Увійти

Готові списки джерел за темами / Томосинтез, рак молочної залози / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Томосинтез, рак молочної залози"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Томосинтез, рак молочної залози.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-30 статей у журналах для дослідження на тему "Томосинтез, рак молочної залози".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Hlovatska, K. D. "Метастатичний тричі негативний рак молочної залози: глухий кут чи перманентний стимул наукового пошуку в клінічній онкології? (Наукове есе)". Practical oncology 4, № 3-4 (4 лютого 2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.22141/2663-3272.4.3-4.2021.250855.

Повний текст джерела

Анотація:

Рак молочної залози залишається одним із найпоширеніших у світі злоякісних новоутворень у жінок як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються. Згідно з даними Globocan у 2020 році, кількість випадків захворювання на рак молочної залози становить 11,7 % від усіх випадків діагностування онкозахворювань. В Україні найвищий показник захворюваності (27,6 %) та смертності (25,5 %) від раку молочної залози серед жінок припадає на вік 30–54 роки, тобто на найбільш соціально активний період життя. Метастатичний рак молочної залози є узагальненим терміном для широкої групи захворювань зі спільним механізмом виникнення, але з вираженим різноманіттям у гістології, біології та клінічній картині. Сучасне лікування гормонпозитивного раку та HER2/neu-позитивного субтипу призводить до тривалого контролю над хворобою та значного покращення показників безрецидивної та загальної виживаності. Проте 10–15 % становить тричі негативний субтип, що традиційно характеризується агресивним перебігом, несприятливим прогнозом та дефіцитом мішеней для таргетної терапії. Отже, актуальним питанням лишається пошук нових мішеней, які можливо оцінити, та їх практичне застосування у лікуванні раку молочної залози.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Pogorila, T. Yu, S. M. Pashchenko та M. S. Shchurov. "ВИКОРИСТАННЯ АНТИГЕНУ Кі-67 В ДІАГНОСТИЦІ БАЗАЛЬНОПОДІБНОГО РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 23–27. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10389.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Серед усіх молекулярно-генетичних типів раку молочної залози на частку базальноподібних пухлин припадає 10–24 %. Базальноподібний рак молочної залози характеризується агресивним перебігом. Важливе місце серед факторів прогнозу посідає маркер проліферації Ki-67. Мета дослідження – визначити рівень експресії антигену Кі-67 у пацієнтів з базальноподібними раком молочної залози в умовах великого промислового регіону південного сходу України. Методи дослідження. У 150 хворих з базальноподібною формою раку молочної залози та 40 пацієнтів з іншими молекулярно-генетичними типами раку молочної залози було визначено рівень експресії (за B. Risberg та ін.) антигену Кі-67. Експресію маркера проліферації визначали імуногістохімічним методом. Результати й обговорення. Проаналізовано результати імуногістохімічних досліджень хворих на базальноподібний рак молочної залози, зокрема за ступенем експресії маркера проліферації Кі-67 залежно від місця проживання. Встановлено тенденцію до збільшення експресії цього маркера при оцінюванні хворих, які проживають у різних районах м. Запоріжжя (від екологічно сприятливих до районів, близьких до великих промислових об’єктів). Маркер проліферації Кі-67 визначався у всіх 150 пацієнтів з різним рівнем експресії. У хворих (40 осіб) з іншими молекулярно-генетичними типами раку молочної залози експресію Кі-67 виявлено у 24 (60,0 %) випадках; у 16 (40,0 %) спостереженнях вона не визначалась; високий рівень експресії встановлено у 2,5 % хворих цієї групи. Висновки. Встановлено особливості перебігу базальноподібного раку молочної залози від наявності Ki-67. Частота його виникнення зростає на 41–44 % у хворих, які проживають у районах м. Запоріжжя, близьких до промислових майданчиків. У них спостерігають збільшення експресії маркера проліферації Ki-67 на 45 %. Пацієнти з низьким рівнем експресії Кі-67 (0–15 %) живуть удвічі довше порівняно з хворими на базальноподібний рак молочної залози з високим рівнем (>50 %) експресії цього маркера. У пацієнтів з низьким рівнем експресії Кі-67 (за класифікацією Risberg) загальна виживаність сягає 25 місяців і більше. Метастазування у хворих на базальноподібний рак молочної залози залежить від рівня експресії маркера проліферації. При рівні експресії Кі-67 51–100 % метастазування виявлено в 56,80 %. Частота рецидивів у пацієнтів з базальноподібним раком молочної залози пов’язана з рівнем експресії маркера проліферації. У хворих, в яких експресія Кі-67 досягла 26–50 і 51–100 %, вона становила 7,40 та 22,22 % відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Гандзюк, Н. М., та Н. О. Теренда. "ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ І ПРОГНОЗНІ ОЦІНКИ СМЕРТНОСТІ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ОНКОГІНЕКОЛОГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ В УКРАЇНІ Й ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (22 вересня 2021): 13–17. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12374.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: вивчити тенденцію захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень жіночих репродуктивних органів до 2023 р. Матеріали і методи. Проаналізовано дані Національного канцер-реєстру України за 2010–2020 рр. Використано бібліосемантичний, епідеміологічний, аналітичний методи дослідження. Результати. У статті наведено дані щодо захворюваності та смертності від онкогінекологічних патологій репродуктивних органів – молочної залози, шийки матки та тіла матки за 2010–2020 рр. У результаті досліджень показано, що до 2023 р. в Україні може відбутися зростання захворюваності на рак жіночих репродуктивних органів, зокрема, на рак молочної залози з 60,3 до 69,4 на 100 тис. жіночого населення, рак тіла матки з 29,4 до 40,4 на 100 тис. жіночого населення і рак шийки матки з 16,2 до 20,1 на 100 тис. жіночого населення. Смертність від раку молочної залози в Україні до 2023 р. в Україні може збільшитися на 17,5 % порівняно із 2020 р., у Тернопільській області – зменшитися на 7,7 % (25,4 на 100 тис. жіночого населення), що практично не зміниться порівняно з 2010 р. – 24,9 на 100 тис. жіночого населення. Смертність від раку тіла матки може зрости до 12,3 % в Україні та в Тернопільській області на 6,3 % відповідно, від раку шийки матки збільшитися на 14,7 % в Україні та зменшитися на 11,1 % в Тернопільській області. Висновки. Серед жінок репродуктивного віку в Україні та в Тернопільській області до 2023 р. відслідковується тенденція до зростання захворюваності та смертності на рак молочної залози, рак тіла матки та рак шийки матки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Vatseba, T. S., L. K. Sokolova, V. V. Pushkarev, O. I. Kovzun, B. B. Guda, V. M. Pushkarev та M. D. Tronko. "Активація протеїнкінази Akt у мононуклеарах периферичної крові. Зв’язок із рівнями інсуліну та інсуліноподібного чинника росту в крові хворих на рак і діабет". Endokrynologia 24, № 3 (20 вересня 2019): 228–32. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.228.

Повний текст джерела

Анотація:

Сигнальний каскад PI3K/Akt/mTOR/p70S6K відіграє важливу роль у патогенезі раку та діабету. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у розвитку діабету, діабетичного атеросклерозу, формуванні резистентності тканин організму до інсуліну, а також в імунній відповіді на рак і підтримці пухлини. Метою дослідження було визначення активації Akt кіназою mTORC2 у мононуклеарах периферичної крові (РВМС) пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та раком. Матеріал і методи. Вивчали такі групи: 1 — контрольна, 2 — хворі на рак молочної залози, 3 — хворі на рак матки, 4 — хворі на рак кишечника, 5 — хворі на рак підшлункової залози. Кількість фосфо-Akt (р-S473), інсуліну й інсуліноподібного чинника росту 1 (IGF‑1) визначали з вико-ристанням імуноферментних наборів. Результати. Рівні інсуліну й IGF‑1 у крові хворих на рак молочної залози й ендометрія були вищими за контрольний і в пацієнтів із раком кишечника та підшлункової залози. Зміна вмісту активованої Akt у PMBC у цілому відповідала концентрації інсуліну та IGF‑1 у крові. Відмінності між пухлинами молочної залози й ендометрія та пухлинами підшлункової залози і шлунка за вмістом IGF‑1/інсуліну в крові й активацією Akt у PMBC можна пояснити наявністю гормонального тла (естрогени), характерного для перших двох типів раку.Висновки. Хронічні захворювання, такі як діабет 2-го типу та рак, можуть впливати на сигнальні механізми в клітинах крові. Стан фосфорилювання Akt у PMBC може вказувати на активність mTORC1 і його субстратів, що є важливим для оцінки патологічного процесу й ефективності лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Pavlushenko, M. V., R. V. Liubota, R. I. Vereshchako, O. S. Zotov, M. F. Anikusko та I. I. Liubota. "Значення локорегіонарної терапії у хворих на тричі негативний рак грудної залози (огляд літератури)". Practical oncology 5, № 1 (10 травня 2022): 23–31. http://dx.doi.org/10.22141/2663-3272.5.1.2022.76.

Повний текст джерела

Анотація:

Тричі негативний рак молочної залози (ТНРМЗ) — це гетерогенне захворювання, що характеризується відсутністю терапевтичних мішеней, зумовлюючи обмеження можливостей лікувального впливу, та супроводжується вищою частотою виникнення місцевого рецидиву та віддалених метастазів, а отже, і гіршим прогнозом перебігу порівняно із іншими молекулярними підтипами раку молочної залози (РМЗ). Незважаючи на клініко-патогенетичну відмінність тричі негативних пухлин, чітко окреслених рекомендацій з приводу хірургічної тактики та доцільності застосування ад’ювантної променевої терапії на сьогодні не існує. Хірургічне втручання є основним методом, який забезпечує локорегіонарний контроль РМЗ. Проте в низці випадків тільки даний тип лікування не гарантує необхідного місцевого контролю захворювання, що потребує призначення ад’ювантної променевої терапії з метою зменшення частоти розвитку рецидиву. Лікування ТНРМЗ — це підґрунтя постійних наукових пошуків. Беручи до уваги неоднорідність систематизованих результатів, наведених у роботі, дана дискусія створює субстрат для проведення подальших досліджень з метою з’ясування, яка група пацієнтів може отримати найбільшу терапевтичну ефективність від променевої терапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Хомуленко, Тамара, Ірина Кислова та Ніна Лесніченко. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТІЛЕСНОГО Я ЖІНОК, ХВОРИХ НА РАК РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 63 (2020): 107–16. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.63.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема дослідження тілесного Я в онкохворих, зокрема жінок із раком репродуктивних органів. Мета дослідження – виявити відмінності та кореляційні зв’язки показників тілесного Я у жінок із онкологічними захворюваннями репродуктивної системи. Вибірка і методи дослідження. Вибірку досліджуваних склали 30 осіб жіночої статі, а саме: 10 жінок, хворих на рак молочної залози (шифр за МКХ-10 - С50), 10 жінок, які страждають на рак шийки матки (шифр за МКХ-10 - С53), 10 жінок хворих на рак яєчників (шифр за МКХ-10 - С56) на початкових стадіях захворювання. Всі обстежені пацієнтки проходили стаціонарне та амбулаторне лікування в Державній Установі «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», м. Харків. Психодіагностичний інструментарій склали: семантичний диференціал Ч. Осгуда для дослідження ставлення до власного тіла, методика діагностики тілесного локусу контролю (Т.Б. Хомуленко і співавтори) та методика незакінчених речень «Вербалізація тілесного Я» (Т.Б. Хомуленко і В.О. Крамченкова). Результати. Визначено, що прийняття власного тіла та каузальність у перебігу фізичних процесів вищі у онкохворих жінок на рак молочної залози, ніж у хворих жінок на рак шийки матки. У досліджуваних жінок з різними формами раку репродуктивної системи є відмінності у деяких ознаках здатності до вербалізації тілесного Я. Встановлено зв'язки між інтегративністю та ставленням до себе, між позитивним та адекватним ставлення до свого тіла та усвідомленістю значущості тілесних процесів, які проходять у тілі, між інтернальним тілесним локусом та усвідомленістю значення тілесних процесів, які проходять у тілі. Висновки та перспективи. Виявлені відмінності та зв’язки у розвитку особливостей тілесного Я в онкохворих жінок мають евристичний потенціал для розробки специфічної програми психологічного супроводу процесу їх одужання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Skrypnikova, O. S., та T. P. Yurochko. "РАННЯ ДІАГНОСТИКА ТА СКРИНІНГ ЯК ОСНОВНІ СКЛАДОВІ СТРАТЕГІЇ ПРОТИДІЇ ОНКОЛОГІЧНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (17 жовтня 2019): 23–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10476.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: проаналізувати сучасні показники захворюваності та смертності від онкологічних захворювань, роль ранньої діагностики та скринінгу у зниженні показників високої смертності від раку та підходи до скринінгу онкопатологій у світі та Україні. Матеріали і методи. У дослідженні використовувались бібліосемантичний, структурно-логічний та порівняльний аналізи, а також аналітичний метод. Результати дослідження та обговорення. Захворюваність та смертність від онкологічних захворювань зростають дуже швидко в усьому світі. Причини високої захворюваності - складні, але відображають як старіння, так і приріст населення, а також зміни поширеності та розподілу основних факторів ризику онкологічних захворювань, деякі з яких пов'язані із соціально-економічним розвитком. Проблема високої смертності від онкологічних захворювань дуже гостра для всіх країн світу, включаючи економічно розвинені. Від 30% до 60% пацієнтів померли від раку через пізнє діагностування онкопатології. Аналіз показав, що стратегії боротьби з раком у Великобританії, Франції, Польщі та Сполучених Штатах Америки засновані на Резолюції Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо профілактики та контролю онкологічних захворювань (2005) і включають профілактику, діагностику та скринінг. Завдяки впровадженню скринінгових програм в рутинну медичну практику країн ЄС та Споглучених Штатів, вдалося знизити рівень смертності від раку. В Україні є три обов’язкові скринінг-тести на рак молочної залози, шийки матки та передміхурової залози. Однак програми скринінгу на ці види раку наразі малоефективні. Насправді, рання діагностика раку все ще випливає з самообстеження та усвідомлення змін у власному здоров’ї потенційного пацієнта, що призводить до пізньої діагностики та важкого перебігу захворювання. Висновки. Згідно з дослідженнями, опублікованими ВООЗ, реєструються мільйони смертей від різних видів раку щорічно у всьому світі. Однак було доведено, що рання діагностика, скринінг та раціональне лікування раку можуть знизити рівні захворюваності та смертності. Досвід країн Західної Європи та США показує, що систематична робота з ранньої діагностики та скринінгу дозволяє зменшити захворюваність та смертність на рак. В Україні існують обов'язкові скринінгові тести на рак молочної залози, шийки матки та передміхурової залози, але вони все ще є несистематичними та, як наслідок, неефективними.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Vatseba, T. S., L. K. Sokolova, V. V. Pushkarev, O. I. Kovzun, B. B. Guda, V. M. Pushkarev та M. D. Tronko. "Активация конечных протеинкиназ инсулинового сигнального каскада в мононуклеарных клетках периферической крови пациентов с диабетом и различными типами рака". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 302–10. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.302.

Повний текст джерела

Анотація:

Сигнальний шлях Akt/mTOR/p70S6K1 відіграє важливу роль у патогенезі раку та діабету. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у патогенезі діабету, діабетичного атеросклерозу, формуванні резистентності до інсуліну, а також імунної відповіді на рак та підтримці пухлини. Метою дослідження було вивчення активації Akt/mTOR/p70S6K1 у мононуклеарних клітинах периферичної крові (РВМС) пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (T2D) і раком. Результати. Рівень інсуліну в крові діабетичних пацієнтів із раком молочної залози та ендометрія був значно вищим порівняно з контролем, але не відрізнявся від контролю в крові діабетичних пацієнтів із коло- ректальним раком і раком підшлункової залози. Найвищий рівень інсуліну спостерігався в крові пацієнтів із T2D. Майже таку ж картину спостерігали відносно концентрації IGF‑1 у крові. Фосфорилювання S473 в Akt кіназою mTORC2 було вищим від контрольних значень у РВМС пацієнтів із діабетом і раком молочної залози та ендометрія. Рівень фосфорилювання Akt у PBMC у пацієнтів із діабетом і колоректальним раком та раком підшлункової залози був нижчим від такого в контрольних клітинах, що відповідає концентраціям інсуліну та IGF‑1 у крові. Активації Akt mTORC2 у PBMC пацієнтів із діабетом не спостерігалося. У PBMC пацієнтів із раком і діабетом не відбувалося активації mTORC1, але спостерігали значну його активацію в клітинах пацієнтів із T2D. Імовірно, активацію Akt mTORC2 не пов’язано з активацією mTORC1 у клітинах пацієнтів із T2D. Зниження активності mTORC1 відбувалося в клітинах хворих на діабет з усіма досліджуваними типами раку. Можна припустити, що пов’язаний із діабетом сигналінг PI3K/Akt у PBMC, імовірно, інтерферує з механізмами передачі сигналів, пов’язаних із раком. Відзначено відмінності в онкологічних пацієнтів із T2D і раком молочної залози/ендометрія та раком підшлункової залози/кишечника з оглядуна вміст IGF/інсуліну в крові й активацію Akt у PMBC, що можна пояснити специфічним гормональним тлом перших двох типів раку. Висновок. Обговорюється гіпотеза щодо реципрокного фосфорилювання Akt комплексами PDK1 і mTORC2 по T308 і S473 відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Lykholat, T. Y., S. V. Antoniuk та V. І. Probachay. "Особливості рецепторної відповіді чинників зростання пухлини у хворих на рак молочної залози". Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine 3, № 1 (30 березня 2012): 38–43. http://dx.doi.org/10.15421/021206.

Повний текст джерела

Анотація:

Characteristics of the receptor response of tumour growth factors in women with breast cancer varying according to the women’s age were investigated. The differences between the receptor profiles of the primary tumour and of the metastatic breast tissue have been found. The tumours characterised by a combination of antigen Ki-67 expression and hyperexpression of proliferative growth proto-oncogene Her-2/Neu are particularly aggressive. In case of such combination the hyperresistance to treatment is determined.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Анікіна, І. І. "Досвід надання психотерапевтичної допомоги жінкам, хворим на рак молочної залози, після мастектомії". Архів психіатрії 24, № 1 (92) (2018): 49–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Теренда, Н. О., та Н. М. Гандзюк. "РЕТРОСПЕКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОНКОГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ У 2015–2019 РОКАХ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (2 червня 2021): 11–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12134.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: вивчити захворюваність, смертність та фактори ризику розвитку онкогінекологічної патології за 2015–2019 рр. Матеріали і методи. Проаналізовано дані Національного канцер-реєстру України за 2015–2019 рр. Використано бібліосемантичний, епідеміологічний, аналітичний методи дослідження. Результати. У статті наведено дані щодо захворюваності, смертності та факторів ризику поширеності онкогінекологічних патологій репродуктивних органів – молочної залози, шийки та тіла матки. За період 2015–2019 рр. відзначено зростання захворюваності на рак молочної залози – з 70,0 до 77,5 на 100 тис. жіночого населення. Серед факторів ризику виникнення онкогінекологічних патологій виділяють вік (30–54 роки, 55–74 роки), раннє менархе, безпліддя та відсутність пологів, приймання оральних контрацептивів або замісної гормональної терапії, нерегулярні статеві відносини, жіноча самотність; наявність супутньої патології (цукровий діабет, гіпертензія, надлишкова маса тіла або ожиріння), генетична схильність; поведінкові ризики (низька фізична активність, вживання алкоголю, тютюнокуріння як активне, так і пасивне). Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність удосконалення системи раннього виявлення та профілактики онкогінекологічної патології. Існує потреба в створенні програмних заходів щодо раннього виявлення передпухлинних захворювань, своєчасного та якісного надання медичної допомоги хворим цієї категорії, а також сприянні загострення уваги самих жінок на проблемі раку та спонукати їх більш відповідально ставитись до власного здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

I.O., Chernychenko, Balenko N.V., Lytvychenko O.M., Babii V.F., Glavachek D.O., and Kondratenko O.Ye. "Incidence of breast cancer and role of environmental persistent organochlorine pollutants (analysis of literary data)." Environment & Health, no. 2 (91) (June 2019): 53–59. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2019.02.053.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

I.O., Chernychenko, Balenko N.V., Lytvychenko O.M., Babii V.F., Glavachek D.O., and Kondratenko O.Ye. "The incidence of breast cancer and the role of environmental chemical pollutants (analysis of literature data)." Environment & Health, no. 3 (92) (September 2019): 52–60. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2019.03.052.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Chekhun, V. F., N. Yu Lukianova, T. V. Borikun, N. A. Bezdenezhnykh, I. V. Shepelenko, V. M. Bazas, and A. N. Klyusov. "The Clinical Significance of Tumor MIR-122, -155, -182, and -200b Expression in Patients with Breast Cancer." Nauka ta innovacii 13, no. 5 (September 30, 2017): 67–74. http://dx.doi.org/10.15407/scin13.05.067.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Строчка, Олена, Лідія Маковозова, Тетяна Павленко та Юрій Спиця. "ДИФЕРЕНЦІЙНО-ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАТОЛОГІЇ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ПРИ УЛЬТРАЗВУКОВОМУ ОБСТЕЖЕННІ". ГРААЛЬ НАУКИ, 2 жовтня 2021, 380–84. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.09.2021.71.

Повний текст джерела

Анотація:

Рак молочної залози є найбільш поширеним видом раку: в 2020 році було зареєстровано понад 2,2 мільйона випадків цього захворювання. Протягом свого життя на рак молочної залози буде хворіти приблизно кожна дванадцята жінка. Рак молочної залози є головною причиною смерті жінок від онкологічних захворювань. Тому нами була поставлена мета: виявити диференційно-діагностичні особливості патології молочних залоз при ультразвуковому обстеженні у жінок. Після обстеження виявлені ознаки патології, такі як: доброякісні дисплазії молочних залоз, фіброаденоми, фібросклероз молочної залози, одиничні або множинні кісти у структурі молочної залози, мастодинія та рак молочної залози. У роботі була проаналізована морфологічна картина біоптатів молочної залози, після проведення пункціонної біопсії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Heryak, S. M., та V. M. Khinochik. "ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ДИСГОРМОНАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У ЖІНОК ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ". Медсестринство, № 2 (5 лютого 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2017.2.8499.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз методик скринінгу раку молочної залози показує, що смертність серед жінок груп ризику, які взяли участь у профілактичній програмі лікування дифузних захворювань молочної залози, на 30–50 % нижче, ніж у групах, де профілактика раку молочної залози не проводилась. У контексті сказаного визначальну роль при підозрі/виявленні злоякісних захворювань молочної залози серед жінок слід відвести регулярним медичним оглядам, зокрема цільовому та профілактичному. Завдяки цьому Рівненщина займає одне з останніх місць в Україні за кількістю хворих на рак молочної залози. Отже, немає сумнівів, що своєчасна рання діагностика, адекватне лікування і профілактика дисгормональної патології молочної залози сприяє зниженню захворюваності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Андріїв, А. В., та Т. І. Терен. "АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ РЕАБІЛІТОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ «ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ. ЕРГОТЕРАПІЯ» НА КАФЕДРІ ОНКОЛОГІЇ В РУСЛІ ОБОВЯЗКОВОГО ЕТАПУ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ЗЛОЯКІСНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ." Art of Medicine, 5 січня 2020, 145–48. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.4.12.145.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У представленій статті розглядається реабілітація в онкологічній практиці, що характеризується комплексом медичних, психологічних професійних і юридичних заходів з відновлення автономності, працездатності та здоров'я пацієнтів з обмеженими фізичними можливостями після проведення спеціального радикального чи паліативного лікування при злоякісних пухлинах молочної залози. Захворюваність жінок на рак молочної залози зростає і займає перше місце серед жіночих онкозахворювань. Підхід до комплексного лікування даної патології, згідно міжнародних стандартів, входять рекомендації та консультації мультидисциплінарної команди, в котру входять лікар фізичної реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт. Незважаючи на розвиток сучасної медицини, хірургічних методів лікування, післяопераційні ускладнення посідають близько 20%. Повернення до повноцінної праці людей, які повністю або ж значною мірою втратили працездатність через хворобу чи травму, пов'язано з чималою економією коштів, що відшкодовує держава на соціальне забезпечення. Завданнями реабілітації в роботі з хворими після комплексного лікування на рак молочної залози є дотримання етапів фізичної та психологічної реабілітації. Основним акцентом для студентів є розуміння основних задач обох складових реабілітації. Спеціальне лікування, яке включає хірургічне, променеве втручання, хіміотерапію або їх комбінацію, як правило, призводить до ускладнень та необхідності фізичного відновлення організму. Щоб їх усунути, застосовують спеціальні комплекси лікувальної фізкультури. Сучасна підготовка фізичних терапевтів та ерготерапевтів вимагає переходу від інформаційно-пояснювального навчання до такого, яке забезпечить вільну пошукову діяльність студента та опанування практичних навичок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

"СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ". Oncology 23 (16 липня 2021). http://dx.doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-23-1-2021-g.9320.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

СОКУР, І. В. "ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТИНГЕНТУ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ОБЛІКУ 5 РОКІВ І БІЛЬШЕ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (13 березня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2014.4.3516.

Повний текст джерела

Анотація:

<p><strong>Мета</strong>: вивчити структуру хворих на рак молочної залози (РМЗ) з терміном виживання понад п’ять років.</p><p><strong>Матеріали і методи</strong>. Проведений аналіз хворих Херсонської області на РМЗ, які перебувають на обліку 5 років і більше.</p><p><strong>Результати</strong>. Хворі на РМЗ, які живуть 5 років і більше, мають переважно (92,7%) І та ІІ стадію захворювання на момент встановлення діагнозу. За морфологічною будовою в структурі хворих на РМЗ переважають (89,5%) залозисті раки. 76,1% хворих на РМЗ, які живуть 5 років і більше, отримали комбіноване та комплексне лікування. Аналіз повікової структури захворюваності на РМЗ показав наявність двох піків захворюванності: у віці 45–49 років (18,5%) та 55–69 років (32,3%).</p><p><strong>Висновки</strong>. Висока виживаність хворих з І-ІІ стадіями захворювання підкреслює важливість ранньої діагностики раку. З метою виявлення РМЗ на ранніх стадіях жінкам віком 45–69 років необхідне проведення щорічного мамографічного скринінгу. Більшу виживаність хворих на РМЗ забезпечує комплексне і комбіноване лікування.</p><p>КЛЮЧОВІ СЛОВА: <strong>рак молочної залози, виживаність.</strong></p>

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Мотузюк, І. М., О. І. Сидорчук, Є. В. Костюченко, Н. В. Ковтун та А. О. Ляшенко. "ДОСВІД ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СПАДКОВИЙ BRCA1/2-АСОЦІЙОВАНИЙ РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ". Oncology 21, № 1 (2019). http://dx.doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-1-2019-g.7511.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Мотузюк, І. М., О. І. Сидорчук, Є. В. Костюченко, Н. В. Ковтун та А. О. Ляшенко. "ДОСВІД ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СПАДКОВИЙ BRCA1/2-АСОЦІЙОВАНИЙ РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ". Oncology 21, № 1 (2019). http://dx.doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-3-2019-g.7511.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

"ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОГО ЕТАПУ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА HER2-neu-ПОЗИТИВНИЙ РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ". Oncology 22, № 1 (2020). http://dx.doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-22-1-2020-g.8568.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Бурлака, А. П., О. І. Сидорчук, І. М. Мотузюк, С. В. Вірко, В. А. Чернобай та І. І. Ганусевич. "Показники редокс-стану крові у хворих на рак молочної залози: потенційні маркери прогнозу перебігу захворювання". Clinical Oncology 35, № 3 (2019). http://dx.doi.org/10.32471/clinicaloncology.2663-466x.40.23055.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Бурлака, А. П., А. В. Вовк, І. М. Мотузюк, О. І. Сидорчук, С. М. Лукін та С. В. Вірко. "ПОКАЗНИКИ РЕДОКС-СТАНУ МАМАРНОЇ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ — ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ПУХЛИННОГО МІКРООТОЧЕННЯ У ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ". Oncology 21, № 2 (2019). http://dx.doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-2-2019-g.7181.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Несіна, І. П., Т. В. Задворний, С. В. Неспрядько, О. М. Клюсов та Л. Г. Бучинська. "ВМІСТ АДИПОНЕКТИНУ І ЛЕПТИНУ У СИРОВАТЦІ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ І ЕНДОМЕТРІЯ З ОЖИРІННЯМ". Oncology 21, № 3 (2019). http://dx.doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-3-2019-g.7712.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Бурлака, А. П., І. М. Мотузюк, О. І. Сидорчук та С. В. Вірко. "АКТИВНІСТЬ І ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦИТОХРОМУ Р450 У ПУХЛИНАХ ТА МАМАРНІЙ ЖИРОВІЙ ТКАНИНІ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ". Oncology 21, № 4 (2 березня 2020). http://dx.doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-4-2019-g.8345.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Лялькін, С. А., Н. О. Верьовкіна та Л. А. Сивак. "Ефективність другої лінії паліативної хіміотерапії у хворих на метастатичний тричі негативний рак молочної залози: результати рандомізованого дослідження". Ukrainian Medical Journal 136, № 2 (2 квітня 2020). http://dx.doi.org/10.32471/umj.1680-3051.136.174043.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

"ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТОНІКИ КОЛАГЕНОВИХ СТРУКТУР У ПУХЛИНАХ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ З РІЗНИМИ ПРОЯВАМИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СТРОМАЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ". Oncology 23, № 4 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-23-4-2021-g.9994.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Вацеба, Т. С., та Л. К. Соколова. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ОНКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ У ХВОРИХ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ." Art of Medicine, 5 січня 2020, 44–49. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.4.12.44.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Метою дослідження було вивчити механізми формування онкологічного ризику у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу шляхом визначення залежності вмісту фосфорильованого PRAS40 (фосфо-PRAS40) від рівнів інсуліну та IGF-1. Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнтів, які розділені на групи: І – здорові (n = 14); ІІ – хворі з ЦД 2 типу (n = 28); ІІІ – хворі з раком без ЦД (n=34); IV – з поєднанням раку і ЦД. До ІІІ і IV груп залучені хворі з раком молочної залози (МЗ), ендометрію (ЕМ) і підшлункової залози (ПШЗ). Імуноферментним методом в мононуклеарах периферичної крові (МНПК) визначали рівні інсуліну, IGF-1 та фосфо-PRAS40, використовуючи діагностичні набори Insulin ELISA EIA-2935, IGF-1 600 ELISA EIA-4140 (DRG, Німеччина) та ELISA КНО0421 (Іnvitrogen, США). Компенсацію ЦД оцінювали за рівнем HbA1c. Аналіз даних проводили за допомогою програми Statistica 12.0 (StatSoft Inc., США). Результати. Ожиріння та достовірна гіперінсулінемія виявлені у пацієнтів II групи з ЦД 2 типу і в хворих ІІІ і IV груп із раком МЗ та ЕМ (Р < 0,05). Підвищений рівень IGF-1 виявлений у хворих IІ і ІІІ груп (Р < 0,05), а також у жінок IV групи з раком МЗ та ЕМ (Р < 0,05). Рівень фосфо-PRAS40 був підвищений у хворих ІІ групи і в жінок ІІІ групи з раком МЗ та ЕМ (Р < 0,05), а в пацієнтів IV групи – знижений (P < 0,05). Декомпенсований ЦД мали 53,4% пацієнтів ІІ групи і 75,0% хворих IV групи. Висновки. Ожиріння, гіперінсулінемія та підвищений рівень IGF-1 є факторами активації сигнального шляху PI3K/Akt/mTOR у хворих із цукровим діабетом 2 типу. Вміст фосфо-PRAS40 відображає активацію PI3K/Akt/mTOR і може свідчити про схильність жінок з діабетом до раку молочної залози та ендометрію. Рак ПШЗ із тривалістю діабету до 3-х років, не асоційований з ожирінням та гіперінсулінемією, може бути проявом вторинного діабету типу T3cDM, зумовленого онкологічним процесом в залозі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Mulyk, Kateryna, Aleksander Skaliy, Larysa Ruban, Liana Duhina, Tetiana Skaliy, and Witold Kowalski. "FORMATION OF THE CULTURE OF PREVENTION OF BREAST CANCER THROUGH SELF-OBSERVATION AND SELF-EXAMINATION." International scientific journal "Internauka", no. 13(113) (2017). http://dx.doi.org/10.25313/2520-2057-2021-13-7540.

Повний текст джерела

Анотація:

The article is devoted to breast cancer, a common cancer among women around the world. The level of awareness of applicants and employees of the Kharkov State Academy of Physical Culture regarding risk factors and clinical features of breast cancer, as well as self-examination procedures was analyzed. It has been proven that the formation of a culture of prevention of breast cancer through self-observation and self-examination of young Ukrainian women can save human lives, since raising public awareness and gaining practical knowledge will certainly change the fate of many people.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!