Статті в журналах з теми "Управління охороною праці"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Управління охороною праці.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-49 статей у журналах для дослідження на тему "Управління охороною праці".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ліщук М. Є., к.с.-г.н., доцент та Московчук А. Т., к.е.н., доцент. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У матеріалах статті розглянуто стан системи управління охороною праці в України та перспективи її реформування. Здійснено аналіз виробничого травматизму. Зазначено, що загальна його динаміка за 2015-2019 роки є неоднозначною, проте стабільно зростає кількість смертельних нещасних випадків. Причинами такої ситуації може бути неефективність системи управління охороною праці.
Визначено стан імплементації міжнародних норм з охорони праці в національну нормативно-законодавчу базу: транспортування міжнародних норм здійснюється фрагментарно, переважно у формі наказів, що не дозволить комплексно реформувати усі аспекти безпеки і гігієни праці та знизить її впливовість. Охарактеризовано напрями удосконалення системи управління охороною праці з врахуванням ризикоорієнтованого підходу та законодавчих ініціатив з точки зору перспектив, загроз і недоліків.
Акцентовано увагу на тому, що результативність охорони праці залежить від мотивації учасників виробничого процесу. Зазначено, що більшість вітчизняних підприємств перебуває на другому рівні в культурі безпеки (за кривою Бредлі). Вони використовують контроль та примус до виконання необхідних правил. Це не дозволить розв’язати проблему, тому запропоновано поширювати колективну позитивну мотивацію, спрямовану на створення організаційних умов безпечної праці.
Виокремлено трансформаційні тенденції у сфері праці, які призведуть до змін у методах її охорони. Ними є технологічний прогрес, демографічна ситуація, кліматичні зміни і зміни організації праці. Окреслено основні напрями підвищення ефективності функціонування системи управління охороною праці в Україні, які врахують її недоліки та адаптують до перспективних змін.
2
Тацій, І. В. "Витрати на охорону праці як об'єкт управлінського обліку і аналізу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 87–92. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-87-92.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено динаміку професійних захворювань і травматизму в Україні за останні роки. Обумовлена необхідність надання достовірних даних підприємствами різних форм власності для формування прозорої та об'єктивної інформації про витрати на охорону праці для вирішення проблем підвищення рівня професійної безпеки. Внесено зміни у класифікацію факторів щодо оцінки ефективності системи управління охороною праці. Запропоновано впровадження інтегрованої системи управління небезпеками і ризиками, екологічними аспектами шляхом постійного вдосконалення діяльності підприємства в області охорони навколишнього середовища, здоров'я та безпеки на виробництві.
3
АБІЛЬТАРОВА, Ельвіза. "ПРОГНОСТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Human Studies Series of Pedagogy, № 45 (9 грудня 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Мета статті – обґрунтування перспектив формування культури безпеки професійної діяльності в закладах вищої освіти. Теоретико-методологічною основою дослідження є міжнародні та вітчизняні правові документи: Конвенція Міжнародної організації праці про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище, Резолюція Генеральної асамблеї Організації об’єднаних націй «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року», Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні, Національна стратегія у сфері прав людини, Закон України «Про вищу освіту», а також міжнародні стандарти в галузі управління якістю, в галузі управління охороною здоров’я та безпекою праці, в галузі екологічного управління. Здійснено теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури щодо визначення поняття «прогнозування», методів та етапів прогнозування. Автором обґрунтовано перспективні напрями вирішення означеної проблеми на трьох рівнях: загальнодержавному, регіональному, на рівні закладів вищої освіти. Основними прогностичними напрямами на загальнодержавному рівні вбачається розвиток і вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази в галузі забезпечення культури безпеки, фінансова підтримка наукових та педагогічних колективів щодо популяризації питань культури безпеки; на регіональному рівні пропонується підвищення обізнаності та інформування суспільства щодо культури безпеки, впровадження європейських стандартів безпеки праці, зарубіжного досвіду в галузі охорони праці та культури безпеки на виробництві; на рівні закладу вищої освіти передбачається створення в закладах вищої освіти сучасного безпечного освітнього середовища з пріоритетом безпеки праці та здоров’язбереження шляхом впровадження інноваційних технологій та методик навчання. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень теоретичних та методичних засад розвитку культури безпеки професійної діяльності у інженерів з охорони праці, основ формування, розвитку та виховання ціннісних орієнтацій у майбутніх інженерів з охорони праці у системі безперервної освіти.
4
Цогла, О. О. "Економічні методи управління охороною праці на промисловому підприємстві". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління, № 847 (2016): 178–82.
Знайти повний текст джерела
5
Цогла, О. О. "Економічні методи управління охороною праці на промисловому підприємстві". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління, № 847 (2016): 178–82.
Знайти повний текст джерела
6
Цогла, О. О. "Економічні методи управління охороною праці на промисловому підприємстві". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління, № 847 (2016): 178–82.
Знайти повний текст джерела
7
Цогла, О. О. "Економічні методи управління охороною праці на промисловому підприємстві". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління, № 847 (2016): 178–82.
Знайти повний текст джерела
8
Мовмига, Наталія, Ірина Мезенцева та Ганна Панчева. "ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУБ'ЄКТИВНИХ ПРИЧИН ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В СИСТЕМІ ПРАЦЕОХОРОННОГО МЕНЕДЖМЕНТУ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 111–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються актуальні питання попередження суб'єктивних причин небезпечних виробничих ситуацій та нещасних випадків з метою профілактики виробничого травматизму на виробничому підприємстві. Аналіз виробничих аварій і нещасних випадків показує, що головними причинами виробничого травматизму і професійної захворюваності є порушення трудової і технологічної дисципліни, низький рівень професійної підготовки персоналу, його некомпетентність в області безпеки, незнання техногенних небезпек і методів захисту від них, складні професійні умови, проблеми психологічної та фізіологічної напруги працівника, хронічна втома, конфліктні ситуації і т.д., тобто людський чинник у багатьох випадках є головною причиною негативних наслідків. Авторами проаналізовано основні аспекти суб'єктивних причини виробничого травматизму та визначено перспективні напрямки профілактики виробничого травматизму на підприємствах с подальшим розгорнутим удосконаленням процесу управління охороною праці на підприємстві. Існуючі методи аналізу виробничого травматизму, показники його рівня не дають повної інформації про дійсні причини травм, про стан і динаміку зміни небезпечних виробничих чинників, а також про стан психо-фізіологічних і соціально-психологічних чинників, що є основою суб'єктивних причин виробничого травматизму. Складність сучасних виробництв та підвищення надійності трудових ресурсів вимагає більш комплексного підходу до оптимізації системи управління охороною праці і створення інтегрованих систем менеджменту підприємства.
9
Дуброва, Н. Й. "Методичні рекомендації щодо організації системи управління охороною праці в навчальних закладах". Безпека життєдіяльності, № 7 (2009): 23–31.
Знайти повний текст джерела
10
Левченко, О. Г., та О. С. Ільчук. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ МАШИНОБУДУВАННЯ". POWER ENGINEERING: economics, technique, ecology, № 4 (30 грудня 2017): 170–75. http://dx.doi.org/10.20535/1813-5420.4.2017.127564.
Повний текст джерела
11
Демчук, Г. В. "Система управління охороною праці в новоприйнятих країнах членах Європейского Союзу (на прикладі Румунії)". Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія "Гірництво", вип. 29 (2015): 103–12.
Знайти повний текст джерела
12
Schwager, N. Y., and D. P. Zaikina. "Analysis of the occupational health and safety management systems of foreign countries." Mining Journal of Kryvyi Rih National University, no. 103 (2018): 75–79. http://dx.doi.org/10.31721/2306-5435-2018-1-103-75-79.
Повний текст джерела
13
Кружилко, О. Є., Я. Б. Сторож, І. М. Ткалич та О. І. Полукаров. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ОСНОВІ ВИЯВЛЕННЯ НЕБЕЗПЕК ТА ОЦІНКИ РИЗИКІВ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 31 (29 грудня 2017): 38–45. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.31.2017.128057.
Повний текст джерела
14
Громов, М. Д. "Ризик-орієнтований підхід до управління безпекою праці та охороною здоров"я (Підсумки круглого столу)". Безпека життєдіяльності, № 2, лютий (2017): 9–13.
Знайти повний текст джерела
15
Storozh, Yaroslav. "ANALYSIS OF INFORMATION SYSTEMS DERZHPRATSI AND FORMING RECOMMENDATIONS FOR THEIR IMPROVEMENT." JOURNAL of Donetsk mining institute, no. 1 (2018): 77–83. http://dx.doi.org/10.31474/1999-981x-2018-1-77-83.
Повний текст джерела
16
Yevtushenko, O. "INTELLECTUALIZATION OF THE INFORMATIONAL AND ANALYTICAL LABOR PROTECTION MANAGEMENT SYSTEM ON THE FOOD ENTERPRISE." Scientific Works of National University of Food Technologies 24, no. 3 (June 2018): 100–112. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-3-13.
Повний текст джерела
17
Chopchik, V. D., та N. M. Orlova. "СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ, ОСНОВАНОГО НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (16 квітня 2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10021.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: науково обґрунтувати методику здійснення стратегічного планування у стоматологічному медичному центрі, основаному на принципах державно-приватного партнерства.
Матеріали і методи. Методику стратегічного планування у стоматологічному центрі обґрунтовано на основі системного підходу і системного аналізу із використанням інформаційно-аналітичного методу. Інформаційною базою для її формування є наукові праці фахівців із організації та управління охороною здоров’я, а також результати власних досліджень.
Результати. У статті представлено методику стратегічного планування бізнес-діяльності стоматологічного центру на принципах державно-приватного партнерства, яка включає послідовність етапів планування, графік і моніторинг їх проведення. Запропонована методика створює організаційно-методичні умови для проведення стратегічного менеджменту та сприяє забезпеченню економічної ефективності діяльності центру. Методика є особливо важливою для центрів, основаних на принципах державно-приватного партнерства, оскільки їх діяльність націлена насамперед на задоволення потреб населення у широкому спектрі послуг, необхідних для збереження і зміцнення стоматологічного здоров’я.
Висновки. Запропоновану методику проведення стратегічного планування бізнес-процесів буде використано при розробці оптимізованої функціонально-організаційної моделі стоматологічного центру, який працює на принципах державно-приватного партнерства.
18
Chorna, O. G. ""PROFESSIONAL ACTIVITY OF TEACHER OF PHYSICAL AND TECHNOLOGICAL PROFILE IN THE SYSTEM OF MANAGEMENT OF SAFETY IN EDUCATION INSTITUTION"." Collection of scientific papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. Pedagogical series 1, no. 25 (December 10, 2019): 157–61. http://dx.doi.org/10.32626/2307-4507.2019-25.157-161.
Повний текст джерела
19
Костенко, О. М., Н. М. Опара та О. У. Дрожчана. "МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ПЕРЕДТРАВМАТИЧНИХ, ТРАВМАТИЧНИХ СИТУАЦІЙ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В АГРОІНЖЕНЕРІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 287–94. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.33.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні, за даними Міжнародної організації праці, виробничий травматизм є одним із найвищихсеред європейський країн. Смертність від виробничих травм посідає третє місце після серцево-судинних та онкозахворювань. Найвищий смертельний травматизм в агропромисловому комплексі,де 2019 року загинуло 80 працівників, що на 19 % більше, ніж 2018 року. Тому проблема зниженнявиробничого травматизму є актуальною. Для її розв’язання проводять дослідження із застосуван-ням різних методів і методик. Аналіз досліджень закордонних і вітчизняних авторів показав, що іс-нуючі методи не дають цілісної картини проблеми. Вони враховують обставини навколишнього се-редовища та не враховують обставини прямо або побічно пов’язані з організаційно-технічною ро-ботою з попередження травм, з системою управління охороною праці, з санітарно-гігієнічним, нор-мативно-правовим, інженерно-технічним, медико-біологічним, психофізіологічним, ергономічним ііншим забезпеченням. У роботі пропонується технологія аналізу виробничого травматизму, якаохоплює обставини, джерела, причини, що сприяли травматизму, і особливо ті з них, які в конкрет-ній ситуації призвели до травми, тобто пропонується аналізувати передтравматичні ситуації, які євиробничим фоном, в умовах якого вони призводять або не призводять до травми. Це дає можли-вість планувати заходи, які унеможливлюють виникнення травмонебезпечних ситуацій та травм. Уроботі розроблена технологія генерування й аналізу передтравматичних ситуацій, з якої видно, щотехнологічні процеси та виробництво є одним цілим. Для розробки профілактичних заходів пропону-ється технологія аналізу травматизму і шляхів його профілактики, яка складається з 5 блоків: пока-зники травматизму, динаміка по роках аналізу, аналіз результатів прогнозу, обґрунтування шляхівпрофілактики, реалізація шляхів профілактики. Пропонована методологія є вагомою складовою час-тиною стратегії та тактики динамічного зниження і ліквідації виробничого травматизму. Рекоме-ндовано використовувати цю методологію при аналізі виробничого травматизму та розробці про-філактичних заходів у всіх галузях економічної діяльності.
20
Mazur, T. V. "Правова охорона культурної спадщини в Україні: стан дослідження проблеми вітчизняними вченими". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (21 червня 2019): 8–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.03.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз праць українських вчених, присвячених питанням правової охорони та збереження культурної спадщини, їх систематизація і виділення основних напрямків дослідження.
Наукова новизна полягає в комплексному аналізі стану дослідження питань правової охорони культурної спадщини українськими вченими з часу здобуття незалежності України. Проаналізовані наукові праці систематизовано за проблемним принципом і виділено основні напрямки досліджень. Доведено, що питання правової охорони культурної спадщини досліджувалися не лише вченими-правознавцями, а й представниками суміжних галузей науки – фахівцями з державного управління, міжнародних відносин, історії, культурології, політології та ін.
Висновки. Аналіз праць українських вчених дає підстави стверджувати, що питанням охорони та збереження культурної спадщини за роки незалежності України присвячено кілька десятків монографій і дисертаційних досліджень, кількість наукових статей вже перелічується сотнями, ще більше оприлюднених наукових повідомлень і тез виступів на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, семінарах та інших наукових і експертних форумах. При цьому проблематика правової охорони культурної спадщини досліджувалася не лише вченими-правознавцями, а й представниками суміжних галузей науки – фахівцями з державного управління, міжнародних відносин, історії, культурології, політології та ін.
Аналіз наукових праць дав змогу виокремити такі основні напрямки наукових досліджень:
1) узагальнюючі й теоретичні праці з питань охорони культурної спадщини;
2) праці, присвячені міжнародно-правовій охороні культурної спадщини; діяльності міжнародних організацій та інституцій; питанням реституції об’єктів культурної спадщини;
3) праці, присвячені зарубіжному досвіду законодавчого забезпечення та політиці держав/держави у сфері охорони культурної спадщини; порівняльні дослідження зарубіжного й українського законодавства;
4) праці з конституційного й адміністративного права України, пов’язані із забезпеченням культурних прав людини, політикою держави та діяльністю національних інституцій у сфері охорони культурної спадщини;
5) праці, присвячені проблемі відповідальності (адміністративної, кримінальної, цивільної) за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини;
6) праці, які висвітлюють регіональні особливості правової охорони культурної спадщини в Україні.
21
Сирик, Алина, та Ольга Евтушенко. "СУЩНОСТЬ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ ПО ОХРАНЕ ТРУДА В УЧРЕЖДЕНИЯХ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ". Научный взгляд в будущее, № 17-01 (1 січня 2018): 68–72. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-17-01-028.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні детально проаналізовано сутність інформаційного забезпечення закладів вищої освіти в галузі охорони праці: функції управління, координації та контролю фахівців з охорони праці у закладах вищої освіти. Визначено розподіл інформаційних потоків
22
Bachynskyi, O. "ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ НАГЛЯДУ І КОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 271–78. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.33.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що нагляд та контроль в управлінні взагалі є необхідними елементами здійснення реформувань у відповідних сферах суспільного буття. Без здійснення контрольних та наглядових функцій, норми, які встановлюють права та обов’язки суб’єктів правовідносин, можуть залишитися недостатньо реалізованими. Разом із цим доцільно знати певну межу здійснення такого контролю та нагляду, при якій реалізація контрольних та наглядових функцій не перетворюється на втрату самостійності підконтрольних та піднаглядових суб’єктів. Нагляд та контроль являють собою одну з ключових функцій управління та, по своїй суті, є важливою гарантією забезпечення реалізації законодавства про охорону праці поліцейських. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства України, надано характеристику нагляду і контролю за додержанням законодавства про охорону праці поліцейських. Запропоновано авторське визначення поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про охорону праці поліцейських. Доведено, що за суб’єктами наглядових і контрольних повноважень слід виділити такі види: загальнодержавий, відомчий та громадський нагляд та контроль. Наголошено, що нагляд та контроль за додержанням законодавства про охорону праці поліцейських слід охарактеризувати як діяльність уповноважених законом суб’єктів, органів державної влади та представників громадськості щодо запобігання та виявлення порушень законодавства, яке встановлює правові, організаційні, технічні, фінансові та матеріальні, лікувально-профілактичні та інші передбачені законодавством заходи із забезпечення належних умов праці поліцейських, які відповідають встановленим нормам щодо захисту їх життя та здоров’я при виконанні ними службових обов’язків. Зроблено висновок, що метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці поліцейських є виявлення та усунення тих обставин, які пов’язані з невиконанням чи не належним виконанням встановлених законодавством правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності поліцейських під час виконання ними своїх службових обов’язків. За результатами реалізації заходів нагляду та контролю можливим є притягнення винних до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, відшкодування заподіяних збитків.
23
Орлов, Николай. "МНОГОКРИТЕРИАЛЬНЫЙ МЕТОД ФОРМИРОВАНИЯ ОРГАНА УПРАВЛЕНИЯ СИЛ ОХРАНЫ ПРАВОПОРЯДКА". Modern engineering and innovative technologies, № 03-01 (10 квітня 2017): 18–29. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-03-01-019.
Повний текст джерелаАнотація:
У праці розглянуті складові багатокритеріального метод формування органу управління сил охорони правопорядку. Деталізовано сутність таких складових як здатність формувати мінімально-необхідний чисельний склад органу управління; бути всебічно підготовленою
24
Mikhalchuk, V. M., Z. V. Gbur, K. V. Shchyrina та O. O. Chernenko. "МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ ПРИВАТНОЇ БАГАТОПРОФІЛЬНОЇ КЛІНІКИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (17 березня 2020): 16–23. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10943.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розкрити суть та особливості застосування мультидисциплінарного підходу в управлінні діяльністю багатопрофільної клініки.
Матеріали і методи. У роботі використано метод економічного аналізу, системний підхід, системний аналіз. Шляхом системного аналізу та мета-аналізу джерел літератури, власного спостереження, вивчення та аналізу міжнародних рекомендацій керівників приватних медичних закладів розвинених країн світу запропоновано власне бачення мультидисциплінарного підходу в управлінні діяльністю багатопрофільної приватної клініки.
Результати. При побудові сукупної системи керування закладами охорони здоров’я необхідно враховувати особливості кожної з галузей. Адже існує це на основі того, що усі послуги, надані медичними установами чи працівниками, мають індивідуальні характеристики, які потребують розгляду в економічному управлінні діяльністю установ, що спеціалізуються на їх виробництві та реалізації.
Зазначено, що установа охорони здоров’я є юридичною особою будь-якої форми власності та організаційно-правовою формою або її відокремленим підрозділом, який займається наданням медичної допомоги для населення, але діє в межах як ліцензій, так і професійних діяльнісних навичок медичних співробітників. У статті зазначено, що міждисциплінарність має три цінності: широту, інтеграцію та трансформацію. Поняття широти включає кількісні та якісні показники. Адже, з одного боку, це набір взаємодоповнюючих дисциплін, а з іншого боку, це методологічні та теоретичні аспекти, наукові групи, набір якісних стандартів, диференціація розподілу праці між працівниками, адекватність результатів. Для того, щоб досягти успіху варто діяти в умовах співпраці та обміну. Інтелектуальна міждисциплінарна взаємодія сприяє формуванню самовизначених монолітних структур.
Висновки. За результатами досліджень встановлено, що мультидисциплінарний підхід до управління багатопрофільною приватною клінікою має три аспекти: аспект загального управління закладом, що передбачає надання широкого профілю медичних послуг, інноваційних підходів та підбору багатопрофільної команди фахівців; аспект мультидисциплінарного підходу в командному управлінні (орієнтована допомога, міжгалузева команда, команда менеджера з мультидисциплінарного догляду, команда з багатопрофільної консультації та догляду); аспект мультидисциплінарного підходу в послугах багатопрофільної клініки.
25
Біла, Ганна. "НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ В БЮДЖЕТНІЙ УСТАНОВІ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 101–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто управління процесом формування та ефективного використання персоналу в бюджетній установі. Наведено сучасний стан оплати праці, види мотивацій та їхня роль для працівників бюджетних установ. Запропоновано впроваджувати ефективну соціальну політику, щоб покращувати процес формування персоналу бюджетної установи. Рекомендується удосконалювати системи оплати праці, а також державне керування ними. Розглянуто вигоди від заходів щодо підвищення рівня охорони праці та техніки безпеки. Одним з найважливіших елементів управління стає мотивація, що визначає спонукальний вибір працівниками бюджетних установ і організацій різних типів поведінки. Щоб раціонально використовувати трудові ресурси, треба впроваджувати метод моделювання компетенцій. Для створення інформаційної бази, необхідної для розроблення ефективної стратегії формування персоналу бюджетної установи, доцільно постійно проводити опитування працівників. Перераховано методи, що дозволять сформувати та поглиблювати інтелектуальний потенціал працюючих.
26
ЯБЛОНСЬКИЙ, Іван. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ НАЧАЛЬНИКОМ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 221–36. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.448.
Повний текст джерелаАнотація:
Із розробкою, прийняттям і реалізацією управлінських рішень пов’язано існування будь-якого державного органу, не є винятком і підрозділи Державної прикордонної служби. Від якості рішення та шляху його реалізації, залежить успіх виконання поставлених завдань, які стоять перед прикордонним загоном з питань надійного захисту та охорони державного кордону, ефективність його роботи як основного органу управління. Саме це викликає значний інтерес до питань забезпечення якості розробки управлінських рішень, що, зрештою, визначає ефективність організації оперативно-службової діяльності в цілому. Сьогоднішня суспільно-політична ситуація, що склалась в країні, потребує використання ефективних методів управління, таких, що відповідають рівню сучасних міжнародних стандартів. На перший план виходять питання ефективності діяльності, безпосередньо пов’язані з якісною підготовкою та реалізацією управлінських рішень. Це визначає важливість оволодіння кожним керівником у галузі управління сучасними теоретичними знаннями та практичними навичками розробки управлінських рішень. У статті розглянуті основні процеси розробки та прийняття управлінських рішень, що об’єднують в собі основні функції управління, такі, як: планування, організація, мотивація і контроль. Дослідження показало, що незважаючи на широкий спектр наукових праць і не применшуючи вагомості й значущості внеску кожного з учених, слід зазначити, що теоретичні та практичні аспекти процесів прийняття управлінських рішень досліджені недостатньо. Практично в кожній науковій праці, що стосується теорії прийняття рішень, містяться оригінальні положення, які ґрунтуються на об’єктивних дослідженнях теорії й практики прийняття рішень. Аналіз поняття “прийняття рішень” потребує детального вивчення, а також уточнення визначення поняття “рішення”. Тому й основною метою статті є визначення і конкретизація етапів прийняття управлінського рішення начальником прикордонного загону, розгляд кожного з етапів. Дослідження показало, що пройшовши всі етапи, управлінське рішення являє собою послідовність дій, які пов’язані з вибором альтернативного способу, за допомогою якого досягається найбільш ефективний результат виконання завдання.
27
Фединець, Н. І., Ю. П. Сняданко та О. М. Марчук. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ СФЕРИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ". Підприємництво і торгівля, № 32 (20 грудня 2021): 51–59. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-32-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено актуальні питання, пов’язані з організацією праці менеджера та прийняттям ним управлінських рішень. Метою статті є визначення основних напрямів організації праці менеджера у громадських організаціях сфери охорони природи. Підтвердженням актуальності цього питання є значний інтерес наукової спільноти. У ході дослідження встановлено, що функціонування громадської організації значною мірою залежить від організації керівництвом як власної праці, так і всіх управлінських процесів. Виявлено, що важливою передумовою розвитку громадської організації є прийняття своєчасних, обґрунтованих та ефективних рішень. Доведено, що специфіка функціонування громадської організації зумовлює колегіальний характер ухвалення рішення. З’ясовано, що вагома роль в управлінському процесі належить плануванню різноманітних охоронних проєктів. Аргументовано, що успіх багатьох управлінських процесів залежить від того, як спланована та організована робота менеджера. Встановлено, що сучасні реалії функціонування громадської організації пов’язані з динамічністю змін, появою інновацій у сфері, посиленням вимог суспільства. Доведено, шо в таких умовах навантаження на менеджера лише зростає, тому організація його праці часто неефективна та потребує застосування нових підходів. Запропоновано основні етапи процесу прийняття управлінських рішень в громадській організації. Зроблено висновок, що підвищенню ефективності процесу організації праці менеджера та прийняття ним рішень у громадській організації сприяє як внутрішнє, так і зовнішнє консультування окремих напрямів діяльності та проєктів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на формування ефективного механізму управління розвитком громадських організацій у сфері охорони природи.
28
Tsymbal, Bohdan, Yuriy Dreval, Dmytro Shapovalov, Dmytro Shapovalov та Maksym Shapovalov. "Підвищення рівня охорони праці та удосконалення методики міжнародної організації праці для оцінки професійних ризиків". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 2 (30 квітня 2020): 46–63. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.2.6.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі представлено аналіз існуючих методик оцінки професійних ризиків. Було розроблено матрицю для оцінки величини професійного ризику та удосконалено методику Міжнародної організації праці для оцінки професійного ризику. Було розроблено п’ять рівнів серйозності наслідків, п’ять рівнів вірогідності шкоди для працівника та величину ризику від мінімального значення 1 (знехтуваний ризик) до максимального – 10 (критичний ризик). Для визначення величини ризиків, які заподіяні фізичними, хімічними, біологічними факторами небезпеки, частотою виникнення нещасного випадку, не-доліками в ергономіці та психологічними перенавантаженнями було розроблено критерії для матриць. Наслідки заподіяної шкоди можуть бути: незначні, легкі, середні, тяжкі та катастрофічні. Удосконалена методика дає можливість врахувати катастрофічні наслідки, які можуть настати під час надзвичайної ситуації, такої як пожежа, вибух, аварія, катастрофа та ін. Вірогідність професійних ризиків може бути: XS – від «eXtra Small» – дуже мала, S – від «Small» – мала, M – від «Medium» – середня, L – від «Large» – велика, XL – від «eXtra Large» – дуже велика та XXL – від «eXtra eXtra Large» – дуже-дуже велика. Удосконалена методика визначає: знехтуваний, малозначний, малий, помірний, прийнятний, допустимий, значимий, недопустимий, максимальний та критичний ризик. Удосконалену методику оцінки професійних ризиків було випробувано на молочному комбінаті. Було встановлено адекватність і точність результатів визначення величини професійного ризику удосконаленої методики порівняно з результатами існуючої. Для підвищення рівня охорони праці були запропоновані та впровадженні заходи з управління професійними ризиками.
29
Дараганова, Н. В. "Державна інспекція України з питань праці як один із основних елементів системи державного управління питаннями охорони праці". Юридична наука, № 1 (2014): 40–46.
Знайти повний текст джерела
30
Муляр, Г. "Реформа сфери охорони здоров’я: адміністративно-правовий аспект". Юридичний вісник, № 1 (31 липня 2020): 51–57. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1559.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано актуальні управлінські дії суб'єктів реалізації реформи національної сфери охорони здоров'я, а також її статус і стан нормативно-правового забезпечення. Акцентовано увагу на тому, що процес реформування ускладнюється не лише внутрішніми проблемами в середині системи охорони здоров'я, а і зовнішніми факторами як от стрімке поширення хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом 8АкБ-СоУ-2, нагальна необхідність у сучасному якісному медичному обладнанні, брак медичних працівників, створення достойних та безпечних умов праці. Вказано, що в сукупності ці та інші обставини призвели до прискіпливого аналізу заходів медичної реформи з боку фахівців у галузях медицини, права та управління, що стало наслідком ініціювання питання про припинення медичної реформи, переривання її другого етапу. Підкреслено, що незалежно від статусу та етапу впровадження медичної реформи залишається чимало актуальних проблем організаційного та правового характеру.
Серед основних актуальних недоліків проведення медичної реформи виокремлено такі проблеми правового та управлінського характеру:1) зволікання у прийнятті стратегічно важливого рішення щодо статусу медичної реформи в контексті її припинення, продовження чи переформатування (оновлення);
2) відсутність ґрунтовної нормативно-правової бази здійснення подальших кроків реформування;
3) брак медичних кадрів у системі охорони здоров'я, зокрема через штучне ускладнення умов праці (на прикладі обов'язку наповнення даними програми eHealth); 4) необгрунтовано низька заробітна плата (порівняно із сімейними лікарями).
Констатовано, що незалежно від змісту прийнятого управлінського рішення про зміну курсу реформи або її припинення необхідно звернути увагу на прогалини та недоліки чинних нормативно-правових актів. Запропоновано шляхи усунення вказаних проблем і недоліків, зокрема шляхом внесення змін до окремих нормативно-правових актів, які регулюють функціонування сфери охорони здоров'я.
31
Fylypchuk, V. L., M. S. Kashlіev та S. L. Kuskovets. "БЕЗПЕКА ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ НА СУДНАХ ОФШОРНОГО ФЛОТУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 86 (14 червня 2019): 153. http://dx.doi.org/10.31713/vt2201912.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз міжнародних нормативних документів стосовно вимог до безпеки експлуатації вантажопідіймального обладнання, яке використовується при видобутку нафти та газу суднами офшорного флоту. Особливістю виконання вантажопідіймальних робіт є коливання корпусу судна, різка зміна погодних умов, наявність звуженого простору для проведення робочих операцій. Такі операції належать до категорії робіт підвищеної небезпеки, а до суднових вантажопідіймальних пристроїв висувають спеціальні вимогищодо контролю при їхньому виготовленні та експлуатації. На офшорному флоті створено чітку систему управління безпекою праці і проводиться дієвий контроль за її виконанням. Будь-яке підіймальне обладнання, яке використовується на суднах, має бути розроблене відповідно до таких документів: британські стандарти, європейські нормативні стандарти, стандарти ISO, ABS та DNV. На борту будь-якого судна має вестися реєстр підіймального обладнання, елементи якого зазначені в схемі перевірки. Реєстр повинен містити інформацію для кожного елементу щодо попередніх перевірок підіймального обладнання, які мають проводитися членами Команди Підйому. У випадку будь-яких сумнівів щодо цілісності підіймального обладнання, воно повинно бути відокремлене, марковане червоним кольором і зберігатися в карантинній зоні до наступного ретельного вивчення компетентною особою. Технічне обслуговування підіймального обладнання виконується відповідно довимог АМОС та/або специфікацій виробників. Модифікація або ремонт підйомних приладів виконується відповідно до затвердженої процедури та відповідних стандартів і після цього повинні пройти перевірку та повторну сертифікацію. Враховуючи актуальність питання забезпечення безпеки праці під час виконання перспективних робіт з розвідування, розроблення та добування нафти і газу в акваторіях Чорного та Азовського морів, доцільним є удосконалення існуючих та розробка нових нормативно-правових актів з охорони праці щодо проведення підіймальних робіт з урахуванням вимог міжнародних нормативних документів.
32
КИРИЛЕНКО, Володимир, та Денис ДЯГЕЛЬ. "ЩОДО ПОШУКУ ШЛЯХІВ ПРОТИДІЇ ОСНОВНИМ ЗАГРОЗАМ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ, ЯКІ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В МІЖНАРОДНИХ ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 65–81. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.438.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу результатів ОСД за 2019 рік, огляду завдань, які поставлено підрозділам охорони державного кордону на різних рівнях управління на 2020 рік розкрито визначені шляхи підвищення ефективності виконання завдань за призначенням. Акцентовано увагу на тому, що від ефективності управління державним кордоном залежать безпека держави, розвиток її економіки та людський потенціал, своєчасне забезпечення необхідних значень показників ефективності системи управління державним кордоном сприятиме транскордонному співробітництву, збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів, туризму та спрощенню інших форм законного руху осіб, послуг і товарів. Водночас державні кордони повинні бути закриті для всіх видів незаконної діяльності, що загрожують стабільності держави. Зроблено висновок про те, що проведені заходи з реформування ДПСУ дозволили підвищити рівень захищеності державного кордону, а система інтегрованого управління кордонами повинна працювати в умовах, які постійно і швидко змінюються. Зроблений висновок, що прикордонний контроль необхідно постійно вдосконалювати з урахуванням європейського та світового досвіду в цій сфері, у тому числі запроваджувати нові способи служби, новітні інформаційні технології, засоби контролю та спостереження, сучасні технічні засоби, удосконалювати інформаційно-аналітичне забезпечення прикордонного контролю, зокрема шляхом підвищення ефективності системи аналізу та профілювання ризиків.Запропоновано подальше удосконалення одного із дієвих механізмів у загальній системі протидії правопорушенням на державному кордоні - систему інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами. Розкрито компоненти єдиного інформаційного простору правоохоронних та інших державних органів, задіяних у сфері інтегрованого управління кордонами. У науковій праці під координацією розуміється діяльність, спрямована на узгодження, упорядкування дій у керованій системі, приведення їх у відповідність з поставленою метою. Координація використана як функція управління, яка здійснює інформаційний обмін і має на меті розподілити діяльність в часі, забезпечити взаємодію різних учасників загального процесу в інтересах виконання поставлених цілей, що забезпечує цілісність, стійкість усієї системи. Розкрито варіант напрямків забезпечення швидкості здійснення прикордонного контролю при використанні системи та чинники, які впливають на їх пропускну спроможність. Зроблено висновок, що існуючі методики безпосереднього формування системи інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами не розглядають у зв’язку з відсутністю необхідних для цього інструментальних засобів.
33
ЛИТВИН, Андрій. "САМОРОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 87–95. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-87-95.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто наукову проблему сучасного саморозвитку особистості. Аналіз наукових праць свідчить про те, що головною проблемою в психолого-педагогічній науці є висвітлення сутності, змісту та структури саморозвитку людини, у процесі якого вона набуває можливостей формуватися з урахуванням індивідуальних особливостей. Підвищення саморозвитку особистості можливе за допомогою впровадження компетентнісного підходу, врахування життєвого досвіду та мотиваційно-ціннісних якостей тих, хто навчається. Саморозвиток сучасної особистості набуває особливої значущості у зв’язку з надзвичайно швидким зростанням обсягу знань у світовому просторі, інформатизацією суспільства, необхідністю забезпечення мобільності й професіоналізму майбутніх фахівців; тісно пов'язаний з компетентністю, яку тлумачать як мету, так і результат професійної підготовки у закладах вищої освіти. Її успішність зумовлюється сукупністю сформованих у фахівця компетенцій, що сприяють соціалізації особистості, формуванню в неї світоглядних та науково-професійних поглядів; визначають здатність до самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення. Висвітлено проблему саморозвитку педагога професійного навчання (охорони праці) в процесі професійної підготовки. Наголошено, що в умовах сучасності, коли людина активно створює інфосферу, поглиблюючи інноваційні зрушення як у соціумі, так і в індивідуальному житті кожного, забезпечення саморозвитку є пріоритетним завданням вищої освіти, адже особливо важливим в соціальному житті є відповідність професійної діяльності фахівців моральним цінностям та реалізація прагнення до пізнання. Визначено головні аспекти саморозвитку, якими є уміння майбутнього фахівця оцінювати виробничу й ринкову ситуацію, розробляти відповідно до цього програми розвитку виробництва, визначаючи перспективи його подальшого функціонування на ринку; виявляти проблеми в діяльності та розробляти проєкти її інноваційного вдосконалення; бути конструктивним у професійно-особистісному спілкуванні в міжнародному співробітництві, управлінні персоналом, взаємодії та співтворчості з членами колективу, володіти громадськими та моральними якостями. Ключові слова: особистість, професійна освіта, компетентність, діяльність, ефективність.
34
Балагур, Леся. "ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО УПРАВЛІННЯ ОСНОВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 32–43. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.68.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до здійснення своєї професійної діяльності. Основна увага зосереджена на управлінському різновиді діяльності офіцерів прикордонного відомства. Автор розкрив актуальність представленої у статті проблеми на державному та відомчому рівні. Подано результати ґрунтованого аналізу наукової літератури філософського, педагогічного, психологічного та соціологічного спрямування. В аналіз наукових праць із запропонованої проблеми перераховано прізвища вітчизняних та зарубіжних вчених практиків та теоретиків.
У статті визначено сутність проблеми – удосконалення змісту підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до управлінської діяльності. Виклад основного матеріалу відбувався за певним алгоритмом – виокремлення способу (шляху) оптимізації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників і його докладне обґрунтування. З-поміж чималої кількості факторів підвищення ефективності того чи іншого виду підготовки майбутніх фахівців, що висвітлено в науковій літературі виділено наступні: насичення навчального матеріалу управлінськими категоріями, поглядами, концепціями про специфіку управлінської діяльності у підрозділах охорони кордону; особа, з притаманними їй психічними якостями формується у діяльнісному середовищі; впровадження методів та технологій навчання, що дають змогу формувати вміння приймати ефективні управлінські рішення; забезпечення практичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників; впровадження методів та технологій навчання, що дають змогу формувати вміння приймати ефективні управлінські рішення. Сформульовано висновки проведеного наукового дослідження, а також можливі напрямки досліджень, що є дотичні до обраної теми наукової публікації.
35
Griadushcha, V. "USE OF EQUIPMENT RELIABILITY INDICATORS FOR THE RISK MANAGEMENT OF THE OCCUPATIONAL SAFETY SYSTEM OF COAL MINING ENTERPRISES." JOURNAL of Donetsk mining institute, no. 2 (2018): 69–79. http://dx.doi.org/10.31474/1999-981x-2018-2-69-79.
Повний текст джерела
36
Bezsonnyi, Vitalii, Roman Ponomarenko, Oleg Tretyakov та Kostiantyn Karpets. "Розробка алгоритму оптимального управління ризиками небезпечних подій на машинобудівному підприємстві". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 58–71. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищено ефективність управління ризиками небезпечних подій у підрозділах машинобудівного підприємства шляхом використання вдосконаленого підходу до оцінки ризиків та вперше для оптимізації витрат на заходи з охорони праці у підрозділах машинобудівного підприємства використана задача «пакування рюкзака», що дозволяє знизити величину ризику до допустимого рівня. Ідентифікація та аналіз існуючих ризиків на ДП «Завод «Електроважмаш» були здійснені з використанням методу структурованої оцінки. При цьому враховувалася не тільки можливість виникнення небезпечної події, а і наслідки, які від неї можуть бути. Встановлено, що найбільш частими ризиками є травмування від рухомого обладнання (39%), травми від падіння з висоти (17%), травми від дії електричного струму (15%). Але найбільшу тяжкість мають небезпеки, пов’язані з отру-єнням. Процедура оптимального управління ризиками полягає у визначенні мінімальних витрат на досягнення кожної з інтегральних оцінок за допомогою матричної згортки. Це завдання про ранці, що ефективно вирішується методом дихотомічного програмування при цілочисельних значеннях параметрів. Перше число в матриці - величина оцінки, друге – витрати на досягнення (або збереження) цієї оцінки. Рухаючись від низу до верху, отримуємо для кожної інтегральної оцінки мінімальні витрати (на зменшення ступеня небезпеки від високого до середнього і низького). Для цього з клітин матриці з однаковими оцінками (перше число) вибираємо осередок з мінімальними витратами (друга клітина). Формування варіанту програми, тобто сукупності оцінок чинників, які забезпечують необхідне значення інтегральної оцінки з мінімальними витратами, відбувається методом зворотного ходу. Для цього послідовно, зверху вниз, визначаємо, які вихідні дані відповіда-ють вибраній комірці матриці. Встановивши ці значення знаходимо їх в матрицях нижнього рівня. Повторюємо це, поки не досягнемо нижнього рівня структури дихотомічного уявлення, тобто конкретних оцінок факторів ризику. Набір цих оцінок є результатом дії алгоритму
37
Фатенок-Ткачук, А. О., та Р. M. Воронко. "СТРУКТУРА НЕФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ У СИСТЕМІ ЗВІТНОСТІ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано доцільність та актуальність формування нефінансової звітності підприєм-ствами у сучасних реаліях національної економіки. Метою статті було виявлення проблематики впроваджен-ня нефінансових звітів у системі звітності підприємства та формування методичних підходів до змісту його структурних елементів. У процесі відбору пріоритетних напрямків соціальної відповідальності використо-вувалися класичні статистичні методи та метод експертних оцінок з метою ідентифікування напрямків соціальної відповідальності, що мають бути висвітлені у нефінансовій звітності. У процесі дослідження міжнародної практики інформування про соціальну відповідальність підприємств було ідентифіковано основні міжнародні стандарти, що можуть бути використані у процесі формування нефінансових звітів. Виділено основні напрямки висвітлення інформації у контексті кожного окремого стандарту. Виокремлено як такі, що максимально можуть бути застосовані для національних реалій, комплексний звіт (метод Лондонської групи порівняльного аналізу London Benchmarking Group) та стандартизований звіт GRI. Актуалізовано основні про-блеми вітчизняних нефінансових звітів через відсутність єдиної методології та структури на прикладі Звіту про управління. Наведено синонімічний ряд трактування сутності нефінансової звітності. Виокремлено, си-стематизовано та запропоновано структуру основних статей нефінансової звітності за такими напрямками соціальної відповідальності, як: персонал, безпека праці, охорона здоров’я та мотивування та розвитку, фор-мування сприятливого психологічного клімату як всередині колективу, так і за його межами (з контрагента-ми), якість та безпечність продукції перед покупцями та замовниками (у розрізі окремих бізнес-процесів підприємства – постачання, виробництво, збут продукції), екологічна безпека всього процесу виробництва. Доведено, що джерелами інформації мають бути звіти з праці, управлінська звітність, результати відповідних спостережень. Нефінансова звітність підприємства формуватиме позитивний імідж у межах національного ринку та підвищить інвестиційну привабливість за його межами.
38
БОРЕЙЧУК, Денис. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 16–26. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.396.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано критерії та показники сформованості організаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Щодо ціннісного критерію враховано значення цінностей Української держави, патріотизму, почуття професійного обов’язку, професійної честі та професійної гідності. Йому відповідають такі показники, як розуміння соціальної значущості організаційної культури, її ролі і місця в професійній діяльності; прийняття цінностей організаційної культури та місії прикордонного відомства; умотивованість до вивчення особливостей організаційної культури, готовність до самоосвіти з питань організаційної культури; організованість, раціональна організація своєї праці, відповідальність.
З’ясовано, що когнітивний критерій сформованості організаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників характеризує сукупність знань про її специфіку, вимоги до діяльності офіцера-прикордонника. Відповідно основними показниками когнітивного критерію сформованості організаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників визначено: знання сутності організаційної культури та специфіки її прояву в органах охорони державного кордону; знання вимог організаційної культури щодо ефективного управління персоналом; знання про формальні та неформальні правила і норми діяльності, зразки поведінки у прикордонному колективі; знання теорії професійної етики та етичних вимог до професійної діяльності захисників кордону.
Діяльнісний критерій стосується вмінь офіцерів-прикордонників використовувати набуті знання щодо сутності організаційної культури, організовувати свою діяльність відповідно до її вимог. Для діяльнісного критерію сформованості організаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників обрано такі показники: лідерський потенціал, здатність до організації виконання завдань з охорони кордону; здатність аналізували та розв’язувати проблемні управлінські або професійні ситуації, приймати управлінське рішення відповідно до вимог організаційної культури; вміння вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях відповідно до вимог організаційної культури; готовність до командної роботи, навички та вміння міжособистісної, внутрішньогрупової та командної взаємодії.
39
Шумовецька, Світлана. "ВИМОГИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО РІВНЯ І ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ОФІЦЕРА-ПРИКОРДОННИКА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 389–401. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.160.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито вимоги до професійної культури офіцера-прикордонника, викладені в окремих нормативно-правових документів, зокрема Законі України «Про державний кордон України», Кодексі поведінки працівників, до функціональних обов’язків яких належить здійснення управління кордонами, Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, Статуті Державної прикордонної служби з охорони державного кордону України, Стратегії розвитку Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на період до 2021 року, Відомчих стандартах культури прикордонної служби.
З’ясовано, що відповідно до вимог нормативно-правових документів, професійна культура представника прикордонного відомства ґрунтується на його готовності самовіддано служити Українському народові, зобов’язанні діяти в інтересах держави та відстоювати національні інтереси, професійному, сумлінному виконанні службових обов’язків згідно з Конституцією України, дотриманні принципів соціальної справедливості, визнанні пріоритету прав людини і громадянина. Вона передбачає здатність діяти соціально відповідально та свідомо на засадах патріотизму і державності, оперативно приймати обґрунтовані рішення щодо управління діяльністю прикордонного підрозділу в службовій та соціально-побутовій сферах, організації інформаційного забезпечення виконання оперативно-службових завдань, дотримання вимог Кодексу доброчесної поведінки та професійної етики, Відомчих стандартів прикордонної служби, постійну працю над підвищенням свого професійного рівня.
Особливі вимоги висуваються щодо дотримання прикордонником законності: визначено, що у своїй діяльності офіцер-прикордонники повинен дотримуватись принципів соціальної справедливості, визнавати пріоритет прав людини і громадянина. Свідченням високої професійної культури визначено також точне та своєчасне виконання покладених на офіцера-прикордонника професійних обов’язків з управління прикордонним підрозділом. Значну увагу документи приділяють також такій складовій професійної культури офіцера-прикордонника, як умінню взаємодіяти. Визначено, що офіцер-прикордонник повинен уміти обґрунтовувати та роз’яснювати прийняті ним рішення, забезпечити доброзичливе ставлення до населення, поважати честь та гідність інших людей.
40
Chopchik, V. D. "ІНВЕСТУВАННЯ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІ КЛІНІКИ НА ОСНОВІ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (18 листопада 2019): 109–13. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10602.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розглянути можливість інвестування в університетські клініки на основі використання механізму державно-приватного партнерства (ДПП).
Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети у роботі використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, інтерпретації наукових даних, а також системний і структурно-функціональний підходи. Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних спеціалістів із державно-приватного партнерства та менеджменту.
Результати. Обмеження фінансових ресурсів в охороні здоров’я зумовило потребу інвестувань в університетські клініки та необхідність пошуку нових, ефективних форм реалізації інвестиційної діяльності.
У статті розглянуто можливість інвестування в університетські клініки на основі використання механізму державно-приватного партнерства. При переході університетської клініки на роботу на принципах державно-приватного партнерства змінюється статус клініки, вона стає юридично і господарсько самостійним закладом, у якому управління переходить до приватного інвестора, але сама клініка залишається у державній власності. Інвестування реалізується на основі договору і програм із визначенням прав та обов’язків партнерів. Запропоновано алгоритм реалізації проекту державно-приватного партнерства, який забезпечує інвестування і формування сучасних клінічних баз університетів, розвиває бізнес-процеси, що залучають ресурси приватного інвестора і підвищують ефективність роботи університетської клініки.
Висновки. У статті визначені вектори інвестування в університетські клініки через механізми державно-приватного партнерства, а також основні умови реалізації ДПП в університетських клініках.
41
Krut, A. G. "Задоволеність лікарів-стоматологів професійною діяльністю". Health of Society 10, № 4 (18 січня 2022): 118–26. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.4.2021.246354.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Підтримка задоволеності медичних працівників професійною діяльністю та мотивація їх до праці є одним із засобів ефективного управління людськими ресурсами. Від мотивації та задоволеності роботою медичного працівника залежить його здоров’я та пов’язана з ним якість життя пацієнта. Задоволеність як характеристика організаційної культури відрізняється серед лікарів різних спеціальностей. Мета дослідження: визначити рівень задоволеності професійною діяльністю лікарів-стоматологів закладів, що надають високоспеціалізовану стоматологічну допомогу. Матеріали та методи. Використані авторські структуровані анкети, що були заповнені 110 лікарями-стоматологами трьох регіональних закладів стоматологічної допомоги. Методи: соціологічний; медико-статистичний; логіко-структурного аналізу; узагальнення. Результати. У цілому лікарі-стоматологи надали високі оцінки задоволеності професійною діяльністю за 5-тибальною шкалою: 4,6±0,5 балів – лікарі КНП «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання»; 4,2±0,4 балів – лікарі КНП Харківської обласної ради «Обласна стоматологічна поліклініка», 4,3±0,9 балів – лікарі КНП «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка Чернігівської обласної Ради». Однак респонденти КНП «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка Чернігівської обласної Ради» висловили лише часткову задоволеність можливістю підвищувати кваліфікацію на робочому місці, станом забезпечення лікарськими препаратами, розхідними матеріалами та доказовими технологіями, рівнем заробітної плати (діапазон оцінок 3,5±0,9 – 3,7±1,1 балів). Виявлено, що найнижчі оцінки задоволеності лікарі-стоматологи усіх закладів надали професійним стосункам з колегами структурних підрозділів поліклініки, де вони працюють, адміністрацією, а також з лікарями інших закладів охорони здоров’я: оцінки коливалась, в залежності від закладу, в межах відповідно 4,2±0,4 – 4,4±0,7 балів, 4,4±0,5 – 4,5±0,5 балів, 4,0±1,0 – 4,4±0,7 балів. Висновки. При загальній високій задоволеності професійною діяльністю потребують удосконалення професійні відносини лікарів-стоматологів, покращення – стан ресурсного забезпечення закладів та можливості професійного розвитку лікарів; підвищення – заробітна плата. Отримана інформація може бути використана для прийняття управлінських рішень зі зміцнення організаційної культури закладу охорони здоров’я шляхом удосконалення менеджменту персоналу.
42
Юсупов, В. А. "Актуальні питання правового забезпечення процесу державного управління створення та діяльності технопарків в Україні". Актуальні проблеми держави і права, № 88 (18 січня 2021): 170–77. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3073.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено проблеми правового регулювання діяльності технопарків, визначено особливості надання державної підтримки щодо згаданого об'єкта інвестицій. У результаті дослідження, на підставі комплексного, усебічного науково-правового аналізу чинного законодавства й актуальних наукових праць виявлено проблемні питання, надано пропозиції щодо їх вирішення й удосконалення правової реґламентації функціонування технопарків. Правове регулювання - це упорядкування суспільних відносин, здійснюване державою за допомогою права і сукупності правових засобів, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток. Держава забезпечує життєдіяльність суспільства як системи через використання влади, а право - через нормативне регулювання. Поняття «правове регулювання» ширше від поняття «законодавче регулювання», оскільки обсяг джерел права перевищує власне законодавчі джерела.
Сфера правового регулювання - це сукупність суспільних відносин, яку можна і необхідно впорядкувати за допомогою права і правових засобів. Сфера правового регулювання - галузь соціального простору, яка охоплена правом. Це насамперед суспільні відносини - економічні, політичні, соціально-культурні. Ідеться про ті суспільні відносини, функціонування яких неможливо без використання правових засобів. Не все в суспільних відносинах урегульовано правом. Скласти сферу правового регулювання можуть лише відносини, що піддаються правовому регулюванню. Право регулює конкретні, сутнісні, глобальні відносини, що проходять через волю і свідомість людей. У встановленні сфери правового регулювання варто виходити не стільки із класифікації суспільних відносин (економічні, політичні тощо), скільки з матерії самого права як нормативного регулятора, мета якого - порядок у суспільстві.
Ознаки сфери правового регулювання такі:- є соціальною, оскільки право регулює соціальні відносини, а не природні процеси (землетруси, тайфуни, фізико-хімічні явища тощо);- є тією сферою соціального простору, де існують суспільні відносини, які можуть врегульовуватися правом, тобто можуть пройти через волю і свідомість людей (не можна регулювати дії, учинені у стані неосудності або фізичного примусу);- містить сукупність конкретних суспільних відносин, які потребують врегулювання правом, а не суспільних процесів, що протікають за об'єктивними законами суспільного життя і не потребують регулювання правом;- охоплює найважливіші суспільні відносини, що в цей момент найбільшим чином зачіпають інтереси суспільства, трудових колективів, організацій, підприємств тощо;- має обмежений обсяг охоплення (межі правової реґламентації) і не може містити ті соціальні явища, які об'єктивно не допускають формально-юридичного впорядкування (дружба, любов тощо).
43
Цимбал, А. А. "Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах, установах, організаціях, підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України". Безпека життєдіяльності, № 5, травень (2018): 2–7.
Знайти повний текст джерела
44
Драган, Олена, та Аліна Бергер. "ОРГАНІЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ЗА ПРИНЦИПАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Економіка та суспільство, № 27 (25 травня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-27-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовується актуальність дослідження організації і нормування праці з урахуванням принципів соціально-економічної безпеки. Соціально-економічна безпека підприємства на перше місце ставить всебічне врахування інтересів, потреб і захисту людини у сфері праці. Узагальнено класифікацію загроз техніко-технологічній безпеці підприємства з поділом на зовнішні та внутрішні. Розроблено сучасну структуру техніко-технологічної безпеки, за складовими, зокрема, стан та рівень техніко-технологічної бази підприємства, виробнича безпека, охорона праці, техніка безпека, система управління охороною здоров’я і безпекою праці. Проаналізовані негативні тенденції у розвитку організації і нормування праці підприємств харчової промисловості сьогодення. Запропоновані заходи щодо удосконалення організації і нормування праці на підприємствах харчової промисловості з урахуванням принципів соціально-економічної безпеки та міжнародного досвіду.
45
Бочковський, А. П. "ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ". Зернові продукти і комбікорми 1, № 54 (18 січня 2015). http://dx.doi.org/10.15673/2313-478x.54/2014.36335.
Повний текст джерела
46
Chopchik, V. D., та N. M. Orlova. "ФОРМУВАННЯ МЕДИЧНИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ У СТОМАТОЛОГІЧНОМУ ЦЕНТРІ НА ПРИНЦИПАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (8 липня 2019). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10282.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: науково обґрунтувати методологію стандартизації медичних бізнес-процесів у стоматологічному центрі на принципах державно-приватного партнерства.
Матеріали і методи. Методологію стандартизації медичних бізнес-процесів у стоматологічному центрі обґрунтовано на основі системного підходу і системного аналізу із використанням інформаційно-аналітичного методу. Інформаційною базою для її формування є наукові праці фахівців із організації та управління охороною здоров’я, а також результати власних досліджень.
Результати. Основна мета радикальної зміни медичних бізнес-процесів у стоматологічному центрі на принципах державно-приватного партнерства – запровадження абсолютно нових способів виконання робіт, реструктуризація виробництва послуг, що забезпечить підвищення ефективності управління, фінансово-господарської діяльності та якості послуг. У дослідженні здійснено обґрунтування методології структуризації діяльності стоматологічного центру; виділено основні медичні бізнес-процеси із вказанням ключових чинників, які їх формують; визначено вхідні та вихідні події кожної групи бізнес-процесів, а також необхідні ресурси, функції і керуючі впливи для їх реалізації. Все це забезпечує орієнтацію роботи стоматологічного центру на пацієнта, підвищує ефективність використання наявних ресурсів, покращує контроль над діяльністю медичного персоналу і забезпечує підвищення якості медичної допомоги, що в кінцевому результаті сприяє збереженню стоматологічного здоров’я населення.
Висновки. Запропонована у статті методологія стандартизації медичних бізнес-процесів, яка забезпечує формування груп бізнес-процесів при наданні стоматологічної допомоги, забезпечує пацієнторієнтовану організацію роботи стоматологічного центру, підвищує ефективність використання наявних ресурсів, покращує контроль за діяльністю медичного персоналу, забезпечує підвищення якості медичної допомоги.
47
Kamenskа, I., and O. Bokshyts. "THE CURRENT STATE OF OCCUPATIONAL TRAUMATISM IN THE CONDITIONS OF THE UKRAINIAN AGRO-INDUSTRIAL: PROBLEMS AND PERSPECTIVES." PARADIGM OF KNOWLEDGE 2, no. 34 (April 30, 2019). http://dx.doi.org/10.26886/2520-7474.2(34)2019.4.
Повний текст джерелаАнотація:
To investigate the state of industrial injuries (including fatalities) in Ukraine in general and in the agro-industrial complex for the period from 2011 to 2017, and to identify ways to increase the level of occupational safety.Investigation of the condition of occupational injuries in the conditions of the agro-industrial complex of Ukraine was carried out using the probabilistic-statistical method of analysis. In the study, we used the statistical method of analysis of occupational injuries in Ukraine from 2011 till – 2017, which is based on the study of injuries according to the report of the State Labor Service of Ukraine.For the first time the analysis of occupational injuries in Ukraine from 2011 till-2017was carried out according to the report of the State Labor Service of Ukraine. The ways of raising the level of labor protection in agriculture are proposed.On the basis of analysis of the data of the State Labor Service of Ukraine for the period of 2011-2017, it has been established that the state of occupational injuries is declining, both in Ukraine as a whole and in the agro-industrial complex. Despite the fact that the level of injuries in the aforementioned years decreased, it should be noted that the industry of the agro-industrial complex in the period 2011-2014 took the third place in Ukraine by the level of injury and the second place – by the level of injuries with fatalities, and in the period 2015-2017 – third and first place respectively.In 2011, in the agro-industrial sector, 10,0% of the total number of traumatized people was injured at enterprises of Ukraine, and 17.9% of the total number of deaths were injured, in 2012, respectively, 9,9 and 18,6 in 2013 – 9,9 and 16,4, in 2014 – 10,9 and 17,3, in 2015 – 14,1 and 22,4, in 2016 – 13,1 and 20,8, and in 2017 – 12,5 and 20,5%.An analysis of the state of occupational injuries in the areas of supervision was conducted. The obtained results may be used as to prevent and eliminate potential hazards.In order to improve the work of the service on labor protection, it is continuously necessary to analyze the state of occupational injuries in the areas of supervision. This will enable you to prevent and eliminate potential hazards. Therefore, in order to create safe and harmless working conditions, it is constantly necessary to improve the legal regulation of labor protection in agriculture, to update the rules, norms, standards, instructions, regulations in accordance with the development of NTP and modern technical support of the agro-industrial complex and apply the experience of the world.To reduce occupational injuries, it is necessary to develop and implement a sectoral system of labor protection management; to increase the efficiency of labor protection work at agricultural enterprises of all types of property; to provide employees with regulatory and labor protection laws, which take into account modern labor safety requirements; to intensify control over compliance with safety standards and working conditions in the workplace, paying particular attention to the technical aspects of occupational safety.The analysis of the condition of occupational injuries in the field of supervision provides an opportunity to assess the dynamics of occupational injuries (including fatalities), to anticipate, eliminate potential hazards in production and to propose perspective ways to increase the level of labor protection in Ukraine.Keywords: occupational safety, innovations, legal regulation, the raised danger, an industrial traumatism, the dynamics of fatal injuries, agro-industrial complex, sectoral regulations on labor protection.кандидат сільськогосподарських наук, доцент, І. Каменська; кандидат історичних наук, доцент, О. Бокшиц, Сучасний стан виробничого травматизму в умовах агропромислового комплексу України: проблеми та перспективи/ ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна, Переяслава-ХмельницькийУ статті здійснено аналіз виробничого травматизму в Україні за 2011-2017 рр. за даними звіту Державної служби України з питань праці. Запропоновано перспективні шляхи підвищення рівня охорони праці в сільському господарстві.На основі аналізу даних Державної служби України з питань праці за період 2011-2017 роки встановлено, що стан виробничого травматизму йде на спад, як в Україні в цілому, так і в АПК. Не зважаючи на те, що рівень травматизму у вищезгадані роки зменшувався, слід відзначити, що галузь агропромислового комплексу в період 2011-2014 роки займала третє місце в Україні за рівнем травматизму та друге місце – за рівнем травматизму зі смертельними випадками, а в період 2015-2017 рр. – третє та перше місце, відповідно.За 2011 рік у галузі агропромислового комплексу травмовано 10,0 % від загальної кількості травмованих осіб на підприємствах України, та загинуло – 17,9 % від загальної кількості смертних випадків, за 2012 рік відповідно – 9,9 та 18,6, за 2013 рік – 9,9 та 16,4, за 2014 рік – 10,9 та 17,3, за 2015 рік – 14,1 та 22,4, за 2016 рік – 13,1 та 20,8 й за 2017 рік – 12,5 та 20,5 %Для вдосконалення роботи служби з питань охорони праці, слід постійно проводити аналіз стану виробничого травматизму в галузях нагляду. Це дасть можливість достроково запобігти та вилучити можливі небезпеки. Отже, для створення безпечних та нешкідливих умов праці, необхідно постійно вдосконалювати правове регулювання охорони праці в сільському господарстві, оновлювати правила, норми, стандарти, інструкції, нормативно-правові акти відповідно до розвитку НТП та сучасного технічного забезпечення агропромислового комплексу та застосовувати досвід країн світу. Для зменшення виробничого травматизму необхідно розробити і впровадити галузеву систему управління охороною праці; підвищити ефективність працеохоронної роботи на сільськогосподарських підприємствах усіх видів власності; забезпечити працівників нормативно-правовими актами з охорони праці, де враховано сучасні вимоги безпеки праці; активізувати контроль за додержанням нормативів безпеки та умов праці на робочих місцях, звернувши особливу увагу на технічні аспекти охорони праці. Аналіз стану виробничого травматизму в галузях нагляду дає можливість оцінити динаміку виробничого травматизму (в тому числі смертельні випадки), завчасно передбачити, вилучити можливі небезпеки на виробництві та запропонувати перспективні шляхи підвищення рівня охорони праці в Україні.Ключові слова: охорона праці, інновації, правове регулювання, підвищена небезпека, виробничий травматизм, динаміка смертельного травматизму, агропромисловий комплекс, галузеві нормативні акти з охорони праці
48
Зброжек, Світлана. "МЕДИЧНЕ І ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ЗАКОНОДАВСТВО: НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я У ФІНЛЯНДІЇ". SSP Modern Pharmacy and Medicine 1, № 1 (22 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.53933/sspmpm.v1i1.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснення професійної практики медичними працівниками безпосередньо пов’язане з реалізацією конституційного права людини і громадянина на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування. Ефективна організація праці медиків є одним з основних факторів, що забезпечують охорону здоров’я населення і, як наслідок, зумовлюють соціальну стабільність у суспільстві. Мета: дослідити нормативно-правове регулювання діяльності працівників охорони здоров’я у Фінляндії з позиції медичного та фармацевтичного законодавства. Для досягнення поставленої мети використовували методи документального, нормативного та графічного методів аналізу. Діяльність працівників охорони здоров’я регулюється спеціальним Законом. Його мета — сприяти безпеці пацієнтів і підвищенню якості послуг охорони здоров’я шляхом забезпечення професійної підготовки та кваліфікації зайнятих в сфері охорони здоров’я осіб.
За професійну підготовку працівників сфери охорони здоров’я відповідає Міністерство освіти і культури. Загальне керівництво персоналом охорони здоров’я здійснює Міністерство соціального забезпечення та охорони здоров’я. Державна контрольно-наглядова служба соціального забезпечення та охорони здоров’я і регіональні управління органів державної влади здійснюють керівництво за діяльністю медичних працівників і нагляд за нею. У числі іншого вони розглядають скарги з приводу медичного догляду. Досліджено нормативно-правове регулювання діяльності працівників охорони здоров’я у Фінляндії з позиції медичного та фармацевтичного законодавства і виявлено, що Конституція Фінляндії не містить законоположень про здоров'я, однак вважається, що суспільство зобов'язано піклуватися про організацію належного медичного обслуговування.
49
Сорока, Олександра, та Яна Сало. "УПРАВЛІННЯ ЗДОРОВ’ЯМ ПРАЦІВНИКІВ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ОХОРОНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ". Економіка та суспільство, № 31 (28 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-31-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання підтримки і зміцнення професійного здоров'я набувають особливої значущості через змін, що відбуваються, концентруючи сьогодні необхідність створення умов для досягнення професійного довголіття. Стаття присвячена розгляду питання збереження і самозбереження професійного здоров'я працівників. Представлені результати наявних в зарубіжній практиці програм управління професійним здоров'ям. Встановлено, що за кордоном дані програми мають тривалу історію своєї реалізації, на відміну від вітчизняної практики управління. Розглянуто поняття професійного здоров'я і розкрито його актуальність. Визначено соціально-психологічні аспекти управління професійним здоров'ям. Підкреслено необхідність впровадження корпоративної системи управління здоров'ям співробітників, розкривається, наскільки це може бути економічно вигідно для організацій і корисно для співробітників.