Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Управління в умовах невизначеності.
Статті в журналах з теми "Управління в умовах невизначеності"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Управління в умовах невизначеності".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Пугачевська, Катерина, та Еріка Лисенко. "АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 158–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність понять «адаптивне управління» та «адаптивна система». Охарактеризовано генезис сучасних підходів до управління в контексті способів адаптації до зовнішніх умов. Ідентифіковано умови, за яких зростає значимість адаптивного менеджменту. Розглянуто адаптивний менеджмент з позицій управлінської концепції забезпечення конкурентоспроможності. Визначено основні засади концепції динамічного управління бізнес-процесами підприємства. Обґрунтовано, що управління змінами на вітчизняних підприємствах повинно бути орієнтоване переважно не на вирішення існуючих проблем, а на використання наявних можливостей і сильних сторін підприємства. Проаналізовано вплив пандемії COVID-19 на бізнес та ідентифіковано виклики, які постають перед менеджментом підприємств в умовах коронакризи.
2
Tiutiunyk, V., V. Kalugin та O. Pisklakova. "ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ У ЄДИНІЙ ДЕРЖАВНІЙ СИСТЕМІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ Й ЛОКАЛІЗАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 168–77. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.168.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси: збору, обробки та аналізу інформації; моделювання розвитку обстановки на об’єкті управління та розвитку надзвичайної ситуації (НС) на території міста, регіону, держави; розробки та ухвалення управлінських рішень в умовах багатокритеріальності та невизначеності при попередженні та ліквідації НС, а також мінімізації їх наслідків для вирішення прикладних завдань Єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ). Метою є розвиток науково-технічних основ створення інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами попередження й локалізації наслідків НС Єдиної державної системи цивільного захисту. Завдання: технічна реалізація у ЄДСЦЗ інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами попередження й локалізації наслідків НС шляхом комплексного включення в діючу ЄДСЦЗ по вертикалі від об’єктового до державного рівнів різних функціональних елементів територіальної системи моніторингу НС та складових системи ситуаційних центрів. Використовуваними методами є: методи системного, функціонального та випуклого аналізу; методи розробки автоматизованих систем; методи прийняття рішень в умовах багатокритеріальності та невизначеності. Отримані результати. Викладені основні принципи створення інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами попередження й локалізації наслідків НС у ЄДСЦЗ. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: визначено, що однією з основних функцій системи ситуаційних центрів на всіх рівнях управління ЄДСЦЗ є розробка ефективних антикризових рішень, яка ускладнюється необхідністю урахування їх своєчасності, повноти й оптимальності. Для підвищення ефективності прийняття рішень обґрунтовано необхідність розробки формальних, нормативних методів і моделей комплексного рішення проблеми в умовах багатокритеріальності й невизначеності при управлінні процесами попередження й локалізації наслідків НС.
3
Рубан, Ігор, Вадим Тютюник та Ольга Тютюник. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ АНТИКРИЗОВИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 75–84. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-75-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано створення ефективної інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами попередження й локалізації наслідків надзвичайних ситуацій (НС) шляхом комплексного включення в діючу Єдину державну систему цивільного захисту (ЄДСЦЗ) по вертикалі від об’єктового до державного рівнів різних функціональних елементів територіальної системи моніторингу НС та складових системи ситуаційних центрів. Показано, що однією з основних функцій системи ситуаційних центрів на всіх рівнях управління ЄДСЦЗ є розробка ефективних антикризових рішень, яка ускладнюється тим, що необхідними умовами ефективності рішень є їх своєчасність, повнота й оптимальність. Для підвищення ефективності прийняття рішень обґрунтовано необхідність розробки формальних, нормативних методів і моделей комплексного рішення проблеми прийняття рішень в умовах багатокритеріальності й невизначеності при управлінні процесами попередження й локалізації наслідків НС. З метою розвитку науково-технічних основ створення системи підтримки прийняття антикризових рішень в системі ситуаційних центрів ЄДСЦЗ в роботі представлена методика обґрунтування оптимальних антикризових рішень щодо забезпечення відповідного рівня безпеки життєдіяльності держави при НС різного характеру в умовах невизначеності вхідної інформації для експертів системи ситуаційних центрів.
4
Ситник, Ю. Б. "Підхід щодо побудови системи управління безпекою польоту авіації в умовах невизначеності". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів (БП), що базується на двох контурах управління БП (управління та забезпеченням БП). Встановлено, що рішення задач по управлінню та забезпеченню БП на сьогоднішній день базується в основному на математичному апараті, який побудований на імовірнісних, статистичних методах. Дані методи не дозволяють урахувати неповноту, невизначеність, неточність відомостей. Для задач, які не піддаються строгій формалізації і мають логіко-аналітичний характер, у тому числі виробці рекомендацій з управління БП, запропоновано використовувати нечітку логіку як засіб моделювання невизначеності природної мови. Обґрунтовано автоматизацію рішення задач управління БП здійснити впровадженням нових технологій в систему управління БП. Обраний когнітивний метод формалізації задачі управління БП та модель подання знань, яка заснована на нечітких множинах і нечіткої логіки. Запропоновано формалізацію знань про процес управління БП здійснити шляхом використання трикутних нечітких чисел і трапецієподібних нечітких інтервалів, доцільність використання яких обумовлюється простотою виконання операцій над ними, можливістю їх наочної графічної інтерпретації. В якості базової моделі представлення знань про процес управління БП в умовах невизначеності визначені інтервальні нечіткі множини типу 2 і засновані на них нечіткі логічні системи інтервального типу. Тип алгоритму нечіткого виводу, що використовується в нечіткій логічній системі, визначається структурою нечітких продукційних правил, процедурою фазифікації, агрегування, активізації, акумулювання і дефаззифікації. Розроблений новий підхід побудови системи управління БП з використанням нових інформаційних технологій, який забезпечує запобігання авіаційних подій при організації конкретного польоту повітряного судна.
5
Біла, Дар’я Олегівна. "ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ МОЛОДІ В СУСПІЛЬСТВІ В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ Й ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (12 листопада 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено розв’язання актуальної наукової проблеми визначення ролі молоді в суспільстві в умовах полі- тичної невизначеності й особливості формування державної молодіжної політики. Авторка визначила, що державна молодіжна політика − це система інститутів, що містить різноманітні еле- менти (навчально-педагогічні, політично-правові, інституційно-організаційні й фінансово-економічні), вона чинить управлінський вплив на молодь як унікальний феномен суспільства для забезпечення максимально повного використання молоді як потенціалу й ресурсу для досягнення управлінської мети. У статті доведено, що з боку публічного управління молодь виступає одночасно і як ключовий об’єкт управлін- ського впливу, і як активний, гнучкий і потужний ресурс і потенціал суспільно-економічної та політичної дії. Саме цей суб’єкт – об’єктна роль молоді в суспільстві й у публічному управлінні – робить її найчутливішою до політичних та економічних змін, швидкою під час реагування на заклики й ситуативні дії. Політична невизначеність або кри- за, які загострюють суперечності й проблеми в суспільстві, є ключовими чинниками зростання активності моло- ді щодо участі в суспільно-економічних процесах і стають загрозою ймовірної швидкої ідеологічної «поляризації» молоді. Це може сприяти залученню молоді як цінного ресурсу в «арсенал» публічного управління або привести до його втрати. Авторкою узагальнені ключові особливості формування державної молодіжної політики в умовах політичної та економічної невизначеності чи кризи, які потребують реалізації як через інститути молодіжної політики, так і за участі інших інститутів публічного управління. Ці особливості умовно поділено на два блоки: – стратегічно орієнтований, ідеологічний блок, який формується та реалізується впродовж декількох поко- лінь, сприяє спрямуванню потенціалу молоді на творчість, генерацію позитивних ідей і змін з урахуванням об’єкт- суб’єктності молоді й дозволяє усунути загрози її можливої ідеологічної «поляризації»; – тактично спрямований, соціально-економічний блок, який потребує коротко- й середньотермінового вирішен- ня та сприяє створенню соціально-економічних умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства й держави.
6
Сосновська, О. О., та Л. В. Деденко. "НАПРЯМИ СТІЙКОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 350–64. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.350-364.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті сутність невизначеності та проблеми впливу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства на його стійке функціонування. Встановлено, що невизначеність провокує виникнення ризикових та кризових станів на підприємстві, які потребують аналізу, оцінки та ефективного управління. Визначено основні чинники, що впливають на виникнення ризиків підприємства. Розглянуто значення невизначеності під час прийняття управлінських рішень. Запропоновано напрями стійкого функціонування підприємства в умовах невизначеності, що складаються з макроекономічних, інноваційних, інформаційних, трудових та фінансових компонент.
7
Гриценко, Л. А., Д. О. Кузнецов, І. С. Оксенчук, Р. А. Баранов та О. В. Костенко. "Аналітичний підхід щодо створення інформаційної моделі оперативної обстановки в АСУ розвідкою в умовах невизначеності". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 99–107. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Оперативна обстановка вимагає її постійного вивчення, узагальнення, аналізу, прогнозування та відображення особам, що приймаєть рішення. Однак в цілому процес оцінювання оперативної обстановки і прийняття рішення в умовах невизначеності досі залишається найбільш складним завданням. Проведено порівняльний аналіз підходів до рішення завдань прийняття рішення в умовах невизначеності у автоматизованій системі управління розвідкою, здійснено вибір підходу до створення інформаційної моделі операти-вної обстановки, що відображається на автоматизованому робочому місці особи, яка приймає рішення.
8
Bondik, Oleksandr. "Адаптація системи управління льотної експлуатації до функціонування в умовах неповноти інформації". Proceedings of the National Aviation University 86, № 1 (15 квітня 2021): 13–20. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.86.15439.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: Метою даної статті є викладення нового підходу до адаптації системи управління льотної експлуатації авіакомпанії до функціонування в умовах неповноти інформації. Методи: У статті розглянуто два методи виконання, які збільшують ступінь адаптації системи управління льотної експлуатації авіакомпанії до функціонування в умовах неповноти інформації, такі як: обробки виключень та управління якістю обслуговування. Результати: Наведені адаптивна загальна побудова системи управління льотної експлуатації авіакомпанії та описані взаємозв’язки її компонентів. Обговорення: Запропонований новий підхід дозволить адаптувати систему управління льотної експлуатації авіакомпанії до функціонування в умовах високого ступеня невизначеності та неповноти інформації.
9
Гринкевич, Р. І. "Конфігуратор управління інноваційно-активною організацією в умовах невизначеності". Економіка і організація управління, № 4 (2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2020.4.6.
Повний текст джерела
10
Chala, O. "МЕТОД ПОБУДОВИ КОНТЕКСТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ПРАВИЛ В ТЕМПОРАЛЬНІЙ БАЗІ ЗНАНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 115–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.115.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси побудови й використання темпоральних знань при управлінні підприємством в умовах невизначеності, що є наслідком неповноти інформації про поточний стан підприємства. Мета полягає в розробці методу побудови темпоральних правил, що враховують зміну контексту виконання дій на різних рівнях організаційної ієрархії при реалізації управління підприємством. Задачі: виділити відмінності контекстно-орієнтованих темпоральних правил від правил, що пов’язують послідовні стани об’єкту управління; розробити метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил на основі інформації набір та значення змінних, що характеризують послідовні стани об’єкту управління. Методами, що використовуються, є: методи побудови темпоральних правил, що пов’язують послідовні стани об’єкту управління, метод розрахунку ваг правил в марківській логічній мережі, методи ймовірнісного виведення в темпоральній базі знань. Отримані такі результати. Виділені особливості реалізації контекстно-орієнтованих темпоральних правил для наборів вхідних даних, що задають послідовність станів об’єкту управління у вигляді наборів властивостей його атомарних складових. Розроблено метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил, який враховує відмінності між змінними, що задають статичні й динамічні характеристики об’єкту управління. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: запропоновано метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил. Правила враховують зміну контексту виконання дій як сукупності властивостей атомарних складових комплексного об’єкту управління. Метод містить етапи відбору підмножини даних про стани об’єкту управління на визначеному рівні деталізації; формування фактів-антецедентів та фактів-консеквентів, що відображають статичні й динамічні характеристики контексту виконання дій на об’єкті управління; побудову, інтеграцію та квантифікацію темпоральних правил. Метод забезпечує можливості аналізу й класифікації поточного стану та прогнозування поведінки об’єкту управління в умовах невизначеності на основі зв’язку між виконаними діями та поточним станом предметної області.
11
Chala, O. "ПРИНЦИПИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ПОБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕМПОРАЛЬНОЇ БАЗИ ЗНАНЬ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 122–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.122.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси автоматизованої побудови й використання бази темпоральних знань для підтримки управління підприємством в умовах невизначеності, яка виникає в результаті неповноти інформації про стан підприємства як об’єкту управління. Мета полягає в розробці концепції автоматизованої побудови темпоральної бази знань, що містить контекстно-залежні знання про процеси управління в інформаційній системі та забезпечує можливість підтримки прийняття рішень з тактичного управління, а також можливість підтримки виконання на рівні стратегічного управління. Задачі: розробка принципів автоматизованої побудови темпоральної бази знань; впровадження розроблених принципів у вигляді концепції використання темпоральної бази знань для підтримки управління підприємством. Методами, що використовуються, є: методи побудови темпоральних правил та темпоральної баз знань, а також методи ймовірнісного виводу. Отримані такі результати. Розроблено принципи автоматизованої побудови й використання бази знань для підтримки управління підприємством в умовах невизначеності. На базі розроблених принципів запропоновано концепцію побудови темпоральної бази знань та реалізації логічного виводу для вирішення неструктурованих та частково структурованих задач. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: Запропоновано принципи автоматизованої побудови та використання темпоральної бази знань для підтримки прийняття рішень в інформаційній системі, що відрізняються врахуванням темпоральних залежностей як для процесу управління, так і для об’єкту управління, а також можливостями інтеграції залежностей на різних рівнях організаційної ієрархії. Розроблені принципи та концепція забезпечують можливість побудови множини ймовірнісних рішень вирішення частково структурованих задач на тактичному рівні та неструктурованих задач на стратегічному рівні в умовах неповноти інформації щодо зовнішніх впливів та стану підприємства.
12
Дерев"янко, А. Г. "Управління і прийняття рішень в економічних системах в умовах невизначеності". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 44, ч. 1 (2003): 24–28.
Знайти повний текст джерела
13
Дерев"янко, А. Г. "Управління і прийняття рішень в економічних системах в умовах невизначеності". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 44, ч. 1 (2003): 24–28.
Знайти повний текст джерела
14
Kovalenko, N. O., та N. V. Stoliarchuk. "БІЗНЕС-ПЛАН ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ АВІАКОМПАНІЄЮ В УМОВАХ ПАНДЕМІЧНОЇ КРИЗИ". Transport development, № 1(8) (29 квітня 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Світова пандемія Covid-19 визначила нові непередбачувані умови діяльності для більшості суб’єктів цивільної авіації. Встановлено, що більшість представників світового авіаційного бізнесу, в тому числі України, проявили неготовність та неспроможність подолати кризу, уникнути банкрутства й витримати конкуренцію. Мета. Метою дослідження є теоретичне обґрунту- вання технології розробки і використання бізнес-плану як елементу управління авіакомпаніями України в умовах пандемічної кризи. Результати. Конкретизо- вано, що бізнес-планування є уніфікованим механізмом управління діяльністю в умовах невизначеності. Доведено, що, незважаючи на вимоги практики, аспекти застосування бізнес-планування як елементу управління є запозиченими, чітко не визначеними й не адаптованими до умов діяльності авіакомпаній України в умо- вах кризи. Досвід організації підприємництва в галузі цивільної авіації свідчить, що аналіз та планування діяльності організації набуває дедалі більшого значення у зв’язку зі швидкими змінами в середовищі функціонування. Висновки. Доведено, що бізнес-план як основа управління авіапідприємством дає змогу проаналізувати всі елементи діяльності авіакомпанії, визначити фактори негативного впливу, загрози та можливості, розглянути альтернативні варіанти дій, спрогнозувати фінансові результати, що дасть змогу оптимізувати функціонування і мінімізу- вати ступінь впливу епідемічної кризи.
15
Тютюник, Вадим, Ольга Тютюник, Микола Удянський та Олександр Ященко. "Кластеризація регіонів України за рівнем небезпеки та шляхи підвищення ефективності функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах невизначеності вхідної інформації про виникнення надзвичайних ситуацій". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 1(11) (6 липня 2021): 75–84. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.1(11).75-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати класифікації території України за рівнем небезпеки життєдіяльності населення в умовах виникнення надзвичайних ситуацій (НС) різного походження. Аналіз проведено шляхом комплексного розгляду кількості виникнення НС природного та техногенного характеру за 2015–2019 рр. Класифікацію регіонів держави виконано за допомогою кластерного аналізу, який полягає у знаходженні груп схожих об’єктів у вибірці даних, так званих кластерів. У результаті класифікації за кількістю виникнення НС природного характеру області України об’єднано у три кластери. До першого кластеру, з високим рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС природного характеру знаходиться на рівні 7–8 подій на рік. До другого кластеру, з середнім рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС природного характеру знаходиться на рівні 4–6 подій на рік. До третього кластеру, з відносно низьким рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС природного характеру знаходиться на рівні до 3 подій на рік. У результаті класифікації за кількістю виникнення НС техногенного характеру області України об’єднано у три кластери. До першого кластеру, з високим рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС техногенного характеру знаходиться на рівні 5–6 подій на рік. До другого кластеру, з середнім рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС техногенного характеру знаходиться на рівні 3–4 подій на рік. До третього кластеру, з відносно низьким рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС техногенного характеру знаходиться на рівні до 2 подій на рік. За результатами проведеного кластерного аналізу регіонів України дана оцінка ефективності функціонування Єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ). З урахуванням невизначеності параметрів, які впливають на умови нормального функціонування території держави, запропоновано створення ефективної інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації НС при комплексному включені в діючу ЄДСЦЗ по вертикалі від об’єктового до державного рівнів, різних функціональних елементів територіальної системи моніторингу НС та системи ситуаційних центрів. Виходячи з проведеного аналізу встановлено, що функціонування ЄДСЦЗ, а відповідно й інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації НС, відбувається в умовах імовірності виникнення небезпек для регіонів держави. Така динаміка обумовлюється невизначеністю параметрів, які впливають на умови нормального функціонування території України. У зв’язку з цим виникає проблема прийняття оптимальних антикризових рішень в умовах невизначеності щодо забезпечення відповідного рівня безпеки життєдіяльності держави. Показано, що процедура прийняття управлінських рішень ускладнюється тим, що необхідними умовами ефективності рішень є їх своєчасність, повнота й оптимальність. Тому, підвищення ефективності прийнятих рішень пов'язане з необхідністю рішення задачі багатокритеріальної оптимізації в умовах невизначеності, що потребує розробки формальних, нормативних методів і моделей комплексного рішення проблеми прийняття рішень в умовах багатокритеріальності й невизначеності при управлінні процесами запобігання та ліквідації НС для забезпечення ефективного функціонування ЄДСЦЗ.
16
Гусаріна, Наталія Вікторівна. "ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(51) (13 квітня 2018): 212–16. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2018.1(51).212-216.
Повний текст джерела
17
Mykhayliv, G. V. "ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 136–43. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.136-143.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено та узагальнено теоретичні підходи щодо трактування змісту поняття «фінансово-економічна безпека». Проведено аналіз існуючих точок зору щодо підходів формування стратегії фінансово-економічної безпеки підприємства в умовах невизначеності та обґрунтовано необхідність системного підходу до формування системи стратегічного управління фінансово-економічною безпекою підприємства.
18
Терент’єва, Анна. "СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ЯК МЕТОД УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 255–64. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-255-264.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна система державного управління, яка наділена адмі- ністративно-правовими повноваженнями, не може певною мірою виконати покладені на неї завдання щодо забезпечення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, тому актуальним є її удосконалення у сфері запо- бігання та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Системний підхід до управління — це не набір правил чи принципів, яки- ми мають керуватися управлінці, а загальний спосіб мислення і підходу щодо організації і управління. Суть системного підходу полягає у пошуку простого у складному, декомпозицією проблеми на складові.
Метою використання системного аналізу до конкретної проблеми є під- вищення ступеня обґрунтованості рішення, що ухвалюється, розширення безлічі варіантів, серед яких проводиться вибір з одночасним зазначенням способів відкидання варіантів, що поступаються іншим.
Системний аналіз набув значного поширення при вирішенні таких за- вдань, як розподіл матеріальних ресурсів між структурними підрозділами, визначення майбутньої потреби у новому обладнанні і працівниках різної кваліфікації, прогнозування попиту на різні види робіт в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Зменшення часу на розроблення, прийняття та реалізацію управлінських рішень, зростання невизначеності та ризику, необхідність залучення з резер- вів додаткових ресурсів, наявність різних режимів функціонування системи державного управління в умовах надзвичайних ситуацій свідчать про те, що державне управління у цій сфері має певні особливості. Їх урахування в ді- яльності органів державного управління в умовах надзвичайних ситуацій дасть можливість зменшити вірогідність прийняття неадекватних управлін- ських рішень, сприятиме економії ресурсів та часу на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, зменшенню збитків.
Таким чином, в основі ухвалення рішень з використанням системного ана- лізу лежить загальний підхід, який використовують керівники, розглядаючи вплив у кожній конкретній ситуації всіх факторів: технічних, економічних, соціально-психологічних.
19
Королюк, Н. О., А. В. Леонов, М. Р. Будков та Д. А. Литвин. "Особливості автоматизації процесів вироблення рішень при оцінці повітряної обстановки на пунктах управління Повітряних Сил Збройних Сил України". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 106–12. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті пропонується підхід по формалізації знань щодо розпізнавання дій повітряного противника з метою автоматизації процесів оцінки повітряної обстановки на пунктах управління Повітряних Сил з урахуванням невизначеності. В якості моделі представлення знань про процеси розпізнавання варіантів дій повітряного противника в умовах невизначеності, пропонується використовувати інтервальні нечіткі множини 2 порядку і засновані на них нечіткі логічні системи, що дозволяють в загальному випадку формалізувати задачі, що мають логіко-аналітичний характер.
20
Терлецька, Юлія, Микола Данилюк та Марія Мажар. "АДАПТАЦІЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ВЕКТОР УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 202–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-41.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено проблему формування системи адаптації суб’єкта господарювання до динамічних умов невизначеності зовнішнього середовища. Розглянуто концептуальні підходи до управління адаптивним розвитком підприємства. Проаналізовано особливості адаптивного управління потенціалом суб’єкта господарювання у конкурентному середовищі. Проведено аналіз ефективності діяльності та проблем розвитку підприємств олійно-жирової галузі. Діагностовано чинники зовнішнього середовища та важелі впливу на економічну стабільність функціонування суб’єктів господарювання. Проаналізовано сучасні тенденції формування системи забезпечення інноваційної адаптивності суб’єктів господарювання олійно-жирового комплексу. Запропоновано систему адаптації як стратегічного вектора управління підприємством в умовах турбулентності зовнішнього середовища. Обґрунтовано шляхи протидії та мінімізації негативного впливу зовнішніх та внутрішніх загроз на суб’єкт господарювання.
21
Sosnovska, Olga, та Liudmyla Dedenko. "РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (24 квітня 2019): 70–79. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0106.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття невизначеності середовища функціонування підприємства, досліджено сутність і природу загроз та ризиків, встановлено відмінність між ризиком та невизначеністю. Досліджено систему ризик-менеджменту на підприємстві. Встановлено, що система ризик-менеджменту є невід’ємною складовою частиною підсистеми менеджменту організації та являє собою систему управління ризиками на основі процесу їх ідентифікації, оцінки та аналізу, а також вибору і використання методів нейтралізації їх наслідків, що спрямована на досягнення необхідного балансу між стратегічними можливостями підприємства та рівнем ризику.Здійснено аналіз міжнародних стандартів ризик-менеджменту та розглянуті особливості національних стандартів. Визначено, що в Україні діє Державний стандарт ДСТУ ISO 31000:2018, який надає можливість суб’єкту господарювання порівняти свою практику управління ризиками з міжнародним досвідом. Узагальнено основні фактори впливу ризиків на систему управління. Доведено, що сьогодення вимагає постійного моніторингу ризикоутворюючих факторів для створення ефективної та гнучкої системи господарювання підприємства в умовах ринкової кон’юнктури. Представлено та деталізовано етапи ризик-менеджменту: аналіз оточення, ідентифікація ризику, аналіз ризику, оптимізація ризиків. Розглянуто особливості управління ризиками та основні методи їх оптимізації на підприємстві для мінімізації їх впливу на результати діяльності підприємства. Встановлено, що ризик для кожного підприємства є індивідуальним, тому і використання того чи іншого методу оптимізації є також індивідуальним і визначається умовами зовнішнього та внутрішнього середовища.Світовий досвід найбільш часто використовує зовнішні методи (страхування, хеджування, диверсифікація, розподіл ризику) та внутрішні методи (самострахування, лімітування, забезпечення якості виготовленої продукції, бізнес-планування) зниження ризиків підприємства. Узагальнено, що від прийнятої концепції управління ризиками значною мірою залежить ефективність всього ризик-менеджменту та результативність діяльності економічних суб’єктів.
22
Мисака, Г. В. "Аналітичний інструментарій управління витратами обігу підприємств торгівлі в умовах невизначеності". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 1 (30 вересня 2021): 103–11. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню ролі економічного аналізу в управлінні витратами обігу на підприємствах торгівлі. Висвітлено значущість перспективного аналізу для планування раціонального витрачання коштів торговельного підприємства. Доведено, що поглиблення аналітичності досліджень зміни показника витрат обігу у часовому розрізі, за структурними підрозділами та статтями не дає можливості комплексно встановити причини абсолютної та відносної економії (перевитрат) і виявити резерви їх скорочення. Обґрунтовано, що виявлення причин, які викликали зміни величини та структури витрат обігу, надає додаткових можливостей при усуненні їх негативного впливу та виявленні суттєвих резервів покращення результатів господарювання Узагальнено систему аналітичних показників, що характеризують витрати обігу; визначено перспективи застосування економіко-математичних методів в аналізі витрат обігу.
23
Savina, N. В., N. V. Kuzmynchuk, T. M. Kutsenko та D. O. Nahornyi. "ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ: ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ БРЕНДАМИ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 509. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202046.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямоване на розвиток теоретичних засад та розробку практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційноправових основ управління брендами на фармацевтичному ринку в контексті фармацевтичного маркетингу. Розвинено теоретичні основи стратегії управління брендами фармацевтичних компаній, що ґрунтуються на класичних моделях управління брендами та передбачають на етапі формування бренду вирішення питання захисту інтелектуальної власності на принципах фармацевтичного маркетингу. За допомогою методів узагальнення та системного аналізу сформовано теоретико-методичні рекомендації щодо організаційно-правових основ управління брендами на фармацевтичному ринку в контексті фармацевтичного маркетингу, реалізація яких дозволить розробити ефективний механізм управління брендами фармацевтичних компаній в умовах ризику та невизначеності через негативний вплив факторів зовнішнього середовища з метою підвищення їх конкурентостійкості.
24
Бушуєв, Сергій Дмитрович, Наталія Сергіївна Бушуєва, Денис Антонович Бушуєв та Борис Юрієвич Козир. "РОЗВИТОК ОСВІТНІХ ПРОГРАМ НА ОСНОВІ ЇХ ЦИФРОВОГО СЛІДУ". Information Technologies and Learning Tools 87, № 1 (1 березня 2022): 18–32. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4832.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається проблема створення ефективної моделі формування цифрових слідів проєктів та розвитку освітніх програм в умовах цифровізації суспільства. Життєвий цикл проєктів цифровізації, знань й технологій управління, які застосовуються, суттєво скорочується. Процеси цифровізації формують особливі вимоги до створення їх цифрових тіней та слідів. Складність проєктів розвитку збільшується за рахунок інновацій у межах навчальних програм. Ці тренди формують ключові виклики в розвитку систем управління проєктами та програмами в умовах цифровізації суспільства. Запропонована концентрична модель формування цифрового сліду проєктів та програм дозволяє враховувати зовнішнє та внутрішнє оточення проєкту в межах розвитку освітніх програм. Наведено модель носія методології формування цифрового сліду проєкту розвитку освітніх програм. Проєкт та проєктна діяльність реалізуються в умовах формування та динамічної зміни цифрового сліду, сутність та структура якого була визначена в даному дослідженні. Аналіз джерел та типу елементів цифрового сліду проєкту дозволив побудувати класифікацію його елементів. Визначено зв'язок цифрового сліду проєкту та його інформаційної невизначеності, встановлено основні варіанти позитивного та негативного впливу цифрового сліду на успіх проєкту через зниження інформаційної невизначеності. Проаналізовано динаміку цифрового сліду проєкту та встановлено співвідношення життєвого циклу освітнього проєкту та тривалість існування його цифрового сліду. Концентрична модель методології формування цифрового сліду проєкту дозволяє структурувати всю наявну інформацію у форматі подвійної спіралі. Така форма структурування, дозволяє компактно упакувати всі данні по проєкту, процесу, організації та оточенню. Побудова цифрового сліду проєкту дозволить сформувати нові моделі та методи управління розвитком компетенцій освітніх проєктів.
25
Гаценко, С. С. "Методика оцінювання оперативної обстановки в автоматизованих системах управління військами в умовах невизначеності". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(26) (24 січня 2017): 101–5. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2017.26.21.
Повний текст джерела
26
Касаткін, М. В. "Стохастичне моделювання сумісного прийняття рішень “екіпаж – керівник польотів” в особливому випадку в польоті". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено моделі сумісного прийняття рішень (СDM) екіпажем повітряного судна та керівником польотів в умовах стохастичної невизначеності у вигляді дерева рішень та мережі GERT. Наведено приклад СDM в особливому випадку “Відмова лівого двигуна (відмова системи граничного обмеження температури) двомоторного літака”. Для комплексного обліку факторів, які впливають на процес СDM в особливих випадках в польоті, побудовано інтелектуальну систему підтримки СDM, що дозволяє враховувати динамічну, статичну та експертну інформацію щодо стану об’єкту управління (повітряного судна), зовнішнього середовища (характеристики зони управління повітряним рухом та аеродромів) та операторів аеронавігаційної системи (характеристики пілота, авіадиспетчера).
27
Мажара, І. П., та О. І. Тимочко. "Модель інформаційної системи управління повітряним рухом з точки зору операторської діяльності осіб групи керівництва польотами". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання засобів імітаційного моделювання забезпечують осіб групи керівництва польотами можливістю правильно оцінити обстановку і приймати рішення в умовах невизначеності, допоможуть скоротити час налаштування інформаційної системи управління під нові або специфічні завдання, а також знайти, візуалізувати і зафіксувати в готовому вигляді варіанти реалізації інформаційної системи управління, кожен з яких може бути обраний при переході на наступну сходинку моделювання. Кінцева мета моделювання − ухвалення рішення, яке повинно бути вироблено на основі всебічного аналізу результатів моделювання.
28
Мажара, І. П., та О. І. Тимочко. "Модель оцінки формування потоків повітряних суден у зоні посадки на основі гібридної нечіткої нейронної мережі". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання засобів імітаційного моделювання забезпечують осіб групи керівництва польотами можливістю правильно оцінити обстановку і приймати рішення в умовах невизначеності, допоможуть скоротити час налаштування інформаційної системи управління під нові або специфічні завдання, а також знайти, візуалізувати і зафіксувати в готовому вигляді варіанти реалізації інформаційної системи управління, кожен з яких може бути обраний при переході на наступну сходинку моделювання. Кінцева мета моделювання − ухвалення рішення, яке повинно бути вироблено на основі всебічного аналізу результатів моделювання.
29
Панченко, В. А., та О. П. Панченко. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПОБУДОВИ МАТРИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 97–103. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У теорії та практиці менеджменту персоналу залишається недостатньо ґрунтовно розкрита специфіка організаційного проектування, особливо для виробничих підприємств. Передбачається, що застосування матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій може вирішити проблеми бюрократії, недисциплінованості, нераціональної організації праці, одночасно зменшуючи фінансові витрати на управління персоналом. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні вдосконалення системи управління персоналом шляхом створення матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій. Для того, щоб бізнес ефективно, злагоджено та систематично працював, він потребує планової структури, яка відповідає меті, завданням, стилю, розмірам та комерційним операціям підприємства. Обґрунтовано, що організаційна структура управління підприємством є одночасно: системою елементів для досягнення конкретних бізнесцілей; соціальним об’єктом керівництва; формою взаємодії усіх елементів (ланок, рівнів) управління. Обґрунтовано, що інновації являють собою новостворені або удосконалені конкурентоздатні технології, продукцію або послуги, які суттєво поліпшують структуру та якість виробничих процесів, соціальної сфери підприємства. Визначено, що менеджери можуть впроваджувати різні удосконалення, інновації, здійснювати модернізацію системи управління персоналом, перерозподіляти ресурси, розширювати та укрупнювати різні відділи, що вимагає якісної зміни організаційної структури. Визначено, що матрична організаційна структура виробничого промислового підприємства має відповідати програмно-цільовому характеру проектної господарської діяльності. Побудовано проект та визначено переваги та недоліки застосування матричної організаційної структури управління підприємством в умовах впровадження інновацій. Доведено, що матричну організаційну структуру для виробничого підприємства можна ефективно використовувати в умовах високого рівня невизначеності і динамізму ринкового середовища при впровадженні інновацій. Це дозволить визначити зміни цілей і завдань, розробку нової стратегії бізнесу, досягти низького рівня структурованості проблем, мотивації працівників при проектуванні робіт. Організаційна структура управління підприємством являє собою соціально-виробничу систему, яка складається з рівнів та органів менеджменту, підпорядкованих робочих елементів (відділів, цехів, служб, структурних підрозділів) та передбачає їх взаємозв’язок, які забезпечують реалізацію стратегічних цілей бізнесу підприємства. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що матрична організаційна структура управління відповідає основним вимогам реалізації інноваційних проектів у межах всього підприємства і націлена на розвиток бізнесу. При цьому досягається одночасно вертикальна, функціональна спеціалізація і проектно-цільова інтеграція всіх працівників та менеджерів підприємства, що призводить до зменшення кількості помилок в управлінні персоналом. Перспективами подальших досліджень можуть стати обґрунтування та проектування організаційної структури відділу економічної безпеки інноваційного підприємства.
30
Кириченко, Г. І., та Ю. А. Бердниченко. "Складові інформаційної моделі перевізного процесу вантажних перевезень залізничного транспорту". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 26, № 3 (24 вересня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v26i3.240455.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати аналізу і теоретичного узагальнення наукових праць, у яких розглядаються проблеми функціонуючої автоматизованої системи залізниці. Розглянуто множину моделей перевізного процесу (інформаційних образів об’єктів управління), яка складає логічну базу даних, що забезпечує єдність інформаційного середовища автоматизованої системи керування вантажними перевезеннями Укрзалізниці (АСК ВП УЗ-Є). Нормативно-технологічні документи суттєво відрізняються від реальних ситуацій та експлуатаційних умов. Приймати рішення диспетчерський апарат часто вимушений у неочікуваних ситуаціях і в умовах невизначеності. Завдання розвитку ІТ простору залізниці полягає у розробленні та впровадженні технологій управління оперативною роботою, створенні систем підтримки прийняття диспетчерським апаратом рішення щодо управління технологічними процесами.
31
Ilchuk, Valerii, та Olena Shyshkina. "МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 277–93. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-277-293.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено необхідність і доцільність розробки механізму управління фінансовими ризиками в умовах невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування промислових підприємств. Узагальнено структуру сфер виникнення ризикоформуючих факторів промислових підприємств. Охарактеризовано методичний підхід до розробки комплексно-поетапного механізму управління фінансовим ризиками та окреслено альтернативні варіанти вибору стратегії протидії фінансовим ризикам. Досліджено основні складові потенціалу протидії фінансовим ризикам промислового підприємства та систематизовано основні напрями й методи управління фінансовими ризиками. Представлено блок-схему управління фінансовими ризиками та систему управління фінансовими ризиками. Запропоновано комплексно-поетапний механізм управління фінансовим ризиками, сформульовано зміст його основних складових.
32
Прокопенко, Жанна Володимирівна, та Ірина Миколаївна Мельник. "Механізм формування аналітичного забезпечення управління діяльністю лісогосподарських підприємств". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-69-73.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах розвитку лісового господарства є потреба в постійній оцінці ефективності системи управління. Це обумовлено тим, що лісогосподарські підприємства є суб’єктами господарювання, діяльність яких направлена на використання, зберігання та примноження стратегічного природного ресурсу України. Мета статті полягає в дослідженні механізму формування аналітичного забезпечення управління діяльністю лісогосподарських підприємств. У процесі дослідження було встановлено, що економічний аналіз є особливою функціональною економічною наукою, яка проявляє себе як сукупність нових знань і на рівні наукових досліджень, і на рівні практики застосування його інструментарію. Встановлено, що отримані в результаті аналітичного інструментарію інформаційні ресурси перетворюються в систему спеціальних знань, що визначає тенденції розвитку економічних систем різних рівнів. Визначено, що економічний аналіз як науку та практичну діяльність можна розглядати з декількох аспектів: економічний аналіз як система генерування нових спеціальних знань, що в результаті визначають тенденції розвитку економічної науки; економічний аналіз як система генерування основного ресурсу постіндустріальної економіки інформації; економічний аналіз як засіб прийняття ефективних управлінських рішень в умовах динамічного розвитку зовнішнього середовища та жорстокої конкуренції. Економічний аналіз дозволяє ідентифікувати напрями розвитку підприємства для забезпечення його стійкого розвитку в умовах невизначеності.
33
Ситник, Г., О. Зубчик та М. Орел. "КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ОСМИСЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Science and Innovation 18, № 2 (30 квітня 2022): 3–15. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.02.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. При вирішенні проблеми забезпечення інноваційного розвитку держави домінують фінансово-економічні та технологічні аспекти, а концептуальному осмисленню особливостей управління цим розвитком не надано належної уваги.Проблематика. Траєкторія інноваційного розвитку держав є турбулентною через нелінійну природу управління цим розвитком, тому концептуальне осмислення особливостей зазначеного управління є чинником ефективної інноваційної політики.Мета. Концептуальне осмислення особливостей управління інноваційним розвитком держави в сучасних умовахдержавотворення.Матеріали й методи. Аналітичний аналіз нормативних актів і наукових праць з використанням контент-аналізу,структурно-функціонального, системного, компаративного, абстрактно-логічного методів.Результати. Передумовою вирішення проблем інноваційного розвитку держави є запровадження підходу, який передбачає подолання її інституційної слабкості, враховує презумпцію нестабільності та невизначеності її буття. Запропоновано під цим розвитком розуміти впровадження нових політико-управлінських процесів, моделей і технологій, які забезпечують прийнятний рівень національної безпеки. Показано, що політичні технології можуть маніпулювати суспільною свідомістю при виборі пріоритетів вказаного розвитку, а його нелінійна динаміка зумовлює необхідність зміни цілей, методів і технологій в діяльності суб’єктів управління та забезпечення збалансованості між йогополітичною та адміністративною компонентами.Висновки. Стратегічним імперативом зменшення технологічних розривів між державами є врахування турбулентності траєкторії їхнього інноваційного розвитку, яка зумовлена нелінійною природою управління ним, тому інноваційна політика та механізми її імплементації мають враховувати нестійкість та невизначеність буття держави.
34
Kovalenko, V. V. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОЗИЧОК НА ОСНОВІ МЕТОДІВ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 3–10. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження методів та інструментів управління ризиком забезпечення банківських позичок. Обґрунтовано, що ефективність управління ризиком забезпечення банківських позичок залежить від системності, адекватності способів їх оцінки, методів контролю та своєчасності системи реагування з боку банків та регулятора.
Метою статті є розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ризиком забезпеченням банківських позичок з урахуванням ризиків, що притаманні процесу супроводження заставного портфеля банків, в умовах значної невизначеності функціонування банків.
Доведено, що ризик забезпечення банківських позичок в кредитному менеджменті доцільно розглядати через характеристику ризиків, які формують сукупний кредитний ризик.
Обґрунтовано, що управління ризиком забезпечення відповідає класичному ризик-менеджменту, який виділяє чотири основні етапи: ідентифікація; оцінка ризику забезпечення; контроль ризику; мінімізація ризику.
35
Костирко, Л. А. "Формування стратегії антикризового фінансового управління підприємств в умовах невизначеності налітичне забезпечення менеджменту". Часопис економічних реформ, № 4 (20) (2015): 61–69.
Знайти повний текст джерела
36
Кулик, В. В. "Концептуальні підходи до управління соціально-економічними системами в умовах невизначеності та ризику". Проблеми економіки, № 1 (2016): 100–107.
Знайти повний текст джерела
37
Berezhnoj, A., та I. Kryzhanivskyi. "КОМПЛЕКС ЗАДАЧ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ НА ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТІВ ПОЛЬОТІВ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 3–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Впровадження інформаційно-аналітичних систем у практику людської діяльності в умовах стрімкого розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій забезпечує рішення ключової для керівника задачі - здійснення ефективного управління в масштабах визначених повноважень. Використання в роботі сучасних технологій підтримки прийняття рішень дозволяє знизити ризики, які пов'язані з прийняттям необґрунтованих рішень, корегувати плани застосування безпілотних авіаційних комплексів в умовах мінливої обстановки і ситуаціях невизначеності. У статті доведено, що широке застосування безпілотних літальних апаратів дозволяє вирішувати різні задачі в умовах, у яких застосування пілотованої авіації недоцільно. Низька вартість, простота і доступність технології виробництва, тактико-технічні характеристики безпілотних літальних апаратів дозволяють використовувати їх для вирішення широкого спектру завдань, у тому числі з пошуку стаціонарних та динамічних об’єктів. Дані завдання вимагають ретельного планування маршрутів польотів безпілотних літальних апаратів для пошуку та моніторингу стану різних об’єктів, прийняття оптимальних рішень щодо дій з урахуванням різноманітних факторів впливу на безпілотний літальний апарат, формування управляючих рішень з високою оперативністю та обґрунтованістю, що може бути забезпечено створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішення. Застосування безпілотних літальних апаратів передбачає виконання планування маршрутів польотів, що характеризується значною часовою та обчислювальною складністю. На теперішній час значна увага дослідників присвячена розробкам інтелектуальних систем підтримки прийняття рішення оператора безпілотного літального апарату по управлінню технічним засобом з урахуванням можливих впливів на апарат, однак моделі та задачі системи прийняття рішення на планування маршрутів безпілотних літальних апаратів не розкриті в у повній мірі. У статті розроблена структура комплексу задач планування маршрутів польоту безпілотного літального апарату, яку доцільно застосувати при створенні автоматизованої системи управління підрозділами безпілотних літальних апаратів
38
Червінська, Л. П., Т. М. Червінська та М. П. Буковинська. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати емпіричного аналізу інноваційних технологій з управління персоналом, який засвідчив, що під час обговорення глобальних тенденцій у розвитку персоналу, осмислення суспільних змін і трансформацій їх можна розглядати через призму мети, потенціалу і перспектив суспільного розвитку. Це дає змогу окреслити відповідні вимоги до інноваційних технологій у системі менеджменту персоналу. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що основна увага кадрового менеджменту має приділятися запровадженню і розвитку персонал-технологій, новаторських ідей в управління персоналом, забезпеченню використання результатів творчої активності працівників. Фахівцям, менеджерам з управління персоналом необхідно орієнтувати співробітників на досягнення спільної мети організації і реалізації їх особистісного залучення, розкриття творчого потенціалу і здібностей, перспективного розвитку кожного працівника в умовах сучасних змін і невизначеності.
39
Дудко, М. В., Н. О. Королюк та П. В. Опенько. "Узагальнений алгоритм планування маршруту розвідувального польоту безпілотного літального апарату із використанням нечітких логічних систем". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 44–50. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Для задачі планування маршруту розвідувального польоту безпілотного літального апарату (БПЛА) у статті запропоновано використання евристичних методів, які враховують практику, досвід, інтуїцію, знання особи, що приймає рішення. Обґрунтована доцільність представлення значень окремих прогнозованих факторів з використанням математичного апарату нечітких множин. Вибір доцільної стратегії польоту БПЛА запропоновано здійснювати за допомогою моделі прийняття рішень з врахуванням стратегії рефлексивного управління, яка адаптується до реальних умов, конфліктних ситуацій, що можуть складатися в ході ведення повітряної розвідки і характеризуватись факторами стохастичної та нестохастичної невизначеності. Визначений склад формалізованих знань в ході виконання процедури концептуалізації неформального опису сукупності знань щодо планування маршруту розвідувального польоту БПЛА в умовах невизначеності. Розроблений узагальнений алгоритм планування маршруту БПЛА, який представляється сукупністю взаємопов'язаних операцій і процедур та враховує склад знань про процес планування маршруту польоту БПЛА, визначення доцільної стратегії польоту БПЛА. Сукупність знань запропоновано формалізувати із використанням математичного апарату нечітких логічних множин інтервального типу 2. Узагальнений алгоритм планування маршруту БПЛА з урахуванням невизначеності забезпечує комплексну обробку знань щодо планування розвідувального польоту БПЛА, які формалізовані із використанням математичного апарату нечітких логічних систем інтервального типу 2, та знань щодо визначення доцільної стратегії польоту БПЛА в ході ведення повітряної розвідки, формалізованих за допомогою нечіткого виведення для нечітких логічних систем інтервального типу 2.
40
Бовсуновська, Г. С. "Управління економічною безпекою суб"єктів підприємництва в умовах невизначеності (на прикладі страхових компаній)". Бізнес Інформ, № 6 (2017): 186–91.
Знайти повний текст джерела
41
Бовсуновська, Г. С. "Управління економічною безпекою суб"єктів підприємництва в умовах невизначеності (на прикладі страхових компаній)". Бізнес Інформ, № 6 (2017): 186–91.
Знайти повний текст джерела
42
Моркун, В. С., І. А. Котов, О. Ю. Сердюк та І. А. Гапоненко. "Подання знань в інтелектуальних системах автоматизації керування енергосистемами гірничо-металургійного комплексу в умовах невизначеності". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 40–48. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-40-48.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянута проблема урахування невизначеності інформації для побудови баз знань в системах підтримки рішень оперативного керування режимами електроенергетичних систем. Обґрунтовано, що формулювання логіки управління проводиться, переважно, на рівні якісних уявлень і понять. Останні можуть бути формалізовані у вигляді логіко-лінгвістичних моделей, які повинні розглядатися з точки зору теорії нечітких множин і лінгвістичних змінних. Проведено аналіз існуючих підходів до подання та обробки нечітких знань про керування енергосистем гірничо-металургійного комплексу. Обґрунтовано підхід до подання інкорпорації різних форм репрезентації професійних онтологій на базі нечіткої логіки. Методи дослідження полягають у використанні апарату нечіткої логіки, формальних мов, теорії систем штучного інтелекту і систем підтримки рішень. Реалізовано програмний комплекс системи підтримки рішень для автоматизації диспетчерського оперативного керування нормальними і аварійними режимами енергосистеми гірничо-металургійного комплексу. Запропонована схема впровадження системи підтримки прийняття рішень в середу діючої автоматизованої системи диспетчерського керування енергосистем. Розроблено нову структуру компонування ядра системи підтримки прийняття рішень.
43
Пархоменко-Куцевіл, Оксана. "ФОРСАЙТ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ". Науковий вісник: Державне управління, № 1(11) (18 квітня 2022): 166–85. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-166-186.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано алгоритм застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії. Проблеми запровадження протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню пандемії COVID-19, вирішення поточних проблем, пов’язаних з матеріальною підтримкою населення та бізнесу у цей період, вирішення питання функціонування медичних закладів, централізована закупівля медикаментів, забезпечення спеціальним обладнання лікарень, потребує системних дій, пов’язаних із фінансуванням із Державного бюджету, що передбачає раціональний розподіл видатків. Саме це зумовлює потребу у проведенні системних досліджень щодо прогнозування та корегування бажаного майбутнього. У сучасних соціально-економічних умовах прогнозування та планування продовжують грати найважливішу роль, незважаючи на те, що зовнішнє середовище стає все менш передбачуваним та стабільним. Прогнози та плани дають змогу створити деяку передбачуваність майбутнього, спрямувати зусилля економічних агентів на досягнення вибраних цілей, фокусувати ресурси у межах певних пріоритетів. У дослідженні застосований метод систематизації для узагальнення наукових доробок з проблеми формування форсайту, загальних засад формування сценаріїв майбутнього. Метод класифікації та узагальнення був використаний для виокремлення та обґрунтування етапів реалізації форсайту в системі державного управління у сфері охорони здоров’я України в умовах пандемії. Системний підхід дав можливість розглянути та проаналізувати систему форсайту та виокремити пріоритети застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я, метод аналізу був застосований під час формування авторського визначення поняття «форсайт у системі публічного управління у сфері охорони здоров’я». У статті також використовується метод моделювання для обґрунтування алгоритму застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії. Обґрунтовано, що в процесі здійснення державного прогнозування соціально-економічного розвитку виникає достатня кількість проблемних моментів, які не дають змогу належним чином досягти поставлених цілей. Тому запропоновано використовувати у системі прогнозування майбутнього форсайт. У статті обґрунтовано, що форсайт передбачає: по-перше, сформувати групу ключових соціальних агентів змін та джерела знань; по-друге, метою цього є розробка стратегічного бачення та прогнозу майбутнього. У центрі уваги – довгостроковий соціальний, економічний та технологічний розвиток; по-третє, результат діяльності цієї групи може включати сценарії, плани дій, списки пріоритетів; по-четверте, процес форсайту, особливо у створенні зв'язків між людьми, повинен допомогти створити спільний погляд на майбутнє, загальну картину майбутнього. Запропоновано запровадити Національний інститут реалізації форсайту. У перспективі подальших досліджень передбачається проаналізувати систему державного управління охороною здоров’я в умовах пандемії за кордоном, виокремити закономірності розвитку цієї галузі саме в умовах невизначеності та глобалізаційних викликів і небезпек.
44
Statsenko, V., та N. Fedoryatskaya. "ОСОБЛИВОСТІ КЕРУВАННЯ РИЗИКАМИ НА РАННІХ ЕТАПАХ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНИХ ПРИСТРОЇВ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ". Vidnovluvana energetika, № 3(58) (25 вересня 2019): 6–13. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).6-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості керування ризиками інноваційних та стартап проектів для підвищення енергетичної ефективності технічних пристроїв перетворення енергії відновлюваних джерел, які можуть виникнути при створенні новітніх енергетичних систем. Інноваційна діяльність супроводжується природно притаманними їй ризиками та загрозами, реалізація яких має стохастичну природу. При цьому результативність інноваційної діяльності залежить від того, наскільки точно проведена оцінка та експертиза ризику, та наскільки адекватно визначені методи управління ризиками. Майже вся діяльність організації пов’язана з ризиками, якими треба постійно керувати. Процес управління ризиками допомагає приймати рішення з урахуванням невизначеності та вірогідності реалізації загроз та їхнього впливу на досягнення узгоджених цілей. Під час аналізування, використовуються методи, які можуть бути якісними, напівкількісними чи кількісними. Аналізування наслідків дає змогу визначати характер і тип впливу, який може виникати, за припущення, що відбуваються конкретні події чи обставини. Подія може чинити низку впливів різної величини та позначатися на низці різних цілей і різних зацікавлених сторін. Для підвищення якості управління ризиком інноваційних проектів слід застосовувати комплексну систему управління ризиком (КСУР). Ця система орієнтована на відхід від очікування негативного явища, з подальшою реакцією на нього, особливість КСУР – виявлення ризиків та загроз в будь-якій сфері, які досі не проявились, але можуть бути причиною негативних наслідків в майбутньому. Використання КСУР на кожному етапі розвитку дає можливість підвищити вірогідність вдалої реалізації проектів, знизити ризик провалу, підвищити захищеність інвестицій. А також дає можливість досягати стратегічних цілей компаній в умовах невизначеності. Бібл. 10, рис. 7.
45
Лобода, О. М., та Н. Д. Худік. "ЗАСТОСУВАННЯ ІМІТАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ СИСТЕМИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАЛОГО БІЗНЕСУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 9 (3 листопада 2021): 126–34. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано, що процес стратегічного управління на невеликому підприємстві неформалізований та найчастіше протікає в знанні керівника підприємства на тлі потоку інших завдань. Доведено, що актуальним завданням є створення інформаційної системи прийняття управлінських рішень, яка на основі планування фінансового стану малого підприємства могла би підказати керівнику, як грамотно розпоряджатися фінансовими засобами. Розроблено новий підхід до вирішення проблеми створення механізмів та інструментів засобів для підтримки процесу прийняття інвестиційних рішень у малому бізнесі на основі процедури ситуаційного аналізу ринку як складної соціально-економічної системи в умовах невизначеності. Розглянуто імітаційну модель системи управління як найбільш важливий елемент системи підтримки прийняття рішень, що визначає ефективність рішення. Дослідження проводиться на основі інтеграції парадигми багатоагентних систем як моделі системи управління, які побудовані за допомогою індуктивних суджень агентів та інструментів нечіткого логічного висновку для обробки невизначеної інформації.
46
Chygur, L. Ya. "УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ПОРОДОРУЙНІВНОГО ІНСТРУМЕНТУ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 250–55. http://dx.doi.org/10.15421/40250940.
Повний текст джерелаАнотація:
Для ідентифікації поточного стану зношення долота в умовах інформаційної невизначеності запропоновано використовувати разом із розробленими підходами нейромережний класифікатор на основі гібридної нейромережі. Він складається з мережі Кохонена та нейромережі прямого поширення. Отримані результати моделювання роботи нейромережевого алгоритму дали змогу розробити структуру системи підтримки прийняття рішень для контролю технічного стану породоруйнівного інструменту у процесі буріння свердловини, яка технічно може бути реалізована на базі системи контролю і управління процесом буріння типу СКУБ-1М або її зарубіжних аналогів.
47
Galіuk, I. B. "ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ У ПРОЦЕСІ ЛОГІСТИЗАЦІЇ БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 169–73. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.169-173.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний характер підприємницької діяльності передбачає інноваційну поведінку на ринку. Ступінь підприємливості визначається наявністю творчого початку в діяльності бізнесмена. І в цьому контексті виникає питання про співвідношення в мотиваційному механізмі підприємництва креативних і корисливих аспектів, тобто визначальної орієнтації на отримання прибутку. В умовах конкурентного ринку передумовою забезпечення даного співвідношення є інноваційна складова діяльності. При цьому повинно забезпечуватися раціональне використання існуючих ресурсів, для чого обов’язковим моментом стає застосування логістизації бізнес-процесів як основи підвищення конкурентоспроможності підприємницької структури.Відносно нове поняття інноваційного потенціалу підприємницької логістики розглянуто у статті у трьох аспектах: як функціональний менеджмент, що забезпечує дистрибуційний процес нової продукції; як новітній інструментарій управління економічними потоками у підприємництві, що виступає більш ефективною управлінською технологією у порівнянні з традиційними методами управління рухом товарів; як прояв процесу удосконалення логістичної інфраструктури ринку товарів і послуг.Визначено основні напрямки впливу інноваційного фактора у системі підприємницької логістики, що визначають потенціал її розвитку, а саме: здатність підприємницьких структур генерувати, знаходити, абсорбувати і використовувати знання детермінують їх живучість в умовах всеосяжної невизначеності і мінливості ринкового середовища; процес інформатизації економічних потоків підприємницької діяльності на базі створення інформаційно-логістичних систем; модернізація діючої інституційної структури ринку; розвиток технічного прогресу безпосередньо в процесі руху товару; злам багатьох управлінських стереотипиів, боротьба з корпоративним сепаратизмом і опортунізмом всередині підприємницьких структур, реформування системи цілевизначення і взаємодії у бізнесі, насаджування і культивування нових ціннісних орієнтирів у економіці.
48
Маркіна, І. А., В. Л. Вороніна та К. Є. Філатова. "МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ СТІЙКОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 17 (30 квітня 2021): 39–42. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/17.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження проблемних питань менеджменту персоналу в умовах стійкого інноваційного розвитку сучасних українських підприємств. Актуальність теми дослідження підтверджується тим, що в інноваційній економіці, яка супроводжується безперервною трансформацією зовнішнього середовища і зростанням невизначеності, однією з умов стійкого інноваційного розвитку підприємства є зростання його кадрового потенціалу. У статті проаналізовано особливості менеджменту розвитку персоналу в сучасних умовах інноваційних змін. Виявлено недоліки професійної підготовки та розвитку персоналу. Запропоновано підходи до поліпшення використання персоналу під час реалізації інновацій. Розглянуті у статті питання менеджменту розвитку персоналу забезпечують чітке уявлення про те, що головне місце в управлінні підприємством займає працівник, адже вся інноваційна діяльність спрямована на максимізацію прибутку та ґрунтується на задоволенні потреб персоналу підприємства.
49
Багорка, М. О., І. Г. Кадирус та Н. І. Юрченко. "МАРКЕТИНГОВІ ПІДХОДИ В УПРАВЛІННІ ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОПТОВИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено основні підходи до організації маркетингової діяльності оптових торговельних підприємств. Установлено, що в сучасних умовах ведення бізнесу відбуваються кардинальні зміни в підходах до збутової діяльності підприємства: орієнтація на запити споживача, жорстка конкуренція, суттєвий вплив науково-технічного прогресу на всі сфери життя визначили, що основою збутової діяльності оптових торговельних підприємств є маркетингова діяльність та маркетингове управління. Виокремлено проблеми, з якими стикаються оптові підприємства: проблеми формування товарної політики, дотримання балансу інтересів учасників ринку, недостатнє інформаційне забезпечення про ринки і нові технології, адаптація до динамічних змін зовнішнього середовища, ефективне управління матеріальними, людськими ресурсами і продажем товарів. Зазначено чинники ризику функціонування оптових підприємств в умовах із високим рівнем невизначеності майбутнього. Розроблено практичні рекомендації щодо організації збутової діяльності оптових торговельних підприємств на основі прийняття маркетингових управлінських рішень. Для забезпечення ефективності збутової діяльності запропоновано провести низку заходів: здійснити організаційні зміни всередині підприємства, забезпечити управління закупівельно-збутовою діяльністю підприємства, досягти відкритого діалогу між учасниками процесу, розвивати вертикальні, горизонтальні й інтегровані маркетингові системи. Установлено, що необхідним для підприємства є створення маркетингово-орієнтованої структури, до складу якої разом із менеджерами увійдуть фахівці-маркетологи, які посилять роботу відносно маркетингових досліджень, аналітичної роботи, використання маркетингових інструментів. Цей структурний підрозділ буде здатен оптимізувати й узгодити роботу між усіма підрозділами підприємства. Установлено, що впровадження маркетингового підходу у практичну діяльність оптових торговельних підприємств є резервом для підвищення ефективності використання наявного ресурсного потенціалу, а особливо маркетингового, для забезпечення його конкурентоспроможності та сталого розвитку.
50
Гриб, Д. А., Б. О. Демідов, О. О. Хмелевська та С. І. Хмелевський. "Методичні і організаційні аспекти програмно-ситуаційного управління розвитком системи озброєння збройних сил". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 18–27. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблемні питання, що пов'язані з використанням принципів і положень програмно-ситуаційного підходу до вирішення задач управління розвитком системи озброєння збройних сил держави у програмному періоді часу. Основна увага приділяється скоординованому використанню стратегічного програмно-цільового планування і програмно-ситуаційного підходу до оперативного управління вирішенням проблемних ситуацій в умовах невизначеності і недостатності вихідних даних, що необхідні для адекватного і адаптивного реагування на зміни зовнішнього середовища (оперативно-стратегічної, воєнно-економічної, виробничо-технологічної та іншої обстановки). Аналізуються відмінності програмно-ситуаційного і програмно-цільового підходу для оперативного планування заходів з протидії негативним тенденціям розвитку системи озброєння. Указується на доцільність використання орієнтованих графів для створення моделей проблемних ситуацій розвитку системи озброєння та окремих її складових на довгостроковий період.