінки ергономічного ризику, що за його величиною можна визначити найбільш травмонебезпечні операції та обґрунтувати доцільність удосконалення технологічного процесу, зокрема шиномонтажу, за рахунок збільшення використання засобів механізації роботи автомеханіка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Сулумов, С. Х. "ГЕНДЕРНЫЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ РЫНКА ТРУДА". Вестник Чеченского государственного университета, № 3/43 (17 листопада 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.36684/chesu-2021-43-3-49-55.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной статье проведен теоретический анализ конъюнктурных условий формирования рынка труда. Также исследованы институциональная специфика и экономические особенности субъектов рынка труда. Установлено, что современный рынок труда России трансформируется как в плане рабочей силы, так и рабочих мест. Очевидно, что рост численности образованных граждан и демографические процессы в стране способствуют улучшению качества жизни населения и увеличению рабочей силы. Параллельно происходят изменения в системе ценностей и в мотивационных устремлениях работников относительно их трудовой деятельности. Более того, стремительное развитие в сфере технологий и современная гибкость рынка труда ведут к трансформации системных параметров рабочих мест, как количественных, так и качественных. Анализ современного рынка труда, основанный на социальных и экономических показателях, наглядно свидетельствует о том, что женщины более конкурентоспособны, чем мужчины. В современном социуме уровень образования и здоровья у женщин выше, чем у мужчин. Кроме горизонтали гендерного деления вида занятости населения, выделяются и основные причины гендерного разделения в оплате труда, к которым относятся социальные установки дискриминации и роль женщин в социальной сфере. В свою очередь, усложняют данную ситуацию и противоречия в нормативно-правовых актах, где говорится о равенстве полов и в то же время о социальных установках дискриминации. В исследовании использованы научные публикации и данные Росстата, касающиеся гендерных аспектов формирования рынка труда.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Гбур, Зоряна. "СТАНДАРТИ ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Public management 24, № 4 (20 березня 2020): 59–73. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-59-73.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено, що охорона здоров’я є основоположним правом людини і однією з головних умов процвітання та розвитку. Враховуючи зна- чення забезпечення охорони здоров’я на високому рівні, виникає об’єктивна необхідність у створенні та функціонуванні відокремленої організації, відпо- відальної за регуляторну та нормативну діяльність у цій сфері. Відтак було створено спеціалізовану установу в складі Організації Об’єднаних Націй — Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ). Напрямами діяльності цієї організації є: прийняття нормативів, стандартів, програм тощо у сфері охорони здоров’я. Вагомий комплекс з-поміж даних документів складають стандарти, за допомогою яких встановлюються межі, в яких має розвиватись той чи інший напрям охорони здоров’я. Наявність широкого переліку стан- дартів, а також відсутність їх належного відображення у науковій літературі зумовлюються необхідністю їх подальшого вивчення. Розглянуто роль Всесвітньої організації охорони здоров’я у сфері охорони здоров’я, а також досліджено історію її виникнення. Визначено ступінь відображення тематики дослідження у науковій літературі. Проаналізовано результати діяльності ВООЗ, а також визначено організаційну структуру, через яку відбувається реалізація її функцій. Встановлено, що станом на 2020 рік до складу ВООЗ входить 194 країни-члени, а її діяльність здійснюється через 6 регіональних бюро. Визначено основні стандарти, які прийняті ВООЗ в частині охорони здоров’я, а саме: стандарти належної аптечної практики, міжнародні стан- дарти ВООЗ по остеопатії, стандарти GCP — належної клінічної практи- ки, GMP — належної виробничої практики, GLP — належної лабораторної практики, а також стандарти трансплантації органів, тканин та клітин, іму- нізації та стандарти ортезування та протезування. Розглянуто особливос- ті кожного з них, а також напрями застосування. Поруч із цим, вадливою рисою означених стандартів є добровільний характер їх застосування у практиці функціонування сфер охорони здоров’я країн-членів, а також визначення ними не конкретних напрямів їх застосування, а лише своєрідних рамок, в яких цей процес має відбуватися.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Гбур, Зоряна. "МЕХАНІЗМ ТА ІНСТРУМЕНТИ МЕНЕДЖМЕНТУ МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ КОМУНАЛЬНОГО НЕПРИБУТКОВОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РЕФОРМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 75–94. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-75-94.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено особливості сучасної реформи національної сфе- ри охорони здоров’я та особливості державного управління в цій галузі, ви- значено основні проблеми в системі охорони здоров’я України з точки зору населення. Проаналізовано суттєві зміни в медичному секторі з прийняттям реформи, процес підготовки та певні особливості процесу перетворення ЗОЗ у КНП. Розглянуто переваги, ризики та перепони в роботі закладу охорони здоров’я у якості комунального некомерційного підприємства, визначено напрями оптимізації витрат. Вказано на необхідність дослідження проблем менеджменту в системі охорони здоров’я та розглянуто основні компетенції, необхідні менеджеру сучасного КНП. Проаналізовано віддмінності фінансо- вого та управлінського обліку КНП та етапи впровадження управлінського обліку. Доведено, що трансформація медичної галузі неможлива без існую- чих інституційних перетворень, що сприяють подальшому розвитку базових соціальних, політичних й економічних інститутів нашого суспільства, а охо- рона здоров’я розглядається як система взаємопов’язаних економічних сис- тем та механізмів державного управління. В умовах реформування сфери охорони здоров’я існуючі організаційні технології підготовки медичних закладів до зміни організаційно-правової форми з бюджетних установ у КНП (як визначеної на законодавчому рівні обов’язкової передумови впровадження якісно нової системи системи охо- рони здоров’я) виявляються на жаль недосконалими, але готовими до функ- ціонування в конкурентному середовищі. Кожне сучасне КНП є унікальним, має свою організаційну структуру та перелік послуг, тому структура управ- лінського обліку повинна бути зрозумілою, з правильно обраною обліковою політикою, вірогідною інформацією, сприяти правильним управлінським рі- шенням для оптимізації витрат, збільшення дохідності шляхом впроваджен- ня нових медичних послуг та підвищення якості медичного обслуговування. Зроблено висновок, що існуючі сьогодні організаційні технології підготов- ки медичних закладів до зміни організаційно-правової форми з бюджетних установ у КНП виявляються недосконалими, але готовими до функціону- вання в конкурентному середовищі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Вилкова, Юлия Евгеньевна. "AXIOLOGICAL SPACE OF POPULAR SCIENTIFIC VIDEO BLOGGING (ON THE EXAMPLE OF ANIMATION VIDEOS ABOUT THE HEALTH OF YOUTUBE-CHANNEL “NAUCHPOCK”)." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 1(219) (January 25, 2022): 76–83. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2022-1-76-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Введение. Аксиологичность научно-популярного дискурса обусловливается рефлексивно-ценностным аспектом научно-познавательной деятельности, преподнесением информации адресату через призму определенной оценки, особым ценностным статусом адресата в информационно-просветительской коммуникации, а также ценностным потенциалом экстралингвистического содержания информации как предмета коммуникации.Цель – описание аксиологического пространства видеоблога «Научпок» (на примере видеороликов тематической группы «здоровье») и языковых средств его конструирования.Материал и методы. В качестве материала были отобраны 50 видеороликов, связанных с тематикой здоровья, представленные на научно-популярном канале «Научпок» видеохостинга YouTube. Выбор материала аргументирован ролью видеоблогинга в распространении информации и формировании ценностных установок, популярностью канала «Научпок», универсальным характером ценности здоровья, модой и эстетизацией темы здоровья. В работе используются методы аксиологической лингвистики, которые дополняются элементами функционально-прагматического лингвистического анализа.Результаты и обсуждение. Главной структурообразующей ценностью в видеоблоге «Научпок» выступает информация, наблюдается установка на соблюдение таких аксиологических параметров научной информации, как объективность, обоснованность, доказательность, достоверность. В роликах авторы разрушают мифы, устойчивые в обществе. В повествование включается большое количество экспериментально доказанных фактов, исторических экскурсов и справок, цитат ученых, статистических данных и т. д. Аксиологический статус в научно-популярном видеоблогинге также получает качество доступности информации и ее подачи, будучи связанным с антропоцентричностью коммуникации, информационного и оценочного воздействия. Значительное место в достижении цели доступности занимают ресурсы поликодового текста. В роликах наблюдаются рациональные и эмоциональные типы оценки при аргументации. Проанализировано значение речевого жанра совета в аксиологическом пространстве видеоблога. Декларируемыми содержательными ценностями в видеороликах выступают здоровый образ жизни, спокойствие и здравый смысл как отсутствие паники, ответственность за себя и свое здоровье.Заключение. Результаты исследования могут иметь теоретическое и практическое значение для изучения аксиосферы научно-популярного видеоблогинга. Introduction. The axiology of popular science discourse is determined by the reflexive-value aspect of scientificcognitive activity, the presentation of information to the addressee through the prism of a certain assessment, the special value status of the addressee in information and educational communication, as well as the value potential f the extralinguistic content of information as a subject of communication.The purpose the article is the description of the axiological space of the video blog “Nauchpok” (on the example of videos of the thematic group “health”) and the linguistic means of its construction.Material and methods. As a material, 50 videos related to health topics were selected, presented on the popular science channel “Nauchpok” video hosting YouTube. The choice of material is substantiated by the role of video blogging in the dissemination of information and the formation of value attitudes; popularity of the Nauchpok channel; the universal nature of the value of health, fashion and aestheticization of the topic of health. The work uses the methods of axiological linguistics, which are supplemented with elements of functional and pragmatic linguistic analysis.Results and discussion. The main structure-forming value in the Nauchpok video blog is information, there is a tendency to observe such axiological parameters of scientific information as objectivity, validity, evidence, reliability. In the videos, the authors destroy myths that are stable in society. The narrative includes a large number of experimentally proven facts, historical excursions and references, scholarly quotes, statistical data, etc. The axiological status in popular science video blogging also receives the quality of information accessibility and its presentation, being associated with the anthropocentricity of communication, information and evaluative impact. Polycode text resources play a significant role in achieving the goal of accessibility. The videos show rational and emotional types of assessment in argumentation. The importance of the speech genre of advice in the axiological space of the video blog is analyzed. The declared meaningful values in the videos are a healthy lifestyle, calmness and common sense as the absence of panic, responsibility for oneself and one’s health.Conclusion. The research results can be of theoretical and practical importance for studying the axiosphere of popular science video blogging.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

КАНІШЕВСЬКА, Любов. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО БАТЬКІВСТВА В СТАРШОКЛАСНИКІВ ІНТЕРНАТНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 171–82. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-171-182.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито особливості формування готовності до відповідального батьківства старшокласників інтернатних закладів, що зумовлені: 1) специфікою контингенту вихованців (соціальне сирітство, наявність деприваційного синдрому; відсутність можливості засвоєння позитивного соціального досвіду батьків); 2) особливостями організації життєдіяльності вихованців шкіл-інтернатів (вимушена адаптація до великої кількості однолітків; звуження діапазону статевих ролей); 3) урахуванням потенційних можливостей позаурочної діяльності інтернатних закладів; 4) сенситивністю раннього юнацького віку в контексті зазначеної проблеми (вироблення ідеалів жіночності та мужності, зверненість у майбутнє, побудова життєвих планів). Визначено структуру поняття «готовність до відповідального батьківства у старшокласників інтернатних закладів», що включає такі компоненти: когнітивний – знання основ законодавства про сім’ю та шлюб; знання про функції сім’ї; про сутність батьківства; усвідомлення значущості батьківства; знання та вміння з основ репродуктивної культури і сімейної педагогіки; емоційно-ціннісний – цінності, потреби, позитивні мотиваційні установки на створення сім’ї, народження дітей у майбутньому; збагачення емоційної сфери почуттями радості, любові, переживання за інших; поведінково-діяльнісний – вміння гармонійної взаємодії з іншими людьми; потреба у вдосконаленні себе як майбутнього батька/матері; вміння, спрямовані на збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я. Критеріями готовності старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів до відповідального батьківства визначено такі, які відповідають компонентам готовності до відповідального батьківства в зазначеного контингенту учнів, а саме: когнітивний (знання про функції сучасної сім’ї; щодо сутності відповідального батьківства; з основ репродуктивного здоров’я), емоційно-ціннісний (позитивні мотиваційні установки на створення сім’ї, на народження дитини у майбутньому; здатність до емпатії; потреба в спілкуванні та міжособистісній взаємодії), поведінково-діяльнісний (вміння гармонійної взаємодії з іншими людьми; набуття вмінь, спрямованих на зміцнення репродуктивного здоров’я; здатність до самовдосконалення себе як майбутнього батька/матері). Результати дослідження свідчать, що високий рівень готовності до відповідального батьківства виявили 25,8 % старшокласників інтернатних закладів; середній рівень – 34,4 %, низький рівень – 39,8 % . Ключові слова: готовність до відповідального батьківства, старшокласники інтернатних закладів, структура, критерії і показники готовності до відповідального батьківства, особливості формування готовності до відповідального батьківства, педагогічні умови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Сабадуха, Олексій. "ПРОБЛЕМА ПРОФІЛАКТИКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ". Psychology of Personality 10, № 1 (20 лютого 2020): 172–77. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.172-177.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано чинні підходи щодо профілактики психологічного здоров’я людини та запропоновано авторський комплекс психопрофілактичних методик, що складається з двох частин: тілесно орієнтованих та психологічних вправ. Пропонований психопрофілактичний комплекс спрямований на розслаблення центральної нервової системи, покращення статури та тілесної моторики, сприяє зміні змісту соціально-психологічних установок: психологічному й духовному самовдосконаленню людини. Доведено, що гармонізуючи статуру та моторику тіла за допомогою тілесно орієнтованих вправ, людина покращує своє психоемоційне самопочуття. Обґрунтовано, що під впливом психологічних вправ («Висловлення почуття подяки», «Побажання добра», «Прийняття рішення») формується почуття єдності з навколишнім середовищем, знижується рівень конфліктності та тривоги, зменшується гострота симптомів депресії, покращується сон. На психофізіологічному рівні зазначені вправи заспокоюють лімбічну систему, активізують передню поясну кору та префронтальну кору головного мозку, що контролює діяльність смугастого тіла. Доведено, що в умовах сучасного суспільства, де культивується егоцентричний та споживацький спосіб життя, авторський комплекс психопрофілактичних вправ створює передумови психічного та духовного розвитку людини до рівня зрілої особистості. Обґрунтовано, що зріла особистість уособлює норму психологічного здоров’я: вона спонукається інтересом цілого та враховує позицію Інших, відчуває відповідальність перед майбутнім, а отже здатна ухвалювати рішення, орієнтуючись на довготривалі цілі та моральні норми, психологічно готова до будь-яких життєвих ситуацій, вона сповнена почуттям вдячності, а функціонування мозку вирізняється продуктивною взаємодією нейронних зв’язків: її префронтальна кора є активною і коригує діяльність смугастого тіла, тобто свідомість контролює несвідомі імпульси та звички

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Khomko, N. Yu, та M. V. Ruda. "Оцінювання впливу "Львівводоканалу" на довкілля". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 83–87. http://dx.doi.org/10.15421/40280518.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано екологічні проблеми функціонування очисних споруд "Львівводоканалу". Досліджено каналізаційні споруди міста Львова, що складаються з двох технологічних ліній, які розташовані на правому і лівому берегах річки Полтва. Встановлено, що незадовільний стан систем водовідведення і пов'язане з цим забруднення водойм є однією з головних проблем навколишнього природного середовища України, що становить значний ризик для здоров'я населення. Наявні технічні споруди для відведення та оброблення стічних вод знаходяться на прогресуючій стадії фізичного розпаду. Оскільки провести значну заміну установок найближчим часом є нереалістично, терміново потрібно розробляти концепції і заходи з ремонту наявних установок, які покращують очистку стічних вод і можна їх використати в наступні роки. Проведено дослідження стосовно впливу очисних споруд на територію підприємства, визначено вміст важких металів у осаді первинних відстійників та у ґрунті, що знаходиться у межі зони впливу цього техногенного об'єкта. Підтверджено, що значні концентрації фенолу, формальдегіду та інших антисептиків спричиняють денатурацію білків протоплазми, а ефір і ацетон руйнують оболонку живих клітин. Встановлено, що на територіях (на захід та на північ від мулових майданчиків) є перевищено норми вмісту важких металів: кадмію, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку. Ці важкі метали належать до І та ІІ класів небезпеки. Не виявлено перевищень ГДК та фонових концентрацій з амонію обмінного, фосфору (рухомі форми), нітратів, сульфатів, хлоридів в об'єднаній пробі ґрунту на північ від мулових майданчиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Сяофей, Ван. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 48–57. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йде мова про дослідження впливу отриманої педагогічної освіти на ефективність подальшої викладацької роботи в різних педагогічних закладах КНР. У КНР, як правило, відбувається навчання перед працевлаштуванням на посаду вчителя, так і навчання безпосередньо під час роботи. Мета цих заходів – дати майбутнім учителям можливість оволодіти знаннями і здібностями, необхідними для навчання та управління класами, і в кінцевому підсумку сприяти розвитку особистих педагогічних навичок. Освіту до працевлаштування також називають педагогічною, яка є відмінною формою вищої освіти з моменту заснування Нового Китаю. Статус вчителя до працевлаштування забезпечується безпосередньо рівнем навчання у закладі освіти з наступним отриманням відповідного ступеня, мотивацією в навчанні відповідного рівня установи, що надає ступінь, напрям академічної освіти за професійним спрямуванням, кваліфікацію та бажання продовжувати навчання на робочому місці. Ефективність вирішення такого питання була з’ясована за допомогою самозвіту респондентів. Результати дослідження вказують на те, що академічна кваліфікація викладачів в основному відповідає стандарту, але кількість викладачів з окремих предметів, в тому числі й з фізичного виховання, все ж таки є недостатньою. Рівень освіти більшості вчителів в основному відповідає вимогам підготовки, однак кількісний показник все ще потребує корегування. В початкових і середніх школах КНР існує серйозна нестача вчителів фізкультури, що різко контрастує з проханням уряду збільшити курси і заняття з фізичного виховання та основ здоров'я. Тому в майбутньому КНР необхідно змінити концепції і зосередитися на підготовці саме вчителів фізичної культури. Отримані результати можуть бути корисними для тих установ, які в даний час працюють над збільшенням кількості професійних курсів підготовки вчителів з відповідною кількістю годин навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Василенко, Юлія Вікторівна. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 1 (10 травня 2022): 113–18. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено науковий огляд сучасних досліджень у галузі публічного управління з проблем розвитку післядипломної медичної освіти та виокремлено перспективи подальшого розгляду механізмів її реформування. Узагальнено аспекти соціальної значущості розвитку післядипломної медичної освіти як підґрунтя для визначення підходів до вирішення актуальних теоретичних і практичних завдань у цій сфері. Виявлено низку проблем державного управління у сфері охорони здоров’я, що пов’язуються науковцями з удосконаленням післядипломної медичної освіти: розвиток інтенсивного навчання всіх груп фахівців цієї галузі, навчання в установах охорони здоров’я, самостійного навчання, забезпечення якості підготовки керівних кадрів органів управління охороною здоров’я, закладів охорони здоров’я, удосконалення механізмів формування державного замовлення на підготовку кадрів. Підтверджено необхідність більшого врахування специфіки механізмів розвитку післядипломної медичної освіти, зумовленої міжгалузевим характером управління (охорона здоров’я, освіта). Зазначене дозволило окреслити завдання поглиблення знань про механізми міжгалузевого управління з урахуванням розвитку сучасної теорії публічного управління й запитів суспільства. Робиться висновок про необхідність узагальнення теорії та практики запровадження механізмів державного управління в умовах утвердження концепту «публічності». Реформування післядипломної медичної освіти в Україні пов’язуються з запровадженням механізмів інноваційного розвитку системи охорони здоров’я. Еволюція теоретичних поглядів на механізми державного управління розглядається у контексті пошуку нових ідей щодо запровадження засобів, важелів, стимулів впливу влади на систему медичної освіти з точки зору поглиблення суб’єкт-суб’єктних відносин у процесі управління суспільними справами та в умовах міжсекторального підходу. Підкреслюється важливість вивчення впливів демократизації державно-суспільних відносин, децентралізації влади на вибір механізмів публічного управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

БОДЕЛАН, Марина, та Юлія ТОДОРЦЕВА. "ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИКИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ СІМЕЙНИХ УСТАНОВОК У ПІДЛІТКІВ З АСОЦІАЛЬНИХ СІМЕЙ". Humanitas, № 1 (5 травня 2022): 9–15. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено досвід використання проективних методик як засобу формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей. Головною метою дослідження стало вивчення особливостей формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей за допомогою проективних методик. Складність соціальної роботи з асоціальними сім’ями в тому, що універсальність сімейного способу життя перетворює кожну проблему індивіда, особистості на проблему сім'ї. Проективні методики виступають ефективним психодіагностичним інструментом для визначення особливостей поглядів підлітків на сім’ю та забезпечення їм своєчасної соціально-психологічної допомоги та підтримки. Розкрито відмінності проективних технік від стандартизованих методів, які потрібно враховувати фахівцям соціальної роботи у процесі формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей. Метою експериментального дослідження стало емпіричне вивчення взаємозв’язку між сімейними відносинами та особливостями емоційного здоров’я дітей. Об’єктом дослідження виступили сімейні стосунки, емоційна поведінка, емоційне прийняття та емоційне ставлення дітей, які перебувають у БФ «Жива Надія» м. Одеси. Основна гіпотеза дослідження полягала в тому, що характеристики емоційного самопочуття дітей пов’язані з типом сімейних стосунків. Для досягнення мети було обрано дві проективні техніки: «Дерево з чоловічками» та «Будинок-дерево-людина». Аналіз результатів показав, що емоційне здоров’я дітей найбільш проявляється в найкращому емоційному контакті з батьками, що й і підтвердило гіпотезу дослідження. Визначені параметри емоційного самопочуття, а саме емоційна поведінка дітей та емоційне прийняття батьками, пов’язані з типом сімейного виховання та емоційних установок. Авторами доведено, що застосування проективних методик допомагає розвивати соціальну роботу щодо формування сімейних установок та закріплення сімейних цінностей у підлітків з асоціальних сімей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Медведева, Е. И., та С. А. Буланов. "Уровень жизни населения: позитивное и негативное влияние пандемии на возможности отдыха россиян". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 80, № 2 (2021): 6–9. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2021-49.

Повний текст джерела

Анотація:

В современных условиях Пандемии необходимость изучения возможностей минимизации социальных рисков важна и актуальна. Новая вирусная инфекции изменила весь жизненный уклад не только конкретного индивида, но и общества, и экономик всех стран мира. Меняется жизненный уровень, меняются финансовые установки людей. Наряду с этим, ухудшается здоровье и качество жизни. Поэтому очень важно изучить проблемы и своевременно разработать варианты выхода из сложившихся условий.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Іванова, Н. В., І. Я. Криницька, Н. В. Гецько, Н. М. Гомелюк та М. І. Марущак. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЗАГАЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ТА ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ ТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12114.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Туберкульоз є глобальною проблемою системи охорони здоров’я як одна з 10 провідних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, Україна належить до 27 країн світу, в яких зосереджено 85 % захворюваності на туберкульоз, і посідає 4 місце у світі за його поширеністю. Особливості епідемічної ситуації із туберкульозу загострили і зробили соціальнозначущою проблему хвороби на туберкульоз працівників закладів охорони здоров’я. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз захворюваності на туберкульоз серед загального населення та працівників закладів охорони здоров’я в Україні та Дніпропетровській області. Матеріали і методи. Матеріалами з вивчення епідемічного процесу була державна статистична звітність: аналітично-статистичні довідники «Туберкульоз в Україні» Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» та Державного закладу «Центр медичної статистики МОЗ України» за 2019 і 2020 рр. та звітно-облікові форми 8 і 33. Результати. Встановлено, що незважаючи на зниження показників захворюваності й смертності від туберкульозу за проаналізований п’ятирічний період часу (2015–2019 рр.) в Україні, епідеміологічна ситуація у Дніпропетровській області залишається напруженою, особливо за показником захворюваності на туберкульоз/ВІЛ (24 на 100 тис. населення у 2019 р. – друге місце в Україні) та випадками туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (787 у 2019 р. – перше місце в Україні). Показники захворюваності на туберкульоз у працівників закладів охорони здоров’я як протитуберкульозних, так і загальнолікувальної мережі у Дніпропетровській області перевищують аналогічні дані в Україні. Аналіз захворюваності на туберкульоз працівників протитуберкульозних закладів у Дніпропетровській області показав, що найбільший середній показник захворюваності на 100 тис. населення спостерігався серед середнього медичного персоналу – 506,8. Висновки. Захворюваність на туберкульоз у працівників закладів охорони здоров’я як протитуберкульозних, так і загальнолікувальної мережі у Дніпропетровській області перевищує аналогічні дані в Україні. Найвища захворюваність на туберкульоз серед медичних працівників Дніпропетровської області спостерігається у середнього медичного персоналу. Це вимагає суворого дотримання принципів інфекційного контролю та оптимізації підходів до виявлення, лікування та профілактики туберкульозу в медичних працівників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Дідок Юлія Валентинівна. "СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я ТВАРИН У ФРАНЦІЇ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Актуальні Проблеми Державного Управління 1, № (59) (19 березня 2021): 146–54. http://dx.doi.org/10.34213/ap.21.01.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття узагальнює аргументи в межах наукової дискусії щодо використання стратегічного управління в діяльності органів державної влади, які реалізують національну політику у сфері охорони здоров’я тварин. Актуальність теми дослідження зумовлена загостренням потреби громадян у розв’язанні проблем, пов’язаних із охороною здоров’я тварин і благополуччям території країни щодо небезпечних зоонозних захворювань. Основною метою роботи є визначення стратегічних напрямів публічного управління охороною здоров’я тварин на прикладі провідних європейських країн. Об’єктом дослідження обрано Францію як державу, наближену до України за розміром, чисельністю населення, особливостями адміністративно-територіального поділу і структури тваринництва, що відкривають схожі перспективи перед сільськогосподарськими виробниками та харчовою промисловістю. В статті представлено результати дослідження інституційних і правових основ функціонування органів виконавчої влади і публічних установ, які реалізують національну політику у сфері охорони здоров’я тварин Франції, які засвідчили використання методів стратегічного управління. Охарактеризовано місію державної ветеринарної служби Франції, яка полягає у захисті здоров’я тварин, публічного ветеринарного здоров’я, навколишнього середовища. Висвітлено основні засади Національної стратегії благополуччя тварин на 2016–2020 рр. Франції. З’ясовано, що дана Стратегія спрямована на науковий супровід виробництва, посилення ветеринарно-санітарного контролю і санкцій, запровадження інновацій, модернізацію освітньої системи, регулювання жорстокого поводження з тваринами, розширення прав і можливостей зацікавлених сторін на усіх рівнях. Зазначено, що метою реалізації Стратегії є мобілізація зусиль усіх зацікавлених сторін на розвиток тваринництва і забезпечення благополуччя тварин, як одного з національних пріоритетів. Визначено, що стратегічними напрямами публічного управління охороною здоров’я тварин у Франції впродовж останніх 5 років є публічне ветеринарне здоров’я та благополуччя тварин. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для розроблення місії та стратегічних пріоритетів розвитку державної ветеринарної служби України з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій та досвіду розвинених європейських країн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Salmanov, A. G., та V. P. Muzyka. "Боротьба з резистентністю до антибіотиків на принципах концепції «Єдине здоров’я»". International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, № 2 (20 грудня 2017): 8–29. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-2.17.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Частота інфекцій, спричинених антибіотикорезистентними бактеріями, збільшується серед населення і в медичних установах, тому ці інфекції є важливою медико-санітарною проблемою, яка кидає виклик системам охорони здоров’я в різних країнах. Унаслідок надмірного та неправильного застосування антибіотиків у бактерій, які містяться в організмі людей і тварин, може розвинутися стійкість до цих препаратів, тому інфекції, котрі раніше добре піддавалися лікуванню антибіотиками, стає важко, а іноді — неможливо вилікувати. Для забезпечення ефективності лікування необхідно терміново вжити заходів з протидії подальшому формуванню та поширенню стійкості до антибіотиків унаслідок їх застосування у багатьох галузях. Оскільки стійкість не має екологічних, галузевих або географічних кордонів, її поява в одній галузі призводить до формування резистентності в інших галузях. Національні керівні органи, ветеринарні працівники, фермери, лікарі та пацієнти відіграють ключову роль у збереженні активності антибіотиків. Висвітлено можливості для запобігання і стримування стійкості до антибіотиків на національному та міжнародному рівнях, зокрема регламентацію раціонального застосування антибіотиків у медицині, ветеринарії, сільському господарстві та виробництві харчових продуктів, підготовку фахівців, нагляд за тенденціями в резистентності та застосуванні антибіотиків, поширення інформації, проведення наукових досліджень, освітню та роз’яснювальну роботу для привернення уваги до проблеми. Запропоновано можливі шляхи для розробки цілісного міжвідомчого та мультидисциплінарного підходу на принципах концепції «Єдине здоров’я» для вирішення цієї важливої проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Хайбуллина, Ж., А. Амантайкызы, Д. Арипханова, Р. Темирбаева, А. Митусов та Ж. Журумбетова. "Влияние изменения климата и водообеспеченности на социально-экономические аспекты и здоровье населения в Аральском районе Кызылординской области, Казахстан". Central Asian Journal of Water Research 8, № 1 (2022): 79–111. http://dx.doi.org/10.29258/cajwr/2022-r1.v8-1/79-111.rus.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель работы – выявить влияние изменения климата и водообеспеченности на социально-экономические аспекты и общее состояние здоровья населения в Аральском районе Кызылординской области Республики Казахстан. Исследование основано на следующих показателях: демографические характеристики рождаемости, смертности (общей, младенческой, материнской), естественного прироста и ожидаемой продолжительности жизни, показатели здоровья населения, степень роста заболеваний, вызванных неблагоприятной экологией и суровым климатом в период с 2005 по 2019 г. Кроме того, с 31 августа по 10 сентября было проведено социологическое исследование местного населения в 15 населенных пунктах. Опрос охватил 120 человек, проживающих в Аральском районе Кызылординской области. На базе этих данных были определены ощущения жителей по их общему благосостоянию и состоянию здоровья. В ходе анкетирования и опроса установлено, что в изучаемой зоне жители довольны уровнем доходов, не связывают состояние своего здоровья с изменением климата, а также не желают мигрировать в другие регионы. То есть в исследуемом регионе миграция населения происходит преимущественно в связи с получением среднего и высшего образования и улучшением жилищных условий. Водообеспеченность региона не показывает значимые регрессионные связи с климатическими изменениями, что обусловлено установкой водокачек и доставкой питьевой воды на водовозах. Важнейшим выводом является то, что, вопреки ожиданиям авторов, в регионе согласно опросу жителей наблюдается стабильный рост численности населения за счет рождаемости, а также переселенцев. В Аральском регионе казахстанской части, по наблюдениям авторов, катастрофической ситуации не наблюдается.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Pysklyvets, T. I., A. H. Shulhai, R. D. Levchuk та H. I. Saturska. "МУНІЦИПАЛЬНЕ ЗАМОВЛЕННЯ ЯК МЕХАНІЗМ РЕФОРМУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я МІСТА ТЕРНОПОЛЯ ЗА УМОВ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (8 липня 2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10284.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: розглянути механізм муніципального замовлення медичної галузі міста Тернополя в умовах децентралізації та реформування системи охорони здоров’я. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є принципи фінансування системи охорони здоров’я міста Тернополя та робота місцевих медичних закладів, а методами – опис, аналіз, синтез, узагальнення, графічний дизайн. Результати. Протягом останніх років за умов децентралізації на місцеву владу покладено важливе завдання – створення максимальних можливостей надавати якісні та доступні послуги, не збільшуючи при цьому податкового навантаження на людей. Щорічно бюджет медичної галузі міста Тернополя стикається з проблемою недофінансування з державного бюджету. Лише в 2018 р. дефіцит бюджету на заробітну плату становив майже 50 млн грн. Тому Тернопільська міська рада власними коштами компенсує цю різницю. У 2018 р. дофінансування з міського бюджету становить 65 млн 377 тис. грн або 24,3 % всього фінансування медицини. В 2019 р. у галузь охорони здоров’я міста закладено 84,6 млн грн або 33,6 % від загального бюджету. Також встановлено, що бюджет медицини в 2018 р. – соціально спрямований. Основний акцент зроблений на видачу безкоштовних рецептів, зубопротезування пільгових категорій громадян, медичну допомогу учасникам АТО, чорнобильцям. Охорона здоров’я – пріоритет діяльності Тернопільської міської ради. Тому кошти з міського бюджету виділяють не тільки на соціальну складову, але й на проведення капітальних ремонтів, реконструкцій, закуплення нового обладнання. Також завдяки фінансам, виділеним із міського бюджету, вперше за багато років немає дефіциту коштів на заробітну плату. Висновки. Спостерігаємо чітку позитивну тенденцію фінансування медичної галузі міста з міського бюджету, на що вказують відсутність заборгованості із заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я, модернізація медичних установ та оснащення їх сучасним обладнанням, підвищення тривалості життя тернополян, позитивний природний приріст.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Vylinskyi, Sviatoslav. "ПОЛІТИКА ФРН ЩОДО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В РЕГІОНІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (4) (25 жовтня 2018): 81–90. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-81-90.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – поглиблення наукових знань про особливості сучасної соціальної політики ФРН у країнах Центральної Азії, насамперед стосовно поширення німецьких стандартів у галузі охорони здоров’я, формування інститутів із гарантування прав на отримання медичної допомоги та покращення стану здоров’я населення. Ключовими питаннями, що розглядаються, виступають: 1) з’ясування ключових напрямів німецької політики в зазначеній галузі; 2) огляд провідних структур, залучених у просування німецьких стандартів у регіоні; 3) розгляд безпосередніх механізмів та інструментів з упровадження німецької політики в регіоні. Зроблено висновок про те, що сучасна політика Німеччини в регіоні Центральної Азії в галузі охорони здоров’я має комплексний і системний характер. Це відображено в тому, що зусилля Німеччини в зазначеному регіоні концентруються одночасно на виконанні як стратегічних, так і тактичних завдань. У межах стратегічного кола завдань виступають: 1) зниження фінансових і географічних бар’єрів в отриманні населенням медичної допомоги; 2) поліпшення загальної якості державних послуг у сфері охорони здоров’я; 3) розв’язання складних епідеміологічних та демографічних проблем країн регіону. Завданнями тактичного плану для ФРН у регіоні Центральної Азії залишаються: 1) підтримка національних програм із реформування системи охорони здоров’я; 2) стимулювання регіонального обміну досвідом та інформацією про найкращу практику дій; 3) фінансування й кредитування національних ініціатив і проектів у галузі охорони здоров’я центральноазійських країн. Одночасно особливість німецької політики в регіоні відображається у двох притаманних їй рисах: 1) реалізації державного впливу у вигляді моделі державно-приватного партнерства, за якої безпосередніми виконавцями чи впроваджувачами німецьких проектів та програм на місцях виступають німецькі неурядові фінансові, громадські й технічні установи; 2) спрямованості на досягнення максимальної синергії між форматами двостороннього міжурядового співробітництва з питань охорони здоров’я та співробітництва сторін у глобальних цілях сталого розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Володимирович, Біцюк Андрій. "ВИЗНАННЯ АКТИВІВ НЕОБҐРУНТОВАНИМИ ЗА НАЯВНОСТІ ФАКТІВ ПРИСВОЄННЯ ДЕРЖАВНИХ АКТИВІВ І ПОВЕРНЕННЯ НЕОБҐРУНТОВАНИХ АКТИВІВ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД". Часопис цивілістики, № 41 (6 серпня 2021): 40–44. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.420.

Повний текст джерела

Анотація:

Початок ХХІ ст. характеризується для нашої країни виходом економіки на новий етап свого розвитку. Висока швидкість розвитку інформаційних ресурсів призвела до формування нової економіки, глобальної за своїми масштабами. Основними ресурсами розвитку дедалі частіше стають люди і знання, якими вони володіють, та активи, як матеріальні, так і нематеріальні, причому існують і необгрунтовані активи, якими володіють внаслідок незаконного збагачення при розкраданні державних активів. Збиток, нанесений розкраданнями, тобто присвоєння необґрунтованих активів, виражається у деградації державних установ і підриві довіри до них, погіршенні інвестиційного клімату і занепаді систем соціального забезпечення, зокрема систем охорони здоров'я й освіти. Присвоєння необгрунтованих активів - проблема дуже серйозна. У країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою корумповані чиновники щорічно присвоюють до 40 млрд дол. як необгрунтовані активи та переводять гроші за кордон, звідки їх надзвичайно важко повернути. Реальна ціна корупції набагато перевищує номінальну вартість вкрадених активів. Розкрадання призводять до деградації державних установ і підриву довіри до них (особливо це стосується установ, які працюють у сфері управління державними фінансами та регулювання фінансового сектору); погіршення, якщо не руйнування, інвестиційного клімату; занепаду системи соціального забезпечення, зокрема системи охорони здоров'я й освіти, що особливо негативно позначається на малозабезпечених верствах населення. З огляду на серйозність проблеми та визнаючи необхідність удосконалення механізмів по боротьбі з корупцією та її наслідками, світове суспільство пропонує систему принципів, покликаних полегшити відстеження, заморожування, арешт, конфіскацію та повернення необгрунтованих активів, викрадених внаслідок корупції та переміщених до інших держав.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Установка на здоров'я"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями