Статті в журналах: "Умови вступу в шлюб"

1

Dubravska, N., та E. Machushnyk. "Система мотивації вступу до шлюбу сучасної молоді". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, № 3 (10 листопада 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток мотивації до створення сім’ї напряму залежить від багатьох соціальних, економічних, політичних факторів. Актуальність дослідження мотиваційної спрямованості сучасної молоді до вступу у шлюб пов’язана з тим, що сім’я є певним осередком впливу на особистість. Для створення гармонійної сім’ї необхідним і цілком виправданим є врахування системи чинників, які допомагають будувати взаємини подружжю на взаємній повазі один до одного. Зрозуміло, що чим конкретнішим і чіткішим є образ сім’ї у свідомості осіб, що вступають у шлюб, тим гармонічнішими є стосунки у самій сім’ї. У статті наведені дані емпіричного дослідження, які визначають основні фактори, якими керуються молоді люди при вступі до шлюбу. Встановлено, що в цілому досліджувані розуміють власну відповідальність перед шлюбом та прагнуть встановити гармонійні стосунки із партнером у майбутньому. За результатами проведеного емпіричного дослідження нами виявлено, що молодь при укладанні шлюбу керується, насамперед, духовними мотивами. Саме це свідчить про готовність до створення сім’ї, яка базується на взаємній любові та прийнятті всіх слабких і сильних сторін партнера. Водночас, дослідження виявило достатню зрілість суджень значної кількості молодих людей, які стоять на шляху вибору шлюбного партнера. Важливою складовою щасливого шлюбу, на їх думку, є задоволення шлюбним партнером значимих потреб іншого. Зрозуміло, що при взаємодії один з одним слід орієнтуватися не лише на свої власні потреби, а й на потреби свого партнера. Саме це, на думку респондентів, є основною детермінантою гармонійного шлюбу. Під час дослідження було проаналізовано рівень сформованості життєвих цінностей молодих людей. Пріоритетними виявились цінності «розвиток себе», «духовне задоволення», «власний престиж» та «матеріальний стан». Цінності «збереження індивідуальності» і «креативність» у переважаючої кількості молодих людей відповідають низькому рівню сформованості. Проведення кореляційного аналізу дозволило виявити позитивний кореляційний зв'язок між «духовними потребами» і «любов’ю», «економічними мотивами» і цінністю «матеріальний стан» у досліджуваної категорії осіб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Yatsina, O. F. "Сім'я, шлюб, партнерство, батьківство в постмодерних координатах". Проблеми політичної психології 18 (10 грудня 2019): 279–89. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol18-year2016-1.

Повний текст джерела

Анотація:

У теоретичній частині статті аналізуються різні підходи до розуміння понять, якими дослідники пояснюють зміни, що відбуваються в сучасному постнекласичному світі. Зокрема, увага поширюється на опис представлених у цій реальності соціально-психологічних практик як способів особистісного життєконструювання, пов’язаних з власною інтерпретацією соціальності і пошуком власних ідентичностей, як це легітимується постмодерном. Названо причини, що актуалізують аналіз змісту понять “сім’я”, “шлюб”, “партнерство”, “батьківство”. Наголошується, що важлива роль у розумінні практик належить габітусу як системі набутих індивідом схем сприймання, оцінювання, діяння, які структурують практики, генерують їх в умови соціальної реальності і в такий спосіб відображаються як реконструкції/конструкції габітусу сім’ї, шлюбу та батьківства. З’ясовано, що габітус змінюється, трансформуючись у конститутивне начало інших практик, які не вписуються в дискурс традиційної сім’ї, шлюбу, батьківства. За сигнал змін габітусу визнається полідискурсивний простір, що виконує функцію смислового поля для конструювання практик і конституювання оновлених ідентичностей. Контент-аналіз емпіричної частини виявив, що в уявленнях респондентів про сім’ю та шлюб представлено здебільшого реконструкції, запропоновані модерном, тоді як партнерство конструюється на інших критеріях соціальної реальності. Так, у побутовому дискурсі уявлення про сім’ю, шлюб, батьківство ґрунтуються на традиційній парадигмі цінностей, де критеріями вибору практик є: любов – офіційні стосунки – довіра – взаєморозуміння – підтримка – діти – щаслива родина. Тоді як практики партнерства конструюються на інших критеріях: рівність – інтимність – секс – симпатія, захопленість – свобода, тобто мають інші принципи організації, відмінні від традиційного структурно-функціонального устрою шлюбу та сім’ї. Робиться висновок про важливість результатів асоціативного емпіричного експерименту, які ілюструють різне розуміння практик повсякденного життя, оскільки називання асоціацій, пов’язаних із сім’єю, шлюбом, батьківством, партнерством, є основою для розрізнення і виділення їх сутності як соціально-психологічних понять. Ключові слова: практика, постмодерн, габітус, сім’я, шлюб, батьківство, партнерство, ідентичність, трансформація

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Редактор, Технічний. "ОКРЕМІ ПИТАННЯ ВСТУПУ НА ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, № 29 (26 січня 2022): 108–13. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.722.

Повний текст джерела

Анотація:

Зарубіна І. Н. Окремі питання вступу на державну службу. – Стаття. Стаття присвячена актуальним питанням вирішення кадрової ситуації, пов’язаної зі вступом на державну службу для посад державної служби категорій «Б» і «В». За ре- зультатами опрацювання нормативно-правових актів, які регламентують порядок вступу на державну службу, окремих прикладів їх практичного застосування окреслено порядок і механізм добору на вакантні посади державної служби на період дії карантину шляхом проведення співбесід із визначеними суб’єктом призначення посадовими особами й укла- дення контракту про проходження державної служби на період дії карантину. Разом із цим зазначено про фактори, які впливають на проведення конкурсів на зайнят- тя вакантної посади державної служби в державному органі за наслідками прийняття Зако- ну України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади». Окремо проаналізовано умови й можливі фактори, які ускладнюють отримання Держав- ного сертифіката особами, що мають намір взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад у державному органі. Розглянуто рівні володіння державною мовою за трьома загальними рівнями навичок: початковий рівень А, середній рівень В і рівень вільного володіння мовою С. Наголошено на необхідності підтвердження рівня вільного володіння мовою першого (C1) або другого ступеня (C2) із метою дотримання положень чинного законодавства Укра- їни про державну службу під час прийняття рішення про участь у конкурсному відборі на вакантні посади державного органу. За наслідками проведеного дослідження запропоновано можливі шляхи розв’язання проблемних питань, які виникають під час вступу на державну службу. Окремо звернуто увагу на необхідність внесення відповідних змін до чинного законодавства України, що регламентують вказані питання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Слободянюк, Анатолій, та Лариса Косарєва. "ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (НА МАТЕРІАЛАХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 89–94. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.89-94.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження особистісних ресурсів студентської молоді зумовлюється особливостями соціальних, економічних, культурних процесів, характерних для суспільства. Умови конкуренції вимагають від людини вміння пристосовуватися до нових реалій та досягати успіху як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті Здатність ставити перед собою реальні цілі, мобілізувати свої сили й можливості для їх досягнення стає неодмінною складовою життєдіяльності людини в сучасному соціумі. Аналізуються мотиви студентів щодо вступу до Вінницького національного технічного університету (далі: ВНТУ) та їх уявлення щодо життєвої позиції та позитивних очікувань від майбутнього. Представлено емпіричний матеріал, зібраний у 2012–2016 рр., результати аналізу якого свідчать про те, що до п`ятірки головних мотивів вступу молоді до закладу вищої освіти належать: «бажання стати спеціалістом вищої кваліфікації», «прагнення до особистісного розвитку», «бажання розвивати свої здібності», «прагнення до самореалізації», «можливість знайти пристойну роботу». Отримані результати дали змогу зробити певні висновки: сучасні студенти хочуть «знайти пристойну роботу», бажають «отримувати знання й робити відкриття», прагнуть до творчості. На сьогоднішній день учнівська і студентська молодь якісно змінилася, що актуалізує питання нового стилю мислення, вивчення чинників соціалізації студентства. Дані теоретичної розвідки дали підстави зробити висновок про те, що визначені особистісні ресурси та пріоритетні мотиви вступу студентів до ВНТУ можуть сприяти досягненню успіху, здоровій поведінці, психологічному благополуччю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Гнидюк, Олександр, та Христин Мороз. "ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: РІВНІ УМОВИ ДЛЯ СЛУЖБИ ТА ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАННЯХ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 160–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-36.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто систему гендерної рівності в сучасній армії, досліджено розвиток фізичної підготовки в Національної академії ДПСУ та проведено порівняльну характеристику з іншими правоохоронними органами стосовно впливу на гендер та рівних умов для несення служби військовослужбовцями, виходячи з цього поставленні для з’ясування наступні завдання. З’ясовано, що протягом останнього десятиліття гендерна рівність стає все більш актуальною проблемою для армії. Це завершилося у 2018 році, коли було знято обмеження для жінок, які служать у фронтовій піхоті та спецпідрозділах ближнього бою. Провівши аналіз літератури, законодавства України та міжнародних нормативно-правових документів встановлено, що кожна жінка, як і чоловік має право обирати професію та реалізовувати себе у будь-якій сфері , головне бути впевненим в своїх силах та віддаватись своїй справі повністю. Військова форма, зброя, залізна дисципліна та чітке виконання наказів – це звичайні атрибути професії, притаманні для людей у погонах. Жінок, що свідомо пов’язують своє життя із армією стає дедалі більше. Гендерний підхід у військовій сфері притаманний усім країнам-членам НАТО. Альянс допомагає українській державі з імплементацією національного плану дій щодо резолюції ООН 1325. Цей міжнародний документ забезпечує активну участь жінок у військових і миротворчих процесах. У ДПСУ досить великий відсоток персоналу складають жінки, понад 25 % жінок проходять військову службу в прикордонному відомстві, з яких близько 12% складає офіцерський склад. Для того, щоб дослідити дане питання, було проаналізовано вже опубліковані праці з цього питання , а також проведено аналіз щодо вимог фізичної підготовки. Виходячи з проведеного аналізу, метою дослідження визначено, дослідити та вдосконалити систему гендерної рівності в сучасній армії та розвиток фізичної підготовки, Завдяки проведеному дослідженню, ми довели, що повинні висуватись рівні умови для несення служби та вступу до ВВНЗ жінок та вдосконалення системи фізичної підготовки, яка на даних момент є на етапі реформації. Перспективи подальших досліджень полягають у дослідженні та узагальненні досвіду реалізації гендерної політики країн Європи, порядок проходження служби в військових формуваннях та правоохоронних органах жінками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Бакалова, А. В., Г. М. Ткаленко, Н. В. Грицюк, О. А. Дереча та Д. С. Щепанівський. "ФЕНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СМОРОДИНОВОЇ ВУЗЬКОТІЛОЇ ЗЛАТКИ В НАСАДЖЕННЯХ СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати наукових досліджень фенологічного розвитку вузькотілої златки у смородиновому агроценозі Полісся України. За проведеним аналізом багаторічної динаміки розви-тку вузькотілої златки побудовано фенологічний календар, який чітко передбачає період прояву най-більшої шкідливості цього фітофага, що переважно припадає на 2–3 декаду червня місяця. За біоло-гічним розвитком смородинова вузькотіла златка зимує у стадії личинки в пагонах куща смородини і відноситься до небезпечних приховано-живучих шкідників. У процесі експерименту за перетворен-ням личинки в лялечку спостерігали лише у другій половині травня місяця. Жуки нового покоління завдовжки 6–8 мм, зеленуваті за забарвленням, з’являлися в кінці другої декади травня місяця. Про-тягом 3-х років досліджень смородинової вузькотілої златки значних відхилень у метаморфозі фі-тофага не спостерігалося. Статевий шлюб фітофага тривав з третьої декади травня по першу декаду червня місяця. У результаті досліджень доведено, що при пошкодженні молодих гілок смороди-ни фітофагом, відбувається негативний вплив на продуктивність рослин. За умови середньої заселеності смородини чорної (4−5 балів) вузькотілою златкою маса 100 ягід сортів Титанія, Сюїта Київська зменшу-ється в 1,3 раза, Аметист – 1,2 раза, Черешнева і Чернеча – 1,4 раза. У разі заселеності рослин смородини вузькотілою златкою у 8–9 балів маса 100 ягід зменшується від 2 до 3 разів. Суттєва негативна дія фі-тофага на життєдіяльність насаджень смородини чорної останніми роками за шкідливістю посі-дає одне з перших місць, при цьому значної шкоди завдають переважно личинки, знижуючи урожай-ність під впливом порушення нормального протікання фізіологічних процесів у рослини-господаря. Доведено, що личинки вузькотілої златки пошкоджують найбільш продуктивні гілки (2–3 роки), що дають основний урожай з куща.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Rastvorov, A. A., та I. A. Rastvorov. "ВМОТИВОВАНІСТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ У СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ВНЗ". Медична освіта, № 4 (2 жовтня 2018): 161–65. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9387.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – визначення існуючого ступеня мотивації та її компонент (досягнення, професійної орієнтації та афіляції), їх розвитку в процесі навчання студентів медичного ВНЗ І–ІІ рівня акредитації. Основна частина. Було проведено анкетування серед 95 студентів медичного ВНЗ на різних етапах навчання з урахуванням наявності досвіду роботи. За результатами оцінювання, було визначено низький, середній та високий рівні сформованості мотивації. При вступі до ВНЗ вмотивовані на отримання саме медичної спеціальності 50–60 % абітурієнтів, які не мають попереднього досвіду роботи. Проте майже всі студенти, що мали досвід практичної роботи, були вмотивовані на отримання саме медичної спеціальності. У процесі навчання відбувається розвиток як мотиваційної компоненти в цілому, так і її складових. За період навчання рівень мотивації у студентів зростає в 1,35–1,6 раза, і має залежність від наявності професійного досвіду. Мотивація до медичної діяльності на середньому та високому рівнях на період завершення ВНЗ сформована у 75 % студентів із обмеженим фаховим досвідом і в 90 % – за умови його наявності. Висновок. При відборі абітурієнтів до вступу до медичного ВНЗ необхідно враховувати не лише наявний рівень їх знань за загальноосвітніми предметами, але враховувати їх мотивацію до отримання медичної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

ГАПОНОВА, Валентина, та Ольга ЛЕМЕШКО. "ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 18–37. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.418.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний стан міжнародних зв’язків України у різноманітних сферах діяльності людства, прагнення до виходу у європейський простір, вступу до НАТО, сучасні військові виклики на сході України, політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують подальших трансформацій та розвитку у сфері вивчення іноземних мов. Статус англійської мови, як мови міжнародного спілкування, має тенденцію до постійного зростання. У контексті нових стандартів іншомовної підготовки курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – НАДПСУ) виникає нагальна потреба удосконалення формування професійної іншомовної комунікативної компетентності фахівця, який в ході виконання службових завдань, буде використовувати іноземні мови. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених методичним аспектам вивчення професійної термінології, необхідно констатувати факт, що термінології прикордонної служби, її лексико-семантичної особливості та методиці навчання термінологічним словосполученням увага майже не приділялась. Актуальність статті полягає у нагальній потребі володіння англійською мовою представниками Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), які виконують службове завдання у міжнародних пунктах пропуску через державний кордон, приймають участь у міжнародному співробітництві з колегами країн ЄС, США та іншими країнами. Комунікативна стратегія та здійснення комунікативних намірів може бути актуалізована за умови знання термінології та вживання лексики фахового характеру. У статті приділяється увага проблемам утворення термінологічних словосполучень, способам їх утворення, семантичній валідності термінів та оптимізації навчання курсантів застосовувати їх під час комунікації та перекладу. Визначення лінгвістичного слова «термін» представлене трактуванням семантичного значення цього поняття українськими вченими-термінознавцями. В статті описані умови формування комунікативої та перекладацької компетенцій у курсантів, професійна діяльність яких, пов;язана із застосуванням спеціальної термінології. Основний зміст дослідження акцентовано на асоціації англомовних прикордонних термінів з іншими словами, здатності їх комбінування, елементах компонування термінів, класифікації термінологічних словосполучень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

КАНІШЕВСЬКА, Любов. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО БАТЬКІВСТВА В СТАРШОКЛАСНИКІВ ІНТЕРНАТНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 171–82. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-171-182.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито особливості формування готовності до відповідального батьківства старшокласників інтернатних закладів, що зумовлені: 1) специфікою контингенту вихованців (соціальне сирітство, наявність деприваційного синдрому; відсутність можливості засвоєння позитивного соціального досвіду батьків); 2) особливостями організації життєдіяльності вихованців шкіл-інтернатів (вимушена адаптація до великої кількості однолітків; звуження діапазону статевих ролей); 3) урахуванням потенційних можливостей позаурочної діяльності інтернатних закладів; 4) сенситивністю раннього юнацького віку в контексті зазначеної проблеми (вироблення ідеалів жіночності та мужності, зверненість у майбутнє, побудова життєвих планів). Визначено структуру поняття «готовність до відповідального батьківства у старшокласників інтернатних закладів», що включає такі компоненти: когнітивний – знання основ законодавства про сім’ю та шлюб; знання про функції сім’ї; про сутність батьківства; усвідомлення значущості батьківства; знання та вміння з основ репродуктивної культури і сімейної педагогіки; емоційно-ціннісний – цінності, потреби, позитивні мотиваційні установки на створення сім’ї, народження дітей у майбутньому; збагачення емоційної сфери почуттями радості, любові, переживання за інших; поведінково-діяльнісний – вміння гармонійної взаємодії з іншими людьми; потреба у вдосконаленні себе як майбутнього батька/матері; вміння, спрямовані на збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я. Критеріями готовності старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів до відповідального батьківства визначено такі, які відповідають компонентам готовності до відповідального батьківства в зазначеного контингенту учнів, а саме: когнітивний (знання про функції сучасної сім’ї; щодо сутності відповідального батьківства; з основ репродуктивного здоров’я), емоційно-ціннісний (позитивні мотиваційні установки на створення сім’ї, на народження дитини у майбутньому; здатність до емпатії; потреба в спілкуванні та міжособистісній взаємодії), поведінково-діяльнісний (вміння гармонійної взаємодії з іншими людьми; набуття вмінь, спрямованих на зміцнення репродуктивного здоров’я; здатність до самовдосконалення себе як майбутнього батька/матері). Результати дослідження свідчать, що високий рівень готовності до відповідального батьківства виявили 25,8 % старшокласників інтернатних закладів; середній рівень – 34,4 %, низький рівень – 39,8 % . Ключові слова: готовність до відповідального батьківства, старшокласники інтернатних закладів, структура, критерії і показники готовності до відповідального батьківства, особливості формування готовності до відповідального батьківства, педагогічні умови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Потапенко, С. І. "ПУБЛІКАЦІЯ «ПРО ІСТОРИЧНУ ЄДНІСТЬ РОСІЯН ТА УКРАЇНЦІВ» У ЛІНГВОРИТОРИЧНОМУ РАКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 213–21. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Пропонована стаття розглядає російський варіант Інтернет-публікації В. Путіна «Про історичну єдність росіян та українців», спираючись на риторичні канони, які включають інвенцію (вибір теми й аргументів), диспозицію (лінеаризація відібраного змісту), елокуцію (словесна орнаментація змісту), перформацію (умови комунікації). На етапі інвенції встановлено, що ідея єдиного народу прийшла на зміну радянському штампу народи-брати, адже автор публікації має претензії до більшовиків, стверджуючи, що сучасна Україна – цілком і повністю дітище радянської епохи. Водночас відсутність у назві Інтернет-публікації референції до білорусів, попри їх неодноразову згадку в тексті, знижує статус цієї слов’янської нації. Виявлено, що в аспекті диспозиції аналізована публікація спирається на двокомпонентну модель, яка, крім вступу і висновків, включає секції нарації й спростування, що різняться задіяними мовними засобами. У перспективі елокуції пояснено, що імперське розуміння єдності відображено терміном «велика російська нація», а пострадянське – словосполученням «триєдиний народ», що у свідомості автора позначає осколок, який він хоче зберегти після розпаду колишньої імперії. Наративна секція Інтернет-публікації заповнена датами, цифрами і власними іменами, покликаними створити ефекти обізнаності й правдивості. У секції спростування переважають апелятиви у множині задля формування ефекту масовості подій, що використовуються задля аргументації, і безсуб’єктні висловлення, які можуть характеризувати кого завгодно і де завгодно. Доведена розпливчатість значення російських прикметників-характеризаторів «духовный», «грубый», «исторический», займенників «другие», «наш», «некоторые», конструкцій нечіткої семантики «раз за разом», «судя по всему». Показана контрпродуктивність вживання в сучасному контексті історизму «малоросcы» і неологізму «анти-Россия», адже останній суперечить заявленій на початку Інтернет- публікації ідеї єдності. У ракурсі перформації розкрито невідповідність деяких тверджень проаналізованої публікації ідеям соціолінгвістики про становлення національних мов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

ВОЛОШЕНКО, Марина. "УЯВЛЕННЯ МОЛОДІ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНЕ БАТЬКІВСТВО". Human Studies Series of Pedagogy, № 45 (9 грудня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена основним тенденціям і трансформаціям, що відбуваються в інституті сім’ї на тлі змін у традиційному уявленні про шлюб. Наведено визначення поняття «батьківство» різних авторів. Воно розглядається з погляду різних наукових підходів, які розкривають складну структуру організації феномену батьківства: системного та феноменологічного. Наводиться ряд критеріїв, згідно з якими можна визначити, якою мірою індивід готовий до батьківства. Порушується проблема усвідомленого батьківства, описуються висновки щодо результатів дослідження, присвяченого цьому питанню. Вивченню питання сімейних цінностей молоді, її життєвих цілей, ставлення до створення власної сім’ї та дітонародження був присвячений дослідницький проєкт, що включив опитування (анкетування) респондентів у віці 18–35 років. У результаті анкетування виявилося, що головною цінністю молодого покоління, на думку більше половини опитаних, є емоційне, насичене життя. Крім цього, актуальними цінностями молоді респонденти назвали матеріально забезпечене життя та розвиток, самовдосконалення. Найменш актуальнішою цінністю для молоді, на думку респондентів, виявилося створення власної сім’ї, народження дітей. Можливо, це пов’язано з тим, що для представників молодшого покоління респондентів названа цінність ще не є актуальною, оскільки вони дійсно зайняті роботою над іншими сферами життя, а для середнього покоління опитаних ця цінність неактуальна, оскільки багато хто з них уже створив свою сім’ю та народив дітей. У ході дослідження визначено позитивні та негативні сторони батьківства очима респондентів. З’ясовано ключові умови, необхідні респондентам для ухвалення рішення стати батьком. Наведені результати дають нам змогу підтвердити думку, що респонденти усвідомлюють труднощі, які можуть виникнути з появою дитини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Anokhin, Yevhen, Yurii Bobko, Oksana Matveiko, Ivan Pylepchak, Ihor Lototskyi та Maksim Kuznetsov. "Дослідження рівня мотиваційно-ціннісного ставлення курсантів до фізичного вдосконалення на початку навчання у військовій академії". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1(57) (31 березня 2022): 24–30. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2022-01-24-30.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Бойова діяльність (БД) військовослужбовців відноситься до дуже важких видів професійної діяльності (ПД), яка вимагає від них значних м’язових зусиль, прояву на високому рівні відповідних фізичних якостей, рухових навичок; підвищеної активності значної кількості різноманітних органів і систем; залучення до роботи великої кількості морфофункціональних і психічних структур організму людини. Це супроводжуєть- ся витратою такої кількості енергії, якої не здатні продукувати механізми енергозабезпечення організму більшості військовослужбовців, що призводить до швидкої втрати працездатності. Підвищення рухових спро- можностей і розширення функціональних резервів організму офіцерів до рівня, що вимагає БД, відбувається під час їх навчання в академії. А його підтримання є актуальним продовж всієї професійної кар’єри офіцера. Однак, одразу після випуску з академії фізична активність більшості офіцерів знижується, а разом з нею й їх фізична підготовленість. Враховуючи, що фізична підготовленість є фундаментом для всіх інших компонентів боєздатності військовослужбовців, актуальним є пошук шляхів забезпечення належного рівня ефективності фізичного вдоскона- лення офіцерів продовж всієї їх служби. Мета роботи – визначення рівня мотиваційно-ціннісного ставлення курсантів до фізичного вдосконалення на початку їх військової служби як умови і передумови доцільних систематичних занять ними фізичними вправами. Методи – аналіз та узагальнення наукових праць, опитуван- ня. Результати. Встановлено, що в структурі мотивації до фізкультурно-спортивної діяльності (ФСД) значної кількості курсантів на момент їх вступу до академії переважають гедоністичні мотиви, а метою їх занять спортом є розвага. Виявлено, що 60,2 % курсантів на початку навчання в академії мають низький рівень мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичного вдосконалення, якій характеризується неадекватністю оцінки своєї фізичної підготовленості, відсутністю бажання виявляти зусилля при виконанні рухової активності, що не дозволяє розраховувати на високу результативність фізичного вдосконалення. Висновки. Для підвищення ефективності фізичної підготовки офіцерів у військах потребує посилення формування в них мотиваційно- ціннісного ставлення до фізичного вдосконалення під час навчання в академії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гуцуляк, О. "Обов’язкова імунізація як умова доступу до закладів освіти: дискримінація чи законодавча вимога щодо реалізації права?" Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2021): 153–64. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2041.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано необхідність встановлення балансу між індивідуальним правом (інтересом) особи відмовитися від імунопрофілактики шляхом щеплень та загальним правом (інтересом) суспільства, інших осіб на санітарно-епідемічне благополуччя. Автор демонструє, що в контексті права на санітарно-епідемічне благополуччя варто розглянути імунопрофілактику як умову доступу до певних форм освіти. Доведено, що заборона відвідування закладів освіти і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, не може вважатися дискримінацією, а є особливою вимогою, передбаченою законом, щодо реалізації права на освіту. Такий висновок зроблено, по-перше, завдяки з'ясуванню, що право на освіту та його доступність не порушується з огляду на наявність різних форм отримання освіти; по-друге, з огляду на «тест на порівнюва-ність» (comparability test), «тест на виправданість» (justification test), «тест на пропорційність» (proportionality test). Також було доведено, що карта профілактичних щеплень не є лікарською таємницею і доступна медичним працівникам освітніх закладів. Запропоновано оновити законодавство у сфері громадського здоров'я, зокрема обґрунтовано необхідність уточнення нормативної вимоги надати інформацію про проведення щеплень як умови вступу до закладів освіти через недосконалості сучасної нормативно-правової регламентації зазначеного правила та задля забезпечення «колективного імунітету» як засобу превенції поширення інфекційних захворювань у дитячих колективах, отже, захисту дітей з реальними медичним протипоказаннями до вакцинації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Дурач, В. М., С. М. Осипенко та Л. Г. Ніколайчук. "ЗАКУПІВЛІ У ВІЙСЬКОВУ УСТАНОВУ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЛОГІСТИКИ". Підприємництво і торгівля, № 32 (20 грудня 2021): 17–25. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-32-03.

Повний текст джерела

Анотація:

Умови перших років дестабілізації ситуації на сході України, розгорнення повномасштабних військових дій засвідчили недосконалу здатність українських збройних сил, оборонного комплексу та українського уряду загалом здійснювати військові операції, а також якісно забезпечувати потреби фронту. Українська влада виявилась неспроможною спорядити сили ООС (операції об’єднаних сил) найнеобхіднішим, зокрема амуніцією, провіантом, зброєю, технікою. Відсутність зрозумілої схеми поставок матеріального забезпечення військовим вимагала формування військової логістики, першочерговими завданнями якої є налагодження вчасного та якісного забезпечення технікою, зв’язком, матеріально-технічними засобами та створення чинної інфраструктури, що забезпечуватиме успіх і тактичних, і стратегічних операцій. Нині напрям досліджень військової логістики є різновекторним: від моделей інтегрованої військової логістики ланцюга поставок, що об’єднує всю систему військової підтримки (систему тилового забезпечення, інформаційну та систему обслуговування військ), до взаємозв’язку між військовою і комерційною логістикою з точки зору їх цілей в управлінні ланцюгами поставок, яка об’єднує управління закупівлями, запасами, складуванням, транспортування, необхідні мережі, потік інформації, технології та управління безпекою. Збройні сили багатьох країн світу мають свої дослідні інститути, які працюють над винаходами логістики на користь армії, реагують на зміни ринку, користуються «цивільними» рішеннями, адаптуючи їх до своїх потреб. Однак не в Україні. Сьогодні, на порозі вступу до НАТО, Україна потребує глибокого вивчення та визначення напрямів покращення логістики збройних сил, особливо це стосується таких її складових частин, як речове забезпечення та процес закупівлі майна, тому існує нагальна потреба вивчення сучасного стану та обґрунтування пріоритетного розвитку логістики ЗС України. У сучасних умовах ведуться пошуки нових способів і форм матеріального забезпечення військ та змінюється законодавство щодо проведення закупівель речового та іншого майна у військових установах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Гуйван, Петро Дмитрович. "ТЕМПОРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИНИКНЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ". New Ukrainian Law, № 1 (30 березня 2022): 22–28. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Ця наукова робота присвячена дослідженню порядку укладення цивільного договору як визначального юридичного факту, що формує зміст правовідношення у вигляді суб’єктивних прав та юридичних обов’язків контрагентів. У статті увага приділена темпоральним чинникам такого процесу. Наголошується, що строки укладання договору – зустрічних договірно-процедурних дій щодо вироблення умов та юридичного оформлення договору як правового акта – мають організаційний характер. При цьому укладення договору шляхом вчинення певних дій встановлює також і часові межі його чинності, адже в цьому процесі визначається як період укладення, так і тривалість дії правочину. Підкреслюється, що визначений приватноправовими нормами порядок укладення договорів є встановленою юридико-логічною послідовністю стадій встановлення цивільних прав та обов’язків, здійснених на основі погоджених дій осіб, спрямованих назустріч одна одній та виражених у різноманітних способах узгодження змісту договору. Аналізуються темпоральні виміри подання пропозиції про умови договору (оферти) та механізми її погодження (акцептування). Окремо вивчений механізм вступу у договірні відносини, запроваджений чинним законодавством для господарюючих суб’єктів. У роботі здійснено порівняльний аналіз окремих договорів, виходячи з часу, коли починається їхня дія. Цей термін визначається або конкретним моментом, встановленим сторонами чи нормативно, або вчиненням певного правочину. Останні договори називаються реальними, і для набуття ними чинності закон передбачає необхідність передачі майна або вчинення якоїсь передбаченої дії. Обов’язок такої дії може обумовитися у правочині або він може з’явитися з моменту пред’явлення вимоги покупцем, коли контрагенти не визначили строк зобов’язання (ч. 2 ст. 530 ЦКУ). Таким чином, часові координати вчинення тих чи інших дій є визначеними. Недотримання цих вимірів тягне неукладеність правочину, а тому і невиникнення відповідних прав та обов’язків. При цьому тією чи іншою мірою присутня вказівка на час реалізації закладених прав та виконання обов’язків. Якщо час здійснення суб’єктивного права не вказаний конкретно, зобов’язання діє протягом чинності договору або в розумний строк.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Козьменко, О. І. "НЕТРАДИЦІЙНІ СТУДЕНТИ ЗВО США". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 112–21. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-112-121.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема визначення характеристик сучасних американських студентів. Демографічні зміни США 1970–х років сприяли появі нового студентського контингенту. Якщо до того часу ЗВО мали здебільшого справу з тими студентами, хто закінчили навчання в школі й одразу вступили до університету або коледжу, присвячували увесь час виключно навчанню (не працювали) і не мали фінансових труднощів, то зараз такі студенти складають лише чверть контингенту здобувачів вищої освіти. Тобто освітяни працюють здебільшого зі студентами, які мають певні відмінності, порівнюючи з традиційними студентами. Така категорія отримала назву «нетрадиційні студенти». На початку ХХІ століття з’являється низка досліджень, які визначають особливості цієї категорії студентів і доводять користь використання їхнього досвіду. У статті аналізуються наукові пошуки представників американської педагогіки, наводяться погляди щодо визначення категорії «нетрадиційні студенти». Спочатку до таких студентів відносили тих, кому на момент вступу до ЗВО було понад 24 роки, хто не мешкав у гуртожитку й не навчався на денній формі навчання. Поступово це визначення змінювалося, й науковці на початку ХХІ століття доповнили його сьома різними характеристиками. З’явилися три категорії нетрадиційних студентів за ознаками кількості наявних характеристик. Але не всі освітяни визнавали цю проблему, й довгий час ставлення до таких студентів демонструвало кілька різних підходів, які наводяться у статті. Останнім часом значно поширилося визначення нетрадиційних студентів, і зараз науковці вважають, що вони, крім визначених ознак, можуть бути «представниками першого покоління», особами з низьким соціально-економічним статусом, представниками етнічних меншин, іммігрантами тощо. Отже, у сучасній вищій освіті зараз переважають студенти, які мають певну кількість нетрадиційних характеристик, тому американським ЗВО вкрай необхідно надати увагу цим студентам та створити умови досягнення успіху.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Шевченко, Анатолій, Сергій Кудін та Дмитро Шевченко. "ОСОБЛИВОСТІ ДЖЕРЕЛЬНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ УКЛАДАННЯ ТА РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ В УКРАЇНІ У ХVІІІ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ." InterConf, 22 січня 2022, 430–42. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2022.045.

Повний текст джерела

Анотація:

Дана стаття присвячена дослідженню та комплексному аналізу правового звичаю як основі укладення та розірвання шлюбу в Україні XVIII – на початку XX ст. З урахуванням доктринального дослідження констатовано, що давньослов’янські уявлення про шлюб як про договір між батьками нареченого і нареченої були досить неоднозначні, адже батьківський авторитет і батьківське слово продовжувало залишатися у більшості першою і останньою умовою при вирішенні питання про укладення шлюбу, але, тим не менш, дія окремих указів, які стали прийматися у XVIII ст. стало одним з кроків, спрямованих на захист дітей від батьківського свавілля у родині. Вказано, що у XVIII ст. принципам Кормчої книги, шлюбу передували заручини ‒ угода, під час якого батьки нареченої і нареченого домовлялися про укладення шлюбу і домовлялися про придане. Акт заручин оформлявся спеціальним записом. На випадок порушення обіцянки одружитися встановлювалася неустойка, що досягала іноді значних розмірів. Одночасно священик робив вінцевий запис, який необхідно було пред'явити під час вінчання. Для першочергового вирішення в сфері сімейно-шлюбних відносин Петром I було обрано два завдання: позбавлення окремих застарілих пережитків зобов’язань у сфері майна та ліквідація релігійної обов'язковості церковних доручень. Акцентовано увагу на тому, що саме метричні книги були аж до XX ст. на українських землях були єдиним достовірним джерелом встановлення року народження, числа народжених та померлих, наявності факту вінчання і кількості раз вступу однією особою в шлюб і без них неможливо було дотримання цілого ряду умов укладення шлюбу. Тому парафіяльні священики не поспішали міняти свої звички, і у XVIII ст. з’явилися обставини, які породжували відступ від основного правила укладення шлюбу ‒ церковного вінчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

TROYAN, SERHIY. "ІМПЕРІЯ ОТТО ФОН БІСМАРКА: ПРИЧИНИ І ПОЧАТОК НІМЕЦЬКОЇ КОЛОНІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ (1871 – 1885)". FOREIGN AFFAIRS, 2020, 31–35. http://dx.doi.org/10.46493/2663-2675-2020-5-6-5.

Повний текст джерела

Анотація:

В останні десятиліття 19 століття Німецька імперія зіграла значну роль у формуванні та розвитку колоніалізму як складного міжнародного історичного явища, що вимагало глибокого наукового аналізу. Однак не всі його аспекти були розроблені сучасною наукою. Метою наукової розвідки є узагальнення основних соціально-політичних та економічних обставин та причин переходу кайзерівської Німеччини на офіційні кроки у боротьбі за колонії. Зростаючий інтерес Бісмарка та німецького уряду до колоніального питання, підтримка планів і дій німецького капіталу на колоніальній арені показали, що ідеологія німецького колоніалізму дедалі більше набуває офіційного характеру державної політичної доктрини. Він базувався на принципі зміцнення внутрішніх та міжнародних позицій кайзерівської Німеччини, підтриманих імперським урядом. Для цього їй потрібні були колонії. Колоніальна пропаганда та колоніальні ідеї стали невід’ємною частиною ідеології німецького колоніалізму. Вони безпосередньо сприяли вступу Німеччини до офіційних колоніальних анексій в середині 1880-х років. Роль справжнього організаційного центру колоніального пропагандистського руху зіграв Німецький колоніальний союз, створений в 1882 р. Він покладався на підтримку найвпливовіших соціальних сил та німецького уряду. До середини 1880-х років німецьке суспільство було ідеологічно підготовленим до вступу країни в закордонну колоніальну експансію. Існували основні організаційні умови для успішної колоніальної політики, що виявилося у формуванні та діяльності відповідних товариств, спілок, організацій, місій. Уряд був готовий проводити активну колоніальну політику, вибравши для початку сприятливе міжнародне середовище. У 1884-1885 рр. Німецька імперія офіційно оголосила свої колонії територіями в Африці (Ангра-Пекена, Південно-Західна Африка, Того, Камерун) та Океанії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Бороденко, О. А., та Р. А. Сітарчук. "ШЛЮБОРОЗЛУЧНІ УМОВИ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДОТРИМАННЯ СЕРЕД УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО НАСЕЛЕННЯ (ДРУГА ПОЛОВИНАXVIII — ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ СТ.)". Сторінки історії, № 53 (22 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5244.53.2021.248440.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження — проаналізувати особливості законодавчого регулювання шлюборозлучних умов та їхнього дотримання серед українського православного населення другої половини XVIII — першої половини ХІХ ст. Дослідження здійснено на матеріалах процесуально-юридичних, директивно-розпорядчих документів із застосуванням загальнонаукових (аналіз, синтез, конкретизація, верифікація) та спеціально-історичних (критичного аналізу та «деконструкції» джерел) методів. Наведені приклади родинного життя окремих шлюбних пар сприяли «олюдненню» фактологічного матеріалу. Розлогий масив актових документів, застосування різних методологічних підходів в опрацюванні джерел сприяли новому вивченню та осмисленню окремих шлюборозлучних практик у середовищі українських православних парафіян визначеного хронологічного періоду. У результаті дослідження розкрито кілька умов, за яких відбувалося розірвання подружнього життя. Визначено, що за патріархально-патерналістського суспільства заміжні жінки були беззахисні перед проявами чоловічого насилля, що й унеможливлювало реалізацію прав жіноцтва на розлучення. Заслання до Сибіру одного з подружньої пари давало змогу іншому припинити дію шлюбу та створити нову сім’ю. У церковно-статистичній документації такі особи, які виявили бажання повторно вінчатися, мали відповідні позначки. Ключові слова: православна парафіяльна громада, сім’я, судовий документ, цивільне законодавство, шлюборозлучна умова, шлюб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Умови вступу в шлюб"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями