Статті в журналах: "Торгівля товарами"

1

Duk, N. M. "Зовнішня торгівля товарами Дніпропетровської області". Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 24, № 1 (31 травня 2016): 20. http://dx.doi.org/10.15421/111603.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Дук, Н. М. "Зовнішня торгівля товарами Дніпропетровської області". Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Геологія. Географія 24, № (1) (2016): 20–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Сергєєва, О. Р. "ТОВАРООБІГ В УКРАЇНІ – РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 113–17. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено сучасний стан товарообігу в Україні на основі відкритої публічної статистичної інформації. Проведено дослідження основних показ-ників розвитку сфери роздрібного та оптового товарообігу за 2014–2018 рр. в Україні. У результаті цього аналізу зроблено висновки, що роздрібна та оптова торгівля мають як негативні, так і позитивні моменти розвитку. Досліджено, що товарообіг в Україні представлений продовольчими і непродовольчими товарами. Серед роздрібного й оптового товарообігу переважають непродовольчі товари. Проведено аналіз обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), за результатами якого можемо із впевненістю сказати, що товари, які продаються в оптовій та роздрібній торгівлі, займають велику питому вагу. Зроблено висновки, що в період жорсткого карантину підприємства оптової і роздрібної торгівлі перебувають у складних умовах господарювання, деякі навіть припинили свою діяльність, а деякі терпляче чекають на відновлення минулих обсягів роботи. За таких умов підприємствам що перебувають у кризовій ситуації, потрібні державна підтримка, пільгове кредитування або проведення оздоровчих процедур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Костюченко, Я. М. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ КРАЇНАМИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 221–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).43.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано, що в умовах сучасного світу найбільш впливовою рушійною силою розвитку економіки є різні форми міжнародної торгівлі, яка охоплює сферу міжнародних економічних відносин і представлена сукупністю зовнішнього обміну товарами, послугами, інтелектуальною власністю з іншими країнами. Для міжнародної торгівлі характерне існування світового ринку, який є сферою формування товарно-грошових відносин між низкою країн, що базується на засадах міжнародного поділу праці та низці інших виробничих чинників. Товар, який реалізується в межах світового ринку, є своєрідним інформаційним інструментом, оскільки несе в собі інформацію про величину сукупного попиту та пропозиції у світі. З огляду на це країни можуть здійснювати аналіз та оцінку параметрів виробленої продукції порівняно з міжнародними нормативами та стандартами якості. Кожна країна, беручи участь у процесі міжнародної торгівлі, набуває статусу продавця, тобто торгівля здійснюється між окремими країнами, які обмінюються зустрічними потоками товарів і послуг, а саме: вивезення (експорту) та ввезення (імпорту). Охарактеризовано особливості функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі та виявлено, що вона об’єднує митні території Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. З’ясовано, що Угоду про вільну торгівлю між Україною і ЄАВТ було підписано 24 червня 2011 року й ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі». Визначено основні цілі створення Зони вільної торгівлі для України. Виокремлено можливі ризики для України у разі створення Зони вільної торгівлі з ЄС. До найбільш ефективних заходів, які варто передбачити в контексті реалізації стратегії та які здійснять позитивний влив на підвищення якісного розвитку зовнішньої торгівля з кранами Європейського Союзу, можна віднести: реалізувати план імплементації Угоди Світової організації торгівлі про спрощення торговельної діяльності (TFА); створити систему фінансування експортної діяльності, включаючи створення експортно-кредитного агентства (ЕКА); втілити Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для того, щоб подолати технічні нетарифні бар’єри на шляху здійснення вітчизняної експортної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Гавриш, О. М., Т. В. Капелюшна та В. П. Пильнова. "ПЛАНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 21–25. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності поняття «планування». Установлено, що торгівля є найважливішою сферою формування та стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі секторальних, регіональних та кластерних зв’язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб і недопущення соціальної напруженості в суспільстві. Особливо важливим є процес планування торговельної діяльності підприємств на міжнародних ринках. Під час виходу на міжнародні ринки кожне торговельне підприємство з метою отримання стабільного успіху повинне уявляти можливі результати своєї діяльності, критично оцінювати свої можливості, правильно розділяти цілі за часом, ефективно використовувати ресурси й отримувати конкурентні переваги. Установлено, що в Україні, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, торгівля належить до секції G й має назву «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів». Досліджено динаміку прямих інвестицій (акціонерного капіталу) як в економіку України, так і з економіки України за видами економічної діяльності. Установлено, що найбільше прямих інвестицій в економіку України протягом останніх років спостерігається від промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів та від операцій із нерухомим майном. Наведено динаміку зовнішньої торгівлі товарами та послугами, яка свідчить про зростання як експорту, так й імпорту. Установлено, що вагомим чинником, який впливає на планування торговельної діяльності, є розмір підприємства. Так, у малих за розмірами підприємствах вищі керівники самостійно визначають весь процес планування, тоді як у великих та середніх за розмірами підприємствах розроблення стратегічних, поточних і календарних планів проводиться з урахуванням прийнятої організаційної структури, розподілу обов’язків між колективами певних служб, супідрядності управлінців, контролю й координації всіх функцій організації як єдиного цілого. Схематично зображено перелік залежностей структури планування торговельної діяльності на міжнародних ринках від параметрів підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Miahkykh, Iryna M., Mariana S. Shkoda та Nataliia Lytvyn. "ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ ТА КЛЮЧОВІ НАПРЯМИ ЇЇ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Series: Economic sciences 149, № 4 (11 березня 2021): 39–49. http://dx.doi.org/10.30857/2413-0117.2020.4.4.

Повний текст джерела

Анотація:

The article seeks to explore the drastic changes in the modern economic realia in Ukraine which are characterized by intensification of globalization, elimination of barriers that hinder the development of economic relationships with other actors in the world economy. This opens up new opportunities for domestic enterprises to use external factors of development, attract international financial and technological resources, implement production and management best practices, and expand the existing markets. The purpose of this article is to provide insights on the trends of international trade in goods in Ukraine, identify the key vectors to address the international trade challenges in Ukraine and to specify the prospects for further development of international trade in goods. To attain the research objectives, the general research methods have been employed, in particular, the logical approach and generalization, and the methods of statistical and financial analysis – to assess the indicators of export and import of goods in Ukraine. Special emphasis is put on the significant effect from the drop in Ukraine's external turnover with the CIS countries (from 15.2% in 2015 up to 10.8% in 2019). Among the major reasons for the decline in foreign markets trading are geopolitical issues, complete or partial exclusion of Ukrainian enterprises from their direct participation in foreign economic activities, currency instability and volatility of the national economy, etc. According to the results of the study, it is argued that the lag in creating favorable environment to enhance production and international trading along with expanding the state budget revenues (behind imbalanced structure of exchange trade and its low efficiency) will reinforce the structural and investment crisis and extend the period of economic stagnation. All this reduces the opportunities to boost the national economy competitiveness and expand international trading. Thus, there is a need to reconsider the current approaches and actions to gain a competitive edge, in particular this refers to tackling the crisis challenges and facilitate post-crisis economic recovery. The study pinpoints a significant role of exports in shaping Ukraine's economy. Thus exports must become a driver in structural transformation of Ukraine’s economy, both in the short-run and in the medium term perspective. In this context, it is proposed that to continue to foster economic partnerships with the EU and other countries globally, Ukraine needs to accomplish the reforms within the country, in particular, improve the business climate, eliminate corruption and strengthen self-government. The Ukraine's international trade efforts should be aimed at increasing and accelerating exports of Ukrainian goods, implementing import substitution policies to improve Ukraine's trade balance; promoting the optimization of import structure; generating government to support Ukrainian exports, etc. Hence, further development of Ukraine's international trade and its implications for the national economy should rely on a balanced government policy to enhance domestic manufacturing, mitigate crisis effects, overcome unemployment, and strengthen the national currency.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Кавун, О. О. "Світова роздрібна торгівля продовольчими товарами: сучасні тенденції розвитку і прогнозовані зміни". Економіка та держава, № 11 (2010): 25–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Ilchishin, S. M. "Особливості розвитку роздрібної торгівлі Львівщини". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 69–73. http://dx.doi.org/10.15421/40280412.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто актуальне питання аналізу розвитку роздрібної торгівлі Львівської області. Зазначено, що роздрібна торгівля впливає на життєві інтереси населення щодо забезпечення продуктами харчування і непродовольчими товарами. Показано, що оборот роздрібної торгівлі у всіх районах та містах Львівщини щорічно змінювався із збереженням загальної тенденції до зростання, однак відбувалося це здебільшого за рахунок інфляційних процесів. Оборот роздрібної торгівлі на одну особу в містах перевищує оборот в окремих районах. Найвищий показник у 2016 р. спостережено в містах Стрий і Львів, найнижчий – у Дрогобицькому і Самбірському районах. Виявлено, що роздрібна торгова мережа скорочувалася переважно за рахунок об'єктів у сільській місцевості, де до 2014 р. скоротилась на 30 %, тоді як у містах – тільки на 2 %. На 10 тис. населення стабільно припадає 15 підприємств роздрібної торгівлі. У міських поселеннях цей показник зріс від 20 до 21 одиниці, у сільській місцевості – скоротився від 8 до 6 одиниць. Забезпеченість торговельною площею магазинів у 2016 р. становила 1842 м2 на 10 тис. населення, зокрема, в містах – 2804 м2, у сільській місцевості – 340 м2. Сучасні формати торгівлі становлять тільки 2 % від загальної чисельності об'єктів роздрібної торгівлі, з них майже половина розташована у Львові, 8 – у Червонограді, 6 – у Дрогобичі, 5 – у Стрию. У сільських районах і райцентрах функціонують тільки 9 супермаркетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Саліхова, О. Б. "Зовнішня торгівля високотехнологічними товарами: проблеми методології та практики статистичного обліку в Україні". Статистика України, № 3 (2006): 15–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Калачова, Ірина. "ЯРМАРКОВІ ІГРИ ТА РОЗВАГИ ПІВНІЧНОГО ПОЛІССЯ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 68–71. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття показує організацію дозвілля учасників ярмарків на території Північного (Білоруського) Полісся наприкінці ХІХ – початку ХХ століть. Ярмарок – це традиційна святково обставлена розширена торгівля, яка відбувалася періодично в певній місцевості. У статті показуються основні географічні центри проведення найбільших ярмарків Північного Полісся, показується їх спеціалізація. Найбільші ярмарки проходили в Зельві, Свислочі, Несвіжі, Гомелі, Мозирі, значними ярмарковими центрами були Брест, Кобрин, Пінськ та ін. Крім предметів місцевої промисловості і сільського господарства, на поліські ярмарки доставлялося багато товарів із сусідніх регіонів і з-за кордону. У розглянутий період поїздка на ярмарки мала для жителів Полісся не тільки суто практичне значення. Широка оптова і роздрібна торгівля розгорталася на площах міст та містечок, яку супроводжували барвисті народні гуляння, ігри та забави, виступи артистів, що перетворювало цю подію на колоритне свято. Ярмарок розглядається не тільки як форма організації торгівлі товарами, взаємовідносин продавця і покупця, а й як специфічна форма соціальної комунікації, соціально-культурної взаємодії, організації дозвілля і веселого проведення вільного часу. Показано місце ярмарку і пов’язаного з ним часу в народному фольклорі, наводяться спогади очевидців і учасників, згадки про поліські ярмарки відомих істориків і етнографів, таких як П. Шейн, А. Кіркор, П. Шпилевський та ін. Наведені характерні фольклорні елементи (пісні, приказ- ки, тощо), які показують велике значення ярмаркових ігор у системі соціальних комунікацій жителів Полісся століття тому. Особлива увага приділяється дозвіллю молоді, показано значення ярмарків у системі встанов- лення шлюбних і дошлюбних відносин молодих людей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Krasnoded, T., and T. Bakina. "FOREIGN TRADE OF UKRAINE OF GOODS AND SERVICES AND PROSPECTS FOR ITS DEVELOPMENT." Scientific papers OF TAVRIA STATE AGROTECHNOLOGICAL UNIVERSITY (ECONOMIC SCIENCES) 37 (2018): 19–25. http://dx.doi.org/10.31388/2519-884x-2018-37-19-25.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Волинчук Ю.В., к.е.н., доцент Нікітін Т.О., студент. "АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ТОВАРІВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 28–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено авторське дослідження ринку товарів легкої промисловості України, актуальність проведення якого зумовлена суперечливістю цифрових даних, значною кількістю нелегального імпорту та тіньового виробництва товарів легкої промисловості. Проаналізовано географію та структуру експортно-імпортних відносин товарів легкої промисловості. В зовнішньоекономічній діяльності виокремлено та досліджено товари легкої промисловості за трьома групами, зокрема, шкури необроблені та шкіра вичинена; текстильні матеріали та текстильні вироби (найбільш вагома група); взуття, головні убори, парасольки та оброблені пух та пір’я. Висвітлено динаміку та товарну структуру роздрібного та оптового товарообороту, індекси фізичного обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі за товарними групами в регіональному розрізі тощо. Стан ринку товарів легкої промисловості вітчизняного виробництва визначено як малорозвинутий. Водночас конкуренцію на ринку України можна оцінювати як високу, адже товари низького цінового сегменту значною мірою покриваються експортом з Китаю та Туреччини, а високого – брендовими виробниками з країн ЄС. Труднощі також зумовлені присутністю великої частки тіньового виробництва, торгівлею контрабандними товарами та активним споживанням населенням секонд-хенду. Доведено, що пандемія Covid-19 в українських реаліях засвідчила значний потенціал середнього та малого бізнесу в напрямку швидкої адаптації до новітніх потреб ринку (виготовлення масок, захисних костюмів тощо). Обґрунтовано, що для розвитку підприємствам слід активно співпрацювати в Українській асоціації підприємств легкої промисловості, інвестувати в оновлення власних виробничих потужностей та професійне навчання персоналу. Визначено, що з позицій держави, основними підтримуючими заходами в сфері розвитку виробництва та торгівлі товарами легкої промисловості повинні бути детінізація ринку, зменшення потоків вживаних речей, захист національних виробників тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Spaskyi, Habriiel. "Foreign trade in Ukrainian agricultural goods in the context of the association agreement with the European Union." Ekonomika APK 324, no. 10 (October 28, 2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.32317/2221-1055.202110072.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the article is to establish, based on the analysis, trends in foreign trade and directions for improving the competitiveness of agricultural goods of Ukraine in the EU in the context of the implementation of the Association Agreement. Research methods. In the course of the research the following methods were used: analysis and synthesis, analytical generalizations - during the analysis of foreign trade in agricultural goods; tabular - for clarity of the image of the received results of research; economic and statistical - to assess trends in foreign trade; abstract-logical - in drawing conclusions. Research results. The article analyzes the volume, dynamics, structure of exports and imports of agricultural goods of Ukraine with EU countries, assesses changes in the foreign trade regime, identifies trends and the impact of the implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU on Ukraine's foreign trade. The place and importance of the agricultural sector in European markets are studied. The foreign trade turnover of agricultural goods of Ukraine is determined. The algorithm for assessing the level of competitiveness of agricultural goods is generalized. Scientific novelty. The authors found that, on the one hand, the export orientation of raw materials to the EU market of crop products has increased, on the other hand, there is a high import dependence on finished food products, and the structure of imports is more diversified. Practical significance. Adaptation of Ukrainian legislation in the field of agriculture and sanitary and phytosanitary measures is incomplete and lags behind the planned pace. Ways to diversify exports and increase the profitability of foreign trade in agricultural goods from Ukraine in the EU market are proposed. Tabl.: 1. Figs.: 3. Refs.: 19.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Zhabynets, O. Y. "The Foreign Trade in Goods in Cities of Regional Significance in the Western Part of Ukraine: Tendencies and Structural Changes." Business Inform 8, no. 499 (2019): 26–33. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-8-26-33.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Dolhanov, Petro. "БЕНЕФЕЦІАРИ ГОЛОКОСТУ: РОЛЬ «СУСІДІВ» У ПОГРАБУВАННІ ЄВРЕЇВ ВОЛИНІ В ПЕРІОД НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ". City History, Culture, Society, № 9 (2) (23 липня 2020): 46–87. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.09.046.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено випадки пограбування жертв Голокосту у трьох невеликих містечках Західної Волині: Дубровиці, Корці й Костополі. Такі дії, окрім фінансування німецької мілітарної машини та збагачення німців, слугували легітимації геноциду й серед місцевого населення, його заохоченню до колаборації. На поведінку частини населення під час організації злочину в Костополі, Корці та Дубровиці впливали економічні чинники. Вже на початковому етапі Голокосту мешканці цих містечок долучилися до грабунку єврейських сусідів під час погромницьких акцій наприкінці червня – на початку липня 1941 р. У процесі створення гетто відбувалися стихійні пограбування помешкань жертв і «легалізована» нацистською окупаційною владою торгівля їхнім майном (переважно одягом і побутовими речами). У період існування гетто в Костополі, Дубровиці та Корці тутешнє населення (переважно селяни) активно долучилося до нерівноцінних торгових обмінів із єврейськими бранцями. В обмін на одяг, взуття, прикраси та гроші селяни приносили євреям їжу. Коли кошти закінчувалися, євреї пропонували свою працю в обмін на їжу. Таку взаємодію значно легше було організувати бранцям гетто відкритого типу в Корці та Дубровиці. Голод у гетто був найстрашнішим тоді, коли в мешканців закінчувалися цінні речі, за які можна було вимінювати продовольство, а селяни втрачали інтерес надалі приносити їжу. На етапі знищення гетто в усіх трьох містечках відбувалися стихійні пограбування будинків убитих євреїв. Після ліквідаційних акцій щоразу розпочиналася торгівля єврейським майном (переважно одягом, меблями й нерухомістю). «Легалізовану» нацистською окупаційною владою торгівлю у Дубровиці та Костополі здійснювали працівники міських управ (це були переважно місцеві українці). Найбільшу вигоду мали сусіди євреїв (українці й поляки), що мешкали у цих містах і довколишніх селах. У Корці торгівлю майном убитих євреїв контролювала районна управа, а участь у ній брали переважно місцеві українські селяни. Окрім фізичних осіб, у цьому районі участь у придбанні меблів і будинків жертв Голокосту брали й українські організації (сільські філії товариства «Просвіта», українські школи тощо). Доля тих євреїв, яким вдалося утекти з гетто або місць розстрілів, залежала від ставлення місцевого населення. Мешканці довколишніх сіл по-різному ставилися до жертв, які мусили переховуватися поза межами гетто. Зокрема, селяни і містяни в нечисленних випадках безкорисливо переховували жертв (поведінка рятівників), надавали прихисток або їжу, допомагали євреям з метою отримання якихось зиску (використання жертв Голокосту як робочої сили, нерівноцінні обміни їжі на матеріальні цінності), переховували за гроші або інші цінності, видавали представникам окупаційної влади жертв в обмін на матеріальну вигоду (яка зазвичай вимірювалася такими дефіцитними у воєнний час товарами, як керосин, спиртні напої, сіль і цукор) і навіть брали активну участь у виявленні місць переховування євреїв як за винагороду, так і незначні кар’єрні преференції. Як засвідчують спогади жертв Голокосту, значна частина українських і польських селян вибудовували різноманітні моделі взаємодії з жертвами Голокосту саме з метою отримати вигоду. В одних випадках це допомагало жертвам вижити (допомога в обмін на матеріальні речі). В інших – призводило до катастрофи. Хай там як, а «праведна» поведінка траплялася значно рідше, ніж та, що була мотивована економічним зиском

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Христенко, Л. М., А. О. Крамчанінова та О. В. Швецова. "Вплив глобальних загроз на формування тенденцій розвитку міжнародної торгівлі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-41-47.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто стан та тенденції розвитку міжнародної торгівлі в контексті сучасних глобальних викликів та загроз.Дане дослідження розглядає фактори, що впливають на зовнішню торгівлю, зокрема в контексті посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів, що відбуваються у світовій економіці. Динаміка обсягів світової торгівлі товарами та послугами відбиває результати економічних наслідків, спричинених кризою у поєднанні з пандемією COVID – 19. Аналізуючи подальші тенденції розвитку міжнародної торгівлі, автори дійшли висновку, що в більшості розвинених країн під впливом глобальних загроз існує реальний політичний сентимент до економічного суверенітету. Збільшення ризиків впровадження обмежувальної політики торгівлі підштовхне компанії до часткової релокалізації виробничої та комерційної діяльності й наданню переваги національним і регіональним ланцюжкам постачань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Biliavskyi, Valentyn, and Yuliia Biliavska. "THE IMPACT OF THE COVID-19 PANDEMIC ON THE DEVELOPMENT OF THE VENDING BUSINESS." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-31-37.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено сутність та досліджено особливості використання такої сучасної форми організації торгівлі, як вендинг. Доведено, що за умов пандемії COVID-19 торгівля через автомати набуває особливого значення як безпечна (безконтактна) технологія обслуговування населення. В роботі досліджено типи та сегменти споживачів, що готові купувати товари через вендингові автомати. Оцінено тенденції розвитку вендингового бізнесу (в розрізі обсягу та структури вітчизняного ринку). Також, окреслено перспективи подальшого розвитку вендингу в Україні за умов локдауну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Вавдіюк, Н. С., та Н. І. Корецька. "РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ В УКРАЇНІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (30 грудня 2020): 302–10. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-30.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено участь регіонів в загальній структурі зовнішньої торгівлі, Так, проаналізовано зміни обсягів зовнішньої торгівлі за регіонами України по експорту та імпорту товарів у період 2018–2019 років, представлено загальний обсяг сальдо зовнішньої торгівлі за регіонами України у 2019 році.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Молчанова, Е. "Глобальні тренди світової торгівлі товарами". Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія. Економічні науки, № 4 (111) (2020): 23–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Калюта, А. Б. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УМОВАХ ТРАНСКОРДОННОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 33–38. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).7.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню керівних принципів діяльності митних адміністрацій в умовах транскордонної електронної комерції: підвищенню компетентності митних адміністрацій, включаючи ліквідацію цифрової нерівності, шляхом технічної допомоги, навчання й освіти, інтегруванню досвіду різних зацікавлених сторін у царині електронної комерції. Проаналізовано норми міжнародних договорів і конвенцій щодо електронної комерції. У статті висвітлюється проблема появи нових торгових схем, що тягнуть за собою вирішення таких питань, як ріст транзакцій між комерційною організацією й споживачами, взаємини між споживачами, підвищення ролі споживачів в індивідуальних транзакціях тощо. У статті наголошуєтьсяна важливості ролі митних адміністрацій у здійсненні транскордонної електронної комерції та принципах їх діяльності у нових умовах. У статті розглядається цифрове перетворення економіки як одного з ключових факторів у світі торгівлі. Методи збору доходів, які нині використовуються, не досить ефективні для динаміки та тенденцій потоків електронної торгівлі. Транскордонна електронна торгівля характеризується, крім іншого, такими особливостями, як: онлайн-ініціація, транскордонна транзакція/постачання, матеріальні товари призначені для споживання (комерційні та некомерційні). Тому є потреба у належному вимірі потоків транскордонної електронної торгівлі. Важливість ролі митних адміністрацій у цьому разі є надзвичайно важливою, оскільки потрібно приймати необхідні рішення з повною обізнаністю, проводити оцінки ризиків, аналізувати статистику торгівлі та доходів, вимірювати показники ефективності та обмінюватись інформацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Фісун, Ю. В., та І. В. Арбора. "ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ БУДІВЕЛЬНИМИ ТОВАРАМИ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 51–55. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.26.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні маркетингові інструменти, застосування яких доцільне в роздрібній торгівлі будівельними матеріалами. Сучасні тен-денції розвитку ринку продукції будівельної галузі характеризуються за до-помогою низки показників: обсягу і якості проектів; рівня орендних ставок, показника прибутковості, присутності великих іноземних компаній, роботи інвестиційних фондів. Із загостренням конкуренції за ринки збуту, а також за дисбалансу по-питу та пропозиції все більшої уваги до себе вимагає показник, який немож-ливо виразити математично, але він є індикатором якісних змін ринку, – важливість застосування маркетингових інструментів, що використовуються в процесі збуту продукції будівельної галузі. Однак необхідне використання всієї сукупності маркетингового інструментарію з просування та збуту про-дукції будівництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Стрембіцька, Л. Л. "Сучасні тенденції та перспективи розвитку торгівлі України товарами". Економічні горизонти, № 1 (2018): 19–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Stakhiv, О. А. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 81 (26 квітня 2018): 70. http://dx.doi.org/10.31713/ve120188.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема управління товарними запасами є однією з ключових в системі управління оборотними активами підприємств роздрібної торгівлі. Вона спрямована на вирішення ряду задач, серед основних з яких є задоволення попиту покупців та збільшення прибутковості підприємства. В статті досліджуються основні питання оцінки стану управління товарними запасами на підприємствах роздрібної торгівлі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Kosenko, А. V., та Y. A. Vanina. "Особливості організації бізнесу в мережі Інтернет". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 143–50. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються питання пов’язані з особливостями організації бізнесу в мережі Інтернет. Також досліджено теоретичні засади та практику розвитку Інтернет-підприємництва в умовах глобалізації товарних ринків, інтернаціоналізації та стандартизації управлінських механізмів маркетингової діяльності, розглянуто сутність, специфіку, основні прояви електронного бізнесу, а також інструментарій ефективного просування товарів у віртуальному просторі. Проведено аналіз сучасного стану інтернет-торгівлі товарами, розкрито особливості і окремі аспекти товарної інтернет-торгівлі в міжнародному вимірі на сучасному етапі. Проаналізовано сучасні підходи до вивчення інтернет-торгівлі. Охарактеризовано переваги реалізації продукції через інтернет-магазин. Проаналізовано розвиток електронної комерції в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Смолій, А. В. "Становлення і розвиток міжнародно-правового регулювання торгівлі сільськогосподарськими товарами". Проблеми міжнародних відносин, Вип. 10/11 (2015): 464–78.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Hrynkevych, Olha, Vasyl Hrynkevych та Yulia Melnychuk. "ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 206–15. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-206-215.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати аналізу євроінтеграційних процесів в Україні. Здійснено оцінку динаміки і структури показників зовнішньої торгівлі товарами України з країнами Європейського Союзу, а також їх порівняльний аналіз з іншими групами країн світу. Визначено інтенсивність структурних зрушень у географічній і товарній структурі експорту та імпорту товарів в Україні за допомогою інтегральних коефіцієнтів структурних зрушень. З використанням дисперсійного аналізу виявлено істотність впливу транскордонного чинника на показники зовнішньої торгівлі з ЄС у регіонах України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Калач, Г. М. "МОДЕЛІ ОЦІНКИ БРЕНДУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 26–30. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-04.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах цифровізації та розвитку платформеної економіки кількість Інтернет-підприємств, які функціонують у сфері торгівлі, постійно зростає. У структурі вартості таких підприємств усе більшу питому вагу мають нематеріальні активи, зокрема бренд. У статті розглядається проблема достовірної оцінки бренду торгових Інтернет-підприємств. Зазначено, що брендовані товари швидше знаходять шлях до покупця, користуються більшою довірою і дають змог упідтримувати довготривалі стосунки з покупцем. Підкреслено важливість використання результатів оцінки бренду для стратегічного управління підприємством, визначення ефективності маркетингових заходів та для цілей продажу або реорганізації підприємства. Досліджено основні підходи до оцінки вартості брендів, виявлено обмеження щодо застосування існуючих методів для оцінки вартості бренду торгових Інтернет-підприємств. Більшість обмежень щодо застосування методів дохідної оцінки бренду пов’язана з недоступністю інформації для розрахунку. Проведений порівняльний аналіз методів витратної та прибуткової оцінки брендів дав змогу зробити висновок, що за своєю суттю вони являють собою ретроспективний і перспективний методи оцінки. Прибутковий підхід є необхідним для використання, хоча він є більш витратним за часом і трудовитратами й має більше припущень. Найбільш придатними серед прибуткових методів оцінки для підприємств Інтернет-торгівлі є методи преміальної ціни і преміального обсягу. Метод преміальної ціни є найбільш об’єктивним, він ґрунтується на статистичних даних. Метод преміального обсягу дає змогу визначити розмір майбутніх фінансових потоків, одержуваних за рахунок бренду. Підкреслено необхідність одночасного застосування витратного методу, оскільки на відміну від оффлайн-торгівлі Інтернет-торгівля сильно залежить від реклами на самій платформі й особливо від відгуків покупців. Витратний підхід ґрунтується на визначенні витрат на створення, підтримку та захист бренду. Запропоновано власну методику вартісної оцінки бренду підприємства Інтернет-торгівлі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Editor, Editor. "КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКА СУЧАСНОГО СУПЕРМАРКЕТУ НЕПРОДТОВАРІВ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (29 листопада 2019): 327–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. На основі аналізу літературних джерел і узагальнення результатів власнихдосліджень сформулювати та обґрунтувати перелік загальних і професійнихуправлінських компетентностей керівників супермаркетів на прикладі компанії гуртовороздрібної торгівлі будівельними та господарськими товарами - «Епіцентр К».Методика. При проведенні досліджень використовували передбачені діючимидержавними стандартами методи. Виконали огляд джерел товарознавчої та медичноїлітератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних.Результати. На основі узагальнення літературних джерел і результатів власнихдосліджень сформульовано та обґрунтувано перелік наступних трьох груп управлінськихкомпетентностей керівників супермаркетів на прикладі компанії гуртово-роздрібноїторгівлі будівельними та господарськими товарами - «Епіцентр К»: загально торгівельні,товарознавчо-комерційні і «товарні»Наукова новизна. Вивчено можливості використання компетентнісного підходу увузах сфери торгівлі для підготовки управлінців-менеджерів для керівництвасупермаркетами різноманітних торговельних компаній.Практична значимість. Виявлена потреба посилення професійної управлінськоїпідготовки випускників магістратури, оскільки саме в процесі навчання в магістратурі,випускники факультету товарознавства управління та сфери обслуговування повинні набувати необхідні їм у майбутній професійній діяльності управлінські професійні компетентності керівників торговельних підприємств різного типу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Ryeznikov, V. V., та V. V. Ryeznikov. "Співпраця між Україною та Республікою Польща: економіко-дипломатичний аспект". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 3 (20 вересня 2017): 72–78. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.3.2017.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Стан та перспективи економіко-дипломатичних відносин між Україною та Республікою Польща досліджено шляхом аналізу документів, пов’язаних із дипломатичною та економічною співпрацею між двома країнами після здобуття ними політичної незалежності, а також статистичних даних про взаємну торгівлю товарами і послугами та взаємні прямі інвестиції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Банчук-Петросова, Олена Вікторівна. "КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 17–21. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Зазначено, що держава повинна виступити тепер як головний гарант життєздатності та ефективного функціонування економічної системи та одночасно активним організатором та координатором економічних зусиль, що визначають оптимальні цілі та параметри суспільного розвитку, що створюють умови та механізми їх досягнення. Йдеться, отже, про формування нової цілісної системи державного регулювання економіки та, зокрема зовнішньоекономічної діяльності, що відповідає нинішньому етапу трансформаційного процесу в України. Таким чином, політика активного протекціонізму, що сформувалася, була спрямована на стимулювання експортного виробництва і зменшення імпорту промислових виробів. Сьогодні постулати вчення меркантилістів перегукуються з ідеями протекціонізму, тому концепцію меркантилістів часто називають докапіталістичним протекціонізмом. Визначено, що незважаючи на певні відмінності в положеннях концепції «вільної торгівлі», погляди вищезгаданих авторів зводяться до єдиного обґрунтування принципу порівняльних витрат виробництва, згідно з яким у зовнішній торгівлі раніше чи пізніше встановлюються такі ціни на експортовані та імпортовані товари», за яких товарний обмін між торгуючими країнами знайде свій оптимальний рівень. При цьому держави завжди прагнутимуть експортувати надлишкові та імпортувати дефіцитні для цієї країни товари». Незважаючи на всю прогресивність ідей вільної торгівлі, практично всі країни-учасниці світового ринку більшою чи меншою мірою вдаються до різноманітних протекціоністських обмежень при здійсненні торгових операцій. У сучасних умовах для України особливої значущості набуває проведення державними органами гнучкої зовнішньоекономічної політики, спрямованої, з одного боку, на поступове входження країни в систему міжнародних економічних відносин, а з іншого – на захист основних позицій національної економіки за допомогою протекціоністських заходів доти, доки вітчизняні галузі не виявляться у змозі успішно конкурувати на світовому ринку. Мета дослідження. Метою проведеного в поданій статті дослідження є виявлення теоретичних аспектів концепції державного регулювання економічних процесів зовнішньоекономічної діяльності. Методологія. Питанням розвитку і державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності присвячені наукові розробки таких вітчизняних та зарубіжних учених: В. Андрійчука, В. Безрученка, В. Гейця, Н. Горіної, М. Згуровського, Л. Пісьмаченко, М. Портера, Б. Карлоффа, В. Середи, Р. Фатхутдінова, А. Харчука та ін. Констатуючи вагомі наукові та практичні результати досліджень згаданих авторів, слід відзначити, що певне коло питань концептуального, методологічного та методичного характеру залишається недостатньо дослідженим і таким, що потребує подальшого аналізу. Наукова новизна. Удосконалено теоретичні підходи до проведення державними органами гнучкої зовнішньоекономічної політики, спрямованої, з одного боку, на поступове входження країни в систему міжнародних економічних відносин, а з іншого – на захист основних позицій національної економіки за допомогою протекціоністських заходів доти, доки вітчизняні галузі не виявляться в змозі успішно конкурувати на світовому ринку. Висновки. Доведено, що новий протекціонізм виник із конфлікту вільної світової торгівлі з проблемами зайнятості, захисту довкілля та соціальної рівності, його прибічники виступають за скорочення світової торгівлі шляхом захисту національних ринків та запровадження заходів щодо і заохочення торгівлі вітчизняними товарами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Маркіна, І. А., та В. Л. Вороніна. "МЕНЕДЖМЕНТ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 90–97. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що на рівні окремого торговельного підприєм-ства товарні запаси виступають основним ресурсом та важливою складовою господарської системи, оскільки становлять значну частину активів підприємства, є важливим елементом його ресурсного потенціалу. Від якості управління товарними запасами залежать фінансові показники бізнесу. Метою дослідження є обґрун-тування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління запасами торговельних підприємств в умовах динамічного бізнес-середовища. Встановлено, що значна частина підприємств роздрібної торгівлі після нетривалого періоду своєї діяльності стає збитковою або банкрутує. Причиною такої ситуації є неоперативні процеси управління товарними запасами, відсутність системного аналізу товарних потоків. В статті розглянуто основні причини та наслідки утворення наднормативних то-варних запасів на торговельному підприємстві. Здійснивши огляд фахової літератури, проаналізувавши показ-ники господарської діяльності та врахувавши особливості системи управління запасами і витратами торго-вельних підприємств, авторами розроблено загальну структурно-логічну схему процесу стратегічного управ-ління товарними запасами. Розглянуто взаємозв’язок складових стратегічного, функціонального та оператив-ного управління запасами торговельних підприємств. Досліджено структуру витрат та запропоновано кла-сифікацію витрат на управління запасами торговельного підприємства. В процесі дослідження спостерігалися незначні коливання структури витрат на управління запасами. Це, за спостереженнями авторів, пов’язано з посиленням вимог до зберігання та транспортування запасів, змінами попиту на товари, підвищенням конку-ренції тощо. Проведений аналіз дозволив визначити основні напрями оптимізації руху товарних запасів. Політика управління товарними запасами на підприємстві має бути направлена на зменшення періоду їх обо-роту та оптимізацію структури і розміру товарних запасів при мінімальних витратах. Внесено пропозиції щодо оптимізації управління товарними запасами торговельних підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бромлі, Марк. "Контроль над торгівлею товарами подвійного використання і зброєю". Щорічник СІПРІ 2019. Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека, Вип. 20 (2020): 441–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Pugachov, Mykola. "Development of foreign trade of agro-food products." Ekonomika APK, no. 3 (March 28, 2019): 6–13. http://dx.doi.org/10.32317/2221-1055.201903006.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Савчук, І. Г. "Типізація регіонів України за рівнем переробки продукції зовнішньої торгівлі товарами". Український географічний журнал, № 2 (2008): 33–40.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Дьяченко, О. В. "Організація статистичних спостережень у сфері зовнішньої торгівлі товарами в Україні". Статистика України, № 3 (2006): 4–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Келестин, М. "Регулювання торгівлі сировинними товарами до укладення перших міжнародних товарних угод". Віче, № 22 (355) (2013): 16–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Дьяченко, О. В. "Проблеми контролю якості та достовірності статистичних даних зовнішньої торгівлі товарами". Статистика України, № 4 (2005): 12–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Заячковська, Г. А., Ю. О. Власюк та А. О. Сікула. "ІННОВАЦІЇ У ТРЕЙД-МАРКЕТИНГУ В СЕГМЕНТІ FMCG". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто використання інструментів трейд-маркетингу на ринку товарів повсяк-денного попиту в умовах економічної турбулентності, викликаної епідемією COVID-19. Мета статті - роз-крити сутність інструментів активізації купівельного попиту та дослідити використання інновацій у трейд-маркетингу на ринку FMCG. Проведений аналіз сутності трейд-маркетингу дав змогу встановити, що вироб-ники використовують Push-стратегію для проштовхування товарів по маркетинговому каналу дис-триб’юторам, а ті, у свою чергу, проштовхують товари підприємствам роздрібної торгівлі. Встановлено, що серед інструментів активізації купівельного попиту, які використовують у трейд-маркетингу, виділяють стимулювання збуту по системі sell-in & sell-out, спеціальні події та мерчандайзинг. При цьому стимулювання торгівлі проводять з метою: переконання торговельних підприємств купувати товар у великій кількості; підвищення рівня торговельної підтримки товару; побудови зв’язків та проведення заходів стимулювання на вимогу учасників каналу розподілу. Стимулювання кінцевого споживача передбачає використання заходів, спрямованих на існуючих споживачів, залучення випадкових споживачів та стимулювання осіб, які не є спожи-вачами. Дослідження сучасного стану ринку FMCG в Україні дало змогу виявити такі тренди: споживачі схильні ретельно вибирати товари; покупці у процесі шопінгу цінують швидкість здійснення покупки, ширину і глибину асортименту товарів та їх ціну; роздрібна торгівля акцентує все більше уваги на покупцеві та його емоціях; виробники використовують аналітичні дані для планування промоактивностей, впроваджують ав-томатизацію для інтелектуального прогнозування продажів, гейміфікацію тощо; використання нестандарт-ного мерчандайзингу, який викликає емоції і враження; участь в івентах. У результаті дослідження виокрем-лено наступні інновації в трейд-маркетингу на ринку FMCG: автоматизація всіх маркетингових інстру-ментів, інтеграція цифрових та традиційних маркетингових інструментів при плануванні кампаній просуван-ня, використання стейджінгу для залучення покупців, забезпечення швидкої доступності продукту покупцям, використання омніканальності та in-store комунікацій для спрощення купівлі товарів. У подальших досліджен-нях необхідно сконцентрувати увагу на поглибленому вивченні шоппер-маркетингу в місцях продажу про-дуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Kovtun, T. D., and A. P. Matviienko. "The Current Trends in the International Trade in Goods, the Features of Ukraine’s Foreign Trade." Business Inform 9, no. 500 (2019): 28–35. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-9-28-35.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Сибірякова, М. В. "Методологічні основи статистичного обліку структури і динаміки зовнішньої торгівлі товарами України". Статистика України, № 1 (44) (2009): 9–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Яковенко, О. В. "ТАРИФНІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ В УГОДАХ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ ЗА УЧАСТІ УКРАЇНИ". Митна безпека, № 3 (25 січня 2021): 148–57. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.148-157.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано тарифні преференції, що надаються сторонами відповідно до угод про вільну торгівлю за участі України. Встановлено неоднорідність пільг, які передбачені різними домовленостями, що проявляється у обсягах наданих преференцій. Висвітлено вплив укладених угод на активність зовнішньоекономічних операцій за окремими товарними позиціями. Доведено необхідність формування єдиної виваженої позиції держави щодо надання тарифних преференцій відповідно до угод про вільну торгівлю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Голубєва, В. О. "Загальні підходи та особливості регулювання міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами в рамках СОТ". Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, № 2 (5) (2011): 108–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Осташко, Т. О. "Перспективи та ризики у торгівлі сільськогосподарськими товарами з країнами єдиного економічного простору". Економіка і прогнозування, № 1 (2012): 132–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Голубєва, В. О. "Загальні підходи та особливості регулювання міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами в рамках СОТ". Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, № 2 (5) (2011): 108–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Келестин, М. "Проблеми та подальші перспективи міжнародного співробітництва України з питань торгівлі сировинними товарами". Право України, № 11 (2015): 149–55.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

П"ятницька, Г. Т. "Переваги і недоліки розвитку великих торговельних мереж на ринку роздрібної торгівлі продовольчими товарами". Актуальні проблеми економіки, № 4 (142) (2013): 103–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Pylevych, Dmytro. "НАУКОВО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 114–21. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-114-121.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто науково-концептуальні засади визначення сутності електронної комерції. Спочатку проаналізовано зміст категорії «комерція», яка розглядається як діяльність із торгівлі товарами й послугами. Використання контент-аналізу наявних у науковій літературі підходів до розгляду змісту дефініції «електронна комерція» дозволило виокремити три базові підходи до її розгляду: інформаційно-узагальнений, товарно-детермінований та галузево-структурований, обґрунтовано їхню сутність та відмінності. Також виділено базові ознаки електронної комерції, до яких віднесено такі: взаємодія економічних суб’єктів між собою; отримання прибутку; задоволення потреб споживачів товарів та послуг; використання інформаційних мережевих технологій; рух фінансових ресурсів. У статті з урахуванням отриманих результатів запропоновано авторське розуміння окресленої категорії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Лєснікова, М. В. "Економіко-статистичні підходи до формування цільового індексу цін експорту-імпорту у зовнішній торгівлі товарами". Статистика України, № 2 (53) (2011): 10–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Лєснікова, М. В. "Економіко-статистичні підходи до формування цільового індексу цін експорту-імпорту у зовнішній торгівлі товарами". Статистика України, № 2 (53) (2011): 10–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Danylo, S. I. "Сучасне розуміння товару як предмету торгівлі". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2(80) (25 лютого 2019): 8–11. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовані підходи щодо сучасного трактування «товару», як економічної категорії, що дозволяє вийти на новий рівень наукового дослідження сутності та перспектив розвитку торгівлі. Визначені напрями, за якими доцільно здійснювати оцінювання ефективності еластичності попиту на ті чи інші товари. Проаналізовано структуру соціального попиту взаємних впливів у споживчому попиті покупців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Торгівля товарами"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями