Статті в журналах: "Управління освітнім процесом"

1

Bondarenko, N. B., та T. O. Hryboiedova. "ПРОБЛЕМA ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується актуальна проблема сучасності – шляхи підвищення ефективності управління закладом дошкільної освіти. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій, надана характеристика понять, на які спираються автори: «управління», «управлінська діяльність», «менеджер освіти», «освітній простір», «освітнє середовище», «ефективність управління», «компетентність» тощо. Окреслено мету статті, яка полягає у визначенні шляхів підвищення ефективності управління дошкільної освіти у сучасному освітньому просторі. У статті використані сучасні нормативно-директивні документи стосовно організації закладу дошкільної освіти, управління освітнім процесом: Базовий компонент дошкільної освіти, Нова редакція та Положення про заклад дошкільної освіти. Розкриті психолого-педагогічні та методологічні основи управлінської діяльності керівника ЗДО. Охарактеризовано основні складники змісту роботи директора закладу та принципи управління: демократизації, децентралізації, гуманізації та людиноцентризму. Особливу увагу приділено вимогам до сучасного управлінця. У дослідженні виділено основні напрямки роботи керівника: робота з педагогічним колективом та обслуговуючим персоналом; створення досконалої матеріально-технічної бази; удосконалення предметно- розвивального освітнього середовища; планування; контроль; підготовка дошкільного закладу до нового навчального року; проведення літньої оздоровчої компанії; робота з батьками та охорона життя і здоров’я, створення безпечних умов життя. Виділено важливі фактори підвищення ефективності управління ЗДО: представлена виважена стратегія спілкування; партнерська взаємодія колективу закладу освіти і батьків; формування іміджу дошкільного закладу. Особливу увагу приділено впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську діяльність, що позитивно сприяє переходу на новий якісний рівень всіх структурних компонентів ЗДО. Значна увага приділена використанню кваліметричного підходу в управлінні та необхідності керівнику володіти міжнародною методикою ECERS-3, використання якої надає можливість якісно оцінити освітній процес ЗДО. Проаналізовано значення володіння елементами етикету, поведінковою культурою для підвищення авторитету, покращенню стилю у спілкуванні. Визначено значення комунікативних, сугестивних, перцептивних вмінь управлінця. Особливо важливою є асертивність поведінки як складової частини управлінського потенціалу керівника. Охарактеризовані технології «тайм-менеджмету» та «лідерства-служіння» в управлінні ЗДО. Зроблено висновки та надано бібліографічний список.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Дедюх, Є. В. "Управління освітнім процесом закладу позашкільної освіти: основні категорії дослідження". Вісник післядипломної освіти. Серія "Педагогічні науки", вип. 7 (36) (2019): 37–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Дедюх, Є. В. "Управління освітнім процесом закладу позашкільної освіти: основні категорії дослідження". Вісник післядипломної освіти. Серія "Педагогічні науки", вип. 7 (36) (2019): 37–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

ОНОПРІЄНКО, Оксана. "ЯКІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЯК НАЧАСНА КАТЕГОРІЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 132–39. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.21.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено аналіз категорії якості, в результаті якого зроблено висновок про її полінауковий характер і прийнятність для широкого спектру застосовування. Похідною характеристикою цієї категорії визначено якість освіти. Обґрунтована позиція авторів, які в характеристиці якості освіти як системного об’єкта встановлюють її сутність, структуру, властивості; формують критерії і показники оцінювання педагогічного процесу та його результату; проводять моніторинги з метою з’ясування відповідності наявного стану чинним нормам із подальшим висновком щодо прийняття управлінських рішень; з’ясовують недоліки у функціонуванні галузі. Встановлено, що об’єктами управління якістю можуть бути як самі освітні установи, так і рівень надаваних ними освітніх послуг, на яких позначаються якість освітніх програм, управління освітнім процесом і навчальні результати здобувачів. На підставі аналізу наявного вітчизняного і зарубіжного досвіду дослідження якості освіти, змісту концептуальних документів для Нової української школи сформульовано основні дидактичні характеристики сучасної освіти, що забезпечують досягнення учнями молодшого шкільного віку якісних результатів навчання. Виділено основні педагогічні характеристики якості сучасної освіти, що забезпечують досягнення учнями молодшого шкільного віку якісних результатів навчання, – дидактичні, гносеологічні, психологічні, соціологічні. Виокремлено концептуальні домінанти категоріального поля поняття якості освіти, важливі для послугування ним у сфері контрольно-оцінювальної діяльності суб’єктів освітнього процесу в сучасній початковій школі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Осьодло, В., О. Рибчук та Т. Ворона. "НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ". Військова освіта 42, № 2 (16 грудня 2020): 232–42. http://dx.doi.org/10.33099/2617-1783/2020-2/232-242.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Киричук, В. О. "Особливості запровадження системи проектного управління освітнім процесом в умовах післядипломної педагогічної освіти". Вісник післядипломної освіти. Серія "Педагогічні науки", вип. 2 (31) (2016): 35–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Karpliuk, Svitlana O., та Tetiana A. Vakaliuk. "ОГЛЯД ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 65, № 3 (1 липня 2018): 262. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v65i3.1961.

Повний текст джерела

Анотація:

The publication provides a thorough analysis of the main tendencies that prevail in the software market for implementing effective information and pedagogical management in modern higher education institutions. The article presents a brief retrospective of the formation and development of automated control systems. The monitoring of existing electronic products aimed at enhancing the quality of the educational management in higher school, developed by Ukrainian-based commercial IT-companies and research institutions, has been done. The peculiarities of development of automated control systems of educational process have been determined by distinguishing their advantages and disadvantages depending on the level of their development. The article describes the functionality of one of the most popular integrated automated information-analytical Web-oriented educational management systems of higher education institutions developed by the "Politek-SOFT" private company and implemented in the Zhytomyr Ivan Franko State University. The article contains statistical data on the number of educational institutions in Ukraine that have implemented and actively used the software of the specified IT company. The publication identifies the specific advantages of a comprehensive information and analytical system "Dean's Office" which consists of: the full and comprehensive automation of planning and accounting of educational process, full information interoperability with other software products of PE "Politek-SOFT", convenient report designer and interface, possibilities of adaptation and full-fledged functioning in any operating system. In addition, it saves money and human resources and is applicable to educational institutions of any level of accreditation. The authors provide some information on the methodical guidance on the use of a comprehensive information and analytical system "Dean's Office" and focus on the functioning of some of its working modules. The article outlines the direction of further research with the emphasis on the main principles of the functioning of other well-known automated informational and analytical systems of educational management that have been implemented at the national higher educational institutions.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Zahorodnia, Liudmula. "Формування готовності магістрів до забезпечення управління якістю освітнього процесу в закладі дошкільної освіти під час вивчення фахових дисциплін". Педагогічний дискурс, № 26 (13 травня 2019): 69–76. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено авторське бачення використання фахових нормативних і вибіркових дисциплін у процесі формування готовності магістрів до забезпечення якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти. Представлено аналіз досліджень з питань якісної організації освітньої діяльності в закладі дошкільної освіти. Запропоновано низку тем і питань, включення яких у зміст фахових дисциплін, покращить процес фахової підготовки магістрів. При цьому враховано компоненти освітнього процесу в дошкільному закладі з позицій системного підходу (освітнє середовище, взаємодія всіх учасників освітнього процесу, професійна компетентність вихователів, керівництво освітнім процесом на педагогічному, методичному й адміністративному рівнях, результати освітньої діяльності дошкільного закладу). Сформовано низку педагогічних умов, які уможливлюють успішність підготовки магістрантів до забезпечення якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Гончарук, Світлана, та Леся Малімон. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У МЕНЕДЖМЕНТІ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 140–48. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.420.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано, що педагогічна майстерність включає управлінську, організаторську, виховну, трудову, ігрову та громадську діяльність викладача. Забезпечення функціонування усіх цих складових неможливе без правильного менеджменту освітнього середовища. Охарактеризовано загальні тенденції у менеджменті освітнього середовища за кордоном та виокремлено основні підходи до управління та організації навчального процесу. Наголошено, що імплементація конструктивної політики управління навчальними закладами передбачає: відбір основних стейкхолдерів та залучення їх до прийняття важливих рішень; підлаштування політики менеджменту до конкретних навчальних закладів; інформування учнів, батьків, викладацького складу; визначення доречності й ефективності впровадженої політики. З’ясовано, що процес навчання повинен бути чітко визначеним і структурованим, а управління навчальним середовищем має бути логічним та антропоцентричним на кожному етапі навчально-пізнавальної діяльності учнів. Врахування особливостей закордонного освітнього менеджменту дозволить чітко й організовано спланувати проведення навчального процесу в закладах освіти нашої країни. Впровадження в дію певних особливостей збагачуватиме вітчизняну систему управління освітнім процесом досвідом менеджменту інших країн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ЖУРАВСЬКА, Ніна. "УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ: КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Humanities science current issues 6, № 27 (2 червня 2020): 72–75. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.6/27.204643.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Potapchuk, Tetіana, та Nataliіa Annenkova. "До проблеми професійного розвитку майбутнього викладача". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 117–24. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.117-124.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначені загальні шляхи оптимізації системи професійного розвитку викладача, орієнтованого на саморозвиток, узагальнюючи головні теоретичні позиції щодо сутності компетентнісної професійної освіти, її структурної організації, системо¬творних параметрів якості: а) подолання пріоритетності інформаційно-репродуктивної системи післядипломної освіти, методів та технологій її реалізації, орієнтації на усереднений, типовий рівень професійної діяльності викладача; б) забезпечення суб’єктної позиції педагога в процесі професійного розвитку, програмування методики підвищення професійної компетентності, орієнтуючись на власний потенціал розвитку, особистісну орієнтованість освітньої діяльності, що реалізується за індивідуальною траєкторією; в) сприяння переходу від зовнішнього управління освітнім процесом до самоуправління, активуючи процеси самодіагностики, самоаналізу, самопрограмування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Семенець-Орлова, Інна Андріївна, та Сергій Вікторович Храпатий. "РОЗБУДОВА СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 82–89. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. У статті проаналізовано сутність концепції організаційного розвитку, здійснено екстраполяцію основних її категорій у галузь вітчизняної вищої освіти. Через призму функціонального навантаження компонентів організаційного розвитку у реалізації стратегічних планів розвитку закладів вищої освіти визначено основні інструменти практичної реалізації концепції організаційного розвитку, що можуть бути використані у системі управління сучасним університетом.Методологія. Зростаючий запит на ініціативність, креативність, нестандартний підхід до проєктних активностей, емоційну стійкість, високу мотивацію досягнень, орієнтацію на майбутнє, оригінальне застосування спеціальних знань у вирішенні професійних завдань, стійкий характер продуктивності спілкування у діяльності сучасного викладача інноваційного університету визначає потребу особливих технологій підтримки його безперервного професійного вдосконалення з боку адміністрації закладу. Відповідальність керівників усіх рівнів за управління людськими ресурсами, підтримка новаторства у співробітників є викликом для управлінської діяльності у сучасному університеті.Наукова новизна. Забезпечення підготовки та впровадження освітніх змін на різних рівнях освітньої системи можливе завдяки створенню або освоєнню нової практики освіти. Це – нелінійні ситуації відкритого діалогу, прямого та зворотного зв’язків, солідарної освітньої пригоди, занурення в один самоузгоджений темп освіти. Це також ситуації пробудження власних сил і здібностей, відкриття себе, співробітництва із самим собою та іншими людьми, що допомагає з точки зору інноваційних практик оптимізувати плани, програми, рішення, загалом усю систему управління освітнім процесом у закладі.Висновки. Новітні підходи до забезпечення організаційного навчання через спільну діяльність викладачів, студентів, адміністрації та інших співробітників закладу все частіше розглядаються як частина концепції організаційного розвитку університетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Pohorielov, M. H. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 190–201. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-190-201.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанням готовності у галузі транспорту до застосування ІКТ (інформаційно-комунікаційні технології) як психолого-педагогічна проблема. Проведено аналіз науково-педагогічної літератури та результатів дослідження процесу формування готовності майбутніх викладачів професійного навчання в галузі транспорту до застосування ІКТ у професійній діяльності. Визначено поняття інформаційно-комунікативні технології, інформатизація суспільства. Визначено структуру професійно-педагогічних умінь вчителя (викладача), виходячи з функцій педагогічної діяльності, етапів управління освітнім процесом та логіки процесу розглянутої діяльності. Розглядаються основні компоненти професійної діяльності вчителя (викладача) (гностичний, проєктувальний, конструктивний, комунікативний, організаторський дослідницький, проєктувальний, контрольно-оцінювальний (рефлексивний)), котрі проявляються в роботі педагога будь-якої спеціальності, зокрема к галузі транспорту. Виявлено основні чинники, що впливають на готовність майбутніх викладачів професійного навчання у галузі транспорту (соціально-економічний, ціннісно-орієнтаційний, організаційно-педагогічний). Визначено, що готовність до професійної діяльності є результатом розвитку особистості відповідно до професійних вимог, наслідком фахової підготовки з урахуванням особистих якостей індивіда. Підвищений інтерес студентів до застосування ІКТ у майбутній професійній діяльності постає надійним підґрунтям для розвитку мотивації та формування пізнавальних й освітніх потреб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Карплюк, С. О. "Характеристичні особливості деяких модулів інформаційно-аналітичної web-орієнтованої системи управління освітнім процесом у вищій школі". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Педагогіка. Соціальна робота", вип. 1 (42), ч. 1, ч. 2 (2018): 92–95.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Котирло, Тамара. "ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.101-108.

Повний текст джерела

Анотація:

Автором оглядової статті проаналізовано актуальні дослідження щодо професіоналізації педагогічного персоналу закладів вищої освіти в Україні. Наведено погляди дослідників щодо сутності професіоналізації андрагогів (як різнорівневе й багатоступінчасте явище (первинна і вторинна професіоналізація); як процес формування об’єктивної і суб’єктивної готовності до професійної діяльності; як складний конструкт, у структурі якого виокремлено певні модуси). Особливу увагу приділено професіоналізації як соціальному процесу, що обумовлено соціальною спрямованістю змісту професійної діяльності викладача закладу вищої освіти.Наголошено на можливостях професіоналізації в умовах формальної і неформальної освіти. Схарактеризовано сутність і значення самоосвіти педагогічних і науково-педагогічних працівників для особистісно-професійного зростання. Акцентовано увагу на актуальних проблемах професіоналізації педагогічного персоналу закладів вищої освіти, обґрунтовано шляхи їх вирішення у системі вищої освіти.Окреслено основні компетентності педагогічних і науково-педагогічних працівників (ключові, загальнофахові та спеціально-фахові). Зазначено, що розвиток професійних компетентностей педагогічного персоналу закладів вищої освіти забезпечує цілеспрямоване, правильно організоване управління як освітнім процесом, так і процесом саморозвитку та самовдосконалення викладача. Наголошено, що зростання ролі викладачів-професіоналів у сфері вищої освіти є нагальною потребою для входження України в європейський освітній простір.Проаналізовано тенденції професіоналізації педагогічного персоналу у сфері освіти дорослих у контексті андрагогічного підходу. Приділено увагу висвітленню питань, пов’язаних із організацією та змістом професійної підготовки педагогічного персоналу у сфері освіти дорослих.Ключові слова: освіта дорослих; заклад вищої освіти; педагогічний персонал; професіоналізація; професійний розвиток; формальна освіта; неформальна освіта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Dedyukh, Yevgeniy. "MANAGEMENT OF THE EDUCATIONAL PROCESS OF THE INSTITUTION OF EXTRACURRICULAR EDUCATION: THE MAIN CATEGORIES OF RESEARCH." Bulletin of Postgraduate Education (Series «Educational sciences»), no. 36 (2018): 37–54. http://dx.doi.org/10.32405/2218-7650-7(36)-37-54.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Kurmysheva, Nina. "Social and community learning as one of the directions of the educational process management." IMAGE OF THE MODERN PEDAGOGUE 1, no. 3 (June 16, 2021): 20–24. http://dx.doi.org/10.33272/2522-9729-2020-3(198)-20-24.

Повний текст джерела

Анотація:

The directions of education development change in the conditions of VUCA world. It will allow educational institutions to be competitive and improve the quality of their educational services. One of these fields of educational process management is social and community learning.The current article studies the issue of social and community learning as one of the fields of educational process management and the possibilities of its further use in the educational process of preschool, general secondary, out-of-school and postgraduate education. The most important life skills today are actively studying and learning strategies, as well as the skill of leadership and social influence as one of the skills important for specialist, not just the leader. The content of the definitions of «social learning» and «community-learning» and their features is determined.The possibilities of using in the educational process such types of educational and cognitive activity organization as coworking, network-ing, foresight, crowdsourcing, benchmarking, event, etc. are indicated in the context of the study. Examples of practical techniques of Singaporean educational structures are given.It is concluded that community learning is an educational process implemented on the basis of partnership pedagogy, and its effective-ness and efficiency are ensured through cooperation between students, parents and teachers through various projects, informal meetings, conversations, study circles, etc. Social learning is implemented using various platforms and online tool

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Агаджанова, Світлана Володимирівна, Олександр Борисович В’юненко, Андрій Володимирович Толбатов, Карен Хесусович Агаджанов-Гонсалес та Володимир Аронович Толбатов. "Функції, основні складові та особливості моніторингу дистанційної освіти в ВНЗ". New computer technology 15 (27 квітня 2017): 131–39. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.602.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – підвищення якості оцінювання процесу дистанційного навчання шляхом розробки інформаційної технології моніторингу підсистеми дистанційної навчання аграрного ВНЗ. Об’єкт дослідження – процес дистанційного навчання в режимі он-лайн. Предмет дослідження – методи та засоби моніторингу процесу дистанційного навчання в аграрному ВНЗ. Методи дослідження містять загальнонаукову методологію проведення досліджень та принципи системного підходу; методи тематичного дослідження. Результати дослідження – розглянуті і проаналізовані сучасні технології моніторингу і забезпечення якості вищої освіти, сформульовані основні принципи і критерії майбутньої системи моніторингу дистанційної освіти аграрних ВНЗ як інтелектуальної складної експертної системи. Дані, отримані в ході моніторингу, слід розглядати в якості інформаційної основи для ефективного управління освітнім процесом в організації, що є інноваційним майданчиком, для вдосконалення його змістовних, методичних, організаційних сторін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Локарєва, Галина Василівна, та Евеліна Анатоліївна Бажміна. "ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ В ОСВІТІ: УПРАВЛІННЯ СТУДЕНТАМИ ВЛАСНОЮ ТРАЄКТОРІЄЮ НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 187–207. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4103.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено огляд підходів до навчання, а саме: персоналізації, індивідуалізації та диференціації в психологічному й педагогічному контекстах. Розглянуто зміст дефініцій, які є близькими до поняття персоналізації. Представлено перші спроби дослідження персоналізованого підходу в школах та університетах світу, його характерні ознаки й відмінності. Продемонстровано ключову роль студента в освітньому процесі при персоналізованому навчанні, який замотивований на вивчення професійно спрямованих дисциплін, формує та розвиває вміння самостійно працювати, керує власним процесом навчання, плануючи індивідуальний шлях, місце, час і темп діяльності в електронному навчальному курсі. Наставником і помічником студента, модератором цифрового освітнього середовища є педагог. У статті представлено вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії студентами закладів вищої освіти та управління персоналізованим навчанням на прикладі навчальних курсів «Інженерна та комп’ютерна графіка» і «Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка». Нові методики й моделі навчання, адаптовані до самостійної роботи, являють собою певну структуру занять, у них наявні методичні розробки залежно від очікуваних результатів навчання, інноваційні види діяльності, підходи до навчання. На основі дослідження презентовано структуру персоналізованого підходу. Відзначено застосування BYOD (Bring Your Own Device – Принеси свій власний пристрій)-технологій у навчальній діяльності як ефективного інструмента для всіх учасників освітнього процесу. Технології сприяють персоналізованому навчанню студентів, спрощують процес оцінювання результатів їх самостійної роботи, автоматизують навчальний процес і дають зворотний зв’язок. Підкреслено, що актуальність значення питання персоналізації зростає в період пандемії через перенесення аудиторних занять в онлайн режим. Подано приклади індивідуальних освітніх траєкторій за освітнім модулем. Проілюстровано завдання для студентів за певним цільовим рівнем на платформі Moodle. Представлено результати використання персоналізованої моделі в освітньому процесі вищої школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Morozov, A. V., та T. A. Vakaliuk. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАЯВНИХ ЦИФРОВИХ ОСВІТНЬО-НАУКОВИХ СЕРЕДОВИЩ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 236–43. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-37.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено порівняльний аналіз наявних цифрових освітньо- наукових середовищ закладів вищої освіти України. Доведено, що у період всесвітньої пандемії COVID-2019 важливим постало питання наявності цифрового освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, що забезпечило б безперебійне функціонування освітнього процесу у період вимушеного дистанційного навчання. Установлено, що досі недостатньо дослідженими залишаються проблеми проєктування та педагогічно виваженого використання цифрового освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти. Нині в різних закладах вищої освіти використовуються або власноруч розроблені системи, або придбані у популярних розробників. Зокрема, найбільш поширеними у використанні системами управління освітнім процесом серед закладів вищої освіти України є «Директива», «Університет», «Політек-софт». Також є заклади вищої освіти, які користуються власними напрацюваннями: Київський університет імені Бориса Грінченка, Хмельницький національний університет. Отже, у статті детально проаналізовано функціонал таких цифрових середовищ. Зокрема, е-середовище Київського університету імені Бориса Грінченка містить низку складників, що доступні із зовнішніх ресурсів, а також деякі компоненти, які доступні лише з мережі університету. Зокрема, із зовнішніх ресурсів доступні такі складники: Е-навчання, Е-портфоліо викладача, Вікі-портал, інституційний репозиторій, електронні видання, електронний каталог, електронні заявки, наукові конференції та семінари, база випускових робіт, сертифіковані ЕНК, підвищення кваліфікації, хмарні сервіси Microsoft, профілі інститутів у Google-академії, Авторизований сертифікаційний центр CERTIPORT. Окрім того, із внутрішньої мережі доступні й інші складники середовища: електронний репозиторій, електронне тестування, база реєстрів діяльності, журнал заявок на ремонт КТ, створення корпоративної пошти. Своєю чергою, Хмельницький національний університет представляє це середовище як перелік посилань на необхідні матеріали.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Малюх, Євгенія Віталіївна. "ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 22(29) (20 лютого 2020): 160–66. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).22.

Повний текст джерела

Анотація:

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вимагає оновлення всіх галузей суспільства, в тому числі й освітньої. Саме тому все більшої уваги приділяється питанням використання хмаро орієнтованих технологій, зокрема проблемі створення хмаро орієнтованого навчального середовища закладу освіти. Вдосконалення сучасних технологій та оновлення програмного забезпечення вимагає від закладів освіти та викладачів постійної зміни систем навчання та програмного забезпечення відповідно до сучасних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження у навчально-виховний процес хмаро орієнтованих технологій. Хмаро орієнтовані технології є ефективним засобом наукової діяльності та управління освітнім процесом. В статті проаналізовано доцільність використання хмаро орієнтованих технологій під час навчання інформатики молодших бакалаврів закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації. Зроблено аналіз означень хмаро орієнтованих технологій, з’ясовано діяльність усіх учасників навчального процесу та вимоги щодо їх наповнення. Дібрано хмаро-орієнтовані сервіси та додатки, які доцільно використовувати у навчально-виховному процесі закладу освіти. Розглянуто сервіси навчальної взаємодії (віртуальні класи, системи спільної роботи з додатками у хмаро орієнтованому середовищі, засоби для організації інтернет-конференцій та ін.). Зроблено детальний аналіз використання дистанційного курсу створеного на безкоштовному сервісі для підтримки навчання Google Classroom. З’ясовано, що сервіс Classroom є сучасним засобом оптимізації роботи викладача під час управління навчальною діяльністю студентів. Ефективності застосування хмаро орієнтованих технологій сприяють високій активності як студентів так і викладачів. Оволодіння хмаро орієнтованими технологіями дозволяє найбільш ефективно організувати навчальний процес.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Мар’єнко, М. "ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СИСТЕМ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ І ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ". Physical and Mathematical Education 27, № 1 (26 квітня 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-010.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Процес навчання та професійного розвитку вчителів можна покращити за допомогою відкритої науки, використовуючи відтворювані, прозорі та ефективні інструменти, що об’єднають дослідження та управління освітнім процесом. Тому інтеграція відкритої науки у педагогічні системи потрібна зараз як ніколи. Матеріали і методи. Використані емпіричні (спостереження та порівняння існуючих принципів, методів і підходів до формування хмаро орієнтованих систем) методи та загальнонаукові (елементарно-теоретичний аналіз і синтез, екстраполяція, дедукція). Також було використано системно-структурний методологічний підхід. Результати. Систематизація та узагальнення принципів, методів та підходів до формування хмаро орієнтованих систем визначених в працях науковців призвела до обґрунтування принципів, методів та підходів до формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки. Нові принципи відкритості в науці – прозорість, доступність, авторизація та участь наукових спільнот – формують усталену відкритість у сфері педагогіки. Висновки. Аналізуючи дослідження українських та зарубіжних дослідників виявилось, що принципи, методи та підходи до формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки вже визначені. Однак, формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки містить свою специфіку, що полягає в сутності відкритої науки та практичному використанні її принципів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Reva, O., V. Kamyshyn, S. Radetska, and V. Lypchanskyi. "Cybernetic approach to fuzzy measurement recognition of academic gifted levels as an indicator of educational process management." Education and Development of Gifted Personality, no. 1 (2020): 35–46. http://dx.doi.org/10.32405/2309-3935-2020-1(77)-35-46.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Кодлюк, Ярослава Петрівна, та Ірина Ігорівна Чекрій. "РОЗРОБКА І СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЮНЕСКО)". Information Technologies and Learning Tools 81, № 1 (23 лютого 2021): 46–59. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3495.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито педагогічні засади розробки і створення електронних підручників для закладів загальної середньої освіти, представлені у напрацюваннях учених ЮНЕСКО, зокрема: з’ясовано сутність цього поняття (С. Лакета (Laketa S.), Д. Дракуліц (Drakulić D.), Г. Гаролд (Harold H.), М. Вассіліоу (Vassiliou M.), Дж. Паскуіер (Pasquier J.), Дж. Моннард (Monnard J.)); представлено основні підходи до їх класифікації: за функціями (класична модель, дидактична модель, модель цифрової платформи) та ступенем інтерактивності (д-підручники, б-підручники, і-підручники); охарактеризовано основні фактори, які впливають на якість підручника,  ціль, користувачі, ефективність, стандарт, організаційна система; деталізовано критерії оцінювання якості електронних підручників (фокус, сконцентрованість, підтримка, зацікавлення) та відповідні принципи, які конкретизують ці критерії (фокус (сконцентрованість) – доступності, скорочення, об’єкта і фону, повторення, суміжності; підтримки – науковості, генетичний принцип, мультимедіа й мультимодальності, взаємозв’язку, суміжності; зацікавлення – персоналізації, інтерактивності, реальності). Поглиблено розуміння сутності та призначення електронного підручника напрацюваннями вчених ЮНЕСКО, які стосуються переваг використання електронних навчальних книг на уроці (репрезентація навчального матеріалу різними видами і формами, покращення оцінювання навчальних досягнень учнів, автоматизація зворотнього зв’язку, управління освітнім процесом, активізація навчальної діяльності школярів) та певних обмежень (недостатнє забезпечення шкіл комп’ютерами, підготовка та розробка уроку з інтерактивними засобами навчання забирає більше часу, недостатня комп’ютерна грамотність учителів та учнів), а також аргументів на користь електронних підручників стосовно учнів, учителів, батьків. Констатовано наявність нових можливостей, які надають електронні підручники у процесі навчання (забезпечення логічної побудови уроку, чіткість візуальних та графічних елементів, підвищення мотивації та зацікавленості учнів). Сформульовано перспективи використання досвіду вчених ЮНЕСКО для вдосконалення вітчизняних електронних підручників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Kalenskyi, Andrii, та Oleksandr Yamkovyi. "АПРОБАЦІЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА АНАЛІЗ ЇХ ЯКОСТІ ДЛЯ НЕСТАНДАРТИЗОВАНИХ ТЕСТІВ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 160–66. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.160-166.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Питання підвищення якості підготовки фахових молодших бакалаврів передбачає значне поліпшення контролю результатів навчання студентів як важливого засобу управління освітнім процесом. За допомогою педагогічного контролю розкривають рівень знань випускників та отримують інформацію про стан знань студентів у освітньому процесі. Шляхом контролю здійснюється систематичний зворотний зв’язок, що дозволяє будувати адаптивну компетентнісно орієнтовану програму навчання та своєчасне коригування дій викладачів і студентів у освітньому процесі. Тестовий контроль знань, як метод вимірювання і оцінювання знань, умінь та навичок студента найбільш повно відповідає вимогам законодавства у сфері освіти, щодо забезпечення релевантності, прозорості, надійності та об’єктивності оцінювання результатів навчання. Мета: метою даної статті є висвітлення методики апробація тестових завдань та аналіз їх якості для нестандартизованих тестів. Методи: теоретичного аналізу – для дослідження існуючих підходів до методики розроблення тестів, тестових завдань та перевірки якості тестових завдань; експертної оцінки – для визначення правильності формулювання тестових завдань та точності питань, і терміну виконання тестових завдань; апробація (пілотажне дослідження) – для перевірки розробленого інструментарію; коефіцієнта кореляції Пірсона – для визначення коефіцієнта кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Результати: розкрито зміст понять тест та тестовий контроль, визначено відмінність між стандартизованими та нестандартизованими тестами, охарактеризовано особливості здійснення експертної оцінки ефективності тесту та його перевірки в освітньому процесі в рамках пробного тестування, розкрито алгоритм аналізу якості тесту, визначено основні показники відбору завдань для нестандартизованих тестів та їх розрахунок. Висновки: У статті розглянуто апробацію нестандартизованих тестових завдань, їхня експертна перевірка на правильність формулювання завдань, точність формулювання питань, умови здійснення пробного тестування; критерії відбору тестових завдань: потенціал трудності; дисперсія балів; коефіцієнт кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Проте, подальшими напрямками розвідок є робота у напрямку проведення спеціального методологічного експерименту для створення стандартизованих тестів, а саме: перевірка надійності та валідності на основі репрезентативної вибірки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Задорожній, Микола Іванович. "Створення та використання електронного освітнього середовища навчального закладу". Theory and methods of e-learning 4 (17 лютого 2014): 95–100. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.376.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми.Виховання творчої особистості неможливо здійснювати командно-адміністративними методами. Для цього потрібно створювати сприятливі умови для творчої діяльності вчителів та учнів та позитивні стимули для такої діяльності. Однією з таких умов є систематичне та ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі.Аналіз останніх досліджень.За останні два роки в Дніпропетровській області реалізовано цілий ряд проектів з впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, в багатьох з них наша школа приймає активну участь:– Єдиний освітній центр (http://dp.isuo.org) – за допомогою програмного комплексу КУРС:школа тут розміщується відкрита та закрита інформація про навчальний заклад, учнів та вчителів школи;– інформаційно-освітня мережа «Мої знання» (http://mz.com.ua) –тут розміщується розклад уроків школи, електронні класні журнали вчителів та класних керівників, щоденники учнів, засоби для спілкування вчителів, учнів та їх батьків;–освітній портал «Класна оцінка» (http://klasnaocinka.com.ua) – на цьому порталі розміщені сайти навчальних закладів, бібліотека, електронні класні журнали та щоденники, електронна школа.Крім цього, за допомогою мережі Інтернет наша сільська школа одержала доступ до великої кількості конкурсів та олімпіад, в яких учні приймають активну участь.Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми.Творча діяльність вчителів та учнів передбачає не тільки використання інформаційних джерел з мережі Інтернет та інших цифрових джерел інформації, а в першу чергу створення власних електронних засобів навчання та електронних документів. Вчителі, які систематично використовують ІКТ у навчально-виховному процесі, працюють з десятками чи навіть сотнями гігабайт ланих. Розмістити та систематизувати все це в мережі Інтернет достатньо складно, тому створення електронного освітнього середовища в локальній мережі навчального закладу – це реальні можливості для систематизації та ефективного використання ІКТ.Мета статті – показати можливості створення та ефективного використання електронного освітнього середовища школи для творчої діяльності вчителів та учнів.Комп’ютерна мережа школи. Про застосування ІКТ у школі говориться багато років, вчителі проходять курси, одержують сертифікати, але цього явно недостатньо для систематичного та ефективного використання ІКТ у навчальному процесі. Потрібен вільний доступ вчителів та учнів до комп’ютерів та електронних засобів навчання, одного кабінету інформатики для цього замало. Протягом 2011 року ми виконали великий об’єм роботи по модернізації комп’ютерної мережі школи.У кабінеті інформатики встановлено сервер з жорсткими дисками великої ємності – це дає можливість розмістити на ньому всі програмні засоби та електронні навчальні посібники, які є в школі. Комп’ютер-сервер автоматично включається вранці і виключається ввечері – це робить його незалежним від графіка роботи вчителя інформатики.Всі комп’ютери школи підключені до локальної мережі, крім цього, кабель локальної мережі підведений ще до кількох навчальних кабінетів, де вчителі можуть підключити до локальної мережі школи свої домашні ноутбуки і працювати у шкільному електронному середовищі.Через локальну мережу до всіх ПК школи підключено доступ до мережі Інтернет.Забезпечення учнів та вчителів школи ПК та Інтернет. Комп’ютери та Інтернет поступово стають звичними в сільських сім’ях. Восени 2011 року серед учнів 7-11 класів домашні ПК були в більш ніж половини учнів, а Інтернет – більш ніж у третини учнів. Тому перед школою та педагогічним колективом стоїть завдання використати цей потужний потенціал для навчання та розвитку учнів.Потреба сучасної школи в ІТ-спеціалістах. Вирішення цієї проблеми слід починати з розуміння того, що ІКТ прийшли в школу назавжди, це не чергова рекламна кампанія. Вчитель, який не володіє на професійному рівні ІКТ, у сучасній школі не має майбутнього. Вчителю для ефективного використання ІКТ необхідно створити умови: вільний доступ до комп’ютерів та Інтернету, надійну роботу обладнання та програмного забезпечення – це можуть забезпечити лише професійно підготовлені спеціалісти в оплачений робочий час. Висока ефективність ІКТ можлива лише при колективній роботі вчителів, що знову ж таки вимагає від вчителів високого рівня підготовки в галузі ІКТ.До недавнього часу комп’ютерний клас школи використовувався в більшості своїй для проведення уроків інформатики. Вчитель інформатики виконував роботи по обслуговуванню ПК для самого себе і це нікого не турбувало. Об’єм такої роботи був невеликий, її приходилось виконувати епізодично. Досвід роботи в 2011 році та зараз показує, що кілька годин роботи по обслуговуванню ПК щодня явно недостатньо для забезпечення умов роботи всього колективу школи – вчителів та учнів. Тим більше, цю роботу неможливо виконувати за рахунок уроків чи інших обов’язків. Потреба сучасної школи в ІТ-спеціалістах систематизована нижче.Секретар – завантаження та друк електронної пошти, підготовка та відправлення електронної пошти, набір та друк шкільних документів – цю технічну роботу, як правило, виконує адміністрація школи, за рахунок виконання своїх прямих службових обов’язків по управлінню навчальним процесом та діяльністю школиІнженер по ремонту та обслуговування ПК – ремонт та обслуговування комп’ютерів, обслуговування принтерів, обслуговування та монтаж обладнання локальної мережі школи, обслуговування мультимедійних пристроїв, обслуговування обладнання для підключення Інтернет.Системний адміністратор – установка та налагодження програмного забезпечення ПК, обслуговування антивірусних програм, обслуговування дискової та операційної систем ПК, управління роботою локальної мережі школи.Веб-майстер – створення та управління сайтами школи у локальній мережі та Інтернеті, створення та управління електронним освітнім середовищем школи, створення веб-сторінок для сайтів школи. Цю роботу, як правило, виконують вчителі інформатики, за рахунок свого вільного часу та уроків. Заступник директора з ІКТ навчання – навчання вчителів з ІКТ, управління процесом впровадження ІКТ у навчально-виховну роботу школи та вчителів. Цю роботу, як правило, ніхто не виконує системно, тому ефективність застосування ІКТ часто буває мінімальна.З 2012-13 навчального року в школах вводяться посади інженера-електроніка, це в значній мірі задовольняє потреби школи в обслуговуванні комп’ютерної техніки та програмного забезпечення.Електронне освітнє середовище школи – це програмні засоби, електронні навчальні комплекси з різних предметів, електронні документи різного призначення, які використовуються для навчання учнів та роботи вчителів і розміщені на сервері локальної мережі школи та мережі Інтернет. До цих документів є вільний доступ з усіх комп’ютерів локальної мережі школи. Головна сторінка електронного освітнього середовища містить посилання на локальні веб-сайти, тематичні сторінки або папки з файлами, які систематизовані в десять розділів.Важливо зараз – в цьому розділі розміщені документи для поточної роботи, наприклад, завдання ДПА з математики або карта з навчальним закладом, де проходить ЗНО.Управління школою – тут адміністрація школи розміщує документи та матеріали з різних напрямів роботи школи.Сторінки класів – тут зібрані посилання на електронні засоби з різних предметів для даного класу.Портфоліо учнів – у спеціальних папках протягом навчання в школі учні разом з вчителями збирають матеріали про досягнення учнів в навчанні та різних конкурсах.Вчителі – кожен вчитель має власну папку, де розміщені електронні матеріали з різних предметів, нормативні документи, портфоліо вчителя і т.д.Microsoft Learning – курс цифрових технологій від Майкрософт.Локальний сервер – на локальному сервері розміщені навчальні посібники та власні сайти, наприклад сайт «Випускники школи».Позакласна робота – тут розміщені посилання на додаткові навчально-інформаційні посібники для додаткової роботи.Інформаційна система – систематизовані навчально-інформаційні матеріали, підготовлені в попередні роки.Відеоенциклопедія – це п’ятихвилинні фільми про видатних вчених, митців, державних діячів в історії людства, наприклад, з астрономії.В мережі Інтернет шкільний веб-портал має адресу http://www.itfis.net.ua На головній сторінці шкільного веб-порталу розміщені кнопки сайтів, з якими постійно працюють вчителі та учні школи. Це сайти «Мої знання», «Класна оцінка», «КУРС: школа», «Острів знань», сайти органів управління освітою та інші.Крім цього на порталі розміщено 8 шкільних сайтів.Інформаційні технології в шкільному фізичному експерименті – це перший сайт створений у 2009 році, тут систематизовані матеріали, з якими ми працювали в школі під час підготовки до обласного семінару з фізики.Обласний семінар з фізики 2010 – матеріали семінару, підготовлені в нашій школі.Районний семінар заступників 2012 – матеріали семінару на тему: «Електронне освітнє середовище вчителя і школи та його роль у розвитку інтелектуально та творчо обдарованих учнів». Ці матеріали були представлені на Четвертій національній виставці-презентації «Інноватика в сучасній освіті» 2012 року.Відкритий план вивчення предметів – тут розміщено планування з фізики 7 класу та додаткові матеріали.Вікно в шкільний Інтернет – тут зібрані посилання на найбільш використовувані освітні та інформаційні сайти.Шкільний сайт – сайт школи, де публікуються новини та матеріали про школу.Фотолабораторія з фізики – on-line тести на вимірювання фізичних величин.Електронний зошит з фізики – матеріали для проведення лабораторних робіт з фізики 9 класу з теми «Постійний електричний струм».Висновки.1. Створення та використання електронного освітнього середовища навчального закладу є ефективним засобом для виконання творчих робіт як вчителями так і учнями.2. Важливим фактором у цій роботі є спільна робота вчителів та учнів над творчими проектами.3. Ефективність у використанні інформаційно-комунікаційних технологій досягається колективною роботою над різними проектами та відкритістю у використанні цих матеріалів.4. У 7-11 класах нашої школи навчається 40 учнів. В районних олімпіадах 2012 року вони одержали 10 призових місць, двоє учнів були учасниками обласних олімпіад. Створення сприятливих умов для творчої діяльності вчителів та учнів та позитивна мотивація для такої діяльності відіграли значну роль у цих досягненнях учнів та вчителів нашої школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

A., Soloviov, and Solovyov I. "ROBLEMS OF INCREASING THE LEVEL OF MANAGERS PROFESSIONAL TRAINING." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 41 (March 31, 2021): 60–64. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-41-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Conceptual and methodical problem of formation of modern manager professional qualification are considered. Analyzing the course of the process and the final results of the training, it was concluded that the requirements of stakeholders regarding the quality of train-ing are not enforced. The key factors that prevent the implementation of the latest models and approaches expected by the business environment to improve the level and quality of training in the transition of mankind to the sixth technological mode have been identified. Management as a science and management education is aimed at finding improved management models, and increase the adaptive capabilities of the organization, to form a motivational environment. The need to create a national model of training managers, provided the establishment of effective work of the relevant system of internal quality assurance at the level of educational institutions. The basis for such a system should be a number of appropriate procedures that meet European and national quality standards of higher educa-tion, namely: approval, monitoring and periodic review of educational programs, improving the quality of training of higher education, strengthening human resources, development of information and communication technologies management of the educational process, openness and transparency of public information about the activities of the educational institution, the creation of an effective system for combating violations of academic integrity at the university. An analysis of the reasons for the inconsistency of the level of training of young professionals with the requirements of the labor market and the need to introduce learning technologies focused on the deve-lopment of a competency-based approach, which is a way to achieve a new level of education. The expediency of using case methods, active and interactive forms of training, business and role-playing games, computer business simulations, economic games, various types of training for the introduction of modern market phenomena in the educational process is substantiated. It is proposed to introduce regular audit of their efficiency and automated quality management systems of education, to improve methodological, financial and leg-islative support for professional development of professional managers, to reduce the time of their adaptation to work in real conditions.Keywords: direction of training, management, professional skills and competencies, innovative training technologies, managerial personnel market, system of managers professional training. Розглянуто концептуальні і методичні проблеми формування професійної кваліфікації сучасного менеджера. Аналізуючи хід процесу й кінцеві результати підготовки, зроблено висновок, що вимоги стейкхолдерів щодо якості підготовки не виконуються. Визначено ключові чинники, що заважають упровадженню очікуваних бізнес-середовищем новітніх моделей і підходів до підвищення рівня й якості підготовки спеціалістів під час переходу людства до чергового, шостого, технологічного укладу. Управління як наука і менеджмент-освіта, спрямовується на пошук удосконалених моделей управління, на підвищення адаптивних можливостей організації, на формування мотиваційного середовища. Обґрунтовано необхідність створення національної моделі підготовки менеджерів за умови налагодження ефективної роботи відповідної системи внутрішнього забезпечення якості навчання на рівні закладу вищої освіти (ЗВО). Основою створення такої системи повинна стати низка відповідних процедур, які відповідають європейським і національним стандартам якості вищої освіти, а саме: розроблення, впровадження, моніторинг і періодичний перегляд освітніх програм, підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти, посилення кадрового потенціалу, розвиток інфокомунікаційних технологій, що забезпечать ефективність управління освітнім процесом, відкритість та прозорість публічності інформації про діяльність закладу освіти. Зроблено аналізування причин невідповідності рівня підготовки молодих спеціалістів вимогам ринку праці та необхідності впровадження технологій навчання, орієнтованих на розвиток компетентнісного підходу, який є способом досягнення нового рівня якості освіти. Обґрунтовано ефективність використання кейс-методів, активних та інтерактивних форм підготовки, ділових та рольових ігор, комп’ютерних бізнес-симуляцій, економічних ігор, різного виду тренінгів для інтродукції сучасних ринкових явищ у навчальний процес. Запропоновано з метою підвищення наукового та освітнього потенціалу ЗВО впровадити регулярний аудит їх ефективності та автоматизовані системи управління якістю освіти, удосконалювати методичне, фінансове та законодавче забезпечення підвищення кваліфікації фахових менеджерів, скорочення часу їх адаптації до роботи в реальних умовах.Ключові слова: напрям підготовки, менеджмент, професійні вміння та компетенції, інноваційні технології навчання, ринок управлінських кадрів, система професійної підготовки менеджерів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Kuzmаk Oleh. "ВПРОВАДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ, ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Economic forum 1, № 1 (13 березня 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті піднімаються питання щодо стану та проблем системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в університетах України, зокрема, впровадження та використання стандартів якості. Основною метою доcлiдження є науково-методичне обґрунтування організаційно-економічного механізму моніторингу та впровадження стандартів якості у освітній процес, впливу на прихильність здобувачі до закладів вищої освіти та забезпечення їх конкурентних позицій в контексті інтеграції якості вищої освіти у європейський освітній простір. Систематизація літературних джерел свідчить про не достатній рівень досліджень стратегії управління у закладах вищої освіти, що базується на принципах та умовах застосування стандартів якості, їх інтеграції у систему менеджмету якості освітнього процесу. Актуальність вирішення поставленої проблеми полягає у тому, що сектор вищої освіти є надзвичайно важливим та стратегічним для національної економіки і суспільства, зокрема. На протязі становлення незалежності України сфера вищої освіти набула великого зростання, освітній ринок зазнав значних змін, як результат конкуренція між закладами вищої освіти зростає і набуває галопуючого характеру. Ці чинники, а також глобалізація та інтеграція України у європейський простір вказують на гостру необхідність розвитку та удосконалення зовнішньої та внутрішньої системи управління якістю освітнього процесу. У статті доведено, що задоволеність якістю освітньої послуги впливає на прихильність здобувача до закладу вищої освіти. Досліджено та запропоновано алгоритм безперервного моніторингу рівня якості освітніх послуг. На основі аналізу показників якості наданих освітніх послуг та релевантності взаємовідносин із здобувачами запропоновано матрицю взаємовідносин, що дозволяє закладу вищої освіти вибрати студентоорієнтовану стратегію поведінки на ринку освітніх послуг. Дослідження зводиться до висновків, що зростання прихильності здобувачі до закладів вищої освіти та забезпечення їх конкурентних позицій в контексті інтеграції якості вищої освіти у європейський освітній простір можливе за умов наполегливого впровадження стандартів якості, подолання опору впровадження нових пріоритетів, залучення широкого кола стейкхолдерів для реалізації та моніторингу освітніх програм, впровадження студентоцентричного навчання, підвищення привабливості освітніх програм, вивчення зворотного зв’язку щодо якості навчання від здобувачів, аналізу ринку праці та попиту на навчання, прогнозування і планування компетентностей та результатів навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Мартишин, Денис. "РОЛЬ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ ПРОЦЕСАХ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ". Public management 17, № 2 (27 лютого 2019): 188–99. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-188-199.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено роль Православної Церкви України у зміцненні процесів державності та єднання українського народу у контексті політич- них, економічних та культурних змін у житті України. Проаналізовано ре- альні проблеми та можливі шляхи духовного єднання українського народу, а також головні аспекти державотворення у вітчизняній богословській і полі- тологічній думці. Обґрунтовано, що діалог Української Християнської Цер- кви та суспільства постійно буде базисним елементом суспільного розвитку та платформою процесів демократизації в Україні. З точки зору соціального вчення церкви, можна дійти висновку, що са- моорганізаційні духовні та соціальні процеси, які відбуваються на рівні цер- ковних парафій горизонтальних зв’язків, ефективно впливають на розвиток процесів державотворення та громадянського суспільства в Україні. Зважаю- чи на ситуацію загалом, виникає потреба переглянути позиції щодо напрямів подальшого розвитку діалогу церкви та держави у процесі державотворення, акцентуючи увагу на мотивації самоорганізаційних процесів в управлінні на рівні церковних громад, на потенційних можливостях співпраці інститу- тів церкви, держави та громадянського суспільства в духовній, культурній, освітній сферах, на досягненні паритету на рівні вертикально-горизонталь- них зв’язків з метою збалансування інтересів суб’єкта та об’єкта державного управління. Визначено, що для налагодження тісних взаємовідносин держави і церкви у процесах державотворення в управлінні потрібна не локальна і не фрагмен- тарна, а постійна та стійка суспільна самоорганізація церковних парафій (со- ціальне служіння, освіта, виховання, проповідь, спілкування) у поєднанні з ефективним державним управлінням. Слід також зважити на ту обставину, що на рівні церковного життя Православної Церкви України та формуван- ня соціального вчення церкви потрібно сформувати загальне уявлення щодо подальшого розвитку взаємовідносин держави та церкви в управлінні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Чорнобрива, Наталя, та Людмила Чорнобрива. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 81–84. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто теоретичні засади формування майбутніх медичних сестер в освітньому процесі фахової підготовки медичного коледжу відповідно до сучасних вимог Концепції розвитку охорони здоров’я населення України. Проведено аналіз психолого-педагогічних джерел, нормативних документів із організації освітнього та виховного процесів медичних освітніх закладів. З’ясовано особливості формування професійної компетентності майбутніх медичних сестер котрі пов’язані з розвитком пізнавальної активності, особистісних якостей, творчого потенціалу, загальної культури, професійної майстерності. Охарактеризовано структуру професійної підготовки майбутніх медичних сестер яка характеризується управлінням освітнім процесом і шляхами підвищення ефективності процесу підготовки майбутніх медичних сестер до фахової діяльності. Виявлено пріоритети спрямованості педагогічного процесу на професійної компетентності майбутніх медичних сестер в освітньому процесі медичного коледжу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Кобильська, Олена, Лариса Шевчук та Сергій Яшанов. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИШУ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 16 (9 грудня 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246238.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано зміст поняття інформаційно-освітнього середовища та розкрито потенціал інформаційно-освітнього середовища вишу для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій майбутніх педагогів професійного навчання. Індивідуальна освітня траєкторія майбутнього фахівця розглядаються як певна послідовність елементів навчальної діяльності кожного студента з реалізації власних освітніх цілей, що відповідають їх здібностям, можливостям, мотивації, інтересам. Сукупність основних типів індивідуальних освітніх траєкторій, етапів і ліній просування студентів по конкретному типу ІОТ представлено у вигляді інформаційно-освітнього середовища. Інформаційно-освітнього середовище розглянуто як педагогічну систему, що об’єднує в собі електронний campus навчального закладу, засоби управління навчальним процесом, педагогічні технології та забезпечує формування інтелектуально-розвиненої, соціально-значущої, творчої особистості, яка володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для успішного життя і майбутньої професійної діяльності в інформаційному суспільстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Kotvitska, A. A., A. I. Fedosov, T. V. Krutskykh та O. Y. Barkovska. "УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ В ОСВІТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИПУСКНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Медична освіта, № 3 (13 травня 2019): 48–50. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10123.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – висвітлити значення створення баз даних проходження практики студентами, які здобувають вищу фармацевтичну освіту, й управління процесом організації практичної підготовки та працевлаштування випускників університету. Основна частина. З метою створення єдиної платформи, що об’єднує роботодавців, освітян, здобувачів вищої освіти; формування баз даних й управління процесом організації практичної підготовки та працевлаштування випускників університету ми розробили і з 2018 р. впровадили в освітню діяльність новий проект «Кар’єра та працевлаштування». За підтримки Харківського обласного центру зайнятості ми розробили окрему електронну платформу. Відзначено позитивний досвід розподілу студентів на практику у Німеччині, де вони звертаються до «онлайн-бірж для практикантів» (Praktikumsbörsen). На сайтах представлені поради щодо проходження практики – від подачі студентом заявки керівництву аптек до отримання свідоцтва про практичну освіту. Висновок. Таким чином, на сьогодні можна стверджувати, що створення умов для ефективної практичної підготовки та працевлаштування випускників НФаУ сприяє досягненню кінцевого результату: якість освітніх послуг − конкурентоспроможний фахівець − добробут суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Bahtiyarova, Khalida. "УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 44–49. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.44-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Послуга професійної вищої освіти є товаром особливого роду і зберігає риси суспільного блага. Тому потреба в послугах освіти виражається через механізм суспільного вибору як прийняття рішення щодо вступу до того чи іншого закладу вищої освіти, на той чи інший факультет, взагалі, обрання відповідного престижного рівня освіти. Така потреба залежить від статусу освіти та висококваліфікованої праці в суспільстві. Вона може стримуватися правилами прийому до закладу освіти, рівнем вимог до якості знань вступників, а також деформуватися відповідною політикою державної підтримки студентства. Більшість освітніх організацій серйозно ставляться до своїх обов’язків. Вони постійно ведуть пошук і підготовку компетентних викладачів, забезпечують необхідне планування освітнього процесу та проведення навчання, при цьому використовують найкращі методичні та навчальні матеріали. Проте закладам освіти часто бракує досвіду застосування системно- процесного підходу, внаслідок чого вони не виправдовують очікувань студентів, працедавців та суспільства щодо отримання сучасної освіти. Такий парадокс стає можливим тому, що поліпшення індивідуальних елементів не гарантує отримання так званого синергетичного ефекту за відсутності моделі навчання, що базується на управлінні ключовими процесами діяльності закладу освіти. Саме тому впровадження системи управління якістю (далі: СУЯ) дасть змогу створити необхідний ефект для всіх важливих складових їхньої діяльності. З огляду на це, у статті проаналізовано проблему якості освіти й освітніх послуг у системі управління, що ґрунтується на «системно-процесному» підході, коли враховуються вимоги замовників та інших зацікавлених сторін. Саме визначення взаємодіючих процесів і механізмів безперервного покращення результатів стає одним з інструментів розвитку закладу вищої освіти, що, безумовно, підвищує рівень якості випускників, їхню конкурентоспроможність та мобільність на ринку праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Потапюк, Лілія, та Владислав Лінник. "ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ООП". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 15 (21 жовтня 2021): 194–202. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.243005.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено проблеми використання цифрових технологій в методиці морального виховання дітей з ООП. Визначено шляхи розвитку активного залучення педагогів та батьків до ІК-технологій. Охарактеризовано позитивні моменти та недоліки їх впливу на формування особистості дітей. Подано характеристику інклюзивного освітнього середовища як системи ціннісного ставлення до особистісного розвитку людей з особливими освітніми потребами, сукупності ресурсів (засобів, внутрішніх і зовнішніх умов) їх життєдіяльності в закладах освіти та спрямованість на реалізацію індивідуальних освітніх стратегій. Описано технології, які все ще знаходяться на стадії дослідження, але, ймовірно, будуть реалізовані протягом декількох років – технології управління комп’ютером подумки. Проаналізовано нові інформаційні технології для осіб з обмеженими можливостями. Основну увагу звернено на можливості полегшеного управління комп’ютером з використання нових інформаційних технологій, а також комунікаційні можливості людей з обмеженими можливостями з усього світу за допомогою комп’ютерів. Класифіковано нові технології для людей з обмеженими можливостями, описано та вибрано програмні засоби та пристрої для полегшення використання комп’ютера. Охарактеризовано багатовимірність визначень та дефініцій у процесі характеристики базових складових освітнього середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Бабовал, Н. "Управління процесом надання освітніх послуг вищої школи в Україні". Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, вип. 2, квітень - червень (2017): 126–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Бабовал, Н. "Управління процесом надання освітніх послуг вищої школи в Україні". Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, вип. 2, квітень - червень (2017): 126–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Серняк, Олег. "“ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЯ” ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)". Public management 20, № 5 (29 грудня 2020): 202–13. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-202-213.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто проміжні результати реформування вищої освіти в Україні відповідно до профільного закону. Наведено приклади якісних змін щодо зменшення навантаження викладачів, заборони суміщення ад- міністративних посад в університетах, системи рівнів освіти, підвищення прозорості діяльності вузів і зростання прав студентського самоврядуван- ня. Водночас виокремлено кілька архетипів, які заважають впровадженню ефективних освітніх змін і які становлять потенційну загрозу національ- ній безпеці держави. Вони усі зводяться до поняття “монополізації” вищої освіти як концентрації ключових повноважень у цій сфері, зокрема щодо забезпечення якості освіти, в руках однієї (міністерства) чи кількох пов’я- заних між собою державних інституцій (міністерство, НАЗЯВО, Державна служба якості освіти). Такими архетипами є забюрократизованість та негнучкість університе- тів України, що не дозволяє їм конкурувати на рівних з освітніми закла- дами європейських країн; їх організаційна залежність від патерналізму з боку міністерства та інших інституцій влади, з одного боку, та надмірний патерналізм і небажання держави делегувати повноваження щодо розвитку реальної університетської автономії, з іншого; неспроможність державних інституцій в освіті працювати за принципом проектного офісу з переходом виключно до координуючої та моніторингової функцій; відмова з боку уні- верситетського середовища і міністерства визнавати громадськість в особі студентів, їх батьків і роботодавців як рівноправних партнерів у процесах управління якістю освіти. Для зміни останнього архетипу, який окремі науковці називають “смис- ловим ядром” всієї моделі вищої освіти, запропоновано створити в Укра- їні інститут незалежних освітніх аудиторів як механізм безпосереднього впливу громадськості та бенефіціарів на процеси забезпечення якості ви- щої освіти. Розглянуто мету такого аудиту, його переваги для університетів, вимоги до професійного рівня самих аудиторів, організаційні аспекти й ри- зики функціонування інституту незалежних освітніх аудиторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

ДВІГУН, А. О. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ЯК ЧИННИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГРОМАД". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/242066.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено питання впровадження освітньої реформи в умовах децентралізації та реформування адміністративно –територіального устрою в Україні. Дана оцінка тенденцій розвитку освіти та процесам секторальної децентралізації у сфері освіти, виокремлено сучасні проблеми, які постали в управлінні освітньою галуззю після завершення першого етапу адміністративно-територіальної реформи в Україні, визначено роль місцевих органів управління освітою в умовах децентралізації. У статті окреслено напрями та шляхи вирішення проблем у подальшому розвитку галузей освіти, як впливого чинника сталого розвитку територій. Мета. Дослідити основні тенденції розвитку освіти в умовах її реформування та децентралізації, запропонувати шляхи вирішення сучасних проблем, що сформувалися в освітніх галузях. Методика. У процесі дослідження використано емпірично- теоретичний метод, заснований на аналізі статистичних даних, синтезі соціально-економічного стану територіального розвитку та розвитку громад, структурний метод; порівняльного аналізу; абстрактно-логічного узагальнення. Наукова новизна. Дослідження та отримані наукові результати присвячені новітнім тенденціям розвитку освітніх галузей в умовах впровадження в України наступного етапу адміністративно-територіальної реформи. Результати. Запропоновані у досліджені рекомендації можуть бути використані органами держаної та місцевої влади.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Бойчук, Наталія, Юрій Олексін та Валентина Сокаль. "Управлінський контекст у процесах художньо-естетичного розвитку особистості учня закладу загальної середньої освіти (із досвіду роботи Малої академії народних мистецтв та ремесел Березнівської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 2 Рівненської області)." New pedagogical thought 102, № 2 (3 вересня 2020): 29–33. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-29-33.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано наукові підходи щодо організації та управління процесом художньо-естетичного виховання учнів. Представлено нову систему формування й розвитку естетичної культури школярів на прикладі діяльності Малої академії народних мистецтв та ремесел, що діє на базі Березнівської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 2. Презентовано систему управління художньо-естетичним вихованням учнів у даному закладі, що забезпечує освітні потреби кожного школяра відповідно до його схильностей, інтересів, можливостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Товканець, О. С. "Управління освітою та освітніми процесами: аналітичний екскурс наукових підходів". Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Педагогіка та психологія", вип. 1 (3) (2016): 35–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Товканець, О. С. "Управління освітою та освітніми процесами: аналітичний екскурс наукових підходів". Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Педагогіка та психологія", вип. 1 (3) (2016): 35–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Радкевич, Валентина. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД МОДЕРНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 5–15. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.5-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано основні завдання і напрями реформування вітчизняної системи освіти в контексті інтеграції України до європейського економічного й освітнього простору. Визначено основні економічні та освітні тренди, що мають бути покладені в основу модернізаційних змін. Охарактеризовано роль наукових та науково-освітніх установ у визначенні й реалізації основних векторів науково-методичного супроводу модернізації вітчизняної технологічної, професійної та фахової передвищої освіти. Для прикладу, узагальнено діяльність Інституту професійно-технічної освіти НАПН України як наукової установи, покликаної здійснювати наукове обґрунтування і супроводження необхідних модернізаційних процесів. Охарактеризовано основні напрями науково-експериментальної діяльності Інституту, серед яких: удосконалення особистісно-розвивальних педагогічних технологій; управління розвитком професійної освіти в умовах ринкової економіки; методичні основи створення підручників нового покоління; дослідження особливостей навчання робітників в умовах високотехнологічного виробництва; проектування змісту професійної освіти на основі компетентнісного підходу; вивчення європейської освітньої політики і кращих освітніх практик у сфері професійної освіти і навчання; проектування інформаційно-освітнього середовища закладів професійної освіти; обґрунтування методичних підходів до стандартизації професійної та фахової передвищої освіти; створення сучасних технологій проектного професійного навчання; розроблення системи консультування учнів закладів професійної освіти з професійної кар’єри; створення системи дистанційного професійного навчання фахівців у закладах ПО. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення наступності в реалізації завдань модернізації технологічної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Підкреслено важливість належного інформаційно-комунікаційного супроводу визначених модернізаційних змін..

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Matsuk, Liudmyla. "Використання інформаційно-комунікаційних технологій в забезпеченні якості професійної підготовки майбутніх учителів-логопедів". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 197–203. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.197-203.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано значення інформаційно-комунікаційних технологій в забез-печенні якості професійної підготовки майбутніх учителів-логопедів. Розглядаючи ІКТ в якості важливого чинника оптимізації професійної підготовки майбутніх логопедів у сучасних закладах вищої освіти, акцентується, що їх застосування в освітньому процесі закладів вищої освіти мають поліфунціональне призначення й використовуються як засіб навчання і моделювання різних явищ, процесів, дослідження їхніх характеристик; інстру-мент пізнання навколишньої дійсності та самопізнання; інформаційно-методичного забезпечення й управління навчально-виховним процесом і навчальними закладами; автоматизації процесів контролю, корекції результатів навчальної діяльності, комп’ютерного педагогічного тестування і психодіагностики.Автором аргументовано, що професійна діяльність у галузі освіти вимагає від учителів-логопедів здатності активно мислити, моделювати освітній процес, продукувати і втілювати нові ідеї та освітні технології, творчо безперервно розвиватися з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, формування теоретико-методичних основ якісної підготовки майбутніх фахівців, здатних працювати на засадах компетентнісного та інноваційного підходів з використанням інформаційно-комуніка¬ційних технологій, а таким чином стати конкуренто спроможними на сучасному ринку освітніх послуг є одним із ключових напрямів державної політики.Акцентується, що під час професійної підготовки майбутніх учителів-логопедів засобами ІКТ важливо формувати готовність майбутніх фахівців до використання на різних етапах корекційно-освітньої роботи спеціальних комп’ютерних програм. Також важливими напрямком фахової підготовки є ознайомлення студентів із правилами використання комп’ютера під час корекційних занять, а також необхідності їх застосування в гармонійному поєднанні з традиційними технологіями логопедичної допомоги дітям, які зазнають труднощі в оволодінні усним мовленням. Важливим завданням використання ІКТ у навчальній діяльності студентів-майбут-ніх логопедів розглядається необхідність усвідомлення переваг їх застосування в своїй майбутній професійно-педагогічній діяльності, оскільки вагомими перевагами застосу¬вання ІКТ у роботі з дошкільниками із загальним недорозвиненням мовлення є інформаційна ємкість, компактність, доступність, наочність, емоційна привабливість, мобільність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Haman, Petro, та Nataliia Haman. "ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, № 2 (12 грудня 2018): 30–38. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0204.

Повний текст джерела

Анотація:

Цивілізаційні процеси початку ХХІ століття означені глобалізацією комунікації, формуванням ідеології інформаційного суспільства, які вирішальним чином впливають на міжнародне середовище, радикально змінюють міжнародну політику, національні, зовнішньо– і внутрішньополітичні доктрини, зумовлюють необхідність з'ясування пріоритетів та розробки оптимальних програм у політичній, економічній, соціальній та культурній сферах. Система освіти будь-якої держави є невід`ємною частиною загальної сукупності її соціально-економічних відносин. Реалізація адекватного аналізу функціонування та розвитку освітніх процесів і систем, організація ефективного управління ними, забезпечення відповідного рівня якості результатів діяльності фактично неможливі без урахування їх взаємодії з навколишнім середовищем, а також мінімізації ризиків виникнення конфліктів інтересів. Загальна безпека країни може бути забезпечена лише за рахунок одночасного вирішення цього питання в ряді різноманітних галузей, а саме: військовій, технічній, технологічній, економічній, фінансовій, політичній, екологічній, інформаційній тощо. Інформаційна домінанта посилює ефект глобальної політики, визначає значущість країн у світовій ієрархії, виступає чинником міжнародних впливів, інструментом дипломатії та глобальної стратегії світового порядку. Для вищої освіти України такі процеси розглядаються через призму завдань входження до Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), вихідним концептом якого з 2005 року є реалізація принципів Болонського процесу. Освітня сфера не може бути винятком із наведеного вище переліку, хоча б у зв`язку з тим, що першочерговим завдання її функціонування є підготовка висококваліфікованих фахівців для всіх без винятку перерахованих галузей. І в такому сенсі аспекти безпеки освіти є визначальними для всіх інших сфер соціально-економічного життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

T.V., Gorobets, and Shkoba V.A. "PREPARATION OF STUDENTS OF THE FACULTY OF PRESCHOOL EDUCATION AND MUSIC ART FOR PRACTICE IN PRESCHOOL EDUCATION IN QUARANTINE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 93 (February 23, 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-11.

Повний текст джерела

Анотація:

The aim of the study was to highlight innovative approaches to the organization of pedagogical practice with students majoring in “025 Musical Arts” in quarantine caused by the Covid-19 pandemic. The article covers the concept of “practice” from a psychological, sociological and pedagogical point of view; the meaning of the concept “pedagogical practice” is revealed and its meaning is considered; methods of pedagogical practice at the faculty of preschool education and music art in preschool education institutions during quarantine restrictions are outlined; the methodical system of the organization of practice in music of students of pedagogical college is given and its main tasks are specified; the components of conducting-choral and instrumental training of students of the faculty are determined; the concepts of “quarantine” and “innovation” are considered; digital learning management systems are analyzed; the content of the concept of “distance learning” and “distance technology” is indicated.The methodology of the study involved the application of a systematic approach to the analysis of the educational process of higher education institution, in particular in the organization of practical training of Bachelors of Music. The study was conducted in accordance with the following methodological principles: objectivity, substantive analysis, genetic, the unity of logical and historical, the conceptual unity of the study. Theoretical and empirical research methods include: analysis, synthesis, modelling, comparison, generalization of certain provisions of scientific approaches to substantiate the leading idea of the study, observation of the educational process, analysis of pedagogical documentation.Distance learning in quarantine was introduced into the educational process through distance technologies. School teachers and college teachers used Google Classroom, Telegram channels, Viber and the DistEdu distance learning platforms. Zoom is used for classes and lectures are given via Instagram. During the quarantine, the use of distance learning technologies in the higher education system during the preparation and conduct of pedagogical practice proved to be quite effective. Thanks to online platforms and tools, students-interns of the pedagogical college conducted music lessons and festive events in different age groups of preschool children.Key words: higher pedagogical education, music art, practical training of future music teachers, distance learning, innovative pedagogical technologies. Метою дослідження стало висвітлення інноваційних підходів до організації педагогічної практики зі студентами спеціальності 025 «Музичне мистецтво» в умовах карантину, спричиненого пандемією Covid-19. У статті висвітлено поняття «практика» з психологічної, соціологічної та педагогічної точ-ки зору; розкрито зміст поняття «педагогічна практика» та розглянуто її значення; окреслено методи проведення педагогічної практики на факультеті дошкільної освіти та музичного мистецтва у закла-дах дошкільної освіти під час карантинних обмежень; подано методичну систему організації практики з музики студентів педагогічного коледжу та вказано її основні завдання; визначено складники дири-гентсько-хорової та інструментальної підготовки студентів факультету; розглянуто поняття «карантин» та «інновація»; проаналізовано цифрові системи управління навчанням; зазначено зміст поняття «дис-танційне навчання» та «дистанційні технології»; сформульовано поняття «педагогічна практика сту-дентів педагогічного коледжу факультету дошкільної освіти та музичного мистецтва.Методологія проведеного дослідження передбачала застосування системного підходу до аналізу освітнього процесу закладу вищої освіти, зокрема в частині організації практичної підготовки бакалав-рів музичного мистецтва. Дослідження проводилось із дотриманням таких методологічних принципів: об’єктивності, сутнісного аналізу, генетичного, єдності логічного й історичного, концептуальної єдно-сті дослідження. До теоретичних та емпіричних методів дослідження включено: аналіз, синтез, моде-лювання, порівняння, узагальнення окремих положень наукових підходів для обґрунтування провідної ідеї дослідження, спостереження за освітнім процесом, аналіз педагогічної документації.Дистанційне навчання в умовах карантину впроваджувалося в освітній процес завдяки дистан-ційним технологіям. Керівники педагогічної практики та викладачі коледжу застосовували Google Classroom, Telegram-канали, Viber та платформу для дистанційного навчання DistEdu. Для проведення занять використовують Zoom та читають лекції через Instagram. Під час карантину використання дис-танційних технологій навчання у системі вищої освіти у період підготовки та проведення педагогічної практики виявилося досить дієвим. Завдяки онлайн-платформам та інструментам студентами-практи-кантами педагогічного коледжу проведено музичні заняття та святкові дійства у різних вікових групах закладів дошкільної освіти.Ключові слова: вища педагогічна освіта, музичне мистецтво, практична підготовка майбутніх учителів музики, дистанційне навчання, інноваційні педагогічні технології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Дибач, І. Л. "Когнітивні ознаки процесу управління якістю освітніх послуг закладам вищої освіти". Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, № 6 (276), т. 1 (2019): 51–55.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

ЛЕВИЦЬКИЙ, Олександр, та Олена ТРАЧ. "ВАРІАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 53–58. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.9.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано ціннісну природу здорового способу життя. Аналізується одна з найважливіших проблем сьогодення: формування фізичного, психічного та морального здоров'я студентів в умовах освітнього процесу. Описано, що нині проблеми формування здорового способу життя студентської молоді набули актуальності, бо ключовими чинниками погіршення стану здоров’я молоді стали такі педагогічні моменти, як: стреси, інтенсифікація навчального процесу, низький рівень використання здоров’язбережувальних методик і технологій у навчальному процесі. Проаналізовано та доведено ключові моменти, які вміщують у собі низку педагогічних елементів формування ціннісного ставлення до здоров'я студентів. Зазначено, що стан здоров’я українського студентства – один із ключових чинників здоров’я українського суспільства та нації загалом. З'ясовано, що серед хвороб студентської молоді поширеними є хвороби нервової системи (невротичні розлади), проблеми, пов’язані із серцево-судинною та дихальною системою (фарингіти, хронічні тонзиліти), захворювання кишково-шлункового тракту (гастрити та холецистити) та опорно-рухового апарату. Доведено, що студенти мають низьку емоційну стійкість, постійно перебуваючи у стані стресу. Звернено увагу на основні чинники у формуванні культури здоров'я, залучення студентів до спорту та втілення у повсякденне життя педагогічних рекомендацій, дотримання яких є корисними для здоров’я. Доведено, що проблема формування здорового способу життя молодого покоління викликає тривогу не лише у педагогів, а й на державному рівні. Зазначено, що зміст освітніх програм у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» націлено на використання інноваційних технологій, підходів, форм та методів щодо формування культури здоров'я студентів, що активно впливають на процес вивчення предметів здоров'язбережувального циклу. Описано, що ключовими завданнями педагогічного процесу є: актуалізація знань про ціннісне ставлення студентів до власного здоров’я, усвідомлення ними мотиваційних установок на здоровий спосіб життя та культури здоров'я, ознайомлення молоді з основними принципами та методами профілактики поширених нині інфекційних захворювань, протидія травматизму та нещасним випадкам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Selskyy, P. R., A. S. Volska, I. M. Klishch, B. P. Selskyy, E. S. Buryachkivskyy та Kh I. Kurylo. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН НА ДОДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ". Медична освіта, № 4 (13 лютого 2020): 46–50. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10862.

Повний текст джерела

Анотація:

Підвищення ефективності викладання та об’єктивності оцінювання дисциплін можливе за допомогою інноваційних освітніх та комп’ютерних технологій. Підготовка фахівців із числа іноземних громадян з високим рівнем практичної компетентності – один із важливих чинників подальшого розвитку навчального закладу в напрямку інтеграції у міжнародний освітній простір. У статті висвітлено досвід впровадження інформаційної системи комплексного семестрового тестового іспиту для підсумкового оцінювання знань іноземних студентів-медиків з метою підвищення якості підготовки лікарів із числа іноземних громадян на додипломному етапі. Число іноземних студентів зростає щорічно. Додипломна підготовка лікарів-іноземців здійснюється упродовж шести років. Рівень практичної та професійної компетентностей іноземних студентів дозволив покращити низку впроваджених новітніх технологій навчання, які продовжують удосконалюватись. Застосування інноваційних технологій оцінювання іноземних студентів на додипломному етапі підготовки лікарів дозволяє об’єктивно визначати рівень знань. Комплексний багаторівневий підхід з відповідним програмним забезпеченням дає можливість досягти об’єктивності оцінювання дисципліни, обробки даних та інтерпретації результатів. Комплексне застосування новітніх інформаційних та педагогічних технологій дозволяє суттєво підвищити рівень підготовки фахівців із числа іноземних громадян. Покращення успішності іноземних студентів у процесі навчання свідчить про ефективність навчальних методик та технологій, а також про появу з часом об’єктивної мотивації до здобуття ґрунтовних знань та вмінь. Досвід упровадження незалежної системи підсумкового оцінювання з достатнім рівнем об’єктивності може бути використаний у подальших дослідженнях щодо розробки інформаційних освітніх систем для підвищення якості додипломної підготовки лікарів із числа іноземних громадян з ефективним управлінням навчальним процесом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

VOITOVSKA, Oksana. "АPPLICATION OF ІCТ IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF TEACHERS IN HIGHER AND POSTGRADUATE PEDAGOGICAL EDUCATION INSTITUTIONS". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 232–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-232-238.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу науково-педагогічної літератури визначено, що головними властивостями освітніх інновацій є планомірні зміни, пов’язані з переходом із нижчого якісного стану до вищого в організації, здійсненні моніторингу, системах управління якістю освітньо-наукового процесу, а також специфічних особливостях розумової діяльності, що є результатом упливу нових соціально-економічних, психологічних суспільних процесів у діяльності та мисленні всіх її учасників. Зазначено, що підготовка майбутнього вчителя до інноваційної діяльності є тривалим поетапним процесом становлення його особистості. Вказано, що кожний заклад, як складник системи освіти, під час організації та безпосереднього здійснення освітньо-наукового пізнавального процесу повинен на достатньому для вирішення освітніх завдань рівні використовувати можливості та потужності ІКТ – здійснювати електронне навчання (e-learning), що зі свого боку потребує створення та постійного розвитку інформатизації методичної системи закладів вищої та післядипломної педагогічної освіти. Встановлено, що сучасна система вищої та післядипломної педагогічної освіти має значний досвід використання ІКТ у процесі професійного розвитку вчителів. Серед них найбільш визнаними та зручними є: гіпертекстова технологія, Інтернет (електронна пошта, теле-відеоконференція, чат тощо), «віртуальна реальність» і технологія мультимедіа. Зазначено, що використання сучасних інформаційних телекомунікаційних мереж суттєво змінило комунікативне середовище, відкрило нові шляхи до пошуку інформації, розширило спектр використання Інтернету в різних сферах життєдіяльності. Визначено, що останніми роками в різних країнах особлива увага приділялася можливостям використання комп’ютерних телекомунікаційних технологій в організації навчання. Вони забезпечують ефективний зворотній зв’язок, що передбачає як організацію вивчення навчального матеріалу, так і спілкування з викладачем, коли виникає потреба в цьому. Таке навчання на відстані отримало назву дистанційного. Охарактеризовано найбільш значущі для освітнього процесу послуги, що надаються технологією Інтернет: електронну пошту, теле- і відеоконференції, «віртуальну реальності». Ключові слова: професійний розвиток вчителів, післядипломна педагогічна освіта, неперервна освіта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Управління освітнім процесом"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями