Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Туристичні маршрути.
Статті в журналах з теми "Туристичні маршрути"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-47 статей у журналах для дослідження на тему "Туристичні маршрути".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Шаров, С. В., Д. В. Лубко та О. Г. Зинов’єва. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ У ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 69–75. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу основних напрямів використання інтелектуальних систем у туристичному бізнесі. Зазначається, що в умовах пандемії пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності серед туристичних операторів є дуже актуальною проблемою. Виявлено, що підвищення ефективності туристичного бізнесу досягається через введення в дію нових форм і видів туристичної діяльності (це, зокрема, віртуальні представництва, спеціалізовані маршрути, контекстний маркетинг тощо), упровадження сучасних програмних комплексів, вебсервісів, мобільних додатків. Їх використання дає можливість забезпечити цифровізацію туристичної галузі, сформувати єдиний туристичний інформаційний простір, розвинути e-туризм тощо. Здійснено огляд можливостей окремих типів інтелектуальних систем, що працюють на різних апаратних платформах. Їх використовують для формування екскурсійних маршрутів з урахуванням побажань різних категорій туристів, надання клієнтам релевантної інформації про туристичні об’єкти, місця проживання та харчування залежно від їх місцезнаходження, обчислення фінансових затрат на туристичний маршрут тощо. У такий спосіб забезпечується інформаційна підтримка кожного туриста, підвищується якість його обслуговування. Виявлено, що інтелектуальні системи використовують бази даних та бази знань для збереження інформації про вік, стать, сімейний стан туриста, його маршрут, відвідані ним туристичні об’єкти і їх кількість, обсяг витрачених ним грошей тощо. Проаналізовані дані використовуються для формування якісних рішень та відображення персоніфікованої туристичної інформації. Крім того, для підвищення функціональності в інтелектуальних системах використовуються сторонні вебсервіси (Google Maps, GPS-навігація). У перспективі передбачається сформувати вимоги до розроблення інформаційної системи оператора туристичного агентства та здійснити практичну реалізацію цього завдання.
2
Устименко, Леся Миколаївна, та Інна Петрівна Крупа. "НАЦІОНАЛЬНІ КУЛЬТУРНІ МАРШРУТИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ САМОБУТНІХ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 222–30. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236025.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — проаналізувати вплив національних культурних маршрутів на розвиток самобутніх туристичних дестинацій. Національні культурні туристичні маршрути є своєрідним засобом трансляції культури країни та можуть використовуватися для розвитку як самої особистості, так і самобутніх туристичних дестинацій. Методологія дослідження полягає у використанні методів комплексного аналізу та синтезу, дедукції та індукції, а також контент-аналізу основних статистичних і наукових джерел щодо впливу національних культурних маршрутів на формування самобутніх туристичних дестинацій, міждисциплінарного характеру основних напрямів реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Наукова новизна. Визначено основні напрями реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Обґрунтовано і введено до наукового обігу теорії культурології та туризмознавства поняття «національний туристичний тренд». Висновки. Схарактеризовано та проаналізовано основні сучасні національні туристичні тренди, що впливають на формування національних культурних маршрутів, зокрема популяризація національної культурної спадщини, розвиток внутрішнього туризму за умови покращення його сервісу; використання соціальних мереж з метою реклами розвитку самобутніх туристичних дестинацій; розвиток інноваційних форм роботи серед потенційних та реальних споживачів; оптимізація віртуалізації подачі інформації про туристичні дестинації з доповненою реальністю; цілодобова підтримка в соціальних мережах. Доведено, що багатогранна привабливість української національної культури має стати мотиватором розвитку не тільки самобутніх туристичних дестинацій, але й національного туризму та світової культури.
3
Smochko N., Luzhanska T. та Molnar-Babilya D. "РОЛЬ ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ". Economic forum 1, № 1 (9 березня 2022): 11–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз трактування поняття туристично-інформаційного центру. Проаналізовано, що для просування національного туристичного продукту на міжнародному ринку та підвищення інтенсивності внутрішніх туристичних потоків необхідна державна підтримка та ефективна програма створення та функціонування туристичних інформаційних центрів. У статті розглянуто, що у сфері туризму інформація про об’єкти туризму та туристичної інфраструктури, умови і фактори розвитку туристичної діяльності стає головним ресурсом. Потребують питання розробки пріоритетних інноваційних туристичних продуктів і наукового обґрунтування регіональної системи їх інформаційного забезпечення. Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що вивчення питання про створення туристично-інформаційних центрів є своєчасним і демонструє рівень успішного просування національного туристичного продукту. Використання в Україні міжнародного досвіду та зацікавленість місцевих органів виконавчої влади у розвитку в'їзного та внутрішнього туризму на сучасному етапі державотворення відображено в практичній діяльності туристично-інформаційних центрів. Проте виявлено, що процес організації та діяльності вітчизняних туристично-інформаційних центрів ще не достатньо висвітлений у вітчизняній науковій літературі. У статті доведено, що структура та форма організації туристично-інформаційних центрів залежать від цілей та завдань, які він має вирішувати, статусу та місця у структурі, пріоритетів у туристичній діяльності регіону. Також детально проаналізовано нормативно-правову базу створення та діяльності туристично-інформаційних центрів в Україні. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що створення туристично-інформаційних центрів є одним із стратегічних напрямів діяльності органів виконавчої влади в галузі туризму, важливо дотримуватись технології організації та функціонування таких інституцій. На основі проведеного аналізу встановлено, що Закарпатський туристичний інформаційний портал дає можливість переглянути інформацію про туристичний потенціал області, а також інформацію про маршрути і туристичні новини краю. Детально проаналізовано роботу Мукачівського міського туристично-інформаційного центру в співпраці з Мукачівським історичним музеєм (Замок «Паланок») в рамках реалізації проектів розвитку. Практичне значення дослідження полягає в необхідності врахування діяльності туристично-інформаційних центрів як важливого елементу інноваційної інфраструктури туристичної індустрії держави.
4
Pankiv, N. E. "Природоохоронні території як база розвитку екологічного туризму у Львівській області на прикладі національного природного парку "Сколівські Бескиди"". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/40290517.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано наявні об'єкти природно-заповідного фонду Львівської області, які мають важливе рекреаційне туристичне значення. Виявлено, що найбільше значення для рекреаційно-туристичної сфери мають національні природні парки, в яких активно розвивається екологічний туризм. Проаналізовано особливості розвитку екологічного туризму у Національних природних парках та встановлено, що найпоширенішим видом екологічного туризму у природно-заповідних зонах є прогулянки екологічними стежками. Розглянуто рекреаційно-туристичні ресурси Національного природного парку "Сколівські Бескиди", шляхи їх збереження та раціонального використання. Зокрема, еколого-пізнавальні стежки та маршрути: "м. Сколе – г. Парашка – с. Майдан"; "Бучина"; "Лопата"; "Водоспад"; "Нижнє Синьовидне – Труханів – гора Ключ – Сколе" та велосипедний маршрут "Сколе – Ключ – Скелі Довбуша – Болехів – Стрий". Встановлено, що перспективними для рекреаційного використання є долина р. Велика річка, фортеця "Тустань" (Підгородцівське лісництво), долина р. Кам'янки (Дубинське лісництво), урочища Павлів Потік, Зелем'янка (Сколівське лісництво), м. Сколе, урочище Панасівка (Коростівське лісництво). Висвітлено проблеми та перспективи використання рекреаційно-туристичних ресурсів Сколівщини для екотуризму.
5
КРАВЧЕНКО, Оксана. "ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ: ПРИНЦИПИ, ФУНКЦІЇ, НАПРЯМИ ТА ВИДИ". Humanitas, № 1 (6 травня 2022): 42–49. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі вивчення наукових джерел розкрито зміст і спрямованість інклюзивного туризму як технології соціальної реабілітації в умовах закладу освіти. Основними функціями інклюзивного туризму є: соціальна відновлювана, психологічна, комунікативна, освітньо-пізнавальна, особистісно-орієнтована, компенсаторна, гедоністична, реабілітаційна, адаптаційна, соціалізаційна. Інклюзивний ефект від туристичних маршрутів буде суттєвим, якщо діяльність ґрунтуватиметься на таких принципах: незалежності, залучення, інформативності, комплексності, індивідуального підходу, можливості для реалізації внутрішнього потенціалу, стимулювання саморозвитку, необхідної підтримки, гідності, рівності, суб’єктності, принцип особливого підходу. Саме інклюзивний туризм дозволяє створити для людини з інвалідністю такі умови, які максимально компенсують її обмеження і дозволять стати активним учасником соціуму. На основі відомих розвідок з проблеми дослідження розроблено таку класифікацію видів інклюзивного туризму: за ціллю; за основним видом заняття; за способом пересування; за сезонністю; за складом туристів; за ступенем навантажень. Напрямами інклюзивного туризму виступають: природотерапія; релігійні маршрути; етнографічний туризм; культурно-пізнавальний туризм; віртуальний туризм. Інклюзивний туризм можна реалізувати через різні форми: безпосередньо відвідуючи туристичні об’єкти та дистанційно. Яскравим прикладом використання для інклюзивного туризму сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі є реалізація проекту факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Культурно-рекреаційно-туристична Черкащина: інклюзивно-соціальна 3D-карта» за підтримки Українського культурного фонду.
6
Pankiv, N. Ye, та M. I. Senkiv. "Створення еколого-пізнавального туристичного маршруту "шляхами графа Володимира Дідушицького" у Бродівському районі Львівської області". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 68–73. http://dx.doi.org/10.15421/40280613.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано еколого-географічні та історичні передумови створення природного заповідника на території північного Поділля. Проаналізовано сучасний стан НПП "Північне Поділля", зокрема територій комплексної пам'ятки природи місцевого значення "Пам'ятка Пеняцька" і Державного ботанічного заказника місцевого значення "Макітра"; ідентифіковано та проаналізовано біорізноманіття, ландшафтні та історико-культурні особливості цих територій, а також існуючі тут еколого-пізнавальні туристичні маршрути. Охарактеризовано природоохоронну діяльність графа В. Дідушицького, зокрема створення ним природного резервату "Пам'ятка Пеняцька" з метою збереження букового пралісу та охорони місця гніздування рідкісного виду птаха – орлана білохвостого, а також заснування ним Природознавчого музею у Львові. Обґрунтовано доцільність розроблення нового еколого-пізнавального туристичного маршруту на території північного Поділля для продовження природоохоронної діяльності в регіоні, яку започаткував В. Дідушицький. Запропоновано створення дводенного еколого-пізнавального туристичного маршруту "Шляхами графа Володимира Дідушицького" (Львів – Броди – Підкамінь – Пеняки – Пліснеське городище – Підгірці – Львів) та докладно охарактеризовано екскурсійні об'єкти, включені до цього маршруту. Проаналізовано значення новоствореного маршруту для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Бродівщини.
7
Габчак, Н. Ф., та Л. Ф. Дубіс. "ФОРМУВАННЯ ЕКОТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В МЕЖАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ЗАЧАРОВАНИЙ КРАЙ» ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню питань розвитку екотуристичної інфраструктури на природоохоронних територіях Закарпатської області. Розглянуто особливості розвитку екотуризму, указано на недостатнє залучення природоохоронних територій та їхнього потенціалу для розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, виокремлено проблему слабкого впровадження форм сталого туризму. Розкрито суть та потенціал території дослідження щодо можливостей розвитку екологічного туризму та передумов функціонування екотуристичної інфраструктури. Виокремлено структурні елементи екотуристичної інфраструктури, а саме: еколого-пізнавальні стежки, туристичні маршрути, візит-центри, інформаційні туристичні пункти та центри, спеціально обладнані зони, історико-культурні об’єкти, заклади розміщення і харчування туристів тощо.
8
Тучковська, І. І. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНОГО МАРШРУТУ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджені проблеми України щодо формування туристично-екскурсійних маршру-тів. Аналіз наявних методичних підходів до формування туристично-екскурсійних маршрутів показав, що слід зосередити увагу на доступності таких маршрутів для осіб з інвалідністю. Запропоновано послідовність ор-ганізації туристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю. Основними складовими доступного ту-ристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю є початковий, проміжні і кінцевий пункти, стежки і дороги, які їх з’єднують або розгалужують. Уточнено методичні підходи щодо формування конкурентоспро-можного туристично-екскурсійного маршруту з поетапним вирішенням складних організаційно-економічних завдань. Удосконалено методику розробки туристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю. Роз-роблено програму туристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю. Запропоновано тур для осіб з інвалідністю “Особливий відпочинок”, розрахований на 7 осіб (3 людини у візках, 4 супроводжуючих), які праг-нуть вести активний спосіб життя. Теоретична і практична значущість дослідження полягає в системному підході до предмета дослідження, що дає можливість використовувати отримані результати під час форму-вання туристично-екскурсійних маршрутів для осіб з інвалідністю. Зроблено висновок, що у дослідженнях віт-чизняних та іноземних науковців, присвячених проектуванню туристичного продукту для осіб з інвалідністю, не розглядають технології проектування туристичних маршрутів, тому необхідне створення методичних підходів до формування раціонального туристичного маршруту, які будуть базуватися на принципах форму-вання конкурентоспроможного туристичного продукту, де враховуються всі досліджені фактори.
9
Stativka, N., та M. Bubliy. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 8–16. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості державного регулювання туристично-рекреаційної діяльності на основі концепції сталого розвитку. З’ясовано, принципи державного регулювання, що зумовлені територіальним походженням туристично-рекреаційних послуг і відповідальністю за їхні якість та безпеку, зокрема принципи: державного регулювання; переміщення споживача в конкретне місце (регіон, туристська дестинація, національний парк та ін.); задоволення різноманітних потреб туристів – принцип, що лежить в основі пропозиції регіоном унікальних, різноманітних, оригінальних туристичних послуг та продуктів, що відповідають міжнародним стандартам якості; територіальної локалізації туристичних послуг у межах конкретного регіону, дестинацій, туристичних центрів тощо; комплексності послуг; ресурсозабезпеченості; екологізації туризму; підвищення якості та безпеки надання туристичних послуг; принцип обліку суб’єктів туристичної діяльності в цілях державного регулювання туристично-рекреаційної індустрії; підвищення інформованості туристів про правила безпеки на туристичних маршрутах.
10
Барна, М. Ю., Л. К. Гліненко та Ю. А. Дайновський. "ЕКОТУРИЗМ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО І ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 82–89. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті констатовано, що за наявності у науковій літературі багатьох визначень екотуризму питання про його дефініцію ще не знайшло остаточного розв’язання. Зазначено, що принципових ознак екотуризму є дві: характер маршруту і відповідальне ставлення до природи. Усі інші ознаки, які окремі автори вживають при визначенні екотуризму слід сприймати, як його супутні характеристики, але не як обов’язкові елементи дефініції. Зокрема, це стосується участі місцевих мешканців у обслуговуванні туристів, підвищення їхнього добробуту вна- слідок екотуристичної діяльності, оскільки наявність навіть незначної кількості екотуристичних маршрутів у місця, де немає місцевого населення, не дає права використовувати цю особливість у дефініції поняття екотуризму. Підкреслено, що і туристична і готельна галузь повинна робити внесок у вирішення як регіональних, так і гло- бальних завдань екологічного характеру. Висвітлено найбільш популярні місця екотуристичних маршрутів у світі і в Україні. Зазначено, що одним з найважливіших природних ресурсів для розвитку екологічного туризму в Україні є національні парки, існуванню яких загрожує недостатнє фінансування, низька ефективність екотуристичної ді- яльності, незаконні вирубки лісу, відсутність дієвого правоохоронного та екологічного контролю. Констатовано, що розвиток екологічного туризму відбувається внаслідок ініціативних дій гравців ринку, а не внаслідок продума- ної політики регіонального чи місцевого планування. Проаналізовано проблеми в’їзного і виїзного туризму, зокрема відсутність надійної системи страхування ризиків і недостатнє просування українських туристичних продуктів за кордоном. Підкреслено важливість інновацій у розвитку туристичного і готельного бізнесу. Показані напрями діяльності екоготелів. Проаналізовано сучасні тренди, які впливатимуть на діяльність туристичних і готельних підприємств у перспективі. Наведено результати прогнозів щодо відновлення туристичного і готельного ринку. Сформульовано висновки стосовно забезпечення подальшого розвитку туристичної і готельної діяльності.
11
Bahriy, M. V. "Управління туристично-рекреаційною галуззю в умовах нестабільності ринку". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (4 березня 2017): 3–9. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7601.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються напрямки управління ефективністю розвитку туристично-рекреаційної галузі в умовах нестабільності ринку України. Відзначається актуальність туристично-рекреаційної галузі, яку вважають одним із перспективних напрямів соціально-економічного розвитку країни. Визначені загальноєвропейські принципи з розвинутою індустрією туризму, яка дозволяє надавати державну підтримку розвитку, зокрема у сфері інформаційно-рекламної діяльності. Зазначені загальнодержавні та регіональні чинники впливу на розвиток туристично-рекреаційних ресурсів. Об’єктом дослідження туристично-рекреаційної галузі є туристично-рекреаційні ресурси. З метою вдосконалення управління розмежовано вивчення питання розвитку туристично-рекреаційної галузі з точки зору соціального статусу регіону та його географічного розміщення, оскільки вплив цих чинників на галузь різний та неоднозначний. Запропоновано вирішення локальних проблем розвитку земельно-ресурсного потенціалу туристично-рекреаційної галузі та формування рекреаційно-туристичної інфраструктури на регіональному рівні через розробку стратегій з обґрунтуванням пріоритетних напрямів розвитку кожної окремої області західного регіону; розробку системи бюджетів для розвитку земельно-ресурсного потенціалу туристично-рекреаційної галузі в розрізі окремих сфер її діяльності; вдосконалення існуючих та створення нових маршрутів регіональних спеціалізованих туристичних напрямів; розробку планів залучення інвестиційних ресурсів для розвитку земельно-ресурсного потенціалу регіону тощо. Визначено можливі шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму туристично-рекреаційної діяльності.
12
Бенецький, С. "Щодо особливостей договору про надання туристичних послуг за цивільним законодавством України". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 274–79. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1633.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначається, що туристична галузь є третьою за прибутковістю галуззю серед усіх інших галузей світової економіки. Крім того, для економіки багатьох інших держав вона є базовою. Кількість туристичних компаній постійно збільшується.
Договір надання туристичних послуг посідає одне із центральних місць у туризмі, у тому числі міжнародному. На відміну від неорганізованої туристської поїздки, регламентованої безліччю різноманітних цивільно-правових договорів, що укладаються туристом із виконавцями окремих послуг, для здійснення організованої туристської поїздки досить укладення одного договору з туристського обслуговування з особою, яка перебирає на себе зобов'язання щодо надання туристичного обслуговування.
Основними сегментами ринку туристичних послуг є корпоративний туризм, під яким розуміють організацію ділових поїздок і відпочинку співробітників різних компаній. Він почав розвиватися водночас із появою в Україні великих іноземних і спільних підприємств; індивідуальний туризм - організація відпочинку за індивідуальною програмою, а також організація VIP перевезень; масовий туризм - туристичні поїздки за кордон, а також усередині країни за стандартними турпаке-тами. Усе більш популярні такі нові категорії, як екологічний та екстремальний туризм, а також упевнено розвивається сектор молодіжного і студентського туризму.
Для задоволення попиту на перерахованих сегментах туристичного ринку найдоцільніше використовувати повітряний транспорт, оскільки швидкість доставки пасажирів і протяжність маршрутів відіграють тут визначальну роль.
13
Byshevets, Nataliia, Nataliia Goncharova, Elena Iakovenko та Mikhail Rodionenko. "Оптимізаційні задачі в структурі освітнього процесу закладів вищої освіти з фізичної культури і спорту". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2 (50) (1 липня 2020): 3–12. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-03-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Доведено, що виконання професійної діяльності сучасними фахівцями на високому професійному рівні в умовах розвиненого інформаційного середовища передбачає вільне воло- діння інформаційно-комунікаційними технологіями під час розв’язання професійно орієнтованих завдань. Науково-педагогічна спільнота зосереджена на проблемі формування інформаційно-технологічної компетент- ності здобувачів закладів вищої освіти з фізичної культури й спорту. Мета дослідження – розробити методику формування інформаційно-технологічної компетентності здобувачів закладів вищої освіти з фізичної культури та спорту на прикладі майбутніх фахівців із туризму в процесі моделювання туристичних потоків. Методи до- слідження – вивчення, аналіз і систематизація літературних джерел й узагальнення передового педагогічного досвіду, що проводились із метою окреслення важливості формування в здобувачів вищої освіти вміння за- стосовувати інформаційно-комунікаційні технології для виконання практично орієнтованих завдань; методи математичного програмування застосовували в процесі розробки завдань оптимізації. Результати роботи. Запропоновано вдосконалення змісту професійної підготовки здобувачів вищої освіти шляхом формування компетенції виконувати професійно орієнтовані завдання в процесі моделювання туристичних потоків. Сут- ність методики розглянуто в ході розв’язання класичної задачі комівояжера, що полягає в знаходженні замк- неного маршруту мінімальної довжини, котра поєднує всі пункти туристичної мережі. Висновки. Запропонований підхід реалізовується у формі лекційних і практичних занять. На лекційному занятті передбачено висвіт- лення ролі й місця інформаційно-комунікаційних технологій у сфері обслуговування споживачів туристських послуг, способів їх застосування для складання туристських маршрутів, огляд типових завдань оптимізації, формулювання постановки задачі комівояжера та представлення різноманіття методів знаходження її розвʼязку. На практичному занятті пропонуємо колективне обговорення маршруту прогулянки й визначення можливих способів пересування, алгоритм виконання завдання за допомогою надбудови «Пошук рішення MS Excel», де побудову матриці відстаней також здійснюємо з використанням карти Google, а також зображення знайденого маршруту.
14
Дмитренко, Алла. "КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ВОЛИНІ В СТРУКТУРІ КУЛЬТУРНОГО І ЗЕЛЕНОГО / ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ ТА CТВОРЕННІ ПРИВАБЛИВОГО ІМІДЖУ РЕГІОНУ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 37 (11 жовтня 2021): 131–37. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi37.452.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлюється значення різноманітних об’єктів культурної спадщини Волині (історичних, архітектурних, археологічних, природних та ін.) для розвитку культурного і зеленого / екологічного туризму, їх ролі в підвищенні туристичної привабливості і соціально-економічному розвитку регіону (створення робочих місць, відродження сіл, розвиток сільської інфраструктури). Увага акцентується на малодосліджених об’єктах культурної спадщини, не включених до туристичних маршрутів. Розглядається концепція туристичних «магнітів» Волині з точки зору включеності до них інших цікавих у туристичному плані об’єктів. Наголошується на необхідності вивчення культурної спадщини населених пунктів Волині із залученням до цієї справи широкого кола пошуковців на місцях. Відзначається можливість формування нових туристичних маршрутів.
15
Романишин, Наталія, та Олег Бій. "ТУРИСТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК ПРАГМА-КОМУНІКАТИВНИЙ ФЕНОМЕН". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 228–31. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-51.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті увага зосереджується на майстерності використання лексики, що сприяє просуванню туристичної діяльності на просторах інтернету. Також на розкритті семантичних значень лексичних одиниць, що застосовуються для опису реалій і на виділенні окремих лексико-семантичних груп. Показати, що невід’ємною складовою будь-якої онлайн платформи, вебсайту – є приваб-ливі зображення, знімки самої місцевості, описи поїздок та її маршрутів, що виконанні майстрами своєї справи, адже візуальний ефект відіграє важливу роль у сприйнятті і подальшому виборі. Нас цікавили англомовні сайти і для того щоб чіткіше окреслити тип матеріалу, відбиралися веб-аплікації відомих і загальнонаціональних компаній. Ми провели лінгвістичний аналіз матеріа-лу в ручну. Для цього важливим аспектом, насамперед було наявність сайту і подача інформації загалом разом із зображенням, так як туристичний дис-курс можна розглядати як мультимодальний тип дискурсу. Ілюстрації в на-шій роботі помагали краще розкрити всі аспекти теми, визначення поняття модус та його ролі для досягнення поставленої мети. Аналізувати текст, при цьому не досліджувати вплив використаного фото, фону, кольорів, чи шриф-тів – це те саме як слухати розмову з середини, або чути лише початок, але ніколи її кінцівки. Саме зображення і виступає тим втраченим пазлом, без якого ви попросту не зможете повноцінно усвідомити інформацію. Туризм і надалі лишається невивченою областю в сфері лінгвістики, так як щораз з’являються нові ідеї щодо можливостей привернути увагу потенційних від-відувачів. Ми ще дуже багато чого не знаємо про манеру спілкування в ту-ристичному бізнесі, тому напрямки для розвитку і детального вивчення за-лишаються все ще відкритими. За останні десятиліття туристична галузь роз-глядалася як велике джерело фінансової вигоди для багатьох країн світу. Це робить туристичний дискурс надзвичайно важливим і потрібним, оскільки краще розуміння основних систем формування смислу і значення в ньому сприятиме розробці туристичних текстів, які можуть залучити більшу кіль-кість охочих.
16
Гнідик, Ірина. "ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОГОРОДИЦІ У ВЕНЕЦІЇ". Problems of humanities. History, № 8/50 (28 грудня 2021): 402–19. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.246522.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою статті є аналіз на основі італо- й англомовної літератури історичних, мистецьких, стилістичних особливостей чудотворних ікон Пречистої Діви Марії у храмах м. Венеція, а також місцевих традицій почитання Богородиці та їхнього впливу на формування ідентичності венеційців в історичній ретроспективі. Основу методології роботи формують загальнонаукові методи аналізу та синтезу, спеціальні історичні методи дослідження (хронологічний, історико-системний, історико-порівняльний, ретроспективний), а також міждисциплінарна методика case study. Наукова новизна полягає у тому, що в українській історіографії ця тематика є маловивченою, а також, на базі аналізу сучасної іншомовної наукової літератури, відкриває перспективні ділянки подальших студій малодосліджених ікон Богородиці у Венеції та регіоні Венето. Висновки. Старовинні італійські книги XVII–XIX ст. надають великий перелік чудотворних ікон Богородиці у Венеції. Кожна з них має оригінальну історію походження, іконографічні особливості та традиції пошанування у венеційському просторі. Деякі ікони дотепер зберігаються у храмах Венеції і є дуже відомими («Нікопея» у базиліці Сан Марко; «Месопандітісса» або ж «Богородиця уздоровлення» («Madonna della Salute»); «Богородиця Миру»; «Богородиця з Лепанто»; «Богородиця чудес» («Santa Maria dei Miracoli» тощо). Найбільша кількість досліджень присвячена іконам «Нікопеї», «Богородиці уздоровлення» та «Богородиці миру». Натомість відомості про інші ікони зі старовинного переліку часто є доволі фрагментарними. Крім того, деякі з них вже не зберігаються у храмах, де були колись, оскільки деякі з венеційських церков були ліквідовані або зачинені у час Наполеонівського правління. Важливі аспекти для дослідження відкривають також візантійські та грецькі ікони з венеційських музеїв. Особливе місце в іконописній спадщині Венеції належить іконам італо-критської школи, яка в унікальний спосіб поєднала у собі риси італійського мистецтва та візантійського стилю. Таким чином, історія та іконографічні й стилістичні особливості Богородичних ікон Венеції репрезентують цінний вимір для сучасних досліджень. Крім того, на основі детального вивчення ікон зі згаданих старовинних списків можна розробити цікаві туристичні та паломницькі екскурсійні маршрути Венецією.
17
Стукан, Т. М., та А. А. Осадчий. "АНАЛІЗ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ХЕРСОНЩИНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 6 (28 травня 2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено наявну кількість туристів, які користуються послугами туроператорів для подорожей територією України та поза її межами. Здійснено аналіз показників, що характеризують діяльність суб’єктів туристичної сфери Херсонської області. Виділено перелік туристичних операторів, які забезпечують надання туристичних послуг виключно по Херсонщині, тим самим здійснюючи популяризацію внутрішнього туризму. Визначено, що промоція внутрішнього туризму турагентствами здійснюється за рахунок розроблених маршрутів, які розкривають історичні, культурні та природні надбання регіону, де завжди знайдуться цікаві аспекти для українських й іноземних туристів. Наведено перелік передумов щодо розвитку туристичних операторів області, що призведе до їх кількісного зростання та розширення переліку туристичних продуктів, а також до зростання економіки та надходження інвестиційних коштів до регіону.
18
Lysyi, I. O. "Историко-туристический анализ Пневского замка". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 1(141) (23 березня 2017): 96. http://dx.doi.org/10.15421/171716.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі використання авторської методики проведено історико-краєзнавчу та туристично-рекреаційну характеристику локалізації, історико-архітектурного стану й атрактивного потенціалу збереженого Пнівського замку, що розташований у Надвірнянському районі Івано-Франківської області. Здійснено аналіз за допомогою комплексно-системного алгоритму, що поєднує чотири групи описових складових, у межах кожної з яких додатково виділяється ще по п’ять елементів: природно-географічна (орографічна специфіка побудови пам’ятки, гідрологічна характеристика призамкової території, наявність об’єктів природно-заповідного фонду, витвори садово-паркової архітектури й сумарний тип ландшафту); історико-культурна (історична значимість, фізична збереженість, культурна цінність, архітектурний стиль та використаний тип оборонної системи пам’ятки); інфраструктурна (транспортна доступність, наявність закладів готельно-ресторанного профілю, ступінь музеєфікації й сувеніризації об’єкта); рекламно-інформаційна (інтегрованість у тематичні й загальнотуристичні маршрути, показники проведення туристичних фестивально-подієвих заходів, рівень рекламного забезпечення та поширеності матеріалів, науково-дослідницька вивченість, насиченість інформацією мережі Інтернет).
19
Ганський, Володимир. "ТУРИЗМ І ТУРИСТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА ПОЛІСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У 1920–1930-ТІ РР." Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано специфіку розвитку туризму та рівень туристичної та супутньої інфраструктури на території Поліського воєводства в міжвоєнний період. Полісся було своєрідним туристичним регіоном у міжвоєнній Польській Республіці, яке дало ім’я Поліському воєводству з центром у м. Берестя (тоді – Брест-над-Бугом, раніше – Брест-Литовськ). Воєводство, будучи одним із найбільших по площі в усій ІІ Речі Посполитій, в той же час мало мінімальну мережу залізниць, незначну протяжність автомобільних доріг із твердим покриттям і вкрай поганий стан грунтових доріг. Низька щільність населення, великі відстані між населеними пунктами, заплутана мережа дрібних, часто відсутніх на картах доріг і стежок, яка стрімко змінювалася під впливом сезонних коливань рівня води, робили практично неможливими піші та велосипедні похо- ди по регіону без місцевих провідників. Це робило регіон важкодоступним для масового відвідування і залишало можливості лише для розвитку туризму, заснованого на наявних шляхах комунікації, зокрема водного туризму. Практично всі цікаві туристам об’єкти спадщини і населені пункти в регіоні можна було відвідати, подорожу- ючи водними маршрутами. Єдиним маршрутом, на якому існувала можливість ознайомлення з регіоном на влас- ному автомобілі, була траса Берестя – Кобрин – Береза-Картузька – Івацевичі і далі до кордону Польщі з СРСР. Водночас південна частина воєводства була буквально пронизана мережею регулярної пароплавної комунікації. Однак найпоширенішим засобом туристичної комунікації на Поліссі в 1920–1930-ті роки була байдарка або каяк. Центрами туризму у воєводстві були в основному міста (в першу чергу Пінськ і Брест, а також інші), які були адміністративними, економічними і культурними центрами регіону. Саме в них була зосереджена велика части- на об’єктів розміщення (готелів, постоялих дворів, мебльованих кімнат, турбаз, тощо) та громадського харчу- вання (ресторанів, кав’ярень, корчм тощо).
20
Васильєв, П. О. "Щодо оцінки туристичної привабливості об"єктів показу, як складової мотиваційного підходу туристичних маршрутів". Сучасні проблеми архітектури та містобудування, Вип. № 43, ч. 2 (2016): 31–36.
Знайти повний текст джерела
21
Halahan, O., O. Kovtonyuk, N. Korogoda, and E. Tsvelykh. "NATURAL-GEOGRAPHICAL PART OF TOURIST ROUTES (USING THE EXAMPLE OF THE TOURIST ROUTE IN THE VALLEY OF THE CHORNA TISA RIVER)." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, no. 66-67 (2017): 77–80. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2721.2017.66.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Using the example of the famous tourist route to the sources of the Chorna Tisa river, the possibility and necessity of use information about geological, geomorphological, hydrological and landscape features of the territory as tourist objects in order for popularize natural knowledge, are presented іn the work. A tourist route is proposed, which represented a combination of historical, cultural and natural information about the region. In the work focus is on natural objects that could interest tourists. As objects containing scientific cognitive natural information is invited to consider exits to the surface flysch complex, illustrating features of formation of the substance of the Carpathian Mountains, features of the transverse and longitudinal structure of valley of the mountain river, anthropogenic and natural-anthropogenic landforms and results their transformation over time, the consequences of exogenous processes. In addition, the document provides information on the features of the formation, distribution and changes of natural-territorial complexes, which can be seen on the route. The article mentions the floodplain, terraces, slopes and vertex natural complexes which are successively change during route. General data about typical plant communities in this region are presented. Attention is drawn to the character of typical economic use of natural systems and the consequences of inefficient use of nature in the region. The scheme of the route, showing points of observation are presented in the work. At these points can more fully to assess the natural features of the area and the changes which occur during typical use of nature in this region. The route is designed so that tourists can observe the typical floodplain geosystems covered hydromorphic plant communities and natural systems of low wetland terraces covered with vegetation typical of this bows, which are mainly used today as hay fields. Geosystems of slopes covered spruce forests, often drawing attention to themselves as a territory which is an example of unsustainable forest management. Some of these areas in the recent past were timber harvesting sites. In areas such apparent substitution of plant communities of Picea Abies prevailing in the area, the secondary shrub communities, forming dense thickets – so-called crimson logging. Polonyna Ripta Apshynetska is an area of felled forest, covered secondary associations of bows, which is using for traditional in the region transhumance grazing-type agriculture. At the end of the route in the upper part of mountain range Svydovets, a location is proposed, which is very successful, to explore the orographic structure of the Ukrainian Carpathians.
22
Коломієць, К. В. "Транс"європейська мережа туристичних пішохідних маршрутів". Географія та туризм, Вип. 40 (2017): 18–27.
Знайти повний текст джерела
23
Дащук, Ю. Є. "ЕНОГАСТРОНОМІЧНИЙ МАРШРУТ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (30 грудня 2020): 311–17. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність поняття «еногастрономічний туризм», розкрито підходи до формування та особливості розвитку еногастрономічних туристичних маршрутів в Україні. Обгрунтовано їх важливість для розвитку сфери послуг у сільській місцевості.
24
Rudyi, R. M., та O. Ya Kravets. "Рельєф стартових зон виникнення снігових лавин на Чорногірському хребті Українських Карпат". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 91–93. http://dx.doi.org/10.15421/40290218.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено проблему такого небезпечного стихійного явища, як лавини. Виконано аналіз основних чинників лавиноутворення, а саме морфометричних, метеорологічних та антропогенних. Запропоновано використання геоінформаційних технологій для моніторингу та дослідження потенційно лавинонебезпечних територій, а також для визначення локалізації стартових зон лавин та прогнозування напряму їх руху. Створено цифрову модель рельєфу частини Чорногірського хребта. Виконано візуалізацію стартових зон виникнення снігових лавин двох типів – лійкоподібних, або лоткових та площинних. Створено також тривимірну модель рельєфу, яка візуалізує рельєф, дає його наочне об'єктивне зображення. На ній добре видно основні форми рельєфу, напрямки хребтів, долин, а також місця зародження лоткових і площинних лавин. Порівняно з картою, інформативність зображення рельєфу значно вища. Використання такої 3D-моделі рельєфу дає змогу ще наочніше побачити місця можливого виникнення лавин і спрогнозувати напрям їх руху. Проведені дослідження дають змогу виконувати візуалізацію, наочне представлення лавинонебезпечних ділянок та місць можливого зародження лавин, створювати моделі розвитку лавинних процесів залежно від метеорологічних, ботанічних і морфометричних факторів. Результати досліджень є перспективними для туристичної та рекреаційної галузей, оскільки можуть бути використані у проектуванні туристичних маршрутів, будівництві об'єктів рекреації та для прогнозування виникнення снігових лавин.
25
Рейцен, Є. О. "Оптимізація туристичних маршрутів у Подільському районі міста Києва". Містобудування та територіальне планування, Вип. № 64 (2017): 333–44.
Знайти повний текст джерела
26
ЛОМОТЬКО, Д. В., О. В. АЛЕКСЄЄНКО та В. П. МЕЛЬНИКОВ. "Раціоналізація процесу вибору маршрутів туристичних перевезень на залізницях України". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 25, № 1 (30 квітня 2020): 23–27. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v25i1.198650.
Повний текст джерела
27
Кілінська, К. Й. "Методичні підходи до прогнозування розвитку мережі туристичних маршрутів (на прикладі території Чернівецької області)". Науковий вісник Чернівецького університету. Географія, Вип. 672/673 (2013): 106–8.
Знайти повний текст джерела
28
Maksymiv, Lyudmyla, Tetyana Harmatiy та Marianа Bets. "Соціо-еколого-економічні аспекти розвитку екологічного туризму в Українських Карпатах". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 20 (4 червня 2020): 149–61. http://dx.doi.org/10.15421/412014.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано роль туризму в соціально-економічному поступі країни. Визначено особливості екологічного туризму та його роль в економіці регіону. Охарактеризовано стан і проблеми розвитку екологічного туризму в Україні. Наведено особливості організації туристичної діяльності НПП «Сколівські Бескиди», зокрема напрями розвитку екологічного туризму. За допомогою розробленої авторами анкети здійснено опитування громадян стосовно їхньої готовності добровільно фінансово підтримувати розвиток екологічного туризму на території НПП «Сколівські Бескиди». Всього було опитано 80 осіб. З’ясовано, що значна частина опитаних респондентів готова жертвувати певну частку своїх доходів на розвиток природоохоронних територій. Половина респондентів висловили готовність брати добровільну участь у покращенні екомаршрутів (49%), а 27% – за винагороду. Чверть опитаних (24%) не готові брати участь у покращенні екологічних маршрутів на території парку. Поглиблений аналіз відповідей респондентів, не готових виділяти кошти на покращення екологічних маршрутів на території парку, показав, що третина респондентів цієї категорії не готові брати участь у покращенні екологічних маршрутів на території НПП (36%), третина (30%) готові на волонтерських засадах і третина (34%) – готові на умовах оплати.
За даними SWOT-аналізу виявлено рушії і перешкоди на шляху розвитку екологічного туризму. На його основі розроблено пропозиції щодо перспектив розвитку екологічного туризму в Українських Карпатах з погляду забезпечення належного рівня добробуту місцевих громад шляхом доступу до гідних робочих місць і гідної оплати праці та без порушення природних екосистем.
29
Brusak, Vitaliy. "METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE RESEARCH OF RECREATIONAL DEGRESSION OF MICRORELEIF OF THE TOURIST’S ROUTES." PROBLEMS OF GEOMORPHOLOGY AND PALEOGEOGRAPHY OF THE UKRANIAN CARPATHIANS AND ADJACENT AREAS 08 (October 2, 2018): 108–20. http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2018.08.2019.
Повний текст джерела
30
Levus, Ye V., та A. O. Polianska. "Алгоритм вироблення комплексних рекомендацій клієнтам туристичної галузі". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 122–27. http://dx.doi.org/10.36930/40300520.
Повний текст джерелаАнотація:
На прикладі туристичної галузі розглянуто розроблений алгоритм вироблення комплексних рекомендацій щодо вибору клієнтами товару чи отримання послуги, що максимально мають відповідати їхнім уподобанням і збереженні клієнтів й прибутків туристичними фірмами. З'ясовано, що рекомендаційні алгоритми використовують у багатьох інтернет-системах для надання споживачеві поради стосовно вибору клієнтами товару чи отримання послуги, які найбільше відповідають його уподобанням. Незважаючи на значне поширення рекомендаційних систем у різноманітних галузях (електронна комерція, розваги, послуги, соціальні мережі тощо), залишається невирішеним питання, пов'язане з вибором конкретного алгоритмічного підходу для певної області застосування. Наявні алгоритми здебільшого опрацьовують прості об'єкти і не дають змоги якісно вирішити задачу конструювання рекомендації з окремих складових, враховуючи їх сумісність між собою та шукаючи найкращий варіант з можливих комбінацій. Побудовано новий алгоритм для комплексної рекомендації на підставі удосконалення алгоритму колаборативної фільтрації за рахунок комбінації методів, заснованих на сусідстві, пам'яті та моделі з використанням машинного навчання для коригування ступеня значущості характеристик складових елементів комплексного рішення. Рішення практично реалізовано у формі програмного модуля для рекомендації туристичної подорожі, яка описується місцем відпочинку, маршрутами, готелем та екскурсіями. Особливостями побудованого алгоритму є використання концепції рейтингу користувача для надання збалансованих оцінок елементам турів та коригування коефіцієнтів важливості складових подорожі методом машинного навчання, що дає змогу їх виокремити як параметри моделі рекомендування. Отримані результати порівняно з результатами простіших реалізацій колаборативної фільтрації (засновані на пам'яті та сусідстві). Побудований алгоритм демонструє найкращі результати (30-60) % рекомендацій, що відповідають очікуванням користувача. Недоліки алгоритму виявляються у разі малої кількості даних і їх розрідженості.
31
Yukhnovskyi, Vasyl, Yurii Ivanenko та Ganna Lobchenko. "Особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах у зоні гірської туристичної мережі". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.15421/412025.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах в умовах рекреаційного навантаження у зоні туристичних маршрутів Карпатського національного природного парку. На 13 пробних площах, закладених у чистих і за невеликої участі бука лісового середньовікових і пристигаючих насадженнях, відібрано 136 зразків кореневмісного шару ґрунту на глибині 0-10, 10-20, 20-30 і 30-40 см, з яких виокремлено корені ялини європейської з розподілом їх на провідні і фізіологічно активні, обчислено об’єми і площі поверхні цих коренів. Встановлено статистичні зв’язки між висотою над рівнем моря та об’ємом фракції фізіологічно активних і провідних коренів, коефіцієнти кореляції яких становлять 0,78 і 0,47 відповідно. Розподіл коренів ялини європейської, залежно від глибини залягання материнської породи, показав, що у верхніх мінеральних шарах ґрунту за об’ємом переважає фракція провідного коріння. В деяких випадках його об’єм зростає з глибиною, що впливає на щільність поширення провідного коріння. За площею поверхні переважають фізіологічно активні корені на глибині 0-20 см, у той час, як на глибині 20-30 см спостережено перевагу провідного коріння. У грунтах із дещо потужнішими профілями у верхніх шарах (0-20 см) та на глибині 30-40 см переважає фракція провідних коренів, але на глибині 20-30 см ця тенденція змінюється на користь фізіологічно активних. Основна частка коренів знаходиться у верхньому мінеральному шарі ґрунту на глибині до 10 см, що й визначає їхню високу чутливість до рекреаційних навантажень у гірських умовах. У цьому горизонті ґрунту частка провідних і фізіологічних коренів від загального об’єму кожної фракції становить 67,5 і 75,3%, а в місцях із виходами гірських порід – 72,7 і 87,5% відповідно.
32
Bortnyk, Sergii, Olga Kovtoniuk, Illia Kravchuk, and Tetiana Lavruk. "Organization of nature tourism routes on the territory of the central part of the Svidovets massif (Ukrainian Carpathians)." Physical Geography and Geomorphology 91, no. 3 (2018): 55–65. http://dx.doi.org/10.17721/phgg.2018.3.08.
Повний текст джерела
33
Віндюк, А. В. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ АНІМАЦІЙНИХ ПРОГРАМ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (30 вересня 2020): 37–44. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-37-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором проаналізовано теоретичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи до розроблення анімаційних програм. Висвітлено нормативно-правову базу професійної підготовки зазначених фахівців та теоретичне підґрунтя дослідження. Визначено, що долучення анімаційних програм культурно-пізнавального, спортивно-оздоровчого, розважального характеру у складі туристських маршрутів, подорожей та готельного дозвілля сприяє підвищенню їх престижності та підвищує попит на ринку туристичних послуг. Наголошено, що готовність до розроблення анімаційних програм надає можливість фахівцям із туризму та готельно-ресторанної справи реалізувати свій творчій, особистісний та професійний потенціал у майбутній професійній діяльності. Враховуючи це, сучасна підготовка фахівця нового типу вимагає створення та оптимізації умов, необхідних для ефективного формування певного рівня професійних й особистісних компетенцій студентів у процесі вивчення фахових дисциплін. Встановлено, що процес підготовки майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи до розроблення анімаційних програм необхідно постійно оновлювати. Зазначено, що актуальним є створення банку типових сценаріїв та циклів рекреаційних занять для розроблення та реалізації анімаційних програм туристського відпочинку на підприємствах туристичного профілю з урахуванням регіональних особливостей, типових планів обслуговування турів та організаційно-технічних заходів для їх обслуговування.
34
Alieshuhina, Nataliia Oleksandrivna, та Olena Oleksandrivna Zelenska. "ГАСТРОНОМІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ ТА НАПРЯМИ ЇЇ РОЗШИРЕННЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ В’ЇЗНОГО ТУРИЗМУ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 126–31. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-126-131.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Переважна більшість мандрівників вибудовує маршрут, попередньо вивчивши календар гастрономічних подій і особливості місцевої кухні, яка суттєво впливає на унікальну ідентичність країни або регіону. Постановка проблеми. Країни світу успішно користуються національною кухнею для створення власного туристичного бренду і приділяють значну увагу розвиткові гастрономічного туризму. Чи може Україна та Чернігівщина, зокрема, посісти достойне місце серед них? Аналіз останніх досліджень і публікацій. Можливостям розвитку гастрономічного туризму в Чернігівській області присвячено дуже мало наукових праць, хоча думки щодо започаткування проведення гастрономічних фестивалів раз у раз лунають зі сторінок місцевих інтернет-видань та сайтів органів місцевого самоврядування. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Гастрономічна пропозиція етнічної кухні Чернігівщини наразі не є чітко розробленою, хоча саме вона виступає стратегічним об’єктом у справі розвитку в’їзного туризму регіону. Постановка завдання. Метою даного дослідження є аналіз гастрономічної пропозиції місцевої етнічної кухні Чернігівщини та визначення можливостей її подальшого розвитку для туристичних цілей. Виклад основного матеріалу. Обґрунтована необхідність створення оригінальної гастрономічної пропозиції Чернігівської області для розвитку в ній в’їзного туризму, визначено сильні та слабкі сторони етнічної української та чернігівської кухні, окреслено специфічні риси кухні Чернігово-Сіверщини, охарактеризовано регіональні гастрономічні бренди, запропоновано напрями розширення гастрономічної пропозиції Чернігівської області. Висновки. Гастрономічна пропозиція Чернігівщини – важливий напрям розвитку туристичного бренду регіону. Роботу щодо розширення асортименту місцевих продуктів, страв та напоїв необхідно поєднувати з просуванням нашої кулінарної пропозиції на вітчизняний та зарубіжний ринки послуг.
35
Motuzenko, Olena Oleksandrivna, and Daryna Vadimovna Giancola. "INNOVATIVE EXPERIENCE OF ITALY IN THE ORGANIZATION OF ENOGASTRONOMIC TOURISM ROUTES ON THE EXAMPLE OF THE WINE AND TASTE ROAD OF LOMBARDY." GEOGRAPHY AND TOURISM, no. 50 (2019): 132–47. http://dx.doi.org/10.17721/2308-135x.2019.50.132-147.
Повний текст джерелаАнотація:
The aim of the article is to investigate the role of products with a protected geographical indication in the economic and tourist development of the Lombardy region (Northern Italy) and to define tools for the balanced development of rural areas by means of enogastronomic tourism for their further implementation in Ukraine. Methodology. The research is based on general scientific methods of analysis and synthesis of information from official sources. Results. The meaning of the “Wine and Taste Road” is defined, described one of the best practices of organization a gastronomic route system on the example of the Wine and Taste Road system in the Lombardy region and the role of products with a protected geographical indication as objects of tourist attraction. Scientific novelty. The structural organization (organizational, managerial, component and territorial) of the Wine and Taste Roads system of the Lombardy region is revealed. Practical significance. In the practical aspect identified strategic directions of implementing the innovative experience of the Lombardy region in the process of development of gastronomic tourism in Ukraine.
36
Одрехівський, Роман Васильович. "ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕМОРІАЛЬНИХ СПОРУД ГУЦУЛЬЩИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 18–26. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235287.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета cтатті – з’ясувати художню специфіку меморіальних споруд Гуцульщини другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. – періоду розквіту каменярства та деревообробництва. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові принципи історизму та системного підходу, а також методи: джерелознавчий – для аналізу тематичних та ідейних особливостей меморіальної споруди, комплексний – для виявлення художніх особливостей меморіальних споруд, аналізу – для вивчення пропорційних ознак складників меморіального комплексу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в мистецтвознавчій науці аналізуються меморіальні споруди Гуцульщини, велика кількість яких була знищена в радянський період. Розглянуто об’єкти, уперше введені автором статті в науковий обіг. Увесь матеріал зібраний під час виїздів на польові об’єкти. Висновки. У статті проаналізовано художню специфіку меморіальних споруд Гуцульщини. Доведено, що стилістика й тематика скульптурного декору пов’язані із традиціями українського іконопису, сакральної архітектури. Шрифтові написи виконані за традиціями церкви Східного обряду. Висвітлено розмаїття тематики та присвяти: споруда, присвячена ліквідації панщини в 1848 р., намогильні меморії із хрестами, зображеннями Ісуса Христа, Святих християнського культу тощо. З’ясовано значення пам’яток у духовно- релігійному житті та сакральній культурі українців-гуцулів. Відзначено, що меморіальні споруди другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. потребують реставрації, збереження й каталогізації, адже виконані вони переважно із ямненського пісковика, м’якого та вразливого до атмосферного впливу. Матеріали дослідження можна використати під час створення туристичних маршрутів, проєктування нових сучасних меморіальних споруд, для реставрації старих пам’ятників.
37
V.I., Vyshnevskyi, and Lukiianik V.V. "GREECE AS A COUNTRY OF TOURISM." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 15 (January 19, 2022): 59–66. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-15-6.
Повний текст джерелаАнотація:
It was presented the description of the natural features of Greece, which determine the attractiveness of this country for tourism, namely the huge length of the sea coast, warm and clean sea water, arid subtropical climate, beautiful mountain landscapes. A three-dimensional image of the Greece territory has been created, which gives a good idea about its predominantly mountainous terrain. Brief information about the largest Greek peninsulas and islands is given. The most important data on the population of the country, the state of the economy, as well as the significant role of the tourism sector are shown. The income of Greece from the tourism is given. The wealth of country for historical and cultural heritage is briefly presented. The most famous sites of the a UNESCO World Heritage are mentioned. The dynamics of tourist flows to this country is studied. It is shown that till 2019 the number of foreign tourists more than three times exсeeded the Greece population. A significant drop occurred in 2020, due to the Covid-19 pandemic. It is noted that most tourists come to this country from Germany, some less – from the United Kingdom. Information about number of Ukrainian tourists visiting Greece is given. Their share is relatively small, it is less than 1% of the total. The analysis of the factors, which determines the preferential visiting of Turkey by Ukrainian tourists, is given. The main factor is the cost of a holiday in Greece, which about one and a half times is higher. Information on passenger traffic at local airports is given, which allows to find out the most popular holiday destinations. Routes of aviation connection of Greece with the largest cities of Ukraine are described. Ukrainian airlines companies operating these flights are mentioned. The data on the cost of rest at the peak of the tourist season of 2021 are presented. The features of rest in the most popular tourist regions, in particular on Corfu, Crete and Rhodes islands are shown. The data about the sea beaches in Greece are presented. It is noted that by the number of beaches with the Blue Flag (over 500) the country ranks second in the world after Spain. The temperature of sea water in different regions was described, as well as the factors influencing this temperature.Key words: Greece, tourism, nature, history, World Herritage, islands. Наведено опис природних особливостей Греції, які визначають привабливість цієї країни для туризму, а саме величезна довжина морського узбережжя, тепла і чиста морська вода, посушливий субтропічний клімат, чудові гірські ландшафти. Створено об’ємне зображення території Греції, яке дає добре уявлення про її переважно гірський рельєф. Подано короткі відомості про найбільші грецькі півострови та острови. Наведено найважливіші дані про населення країни, стан економіки, а також значну роль туристичної сфери. Показано обсяг грошових надходжень, які Греція отримує від туризму. Наведено відомості про багатство країни на історико-культурну спадщину. Згадано найвідоміші об’єкти, що занесені до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Досліджено динаміку туристичних потоків у цю країну. Показано, що до 2019 р. включно кількість іноземних туристів більш як утричі перевищувала чисельність населення Греції. Істотне падіння трапилося в 2020 р., що пов’язано з пандемією Covid-19. Зазначено, що найбільше туристів прибуває у цю країну з Німеччини, дещо менше – зі Сполученого Королівства. Наведено відомості про чисельність українських туристів, що відвідують Грецію. Їх частка порівняно невелика – менше 1% загального обсягу. Наведено аналіз чинників того, чому українські туристи значно частіше відвідують Туреччину. Головним із них є те, що вартість відпочинку в Греції приблизно в півтора рази вища. Наведено відомості про пасажиропотік місцевих аеропортів, які дають змогу з’ясувати найпопулярніші регіони для відпочинку. Описано маршрути авіасполучення Греції з найбільшими містами України. Згадано українські авіакомпанії, які виконують ці рейси. Наведено дані про вартість відпочинку в пік туристичного сезону 2021 р. Висвітлено особливості відпочинку в найбільш популярних туристичних регіонах, зокрема на островах Корфу, Крит і Родос. Наведено відомості про пляжі в Греції. Зазначено, що за кількістю пляжів, що мають Блакитний прапор (понад 500), країна займає друге місце в світі після Іспанії. Наведено опис температури морської води в різних регіонах, а також чинників що на неї впливають. Ключові слова: Греція, туризм, природа, море, історія, Всесвітня спадщина, острови.
38
Табенська, Оксана. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ НА ВІННИЧЧИНІ". Економіка та суспільство, № 23 (26 січня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-23-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сучасні глобальні проблеми людства, попит на природні ресурси, ефективний розвиток сіль- ських територій, напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського туризму, переваги створення інноваційної кластерної моделі для розвитку регіонів. Визначено, що об’єднання у кластерні ме- режі дозволяє використати інноваційний потенціал регіону, удосконалити якість надання туристичних послуг. Проаналізовано переваги створення «Еко-центру у Стіні» в селі Стіна Вінницької області. Запропоновано проєктну модель взаємовідносин у туристично-рекреаційному кластері «Вінниччина», особлива увага зверта- ється на організацію відпочинку в домашніх умовах у сільській місцевості, виготовлення екологічної продукції та розвиток ремесел. У статті розглянуті проблеми та перспективи розвитку сільського зеленого туризму, види туристичних маршрутів, туристичні стежки, культура, звичаї та обряди.
39
Романова, Анна, та Євгеній Бицань. "АНАЛІЗ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КРУЇЗІВ". Економіка та суспільство, № 27 (25 травня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-27-39.
Повний текст джерелаАнотація:
Для визначення ресурсного потенціалу України щодо організації та обслуговування круїзних напрямків було досліджено інфраструктурні та туристичні наявні ресурси, які є обов’язковою умовою та складовою круїзного маршруту: глибоководні річки; портові термінали, які призначені для обслуговування пасажирів; туристичні підприємства, які займаються організацією круїзів; дестинації другого плану (місця з туристичним потенціалом, які приваблюють туристів та знаходяться в зоні доступності круїзних лайнерів). Проведено аналіз вже задіяних ресурсів та тих, які можуть використовуватися без попередньої підготовки для організації круїзних подорожей. Досліджено круїзні ресурси, які нині не використовуються для організації круїзних подорожей та обслуговування. Сформульовано рекомендації для відновлення та розвитку міжнародної круїзної індустрії в Україні.
40
Безкоровайна, Лариса. "Управління проєктами у сфері гостинності". Adaptive Management Theory and Practice Economics 11, № 22 (20 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-11(22)-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В статті зроблено кроки до розв’язання важливих питань сучасності: розвитку сфери гостинності як головної ланки туристичної індустрії через ефективне управління проєктами, доцільний вибір стратегій цінової та маркетингової політик, забезпечення якості туристичних послуг. Підкреслено, що Україна має великий потенціал для розвитку туризму в усіх напрямах: гастро-, агро-, екотуризм; зимовий, морський, зелений, сільський, культурний туризм; заходи і фестивалі, MICE та ін. З’ясовано, що відповідно до стратегії глобального розвитку, восьма ціль стосується галузі туризму, й декларує забезпечення виконання стратегій підтримки сталості цієї сфери, що сприяє створенню робочих місць, розвиткові місцевої культури і виробництва місцевої продукції; стійкому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та достойній роботі для всіх громадян; зростанню валового внутрішнього продукту; підвищенню продуктивності в економіці за допомогою диверсифікації, технічної модернізації та інновацій. Все це зумовлює необхідність розроблення нових якісних туристичних проєктів для забезпечення сталого розвитку сфери гостинності зокрема й туризму загалом.
В дослідженні акцентовано увагу на специфічних видах проєктів у гостинності: інвестиційному, що пов’язаний із необхідністю певних фінансових інвестицій у створення і розвиток підприємств туристської інфраструктури; інноваційному, що пов’язаний із розробленням нових туристських продуктів або окремих туристських послуг, новітніх маршрутів; міжнародному, в розробленні й виконанні якого беруть участь іноземні партнери. Встановлено, що ефективність діяльності проєкту в сфері гостинності має базуватися на гарній командній роботі, здатній забезпечити необхідну гнучкість, стимулювати творчість і креативність, створити атмосферу співробітництва й підтримки, позитивно вплинути на якість результату проєкту.
Ключові слова: індустрія гостинності, управління проєктами, ціноутворення, маркетингові стратегії, туристичні послуги, якість послуг.
41
Безкоровайна, Лариса. "Управління проєктами у сфері гостинності: питання ціноутворення, маркетингових стратегій, якості туристичних послуг". Adaptive Management Theory and Practice Economics 10, № 20 (10 травня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-10(20)-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В статті зроблено кроки до розв’язання важливих питань сучасності: розвитку сфери гостинності як головної ланки туристичної індустрії через ефективне управління проєктами, доцільний вибір стратегій цінової та маркетингової політик, забезпечення якості туристичних послуг. Підкреслено, що Україна має великий потенціал для розвитку туризму в усіх напрямах: гастро-, агро-, екотуризм; зимовий, морський, зелений, сільський, культурний туризм; заходи і фестивалі, MICE та ін. З’ясовано, що відповідно до стратегії глобального розвитку, восьма ціль стосується галузі туризму, й декларує забезпечення виконання стратегій підтримки сталості цієї сфери, що сприяє створенню робочих місць, розвиткові місцевої культури і виробництва місцевої продукції; стійкому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та достойній роботі для всіх громадян; зростанню валового внутрішнього продукту; підвищенню продуктивності в економіці за допомогою диверсифікації, технічної модернізації та інновацій. Все це зумовлює необхідність розроблення нових якісних туристичних проєктів для забезпечення сталого розвитку сфери гостинності зокрема й туризму загалом.
В дослідженні акцентовано увагу на специфічних видах проєктів у гостинності: інвестиційному, що пов’язаний із необхідністю певних фінансових інвестицій у створення і розвиток підприємств туристської інфраструктури; інноваційному, що пов’язаний із розробленням нових туристських продуктів або окремих туристських послуг, новітніх маршрутів; міжнародному, в розробленні й виконанні якого беруть участь іноземні партнери. Встановлено, що ефективність діяльності проєкту в сфері гостинності має базуватися на гарній командній роботі, здатній забезпечити необхідну гнучкість, стимулювати творчість і креативність, створити атмосферу співробітництва й підтримки, позитивно вплинути на якість результату проєкту.
Ключові слова: індустрія гостинності, управління проєктами, ціноутворення, маркетингові стратегії, туристичні послуги, якість послуг.
42
Єрмаченко, Володимир, та Олена Сущенко. "РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ НОСТАЛЬГІЧНОГО ТА ЕТНОГРАФІЧНОГО ТУРИЗМУ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНУ". Economy and Society, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено перспективам розвитку ностальгічного та етнографічного туризму в Україні і Харківській області; визначено характеристики потенцій-них споживачів – представників закордонних діаспор, які бажають пізнати рідний край та місця свого походження; наведено приклади туристичних маршрутів для Харківської області; підкреслена необхідність розвитку ностальгічного туризму у його сучасних формах; розглянуто чинники та специфіку ресурсного потенціалу розвитку ностальгічного та етнографічного туризму в Україні з урахуванням зовнішньоекономічної політики держави. На прикладі Харківської області доведено, що ностальгічний та етнографічний туризм має всі необхідні передумови для розвитку в Україні як самостійний напрям туристичної діяльності; підкреслено, що його значення зумовлене не лише соціально-економічним розвитком регіону, задоволенням сентиментальних потреб обмеженого кола відвідувачів, пов’язаного з ностальгією за батьківщиною, а й виконанням важливих функцій: пізнавальної, естетичної, виховної та ін., які сприятимуть зміцненню контактів і ймовірному діловому співробітництву між громадянами України та представниками інших народів.
43
Царик, Любомир, Світлана Новицька, Петро Царик та Ігор Кузик. "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК «КНЯЖИЙ ЛІС» В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД". InterConf, 22 січня 2022, 462–72. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2022.047.
Повний текст джерелаАнотація:
Розгляну роль мережі регіональних ландшафтних парків в системі екологічної мережі. Визначено межі та структуру перспективного РЛП «Княжий ліс». Проведено аналіз природних ресурсів парку, історико-архітектурної спадщини. Визначено види рекреаційних занять, розроблено низку туристичних маршрутів, пораховано рекреаційну ємність території парку, його транспортну доступність для рекреантів.
44
Царик, Любомир, Світлана Новицька, Петро Царик та Ігор Кузик. "РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПЕРСПЕКТИВНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ЗБАРАЗЬКІ ТОВТРИ»". InterConf, 28 грудня 2021, 394–405. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.21-22.12.2021.044.
Повний текст джерелаАнотація:
Розгляну роль мережі регіональних ландшафтних парків в системі екологічної мережі. Визначено межі та структуру перспективного РЛП «Збаразькі Товтри». Проведено аналіз природних ресурсів парку, історико-архітектурної спадщини. Визначено види рекреаційних занять, розроблено низку туристичних маршрутів, пораховано рекреаційну ємність території парку, його транспортну доступність для рекреантів.
45
Безкоровайна, Лариса, Павло Пиптюк та Вікторія Наздравецька. "ПРОГРАМНИЙ ТУРИЗМ: ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИЗМУ (ПИТАННЯ ПРОЄКТУВАННЯ, ДИВЕРСИФІКАЦІЇ, КРЕАТИВНОСТІ, КЛАСТЕРИЗАЦІЇ)". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-6.
Повний текст джерелаАнотація:
З’ясовано, що вплив туризму як потужного механізму забезпечення соціально-економічного піднесення держави допустимий завдяки розвитку внутрішнього та в’їзного туризму, що потребує проєктування нового туристичного продукту (туру, маршруту, послуги), організації рекреаційних послуг адекватно всесвітнім та європейським тенденціям із урахуванням національних та регіональних властивостей. Визначним і далекосяжним шляхом для розвитку туристичної галузі в Україні, зважаючи на європейську практику диверсифікації надання рекреаційних послуг, служить становлення таких видів туризму, як: сільський, зелений, агротуризм, що відповідає дотриманню гармонійності між економічними, соціокультурними, політичними, екологічними площинами.
46
Захарчин, Роман. "ЛОКАЛЬНІ БРЕНДИ ТА МЕХАНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИХ ЗАЗНАЧЕНЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Економіка та суспільство, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Враховуючи сучасні тренди харчування, вимоги до послуг в гастрономічному туризмі, в статті розглядається механізм географічних зазначень продуктів як потенціал інноваційного розвитку туристичної індустрії в регіонах країни. Географічні зазначення харчових продуктів, завдяки їх оригінальності, унікальним властивостям, ознакам автентичності та приналежності до культурно-історичної спадщини, облаштування побуту окремих місцевостей, територій, етносів спроможні не тільки захистити «авторство», але й привабити споживачів, туристів, стимулювати розвиток окремих територій в цілому.Висвітлюються переваги локальних вітчизняних брендів продуктів, вирощування та реалізації місцевої їжі. Акцентовано увагу на необхідності активізувати процеси створення національних продуктів із статусом географічних зазначень, їх маркетинговому супроводі, а також організацію еногастрономічних маршрутів з метою формування привабливого іміджу регіонів та їх туристичного потенціалу.
47
Дишкантюк, Оксана, Леонід Потьомкін та Валентина Олійник. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЙ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЕКОТУРИЗМУ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ". Економіка та суспільство, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-68.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах пандемії та обмежень, які склались на міжнародному туристичному ринку, країни почали акти- візувати розвиток внутрішнього туризму. Переорієнтація туристичного ринку, яка відбувається наразі, сприяє попиту на внутрішній туризм, тому необхідно комплексно розвивати території, при цьому створюючи якісний локальний туристичний продукт. В роботі аналізується природно-екологічний потенціал Вінницької області, для просування екотуризму, а саме: природно-заповідний фонд, забезпеченість водними та лісовими ресур- сами, транспортними шляхами за відсотком від загальної протяжності доріг в області, стану навколишнього середовища, на основі чого виведена сумарна оцінка показників екотуристичного потенціалу. Проведене рей- тингове оцінювання районів області, дало можливість визначити пріоритетні райони для розробки та активі- зації екологічних маршрутів та турів Вінничиною.