Статті в журналах: "Токсиканти"

1

Haponenko, Ya Yu, N. Ya Letniak та M. M. Korda. "НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ ГЕПАТОТОКСИЧНИЙ ЕФЕКТ ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (1 лютого 2020): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10824.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Завдяки унікальним властивостям наночастинки оксиду цинку широко використовують у промисловості та медицині. Однак при повсякденному зростанні темпів застосування наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Здатність наночастинок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками. Мета дослідження – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату. Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14-ти днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Для проведення експерименту тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна (інтактні щури); 2-га – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку; 3-тя – щури, уражені гербіцидом гліфосатом; 4-та – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку разом із гліфосатом. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці крові визначали активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, вміст загального протеїну та сечовини. Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку достовірно підвищувалася лише активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до виражених змін усіх досліджуваних показників. Максимальні їх зміни зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки та гліфосат. У цьому випадку активність амінотрансфераз і лужної фосфатази змінювалася достовірно порівняно з аналогічними показниками у групі щурів, яким вводили тільки гербіцид. Висновок. Наночастинки оксиду цинку здатні посилювати гепатотоксичний ефект гліфосату.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Voloschynska, S. S. "Біоіндикація стану забруднення довкілля важкими металами (на прикладі автомагістралі «Київ – Варшава»)". Biosystems Diversity 16, № 2 (21 квітня 2008): 24–28. http://dx.doi.org/10.15421/010841.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано стан забруднення токсикантами природного середовища уздовж автомагістралі «Київ – Варшава». Висвітлено особливості розподілу Pb у ґрунтовому покриві та накопичення цього елемента рослинністю за вегетативними органами. Подана динаміка розподілу токсиканта у сільськогосподарських культурах, які вирощуються на території досліджень. Проведено порівняльний аналіз вмісту пігментів у листкових пластинках рослин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Дмухальська, Є. Б., та М. М. Корда. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ І СТАН МЕМБРАН ЗА ДІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ТА ГЛІФОСАТУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 22–29. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12729.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Важкі метали – група ксенобіотиків, які мають найбільшу стійкість у навколишньому середовищі, та політропні токсини для людства. В основі дії важких металів лежить блокування функціонально активних груп структурних протеїнів, протеїнів-ензимів, найбільше значення має блокування сульфгідрильних (тіольних, SH) груп. За дії важких металів більшість протеїнів втрачає свої фізико-хімічні та біологічні властивості, що призводить до порушення протеїнового й іншого обміну речовин. Мета дослідження – вивчити вплив Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (в формі гербіциду раундапу) та коригувальну дію цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину на зміни показників ендогенної інтоксикації і стан мембран у щурів різного віку. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях 3 вікових періодів (статевонезрілих, статевозрілих і старих), яким внутрішньошлунково впродовж 30 днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (в формі раундапу). З метою корекції на 21-й день через 6 год після введення токсикантів упродовж 10 днів вводили пептид (цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцин). У сироватці крові уражених та коригованих щурів визначали активність аланінамінотрансферази (АлАТ, КФ 2.6.1.2), аспартатамінотрансферази (АсАТ, КФ 2.6.1.1) та вміст молекул середньої маси (MСM). Результати й обговорення. Як показали наші дослідження, введення Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату призводило до зміни показників білкового обміну в тварин різного віку. Ці токсиканти збільшували вміст МСМ та активність амінотрансфераз у плазмі крові уражених щурів. За дії Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату та їх поєднання cпостерігали підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові тварин. Найбільш виражене зростання активності цих ензимів відзначали у щурів 3-місячного віку. Таким чином, активність ензиму АлАТ була вищою на 164 % при ураженні Купруму сульфатом, на 184 % – Плюмбуму ацетатом, на 276 % – гліфосатом, на 428 % – за їх комбінованого ураження порівняно з контролем (інтактні тварини). Активність ензиму АсАТ змінювалася так само, як і активність АлАТ. Вона зросла у 2,6; 2,7; 2,1 раза у сироватці крові 3-, 6- та 24-місячних тварин із комбінованим ураженням (р<0,05) відповідно. Висновки. За 30-денної токсичної дії Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (в формі раундапу) в дозі 1/20 LD50 пригнічуються функції печінки. Підвищення вмісту МСМ та активності амінотрансфераз (АлАТ, АсАТ) у сироватці крові вказує на синдром токсичного гепатиту. Введення пептиду (цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину) як коригувального чинника щурам різного віку з токсичним ураженням печінки знижує ензимну активність амінотрансфераз та вміст молекул середньої маси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Караванович, Х. Б., та Н. І. Глібовицька. "Здатність деревних видів акумулювати важкі метали в умовах нафтозабруднених ґрунтів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 83–87. http://dx.doi.org/10.36930/40300114.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено особливості акумуляції хімічних елементів деревними рослинами в умовах впливу Битків-Бабчинського нафтового родовища. Рентгенофлуоресцентним методом встановлено концентрацію алюмінію, цинку, титану, феруму, стронцію, нікелю, купруму, арсену, брому, рубідію, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у сухій масі листкових пластинок клена гостролистого, бука лісового, ліщини звичайної, берези повислої, липи серцелистої та осики, що зростають у забрудненому нафтопродуктами довкіллі. За допомогою програм CorelDRAW та ImageJ розраховано частку некротизованої тканини асиміляційних органів деревних рослин в умовах впливу родовища. Встановлено прямо пропорційну залежність між ураженням листкових пластинок дерев некрозами та накопиченням хімічних елементів рослинами. Зафіксовано відсутність арсену, брому, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у листках клена, бука, липи. Виявлено зростання вмісту хімічних елементів у асиміляційних органах дослідних дерев у такому ряді: Mo → Pb → Pd → Ag → Br → As → V → Ni → Rb → Cu → Sr → Ti → Zn → Fe → Al. Частка некротизації листків в умовах Битків-Бабчинського нафтового родовища зростає у ряді дослідних рослин: бук → клен → липа → осика → береза → ліщина. Максимальною акумулятивною здатністю хімічних елементів володіє ліщина, мінімальною – бук та клен. Враховуючи значні кумулятивні ресурси ліщини, доцільно використовувати вид як фіторемедіант забрудненого хімічними елементами довкілля. Клен та бук належать до рослин-елімінаторів, які вибірково та в невеликих кількостях поглинають токсиканти з довкілля, що зумовлено наявністю у цих видів потужних протекторних механізмів. Береза, липа та осика відзначаються цінними біоіндикаторними характеристиками та їх можна використовувати для оцінювання екологічного напруження середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Haponenko, Ya Yu, N. Ya Letniak та M. M. Korda. "НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ ВИКЛИКАНИЙ ГЕРБІЦИДОМ ГЛІФОСАТОМ ОКСИДАТИВНИЙ ТА НІТРООКСИДАТИВНИЙ СТРЕС". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (17 серпня 2020): 77–82. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11314.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток нанотехнологій сприяє появі нових ультрависокодисперсних форм речовин – наноматеріалів, які широко використовують у наукових дослідженнях, промисловості та медицині. Характерна для наночастинок здатність посилювати транспорт хімічних речовин і лікарських засобів у клітини і через бар’єри організму робить актуальним питання про можливість потенціювання токсичної дії хімічних контамінантів при їх сумісному надходженні в організм. Мета – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на здатність гербіциду гліфосату викликати оксидативний та нітрооксидативний стрес у сироватці крові й печінці експериментальних щурів. Матеріал і методи. Досліди виконані на щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14 днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок ZnO у дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці й печінці визначали сумарну активність NO-синтази, каталази, супероксиддисмутази, вміст NOх, ТБК-активних продуктів, окисномодифікованих білків, відновленого глутатіону, церулоплазміну і загальну антиоксидну активність сироватки. Результати. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку більшість показників зазнавали негативних змін. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до більш вираженого зсуву всіх досліджуваних показників. Проте максимальні зміни показників зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки оксиду цинку та гліфосат. У цьому випадку показники вмісту ТБК-активних продуктів, NOx, окисно-модифікованих білків й активності NO-синтази і супероксиддисмутази в сироватці крові та гомогенаті печінки щурів достовірно погіршувалися, порівняно з аналогічними показниками у групі тварин, яким вводили тільки гербіцид. Висновок. Наночастинки оксиду цинку посилюють здатність гербіциду гліфосату викликати оксидативний і нітрооксидативний стрес у сироватці крові й печінці експериментальних щурів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Янкевич, М. И., В. В. Хадеева та В. П. Мурыгина. "БИОРЕМЕДИАЦИЯ ПОЧВ: ВЧЕРА, СЕГОДНЯ, ЗАВТРА". Биосфера 7, № 2 (29 червня 2015): 199. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v7i2.59.

Повний текст джерела

Анотація:

Процессы самовосстановления и самоочищения природы уже не справляются с поступающими в нее загрязняющими веществами, которые из атмосферы и водной среды переходят в почву и аккумулируются в ней. Соответственно растет востребованность технологий очистки почв. Их выбор определяется не только тем, что требующие очистки территории отличаются друг от друга по количеству загрязнений, почвенным и климатическим условиям, но и целями и задачами очистки, то есть планируемому использованию очищенной территории. Преимущества биоремедиационных технологий связаны с возможностями живых систем, особенно микроорганизмов, метаболизировать большое число различных органических веществ, с мягкостью воздействия на очищаемую среду, не приводящую к существенным изменениям основных почвенных показателей, и с относительно низкой стоимостью работ. К недостаткам биоремедиации почв относится низкая скорость биодеградации токсикантов и необходимость проведения тщательного предварительного обследования загрязненного участка для уточнения режимов биотехнологических работ. В статье приводятся конкретные примеры успешного применения биоремедиации почв, загрязненных нефтепродуктами и химическими токсикантами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Кобиш, А. І., О. М. Чечет, С. В. Шуляк, Ю. А. Омельчун, К. С. Мягка, Т. В. Марченко та Н. В. Лінійчук. "ПРОБЛЕМА ПОШИРЕННЯ ТОКСИКАНТІВ У ТВАРИННИЦТВІ І ДОВКІЛЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 17–25. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Значне розширення масштабів синтезу і застосування у сільському господарстві різних небезпечних хімічних сполук спричинює щоденний небезпечний вплив на організм комах, тварин і, безперечно, людини. Саме тому виникає потреба у контролі за поширенням токсикантів хімічної і біологічної природи у тваринництві і довкіллі. Нами проведено аналіз поширення токсикантів у тваринництві і довкіллі шляхом хіміко-токсикологічного аналізу кормів, посліду, крові, внутрішніх органів, умісту шлунку загиблих від отруєння тварин, а також загиблих бджіл, ґрунту, зеленої маси і продуктів бджільництва. У роботі застосовувалися сучасні методи досліджень. Уміст важких металів визначено методом атомно-абсорбційної спектрометрії, пестицидів – методом газової хроматографії і рідинної хромато-мас-спектрометрії, мікотоксинів – методом високоефективної рідинної хроматографії, імуноферментного аналізу і тонкошарової хроматографії. Ізоніазид досліджено у шлунку собак методом рідинної хроматографії із мас-спектрометричним детектором. Аналіз складу важких металів у біологічному матеріалі загиблих тварин показав, що частіше зустрічаються харчові отруєння їх миш’яком. Окрім того, зареєстровано значну частку отруєнь собак ізоніазидом. Установлено, що продукти бджільництва досить часто контамінуються пестицидами. Досліджено, що кукурудза, порівняно з іншими злаковими, частіше вражається мікроміцетами роду Aspergillus flavus і Fusarium. У кормах найчастіше виявлялися такі мікотоксини, як дезоксиніваленол, Т‑2 токсин і зеараленон, рідше – афлатоксини. Таким чином, токсичне навантаження на екосистему призводить до порушення безпеки харчового ланцюга і зниження ефективності виробництва продукції тваринництва. Контамінація токсикантами кормів, а також медоносних рослин становить загрозу не тільки для сільськогосподарських тварин і корисних комах, але і для споживачів тваринницької продукції. Тому на національному і міжнародному рівнях дуже важливим є здійснення ефективного контролю за виробництвом та імпортом безпечних кормів і харчових продуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Баширова, Р. М., А. С. Григориади, Н. А. Киреева, М. С. Юмагужин, Г. Р. Тимербаева та Л. З. Долотовская. "Влияние загрязнения почвы нефтью на дягиль лекарственный Archangelica officinalis". Аграрная Россия, № 2 (25 квітня 2009): 42–44. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-2-42-44.

Повний текст джерела

Анотація:

Перспективным для внедрения в практику рекультивации почвы от токсикантов является дягиль лекарственный Archangelica officinalis (syn. A. archangelica). Считаем целесообразным проведение работ по скринингу грибов, резистентных к действию токсикантов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Nazar, B. I. "Необхідність удосконалення системи моніторингу токсикантів в Україні". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 82 (7 листопада 2017): 141–44. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8229.

Повний текст джерела

Анотація:

The article presents the main methodological approaches and criteria for the necessity of development and introduction of the State Toxicological Monitoring of Forms in Ukraine, including GMOs, taking into account the requirements for sampling, criteria for determining its periodicity, risk analysis, requirements for testing laboratories.The main components and goals of the complex system of state monitoring of sources of GMOs in feed, feed additives, premixtures for farm animals and poultry are presented. The main methodical approaches and criteria for the development and implementation of the State monitoring of feed in the GMO content in Ukraine are given, taking into account the requirements for the selection of samples, the determination of the frequency of their selection, and the analysis of risks at all stages of the chain «production – consumption».Implementation of toxicological monitoring, including monitoring of sources of GMOs in feeds, will ensure awareness, and in the future ensure the protection of human, animal and natural environment, will create conditions for the safe practical use of GMOs for economic purposes, prevent uncontrolled use of GMO sources feed.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Щукин, Виктор Михайлович, Наталия Евгеньевна Кузьмина, Елена Александровна Блинкова, Алина Андреевна Ерина, Евгения Сергеевна Жигилей та Анна Ивановна Лутцева. "Оценка аккумулятивной способности цветков и листьев липы к элементным токсикантам на урбанизированных территориях методом масс-спектрометрии с индуктивно-связанной плазмой". Химико-фармацевтический журнал 55, № 11 (5 грудня 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2021-55-11-28-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Целью данного исследования является изучение методом масс-спектрометрии с индуктивно связанной плазмой закономерностей накопления элементных токсикантов различными морфологическими частями липы с учетом антропогенного влияния окружающей среды. Для 22 мест сбора морфологических частей липы рассчитаны суммарные показатели химического загрязнения, на основе которых сопряженные почвы отнесены к различным категориям опасности загрязнения. Для каждой категории почвы измерены коэффициенты накопления элементных токсикантов цветками и листьями липы и установлены различия в их аккумулятивной способности к ванадию, хрому, марганцу, кобальту, никелю, меди, цинку, мышьяку, стронцию, молибдену, кадмию, барию и свинцу. Для каждого из элементов рассчитаны коэффициенты корреляции Спирмена между их содержанием в растении и в почве. На основе сравнения величин коэффициентов накопления и коэффициентов корреляции определен источник контаминации элементных токсикантов для листьев и цветков липы.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Салахов, Д. О., ГМ Воскобойников та И. В. Рыжик. "Влияние дизельного топлива на развитие проростков Ulva lactuca L. (Chlorophyta) Баренцева моря, "Наука Юга России"". Science in the South of Russia, № 1 (2020): 55–59. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640200107.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведены эксперименты по влиянию летнего дизельного топлива (ДТ) на развитие проростков Ulva lactuca L. (Chlorophyta) Баренцева моря. Проростки U. lactuca устойчивы к воздействию низких концентраций ДТ в морской воде. При содержании ДТ в морской воде 1 мг/л (20 ПДК) развитие проростков и состояние фотосинтетического аппарата в их клетках аналогичны таковым контрольных экземпляров водорослей в воде без добавления ДТ. При увеличении содержания ДТ в воде скорость повреждения клеток водорослей находится в прямой зависимости от концентрации токсиканта. При содержании в воде ДТ в количестве 100 ПДК на 20 сутки эксперимента отмечается замедление развития проростков, обесцвечивание части клеток и разрушение хлоропластов. При 500 ПДК дизтоплива на 10 день эксперимента гибнет большинство клеток, а при содержании 1000 ПДК токсиканта в воде гибель проростков происходит на 5 день опыта. Предполагается, что устойчивость проростков ульвы к малым концентрациям ДТ определяется активизацией работы антиоксидантной системы в клетках водорослей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Stadnychenko, Agnessa, та Dmytro Vyskushenko. "Вплив купрум сульфату водного середовища на частоту серцебиття перлівницевих (Mollusca, Bivalvia, Unionidae)". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12 (23 листопада 2018): 87–91. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-313-87-91.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто вплив різних концентрацій (0,1, 1, 10 мг/дм3) купрум сульфату водного середовища на частоту серцебиття трьох видів перлівницевих. З’ясовано, що за 0,1 мг/дм3 токсиканту у всіх досліджених молюсків ритм серцевих скорочень прискорюється. Зі збільшенням концентрації купрум сульфату у воді до 1, а потім до 10 мг/дм3 у цих тварин розвивається прогресуюча брадикардія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Khimich, M. S., O. M. Gorobey та V. Z. Salata. "КОНТРОЛЬ ЛІПОФІЛЬНИХ ТОКСИКАНТІВ У МОЛОЦІ З ВИКОРИСТАННЯМ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ЕКСПРЕС–МЕТОДУ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 3(71) (11 жовтня 2016): 186–89. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7143.

Повний текст джерела

Анотація:

In recent years, Ukraine is constantly increasing livestock production. But at the same time, in many modern industries, veterinary and sanitary control of food is on insufficient or non–existent. In this connection the trading network can get dangerous foods for consumers.Today in the world there are numerous number of methods of analysis of food safety (spectrometry, photometry, chromatography, etc.). But in our country, a network of specialized laboratories which would be able to provide high–quality and objective analysis of the food is still very limited.It is also important to remember that the current chemical–analytical methods unfortunately unable to answer the general reaction of the organism to influence the recipient of the object, which is associated with several factors: the test object may contain toxicants with content during the study not predicted poorly understood substances, and importantly, is not considered character combined action of toxicants. That despite these shortcomings and remains an important method of determining the toxicity bioassay.The aim of our research was to establish the feasibility and effectiveness of the rapid microbiological method using ciliates Colpoda steinii to determine the toxicity of skimmed milk.Toxicity studies were carried out in parallel by three methods: bioassay in laboratory animals (white mice) and microbiological using as a test organism ciliates Tetrachimena piriformis and Colpoda steinii.The proposed method of using as a test organism ciliates Colpoda steinii, including the preparation of test culture ciliates Colpoda steinii, sampling investigational product, extracting samples of chemically pure acetone, filtering selected extract dilution leachate solution rod–Lozinski, introducing the filtrate into a test culture ciliates, temperature control resulting mixture at a temperature of +26 ... + 28 °C and determine the toxicity of the investigational product, observing the vital functions of ciliates during incubation.The research found that data on the toxicity of skimmed milk a certain prescribed manner identical data obtained using classical methods.Established that the strong toxicity of skimmed milk in the application of research results ciliates C. steinii get already at 3min. And weak toxicity or netoksychnosti – 1 hour.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Ишкова, Светлана Витальевна, Д. А. Ахматов та Н. М. Троц. "Особенности аккумуляции тяжелых металлов растениями на черноземе южном". Аграрная Россия, № 6 (12 березня 2012): 31–35. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2012-6-31-35.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассмотрены особенности аккумуляции тяжелых металлов растениями, произрастающими на черноземе южном, выявлены закономерности распределения этих токсикантов в надземных (вегетативных и генеративных) и подземных органах растений.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Ишкова, Светлана Витальевна. "Влияние сельскохозяйственного использования земель на распределение тяжелых металлов в агроландшафтах (на примере Самарской области)". Аграрная Россия, № 2 (26 лютого 2014): 34–38. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2014-2-34-38.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассмотрено влияние агроландшафтных условий на распределение тяжелых металлов в почвенном покрове Самарской области, выявлены закономерности распространения этих токсикантов в зависимости от различных условий сельскохозяйственного использования земель.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Патова, Е. Н., И. В. Новаковская, О. В. Зайцева та М. Д. Сивков. "Оценка влияния соединений свинца на морфологические и функциональные показатели зеленой водоросли Scotiellopsis terrestris (Reisigl) Puncocharova & Kalina". Вестник Института биологии Коми НЦ УрО РАН, № 2 (200) (18 липня 2018): 32–36. http://dx.doi.org/10.31140/j.vestnikib.2017.2(200).6.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследовано влияние соли свинца (1, 5 и 10 ПДК) на морфологические и функциональныепоказатели зеленой одноклеточной водоросли Scotiellopsis terrestris (Reisigl) Puncochаrovа & Kalina.Повышенные концентрации свинца в среде вызвали увеличение размеров клеток, изменение их формы и окраски, снижение численности, а также уменьшение содержания хлорофилла в клетках. Показано, что при повышении содержания токсиканта в среде усиливается его поглощение биомассой Scotiellopsis terrestris. Вид рекомендован как тест-объект для оценки загрязнения природных сред солями свинца и других тяжелых металлов, а также в качестве биосорбента.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Карташова, Ольга Владимировна, та Елена Владимировна Мердешев. "Водорастворимые элементы в почвах кострищ в местах рекреационной деятельности Чемальского района Республики Алтай". Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, № 3 (17 липня 2019): 80–85. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2019.3/2329.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной статье показаны результаты проведенного исследования на наличие водорастворимых элементов в почвах кострищ в местах неорганизованного отдыха рекреантов Чемальского района Республики Алтай. В ходе работы выявлена биологическая активность токсикантов и определено их значение для различных факторов окружающей среды.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Alexeevs’ka, І. О., E. V. Golovei, V. M. Shepelenko та N. I. Shtemenko. "Особливості жирнокислотного складу поверхневих ліпідів деяких водних рослин під впливом забруднювачів". Biosystems Diversity 16, № 2 (13 грудня 2007): 3–7. http://dx.doi.org/10.15421/010838.

Повний текст джерела

Анотація:

Показано, що деякі водні рослини можуть бути використані для очищення стічних вод і мають специфічний склад поверхневих ліпідів. Під дією токсикантів спостерігаються зміни складу поверхневих ліпідів, які стосуються процесів елонгації та десатурації окремих компонентів поверхневих ліпідів. Ці зміни специфічні для різних видів рослин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Piriyev, I., G. Babayeva та M. Annagiyeva. "ИЗМЕНЕНИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ РАСТЕНИЙ ТЫКВЫ ПРИ КОМПЛЕКСНОМ ВОЗДЕЙСТВИИ ТОКСИЧЕСКИХ УРОВНЕЙ ХРОМА И ЗАСОЛЕНИЯ". EurasianUnionScientists 2, № 10(79) (20 листопада 2020): 24–27. http://dx.doi.org/10.31618/esu.2413-9335.2020.2.79.1038.

Повний текст джерела

Анотація:

Изучена специфика ответных реакций растений тыквы, подвергнутых одновременному воздействию избытка хрома и натрий хлорида, с учетом морфологических, ростовых изменений в зависимости от длительности воздействия токсикантов. Полученные данные показали, что при совместном воздействии стрессоров наблюдается протекторный эффект среднего засоления при адаптации растений тыквы к избытку хрома.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Штамм, Е. В., Ю. И. Скурлатов, А. В. Рощин, В. О. Швыдкий та Л. В. Семеняк. "Роль водорастворимых форм токсикантов в формировании токсических свойств природных и сточных вод". Химическая физика 38, № 11 (2019): 16–22. http://dx.doi.org/10.1134/s0207401x19110098.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Шишкина, Л. Н., М. В. Козлов, А. Ю. Повх та В. О. Швыдкий. "Роль перекисного окисления липидов в оценке последствий воздействия химических токсикантов на биообъекты". Химическая физика 40, № 9 (2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.31857/s0207401x21090089.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Sokolova, Yulia A. "Characteristics of Toxic Metals in the Yenisei River." Dagestan State Pedagogical University. Journal. Natural and Exact Sciences 12, no. 1 (2018): 94–98. http://dx.doi.org/10.31161/1995-0675-2018-12-1-94-98.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Belchinskaya, Larisa, Olga Tkacheva, and Nikita Popov. "Determination of the adsorption mechanism of formaldehyde – the foreground toxicant of woodworking industry – on acid activated minerals." Актуальные направления научных исследований XXI века: теория и практика 2, no. 2 (March 12, 2014): 364–70. http://dx.doi.org/10.12737/3035.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Забродский, Павел Францевич, Владимир Владимирович Масляков та Михаил Сергеевич Громов. "Влияние полиоксидония на гуморальные и клеточные иммунные реакции у мышей с хронической интоксикацией хлорированными углеводородами". Экспериментальная и клиническая фармакология 82, № 1 (3 лютого 2019): 22–25. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2019-82-1-22-25.

Повний текст джерела

Анотація:

В экспериментах на аутбредных белых мышах установлено, что хроническая интоксикация тетрахлорметаном и трихлорэтиленом (45 сут, ежедневно подкожно 0,03 LD50), снижала гуморальный и клеточный иммунный ответ, активность Th1- и Th2-лимфоцитов в равной степени, увеличивала содержание в крови провоспалительных цитокинов (ФНОα, ИЛ-1β, ИЛ-6), антивоспалительного цитокина ИЛ-10, снижала концентрацию иммунорегуляторного цитокина ИЛ-4. Применение полиоксидония (150 мкг/к, ежедневно 7 сут через 38 сут после первого введения токсиканта) повышало исследованные гуморальные и клеточные иммунные реакции в среднем в 1,4 раза (p < 0,05); однако в целом, исследованные показатели системы иммунитета до контрольных значений не восстанавливались.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Markov, Yu I. "Актуальні аспекти токсикокардіології". EMERGENCY MEDICINE 18, № 2 (19 травня 2022): 25–28. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.2.2022.1469.

Повний текст джерела

Анотація:

В оглядовій статті розглянуті різноманітні аспекти виникнення токсичного ураження серцево-судинної системи, що нерідко трапляється в клінічній практиці. Подібні ситуації спостерігають при поєднанні кількох токсичних чинників (алкоголь, наркотичні речовини тощо), у випадках перевищення терапевтичних доз кардіотропних препаратів, при призначенні хіміотерапії в онкології. Вказані основні патофізіологічні механізми дії токсикантів на серце та напрямки запобігання токсичному ураженню серцево-судинної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Salyha, N. O. "ДЕТОКСИКАЦІЙНІ Й АНТИОКСИДАНТНІ ВЛАСТИВОСТІ АМІНОКИСЛОТ У ЩУРІВ, ІНТОКСИКОВАНИХ НІТРИТОМ НАТРІЮ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (2 грудня 2020): 43–47. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11475.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Зростаюче застосування азотних добрив є основним джерелом надходження нітратів і нітритів у навколишнє середовище. Нітрити в організмі тварин змінюють валентність заліза в гемоглобіні, перетворюючи його в метгемоглобін, який не здатен у легенях сполучатися з Оксигеном і перетворюватися в оксигемоглобін. Відповідно, втрачається основна функція гемоглобіну – зворотно зв’язувати Оксиген та доставляти його до тканин, внаслідок цього розвивається гіпоксія. Нітрати і нітрити є антиспазматичними отрутами. Деструктивний вплив нітратів і нітритів на організм зумовлений ініціацією вільнорадикальних процесів, що призводить до порушення клітинних мембран, зниження активності імунної системи. Мета дослідження – вивчити вплив амінокислот на окремі показники антиоксидантної системи щурів за дії нітриту натрію. Методи дослідження. Дослідження проводили на лабораторних білих щурах-самцях, яким внутрішньочеревно вводили нітрит натрію та додатково глутамінову кислоту і цистеїн. Тваринам згодовували стандартний комбікорм для лабораторних щурів. Їх утримували в клітках за стандартних лабораторних умов з 12-годинним циклом світла/12-годинним циклом темряви. Усі щури мали вільний доступ до стандартної дієти гризунів і води ad libitum. В еритроцитах крові визначали вміст відновленого глутатіону та ряд ензимів антиоксидантного захисту. Результати й обговорення. Встановлено, що застосування нітриту натрію призводило до змін окремих показників системи антиоксидантного захисту. Досліджуваний токсикант викликав зниження вмісту відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази і каталази в еритроцитах крові щурів. У тварин дослідних груп, які після досліджуваного ксенобіотика додатково отримували глутамінову кислоту і цистеїн, спостерігали менш помітні зміни порівняно з контрольною групою щурів. Висновки. Досліджуваний токсикант призводив до зниження вмісту відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази і каталази в еритроцитах крові щурів. Менш помітні зміни було зафіксовано у тварин дослідних груп, які додатково отримували досліджувані амінокислоти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Сутормин, О. С., Е. М. Колосова, Е. В. Немцева, О. В. Искорнева, А. Е. Лисица, В. С. Матвиенко, Е. Н. Есимбекова та В. А. Кратасюк. "ФЕРМЕНТАТИВНОЕ БИОТЕСТИРОВАНИЕ ПОЧВ: СРАВНЕНИЕ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ К ТОКСИКАНТАМ МОНО-, БИ- И ТРИФЕРМЕНТНОЙ СИСТЕМ, "Цитология"". Tsitologiya, № 10 (2018): 826–29. http://dx.doi.org/10.7868/s0041377118100132.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе исследовали возможности использования ферментных систем разной сложности в качестве биотестов для оценки степени загрязнения почв. Для этого определяли чувствительность моно-, би- и триферментной систем к пестицидам и ионам меди в воде и водных экстрактах из почв, различающихся гранулометрическим составом и содержанием гумуса. Системы включали в себя NAD(P)H:FMN-оксидоредуктазу и люциферазу светящихся бактерий, а также лактатдегидрогеназу. Для каждого тестируемого образца получали токсикологический параметр EC, отражающий предел чувствительности тест-системы к загрязнителю. Установлено, что повышение сложности системы (от моно- до триферментной) увеличивает чувствительность биотеста, в некоторых случаях на несколько порядков. Полученные результаты говорят о возможности увеличения чувствительности ферментативных биотестов к токсикантам в почве за счет удлинения цепи сопряжения ферментов. Влияние экстрактов незагрязненных почв разных типов на ферментные системы также различается, что создает возможность конструирования специализированных ферментативных биотестов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Нефедова, С. А., А. А. Коровушкин, И. Ю. Корнеева та И. А. Козеева. "Биоремедиация отходов кожевенного и цементного производств при использовании вермикомпоста". Аграрная Россия, № 2 (26 лютого 2014): 28–33. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2014-2-28-33.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье приведены данные исследований эффективности вермикомпостирования при биоремедиации почв на территории сельскохозяйственных угодий с загрязнением поллютантами от кожевенного и цементного производств. Представлены маркерные экологические биоиндикационные параметры пшеницы, калифорнийского червя, которые достоверно отражают как уровень токсикации почв, так и степень ее очистки при вермикомпостировании; доказательства того, что при загрязнении территории отходами кожевенного производства экономически выгодно проводить биоремедиацию отходов при использовании вермикомпоста.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Marinkin, Marinkin I. O., Shpagina L. A. Shpagina, Kotova O. S. Kotova, Panacheva L. A. Panacheva, Khayatova Z. B. Khayatova, and Evchenko V. V. Evchenko. "Biological markers for the effects of reproductive toxicants in working women." Akusherstvo i ginekologiia 10_2019 (November 6, 2019): 43–50. http://dx.doi.org/10.18565/aig.2019.10.43-50.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Lylyk, M. P., M. V. Golovchak, H. V. Shmihel, and M. M. Bayliak. "Influence of Alpha-Ketoglutarate on Drosophila melanogaster Resistance to Different Toxicants." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 2, no. 4 (August 31, 2017): 180–84. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs02.04.180.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Filonik, I. O., та L. F. Zamorueva. "Вивчення впливу нікелю та хрому на склад ліпідів та активність ліпаз у зерні кукурудзи при проростанні". Biosystems Diversity 17, № 2 (16 липня 2009): 116–21. http://dx.doi.org/10.15421/010956.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено вплив важких металів нікелю та хрому на фізіолого-біохімічні показники ліпідного обміну в зерні кукурудзи гібриду Бліц 160 МВ при проростанні. Виявлено редукцію вмісту загальних ліпідів більшою мірою під впливом вищих концентрацій металів і за їх спільної дії; зростання фракцій стеринів та вільних жирних кислот, але редукцію фракції фосфоліпідів за комплексної дії двох металів; при цьому у зерні під впливом токсикантів зростала активність ліпаз. Знайдені зміни складу ліпідів та активності ліпаз у зерні кукурудзи при проростанні можуть бути використані як маркерні на дію металів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Sazykina, T. G., and I. I. Kryshev. "Chemical toxicants and electrical abnormalities created by ionizing radiation in the environment – impact on biota." "Radiation and Risk" Bulletin of the National Radiation and Epidemiological Registry 29, no. 1 (2020): 90–101. http://dx.doi.org/10.21870/0131-3878-2020-29-1-90-101.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Klymenko, M. O., Yu V. Pylypenko, O. O. Biedunkova, and V. O. Kononchuk. "Respiration of Amatitlania nigrofasciata at the action of toxicants used at different concentrations in model experiments." Studia Biologica 11, no. 1 (2017): 147–60. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.1101.518.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Кудяшева, А. Г., Н. Г. Загорская, О. В. Раскоша та Л. Н. Шишкина. "РЕГУЛЯЦИЯ ОКИСЛИТЕЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ В ОРГАНАХ МЫШЕЙ ПРИ ДЕЙСТВИИ ХИМИЧЕСКИХ И ФИЗИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ В МАЛЫХ ДОЗАХ". Биофизика 66, № 4 (2021): 741–49. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921040141.

Повний текст джерела

Анотація:

Изучено влияние раздельного и совместного действия нитрата свинца в широком диапазоне доз, уранилнитрата и хронического γ-излучения в малой дозе на формирование окислительного стресса в печени мышей линии CBA (самцы) и морфофункциональное состояние щитовидной железы в ранние и отдаленные сроки после окончания воздействий. Выявлен сложный и неоднозначный характер изменений параметров системы регуляции окислительных процессов в печени мышей и морфофизиологические перестройки в щитовидной железе. Масштаб и направленность этих изменений зависели от возраста животных, химической природы токсикантов и их концентрации, времени после окончания воздействий. Анализ литературы и полученные данные позволяют сделать заключение о невозможности прогнозирования последствий обитания млекопитающих в неблагоприятных экологических условиях путем экстраполяции результатов из области больших доз к малым дозам полютантов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Есин, Е. В., Ю. В. Сорокин та К. В. Метальникова. "Биология жилой мальмыSalvelinus malma(Salmonidae) из реки с повышенной природной концентрацией токсикантов и взвеси (восточный вулканический пояс Камчатки)". Вопросы ихтиологии 54, № 1 (2014): 68–77. http://dx.doi.org/10.7868/s0042875213060039.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Фоменко, Светлана Евгеньевна, Наталья Федоровна Кушнерова, Владимир Геннадьевич Спрыгин, Елена Сергеевна Другова та Татьяна Викторовна Момот. "Репарация мембран эритроцитов липидной фракцией из бурой водоросли Sargassum pallidum при интоксикации четыреххлористым углеводородом в эксперименте". Химико-фармацевтический журнал 53, № 11 (25 грудня 2019): 42–47. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2019-53-11-42-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследовано влияние липидной фракции, выделенной из водно-этанольного экстракта таллома бурой водоросли Sargassum pallidum, и коммерческого препарата сравнения «Эссенциале®» на физиологические характеристики эритроцитов крыс и липидный состав эритроцитарных мембран при интоксикации четыреххлористым углеродом (CCl4). Показано, что интоксикация CCl4 (50 % раствор в оливковом масле, подкожно 2 мл/кг в течение 4 дней) сопровождалась изменением всех изученных физиологических и биохимических параметров эритроцитов, при этом в период отмены токсиканта данные показатели к норме не возвратились. Введение крысам внутрижелудочно через зонд липидной фракции из экстракта саргассума в дозе 80 мг общих липидов на кг массы в течение 7 дней после интоксикации CCl4 оказывало мембранопротекторное действие, которое проявлялось в восстановлении размерных характеристик эритроцитов (среднего объема и диаметра), расширении порога их устойчивости к гемолизу, сохранении соотношения липидных компонентов в мембране. Липидная фракция из бурой водоросли S. pallidum не уступала препарату сравнения эссенциале в восстановлении физиологических характеристик эритроцитов и липидной составляющей их мембран в условиях повреждающего воздействия CCl4. Выраженный защитный эффект липидной фракции саргассума в репарации мембран эритроцитов, очевидно, обусловлен сочетанным действием входящих в ее состав «морских» липидов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Kurdil, N. V., та A. V. Ivashchenko. "Современные боевые химические средства несмертельного действия: токсикологические и клинические аспекты". EMERGENCY MEDICINE, № 1.64 (15 березня 2015): 11–19. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79532.

Повний текст джерела

Анотація:

Многообразие взятых на вооружение ядовитых веществ несмертельного действия существенно затрудняет создание эффективных средств противохимической защиты, особенно антидотных препаратов и систем индикации и оповещения. Целью работы было определено изучение токсикологических характеристик наиболее распространенных военных и полицейских средств, особенностей клинической картины острой интоксикации и принципов оказания неотложной медицинской помощи. Выяснено, что специальные милицейские подразделения в Украине располагают различными слезоточивыми и раздражающими средствами: аэрозольными упаковками со слезоточивым газом («Черемуха-10», «Черемуха-110М», «Терен-4» и другие); аэрозольными распылителями с раздражающим составом («Сирень-10»); аэрозольными распылителями («Контроль-М» (10% ос), «Контроль-МК», «Контроль-ММ», «Резеда-10», «Резеда-10М», «Зверобой-10», «Зверобой-10М»). Боевое отравляющее вещество в средстве «Сирень» — хлорбензальмалонодинитрил — лакриматор. Также в распоряжении специальных подразделений милиции имеются баллончики, патроны, гранаты и другие спецсредства с препаратами слезоточивого и раздражающего действия на основе природных капсаициноидов, морфолида пеларгоновой кислоты, ортохлорбензальмалононитрила и вещества алгоген. Основные принципы оказания медицинской помощи основываются на симптоматическом лечении и профилактике поражения. Мероприятия медицинской помощи должны быть направлены на предотвращение дальнейшего действия ядовитого вещества, изъятие частиц токсиканта из слизистых дыхательных путей и конъюнктивы глаз, лечение осложнений со стороны дыхательной и сердечно-сосудистой систем, обусловленных интоксикацией.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Levchenko, O. E., N. V. Kurdil та O. V. Ivashchenko. "Бойові хімічні засоби несмертельної дії: токсикологічні та клінічні аспекти". EMERGENCY MEDICINE, № 7.62 (1 жовтня 2014): 24–34. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.7.62.2014.84066.

Повний текст джерела

Анотація:

Різноманіття прийнятих на озброєння отруйних речовин несмертельної дії істотно ускладнює створення ефективних засобів протихімічного захисту, особливо антидотних препаратів, систем індикації й оповіщення. Метою роботи було обрано вивчення токсикологічних характеристик найбільш поширених військових та поліцейських засобів, особливостей клінічної картини гострої інтоксикації та принципів надання невідкладної медичної допомоги. З’ясовано, що спеціальні міліцейські підрозділи в Україні мають різноманітні сльозогінні та подразнюючі засоби: аерозольні упаковки із сльозогінним газом («Черемуха-10», «Черемуха-110М», «Терен-4» та інші); аерозольні розпилювачі з подразнюючим складом («Сирень-10»); аерозольні розпилювачі («Контроль-М» (10% ОС), «Контроль-МК», «Контроль-ММ», «Резеда-10», «Резеда-10М», «Зверобой-10», «Зверобой-10М»). Бойова отруйна речовина в засобі «Сирень» — хлорбензальмалонодинітрил (CS), теж сльозогінна речовина. Також на озброєнні спеціальних підрозділів міліції є балончики, патрони, гранати та інші спецзасоби з препаратами сльозоточивої та подразнюючої дії на основі природних капсаїциноїдів, морфоліду пеларгонової кислоти, ортохлорбензальмалонодинітрилу (CS) і речовини «Алгоген». Основні принципи надання медичної допомоги полягають переважно в симптоматичному лікуванні. Заходи медичної допомоги повинні бути направлені на запобігання подальшій дії отруйної речовини, вилучення часток токсиканту із слизових дихальних шляхів та кон’юнктиви очей, лікування ускладнень із боку дихальної та серцево-судинної системи, що обумовлені інтоксикацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Щукин, Виктор Михайлович, Евгения Сергеевна Жигилей, Алина Андреевна Ерина, Юлия Николаевна Швецова, Наталия Евгеньевна Кузьмина та Анна Ивановна Лутцева. "Валидация методики определения ртути, свинца, кадмия и мышьяка в лекарственном растительном сырье и лекарственных средствах на его основе методом масс-спектрометрии с индуктивно-связанной плазмой". Химико-фармацевтический журнал 54, № 9 (4 жовтня 2020): 57–64. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-9-57-64.

Повний текст джерела

Анотація:

Описана процедура валидации методики анализа содержания нормируемых элементных токсикантов в лекарственном растительном сырье на масс-спектрометре с индуктивно-связанной плазмой при использовании микроволновой кислотной минерализации. Предлагаемая методика пробоподготовки обеспечивает максимальный переход тяжелых металлов в раствор при неполном разложении органической матрицы с помощью концентрированной азотной кислоты. Для оценки применимости методики были выбраны образцы разных морфологических частей растений: корневища аира, трава череды, плоды можжевельника. На основании полученных экспериментальных данных была проведена оценка линейности, предела количественного определения, правильности, сходимости и внутрилабораторной прецизионности валидируемой методики. На основе определенных коэффициентов извлечения мышьяка, свинца, ртути и кадмия были рассчитаны стандартные отклонения, коэффициенты вариации, доверительные интервалы, систематические погрешности, F-критерии Фишера и t-критерии Стьюдента. Показано, что полученные статистические характеристики удовлетворяют критериям приемлемости валидационных параметров, представленным в отечественной и зарубежной нормативной документации.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Balan, G. M., A. G. Bogomol, O. P. Kravchuk, P. G. Zhminko та A. H. Kudriavtseva. "Комплексна терапія гострих отруєнь сполуками талію (Огляд літератури та дані власних досліджень)". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 89, № 2 (18 листопада 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2020-89-2-40-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. На основі аналізу сучасних літературних даних і власних досліджень обґрунтувати принципи раціональної комплексної терапії хворих з гострими отруєннями сполуками талію (Tl+) на різних етапах інтоксикації. Матеріали та методи. Проведено науковий аналіз даних літератури і власних досліджень та обґрунтовано принципи раціональної комплексної терапії хворих з гострими отруєннями сполуками талію на різних етапах розвитку інтоксикації та визначено алгоритм дії лікаря при підозрі на гостре отруєння Tl+. Результати та висновки. Обґрунтовано принципи комплексної терапії гострих отруєнь Tl+, яка включає антидотну терапію, методи екстракорпорального лікування (плазмаферез, гемосорбцію, гемодіаліз), лікування токсичної енцефалополірадикулоневропатії, нейропатичного больового синдрому та токсичного ураження печінки і нирок при ранньому і відтермінованому встановленні діагнозу. Визначено послідовність появи основних симптомів інтоксикації за низьких і високих доз Tl+, що дозволяє припустити отруєння даним токсикантом. Ключові слова: талій, гострі отруєння, комплексна терапія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Грачева, Наталья В., та Владимир Ф. Желтобрюхов. "Сорбционные свойства меланинов лузги подсолнечника". Химико-фармацевтический журнал 53, № 4 (7 червня 2019): 34–38. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2019-53-4-34-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Изучены сорбционные свойства меланинов лузги подсолнечника по отношению к веществам-маркерам в соответствии с фармакопейной статьей ОФС.1.2.3.0021.15 — метиленовому синему, метиловому оранжевому, желатину и по отношению к йоду. Установлено, что для исследованных образцов сорбционная активность по метиленовому синему составляет (190,9 ± 4,2) мг/г, по метиловому оранжевому — (302,1 ± 1,8) мг/г, по желатину — (114,7 ± 2,8) мг/г, по йоду — (38,4 ± 2,4) %. Сорбционная способность образцов в отношении среднемолекулярных токсикантов превосходит соответствующие показатели сорбентов «Полифепан» и «Полисорб» и сравнима с показателями угля активированного. Для меланинов выявлено высокое сродство к веществам анионного типа. По белок-связывающей активности меланины уступают лишь «Полисорбу», значительно превосходя «Полифепан» и уголь активированный. Значения сорбционной активности в отношении йода находятся в пределах значений, соответствующих «Полифепану», и более чем в 1,5 раза ниже показателей угля активированного. Полученные результаты определяют возможность разработки на основе меланинов энтеросорбентов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Karigina, N. V., and O. V. Popova. "Retrospective analysis of data on the accumulation of toxicants in the body of caspian sturgeons at different stages of development of the oil and gas complex." Environmental Protection in Oil and Gas Complex, no. 1 (2019): 20–26. http://dx.doi.org/10.33285/2411-7013-2019-1(286)-20-26.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Gritsay, Z. V., та A. V. Nalivaichenko. "Вплив викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпро на анатомічні показники стебла однорічного пагона представників роду Аcer". Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 46 (6 червня 2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.15421/441714.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати дослідження впливу хронічного забруднення довкілля ви-кидами Придніпровської ТЕС м. Дніпро на анатомічні показники стебла однорічно-го пагона представників роду Acer. У вивчених об’єктів на техногенно забрудненійділянці встановлено зміни розмірів гістологічних елементів стебла, характер якихмає видові відмінності. У A. pseudoplatanus за дії токсичних викидів ТЕС виявленозбільшення ширини первинної кори стебла й окремих її складових (корку, коленхі-ми, корової паренхіми) та підтримання стабільних розмірів вторинної кори, її гісто-логічних елементів (твердого й м’якого лубу), також деревини, що ми розглядаємояк показники відносної стійкості даного виду в техногенному середовищі. У A. platanoidesза дії токсикантів встановлено збільшення ширини корку, корової паренхімий загальної товщини первинної кори, що може забезпечувати певну толерантністьрослин за несприятливих умов. Разом з тим у A. platanoides у забрудненій зоні вияв-лено зменшення розмірів коленхіми, твердого лубу, м’якого лубу, що в сукупностіможе зменшувати механічну міцність стебла, порушувати пересування розчинів ор-ганічних речовин по системі спеціалізованих провідних тканин, і, таким чином, під-вищувати вразливість рослин даного виду на техногенних територіях. Надано реко-мендації щодо залучення досліджених видів р. Acer до озеленення промислових зон вумовах Степового Придніпров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Terekhova, Svetlana Vladimirovna, Viktor Vladimirovich Yasnetsov та Aleksandr Valer’evich Lebedev. "КЛЕТОЧНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В КОРРЕКЦИИ НАРУШЕНИЙ МЕТАБОЛИЗМА ЭРИТРОЦИТОВ ПРИ ОСТРОМ ТОКСИЧЕСКОМ ПОРАЖЕНИИ ПЕЧЕНИ". V Mire Nauchnykh Otkrytii 9, № 2 (29 травня 2017): 70. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2017-2-70-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель. Установление эффективности использования аллогенных гепатоцитов и мексидола в коррекции нарушений содержания белков и липидов мембран и показателей метаболизма эритроцитов в условиях острого токсического поражения печени.Материалы и методы. Исследования проведены на 65 крысах-самцах Вистар. Острое токсическое поражение печени моделировали путем внутримышечного введения четыреххлористого углерода. Выделение аллогенных гепатоцитов от животных через 5–6 дней после рождения производилась по методике M.N. Berry, D.S. Friend. Мексидол вводили одновременно с токсикантом, пятикратно, через 24 часа, внутрибрюшинно в дозе 50 мг/кг отдельно или вместе с аллогенными гепатоцитами.Результаты. В статье изложены данные о нарушениях содержания белков и липидов мембран и показателей метаболизма эритроцитов у экспериментальных животных в условиях острого токсического поражения печени (ОТПП), вызванного введением четыреххлористого углерода. В работе определена эффективность использования аллогенных гепатоцитов и мексидола в коррекции нарушенных показателей липидного спектра мембран и метаболизма эритроцитов у животных при ОТПП.Заключение. Эффект мексидола при остром токсическом поражении печени обусловлен нормализацией липидного обмена в клеточной мембране и, соответственно, белкового спектра мембран.Область применения результатов. Полученные результаты могут быть использованы при разработке эффективных способов коррекции метаболических нарушений при различных видах патологии печени.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Milyukin, M., M. Skrynnyk, and M. Gorban. "Determination Of Sorptive Parameters For Organic Toxicants Solubilized By Triton X-100 During Their Pre-Concentration By Porous Polymer Sorbents From Water Solutions Thin Layer Chromatography." METHODS AND OBJECTS OF CHEMICAL ANALYSIS 10, no. 4 (2015): 189–94. http://dx.doi.org/10.17721/moca.2015.189-194.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Barabashin, Т. О., I. V. Korablina, L. F. Pavlenko, G. V. Skripnik, A. N. Bogachev, and V. N. Belousov. "Content of toxic substances in the deep-sea and coastal areas of the Black Sea off the Crimean Peninsula in spring — autumn, 2019." Trudy VNIRO 181 (2020): 187–205. http://dx.doi.org/10.36038/2307-3497-2020-181-187-205.

Повний текст джерела

Анотація:

Based on the results of 4 surveys conducted in the Black Sea off the Crimean Peninsula in spring, summer and autumn, 2019, an assessment was made of the water and bottom sediments polluted with petroleum components, PAH, organochlorine pesticides, PCBs, heavy metals, arsenic and caesium 137. In the water column of the deep-seafregion and the western coast of the Crimean Peninsula, hydrocarbon concentrations ranged from <0.015 to 0.39 mg/l. Resins and asphaltenes were found in the surface waters of the eastern Crimea only in summer and autumn, and made up 7.3–40 % of the total oil components. The concentrations of petroleum products in the studied sediments varied from <0.02 to 0.96 g/kg of dry weight. The portion of resins and asphaltenes was in the range of 15–30 %. Total concentrations of individual PAHs in the studied waters varied from 7.04 to 96.01 ng/l, in bottom sediments they ranged from 33 to 366 mcg/kg of dry weight. Benzo(a)pyrene, an indicator for PAHs contamination, made up 0.3–3.4 % in water and 0.5–1.1 % in bottom sediments on the amount of total PAHs. No excess of MPC for naphthalene and benzo(a) pyrene was found in the water. MPC for organochlorine pesticides and PCBs set for the fishery waters (MPCf) were also not exceeded. A single case of 2.2 times exceeded MPCf for iron was recorded in the deep-sea region off the cape Ayu-Dag. In all the seasons, in deep-sea of the Black Sea, an excess of MPCf for manganese was detected, which is not associated with anthropogenic pollution, but with the accumulation of manganese in the hydrosulfuric water layer. Higher concentrations of copper, lead, cadmium, zinc, nickel and arsenic were observed in bottom sediments of the deep-sea stretch between Sevastopol Bay and Cape Meganom. As to the bottom sediments of the shelf, the highest concentrations of chromium, mercury, iron and manganese were found in Feodosiysky Bay, Lake Donuzlav and off Cape Sarych.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Nykyforuk, A. Y., L. S. Fira та P. G. Lykhatskyі. "ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ЗАСОСУВАННЯ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ З ШПИНАТУ ГОРОДНЬОГО ЛИСТЯ ЯК МЕМБРАНОПРОТЕКТОРНОГО ЗАСОБУ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ". Фармацевтичний часопис, № 3 (9 вересня 2019): 74–82. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10407.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Дослідити мембранопротекторні властивості густого екстракту зі шпинату городнього листя за умов токсичного ураження печінки тетрахлорметаном. Матеріали й методи. Експерименти проведені на білих щурах-самцях, яким моделювали токсичний гепатит шляхом ураження печінки тетрахлорметаном. Токсикант вводили в дозі 1,0 мл/кг маси тіла тварин. Густий екстракт зі шпинату використовували у дозі 150 мг/кг маси тіла, препарат порівняння силімарин у дозі 100 мг/кг маси тіла. Евтаназію щурів проводили під тіопенталовим наркозом на 4-ту, 7-у та 10-у добу експерименту з дотриманням усіх правил Конвенції із захисту хребетних тварин. Активність мембранодеструктивних процесів оцінювали за аланін- та аспрататамінотрансферазною, гама-глутамілтранспептидазною активністю та еритроцитарним індексом інтоксикації. Для статистичної обробки даних використовували параметричні (за Стьюдентом) та непараметричні (Вілкоксоном) методи дослідження. Результати й обговорення. Встановлено, що ураження щурів тетрахлорметаном призводить до вірогідного підвищення у сироватці крові активності амінотрансфераз та гамаглутамілтранспептидази у всі терміни дослідження (4,7 та 10 доби від початку експерименту). У печінці щурів спостерігалось прогресуюче зниження активності ензимів, що є наслідком порушення проникності плазматичних мембран гепатоцитів. У крові щурів, уражених тетрахлорметаном, відмічено підвищення відсотку проникнення еритроцитарних мембран. Використаний густий екстракт зі шпинату городнього листя проявив ефективний вплив на досліджувані показники і за ефективністю незначно поступався препарату силімарину. Висновки. Ураження печінки щурів тетрахлорметаном призводить до порушення проникності плазматичних мембран гепатоцитів та еритроцитів, максимальні зміни яких відмічено у кінці дослідження. Співставлення ефективності застосування силімарину та екстракту зі шпинату городнього листя підтверджує мембранопротекторні властивості даного засобу, що робить перспективним подальші дослідження його фармакологічної активності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Yelatontsev, D. O., A. P. Mukhachev та V. I. Suprunchuk. "Сорбент лігноцелюлозний зі шкаралупи волоського горіха". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290124.

Повний текст джерела

Анотація:

Підвищити ефективність сорбційних методів очищення стічних та природних вод можна за рахунок розробки недорогих сорбентів, селективних до відповідних полютантів. З огляду на це, найбільш оптимальною сировиною для отримання дешевих адсорбентів, які не потребують регенерації, варто вважати лігнін-целюлозовмісні сільськогосподарські відходи (наприклад шкаралупа волоського горіха). Очищення стічних вод за допомогою дешевих біосорбентів на основі лігніну і целюлози характеризується ефективністю вилучення токсикантів із розчинів, простою технологією виготовлення сорбентів, використанням стандартного устаткування. Усе це дає змогу істотно знизити загальну вартість очищення води. Тому розроблення нових ефективних і дешевих сорбційних матеріалів на основі лігніну і целюлози, з метою розширення сфер їх застосування та ефективності використання для вилучення металів, радіонуклідів, солей і інших забруднювачів, є актуальним завданням. Обґрунтовано доцільність утилізації багатотоннажних відходів харчової промисловості у виробництві сорбентів для очищення забруднених природних і стічних вод. На основі аналізу фахових та патентних джерел, за період з 1997 по 2018 рр., розглянуто технологічні параметри процесів фосфорилювання під час виробництва сорбентів лігноцелюлозних (СЛЦ) зі шкаралупи волоського горіха. Вивчено вплив температури, концентрації робочих розчинів, тривалості оброблення сировини, відношення тверда фаза: розчин на ефективність процесу отримання сорбційного матеріалу. Запропоновано новий енерго-ресурсозберігаючий спосіб виробництва СЛЦ, який мінімізує обсяг утворення стічних вод і забезпечує отримання сорбенту високої якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Машукова, О. В., та М. И. Силаков. "Сравнительная характеристика воздействия нефтепродуктов на биолюминесценцию черноморских гребневиков-вселенцев Mnemiopsis leidyi A.Agassiz, 1865 и Beroe ovata Mayer, 1912". Труды Карадагской научной станции им. Т.И. Вяземского - природного заповедника РАН, № 4 (16) (22 квітня 2021): 58–67. http://dx.doi.org/10.21072/eco.2021.16.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Выяснение различных аспектов функциональных взаимоотношений гидробионтов с окружающей средой, обеспечивающих их рост, репродукцию, биоразнообразие популяций и распространение в самых разнообразных по экологическим условиям, в частности, антропогенному прессингу районах Мирового океана, является важнейшим направлением современной гидроэкологии. Одним из путей сохранения биоразнообразия служит повышение стойкости вида, что возможно только при исследовании различных аспектов его адаптации к антропогенному воздействию. Наибольший вред чистоте водоемов приносят нефть и нефтепродукты, попадающие в воду различными путями. В работе рассматривается чувствительность черноморских гребневиков к воздействию сырой нефти на примере изменения параметров биолюминесценции этих видов. Отбор проб осуществляли с поверхности воды в севастопольских бухтах Черного моря. Биолюминесцентные сигналы гребневиков регистрировали при помощи приборнолабораторного комплекса “Свет”. Результаты исследований показали изменчивость амплитудновременных характеристик биолюминесценции гребневиков Mnemiopsis leidyi A.Agassiz, 1865 и Beroe ovata Mayer, 1912 в зависимости от концентрации нефтепродуктов. Интенсивность и энергия свечения гребневиков снижается с увеличением концентрации действующего нефтепродукта. Стимулирующий эффект наблюдается при концентрации 0,1 ПДК сырой нефти, что выражается в повышении интенсивности свечения гребневиков. Ингибирование биолюминесценции M. leidyi и B. ovata максимально при 10 ПДК нефтепродукта. Выявленная в результате экспериментов высокая чувствительность биолюминесценции гребневиков к воздействию нефтепродуктов позволяет использовать их в качестве биоиндикаторов этого вида токсикантов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Kuras, L. D., та A. M. Erstenyuk. "ПОКАЗНИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ В СЕРЦЕВІЙ ТКАНИНІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ЗА УМОВ ВПЛИВУ КАДМІЙ ХЛОРИДУ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (12 квітня 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.9900.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Катіони кадмію можуть надходити в організм людини і тварин з їжею, питною водою й атмосферним повітрям. Їх дія полягає у пригніченні функціонального стану мітохондрій, що призводить до виснаження енергетичних ресурсів та порушення ряду життєво важливих процесів. Кадмій, проникаючи в клітини, взаємодіє з меркаптогрупами, пригнічує ензимні системи енергозабезпечення шляхом заміщення двовалентних металів, які входять до складу ензимів. Мета дослідження – з’ясувати стан енергетичного обміну в серцевому м’язі експериментальних тварин (щурів) за умов впливу кадмій хлориду. Методи дослідження. Інтоксикацію здійснювали шляхом внутрім’язового введення кадмій хлориду в дозі 1/10 LD50 протягом 10-ти днів. Тварин було поділено на 2 групи: 1-ша – інтактні; 2-га – експериментальні, яким вводили кадмій хлорид. Забір матеріалу проводили після декапітації під тіопенталовим наркозом на 1-шу, 14-ту, 28-му доби після завершення введення токсиканту. Показники енергетичного обміну визначали таким чином: активність АТФ-ази, лактатдегідрогенази – ензиматичним методом; концентрацію глюкози – глюкооксидазним методом; рівень піровиноградної, молочної, аденозинтрифосфорної (АТФ) кислот – спектрофотометрично; вміст макро- та мікроелементів (Cd, Zn, Cu, Mg) – за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра. Результати й обговорення. Отримані результати свідчать про посилене використання глюкози серцевим м’язом за анаеробним шляхом, оскільки спостерігали підвищення концентрації молочної кислоти. Це підтвердило літературні дані про розвиток гіпоксії за умов дії іонів кадмію. Водночас відмічено зниження рівня аденозинтрифосфорної кислоти, а також активності АТФ-ази у тканині серця. Встановлено збільшення вмісту магнію (активатора АТФ-ази) та цинку (активатора лактатдегідрогенази) в серці експериментальних тварин. Висновок. Результати проведених досліджень вказують на порушення енергетичного забезпечення тканин серцевого м’яза за умов кадмієвої інтоксикації, що підтверджується активацією анаеробного окиснення глюкози, зниженням її рівня та вмісту аденозинтрифосфорної кислоти в міокарді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Токсиканти"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями