Увійти

Готові списки джерел за темами / Українська революція / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Українська революція.

Статті в журналах з теми "Українська революція"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Українська революція".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Науменко, Андрій, та Сергій Сегеда. "КІННОТА АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ПІД ЧАС 1-ГО ЗИМОВОГО ПОХОДУ В ІСТОРИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ". Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (18 січня 2022): 74–86. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-74-86.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автори розглядають доробок дослідників української діаспори, присвячений бойовій діяльності Армії Української Народної Республіки під час 1-го Зимового походу (грудень 1919 — травень 1920 рр.), поставивши за мету вивчити стан дослідження такого важливого в той час роду зброї, як кіннота. В ході опрацювання порушеного питання використано праці відомих військових діячів доби Української революції, документальні збірники, окремі статті тощо. У них автори різною мірою торкалися бойової діяльності української кінноти під час походу. Встановлено, що спеціальних праць, присвячених діям кінноти під час походу діаспорні українські автори не створили, проте багато з них звертали рацьований доробок діаспорних українських авторів в цілому створює можливість оцінити роль кінноти, простежити бойовий шлях та визначити особливості її застосування, встановити окремі подвиги бійців та командирів. Ключові слова: Українська революція, Армія Української Народної Республіки, кіннота, Зимовий похід, українська діаспора, полк, сотня, бойова діяльність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Бадєєва, Л. І. "ВІЙСЬКОВЕ БУДІВНИЦТВО В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1921)". Історія та географія, № 58 (2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.58.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанню військового будівництва в роки Української революції – після повалення самодержавства в Росії до 1921 р. Автор розглядає визначальну для долі революції тему створення національної регулярної армії, адже кожна революція повинна вміти захищати здобутки державотворення, аналізує політику Центральної Ради, уряду П. Скоропадського, Директорії та уряду ЗУНР, українських партій та їх чільних діячів щодо ролі національних Збройних Сил у державному будівництві України, у захисті її суверенітету та події, пов’язані з виступом Другого українського полку ім. гетьмана П. Полуботка влітку 1917 р. Зроблено аналіз тяжкого становища керівництва Центральної Ради взимку 1917-1918 рр., співвідношення військ і готовність їх до війни збройних сил Росії та України у січні 1918 р., причин та наслідків конфлікту між В. Винниченком та С. Петлюрою, заходів останнього щодо розбудови української армії. Розкрито заходи уряду гетьмана П. Скоропадського щодо формування збройних сил Української держави. Досліджено переваги військового будівництва в ЗУНР. Наукова новизна роботи – спроба комплексного дослідження військового будівництва як ключового фактору у відновленні та в утвердженні суверенітету держави в період Української революції, аналіз помилок та прорахунків українських урядів періоду революції (1917- 1921). Автор дійшла висновків, що Директорія, на відміну від Центральної Ради, приділяла більше уваги вирішенню питання військового будівництва та захисту революційних здобутків, але через ряд внутрішніх та зовнішніх чинників Українська революція зазнала поразки. Однією з причин було невміння українського керівництва підняти та організувати селянство. Більшовикам вдалося завдяки радикальному розв’язанню аграрного питання залучити селян до своїх лав.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Заїка, Наталія, та Леся Гладун. "ВИСТАВКОВІ ПРОЄКТИ ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Українські процеси боротьби за незалежність 20-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. набирають нових обертів. Події 2013–2014 рр. кинули виклик пострадянській системі, суттєво змінили українське суспільство, його культурні, духовні, політичні цінності. На тлі цих історичних подій ідея соборності України стала ключовою. Актуалізація питання соборності досить чітко простежується в посилах політиків, науковців, аналітиків, діяльності наукових та освітніх закладів. Саме тому Національний історико-етнографічний заповідник «Пере- яслав» започаткував низку національно-патріотичних заходів. У статті автори на основі виставкових проєктів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» висвітлюють роль переяславців у державотворчих процесах нової та новітньої історії України. Відкриття щорічних виставок приурочувалося до Дня Соборності України. Виставки проходили в межах заповідника та інших закладах міста Переяслава упродовж 2015–2021 рр. Структура експозицій вибудовувалася відповідно до принципів історичної достеменності та хронологічної послідовності показу етапів боротьби за незалежність і соборність держави: Українська революція 1917–1921 рр., Революція Гідності 2013–2014 рр., російсько-українська війна на сході України. Територіально більшість виставкових наративів пов’язані з Переяславом – документи із фондів Заповідника періоду Української Народної Революції 1917–1921 рр., які доповнені автентичними речами учасників революційних подій початку ХХІ ст. та матеріалами із зони військових дій на сході України. Основна мета статті – розкрити проблематику поєднання виставкової та інших форм просвітницької діяльності Заповідника через принципи історичної достеменності та хронологічної послідовності. Загалом авторами представлено та узагальнено, що такий проєкт має позитивний резонанс у суспільстві і нині в умо- вах війни є особливо актуальним. Наголошується, що ідеологія виставкових проєктів є наріжною у формуванні європейської ідентичності, а отже, має важливе значення для інтеграції України до Європи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

ФЕДОРЕНКО, ВЛАДИСЛАВ. "Конституціоналізм і революції". Право України, № 2018/04 (2018): 64. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-04-064.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню політико-правової природи і феноменології революції і виявленню взаємозв’язків доктрини та практики конституціоналізму й революцій в Україні та за кордоном. Аналізується походження категорії “революція” (“revolutio”), багатоманітність й еволюціонування її сенсів: від повернення певних явищ у попередній стан – до радикальних змін державного та суспільного ладу. Робиться висновок, що категорія “революція” була привнесена у політико-правовий обіг із праць Н. Коперника з астрономії у середині XVI ст. і набула сучасного значення у другій половині XVIII ст., одночасно з іншою категорією, відомою з часів Античності, – “конституція” . Аналізуються найбільш відомі протореволюції часів Давнього Єгипту, Античності та Середньовіччя, Реформації в Німеччині та Швейцарії тощо. Робиться висновок, що “революційність” відповідних повстань і бунтів стала результатом їх більш пізнього переосмислення вченими у XVIII–XX ст. Серед підстав для проведення революцій виокремлено: по-перше, наявність сформованої політико-право вої ідеології, яка б ґрунтувалася на доктрині (доктринах) конституціоналізму; по-друге, боротьбу за утвердження та захист основоположних прав і свобод людини (кожне нове “покоління” прав людини утверджувалося у процесі буржуазно-демократичних, соціалістичних і світоглядних революцій кінця XX – початку XXI ст.); по-третє, наявність соціально активних громадських асоціацій (інститутів громадянського суспільства) і політичних партій. Доводиться, що першою революцією, в її сучасному політико-правовому значенні, стала “Славетна революція 1688 р.” в Англії. Досліджуються так звані “великі революції”, які мали вплив на політичний, соціальний та економічний прогрес цілих народів, держав і континентів, а саме: Американська та Французька революції кінця XVIII ст., європейські революції 1830–1871 р., Японська революція епохи Мейдзі 1869 р., Молодотурецька 1908 р., Російська 1905 р. і 1917 р., Німецька 1918 р., Китайська 1949 р., Кубинська 1956 р., Іранська 1979 р. революції, “оксамитові революції” кінця XX ст. Приділяється увага українським революціям: Українській революції 1917–1921 рр., Революції на граніті 1990 р., Помаранчевій революції 2004 р. і Революції Гідності 2014 р. Обґрунтовується зміст категорії “революція”, її сутнісні ознаки; узагальнюються основні причини і передумови революцій; досліджується питання класифікації революцій, а також визначається характер взаємодії конституціоналізму та революцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Зайцев, Сергій. "БОЙОВИЙ ВИШКІЛ БІЙЦІВ ПОВСТАНСЬКО-ПАРТИЗАНСЬКИХ ФОРМУВАНЬ КАТЕРИНОСЛАВЩИНИ ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1921)". Воєнно-історичний вісник 39, № 1 (10 липня 2021): 128–39. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-128-139.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі архівних та опублікованих матеріалів здійснено спробу дослідити особливості бойового вишколу, котрий, як процес військового навчання, був характерним явищем у середовищі учасників більшовицьких, проукраїнських і анархістських повстансько-партизанських формувань, що діяли на території Катеринославщини в період Української революції 1917–1921 рр. Значну увагу приділено його головним принципам. Наведено приклади напрямків бойових тренувань і навичок, які здобувалися бійцями внаслідок них. Ключові слова: бойовий вишкіл, Українська революція, повстансько-партизанський рух, Катеринославщина, більшовизм, проукраїнські сили, анархізм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Чалий, С. "Українська революція: початок шляху". Народний депутат, № 5 (2007): 76–81.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Чалий, С. "Українська революція: початок шляху". Народний депутат, № 5 (2007): 76–81.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Вишинський, С. "Автономія простору. Українська революція". Актуальні питання суспільних наук та історії медицини, № 2 (6) (2015): 31–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Бойченко, І. І. "Українська модернізація як культурна революція". Філософія публічного управління, № 1 (2018): 11–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Бойченко, І. І. "Українська модернізація як культурна революція". Філософія публічного управління, № 1 (2018): 11–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Колісник, О. П. "Українська духовна революція як перемога українського руху над українським матеріалізмом". Практична психологія та соціальна робота, № 9 (174) (2013): 19–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Колісник, О. П. "Українська духовна революція як перемога українського руху над українським матеріалізмом". Практична психологія та соціальна робота, № 9 (174) (2013): 19–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Chubarko, V. V. "Роль церкви в подіях Майдану: на матеріалах інтерв’ю". Grani 18, № 5 (14 квітня 2015): 6–11. http://dx.doi.org/10.15421/1715090.

Повний текст джерела

Анотація:

У представленій статті автором розглядається роль Церкви в подіях Майдану впродовж листопада 2013лютого 2014 рр. Українська Революція Гідності дала можливість церквам різної конфесійної приналежності визначитися щодо своєї участі у соціальнополітичному процесі, продемонструвати відповідність проголошеного церквою соціального вчення конкретній практиці його реалізації. Переважна більшість церков і релігійних організацій України адекватно відповіла на виклики епохи, вийшовши на Майдан разом із своїм народом, із віруючими своєї конфесії і надаючи їм духовну, молитовну та іншу підтримку. Стан розробки даної проблеми спонукав автора доповнити загальну картину локальним опитуванням, яким охоплені саме рядові духовники українського народу, що мають особливу думку з приводу подій Майдану. Аналізуються результати якісного дослідження, цільову групу якого склали священики Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Православної Церкви Московського Патріархату, Української Грекокатолицької Церкви, Церкви Євангельських християнбаптистів. Визначається ставлення Церкви до Майдану як до важливого суспільного явища, досліджується, яким чином Церква долучилася до майданного протесту українського народу, а також акцентується увага на висновках, які зробила Церква з подій Революції Гідності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Шейко, В. М. "Учительство й українська революція (1917-1921 рр.)". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 51 (2017): 8–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Шейко, В. М. "Учительство й українська революція (1917-1921 рр.)". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 51 (2017): 8–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Макаров, Ю. "Українська революція: західний погляд, західний вплив, західний внесок". Український тиждень, № 9 (329) (2014): 22–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Сторожук, С. В. "Українська "національна" революція ХVII ст. : міф чи реальність ?" Філософські обрії, Вип. 21 (2009): 243–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Макаров, Ю. "Українська революція: західний погляд, західний вплив, західний внесок". Український тиждень, № 9 (329) (2014): 22–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Сторожук, С. В. "Українська "національна" революція ХVII ст. : міф чи реальність ?" Філософські обрії, Вип. 21 (2009): 243–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Шейко, В. М. "Наукова інтелігенція та Українська революція (1917–1921 рр.)". Культура України. Серія: Мистецтвознавство, вип. 59 (2018): 244–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Марущенко, Олександр. "МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА: РЕВОЛЮЦІЯ, ДЕРЖАВНІСТЬ, СОБОРНІСТЬ. До 100-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ ЗУНР”". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 209–11. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.209-211.

Повний текст джерела

Анотація:

Боротьба за незалежність України в ХХ столітті стала однією з найбільш величних сторінок в історії українського народу. Серед її важливих складових вагоме місце посідає героїчний чин творців і захисників Західно-Української Народної Республіки. Її виникнення у листопаді 1918 р., ухвалення 22 січня 1919 р. вікопомного Акту Злуки Української Народної Республіки і ЗУНР яскраво засвідчили державотворчі й соборницькі прагнення української нації, що залишаються актуальними й сьогодні, століття потому, в умовах складних для незалежної держави Україна внутрішніх і зовнішніх викликів. Саме цими імперативами керувалися учасники міжнародної наукової конференції “Західно-Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність”, яка працювала 30–31 жовтня 2018 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) та Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника і була присвячена 100-річчю з часу утворення ЗУНР. Її співорганізаторами стали також Івано-Франківська та Львівська обласні ради і державні адміністрації, академічні Інститути історії України, політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, народознавства, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Представницький характер цього наукового форуму був засвідчений широкою географією його учасників, які презентували Республіку Польща, Словацьку Республіку й наукові і навчальні установи з 23 міст України: Києва, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Одеси. Ужгорода, Чернівців, Черкас, Луцька, Тернополя, Рівного, Миколаєва, Вінниці, Кам’янець-Подільського, Кривого Рогу, Маріуполя, Коломиї, Дрогобича, Мелітополя, Кременця, Галича, Бурштина, Тисмениці. На конференції було заявлено 207 тем доповідей і повідомлень, до участі в її роботі зголосилося 217 науковців, з них 59 докторів наук, професорів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Ільєнко, Андрій, Євгеній Шупік та Євгеній Шатілов. "ЕКСПОЗИЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІЙСЬКОВО-ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ УКРАЇНИ ЯК ВТІЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВНИЦЬКОЇ КОНЦЕПЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ". Воєнно-історичний вісник 42, № 4 (25 травня 2022): 49–61. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-49-61.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті автори аналізують структуру і наповнення експозиції Національного військово-історичного музею України (НВІМУ) у контексті відповідності актуальній державницькій концепції української військової історії та її практичного значення у сфері національно-патріотичного виховання військовослужбовців та молоді. Дослідники розглянули роль і значення музейних установ сучасної України в цілому, акцентуючи увагу на особливій ролі військових музеїв у сфері національно–патріотичного виховання. Визначено, що в експозиції музею втілено національні і державницькі підходи до військової історії України, висвітлено ключові етапи військового будівництва крізь призму українського державотворення. Ключові слова: музей, НВІМУ, воєнна історія, експозиція, Українська революція, АТО, ООС, збройний конфлікт на Сході України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

ОГНЕВ'ЮК, Віктор, та Світлана АНДРЄЄВА. "ІСТОРИЧНІ ПОГЛЯДИ БОРИСА ГРІНЧЕНКА: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. У ВИСВІТЛЕННІ ІНТЕЛЕКТУАЛА". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 68–77. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246917.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – реконструювати історичні погляди Б. Грінченка на події Української національної революції середини XVII ст., авторські оцінки діяльності Б. Хмельницького та гетьманів України часів Руїни, визначення причин втрати української державності й актуалізація ним цього історичного досвіду для розгортання українського визвольного руху наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, антропологізму, міждисциплінарності. Використано загальноісторичні методи аналізу і синтезу, а також спеціально-історичні – історико-генетичний, компаративний, типологічний. Автори дотримуються основних принципів історіографічного аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що на широкому колі історичних, історіографічних та літературних джерел досліджено погляди Б. Грінченка на історію України середини XVII ст. (Хмельниччина та Руїна). Висновки. Твори Б. Грінченка на історичну тематику є талановитою популяризацією історії України в доступній для широких мас формі, без примітивізації та спотворення фактів. Концептуально Б. Грінченко спирався на тяглість української історії за М. Грушевським. Ґрунтовне опрацювання історичних джерел та наукової літератури допомогло йому піднятися на науково-популярний і навіть дослідницький рівень (монографія “Гетьман Іван Виговський, його життя й діла”, 1909). У центрі уваги Б. Грінченка опинилися постаті кількох гетьманів – Б. Хмельницького, І. Виговського та П. Дорошенка. Він критично ставився до діяльності Б. Хмельницького та Переяславського договору з Москвою 1654 р., вважав його заходом вимушеним, але в історичній перспективі трагічним для долі української державності. Державотворчу діяльність та геополітичні комбінації І. Виговського та П. Дорошенка Б. Грінченко оцінював як досвід боротьби із московськими впливами. Багаторічна, наполеглива робота Б. Грінченка з популяризації історичного досвіду Української національної революції середини XVII ст. підготувала, в умовах модернізації суспільного життя та формування української національно свідомої еліти, сприятливий ґрунт для подальшої боротьби за українську державність та її відродження в 1917 – 1921 рр.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Віднянський, С. "Українська революція у споминах Томаша Масарика "Світова революція" за війни й у війні 1914-1918"". Зовнішні справи. Політичні науки, № 3 (2017): 45–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Віднянський, С. "Українська революція у споминах Томаша Масарика "Світова революція" за війни й у війні 1914-1918"". Зовнішні справи. Політичні науки, № 3 (2017): 45–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Ткачук, Павло Петрович. "ВЕЛИКА ВІЙНА ТА УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ: ПОГЛЯД ДОСЛІДНИКІВ ВОЛИНСЬКОГО КРАЮ". Військово-науковий вісник, № 27 (10 травня 2017): 316–21. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.27.2017.316-321.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Бевз, Т. ""Українська революція" у науковому дискурсі: суперечності оцінок і висновків". Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, № 5/6 (91/92), вересень - грудень (2017): 68–80.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Гирич, І. Б. "Українська революція: інтерпретаційні проблеми (М. Грушевський та інші державники)". Symposium historiographicum Czercasiensium 1 (2016): 222–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Литвин, В. М. "Українська революція 1917—1921 років і сучасність: незасвоєні уроки". Вісник Національної академії наук України, № 9 (2017): 60–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Бевз, Т. ""Українська революція" у науковому дискурсі: суперечності оцінок і висновків". Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, № 5/6 (91/92), вересень - грудень (2017): 68–80.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Гирич, І. Б. "Українська революція: інтерпретаційні проблеми (М. Грушевський та інші державники)". Symposium historiographicum Czercasiensium 1 (2016): 222–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Литвин, В. М. "Українська революція 1917—1921 років і сучасність: незасвоєні уроки". Вісник Національної академії наук України, № 9 (2017): 60–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Chernov, Borys. "РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (БЕРЕЗЕНЬ 1917 – КВІТЕНЬ 1918 РР.)". Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 63–75. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-63-75.

Повний текст джерела

Анотація:

Питання розвитку освіти в період Української націонал-демократичної революції (1917–1918 рр.) не знайшло достатнього висвітлення у працях вітчизняних дослідників. З початком Української національно-демократичної революції 7 березня 1917 р. була створена Українська Центральна Рада (УЦР), а 6-8 квітня відбувся Український національний конгрес, який переобрав УЦР як національний орган і затвердив створення «Товариства шкільної освіти на чолі з професором І. Стешенком, яка виробила принципово нові зміст, методи і форми організації навчання, українізувала освітні заклади і розпочала перепідготовку і підготовку нових кадрів. 18 березня 1917 р. УЦР відкрила у Києві першу українську гімназію, у всіх школах Київської округи увела навчання українською мовою, у вищих школах засновано кафедри української мови, літератури та історії. У квітні провела Всеукраїнський педагогічний з’їзд, який прийняв рішення; «школи повинні українізуватися поступово, згідно вимогам педагогічного такту». З’їзд створив Головну українську шкільну раду і Всеукраїнську вчительську спілку. Чітко розроблений план єдиної трудової школи в Україні з опорою на досвід Європи та Америки був затверджений другим Всеукраїнським педагогічний з’їздом. До початку вересня 1917 р. Генеральний Секретаріат відкрив 42 середні школи, 8 з яких – єврейські, 33 гімназії, 2 реальних училища, 321 вищу початкову школу. В маленьких містах, селах і селищах, навіть на хуторах, відкривалися українські школи. Відкриті Київський і Кам’янець-Подільський державні університети. 7 листопада 1917 р. УЦР проголосила III Універсал, яким було проголошено самостійну Українську Народну Республіку. А далі події почали розвиватися надто швидко. 6 грудня Росія оголосила війну УНР. Не дивлячись на зрозумілий крах молодої республіки наприкінці грудня 1917 р., УЦР 11 січня 1918 р. зважується на відчайдушний крок – видає IV Універсал, яким проголошує повну державну незалежність УНР. А 22 січня Міністерство народної освіти приймає постанову про всенародне навчання. 23 квітня 1918 р. УНР підписала господарчий договір з Німеччиною і Австро-Угорщиною, а з ним підписала, як зазначає В. Верстюк, одночасно й собі вирок – 29 квітня стало останнім днем діяльності УЦР

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Motuz, Valeria. "Українське суспільство на початковому етапі української революції (березень – листопад 1917 р.): до питання політичної емансипації жінок в Україні". Eminak, № 3(31) (1 жовтня 2020): 98–110. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.3(31).439.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі активізації політичної свідомості жіноцтва у Наддніпрянщині (Україні). На сьогодні вона є малодослідженою, однак важливою складовою декількох пов’язаних між собою тем, таких як: «жіноче питання» в Україні у ХХ ст., український жіночий рух у ХХ ст., український національний рух у ХХ ст., Українська революція 1917-1921 рр., а також політизація жіноцтва в Україні. Специфіка та значення даного процесу, що мав місце в житті українського суспільства у першій чверті ХХ ст., не втратили своєї актуальності й нині, тому його вивчення та популяризація може позитивно вплинути як на розвиток українського жіночого руху, так і на досягнення фактичного гендерного паритету у сфері публічної влади в Україні. Тож, враховуючи викладене вище, досліджений аспект теми має не лише наукове, суспільно-політичне, але й практичне значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Томахів, В. І. "Українська революція 1917 - 1921 рр. у візії Бориса Антоненка-Давидовича". Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія історична, вип. 15 (2019): 67–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Гриценко, І. С. "Українська революція 1917-1921 років (методологічні аспекти історичного дослідження явища)". Вісник Київського університету. Історія, вип. 22 (1994): 102–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Антонюк, Т. "Українська революція 1917-1921 років у спогадах представників політичної еміграції". Бібліотечний вісник, № 2 (244) (2018): 34–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Томахів, В. І. "Українська революція 1917 - 1921 рр. у візії Бориса Антоненка-Давидовича". Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія історична, вип. 15 (2019): 67–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Гриценко, І. С. "Українська революція 1917-1921 років (методологічні аспекти історичного дослідження явища)". Вісник Київського університету. Історія, вип. 22 (1994): 102–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Антонюк, Т. "Українська революція 1917-1921 років у спогадах представників політичної еміграції". Бібліотечний вісник, № 2 (244) (2018): 34–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Турченко, Ф. Г. "Як у вітчизняну історіографію повернулася Українська революція. (погляд із Запоріжжя)". Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, Вип. 50 (2018): 13–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Стеців, Ярослав. "СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ ОФІЦЕРІВ-АРТИЛЕРИСТІВ НА ТЛІ РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЙ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД 1917–1918 рр." Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (18 січня 2022): 60–73. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-60-73.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлені особливості суспільно-політичних настроїв офіцерів-артилеристів українського війська на тлі революційних подій в Україні в період 1917–1918 рр. Особливу увагу присвячено процесу трансформації свідомості офіцерів та конструювання образу влади на тлі революційних, воєнно-політичних та соціально-економічних подій в Україні під час зазначеного періоду. Наведено ключові аспекти взаємовідносин та причини конфронтації між владою та офіцерським корпусом. Ключові слова. Українська революція 1917–1921 рр., офіцерський корпус, Центральна Рада, суспільно-політичні настрої, артилерія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Капелюшний, В. ""Українська революція 1917–1921 років" в контексті сучасної фахової підготовки вітчизняних істориків". Етнічна історія народів Європи, Вип. 52 (2017): 51–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Капелюшний, В. ""Українська революція 1917–1921 років" в контексті сучасної фахової підготовки вітчизняних істориків". Етнічна історія народів Європи, Вип. 52 (2017): 51–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Ільєнко, А. Б., Є. О. Шупік та Є. В. Шатілов. "Висвітлення воєнної історії України у експозиції Національного військово-історичного музею України (2014–2020 рр.)". Воєнно-історичний вісник 38, № 4 (2 грудня 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-17-28.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається експозиція Національного військово-історичного музею України та його філію у контексті військово-історичного наративу, що ретранслюється колективом музею у 2014–2020 рр. На основі сучасних теоретико-методологічних підходів до музейної діяльності аналізуються принципи побудови експозиції, виходячи із суспільного запиту, а ключовий наратив орієнтований на відвідувача. Визначено, що сучасна суспільно-політична ситуація та нові підходи до музейної справи істотно трансформували експозиційну діяльність НВІМУ та його філій у 2014–2020 рр. Ключові слова: музей, НВІМУ, воєнна історія, експозиція, Українська революція, АТО, ООС, війна на Сході України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Пархоменко, В. "Українська революція та визвольна боротьба 1918-1919 рр. у мемуарній спадщині Євгена Коновальця". Емінак, № 1 (13), т. 2, січень - березень (2016): 106–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Пархоменко, В. "Українська революція та визвольна боротьба 1918-1919 рр. у мемуарній спадщині Євгена Коновальця". Емінак, № 1 (13), т. 2, січень - березень (2016): 106–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Марущенко, О. "Міжнародна наукова конференція "Західно-Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність. До 100-річчя утворення ЗУНР"". Галичина, № 31 (2018): 209–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Shchur, Yu. "Ukrainian Revolution in Zaporizhia Oblast Territory (1917-1921)." Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhia National University, no. 51 (2018): 64–77. http://dx.doi.org/10.26661/swfh-2018-51-003.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Turchenko, F. "How the Ukrainian Revolution returned to Ukrainian historiography (A look from Zaporizhzhia)." Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhia National University 50 (2018): 13–36. http://dx.doi.org/10.26661/swfh-2018-50-001.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!