Готові списки джерел за темами / Трансцендентне / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Трансцендентне.

Статті в журналах з теми "Трансцендентне"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Трансцендентне".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Gultsova, Diana. "«Трансцендентные этюды» Ф. Листа и С. М. Ляпунова в русле философских и жанрово-стилевых исканий романтизма". Музичне мистецтво і культура 23 (30 листопада 2016): 104–16. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-23-104-116.

Повний текст джерела
Анотація:
Цель статьи. Статья посвящена анализу жанрово-стилевой специфики «Трансцендентных этюдов» Ф. Листа и С. М. Ляпунова, рассматриваемых в русле философско-эстетических исканий эпохи романтизма. Научная новизна. Трансцендентность названных сочинений очевидна не только в их предельно возросшем техническо-исполнительском мастерстве, но и в максимальном расширении типологии этюда, охватывающей как инструктивную риторическую сторону данного жанра, так и образно-смысловые «коды» романтического искусства в целом. Выводы. Обозначенные качества фортепианного творчества С. М. Ляпунова наиболее полно сконцентрированы в его «12-ти этюдах», которые были задуманы как своеобразное продолжение аналогичного листовского цикла.Ключевые слова: этюд, романтизм, «трансцендентный этюд», трансцендентное в культуре романтизма, виртуоз, виртуозность.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Bevzyuk, Natalya. "Дiалектика трансцендентного та iманентного i рефлектуюча особистiсть: уроки Карла Барта". Актуальні проблеми духовності, № 15 (22 січня 2014): 58–67. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i15.1900.

Повний текст джерела
Анотація:
У статтi проводиться аналiз онтологiчних засад теологiї К. Барта, що розглядає зв’язок трансцендентного та iманентного як систему об’єктивного духа. На думку автора, у вченнi К. Барта трансцендентне представляє собою iманентний акт вiри, який виявляє логiко-зрозумiлий дискурс рефлектуючої особистостi.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

БУДЗ, Андрій. "ТРАНСЦЕНДЕНТИЗМ ЯК ЧИННИК ОТОТОЖНЕННЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ ТА ЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ В ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 71–86. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.5.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є обґрунтування трансцендентиз- му як чинника, який здійснив вплив на ототожнення аксіологічної та етичної проблематики в західноєвропейській філософії, починаючи від античної філософії та завершуючи початком ХХ ст. Методологічними засадами дослідження є парадиг- мальний підхід до специфіки розвитку історико-філософського процесу, який поєднується з генеалогічним методом, методами контекстуального аналізу, проблемно-категоріального аналізу й історико-філософської реконструкції. Наукова новизна. У статті розроблена концепція ототожнення аксіологічної та етичної проблематики в західноєвропейській філософії на основі парадигми трансцендентизму. Обґрунтовано, що транс- цендентизм у західноєвропейській філософії, який розвивається у філософських системах, починаючи з античності, створює підґрунтя для ототожнення низки аксіологічних та етичних понять, зокрема етичних – «цінність», «ідеал» та етичних – «благо», «щастя», унаслідок чого аксіологічна сфера включають- ся в етику та не виділяється як окрема наука. Висновки. Ото- тожнення аксіології та етики в західноєвропейській філософії, виходячи з аналізу основних ідей філософів, відбувається на семантичному рівні, який має світоглядні витоки. Зокре- ма, ототожнення аксіологічних (цінність, ідеал) та етич- них понять (благо, щастя) у західноєвропейській філософії ґрунтується на парадигмі трансцендентизму. Остання, у свою чергу, засновується на ідеї наявності вищої реальності, яка існує онтологічно, є справжньою, істинною та володіє найви- щими ступенями якостей речей, власне, сама є благом, цінністю й ідеалом. Унаслідок такого бачення буття людина не може самостійно будувати аксіологічні та гносеологічні системи, власне, не може бути «творцем» цінностей та істини, а здат- на тільки долучатися й розвивати вже наявні істини, ціннісні системи та ідеали, які мають трансцендентне походження.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Gultsova, Diana. "Феномен романтической виртуозности и фортепианное творчество Ш. В. Алькана". Музичне мистецтво і культура, № 22 (28 вересня 2016): 458–68. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-22-458-468.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена анализу феномена романтической виртуозности в контексте западноевропейской культурно-исторической и музыкальной традиции, а также ее проекциям на творческую личность и фортепианное наследие Ш. В. Алькана. Анализ жанрово-стилевой специфики его этюдов и сонаты «Четыре возраста» свидетельствует об органичной связи автора с традициями западноевропейского музыкального романтизма с показательным для него «трансцендентным типом виртуозности».Ключевые слова: виртуоз, виртуозность, романтизм, трансцендентный тип виртуозности, этюды Ш. В. Алькана, Соната «Четыре возраста».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Литвинчук, Алла, та Тетяна Можаровська. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ ЩАСТЯ МОЛОДДЮ І ДОРОСЛИМИ В УМОВАХ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ COVID-19". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 10(55) (10 червня 2020): 47–57. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).05.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто актуальність проблеми особливостей переживання почуття щастя в умовах самоізоляції, соціального дистанціювання, обмеження активності й карантинних заходів, пов’язаних із COVID-19. Розкрито особливості переживання почуттів різної модальності, зокрема, почуття щастя. Проаналізовано чинники та детермінанти впливу на емоційну сферу особистості. Визначено, що соціальні зв’язки є першочерговими для переживання почуття щастя. Такі соціальні контакти мають характеризуватись глибиною, якістю та частотою. Описано особливості почуття щастя залежно від його спрямованості: на стан «тут-і-тепер» і на спрямованість у майбутнє, а також наголошено на афективному, когнітивному та евдемоністичному компонентах щастя. Розроблено широку авторську форму-опитувальник, яка містить пакет різноспрямованих методів: опитувальник, елементи проективних методів (незакінчені речення), асоціативний метод, самоаналіз і самоспостереження, психодіагностична рефлексія. За допомогою зазначених вище методів емпірично встановлено, що почуття щастя молоді й дорослих характеризується ієрархією станів від більш до менш значущого: стан фізичного, психологічного, духовного благополуччя близьких, комфорту, безпеки і спокою, стан щастя як трансцендентне переживання, стан почуттєвої орієнтації на майбутнє. Існують відмінності в об’єктивному сприйнятті щастя та його суб’єктивному переживанні: здоров’я рідних і близьких поєднується з прагненням знаходитись у колі родини та найближчого оточення. Почуття щастя у респондентів загалом спродуковане здоров’ям, присутністю близьких, самоздійсненням, самоствердженням і досягненням цілей. Встановлено статистично значущий зв’язок між усвідомленням почуття власного щастя і наявністю стійких стосунків (родинних, сімейних, подружніх, романтичних, дружніх) (0,323); між усвідомленням щастя та частотою й рівнем соціальної активності, у які були включені досліджувані в докарантинний період (0,221). Визначено, що щастя є чинником подолання негативних переживань в умовах сучасних кризових трансформаційних суспільних процесів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Пашняк, Т. Г. "Трансцендентна поетика Емилі Дікінсон". Літературознавчі студії, Вип. 37, ч. 2 (2013): 149–54.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шатилов, Сергей Федорович. "Трансцендентное бытие человеческой субъективности". Познание, № 02 (2021): 153–57. http://dx.doi.org/10.37882/2500-3682.2021.02.30.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Мукушев, Б., та B. Mukushev. "Трансцендентные уравнения в задачах по физике". Квант, № 8 (серпень 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.4213/kvant20200803.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Брежнев, Юрий Владимирович, та Yurii Vladimirovich Brezhnev. "Трансцендентные формулы следов для конечнозонных потенциалов". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 164, № 1 (2010): 108–18. http://dx.doi.org/10.4213/tmf6527.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Шамолин, Максим Владимирович, та Maksim Vladimirovich Shamolin. "Об интегрируемости в трансцендентных функциях". Uspekhi Matematicheskikh Nauk 53, № 3 (1998): 209–10. http://dx.doi.org/10.4213/rm53.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Верещагин, Вадим Леонтьевич, та Vadim Leont'evich Vereshchagin. "Глобальные асимптотики для четвертого трансцендента Пенлеве". Математический сборник 188, № 12 (1997): 11–32. http://dx.doi.org/10.4213/sm283.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Гацаева, Р. С.-А. "Методы решения алгебраических, нелинейных и трансцендентных уравнений". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 81, № 2 (2022): 56–60. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2022-58.

Повний текст джерела
Анотація:
Данная статья посвящена приближенным методам решения различного рода уравнений, теоретическим основам приближенных методов, разработанных для решения алгебраических и трансцендентных уравнений. Часто применяющихся на практике приближенных методов: метод дихотомии, метод простых итераций, метод секущих и метод Ньютона.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Брежнев, Юрий Владимирович, та Yurii Vladimirovich Brezhnev. "O $\tau$-функциональном решении шестого трансцендента Пенлеве". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 161, № 3 (2009): 346–66. http://dx.doi.org/10.4213/tmf6446.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Чирский, Владимир Григорьевич, та Vladimir Grigor'evich Chirskii. "Алгебраические свойства точек некоторого бесконечномерного метрического пространства". Итоги науки и техники. Серия «Современная математика и ее приложения. Тематические обзоры» 179 (травень 2020): 81–87. http://dx.doi.org/10.36535/0233-6723-2020-179-81-87.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Гончарук, К. О. "Трансцендентно-діалектична оптика смислу в діалогічному мисленні (антично-християнська традиція)". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 102 (2011): 5–11.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Яблонська, Л. "Трансцендентна сутність держави і права у філософській теорії І. Канта". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філософські науки, Вип. 3 (2001): 329–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Панищев, А. Л. "Истина, Добро и Красота как трансцендентные ценности культуры и человека". Вопросы культурологии, № 3 (2009): 72–74.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Стояновский, Александр Васильевич, та Aleksandr Vasil'evich Stoyanovskii. "$A$-гипергеометрические функции в трансцендентных вопросах алгебраической геометрии". Функциональный анализ и его приложения 48, № 1 (2014): 93–96. http://dx.doi.org/10.4213/faa3135.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Новокшенов, Виктор Юрьевич, та Victor Yur'evich Novokshenov. "Аппроксимации Паде для трансцендентов Пенлеве I и II". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 159, № 3 (2009): 515–26. http://dx.doi.org/10.4213/tmf6369.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Мороз, Г. В. "Свобода як доповнення існуючого (екзистенційний і трансцендентний виміри)". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 106 (2012): 18–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Малішевська, І. П. "Диференціація трансцендентних станів у "Аврелії" Жерара де Нерваля". Літературознавчі студії, Вип. 19, ч. 2 (2007): 10–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Pysarenko, Yurii. "Чому «не горять рукописи»?" Актуальні проблеми духовності, № 14 (1 липня 2017): 281–91. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i14.1849.

Повний текст джерела
Анотація:
Автором розглядається широко вiдома давнiй цивiлiзацiї вiра у трансцендентну природу книги, слова. Iлюстрацiю цiєї iдеї дають тексти священних книг, наприклад, Бiблiї та Корану, а також археологiя, фольклор, етнографiя. Образ книги, як породження невидимого, ноумену сходить до переконаностi в тому, що повнота знань властива потойбiчному свiту, в першу чергу — пiдземеллю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Horing, Andreas, та Andreas Horing. "Присоединенные $(1,1)$-классы на трехмерных многообразиях". Известия Российской академии наук. Серия математическая 85, № 4 (2021): 215–24. http://dx.doi.org/10.4213/im9084.

Повний текст джерела
Анотація:
Дается ответ на вопрос Филипа и Тозатти, касающийся теоремы о свободе от базисных точек для трансцендентных $(1,1)$-классов на компактных трехмерных кэлеровых многообразиях. Библиография: 21 наименование.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Cherepanov, Daniil. "Art and the Transcendent in J. von Eichendorff ’s Works." St.Tikhons' University Review. Series III. Philology 37, no. 2 (May 31, 2014): 74–81. http://dx.doi.org/10.15382/sturiii201437.74-81.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

ФЕДОРІВ, Любомир. "ПІЗНАННЯ МІЖ ТРАНСЦЕНДЕНТНИМ ТА ІМАНЕНТНИМ: КЛАСИЧНІЙ І НЕКЛАСИЧНІЙ ПІДХОДИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 43 (29 листопада 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.17.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є дослідження вихідних принципів класичної та некласичної гносеологій, а саме розуміння ними структури та внутрішніх механізмів пізнавальної діяльності. У цьому контексті основна увага приділяється аналізу ролі трансцендентного та іманентного досвідів у ній із позицій класичного та некласичного підходів. Методологічними засадами дослідження стали аналітичний підхід, що спрямований на аналіз пізнавальної діяльності, а також принципи компаративістики та герменевтики, що використовувалися під час порівняльного аналізу класичної та некласичної теорій пізнання. Наукова новизна. У сучасній філософії гносеологічна проблематика відіграє далеко не першочергову роль. Це при тому, що найвпливовішим її напрямом є аналітична філософія, осо- бливо якщо говорити про західну філософію. Ця тенденція ще більшою мірою притаманна сучасній українській філософії. Тому наше дослідження можна вважати заповненням значної прогалини у ній. Також у ньому чи не вперше у вітчизняному філософському дискурсі основна увага зосереджується на конкретному аналізі гносеологічних складових частин класичної та некласичної філософій, чітко окреслюючи специфіку «класичної гносеології» та «некласичної гносеології». На наукову новиз- ну також претендує аналіз місця і ролі трансцендентного та іманентного досвідів у пізнавальній діяльності в їх історико-філософській ґенезі – у процесі переходу від класичної до некласичної пара- дигми. Висновки. У межах класичної філософської парадигми і у класичній гносеології відповідно пізнавальний процес розумівся як такий, який можливий тільки через відношення до трансцендент- ного, тобто до трансценденталій. Таке розуміння пізнання помітно змінюється під час переходу до некласичної філософської парадигми, у якій, на відміну від трансцендентного, вирішальну роль відіграє іманентний, тобто безпосередній та всеосяжний досвід людини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Агаджанов, А. Н. "ДИФФЕРЕНЦИРУЕМЫЕ ВСЮДУ ФУНКЦИИ БЕЗ ИНТЕРВАЛОВ МОНОТОННОСТИ И ТРАНСЦЕНДЕНТНЫЕ ЧИСЛА, "Доклады Академии наук"". Доклады Академии Наук, № 2 (2018): 137–40. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565218140013.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Бурханов, Рафаэль Айратович, та Евгения Владимировна Иванова. "Трансценденция, трансцендентное, бог в философии Филона Александрийского: синтез греческой и иудейской традиций". Общество: философия, история, культура, № 8 (14 серпня 2020): 13–16. http://dx.doi.org/10.24158/fik.2020.8.1.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Коломієць, Наталія Євгеніївна. "Iрраціональне в художній моделі світу роману «Зазирни в мої сни» Макса Кідрука". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 10 (22 грудня 2017): 35–43. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v10i0.62.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зроблено спробу дослідити специфіку ірраціонального в художній моделі світу роману «Зазирни в мої сни» сучасного українського письменника Макса Кідрука. Значну увагу приділено характеристиці оніропростору твору. Простежено особливості художнього відтворення фізіологічних трансформацій персонажів, кореляцію «свого» і «чужого» у свідомості людини; окреслено специфіку трансцендентної міри часу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Ushakova, Varvara Andreevna. "Landscape in Russian avant-garde book." Vestnik of Saint Petersburg State University of Culture 3 (September 2018): 178–83. http://dx.doi.org/10.30725/2619-0303-2018-3-178-183.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Burkhanov, Rafael' Airatovich, and Ol'ga Vyacheslavovna Nikulina. "TRANSCENDENT AND TRANSCENDENTAL COSMISM AS IDEOLOGICAL CONCEPTS." Manuscript, no. 12 (December 2019): 165–69. http://dx.doi.org/10.30853/manuscript.2019.12.31.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Тимощук, Алексей Станиславович. "Как возможна коэволюция человека и техники. Рецензия на книгу В. А. Кутырева, В. В. Слюсарева, Т. М. Хусяинова «Человечество и Технос: философия коэволюции» (СПб., Изд. Алетейя, 2020. – 260 с.)". NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 46, № 3 (15 листопада 2021): 610–14. http://dx.doi.org/10.52575/2712-746x-2021-46-3-610-614.

Повний текст джерела
Анотація:
Раньше философия объясняла, но в эпоху, когда больше говорящих, чем слушающих, она должна вопить. С таким алармистским кредо солидаризируются три автора книги «Человечество и Технос». Цель книги, по мнению рецензента, – указать на опасности глобализации, цифровизации и трансгуманизма (постгендеризма), ведущие к деградации собственно человеческого, представленного в различных модусах (индивидуальное, женское, мужское, родовое, этническое, национальное, гуманное, сапиентное, разумное, интуитивное, трансцендентное и т.д.). Авторы выпустили в плавание новый антитехнократический ледокол, который должен пробить лёд Мортидо, сковавший человечество после проклятия Техноса.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Кудряшов, Николай Алексеевич, та Nikolai Alekseevich Kudryashov. "Нелинейные дифференциальные уравнения четвертого порядка с решениями в виде трансцендент". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 122, № 1 (2000): 72–87. http://dx.doi.org/10.4213/tmf556.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Vorontsov, O., L. Tulupova, and I. Vorontsova. "DISCRETE TWO-DIMENSIONAL INTERPOLATION BY SUPERPOSITIONS OF POINT SETS OF TRANSCENDENTAL FUNCTIONS." Modern problems of modeling 14 (June 13, 2019): 64–71. http://dx.doi.org/10.33842/2313-125x/2019/14/364/71.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Губман, Борис Львович. "K. JASPERS: THE TRANSCENDENT SOURCE AND OPENNESS OF HISTORICAL EXPERIENCE." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Философия, no. 3(57) (December 10, 2021): 186–202. http://dx.doi.org/10.26456/vtphilos/2021.3.186.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья сфокусирована на рассмотрении трактовки исторического опыта в экзистенциальной философии К. Ясперса. В ее формате представлен анализ этим автором основных предпосылок конституирования исторического опыта в онтологическом и эпистемологическом измерениях. Показана подчеркиваемая им дуальная противоположность необъективируемых экзистенциальных оснований формирования исторического опыта и его онтического содержания, сопряженного с существованием человека в конструируемом им мире, обладающем синхронным и диахронным измерением. Исторический опыт рассматривается Ясперсом как возникающий в коммуникации, складывающейся в интерсубъективном пространстве, а также в измерении контакта человеческого субъекта и непостижимого абсолютного начала мира. Подробно анализируется герменевтический подход Ясперса к интерпретации смысла всемирной истории в свете опыта ее постижения. Рассматривая в надконфессиональной перспективе опыт истории как содержащий в себе момент рождения философской веры в эпоху осевого времени, Ясперс предложил собственное понимание идеи истории как ориентированной на видение ее цели в перспективе движения к объединению человечества. Перспективизм его позиции вырисовывается в понимании открытости и нонфинитности прочтения смысла исторического опыта в горизонте настоящего. The article is focused on the interpretation of historical experience in K. Jaspers’s existential philosophy. In its format, the basic prerequisites for the constitution of historical experience in ontological and epistemological dimensions are analyzed. The dual opposite of the non-explicable existential foundations of the formation of historical experience and its ontic content, referring to the presence of a person in the world with its synchronous and diachronic dimension, is revealed. Historical experience is considered by Jaspers as arising in communication that takes place in intersubjective space, as well as in the dimension of contact between a human subject and the incomprehensible absolute foundation of the world. His hermeneutic approach to the interpretation of the meaning of world history in the light of the experience of its comprehension is analyzed in detail. Considering the historical experience in a supra-confessional perspective as containing the moment of the birth of philosophical faith in the axial time epoch, Jaspers proposed his own understanding of the idea of history as focused on the vision of its goal in the perspective of the movement towards the unification of mankind. The perspectivism of his approach finds expression in the understanding of openness and non-finiteness of reading the meaning of historical experience in the horizon of the present.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Yermolenko, S. S., та T. O. CHERNYSH. "Ще раз про гру слів у Яна Твардовського: іманентно-трансцендентний підхід". Movoznavstvo 312, № 3 (20 липня 2020): 37–48. http://dx.doi.org/10.33190/0027-2833-312-2020-3-002.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Griguletsky, Vladimir. "Design in cae system of low-head weir tiled foundation sinking." Proceedings of the Kuban State Agrarian University 1, no. 64 (2017): 215–20. http://dx.doi.org/10.21515/1999-1703-64-215-220.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Yablokov, Igor N. "PHENOMENOLOGICAL SOCIOLOGY OF RELIGION: DICHOTOMOUS AND IMMANENT-TRANSCENDENT VECTORS OF DEVELOPMENT." Study of Religion, no. 2 (2018): 110–21. http://dx.doi.org/10.22250/2072-8662.2018.2.110-121.

Повний текст джерела
Анотація:
The article deals with the ideological background of the phenomenological sociology of religion. Phenomenological sociology of religion developed under the influence of phenomenology as a philosophical trend, created by the German philosopher E. Husserl, as well as the phenomenology of the religion of the German theologian and philosopher R. Otto and the Dutch theologian and religious scholar G. van der Leeuw. Philosophical phenomenology of E. Husserl and his ideas about “pure co-knowledge”, phenomenological reduction, the constitution of the social world, etc. had a special significance for the formation and development of the phenomenological sociology of religion. An important contribution to this process was also made by R. Otto and G. van der Leeuw. The author distinguishes two main tendencies in the phenomenological sociology of religion - dichotomous and immanently transcendental. The dichotomous tendency is presented in the works of such scientists as J. Wach and G. Mensching, and the immanent-transcendent tendency can be found in the works of P.L. Berger and T. Luckmann. The article analyzes sociological ideas of the listed researchers.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Протас, Марина. "GLOBAL ART: РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ІДЕНТИЧНОСТІ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 7 (5 вересня 2021): 303–9. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.060.

Повний текст джерела
Анотація:
У сучасному транснаціональному арт-просторі діють кризові енергії дихотомічних кластерів, один з яких визначається протистоянням парадигм так званого global art і локальних його версій, де local art підлягає репресивному тиску з боку універсальної «пост-етнічної» ідеології вульгарного мультикультуралізму, що перетворює само-ідентифікаційні інтенції націй на реплікацію індиферентного пастішу світових ринкових брендів культуріндустрії. Девальвацію творчої особистості в суспільстві масового споживання доби пізнього капіталізму віддзеркалює тоталізація реїфікованої свідомості митців. Проте єдиним шляхом повернення духовного культуротворення є еволюція свідомості соціуму (відповідно і мистецької свідомості) з щабля масової раціоналізації «інструментального мислення» до щабля трансцендентно-спроможних естетичного світосприйняття, критичного судження і практичного втілення алетеї.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Гайсин, Рашит Ахтярович, та Rashit Akhtyarovich Gaisin. "Билогарифмический критерий существования регулярной миноранты, не подчиненной условию Банга". Matematicheskie Zametki 110, № 5 (2021): 672–87. http://dx.doi.org/10.4213/mzm13261.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследуются задачи о построении регулярной мажоранты последовательностей $\mu=\{\mu_n\}_{n=0}^{\infty}$ чисел $\mu_n\geqslant0$, являющихся тейлоровскими коэффициентами целых трансцендентных функций минимального экспоненциального типа. В терминах билогарифмического условия Левинсона получен новый критерий существования регулярных минорант присоединенных последовательностей $M=\{\mu_n^{-1}\}_{n=0}^{\infty}$ расширенной полупрямой $(0,+\infty]$. Результат доставляет необходимое и достаточное условие нетривиальности важного подкласса Сиддики (J. A. Siddiqi). Доказательства основных утверждений основаны на свойствах преобразования Лежандра. Библиография: 15 названий.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Лауринчикас, Антанас Прано, та Antanas P. Laurinčikas. "О дзета-функции Гурвица с алгебраическим иррациональным параметром. II". Trudy Matematicheskogo Instituta imeni V.A. Steklova 314 (вересень 2021): 134–44. http://dx.doi.org/10.4213/tm4165.

Повний текст джерела
Анотація:
Известно, что дзета-функция Гурвица $\zeta (s,\alpha )$ с трансцендентным или рациональным параметром $\alpha $ обладает свойством дискретной универсальности, т.е. сдвиги $\zeta (s+ikh,\alpha )$, $k\in \mathbb N_0$, $h>0$, аппроксимируют широкий класс аналитических функций. Случай алгебраического иррационального $\alpha $ - сложная открытая проблема. В работе получено некоторое продвижение в этой проблеме. Доказано, что существует непустое замкнутое множество аналитических функций $F_{\alpha ,h}$, аппроксимируемых указанными выше сдвигами. Также обсуждается случай некоторых композиций $\Phi (\zeta (s,\alpha ))$.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Нестеренко, Юрий Валентинович. "Наум Ильич Фельдман и теория трансцендентных чисел (к 100-летию со дня рождения)". Чебышевский сборник 20, № 3 (20 січня 2020): 7–21. http://dx.doi.org/10.22405/2226-8383-2019-20-3-7-21.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Бурханов, Рафаэль Айратович. "Допускал ли Кант в третьей «Критике» существование трансцендентных сверхчувственных объектов познания и целеполагания?" Общество: философия, история, культура, № 11 (15 листопада 2018): 25–29. http://dx.doi.org/10.24158/fik.2018.11.4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Корнєєва, Христина Анатоліївна. "Реализация концепта «слово» в поэзии Зинаиды Гиппиус". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 9 (30 червня 2017): 122–30. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v9i0.1080.

Повний текст джерела
Анотація:
У цій статті описаний приклад незвичайної реалізації концепту «Слово» в поезії одного з найбільш самобутніх авторів російського символізму Зінаїди Гіппіус. Відмінною рисою її поезії є містичний погляд на світ. У зв’язку з цим головним для автора є питання про осягнення трансцендентної Істини і Бога, а також про можливiстm вербальної передачі містичного досвіду. Концепт «слово» в поезії З. Гіппіус реалізований подвiйно. З одного боку, Слово – це символ Бога, а з іншого – слова часто безсилі для вираження духовного досвіду. Ця амбівалентність у реалізації концепту робить поезію З. Гіппіус діалектичною.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Burlachenko, Tetyana. "Интерпретация методического сомнения Э. Гуссерлем и Ж.-П. Сартром: трансцендентальное и трансцендентное ego в теории интерсубъективности". Актуальні проблеми духовності, № 16 (31 січня 2017): 60–73. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i16.1858.

Повний текст джерела
Анотація:
В статтi порiвнюються iнтерпретацiї картезiанського методичного сумнiву та його суб’єкта (ego cogito) в феноменологiчних проектах Е. Гуссерля i Ж.-П. Сартра, вiдповiдно до їх розумiння природи iнтерсуб’єктивного зв’язку мiж окремими мислячими Я.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Kytmanov, Aleksandr Mechislavovich, and Evgeniya Konstantinovna Myshkina. "Residue integrals and Waring formulas for algebraical and transcendental systems of equations." Izvestiya Vysshikh Uchebnykh Zavedenii. Matematika, no. 5 (2019): 40–55. http://dx.doi.org/10.26907/0021-3446-2019-5-40-55.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Лауринчикас, Антанас, та Antanas Laurinčikas. "О совместной универсальности дзета-функций Римана и Гурвица". Matematicheskie Zametki 111, № 4 (2022): 551–60. http://dx.doi.org/10.4213/mzm13259.

Повний текст джерела
Анотація:
В 2007 г. Г. Мишу доказал теорему универсальности о совместном приближении пары аналитических функций сдвигами $(\zeta(s+i\tau),\zeta(s+i\tau,\alpha))$ дзета-функции Римана и дзета-функции Гурвица с трансцендентным параметром $\alpha$. В статье получена аналогичная теорема о приближении сдвигами $$ (\zeta_{u_N}(s+ikh_1),\zeta_{u_N}(s+ikh_2,\alpha)),\qquad k\in\mathbb{N}\cup\{0\},\quad h_1,h_2>0, $$ где $\zeta_{u_N}(s)$ и $\zeta_{u_N}(s,\alpha)$ - абсолютно сходящиеся ряды Дирихле и при $N\to\infty$ в среднем стремятся к $\zeta(s)$ и $\zeta(s,\alpha)$ соответственно. Библиография: 11 названий.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Каплицкий, Виталий Маркович, та Vitalii Markovich Kaplitskii. "Дифференциальное уравнение для трансценденты Лерха и связанные с ним симметрические операторы в гильбертовом пространстве". Математический сборник 205, № 8 (2014): 13–40. http://dx.doi.org/10.4213/sm8236.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

DINÇ, Deniz. "На берегу “Империи”. Критический анализ концепции Хардта и Негри". Полис. Политические исследования, № 2 (2020): 92–108. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2020.02.07.

Повний текст джерела
Анотація:
В тетралогии “Империя” Майкл Хардт и Антонио Негри внедрили в традиционную марксистскую парадигму ряд концептов теории постструктурализма. Будучи приверженцами автономного постмарксизма, авторы заменили классические марксистские концепты империализма и пролетариата такими концептами, как Империя и Множество. Настоящая статья предлагает преодолеть антагонизм Империи и Множества посредством их замены на концепты Империализм и Народ. Обращаясь к дебатам об империи и империализме, автор поднимает вопрос обоснованности концепции империализма. По мнению автора, суверенитет национальных государств продолжает реализовываться через неравномерную и смешанную форму неолиберального капитализма. Кроме того, статья посвящена проблеме революционного субъекта в контексте постструктурализма. Анализируя фундаментальную дилемму имманентности и трансцендентности социальной борьбы, автор обосновывает тезис о том, что альтернативы новым империалистическим отношениям должны артикулировать множественность антагонизмов, присущую гегемонистской политике, которая трансцендентно формирует автономную и репрезентативную фазы политики. Данная артикуляция антагонизмов требует ограждения популизма от уничижительных оценок и отношения к нему как к органической части политики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Красников, С. Д., та Е. Б. Кузнецов. "Численное продолжение решения в особых точках высокой коразмерности для систем нелинейных алгебраических или трансцендентных уравнений". Журнал вычислительной математики и математической физики 56, № 9 (2016): 1571–85. http://dx.doi.org/10.7868/s0044466916090118.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Zinkevych, Tymofiy. "Ідеї національної громадянської релігії у творах діячів українського культурного відродження кінця ХVІ – початку ХVІІ ст." Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 178–89. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.18.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовується думка, згідно з якою національна громадянська релігія характерна для спільноти, яка виборює свою державність. За таких умов феномен, що розглядається, постає як сакральний вимір прагнення нації до відновлення, утвердження державності, сприйняття спільнотою своєї дієвості як наперед визначеної, а суспільство як таке, у якому певні соціально-політичні настанови специфічно переплітаються з релігійними міфами, легендами, обрядами, практиками. Громадянська релігія бере свій початок у потребі спільноти знаходити сакральне у трансцендентній дії, яка укорінена в історію територій. Доводиться, що основні концепти національної громадянської релігії доби культурно-національного відродження (друга половина ХVІ – першої половини ХVІІ ст.) такі: руський православний рід є благословенним, а тому свята Руська земля є нездоланною; провідники Русі діють за установленнями Бога; Київ – другий Єрусалим.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії