Добірка наукової літератури з теми "Узагальнений критерій"

У статті представлено результати удосконалення методу синтезу оптимально розподіленої структури інтегрованого комплексу бортового обладнання (ІКБО) літального апарату (ЛА) за показниками функціональної стійкості в умовах впливів дестабілізуючих чинників. Розглянуто загальні підходи щодо синтезу оптимальної структури інтегрованого комплексу бортового обладнання ЛА. Удосконалено метод синтезу оптимально розподіленої структури інтегрованого комплексу бортового обладнання літального апарату за показниками функціональної стійкості, в якому, на відміну від існуючих, застосовані методи оптимізації структури ІКБО ЛА за критерієм максимуму обраного критерію переваги з комплексу критеріїв функціональної стійкості, включаючи показники локальної функціональної стійкості з обмеженням на вартість побудови системи. Обґрунтований комплекс критеріїв (показників якості) для оцінки різних варіантів побудови системи ІКБО ЛА з визначенням критерію переваги. За критерій переваги обрано узагальнений показник функціональної стійкості FІКБО ЛА (Pij). Формалізовано постановку задачі синтезу оптимально розподіленої структури ІКБО ЛА за критерієм максимуму обраного критерію переваги з комплексу критеріїв функціональної стійкості з обмеженням на вартість побудови системи. Розв’язання задачі дозволяє з множини допустимих варіантів побудови ІКБО ЛА обрати раціональний та підвищити значення показників його функціональної стійкості до досяжного рівня без значних витрат.

Представлені граничні випадки критерію мінімуму протяжності, які відбивають його зв'язок з вiдомими критерiями обробки даних. Установленi вiдповiдностi мiж критерієм мiнiмуму протяжностi й критерiями найменших квадратiв, найменших модулiв, максимуму правдоподiбностi в задачi оцiнювання параметра зсуву за умови фiксованого параметра масштабу для незалежних однаково розподiлених випадкових величин iз законами розподiлу Гаусса, Лапласа, Кошi, "гостровершинним" меридiанним законом розподiлу, законами узагальнених розподiлiв Гаусса й Кошi, критерієм узагальненої максимальної правдоподібності з вартісними функціями Мішалкіна й Демиденка, а також критеріїм максимуму гістограми. Крім цього, у рамках концепції функціонала протяжності представлено кілька варіантів граничного переходу від критерію мінімуму квазіпротяжності до критерію мінімуму строгої протяжності, де останній критерій для дискретного випадку дає постановку NP-складної задачі мінімізації квазінорми простору l0. Підкреслено, що більшість із зазначених критеріїв приводить до постановки задач оптимізації з неопуклою та неунімодальною цільовою функцією.

У статті на основі узагальнення результатів аналізу психолого-педагогічної літератури та урахування компонентного складу готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності визначено діагностичний апарат для з’ясування стану сформованості цієї професійно важливої властивості, а саме розроблено критерії, показники та представлено характеристику відповідних рівнів її готовності. Автором запропоновано три критерії, які характеризують структурні компоненти готовності до застосування методів аналізу ризиків, зокрема особистісний, когнітивний і діяльнісний, та відповідні їм показники. Особистісний критерій стосується особистісних характеристик курсантів, без яких неможливо належним чином виконувати завдання з охорони державного кордону. Йдеться про такі професійно важливі якості, як уміння оцінювати обстановку, здатність виконувати швидкі та одночасно ефективні дії у стислі терміни, здатність до критичного мислення, належний рівень пізнавальних психічних процесів, емоційно-вольова стійкість та інші. Мотиваційний критерій готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності стосується мотивації професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування цих методів, відображає інтерес майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності, ступінь задоволеності її результатами.Когнітивний критерій характеризує сукупність знань про специфіку організації інформаційно-аналітичної діяльності, організації системи управління ризиками в ДПСУ, особливості координації організації та провадження аналізу ризиків; оцінки інформації та джерела інформації для аналізу ризиків. Когнітивний критерій дозволяє охарактеризувати знання майбутніх офіцерів-прикордонників, необхідні для застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності.Визначення критеріїв дозволило виокремити три рівні сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності: низький, середній та оптимальний. У статті представлена якісна характеристика кожного рівня.

У статті визначено основу експериментального дослідження та встановлено методику експерименту, яка включала мету, завдання, вибір варіативних складників, обґрунтування засобів вимірювання, опис процедури експерименту та узагальнення результатів експерименту.Для розв‘язання поставлених завдань на різних етапах експериментального дослідження використано методи та методики досліджень, зокрема математичної статистики для кількісного й якісного аналізу та перевірки достовірності результатів експериментального дослідження (метод оцінки достовірності середніх величин, метод вимірювання та математичної обробки даних; t-критерій Стьюдента – для визначення наявності або відсутності статистичної розбіжності двох середніх, які подані в абсолютних значеннях). Для достовірності педагогічного експерименту було залучено магістрантів сфери знань 017 «Фізична культура і спорт» у 5-ти закладах вищої освіти України. Було виокремлено контрольну та експериментальну групи. Для розподілу груп на експериментальні та контрольні проаналізовано їхню академічну успішність за дисциплінами, які є фундаментальними для формування професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм.Установлено, що показниками інформаційно-когнітивного критерію є система знань фахових дисциплін щодо професійної підготовки та здатність використання дослідницьких умінь. Проаналізовано результати педагогічного експерименту для визначення сформованості професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм. Зясовано, що результатом проведеного формувального етапу педагогічного експерименту є підвищення рівня сформованості професійної компетентності менеджерів фізичної культури і спорту в магістрів за інформаційно-когнітивним критерієм, що сприятиме в подальшому їхній управлінській діяльності.

Анотація. Стаття присвячена питанням систематизації прогностичних критеріїв, предикторів та детермінант ефективного подолання спортсменами різних змагальних дистанцій у веслуванні. Мета. Теоретично обґрунтувати та систематизувати критерії предикторів та детермінант змагальної діяльності веслувальників. Методи. Аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел. Результати. Реалізація методологічного підходу, спрямованого на забезпечення єдності та взаємозв’язку між структурою змагальної діяльності та підготовленості спортсменів-веслувальників, обумовлює субординаційні відносини між їхніми складовими, слугує основою для впорядкування процесу управління тренувальними та змагальними навантаженнями, забезпечує зв’язок структури змагальної діяльності та відповідної їй структури підготовленості з методикою діагностики функціональних можливостей спортсменів-веслувальників, характеристиками моделей різних рівнів, системою засобів і методів, спрямованих на вдосконалення компонентів підготовленості та змагальної діяльності. Серед найбільш значущих детермінант та предикторів результативних виступів веслувальників на різних змагальних дистанціях вчені розглядають антропометричні, морфологічні, фізіологічні характеристики; метаболічні показники та психологічні аспекти. Відповідно до системи управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів у веслуванні, узагальнено та систематизовано предиктори результативних виступів веслувальників на різних змагальних дистанціях з урахуванням віку спортсменів. Доповнено теоретичні положення стосовно прогностичних критеріїв, предикторів та детермінант ефективного подолання спортсменами різних змагальних дистанцій у веслуванні. Набули подальшого розвитку відомості про параметри прогнозування продуктивності веслувальників під час подолання дистанції 2000 м на веслувальному ергометрі. Ключові слова: детермінати, предиктори, веслування, змагальна діяльність.

Актуальність. Доведено основні напрями реалізації стану сформованості здоров’язберігальної компетент- ності в професійній підготовці майбутніх фахівців будівельних спеціальностей у процесі професійно-прикладної фізичної підготовки, що в подальшому уможливило вивчення динаміки зміни її сформованості. Також уста- новлено причини низького рівня сформованості здоров’язберігальної компетентності майбутніх фахівців будівельних спеціальностей. Обґрунтовано, що структурними компонентами здоров’язберігальної компетентності майбутніх фахівців будівельних спеціальностей є аксіологічний, гносеологічний і фізкультурно-оздоровчий. Мета дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні критеріїв і показників рівня сформованості здоров’язберігальної компетентності майбутніх фахівців будівельних спеціальностей у процесі професійно- прикладної фізичної підготовки. Методи дослідження – вивчення, аналіз і систематизація літературних джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду для визначення важливості формування в майбутніх фахівців будівельних спеціальностей здоров’язберігальної компетентності в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки. Результати роботи. На основі кількісних і якісних показників проведено порівняльний аналіз отриманих результатів експерименту. Достовірність результатів дослідження забезпечувалася науковою обґрунтованістю вихідних теоретичних положень; внутрішньою логікою дослідження; адекватністю методів, які вико- ристовувалися, метою й завданням дослідження; використанням статистичних методів обробки результатів роботи. Висновки. На теоретичному та методологічному рівні доведено важливість професійно-прикладної фізичної підготовки для формування здоров’язберігальної компетентності майбутніх фахівців будівельних спеціальностей. Визначено структурні компоненти, критерії сформованості та ступінь сформованості здоров’язберігальної компетентності, а також показники, які характеризують сформованість кожного критерію.

В статті, на основі аналізу наукових праць та досвіду локальних військових конфліктів, обрані показники та критерій ефективності вирішення завдань системою розвідки повітряного противника, яку створюють радіотехнічні війська, як функціонал від узагальнених показників якості виконання поставлених завдань. Запропоновані узагальнені показники простороих бойових можливостей угруповання підрозділів радіотехнічних військ, а саме, коефіцієнти реалізації потрібних рубежів видачі бойової інформації підрозділам ЗРВ та винищувальної авіації. В якості комплексного показника просторових бойових можливостей угруповання ППО, який забезпечує порівняльну оцінку ефективності варіантів побудови бойового порядку угруповання РТВ, запропоновано використовувати коефіцієнт прикриття об’єкту. Нормоване значення комплексного показника – коефіцієнту прикриття об’єкту залежить від значень узагальнених просторових показників бойових можливостей угруповання підрозділів РТВ та у вигляді логічної суми коефіцієнтів прикриття об’єкту підрозділами ЗРВ та ВА дозволяє оцінити результат взаємодії ЗРВ та ВА, при виконанні загальної задачі з прикриття визначеного важливого об’єкту. Використання наведених узагальнених просторових показників бойових можливостей підрозділів РТВ та комплексного показника ефективності угруповання ППО може дати можливість підвищити об’єктивність та інформативність результату порівняльної оцінки варіантів побудови бойового порядку угруповання РТВ. Використання запропонованих показників для порівняльного оцінювання ефективності не протирічить існуючим науковим підходам і, водночас, дозволяє формалізувати методику вибору позицій для підрозділів угруповання РТВ.

У статті запропоновано теоретичне обґрунтування необхідності оцінки дієвості публічного управління з позицій його спроможності забезпечувати належний рівень соціально-економічного буття громадянина країни. Виявлено багатоаспектність та відсутність уніфікованого варіанту розгляду сутності та змісту якості та результативності публічного управління, що стало основою для розгляду поняття дієвості публічного управління з позицій його впливу на покращення соціально-економічного розвитку країни. На основі критичного аналізу основних підходів до оцінювання якості публічного управління, в роботі узагальнено результати застосування індексного методу та охарактеризовані основні індекси, які дають змогу оцінити дієвість та соціально-економічну спрямованість публічного управління. У статті запропоновано виокремлення критеріїв дієвості публічного управління в сучасних умовах з позицій взаємозв’язку та причинно-наслідкових зв’язків між економічним розвитком, якістю державного управління та якістю життя громадян країни. Згідно з результатами узагальнення підходів до оцінювання публічного управління обґрунтовано висновок про доцільність оцінювання публічного управління, насамперед, через його здатність забезпечити соціальну підтримку та безпеку громадян. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про значний зв’язок публічного управління та рівня соціально-економічного розвитку країн.

В статті розглянута базова процедура виведення узагальнених характеристик повітряних об’єктів. Пропонується застосування правил достовірного виведення значень до базової процедури, що дозволяє побудувати нову систему вихідних продукцій. На основі розроблених правил достовірного виведення та перевірки коректності інтегральних узагальнених характеристик повітряних об'єктів запропоновано метод виведення значень узагальнених характеристик повітряних об’єктів, особливістю якого є поетапна сумісна обробка поточних та апріорних даних і знань про повітряні об’єкти.

Мета. Розробка науково-практичних підходів до ідентифікації харчових продуктів для спортсменів. Методика. В основу методологічної бази дослідження покладено методи наукового пізнання, системного підходу та узагальнення, законодавчо-нормативні акти України та ЄС, наукові праці. Результати. Постійне зростання на вітчизняному ринку кількості фальсифікованих харчових продуктів для спортсменів, їх незаконне переміщення через митний кордон та інші чинники зумовлюють необхідність проведення робіт з ідентифікації. Нормативна база щодо виробництва та обігу харчових продуктів для спортсменів не визначає чіткої регламентації проведення процедури їх ідентифікації, тому важливим вбачається розробка та впровадження дієвого механізму контролю достовірності тверджень виробників щодо особливих властивостей харчових продуктів, що базуватиметься на науковому підході та з використанням новітніх методів ідентифікації. Встановлено, що для проведення ідентифікаційної експертизи харчових продуктів для спортсменів важливим етапом є розробка критеріїв та засобів ідентифікації. В роботі розроблено критерії ідентифікації харчових продуктів для спортсменів на прикладі батончиків. До важливих критеріїв ідентифікації даної групи продуктів належать: маркування, смак, запах, зовнішній вигляд, форма, цукеркова маса, маса нетто, масова частка вологи і масова частка вуглеводів, походження білкової та жирової складових; кількісний та якісний склад біологічно-активних речовин. За результатами ідентифікації за органолептичними та фізико-хімічними показниками досліджувані зразки батончиків для спортсменів відповідають вимогам діючого нормативного документу. Однак, використання лише стандартизованих показників якості з метою ідентифікації не забезпечує об’єктивне проведення процедури ідентифікації продуктів. Доцільним вбачається включення розроблених критеріїв ідентифікації до нормативного документа, оскільки, саме це дасть можливість об’єктивно провести експертизу товару. Подальшого дослідження потребує розробка засобів ідентифікації складу продуктів для спортсменів із використанням експрес-методик та проведення стандартизації запропонованих критеріїв ідентифікації. Наукова новизна. Проаналізовано підходи до ідентифікації харчових продуктів для спортсменів. Розроблено критерії ідентифікації батончиків для спортсменів. Практична цінність. Запропоновано стандартизувати розроблені критерії ідентифікації шляхом їх включення до нормативної документації для ефективності проведення процедури ідентифікації контролюючими органами, торговельними організаціями, споживачами.

Об’єкт дослідження – кран мостовий електричний з магнітною шайбою, вантажопідйомністю 5 тонн, проліт 20 м. Місце установки – склад металу. Мета роботи – оптимізація параметрів механізму пересування крану (передаточного числа редуктора та радіуса ходового колеса) по узагальненим критерієм. В роботі виконаний огляд літератури по оптимізації вантажопідйомних машин, розроблена математична модель мостового крану при його пересуванні з врахуванням втрати енергії, розроблена методика оптимізації передаточного числа редуктора та радіуса ходового колеса механізму пересування крану, проведена їх оптимізація для механізму пересування мостового магнітного крана вантажопідйомністю 5 т, виконано аналіз результатів оптимізації. Магістерська дисертація складається зі вступу, 6 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 76 найменувань, 2 додатків. Основний текст дисертації викладено на 98 стор. Повний обсяг дисертації становить 133 стор.
The object of the study is a bridge electric bridge with a magnetic washer, a carrying capacity of 5 tons, a flight of 20 meters. The place of installation is the metal structure. The purpose of the work is to optimize the parameters of the mechanism of movement of the crane (gear ratio of the gear unit and the radius of the running wheel) according to the generalized criterion. The paper reviews the literature on the optimization of load-lifting machines, developed a mathematical model of the bridge crane during its movement, taking into account the energy loss, developed a method for optimizing the gear ratio and the radius of the running gear of the crane movement mechanism, optimized for the mechanism of movement of the bridge magnetic crane with a carrying capacity of 5 tons, An analysis of optimization results was performed. The master's dissertation consists of an introduction, 6 sections, general conclusions, list of used sources from 76 titles, 2 applications. The main text of the dissertation is presented on 98 pages. The full volume of the dissertation is 133 pages.

На підґрунті аналізу концепцій відомих фахівців щодо нечіткого регресійного аналізу виокремлено 3 напрями: нечітка регресія, заснована на критерії мінімізації нечіткості, підхід, заснований на методі найменших квадратів, регресія інтервалу
In article investigates three branches of fuzzy regression analysis: fuzzy regression based on fuzziness reduction criterion; approach combined with the method of least squares; interval regression

Диссертационная работа посвящена решению важной научной проблемы – формирование механизма устойчивого развития предприятия в условиях неопределенности экономической среды. Сформулирована концепция определения состояния экономической системы в условиях потери устойчивости с установлением доминирующих факторов, влияющих на экономическое состояние и их связей с управленческими воздействиями по выходу на устойчивый уровень развития; которая позволяет выделить функциональное направление, связанное с анализом устойчивости предприятия. Разработаны методологические подходы к построению механизма устойчивого развития предприятия, что позволило провести структуризацию параметров обеспечения динамики устойчивого развития предприятия. Качественные и количественные оценки уровня развития предприятия в условиях неопределенности объединены в рамках многомерного анализа и модели нечетко-множественного анализа на основе матричных методов для комплексного анализа различных систем. Получены интервальные оценки функционального состояния предприятия и разработаны этапы проведения анализа в рамках данной модели. Предложены методы и методики прогнозирования устойчивого развития предприятия, получены синергетические оценки состояния предприятия в зоне потери устойчивости. Исследование и прогнозирование устойчивости представляет собой поиск внутрихозяйственных возможностей, средств и способов ее укрепления. Для прогнозирования развития экономических систем актуальными являются информационно-аналитические методы, основанные на оптимизации прогнозных показателей. Для этого предлагается использование OLAP-модели для прогнозирования экономических показателей, характеризующих устойчивость развития экономической системы. Сформулирован обобщенный критерий устойчивого развития с разработкой комплексной оценки устойчивости предприятия с применением теории нечетких множеств по трем основным параметрам развития предприятия (оценка финансово-экономических, производственных и инновационных параметров), которая позволила ввести в рассмотрение уровни устойчивости развития предприятия. Разработан механизм устойчивого развития предприятия в условиях нестабильности, неопределенности и динамичности экономической среды представляет собой совокупность способов обеспечения взаимосвязанной деятельности всех подсистем предприятия, использование которых в заданных пределах обеспечивает достижение поставленных целей. Модель устойчивого развития предприятия как системы представляет собой интегральную оценку устойчивого развития предприятия по всем направлениям его деятельности – финансовой, экономической, производственной, инвестиционно-инновационной, организационной. Показано, что именно внедрение, реализация инновационных проектов и программ позволяет сдерживать падение устойчивости развития. Анализ методологических основ управления устойчивым развитием предприятия показал, что в современных условиях предприятию важно иметь в своей структуре подсистему оценки устойчивости, которая позволит отслеживать, анализировать, контролировать развитие и функционирование предприятие, а так же оценивать его потенциальные возможности на различных стадиях жизненного цикла. Разработана система показателей и индикаторов для расчёта частных интегральных показателей с учётом деятельности предприятия. Разработана шкала критериальных оценок функционального состояния предприятия, предполагающая определение уровня устойчивости развития предприятия. Сформирован механизм устойчивого развития предприятия. Предложена структурно-логическая схема механизма устойчивого развития предприятия для прогнозирования экономической ситуации на предприятии с целью принятия оптимальных управленческих решений. Предложен комплексный подход определения устойчивого развития предприятия, предполагающий его рассмотрение как совокупности единства устойчивости производственной, финансовой и инновационной деятельности предприятия. Предложены рекомендации по применению моделей по обеспечению устойчивости предприятий химической и машиностроительной отраслей, которые сформулированы на основании определения уровня устойчивости предприятия на ранней стадии потери устойчивости.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої наукової проблеми – формування механізму стійкого розвитку підприємства в умовах невизначеності економічного середовища. Сформульована концепція визначення стану економічної системи в умовах втрати стійкості. Запропоновано методи та методики прогнозування сталого розвитку підприємства, отримані синергетичні оцінки стану підприємства в зоні втрати стійкості. Розроблено узагальнений критерій стійкого розвитку з розробкою комплексної оцінки стійкості підприємства із застосуванням теорії нечітких множин за трьома основними параметрами розвитку підприємства (оцінка фінансово-економічних, виробничих та інноваційних параметрів), який дозволив ввести в розгляд рівні стійкості розвитку підприємства. Розроблено механізм стійкого розвитку підприємства в умовах нестабільності, невизначеності й динамічності економічного середовища. Запропоновано систему показників та індикаторів для розрахунку приватних інтегральних показників з урахуванням діяльності підприємства. Розроблено шкалу критеріальних оцінок функціонального стану підприємства, що припускає визначення рівня стійкості розвитку підприємства. Сформовано механізм стійкого розвитку підприємства та методологічні підходи до використання механізму і розробки комплексної стратегії стійкого розвитку підприємства на основі системного підходу. Запропоновано рекомендації щодо застосування моделей щодо забезпечення стійкості підприємств хімічної та машинобудівної галузей, які сформульовані на підставі визначення рівня стійкості підприємства на ранній стадії втрати стійкості.
The thesis is devoted to solving important scientific problems - the formation of a sustainable development of the company in an uncertain economic environment. Formulated the concept of determining the state of the economic system in terms of loss of stability. The methods and techniques of forecasting of sustainable development of the company, received synergistic assessment of the state enterprises in the zone of instability. A generalized criterion for sustainable development with the development of an integrated assessment of stability of the enterprise by applying the theory of fuzzy sets by three main parameters of business, the Enterprise (evaluation of financial and economic, industrial and innovative parameters), which allowed to introduce the resistance levels of the enterprise. The mechanism of sustainable enterprise development in conditions of instability, uncertainty and dynamism of the economic environment. A system and indicators for the calculation of partial integral indicators, taking into account the activities of the enterprise. Developed a range of criteria assessment of the functional state of the enterprise, presupposes a certain level of sustainability of the enterprise. Formed of a sustainable development of the enterprise and methodological approaches to the use of the mechanism and develop a comprehensive strategy for sustainable development of the enterprise on the basis of a systematic approach. Recommendations on the use of models to ensure the sustainability of the chemical and engineering industries, which are formulated on the basis of determining the level of sustainability of the enterprise at an early stage of instability.

Монографія «Механізми оцінювання якості вищої освіти в умовах євроінтеграції» підготовлена за результатами виконання фундаментального дослідження за однойменною темою у відділі політики та врядування у вищій освіті Інституту вищої освіти НАПН України. У роботі на підставі теоретико-методологічного обґрунтування, аналізу та узагальнення передового світового, європейського і національного досвіду з’ясовані сучасні підходи, показники і критерії щодо оцінювання освітньої якості, визначено систему механізмів оцінювання якості вищої освіти, якими послуговуються прогресивні регіони і країни світу та які актуальні для України в умовах євроінтеграції. Монографія буде корисною для здобувачів, викладачів, дослідників, керівників вищої освіти, осіб, зацікавлених у модернізації вищої освіти задля вдосконалення її якості, ефективного людського розвитку.

Визначено поняття інформаційної ємності фінансової та інтегрованої звітності та її суттєвості. Надано характеристику основних форматів звітності зі сталого розвитку. Узагальнено чинники, які визначають галузеві аспекти корпоративного управління. Запропоновано критерії оцінки інформаційної ємності інтегрованої звітності гірничо-металургійних корпорацій. Діагностовано спільні та відмінні підходи до побудови системи корпоративного управління та контролю зазначених суб’єктів господарювання. З’ясовано інформаційні аспекти взаємозв’язку фінансової та нефінансової звітності гірничо-металургійних корпорацій.

Стаття присвячена аналізу наявного в науково-педагогічній літературі матеріалу щодо стану сформованості естетичної культури майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах, систематизації та узагальненню наукових підходів до визначення критеріїв та показників сформованості естетичної культури особистості. Викладений автором матеріал є теоретичним підґрунтям для створення об’єктивних передумов щодо конкретизації критеріїв та показників сформованості естетичної культури майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах.

Щороку вимоги до науково-педагогічних працівників та науковців інших установ змінюються, змінюються і вимоги до участі в різних конкурсах, грантах, проектах, експертизах тощо. Для участі у таких видах діяльності обов’язковою умовою є наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science. Тому метою статті є виокремлення основних наукометричних показників оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників та огляд наукометричних без даних, що доцільно використовувати для їх оцінювання. Визначено, що найбільш вагомими наукометричними показниками оцінювання результативності науково- педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників є: загальна кількість публікацій, що індексуються у певних наукометричних базах даних, індекс Гірша (h-index). Узагальнено, що для визначення цих показників зазвичай користуються наукометричними базами даних, що затверджені Міністерством освіти і науки України, зокрема Scopus, Web of Science, та іншими, менш популярними наукометричними базами даних. Тому у статті розглянуто детально різні наукометричні бази даних та показники, які можуть бути оцінені з їх допомогою, а саме: Scopus, Web of Science, Publons, Google Scholar, dblp, цифровий ідентифікатор науковця ORCID. Розглянуто вітчизняні сервіси "Науковці України" та "Бібліометрика української науки", що містять узагальнені результати з наукометричних баз даних. Встановлено, що для оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників закладів освіти, варто використовувати різні наукометричні бази даних, зокрема Web of Science, Scopus, Publons, Google Scholar тощо. Такі наукометричні бази даних дозволяють отримати узагальнене уявлення про науково-педагогічну діяльність коректного науковця чи науковопедагогічного працівника у вигляді статистичних результатів публікаційної активності у різний період часу. Окрім того, варто вдосконалювати українські аналоги для того, що вітчизняні науковці не були залежні від закордонних наукометричних баз даних, що не завжди є у безкоштовному використанні. До перспектив подальших досліджень віднесено виокремлення критеріїв та показників для оцінювання результативності педагогічних досліджень.

У статті викладено результати емпіричного дослідження особливостей становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців у неповній сім’ї в порівнянні з хлопцями із повних. Теоретико-методологічну основу дослідження склали авторські уявлення про ґендер та ґендерну ідентичність, що функціонують у трьох вимірах психічного: глибинному, когнітивному та поведінковому. Розглядаючи глибинний компонент ґендерної ідентичності як переживання відповідності образу Я ґендерному образу, дослідницею було встановлено генезу цього відношення у хлопців в період з молодшого шкільного по юнацький вік в умовах повної та неповної сімей. У представленій роботі вперше опубліковано авторську методику діагностики глибинного компонента ґендерної ідентичності особистості засобами аналізу серії психомалюнків: «Я», «Чоловік», «Жінка», подано бланк методики та описано процедуру підрахунку балів. Спираючись на методи математичного аналізу даних (U-критерій Манна-Уітні, H-критерій Крускала-Уолліса), а також на результати попередніх досліджень, на репрезентативній вибірці у 240 осіб було визначено особливості становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців залежно від того, в якій сім’ї вони виховуються. Зокрема, зроблено висновок про наявність достовірних відмінностей у цьому процесі, пов’язаних із ґендерною асиметрією глибинного виміру психіки хлопців з неповних сімей, тобто з посиленням відповідності образу Я глибинному образу Чоловіка та послабленням відповідності образу Жінки. Узагальнення отриманих даних та даних попередніх досліджень спонукало авторку зробити висновок про регресійні процеси ґендерного змісту в несвідомому юнака з неповної сім’ї.

Респондентам (40 осіб жіночої статті) було запропоновано анонімно висловити своє відношення до стверджень, що наведені в анкеті та зазначити одну відповідь із трьох варіантів (часто, іноді, рідко). Для характеристики окремих рівнів індивідуального здоров'я використали запропоновані узагальненні критерії. Фізичне здоров’я оцінювали за результатами вибору «Відчуваю, що я можу зробити». Психічне здоров’я оцінювали за результатами вибору «Відчуваю, що я хочу зробити». Моральне здоров’я оцінювали за результатами вибору «Відчуваю, що я повинна собі зробити». Дослідження кількісних показників компонентів здоров’я студентів І-ІІ курсів з використанням суб’єктивного методу показало, що фізичне здоров’я складає 36%, психічне здоров’я – 34%, а моральне здоров’я – 30% в цілісній моделі. Комплекс заходів спрямований на підвищення рівня морального (соціального) здоров’я, передбачається, буде сприяти підвищенню ефективності процесу формування навичок здорового способу життя студентської молоді.