Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Торгівля нелегальна.
Статті в журналах з теми "Торгівля нелегальна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-16 статей у журналах для дослідження на тему "Торгівля нелегальна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Попкова, В. В. "Нелегальна міграція і торгівля людьми: співвідношення, причини розвитку і проблеми протидії". Юриспруденція: теорія і практика, № 6 (56) (2009): 18–22.
Знайти повний текст джерела
2
Курилюк, Ю. Б. "Значення державного кордону для забезпечення правопорядку в Україні". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3211.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено аргументи на підтримку позиції, згідно з якою державний кордон є першоосновою та цінністю правопорядку будь-якої держави, а відсутність державних кордонів утворює передумови для руйнування правопорядку як ззовні – шляхом безперешкодного поширення на територію держави тих негативних процесів, що безпосередньо впливають на упорядковані внутрішньодержавні відносини (нелегальна міграція, контрабанда наркотичних засобів тощо), так і зсередини – через безперешкодне незаконне переміщення людських ресурсів, культурних, матеріальних та інших позитивних надбань суспільства поза межі держави (контрабанда культурних цінностей, торгівля людьми тощо). Визначено, що відсутність належного правопорядку негативно позначається на ефективності системи охорони державного кордону, призводить до нехтування правовими основами прикордонної безпеки держави, постійних незаконних перетинань державного кордону чи руйнування інших упорядкованих внутрішньодержавних відносин у прикордонній сфері. Територіальне верховенство означає повну та виключну владу держави в межах власної території. Така влада здійснюється цілою системою державних органів. Саме ці органи мають зменшити вразливість (хаос і безладдя) неконтрольованого кордону, щоб поліпшити якість життя мешканців і законних підприємств і зменшити ризик для економічної життєздатності країни. Шлях для досягнення цього полягає в тому, що єдиний спосіб увійти до України – це через законні канали, а ті, хто порушує законодавство про державний кордон, обов’язково були би за це покарані. Державний кордон покликаний бути певним бар’єром для будь-яких загроз жителям відповідної держави, відтак нерозривно пов’язаний із поняттям національної безпеки, що мають забезпечувати ефективні органи правопорядку відповідного державного апарату.
3
Balitskyj, V. V. "Терористичні загрози закордонним дипломатичним установам України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 55–64. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду проблем забезпечення безпеки закордонних дипломатичних установ (ЗДУ) України в умовах виникнення терористичних загроз у країні акредитації. Зокрема, автором проаналізовані вирішення завдань забезпечення безпеки ЗДУ під час терористичних акцій в їх оточенні, при блокуванні представництв терористами та захопленні приміщень установ і їх співробітників як заручників.
Метою статті став пошук ефективних шляхів забезпечення безпеки закордонних дипломатичних установ України та їх персоналу під час терористичних акцій в країнах акредитації.
Наукова новизна статті полягає у дослідженні можливостей розробки сучасної системи організації в ЗДУ, адекватної протидії наявним викликам і загрозам терористичного характеру, а також відповідної актуалізації відповідних правових норм та інструкцій. У статті відпрацьовані конкретні рекомендації щодо дій в екстремальних ситуаціях під час терористичних акцій в оточенні ЗДУ, зокрема, при блокуванні представництв терористами чи захопленні їх приміщень злочинцями, а також утримуванні дипломатичних співробітників як заручників.
Висновки. Негативні тенденції сучасного світового розвитку такі як: прояви міжнародного тероризму, організованої злочинності, контрабанда наркотиків і зброї, нелегальна міграція і торгівля людьми; зростання екологічних і природних катастроф, загроз епідемій та пандемії; збереження ескалації заморожених конфліктів і поява нових джерел напруженості, виникнення кризових ситуацій, зокрема, активізація щодо України внаслідок подій на сході терористичної та розвідувально-підривної діяльності спецслужб РФ, покладають на СЗР України та інші спеціальні державні органи завдання належним чином забезпечувати національну безпеку держави, її закордонних дипломатичних установ, їх співробітників і членів сімей, а також відряджених за кордон українських громадян, обізнаних з відомостями, що становлять державну таємницю. Напрацьована світова практика та удосконалення нормативного регулювання у сфері зазначених питань сприятимуть вирішенню завдань забезпечення безпеки ЗДУ під час терористичних акцій в їх оточенні, при блокуванні представництв терористами та захопленні приміщень установ і їх співробітників як заручників.
4
МАРТИНЮК, Віктор, Віталій ДЕМЧИШИН та Валерій БАЛАШОВ. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТАКТИКИ ДІЙ МОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ НЕЗАКОННОЇ МІГРАЦІЇ, ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, НЕЗАКОННОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН ОСІБ, ЗБРОЇ, ЗАСОБІВ ТЕРОРУ ТА КОНТРАБАНДИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 168–78. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.565.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо що охорона державного кордону є невід’ємною складовою частиною забезпечення національної безпеки держави. Необхідність захисту інтересів держави на її кордонах зумовлює і динаміка розвитку обстановки, а саме:
активна діяльність міжнародних злочинних угрупувань щодо транзитного переправлення нелегальних мігрантів через територію України в країни ЄС та подальше удосконалення їх тактики;
збільшення масштабів контрабандної діяльності, орієнтація злочинних угрупувань на незаконний ввіз в Україну товарів та вантажів через пункти пропуску , так і поза ними, з залучення озброєної охорони;
спроби переміщення через кордон зброї і боєприпасів, наркотичних та психотропних речовин;
готовність злочинних угрупувань до здійснення озброєного опору прикордонним нарядам під час затримання великих груп нелегальних мігрантів та контрабандних товарів;
активне залучення до протиправної діяльності посібників з числа жителів суміжних держав;
Невідповідність чинного законодавства України завданням Державної прикордонної служби щодо протидії нелегальній міграції та контрабандній діяльності на державному кордоні.
Проаналізувавши обстановку, яка склалась на державному кордоні, а саме активізація незаконної міграції, міжнародного тероризму, контрабандної діяльності, наркобізнесу зумовлює необхідність продовження роботи щодо подальшого розвитку Державної прикордонної служби – основного суб’єкта системи забезпечення національної безпеки України на державному кордоні[2].
В цих умовах керівництво країни, Адміністрація Державної прикордонної служби України гостро ставлять питання щодо вирішення завдань, пов’язаних із забезпеченням охорони кордону з активним залученням мобільних підрозділів[8-9].
Наявність і дієвість мобільних підрозділів, як пріоритетний напрямок діяльності Державної прикордонної служби України. В умовах оптимізації організаційно-штатних структур підрозділів ДПС, переходу до більш гнучкої моделі охорони кордону
Наявна нормативно-правова база орієнтує на те що основу прикордонної служби повинні складати патрулювання місцевості в межах прикордоння, службова діяльність дільничних інспекторів прикордонної служби, служба прикордонних та спільних з правоохоронними органами і громадськими формуваннями з охорони державного кордону нарядів, робота з населенням прикордоння.[7]
Підвищувати об’єктивність і ефективність застосування мобільних підрозділів у таких специфічних умовах рекомендується із застосуванням відповідних методів для прийняття рішень, які засновані на збиранні даних з урахування досвіду з минулого.
Ця необхідність дає нам змогу вирішувати наукові завдання, що полягають у розробці певних засобів, а саме – моделей тактики дій, методів та методик забезпечення підготовки та здійснення оперативно-службової діяльності ДПСУ.
5
Ястремська, І. "Вплив явища нелегальної торгівлі ядерними матеріалами на регіональну стабільність". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 98, ч. 1 (2011): 6–8.
Знайти повний текст джерела
6
Фрадинський, О. А. "Об’єктивізація основних загроз процесу організації міжнародних пасажирських перевезень на авіатранспорті". Митна безпека, № 1(2) (11 січня 2019): 233–43. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.233-243.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено поняття загрози в контексті організації пасажирських авіаційних перевезень. З’ясовано, що механізм оцінки та зниження рівня загроз передбачає аналіз, усунення або зниження ризику до допустимого рівня. Основними загрозами, що є похідними від роботи авіаційного транспорту, є проблеми міжнародного тероризму, нелегальної міграції та транснаціональної злочинності. Формами прояву є диверсії, вибухи, захоплення та угони літаків, кримінальна міграція, торгівля людьми, корупція, наркотрафік, контрабанда, порушення митних правил, які справляють суттєвий вплив на політичну, економічну, соціальну, безпекову ситуацію в державі, а тому вимагають уваги як з боку органів державної влади, так і представників громадянського суспільства.
7
Сєрова, І. "Визначення понять "торгівля людьми" та нелегальне переправлення мігрантів" у міжнародному праві: проблеми та перспективи"". Юридичний журнал, № 12 (2005): 78–83.
Знайти повний текст джерела
8
Щоголєв, С. В. "ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ (ОКРЕМІ АСПЕКТИ)". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 4(29) (13 квітня 2020): 153–56. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).414.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто окремі аспекти еволюції органі-зованої злочинності в Україні з 1960-х до 2000-х років. Відзначено поширення правового нігілізму серед широ-ких верств населення як формуючу ознаку історичних передумов та соціальної бази організованої злочинності в часи СРСР. Акцентовано увагу на формуванні єдиного конгломерату «криміналітет – економіка – політика», що досі виступає домінуючою формою організованої злочин-ності на пострадянському просторі. Приватний бізнес, сформований в умовах протистояння державній владі, легалізувався і визначив правила, за якими розвивається економіка. У цю сферу інтегрувалися політичні та госпо-дарські еліти СРСР, що капіталізували своє становище. Найбільш поширеними явищами організованої злочин-ності в Україні в 1990-х рр. визначено рекет, наркобізнес, викрадення автомобілів, торгівлю зброєю, викрадення людей для отримання викупу, незаконні фінансові опера-ції, економічну контрабанду тощо. Наголошено на широ-кому територіальному контролі та контролі над галузями економіки, які встановлювалися киміналітетом. Автор зазначає, що для структур організованої злочинності того періоду характерною була чітка ієрархічна побудова (від простих ієрархій типу «ватажок – виконавці» до склад-них структур мафіозного типу, які згодом інтегрувалися у легальні інститути – органи влади, промислово-фінан-сові групи тощо). Автор вказує на те, що у другій поло-вині 1990-х років органи державної влади, зокрема пра-воохоронні, значною мірою витіснили з кримінального середовища традиційний рекет, зайнявши його місце. Ос-новними сферами діяльності тоді були наркобізнес, бан-ківське шахрайство, торгівля зброєю, нелегальний екс-порт нафти та кольорових металів, контрабанда ядерних матеріалів та відходів. Автор доходить висновку, що роз-пад соціалістичної економіки, дезінтеграція СРСР, інсти-туційна неспроможність та криміналізація політикуму призвели до широкої криміналізації суспільного життя на початку 1990-х років. Вуличні банди консолідувалися у потужні кримінальні об’єднання, що почали усвідом-лювати свої не лише економічні, а й політичні інтереси. Їх представники зайняли місця в органах влади на місце-вому та на центральному рівнях, а отримані злочинним шляхом капітали трансформувалися у легальний бізнес.
9
Kozak, L. V. "Conceptual approaches to the analysis of phenomenon of human traffic as a kind of illegal migration in Ukraine." Ukrainian society 31, no. 4 (December 30, 2009): 16–24. http://dx.doi.org/10.15407/socium2009.04.016.
Повний текст джерелаАнотація:
The approaches to the consideration of the human traffic problem are analyzed. Factors and new tendencies in existence of human traffic are defined. Data of proper sociological research confirm the degree of actuality of problem of human traffic and the state of knowledge concerning this problem of Lvov youth.
10
Mandryk, V. O., та V. P. Moroz. "Законодавче регулювання обігу криптовалют в Україні, проблеми та перспективи їх розвитку". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 67–71. http://dx.doi.org/10.15421/40290414.
Повний текст джерелаАнотація:
Швидкий розвиток технологічних інновацій супроводжується змінами в перенесенні розрахунків у електронний формат, що зумовлює появу нових платіжних інструментів. Із розвитком інформаційних технологій виникає багато нових і різноманітних форм грошей, зокрема електронні гроші та криптовалюти. Розглянуто зарубіжний досвід регулювання обігу криптовалют, зокрема окреслено основні позиції фінансових інституцій. Висвітлено позицію НБУ стосовно обігу криптовалют в Україні та запропоновано зміни законодавчо-нормативного регулювання обігу криптовалют, що передбачені у проектах законів. Проаналізовано проблеми оподаткування майнінгу, пов'язані з використанням віртуальних криптовалют для нелегальних трансакцій, торгівлі наркотиками, зброєю та іншими забороненими товарами, втрати державної монополії на емісію грошей, зниження сеньйоражу центральних банків, зменшення попиту на національну валюту, що зумовлює її знецінення, зміну швидкості обігу, що ускладнює процес визначення швидкості грошей і проведення грошово-кредитного регулювання, неможливість проведення ефективної грошово-кредитної політики, зменшення рівня впливу та усунення фінансових посередників та ін. Окреслено основні напрями вдосконалення регулювання обігу криптовалют на основі порівняння чинного в Україні законодавства з економічно розвиненими країнами Європейського Союзу та світу.
11
Козлова, А. О. "Актуальність розв"язання в Україні питання недопущення використання туристичних каналів для нелегальної міграції та торгівлі людьми в умовах євроінтеграції". Вісник економіки транспорту і промисловості, Вип. 61 (2018): 28–36.
Знайти повний текст джерела
12
Козлова, А. О. "Актуальність розв"язання в Україні питання недопущення використання туристичних каналів для нелегальної міграції та торгівлі людьми в умовах євроінтеграції". Вісник економіки транспорту і промисловості, Вип. 61 (2018): 28–36.
Знайти повний текст джерела
13
КУРАШКЕВИЧ, Андрій, та Михайло МЕДВІДЬ. "АНАЛІТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ, ЩО ПОКЛАДАЮТЬСЯ НА МОБІЛЬНІ ПІДРОЗДІЛИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 137–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.563.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективне функціонування мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України, а саме здатність захищати та надійно охороняти державний кордон, у тому числі і від проявів міжнародної організованої злочинності, у вигляді нелегальної міграції, контрабанди товарів, наркотиків, зброї, торгівлі людьми, потребує теоретичного обґрунтування їх діяльності та на цій основі розробки моделі, методики раціонального використання мобільних підрозділів по всій лінії державного кордону та на лінії розмежування.
У статті досліджується питання аналізу завдань мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України визначених нормативно-правовими актами, що регламентують їх діяльність. Проаналізовано порядок використання мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України. Визначено завдання мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України. Проведено систематизацію досвіду та обґрунтування необхідності застосування мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України.
Так проаналізувавши комплекс задач, що покладаються на мобільні сили Державної прикордонної служби України, у статті представлено варіант структурно-логічної схеми нормативно-правового обґрунтування відповідних завдань, які покладаються на мобільні прикордонні підрозділи. Запропонована структурно-логічна схема відображає відповідність визначених законодавством України завдань до мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України.
Наведено нормативно-правове обґрунтування завдань, які покладаються на мобільні прикордонні підрозділи. Виявлено об’єктивну необхідність у введенні нового завдання щодо реалізації «повітряного моніторингу обстановки на державному кордоні (в районі дій)».
14
Дорофеєва, Л. М. "Міжнародна антикорупційна практика митних адміністрацій". Митна безпека, № 1(2) (11 січня 2019): 57–65. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.57-65.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено актуальні питання протидії проявам корупції в середовищі митних службовців. Проаналізовано міжнародні джерела та вітчизняне нормативноправове забезпечення антикорупційної політики митних адміністрацій. Автором акцентовано увагу на тому, що у зв’язку із обранням Україною курсу на євроінтеграцію, наша країна прийняла на себе цілком об’єктивні зобов’язання в цій сфері. Зокрема, в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС до основних принципів для посилення відносин між Сторонами поряд з верховенством права та належним урядуванням віднесено боротьбу з корупцією. Відтак, серед проблем, у вирішенні яких відбувається співробітництво, поряд з незаконним переміщенням через кордон нелегальних мігрантів, торгівлею людьми і вогнепальною зброєю, незаконним обігом наркотиків та контрабандою розглядається корупція як у приватному, так і в державному секторі. Наголошується, що саме явище корупції та проблеми боротьби з нею носять транснаціональний характер, а це вимагає об’єднання зусиль не лише численних національних спеціалізованих організацій, а й глобальних міжнародних інституцій, які проводять відповідну роботу в цій сфері. І хоча боротьба з корупцією в кожній країні ведеться через національні механізми кримінально-правового впливу, міжнародні інституції формують загальні стандарти протидії цьому явищу, надають рекомендації правового, економічного, організаційного характеру та сприяють реалізації міжнародної співпраці у цій сфері.
15
Shliakhov, O. B. "Анархісти та моряки торговельного флоту Азово-Чорноморського басейну на початку ХХ ст." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 7 (21 вересня 2017): 5. http://dx.doi.org/10.15421/171791.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується діяльність представників різних течій анархізму в період революції 1905–1907 рр., а також у міжреволюційний час у середовищі судноробітників Азово-Чорноморського басейну та з’ясовується ступінь ефек-тивності цієї роботи. Зазначено, що в 1906 – на початку 1907 рр. найбільш активно агітацію серед моряків торговельного флоту Півдня України вели члени Південноросійської групи анархістів-синдикалістів на чолі з Д. Новомирським. Зрештою заклики Д. Новомирського про те, що «єдиним засобом зробити тиск на акціонерів судноплавних компаній, а також підняти настрій серед страйкуючих моряків було почати широку терористичну боротьбу», набирали все більшої підтримки серед пароплавних команд. За допомогою терору анархісти сподівалися залякати буржуазію, примусити підприємців задовольнити вимоги судноробітників. Наприкінці 1906 р. анархісти-синдикалісти створили в одеському порту бойовий загін серед моряків на чолі з матросом пароплаву «Аю-Даг» П. Сулимовським, який нараховував два десятка осіб. Саме на рахунку членів цієї портової бойової дружини анархістів було знищення трьох пароплавів Руського товариства пароплавства і торгівлі та вбивство кількох капітанів суден цієї компанії. Водночас у період столипінської реакції та в роки нового революційного піднесення більшу активність у пропаганді соціалістичних ідей у середовищі моряків комерційного флоту Азово-Чорноморського басейну виявляли анархіс-ти-комуністи. Останні теж намагалися залучити команди торговельних суден до здійснення експропріацій грошей у буржуазії та нападів на комерційні пароплави. В статті також висвітлено намагання представників анархістів-комуністів поширити свій вплив на членів нелегальної Спілки чорноморських моряків, яка виникла на межі 1911–1912 рр. і мала свій керівний орган – Закордонний Центр у Константинополі. Тож революційну агітацію серед команд торговельного флоту анархісти-комуністи в цей час вели у закордонних портах – Александрії (Єгипет) і Константинополі, а також в Одесі, де кочегару пароплава «Мечта» анархісту О. Лаврушину вдалося створити невелику групу з 10 матросів. Таким чином, практична діяльність анархістів Півдня України в цивільному флоті на початку ХХ ст. реалізовувалась у двох напрямах – по-перше, це бойова робота, по-друге – агітаційно-пропагандистська. Наслідком діяльності неонародників серед команд комерційного флоту басейну було захоплення деякої частини моряків з досить радикальними поглядами та формування в них конфронтаційного мислення, залучення матросів до участі в політичнихвиступах, а також в актах економічного тероризму. Втім, напередодні Першої світової війни революційна робота анархістів у середовищі судноробітників Півдня України поступово сходить нанівець.
16
Козлова, А. О. "АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗВ’ЯЗАННЯ В УКРАЇНІ ПИТАННЯ НЕДОПУЩЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТУРИСТИЧНИХ КАНАЛІВ ДЛЯ НЕЛЕГАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ ТА ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 61 (1 березня 2018). http://dx.doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i61.127682.
Повний текст джерела