Готові списки джерел за темами / Токсиканти

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Частини книг
  4. Тези доповідей конференцій

Добірка наукової літератури з теми "Токсиканти"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Токсиканти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Токсиканти"

1

Haponenko, Ya Yu, N. Ya Letniak та M. M. Korda. "НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ ГЕПАТОТОКСИЧНИЙ ЕФЕКТ ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (1 лютого 2020): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10824.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Завдяки унікальним властивостям наночастинки оксиду цинку широко використовують у промисловості та медицині. Однак при повсякденному зростанні темпів застосування наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Здатність наночастинок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками. Мета дослідження – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату. Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14-ти днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Для проведення експерименту тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна (інтактні щури); 2-га – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку; 3-тя – щури, уражені гербіцидом гліфосатом; 4-та – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку разом із гліфосатом. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці крові визначали активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, вміст загального протеїну та сечовини. Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку достовірно підвищувалася лише активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до виражених змін усіх досліджуваних показників. Максимальні їх зміни зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки та гліфосат. У цьому випадку активність амінотрансфераз і лужної фосфатази змінювалася достовірно порівняно з аналогічними показниками у групі щурів, яким вводили тільки гербіцид. Висновок. Наночастинки оксиду цинку здатні посилювати гепатотоксичний ефект гліфосату.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Voloschynska, S. S. "Біоіндикація стану забруднення довкілля важкими металами (на прикладі автомагістралі «Київ – Варшава»)". Biosystems Diversity 16, № 2 (21 квітня 2008): 24–28. http://dx.doi.org/10.15421/010841.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано стан забруднення токсикантами природного середовища уздовж автомагістралі «Київ – Варшава». Висвітлено особливості розподілу Pb у ґрунтовому покриві та накопичення цього елемента рослинністю за вегетативними органами. Подана динаміка розподілу токсиканта у сільськогосподарських культурах, які вирощуються на території досліджень. Проведено порівняльний аналіз вмісту пігментів у листкових пластинках рослин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Дмухальська, Є. Б., та М. М. Корда. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ І СТАН МЕМБРАН ЗА ДІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ТА ГЛІФОСАТУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 22–29. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12729.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Важкі метали – група ксенобіотиків, які мають найбільшу стійкість у навколишньому сере­довищі, та політропні токсини для людства. В основі дії важких металів лежить блокування функціонально активних груп структурних протеїнів, протеїнів-ензимів, найбільше значення має блокування сульфгідрильних (тіольних, SH) груп. За дії важких металів більшість протеїнів втрачає свої фізико-хімічні та біологічні властивості, що призводить до порушення протеїнового й іншого обміну речовин. Мета дослідження – вивчити вплив Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (в формі гербіциду раундапу) та коригувальну дію цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину на зміни показників ендогенної інтоксикації і стан мембран у щурів різного віку. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях 3 вікових періодів (статевонезрілих, статевозрілих і старих), яким внутрішньошлунково впродовж 30 днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (в формі раундапу). З метою корекції на 21-й день через 6 год після введення токсикантів упродовж 10 днів вводили пептид (цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцин). У сироватці крові уражених та коригованих щурів визначали активність аланінамінотрансферази (АлАТ, КФ 2.6.1.2), аспартатамінотрансферази (АсАТ, КФ 2.6.1.1) та вміст молекул середньої маси (MСM). Результати й обговорення. Як показали наші дослідження, введення Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату призводило до зміни показників білкового обміну в тварин різного віку. Ці токсиканти збільшували вміст МСМ та активність амінотрансфераз у плазмі крові уражених щурів. За дії Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату та їх поєднання cпостерігали підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові тварин. Найбільш виражене зростання активності цих ензимів відзначали у щурів 3-місячного віку. Таким чином, активність ензиму АлАТ була вищою на 164 % при ураженні Купруму сульфатом, на 184 % – Плюмбуму ацетатом, на 276 % – гліфосатом, на 428 % – за їх комбінованого ураження порівняно з контролем (інтактні тварини). Активність ензиму АсАТ змінювалася так само, як і активність АлАТ. Вона зросла у 2,6; 2,7; 2,1 раза у сироватці крові 3-, 6- та 24-місячних тварин із комбінованим ураженням (р<0,05) відповідно. Висновки. За 30-денної токсичної дії Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (в формі раундапу) в дозі 1/20 LD50 пригнічуються функції печінки. Підвищення вмісту МСМ та активності амінотрансфераз (АлАТ, АсАТ) у сироватці крові вказує на синдром токсичного гепатиту. Введення пептиду (цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину) як коригувального чинника щурам різного віку з токсичним ураженням печінки знижує ензимну активність амінотрансфераз та вміст молекул середньої маси.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Караванович, Х. Б., та Н. І. Глібовицька. "Здатність деревних видів акумулювати важкі метали в умовах нафтозабруднених ґрунтів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 83–87. http://dx.doi.org/10.36930/40300114.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено особливості акумуляції хімічних елементів деревними рослинами в умовах впливу Битків-Бабчинського нафтового родовища. Рентгенофлуоресцентним методом встановлено концентрацію алюмінію, цинку, титану, феруму, стронцію, нікелю, купруму, арсену, брому, рубідію, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у сухій масі листкових пластинок клена гостролистого, бука лісового, ліщини звичайної, берези повислої, липи серцелистої та осики, що зростають у забрудненому нафтопродуктами довкіллі. За допомогою програм CorelDRAW та ImageJ розраховано частку некротизованої тканини асиміляційних органів деревних рослин в умовах впливу родовища. Встановлено прямо пропорційну залежність між ураженням листкових пластинок дерев некрозами та накопиченням хімічних елементів рослинами. Зафіксовано відсутність арсену, брому, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у листках клена, бука, липи. Виявлено зростання вмісту хімічних елементів у асиміляційних органах дослідних дерев у такому ряді: Mo → Pb → Pd → Ag → Br → As → V → Ni → Rb → Cu → Sr → Ti → Zn → Fe → Al. Частка некротизації листків в умовах Битків-Бабчинського нафтового родовища зростає у ряді дослідних рослин: бук → клен → липа → осика → береза → ліщина. Максимальною акумулятивною здатністю хімічних елементів володіє ліщина, мінімальною – бук та клен. Враховуючи значні кумулятивні ресурси ліщини, доцільно використовувати вид як фіторемедіант забрудненого хімічними елементами довкілля. Клен та бук належать до рослин-елімінаторів, які вибірково та в невеликих кількостях поглинають токсиканти з довкілля, що зумовлено наявністю у цих видів потужних протекторних механізмів. Береза, липа та осика відзначаються цінними біоіндикаторними характеристиками та їх можна використовувати для оцінювання екологічного напруження середовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Haponenko, Ya Yu, N. Ya Letniak та M. M. Korda. "НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ ВИКЛИКАНИЙ ГЕРБІЦИДОМ ГЛІФОСАТОМ ОКСИДАТИВНИЙ ТА НІТРООКСИДАТИВНИЙ СТРЕС". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (17 серпня 2020): 77–82. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11314.

Повний текст джерела
Анотація:
Розвиток нанотехнологій сприяє появі нових ультрависокодисперсних форм речовин – наноматеріалів, які широко використовують у наукових дослідженнях, промисловості та медицині. Характерна для наночастинок здатність посилювати транспорт хімічних речовин і лікарських засобів у клітини і через бар’єри організму робить актуальним питання про можливість потенціювання токсичної дії хімічних контамінантів при їх сумісному надходженні в організм. Мета – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на здатність гербіциду гліфосату викликати оксидативний та нітрооксидативний стрес у сироватці крові й печінці експериментальних щурів. Матеріал і методи. Досліди виконані на щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14 днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок ZnO у дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці й печінці визначали сумарну активність NO-синтази, каталази, супероксиддисмутази, вміст NOх, ТБК-активних продуктів, окисномодифікованих білків, відновленого глутатіону, церулоплазміну і загальну антиоксидну активність сироватки. Результати. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку більшість показників зазнавали негативних змін. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до більш вираженого зсуву всіх досліджуваних показників. Проте максимальні зміни показників зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки оксиду цинку та гліфосат. У цьому випадку показники вмісту ТБК-активних продуктів, NOx, окисно-модифікованих білків й активності NO-синтази і супероксиддисмутази в сироватці крові та гомогенаті печінки щурів достовірно погіршувалися, порівняно з аналогічними показниками у групі тварин, яким вводили тільки гербіцид. Висновок. Наночастинки оксиду цинку посилюють здатність гербіциду гліфосату викликати оксидативний і нітрооксидативний стрес у сироватці крові й печінці експериментальних щурів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Янкевич, М. И., В. В. Хадеева та В. П. Мурыгина. "БИОРЕМЕДИАЦИЯ ПОЧВ: ВЧЕРА, СЕГОДНЯ, ЗАВТРА". Биосфера 7, № 2 (29 червня 2015): 199. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v7i2.59.

Повний текст джерела
Анотація:
Процессы самовосстановления и самоочищения природы уже не справляются с поступающими в нее загрязняющими веществами, которые из атмосферы и водной среды переходят в почву и аккумулируются в ней. Соответственно растет востребованность технологий очистки почв. Их выбор определяется не только тем, что требующие очистки территории отличаются друг от друга по количеству загрязнений, почвенным и климатическим условиям, но и целями и задачами очистки, то есть планируемому использованию очищенной территории. Преимущества биоремедиационных технологий связаны с возможностями живых систем, особенно микроорганизмов, метаболизировать большое число различных органических веществ, с мягкостью воздействия на очищаемую среду, не приводящую к существенным изменениям основных почвенных показателей, и с относительно низкой стоимостью работ. К недостаткам биоремедиации почв относится низкая скорость биодеградации токсикантов и необходимость проведения тщательного предварительного обследования загрязненного участка для уточнения режимов биотехнологических работ. В статье приводятся конкретные примеры успешного применения биоремедиации почв, загрязненных нефтепродуктами и химическими токсикантами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Кобиш, А. І., О. М. Чечет, С. В. Шуляк, Ю. А. Омельчун, К. С. Мягка, Т. В. Марченко та Н. В. Лінійчук. "ПРОБЛЕМА ПОШИРЕННЯ ТОКСИКАНТІВ У ТВАРИННИЦТВІ І ДОВКІЛЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 17–25. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.3.

Повний текст джерела
Анотація:
Значне розширення масштабів синтезу і застосування у сільському господарстві різних небезпечних хімічних сполук спричинює щоденний небезпечний вплив на організм комах, тварин і, безперечно, людини. Саме тому виникає потреба у контролі за поширенням токсикантів хімічної і біологічної природи у тваринництві і довкіллі. Нами проведено аналіз поширення токсикантів у тваринництві і довкіллі шляхом хіміко-токсикологічного аналізу кормів, посліду, крові, внутрішніх органів, умісту шлунку загиблих від отруєння тварин, а також загиблих бджіл, ґрунту, зеленої маси і продуктів бджільництва. У роботі застосовувалися сучасні методи досліджень. Уміст важких металів визначено методом атомно-абсорбційної спектрометрії, пестицидів – методом газової хроматографії і рідинної хромато-мас-спектрометрії, мікотоксинів – методом високоефективної рідинної хроматографії, імуноферментного аналізу і тонкошарової хроматографії. Ізоніазид досліджено у шлунку собак методом рідинної хроматографії із мас-спектрометричним детектором. Аналіз складу важких металів у біологічному матеріалі загиблих тварин показав, що частіше зустрічаються харчові отруєння їх миш’яком. Окрім того, зареєстровано значну частку отруєнь собак ізоніазидом. Установлено, що продукти бджільництва досить часто контамінуються пестицидами. Досліджено, що кукурудза, порівняно з іншими злаковими, частіше вражається мікроміцетами роду Aspergillus flavus і Fusarium. У кормах найчастіше виявлялися такі мікотоксини, як дезоксиніваленол, Т‑2 токсин і зеараленон, рідше – афлатоксини. Таким чином, токсичне навантаження на екосистему призводить до порушення безпеки харчового ланцюга і зниження ефективності виробництва продукції тваринництва. Контамінація токсикантами кормів, а також медоносних рослин становить загрозу не тільки для сільськогосподарських тварин і корисних комах, але і для споживачів тваринницької продукції. Тому на національному і міжнародному рівнях дуже важливим є здійснення ефективного контролю за виробництвом та імпортом безпечних кормів і харчових продуктів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Баширова, Р. М., А. С. Григориади, Н. А. Киреева, М. С. Юмагужин, Г. Р. Тимербаева та Л. З. Долотовская. "Влияние загрязнения почвы нефтью на дягиль лекарственный Archangelica officinalis". Аграрная Россия, № 2 (25 квітня 2009): 42–44. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-2-42-44.

Повний текст джерела
Анотація:
Перспективным для внедрения в практику рекультивации почвы от токсикантов является дягиль лекарственный Archangelica officinalis (syn. A. archangelica). Считаем целесообразным проведение работ по скринингу грибов, резистентных к действию токсикантов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Nazar, B. I. "Необхідність удосконалення системи моніторингу токсикантів в Україні". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 82 (7 листопада 2017): 141–44. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8229.

Повний текст джерела
Анотація:
The article presents the main methodological approaches and criteria for the necessity of development and introduction of the State Toxicological Monitoring of Forms in Ukraine, including GMOs, taking into account the requirements for sampling, criteria for determining its periodicity, risk analysis, requirements for testing laboratories.The main components and goals of the complex system of state monitoring of sources of GMOs in feed, feed additives, premixtures for farm animals and poultry are presented. The main methodical approaches and criteria for the development and implementation of the State monitoring of feed in the GMO content in Ukraine are given, taking into account the requirements for the selection of samples, the determination of the frequency of their selection, and the analysis of risks at all stages of the chain «production – consumption».Implementation of toxicological monitoring, including monitoring of sources of GMOs in feeds, will ensure awareness, and in the future ensure the protection of human, animal and natural environment, will create conditions for the safe practical use of GMOs for economic purposes, prevent uncontrolled use of GMO sources feed.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Щукин, Виктор Михайлович, Наталия Евгеньевна Кузьмина, Елена Александровна Блинкова, Алина Андреевна Ерина, Евгения Сергеевна Жигилей та Анна Ивановна Лутцева. "Оценка аккумулятивной способности цветков и листьев липы к элементным токсикантам на урбанизированных территориях методом масс-спектрометрии с индуктивно-связанной плазмой". Химико-фармацевтический журнал 55, № 11 (5 грудня 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2021-55-11-28-32.

Повний текст джерела
Анотація:
Целью данного исследования является изучение методом масс-спектрометрии с индуктивно связанной плазмой закономерностей накопления элементных токсикантов различными морфологическими частями липы с учетом антропогенного влияния окружающей среды. Для 22 мест сбора морфологических частей липы рассчитаны суммарные показатели химического загрязнения, на основе которых сопряженные почвы отнесены к различным категориям опасности загрязнения. Для каждой категории почвы измерены коэффициенты накопления элементных токсикантов цветками и листьями липы и установлены различия в их аккумулятивной способности к ванадию, хрому, марганцу, кобальту, никелю, меди, цинку, мышьяку, стронцию, молибдену, кадмию, барию и свинцу. Для каждого из элементов рассчитаны коэффициенты корреляции Спирмена между их содержанием в растении и в почве. На основе сравнения величин коэффициентов накопления и коэффициентов корреляции определен источник контаминации элементных токсикантов для листьев и цветков липы.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Токсиканти"

1

Бордюженко, Т. А. "Можливості шкільних предметів для здійснення первинної профілактики залежності підлітків від психоактивних речовин". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6261.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Каракуркчі, Ганна Володимирівна, Микола Дмитрович Сахненко та Марина Віталіївна Ведь. "Перспективи застосування ПЕО-покривів на вентильних металах в екологічному каталізі". Thesis, Полтавська державна аграрна академія, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41829.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Шемет, С. А., та В. С. Феденко. "Моделювання нелінійних відгуків біологічних систем для біотестування токсичних впливів на організми". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39387.

Повний текст джерела
Анотація:
У процесі біомоніторингу різноманітних токсикантів актуальною залишається задача кількісного опису складних дозових ефектів, які демонструють біологічні системи на зовнішній вплив. Для порівняння дії різних токсикантів на тестову біологічну систему нами запропоновано уніфікований підхід на основі апроксимації дозових ефектів поліноміальними рівняннями та співставлення коефіцієнтів регресії при першому ступені змінної.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бандас, Ірина Андріївна. "ОЦІНКА ІНТЕГРАЛЬНОГО РИЗИКУ ПРИ ОДНОЧАСНОМУ НАДХОДЖЕННІ В ОРГАНІЗМ НАНОЧАСТИНОК ДІОКСИДУ КРЕМНІЮ І ХІМІЧНОГО ТОКСИКАНТА АЦЕТАТУ СВИНЦЮ". Thesis, Тернопіль, 2018. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17063.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація присвячена з’ясуванню механізмів взаємодії наночастинок діоксиду кремнію і ацетату свинцю в умовах їх поєднаного впливу на організм. Встановлено, що наночастинки SiO2 посилюють токсичний ефект свинцю на печінку (зростає активність АлАТ та АсАТ і лужної фосфатази), підвищують інтенсивність викликаного ацетатом свинцю оксидативного і нітрооксидативного стресу (активізуються процеси окислення ліпідів і білків, пригнічується антиоксидна система, зростає активність NO-синтази і вміст NOx), посилюють негативний ефект свинцю на імунну систему (підвищується концентрація ФНП-, ІЛ-1, ІЛ-6, імуноглобулінів А, М і G, знижується вміст ІЛ-4 та ІЛ-10), посилюють здатність ацетату свинцю підвищувати продукцію внутрішньоклітинних активних форм кисню, кількість нейтрофілів зі зниженим мітохондріальним трансмембранним потенціалом, апоптично та некротично змінених нейтрофілів крові.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ольхович, Ольга Петрівна. "Фізіолого-біохімічні показники вищих водяних рослин як тест-реакції на дію токсикантів (на прикладі важких металів)". Дис. канд. біол. наук, КУ ім. Т.Г.Шевченка, 1994.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Масько, А. В., Е. В. Касанова, Роман Андрійович Москаленко, Роман Андреевич Москаленко та Roman Andriiovych Moskalenko. "Формалін: фіксатор і токсикант чи токсикант і фіксатор?" Thesis, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14195.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Токсиканти"

1

Цыганков, В. Ю., М. Д. Боярова, М. М. Донец, Ю. П. Гумовская, А. Н. Гумовский, В. А. Лях, А. В. Литвиненко, О. Ю. Бусарова та Н. К. Христофорова. "Современные уровни стойких органических загрязняющих веществ (СОЗ) в рыбах дальневосточных морей России". У СТОЙКИЕ ОРГАНИЧЕСКИЕ ЗАГРЯЗНЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА (СОЗ) В ДАЛЬНЕВОСТОЧНОМ РЕГИОНЕ: МОРЯ, ОРГАНИЗМЫ, ЧЕЛОВЕК, 128–94. Publishing House of Far Eastern Federal University, 2020. http://dx.doi.org/10.24866/7444-4891-2/128-194.

Повний текст джерела
Анотація:
В главе показаны исследования содержания изомеров ГХЦГ, ДДТ и его метаболитов, конгенеров ПХБ в органах и тканях тихоокеанских лососей и камбал из дальневосточных морей России. Описаны внутривидовые, межвидовые и географические различия в накоплении опасных токсикантов. Ключевые слова: ГХЦГ; ДДТ; ПХБ; тихоокеанские лососи; камбала; дальневосточные моря.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Лягуша, М. С., та А. П. Черняев. "Современные уровни хлорорганических пестицидов (ХОП) в абиотических компонентах экосистем северо-западной части Тихого океана". У СТОЙКИЕ ОРГАНИЧЕСКИЕ ЗАГРЯЗНЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА (СОЗ) В ДАЛЬНЕВОСТОЧНОМ РЕГИОНЕ: МОРЯ, ОРГАНИЗМЫ, ЧЕЛОВЕК, 101–27. Publishing House of Far Eastern Federal University, 2020. http://dx.doi.org/10.24866/7444-4891-2/101-127.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследовано содержание хлорорганических пестицидов (ХОП) изомеров ГХЦГ и ДДТ и его метаболитов в абиотических компонентах речных и морских экосистем акватории Японского и Охотского морей. Дана оценка длительности нахождения и поступлении токсикантов в акватории морей. Рассчитаны коэффициенты, указывающие на давность поступления ХОП в экосистемы. Ключевые слова: ГХЦГ, ДДТ, вода, донные отложения, Японское море, Охотское море.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гумовская, Ю. П., А. Н. Гумовский, В. Ю. Цыганков та А. В. Полевщиков. "Стойкие органические загрязняющие вещества (СОЗ) в организме человека: опыт России и бывших Советских республик". У СТОЙКИЕ ОРГАНИЧЕСКИЕ ЗАГРЯЗНЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА (СОЗ) В ДАЛЬНЕВОСТОЧНОМ РЕГИОНЕ: МОРЯ, ОРГАНИЗМЫ, ЧЕЛОВЕК, 284–316. Publishing House of Far Eastern Federal University, 2020. http://dx.doi.org/10.24866/7444-4891-2/283-316.

Повний текст джерела
Анотація:
В обзоре приведены данные о распространенности и использовании СОЗ в России. Описаны актуальные биомониторинговые исследования СОЗ в органах и тканях человека. Рассмотрены результаты российских и советских исследований о влиянии ксенобиотиков на человеческий организм. Пик изучения острого воздействия токсикантов на здоровье человека пришелся на 1960–1970 гг. В 1980–1990 гг. появляются работы, изучающие хроническое их воздействие. Ключевые слова: СОЗ; биомониторинг; здоровье человека; влияние на организм.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Цыганков, В. Ю., М. М. Донец, А. Н. Гумовский та Н. К. Христофорова. "Биотранспорт стойких органических загрязняющих веществ (СОЗ) тихоокеанскими лососями северо-западной части Тихого океана". У СТОЙКИЕ ОРГАНИЧЕСКИЕ ЗАГРЯЗНЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА (СОЗ) В ДАЛЬНЕВОСТОЧНОМ РЕГИОНЕ: МОРЯ, ОРГАНИЗМЫ, ЧЕЛОВЕК, 125–210. Publishing House of Far Eastern Federal University, 2020. http://dx.doi.org/10.24866/7444-4891-2/195-210.

Повний текст джерела
Анотація:
Наряду с атмосферным переносом в Мировом океане определенное значение имеет биотранспорт СОЗ морскими организмами, совершающими длительные миграции. В первую очередь это лососевые рыбы, количество которых в субарктическом регионе Тихого океана в последнее десятилетие достигает 1,5 млн т. Лососи, погибающие после нереста в реках и озерах, оставляют на нерестилищах загрязняющие вещества, общий объем которых может быть значительным. В главе рассчитано общее количество СОЗ, переносимых лососями на российское побережье северо-западной части Тихого океана, показана роль последних в транспорте токсикантов с моря на сушу, и выявлен экологический риск для локальных экосистем. Ключевые слова: ГХЦГ; ДДТ; ПХБ; биотранспорт; тихоокеанские лососи; северо-западная часть Тихого океана.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Токсиканти"

1

Алексеева, Н. А., та О. Ю. Ануфриева. "ИНВЕРСИОННАЯ ВОЛЬТАМПЕРОМЕТРИЯ НА ТВЕРДОМ ИНДИКАТОРНОМ ЭЛЕКТРОДЕ ДЛЯ КОНТРОЛЯ ВАЛЕНТНЫХ ФОРМ ТОКСИКАНТОВ". У XI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_141.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Stukova, O. Yu. "Влияние факторов окружающей среды на характер трансформации нефти в Амурском лимане". У III ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ С МЕЖДУНАРОДНЫМ УЧАСТИЕМ. Знание-М, 2021. http://dx.doi.org/10.38006/00187-010-4.2021.150.160.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассматривается активность бактериобентоса по отношению к нефтяным углеводородам разного строения на различных участках Амурского лимана. Исследования трансформации нефтяной пленки проводили в модельных условиях, используя в качестве источника углерода сырую нефть. Влияние солености на скорость трансформации нефтяных углеводородов определяли в экспериментах с внесением соли NaCI (1%, 3%) в питательную среду для культивирования микробных комплексов. Анализируются факторы, влияющие на скорость трансформации нефтяной пленки в зоне смешения морских и пресных вод. В момент приливов и отливов, сопровождающихся сменой режима солености, качественный состав водорастворимых ароматических соединений будет существенно изменяться. Скорость биодеградации нефтяных углеводородов зависела от активности и адаптированности бактериобентоса к природным условиям среды обитания в присутствие различных токсикантов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Токсиканти" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії