Статті в журналах з теми "Транспортні протоколи"

У статті наведені дані аналізу 228 випадків переломів довгих кісток при політравмі внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Залежно від тактики лікування переломів постраждалі умовно були розподілені на дві групи, стандартизовані за віком, статтю, тяжкістю стану та тяжкістю пошкоджень. До основної групи увійшли 89 постраждалих, у яких при лікуванні переломів дотримувалися тактики Damage Control Orthopaedic та розробленого нами протоколу прийняття клініко-організаційного рішення щодо виконання оперативних втручань. До контрольної групи увійшли 139 постраждалих, у яких при лікуванні переломів дотримувалися традиційних методів та тактики лікування. Встановлено, що застосування тактики Damage Control Orthopaedic та розробленого нами протоколу прийняття клініко-організаційного рішення щодо виконання оперативних втручань постраждалим з політравмою з пошкодженням довгих кісток внаслідок дорожньо-транспортних пригод дозволяє підвищити рівень виживаності постраждалих з 83,5 до 87,6 %.

Цель. Оценка эффективности левосимендана как инотропного препарата в периоперационном периоде при выполнении аортокоронарного шунтирования (АКШ) в экстренном порядке у больных с острым коронарным синдромом (ОКС) на основе исследования энергетики кровообращения. Материалы и методы. АКШ в экстренном порядке выполнено 80 пациентам с ОКС. В 1–й группе (40 больных) использовали локальный протокол анестезии и интенсивной терапии, больным 2–й группы (40) дополнительно вводили левосимендан. Фиксировали фракцию выброса (ФВ) левого желудочка, сердечный выброс (СВ), уровень лактата, доставку, потребление и потребность в добутамине. Рассчитывали предложенный энергетический индекс, отражающий степень удовлетворения тканей в кислороде. Результаты. Левосимендан способствует более быстрому восстановлению СВ и транспорта кислорода без повышения энергозатрат, энергетический индекс при этом достоверно выше – 10,73 ± 3,50 по сравнению с 8,74 ± 2,47 (p < 0,05). Выводы. Кальциевый сенситизатор левосимендан при экстренном АКШ у больных с ОКС способствует более быстрому восстановлению насосной функции миокарда и снижает потребность в добутамине. Применение левосимендана у больных с ОКС при выполнении экстренного АКШ позволяет повысить энергетическую эффективность транспорта кислорода и обеспечивает антигипоксический эффект.

The article discusses the issues of improving the proceedings on administrative offenses in the activities of internal affairs bodies in transport, taking into account the introduction of modern computer technologies in various spheres of life. Using the example of individual elements of offenses subordinated to the internal affairs bodies in transport, the authors propose drawing up a protocol on an administrative offense in the form of an electronic document, the protocol on an administrative offense is considered by the authors as the most important procedural document in which all signs of an offense are recorded. The procedure for drawing up an electronic protocol is proposed, subject to certain requirements. Special attention is paid to the electronic digital signature of the protocol, which ensures its evidentiary value and allows identifying the persons who signed the protocol. The authors made a reasonable proposal to amend Article 28.2 of the Administrative Code of the Russian Federation, regarding the electronic form of the protocol on an administrative offense.

Розглянуто інформаційні джерела, що характеризують стан автомобілізації в Україні, тенденції щодо зростання обсягів продажу автомобілів в різних її регіонах. Зазначено, що найбільша кількість автомобілів на 1000 жителів зареєстрована в Києві та Київській області ,але за цим показником Україна значно поступається більшості країн ЄС. Така ситуація з автомобілізацію в країні стимулює ввезення автомобілів з Європи, а з урахуванням платоспроможності населення, це переважно автомобілі, що перебували в експлуатації. Діючі в останні роки правила ввезення вживаних автомобілів в Україну з країн ЄС з відтермінуванням реєстрації вплинули на суттєве збільшення парку автомобілів. На тип автомобілів, що ввозились, вплинули також екологічні обмеження щодо експлуатації в Європі дизелів.В Україні з точки зору енергоспоживання автодорожнім транспортом в порівнянні з 2000 роком зменшується в 1,5 рази частка споживання бензину, збільшується частка автомобілів що споживають зріджений нафтовий газ та дизельне пальне. Оновлення парку автомобілів в Україні відбувається низькими темпами, а подальша експлуатація дорожніх транспортних засобів з терміном служби понад 10 років негативно впливає на екологічні показники, і потребує вчасного контролю, діагностики та виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту.Оновлений порядок щодо розмитнення та подальша сертифікація для допуску к експлуатації на території України дозволили визначити параметри автомобілів, що були ввезені з Європейського Союзу.Проведено аналіз властивостей і параметрів автомобілів, що ввезено в Україну останнім часом з країн Європейського Союзу для подальшого їх використання. Встановлено, що основна їх частка - це легкові автомобілі з дизельними двигунами та пробігом 100-500 тис. км. Результати аналізу 1235 протоколів досліджень показують, що 87,41 % складають автомобілі з дизельними двигунами, 9,71 % - автомобілі з двигунами, що працюють на бензині. Чисельність розмитнених та сертифікованих для подальшої експлуатації в Україні автомобілів, що ввезено в Житомирську область, по місяцях досліджуваного періоду з квітня 2018 року по лютий 2019 року свідчить про їх збільшення в 2019 році до 2 разів відносно попередніх місяців. Третина автомобілів що були досліджені мали пробіг від початку експлуатації від 100 до 200 тисяч кілометрів, а ще третина від 300 до 300 тисяч кілометрів.Проведено аналіз властивостей і параметрів автомобілів, що ввезено в Україну останнім часом з країн Європейського союзу для подальшого їх використання. Встановлено, що основна їх частка - це легкові автомобілі з дизельними двигунами та пробігом 100-500 тис. км.Ключові слова: автомобіль, експлуатація автомобіля, експлуатаційні властивості автомобіля, подальша експлуатація

Актуальність. Масивні акушерські кровотечі (МАК) є найчастішою причиною материнської смертності у всьому світі. У даний час існує низка національних керівництв із ведення МАК, однак у них відсутні обґрунтовані вказівки на мінімально допустимий рівень гемоглобіну (Hb), при якому забезпечується мінімально допустима доставка кисню (IДO2). Метою даної роботи була оцінка стану системного транспорту кисню залежно від показників гематокриту та Hb в умовах крововтрати та визначення мінімально допустимого рівня Hb, при якому забезпечується адекватне відношення між системним транспортом кисню та кисневими потребами організму при розвитку МАК. Матеріали та методи. У дослідження ввійшли 113 породіль, у яких пологи ускладнилися крововтратою. Середній вік породіль становив 32,5 ± 6,4 року, середня маса тіла — 76,5 ± 12,4 кг, середній гестаційний термін — 39,5 ± 1,5 тижня. Домінуючими причинами розвитку МАК були: атонія матки (52,14 %), маткова інверсія (15,38 %) та емболія амніотичною рідиною (10,26 %). Рідше крововтрата спостерігалася внаслідок розриву матки (5,98 %), відшарування плаценти (5,98 %), передлежання плаценти (5,98 %) та затримки відділення плаценти (4,27 %). Післяпологова крововтрата становила в середньому 1830,5 ± 622,7 мл (від 1200 до 2500 мл). Усі кровотечі були зупинені згідно з чинним протоколом. Результати. При Ht 20,0–28,9 % та Hb 45,1–68,9 г/л і однакових показниках FiO2 = 100 % показники ІДО2 були у 2–3 рази нижчими порівняно з нормальним станом газотранспортної функції крові, тільки у пацієнтів із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л значення ІДО2 були наближені до фізіологічної норми. При Ht 20,0–22,9 % та Hb 45,1–50,4 г/л показники індексу системного споживання кисню були удвічі меншими порівняно із загальноприйнятими фізіо­логічними нормами, а в пацієнток із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л цей показник був у ме­жах норми. При Ht 20,0–25,9 % та Hb 45,1–60,2 г/л показники тканинної екстракції кисню були в 1,5–2 рази більшими порівняно із загальноприйнятими фізіологічними нормами, а в пацієнток із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л його значення були у межах норми. При рoзрaхунку мінімaльнo дoпуcтимoї вeличини Hb у породіль в умовах крововтрати за допомогою лінійної регресії з розрахунком коефіцієнтів мeтoдом нaймeнших квадратів були oтримaні знaчeння Hb 82,5365 г/л, які можна вважати мінімально допустимими в породіль в умовах МАК, при яких функціональний стан серця і кисневий обмін знаходяться на мінімальній межі фізіологічної норми.

В статье рассмотрены механизмы выявления фактов мошенничества при оформлении материалов дорожно-транспортных происшествий (ДТП), причиной чего является фальсификация его обстоятельств, обусловленных техническими причинами, в частности, фальсификацией обстоятельств получения механических повреждений кузовом автомобиля. В статье проведен анализ признаков такого рода мошенничества. Рассмотрены проблемы выявления такого вида мошенничества и механизмы выявления факта мошенничества. Предложено основным критерием признания факта такого вида мошенничества считать несоответствие геометрии поверхностей полученных повреждений зафиксированным в протоколе осмотра обстоятельствам ДТП. Но ввиду сложности геометрии поверхности деформации корпуса даже определение степени повреждения является сложной задачей. Для решения этой задачи может быть использован метод тестирующих деформаций, когда после приложения к конструкции характерных усилий определяются перемещения реперных точек конструкции. Однако этот метод технически сложен и весьма неточен. Известен также метод построения математической модели сложной геометрической поверхности с использованием так называемых сплайн-функций второго рода, имеющий, однако, весьма большие математические трудности. В статье изложен метод математического моделирования сложных поверхностей на основе использования методов матричной алгебры. Трехмерные модели сложных поверхностей задаются в виде полиноминальных моделей второго порядка, коэффициенты перед аргументами в которых определяются путем математической обработки координат массива реперных точек, превышающих в 3-4 раза количество коэффициентов в модели. При этом поверхность деформированного корпуса должна в зоне контакта с преградой полностью сопрягаться с поверхностью предполагаемой преграды. Следовательно, должна быть область аргументов для первой и второй поверхностей, для которых разность уравнений этих поверхностей по одной и той же координате, например Z, будет минимальна. Чем больше будет размах этой области изменения координат и X, тем более достоверным является предположение о соответствии заявленных обстоятельств ДТП реальным событиям. В статье приводится пример оценки возможности фальсификации реального ДТП.

У великих морських та річкових транспортних кластерах частка забруднень повітряного середовища, що належить судновим енергетичним установкам, перебільшує 7 % від загальної кількості викидів шкідливих речовин. Екологічний збиток, викликуваний роботою теплових двигунів внутрішнього згоряння, складається як з забруднення середовища газами, що відробили, так й "температурному забрудненні" - викидах у довкілля великої кількості низькотемпературної теплоти. Надлишкова теплота ініціює різні кліматичні аномалії глобального характеру. Істотний вплив на катастрофічні процеси виявляє "парниковий ефект", що приводить до зміни характеру променистого теплообміну між земною поверхнею й шарами атмосфери внаслідок збільшення вмісту в ній діоксиду вуглецю. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (UN FCCC) і Кіотський протокол 1997 р. визначили державні зобов'язання для країн-учасниць відносно зниження викидів СО2 . В 1997 р. на Міжнародній конференції сторін Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення із судів (МАРПОЛ) була прийнята Резолюція 8 по "викидах вуглекислого газу із суден", у якій Міжнародної морської організації (ІМО) у співробітництві із Секретаріатом Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату було запропоновано запровадити комплекс заходів щодо вивчення впливу викидів парникових газів із суден з метою встановлення кількості й відносного процентного вмісту викидів вуглекислого газу з суден. На підставі аналізу результатів досліджень, виконаних у 2007 р., визначено, що частка викидів парникових газів у міжнародному судноплавстві вже склала приблизно 2,7 % світових викидів С2. Для подальшого зниження впливу суден та кораблів на якість навколишнього середовища необхідна реорганізація енерговикористання в суднових енергетичних установках. Поставлена задача вирішується тим, що волоконно-оптичний датчик вуглекислого газу, що складається з основи, світловода, мембрани, джерела випромінювання та фотоприймача та який відрізняється тим, що світловод є револьверного типу, зафіксований у основі, з одного боку сполучається з розгалужувачем, джерелом випромінювання та фотоприймачем, зв'язаних з блоком живлення та реєстрації. З другого боку світловод на торці має віддзеркалюючий шар та сполучений з мембраною, яка є газопроникною. Внутрішні отвори світловода вкриті шаром оксиду індію-олова, а зовні світловод вкритий термокомпенсаційною оболонкою та захисним чохлом.

У статті приділено увагу прийняттю на роботу особи, обраної на посаду, також визначено переваги письмового трудового договору при прийнятті на роботу виборного працівника. Наголошується, що з урахуванням специфіки організаційно-правової форми будь-якої юридичної особи, слід чітко дотримуватися процедури обрання, зокрема правомочності органу, який обирає, порядку ухвалення рішень, оформлення протоколу тощо. Також у статті зазначені підставам звільнення та присвоєння рангів посадовим осіб місцевого самоврядування. Наголошено, що переваги письмового трудового договору, на відміну від усного, полягають у тому, що він дає можливість максимально індивідуалізувати трудові правовідносини. Зокрема детально регламентувати права та обов’язки сторін, дисциплінарної та матеріальної відповідальності, режиму праці й відпочинку, соціально-побутові умови, розмір та порядок виплати винагороди за працю тощо. Крім того, долучити до умов трудового договору інші умови, скажімо, щодо соціального забезпечення, надання особистого транспорту тощо. Зроблено висновок, що ранги посадових осіб місцевого самоврядування присвоюються: - відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи; - одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органах місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вищу посаду. Особам, які призначаються на посади з випробувальним строком, ранги присвоюються після його закінчення, за результатами роботи. Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку виплачується відповідно до цих рангів. Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як 2 роки. За виконання особливо відповідальних завдань посадовій особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг достроково у межах відповідної категорії посад. За сумлінну працю при виході на пенсію посадовій особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад. Посадова особа місцевого самоврядування може бути позбавлена присвоєного відповідно до цього Закону рангу лише за вироком суду.

Екосистеми Арктичної, Антарктичної та альпійської тундри вразливі до глобальних та регіональних кліматичних змін, зокрема до підвищення літніх температур. У високогір’ях з метою проведення багаторічних спостережень за динамікою рослинних угруповань, а також температурним режимом ґрунтів, закладено мережу стаціонарних дослідних ділянок GLORIA. В Арктичній тундрі функціонує мережа Арктичних дослідних станцій INTERACT, багато із яких працює за уніфікованими методиками. В Антарктиці схожих мереж, де б строго за одним протоколом проводились тривалі дослідження значної кількості компонентів довкілля немає. Одним із найвдаліших прототипів для проведення таких досліджень є субантарктичний острів Маріон, де понад 50 років проводиться комплексний аналіз наземних екосистем і, зокрема, моніторинг біогеохімічних потоків у системі океан − суходіл. У 1978-1985 рр. було опубліковано цикл праць, присвячених кількісній оцінці основних зоогенних біогеохімічних потоків з океану на суходіл острова Маріон, які включали облік речовини та енергії, що надходили у складі гуано, пір’я та яєць різних видів морських птахів, трупів тварин, сечі та екскрементів морських слонів. На підставі отриманих даних у 1977 р. було сформульовано концептуальну модель потоків речовини та енергії для острова Маріон, а у 2008 р. її переглянуто і доповнено новими даними та визначено пріоритетні напрями для подальших досліджень. Крім того, там розпочато дослідження еолових процесів як чинника формування і розвитку наземних екосистем, що можуть помітно впливати на транспорт речовини з океану на суходіл і навпаки, а також забезпечувати перерозподіл речовини в межах суходолу. Підходи та принципи проведення детального багаторічного моніторингу різних компонентів екосистем на субантарктичному острові Маріон доцільно використати як методологічну основу для досліджень у морській Антарктиці, і, зокрема, в районі розташування станції Академік Вернадський (Аргентинські острови, Архіпелаг Вільгельма).

Мета: оцінити ефективність надання догоспітальної допомоги при інсульті в контексті реформування національної системи охорони здоров’я на прикладі Одеської області. Матеріали і методи. Здійснено ретроспективний аналіз діяльності екстреної медичної допомоги (ЕМД) у 2016–2018 рр. (до впровадження реформи) та в 2018–2019 рр. Результати. Проведений аналіз показав, що в середньому щороку в області через систему екстреної медичної допомоги госпіталізували з інсультом (1160±29) пацієнтів, що становить 47,7 випадку на 100 000 населення. Середній вік госпіталізованих пацієнтів становив (62,6±3,8) року, при гендерному співвідношенні 1/1,2 із незначним переважанням чоловіків. Найбільшу кількість випадків гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК) зафіксовано влітку (61,4 %). Близько 25–30 % викликів екстреної медичної допомоги не завершуються госпіталізацією хворого з інсультом. Причини відмови пов᾽язані з бажанням хворого або його родичів лікуватися амбулаторно (13,5 %), наявністю серед родичів лікарів або середніх медичних працівників (11,7 %), браком коштів (18,9 %), сімейними обставинами (6,3 %), загальним тяжким станом хворого (4,5 %). Після введення у дію нової концепції екстреної медичної допомоги кількість відмов від госпіталізації за наявності інсульту зменшилася у 2,5 раза, кількість пацієнтів, яких доставили до лікарні в рамках терапевтичного вікна, зросла на 36,3 %. Обговорюють досвід створення регіональних клінічних та транспортних протоколів для максимального скорочення часу і забезпечення оптимального лікування на всіх етапах медичної допомоги. Висновки. Впровадження реформи покращило якість догоспітальної допомоги при інсульті, так кількість відмов від госпіталізації за наявності інсульту зменшилася в 2,5 раза, кількість пацієнтів, яких доставили до лікарні в рамках терапевтичного вікна, зросла на 36,3 %. Залишається актуальною проблема необґрунтованих відмов пацієнтів із ГПМК та їхніх родичів від термінової госпіталізації. Обговорюють впровадження стандартизованих операційних процедур надання догоспітальної допомоги, спрямованих на зменшення часу транспортування пацієнтів до стаціонару.

FORENSIC ASSESSMENT OF ADVERSE OUTCOMES OF ISOLATED DIAPHYSEAL FEMORAL FRACTURES Sokol V. Fractures of the diaphysis of the femur are one of the most frequent mechanical injuries of the skeleton, however, the frequency and causes of the development of the complicated post-traumatic period are not well understood. The aim of this research was to study the causes of the development of adverse outcomes of isolated diaphyseal femoral fractures. Object and methods of research. Retrospective analysis of the protocols of clinical and radiological examination of 21 patients with adverse outcomes of a femoral diaphysis fracture, which, according to the results of the initial expert assessment, did not establish the severity of injuries due to the development of complications in the postoperative period. Results. The main cause of fractures in this category of patients is road traffic accidents (90.4% of cases); closed fractures of the femoral diaphysis (85.7%) in the middle third (76.1%) in men (76.2%) prevailed. The following reasons for the unsatisfactory results of surgical treatment of diaphyseal fractures of the femur were revealed: 1) patient-dependent: a combination of overweight and arthrosis of adjacent (hip and knee) joints - 57.1%; violation of the motor regime in the form of physical inactivity (19.0%) and excessive axial load on the operated leg (19.0%); 2) implant-dependent: a mismatch between the dimensions of the device for immersion osteosynthesis and the anatomical sizes of the corresponding segments of the femur in all cases; 3) surgical-dependent causes: unresolved intraoperative displacement of fragments of the femur (23.8%), violation of the technology of radiation diagnostics (14.3%), violation of the terms of postoperative x-ray monitoring (23.8%) and perioperative antibiotic prophylaxis (14.3%). The consequence of this was a violation of the stability of osteosynthesis in 95.2% with a secondary displacement of bone fragments of the femur (47.6%), delayed consolidation of a hip fracture (61.9%), the formation of pseudarthrosis of the femur (38.1%), and post-traumatic femoral deformity bones (71.4%), development of post-traumatic contracture of the knee joint (81.0%), suppuration of the postoperative wound (23.8%), development of post-traumatic osteomyelitis (14.3%), migration of screws from the osseous plate (47.6% ), migration of a distal blocked nail from the intramedullary st rust (4.8%), intramedullary rod migration (4.8%). Keywords: diaphyseal femoral fracture, surgical treatment, perioperative risk factors, postoperative complications, unsatisfactory outcomes. Резюме. СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА НЕСПРИЯТЛИВИХ НАСЛІДКІВ ІЗОЛЬОВАНИХДІАФІЗАРНИХ ПЕРЕЛОМІВ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ. Сокол В.К. Переломи діафіза стегнової кістки є однією з найбільш частих механічних травм скелета, проте частота і причини розвитку ускладненого посттравматичного періоду вивчені недостатньо. Метою даного дослідження стало вивчення причин розвитку несприятливих наслідків ізольованих діафізарних переломів стегнової кістки. Об'єкт і методи досліджень.Ретроспективний аналіз протоколів клініко-рентгенологічного обстеження 21 хворого з несприятливими наслідками перелому діафіза стегнової кістки, яким за підсумками первинної експертної оцінки не була встановлена ​​ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з розвитком ускладнень в післяопераційному періоді. Результат досліджень. Основна причина переломів у даній категорії пацієнтів - дорожньо-транспортні пригоди (90,4% випадків); переважали закриті переломи діафіза стегнової кістки (85,7%) в середній третині (76,1%) у чоловіків (76,2%). Виявлено наступні причини незадовільних результатів хірургічного лікування діафізарних переломів стегнової кістки: 1) паціентзалежні: поєднання надмірної ваги і артрозу суміжних (кульшового і колінного) суглобів - 57,1%; порушення рухового режиму у вигляді гіподинамії (19,0%) і надлишкового осьового навантаження на оперовану ногу (19,0%); 2) імплантзалежні: невідповідність розмірів пристрою для погружного остеосинтезу і анатомічних розмірів відповідних сегментів стегнової кістки у всіх випадках; 3) хірургзалежні причини: неусунення інтраопераційно зміщення фрагментів стегнової кістки (23,8%), порушення технології променевої діагностики (14,3%), порушення термінів післяопераційного рентгенконтроля (23,8%) і періопераційної антибіотикопрофілактики (14,3%). Наслідком цього стало порушення стабільності остеосинтезу в 95,2% з вторинним зміщенням кісткових фрагментів стегнової кістки (47,6%), сповільнена консолідація перелому стегна (61,9%), формування псевдоартрозу стегнової кістки (38,1%), посттравматична деформація стегнової кістки (71,4%), розвиток посттравматичної контрактури колінного суглоба (81,0%), нагноєння післяопераційної рани (23,8%), розвиток посттравматичного остеомієліту (14,3%), міграція гвинтів з накісткової пластини (47,6% ), міграція дистального цвяха, що блокує, з інтрамедулярного стрижня (4,8%), міграція інтрамедулярного стрижня (4,8%). Ключові слова: діафізарний перелом стегна, хірургічне лікування, періопераційні фактори ризику, післяопераційні ускладнення, незадовільні наслідки діафізарних переломів стегна. Резюме. СУДЕБНО-МЕДИЦИНСКАЯ ОЦЕНКА НЕБЛАГОПРИЯТНЫХ ИСХОДОВ ИЗОЛИРОВАННЫХ ДИАФИЗАРНЫХ ПЕРЕЛОМОВ БЕДРЕННОЙ КОСТИ. Сокол В.К. Переломы диафиза бедренной кости являются одной из наиболее частых механических травм скелета, однако частота и причины развития осложненного посттравматического периода изучены недостаточно. Целью данного исследования стало изучение причин развития неблагоприятных исходов изолированных диафизарных переломов бедренной кости. Объект и методы исследований. Ретроспективный анализ протоколов клинико-рентгенологического обследования 21 больного с неблагоприятными исходами перелома диафиза бедренной кости,которым по итогам первичной экспертной оценки не была установлена ​​степень тяжести телесных повреждений в связи с развитием осложнений в послеоперационном периоде.Результат исследований. Основная причина переломов у данной категории пациентов - дорожно-транспортные происшествия (90,4% случаев); преобладали закрытые переломы диафиза бедренной кости (85,7%) в средней трети (76,1%) у мужчин (76,2%). Выявлены следующие причины неудовлетворительных результатов хирургического лечения диафизарных переломов бедренной кости: 1) пациентзависимые: сочетание избыточного веса и артроза смежных (тазобедренного и коленного) суставов - 57,1%; нарушение двигательного режима в виде гиподинамии (19,0%) и избыточной осевой нагрузки на оперированную ногу (19,0%); 2) имплантзависимые: несоответствие размеров устройства для погружного остеосинтеза и анатомических размеров соответстующих сегментов бедренной кости во всех случаях; 3)хирургзависимые причины: неустраненное интраоперационно смещение фрагментов бедренной кости (23,8%), нарушение технологии лучевой диагностики (14,3%), нарушение сроков послеоперационного рентгенконтроля (23,8%) и периоперационной антибиотикопрофилактики (14,3%). Следствием этого явилось нарушение стабильности остеосинтеза в 95,2% с вторичным смещением костных фрагментов бедренной кости (47,6%), замедленная консолидация перелома бедра (61,9%), формирование псевдоартроза бедренной кости (38,1%), посттравматическая деформация бедренной кости (71,4%), развитие посттравматической контрактуры коленного сустава (81,0%), нагноение послеоперационной раны (23,8%), развитие посттравматического остеомиелита (14,3%), миграция винтов из накостной пластины (47,6%), миграция дистального блокируемого гвоздя из интрамедуллярного стержня (4,8%), миграция интрамедуллярного стержня (4,8%). Ключевые слова: диафизарный перелом бедра, хирургическое лечение, периоперационные факторы риска, послеоперационные осложнения, неудовлетворительные исходы переломов диафиза бедра.

Новый этап освоения Северного морского пути, единственной магистрали, связывающей субарктические и арктические районы Российской Федерации (РФ), предполагает развитие транспортной системы, в комплекс которой входят все реки, впадающие в Северный Ледовитый океан. Несмотря на многочисленность и обширность речных бассейнов в РФ, их значимость для эффективной деятельности экономики страны, проблема профилактики травматизма плавающего состава речного транспортного флота нашла свое научное отражение в исследованиях небольшого числа практических врачей, отдельных ученых и медицинских научных коллективов.Целью настоящей работы стал анализ современного состояния научных исследований по этому вопросу на основании 116 публикаций, изданных преимущественно на русском языке за период с 1901 по 2018 год. Их поиск и отбор проведен в каталогах Центральной научной медицинской библиотеки Первого Московского государственного медицинского университета им. И.М. Сеченова (ЦНМБ) Министерства здравоохранения РФ, отечественной электронной библиотеке научных публикаций eLIBRARY.RU и электронных поисковых системах Index Copernicus, PubMed и ncbi.nlm.nih.gov.Динамика научных публикаций рассмотрена в разрезе 12 десятилетий: 1901–1910, 1911– 1920,… 2011–2018. Дана их характеристика по водным речным бассейнам. Предложена примерная схема оформления индивидуальных протоколов пострадавших по формированию целевой статистической выборки. Дана комплексная оценка роли Архангельской научной школы в укреплении здоровья и сохранения кадров транспортного флота. Рассмотрены перспективные направления научных исследований по профилактике заболеваемости и травматизма. A new stage in the development of the Northern Sea Route, the only highway connecting the subarctic and arctic regions of the Russian Federation (RF), involves the development of a transport system, the complex of which includes all the rivers that flow into the Arctic Ocean. Despite the large number and vastness of river basins in the Russian Federation, their importance for the efficient operation of the country’s economy, the problem of preventing traumatism of the members of vessel`s crew of the river transport fleet was reflected in the studies of a small number of practical doctors, individual scientists and medical research teams.The aim of this work was to analyze the current state of scientific research on this issue based on 116 publications published mainly in Russia for the period from 1901 to 2018. Their search and selection was carried out in the catalogs of the Central Scientific Medical Library of the First Moscow State Medical University named after I.M. Sechenov (CSMB) of the Ministry of Health of the RF, the national electronic library of scientific publications eLIBRARY.RU, and the electronic search systems Index Copernicus, PubMed, and ncbi.nlm.nih.gov.The dynamics of scientific publications is examined in the context of 12 decades: 1901–1910, 1911– 1920,... 2011–2018. Their characteristic is given for river basins. An approximate scheme of designing individual protocols of victims for the formation of a targeted statistical sample is proposed. A comprehensive assessment of the role of the Arkhangelsk school of science in promoting health and maintaining personnel of the transport fleet is given. The promising areas of research on the prevention of morbidity and injuries are considered.

Цель: представление клинического случая успешного преимплантационного генетического тестирования моногенного заболевания (ПГТ-М) - мукополисахаридоза второго типа (МПС II, синдром Хантера). Методы. Супружеская пара (32 и 31 год), имеющая ребенка с МПС II, обратилась за проведением ПГТ-М (патогенный вариант гена IDS - c.613delG). У женщины также имелась инверсия хромосомы 10. Для семьи была разработана система таргетного преимплантационного тестирования МПС II, валидирована на единичных лимфоцитах и продуктах полногеномной амплификации. Использовали метод двухраундной ПЦР с детекцией фрагментным анализом. В двух программах экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) применяли стандартные протоколы стимуляции суперовуляции, оплодотворение проводили методом ИКСИ (инъекция сперматозоида в цитоплазму ооцита). Биопсию эмбрионов выполняли на пятые сутки развития (один эмбрион на шестые), эмбрионы витрифицировали. ПГТ-М проводили в транспортном варианте по схеме, разработанной на подготовительном этапе. Пренатальную диагностику выполняли методом хорионбиопсии, анализировали кариотип, ген IDS и пол плода. Результаты. При разработке системы были подобраны и протестированы 14 STR-маркеров (коротких тандемных повторов), сцепленных с геном IDS, из которых половина была информативна и давала амплификацию для единичных клеток. Разработанная для семьи система ПГТ-М МПС II включала анализ патогенного варианта гена IDS, семи информативных STR-маркеров, генов AMEL и SRY. Преимплантационное тестирование анеуплоидии не проводилось (пациентка отказалась). В первой программе ЭКО протестировано и рекомендовано к переносу три эмбриона, однако перенос был отложен по желанию супружеской пары. Во второй программе ЭКО пять эмбрионов были протестированы, три рекомендованы к переносу. Проведен криоперенос одного эмбриона мужского пола с нормальной хромосомой X в отношении патогенного варианта гена IDS. Наступила одноплодная беременность. Пренатальная диагностика полностью подтвердила результаты ПГТ-М. Беременность успешно завершилась срочными родами здорового мальчика в июле 2021 года. Заключение Разработанная нами система, успешное проведение всех этапов ЭКО и ПГТ-М и хороший репродуктивный потенциал супружеской пары позволили достичь беременности и рождения здорового ребенка в семье с высоким генетическим риском в отношении МПС II. Aim: we report of our data of successful preimplantation genetic testing (PGT-M) for mucopolysaccharidosis type II (MPS II, Hunter syndrome). Methods. A couple (32 and 31 years old) with Hunter syndrome affected child asked for PGT-M for MPS II (pathogenic variant c.613delG of the IDS gene). In addition, the woman has an inversion of chromosome 10. A system of targeted preimplantation testing was developed for the family, validated on single lymphocytes and whole genome amplification products.. Nested PCR method and fragmentary analysis were used for molecular genetic studies. Two IVF (in vitro fertilization) programs was carried out. Standard protocols for controlled ovarian hyperstimulation with fertilization by ICSI (intracytoplasmic sperm injection) were used. Embryo biopsy was performed on the 5th day of embryo development (day 6th for one embryo), embryos were vitrified. Transport PGT-M (PGT for monogenic/single gene defects) was carried using system created at pre-examination setup. Prenatal diagnosis was performed using the chorion villus biopsy method; karyotype, IDS gene and fetal sex were analyzed. Results. During setup, 14 STR (short tandem repeat) markers linked to the IDS gene were selected and tested, half of them were informative and acceptable for single cells. Developed for the family the PGT-M MPS II system included analysis of a pathogenic variant of the IDS gene, seven informative STR markers, AMEL and SRY genes. No PGT-A (PGT for aneuploidy) was carried out. In the first IVF program, three embryos were tested and recommended for transfer, but the transfer was postponed at the patient request. In the second IVF program, five embryos were tested, three recommended for transfer. Frozen single embryo transfer of normal male embryo at the second of IVF-PGT-M program was carried out. A singleton pregnancy was achieved. Prenatal diagnosis fully confirmed PGT-M results. A healthy boy was delivered in July 2021. Conclusions. The successful implementation IVF-PGT-M with developed system and good reproductive potential of the couple made it possible to achieve pregnancy and the birth of a healthy child in a family with a high genetic risk for MPS II.

<p>Роботу присвячено вивченню в нирках процесів клубочково-канальцевого та канальцево-канальцевого балансу за інфікованого експериментального жовчного перитоніту. Об’єктом дослідження є 76 білих нелінійних статевозрілих щурів-самців з інфікованим експериментальним жовчним перитонітом, змодельованим шля­хом дискретного надходження аутожовчі зі спільної жовчної протоки щура через сформований дефект її стінки шляхом термокоагуляції та додаткового введення вмісту тонкої кишки. Встановлені нові позитивні коре­ляційні зв’язки клубочкової фільтрації, абсолютного, проксимального, дистального транспорту іонів натрію з відносною реабсорбцією води, що вказує на істотні порушення клубочково-канальцевого та канальцево-канальцевого балансу за інфікованого експериментального жовчного перитоніту.</p>

На крајот на втората декада на новиот милениум светот се соочува со предизвикот препознатлив во пандемијата Ковид-19. Светот препознатлив во глобалните предизвици во сите општествени сфери, за миг се претвори во свет на локалното, особено на планот на слободно движење на поединецот, туризмот и транспортот на луѓе и стока и соработката во доменот на културата во контекст на прифаќање на различностите. Социјалниот живот доби нов тек, и е редуциран до минимум, а младите се соочија со предизвикот виден во oнлајн наставата и начинот на организирање и користење на слободното време. Во трудот се отвора прашањето за местото и улогата на поединецот и општествените групи во организирање на слободното време, причините кои доведуваат до деликвентно однесување, како и улогата што ја имаат дел од државните институции на овој план. Наметнатите протоколи во повеќе сегменти кај дел од популацијата доведoа до зголемена агресивност и појава на нови форми особено кај младите. Во оваа теоретско емпириска студија спроведено е истражување, со цел согледување на улогата на семејството, мас медиумите и врсниците, како причина за појава на девијантно, деликвентно и безделничко однесување кај младите во услови на светска пандемија.