Статті в журналах з теми "Управління маркетинговим потенціалом"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Управління маркетинговим потенціалом.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-23 статей у журналах для дослідження на тему "Управління маркетинговим потенціалом".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ірина Ігорівна, Поліщук. "Етапізація управління маркетинговим потенціалом сучасного підприємства". Вісник Херсонського національного технічного університету 3 (2019): 189–93. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2019.3.23.
Повний текст джерела
2
Banzeliuk, I. "Принципи управління маркетинговим потенціалом закладів вищої освіти." Економіка і організація управління, № 3 (2019): 101–10. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2019.3.10.
Повний текст джерела
3
Снісарчук, Ірина Володимирівна. "Закономірності управління маркетинговим потенціалом закладів вищої освіти". Економіка, управління та адміністрування, № 3(89) (27 листопада 2019): 87–93. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2019-3(89)-87-93.
Повний текст джерела
4
Снісарчук, І. В. "Закономірності управління маркетинговим потенціалом закладів вищої освіти". Наукове видання Державного університету "Житомирська політехніка". Економіка, управління та адміністрування, Вип. 3 (89) (2019): 87–93.
Знайти повний текст джерела
5
Снісарчук, І. В. "Фінансовий аспект управління маркетинговим потенціалом вищих навчальних закладів". Фінанси. Облік. Банки, Вип. № 1 (22) (2017): 250–59.
Знайти повний текст джерела
6
Багорка, М. О., І. Г. Кадирус та Н. І. Юрченко. "МАРКЕТИНГОВІ ПІДХОДИ В УПРАВЛІННІ ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОПТОВИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено основні підходи до організації маркетингової діяльності оптових торговельних підприємств. Установлено, що в сучасних умовах ведення бізнесу відбуваються кардинальні зміни в підходах до збутової діяльності підприємства: орієнтація на запити споживача, жорстка конкуренція, суттєвий вплив науково-технічного прогресу на всі сфери життя визначили, що основою збутової діяльності оптових торговельних підприємств є маркетингова діяльність та маркетингове управління. Виокремлено проблеми, з якими стикаються оптові підприємства: проблеми формування товарної політики, дотримання балансу інтересів учасників ринку, недостатнє інформаційне забезпечення про ринки і нові технології, адаптація до динамічних змін зовнішнього середовища, ефективне управління матеріальними, людськими ресурсами і продажем товарів. Зазначено чинники ризику функціонування оптових підприємств в умовах із високим рівнем невизначеності майбутнього. Розроблено практичні рекомендації щодо організації збутової діяльності оптових торговельних підприємств на основі прийняття маркетингових управлінських рішень. Для забезпечення ефективності збутової діяльності запропоновано провести низку заходів: здійснити організаційні зміни всередині підприємства, забезпечити управління закупівельно-збутовою діяльністю підприємства, досягти відкритого діалогу між учасниками процесу, розвивати вертикальні, горизонтальні й інтегровані маркетингові системи. Установлено, що необхідним для підприємства є створення маркетингово-орієнтованої структури, до складу якої разом із менеджерами увійдуть фахівці-маркетологи, які посилять роботу відносно маркетингових досліджень, аналітичної роботи, використання маркетингових інструментів. Цей структурний підрозділ буде здатен оптимізувати й узгодити роботу між усіма підрозділами підприємства. Установлено, що впровадження маркетингового підходу у практичну діяльність оптових торговельних підприємств є резервом для підвищення ефективності використання наявного ресурсного потенціалу, а особливо маркетингового, для забезпечення його конкурентоспроможності та сталого розвитку.
7
Кохановська О.В. та Довгий О. Я. "МАРКЕТИНГОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: МОЖЛИВОСІ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 161–68. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.319.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано можливості розвитку маркетингової компетентності керівників закладів освіти в умовах післядипломної освіти. Акцентовано, що сьогодні освітні заклади функціонують у ринкових конкурентних умовах, що безпосередньо впливає на формування та оновлення переліку освітніх послуг, побудову партнерських взаємовідносин між освітньою організацією та громадськістю, формування іміджу закладу освіти, розвиток інноваційного потенціалу та створення позитивного внутрішнього клімату. Це вимагає управління освітньою установою з точки зору маркетингового підходу і є одним із завдань сучасного менеджера. Для впровадження нових підходів до управління керівник освітньої установи повинен володіти відповідними професійно-особистісними характеристиками. Однією з них є його маркетингова компетентність.Схарактеризовано вимоги до сучасних керівників закладів загальної середньої та дошкільної освіти в контексті відповідних професійних стандартів, що надає змогу встановити необхідність оволодіння директорами освітніх установ маркетинговими знаннями, уміннями та навичками.Проаналізовано основні положення розвитку маркетингової компетентності керівника освітніх установ в умовах додаткової професійної освіти.Відмічено, що значний потенціал щодо позиціонування закладів освіти сьогодні мають інформаційно-цифрові технології, а інструменти цифрового маркетингу дають змогу побудувати взаємодію закладу освіти із кожним зацікавленим користувачем освітніх послуг. Акцентовано, що розвиток маркетингової компетентності керівники закладів освіти можуть здійснювати під час курсової (лекції, практичні, семінарські заняття, тренінги та ін.) та міжкурсової (семінари, вебінари, курси та ін.) підготовки в закладах післядипломної педагогічної освіти, а також шляхом самоосвіти (курси, відеокурси у мережі Інтернет, вебінари, читання літератури, участь у форумах, конференціях та ін.).
8
Zhaldak, Anna, та Anna Bychkovskaya. "ІНТЕГРОВАНІ МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (5 липня 2019): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0201.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто інтегровані маркетингові комунікації як чинник забезпечення ефективного розвитку підприємств. Сформовано визначення інтегрованих маркетингових комунікацій та досліджено, як дане поняття розглядали різні автори. Проаналізовано причини виникнення інтегрованих маркетингових комунікацій у другій половині XX століття. Визначено основні критерії та види інтеграції. Розглянуто принципи комунікації за П. Смітом.
Особливостями формування інтегрованих маркетингових комунікацій та їх відмінностями від звичайного комплексу маркетингу визначено: чітке визначення цілей маркетингових комунікацій, що відповідають загальним цілям підприємства; плановий підхід, що передбачає узгодження всієї маркетингової комунікаційної діяльності; ранжування цільової аудиторії; управління всіма формами контактів, як основа комунікаційної діяльності; ефективний менеджмент та інтеграція всіх елементів просування; ранжування інструментів просування. Визначено переваги такої інтеграції порівняно із традиційним підходом.
Для визначення того, як маркетингові комунікації впливають на ефективність розвитку підприємств використаємо метод кореляційно-регресивного аналізу. Для досліджуваного підприємства А доцільно розглянути вплив маркетингових комунікацій в контексті розвитку HR-бренду. Досліджено взаємозв’язки між чисельністю розробників, витратами на маркетингові комунікації та їх вплив на результуючу ознаку – прибуток підприємства. В якості першої факторної ознаки візьмемо чисельність розробників, адже як вже було зазначено саме людські ресурси є основним ресурсом компанії та здатні формувати його інноваційний потенціал. В якості другої факторної ознаки візьмемо загальні витрати на маркетингові комунікації, адже вони сприяють залученню як співробітників, так і клієнтів. В якості третьої факторної ознаки оберемо коефіцієнт рентабельності маркетингових витрат, щоб показати, що ефективне планування та використання комплексу маркетингових комунікацій впливає на прибутковість підприємства.
9
Poperechnuy, S. "Становлення маркетингової діяльності у сільськогосподарських підприємствах України". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (5 березня 2017): 82–85. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7616.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються проблеми маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств. Показано, що основними з них є неналежна сформованість ринку і його інфраструктури. Крім того вони посилюються взаємосуперечливими пропозиціями щодо такої діяльності, запозиченими у різних наукових школах та течіях, що застосовувались у різні історичні періоди у економічно розвинутих країн. Не здійснюється ринкове генерування цін. Ціни дуже мінливі. Через високий ризик не оформляються кредити банку. Кошти не інвестиуються у галузі з тривалою окупністю капіталу. Кадровий потенціал підприємств переважно недостатній для дослідження і прогнозування ринку. Інформація за результатами таких досліджень органами державного управління сільським господарством та науковими установами не передається сільськогосподарським підприємствам. Без такої інформації неможливо розробляти та здійснювати обгрунтовану товарну політику. Державна фінансова підтримка лише частково компенсує неефективні маркетингові рішення суб’єктів господарюванн. Основними виробниками багатьох видів продукції є особисті селянські господарства, де собівартість продукції не визначається і вони менше, ніж сільськогосподарські підприємства чутливі до чинників ринкового середовища. Пропонується державну підтримку сільського господарства спрямовувати на формування ринкового середовища. Показано, що така підтримка дозволить здійснювати досконалішу маркетингову діяльність окремими суб'єктами господарювання і є ефективнішою, ніж пряма державна фінансова підтримка.
10
Hrechanyk, N. Yu, та T. M. Sarabyn. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА РИНКУ ПЛАТНИХ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 151–70. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.151-170.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан здоров'я населення є одним із найважливіших показників благополуччя нації. Важливими напрямки реформ охорони здоровя є оптимізація управління, раціональний розподіл обмежених фінансових ресурсів, ефективне використання матеріальної бази, впровадження медичного страхування, реструктуризація лікувально-профілактичної допомоги начеленню.
Маркетинг ринку медичних послуг належить до найскладніших видів маркетингу. Оскільки, саме медичні послуги пов’язані з охороною і підтриманням найважливіших цінностей людини – життя та здоров’я. Ринок медичних послуг – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері охорони здоров’я.
Найважливішими складовими аналізу будь-якого ринку, в тому числі і ринку медичних послуг, є маркетингові дослідження, що представляють собою систематичний збір, опрацювання, аналіз даних та інформації з метою формулювання пропозицій щодо ефективної діяльності на ньому.
У сфері охорони здоров'я маркетинг можна визначити як комплексний процес планування, економічного обгрунтування та управління процесом надання медичних послуг, формування цінової політики лікувально-профілактичного процесу, забезпечення ефективної комунікації з пацієнтами.
Мета дослідження – ідентифікація стану здоровя населення та визначення факторів попиту на платні медичні послуги та їх затребуваність.
Основним завданням, яке ставилось перед проведенням маркетингових досліджень стану здоровя населення є формування і надання споживачам благ, які задовольняють їхні потреби в кваліфікованій медичній допомозі та підвищення якості життя .
Методи дослідження, що використані в роботі базуються на ймовірнісній, стратифікованій, квотній, репрезентативній вибірках для всього населення м. Івано–Франківськ та Івано-Франківської області.
Отримані результати дозволяють дати реалістичну оцінку основним тенденціям та дозволяють оцінити потенціал соціально-економічної адаптації населення в умовах економічної кризи, а також набули практичного застосування у практичній діяльності медичного центру “Оксфорд – Медікал Прикарпаття”.
11
Snisarchuk, Irina. "ROLE OF FUNDRASING IN MANAGEMENT OF MARKETING POTENTIAL OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 8 (36) (March 29, 2018): 40–43. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2018-8(36)-40-43.
Повний текст джерела
12
Konovalenko, Anastasiia. "CHILD NUTRITION SAFETY MANAGEMENT INDICATORS." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-59-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення безпеки харчування дітей є стратегічним завданням держави та потребує наукового обґрунтування шляхів, напрямів використання існуючого потенціалу його підвищення. У статті запропоновано алгоритм моніторингу ефективності управління, що передбачає послідовні етапи з урахуванням впровадження маркетингового механізму. Розробка стратегічних напрямів підвищення безпеки харчування дітей потребує моніторингу поточного стану, визначення чинників існуючої динаміки, що ускладнено відсутністю методичних підходів до оцінки ефективності управління безпекою харчування. На основі аналізу компонентів продовольчої безпеки зазначено параметри безпеки харчування дітей, засновані на критеріях Римської декларації про всесвітню продовольчу безпеку та FAO. Запропоновано систему ключових індикаторів рівня безпеки харчування дітей, які передбачають макроекономічні та маркетингові індикатори, що характеризують рівень фізичної та фінансової доступності продовольства, якості та безпечності продуктів харчування, а також враховують поведінковий аспект. Окреслено методи збору інформації для оцінки управління безпекою харчування дітей, що передбачають отримання як вторинної, так і первинної інформації.
13
Akhnovska, Inna, та Iryna Banzeliuk. "Аdvantages and Obstacles of Using Benchmarking in Managing the Marketing Potential of Higher Education Institutions". Modern Economics 20, № 1 (28 квітня 2020): 20–25. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v20(2020)-03.
Повний текст джерела
14
Xinmeng, Han. "Marketing tools in mechanisms for managing the export potential of agro-industrial enterprises." Actual problems of innovative economy, no. 3 (May 30, 2019): 61–66. http://dx.doi.org/10.36887/2524-0455-2019-3-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Introduction. Changes in the world and domestic economy require the agro-industrial enterprises to improve the process of managing export potential development. An important role in solving this issue is played by marketing tools. Its formation and use largely determines the competitiveness of agro-industrial enterprises and determines the situation on the this market. The purpose of scientific research is to summarize the peculiarities of forming marketing tools in the mechanisms of managing the export potential development of agricultural enterprises. Results. The essence and expediency of model introduction of using marketing management in domestic practice are substantiated. The orientation of marketing in agrarian production is determined. The factors are characterized that determine the conditions for the export potential of agro-industrial enterprises when entering international markets. The contradictions of economic character in the food marketing system are identified. The priority of marketing activity, which is to reconcile emerging contradictions, is highlighted. The essence definition of the competitive advantages concept is given from the point of view of enterprise economy, management, marketing, financial activity, logistics. The integration processes role in the consumer behaviour is outlined. The main function of economic instruments in the formation mechanism system of competitive advantages is determined. Segments (economic, technical and technological, quality of production, rules of relations, organizational) in the mechanism of competitive advantages formation are characterized on the basis of logistic approach at the entity level through a set of tools. The prices are determined as a lever of marketing activity of agrarian enterprise. Varieties of market saturation are defined. The communication marketing plans of practical and strategic importance are presented. Conclusions. Improvement of marketing tools in the mechanisms of managing the export potential development of agro-industrial enterprises should take into account the world experience. An important task is its adaptation to domestic realities. This will maintain the proper level of competitiveness of domestic products. Keywords: export potential, development management, economic potential, competitiveness, marketing tools, agroindustrial production, export.
15
Лупак, Р. Л. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ТА СТРУКТУРНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано важливість підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції для економіки України, розвиток якої значним чином залежить від рівня сформованості та ефективності використання експортного потенціалу виробників агропродовольчої продукції. Запропоновано розділяти напрями підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції стосовно здійснення інституціо-нальних реформ та структурних змін, які обумовлюються низкою функціонально-процесних передумов у агро-продовольчому секторі економіки. Визначено залежність конкурентоспроможності агропродовольчої про-дукції України від ефективності державного управління становленням та розвитком агропродовольчого сек-тору економіки, забезпечення фінансово-інвестиційної та інноваційно-технологічної державної підтримки виробників агропродовольчої продукції, ступеня деформації системи суспільного відтворення на вітчизняному агропродовольчому ринку, створення інституційних елементів міжфункціонального та міжгалузевого співробітництва (спеціального фонду інвестиційно-інноваційної підтримки сільськогосподарських виробників, комерційно-збутової інноваційно-технологічної співпраці між науково-дослідними лабораторіями, фермерсь-кими господарствами, суб’єктами логістики та торгівлі вітчизняною продукцією агропромислового комплек-су), створення та збільшення обсягів діяльності локальних інтегрованих систем для диверсифікації сільсько-господарського та агропромислового виробництва, становлення та розбудови інноваційної інфраструктури (створення інженерно-технічних центрів впровадження сучасних технологій сільськогосподарського вироб-ництва, активізації діяльності інформаційно-консультаційних та дослідно-маркетингових центрів з питань підвищення конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції), урегульованості сталого ро-звитку, забезпечення економічної безпеки та недопущення імпортозалежності внутрішнього агропродовольчо-го ринку.
16
Сушик І.В. та Сушик О.Г. "ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКА". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 193–99. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Освітня інституція України переживає нелегкі часи. Особливо це стосується закладів професійно-технічної освіти, які в переважній своїй більшості лише стають на шлях оновлення. Реформування професійно-технічної освіти відбувається повільно. Ця освітянська ланка ще не посіла належного місця у загальному процесі перебудови суспільного виробництва і відтворення трудових ресурсів країни, хоча й має такий потенціал. Трансформацію професійно-технічної освіти сучасні фахівці розглядають комплексно, як філософську, соціально-економічну та педагогічну проблему. Традиційна модель професійно-технічної освіти, заснована на радянській спадщині жорсткої централізації та управління, вичерпала себе і потребує оновлення та модернізації.
Затребуваність на випускників професійних (професійно-технічних) училищ в Україні щороку зростає. Однак держава не в змозі справитися з проблемою налагодження роботи цих закладів через економічні, фінансові та ряд інших причин, що накопичилися за роки. Зміни сучасного суспільства, в тому числі в освітній сфері, вимагають керівників нового рівня.
Актуальності набуває управлінська компетентність керівника щодо формування корпоративної культури організації. Доведено, що робота злагодженої команди є більш ефективною, ніж індивідуалізована праця, навіть високопрофесійна. Великі компанії, які стали світовими лідерами, вже давно відчули взаємозв’язок продуктивності праці від духовного й психологічної комфорту, ступеню єдності та спільності працівників. Корпоративна культура є стратегічним маркетинговим ресурсом, ефективним інструментом управління в руках керівника. Практика роботи багатьох організацій засвідчує, що ділова єдність залежить безпосередньо від духу та атмосфери, яка створюється в організації.
Новий компетентнісний підхід, за яким працюють університети Європи з кінця ХХ ст. та активно впроваджується в Україні, вимагає підготовки особистості керівника, котрий в майбутньому володітиме не лише сумою знань, вмінь і навичок, а зможе діяти, приймати рішення в нестандартних ситуаціях. Важлива психологічна готовність керівника, уміння підготувати колектив до роботи в умовах соціальних та освітніх трансформацій.
17
Наторіна, А. О. "ЕСЕНЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ ОНЛАЙН-БІЗНЕСУ: ІТ-РАКУРС". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 98–104. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано, що каталізатором динамічного розвитку онлайн-бізнесу в умовах цифрової трансформації та мінливому маркетинговому середовищі є раціональний менеджмент ІТ-ризиків. Він формує фундамент для реалізації активних релевантних дій з підвищення конкурентоспроможності онлайн-бізнесу відповідно до його візії, місії та дозволяє досягти заплановані метрики у максимально можливі короткі часові терміни. Розроблено систематизований перелік ІТ-ризиків онлайн-бізнесу у розрізі трьох груп (ризики ІТ-забезпечення та підтримки; ризики управління ІТ-потенціалом; ризики ІТ-адміністрування) та наведено його графічну інтерпретацію. Запропоновані ІТ-ризики враховують особливості цифрової трансформації та її вплив на ведення і розвиток онлайн-бізнесу. Обґрунтовано науково-методичний підхід щодо оцінювання ймовірності настання ІТ-ризиків та прийняття коректних управлінських рішень щодо їх нівелювання або ліквідації у перспективі. Науково-методичний підхід передбачає ідентифікацію статусів ІТ-ризиків онлайн-бізнесу, врахування яких дозволяє розробити релевантний план менеджменту. Апробовано запропонований науково-методичний підхід на прикладі українських ритейлерів, що здійснюють ведення онлайн-бізнесу у різних ринкових сегментах (food-ритейл; дрогери; ритейл у сфері побутової техніки та електроніки; DIY-ритейл). Детерміновано передумови та причини виникнення ІТ-ризиків онлайн-бізнесу досліджуваної сукупності україн-ських ритейлерів у розрізі кластерів. Аргументовано надано роз’яснення щодо значущості та ймовірності настання ІТ-ризиків онлайн-бізнесу ритейлерів відповідно до їх ідентифікованих статусів. Розроблено конти-нуум уніфікованих заходів зі зменшення негативних наслідків ІТ-ризиків у розрізі трьох груп, базуючись на ре-зультатах апробації обґрунтованого науково-методичного підходу.
18
A., Klishchevskaya, and Klishchevsky S. "DEVELOPMENT AND IMPLEMENTATION OF A BRAND PROJECT OF A TOURIST DESTINATION IN PRISIVASHSHYA." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 45 (March 30, 2022): 57–62. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2022-45-7.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to the problems of finding and substantiating new ways of using the potential of land re-sources of territorial communities of Southern Ukraine, consolidation of factors that determine the development of places outside urban areas and are areas of agricultural production and rural development. The issues of arranging destinations and territories attractive for visitors due to the availability of tourist resources and increasing their competitiveness are becoming especially important. The publication reveals the issue of creating and implementing a brand of the territory as a tool for identifying and developing a competitive identity. The necessity of studying the peculiarities of territorial brand management from the standpoint of strategic management of economic transforma-tion processes in rural communities is substantiated. As a result of cooperation of the management of the Prysyva united territorial community and scientists of the International classical university (Nikolaev) the "Program of marketing actions" as a component of "Strategy of development of a community till 2026" was developed. The purpose of the "Program" was to create a marketing base for competition, business environment, tourist attractiveness of the destination and its branding, creating new jobs to improve living standards and increase local budget revenues.The methodological basis, content and sequence of stages of the brand project were developed, the features of the territory that were used as elements of the brand and the unique reflection of the object in the minds of visitors were identified. The project used image marketing tools to develop and use brand positioning and promotion strategies in the markets of tourism and health and recreation services. In accordance with the developed set of measures, an advertising and information campaign was launched with an emphasis on the ecological purity of the area and the healing properties of Siva hypersaline water and mud. Work has been started on the improvement of the terri-tories adjacent to Sivash, construction of infrastructure facilities, and a number of agreements with tour operators. The project was presented at the tourist forum where a thematic tour with elements of dramatization was held. The first year of the project confirmed the effectiveness of the developed and implemented tools – the number of visitors in 2021 increased from 10-15 to 75 thousand annually.Keywords: territorial marketing, brand management, brand project, tourist destination, competitiveness of the territory. Стаття присвячена проблемі пошуку та обґрунтуванню нових напрямків використання потенціалу земельних ресурсів територіальних громад,питанню створення нових туристських дестинацій на Півдні Херсонської області. В публікації висвітлено проблему створення та імплементації бренду території як інструменту виокремлення та розвитку конкурентної ідентичності. Обґрунтовано необхідність дослідження сутності бренд-менеджменту як інструменту управління процесами економічних трансформацій сільських територій. Для Присиваської ОТГ було розроблено «Програму маркетингових заходів» як складову «Стратегії розвитку громади до 2026 року» та бренд-проєкт дестинації. Були визначені головні ознаки території, які використовувалися в якості елементів брендингу та унікального відображення об’єкту у свідомості відвідувачів. Проєкт був презентований на туристичному форумі тематичним туром з елементами театралізації. Вже перший рік реалізації проекту підтвердив дієвість розробленого інструментарію, щорічна кількість відвідувачів дестинації зросла з 10-15 тисяч до 75 тисяч.Ключові слова: територіальний маркетинг, бренд-менеджмент, бренд-проєкт, туристична дестинація, конкурентоспроможність території.
19
Marchenko, Valentyna, and Iryna Kuchevska. "MANAGING THE MARKETING POTENTIAL OF AN ENTERPRISE TO ENSURE ITS SUSTAINABLE DEVELOPMENT." Young Scientist 12, no. 76 (December 2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-12-76-97.
Повний текст джерела
20
Безкоровайна, Лариса. "Управління проєктами у сфері гостинності". Adaptive Management Theory and Practice Economics 11, № 22 (20 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-11(22)-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В статті зроблено кроки до розв’язання важливих питань сучасності: розвитку сфери гостинності як головної ланки туристичної індустрії через ефективне управління проєктами, доцільний вибір стратегій цінової та маркетингової політик, забезпечення якості туристичних послуг. Підкреслено, що Україна має великий потенціал для розвитку туризму в усіх напрямах: гастро-, агро-, екотуризм; зимовий, морський, зелений, сільський, культурний туризм; заходи і фестивалі, MICE та ін. З’ясовано, що відповідно до стратегії глобального розвитку, восьма ціль стосується галузі туризму, й декларує забезпечення виконання стратегій підтримки сталості цієї сфери, що сприяє створенню робочих місць, розвиткові місцевої культури і виробництва місцевої продукції; стійкому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та достойній роботі для всіх громадян; зростанню валового внутрішнього продукту; підвищенню продуктивності в економіці за допомогою диверсифікації, технічної модернізації та інновацій. Все це зумовлює необхідність розроблення нових якісних туристичних проєктів для забезпечення сталого розвитку сфери гостинності зокрема й туризму загалом.
В дослідженні акцентовано увагу на специфічних видах проєктів у гостинності: інвестиційному, що пов’язаний із необхідністю певних фінансових інвестицій у створення і розвиток підприємств туристської інфраструктури; інноваційному, що пов’язаний із розробленням нових туристських продуктів або окремих туристських послуг, новітніх маршрутів; міжнародному, в розробленні й виконанні якого беруть участь іноземні партнери. Встановлено, що ефективність діяльності проєкту в сфері гостинності має базуватися на гарній командній роботі, здатній забезпечити необхідну гнучкість, стимулювати творчість і креативність, створити атмосферу співробітництва й підтримки, позитивно вплинути на якість результату проєкту.
Ключові слова: індустрія гостинності, управління проєктами, ціноутворення, маркетингові стратегії, туристичні послуги, якість послуг.
21
Безкоровайна, Лариса. "Управління проєктами у сфері гостинності: питання ціноутворення, маркетингових стратегій, якості туристичних послуг". Adaptive Management Theory and Practice Economics 10, № 20 (10 травня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-10(20)-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В статті зроблено кроки до розв’язання важливих питань сучасності: розвитку сфери гостинності як головної ланки туристичної індустрії через ефективне управління проєктами, доцільний вибір стратегій цінової та маркетингової політик, забезпечення якості туристичних послуг. Підкреслено, що Україна має великий потенціал для розвитку туризму в усіх напрямах: гастро-, агро-, екотуризм; зимовий, морський, зелений, сільський, культурний туризм; заходи і фестивалі, MICE та ін. З’ясовано, що відповідно до стратегії глобального розвитку, восьма ціль стосується галузі туризму, й декларує забезпечення виконання стратегій підтримки сталості цієї сфери, що сприяє створенню робочих місць, розвиткові місцевої культури і виробництва місцевої продукції; стійкому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та достойній роботі для всіх громадян; зростанню валового внутрішнього продукту; підвищенню продуктивності в економіці за допомогою диверсифікації, технічної модернізації та інновацій. Все це зумовлює необхідність розроблення нових якісних туристичних проєктів для забезпечення сталого розвитку сфери гостинності зокрема й туризму загалом.
В дослідженні акцентовано увагу на специфічних видах проєктів у гостинності: інвестиційному, що пов’язаний із необхідністю певних фінансових інвестицій у створення і розвиток підприємств туристської інфраструктури; інноваційному, що пов’язаний із розробленням нових туристських продуктів або окремих туристських послуг, новітніх маршрутів; міжнародному, в розробленні й виконанні якого беруть участь іноземні партнери. Встановлено, що ефективність діяльності проєкту в сфері гостинності має базуватися на гарній командній роботі, здатній забезпечити необхідну гнучкість, стимулювати творчість і креативність, створити атмосферу співробітництва й підтримки, позитивно вплинути на якість результату проєкту.
Ключові слова: індустрія гостинності, управління проєктами, ціноутворення, маркетингові стратегії, туристичні послуги, якість послуг.
22
Могилевська, Ольга, Лідія Романова та Анна Слободяник. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ". Економіка та суспільство, № 28 (29 червня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням визначення пріоритетів стійкого розвитку промислових підприємств, проблемам формування людського капіталу в умовах жорсткої конкуренції ринку, інноваційного розвитку виробництва. Розроблено модель розвитку людського капіталу, яка дозволяє виявити чинники, що сприяють або стримують зростання продуктивності праці. Здійснено детальний аналіз системи маркетингових показників розвитку в організаційній культурі промислового підприємства. Визначено, що завдяки поступовому розвитку здібностей співробітників підприємство отримує можливість оптимальним чином використовувати їх потенціал. Доведено, розвиток людського капіталу можливий за умови стійких партнерських відносин зі стейкхолдерами підприємства машинобудівної галузі в стратегії соціально-економічного розвитку регіону та формування ефективної системи управління персоналом на засадах маркетингу.
23
Мних, Ольга, та Ольга Камілевська. "Еко-маркетинг і його організаційно-інноваційний розвиток у харчовій індустрії". Adaptive Management Theory and Practice Economics 9, № 18 (1 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-9(18)-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Визначено та обґрунтовано якісне функціональне навантаження еко-маркетингу підприємств харчової індустрії з врахуванням сучасних викликів щодо екологічної чистоти довкілля, погіршення якості життя суспільства та обмежених ресурсних можливостей економічних агентів. Розглянуто змістовну характеристику еко-маркетингу у науковій літературі. Виявлено практичні підходи урядових і корпоративних структур щодо рефлексивного маркетингу, а також тренди щодо трансформації класичного маркетингу в еколого-соціо-орієнтований, проведено аналіз зростаючої цінності трансферу еко-технологій та інновацій для зменшення відходів виробництва і логістики у харчовій індустрії. Дано узагальнений аналіз закордонної і вітчизняної практики впровадження концепції екологічного маркетингу і визначено бар’єри та обмеження на шляху її реалізації. Розроблено концептуальну схему еко-маркетингу, як нового стратегічного мислення менеджменту. Акцентовано увагу на зміцнення власного потенціалу еко-маркетингу у діяльності кожного ринкового суб’єкта у ланцюгу створення суспільної цінності і використання сучасних біотехнологій та цифрових технологій у виробництві та в управлінні факторами впливу на поведінку екологічно свідомих споживачів. Запропоновано схематичну модель взаємозв’язків у системі інформаційного забезпечення еко-маркетингу у харчовій індустрії у відповідному інституційному середовищі, проведено обґрунтування економічної і маркетингової стратегії партнерства. Презентовано отримані результати кластерного і регресійного аналізу на прикладі підприємств молочної індустрії. Доведено, що еко-маркетинг повинен відігравати двояку роль у суспільстві: примножувати суспільні цінності новостворюваного продукту та зменшувати тиск на навколишнє середовище, що відкриває нові горизонти для ділової інтелектуальної та довготривалої співпраці.
Ключові слова: інновації, еко-маркетинг, еко-технологія, партнерство, інституційне середовище, екологічний аудит, харчова індустрія, трансфер еко-технології, кластерне утворення, сталий розвиток.