Статті в журналах з теми "Трансформація морфологічна"

Ендометрій – це головна структура у реалізації імплантації, яка зазнає постійних морфофункціональних змін, а його адекватні стан та прегравідарна трансформація є необхідними умовами для нормального розвитку вагітності, надто в її першому триместрі. Дослідження особливостей морфологічної структури нормального ендометрія із застосуванням сучасних морфометричних методів є необхідним для розуміння суті патологічних процесів фукціонального шару матки, розвиток яких може перешкоджати настанню вагітності. Матеріал і методи. Для морфометричного дослідження використовували гістологічні препарати функціонального шару матки 20 жінок репродуктивного віку із нормальним ендометрієм у фазах проліферації та секреції. Виконували серійні поступові зрізи з парафінових блоків товщиною 2–4 мікрона, зафарбовували за стандартною методикою гематоксиліном і еозином. Проводили замір та аналіз діаметра залоз ендометрія, товщини стінки залоз, співвідношення площі перерізу залоз до площі ендометрія. Результати. У результаті морфометричного дослідження гістологічних препаратів функціонального шару матки у жінок репродуктивного віку, із нормальним менструальним циклом, середній вік яких становив (32±10) років, з’ясовано, що результати морфологічного дослідження можуть використовуватись з метою аналітичного дослідження як фізіологічної, так і патологічної трансформативності ендометрія людини. Діаметр залоз ендометрія у фазі проліферації коливався в межах 28,29–70,29 мкм при значенні IQR=21,94. Товщина стінки була рівномірна і її значення становили (15,02±3,61) мкм. Співвідношення площі перерізу залоз до площі перерізу паренхіми були рівномірними у всьому зразку і коливалися в межах від 7 % до 13 % із середнім значенням 10 %. При морфометричному дослідженні поліморфність залозистих структур ендометрія секреторного типу підтверджується певними показниками: діаметр залоз становить 71,81 (47,71; 83,95) мкм та коливається від 33,39 мкм до 125,02 мкм при значенні IQR=36,24. Збільшення діаметра, порівняно з показниками у фазі проліферації, є статистично достовірним (р<0,05 при точному значенні критерію Манна–Уіттні U=72). Товщина стінок залоз при цьому дещо зменшилась і становила (13,13±3,37) мкм, що було статистично достовірно менше показника товщини у фазі проліферації. Розташовувались залози більш хаотично, порівняно із зразками фази проліферації, – показник співвідношення площі перерізу залоз до площі перерізу паренхіми коливався від 17 % до 52 % із середнім значенням 32 % (різниця статистично достовірна, р<0,05 при значенні c2=97). Висновки. Морфологічній структурі ендометрія жінок репродуктивного віку притаманні не лише гістологічні, а й морфометричні відмінності. Отримані нами дані свідчать про достовірну різницю основних морфометричних показників залоз слизової матки в проліферативній та секреторній фазах менструального циклу в нормі. Перспективи подальших досліджень. Морфологічна структура ендометрія за умов норми та патології вимагає нових підходів із застосуванням сучасних доступних методів, необхідних для розуміння суті патологічних процесів фукціонального шару матки, особливо у жінок репродуктивного віку, що звертаються з приводу непліддя, спричиненого матковим фактором.

У статті проаналізовано трансформацію тексту пісні Die Gedanken sind frei від початку її створення до сьогодення. Трансформація пісен- них текстів є одним з актуальних питань у літературознавстві. Кардинальні зміни суспільно-політичних орієнтирів, потреба виділення нових понять і явищ, посилення експресивних функцій мови сприяли індивідуально-авторському пере- осмисленню пісенних текстів. Актуальність дослідження полягає в аналізі та всебічному дослідженні трансформації тексту пісні. Мета цього дослідження у сфері літературознавства полягала у з’ясуванні історії виникнення пісні, дослідженні змін синтаксичних, семантичних та морфологічних, у порівнянні, зіставленні та аналізі різних варіантів тексту пісні, визначенні їх місця та часу друку; пошуку та зібранні авторських та колективних видань, у яких була надру- кована пісня; у перекладі деяких елементів, які пояснюють трансформацію тек- сту пісні в різних виданнях, а також використання пісні у певних суспільних сферах та історичному часі. Аналіз трансформації тексту відобразив зміни, які відбулися з піснею протягом сорока двох років (приблизно з 1800 та до 1842 р.), а також усі інші зміни, які зазнав текст пісні в письмовому незафіксованому вигляді та усному відтворенні. Із нашого дослідження випливає, що пісня зазнала таких змін, як пропуск першої та п’ятої строф початкового варіанту, переміна строф місцями, додавання нових строф, їх присвоєння певним персонажам та голосам (на прикладі тексту 1806 р., опублікованого Арнімом та Брентано), у публікації 1842 р. з’являється епіграф середньоверхньонімецькою мовою, текст пісні зазнає фонетичних, морфемних, семантичних, лексичних, граматичних та пунктуаційних змін. На завершення варто сказати, що, незважаючи на всі вищевказані зміни, пісня завжди була символічною у часи політичних негараздів: вона виражала прагнення до свободи, незалежності, виступала у ролі протесту, а також уселяла впевненість та піднімала дух народу.

Мета. Встановити чутливість і специфічність еластографії зсувної хвилі в оцінці морфологічних змін підшлункової залози (ПЗ) при хронічному панкреатиті (ХП). Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз доопераційних результатів еластографії зсувної хвилі з даними морфологічних досліджень біоптатів ПЗ, отриманих у 68 пацієнтів, оперованих з приводу ускладнень ХП (основна група), і 30 пацієнтів без ознак ХП (контрольна група). Результати. Застосування методу еластографії зсувної хвилi в оцінці морфологічних змін ПЗ при ХП дало змогу розробити діагностичну модель високої якості з чутливістю 80,1% і специфічністю 86,4%. За кольоровим патерном та показниками жорсткості паренхіми ПЗ верифіковано морфологічні зміни органа в стадії раннього і пізнього фіброзу на тлі активного та неактивного запалення його паренхіми.Висновки. Виділені найбільш достовірні цифрові показники еластографії зсувної хвилi в неінвазивній оцінці активності запалення та стадії фіброзної трансформації ПЗ при ХП.

В статті викладено результати впливу симбіонтів мікробіоценозу на деякі морфологічні показники птиці за мікст пастерельозно-аскаридіозного захворювання. Встановлено, що зрушення морфологічних показників у крові птиці посилювалися за рахунок інфекційно-інвазійного запального процесу та токсичних продуктів життєдіяльності Pasteurella multocida і Ascaridia galli. Встановлено, що вплив токсичних продуктів життєдіяльності та механічних ушкоджень гельмінтом призвело до істотного зниження в крові птиці деяких морфологічних показників: гемоглобіну (P < 0,01, P < 0,001), кількості еритроцитів (P < 0,001), кольорового показника (P < 0,05, P < 0,001) і базофілів (P < 0,05, P < 0,001) та збільшення: швидкості осідання еритроцитів (P < 0,001), гематокриту (P < 0,001), кольорового показника (індики, гуси, папуги: P < 0,001; голуби: P < 0,05), лейкоцитів (кури, гуси, качки, голуби і папуги: P < 0,001; індики: P < 0,01). Відмічено, трансформація гематологічного профілю спостерігалась у всіх видів птиці, але найінтенсивніше цей процес протікав у голубів і папуг, а саме зниження гемоглобіну в голубів – на 20,87, папуг – на 41,27%; еритроцитів у голубів – на 26,97%, папуг – на 34,67%; кольорового показника тільки у папуг – на 22,85%; базофілів у голубів – на 26,41%, папуг – на 41,88% та підвищення еритроцитів у голубів – на 52,98%, папуг – на 92,41%; гематокриту в голубів – на 7,32%, папуг – на 11,18%, кольорового показника тільки у голубів – на 14,35%, лейкоцитів у голубів – на 7,65%, папуг – на 13,03% порівняно з контролем.

У даній статті наведено результати морфометрических і морфологічних досліджень яєчників кролиць у віковому аспекті (0, 14, 21, 31 день). Відтворювальна функція тварин тісно пов'язана з численними змінами, в яких протікають в організмі і безпосередньо в статевій системі. В результаті вивчення морфометричний характеристики яєчників кролиць встановлено, що маса яєчників у новонароджених кролиць становить - 0,003 ± 0,0012 г. До двох тижневого віку відзначено збільшення показника маси в два рази, а до місячного віком на 85%. Довжина яєчників новонароджених кролиць склала 0,38 ± 0,022 см, при досягненні тваринами 14-и денного віку довжина збільшився на 27% і на 54% у кролиць місячного віку. Динаміка зростання яєчників в ширину простежується до трьох тижневого віку і до місячного віку не змінюється, показник в дані вікові періоди становить - 0,22 см. Товщина яєчників новонароджених кролиць склала 0,09 см, що на 31% нижче показника яєчників кролиць трьох тижневого віку. Однак до місячного віком відбувається трансформація яєчників, їх товщина знижується і становить 92% від показником трьох тижневого віку. При морфологічному дослідженні органів встановлено, що на момент народження і до двох тижневого віку заліза структурно не зріла. Тільки до моменту досягнення тваринами трьох тижневого віку в яєчниках з 'являються перші структурні компоненти і по досягненню віку 1-го місяця яїчник представлений всіма структурними компонентами. В результаті комплексного методичного підходу з використанням морфометрических, морфологічних та статистичних методів дослідження вивчені і проаналізовані морфологічні і морфометричні зміни в яєчниках кроликів в віці 0, 14, 21, 31 дня. Результати досліджень поглиблять, розширять та доповнять дані з вікової та порівняльної морфології хутрових тварин, і будут являться критерієм для їх оцінки в практичній ветеринарну медицину і в кролівництві в цілому.

Представлено результати досліджень природного процесу ґрунтоутворення та формування ґрунтового покриву схилів відвалів шахт Коломийського буровугільного родовища. Наведено морфологічну будову дернового та гумусово-акумулятивного ембріоземів у місцях формування рослинного вкриття. Проаналізовано зміни фізико-механічних показників верхнього шару ґрунтового покриву посттехногенних територій залежно від видового складу та просторової структури сформованих фітоценозів. Охарактеризовано трансформаційні процеси в едафотопах посттехногенних територій розроблення покладів бурого вугілля внаслідок природної сукцесії рослинності.

Уперше запропоновано генеративну синтетичну модель реконструкції українського мистецького нонконформізму, зокрема в українському мистецтві XX – поч. XXI ст., що поєднує антропологічні, морфологічні аспекти створення художньої форми, а відтак і художнього образу в контексті мистецького опору ідеологічному, політичному тиску та постмодерністської культури, що формується в пострадянському просторі. На основі розкриття специфіки еволюції й образних трансформацій українського мистецького нонконформізму, здійсненої історико-культурної реконструкції еволюції нонконформізму в українському мистецтві, проаналізованих витоків нонконформного руху в 1920–1930-і запропоновано модель функціонування явища нонконформізму в контексті українського візуального мистецтва та української культури XX – поч. XXI ст.

Розглянуто нову жанроформу аудіовізуальної культури – відеохостинг, яка стала важливим поштовхом до трансформації сучасної морфологічної системи аудіовізуального мистецтва. Проаналізовано особливості гібридного походження художньої природи відеохостингу як нової жанроформи аудіовізуальної культури та художні особливості у YouTube та Instagram творах. Встановлено, що гібридизація відеохостингу, як нової жанроформи аудіовізуальної культури, відбулася за рахунок одночасного поєднання традиційних телевізійних жанрів із сучасними жанрами, що поширились в інтернет-просторі за першу третину ХХІ ст. Проведене дослідження вказує на появу новітньої естетики, що поєднує риси традиційного твору аудіовізуального мистецтва та сучасної комп’ютерної технології.

The article analyzes the phenomenon of semantic transformations and cognitive mechanisms of creating English prefixal verbs’ meanings on the material of English explanatory dictionaries. It is noted that modern English prefixal verbs show a productive semantic potential for the creation of meanings, and therefore are an effective means of nomination, a verbalized way of thinking and reflecting the linguistic picture of the world. The influence of the studied phenomena on the associative perception of recipients has been clarified and the peculiarities of the expressive emotional potential of prefixal meaning-making, their implicit filling revealed. It is claimed that in the process of semantic transformations of the prefix verb new numerous sendes are actualized, new deep semantic layers are opened, which fill the prefix verb with extraordinary meaning. It is revealed that there is a generalized, core meaning of the prefix verb (invariant, common to all), and others are its variants, id. est. numerous variable senses. The article emphasizes that in practical application, as a derivative and cognitive-semantic mechanism, metaphor and metonymy play the role of simplifying, saving and highlighting the generalized invariant meaning of the English prefix verb. Semantic transformations in metaphor and metonymy, which are part of prefixal verbs, are interpreted as a cognitive mechanism that forms new senses on the basis of associative implications. The idea is put forward that before the basis, the prefix does not merge into a single phonetic-morphological complex with formative inflections, but has its own autonomous (invariant) meaning with its inherent meaning-making paradigm. The article reveals new meanings of prefixal verbs and their senses, which arose as a result of semantic transformation or rethinking of existing nominations. It is proved that the essence of the process of metaphorization, metonymization of English prefixal verbs is to change the primary meaning of the word by including in its semantics new differential semes that modify senses. It is concluded that the prefix derivation of a verb preserves and transmits the same semantic load as common vocabulary, because the prefix always includes a word or term in a certain matrix of the scheme, so its semantic load is specific and clear.Key words: prefixal verbs, semantic transformations, cognitive mechanisms, meanings, metaphor and metonymy, lexical-semantic load, expressive-emotional potential. У статті проаналізовано феномен семантичних трансформацій і когнітивних механізмів творення смислів англійських префіксальних дієслів на матеріалі англомовних тлумачних словників. Зазначено, що сучасні англійські префіксальні дієслова виявляють продуктивний семантичний потенціал творення смислів, отже, є ефек-тивним засобом номінації, вербалізованим способом мислення та відбиття мовної картини світу. З’ясовано вплив досліджуваних явищ на асоціативне сприйняття реципієнтів і розкрито особливості експресивно емоційного потенціалу префіксального смислотворення, їх імпліцитного наповнення. Стверджується, що в процесі семантичних трансформацій префіксального дієслова актуалізуються нові численні смисли, відкриваються нові глибинні семантичні пласти, що наповнюють префіксальне дієслово неординарним змістом. Виявлено, що існує узагальнене, стрижневе значення префіксального дієслова (інваріант, спільне для всіх), а інші – його варіанти, тобто численні змінні смисли. У статті акцентується на тому, що в практичному застосуванні як дерива-тивний і когнітивно-семантичний механізм метафора й метонімія виконують роль спрощення, економії та виділення узагальненого інваріантного значення англійського префіксального дієслова. Семантичні трансформації в метафорі й метонімії, що входять до складу префіксальних дієслів, трактуються як когнітивний механізм, що формує нові смисли на основі асоціативних імплікацій. Висунуто ідею, що, передуючи основі, префікс не зливається в єдиний фонетико-морфологічний комплекс із формоутворювальними флексіями, а має своє автономне (інваріантне) значення з притаманною йому смислотвірною парадигмою. У статті розкрито нові значення префіксальних дієслів та їх смислів, що виникли в результаті семантичної трансформації чи переосмислення наявних номінацій. Доведено, що сутність процесу метафоризації, метонімізації англійських префіксальних дієслів полягає в зміні первинного значення слова шляхом включення до його семантики нових диференційних сем, які модифікують смисли. Зроблено висновок, що префіксальна деривація дієслова зберігає та передає те саме семантичне навантаження що й загальновживана лексика, адже префікс завжди включає слово чи термін у певну матрицю схеми, тому його семантичне навантаження конкретне й чітке.Ключові слова: префіксальні дієслова, семантичні трансформації, когнітивні механізми, значення, метафора й метонімія, лексико-семантичне навантаження, експресивно-емоційний потенціал.

Представлено результати вивчення розмірних ознак ценопопуляцій Polygonum aviculare L., сформованих у різних місцезростаннях заплавних лук Кролевецько-Глухівського геоботанічного району. Досліджено сім ценопопуляцій Polygonum aviculare, які входять до складу монодомінантних угруповань, провідну роль у формуванні яких відіграє Polygonum aviculare із проективним покриттям у межах 90–95 %. Досліджувані місцезростання суттєво відрізнялися між собою за ступенем та характером антропогенного впливу: для трьох із них характерні рекреаційні навантаження, для чотирьох інших – пасквальні. У процесі роботи використано морфметричний аналіз і комплекс методів статистично-математичного опрацювання даних. Показано, що реалізація морфологічної мінливості (варіювання значень морфопараметрів рослин у межах однієї популяції) та морфологічної пластичності (зміна середніх значень морфопараметрів при «переході» від популяції до популяції) є невід’ємною складовою комплексу процесів і перетворень, які забезпечують існування ценопопуляцій Polygonum aviculare на теренах досліджуваного регіону. За результатами морфометричного аналізу визначено характерні розмірні ознаки рослин Polygonum aviculare у кожному з місцезростань та ідентифікаційні особливості їхніх модельних особин. Показано, що зміни в розмірі рослин й у їх архітектоніці, що проявляються на тлі антропопресії, мають наслідком суттєві зміни не лише кількісних, але і якісних показників лікарської сировини. Пасквальні навантаження, порівняно з рекреаційними, виявилися більш потужним чинником трансформації морфопараметрів рослин Polygonum aviculare. За результатами проведених досліджень виявлено ценопопуляції, які можуть розглядатися як потенційні осередки регламентованої заготівлі лікарської сировини.

У статті запропоновано порівняльний аналіз перекладу фрагментів художнього тексту, здійсненого системами автоматизованого онлайн-перекладу MateCat і Pragma 6 On-Line. Висвітлено зміст понять адекватного та еквівалентного перекладу, що стало відправною точкою оцінки якості машинного перекладу. Обґрунтовано вибір програм машинного перекладу, що віддзеркалюють дві глобальні стратегії їх моделювання, а саме: системи машинного перекладу на основі лінгвістичних правил та статистичні системи. Схарактеризовано перекладацькі трансформації, до яких удається авторка літературного перекладу Ольга Любарська, що слугували еталоном якості, який повною мірою відповідає критеріям еквівалентного/адекватного перекладу: точно відтворює зміст та відбиває комунікативні установки авторки твору. Окреслено низку вдалих перекладацьких рішень, якими відзначено окремі фрагменти машинного перекладу. Детальному розгляду піддано помилки та перекладацькі огріхи, що припускають програми автоматизованого онлайн-перекладу. Виявлені помилки було згруповано відповідно до лінгвістичних рівнів, що сприяло утворенню лексичних, морфологічних та синтаксичних типів помилок. До лексичних помилок належить вживання слів у невластивому для них значенні, яке не відповідає їхнім контекстуальним умовам; наявність неперекладених слів та словосполучень; дослівний переклад, уживання росіянізмів; неспроможність коректної інтерпретації фразеологічних зворотів; неправильний переклад через помилки у вихідному тексті тощо. До морфологічних помилок відійшли некоректне визначення частиномовної належності лексем у випадках граматичної омонімії, порушення граматичних категорій, зокрема категорії часу дієслів, помилки при творенні відмінкових закінчень іменників і прикметників. До синтаксичних помилок віднесено порушення смислових зв’язків під час побудови словосполучень та речень, а саме узгодження між членами речення, некоректне вживання сполучників у межах синтаксичних конструкцій, порушення порядку слів у реченнях.

Мета. Вивчити ефективність застосування автоматичного режиму ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК). Матеріали і методи. Автоматичний режим ЕВЕЗ досліджували на видалених сегментах великої підшкірної вени (ВПВ), визначаючи температуру, опір та морфологічні зміни. Проаналізовані результати застосування методу у 56 пацієнтів з ВХНК С2 - С5 класів (за класифікацією СЕАР - clinic, etiolody, anatоmy, pathogenesis): 21 чоловіка та 35 жінок у віці 18 - 63 років. Критерії оцінки: післяопераційний біль (ПБ), анатомічний результат, ускладнення. Втручання виконували під інфільтраційною анестезією 0,125% розчином бупівакаїну. Результати визначали під час ультразвукового ангіосканування через 14 діб, 3 і 6 міс. Результати. Протягом автоматичного циклу ЕВЕЗ (5 - 12 с) відбувалася оклюзія ВПВ при температурі 55 - 75 °С. Визначена альтерація вени на глибину ендотеліального та субендотеліального шарів без пошкодження паравазальної клітковини. ПБ був помірний. Фіброзну трансформацію (ФТ) ВПВ через 6 міс встановили у 55 (98,2%) пацієнтів. Екхімози та парестезію спостерігали у 4 (7,1%) та 2 (3,6%) пацієнтів. Висновки. Автоматичний режим ЕВЕЗ, який ґрунтується на взаємозв’язку електричних параметрів зварювання та опору тканин, забезпечує оклюзію ВПВ з подальшою ФТ, супроводжується низьким нагрівом вени та виключає вплив суб’єктивних факторів на результати операції.

Байрачні ліси Запорізької обл. відносять до байраків порожистої частини Дніпра. Вони мають важливе кліматичне та ґрунтозахисне значення, у них трапляються представники лісових, степових, лугових фітоценозів, часто – рідкісні й ендемічні види, а також місцева фауна. Такі заліснені балки характеризуються високою атракторною здатністю для рекреантів, діяльність яких призводить до трансформації рослинності байрачно-лісових фітоценозів. З огляду на це актуальною є інформація про стан їх дендрофлори для створення банку даних та оперативного моніторингу. Наведено дані про видовий склад дендрофлори балки Широка, розташованої на о. Хортиця (зона рекреаційної діяльності туристів та мешканців м. Запоріжжя), де зареєстровано 54 види деревних рослин, що належать до 43 родів і 26 родин. Встановлено, що найбільшим видовим насиченням характеризується родина Rosaceae Adans. У складі дендрофлори байрачного лісу аборигенні види становлять 48,1 %, інтродуковані – 51,9 %. Найбільша частка участі серед інтродукованих видів належить породам північноамериканського походження (11 видів, або 39,3 % від усієї кількості інтродуцентів). Інтродуценти представлені здебільшого Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia, Morus alba та Celtis occidentalis. Основними лісотвірними аборигенними породами насадження є Acer platanoides, Quercus robur, Ulmus scabra, A. tataricum. З'ясовано породний склад верхніх ярусів деревостану та підліску, що зростають на території різних морфологічних частин балки. Байрачний ліс має значний ресурсний потенціал, включаючи медоносні та вітамінні рослини. У складі насадження виявлено види з високою інвазійною здатністю (Acer negundo, Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia) та той, що визнано інвазійним у списках близьких до України територій (Parthenocіssus quinquifolia).

Стаття продовжує цикл публікацій, присвячених поетичній мовотворчості вченого та письменника В. Чабаненка, його новаторству в пошуку незвичних форм, образів, умінню експериментувати з поетичною мовою, розширенню словесної палітри завдяки виражально-зображальним, експресивним засобам української мови. У статті зроблено спробу аналізу мовленнєвої експресії в мовно-художній системі В. Чабаненка, яка виникає на основі свідомого стилістично заданого відхилення автора від літературної норми, з’ясування експресивного потенціалу цих одиниць. Стилістичним колоритом відзначаються експресивні явища, які виникають на ґрунті порушення лексичних норм, що виявляється у вживанні просторіч, говіркових слів, корпоративного жаргону, сполучуваності слів. Активно використовує автор і потужний арсенал фразеології. Він вдається до трансформації, контамінації та нагнітання фразеологічних одиниць. Експресивні явища на ґрунті порушення словотвірних норм виникають під час уживання автором оказіоналізмів-новотворів, серед яких переважають семантико-дериваційні оказіоналізми, утворені за допомогою пестливо-зменшувальних суфіксів від слів, що нормативно не піддаються афективності. Експресивні явища, що виникають на ґрунті фонетичних / фонетико-орфоепічних норм сучасної літературної мови, у мовотворчості В. Чабаненка нечисленні. Експресивні явища на ґрунті морфологічних норм спостерігаються лише в категоріях іменника. Мовна експресія, що створюється автором на ґрунті порушення синтаксичних норм, виникає в разі вживання ампліфікаційно-багатоступінчастої прикладки та повторення службових частин мови та вигука. Естетична картина світу поета В. Чабаненка – це вдале поєднання національного образного світобачення й філософського осмислення історичного процесу. Мовні засоби, залучені автором до творення образів ліричних творів, виявляють величезні потенції загальнонародної мови та неабиякі творчі можливості митця. Досліджені стилістично вправні відступи від загальноприйнятих норм свідчать про мовну віртуозність автора, а манера їх використання накладає відбиток на його індивідуальний стиль, якому притаманні палкий патріотизм, глибока пошана до людини праці.

Today there is a problem of insufficient organization of recreational areas of the Black Sea coastal zone within the Kherson region, which is the lack of a unified systemic approach in the field of land use and management of coastal areas. Recreational services are sometimes provided in unsuitable places, which leads to unpleasant (sometimes catastrophic) consequences for both the environment and economic activity. The relief of the study area, namely the coastal zone of the Black Sea within the Kherson region, is considered as an ecological and geomorphological system, as a component in the functioning of the tourist and recreational complex. In this context, the issue of geomorphological safety of the territory, environmental risks, as factors influencing the degree of recreational attractiveness.The article analyzes modern morphometric, morphological and morphogenetic characteristics within recreational points and adjacent areas of the coastal zone of the root part of the abrasion-accumulation system Tendra-Dzharilgach. Іnvestigation was in areas of resort settlements village Zalizniy port, village Prymorske (Bolshevik) and Lazurne township of Skadovskyi district of Kherson region and unorganized places of rest in the areas between settlements by GPS-tracking method with fixing of control points for their further transfer to the geoinformation space for analysis and systematization. Differences in the development of the coastal zone in the presence and absence of coastal protection structures were revealed. The influence of natural factors (including change of wind regime, frequency and intensity of bending phenomena), anthropogenic factors (construction of sanitary zone of beaches, illegal extraction of sand from the seabed, spontaneous shore protection, transformation of undeveloped areas of the coast within recreational recreational areas (beaches) within the study area. A comparison of current data obtained from field research, digitized with data from space images of different years, obtained using GIS Google Earth Pro.Key words: geomorphological risks, anthropogenic impact, shore protection, root shore, lithodynamic system. На сьогодні існує проблема недостатньої організованості рекреаційних територій берегової зони Чорного моря в межах Херсонської області, яка полягає у відсутності єдиного системного підходу у сфері землекористування та управління приморськими територіями. Рекреаційні послуги надаються часом у непридатних для цього місцях, що призводить до неприємних (іноді катастрофічних) наслідків як для навколишнього природного середовища, так і для господар-ської діяльності. Рельєф досліджуваної території, а саме берегової зони Чорного моря у межах Херсонської області, розглядається як еколого-геоморфологічна система, як складова у функціонуванні туристсько-рекреаційного комплексу. У цьому контексті розглядається проблематика геоморфологічної безпеки території, екологічні ризики, як фактори впливу на ступінь рекреаційної атрактивності.У статті проаналізовано сучасні морфометричні, морфологічні та морфогенетичні характеристики в межах рекреаційних пунктів і прилеглих територій берегової зони корінної частини абразійно-акумулятивної системи Тендра-Джарилгач. Досліджено ділянки курортних населених пунктів с. Залізний порт, с. Приморське (Більшовик) та смт Лазурне Скадовського району Херсонської області та місця неорганізованого відпочинку на ділянках між населеними пунктами методом GPS-трекінгу з фіксацією контрольних точок для подальшого їх перенесення в геоінформаційний простір з метою аналізу і систематизації. Виявлено відмінності у розвитку берегової зони за наявності та відсутності берегозахисних споруд. Проаналізовано вплив природних факторів (зокрема зміна вітрового режиму, частота та інтенсивність згіннонагінних явищ), антропогенних факторів (забудова санітарної зони пляжів, незаконний видобуток піску з дна моря, «стихійний берегозахист», трансформація необлаштованих ділянок берега рекреантами в межах автокемпінгів) на динаміку рекреаційних зон (пляжів) у межах досліджуваної території. Проведено порівняння сучасних даних, отриманих у результаті польових досліджень, оцифрованих із даними космічних знімків різних років, отриманих за допомогою ГІС Google Earth Pro.Ключові слова: геоморфологічні ризики, антропогенний вплив, берегозахист, корінний берег, літодинамічна система.

Мета дослідження – з’ясувати характерні особливості структурних трансформацій ендометрія за умов коморбідності в жінок репродуктивного віку із первинним та вторинним непліддям.Матеріали та методи. Проведено аналіз медичних карт та патоморфологічного дослідження біопсій ендометрія жінок репродуктивного віку із діагностованим непліддям. Дизайн обстеження включав гінекологічне, загальноклінічні та профільні інструментальні й лабораторні дослідження, результати патоморфологічного дослідження. Вивчали дані анамнезу, репродуктивної функції, гінекологічних захворювань, соматичного статусу.Результати дослідження та їх обговорення. Усі жінки обстежені в умовах стаціонару. У 65,7 % пацієнток діагностовано первинне непліддя і в 34,3 % – вторинне. Патологічні зміни ендометрія, а саме залозиста гіперплазія, стромально поліпозна трансформація, ендометрити, зареєстровані у 55,6 % серед жінок із первинним непліддям та в 71,4 % – у жінок із вторинним непліддям. Частка ж невстановленого причинного фактора суттєво не відрізнялася в обох групах обстежуваних і становила 0,4 % і 0,6 %. Структура патологій функціонального шару матки при вторинному неплідді морфологічно відрізнялася ознаками більш вираженої проліферативної активності залозистих структур при залозистих гіперплазіях, залозистого і стромального компонентів при поліпах ендометрія та вираженістю проявів хронічного запалення, тоді як при первинному неплідді ознаки проліферативної активності ендометрія були менш вираженими, за винятком тих, що розвинулися за умов тиреопатій. Зважаючи на той факт, що, за результатами наших досліджень, у більшості жінок із вторинним непліддям (81,2 % обстежуваних) зустрічалася екстрагенітальна патологія та перевагу мали тиреопатії, вважаємо доцільним подальше поглиблене вивчення особливостей ендометріальної трансформації у жінок із непліддям та їх можливого зв’язку із порушеннями роботи щитоподібної залози.Висновки. Морфофункціональний стан слизової матки слід вважати ендометріальним фактором складової при плануванні вагітності. У структурі коморбідності у пацієнток із вторинною неплідністю переважає відсоток патології щитоподібної залози. У жінок із тиреопатіями переважно діагностуються проліферативна залозисто-стромальна поліпозна трансформація ендометрія, а також від двох до трьох випадків викиднів у різні терміни вагітності. До особливості ремоделювання ендометрія за умов поліморбідності доцільно віднести високу частоту залозисто-кістозної гіперплазії та залозистостромальної трансформації.

Мета роботи. Клінічна оцінка мікроструктурних змін венозної стінки при варикозному розширенні вен у жінок репродуктивного періоду. Матеріали і методи. Дослідження проведено у 2015–2018 роках на базі кафедри хірургії № 1 Івано-Франківського національного медичного університету. Залучено 43 жінки віком від 18 до 39 років. В час операції брали фрагменти підшкірної вени і фіксували у 10% розчині нейтрального формаліну. Після зневоднення вени заливали парафіном. Готували зрізи товщиною 5-7 мкм і фарбували гематоксилін-еозином та пікрофуксином за Ван Гізоном. Вивчали зрізи стінки на світловому мікроскопі «CARL ZEISS Axiostar-plus». Результати та їх обговорення. Візуально видалені вени нерівномірно розширені, у зонах варикозних вузлів витончені. При мікроскопічному дослідженні у початкових стадіях варикозної хвороби (клас С1-С2 за СЕАР) виявляються гіпертрофія м’язової оболонки, запальні інфільтрати, частково заміщені сполучною тканиною. При декомпенсації венозного відтоку (клас С3 за СЕАР) набряк і гіпертрофія стінки змінюються атрофією міозитів, збільшенням кількості сполучної тканини, гіалінозом артеріол мікроциркуляторного русла стінки вени, розростанням грубоволокнистої сполучної тканини, яка заміщає гладком’язові волокна. Висновки. При прогресуванні варикозного розширення у стінці вени розвиваються дегенеративно-деструктивні зміни у вигляді гіалінозу і заміщення гладком’язових волокон сполучною тканиною. Клінічне прогресування венозної недостатності відповідає варикозній трансформації стінки вени і корелює із прогресуванням деструктивних патогістологічних змін вени, що свідчить про її незворотні морфологічні зміни. Ключові слова. Варикозна хвороба, морфологічні зміни вени.

Остеорегенерація при відновленні кісткових дефектів щелеп є важливим питанням сучасної стоматології. Незважаючи на численні опубліковані праці, ідеального матеріалу все ще не існує, а тому його пошук є актуальним.Мета дослідження – вивчити процеси остеорегенерації шляхом морфометричного оцінювання мікропрепаратів та проведення порівняльного аналізу репарації у кореляції із макроскопічними даними на 180 добу експерименту.Матеріали і методи. Експеримент проведено на білих щурах-самцях масою 180–200 г. Під загальним знеболюванням тваринам створювали наскрізний отвір у ділянці щелепи. У контрольній групі загоєння відбувалось лише під кров’яним згортком, а у дослідних групах кістковий дефект заміщувався матеріалом на основі гідроксиапатиту та полілактиду з різним відсотковим умістом компонентів (перша група (80 %/20 %) та друга група (50 %/50 %)). Морфометричну оцінку здійснювали за допомогою вставок окуляра-мікрометра з вимірювальними сітками для цитогістостереометричних досліджень. При макроскопічному обстеженні візуально оцінювали загальний вигляд вилучених щелеп та прилеглих тканин.Результати досліджень та їх обговорення. Значні за своїм об’ємом дефекти нижньої щелепи мають тенденцію до спотвореної та замісної регенерації із виповненям практично усього об’єму немінералізованою тканиною, близькою за своєю будовою до органічного матриксу кістки. Остеоімплантат із співвідношенням полілактиду та синтетичного гіпроксиапатиту 20/80 сприяє меншій деструкції тканин, структурно правильній організації органічного матриксу кістки та швидшій його мінералізації з формуванням первинної кісткової мозолі на 30 добу. На 180 добу процеси перебудови та трансформації рубця у зрілу кісткову тканину відбуваються ще досить інтенсивно. При застосуванні імплантата у складовій пропорції 50/50 регенерація має більш сприятливий перебіг, про що свідчить практичне відновлення структури кістки на 180 добу спостереження, коли основну частину регенерату (70 %) у дефекті представлено зрілою пластинчастою кісткою. Дані, отримані при оцінці макропрепаратів нижніх щелеп тварин, корелювали з даними морфометричного дослідження.Висновки. Заповнення кісткових дефектів запропонованими остеоімплантатами змінює перебіг регенерації. Встановлено, що виповнення дефекту резорбуючим композитом зменшує деструктивні процеси та пришвидшує формування первинної та вторинної кісткової мозолі. У цьому відношенні більш ефективною виявилась композиція з одинаковим вмістом обох її складових.

Питання пошуку ефективних підходів до медикаментозної корекції гіпотиреозу і їх морфофункціональне обґрунтування продовжує залишатися одним із актуальних питань сучасної медичної науки.Мета дослідження – дати порівняльну морфофункціональну характеристику ефективності застосування монотерапії L-тироксином і його комбінації з тіотриазоліном для корекції посттиреоїдектомічного гіпотиреозу.Матеріали і методи. Експерименти проведено на статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях. Визначали масу яєчок, при оглядовій мікроскопії вивчали морфологічні особливості їх будови, визначили кількість звивистих сім’яних канальців у одному полі зору та наступні морфометричні показники: товщини білкової оболонки, сперматогенного епітелію. Оцінку функціональної активності яєчок проводили шляхом вирахування індексу сперматогенезу, оцінку функціонального стану судин проводили за величиною індексу Вогенворта.Результати досліджень та їх обговорення. Після тиреоїдектомії у статевих залозах щурів-самців було виявлено значні розлади органного кровообігу, які на ранніх стадіях проявлялися вираженим венозним і помірним артеріальним повнокров’ям з одночасним розвитком інтерстиційного набряку. В подальшому артеріальний відділ органного кровоносного русла реагував зменшенням своєї пропускної здатності за рахунок звуження просвіту дрібних артерій і артеріол, на тлі яких розвивалися і прогресували дистрофічні зміни як у стромі, так і в паренхімі органа. Трофічні розлади супроводжувалися спустошенням сім’яних канальців унаслідок різкого зменшення у них клітин сперматогенного епітелію, їх фіброзною трансформацією та наступним розростанням сполучної тканини в інтерстиції. Виявлені структурні зміни є наслідком як безпосереднього впливу гіпотиреозу на стан їх структурних компонентів, так і опосередкованого через порушення органного кровотоку. Застосування монотерапії L-тироксином у післяопераційному періоді лише частково попереджає розвиток виявлених морфофункціональних змін.Висновки. Серед досліджених препаратів найбільшу ефективність в умовах експерименту проявило комплексне поєднане застосування L-тироксину з тіотриазоліном.