Статті в журналах з теми "Українська школа"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Українська школа.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Українська школа".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Антонюк, Галина. "Роль трансферних процесів у становленні української освітньої моделі в період раннього модерну". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 188–98. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Українська школа, початок якої сягає ранніх періодів історії (ХІ–ХІІ ст.), у всі часи свого становлення була відкритою до надбань інших культур. Активне засвоєння елементів іншої культури в українській освіті відбувалося в період XVI–XVIІІ ст., коли більшість етнічних українських земель опинились у чужому державному утворенні – Речі Посполитій. Підпадання під силове поле іноземної культури зумовило зрушення в тогочасній суспільній свідомості, що, в першу чергу, відобразилось у культурно-освітніх рухах. На прикладі навчальних закладів, які діяли на території України в період раннього модерну (Острозький культурно-освітній центр, братські школи, Києво-Могилянська академія), у статті проаналізовано трансфер західноєвропейських освітніх форм у вітчизняний освітній простір. Становлення власної школи відбувалося у непростих умовах конфронтації двох культурно-освітніх традицій: греко-слов’янської (візантійської) із західноєвропейською з посиленням останньої внаслідок потрапляння етнічних українських територій до складу Речі Посполитої. Трансфер західноєвропейських освітніх зразків уможливив розвиток української школи через синтез східних і західних культурно-освітніх традицій, які найвиразніше прослідковувалися в діяльності Києво-Могилянської академії. Успішний досвід Києво-Могилянської академії був використаний українською освітою та педагогікою у наступну часову епоху.
2
КНИШ, Світлана, та Олександра Корвегіна. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ НА ЗАНЯТТЯХ АНАТОМІЇ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 284–90. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-284-290.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Головна мета Нової української школи – створити належні умови навчання дітей у школі, сприятливу атмосферу, організувати цікаву та змістовну навчальну діяльність, зробити процес навчання захоплюючим та бажаним. Саме тому вчитель біології має змінити підходи до викладання свого предмета, використати такі форми та методи навчання, щоб кожен учасник освітнього процесу перейшов від запам’ятовування фактів та матеріалу до набуття ключових компетентностей. У статті узагальнено результати досліджень упровадження сучасних технологій під час підготовки майбутніх учителів біології на заняттях з анатомії згідно з вимогами Нової української школи. Ключові слова: Нова українська школа, ключові компетентності, методична підготовка, сучасні технології, вчителі біології.
3
Островська, Маріанна. "ІННОВАЦІЙНО-ГУМАНІСТИЧНА ПЕДАГОГІКА В.СУХОМЛИНСЬКОГО І РОЗБУДОВА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 208–18. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.411.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються концептуальні педагогічні ідеї Василя Сухомлинського і актуальні проблеми підготовки вчителів початкових класів до реалізації основних завдань Концепції «Нова українська школа», у контексті Державного стандарту початкової освіти та нового Професійного стандарту вчителя. Показано, що підготовка компетентного вчителя і його ефективна інноваційно-гуманістична освітня діяльність у школі є одним з провідних завдань реформування освіти в Україні. Наголошується, що у процесі реформування освітньої системи, підготовки вчителя нової початкової школи, в освітній діяльності закладів вищої освіти педагогічного спрямування, доречно використовувати новаторську педагогічну спадщину В.Сухомлинського, насамперед його ідеї щодо покращення ефективності навчання, виховання і особистісного розвитку учнів та організації освітнього процесу в сучасній школі. Сучасна реформа освіти у рамках Концепції «Нова українська школа» та прийнятих інституційних документів на її виконання, сприяють більш широкому використанню гуманістичних педагогічних ідей визнаного українського вченого В.Сухомлинського як складових сучасного інноваційного освітнього процесу, який проводять заклади вищої освіти здійснюючи підготовку майбутніх учителів початкової школи.
4
Чаговець, А. І. "ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ УЧИТЕЛІВ ІЗ БАТЬКАМИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 229–38. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-229-238.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено історіографічний дискурс проблеми взаємодії учителів із батьками молодших школярів. Важливість проблеми взаємодії учителів із батьками молодших школярів окреслена в працях класиків педагогічної думки, визначена сучасними науковцями, педагогами-практиками, нормативно-правовою базою та вимогами суспільства, що й підкреслює її актуальність. Сім’я та школа – два суспільних інститути, на яких покладено обов’язок виховувати особистість. Визнаючи школу провідною ланкою у розвитку особистості, треба зазначити, що без співпраці з сім’єю, ефективність цього процесу буде низькою. Визначено, що школа ХХІ століття – це відкрита виховна система, орієнтована на модернізацію і урізноманітнення сімейно-шкільної взаємодії. Щоб забезпечити системність і послідовність процесу формування педагогічної культури батьків важливо уже з першого року навчання і виховання дітей у школі зробити батьків співучасниками педагогічного процесу, на це орієнтована Нова українська школа (НУШ). З’ясовано, що в сучасному суспільстві посилюється увага до проблеми взаємодії сім’ї і школи, учені розробляють і реалізують комплексні цільові програми задля підвищення значущості її впливу на виховання дітей, що стимулює потребу молодих батьків бути активними учасниками педагогічного процесу в закладі загальної середньої освіти, особливо в початковій школі. Результати аналізу психолого-педагогічної та наукової літератури засвідчують, що взаємодія учителів та батьків молодших школярів, їх об’єднані зусилля та співпраця сприяють забезпеченню всебічного та гармонійного розвитку особистості.
5
Chernov, Borys. "РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (БЕРЕЗЕНЬ 1917 – КВІТЕНЬ 1918 РР.)". Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 63–75. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-63-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання розвитку освіти в період Української націонал-демократичної революції (1917–1918 рр.) не знайшло достатнього висвітлення у працях вітчизняних дослідників. З початком Української національно-демократичної революції 7 березня 1917 р. була створена Українська Центральна Рада (УЦР), а 6-8 квітня відбувся Український національний конгрес, який переобрав УЦР як національний орган і затвердив створення «Товариства шкільної освіти на чолі з професором І. Стешенком, яка виробила принципово нові зміст, методи і форми організації навчання, українізувала освітні заклади і розпочала перепідготовку і підготовку нових кадрів. 18 березня 1917 р. УЦР відкрила у Києві першу українську гімназію, у всіх школах Київської округи увела навчання українською мовою, у вищих школах засновано кафедри української мови, літератури та історії. У квітні провела Всеукраїнський педагогічний з’їзд, який прийняв рішення; «школи повинні українізуватися поступово, згідно вимогам педагогічного такту». З’їзд створив Головну українську шкільну раду і Всеукраїнську вчительську спілку. Чітко розроблений план єдиної трудової школи в Україні з опорою на досвід Європи та Америки був затверджений другим Всеукраїнським педагогічний з’їздом. До початку вересня 1917 р. Генеральний Секретаріат відкрив 42 середні школи, 8 з яких – єврейські, 33 гімназії, 2 реальних училища, 321 вищу початкову школу. В маленьких містах, селах і селищах, навіть на хуторах, відкривалися українські школи. Відкриті Київський і Кам’янець-Подільський державні університети. 7 листопада 1917 р. УЦР проголосила III Універсал, яким було проголошено самостійну Українську Народну Республіку. А далі події почали розвиватися надто швидко. 6 грудня Росія оголосила війну УНР. Не дивлячись на зрозумілий крах молодої республіки наприкінці грудня 1917 р., УЦР 11 січня 1918 р. зважується на відчайдушний крок – видає IV Універсал, яким проголошує повну державну незалежність УНР. А 22 січня Міністерство народної освіти приймає постанову про всенародне навчання. 23 квітня 1918 р. УНР підписала господарчий договір з Німеччиною і Австро-Угорщиною, а з ним підписала, як зазначає В. Верстюк, одночасно й собі вирок – 29 квітня стало останнім днем діяльності УЦР
6
Вoрoн, Oльга. "Аcпeкти впрoваджeння пeдагoгiки партнeрcтва в Нoвiй українcькiй шкoлi". New pedagogical thought 107, № 3 (6 грудня 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-70-76.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано аспекти впровадження педагогіки партнерства як системи ефективної взаємодії здобувачів освіти, педагогів і батьків із метою особистісного розвитку учасників освітнього процесу, становлення компетентної особистості, формування цінностей в Новій українській школі.
Нові освітні можливості тісно пов’язані із Концептуальними засадами реформування освіти «Нова українська школа» та переносять поняття «педагогіка партнерства» як один із основних аспектів ефективної синергії його учасників із проєкції у нормативно закріплену площину.
В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Педагог має бути помічником, коучем, а родина залучена до побудови освітньої траєкторії дитини. У статті аналізується, як забезпечити вмотивовану плідну співпрацю вчителів, батьків, здобувачів на засадах взаємної довіри й поваги, як досягти рівності прав, обов’язків і відповідальності у трикутнику дитина – педагоги – батьки?
Нова українська школа сприяє створенню освітнього середовища, де найповніше розкриваються та розвиваються здібності й можливості здобувачів освіти на засадах педагогіки, що ґрунтується на партнерстві між усіма учасниками освітнього процесу.
В основі педагогіки партнерства – формальне і неформальне спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем, батьками та громадою.
Переконані, що саме така взаємодія учителів, батьків та учнів дозволить досягти якості освіти. Отже, в основі партнерства вчителя та учня – спілкування, взаємодія, співпраця, спільні цілі та прагнення. Учителі, батьки та учні є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу і відповідають за його результат. Це партнерство засноване на повазі, довірі, рівності, відповідальності, добровільності учасників. Концепція Нової української школи сприяє розкриттю та розвитку здібностей і можливостей дитини на основі педагогіки, що ґрунтується на партнерстві. Аналіз досліджуваної проблеми доводить її актуальність та необхідність подальшого вивчення.
7
МОСТОВА, Тетяна. "Вимоги до особистості вчителя початкової школи та психологічна готовність до подолання професійної фрустрованості в процесі впровадження концепції «Нова українська школа»". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 4 (24 грудня 2019): 151–63. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.4.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто вимоги до особистості вчителя початкової школи в процесі впровадження Концепції «Нова українська школа». Представлено Типову освітню програму для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Визначено основні вимоги як до професійної підготовки так і до психологічної готовності вчителів початкових класів в умовах «Нової української школи». Також, у статті розглянуто проблему професійної фрустрації у вчителів початкової школи в умовах реформування освіти в Україні. Висвітлено нові вимоги для вчителів новітньої української школи. Розглянуто поняття «фрустрація», а також висвітлено необхідність психологічної готовності до фруструючих впливів. Зазначено про важливість підвищення професійної компетентності та професіоналізму вчителів. У статті розглянуто типологію фрустраційного стану. Проаналізовано прояви фрустрації, її об’єктивні і суб’єктивні передумови виникнення.
8
Боровець, Олена Віталіївна. "ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: CУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ВИМОГИ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 114–20. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті розкривається сутність поняття «освітнє середовище», що є складною системою інтелектуальних, культурних, методичних, організаційних, технічних ресурсів. Доведено, що освітнє середовище впливає на особистісний розвиток учня та результати його навчальної діяльності. Автор акцентує увагу на тому, що у Новій українській школі освітнє середовище повинно стати таким, що належить учням, де кожна дитина незалежно від її фізичних та психологічних особливостей почуватиметься комфортно. Тому в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа» важливого значення надається створенню інклюзивного освітнього середовища, характеристикою ефективного функціонування якого є забезпечення сукупності педагогічних, психологічних та соціологічних умов.
У статті розкриваються сутнісні ознаки фізичного та психологічно безпечного освітнього середовища, організація якого передбачає реагування на нові виклики та вимоги, реалізацію системи принципів. Психологічно безпечне середовище сприяє задоволенню потреб у особистісно-довірчому спілкуванні, створює референтну значущість середовища та забезпечує психічне здоров’я учасників освітнього процесу. Автор зазначає, що створення ефективного фізичного середовища досягається через організацію навчальних осередків, які передбачають забезпечення умов для навчально-дослідної діяльності школярів, для індивідуальної та групової роботи.
Окреслено роль учителя початкової школи в організації фізичного та психологічно безпечного освітнього середовища. Доведено необхідність застосування педагогами різноманітних інноваційних методів, прийомів, форм роботи у освітньому процесі Нової української школи.
9
Tkachenko, Lidiia. "Українська академічна риторична школа". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.51-57.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про становлення та розвиток в Україні академічної риторичної школи, що трансформувала кращі надбання викладання гуманітарних дисциплін з братських шкіл та колегіумів. Перші українські університети напрацювали автентичну парадигму передачі знань, яка вирізнялася не лише ґрунтовними знаннями викладачів-лекторів, а й спиралася на традиційні для нашої освітньої системи принципи: народність, доступність, природовідповідність тощо. У статті доведено, що академічні ритори використовували власний досвід побудови навчальних курсів, прагнули до запровадження діалогічних методів навчання, активно аналізували зарубіжний досвід, але передавали знання з опорою на ментальність українського студентства. Зазначено, що значний внесок в розвиток риторики як навчального предмета внесла університетська освіта. Вивчення історії становлення академічного красномовства доводить, що українські викладачі-ритори створили непересічну систему взаємодії викладач – студент, що передбачає паритетні конструктивні взаємини у навчальному процесі.
10
Неврлий, М. "Празька Українська поетична школа". Українознавство, № 2 (35) (2010): 224–27.
Знайти повний текст джерела
11
Хмельницька, Людмила. "НАЦІОТВОРЧІ ОРІЄНТИРИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ГРОМАДСЬКО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 65–83. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-65-83.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено життєвий і творчий шлях Бориса Дмитровича Грінченка, зокрема, розглянуто та проаналізовано основні напрямки його літературної, педагогічної, громадсько-просвітницької діяльності, а також науково-педагогічні напрацювання в галузі народного шкільництва із застосуванням принципів народної педагогіки та національних ідеалів, визначено внесок у становлення і розвиток української національної школи.
Зазначено, що Б. Грінченко одним із перших, в умовах тотальної заборони поширення української мови, порушив питання застосування рідної мови у навчальному процесі, зокрема недільних шкіл. Таким закладом стала приватна школа для дівчат Христини Алчевської в с. Олексіївка Катеринославської губернії, де Борис Дмитрович шість років вчителювання (1887-1893 рр.) втілював свої ідеали побудови національної школи, таємно ознайомлюючи учнів з українською мовою.
Згідно принципів народної педагогіки Б. Грінченко популяризував нові інноваційні форми та методи організації навчально-виховного процесу, не визнаючи фізичних покарань, виступаючи за зближення комунікації між вчителем та учнями. Навчання рідною мовою стало основним кредом Грінченка-вчителя. При цьому Борис Дмитрович був прихильником використання найкращих надбань прогресивних педагогів, застосовуючи діалектичну єдність мислення та мови, вважаючи останню виразником національних ознак: етнографічних, ментальних та світоглядних.
Особливою увагою Бориса Дмитровича користувалася література для народного читання, якій він присвятив спеціальну статтю «Популярні книжки». Педагогічні погляди Б. Грінченка відображені і у його численних працях: «На безпросветном пути» (1905), «Якої нам треба школи» (1906), «Народні вчителі і українська школа» (1906), «Перед широким світом» (1907) та численних художніх творах про учнів та вчителів.
Невідꞌємну частину громадсько-просвітницької діяльності Бориса Грінченка займає видавнича діяльність, яка особливого масштабу набула у Чернігові, де він організовує єдине в той час в Україні народне видавництво на україномовні книжки. Робота на цій ниві виявилась плідною, адже за період з 1894 по 1902 роки Б. Грінченко видав близько 50 книжок для народу загальним накладом близько 170 тисяч примірників, серед них твори видатних класиків.
Видатною заслугою Б. Грінченка є видання чотиритомного «Словаря української мови» (1907-1909) на 68 тисяч українських слів з народної та писемної мови, що охопили період від І. Котляревського до початку ХХ століття. Попри критику видання, значною заслугою Б. Грінченка є той факт, що в Словнику представлено мовне багатство тогочасної України – від сходу до заходу, що утверджувало споконвічну ідею єднання українського народу, а отже Словник можна вважати обличчям української нації, що підняв статус української мови та утвердив право народу на самовизначення.
Головним сенсом життя та діяльності Б. Грінченка була боротьба за українську національну справу. Так, у своїх «Листах з України Наддніпрянської», надрукованих у газеті «Буковина» в 1892-1893 рр., Борис Дмитрович подає критичний огляд тогочасного суспільства, звертаючись до аналізу причин занепаду національних змагань, та висуває думку щодо активізації процесів відродження.
12
ДРУГОВ, Міхаіл. "ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 193–200. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-193-200.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює проблему розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови відповідно до вимог Концепції “Нова українська школа”, спрямованої на реформування та модернізацію системи загальної середньої освіти в Україні. Актуальність досліджуваної проблеми доведена аналізом офіційних документів, виданих Європейською Комісією, які є орієнтиром для національного уряду щодо запровадження змін у системі освіти. У статті розглянуто походження поняття “критичне мислення” і представлено сучасну дефініцію. Для глибшого усвідомлення цього поняття наведено його головні ознаки, а саме: самостійність, проблемність, вироблення рішення, аргументованість та соціальність. Автор доводить, що процес розвитку критичного мислення має характеристики технології (алгоритмізованість та координованість). З’ясовано, що урок у початковій школі має бути побудовано відповідно до структури технології. Автор виділяє три етапи такого уроку: вступний (евокація), головний та заключний. Особливу увагу приділено двом моделям розвитку критичного мислення учнів , які базуються на теоріях, представлених у зарубіжній науковій літературі і є рекомендованими до запровадження Міністерством освіти та науки України. Перша модель розроблена відповідно до дослідження К. Еґана, який наголошує на ролі мовного розвитку учня в розширенні його загального кругозору. Друга модель побудована на теорії множинного інтелекту Г. Ґарднера, адаптованої до умов навчання англійської мови в початковій школі. Ключові слова: початкова школа, уроки англійської мови, критичне мислення, Нова українська школа, технологія.
13
Соколовська, Олександра. "НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА – «ШКОЛА РАДОСТІ» НА ЗАСАДАХ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО". New pedagogical thought 99, № 3 (11 лютого 2020): 136–40. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-99-3-136-140.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається сутність поняття «нова українська школа», розглядається проблема формування позитивної мотивації школярів у навчанні і розвитку. На прикладі педагогічних ідей Василя Сухомлинського аналізуються різні підходи у сприянні самовизначення школярів. Виявлені особливості процесу взаємозв’язку загальноосвітньої школи та її соціальних партнерів у реалізації освітньої проєктної діяльності учнів. Обґрунтовується необхідність виховання здорової дитини в процесі навчання, що передбачає тісний зв’язок між усіма сторонами даного процесу, урахування індивідуальних особливостей кожної дитини, створення ситуації успіху і радості для дітей.
14
Віднянський, С. "Український вільний університет - перша українська висока школа за кордоном". Неопалима купина, № 2, липень (1993): 39–50.
Знайти повний текст джерела
15
Віднянський, С. "Український вільний університет - перша українська висока школа за кордоном". Неопалима купина, № 2, липень (1993): 39–50.
Знайти повний текст джерела
16
Ракітянська, Людмила. "Нормативне забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті завдань Нової української школи". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 51–56. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито необхідність узгодженості змісту нормативних документів загальноосвітніх навчальних закладів та закладів вищої освіти, що готують фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) в контексті концептуальних завдань Нової української школи. Встановлено неузгодженість між концептуальними завданнями сучасної української школи і змістом освітньо-професійних навчальних програм. Розглядається «емоційний інтелект» як ключове поняття в інноваційному виді навчання. Формування емоційного інтелекту учнів у значенні наскрізного уміння визначено одним із завдань Концепції «Нова українська школа»; це спрямовує професійну підготовку майбутнього вчителя, його готовність до реалізації провідних положень державної освітньої політики в практику загальноосвітньої школи. На основі аналізу Державного стандарту початкової освіти, типової освітньої програми виокремлено зміст емоційного інтелекту як спільної навички для всіх компетентностей, якими мають оволодіти учні. Протиріччя між необхідністю впровадження реформаторських змін в освітній процес сучасної української школи і відсутністю відповідного нормативного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до такої діяльності зумовлює нагальну потребу у коригуванні змісту чинних освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів зазначеного фаху.
17
Лавренчук, Володимир, та Марія Лавренчук. "Емоційно-ціннісна складова компетентнісного уроку літератури в Новій українській школі". New pedagogical thought 108, № 4 (6 січня 2022): 87–91. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-87-91.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті схарактеризовано актуальні проблеми компетентнісного підходу до навчання учнів літератури в аспекті Нової української школи, зокрема продемонстровано необхідність виокремлення емоційно-ціннісного компонента у змісті мовно-літературної освіти. Актуальність та доцільність досліджуваної проблематики зумовлено необхідністю переходу до нової за змістом і формою української школи, покликаної формувати насамперед життєві компетентності та систему цінностей здобувачів освіти, на що звертається увага і в державних документах про освіту – Законах України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», Концепції «Нова українська школа», Державному стандарті початкової освіти, Державному стандарті базової загальної середньої освіти.
Визначено, що ключовим завданням освіти на сучасному етапі трансформації українського суспільства є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості. Відповідно головним показником якості освіти є духовний світ особистості дитини, що передусім формується в шкільному курсі рідної мови, української та зарубіжної літератури. Доведено, що найважливішим елементом внутрішньої структури особистості, її духовного світу є ціннісні орієнтації як форма відображення особистісних цінностей.
18
Yurchenko, Viktor, та Liudmyla Grytsenok. "Вплив конкурсу-квесту на ставлення учасників освітнього процесу до реформи «Нова українська школа»". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 45(48) (3 липня 2020): 110–20. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).147.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати дослідження ефективності соціально-психологічної технології, спрямованої на забезпечення підтримки реформи загальної середньої освіти, у вигляді конкурсу-квесту «Реформа – шлях до школи моєї мрії».
Презентовано мету, головні завдання, зміст та організацію Всеукраїнського конкурсу-квесту.
Виділено основні ефекти застосування запропонованої соціально-психологічної технології, які можна екстраполювати на вирішення широкого кола завдань, пов’язаних з питаннями прийняття змін через налагодження конструктивної взаємодії суб’єктів освітнього процесу.
На основі діяльності та звітів команд-учасниць конкурсу-квесту представлено їхні погляди на різні аспекти концепції «Нова українська школа», зокрема на реформування загальної середньої освіти та запровадження 12-річного терміну навчання, профільної старшої школи, на «вмотивованого вчителя» та «педагогіку партнерства» тощо.
Наведено приклади рефлексії участі членів команд у конкурсі-квесті та оцінки його ефективності.
Презентовано результати дослідження впливу розробленої соціально-психологічної технології «конкурс-квест: Реформа – шлях до школи моєї мрії» на ставлення суб’єктів освітнього процесу (вчителів, учнів та їхніх батьків) до освітніх інновацій, формування позитивної громадської думки щодо реформи загальної середньої освіти. Виявлено суттєве збільшення кількості респондентів з «позитивно-активним» і зменшення кількості осіб з «негативно-пасивним» та «нейтральним» ставленням до реформи «Нова українська школа».
Позитивну динаміку спостережено серед респондентів – учасників проведеного конкурсу-квесту.
19
Lysenko, Nelly. "Принцип наступності у руслі модернізації початкової освіти : Нова українська школа". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 12–20. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.12-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Наступність розглядається як закономірність психофізичного розвитку; як умова безперервної освіти; як принцип навчання і виховання. Вступ до школи вимагає компетентності у різних сферах життєдіяльності дитини, наявності базових якостей, які забезпечать її безболісне входження у різні соціальні групи та процеси особистісної самореалізації. Відповідно, основна мета дошкільної освіти полягає у всебічному загальному розвитку згідно потенційних можливостей і пролонгована на всебічний загальний розвиток як основна мета освіти уже в початковій школі. Вступ дитини до школи завершує її дошкільне дитинство. На межі дошкільного і молодшого шкільного віку виникає психологічне новоутворення – “внутрішня позиція школяра”: синтез двох потреб: пізнавальної (бажання вчитися, набувати нові знання і уміння) і соціальної (посісти нове місце в суспільстві, увійти у світ дорослих). Наступність як складну педагогічну проблему слід розглядати у вимірах єдиної змістової лінії для забезпечення ефективності розвитку дитини в : – на рівні дошкільної освіти – збереження самоцінності дошкільного віку; сприяння пізнавальному і особистісному розвитку дошкільників; формування готовності до взаємодії з навколишнім світом; розвиток гри як провідного виду діяльності; – на рівні початкової школи – урахування досягнень дошкільного дитинства; диференційований підхід до інтенсивного розвитку; забезпечення провідного виду навчальної діяльності і новоутворення молодшого шкільного віку. Сьогодні ЗДО перестає бути “школою для маленьких” і перетворюється “інститут соціалізації”, що актуалізує такі поняття: “готовність до навчання у школі” і “психоло-гічна готовність до школи”; “готовність до школи” і “життєва компетентність”. Ефективними формами забезпечення наступності розглядаємо збори, семінари, конференції, педагогічні ради з обміну досвідом роботи; взаємовідвідування педагогів і адміністрації закладів освіти, з обговоренням і обміном досвіду; організацію спільних заходів; складання в ЗДО соціально-психологічної характеристики кожної дитини, передається вчителям початкових класів.
20
Перехейда, В. "Методика викладання української мови в контексті реалізації концепції "нова українська школа"". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, вип. 1 (27) (2017): 39–42.
Знайти повний текст джерела
21
Майданенко, Світлана. "Готовність педагогів до інноваційної методичної роботи в закладах загальної середньої освіти". New pedagogical thought 102, № 2 (3 вересня 2020): 59–63. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-59-63.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті звернено увагу на те, що традиційна система організації методичної роботи в закладах загальної середньої освіти повною мірою не задовольняє запити сучасної школи, орієнтованої на нове осмислення методичної роботи як важливого чинника реалізації Концепції «Нова українська школа». Доведено, що на сучасному етапі розвитку освіти спостерігається тенденція до затребуваності суспільством інновацій в освіті, що зумовлює необхідність розробки принципово нових підходів до взаємодії педагогічної науки та практики, запровадження сучасних технологій методичного менеджменту.
22
Кальчук, Марія, Світлана Білохвощенко, Світлана Махиня, Галина Прус, Олена Борисполець та Олена Ярмак. "НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА КРІЗЬ ПРИЗМУ ІДЕЙ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО: «У КОЖНОЇ ШКОЛИ МАЄ БУТИ СВОЄ НЕПОВТОРНЕ ОБЛИЧЧЯ»". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 259–68. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.285.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито актуальність філософії Василя Сухомлинського в умовах Нової української школи та її значимість як для розвитку особистості молодшого школяра, так і для професійного зростання творчого вчителя. Відповідно до назви статті висвітлюється досвід та практичне застосування спадщини Великого педагога в навчально-виховному процесі Української спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 із поглибленим вивченням окремих предметів Київської області вчителями початкових класів. Авторами докладно описано назву та сутність впровадження обраних педагогічним колективом таких напрямів: національно-патріотичне виховання; виховання Людяності через вивчення особистості дитини; партнерство з батьками; книга як одне з найважливіших джерел збагачення мовлення, людської гідності та слово як відображення стану душі дитини. Велику увагу в змісті статті відведено розкриттю названих педагогічних ідей Василя Олександровича та практичного їх упровадження в початковій школі даного навчального закладу, а також розкрито шляхи їх реалізації в освітньому процесі.
Стаття зможе бути корисною педагогам, які прагнуть зробити початкову школу «Школою радості».
23
Невгодовський, А. "Українська національна школа: становлення (1917-1920 р.р.)". Рідна школа, № 11 (2001): 65–67.
Знайти повний текст джерела
24
Зернецька, О. "Українська наукова школа глобалістики професора О. Білоруса". Економіка України, № 5 (570) (2009): 85–89.
Знайти повний текст джерела
25
Невгодовський, А. "Українська національна школа: становлення (1917-1920 р.р.)". Рідна школа, № 11 (2001): 65–67.
Знайти повний текст джерела
26
Зернецька, О. "Українська наукова школа глобалістики професора О. Білоруса". Економіка України, № 5 (570) (2009): 85–89.
Знайти повний текст джерела
27
Воробйова, Л. "Формування наукових шкіл. Українська школа фізичної економіки". Економіка України, № 5 (2008): 66–76.
Знайти повний текст джерела
28
Матушевський, Б. Ф. "Перша українська школа ім. Шевченка у світлині". Пам"ятки України: історія та культура, № 7 (177) (2012): 78–81.
Знайти повний текст джерела
29
Rudenko, Olexandr. "Українська школа вокального мистецтва: традиції та сучасність." Музичне мистецтво і культура, № 26 (25 квітня 2018): 246–55. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-264-255.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — дослідити основні віхи розвитку української вокальної школи, зокрема факти діяльності духовно розвинутих особистостей у докласичний та класичний період становлення українського вокального мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у виявленні ґенезу тогочасного вокального новаторства, що мала вплив на посткласичні тенденції розвитку мистецтва співу. Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети використано метод вивчення наукової літератури з досліджуваної проблеми та ретроспективний аналіз ідей музичного виконання у різні історичні періоди. Висновки. Навчання мистецтву співу, вивчення фактів традиційності та сучасності у розвитку практичних аспектів вокального навчання — це кропіткий, але необхідний процес, спрямований на формування, збереження та примноження самобутньої музичної національної культури.
30
Романцов, Володимир. "Школа в Україні чи українська школа? Із досвіду другої половини ХХ ст." Старожитності Лукомор'я, № 3 (19 січня 2021): 118–20. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.3.42.
Повний текст джерела
31
Соколовська, Олександра, та Ірина Січко. "Застосування інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів дошкільної та початкової освіти для роботи в умовах Нової української школи". New pedagogical thought 105, № 1 (17 травня 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-49-53.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто актуальні проблеми професійної підготовки майбутніх педагогів дошкільної і початкової освіти, зокрема їхню готовність до змін в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». Особливу увагу закцентовано на важливості професійного розвитку майбутнього педагога та його готовності до роботи в умовах Нової української школи. Схарактеризовано провідну роль дисциплін психолого-педагогічного циклу, окремих методик, умови ефективної професійної підготовки майбутніх педагогів. Проаналізовано наукові праці відомих українських дослідників стосовно понять «технології», «інноваційні технології». У ході наукового пошуку встановлено, що одним із найефективніших шляхів професійної підготовки майбутніх педагогів є використання інтерактивних форм і методів навчання, а також упровадження дистанційних технологій навчання, що неабияк підвищують якість підготовки в закладі вищої освіти. Доведено доцільність використання інноваційних технологій у практиці дошкільної та початкової освіти. Інноваційні технології розглянуто не тільки як технології навчання загалом, а й передусім як технології формування професійно успішного майбутнього педагога в умовах модернізації освітньої системи, що сприяє саморозвитку і самовдосконаленню особистості. Професійна успішність майбутніх педагогів представлена як процес і результат діяльності, що характеризується спрямованістю на професійний саморозвиток і професійні досягнення. Доведено, що інноваційні технології впливають на формування професійних якостей, розвиток мислення майбутнього педагога як успішної особистості, здатною конкурувати на ринку праці.
32
Fedirchуk, Tatiana, та Vitaliіа Didukh. "ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 21 (27 листопада 2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.50-54.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність поняття «педагогіка партнерства», зазначено принципи та засади, на яких базується педагогіка партнерства, згідно з Концепцією «Нова українська школа», доведено доцільність дослідження цього напряму педагогіки.
Обґрунтовано педагогіку партнерства як чинник формування ефективної взаємодії учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства. Виокремлено види педагогіки партнерства, зокрема соціально-педагогічне партнерство, та розкрито його специфіку.
Представлено результати дослідження рівня готовності майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з учасниками освітнього процесу на основі педагогіки партнерства.
33
Kuzenko, Оlexandra, та Liudmyla Matsuk. "Професіограма сучасного вчителя початкових класів у руслі впровадження концепції Нової української школи". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 160–66. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.160-166.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються процеси трансформації професіограми вчителя початкової школи, зумовлені впровадженням концепції Нової української школи – абсолютно новітнього підходу до організації навчальної діяльності учнів, спрямованого на забезпечення ефективного функціонування освітніх інституцій, котрий має забезпечити підготовку майбутніх громадян України до життя в XXI столітті, здатних протистояти різноманітним викликам особистісного та глобального характеру. Акцентується на тому, що важливою умовою оновлення освітнього процесу початкової школи є внесення змін до професіограми вчителів, від фахової діяльності яких, передусім, залежить позитивний результат впровадження згаданої реформи.У професіограмівчителя початкових класів визначаються вимоги до до його фахової діяльності через конкретизацію педагогічних функцій і перелік професійно важливих особистісних якостей, необхідних для розв’язання освітніх завдань початкової ланки сучасної освіти.У Концепції реалізації державної політики в сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” задекларовано зміни, що зумовлюють внесення коректив до професіограми сучасного педагога, оскільки реформування початкової школи передбачає оновлення його функціональних обов’язків. Відповідно, вчитель стає не тільки наставником та єдиним джерелом знань, а поєднує в своїй професійній діяльності функціїкоуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.У статі звертається увага на те, що модернізація професіограми вчителя початкової школи перебуває у безпосередньому взаємозв’язку з впровадженням у освітню систему Концепції нової української школи. Новітні функціональні обов’яки педагога зумовлюють актуальність формування індивідуально-особистісних та професійно-діяльнісних якостей особистості, необхідних для розв’язання професійних завдань в НУШ, ключовими компонентами якої визнано компетентнісний підхід до визначення нового змісту, а також умотивованість учителя й умовами для його професійного зростання. Практичне впровадження докорінних змін у початкову ланку освітивизначається необхідність запровадження інноваційних змін у підготовку педагогічних працівників. Проте, доводиться констатувати, що система професійно-педагогічної підготовки залишається в основному на традиційних засадах. Це в свою чергу призводить до професійної орієнтації студентів на школу минулого століття, нівелювання сучасних інновацій у професійній діяльності. Сучасні стандарти у формуванні професіограми вчителя мають визначити траєкторію організації процесу професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів відповідно до актуальних вимог практики сучасної початкової школи.
34
СЕМАШКО, Ніна, та Олена БУЛИГІНА. "НАЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСТВА В ПУБЛІЦИСТИЧНІЙ СПАДЩИНІ СИМОНА ПЕТЛЮРИ 1902–1917 рр." Східноєвропейський історичний вісник, № 19 (30 червня 2021): 87–95. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233841.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – аналізуючи публіцистичну спадщину Симона Васильовича Петлюри 1902–19017 рр., дослідити його погляди на національне питання, а саме – визначити ключові фактори національного відродження українців, що перебували в полі зору діяча в період формування його суспільно-політичного світогляду. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, об`єктивності, всебічності і цілісності, системності, а також на використання методів аналізу та синтезу, історико-порівняльного, історико-типологічного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у комплексному висвітленні поглядів С. Петлюри на роль освіти, науки, культури, журналістики, книговидання у процесі національного розвитку українства, визначенні релігійної складової світогляду С. Петлюри періоду наростання українського руху на початку ХХ ст., кореляції соціал-демократичного та національного компонентів світоглядної парадигми діяча на етапі становлення його особистості. Висновки. Творча спадщина С. Петлюри демонструє багатовекторність його суспільних інтересів ще до початку Української національної революції 1917–1921 рр. Водночас національні питання домінують на сторінках ранніх публікацій С. Петлюри. Українська школа наука, література, театр, журналістика, книговидання покликані, на думку діяча, сприяти розвитку національної самоідентифікації українців, усвідомленню необхідності досягнення автономії України серед широких кіл українства, а також класовій боротьбі робітників і селян. Гуманітарна складова суспільного процесу, на думку С. Петлюри, мала бути соціально детермінована, відповідати потребам національного відродження українського народу та утвердженню соціалістичних ідеалів. С. Петлюра розглядав подальший національний розвиток українського народу крізь призму соціал-демократичних постулатів. Світогляду С. Петлюри зазначеного періоду притаманна також і релігійна складова, що не було характерно для українських соціалістів початку ХХ ст.
35
Болтівець, С. "Українська школа клінічної психотерапії і гіпнотерапії в Австралії". Психологія і суспільство, № 1/2 (71/72) (2018): 127–30.
Знайти повний текст джерела
36
Болтівець, С. "Українська школа клінічної психотерапії і гіпнотерапії в Австралії". Психологія і суспільство, № 1/2 (71/72) (2018): 127–30.
Знайти повний текст джерела
37
Стеганцева, Валерия. "ВНЕДРЕНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ФОРМИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННО-ЦИФРОВОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ В ПРОЦЕССЕ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ КОММУНИКАЦИИ". SWorldJournal, № 09-02 (30 вересня 2018): 60–66. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-09-02-007.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається вагомість інформаційно-цифрової компетентності для молодших школярів в контексті ідей концепції «Нова українська школа». Автором виділено етапи впровадження педагогічної технології формування інформаційно-цифрової компетентності мол
38
Стеганцева, Валерия. "ВНЕДРЕНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ФОРМИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННО-ЦИФРОВОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ В ПРОЦЕССЕ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ КОММУНИКАЦИИ". SWorldJournal, № 09-02 (30 вересня 2018): 60–66. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-09-02-007.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається вагомість інформаційно-цифрової компетентності для молодших школярів в контексті ідей концепції «Нова українська школа». Автором виділено етапи впровадження педагогічної технології формування інформаційно-цифрової компетентності мол
39
Гавлітіна, Тетяна. "Виховання компетентної особистості в Новій українській школі". New pedagogical thought 106, № 2 (8 липня 2021): 143–47. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-143-147.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено сутність компетентності особистості для теорії і практики виховання в умовах упровадження Концепції «Нова українська школа». Схарактеризовано програмно-педагогічні засоби формування практичної здатності особистості діяти відповідально на основі цінностей в умовах цілісного освітнього процесу. Визначено пріоритети цілеспрямованого освітнього процесу щодо єдності навчання, виховання, розвитку особистості, а також інструменти й механізми врахування ціннісного потенціалу компетентностей на основі сутнісного наповнення ціннісного ставлення особистості до навколишнього світу в загальній структурі компетентності й орієнтирах виховання. Закцентовано увагу на вихованні компетентної особистості та об’єктивній характеристиці ціннісної спрямованості особистості, формуванні в неї ідейних переконань і готовності чинити морально. Обґрунтовано взаємозв’язок цінностей та компетентностей для розвитку ціннісно орієнтованої діяльності особистості як можливості проявляти себе, задовольняти потреби та розвивати інтереси, жити і працювати в реальних умовах. Доведено, що компетентність у Новій українській школі формується на основі системи цінностей, які сприяють прояву практичної здатності (компетенції) та набуттю індивідуального соціального досвіду особистості.
40
КУШНІРЮК, СЕРГІЙ, ЛЮДМИЛА КРАВЧЕНКО та ЛЮДМИЛА КОНОВАЛЬСЬКА. "СЕНСОВИЗНАЧАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 115–24. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-115-124.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміна соціальних цінностей і пріоритетів, що відбувається в суспільстві, докорінне та системне реформування загальної середньої освіти, побудова Нової української школи актуалізують необхідність здійснення трансформації моделей поведінки й соціального мислення у сфері освіти, переносу акцентів з авторитарних педагогічних методик на ціннісні методологічні платформи педагогіки партнерства. Педагогічна освіта в Україні повинна стати креативною, гуманістичною, людино- і культуро творчою. Нині гуманітарна складова недостатньо повно представлена в науковій освітянській літературі, чітко не сформульовані сенсовизначальні принципи, на яких повинна будуватись науково-методична і соціальна база педагогічної освіти в сфері фізичної культури й здоров’я людини. Метою роботи є дослідження й визначення основних сенсовизначальних принципів фізичної культури в Новій українській школі та окреслення можливих шляхів реалізації даних принципів в умовах трансформації системи освіти всіх рівнів. У статті показано, що результатом освіти в галузі фізичної культури та здоров’я людини має бути формування в учнів стійкої мотивації, здатності і бажання дотримуватися здорового способу життя, ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку на засадах педагогіки партнерства. Визначені ціннісні методологічні платформи педагогіки партнерства спираються на спілкування, взаємодію та співпрацю між учителем, учнем і батьками з метою побудови життєвої здоров’язбережувальної та освітньої траєкторії дитини. Зміст освіти в галузі фізичної культури і здоров’я людини базується на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві, відображає соціальний досвід матеріальних і духовних цінностей, створених людиною в процесі суспільно-історичної практики. З’ясовано, що формування єдиного європейського освітнього простору висуває певні вимоги не тільки до науково-освітнього потенціалу, але й до педагогічної майстерності, особистих й соціально-поведінкових якостей, іміджу педагогічних кадрів. У роботі досліджені сенсовизначальні принципи фізичної культури в Новій українській школі й робиться висновок, що фізична культура має стати основою для втілення нового способу життя, подальшого розвитку української нації. Підкреслюється велике значення для покращення освіти в галузі фізичної культури і здоров’я людини міжуніверситетських, регіональних і міжнародних контактів як викладачів, так і студентів, регулярний обмін досвідом на семінарах, конференціях і симпозіумах, мобільність студентів, аспірантів, викладачів, виконання ними спільних проектів, науково-дослідних програм. Ключові слова: Нова українська школа, сенсовизначальні принципи фізичної культури, педагогіка партнерства, імідж педагога, якість професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури й здоров’я людини.
41
СУХОПАРА, Ірина. "ЕМОЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 111–22. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-111-122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність обраної теми в контексті ідей Нової української школи та проаналізовано наукові джерела щодо трактування терміну "емоційна компетентність" у науковій педагогічній і психологічній літературі. Висвітлено результати аналізу різних підходів зарубіжних і вітчизняних дослідників до тлумачення понять "емоційний інтелект" і "емоційна компетентність". Визначено, що проблема емоційної компетентності тісно пов’язана з феноменом емоційного інтелекту. Відповідно до концепції Нової української школи відбувається переорієнтація освітнього процесу на емоційну складову, розвиток емоційного інтелекту учнів, успішну самореалізацію особистості, відкриття та вияв власного потенціалу, що вимагає від педагога вмінь здійснювати освітній процес на емоційній основі, будувати стосунки з учнями на засадах довіри, поваги, емпатії, свідомо виражати та керувати емоціями, розпізнавати, розуміти емоційний світ молодших школярів, створювати позитивний емоційний настрій та сприятливий психологічний клімат у класі. Відтак існує проблема розвитку емоційної компетентності вчителя початкової школи. Обґрунтовано розуміння емоційної компетентності вчителя початкової школи як динамічною комбінації поглядів, цінностей, знань про емоції, вміння вираження, розуміння, керування власними емоціями та емоційним станом учнів, особистих якостей для успішного здійснення освітнього процесу на емоційній основі, засадах емпатії, поваги, співпраці з школярами, їх батьками, колегами, власної реалізації в професійній сфері. Узагальнено теоретичні підходи до розуміння структури емоційної компетентності, визначено найбільш поширені погляди на складові емоційної компетентності, подано її структуру. У структурі емоційної компетентності вчителя початкової школи визначено особистісний (вираження, розуміння, керування власними емоціями) і міжособистісний (здатність сприймати, розуміти, впливати на емоційний стан учнів) компоненти. Співвіднесено структуру емоційної компетентності вчителя початкових класів з ідеями Нової української школи. Ключові слова: емоції, емоційний інтелект, емоційна компетентність, вчитель початкової школи, Нова українська школа.
42
Луцюк, Анатолій, та Олександр Остапйовський. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ У СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". New pedagogical thought 99, № 3 (11 лютого 2020): 86–88. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-99-3-86-88.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто окремі наукові педагогічні і психологічні погляди в теорії та практиці спадщини відомого у всьому світі українського педагога-новатора В. О. Сухомлинського, представлено їх використання у процесі реалізації Концепції «Нова українська школа».
43
Олефіренко, Надія, Ілона Костікова, Наталія Пономарьова та Андрій Пікільняк. "Ресурси електронного навчання для успішного навчання математики учнів початкової школи". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 215–34. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3804.
Повний текст джерелаАнотація:
Українські початкові школи зазнають значних змін, що стосуються реформи "Нова українська школа", це відображає швидке оновлення інформаційних технологій та високий рівень інформаційної активності дітей. Початкові школи в основному орієнтовані на знання з предмету розвитку та навички загального вивчення. Одним із шляхів їх розвитку є використання інструментів та додатків. У статті наведено приклади використання інтерактивних інструментів та програм для викладання математики для молодших учнів. У статті також представлені експериментальні дані щодо підготовки вчителів до використання інструментів та додатків. Інтерактивні інструменти та додатки забезпечують реальну мінливість завдань, унікальність вправ, оперативну оцінку корекції, коригування складності завдання, відтінок конкурентоспроможності та ігор до вправ. Щоб створити власні програми для вчителів, якими потрібно користуватися, використовуйте інструменти, що входять до складу інтегрованого пакету Microsoft Office, використовуючи середовища для проектування та інші прості та зручні програми. У статті представлені експериментальні дані про результати навчання майбутніх учителів для створення додатків. Набір критеріїв для створення додатків був зроблений і перевірений під час експериментальних досліджень, таких як здатність розробляти додатки, знання та розуміння функціональних можливостей додатків, знання інструментів для створення додатків та їх функціональних можливостей, можливість вибору та формулювання завдань для молодших учнів, здатність адекватно оцінювати якість розроблених додатків.
44
Баліка, Людмила Миколаївна. "ТВОРЧЕ ВИКОРИСТАННЯ ІДЕЙ ДИТИНОЦЕНТРИЗМУ ЯНУША КОРЧАКА В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 90–100. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.128.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті акцентовано увагу, що серед базових цінностей розвитку освітньої сфери стрижневим вектором є цінності дитиноцентрованої освіти. Зазначено, що в концепції «Нова українська школа» передбачено новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації дитячої особистості в суспільстві, педагогіку, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками, орієнтації на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризмі – ключовими компонентами, з яких складається формула нової школи. З’ясовано, що дитиноцентризм постає провідним принципом освітньо-виховної діяльності на загальнодержавному рівні.
Зазначено, що серед розмаїття сучасних педагогічних теорій не втрачають актуальності та значимості прогресивні ідеї польського педагога-гуманіста Януша Корчака. Схарактеризовано творче використання ідей дитиноцентризму Я. Корчака у Володарській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів, Київській гімназії східних мов № 1, дитячому будинку «Перлинка» (м. Одеса), гімназії-інтернату № 13 (м. Київ). Зосереджено увагу, що педагогічні колективи цих закладів освіти творчо використовують ідеї польського педагога стосовно соціально-педагогічного знання та технологій роботи з дітьми-сиротами і дітьми, що потрапили у складні життєві обставини; вони прагнуть зберегти основні елементи системи, розробленої Я. Корчаком, і наповнити її новим змістом.
45
Єсьман І.В. "ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА БАТЬКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (29 жовтня 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.243.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості педагогічної освіти батьків молодших школярів в умовах Нової української школи. Виокремлено й охарактеризовано соціально-психологічні й педагогічні вимоги до батьків.Визначено два основні шляхи успішної співпраці школи та батьків для розвитку партнерства: постійне, чітке, двостороннє спілкування; різні способи залучення батьків до освітнього процесу. Презентовано основні напрями роботи з педагогічної освіти батьків молодших школярів в умовах Нової української школи: загальне ознайомлення дорослого населення з основами сімейного виховання – через засоби масової інформації (мережа Інтернет – електронна платформа «Нова українська школа»: портал «Учительська кімната» – інформаційна, методична та консультативна підтримка вчителів і директорів шкіл, організації спільнот учителів, портал «Батьківський комітет/рада» – призначений для створення спільнот батьків, підтримки їхнього спілкування; телебачення, преса); підготовка батьків до виховання дітей – у закладах освіти; підготовка молоді до сімейного життя – в закладах загальної середньої освіти; в клубах молодої сім’ї; в системі семінарів, курсів тощо; підготовка до материнства – в жіночих і дитячих консультаціях; підготовка вчителів і вихователів до роботи з батьками – у закладах вищої освіти, на курсах, семінарах тощо. Презентовано досвід роботи Міської батьківської ради Департаменту освіти Харківської міської ради. Представлено короткий силабус практикуму з педагогічної освіти батьків учнів молодшого шкільного віку «Навколо дітей разом», в якому визначено тривалість і структуру навчання (4 місяці, 2 модулі, 8 тем, 17 завдань), форми навчання (мікровикладання, самостійна робота, індивідуальні завдання, консультації) та результат навчання – засвоєння батьками знань з психології, педагогіки, фізіології дитини, педіатрії, нормативно-правових основ функціонування сім’ї, вироблення відповідних умінь і навичок з виховання дітей.
46
Churikov, Ievgen. "Феномен валторнового виконавства". Musicology of Kyiv, № 57 (8 вересня 2018): 225–31. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2018.57.19.
Повний текст джерелаАнотація:
З’ясовано, що валторнове виконавство є складним утворенням, в якому система технічних умінь і навичок забезпечує успішність художньої інтерпретації музичних творів, а також стає джерелом ефективної виконавської діяльності. Розглянуто певні ознаки, які відповідають категорії «виконавська школа». Визначено особливості та традиції основних світових шкіл валторнового виконавства (європейська, американська, російська, українська).
47
Кочубей, Н. П. "НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ВМІННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В АНГЛІЙСЬКОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ". Vìsnik KNLU. Serìâ “Psihologìâ ta pedagogìka” / Visnyk KNLU. Series "Pedagogy and Psychology", № 29 (10 січня 2019): 170–77. http://dx.doi.org/10.32589/2412-9283.29.2018.154012.
Повний текст джерела
48
Блик, О. І. "Орест Сомов і "українська школа" в російській літературі XIX століття". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 38 (2012): 53–58.
Знайти повний текст джерела
49
KRAMARENKO, Alla. "THE BIO (ECO) ETHICAL ACTIVITY OF A FUTURE PRIMARY SCHOOL IN THE CONDITIONS OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL: PRACTICAL VECTOR." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 256–64. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-256-264.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначається, що cучасний підхід до усвідомлення ролі екологічної освіти має визначальну ознаку, згідно з якою вона розглядається не як складова освіти, а стає метою сучасного освітнього процесу, і не може бути механічним додатком до загальної освіти, а має вписуватися органічною складовою будь-якого рівня або системи освіти; метою освіти стає формування екологічної свідомості. Відповідно біо(еко)етика як сучасна наука здатна враховувати виклики сучасної освіти у становленні особистості. У роботі розкривається практичний вектор навчальної дисципліни “Біо(еко)етична діяльність учителя початкової школи ”. Автором зазначається важливість процесу формування готовності магістрантів до впровадження у цілісний освітній процес ЗВО технології біо(еко)етичної діяльності в умовах Нової української школи та структурні компоненти окресленого процесу. Вказується, що під час передачі й засвоєння біо(еко)етичних компетентностей під час освітнього процесу з курсу “Я досліджую світ” важливим є вплив саме на мотиваційну сферу здобувачів початкової освіти, яка поступово матиме практичне закріплення у звичайних життєвих ситуаціях учнів. Відповідно позиції автора, ціннісний компонент курсу представляють ідеали, ідеї та цілі, що визначають природу як універсальну цінність, як самоцінність. Ці уявлення базуються на усвідомленні нерозривного, органічного взаємозв'язку людини з біосферою планети, з Космосом в цілому. Таким чином, можна стверджувати, що цей курс є навчально-методичним забезпеченням з реалізації мети сучасної екологічної освіти майбутнього вчителя початкової школи – формування екологічної культури особистості й суспільства як сукупності духовного та практичного досвіду взаємодії людства з природою, що забезпечує його виживання та розвиток. Разом з тим, опановуючи зазначений курс майбутній фахівець матиме можливість успішно впливати на формування еколого орієнтованого здобувача початкової освіти в умовах Нової української школи. Ключеві слова: біо(еко)етична діяльність учителя початкової школи, біо(еко)етика, майбутні фахівці початкової освіти, здобувачі початкової освіти, Нова українська школа.
50
Гребінь, Світлана, та Лілія Васильченко. "Трансдисциплінарність у змісті природничо-математичної освіти". New pedagogical thought 108, № 4 (6 січня 2022): 124–28. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-124-128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються світові трансформаційні зміни в різноманітних сферах життєдіяльності суспільства, що сприяють процесу реформування освіти в Україні. Нова українська школа пропонує нові підходи і технології, що відповідають запитам суспільства та забезпечують формування конкурентоспроможності сучасної молоді на міжнародному ринку праці. У публікації окреслюється один із таких підходів – трансдисциплінарний, що поєднує в єдине ціле дисципліни та наукове знання. Переосмислюються деякі аспекти впровадження означеного підходу в природничо-математичній галузі в закладах середньої освіти, розглядається вектор розвитку організації освітнього процесу від дисциплінарності до трансдисциплінарності. Підкреслюється, що вітчизняні науковці та соціальні інституції розуміють неможливість неврахування такого важливого аспекту як «трансдисциплінарність», у зв’язку з чим вимушені залишити поле своєї діяльності та функціонування і поринути в інноваційний простір. Ключову роль за цієї умови надано природничо-математичному напряму. Зазначається, що в освітні програми природничих наук сучасної України передбачено запровадження трансдисциплінарного підходу (реалізація STEM-освіти) від початкової школи до вищої та професійної.
Трансдисциплінарний підхід до навчання дає змогу поєднати науку, технології, інженерію та математику, є одним із основних щодо впровадження STEM-освіти та підвищення якості викладання природничо-математичних дисциплін в Україні. Автори підкреслюють, що запити суспільства та потреби сучасної економіки роблять природничо-математичну освіту ключовим напрямом, одним із основних чинників інноваційного розвитку освіти та складовою української державної політики щодо зміцнення людського капіталу та підвищення конкурентоздатності української молоді.