Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Торгівля міжнародна.
Статті в журналах з теми "Торгівля міжнародна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Торгівля міжнародна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Рибак, Ірина, та Ольга Бабінська. "МІСЦЕ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 9 (10 січня 2020): 13–16. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.09.002.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сучасний стан міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин. Розглянуто тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України. Визначено, що міжнародна торгівля виступає джерелом та чинником сталого розвитку. Систематизовано основні чинники розвитку міжнародної торгівлі.
2
Мельничук, О. "Міжнародна торгівля послугами". Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія. Економічні науки, № 4 (111) (2020): 115–28.
Знайти повний текст джерела
3
Semernina, Svetlana Igorevna, та Lidiya Yurevna Shubina. "ИССЛЕДОВАНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ УКРАИНЫ ТОМАТНЫМ СОКОМ". Научный взгляд в будущее, № 06-04 (12 листопада 2017): 13–18. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-04-004.
Повний текст джерелаАнотація:
Для стрімкого розвитку економіки країни та держави в цілому, чимало уваги необхідно приділяти зовнішньоекономічній діяльності. Важливою її складовою є міжнародна торгівля. У статті визначено лідерів у світовій торгівлі, що охоплюють найбільшу частку експо
4
Філіпенко, Антон. "Міжнародна торгівля Київської Русі". Українознавство, № 4 (2007): 271–75.
Знайти повний текст джерела
5
Медведєва, М. О. "Міжнародне право, міжнародна торгівля та пташиний грип: український досвід". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 70, ч. 2 (2007): 194–202.
Знайти повний текст джерела
6
Петрова, Г. Є. "Міжнародна торгівля людьми: економічні причини". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 1 (64) (2012): 36–39.
Знайти повний текст джерела
7
Гладюк, О. "Права людини та міжнародна торгівля". Юридичний журнал, № 11 (77) (2008): 60–63.
Знайти повний текст джерела
8
Lukach, N. M. "Концептуальні засади запобігання та протидії торгівлі людьми в Україні". Grani 18, № 7 (27 травня 2015): 75–78. http://dx.doi.org/10.15421/1715139.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто діяльність міжнародних організацій щодо протидії торгівлі людьми. Торгівля людьми сьогодні досягла грандіозних масштабів свого поширення і торкнулась всіх країн та регіонів, в тому числі й України. Сьогодні існує багато видів та форм експлуатації людей. Торгівля людьми поставила виклик перед міжнародною спільнотою і вимагає свого негайного вирішення. Протидія торгівлі людьми відбувається на всіх рівнях – від глобального до регіонального та національного. Міжнародною спільнотою постійно розробляються та вдосконалюються інституційні механізми та концептуальні засади протидії торгівлі людьми. Особливої актуальності проблема протидії торгівлі людьми здобуває в контексті сучасної нестабільної військовополітичної ситуації в Україні. Автором досліджено основні механізми та інструменти, які використовує міжнародне співтовариство для вирішення проблеми торгівлі людьми. На основі міжнародного досвіду боротьби з торгівлею людьми та новітнього вітчизняного законодавства розкрито концептуальні засади запобігання та протидії торгівлі людьми в Україні. Серед яких: удосконалення законодавства щодо протидії торгівлі людьми та покращення роботи правоохоронних органів; зміна статусу особи та підтримка осіб з груп ризику; підвищення рівня поінформованості громадськості, особливо осіб з груп ризику; кваліфікована допомога потерпілим від торгівлі людьми.
9
Передерієв, Є. П. "Дипломатія і міжнародна торгівля в сучасних умовах". Зовнішня торгівля: право та економіка, № 3 (2007): 88–90.
Знайти повний текст джерела
10
Дворник, О. А. "Міжнародна торгівля послугами: тенденції та перспективи розвитку". Зовнішня торгівля: право та економіка, № 3 (2008): 40–44.
Знайти повний текст джерела
11
Мойсеєнко, О. Б. "Кафа і міжнародна торгівля прянощами в XV ст." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 40 (1998): 29–32.
Знайти повний текст джерела
12
Мельник, А. "Міжнародна торгівля послугами і створення глобального ринку послуг". Вісник Тернопільської академії народного господарства, № 8, ч. 1 (2002): 94–102.
Знайти повний текст джерела
13
Koval, V. V., K. О. Kostetska та V. А. Bondar. "УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ЛОГІСТИЧНИХ ЛАНЦЮГІВ ПІДПРИЄМСТВ ЗЕРНОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО ЗРОСТАННЯ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 79. http://dx.doi.org/10.31713/ve320208.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті аналізують проблеми розвитку ринку української зернової продукції з урахуванням зміни агропродовольчого балансу з зовнішньої торгівлі. Розглянуто в законодавстві ринок зерна як сфери для здійснення товарно-грошових операцій та можливості опціонної торгівлі зерном на Український універсальній біржі для забезпечення реалізації сільськогосподарської продукції за найвищою ціною на засадах законності, вільної конкуренції та недопущення проявів корупції. Розкрито логістичний підхід до організації інноваційної діяльності, що ґрунтується на системній комплексності економічних процесів, передбачає ефективну їх інтеграцію і створення логістичних систем і ланцюгів. Зазначено, що одним із перспективних напрямів логістичного розвитку ринку зернових є опціонна торгівля, за рахунок якої може покращитись міжнародна реакція на регіональний чи глобальний дефіцит. Визначено умови для розвитку торгівлі опціонами на зерно (врахування попиту та пропозиції на зернові культури; тенденції біржі та ф’ючерсних контрактів, ціни) і впливу загальних зернових державних запасів або дефіциту на ціну котирування.
14
Маковська, М. М. "Основні вектори зовнішньої політики Касситської Вавілонії та міжнародна торгівля металами". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 68/70 (2003): 163–66.
Знайти повний текст джерела
15
Костюченко, Я. М. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ КРАЇНАМИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 221–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).43.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що в умовах сучасного світу найбільш впливовою рушійною силою розвитку економіки є різні форми міжнародної торгівлі, яка охоплює сферу міжнародних економічних відносин і представлена сукупністю зовнішнього обміну товарами, послугами, інтелектуальною власністю з іншими країнами. Для міжнародної торгівлі характерне існування світового ринку, який є сферою формування товарно-грошових відносин між низкою країн, що базується на засадах міжнародного поділу праці та низці інших виробничих чинників. Товар, який реалізується в межах світового ринку, є своєрідним інформаційним інструментом, оскільки несе в собі інформацію про величину сукупного попиту та пропозиції у світі. З огляду на це країни можуть здійснювати аналіз та оцінку параметрів виробленої продукції порівняно з міжнародними нормативами та стандартами якості. Кожна країна, беручи участь у процесі міжнародної торгівлі, набуває статусу продавця, тобто торгівля здійснюється між окремими країнами, які обмінюються зустрічними потоками товарів і послуг, а саме: вивезення (експорту) та ввезення (імпорту).
Охарактеризовано особливості функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі та виявлено, що вона об’єднує митні території Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. З’ясовано, що Угоду про вільну торгівлю між Україною і ЄАВТ було підписано 24 червня 2011 року й ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі». Визначено основні цілі створення Зони вільної торгівлі для України. Виокремлено можливі ризики для України у разі створення Зони вільної торгівлі з ЄС.
До найбільш ефективних заходів, які варто передбачити в контексті реалізації стратегії та які здійснять позитивний влив на підвищення якісного розвитку зовнішньої торгівля з кранами Європейського Союзу, можна віднести: реалізувати план імплементації Угоди Світової організації торгівлі про спрощення торговельної діяльності (TFА); створити систему фінансування експортної діяльності, включаючи створення експортно-кредитного агентства (ЕКА); втілити Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для того, щоб подолати технічні нетарифні бар’єри на шляху здійснення вітчизняної експортної діяльності.
16
Karpenko, Oleksandr. "Globalization 4.0: international trade and national security." Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Ekonomìka 10, no. 19 (2020): 48–56. http://dx.doi.org/10.34079/2226-2822-2020-10-19-48-56.
Повний текст джерела
17
Bilousko, T. U. "International trade as a factor of increasing the global competitiveness of Ukraine." BULLETIN OF KHARKIV NATION AGRARIAN UNIVERSITY NAMED AFTER V.V.DOKUCHAYEVA. SERIES "ECONOMIC SCIENCES", no. 2 (2018): 233–41. http://dx.doi.org/10.31359/2312-3427-2018-2-233.
Повний текст джерела
18
Горін, Н. О. "Міжнародна торгівля як чинник та складова зародження підриємництва у Київський Русі (X-XII ст.)". Історія народного господарства та економічної думки України, Вип. 48 (2015): 12–26.
Знайти повний текст джерела
19
Борисюк, І. Е. "ЕВОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНОГО НОРМАТИВНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ". Знання європейського права, № 2 (29 червня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.194.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено еволюцію міжнародного нормативного механізму захисту прав дитини. Наголошується на тому, що проблема захисту прав дитини має міжнародний характер і потребує консолідації зусиль усіх держав. Міжнародний механізм захисту прав дитини визнано стандартом, на якому держави базують національну політику у сфері прав дитини. Визначено, що міжнародний нормативний механізм захисту прав дитини являє собою сукупність міжнародно-правових норм, закріплених системою міжнародних документів у сфері захисту прав дитини.
Проведено ретроспективний аналіз формування та розвитку цього механізму у ХХ ст. Виокремлено кілька етапів еволюції міжнародного нормативного механізму захисту прав дитини. Установлено, що на першому етапі (у першій чверті ХХ ст.) приділялась увага окремим аспектам правового статусу дитини. Було прийнято низку міжнародних актів, які регламентували питання опіки над дитиною, встановлювали мінімальний вік для праці неповнолітніх, передбачали захист від торгівлі дітьми. Другий етап характеризується прийняттям Декларації прав дитини 1924 р. Фактично її можна вважати першим універсальним актом, яким було започатковано міжнародний нормативний механізм захисту прав дитини. Життєво важливі права дитини закріплювались опосередковано, а саме через обов’язки суспільства. На третьому етапі міжнародний нормативний механізм захисту прав дитини розвивається завдяки ООН. У Загальній декларації прав людини (1948 р.) зафіксовано перелік прав і свобод, який стосується кожної людини, зокрема дитини. У Декларації про права дитини 1959 р. розширено перелік прав дитини, також було ухвалено інші міжнародні акти у сфері прав дитини. Четвертий етап розпочинається прийняттям Конвенції про права дитини 1989 р. Конвенція має обов’язковий характер для держав-учасниць. Факультативні протоколи до Конвенції регламентують захист прав дітей в особливих обставинах (збройні конфлікти) чи від особливих загроз (торгівля дітьми, дитяча проституція і дитяча порнографія), визначають процедуру звернень про порушення прав дитини. Відзначено вагомі успіхи у справі захисту дітей усього світу, яких вдалося досягти за 30 років з часу прийняття Конвенції про права дитини. Наголошено на необхідності активізувати зусилля держав-членів щодо виконання її положень для покращення життя, добробуту дітей та їх захисту в усьому світі.
20
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Торгівля валютними цінностями як вид професійної фінансової діяльності". Право України, № 2020/02 (2020): 215. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-215.
Повний текст джерелаАнотація:
Необхідність удосконалення правового регулювання торгівлі валютними цінностями, незначна кількість теоретичних досліджень і недостатня розробленість проблематики цієї правової категорії зумовлює актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз співвідношення торгівлі валютними цінностями і валютних операцій, категорій “торгівля” та “обмін”. На підставі виділених основних ознак запропонувати визначення торгівлі валютними цінностями. Класифікувати зазначений вид професійної фінансової діяльності за різними критеріями. Зроблено висновок, що торгівля валютними цінностями є формою обміну валют ними цінностями, яка здійснюється за допомогою укладення відповідних договорів купівлі-продажу; категорії “валютні операції” і “торгівля валютними ціннос тями” співвідносяться як ціле і частина, оскільки згідно з чинним законодавством торгівля валютними цінностями виділяється як складова валютних операцій. Виявлено недолік законодавчого регулювання господарських відносин на валютному ринку в частині закріплення переліку валютних цінностей, який розширюється на підзаконному рівні. У результаті проведеного аналізу основних ознак торгівлі валютними цінностями запропоновано визначати цю правову категорію як професійну фінансову діяльність банків і небанківських установ щодо обміну валютних цінностей у готівковій та (або) безготівковій формі (для банківських металів – із або без фізичної поставки) шляхом укладення переважно договорів купівлі-продажу на валютному України та на міжнародних валютних ринках. Авторка зробила висновок, що торгівля валютними цінностями є окремим видом професійної фінансової діяльності, що характеризується наявністю притаманних їй кваліфікуючих ознак: особливий (обмежений) суб’єктний склад – банки і небанківські установи; зміст – фінансова послуга з обміну валютних цінностей; комерційний і ризиковий характер; поєднання приватних і публічних інтересів; здійснюється у сфері суспільного виробництва – на валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках. Торгівлю валютними цінностями пропонується класифікувати за такими критеріями: суб’єктним складом; сферою здійснення; видом валютних цінностей; формою здійснення; способом здійснення.
21
Денісова, О. С., та Д. В. Войтюк. "ПРАВОВИЙ СТАТУС СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКА ЯК СУБ’ЄКТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА". Знання європейського права, № 1 (28 квітня 2021): 148–53. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.192.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується сучасний етап розвитку суспільства, який неможливо уявити без міжнародної торгівлі. Пріоритети сучасної зовнішньоторговельної політики зумовили реформування засад здійснення зовнішньоторго¬вельної діяльності. Запорукою якісного проведення реформ у сфері зовнішньої торгівлі є належне її правове регу¬лювання. Міжнародній торгівлі належить вирішальна роль у сфері міжнародних економіко-правових відносин на сучасному етапі розвитку світової економіки загалом. В умовах трансформації ринкової економіки України зовнішня торгівля є чи не найважливішим засобом наповнення державного бюджету. Ключовою проблемою зов¬нішньоторговельного обороту є питання як удосконалення структури українського експорту та імпорту, впрова¬дження ефективної стратегії інтеграції України у світову економіку з її орієнтацією на активне зростання експор¬ту і диференціацію його потенціалу, так і вдосконалення сфери правового регулювання зовнішньоторговельних відносин між Україною та лідерами світової торгівлі. В зв’язку з цим розглянуто особливості розвитку, фактори зростання міжнародної торгівлі та правове регулювання зовнішньоторговельних відносин на сучасному етапі.Автори розглядають сучасну Україну, яка зараз перебуває в непростих умовах зовнішньої військової агресії та руйнації значної частини економіки. Отже, включення у світовий економічний простір є ключовим завданням зовнішньоекономічної політики країни, вирішення якого дозволить Україні зайняти у міжнародному розподілі праці вигідне місце. У зв’язку з цим перед нашою державою постає чимало проблем, пов’язаних з процесом нала¬годження роботи в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Світової організації торгівлі з метою безпере¬шкодного експорту власної продукції. Від розв’язання цих проблем залежатиме подальше місце України у світо¬вій економіці і добробут її громадян. Також, отримавши членство в Світовій організації торгівлі, Україна в такий непростий час отримала змогу врегулювання суперечок на міждержавному рівні.
22
Стрельченко, О. Г. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯМІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ ТА ЧОРНОГОРІЇ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (22 квітня 2020): 177–81. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).459.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено ґрунтовне дослідження міжна-родних нормативно-правових актів, якими врегульо-вано міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії. Встановлюючи та реалізовуючи власні пріо-ритети у відносинах із зарубіжними країнами, в тому числі й з Україною, Чорногорія впроваджує інтегра-цію до європейських та євроатлантичних структур та всіх регіональних ініціатив, контролює глобальні тенденції та прагне приєднати їх до своїх інтересів та можливостей, розвиває належні стосунки із сусідні-ми країнами, встановлює та підтримує доброзичливі стосунки із найрозвиненішими країнами світу, бере на себе міжнародні зобов’язання повністю втілювати у життя міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії тощо. Автором проаналізовано низку міжнародних та вітчизняних нормативних актів, які забезпечують та врегульовують міжнародну економіч-ну взаємодію України та Чорногорії. Основними з них є такі акти: Конституція Чорногорії, закони Чорногорії «Про іноземні інвестиції», «Про зовнішню торгівлю», Угода між Урядом України і Союзним Урядом Союз-ної Республіки Югославія про торгівлю та економічне співробітництво, Угода між Україною та Чорногорією про вільну торгівлю, Угода про асоціацію та стабілі-зацію між Чорногорією та ЄС, Договір між Кабінетом Міністрів України та Союзним Урядом Союзної Рес-публіки Югославія про уникнення подвійного оподат-кування стосовно податків на доходи і капітал, Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорно-горії про взаємну допомогу у митних справах, Угода про співробітництво між Федерацією роботодавців України та Федерацією роботодавців Чорногорії.
Визначено, що норми, які регулюють відносини у сфері міжнародної економічної взаємодії України та Чорногорії, містяться також у ряді інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, які склада-ють систему зовнішньоекономічного та інвестиційного законодавства Чорногорії.
23
Ольшанський, Г. О., та О. О. Корогодова. "УПРАВЛІНСЬКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ УКЛАДАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ОПК УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 15 (30 грудня 2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто передумови виникнення та розвитку міжнародних договірних відносин у сфері оборонно-промислового комплексу. На основі використання загальнонаукових методів дослідження сформовано уявлення про міжнародні економічні відносини у сфері ОПК як складну глобальну багаторівневу систему. Звернено увагу на особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері. Зазначено, що в умовах глобалізації економічних відносин та посилення протекціоністських тенденцій окремих країн спостерігається значне зростання сукупних військових бюджетів світу. Проведено порівняння військових витрат у різних регіонах світу. Розглянуто процес формування та розвитку військово-технічної співпраці України з іншими країнами. Надано характеристику оборонно-промислового комплексу України. Акцентовано увагу на чинниках, що впливають на ефективність міжнародної торгівлі українських підприємств оборонно-промислового комплексу. Розглянуто та визначено чинники, що впливають на обсяги експорту та імпорту товарів військового призначення. Виявлено важливість окремих чинників в економічному зростанні та збільшенні обороноздатності країни. Висвітлено специфіку міжнародних договорів в оборонній сфері. Визначено управлінські та організаційні особливості укладання міжнародних договорів для підприємств-спецекспортерів. Розглянуто процес формування договорів у сфері ОПК України. Запропоновано класифікацію чинників впливу на процес укладання міжнародних договорів. Серед чинників макросередовища зазначено політико-правові, науково-технічні, економічні, природно-екологічні. Серед чинників мікросередовища запропоновано виділяти директивні органи, контактні організації, ринок товарів та послуг, конкурентів, інфраструктурні параметри. Авторами підсумовано головні особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері України.
24
ZabIyan, VIktorIya VItalIYivna. "ЕКОНОМІЧНА РЕФОРМА В КНР, ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗВ’ЯЗКІВ З СИСТЕМОЮ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН". Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences 2, № 1 (12 липня 2019): 59–70. http://dx.doi.org/10.15421/341906.
Повний текст джерелаАнотація:
За останні 40 років Китай досяг лідерства у світі за низкою економічних показників і посів особливе місце серед світових лідерів на міжнародній арені. Проаналізовано, яким чином трансформація економічної системи Китаю та економічна реформа вплинули на трансформацію зв’язків КНР з акторами системи міжнародних відносин. Поступове посилення економічних зв’язків та міжнародної торгівлі з іншими країнами стало підґрунтям для активної взаємодії КНР з іншими акторами міжнародних відносин.
25
Kyzym, Mykola, Olha Poliakova, Gennady Kramarev та Olena Levanda. "ОЦІНКА ІНТЕГРОВАНОСТІ УКРАЇНИ У СВІТОВУ ТОРГІВЛЮ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 16–27. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-16-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено оцінці та аналізу інтегрованості України у світову торгівлю. Розглянуто структуру та особливості побудови індексу залученості до міжнародної торгівлі. Проаналізовано динаміку рейтингу залученості національних економік до міжнародної торгівлі по окремих країнах світу загалом та по субіндексах (А – доступ до ринку, В – прикордонна адміністрація, C – інфраструктура, D – діловий клімат). Побудовано профіль України за показниками субіндексів індексу залученості до міжнародної торгівлі. Проаналізовано проблеми міжнародної торгівлі в Україні.
26
Гавриш, О. М., Т. В. Капелюшна та В. П. Пильнова. "ПЛАНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 21–25. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності поняття «планування». Установлено, що торгівля є найважливішою сферою формування та стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі секторальних, регіональних та кластерних зв’язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб і недопущення соціальної напруженості в суспільстві. Особливо важливим є процес планування торговельної діяльності підприємств на міжнародних ринках. Під час виходу на міжнародні ринки кожне торговельне підприємство з метою отримання стабільного успіху повинне уявляти можливі результати своєї діяльності, критично оцінювати свої можливості, правильно розділяти цілі за часом, ефективно використовувати ресурси й отримувати конкурентні переваги. Установлено, що в Україні, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, торгівля належить до секції G й має назву «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів». Досліджено динаміку прямих інвестицій (акціонерного капіталу) як в економіку України, так і з економіки України за видами економічної діяльності. Установлено, що найбільше прямих інвестицій в економіку України протягом останніх років спостерігається від промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів та від операцій із нерухомим майном. Наведено динаміку зовнішньої торгівлі товарами та послугами, яка свідчить про зростання як експорту, так й імпорту. Установлено, що вагомим чинником, який впливає на планування торговельної діяльності, є розмір підприємства. Так, у малих за розмірами підприємствах вищі керівники самостійно визначають весь процес планування, тоді як у великих та середніх за розмірами підприємствах розроблення стратегічних, поточних і календарних планів проводиться з урахуванням прийнятої організаційної структури, розподілу обов’язків між колективами певних служб, супідрядності управлінців, контролю й координації всіх функцій організації як єдиного цілого. Схематично зображено перелік залежностей структури планування торговельної діяльності на міжнародних ринках від параметрів підприємства.
27
Бережнюк, І. Г., та І. В. Несторишен. "МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА". Митна безпека, № 3 (25 січня 2021): 10–20. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.10-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено міжнародний досвід та вітчизняну практику митно-тарифного регулювання. Зазначено, що митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності є економічним методом регулювання міжнародної торгівлі, який застосовується в Україні з використанням таких інструментів: митного тарифу, класифікації товарів відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, визначення країни походження товару, його митної вартості, а також застосування системи митних пільг та преференцій. Зауважено, що здійснення митно-тарифного регулювання – це складний і системний процес, у якому беруть участь не тільки суб’єкти функціонування усіх гілок державної влади – законодавчої, виконавчої і судової, але й безпосередні учасники міжнародних економічних відносин – підприємства. Наголошено, що створення оптимальних умов для конкуренції можливе тільки у разі вирішення головної суперечності митно-тарифного регулювання: з одного боку, воно повинно сприяти розвитку конкуренції, розв’язанню завдяки імпорту проблеми монополізації ринку підприємствами-монополістами, тобто реалізації наступальної функції; з іншого ‒ забезпечити захист національного товаровиробника від непосильної іноземної конкуренції, тобто виконання захисної функції. Авторами дослідження відмічено, що на практиці тарифний метод регулювання торгівлі полягає в застосуванні мита на товари при ввезенні або, рідше, при вивезенні з країни. В Україні застосовуються ввізне і вивізне мито, сезонне та особливі види мита. До особливих видів мита відносяться спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита та додатковий імпортний збір. Особливі види мита (крім збору) застосовуються за результатами розслідувань і спрямовані на захист національного виробника. Проаналізовано міжнародну практику застування митно-тарифного регулювання, а саме, узагальнено основи сучасної торговельної політики США, яка отримала назву «Тарифна політика Дональда Трампа». Зазначено, що сучасні підходи до регулювання торгівлі мають ґрунтуватися на дотриманні міжнародних зобов’язань і передбачуваності торгової політики держави як надійного торгового партнера.
28
Деркач, E. M. "ПРАВОВІ ПИТАННЯ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 73–79. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті висвітлено найбільш важливі проблеми, пов’язані із здійсненням міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, та обґрунтування шляхів щодо їхнього подолання. Підкреслюється багаторівневе правове регулювання міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом як трансграничної діяльності: 1) національний рівень (законодавство України, зокрема Закон України «Про автомобільний транспорт», та законодавство країни, територією якої здійснюється перевезення вантажу,); 2) міжнародному рівні (дво- та багатосторонні міжнародні договори, зокрема Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (1956); Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (1970); Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (1957) та ін.). Стверджується, що автомобільний транспорт забезпечує значну частину торгівлі товарами між Україною та ЄС та є важливою умовою для ефективного функціонування Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Співпраця України із країнами ЄС у секторі автомобільних перевезень, окрім Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), регулюється низкою дво- та багатосторонніх договорів. Зроблено висновок, що лібералізація міжнародних автомобільних перевезень вантажів потребує вирішення за допомогою комплексу заходів, зокрема: підписання спеціальної угоди з ЄС відповідно до ст. 136 Угоди про асоціацію (спеціальна угода замінить чинну систему щорічних двосторонніх переговорів із країнами ЄС щодо квот дозволів для здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень); гармонізація законодавства України у сфері автомобільного транспорту із законодавством ЄС в частині вимог, що ставляться до автомобільних перевізників; підвищення прозорості розподілу та обліку дозволів на міжнародні вантажні автомобільні перевезення шляхом цифровізації.
29
КОСТЕНКО, Олексій. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УПРАВЛІННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМИ ДАНИМИ: UNCITRAL, ТРАНСКОРДОННИЙ ПРОСТІР ДОВІРИ". Law. State. Technology, № 4 (10 січня 2022): 56–60. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2021-4-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є огляд правових підходів до реалізації процесів та процедур управління ідентифікаційними даними, аналіз правового регулювання механізмів управління ідентифікаційними даними, опрацювання нових напрямів досліджень, огляд перспективних ідей стосовно правового регулювання управління ідентифікаційними даними на основі матеріалів Комісії ООН з права міжнародної торгівлі і Європейської економічної комісії ООН. Методологія. Робота входить до циклу статей за тематикою проблем правового регулювання сфери управління ідентифікаційними даними. У попередніх дослідженнях розглядалися питання законодавчого регулювання процесів ідентифікації, анонімізації та псевдонімізації ідентифікаційних даних, а також проблеми класифікації та питання категоріально-понятійного апарату в даній сфері. Наразі автор здійснює огляд парадигм правової та технологічної регуляції процедур та процесів управління ідентифікаційними даними, які вивчаються Робочою групою IV (електронна торгівля) Комісії ООН з прав міжнародної торгівлі, а саме: положень управління ідентифікаційними даними за проєктом Всесвітнього банку, концептуальної моделі управління ідентифікаційними даними на основі eIDAS, трирівневої моделі управління ідентифікаційними даними за пропозиціями Сполучених Штатів Америки, моделі транскордонного простору довіри у сфері електронної торгівлі за пропозицією Російської Федерації. Новизна. У даній статті подається огляд моделі транскордонного простору довіри у сфері електронної торгівлі за пропозицією Російської Федерації. Дана модель характеризується новизною як в напрямі технічної реалізації, так і в напрямі законодавчого регулювання сфери управління ідентифікаційними даними, в тому числі і в транскордонному режимі. Висновки. Дану модель можливо застосувати як основу систем управління ідентифікаційними даними в електронній торгівлі та громадському секторі. Водночас модель має низку недоліків. Запропоновані в моделі транскордонного простору довіри у сфері електронної торгівлі механізми можуть суттєво обмежити право на вільну торгівлю та мати ознаки інструменту тоталітарної системи для впливу на суспільство. Впровадження такої моделі може закласти підґрунтя створення механізму, який в глобальному масштабі значно обмежить права і свободи людини, можливості вільної торгівлі і призведе до необґрунтовано надмірного контролю за будь-якими транзакціями.
30
Никитченко, Н. В., А. С. Пронькіна та О. В. Сарніцька. "Ґенеза розвитку правового забезпечення аукціонної торгівлі". Ірпінський юридичний часопис, № 2 (26 лютого 2020): 46–53. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2.2019.46-53.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано поняття «аукціонна торгівля», досліджено історичні аспекти становлення аукціонної торгівлі, загальний розвиток механізму організації та проведення аукціонів із виділенням основних етапів, визначено основні центри, де проводилися аукціони, досліджено сучасні світові тенденції, що відповідають рівню розвитку міжнародних аукціонів, а також визначено ряд проблем, які виникали у ході розвитку аукціонної торгівлі.
31
Семенець, А., Г. Даценко, О. Панфілов, Є. Кузькін та О. Панкратова. "УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ ДІЄВОСТІ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 173–84. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3459.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Успішний вихід національного підприємства на світовий ринок, зайняття ним місця у світовій системі поділу праці, міжнародного бізнесу з великою ймовірністю гарантує підприємству, а під час масштабної тенденції, у рамках національної економіки й всієї цієї економіки в цілому — стійкий, стабільний розвиток. Це підтверджується досвідом низки країн як незаперечних історичних лідерів: США, ЄС, Японія, так і нових економічних лідерів: Китай, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань. Цей досвід, на наш погляд, може бути корисний і Україні. На основі обробки й аналізу статистичного матеріалу, наукових джерел були досліджені питання розвитку світового ринку, перш за все ринку машинобудівної продукції, деякі тенденції, що превалюють на цих ринках, позначені основні ризики, пов’язані з виходом і функціонуванням на цих ринках, деякі можливі напрями їхнього розвитку, а також підприємств, суб’єктів господарювання, що функціонують на них. Визначено деякі вимоги до підприємств, що функціонують у досліджуваному середовищі, насамперед у питаннях: продуктивності праці; завантаження потужностей; технічного рівня, якості, собівартості продукції, яку випускає; рівня, якості, змісту та обсягів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; усього комплексу питань, пов’язаних із розробленням, виробництвом і просуванням продукції на національному і світовому ринках. Визначено деякі пріоритетні напрями, сегменти, у яких машинобудівні підприємства України можуть досягти успіхів на світовому ринку. Досліджено роль і місце бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту в системі управління підприємством, їхній вплив на результати фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання і успішність оперування на світовому ринку в системі міжнародного бізнесу. Досліджено деякі найбільш істотні, на нашу думку, реалії, в яких доведеться функціонувати підприємствам України, їхнім менеджменту, системам управління в сучасних умовах. На наш погляд, результати дослідження за певної адаптації можуть бути поширені й на підприємства інших галузей економіки. Ключові слова: міжнародний бізнес, управління підприємством, внутрішній контроль, внутрішній аудит, машинобудування, продуктивність праці, інновації, міжнародна торгівля. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 17.
32
Пасечник, Олена Владиславівна. "СТАНДАРТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ У СФЕРІ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНІВ І / АБО ТКАНИН, КЛІТИН". Актуальні проблеми політики, № 64 (23 січня 2020): 253–64. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.202.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізований універсальний рівень правового регулювання трансплантації органів і / або тканин, клітин у рамках Організації Об’єднаних Націй. Досліджено положення «м’якого права» Організації Об’єднаних Націй у сфері трансплантації органів і / або тканин, клітин. Розкриті положен-ня Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 71/322 «Посилення і заохочення ефективних заходів і міжнародного співробітництва в сфері донорства та трансплантації органів з метою перешкоджати і протидіяти торгівлі людьми для вилучення органів і торгівлі людськими органами» та Резолюції Генеральної Асамблеї 73/189 «Посилення і заохочення ефективних заходів і міжнародного співробітництва в сфері донорства та трансплантації органів з метою попередження і припинення торгівлі людьми для вилучення органів і торгівлі людськими органами». Розглянуті сучасні виклики у міжнародно-правовому співробітництві у сфері регулювання трансплантації органів і / або тканин, клітин. У статті звертається увага на діяльність Спеціального доповідача ООН з питання про торгівлю дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії щодо питань трансплантації органів і / або тканин, клітин. Аналізується положення Факультативного про-токолу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої про-ституції і дитячої порнографії від 1 січня 2000 року, які застосовуються до трансплантації органів і / або тканин, клітин. Проаналізована пропозиція ООН і Ради Європи щодо розробки міжнародної конвенції з заборони торгівлі людськими органами і тканинами. Доведено, що трансплантація органів і / або тканин, клітин може слугувати як компонент у реалізації права на здоров’я, а може бути одним з найсерйозніших порушень прав людини. Від блага до злочину, це дві медалі одного явища. Саме ці дві кардинально різні сторони вимагають імперативного міжнародно-правового регулювання задля забезпечення прав людини від права на здоров’я до права на охорону від свавільної трансплантації, торгівлі органами. Встановлено, що на універ-сальному рівні відсутні зобов’язуючі норми у сфері трансплантації органів і / або тканин, клітин.
33
Фелонюк, Д. "Адміністративно-правові механізми протидії торгівлі людьми в контексті захисту прав і свобод громадян України за кордоном". Історико-правовий часопис 14, № 2 (18 лютого 2021): 142–47. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/25.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано національний механізм взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи щодо захисту прав та свобод громадян України за кордоном. Розглядаються особливості застосування поняття «торгівля людьми» в праві. Досліджуються масштабність проблеми і напрямки її вирішення з урахуванням європейського досвіду. Звертається увага на необхідність тісної координації дій вітчизняних і міжнародних організацій щодо попередження та захисту громадян України від торгівлі людьми, боротьбою зі злочинністю пов'язаної з цими протиправними діями. Зроблено висновок, що національний адміністративно-правовий механізм протидії торгівлі людьми передбачає систему заходів, спрямованих на виявлення злочину торгівлі людьми, встановлення осіб, причетних до його скоєння і притягнення їх до відповідальності. Ефективність даного механізму залежить в значній мірі від взаємодії і координації дій між національними та міжнародними інститутами, сферою яких є торгівля людьми. Цьому буде сприяти інтеграція українського законодавства до європейського а також співробітництво як державних так і недержавних суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми. Потребують узгоджених міждержавних дій процедури екстрадиції жертв торгівлі людьми, так як більшість справ завершується здебільшого їхнім арештом та депортацією. Відчувається брак висококваліфікованих працівників у системі правоохоронних органів, міграційних служб та інших установ, до компетенції яких належить протидія торгівлі людьми і надання допомоги потерпілим від цього злочину. Більш результативною в цьому плані є співпраця міжнародних правозахисних організацій та засобів масової інформації.
34
Зулгарін, Вадим. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ". Актуальні проблеми політики, № 64 (23 січня 2020): 235–52. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.201.
Повний текст джерелаАнотація:
Кожна держава, в силу принципу державного суверенітету, наділена не-відчужуваним правом стягувати податки на підставі зв’язку суб’єкта чи об’єкта оподаткування з національною юрисдикцією (громадянство, місце проживання, місце здійснення діяльності тощо). Вихід із бізнес-процесів за межі однієї держави може подвоїти оподаткування. Для платників податків це означає погіршення їх конкурентної позиції, що суперечить сучасним принципам вільної торгівлі.Функціонування офшорних зон та так зване агресивне податкове плану-вання – прагнення бізнесу мінімізувати податкові навантаження шляхом штучного приєднання підприємств до найменш обтяжливих податкових юрисдикцій також негативно впливають на рівень податкових надходжень держав.В даний час питання оподаткування міжнародної торгівлі регулюються, головним чином, двосторонніми договорами, які базуються на Типових кон-венціях про уникнення подвійного оподаткування. Спроби розробити єдину конвенцію не були успішними навіть під егідою ООН. Сьогодні в результаті нового етапу розвитку цифрових технологій, таких як Інтернет-торгівля, Інтернет-банкінг, криптовалюта, виникає нагальна потреба вдосконалити діючі міжнародні договори та розробити універсальний інструмент регу-лювання міжнародного податку на торгівлю, особливо під егідою ООН та ОЕСР, але також за участі Світової організації торгівлі.Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування охоплю-ють, як правило, всі види податку на прибуток та податок на капітал і мають дві основні цілі: усунення подвійного оподаткування та боротьбу з ухиленням від сплати податків. Зазвичай вони містять трансакційні види податків та об’єкт оподаткування, опис конкретних податкових режимів, встановлених договором щодо окремих видів доходу (доходи від бізнесу, дивіденди, відсотки, роялті, заробітна плата тощо). Крім того, договорами передбачено порядок скасування подвійного оподаткування, права оподаткування якого зберігаються обома сторонами угоди та визначають конкретний порядок здійснення угоди.
35
Христенко, Л. М., А. О. Крамчанінова та О. В. Швецова. "Вплив глобальних загроз на формування тенденцій розвитку міжнародної торгівлі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-41-47.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто стан та тенденції розвитку міжнародної торгівлі в контексті сучасних глобальних викликів та загроз.Дане дослідження розглядає фактори, що впливають на зовнішню торгівлю, зокрема в контексті посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів, що відбуваються у світовій економіці. Динаміка обсягів світової торгівлі товарами та послугами відбиває результати економічних наслідків, спричинених кризою у поєднанні з пандемією COVID – 19. Аналізуючи подальші тенденції розвитку міжнародної торгівлі, автори дійшли висновку, що в більшості розвинених країн під впливом глобальних загроз існує реальний політичний сентимент до економічного суверенітету. Збільшення ризиків впровадження обмежувальної політики торгівлі підштовхне компанії до часткової релокалізації виробничої та комерційної діяльності й наданню переваги національним і регіональним ланцюжкам постачань.
36
СЕМЕНЕЦЬ-ОРЛОВА, Інна. "ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ТОРГІВЛІ ОЗБРОЄННЯМ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 60, № 1 (24 лютого 2022): 47–56. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2021-1(60)-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У запропонованій статті виявлено, що останнім часом відзначилось посилення попиту на озброєння та військову техніку (ОВТ). через посилення напруженості у міжнародних відносинах та зосередження значною кількістю держав зусиль на здобуванні значно більшої ролі у світоустрої. Досліджено, що посилення конкуренції на ринку ОВТ, готовність окремих держав до зміцнення військової могутності за будь-яких обставин та неузгодженість систем експортного контролю, які існують у різних державах, призвели до активізації діяльності не доброчесних експортерів озброєння. Метою статті є аналіз сучасних правових засад, які визначають діяльність експортерів озброєння та військової техніки (ОВТ). Методологія. У статті визначено, що збільшилась кількість операцій з продажу озброєння, які створюють підґрунтя для збройних конфліктів. З’ясовано, що у зв’язку з цим, міжнародна спільнота зосередила зусилля на посиленні контролю за переміщенням ОВТ. Доведено, що прозора та зрозуміла політика держави у сфері торгівлі ОВТ має бути віднесена до одного з найбільш важливих факторів успішної участі держави у міжнародних відносинах. Наукова новизна. Наголошено на тому, що держави-експортери ОВТ повинні докласти зусиль щодо узгодження національного законодавства з міжнародними договорами, які визначають правила діяльності суб’єктів комерційних відносин на ринку зброї. Висновки. Констатовано, що активізація боротьби між державами за більшу геополітичну роль у багатополярному світі та посилення нестабільності у світі об’єктивно створюють умови для збільшення масштабів торгівлі озброєнням та військовою технікою. Досліджено, що загроза виникнення конфліктів з використанням високотехнологічного ОВТ, наслідки яких важко спрогнозувати, змушує міжнародну спільноту вживати заходи щодо посилення контролю за переміщенням озброєння та недопущення розповсюдження зброї масового знищення. Доведено, що оптимізація правових засад державної політики у сфері торгівлі зброєю сприятиме зміцненню національної безпеки України, підвищить фінансово-економічну ефективність оборонно-промислового комплексу та створить сприятливі умови для зміцнення партнерських відносин між нашою державою та провідними державами світу.
37
Пашко, П. В., та А. В. Ємець. "Щодо деяких підходів до здійснення аналізу стану із запровадженням нововведень у митній справі з позиції забезпечення митної безпеки держави". Митна безпека, № 1(2) (11 січня 2019): 145–57. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.145-157.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено стан із запровадженням у державі концепцій Рамкових стандартів безпеки та полегшення міжнародної торгівлі Всесвітньої митної організації та Угоди про спрощення процедур торгівлі на стан митної безпеки держави. Визначено основні напрями аналізу впливу нововведень у Митній справі на стан національної безпеки держави. Окреслено сучасний стан та перспективи імплементації положень вищезазначених міжнародних документів в Україні.
38
Федоришина, Л. М. "Дослідження тенденцій розвитку міжнародної інтернет-торгівлі та міжнародного поштового обміну". Митна безпека, № 1(2) (11 січня 2019): 218–32. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.218-232.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Аналіз тенденцій розвитку міжнародної інтернет-торгівлі та міжнародного поштового обміну у їхньому взаємозв’язку. Методика дослідження. Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених за досліджуваною проблемою. У процесі роботи були використані загальнонаукові методи та прийоми: монографічний – для вивчення літературних джерел з теми дослідження; формальної логіки – для аналізу, узагальнення і систематизації матеріалу; табличний та графічний – для наочного відображення проаналізованих даних; абстрактно-логічний – під час обґрунтування теоретичних положень і формулювання висновків. Результати. Проаналізовано динаміку показників розвитку електронної торгівлі України у 2014–2017 рр. і встановлено, що вони характеризуються вищими темпами зростання, ніж показники обсягу роздрібної торгівлі; зростає кількість транскордонних операцій; лідерами поставок товарів в України є AliExpress, eBay та Amazon. Узагальнено умови виконання замовлень зарубіжними торговцями. Виявлено, що найбільша частка обсягом реалізованих міжнародних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку припадає на м. Київ, Львівську, Одеську, Київську та Харківську області, що пояснюється наявністю саме у цих регіонах місць міжнародного поштового обміну (проведення митних формальностей стосовно міжнародних поштових відправлень) та розміщенням центральних сортувальних станцій (проведення митних формальностей стосовно міжнародних експрес-відправлень). Узагальнено місця міжнародного поштового обміну та центральні сортувальні станції в регіональному розрізі. Проаналізовано структуру поштового обміну. Встановлено, що упродовж 2014–2016 рр. зростає кількість оформлених митницями ДФС міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро без сплати до державного бюджету митних платежів. Наукова новизна. Дістало подальшого розвитку дослідження особливостей і наслідків переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Обґрунтовано потребу у розробці дієвого механізму аналізу ризиків, що актуалізуються під час здійснення міжнародної електронної торгівлі. Практична значущість. Окремі положення наукового дослідження можуть бути використані в навчальному процесі та щодо написання наукових робіт.
39
Міценко, Н. Г., Б. І. Кабаці та А. О. Федоренко. "ЗАЛЕЖНІСТЬ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ВІД ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ: ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІНИ ІНДИКАТОРІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 12–21. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-02.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто актуальні проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України в контексті її впли-ву на економіку країни. Метою статті є обґрунтування тенденцій зміни залежності економіки України від зовнішньої торгівлі шляхом вивчення економічних показників-індикаторів. Враховуючи чинники, які обумовлюють розвиток зовнішньої торгівлі України на сучасному етапі, обґрунтовано необхідність дослідження залежності економіки України від розвитку зовнішньої торгівлі. Доведено, що зовнішня торгівля України повинна реагувати на детермінанти, пов’язані з процесами глобалізації (лібералізація світової торгівлі, підвищення ролі нетарифних обмежень та прихованого протекціонізму, зміщення акцентів в її просторовому розвитку, регіоналізація), а також враховувати тенденції розвитку світової торгівлі. Масштаби зовнішньої торгівлі України за 2013-2019 роки охарактеризовано обсягами експорту, імпорту та зовнішньоторговельного оборо-ту. Досліджено показники залежності економіки України від зовнішньої торгівлі (частка зовнішньоторго-вельного обороту у ВВП, залежність економіки країни від експорту (експортна квота), залежність економіки країни від імпорту (імпортна квота), коефіцієнт покриття імпорту експортом). Виявлені загрози економічній безпеці країни як внаслідок зовнішньоторговельної відкритості економіки країни, так і внаслідок її імпортоза-лежності. У ході дослідження Індексу сприяння міжнародній торгівлі виявлено погіршення інтегральної оцінки здатності України сприяти руху товарних потоків на світовому ринку. Визначені пріоритети державної політики, які сприятимуть оптимізації зовнішньої торгівлі. Подальші дослідження повинні спрямовуватися на вивчення товарної та географічної структури експортних та імпортних потоків товарів і послуг. Важливим є визначення детермінантів впливу на зовнішньоторговельний оборот країни в розрізі стимуляторів та дести-муляторів, а також побудова кореляційно-регресійних моделей розвитку показників зовнішньої торгівлі України.
40
Дорофеєва, Л. М. "Міжнародна антикорупційна практика митних адміністрацій". Митна безпека, № 1(2) (11 січня 2019): 57–65. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.57-65.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено актуальні питання протидії проявам корупції в середовищі митних службовців. Проаналізовано міжнародні джерела та вітчизняне нормативноправове забезпечення антикорупційної політики митних адміністрацій. Автором акцентовано увагу на тому, що у зв’язку із обранням Україною курсу на євроінтеграцію, наша країна прийняла на себе цілком об’єктивні зобов’язання в цій сфері. Зокрема, в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС до основних принципів для посилення відносин між Сторонами поряд з верховенством права та належним урядуванням віднесено боротьбу з корупцією. Відтак, серед проблем, у вирішенні яких відбувається співробітництво, поряд з незаконним переміщенням через кордон нелегальних мігрантів, торгівлею людьми і вогнепальною зброєю, незаконним обігом наркотиків та контрабандою розглядається корупція як у приватному, так і в державному секторі. Наголошується, що саме явище корупції та проблеми боротьби з нею носять транснаціональний характер, а це вимагає об’єднання зусиль не лише численних національних спеціалізованих організацій, а й глобальних міжнародних інституцій, які проводять відповідну роботу в цій сфері. І хоча боротьба з корупцією в кожній країні ведеться через національні механізми кримінально-правового впливу, міжнародні інституції формують загальні стандарти протидії цьому явищу, надають рекомендації правового, економічного, організаційного характеру та сприяють реалізації міжнародної співпраці у цій сфері.
41
Борисова, І. А. "Окремі аспекти міжнародно-правового регулювання зміни клімату в контексті міжнародної торгівлі". Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, № 4 (7) (2011): 110–15.
Знайти повний текст джерела
42
Іванов, Є. І. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 9–14. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність, принципи побудови, переваги та недоліки ключових показників, які використовуються для оцінки рівня диверсифікації зовнішньої торгівлі: індексу концентрації Герфіндаля-Гіршмана, індексу ентропії Тейла та індексу Джині. На основі порівняльного аналізу визначено ступінь придатності вказаних показників для оцінювання динамічних зрушень у структурі торгівлі і проведення міжнародних порівнянь рівня диверсифікації товаропотоків. Наведено методику оцінювання екстенсивного й інтенсивного вимірів диверсифікаційних процесів шляхом розкладання індексу Тейла на міжгруповий та внутрігруповий компоненти. Окреслено концепцію U-кривої, що ілюструє взаємозв’язок між рівнем диверсифікації експорту й економічного розвитку країни. Виявлено обмеження у точності оцінки диверсифікаційних зрушень, що пов’язані із сучасними системами класифікації товарів та послуг у міжнародній торгівлі.
43
Kolodiichuk, Volodymyr. "ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 23 (29 вересня 2020): 143–52. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-03-143-152.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено структуру експортно-імпортних операцій агропромислових підприємств Львівської області та дано оцінку її ефективності. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі АПК Львівської області формується за рахунок сировинної структури експорту, яка надаючи підприємствам ситуативні вигоди у можливості швидкого одержання валютних коштів, загалом не відповідає державним інтересам. Переважну більшість найменувань агропромислової продукції область імпортує, незважаючи на сприятливий ресурсний потенціал для її виробництва. Для області пріоритетними напрямками міжнародної підтримки є обмін досвідом та залучення інвестиційних ресурсів у сферу виробництва, переробки та зберігання аграрної продукції. Серед експортних пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК є торгівля продукцією переробних підприємств, експорт органічних товарів та використання транзитного потенціалу області.
44
Кривов’язюк І.В. "СТАГНАЦІЯ БІРЖОВОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ УКРАЇНИ: ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВИ ЗРОСТАННЯ?" Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 176–83. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Луцький національний технічний університет
В статті на основі результатів порівняльного аналізу динамізму розвитку ринку цінних паперів України та його ключової складової – біржового ринку, уточнено тенденції та визначено напрями її подальшого розвитку. Підкреслено роль біржового ринку цінних паперів у розвитку економіки країни з позицій його впливу на різні сфери діяльності та функціонального призначення. За результатами критичного аналізу наукових праць економістів і фінансистів сучасності у сфері вивчення проблем функціонування фондових ринків країн уточнено коло питань, які заслуговують першочергової уваги з позицій виявлення проблемного характеру їх розвитку та активізації біржової діяльності. Розкрито причини низьхідної динаміки та стагнації розвитку ринку цінних паперів України з позиції міжнародної онлайн-платформи Trading Economics в період 2010-2020 рр. Визначено тенденції зміни обсягів біржової торгівлі на ринку цінних паперів України порівняно з динамікою ВВП шляхом розрахунку часткового показника впливовості на його динаміку в період 2015-2020 рр. Наведені порівняльні дані обсягів біржової та позабіржової торгівлі на ринку цінних паперів України виявили тенденцію зміни акцентів торгівлі з позабіржового ринку на організовані ринки цінних паперів. Встановлено, що сучасний біржовий ринок цінних паперів України тяжіє до поліцентричної моделі, основу якої становлять ФБ “Перспектива” та ФБ “ПФТС”, на які у досліджуваному періоді припадає 91,94-99,67% біржового обороту, що вказує на процеси консолідації торгівлі цінними паперами на такому ринку. Аналіз ситуації на біржовому ринку цінних паперів України в період поширення COVID-19 (січень-вересень 2020 р.) виявив, що у досліджуваному періоді порівняно з аналогічним періодом 2019 р. обсяги торгівлі зросли на 3,14%, і це вказує на відсутність впливу пандемії на динаміку розгортання біржової торгівлі фондовими цінностями. Разом з тим, причиною таких змін можна вважати й значне попереднє падіння вітчизняного біржового ринку та його поступове відновлення, яке мало б швидші темпи зростання, якби не вплив поширення COVID-19. Також слід відзначити низьку активність біржовиків на первинному ринку цінних паперів, та відносно високу на вторинному ринку, де предметом торгів найчастіше виступали ОВДП, а торгівля була поширена на спотовому ринку. Вихід зі стану стагнації є можливим за умов, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку буде дотримуватись Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, світовий фінансовий ринок буде позбавлений потрясінь, аналогічних лютого-березня 2020 р., матиме місце консолідований розвиток фінансово-інвестиційного, організаційно-правового та соціально значимого забезпечення біржової діяльності країни.
45
Калюта, А. Б. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УМОВАХ ТРАНСКОРДОННОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 33–38. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).7.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню керівних принципів діяльності митних адміністрацій в умовах транскордонної електронної комерції: підвищенню компетентності митних адміністрацій, включаючи ліквідацію цифрової нерівності, шляхом технічної допомоги, навчання й освіти, інтегруванню досвіду різних зацікавлених сторін у царині електронної комерції. Проаналізовано норми міжнародних договорів і конвенцій щодо електронної комерції. У статті висвітлюється проблема появи нових торгових схем, що тягнуть за собою вирішення таких питань, як ріст транзакцій між комерційною організацією й споживачами, взаємини між споживачами, підвищення ролі споживачів в індивідуальних транзакціях тощо. У статті наголошуєтьсяна важливості ролі митних адміністрацій у здійсненні транскордонної електронної комерції та принципах їх діяльності у нових умовах. У статті розглядається цифрове перетворення економіки як одного з ключових факторів у світі торгівлі. Методи збору доходів, які нині використовуються, не досить ефективні для динаміки та тенденцій потоків електронної торгівлі. Транскордонна електронна торгівля характеризується, крім іншого, такими особливостями, як: онлайн-ініціація, транскордонна транзакція/постачання, матеріальні товари призначені для споживання (комерційні та некомерційні). Тому є потреба у належному вимірі потоків транскордонної електронної торгівлі. Важливість ролі митних адміністрацій у цьому разі є надзвичайно важливою, оскільки потрібно приймати необхідні рішення з повною обізнаністю, проводити оцінки ризиків, аналізувати статистику торгівлі та доходів, вимірювати показники ефективності та обмінюватись інформацією.
46
Купалова, Г. І., Т. М. Артюх та А. В. Бодяковська. "СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 40–48. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена оцінці стану електронної комерції на світовому та національному рівні за 2019-2020 роки, що відповідає періоду введення карантину, пов’язаному з пандемією COVID-19. Проведено комплексне дослідження основних факторів, що визначають розвиток стратегії електронної торгівлі в умовах невизначеності та ризиків в різних країнах світу, розроблено комплекс рекомендацій для суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу, а також на рівні державного та технічного регулювання щодо перспективного розвитку онлайн торгівлі та електронної комерції в умовах пандемії COVID-19. Представлено аналіз результатів опитування споживачів, підприємців, що здійснюють онлайн- та офлайн-торгівлю, щодо змін у структурі споживання товарів та послуг, обсягів товарообігу за різними формами торгівлі, зокрема онлайн- та офлайн-торгівлі, структури ринку, каналів просування та проблем з доставкою товарів, а також складений прогноз розвитку електронної комерції в умовах пандемії COVID-19 як на міжнародному, так і на національному рівні. Зроблено аналіз споживчих переваг щодо здійснення онлайн-покупок за різними ознаками товарів та послуг, визначено перелік товарів, що становлять основну частку покупок онлайн-торгівлі, встановлено значущість застосування видів соціальних мереж, інтернет-телефонії та телеконференцій, а також стрімінгу відео і фільмів. Показано вплив карантинних умов пандемії COVID-19 на сферу електронної комерції, визначено тенденції змін в різних сферах діяльності. Надано аналіз найбільш актуальним міжнародним трендам, що віддзеркалюють специфіку пандемічного впливу COVID-19 на зміну динаміки онлайн-продажів, суттєвим фундаментальним зрушенням в структурі глобального попиту онлайн-покупок, розвитку цифрових інструментів комунікації і дистанційного споживання товарів і послуг. Запропоновано інноваційні форми розвитку ринку електронної комерції у сфері онлайн- та офлайн-торгівлі з метою збільшення обсягів продаж у різних сегментах споживчого ринку. Акумульовані найбільш важливі і екстрені заходи в напрямку розвитку електронної комерції, запропоновані бізнесу, національним урядам, міжнародним та національним організаціям у відповідь на виклики пандемії COVID-19.
47
Батракова, Тетяна, Анастасія Бондаренко та Марія Міхайлуца. "ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ НА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 335–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-71.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження впливу пандемії COVID-19 на міжнародну торгівлю, обсяги світового ВВП та зростання загального боргу країн світу. Вивчено аналітичні роботи різних авторів, в яких визначено поточний стан захворюваності і смертності в результаті пандемії та динаміка фінансово-економічних показників країн світу, зміна яких відбулась в результаті прийняття обмежувальних заходів урядами країн світу. Наведено статистичні дані щодо динаміки торгівельних оборотів світу, обсягів світового ВВП та динаміки світового боргу за останній фінансовий рік у порівнянні з аналогічними періодами попереднього року. Висвітлено аргументи, що підтверджують взаємозв’язок між карантинними обмеженнями та падінням світової торгівлі і коливанням світового ВВП. Зазначено одну з причин зростання світового боргу та можливі наслідки для фінансово-економічної ситуації в світі.
48
Олійник, Оксана Вікторівна, та Валентина Віталіївна Ксендзук. "Державна зовнішньоторговельна політика як об’єкт дослідження в наукових працях українських та закордонних дослідників". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 123–30. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-123-130.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження пов’язана зі зростанням публікаційної активності в сфері зовнішньоторговельної політики та ґрунтується на здійсненні аналізу таких публікацій у найбільшій у світі реферативній базі даних Scopus. Метою є характеристика напрямів дослідження в сфері державного управління зовнішньоторговельною діяльністю, що реалізується на основі використання методу бібліометричного аналізу наукових досліджень у міжнародній наукометричній базі Scopus. Здійснення аналізу дозволило окреслити предметно-об’єктну сферу зовнішньоторговельної політики в різні періоди протягом 1974–2020 рр. Позитивна тенденція зростання кількості публікацій у базі Scopus за досліджуваною тематикою підтверджується тим фактом, що дослідження в сфері публічного управління активізувалися в 80-х роках ХХ ст. В цілому за досліджуваний період найбільше статей опубліковано за такими галузями, як: економіка, економетрика, фінанси, соціальні науки, що становить майже половину наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельної політики. Дослідження в 1974–1979 рр. присвячені розкриттю проблем зовнішньої торгівлі та формуванню напрямів зовнішньої політики країн світу в сфері наук про навколишнє середовище та наук про землю і планети. Натомість сучасні наукові пошуки (2016–2020 рр.) стосуються таких проблем, як: управління ланцюгами поставок, участь країн в глобальних ланцюгах створення вартості, діджиталізація торгівлі, торговельні війни, що супроводжується ризиками зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано зв’язки між основними ключовими термінами, що зустрічаються в досліджуваній тематиці, та сформовано 6 кластерів (світова торговельна політика; зовнішня торгівля ЄС та США; наслідки зовнішньої торгівлі на соціо-еколого-економічну світову систему; стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі; принципи СОТ та політика країн-учасниць; політика протекціонізму (тарифні та нетарифні методи). Визначено, що завданням публічного сектору є формування ефективних механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю на підставі виявлення проблемних питань у сфері зовнішньої торгівлі та застосування результатів зовнішньої політики країни.
49
Lymar, M. Y. "Економічна складова сучасного трансатлантичного співробітництва". Grani 18, № 10 (29 вересня 2015): 32–37. http://dx.doi.org/10.15421/1715193.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено специфіку сучасних трансатлантичних економічних відносин. Автор розглядає історичні основи їх формування, аналізує інституційну складову, вивчає якісні і кількісні показники, оцінює перспективи партнерства, зокрема створення трансатлантичної зони вільної торгівлі. Економічний чинник відіграє вагому роль у становленні міжнародних відносин. Він являє собою детермінанту в процесі обрання напрямів та шляхів співпраці та є індикатором міцності трансатлантичного співробітництва. Поглиблення інтеграційних процесів на теренах Європи, починаючи з другої половини ХХ століття, та оформлення США як глобального лідера заклали фундамент сучасної трансатлантичної співпраці. Дослідження економічної складової американськоєвропейських відносин надає можливість пошуку найбільш прогресивних підходів до об’єднання європейських держав з метою захисту спільних інтересів, зважаючи на той факт, що Сполучені Штати є не лише сильним союзником, але й гідним конкурентом на міжнародній арені. Основні поставлені та досягнуті завдання наукової розвідки: комплексний аналіз трансатлантичного економічного партнерства; визначення взаємозв’язку економік США та ЄС; огляд показників взаємного товарообміну обох потуг; оцінка перспективи створення трансатлантичної зони вільної торгівлі.
50
Вавдіюк, Н. С., та Н. І. Корецька. "РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ В УКРАЇНІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (30 грудня 2020): 302–10. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено участь регіонів в загальній структурі зовнішньої торгівлі, Так, проаналізовано зміни обсягів зовнішньої торгівлі за регіонами України по експорту та імпорту товарів у період 2018–2019 років, представлено загальний обсяг сальдо зовнішньої торгівлі за регіонами України у 2019 році.