Статті в журналах з теми "Товаронім"

Tovaronym is mainly an artificial onym related to material sphere of human activity, which characterizes proper name of a product, i.e. object designed for trade or exchange. When analyzing proper names of industrial products that function in modern Ukrainian, we registered 825 names based on appellative. They include: names of apparatuses related to sound and image transmission (594; 72%); proper names of household appliances that are used to facilitate household chores (131; 15,88%); names of means of transportation (100; 12,12%). A significant amount of proper names of industrial products is interrelated with approximation to the appellative, which can be explained by the name’s functioning peculiarity, namely such onym does not need an additional explanation; it is generally known, easy to remember, which is considered to be a positive feature in terms of advertisement. We assume that appellative-based machinonyms motivate such groups of lexeme: anthropocentric names (225; 27,27 %), zoo-lexemes (183; 22,18 %), floro-lexemes (142; 17,21 %), names of natural phenomena and processes (88, 10,66 %), art notions (45; 5,45 %), astronautic lexemes (31; 3,76 %), space notions (27; 3,27 %), everyday-character notions (24; 2,91 %), technical notions (23; 2,79 %), temporal lexemes (15; 1,82 %), mathematical notions (11; 1,33 %), sports terminology (11; 1,33 %). Appellative-based tovaronyms are mostly motivated by lexemes that have positive semantics, render pleasant associations for consumers, and have symbolic meaning for ethnos, indicate on the place of production of a certain denotative. Regarding separate pejorative names, they are mostly widespread in slang forms, their sounding or spelling being the reason of their appearance.

В статье исследуются процессы трансформации системы образования в условиях перехода к информационному обществу. В условиях информатизации знание становится товаром, а коммерциализация образования может негативно повлиять на традиционную систему образования. Целью статьи является анализ теоретической основы для формирования модели быстрой и эффективной модернизации системы образования. В информационном обществе знание становится товаром, а коммерциализация образования может негативно повлиять на традиционную систему образования. Сегодня миллионы людей во всем мире получают образование в дистанционном формате, а с ускорением глобализации количество учащихся в мультимедийном пространстве значительно возрастет.

The article considers the prerequisites and the possibility of selling a business in order to avoid the consequences of the risks of the activity. In today's economic situation, the traditional principles of doing business, which consist in building a long-term relationship between the beneficiary and the business, are giving way to the principles of adaptation and minimizing risks and their consequences. To do this, it is proposed from the point of view of the beneficiary to consider the business as a potential commodity, and to endow it with certain commodity properties. Changes in the economic environment, legislation, or goals of the beneficiary should not become an obstacle to obtaining the ultimate goal of owning a business – to make a profit. The theses of the concept of risk control are considered. Examples are given from the existing practice, when the sale of a business could save its owners from the problems caused by the realized risks, would allow not to miss the possible benefit from a timely sale.

The article deals with the evolution of gas industry and the prospects of conversion of natural gas into a world exсhange traded commodity. The prerequisites and restrictions of such a conversion are scrutinized. Currently, the liquefied natural gas (LNG) is becoming a major tool for operational balancing of the short-term swings in demand for gas in different regions of the world. The opportunities for transcontinental price arbitrage are growing. Its further development will lead to the emergence of a stable (adjusted for geopolitical factors) variations in prices in America, Europe and Asia, reflecting the cost of transportation (freight) and liquefaction. Alignment of LNG netback prices in all areas of its delivery will be one of the signs of a full commoditization of the natural gas. Natural gas commoditization in a global scale is supported by the increasing “gas-to-gas competition” pricing mechanism based on short-term trading. At the moment, the Henry Hub serves as a full-fledged indicator of prices for the North American market. Similarly, NBP and TTF send increasingly strong price signals to the European market. At the same time, the role of the only visible Asian spot area – Shanghai stock exchange – is still insignificant. The spot hubs already serve as delivery outlets for execution of gas futures’ contracts and other financial instruments concluded on the key world stock exchanges – New York Mercantile (NYMEX), London Futures (ICE-Futures), Singapore Mercantile Exchange (SMX). These global trading floors are likely to form the infrastructure of future universal system of price indication. Commoditization of natural gas will provide a powerful impetus to a convergence of the markets of pipeline gas and LNG worldwide. The understanding of this perspective, besides the general theoretical interest, is important in terms of assessing the competitiveness of Russian gas in the world natural gas markets in the next decades.

В статье раскрываются процессы обмена и торговли чеченцев по Тереку, которые торговали своим товаром не только на территории Чечни, но и далеко за ее пределами. Частым был вывоз ремесленных изделий, товаров сельскохозяйственного производства в Кизляр – в крупный торговый центр Северного Кавказа.

В статье рассматривается проектирование алгоритма распознавания эмоций и его реализация на языке программирования C#. Особое внимание уделяется разработке сверточной нейронной сети. В результате исследования разработан алгоритм, который может быть применен на практике как один из методов инструментария, используемого при психологическом анализе, или же как технология, позволяющая проводить сегментацию аудитории в зависимости от удовлетворённости клиента товаром или услугой.

Представлен обзор докладов участников Международной научно-практическойконференции «Энергетическое право: модели и тенденции развития», прошедшей4–5 октября 2019 года в Белгородском государственном национальном исследовательскомуниверситете. На конференции были обсуждены следующие актуальные проблемыразвития энергетического права: 1) является ли энергетическое право отраслью права илиотраслью законодательства; 2) какие правоотношения являются предметомэнергетического права; 3) совершенствование энергетического законодательства;4) осуществление цифровой трансформации в энергетической отрасли; 5) является лиэнергия товаром; 6) специфика построения конкурентных отношений на энергорынках;7) проблемы ответственности в сфере энергетики; 8) состояние энергетического праваКитая, Болгарии, Сербии, Белоруссии и др.

В статті окреслено основні проблеми взаємодії маркетингу і логістики, виявленовзаємозв'язки між логістикою і маркетингом в умовах розвитку економікиі вивчення особливостей механізмів здійснення економічної активності зкомбінованим використанням інструментів логістики та маркетингу. Виділеніосновні аспекти взаємодії маркетингу та логістики в рамках конкретнихорганізацій, згідно якої логістика сприймається як друга половина маркетингу.Представлено взаємозв'язок логістики та маркетингу можна у вигляді схемивзаємодії маркетингу та логістики з орієнтацією на задоволення запитівспоживачів. Як результат організованого взаємозв'язку маркетингу та логістики,визначено - досягнення цілей підприємства за допомогою злагодженоївзаємодії у всіх напрямках на кожному етапі роботи з товаром. Все це в сумідозволяє створити необхідний споживачеві товар, що відповідає його потребаму потрібному місці та у потрібний час.

Основна мета трансферу технологій – це формування економіки знань та її інтеграція у світове господарство на нових принципах імплементації інновацій. Установлено, що розвиток економіки знань вимагає нових підходів до учасників процесів, пов’язаних зі створенням, нагромадженням та розповсюдженням знань. Трансфер знань є мостом між тими, хто їх створює, та тими, хто їх потребує. Сформовано модель передачі знань зі сфери науки у сферу малого та середнього бізнесу з елементами логістичних потоків. Доведено ефективність використання у відносинах між сферою науки та промисловості стратегії ефективноого обслуговування споживачів. Логістичний та маркетинговий аспекти передачі знань щодо стратегії ефективного обслуговування (ECR) включають такі заходи: постійний наголос на забезпеченні одержувача найкращим товаром; побудова відносин між сферою науки і промисловістю на моделі win/win; вчасне забезпечення інформацією; знання, передані зі сфери науки у сферу промисловості, використовуються для створення доданої вартості; ефективність системи передачі знань контролюється, аналізується та оцінюється обома сторонами, які беруть участь у процесі передачі знань.

У наукових фахових виданнях недостатньо уваги приділено дослідженню ІТ-послуги як економічної категорії. Це формує неправильне її трактування у практичній площині та обумовлює проблеми неефективної побудови системи управління фінансами в ІТ- компаніях. Автором запропоновано розглядати ІТ-послугу як ІТ-продукт, результат людської діяльності, який продається та купується на ринку; розмежовано поняття ІТ-продукт, ІТ-послуга та ІТ-товар. Встановлено, що первинним поняттям є ІТ- продукт, тобто результат діяльності розробника чи сукупності розробників, який конкретизується у ІТ-послузі, яка є ІТ-товаром, якщо вона виробляється для продажу, і цей продаж стає економічною діяльністю ІТ-компанії. Виділено та досліджено споживчу та мінову вартості ІТ-послуги. Споживча вартість виражається через усвідомлення споживачем корисності ІТ-послуги, її здатність забезпечувати можливість реалізації діджитал-інтересів споживача. Мінова вартість ІТ-послуги характеризується обсягом фінансових ресурсів та є платою споживача за можливість цифровізувати власні бізнес- процеси. У межах мінової вартості виділено тариф фінансової винагороди, що містить три взаємопов’язані складові: собівартість, операційні витрати та маржинальний прибуток.

Розглянуто особливості й роль маркетингових комунікацій, зокрема в аспекті впливу та взаємодії між категоріями «бренд» та «клієнт-споживач продуктів бренду». Досліджено специфіку діяльності компаній у сфері комунікацій, визначено ключові чинники, що забезпечують спроможність віднайти ефективні засоби й інструменти маркетингових комунікацій. Розглянуто завдання та елементи формування маркетингової політики комунікацій. Дано характеристику основних засобів комплексу просування як програми маркетингової комунікації підприємства. Розглянуто складові рекламних ефектів як точок комунікативної взаємодії між споживачем і товаром. Виокремлено значущість бренду як комплексної інтеграції ціннісних пропозицій виробника і споживчих очікувань клієнта. На підставі аналізу сучасних особливостей ринку обґрунтовано, що аватар клієнта є основою формування маркетингових комунікацій як відображення цільового сегмента. Досліджено розподіл прихильності до певних брендів у розрізі відповідних аватарів клієнтів. Охарактеризовано вплив соціальних медіа на формування ефективності комунікаційних каналів, зокрема для сектора товарів повсякденного вжитку. За результатами проведених досліджень, зроблено відповідні висновки щодо подальшого вдосконалення маркетингових комунікацій на підприємстві з метою зростання іміджу компанії та її конкурентоспроможності, консолідації іміджу бренду або організації.

Активне входження закладів вищої освіти України в Європейський освітній простір, демографічний спад, що посилює конкуренцію на ринку освітніх послуг, реформування системи вищої освіти, системи ліцензування освітньої діяльності, запровадження автономії закладів вищої освіти, в т.ч. академічної і фінансової, ставить перед закладами освіти необхідність розробляти нові стратегії розвитку, що вимагає застосування нових інструментаріїв і технологій маркетингу. Маркетинг освітніх послуг має на меті формування закладами вищої освіти стратегії і тактики поведінки на ринку освітніх послуг. Зважаючи, на те, що заклади освіти виходять на ринок зі специфічним товаром, таким як освітня послуга, формування якого має базуватися на потребах внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів, необхідно звернути увагу на повноту інформаційно-аналітичного забезпечення, що передує прийняттю управлінських рішень. У даній статті проведено аналіз достатності інформаційного та аналітичного забезпечення прийняття рішень закладами вищої освіти щодо входження в нові сектори ринку освітніх послуг, прийняття рішень про запровадження нових освітніх програм та удосконалення існуючих. Запропоновано шляхи удосконалення організаційної структури закладів вищої освіти з метою розробки нових стратегій розвитку для стимулювання економічних результатів господарської діяльності та підвищення ефективності ліцензійної діяльності. Описаний соціально-економічний вплив запропонованих заходів з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Послуга професійної вищої освіти є товаром особливого роду і зберігає риси суспільного блага. Тому потреба в послугах освіти виражається через механізм суспільного вибору як прийняття рішення щодо вступу до того чи іншого закладу вищої освіти, на той чи інший факультет, взагалі, обрання відповідного престижного рівня освіти. Така потреба залежить від статусу освіти та висококваліфікованої праці в суспільстві. Вона може стримуватися правилами прийому до закладу освіти, рівнем вимог до якості знань вступників, а також деформуватися відповідною політикою державної підтримки студентства. Більшість освітніх організацій серйозно ставляться до своїх обов’язків. Вони постійно ведуть пошук і підготовку компетентних викладачів, забезпечують необхідне планування освітнього процесу та проведення навчання, при цьому використовують найкращі методичні та навчальні матеріали. Проте закладам освіти часто бракує досвіду застосування системно- процесного підходу, внаслідок чого вони не виправдовують очікувань студентів, працедавців та суспільства щодо отримання сучасної освіти. Такий парадокс стає можливим тому, що поліпшення індивідуальних елементів не гарантує отримання так званого синергетичного ефекту за відсутності моделі навчання, що базується на управлінні ключовими процесами діяльності закладу освіти. Саме тому впровадження системи управління якістю (далі: СУЯ) дасть змогу створити необхідний ефект для всіх важливих складових їхньої діяльності. З огляду на це, у статті проаналізовано проблему якості освіти й освітніх послуг у системі управління, що ґрунтується на «системно-процесному» підході, коли враховуються вимоги замовників та інших зацікавлених сторін. Саме визначення взаємодіючих процесів і механізмів безперервного покращення результатів стає одним з інструментів розвитку закладу вищої освіти, що, безумовно, підвищує рівень якості випускників, їхню конкурентоспроможність та мобільність на ринку праці.

Стаття спрямована на дослідження співвідношення праця-дозвілля через звернення до основних інтелектуальних традицій і трансформацій, які визначили ідейний зміст праці й дозвілля в західній цивілізації. Проілюстровано, що в історичному розгляді ці поняття розташувалися в тріадній схемі «фізична праця – дозвілля – праця духовна». Досліджено сутнісні й аксіологічні характеристики праці й дозвілля, які визначаються в площині культурних інтерпретацій. Зміни в семіотиці культури є детермінантами зрушення до нових духовних пошуків, які відбиваються в соціальній діяльності кожної епохи. Так, зазначено, що в античній історії та культурі діяльність, яка збігалася з грецьким онтологічним ідеалом, ідентифікується з поняттям дозвілля – це є духовний шлях благородної людини. У роботі з’ясовано, що на середньовічному етапі європейської культури розуміння понять праці й дозвілля пов’язується з християнською теоцентричною картиною світу. Виявлено, що праця спиралась на християнське вчення про первородний гріх, покарання та порятунок. Розглянуто можливість порятунку через працю, що докорінно змінює світоглядну оцінку праці й дозвілля на початку ХVI ст., якому передувала протестантська етика. У статті проаналізовано, як капіталізм обмежив екзистенційну свободу людини, зробивши її цілком і повністю залежної від праці. Визначається, що дозвілля в постіндустріальному суспільстві, так само як і праця в індустріальному, капіталізується. Автори доходять висновку, що формується «цивілізація дозвілля», в якій просвітницька модель змінюється так званою гедоністичною концепцією. Дозвілля починає займати простір праці й навпаки. Сформовано важливу тезу, що в умовах нової соціальності інтелектуальний продукт стає товаром, оскільки праця заміщується знаннями. Таким чином, доводиться, що певна схема взаємовідносин означених видів діяльності відповідає певному типу культури на її історичному етапі.

У статті аналізуються визначення категорій «інформація» та «правова інформація» в контексті дослідження приватноправових відносин у сфері інформаційних комунікацій. Встановлено, що інформація і правова інформація є основними об'єктами інформаційних правовідносин взагалі та правовідносин у сфері інформаційних комунікацій. Також, незважаючи на великий науковий доробок учених, концепція інформації недостатньо повно розглядається у сфері інформаційних комунікацій. Існує багато напрацювань у теорії інформації, кібернетиці, інформатиці, проте в них відсутній розгляд даного поняття саме в контексті інформаційних комунікацій. Доведено, що категорія «інформація» має неабияке значення у цивільному праві України. Саме інформація, інформаційні відносини, інформаційні права відіграють нині найсуттєвішу роль у розвитку цивілістики. Так, встановлено, що правовий режим окремих видів інформації визначається спеціальними актами цивільного законодавства, які враховують її особливість та визначають співвідношення публічних і приватних інтересів під час її пошуку, збирання, зберігання, переробки, поширення й використання в різних сферах суспільного життя. Встановлено, що слід розрізняти використання поняття «інформації» в його загальновживаному сенсі та використання як центрального поняття у правовому регулюванні конкретних суспільних відносин, що пов'язані з інформаційними комунікаціями. Так, у науці та національному законодавстві розрізняють поняття інформації та правової інформації. Правова інформація має офіційний і документальний характер. Інформація як об'єкт цивільного права розглядається в таких проявах: як особисте немайнове благо, право на яке закріплено в цивільному законодавстві; як результат інтелектуальної діяльності, тобто як об'єкт виключних прав; як інформаційний продукт, тобто об'єкт, який може бути інформаційним товаром і предметом будь-яких правочинів. Правова інформація має офіційний і документальний характер, для неї характерна системність. Існуючі наукові підходи до визначення правової інформації різноманітні в залежності від авторського розуміння даної категорії зарубіжними і вітчизняними вченими і фахівцями.

Стаття присвячена дослідженню поняття «охорона здоров’я» та історії формування системи охорони здоров’я в Україні. Однією з проблем, яка постає в контексті цього завдання, є проведення загальнотеоретичного аналізу наукової літератури на предмет визначення поняття природного права людини на охорону здоров’я, а також процесу становлення і розвитку системи охорони здоров’я в її історичному аспекті, що сьогодні потребує на законодавчому рівні відповідного вдосконалення та розширення. З’ясовано, що охорона здоров’я повинна розглядатися як суспільне благо, коли надання медичної допомоги кожній людині має важливе значення для суспільства загалом. У свою чергу, така позиція в більшості європейських країн стала частиною традиційного консенсусу відносно важливості дотримання принципу солідарності та всеохоплюючого доступу населення до ресурсів охорони здоров’я. З іншого боку, ринкові важелі за своєю природою засновані на припущенні, що кожна медична послуга є товаром, який можна продати на відкритому ринку. Наголошено, що законодавче визначення поняття «здоров’я» можна розглядати як абсолютне здоров’я, яке дехто з дослідників, розглядає як ідеальне здоров’я, якого не існує в реальних умовах стану організму, а виступає як стандарт, до якого ми повинні прагнути. Визначено, що здоров’я є важливим соціальним та економічним чинником, від рівня якого значно залежать економічні ресурси, фізичний, духовний і моральний потенціал суспільства. Велике значення здоров’я як вищого і природного блага зумовлює необхідність його охорони і захисту, у т. ч. і міжнародно-правового. Зроблено висновок, що охорона здоров’я – система способів, засобів і методів, здійснюваних органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також кожною фізичною особою окремо, реалізація яких покликана зміцнювати (якщо це не є можливим, – зберігати на такому ж рівні), розвивати та відновлювати рівень фізичного і психічного стану організму людини.

Цель работы. Целью работы является рассмотрение тенденций развития малого бизнеса в РФ, раскрытие социально-экономической роли в секторе услуг. Приводятся абсолютные и относительные показатели развития малых средних обслуживающих предприятий в РФ. Метод или методология проведения работы. Исследования тенденций развития экономик развитых и развивающихся стран более отчетливо отражают тенденцию, направленную на повышение роли сектора услуг. В свою очередь, долей сфер услуг обладают малые и средние предприятия, которые не ухудшают макроэкономическую ситуацию. Также невозможно обойтись без наукоемких подходов к созданию таких инструментов поддержки бизнеса. Результаты. Современные экономические условия требуют разнообразия форм собственности, структуры, бизнес-идеи и финансовые стратегии развития малого предприятия сферы услуг. Хотя сектор услуг экономики имеет больше чем 20 лет предприимчивого развития, но все еще мелкий бизнес испытывает проблемы, связанные с отсутствием опыта: идет поток новых сотрудников, а современные поколения не обладают необходимыми профессиональными навыками. В сфере услуг должен строиться сам менеджмент и маркетинг по другому принципу, отличающемуся от материального производства, по мере того, как мы общаемся с конкретным товаром – нематериальной услугой. Во многих отношениях сектор услуг ориентирован на население, что заставляет развивать такое маркетинговое направление, как социальный маркетинг, который в основном реализуется государством и не развит в бизнес-сообществе из-за своей низкой рентабельности. Избранные финансовые, инвестиционные, коммерческие и инновационные стратегии не носят комплексный характер, они реализуются фрагментарно, и их требования порой неуместны для современного рынка. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут использоваться органами управления АПК при формировании системы управления инновационным развитием региональных агропромышленных комплексов. Выводы. Для формирования инновационной аграрной экономики необходимо, чтобы агропромышленное производство базировалось в основном на инновационной деятельности, для которой в обязательном порядке нужны новые технологии для того, чтобы сформировать единое финансово-информационное пространство.

Статтю присвячено досліджен-ню історико-правових передумов виникнення біржової торгівлі сіль-ськогосподарською продукцією в Україні. Автором проведено аналіз таких історичних періодів розвит-ку торгівлі сільськогосподарською продукцією як період Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Вели-кого князівства Литовського, період Гетьманщини та перебування укра-їнських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій, визна-чено особливості кожного з наведе-них історичних періодів. Визначено, що першими право-вими джерелами, в яких регулюва-лися торгівельні правовідносини, встановлювалися підстави для виникнення зобов’язання, укладен-ня усних, а згодом і письмових дого-ворів тощо були «Руська Правда», акти Магдебурзького права. Вста-новлено, що у більш пізні історичні періоди правовою основою регулю-вання торгівельних правовідносин були правові акти гетьманської влади, Литовські статути.У статті акцентовано увагу на тому, що саме в період Київської Русі були закладені основи центра-лізованої товарної торгівлі через ярмарки, базари тощо. Обґрунто-вано висновок про те, що оскільки на теренах українських земель про-тягом всього історичного процесу провідною галуззю було сільське господарство, то саме цей фактор вплинув на розвиток економічних правовідносин у сфері торгівлі сіль-ськогосподарською продукцією, яка стала основним товаром на ярмар-ках, базарах, в інших місцях цен-тралізованої торгівлі, а згодом і на товарних біржах.Автором на підставі дослі-дження історико-правових переду-мов виникнення біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні встановлено, що перші товарні біржі з’явилися на укра-їнських землях у період перебу-вання України у складі Російської імперії, що пов’язано з правлін-ням Петра І. Першу таку бір-жу було відкрито в Одесі (1796 рік), а згодом відкрилися біржі у Києві, Харкові та інших великих українських містах, більшість із них спеціалізувалася на торгівлі сільськогосподарською продукці-єю. Виявлено, що на українських землях, які перебували під владою Австро-Угорщини, першою була Львівська біржа, яка почала пра-цювати як фондова, але внаслідок низького попиту на цінні папери набула статусу товарної.

В сучасному суспільстві проблеми коректної роботи з інформацією набули першочергового значення. Але законодавча база не спроможна встигнути за стрімким процесом інформатизації суспільства. Закони та накази мають заборонний характер, а нормативно-правова та методична система профілактики злочинів, пов’язаних з інформацією, є недостатньо розвиненою.Інформація – багатофункціональний об’єкт, який застосовується в різних сферах діяльності, виконує безліч задач і може виступати товаром та засобом:управління процесами життєдіяльності суспільства;звітування про діяльність юридичних та фізичних осіб;реалізацію особистісних прав та свобод.Багатофункціональність інформації призводить до того, що інформаційне право має застосовувати різні важелі впливу в процесі регулювання інформаційних відносин.Оцінка інформації в грошовому еквіваленті є проблематичною, а система ліцензування й сертифікації здебільшого направлені на захист покупця від неякісного товару, ніж на продукування конкурентоспроможної інформації. Тому є необхідність розробки комплексу норм та інституцій, які б регулювали правові та економічні механізми роботи з інформацією.Механізм формування культури безпечної роботи з інформацією має включати такі складники:висвітлення правового захисту інтересів осіб, котрі продукують інформацію як товар;висвітлення питань про відповідальність (в тому числі і юридичну) за порушення правил отримання і несанкціонованого копіювання інформації;висвітлення технологічних та юридичних аспектів захисту інформації від несанкціонованого доступу;розробку системи захисту авторських прав на інтелектуальну власність;висвітлення кримінальної та адміністративної відповідальності за розробку комп’ютерних вірусів та свідомо непридатного до роботи програмного забезпечення.Деякі з перелічених складників певною мірою підтримуються на державному рівні, але провідну роль у формуванні культури безпечної роботи з інформацією мають відігравати навчальні заклади середньої, середньої спеціальної та вищої освіти. Зокрема, в Криворізькому педагогічному університеті в межах чинного курсу методики викладання інформатики означена проблема вирішується шляхом уведення до робочої програми окремої теми «Нормативно-правові засади культури безпечної роботи з інформацією», де розглядаються наступні питання:відповідальність за витік, втрату, крадіжку, викривлення та підробку інформації;введення поняття про несанкціоновані дії по знищенню, модифікації, копіюванню та блокуванню інформації;забезпечення правового захисту електронних документів та авторських прав.Висновок. Інформаційне право не є окремою дисципліною в педагогічних ВНЗ, воно являє собою один із компонентів курсу методики викладання і має на меті формування культури безпечної роботи з інформацією.

Зерно є найважливішим продовольчим ресурсом, що формує продовольчу безпеку держави та є цінною сировиною для виробництва великої кількості харчових продуктів. Крім того, зерно є доволі рентабельним товаром для реалізації на внутрішньому та зовнішніх ринках з отриманням високої економічної вигоди. Через обмеженість площ для посівів та зростаючий попит на зерно виникає по-треба у збільшенні рівня урожайності зернових. При цьому запорукою отримання значного валового збору зерна є використання високоякісного посівного матеріалу. Провідні селекціонери та науковці з’ясували, що на 50 % отримання високого врожаю залежить від якості насіння. Якість насіння залежить не тільки від запрограмованого генетичного потенціалу зерна, але не менше значення має цілісність структури зерна з відсутністю механічних пошкоджень. Травмування зернової маси від-бувається за рахунок механічного впливу на неї сторони робочими органами технологічного облад-нання, зокрема підйомно-транспортних засобів, що використовується для післязбиральної обробки та переробки зерна. Так, згідно з практичними дослідженнями використання одного скребкового транспортеру для переміщення зерна може спричиняти до появи у зерновому потоці майже 10 %. Зважаючи на той факт, що кількість підйомно-транспортних засобів в одній технологічній лінії може сягати від одиниць до десятків, то об’єм травмованого зерна є доволі великим. Мета роботи – надати методику оцінки рівня травмованості зерна підйомно-транспортними засобами з урахуванням геометричних та кінематичних параметрів їх робочих органів. Травмування зерна відбува-ється за рахунок протікання кількох процесів: ударне зіткнення зерна поверхнями робочих органів, за рахунок тертя зерна між собою та з контактною поверхнею робочих органів. При цьому кількісна оцінка рівня травмованості зерна для виділених процесів може бути розглянута із застосуванням теорії імовірності. Суть цього опису зводиться до визначення загальної імовірності збереженості цілісності зерна з урахуванням факторів впливу. Загальна імовірність визначається через добуток імовірності відсутності травмування зерна Рр внаслідок тертя зерна о контактну робочу поверхню, імовірності Pv збереженості зерна внаслідок ударної взаємодії з елементами робочих органів та імовірності Pℓ відсутності травмування зерна при його переміщені на відстань ℓ. Кожна окремо визначена імовірність визначається як експоненціальна функція зі ступеню, яка формується через кінематичні та конструктивні робочі органи підйомно-транспортних засобів. На підставі сформо-ваних теоретично-імовірнісних залежностей можна прогнозовано окреслювати можливий рівень травмування зерна при транспортуванні та реалізовувати різноманітні конструктивні модернізації та покращення параметрів робочих органів підйомно-транспортних засобів.

Наявність проблемних аспектів практичного втілення положень законодавства України з питань державної митної справи, а також неврегульованість окремих питань, зокрема пов’язаних із ввезенням та використанням на митній території України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, стали суттєвими перешкодами інноваційного шляху розвитку державної митної справи. Утім, після численних суперечок із приводу ввезення т а використання на митній території України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, до яких долучилися політики, науковці та громадськість, позитивні зміни все ж таки відбулися. При цьому модернізація законодавства України з питань державної митної справи актуалізувала необхідність проведення поглибленого аналізу ефективності правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією. Метою статі є проведення транспарентного моніторингу законодавства України, що стосується переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, визначення його ефективності, виявлення проблемних аспектів та дослідження напрямів їх вирішення. На основі аналізу національного законодавства досліджено питання правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів, які зареєстровано у відповідних реєстраційних органах іноземної держави. Акцентовано увагу на тому, що згідно з положеннями законодавства України з питань державної митної справи автомобільні транспортні засоби особистого користування для митних цілей є товаром, тоді як автомобільні транспортні засоби комерційного використання визначено засобом транспортування. Встановлено, що, незважаючи на досить детальне нормативно-правове регулювання питання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів особистого користування, суттєво обмежити масштаби порушень митних правил, пов’язаних із їхнім використанням на митній території України, донедавна не вдавалося. При цьому вирішення проблемних аспектів переміщення громадянами через митний кордон України автомобільних транспортних засобів особистого користування, які зареєстровано в уповноважених органах іноземних держав, вбачається у запровадженні тимчасового порядку, відповідно до якого протягом 180 днів здійснюватимуться митні формальності щодо окремих автомобільних транспортних засобів, які перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, посиленні відповідальності громадян за порушення умов тимчасового ввезення/транзиту автомобільних транспортних засобів, що ввезені на митну територію України, запровадженні інформування Державною прикордонною службою України органів Державної фіскальної служби України (ДФС України) про факти наміру перетину державного кордону України особами, стосовно яких органами ДФС України було виявлено порушення митних правил, налаго дженні взаємодії органів ДФС України з Національною поліцією в частині контролю за дотриманням водіями порядку використання таких автомобільних транспортних засо бів на митній території України, недопущенні порушення обмежень, встановлених Митним кодексом України, а також удосконаленні порядку реєстрації та обліку автомобільних транспортних засобів.

На сегодняшний день создание и обращение негосударственных денежных знаков строго регламентируется на законодательном уровне в большинстве стран, и купить товар официально на данные средства достаточно проблематично. Одним из способов является возможность заказать товар через неофициальные каналы поставок. Появление подобных частных валют имеет свою историю. Появление Интернета неразрывно связано с возможностью беспрепятственного обращения материальных ценностей и реализации идей между людьми и различными субъектами. Этому способствовало появление криптовалют как виртуальных денежных единиц. Криптовалюта является финансовой негосударственной банкнотой, используемой в обращении индивидуальными субъектами. Смыслом существования таких денежных единиц является обеспечение преимущества перед государственной валютой. На всем протяжении существования нашей цивилизации имело место возникновение иных денежных форм. В середине 19 века в США и других развитых капиталистических странах появлялись массы денежных знаков, отличных от официальных государственных денег. Их выпускали не только крупные компании вроде банков, муниципалитетов и магазинов, но и частные лица. Ценность современных активов определяется их рыночной стоимостью, регулируемой продавцом и покупателем. Во многих странах криптовалюта сегодня является цифровым товаром. Однако важным вопросом на этапе создания криптовалюты является ее базовая стоимость. Для продуктивного использования криптовалют создаются блокчейн-технологии для их интеграции в проекты, решающие проблемы современного общества - это важный фактор успешного развития криптоэкономики. Nowadays the creation and circulation of non-state banknotes is strictly regulated at the legislative level in most countries and it is quite problematic to buy goods officially with these funds, one of the ways is to order goods through unofficial supply channels. The emergence of such private currencies has a history. The emergence of the Internet is inextricably linked with the possibility of the unhindered circulation of material assets and the implementation of ideas between people and various subjects. This was facilitated by the emergence of cryptocurrencies as virtual monetary units. Cryptocurrency is a financial non-government banknote used in circulation by individual entities. The raison d’être of such monetary units is to provide an advantage over the state currency. Throughout the existence of our civilization, other forms of money have emerged. In the middle of the 19th century, masses of banknotes, different from official state money, appeared in the United States and other developed capitalist countries. They were produced not only by large companies like banks, municipalities and shops, but also by individuals. The value of modern assets is determined by their market value, regulated by the seller and the buyer. In many countries, cryptocurrency is a digital commodity today. However, an important issue at the stage of cryptocurrency creation is its base value. For the productive use of cryptocurrencies, blockchain technologies are being created for their integration into projects that solve the problems of modern society - this is an important factor in the successful development of cryptoeconomics.

В реалиях XXI века дрова являются конкурентоспособным топливом, не уступающим по теплоте сгорания торфу, сланцам, а по некоторым другим свойствам, таким как зольность, содержание серы и др., древесина является лучшим из всех видов твердого топлива. В последние годы наблюдается увеличение спроса на короткомерные колотые дрова на внутреннем рынке России. кроме того, данный вид лесной продукции становится экспортным товаром. В работе представлены результаты исследования распределения дров по ступеням толщины в зависимости от среднего объёма хлыста. В Российской Феде- рации это тонкомерные до 0,3 м3 древостои средней крупности 0,3–0,7 м3, толстомерные древостои свыше 0,7 м3. были рассчитаны проценты распределения дровяной древесины по толщинам в зависимости от среднего объёма хлыста. В древостоях различной крупномерности распределение дров по группам диаметров значительно отличается. Рассмотрена зависимость толщины древостоя от места его произрастания. На предприятиях Российской Федерации широко применяются финские процессоры марки PALAPOWER и словенские процессоры марки RCA, также используются отечественные процессоры марки ДРС. Результаты исследования имеют практическое значение и могут быть использованы для выбора моделей процессоров в различных лесозаготовительных регионах Российской Федерации. кроме того, эти данные можно применять в расчёте производительности работ по производству дров. Firewood is a competitive fuel in the realities of the XXI century, not inferior in terms of heat of combustion to peat, shale, and in some other properties, such as ash content, sulfur content, etc., wood is the best of all types of solid fuel. In recent years, there has been an increase in demand for short-sized chopped firewood in the domestic market of Russia. In addition, this type of forest products becomes an export commodity. The paper presents the results of a study of the distribution of firewood by thickness steps depending on the average volume of the whip. In the Russian Federation, these are thin-dimensional stands of up to 0,3 m3, medium – sized stands of 0,3–0,7 m3, thick-dimensional stands of over 0,7 m3. The percentages of the distribution of woodwood by thickness were calculated depending on the average volume of the whip. In stands of various sizes, the distribution of firewood by diameter groups differs significantly. The dependence of the thickness of the stand on the place of its growth is considered. Processors of various brands that differ in the parameter of processing raw materials are studied. Finnish processors of the PALAPOWER brand and Slovenian processors of the RCA brand are widely used at enterprises of the Russian Federation, domestic processors of the DRS brand are also used. The results of the study are of practical importance and can be used to select processor models in various logging regions of the Russian Federation. In addition, these data can be used to calculate the productivity of work on the production of firewood.

Исследование выполнено в рамках проекта РНФ № 21-18-00518, https://rscf.ru/project/21-18-00518 В 1920-х гг. в СССР получило развитие производство так называемых «культур­фильмов» о народностях и территориях страны. Эти фильмы имели популярность у зрителей, являясь для многих единственной возможностью совершить кино-путе­шествие по «Шестой части мира». И одним из наиболее популярных мест для съем­ки краеведческих фильмов стал Кавказ – картины, снятые в регионе, становились буквальным открытием этой территории для населения столиц и центральных областей. Была у этого процесса и политическая подоплека – проект создания «Ки­ноатласа СССР» – альманаха о советизации многонациональной страны. В статье рассматриваются непредставленные в гуманитарном обороте теоретические разра­ботки, посвященные развитию этнографического кино, и апробированные на практи­ке в виде киноматериалов о Кабардино-Балкарии, созданные режиссером А.Н. Терским при активном участии научного консультанта Н.Ф. Яковлева. Экран немого кино прямо или косвенно отражал силуэты идеологии и политики, идентичности и куль­туры самобытной территории в период исторической трансформации (из окраины Российской империи в автономную область СССР). Теоретические опыты Терского яв­ляются вкладом в науку, будучи одними из самых ранних отечественных концепций по визуальной антропологии. А в его кинокадрах просматриваются региональные осо­бенности реализации центральных программ советского строительства. Наконец, кинофильмы о Кавказе явились и выгодным экспортным товаром, широко демонстри­ровались в прокате заграничных стран, формируя в общественном сознании образ многоукладной горной страны. Делается вывод о потенциале этнографического кино­документа как исторического источника, и как актуального ресурса для применения в широком спектре современных научно-творческих практик. In the 1920s in the USSR, the production of so called “cultural films” about the nationalities and territories of the country was developed. These films were popular with viewers, being the only opportunity for many to make a film journey through the “Sixth Part of the World”. And one of the most popular places for filming local history films was the Caucasus – the films made in the region became a literal discovery of this territory for the population of the capitals and central regions. This process also had a political background – a project to create a “Cinema-Atlas of the USSR” – an almanac about Sovietization of a multinational country. The article examines theoretical developments that have not been presented in the humanitarian circulation, devoted to the development of ethnographic cinema in the USSR, and tested in practice in the form of film materials about Kabardino-Balkaria, created by film-director A. Terskoi with the active participation of the scientific consultant N. Yakovlev. The silent film screen directly or indirectly reflected the silhouettes of the ideology and politics, identity and culture of a distinctive territory during the period of historical transformation (from the outskirts of the Russian Empire to the Soviet autonomous region). Terskoi’s theoretical experiments are a contribution to science, being one of the earliest domestic concepts of visual anthropology. And his footage reveals regional features of the implementation of the central programs of Soviet construction. Finally, films about the Caucasus were a profitable export commodity – they were widely shown at the box office in foreign countries, shaping in the public consciousness the image of a multi-layered mountainous country. The conclusion is drawn about the potential of the ethnographic film document as a historical source and as an actual resource for use in a wide range of modern scientific and creative practices.

Россия занимает уникальное географическое положение – между Европой и «Большой Азией» (странами, часть которых относят к Азиатско-Тихоокеанскому региону). Очевидные экономические и политические выгоды этого обстоятельства использовались, пожалуй, еще с ХVII века – с продвижения купцов в Поднебесную. С русской стороны предметом торговли были, прежде всего, меха, со стороны Китая и «Большой Азии» – чай и пряности. Торговый люд, несмотря на все риски столь длительного путешествия, манили те колоссальные коммерческие выгоды, которые обеспечивала торговля заморским товаром. Государство при этом интересовало не столько поступление налогов в казну, сколько укрепление и расширение осваиваемого пространства – и как основы безопасности границ, и как источника получения новых товаров и новых экономических возможностей.Об этом невольно задумываешься, стремясь осознать ту ситуацию, которая складывается в настоящее время в экономическом сотрудничестве России со странами «Большой Азии». Как представляется, клубок возникающих при этом взаимосвязей и проблем отчетливо виден на примере энергоресурсов – прежде всего, углеводородов, во все больших объемах поставляемых в данный глобальный макрорегион.С одной стороны, нельзя не ценить «поворот на Восток» в торговле российскими энергоресурсами – это позволяет диверсифицировать направления сбыта, хеджировать ценовые риски, а также развивать экспортную инфраструктуру в рамках так называемого «Восточного полигона» (той части Дальнего Востока, которая напрямую связана с экспортом углеводородов и угля). Последнее обстоятельство важно не только для создания возможностей ресурсного экспорта, но и с точки зрения развития других секторов экономики внутри страны (что, увы, пока не принимается по внимание).Эти и другие вопросы детально представлены на страницах тематической подборки настоящего выпуска «ЭКО». Наши коллеги из Центра энергетических исследований ИМЭМО РАН справедливо отмечают, что «наблюдаемые сдвиги в географической структуре российского нефтяного экспорта органично следуют за сдвигами в пространственной структуре мирового экономического роста» (статья И. А. Копытина). Во многом аналогичная ситуация характерна также и для рынка СПГ (статья А. О. Масленникова).И все же процессы встраивания России в энергопоток стран «Большой Азии» связаны со значительными рисками – как кратковременного, так и долгосрочного характера. К числу первых относится ценовая волатильность, а также все более усиливающиеся требования по раскрытию углеродного следа в рамках всей производственной цепочки. К числу вторых (и это, пожалуй, самый серьезный аспект для России) следует отнести временны́е рамки устойчивого присутствия на данных рынках. Энергопоток отмеченных стран сильно отличается по своим качественным особенностям. Одни из них, как Япония, устойчиво уменьшают импорт энергоресурсов. Другие, Китай прежде всего, наращивают импорт, но осуществляют это в рамках долгосрочной политики реструктуризации энергетического сектора и активного продвижения автомобилизации (статья М. В. Синицына). Третьи (Индия и страны с «невысоким и средним уровнем развития») динамично повышают потребление, как важнейшее условие экономического роста в рамках модели индустриализации (статья С. В. Жукова и О. Б. Резниковой).Основной риск для России заключается в консервации индустриальной сырьевой структуры экономики. В условиях новых геополитических вызовов и низкоуглеродных трендов приоритетным для страны и ее восточных регионов становится не столько количественный рост производства и экспорта энергоресурсов, сколько формирование новой системы взаимосвязей «ТЭК – экономика страны» с целью развития новых высокотехнологичных направлений и создания тем самым высокотехнологичных рабочих мест.В современной экономике чрезвычайно важно влияние ТЭКа на структурные преобразования в хозяйстве страны и ее регионов, равно как и следование приоритетам устойчивого социально-экономического и низкоуглеродного развития в русле современной системы ценностей. Примером явного отставания от подобных трендов служит, в частности, тот факт, что в нашей стране «…на поддержку спроса на электромобили пока средств не заложено»1 (что явно диссонирует с мерами, предпринимаемыми в Китае – см. статью М. В. Синицына).С горечью приходится констатировать, что и названным аспектам развития ТЭКа у нас пока уделяется чрезвычайно мало внимания. Основной упор делается на создание инфраструктуры для «выхода» сырья и продуктов первичной переработки на рынки азиатских стран – это касается и нефти, и природного газа, и угля. Как отмечают наши коллеги из Института экономических исследований ДВО РАН, «в 2000–2005 гг. … полагалось обеспечение совмещения инфраструктурной функции Дальнего Востока с задачей формирования “новой индустриальной базы” в форме создания кластеров высокотехнологичных производств и сервисов в южной части региона. И решение этой задачи, как и реализация концепции новой индустриализации вообще, представлялoсь в форме создания промышленно-сервисных дуг в южной части Дальнего Востока. …Однако уже к концу первого десятилетия XXI в. ситуация кардинально изменилась. Идея формирования “перехватывающих приграничных дуг” реализуется в сопредельных с российским Дальним Востоком северо-восточных провинциях Китая, где действует специальная программа модернизации старой промышленной базы»2.Представляется, что реализация замысла создания «промышленно-сервисных дуг» в ТЭКе и Востока России, и страны в целом все еще ждет своего часа. Ответы на вопрос о его необходимости лежат как в плоскости теоретической – определении путей формирования и развития институциональных систем в ТЭКе (с учетом исторических традиций, ранее созданных активов, состава и особенностей взаимодействия основных экономических агентов), так и в сфере практической энергетической политики (не только с точки зрения состава и структуры стратегических документов, но и в плане определения роли и места различных уровней иерархии государственного регулирования).Теоретические основы решения отмеченных выше проблем имеют общий характер, а ключевую роль играют базовые положения системного подхода и тесно связанные с ними обобщения современной институциональной теории. При этом в практическом применении данных положений и подходов необходимо учитывать специфику существующих производственно-экономических систем. Последнее важно не столько с точки зрения обеспечения приверженности ранее избранному пути, сколько в свете понимания и учета стартовых условий перехода отечественного ТЭКа в новое качество, обеспечивающее следование современным ценностным ориентирам развития3.1 Никитина О., Смертина П. Гражданам не доплатят за электромобили. Правительство не нашло средств на субсидирование рынка// Газета «Коммерсантъ». № 141. 11.08.2021.2 Российский Дальний Восток на пути в будущее/ Под ред. П. А. Минакира; Институт экономических исследований ДВО РАН. Хабаровск: ИЭИ ДВО РАН, 2017. 395 с. [C. 95].3 Крюков В. А. Институциональная структура нефтегазового сектора. Проблемы и направления трансформации. Новосибирск: Издательство ИЭОПП СО РАН. 1998. 276 с.

<div id="_idContainer002" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Год прошедший и год нынешний отмечены юбилейными датами с начала беспрецедентных в мировой экономической истории событий, оказавших колоссальное влияние</span><span class="CharOverride-2"> на развитие России в прошлом столетии. До сих пор мы</span><span class="CharOverride-2"> явственно ощущаем их отголоски и пользуемся их плодами. Речь идет</span><span class="CharOverride-2"> о 100-летии Плана ГОЭЛРО</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-007-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-007">1</a></span></span><span class="CharOverride-2"> (январь 1920 г.) и Новой</span><span class="CharOverride-2"> экономической политики (январь 1921 г.).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Реализация первого из них</span><span class="CharOverride-2"> заложила основу материально-технологической инфраструктуры, которая не только позволила провести </span><span class="CharOverride-2">беспрецедентную по масштабам индустриализацию экономически отсталой аграрной страны, но и </span><span class="CharOverride-2">предопределила на многие годы вперед (и до сих определяет) пространственную </span><span class="CharOverride-2">структуру многих секторов национальной экономики.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Нэп, с точки зрения влияния на </span><span class="CharOverride-2">социально-экономическое развитие страны, как представляется автору, был еще более значим.</span><span class="CharOverride-2"> Полное пренебрежение законами экономического бытия в годы Гражданской войны, </span><span class="CharOverride-2">принудительное изъятие не только излишков, но и самого необходимого у производителей </span><span class="CharOverride-2">продовольствия (продразверстка) поставили советскую Россию на грань краха. Поэтому </span><span class="CharOverride-2">решение политического руководства страны отказаться от этого курса трудно отнести</span><span class="CharOverride-2">к разряду «стратегических маневров» или, тем более, спланированных и просчитанных </span><span class="CharOverride-2">(по результатам и последствиям) шагов.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Тем не менее результаты,</span><span class="CharOverride-2"> казалось бы, простого по форме и способам реализации шага</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">введения продналога вместо продразверстки</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">оказались ошеломляющими. Крестьянство отреагировало с</span><span class="CharOverride-2"> присущей ему «социальной ответственностью»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">проблема голода отошла на второй</span><span class="CharOverride-2"> план (увы, ненадолго) (статья А. П. Килина). Нормализация товарно-денежных </span><span class="CharOverride-2">отношений распространилась с аграрного сектора на экономику в целом. </span><span class="CharOverride-2">Стали восстанавливаться торговля, кустарные промыслы, легкая промышленность. Государственный бюджет стал</span><span class="CharOverride-2"> наполняться обеспеченными реальными активами финансами.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Конечно, при взаимодействии рыночной стихии</span><span class="CharOverride-2"> с идеологическими приоритетами государства проблем было более чем предостаточно: </span><span class="CharOverride-2">общехозяйственные кризисы, безработица, инфляция, отсутствие у предпринимателей стремления к инвестированию в базовые отрасли, расточительное </span><span class="CharOverride-2">потребление «хозяев новой жизни» и проч. (статья В. Г. Кокоулина).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">В </span><span class="CharOverride-2">то же время, несмотря на невзгоды и лихолетье, не прекращался </span><span class="CharOverride-2">процесс научного осмысления происходящего и выработки на этой основе предложений </span><span class="CharOverride-2">и подходов, направленных на реальное улучшение жизни людей, укрепление экономической</span><span class="CharOverride-2"> мощи страны (статья М. А. Фельдмана). За предшествующие нэпу годы </span><span class="CharOverride-2">(включая не один десяток предреволюционных лет) был накоплен колоссальный интеллектуальный </span><span class="CharOverride-2">потенциал</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">как в части понимания направлений развития различных сфер </span><span class="CharOverride-2">и сторон социально-экономической жизни страны (от водных путей и энергетики</span><span class="CharOverride-2"> до развития лесного хозяйства</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-006-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-006">2</a></span></span><span class="CharOverride-2">), так и с точки </span><span class="CharOverride-2">зрения формирования когорты высококлассных и преданных делу специалистов. Накопленные знание </span><span class="CharOverride-2">и умение изучать и анализировать экономическую действительность и вырабатывать на </span><span class="CharOverride-2">этой основе эффективные решения присутствовали не только в Центре, но </span><span class="CharOverride-2">и на местах.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Порой при решении конкретных вопросов на местах </span><span class="CharOverride-2">не нужно было дожидаться директив и указаний о подходах к </span><span class="CharOverride-2">взаимодействию государства и рынка. Так, например, в 1926 г. </span><span class="CharOverride-2">в Иркутской губернии при подготовке первого пятилетнего плана развития народного хозяйства </span><span class="CharOverride-2">специалисты отмечали, что «…</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">вполне понятно, что и п</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ерспективы сельского</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> хозяйства будут различны в зависимост</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">и от степени удовлет</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ворения нужд области</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> в развитии транспорта и пр</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">омышленности и в зав</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">исимости от размеров</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> агрономических и других видов помощи</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> населению»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-005-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-005">3</a></span></span><span class="CharOverride-2">. Тем самым, вполне</span><span class="CharOverride-2"> очевидно, что рынок и рыночные методы предполагалось развивать </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">преимущественно в</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> аграрном секторе</span><span class="CharOverride-2">, </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">в</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> то время</span><span class="CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">как основные</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> усилия государства </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">планировалось направи</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ть на развитие инфра</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">структуры, промышлен</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ности и науки.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myItalicChars CharOverride-4">Более того, </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">признавалось и учитывалось в</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">лияние рыночной конъ</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">юнктуры на экономиче</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ские результаты «…в </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">целях регулирования цен</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> рынка, а также в це</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">лях удачной продажи </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">необходимо на рынке </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">появиться тогда, ког</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">да он голоден, а не </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">тогда, когда рынок уже насыщен </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">и приходится напраши</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ваться к покупателю </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">со своим товаром»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-004-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-004">4</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Знание данных специалистов было весьма далеко от</span><span class="CharOverride-2"> того, что Ф. Хайек впоследствии назовет «рациональным конструктивизмом», а, </span><span class="CharOverride-2">скорее, было тем, что может быть отнесено к «разуму, применяем</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ому должным образом»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-003-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-003">5</a></span></span><span class="CharOverride-2">. В понимании специалистов </span><span class="CharOverride-2">начала 1920-х годов государство и рынок могли вполне гармонично взаимодействовать,</span><span class="CharOverride-2"> дополняя друг друга. В числе приоритетов государства</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">инфраструктура </span><span class="CharOverride-2">и тяжелая промышленность, в то время как в числе приоритетов </span><span class="CharOverride-2">рыночного сектора</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">сельское хозяйство, легкая промышленность и сфера услуг.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">К </span><span class="CharOverride-2">сожалению, как показали последующие события, начиная со второй половины 1920-х </span><span class="CharOverride-2">гг. к носителям такой точки зрения прислушивались все меньше. И </span><span class="CharOverride-2">в силу их малочисленности, и в силу неподготовленности к восприятию </span><span class="CharOverride-2">альтернативных взглядов «класса новых собственников»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">представителей нарождающихся «распределительных коалиций»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-002-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-002">6</a></span></span><span class="CharOverride-2"> (партийных бюрократов и карьеристов). Результатом поспешности и насилия над </span><span class="CharOverride-2">экономической действительностью в ходе коллективизации и форсированной индустриализации стали обнищание </span><span class="CharOverride-2">села и колоссальные людские жертвы. Трудно согласиться с определением данного </span><span class="CharOverride-2">подхода к решению насущных экономических проблем как «чрезмерно оптимистического»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-001-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-001">7</a></span></span><span class="CharOverride-2">. </span><span class="CharOverride-2">Скорее, речь должна идти об отсутствии морали в самом широком </span><span class="CharOverride-2">ее понимании</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">и у тех, кто такие решения готовил,</span><span class="CharOverride-2"> и у тех, кто их реализовывал.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Удовлетворительное решение проблемы непротиворечивого, гармоничного взаимодействия государства и рынка чрезвычайно сложно</span><span class="CharOverride-2"> на практике и требует не только знаний, но и доверия</span><span class="CharOverride-2"> в обществе и совсем другой роли «носителей» знания в этих</span><span class="CharOverride-2"> процессах. Ни в период нэпа, ни позднее так и не</span><span class="CharOverride-2"> было найдено приемлемое решение этой проблемы. И сегодня она все</span><span class="CharOverride-2"> еще остается ключевой с точки зрения выбора пути и подходов</span><span class="CharOverride-2"> экономического развития России.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Конечно, это не только российская проблема. Например,</span><span class="CharOverride-2"> в основе успехов Китая лежит не только знание особенностей функционирования</span><span class="CharOverride-2"> и развития современной экономики, но и понимание важности учета национальных</span><span class="CharOverride-2"> особенностей, и признание того факта, что «…конкуренция является основополагающим</span><span class="CharOverride-2"> элементом рыночной экономики, она приводит к активности, а активность</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">к прогрессу. Возникающий беспорядок можно устранить с помощью реформ системы,</span><span class="CharOverride-2">управления, совершенствования законов и порядков, что является обязательным для нас</span><span class="CharOverride-2"> в строительстве социалистической рыночной экономики. Поэтому нельзя относиться к конкуренции</span><span class="CharOverride-2"> по принципу “</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">рассердившись на </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">блох, да всю шубу в </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">печь</span><span class="CharOverride-2">”. Разве не бывает беспорядочной конкуренции при монопольной системе?»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-000">8</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myItalicChars CharOverride-4">В России в конце 192</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">0-х гг</span><span class="CharOverride-2">. (и</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> в последующем</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">в период «судьбоносн</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ых реформ» </span><span class="CharOverride-2">1990-х гг.) было решено </span><span class="CharOverride-2">избрать путь </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">мнимой «простоты» и «ре</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ализуемости» грандио</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">зных планов ускоренн</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ой индустриализации </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">(в</span><span class="CharOverride-2"> 1990-х</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">ус</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">коренной приватизации). В перво</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">м случае мы получили</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> в результате колоссальные </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">жертвы и</span><span class="CharOverride-2">, действительно,</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> высокие темп</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ы индустриализации, </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">во втором</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">обнищание населения и п</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">роедание ранее созда</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">нного национального </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">достояния (В. И. Клисторин</span><span class="CharOverride-2">.</span><span class="CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">Интервью с Г. И. Ханиным).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Любая экономическая реформа, </span><span class="CharOverride-2">в сколь сложных условиях она бы ни проводилась, сколь не</span><span class="CharOverride-2">простой была бы внешнеполитическая обстановка, не может игнорировать необходимость создания</span><span class="CharOverride-2"> и поддержания не только приемлемых условий членам общества, но и</span><span class="CharOverride-2"> формирование условий и возможностей для реализации активности и потенциала человека.</span><span class="CharOverride-2"> Реформы и «инициативы сверху» не имеют под собой основания, если</span><span class="CharOverride-2"> не способствуют движению в этом направлении. </span><span class="CharOverride-2">В противном случае цикличные</span><span class="CharOverride-2"> «качели» реформ и колоссальные потери становятся неизбежными. Наверное, нам уже</span><span class="CharOverride-2"> пора бы научиться на собственных прошлых ошибках.</span></p><hr class="HorizontalRule-1" /><div class="_idFootnotes"><div id="footnote-007" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-007-backlink">1</a></span> История ГОЭЛРО. URL: https://minenergo.gov.ru/node/3039</p></div><div id="footnote-006" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-006-backlink">2</a></span> См., к примеру: <span class="CharOverride-5">Родевич В. М.</span>.<span class="myItalicChars"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">Обзор произв</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">еденных до 1923 года</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> исследований рек Ро</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">ссии</span> // <span class="myItalicChars CharOverride-6">Российский гидрологически</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">й институт. Петрогра</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">д. 1923. 32 с.</span></p><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myItalicChars CharOverride-6">«Результаты бывшего </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">казенного лесного хо</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">зяйства к 1914 году»</span> // <span class="myItalicChars CharOverride-6">РСФСР Комиссариат земледели</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">я </span>/ <span class="myItalicChars CharOverride-6">Под ред</span>. В. В.<span class="myItalicChars CharOverride-6"> Фааса</span>. Петроград. 1919. (URL: <span class="Hyperlink">https:</span><span class="Hyperlink">//r</span><span class="Hyperlink">usneb.ru/catalog/000199_000009_007963149/</span>). <span class="myItalicChars CharOverride-6">В предисловии</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> к сборнику</span>, <span class="myItalicChars CharOverride-6">включающему 4</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">1 таблицу с пояснениями, отме</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">чалось:</span> <span class="myItalicChars CharOverride-6">«Еще</span> в 1912 году в Лесном Департаменте возникла мысль представить в ряде наглядных диаграмм и картограмм положение русского <span class="myItalicChars CharOverride-6">казенного лесного хо</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">зяйства. Война заста</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">ла этот труд в перио</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">д окончания, но, по </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">техническим условиям</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">, печатание книги мо</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">гло быть закончено л</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">ишь к концу 1917 год</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">а, а появление ее в </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">свет оттянулось, по р</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">азличным причинам, д</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">о конца 1918 года».</span></p></div><div id="footnote-005" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-005-backlink">3</a></span> <span class="myItalicChars">Миротворцев К.Н.</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> Краткий очерк состояния земледелия и скотоводства Лено-Байкальской области в связи с географическими и экономическими условиями края// Проблемы капитального строительства Восточной Сибири // Сб. статей под ред. И.Ф. Трелина и А.И. Горавского. Вып. 1. Сельское хозяйство. Промышленность. Электрификация. Иркутская Плановая Комиссия. Иркутск. 1926. C. 3-56. [С. 40].</span></p></div><div id="footnote-004" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-004-backlink">4</a></span> <span class="CharOverride-5">Шпехт Ю.Г. </span>К вопросу о перспективном плане электростроительства Лено-Байкальской области.// Сб. статей под ред. И.Ф. Трелина и А.И. Горавского. Вып. 1. Сельское хозяйство. Промышленность. Электрификация. Иркутская Плановая Комиссия. Иркутск. 1926. 197 с. С. 173-189. [С. 168].</p></div><div id="footnote-003" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-003-backlink">5</a></span> <span class="myItalicChars">Хайек Ф. А</span>. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. М.: Новости. 1992. 304 с. [С. 18].</p></div><div id="footnote-002" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-002-backlink">6</a></span> <span class="myItalicChars">Олсон М.</span> Возвышение. Экономический рост и упадок. Стагфляция народов. Социальный склероз. Новосибирск: ЭКОР. 1998. 432 с.</p></div><div id="footnote-001" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes CharOverride-7"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-001-backlink">7</a></span> <span class="CharOverride-5">Зоркальцев</span><span class="myItalicChars"> В. И</span><span class="CharOverride-5">.</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> </span><span class="CharOverride-6">Эконо</span><span class="CharOverride-6">мика СССР и Великая </span><span class="CharOverride-6">Отечественная война </span><span class="CharOverride-6">(с использованием ма</span><span class="CharOverride-6">териалов лекций Б. П</span>.<span class="CharOverride-6"> Орлова). Иркутск: Институ</span><span class="CharOverride-6">т систем энергетики </span><span class="CharOverride-6">им.</span> <span class="CharOverride-6">Л. А. Мелентьева С</span><span class="CharOverride-6">О РАН. 2009. </span>36 с.</p></div><div id="footnote-000" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-000-backlink">8</a></span> <span class="CharOverride-5">Ли Ланьцин</span><span class="myItalicChars">. </span><span class="CharOverride-6">Прорыв</span>.<span class="CharOverride-6"> Как открывались ворота страны: </span><span class="CharOverride-6">30-летию начала рефо</span><span class="CharOverride-6">рм в Китае посвящает</span><span class="CharOverride-6">ся. М</span>.: Издательство МГУ. 2010. 472 с. [С. 382].</p></div></div></div><div id="_idContainer003" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_4Author"><span class="multicategories CharOverride-8">Главный редактор «ЭКО»</span><span class="multicategories CharOverride-8">К</span><span class="multicategories CharOverride-9">РЮКОВ</span><span class="multicategories CharOverride-8"> В.А.</span></p></div>

В статті досліджуються сфера освіти та її функціонування у системі інформаційного суспільства, де основою є продуктивні знання та якісна освіта, які визначають здатність до втілення інтелектуального капіталу в результати виробничої діяльності. Саме тому актуальним наразі стає процес вироблення та передачі знань, який не можливий без розвитку якісної освіти. Оскільки інформаційному суспільстві лише країна, що здатна конвертувати наукові знання в нові технології та товари, може забезпечити стійкі темпи економічного розвитку, трансформація сфери освіти стає пріоритетним завданням для держави. З огляду на те, що в інформаційному суспільстві знання стало товаром, досить прибутковим та з великим попитом, комерціалізація освіти може негативно вплинути на традиційну систему освіти. Саме тому актуальним завданням для країн, що перебувають на шляху до інформаційного суспільства, є ефективне поєднання традиційної системи освіти та сучасних інформаційних технологій.

У статті досліджено динаміку та географічну структуру товарного експорту України. Встанов-лено, що по причині згортання торгівлі з країнами СНД, основними торговими партнерами стають кра-їни ЄС та Азії. Товарна структура українського експорту свідчить, що починаючи з 201 4 р. агропродо-вольча продукція стає головним експортним товаром. Встановлено, що найбільшими споживачамицієї продукції являються країни Азії, на які приходиться 44,4 % всього агропродовольчого експорту, а взагальному експорті з України до країн Азії більше 60 % складають саме агропродовольчі товари.Проведено аналіз експорту агропродовольчої продукції в країни Азії в розрізі чотирьох розділів відпо-відно до УКТЗЕД. Встановлено, що товарна структура експорту в країни Азії кардинально відрізняєть-ся від структури експорту до країн СНД і скорочення імпорту країнами СНД не може бути компенсова-но зростанням продовольчого імпорту країнами Азії. Представлено висновки і рекомендації щодо на-прямів збільшення експорту в азійські країни.

Имея название происходит от латинского слова Argentun, серебро (Ag) является переходный металл, который имеет высокую электрическую проводимость и коррозионную устойчивость. Он обычно находится в совокупности с медью, цинком и золотыми минералами. Широко используется в производстве зеркал и монет, в стоматологических процессах, таких как серебряная амальгама, в производстве ювелирных изделий и столовых приборов, в фотографии и электронных устройствах из-за его высокой электрической проводимости. Это исследование направлено на описать данные, полученные в минеральных резюме Национального департамента минеральных исследований (http://www.dnpm.gov.br), библиографические исследования были проведены в научных статьях, с использованием компьютеров из компьютерной лаборатории Федерального института образования, науки и техники Амапы. Когда дело доходит до добычи серебра, Мексика является страной, которая выделяется как производитель и Перу в настоящее время имеет самый большой резерв в мире. Бразилия имеет крошечные запасы серебряного минерала, ее участие в мировом производстве этого металла практически незначительно. В стране никогда не было записей об добыче серебра как основного продукта, оно всегда ассоциировалось с другими веществами и вспахивались как попутный продукт их добычи. Национальное производство осуществляется главным образом в первичных металлах и в меньшей степени концентрированном металле, поскольку оно является более дорогостоящим и требует дополнительных этапов переработки. Спрос на серебро намного выше, чем на его производство в стране, что делает расходы на импорт выше, чем расходы на экспорт. Наиболее экспортируемый материал является основным товаром, а наиболее импортируемым является полуфабрикат. Внутреннее потребление серебра в стране почти стабильное, с некоторыми вариациями. Секторы, которые потребляют больше всего серебра являются: чеканка, фотографической промышленности, ювелирного сектора и электроники. Его цена переживает снижение после рекордного роста в 2011 году из-за низкого промышленного спроса, связанного с большим предложением металла.

Today's technological progress has allowed the use of intelligent devices and machines al-most everywhere. The refrigerator is considered one of the most important appliances, which is used almost everywhere for the purpose of storing food, beverages, and medicines at low temperatures and in a closed place to avoid exposure.There is such a problem as the lack of cashless vending machines, the unavailability of information about the location of vending machines, etc. As a solution to the above problems, a smart re-frigerator is offered. The proposed smart refrigerator uses a Radio Frequency Identification (RFID) reader, an Arduino Uno microcontroller, RFID tags for all items in the refrigerator, a user-friendly application de-veloped using Microsoft Visual Studio, Python, a core MySQL database developed by vendors to store in-formation related to each purchased item, and a GSM/GPS A7 module, with support for GPRS data trans-mission. На сегодняшнийденьтехнический прогресс позволил использовать ин-теллектуальные устройства и машины практически повсеместно. Холодильник считается од-ним из важнейших приборов, который используется почти вездедля хранения продуктов, напитков и лекарств при низких температурах и в закрытом месте, чтобы избежать воздей-ствия. Сейчасна торговых площадкахсуществует проблема, как отсутствие безналичных торговых автоматов, отсутствие информации о местонахождении торговых автоматов. В ка-честве решения вышеперечисленных проблем предлагается умный холодильник. Предлагае-мый умный холодильник использует считыватель радиочастотной идентификации (RFID), микроконтроллер ArduinoUno, RFID-метки для всех предметов в холодильнике, удобное приложение, разработанное с использованием MicrosoftVisualStudio, Python, базовой базы данных MySQL, разработанной поставщиками для хранения информация, связанная с каж-дым приобретенным товаром и модулем GSM/GPSA7 с поддержкой передачи данных GPRS.