Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Умови педагогічні.
Статті в журналах з теми "Умови педагогічні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Умови педагогічні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Глінчук, Юлія. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ ПРАЦЕОХОРОННОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 118–24. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.284.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті звертається увага на проблему втрати здоров’я учнів та вчителів під дією негативних чинників освітнього середовища. Наголошується на стратегічному значенні вирішення означеної проблеми. Зазначається, що дана проблема пов’язана із недоліками формування фахової працеохоронної компетентності майбутніх учителів (як компетентності по збереженню життя, здоров’я та працездатності суб’єктів освітнього процесу) у системі вищої педагогічної освіти, що, зокрема, зумовлено недослідженістю педагогічних умов формування фахової працеохоронної компетентності у студентів педагогічних спеціальностей.
На основі власного досвіду викладання «Охорони праці в галузі» для майбутніх учителів та звернення до відповідних поглядів педагогів обґрунтовуються педагогічні умови формування фахової працеохоронної компетентності у студентів педагогічних спеціальностей.
Перша педагогічна умова формування фахової працеохоронної компетентності у студентів педагогічних спеціальностей – професійна зорієнтованість змісту навчання з «Охорони праці в галузі».
Друга педагогічна умова формування фахової працеохоронної компетентності у студентів педагогічних спеціальностей – формування ціннісного ставлення до фахової працеохоронної діяльності.
Третя педагогічна умова формування фахової працеохоронної компетентності у студентів педагогічних спеціальностей – активне застосування інноваційних навчальних технологій.
2
Малишевський, О. В. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 104–12. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність дослідження педагогічних умов формування готовності до професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Окреслено комплекс педагогічних умов досліджуваної якості. Перша умова – створення інформаційного освітнього середовища, як педагогічної умови, що впливає на забезпечення єдиного інформаційного та професійного простору в професійній підготовці інженерів-викладачів у галузі комп’ютерних технологій. Друга умова – інтеграція змістового, технологічного та методичного забезпечення інженерно-педагогічної підготовки. Акцентовано увагу на проектному значенні як умові розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів-викладачів. Визначено суть проектної діяльності. Це важливо для формування та розвитку комунікативного потенціалу майбутнього фахівця та адаптивних якостей співробітництва в колективі. Виділено етапи проектування та типи проектів, необхідних для розвитку професійної готовності до мобільності. Забезпечення моніторингу як умови розвитку досліджуваної якості є певним технологічним процесом. Це передбачає процедуру визначення компонентів готовності, їхніх критеріїв, показників, розробки та впровадження загальної моделі моніторингу. Визначено, що педагогічні умови формування готовності до професійної мобільності інженерів-педагогів комп’ютерного профілю передбачають сукупність педагогічних заходів і суб’єкт-суб’єктних стосунків. Вони допомагають підвищити ефективність професійної підготовки. Наголошено, що реалізація педагогічних умов сприяє цілісності системи формування готовності до професійної мобільності, забезпечує позитивну динаміку саморозвитку та самоудосконалення майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Перспективи подальших розвідок з формування готовності до професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю пов’язані із дослідженням шляхів підвищення ефективності їх фахової підготовки засобами проєктної технології навчання.
3
ШПОРТЬКО, Володимир. "PEDAGOGICAL MODELING OF DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL CULTURE OF MILITARY DOCTORS IN THE SYSTEM OF MILITARY MEDICAL EDUCATION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 428–37. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-428-437.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ У статті викладено і обґрунтовано найбільш важливі умови розвитку професійної культури військових лікарів. Наведена авторська методика формування професіональної культури та її педагогічне моделювання у процесі навчання майбутніх військових лікарів в системі медичних університетів України. Актуальність дослідження професійної культури майбутніх військових лікарів пов’язана із зростанням ролі військових лікарів, зважаючи на продовження російсько-української війни і поширенням пандемії COVID – 19. Зазначається що професійна культура, як соціально-психологічний компонент, притаманний відповідному професійному середовищу і визначає професійні, морально-психологічні якості особистості, відповідний рівень професійної підготовки військового лікаря. Для розвитку професійної культури майбутніх військових лікарів необхідно застосовувати відповідну педагогічну технологію, створити необхідні педагогічні умови із використанням моделі суб’єктно-діяльнісного навчання студентів. При застосуванні авторської методики формування професіональної культури військових лікарів у системі військово-медичної освіти автор пропонує застосовувати оптимальні форми і методи навчання, мотивувати студентів, інтенсифікувати практичну професійну підготовку. Педагогічні умови розглядаються як сукупність системних педагогічних обставин, які створюються педагогами у медичних університетах для цілеспрямованої практичної підготовки майбутніх військових лікарів. З метою розвитку професійної культури майбутніх лікарів слід використовувати модель суб’єктно-діяльнісного навчання студентів. Головними етапами методики є мотиваційний, теоретичний, праксиологічний, оцінювальний і рефлекторний. Ключові слова: професійна культура, педагогічні умови, педагогічне моделювання, педагогічна технологія, майбутні військові лікарі.
4
Томашевська, М. O. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 195–203. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-195-203.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії засобами інтерактивних технологій навчання у закладах вищої освіти. Автором доведено, що до умов реалізації зазначеного феномена належать: мотивація майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до інтерактивної взаємодії в освітньому процесі, створення ситуації успіху; створення професійно-інтерактивного середовища на основі впровадження спецкурсу «Професійна взаємодія в освітньому процесі закладу вищої освіти» та збагачення навчального змісту педагогічних дисциплін щодо змісту, сутності та структури професійної взаємодії; організація рефлексивної діяльності студентів для самоаналізу готовності до професійної взаємодії. Проаналізовано і узагальнено основні підходи до висвітлення поняття «педагогічні умови» в психолого-педагогічній та методичній літературі. Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування готовності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії. Доведено, що педагогічні умови підвищення ефективності підготовки майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії засобами інтерактивних технологій навчання – це фактори, які пов’язані з професійною підготовкою майбутніх викладачів та спрямовані на формування у них готовності до здійснення професійної взаємодії в освітньому процесі. Автором надано детальний опис кожної умови та шляхи їхньої реалізації.
Ключові слова: підготовка майбутніх викладачів педагогічних дисциплін; педагогічні умови; засоби інтерактивних технологій; професійна взаємодія; готовність.
5
Kurok, Roman. "DEFINITIVE ANALYSIS OF THE CONCEPT «PEDAGOGICAL CONDITIONS OF DEVELOPING LEGAL COMPETENCE OF ECONOMIC COLLEGES’ TEACHING STAFF»." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 46–55. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-46-55.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано різні підходи вітчизняних науковців до визначення понять «умова», «педагогічна умова», «педагогічні умови розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів» з метою виявлення та обґрунтування педагогічних умов, за яких процес розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів був би максимально ефективним та забезпечував успішне розв’язання завдань, передбачених Національною програмою правової освіти населення, освітніми стандартами та іншими нормативно-правовими документами в освітній сфері, та подано власні визначення цих понять. Виокремлено критерії ефективності процесу навчання дорослих, які доцільно враховувати при розробленні означених педагогічних умов, схарактеризовано основні властивості та підходи до класифікації педагогічних умов.
6
Bilozir, Olha. "Педагогічні умови розвитку полілінгвальної компетентності учнів профільної школи". Educational Dimension 57, № 5 (9 грудня 2021): 224–35. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4533.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті піднімається питання важливості реформування освіти в Україні з урахуванням особливостей сучасного освітнього середовища. З’ясовано зміст поняття «педагогічні умови» та запропоновано власне визначення педагогічних умов процесу навчання. Встановлено єдність освітнього простору, що складається з навколишнього середовища, педагогічних умов та особистості. Узагальнено вимоги до сучасного освітнього простору. Виокремлено зовнішні та внутрішні фактори, організаційно-педагогічні й психолого-педагогічні чинники, що впливають на умови навчання. Досліджено та схарактеризовано педагогічні умови дидактики багатомовності: розробка та впровадження освітніх програм з іноземних мов для профільної школи, врахування індивідуального запиту учнів з орієнтаціє на профільність навчання, формування активної та власної мовної позиції учня, використання методів направлених на розвиток полілінгвальної компетентності, доцільне використання сучасних інформаційних технологій. В статті обґрунтовано пріоритетність створення відповідних педагогічних умов розвитку полілінгвальної компетентності учнів профільної школи в сучасних умовах освітнього середовища.
7
САГАЧ, Оксана. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ У КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ВЧИТЕЛІВ". Освітні обрії 50, № 1 (14 березня 2020): 32–35. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.32-35.
Повний текст джерелаАнотація:
У поданому матеріалі представлено аналіз дефініцій умова, педагогічні умови, організаційно-педагогічні умови. Визначено організаційно-педагогічні умови, за яких відбувається процес неперервного професійного зростання вчителя, і виділено його етапи, які, будучи поєднані його цілісністю, відрізняються метою, змістом і методами. Доведено, що професійне зростання педагога є процесом якісних і кількісних перетворень його професійного потенціалу, що обумовлені як внутрішніми, так і зовнішніми умовами. Умови ж розглянуто як елементи системи, на яких базується педагогічний процес та які забезпечують досягнення конкретної мети.
8
Чередник, Лідія. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГОТОВНОСТІ ДО ТОЛЕРАНТНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Professional Pedagogics 1, № 22 (9 липня 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.49-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: необхідність визначення педагогічних умов формування у майбутніх учителів готовності до толерантного виховання молодших школярів обумовлена процесами глобалізації, євроінтеграції та реформування сучасної початкової школи, які окреслюють рамки освітнього простору, побудованого на утвердженні людини як найбільшої соціальної цінності, засадах гуманізму, дитиноцентризму та толерантності, й вимагають від педагога готовності до діалогу шляхом встановлення з молодшими школярами відносин довіри, співпраці, компромісу, радості, товариськості, емпатії та психологічного комфорту. Мета: на основі аналізу психолого-педагогічного доробку сучасних педагогів визначити педагогічні умови формування у майбутніх учителів готовності до толерантного виховання молодших школярів. Методи: теоретичні: аналізу, синтезу, теоретичного узагальнення. Результати: на основі аналізу психолого-педагогічних напрацювань з порушеної проблеми виокремлено педагогічні умови формування у майбутніх учителів готовності до толерантного виховання молодших школярів, а саме: педагогічний консенсус щодо орієнтації на толерантне виховання, відображення у змісті професійної підготовки основних засад толерантного виховання, упровадження контекстного навчання та квазіпрофесійних ситуацій. Висновки: обґрунтовані педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до толерантного виховання молодших школярів (педагогічний консенсус щодо орієнтації на толерантне виховання, відображення у змісті професійної підготовки основних засад толерантного виховання, упровадження контекстного навчання та квазіпрофесійних ситуацій) розуміються нами як сукупність сприятливих факторів, що забезпечує ефективну реалізацію моделі формування у майбутніх учителів готовності до толерантного виховання молодших школярів.
9
Borzyk, O. B., та I. M. Shepel. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 63–72. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-63-72.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розкрито педагогічні умови формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів. Зазначено, що освітній процес педагогічних закладів вищої освіти, спрямований на формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів, потребує максимальної екологізації навчальних дисциплін циклу загальної та професійної підготовки, урізноманітнення форм позааудиторної роботи, систематичного залучення молодих людей до екологічної діяльності, формування у майбутніх педагогів відповідальності за власні вчинки, розвитку у кожного здобувача вищої педагогічної освіти його потенційних можливостей, створення атмосфери натхнення на дії. Наголошено, що успішність процесу формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів буде більш результативною за умови врахування сукупності факторів й сприятливих умов, які забезпечать ефективну трансформацію зовнішніх впливів у внутрішню позицію здобувачів вищої педагогічної освіти. Доведено, що якість формування екологічної культури майбутніх учителів початкової школи в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти підвищується за умови врахування сукупності оптимальних педагогічних умов, зокрема: створення демократичного освітнього простору, де викладач та студент є рівноправними учасниками освітнього процесу; включення майбутніх учителів початкових класів у різноманітну еколого-освітню діяльність на заняттях з дисциплін професійної підготовки на засадах емпауермент-педагогіки; звернення до життєвого досвіду здобувача вищої педагогічної освіти.
10
Коваль, Дар’я. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 201–13. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.255.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність поняття «педагогічні умови», яка може бути представлена через два підходи: 1) комплекс заходів, зміст, методи і форми виховання, що забезпечують організацію матеріально-просторового середовища; 2) елемент педагогічної системи, що відображає можливості освітнього середовища за впливу на студентів (зміст, засоби, форми, технології). Педагогічні умови визначено як сукупність організаційних форм, педагогічних взаємодій, змісту навчання (дисциплін), що здійснюють спрямований вплив на студентів в ході їх фахової підготовки.
З’ясовано, що необхідними педагогічними умовами є ті, які забезпечують процес формування правової культури майбутніх учителів в ході фахової підготовки, а під достатніми ‒ таке їх поєднання, яке забезпечує ефективність цього процесу.
Обґрунтовано педагогічні умови формування правової культури майбутніх учителів історії та правознавства у фаховій підготовці, як-то: стимулювання мотивації пізнавальної діяльності, ціннісного ставлення студентів до норм права з урахуванням сучасних суспільно-історичних реалій з використанням інноваційних форм і активних методів навчання; диверсифікація змісту навчальних дисциплін для формування у студентів позитивного ставлення до правових знань; використання освітніх технологій, що забезпечують реалізацію правового досвіду (педагогічна і правова практики, правовиховна діяльність, громадська активність).
Розкрито процес реалізації першої умови, що здійснювався у ході застосуванні інноваційних форм активних методів навчання; другої ‒ через вивчення студентами навчальних дисциплін та спецсемінарів; третьої ‒ за допомогою освітніх технологій.
11
Tkach, Liliia. "Педагогічні умови практичної підготовки майбутніх техніків-технологів зі спеціальності «Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчових концентратів»". Педагогічний дискурс, № 26 (24 квітня 2019): 50–59. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті дано методологічне обґрунтування педагогічних умов практичної підготовки майбутніх техніків-технологів зі спеціальності «Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчових концентратів» у коледжах харчової промисловості, які сприяють формуванню практичних навичок і вмінь, професійно важливих якостей і складають практичну підвалину їх професійної компетентності. Педагогічні умови визначено як сукупність сприятливих системні педагогічні обставини у коледжах, які свідомо створюються педагогами для цілеспрямованої практичної підготовки майбутніх техніків-технологів.
Обґрунтовані педагогічні умови створюють оптимальні умови для підготовки майбутніх техніків-технологів зі спеціальності «Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчових концентратів».
12
Кірсанова, Світлана. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 86–97. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.86-97.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті обґрунтовано педагогічні умови формування готовності міжособистісної взаємодії студентської молоді в умовах полікультурного середовища педагогічного університету як сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів освітнього процесу, від реалізації яких залежить рівень сформованості готовності здобувачів вищої освіти до означеного процесу. Розвиток українського полікультурного соціуму пов’язаний із етнонаціональною політикою України. Полікультурна освіта в сучасних соціокультурних умовах претендує на статус нової освітньої парадигми, яка передбачає реалізацію моделі освітнього процесу в закладі вищої освіти з урахуванням багатокультурності (етнічної, релігійної, мовної, соціальної тощо). Мета статті полягає в обґрунтуванні педагогічних умов формування готовності міжособистісної взаємодії студентської молоді в полікультурному середовищі педагогічного університету. Першою умовою автором визначено організацію освітнього процесу з урахуванням досвіду та цінностей студентів. Друга умова, гуманітаризація освітнього процесу, спрямована на формування міжособистісної взаємодії студентської молоді в полікультурному середовищі педагогічного університету. Гуманітарні знання є основою виховання гуманістичних переконань, які знайдуть їхню реалізацію у майбутній педагогічній практиці. Третьою умовою формування міжособистісної взаємодії студентської молоді в полікультурному середовищі педагогічного університету є гуманістична взаємодія викладачів педагогічного університету. Процес формування міжособистісної взаємодії студентської молоді в полікультурному середовищі педагогічного університету слід вибудовувати з використанням міжпредметних зв’язків суміжних курсів. Результати наукового пошуку дали можливість стверджувати значущість і результативність обґрунтованих педагогічних умов.
Ключові слова: міжособистісна взаємодія, педагогічні умови, полікультурне середовище, освітній процес, заклад вищої освіти.
13
Габорець, О. А. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 197–203. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі формування самовдосконалення майбутніх лікарів в умовах ефективного впровадження сучасних освітніх інформаційних технологій у навчальному процесі вищого медичного навчального закладу освіти. Шляхом вивчення й аналізу науково-педагогічної літератури автором розкрито сутність поняття «умова» та охарактеризовано зміст поняття «педагогічні умови», що трактується як комплекс взаємозалежних заходів педагогічного процесу, які забезпечують певне оновлення змісту навчання, застосування нових методик і технологій, планомірне формування у здобувачів компонентів педагогічної компетентності, тобто підвищення якості розвитку самовдосконалення до майбутньої професійної діяльності. Аналізуючи наукові розвідки щодо проблеми педагогічних умов формування самовдосконалення, автором визначені й теоретично обґрунтовані основні педагогічні умови ефективного впровадження сучасних інформаційних технологій (ІТ) в освітньому процесі вищого медичного навчального закладу освіти як засобу формування самовдосконаленню студентів-медиків. А саме: формування позитивної мотивації до використання інформаційних технологій у навчанні, що може відбуватися у разі дотримання певних етапів (потреба, позитивне ставлення, інтерес у використанні ІТ тощо) та сприяє формуванню системи знань, умінь і навичок щодо здійснення самовдосконалення; поетапне використання інформаційних технологій у навчальному процесі як засобу самовдосконалення в майбутній професійній діяльності, що дасть змогу ефективно досягати поставлених цілей шляхом візуалізації процесу вирішення проблеми; організація самостійної пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій, що містить в собі розроблення та впровадження позааудиторних заходів як домінуючого елементу самореалізації і саморозвитку.
14
Prokhorchuk, Polina. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 68–73. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.68-73.
Повний текст джерелаАнотація:
Володіння нормами загальної та професійної культури представлені в статті як важливі якості сучасного фахівця, необхідні для успішного розвитку його особистісної та професійної кар’єри. Обґрунтовано необхідність розвитку цих якостей у процесі професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів, як фахівців, професійна діяльність яких пов’язана з образотворчою діяльністю, покликаних створювати візуальні художні образи та оперувати ними. Здійснено аналіз сутності понять «професійна культура» та «педагогічні умови». Зазначено, що в сучасній науково-педагогічній літературі існують різні визначення названих понять. Показано різні погляди сучасних дослідників на обґрунтування сутності поняття «педагогічні умови формування професійно-етичної культури». З’ясовано, що цей педагогічний феномен пояснюється здебільшого як: сукупність дій, спрямованих на поетапне моделювання й ефективне функціонування процесу становлення й розвитку належного рівня професійно-етичної культури; процес становлення особистості в результаті об’єктивного впливу спадковості, середовища, виховання, самовиховання й педагогічного управління індивідуальним становленням людської особистості. У результаті наукового аналізу психолого-педагогічної літератури виявлено й охарактеризовано основні педагогічні умови, що забезпечують процес формування професійної, етичної, моральної та професійно-етичної культури. Узагальнення поглядів учених дало змогу зробити висновок про те, що найбільш оптимальними для організації професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів можуть бути: вдосконалення знань про механізми творчого саморозвитку, використання інноваційних технологій для формування професійних умінь і навичок, формування позитивної мотивації до професійного успіху.
15
Vnukova, Olga, Daria Domashenko та Anna Bobko. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АКТИВІЗАЦІЇ САМОВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ШКОЛИ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 49–55. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.49-55.
Повний текст джерелаАнотація:
У стаття розкрито особливості професійного самовиховання майбутніх педагогів професійної освіти, яке визначено, як цілеспрямоване формування соціально-моральних та професійно значущих якостей особистості і передбачає свідому роботу щодо постійного підвищення професійної компетентності задля досягнення педагогічної майстерності. Досліджено стан самовиховання майбутніх педагогів професійної освіти, виявлено, що для здобувачів вищої освіти характерним є низький рівень мотивації професійного самовдосконалення, оскільки приблизно половина опитаних сумнівається, що буде працювати за фахом. Доведено, що ефективна пiдготовка майбутніх педагогів професійної освіти неможлива без усвідомлення важливості і необхідності самовиховання та створення необхідних педагогічних умов для його активізації у закладі вищої освіти. Педагогічні умови розглянуто, як конкретні аспекти здійснення освітнього процесу та педагогічної діяльності, що сприяють активізації самовиховання студентів. Визначено умови для майбутніх педагогів професійної освіти, які були оцінені здобувачам вищої освіти щодо значущості та реалізації. Cеред умов найбільш дієві: використання можливостей навчальних дисциплін та практики для формування студентами компетентностей щодо самовиховання, посилення роботи кураторів академічних груп з допомоги студентам у складанні та реалізації програми самовиховання.
16
Царьова, Євеліна. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ПОСЛУГ". Professional Pedagogics 2, № 23 (25 жовтня 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.36-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: розвиток професійної компетентності майстрів виробничого навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг є основою забезпечення якісної підготовки кадрів у системі професійної (професійно-технічної) освіти. Головною особливістю діяльності майстра виробничого навчання у порівнянні з іншими педагогічними працівниками є те, що його дії і завдання мають прикладний, фахово-виробничий характер, вирізняються чіткою професійною спрямованістю й наближеністю до умов сучасного виробництва, та підпорядковуються основній меті – цілеспрямоване формування свідомих, професійно компетентних, патріотично налаштованих, різнобічно розвинених особистостей кваліфікованих робітників, зокрема для сфери послуг. Тому в сучасному закладі професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг мають бути створені такі умови, які забезпечать цілеспрямоване опанування цими педагогічними працівниками сучасними інноваційними педагогічними і виробничими технологіями, їх творчу професійну самореалізацію. Мета: визначити та обґрунтувати педагогічні умови розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг. Методи: теоретичні: аналіз, синтез – для вивчення наукових досліджень, навчально-методичної літератури, сучасних освітніх практик для визначення педагогічних умов розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання ЗП(ПТ)О сфери послуг; узагальнення, порівняння, зіставлення, – для порівняння підходів дослідників до розв’язання проблеми; емпіричні: спостереження за професійно-педагогічною діяльністю майстрів виробничого навчання, анкетування, онлайн-опитування педагогічних працівників, бесіди з педагогічними працівниками закладів професійної освіти сфери послуг, експертне оцінювання – для визначення основних педагогічних умов розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання. Результати: визначено та обґрунтовано основні педагогічні умови цілеспрямованого розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг, зокрема: цілеспрямоване формування позитивної мотивації майстрів виробничого навчання до опанування інноваційними виробничими і педагогічними технологіями; домінування дієвої самоосвітньої діяльності в особистісно-професійному розвитку майстрів виробничого навчання; створення у закладі професійної (професійно-технічної) освіти сприятливого інформаційно-освітнього середовища задля професійно-педагогічного розвитку майстрів виробничого навчання; організація інноваційної методичної роботи у закладі професійної (професійно-технічної) освіти Висновки: обґрунтовано, що визначені педагогічні умови розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг діють при забезпеченні їх відповідними професійними методиками, педагогічними технологіями.
17
Dubasenyuk, Оlexandra, Alexander Voznyuk та Andriy Laichuk. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ-ВИКЛАДАЧІВ ДО РОЗВИТКУ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ ДЮСШ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 167–74. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.167-174.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: необхідність підготовки майбутніх тренерів-викладачів до розвитку морально-вольових якостей учнів дитячих юнацьких спортивних шкіл зумовлюється щорічним погіршенням психічного та соматичного здоров’я підлітків, що знайшло відповідне відображення в основних нормативних освітніх документах України.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов підготовки майбутніх тренерів˗викладачів до формування морально˗вольових якостей учнівської молоді.
Методи: теоретичний метод аналізу психолого-педагогічної літератури щодо проблеми дослідження (з метою виявлення стану досліджуваної проблеми); аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення (для обґрунтування практико-орієнтовних засад відповідних педагогічних умов), педагогічне спостереження, тестування (тести успішності, тести здібностей, індивідуальні тести), проективні методи (конструктивні, експресивні, рольові), опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування), метод експертної оцінки і самооцінки (для обґрунтування педагогічних умов), методи математичної статистики (для обчислення результатів педагогічного експерименту).
Результати: здійснено теоретичний аналіз проблеми професійної підготовки майбутніх тренерів-викладачів до розвитку морально-вольових якостей учнів дитячих юнацьких спортивних шкіл; розроблено методику та відповідні педагогічні умови покращення зазначеного процесу, проведено педагогічний експеримент щодо підтвердження ефективності зазначених педагогічних умов.
Висновки: результати дослідження підтвердили, що готовність майбутніх тренерів˗викладачів до розвитку морально˗вольових якостей учнів спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю формується більш ефективно за умов: використання виховного потенціалу спортивно˗тренувальної діяльності та позаурочної роботи щодо морального виховання; підготовки тренерів до виховання морально˗вольових якостей старшокласників; створення сприятливого мікроклімату для налагодження міжособистісного спілкування і гуманістичних стосунків між всіма учасниками освітнього процесу.
18
Yarosh, Liubov. "PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE BUILDING PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE ELECTRICAL TECHNICIANS IN AGRICULTURAL COLLEGES." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 190–200. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-190-200.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено комплекс педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю. Для досягнення поставленої мети й вирішення завдань дослідження було використано методи дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми; аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення – для вивчення та обґрунтування педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю. У результаті проведеного дослідження було сформульовано й обґрунтовано педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю: відбір та структурування змісту робочих навчальних програм дисциплін відповідно результатам навчання, задекларованим в освітніх стандартах; цілеспрямований розвиток критичного мислення студентів, здатностей майбутніх техніків- електриків до креативного розв’язання проблем щодо розрахунку, проєктування та експлуатації електротехнічного устаткування; запровадження системи форм організування навчання, у якій педагогічно доцільно поєднаються інформаційно-репродуктивні і проблемно-пошукові моделі педагогічної взаємодії; домінування технологій контекстового навчання, імітаційного моделювання у професійній підготовці техніків- електриків; об’єктивне оцінювання якості підготовки техніків-електриків на всіх етапах опанування освітньо- професійної програми.
19
ОМОК, Ганна. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНІЙ ОСВІТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 147–64. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.426.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлено авторський погляд на ефективну професійну освіту сучасних фахівців з фізичного виховання та спорту, яка останнім часом набуває ознак більшої академічної свободи, можливості вільного вибору програм та закладів освіти.
Показано, що фахівці з фізичного виховання та спорту, як важливі агенти змін в світогляді та ціннісних характеристиках майбутніх випускників закладіва професійно-технічної освіти дедалі більше стають об’єктом наукової уваги теоретиків та практиків спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. При цьому більшість експертів концетруються на розробці необхідних і достатніх педагогічих або організаційно-педагогічних умовах такої підготовки або розвитку окремих важливих компетентностей тощо.
У контексті наукової розвідки організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту до професійно-педагогічної діяльності в умовах ПТО визначено як комплекс чинників, що впливають на ефективну взаємодію суб’єкт-суб’єктних освітніх взаємин у педагогічному процесі формування готовності майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту до професійно-педагогічної діяльності, сприяють активізації самостійності, професійної зацікавленості в педагогічній фізкультурно-оздоровчій діяльності зі здобувачами робітничих професій.
Ефективності процесу підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту до професійно-педагогічної діяльності в ПТО сприяло забезпечення визначених на початку дослідження, відображених в авторській моделі та спеціально створених для успішності вищезазначеного процесу організаційно-педагогічних умов: моделювання акмеологічного професійно орієнтованого освітнього середовища в ЗВО з проекцією на роботу в умовах ПТО; інтеріоризація майбутніми фахівцями з фізичної культури та спорту професійно-педагогічних цінностей як основного імперативу в діяльності викладача ПТО; організація квазіпрофесійної діяльності майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту з екстраполяцією у практику роботи в ПТО.
20
Іванова, Наталя. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНОЇ, БІБЛІОТЕЧНОЇ ТА АРХІВНОЇ СПРАВИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 67–75. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.67-75.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації порушено проблему формування практико орієнтованих професійних компетентностей у майбутніх фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи, зокрема проєктної компетентності. Важливою характеристикою процесу формування професійних компетентностей визначено реалізацію певних педагогічних умов. Педагогічні умови формування проєктної компетентнос-ті визначено як цілеспрямоване проєктування процедур та застосування певної системи з елементів змісту, методів (прийомів), форм організації навчання для забезпечення готовності майбутнього фахівця до здійснення проєктної діяльності в професійній сфері. Наголошено на важливості педагогічних умов формування проєктної компетентності, які позитивно впливають на професійний рівень і творчу самореалізацію майбутніх професіоналів, ефективність проєктної діяльності як складової професійноїдіяльності, сприяють їх різнобічному розвитку. Визначено пріоритетні з них: 1) забезпечення мотивації до оволодіння професією та використання проєктної діяльності як способу професійного зростання; 2) проєктування змісту дисциплін циклу фахової підготовки; 3) використання інформаційно-комунікаційних технологій; 4) оволодіння практичним досвідом здійснення проєктної діяльності; 5) стимулювання рефлексивної позиції майбутніх фахівців; 6) формування особистісних і професійних якостей особистості майбутнього фахівця. Охарактеризовано їх особливості. Наголошено, що визначені педагогічні умови реалізуються комплексно і є взаємопов’язаними між собою. Доведено, що ефективність формування проєктної компетентності підвищується за умови дотримання поетапного формування її компонентів в їх взаємозв’язку.
Ключові слова: проєктна компетентність, педагогічні умови, майбутні фахівці з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.
21
ЧЕРНЕТА, Світлана. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДО НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 91–98. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізується та обґрунтовується необхідність визначення організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг. Уточнено поняття «умова» та «організаційно-педагогічна умова». Контент-аналіз наукових праць щодо підготовки майбутнього фахівця дозволив нам стверджувати, що визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов є провідними у більшості дослідників, сутність та зміст яких залежить від мети дослідження. Тому нами виокремлено організаційно-педагогічні умови, реалізація яких, на нашу думку, сприятиме успішній підготовці майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг: 1) формування мотиваційних установок майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг засобами імітаційного моделювання (конкретними методами імітаційного моделювання в системі підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг ми визначили імітаційні ситуації, імітаційні вправи, ділові ігри, професійно орієнтований проєкт); 2) залучення студентів до практико-орієнтованого середовища (практико-орієнтоване освітнє середовище визначено як спеціально організований освітній простір, спрямований на розвиток практичних умінь і навичок студентів за допомогою спеціально-створених практичних ситуацій під час проходження різних видів практики); 3) реалізація рефлексивно-управлінської технології у вигляді активних форм і методів навчання (оволодіння комплексом професійних і соціально-психологічних знань, формування умінь і навичок міжособистісної взаємодії, розвиток рефлексивних здібностей, наприклад здатність аналізувати ситуацію і власну поведінку, вміння гнучко реагувати на ситуацію і швидко перебудовуватися в різних соціальних умовах); 4) психолого-педагогічна підтримка майбутніх фахівців із соціальної роботи у процесі професійної підготовки (створення умов для прийняття майбутніми фахівцями із соціальної роботи оптимальних рішень у різних ситуаціях життєвого вибору, для формування у студентів усвідомленого оптимізму, вміння справлятися із труднощами, самостійно визначати свою життєву, освітню та професійну траєкторії).
22
Бедевельська, Маріанна. "Педагогічні умови ефективності підготовки майбутніх учителів іноземних мов". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 14–20. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2857.
Повний текст джерелаАнотація:
Бедевельська М. В. Педагогічні умови ефективності підготовки майбутніх учителів іноземних мов.
У статті визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови дієвості педагогічної технології формування педагогічної майстерності майбутніх учителів іноземних мов на засадах компетентнісного підходу: створення мотиваційного середовища, упровадження особистісно орієнтованого і проблемного навчання, забезпечення професійної адаптації.
23
Попова, О. В. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 160–69. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-160-169.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовуються педагогічні умови формування лінгвокультурної компетентності майбутніх менеджерів. Професійна підготовка менеджерів повинна містити лінгвокультурний компонент, тому що сучасний розвиток економіки потребує висококваліфікованих управлінців, здатних до міжкультурного професійного спілкування. Лінгвокультурна компетентність є результатом співвивчення мови і культури в процесі фахової підготовки майбутніх менеджерів. Для її ефективного формування необхідний комплекс педагогічних умов. Автор статті з’ясовує, що розуміється під педагогічними умовами і визначає такі педагогічні умови формування лінгвокультурної компетентності майбутніх менеджерів: формування мотивації і особистісної спрямованості майбутніх менеджерів на оволодіння лінгвокультурною компетентністю (завдяки створенню ситуацій активного спілкування і стимулювання пошукової діяльності студентів у мовному матеріалі); орієнтація змісту лінгвокультурної підготовки на засвоєння професійно важливих якостей і умінь (через використання потенціалу навчального матеріалу і професійно-орієнтованих завдань); створення лінгвокультурного середовища з використанням інтерактивних методів навчання (розвиток навичок студентів в навчально-науковому, навчально-професійному, науково-професійному спілкуванні засобами академічної лінгвокультури); поглиблення інтеграції і міждисциплінарних зв'язків освітніх програм з підготовки майбутніх менеджерів (корегування цілей навчальних освітніх програм з іноземної мови і фаху, використання технології викладання командою). Визначені педагогічні умови підлягають експериментальній перевірці..
Ключові слова: лінгвокультурна компетентність, фахова підготовка, менеджери, педагогічні умови.
24
Шепеленко, Тетяна, та Олена Пінська. "Психолого-педагогічні умови формування готовності студентів до творчої професійно-педагогічної діяльності". Освітній вимір 40 (13 лютого 2014): 331–37. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.3013.
Повний текст джерелаАнотація:
Шепеленко Т. Л., Пінська О. Л. Психолого-педагогічні умови формування готовності студентів до творчої професійно-педагогічної діяльності.
У статті розкривається сутність, особливості професійно-педагогічної творчості, готовність студентів до творчої педагогічної діяльності, характеризуються її структура та компонентний зміст (психологічна, теоретична й практична готовність), висвітлюються психолого-педагогічні умови ефективного формування в навчальному процесі вищої школи.
25
Chuprun, N. "УМОВИ ФОРМУВАННЯ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ХОРЕОРГАФІЇ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 119–24. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.119-124.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню проблеми формування координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку засобами хореографії. Мета роботи – розкрити оптимальні педагогічні умови формування основних компонентів координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку в процесі занять хореографією. Методи і організація дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та передової педагогічної практики, методи математичної статистики. Дослідження проводилося на базі ЗОШ №7 м. Переяслав-Хмельницький, в експерименті взяли участь 59 дівчаток і 62 хлопчики молодшого шкільного віку. В статті висвітлені оптимальні педагогічні умови для ефективного формування основних компонентів у структурі координаційних здібностей дітей 6-9 років з урахуванням особливостей їх вікового та статевого розвитку. Визначено, що однією із головних педагогічних умов формування координаційних здібностей молодших школярів у процесі занять хореографією є визначення величини педагогічних дій вибіркової спрямованості та їх раціональне співвідношення, яка базується на теоретичній концепції активності розвитку. Встановлено високий рівень активності розвитку здібностей до точних рухів, відчуття часу та рівноваги у хлопчиків від 6 до 7 років; від 7 до 8 років – відчуття рівноваги, м’язових зусиль, точність рухів (хлопчики і дівчатка) та координованість рухів і відчуття часу (хлопчики); від 8 до 9 років – відчуття часу, м’язових зусиль та просторової орієнтації у хлопчиків.
26
Яковенко, Олена Іванівна. "Дослідження педагогічних умов формування професійних компетенцій майбутніх економістів". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 292–96. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3230.
Повний текст джерелаАнотація:
Яковенко О. І. Дослідження педагогічних умов формування професійних компетенцій майбутніх економістів.
У статті обґрунтовується необхідність побудови навчального процесу на засадах визначених педагогічних умов для ефективного формування професійної компетентності майбутніх економістів. На основі дослідження робіт науковців сформульовано власне визначення поняття «педагогічні умови» та запропоновано їх комплексну систему для економічної освіти.
27
Iemchyk, Oleksandra. "Педагогічні умови розвитку творчого потенціалу магістрів дошкільної освіти". Освітній простір України, № 9 (17 лютого 2017): 56–62. http://dx.doi.org/10.15330/esu.9.56-62.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено необхідність змін у процесі професійної підготовки магістрів дошкільної освіти, котра викликана недостатньою підготовкою випускників до вирішення проблем у цій галузі, низьким рівнем розвитку творчого потенціалу і, як наслідок, неготовністю до здійснення творчої педагогічної діяльності. Представлено основні шляхи удосконалення змісту та педагогічних умов розвитку творчого потенціалу магістрів дошкільної освіти у процесі професійної підготовки: удосконалення змісту науково-теоретичної підготовки магістра, вивчення передового педагогічного досвіду; вивчення професійно-педагогічних дисциплін з опорою на творчі завдання проблемно-пошукового характеру; впровадження у навчально-виховний процес магістратури вищого навчального закладу на спеціальності “Дошкільна освіта” спецкурсу “Основи розвитку творчого потенціалу педагога”; залучення студентів до творчої педагогічної практики; організація та управління процесом творчості студентів з боку викладачів. Визначено перспективи розв’язання проблеми розвитку творчих якостей особистості педагога під час фахової підготовки у вищому навчальному закладі. Впровадження вказаних шляхів у навчально-виховний процес вищої школи сприятиме підвищенню готовності випускників вищих навчальних закладів здійснювати педагогічну діяльність на творчому рівні, саморозвиток та самовдосконалення власної особистості.
28
Mosiychuk, Leonid. "ВИХОВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІНТЕРЕСУ ДО ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У СИСТЕМІ “ШКОЛА-СІМ’Я”". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 103–11. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.103-111.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – визначити комплекс психолого-педагогічних умов, що сприяють ефективному вихованню в молодших школярів інтересу до занять фізичними вправами та розробити методику їх реалізації в системі “школа-сім’я”. Методи й організація дослідження. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення спеціальнихінформаційних джерел; педагогічне спостереження за активністю учнів на заняттях; анкетування школярів та їхніх батьків, педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Педагогічний експеримент тривав шість місяців. Результати. Аналіз передової практики шкіл та численних наукових досліджень свідчить, що процес формування в учнів потреби у фізичному вдосконаленні починається ще у ранньому шкільному віці з виховання інтересу до фізичних вправ. Поряд з цим наявні методичні розробки не включають в себе реалізацію повного комплексу психолого-педагогічних чинників, що сприяють зацікавленості дітей до занять. Зокрема виявлено, що теоретики та практики не наділяють належної уваги позакласним та позашкільним формам фізичного виховання, в реалізації яких особливу роль відіграє сімейне оточення дитини. Висновок. Педагогічний експеримент показав, що комплексна реалізація відповідних психолого-педагогічних чинників при тісній співпраці школи та сім’ї сприяє значному підвищенню інтересу школярів до різних форм фізичного виховання та суттєво підвищує їхню активність на заняттях.Ключові слова: фізичне виховання, інтерес, молодші школярі, психолого-педагогічні умови, система “школа-сім’я”.
29
Chernionkov, Yaroslav. "Професійна мобільність майбутнього вчителя іноземних мов: психологічні та педагогічні умови". Освітній простір України, № 15 (15 квітня 2019): 145–52. http://dx.doi.org/10.15330/esu.15.145-152.
Повний текст джерелаАнотація:
Дане дослідження було проведено з метою визначення основних характеристик теоретико-методологічних основ понять "мобільність", "професійна мобільність майбутнього вчителя іноземних мов", "умов", "педагогічних умов" у вищих навчальних закладах. Автор дослідив, проаналізував і окреслив провідні психолого-педагогічні умови професійної мобільності майбутніх фахівців у сфері іноземних мов (активність практично-педагогічної діяльності іноземною мовою; адаптивність студентів в різних умовах, колективах, ситуаціях, професіях; психологічна підтримка процесу формування професійної мобільності через індивідуальну траєкторію професійної підготовки та професійної реалізації). Автор проаналізував і визначив “педагогічні умови” як: набір необхідних факторів, критеріїв, характеристик, методів; організованого середовища, що впливає на якісне та ефективне вдосконалення процесу формування професійної мобільності майбутніх учителів іноземної мови у вищих навчальних закладах.Визначено основні чинники та критерії процесу формування професійної мобільності студентів іноземних мов (адміністративно-організаційного, змістового, методологічного та особистісного рівнів). На адміністративно-організаційному рівні такі фактори включають: створення кредитної-модульної системи; прийняття єдиної європейської рамки кваліфікацій; існування системи взаємного визнання кваліфікацій та дипломів; створення системи взаємного визнання періодів навчання в інших європейських вищих навчальних закладах. На змістовому рівні провідними факторами у забезпеченні професійної та педагогічної мобільності майбутніх учителів є: інтернаціоналізація змісту навчання та активізація впровадження мови міжнародного спілкування. На методологічному рівні фактори пов'язані з передачею основного акценту на розвиток критичного мислення, творчості, здатності вирішувати проблеми, оцінки ризиків, прийняття рішень, конструктивного вираження почуттів, активізації проектно-дослідної діяльності, рефлексивного мислення. На індивідуальному рівні були визначені фактори, які зосереджують увагу на внутрішній мотивації особистості та здатності вирішувати проблеми, пов'язані з культурними інтересами, прагненнями уникнути повсякденного життя.
30
Tsiuniak, Oksana. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 71–77. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.71-77.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено різні наукові підходи до розуміння сутності понять «професійна підготовка», «професійна готовність до інноваційної діяльності», «умова», «організаційно-педагогічні умови». Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови удосконалення системи професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності.
31
Глущенко, Володимир Володимирович. "Підготовка майбутніх кваліфікованих робітників у ПТНЗ з використанням системи підтримки дистанційного навчання". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 204–12. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.712.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає у визначенні організаційно-педагогічних умов впровадження інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання у професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ). Відповідно до мети визначено завдання дослідження: проаналізувати наукову, педагогічну, методичну, навчальну і спеціальну літературу, навчальні плани, програми та методи навчання у ПТНЗ; вивчити зарубіжний та вітчизняний досвід створення інформаційно-освітнього середовища у закладах освіти; створити на базі Moodle прототип системи підтримки дистанційного навчання для ПТНЗ. Об’єкт дослідження – процес навчання учнів у ПТНЗ. Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання у ПТНЗ. Методи дослідження: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури і джерел мережі Інтернет з проблеми дослідження.
У роботі розглянуто проблеми створення інформаційного освітнього середовища у ПТНЗ, особливості використання Moodle для створення системи підтримки дистанційного навчання ПТНЗ. В результаті дослідження на базі Moodle створено прототип системи підтримки дистанційного навчання для ПТНЗ.
32
Вороненкова, Тетяна, та Світлана Омельченко. "УПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ОСВІТИ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (12 липня 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У положеннях наукової статті автори проводять аналіз думок щодо упровадження педагогічної технології в освітній процес закладу освіти. В статті акцентується увага на необхідності реалізації педагогічної технології певними педагогічними умовами, які спрямовані на успішне формування комунікативної компетент- ності майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Автори дають визначення поняття «педагогічні умови» й розкривають необхідність його використання у науковому досліджен- ні. Впровадження певних педагогічних умов у реалізацію педагогічної технології дає нам змогу розвивати та удо- сконалювати певні комунікативні навички, що необхідні для успішної праці та самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва. Сформована комунікативна компетентність дає змогу розкрити певні професійні якості майбутніх учителів музичного мистецтва.
33
БОЙКО, Юлія. "ВПЛИВ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ УСТАНОВОК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 266–78. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-266-278.
Повний текст джерелаАнотація:
Згідно з даними літературних джерел, фахівці вважають, що формування здорового способу життя студентської молоді забезпечується через створення у закладах вищої освіти спеціальних педагогічних умов. В статті встановлено, що формування аксіологічних установок до здорового способу життя у студентів це багатогранний, суперечливий і цілісний процес, обумовлений сукупністю умов і факторів, які складають причину і рушійну силу його становлення і розвитку, є результатом цілеспрямованого оволодіння студентами знаннями про здоровий спосіб життя, уміннями і навичками його дотримання, набуття досвіду відповідального ставлення до власного життя і здоров’я, що є необхідним для успішної самореалізації у майбутній професійній діяльності. Метою написання статті є обґрунтування педагогічних умов формування установок до здорового способу життя студентів закладів вищої освіти, а саме: сприяння становленню і розвитку у студентів ціннісних орієнтацій на збереження і зміцнення здоров’я в умовах здоров’язберігального освітнього середовища закладу вищої освіти; формування у студентів ціннісного ставлення до здоров’я на основі розробки педагогічної стратегії їхньої мотивації на здоровий спосіб життя; активізація свідомого оволодіння студентами досвідом здоров’язбереження. В сукупності педагогічні умови торкаються когнітивної сфери особистості студента (сприяють усвідомленому ставленню до свого способу життя, усвідомленню значущості здорового способу життя у професійній діяльності, актуалізації потреби в ньому), мотиваційно-ціннісної (сприяють ціннісному прийняттю здорового способу життя) і дієво-практичної (сприяють реалізації потреби в здоровому способі життя в процесі професійного становлення, збагаченню досвіду і залученню до нього). Ключові слова: аксіологічні установки, здоровий спосіб життя, педагогічні умови формування аксіологічних установок до здорового способу життя.
34
МАРЧЕНКОВ, Сергій. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВОГО ІНСТИТУТУ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Освітні обрії 50, № 1 (3 лютого 2020): 177–79. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.177-179.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано необхідність формування інформаційно-аналітичних компетентностей у курсантів військового інституту, проаналізовано педагогічні умови формування інформаційно-аналітичної компетентності у процесі їх фахової підготовки. Проведено теоретичний аналіз педагогічних умов, які б відповідали сучасним вимогам та інформаційно-аналітичній компетентності майбутніх офіцерів.
35
Зозуляк-Случик, Роксоляна. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УНІВЕРСИТЕТАХ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 142–46. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.142-146.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано аналіз педагогічних умов навчального процесу університету, які сприяють формуванню професійної етики майбутніх фахівців соціальної роботи в межах професійної освіти в умовах глобалізації та трансформації українського освітнього середовища. Окреслено суть таких педагогічних умов, які є важливими для забезпечення професійно-етичного формування майбутніх соціальної парцівників, а саме: формування позитивної мотивації до професійно-етичного вдосконалення; удосконалення змісту дисциплін у контексті формування професійної етики, науково-методичне забезпечення поглиблення теоретичних знань і вдосконалення практичних умінь, удосконалення системи суб’єкт-суб’єктної взаємодії, запровадження інноваційних форм і методів формування професійної етики в навчально-виховний процес, оволодіння інноваційними педагогічними і виробничими технологіями, участь у волонтерській практиці майбутніх соціальних працівників, безперервність формування професійної етики майбутніх соціальних працівників у системі методичної роботи в університетах, забезпечення участі студентів у позааудиторній діяльності, упровадження педагогічної системи формування професійної етики.Охарактеризовано поняття «умова», яке в педагогічному аспекті трактують як обставину, причину, активний елемент, рушійну силу формування.Поняття «педагогічна умова формування професійної етики майбутніх фахівців соціальної роботи» розглядатимемо як систему органічно взаємопов’язаних психолого-педагогічних і практичних дій в університеті, спрямованих на розв’язання конкретних педагогічних завдань навчального процесу, що сприяють активному процесу формування професійної етики.Виходячи з цього, підкреслено важливість впливу педагогічних умов освітнього процесу університету на формування професійної етики, які сприяють професійному становленню майбутніх соціальних працівників.
36
Давидюк, Наталія. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У ПРАЦЯХ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО". New pedagogical thought 99, № 3 (11 лютого 2020): 77–80. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-99-3-77-80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначені та охарактеризовані психолого-педагогічні умови розумового виховання дітей у працях В. О. Сухомлинського, які є актуальними для сучасної освіти. Психолого-педагогічні умови включають сукупність об’єктивних можливостей змісту, форм, методів, прийомів і засобів педагогічної діяльності, що грунтуються на закономірностях розвитку особистості дитини, створенні психологічно комфортного та безпечного середовища.
37
Онищенко, Алла. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ". Professional Pedagogics 1, № 22 (14 серпня 2021): 185–96. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.185-196.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність визначається необхідністю: розвитку професійної компетентності кваліфікованих робітників сфери послуг протягом всього життя як головної умови успішності Beauty-майстрів на динамічному інноваційному ринку індустрії краси; створення в закладах освіти відповідного освітньо-розвивального середовища для формування у слухачів підприємницької й економічної компетентності, вдосконалення творчих і комунікативних здібностей, розвитку мотивації до професійного вдосконалення, самоосвіти та самонавчання. Мета: визначення та обґрунтування педагогічних умов розвитку професійної компетентності кваліфікованих робітників (косметиків, манікюрників та перукарів-модельєрів) у процесі курсової підготовки в Навчальних центрах підприємств сфери послуг. Методи: теоретичні (індукція, дедукція, синтез та узагальнення); емпіричні (дослідження та аналіз педагогічного досвіду); опитувально-діагностичні (анкетування); метод експертного оцінювання (коефіцієнт конкордації Кендалла). Результати: конкретизовано та обґрунтовано педагогічні умови розвитку професійної компетентності кваліфікованих робітників сфери послуг. Висновки: з’ясовано, що розвиток професійної компетентності кваліфікованих робітників сфери послуг потребує спеціально створених педагогічних умов для уможливлення позитивної динаміки професійного вдосконалення, набуття інноваційного досвіду та активізації самоосвіти й самонавчання з урахуванням рівня фахової підготовленості до виконання посадових обов’язків в умовах підприємства сфери послуг та відповідно до власних потреб і запитів особистості; виокремлено й обґрунтовано ці педагогічні умови (підвищення рівня мотивації до безперервного професійного вдосконалення; розвиток фахових знань і вмінь у Школі Beauty-майстерності; застосування інноваційних технологій навчання; участь у заходах фахового спрямування).
38
Слюта, Аліна. "Педагогічні умови формування професійних умінь студентів-екологів у процесі виробничої практики для застосування їх у майбутній діяльності". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 117–21. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2878.
Повний текст джерелаАнотація:
Слюта А. М. Педагогічні умови формування професійних умінь студентів-екологів у процесі виробничої практики для застосування їх у майбутній діяльності.
У статті узагальнено педагогічні умови формування професійних умінь студентів-екологів у процесі виробничої практики для застосування їх у майбутній діяльності. Автор наголошує на необхідності підвищення педагогічних вимог до якості професійної підготовки фахівців-екологів.
39
Рогоза, Валентин. "Педагогічні умови формування екологічних цінностей майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки". New pedagogical thought 103, № 3 (17 грудня 2020): 148–53. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-148-153.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичне визначення педагогічних умов формування екологічних цінностей у майбутніх учителів природничих дисциплін. Детермінація вказаних педагогічних умов обґрунтована наявними дослідницькими матеріалами педагогічного спрямування теоретичного та практичного характеру. Обраний дослідницький підхід не лише дозволив обґрунтувати педагогічні умови формування екоцінностей учителів-природничників, а й окреслити методи та засоби їх реалізації в освітньому процесі. Матеріал містить практичні рекомендації щодо вдосконалення освітніх програм професійної підготовки майбутніх учителів-природничників.
40
Шовкопляс, О. М. "Педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушення опорно-рухового апарату". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 188–91. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3306.
Повний текст джерелаАнотація:
Шовкопляс О. М. Педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушення опорно-рухового апарату.
У статті розглядається структура необхідних педагогічних умов, для ефективного процесу формування готовності майбутніх вихователів до роботи з дошкільниками, що мають функціональні порушення опорно-рухового апарату.
41
Klos, Lyudmyla. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 64–70. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.64-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: стрімке поширення в усьому світі вірусних захворювань потребує зосередження уваги на запровадження дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації із таких дисциплін, як мікробіологія, вірусологія та імунологія. З огляду на це, зумовлюється необхідність визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації в період поширення вірусних захворювань. Йдеться про зовнішні, внутрішні та технологічні організаційно-педагогічні умови. Реалізація цих умов передбачає створення у вищих медичних закладах освіти інформаційно-освітнього навчального середовища як веб-ресурсу з електронними аудиторіями.
Мета: полягає в обґрунтуванні та висвітленні організаційно-педагогічних умов дистанційного навчання майбутніх магістрів фармаціїв період поширення вірусних захворювань.
Методи: теоретичні методи дослідження: аналіз джерел та літератури з проблеми для виявлення стану досліджуваного питання в педагогічній теорії та практиці, синтез, узагальнення.
Результати: досліджено, що нинішній стан поширення вірусних захворюваньдетермінує пошук і запровадження нових технологій (цифрових) і форм підготовки фармацевтів, що сприятимуть безперервному оновленню їхніх знань та вмінь; виявлено, що в умовах карантину дистанційне навчання майбутніх фахівців фармацевтичної галузі дає змогу формувати професійні компетентності на основі індивідуального навчання здобувачів фармацевтичної освіти.
Висновки. У період поширення вірусних захворювань ефективність дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації потребує забезпечення необхідних для цього зовнішніх, внутрішніх та технологічних організаційно-педагогічних умов. Їх реалізація дає змогу: забезпечити індивідуалізацію навчання здобувачів освіти в режимі online та offline; формувати практичні навички, оволодівати професійними компетентностями. Дистанційне навчання майбутніх магістрів фармації має низку очевидних переваг над аудиторною формою здобуття освіти: надається гарантований швидкий та віддалений доступ до найновішого фармацевтичного контенту; навчальна інформація та інші матеріали безперервно оновлюються з офіційних джерел фармацевтичних та медичних компаній; є можливість ознайомлення із професійним досвідом фармацевтичних і медичних компаній, технологічними особливостями виробничого процесу відповідно до потреб здобувачів освіти; відкриваються можливості для організації самостійної роботи здобувачів освіти.
42
Базелюк, Олександр. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.21-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження зумовлена потребою суспільства в прискоренні темпів цифровізації професійної (професійно-технічної) освіти та відсутністю методологічного й методичного забезпечення даного процесу. Мета – обґрунтувати структуру та зміст організаційно-педагогічних умов формування цифрової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти. Методи: співставлення наукових фактів та узагальнення педагогічного досвіду з екстраполюванням в теорію та методику професійної освіти проаналізованих наукових положень та емпіричних уявлень; вивчення документації й результатів діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти; педагогічного спостереження та самоспостереження. Результати: проаналізовано сучасний стан професійної освіти і зокрема стан цифрової культури педагогічних працівників; акцентовано увагу на посиленні тенденції цифровізації, зумовленій світовою пандемією; виявлено основні причини низького рівня цифровізації (домінування консервативних підходів до організації навчання, складні механізми впровадження наставництва та режимів навчання на засадах продуктивних діяльності); охарактеризовано оптимальні шляхи вирішення проблеми (використання гібридних моделей навчання, забезпечення відповідної інфраструктури, рівного доступу до Інтернету та цифрових освітніх ресурсів, організація навчання цифровим навичкам педагогів). Висновки: обґрунтовано власний комплекс організаційно-педагогічних умов, як підсистеми розвитку цифрової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти, що складається з трьох блоків (особистісно-професійний блок, що складається з володіння педагогічними працівниками цифровими засобами та готовності до самоосвітньої діяльності з вдосконалення володіння цифровими засобами та сервісами; організаційно-технічний блок, що передбачає створення цифрового освітнього середовища ЗПО та організацію освітнього процесу на основі підходів змішаного навчання (blended-learning); змістово-процесуальний блок, що містить електронні навчальні курси розміщенні у Системі управління навчанням (СУН), та авторський курс «Цифрові технології в професійній освіті».
43
Roganov, М. М. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 210–21. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-210-221.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянута проблема професійної підготовки майбутніх учителів інформатики в контексті сучасних викликів суспільства; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування технологічної культури: спрямованість змісту теорії і практики підготовки майбутніх учителів інформатики на формування мотивації до такого процесу; включення в освітньо-професійну програму спецкурсу «Формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики: теорія і практика»; створення сучасного освітньо-інформаційного середовища на основі традиційних і інноваційних форм і методів проведення аудиторних, позааудиторних занять і самостійної роботи.
Зазначено, що реалізація організаційно-педагогічних умов відбувається як мотиваційно-цільовий, інформаційно-технологічний та результативно-коригувальний етапи в цілісному освітньому процесі педагогічного закладу вищої освіти, забезпечуючи якісну професійну підготовку майбутнього учителя інформатики; на мотиваційно-цільовому формується функціональна складова технологічної культури, яка характеризується наявністю знань у галузі інформатики із застосування прикладного та програмного забезпечення, що визначається державними освітніми стандартами; на інформаційно-технологічному етапі – набуваються компетентності із використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних засобів навчання; на рефлексивно-коригувальному – оволодіння знаннями в процесі самоосвіти, науково-дослідної діяльності та педагогічної практики, розвиток умінь здійснювати творчий підхід до навчання школярів культурно-етичної поведінки у сучасному освітньо-інформаційному середовищі.
Робиться висновок, що результатом впровадження організаційно-педагогічних умов виступає порівнева сформованість усіх структурних компонентів технологічної культури в процесі професійної підготовки майбутніх учителів інформатики, що проявляється в особистісній, професійно-педагогічній культурі, в інформаційно-технологічній компетентності як здатності застосовувати конкретні технології діяльності, освоювати нові технологічні процеси, розробляти й апробовувати нові технології в освітньому процесі.
44
Дуднік, Аліна. "Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 49–54. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2863.
Повний текст джерелаАнотація:
Дуднік А. О. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності.
У статті обґрунтовано необхідність дотримання педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності. Розглянуто пріоритетні напрями і форми діяльності педагога, що забезпечують формування професійної компетентності майбутніх фахівців.
45
Герганов, Леонід, та Ігор Липенков. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗДОБУТТЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІМИ СУДНОВИМИ МЕХАНІКАМИ". Professional Pedagogics 1, № 22 (8 серпня 2021): 151–58. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.151-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: необхідність розроблення та впровадження у практику організаційно-педагогічних умов здобуття первинних професійних компетенцій майбутніми судновими механіками у процесі вивчення освітньої компоненти «Морська інженерна практика» визначається вимогами Міжнародної Конвенції «Про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (з поправками)» (ПДНВ) та базових Модельних курсів ІМО (Course 7.02 «Chief engineer officer and second engineer officer», Course 7.03 Course 7.04 «Officer in charge of an engineering watch» Мета: обґрунтувати організаційно-педагогічні умови здобуття первинних професійних компетенцій майбутніми судновими механіками при вивченні освітньої компоненти «Морська інженерна практика» та їх вплив на подальшу професійну діяльність у складі екіпажу морського судна. Методи: теоретичні (логічний аналіз наукових досліджень у галузі професійної педагогіки і методики професійного навчання у вищій школі; логіко-структурний аналіз – для визначення суті й структури понять «професійна компетенція» і «професійна підготовка майбутніх суднових механіків до практичних дій на судні», обґрунтування організаційно-педагогічних умов означеної підготовки); емпіричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду практичної підготовки майбутніх судномеханіків); експериментальні (самооцінювання – для осмислення результатів професійної підготовки до взаємодії у складі екіпажу судна в умовах небезпечних та аварійних ситуацій). Результати: розроблено та впроваджено в освітній процес організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності у майбутніх суднових механіків, що сприяє побудові у вищому морському закладі освіти ефективної індивідуальної освітньої траєкторії та забезпечує безперервність професійного розвитку майбутніх фахівців. Висновки: доведено, що впровадження в освітній процес організаційно-педагогічних умов здобуття професійних компетенцій майбутніми судновими механіками у процесі вивчення освітньої компоненти «Морська інженерна практика», надало можливість студентам перейти до освоєння фахових дисциплін на більш високому рівні, про що свідчать дані незалежного тестування. Результативність розроблених організаційно-педагогічних умов підтверджують також результати виконання студентами контрольних робіт на міжкафедральному семінарі.
46
Боднарук, І. М. "ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ВМІНЬ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 24–33. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-24-33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається процес формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів під час вивчення студентами різних фахових музичних дисциплін. Досліджуються погляди науковців щодо визначення сутності та змісту поняття «художньо-педагогічний аналіз», його впливу на розвиток музичного сприймання школярів.
Визначаються основні педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню у майбутнього фахівця вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів. До таких умов віднесено: забезпечення ґрунтовної музично-теоретичної підготовки студента; засвоєння студентом методичних знань щодо особливостей музичного сприймання учнів і специфіки організації з ними процесу слухання музики; професійно-педагогічну спрямованість викладання фахових музичних дисциплін; постійне закріплення набутих студентом вмінь у практичній діяльності.
Описуються основні форми роботи, які формують у майбутніх фахівців вміння художньо-педагогічного аналізу музичних творів. Виділяються найбільш типові недоліки при написанні студентами анотацій та здійсненні усного аналізу музичних творів під час аудиторних занять і проходження різних видів педагогічної практики. Наголошується на тому, що формування у студента вищезазначених вмінь має здійснюватися систематично протягом усього періоду навчання у закладі вищої освіти.
47
Діденко, Олександр, та Дмитро Ткачук. "ЗМІСТ І МЕТОДИКА ФОРМУВАЛЬНОГО ЕТАПУ ЕКСПЕРИМЕНТУ З ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ІНСПЕКТОРІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСІБ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.693.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено зміст та методику проведення формувального етапу експерименту з формування професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів. Автором визначені педагогічні умови формування такої готовності, а саме: впровадження у процес підготовки інспекторів прикордонної служби інформаційно-комунікаційних технологій; застосування тренінгових методик для розвитку професійно важливих якостей, необхідних для здійснення ідентифікації; підготовка інспекторів прикордонної служби до професійної комунікації з особами під час процедури паспортного контролю першої та другої ліній у пунктах пропуску через державний кордон, тобто до належних дій у різних ситуаціях спілкування; прилучення прикордонників до європейських цінностей прикордонної служби та здійснення ідентифікації. Кожна педагогічна умова наповнена конкретним змістом. Втіленням першої педагогічної умови було впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів, для чого автор пропонує розробити навчально-творчі завдання та інші матеріали, які б ураховували загальнодидактичні принципи навчання та передбачали комбінування традиційних форм і методів із застосуванням комп’ютерних технологій. Підвищенню ефективності виконання завдань сприятимуть малюнки, фотографії, зразки документів, використання мультимедійного обладнання. Застосування тренінгових методик для розвитку професійно важливих якостей, необхідних для здійснення ідентифікації та використання моделей ситуації професійного спілкування як системи взаємин, доводить другу та третю педагогічну умови. Реалізація четвертої умови передбачала основні заходи щодо формування в інспекторів уявлень про цінності прикордонної служби. Цьому сприяє вивчення таких навчальних дисциплін, як “Тактика прикордонної служби”, “Прикордонний контроль”, “Технічні засоби охорони державного кордону”, “Адміністративне провадження”, “Основи ділового спілкування”, “Етика професійної діяльності прикордонників”, “Антикорупційне законодавство”, для чого було здійснено відбір навчального матеріалу з урахуванням можливостей матеріалу для актуалізації особистого досвіду прикордонників, відповідності ситуацій щодо набуття слухачами морально-духовного досвіду.
48
Стрілець, Олександр. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ ЗА ДУАЛЬНОЮ ФОРМОЮ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 2, № 23 (4 жовтня 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.19-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження визначається необхідністю приведення рівня професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі у відповідність до вимог сучасного ринку праці. Мета: обґрунтування педагогічних умов професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі за дуальною формою здобуття освіти. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел – для з’ясування рівня дослідженості проблеми; порівняння – з метою вивчення наукових підходів до розв’язання проблеми; систематизація – для обґрунтування його структурних компонентів. Результати: педагогічні умови професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі за дуальною формою освіти розглядаємо як сукупність обставин, пов’язаних із організацією освітнього процесу в закладі П(ПТ)О і тим зовнішнім освітнім середовищем, у якому відбувається пізнавальна, навчальна й виробнича діяльність здобувачів освіти, спрямована на формування в них професійних знань, умінь і навичок та розвиток професійної компетентності; визначено такі педагогічні умови (формування позитивної мотивації до практико-орієнтованого професійного навчання; оновлення змісту професійно-практичної підготовки з урахуванням вимог підприємств-партнерів; використання активних методів та інноваційних освітніх технологій; проведення семінарів і тренінгів для наставників з виробництва). Висновки: запропоновані педагогічні умови професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі за дуальною формою освіти сприяють формуванню професійної компетентності кваліфікованих робітників машинобудівної галузі; впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників має стратегічне значення для розвитку країни.
49
Mуhailyshyn, Halyna, та Myroslava Dovga. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБОТИ З МОЛОДИМИ СІМЯМИ: ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА". Освітні обрії 49, № 2 (27 грудня 2019): 75–77. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.75-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціальний працівник у своїй професійній діяльності має досконало володіти законодавчими актами і застосовувати їх для обслуговування та захисту населення чи окремих груп клієнтів щодо подолання і виходу з кризових ситуацій. Робота соціального працівника є спеціалізованою діяльністю, де фахівець має оперувати знаннями з психології, соціології права, знати психіатричні дисципліни та вміти вийти з кризових ситуацій груп населення. Для цього потрібно мислити на творчому рівні, бути відповідальним і приймати відповідальні рішення, спілкуватись з людьми та відчувати їхню проблеми із самої душі і своїми знаннями знаходити вихід з будь-якої складної ситуації. Адже для соціального працівника у професійній діяльності оперувати знаннями з різних галузей є одним з основних інструментів успішної роботи з клієнтами. Тому сучасний стан суспільних відносин вимагає від майбутнього соціального працівника бути не просто підготовленим до обраної діяльності, а саме професійно підготовленим у закладі вищої освіти. А для того щоб така підготовка була дійсно професійною вона має здійснюватися за певними організаційно-педагогічними умовами, що є взаємопов’язаними між собою, випливають одні з одних та є невіддільними один від одного. Тому нами розглянуто та аналізовано різні концептуальні визначення поняття «педагогічні умови» та «організаційно-педагогічні умови». Сформульовано власні поняття «педагогічних умов», «організаційно-педагогічних умов» та «організаційно-педагогічних умов для професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з молодими сім’ями». Також виділено комплекс організаційно-педагогічних умов для професійної підготовки майбутніх студентів як майбутніх соціальних працівників у роботі з молодими сім’ями.
50
Buchkivska, Galyna. "Організаційно-педагогічні умови реалізації системи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва". Педагогічний дискурс, № 25 (15 листопада 2018): 50–62. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.25.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено організаційно-педагогічні умови, які сприяють ефективній реалізації педагогічної моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва. Відібрано традиційні та інноваційні форми, методи і засоби навчання, впровадження яких сприяло глибокому розкриттю змісту інформаційно-пізнавального матеріалу, стимулюванню творчої активності, підвищенню мотивації студентів до вивчення народного декоративно-ужиткового мистецтва, використанню його виховного та культурно-освітнього потенціалу у майбутній професійній діяльності.
Розроблено методичні поради щодо створення організаційно-педагогічних умов для ефективного функціонування системи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва, а також інструментарій для комплексного діагностування рівня готовності студентів до творчої художньо-трудової та професійної діяльності в початковій загальноосвітній школі.