Статті в журналах з теми "Титанат магнію"

Предложена жидкофазная технология получения композиционных материалов с магниевой матрицей и титановой арматурой. Исследованы возможности улучшения адгезионной связи между компонентами композита в условиях литья путем предварительного нанесения на титановую арматуру слоя алюминия и активирования процесса хлористо-фтористыми флюсами. Определена прочность сцепления магния и титана в композите. Проведены испытания на растяжение образцов композиционного материала, а также металлографический и микрорентгеноспектральный исследования. На основании анализа строения композиционного материала рекомендованы наиболее эффективные составы активирующих флюсов. Испытания механических свойств композита подтвердили эффективность армирования магниевой матрицы титаном.

Во второй части представлено продолжение обзора отечественных и зарубежных статей по теме лазерная сварка разнородных металлов, в частности титана с алюминием, алюминия с медью и других наиболее распространенных пар металлов. На основе анализа научных статей установлено, что при сварке титана и алюминия встык рационально смещать лазерный луч на алюминий (предел прочности 168–180 МПа), тогда как при сварке внахлест рационально воздействовать лазерным лучом со стороны титана. Смещение лазерного луча и режимы сварки существенно влияют на толщину ИМС, которую при сварке встык можно снизить до 2–6 мкм. При сварке алюминия и меди лазерный луч необходимо смещать на алюминий как при сварке внахлест, так и при сварке встык. Основным эксплуатационным свой­ством соединения алюминия и меди является электропроводность, которая напрямую зависит от толщины и состава ИМС. Также рассмотрены технологии сварки титана и магния, стали и меди и других пар металлов.

Представлена разработка ОАО "НИИ точного машиностроения" – вакуумная установка "МАГНА ТМ 150-01К", устройство и принцип работы. На ней реализован технологический процесс нанесения многослойных тонких пленок на кремниевые пластины диаметром 100–150 мм магнетронным распылением. Покрытия наносились в едином вакуумном цикле с трех мишеней с загрузкой и выгрузкой пластин из кассеты в кассету в шлюзовой камере, встроенной в чистое помещение. Слои титана и нитрида титана наносились последовательно из одной мишени, слой алюминия наносился из двух алюминиевых мишеней.

Лаборатория «Спектральные, химико-­аналитические исследования и эталонные образцы» является структурным подразделением Испытательного центра Всероссийского института авиационных материалов (ИЦ ВИАМ). Специалисты лаборатории занимаются исследованием химического состава сплавов на различных основах: никелевых жаропрочных и жаростойких, высоколегированных сталей, сплавов на основе тугоплавких металлов, на основе титана, алюминия, магния; анализом чистых металлов, лигатур, электролитных ванн, шлаков, связующих, присадок, покрытий и других авиационных материалов и полуфабрикатов. Лаборатория разрабатывает методики анализа новых авиационных материалов и стандартные образцы состава сплавов.

The results of the structure and lattice dynamics study of Bi4Ti3O12 films with a thickness varying from 4 to 430 nm on a (001) MgO substrate with a preliminarily deposited Ba0.4Sr0.6TiO3 (4 nm) sublayer are presented. Two-layer structures were fabricated by high-frequency sputtering of ceramic targets of the appropriate composition. X-ray diffraction studies at room temperature showed that in such heterostructures the c axis of the Bi4Ti3O12 film is perpendicular to the substrate plane, and the [100] axis makes an angle of ± 45◦ with the [100] MgO axis. Up to ≈ 40 nm of Bi4Ti3O12 film thickness, the unit cell have a compression strain in the normal to the substrate plane direction and tensile strain in the interface plane, for large thicknesses the sign of the deformation changes. The frequency shifts of phonon modes in the Bi4Ti3O12 film and the appearance of additional peaks in the Raman spectra were observed. It is indicating on increasement of monoclinic distortion of the films crystal structure compared to the bulk crystal.

Методами рентгеновской дифракции, растровой электронной микроскопии и химического анализа исследована эволюция структуры и субструктуры металлов Ti и Mg с гексагональной плотноупакованной (ГПУ) решеткой при их механоактивации в планетарной мельнице в среде жидких углеводородов (толуол, н-гептан), а также с добавками углеродных материалов (графита, фуллерита, нанотрубок). Изучены термическое поведение и водородаккумулирующие свойства получаемых механокомпозитов. При механоактивации Ti и Mg наблюдаются деструкция жидких углеводородов, образование метастабильного нанокристаллического карбогидрида титана Ti(C,H)x и гидрида магния beta-MgH2 соответственно. Механизмы образования Ti(C,H)x и MgH2 при механоактивации являются деформационными и связаны с накоплением дефектов упаковки, образованием гранецентрированной кубической (ГЦК) укладки атомов. Метастабильный Ti(C,H)x распадается при температуре 550oC, происходит частичное обратное превращение ГЦКГПУ. Накопление дефектов кристаллического строения (границ нанозерен, дефектов упаковки), деструкция углеводородов и образование механокомпозитов приводят к ускорению последующего гидрирования магния в реакторе Сивертса. Работа выполнена при финансовой поддержке РФФИ (грант N 16-32-00487) и УрО РАН (N 15-20-2-22). DOI: 10.21883/FTT.2017.11.45063.015

В статті зроблен аналіз матеріалів, з яких виготовляють поршня для двигунів внутрішнього згоряння. Для автомобільних і тракторних двигунів, зокрема, застосовують евтектоїдні суміші типу АЛ25 і заевтектоїдні, які містять мідь, нікель, магній та марганець. Приведений хімічний склад алюмінієвих сплавів. Поршні для швидкохідних, форсованих тепловозних, середньообертових двигунів виготовляють з сірого або ковкого чавуну (СЧ24-44, СЧ28-48,СЧ32-53), а також легованого присадками ванадію, хрому, титану, міді (ВЧ45-5). Для комбінованих поршнів застосовують жаростійкі сталі типу 20Х3МВФ. Проводяться дослідні роботи над поршнями з титану і вуглепластиків. Поршні з автоматичним регулюванням ступеню стиску дозволяють обмежити теплову і механічну напруженість деталей циліндро-поршневої групи, форсувати двигун по середньому ефективному тиску в 1,5-2 рази, покращити пускові якості, забезпечити можливість використання різних марок палива. Для двигунів внутрішнього згорання, компресорів, насосів та інших поршневих машин пропонується комбінований поршень з мідно-фторопластовими вставками. Вставки з мідно-фторопластової композиції забезпечують нанесення тонкої плівки міді на поверхні тертя на протязі всього ресурсу роботи двигуна, що значно прискорює припрацювання, зменшує задири і натири, збільшує зносостійкість і довговічність деталей ЦПГ. Дані основні недоліки і переваги експлуатаційних характеристик поршнів, виготовленних з різних матеріалів. Зроблен аналіз конструкцій поршнів. Представлені основні вимоги при конструюванні поршнів, це:простота конструкції, і по можливості забезпечення симетричності відносно осі циліндра;мінімальна маса, максимальна міцність і жорсткість, зносостійкість матеріалу;ефективний відвід тепла (охолодження); мінімальна собівартість виготовлення.

В статье рассмотрен процесс развития предпринимательского сектора экономики Свердловской области. Выявлены коэволюция развития сетей и макроэкономических процессов, а также процесс сетизации экономики (на примере экономики региона – Свердловской области). Введена модель системы показателей оценки результативности предпринимательской сети, а также модель соотношения эффективности сетевого взаимодействия и сбалансирован-ной системы показателей. Найдены обоснования для индикаторов структурно-управленческих характеристик сети. Проведена апробация разработанной методики на основе ее внедрения в деятельность предпринимательских сетей ООО «Титан», ООО «Плеяда» и ООО «Инструментальный Центр Магнит». Выдвинута и экспериментально обоснована гипотеза о динамике сетевой результативности.

Досвід локальних війн та збройних конфліктів останніх десятирічь підтверджує те, що загальновійськовий бій може вестись як із застосуванням звичайної зброї, так і зброї масового ураження. Також як в мирний, так і в воєнний час залишається загроза руйнування потенційно-небезпечних об’єктів ядерної енергетики та хімічної промисловості, а існуючий рівень технологій дозволив ряду країн вже зараз прийняти на озброєння різні зразки зброї на нетрадиційних принципах дії. Тому в умовах сучасності, коли асиметричні загрози суттєво відрізняються від небезпек кінця ХХ століття, змінюються вимоги до захисних властивостей та часу захисної дії засобів індивідуального захисту, які на даному етапі повинні продовжувати забезпечувати не тільки ефективний комплексний захист від небезпечних хімічних речовин і біологічних агентів, але і від негативних для здоров’я та життя людини процесів та явищ, які виникають при застосуванні зброї на нетрадиційних принципах дії. У статті на основі аналізу характеристик та базових технологій у сфері розробки і виробництва основних зразків засобів індивідуального захисту шкіри фільтруючого типу прийнятих на озброєння Збройними Силами України та арміями провідних країн світу розглянуто проблемні питання подальшого удосконалення засобів індивідуального захисту та визначено підходи до їх розв’язання. Для цього розглянуто світові технології отримання захисних матеріалів зі спеціальними властивостями, які використовуються при створенні сучасних засобів захисту шкіри фільтруючого типу. Встановлено, що функціональні властивості сучасного захисного одягу багато в чому залежать від вибору тканини та її здатності протистояти зовнішній дії та відводити випари з поверхні тіла. Визначено, що підвищення універсальності засобів індивідуального захисту шкіри фільтруючого типу може бути досягнуто за рахунок створення багатошарових матеріалів зі спеціальними властивостями, впровадження нанотехнологій та використання оксидів алюмінію, цинку, магнію, титану або комплексних солей тих же металів при створенні матеріалів з самодегазуючими властивостями.

Актуальність теми дослідження. У процесі виробництва та використання виробів складної конфігурації з однорідних та різнорідних матеріалів необхідним завданням є збереження їх проектної форми та забезпечення високих експлуатаційних характеристик, що потребує використання нових технологій прецизійного зварювання тиском. Постановка проблеми. Виготовлення прецизійних деталей та вузлів зварюванням тиском ускладнене наявністю оксидних та адсорбованих плівок і необхідністю активації поверхонь, що зварюються. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Раніше нами було встановлено критерії досягнення ефекту прецизійності при зварюванні тиском. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Отримання прецизійних з’єднань зварюванням тиском із використанням проміжних шарів, модифікованих електроіскровим легуванням. Мета роботи. Дослідження здатності до зварювання тиском з обмеженим рівнем деформації металевих матеріалів із попередньою модифікацією поверхневих шарів шляхом електроіскрової обробки. Виклад основного матеріалу. Для модифікації поверхонь алюмінієвих сплавів АД00 та Д1 перед зварюванням використовуються матеріали з високим питомим електричним опором та матеріали, з якими алюміній утворює рідку фазу евтектичного складу при температурі менше температури плавлення алюмінію: титан, цинк, хром, марганець, магній, вуглець, галій, кремній та залізо, у вигляді порошку та прутків. Міцність та деформація зварних з’єднань залежить від електричного опору матеріалу модифікованого шару і, як наслідок, від сили струму обробки. Висновки відповідно до статті. Розроблено методику підготовки поверхонь металів до зварювання шляхом механічного шабрування та модифікації електроіскровою обробкою; електроіскрове легування поверхонь, що зварюються, матеріалом із високим електричним опором локалізує теплову енергію у стику; використання порошкового прошарку з матеріалу з високим електричним опором дозволяє зменшити рівень залишкової деформації.

Вступ. У результаті збільшення військового, дорожньо-транспортного і побутового травматизму проблема дефіциту донорського матеріалу особливо актуальна. Величезний дефіцит донорського матеріалу для кератопластики змушує шукати додаткові джерела трансплантаційного матеріалу, методики виготовлення та використання ксеногенних трансплантатів. Одним з таких матеріалів є рогівка свині, яка за своєю структурою і біомеханічними параметрами має схожість з рогівкою людини. Мета дослідження – вивчити елементний склад еквівалента строми рогівки, видаленої з очей свиней та отриманої методом децелюляризації з метою подальшої можливості її застосування як матеріалу для кератопластики. Методи дослідження. Рогівкову оболонку, одержану з видалених очей свиней, розміщують у середовищі для культивування тканини, після чого проводять її децелюляризацію. Обробляють 0,5 % розчином додецилсульфату натрію при постійному струшуванні; обробляють ультразвуком (тричі), проводять інкубацію за наявності ензимного розчину папаїну; промивають буферним розчином (pH 6,5), центрифугують. Поміщають у розчин полівінілпіролідону для зберігання. З метою визначення елементного складу біологічних зразків у роботі використали фотоколориметричний та атомно-абсорбційний методи ­аналізу. Результати й обговорення. Досліджено елементний склад еквівалента строми рогівки, отриманої методом децелюляризації. За результатами атомно-абсорбційного аналізу, в децелюляризованій рогівці свиней ідентифіковано 14 макро- та мікроелементів. Серед макроелементів найбільшою була кількість натрію – 8323 мг/кг повітряно-сухої проби, калію – 1163 мг/кг, магнію – 618 мг/кг, кальцію – 224 мг/кг. Масова частка мікроелементів у досліджуваному об’єкті перебувала в такій послідовності: залізо – 755 мг/кг, кобальт – 296 мг/кг, нікель – 103 мг/кг, титан – 13,2 мг/кг, цинк – 7,9 мг/кг, манган – 4,5 мг/кг, силіцій – 6,2 мг/кг, купрум – 5,7 мг/кг, лантан – 0,4 мг/кг. Найменшою була кількість срібла – 0,03 мг/кг. Висновок. Перспективними для подальших досліджень є всебічне вивчення та вдосконалення використаного методу децелюляризації рогівки тварин з метою отримання біоінженерних зразків для їх подальшої кератопластики, що дозволить вирішити актуальну проблему трансплантології – отримання донорського матеріалу.

Решение проблемы комплексной переработки томатного сырья с получением конкурентоспособных продуктов отягощено рядом экологических проблем, в первую очередь антропогенной нагрузкой на почвы агроценозов. На территории Челябинской области имеются как естественные, так и искусственные геохимические провинции, в условиях которых осуществляется интенсивное сельскохозяйственное производство. Целью исследований стало изучение пищевой ценности порошка из томатов, выращенных в разных географических районах Челябинской области. Объектами изучения послужили пробы томатного порошка, полученного при сушке помидоров сорта Огни Москвы, выращенных в открытом грунте в разных садовых некоммерческих товариществах: проба № 1 - в СНТ «Локомотив-1» (г. Челябинск, Троицкий тракт), проба № 2 - в СНТ «Дизелист-1» (Челябинская обл., г. Троицк, ул. Дизельная). Установлено, что в пробе № 1 содержится больше олова (в 4,1 раза), лития (в 3,3 раза), свинца (в 2 раза, но не выше нормы), кобальта (в 1,6 раза), хрома (на 18,5 %), калия (на 8,7 %), а также серебра, теллура, титана, ванадия и незаменимого нутриента - белка (на 5,6 %). Обнаруженные количества олова и серебра превышают кларковые значения, характерные для сухой фитомассы растительности суши, в 2,5 и 2 раза соответственно. В пробе № 2 содержится больше липидов (в 1,7 раза) и сахаров (на 14,1 %), пищевых волокон (на 14,6 %) и органических кислот (на 1,3-4,7 %), минеральных элементов: кремния и алюминия (в 14-14,6 раза), селена (в 4 раза), бора (в 3,6 раза), кальция (в 2,7 раза), марганца (в 2,6 раза), цинка (в 2,1 раза), меди (в 2 раза), магния и стронция (в 1,8 раза). Уровень селена превышает кларковые значения в 21 раз. Таким образом, сельскохозяйственная продукция, получаемая в агроценозах, неблагополучных по содержанию поллютантов, нуждается в особо строгом контроле последних как в почвенном, так и в сырьевом материале.

Изучен элементный состав системы почва-растение у борщевика Сосновского (Heracleum sosnowskyi Manden.) в агро- и урбоэкоситемах в окрестностях г. Твери. В почве выявлен 21 элемент (As, B, Ba, Ca, Cd, Cr, Cu, Fe, K, Li, Mg, Mn, Mo, Na, Pb, Sn, Sr, Ti, V, W, Zn). В органах растения обнаружено только 18 элементов, не отмечены калий, мышьяк и свинец. При превышающем значения ПДК содержании мышьяка в почве борщевиком Сосновского он не накапливается. Растение активно поглощает бор, медь, кальций (группа элементов энергичного и сильного поглощения). Хром, ванадий, титан и олово накапливаются медленно (группа элементов слабого захвата). В надземных органах уровень содержания элементов выше, чем в корнях. Выявлен характер локализации элементов в органах растения. В листьях концентрируются кальций, бор, барий, литий, марганец, молибден, цинк, кадмий, олово и сурьма; в стеблях - магний, натрий и титан; в корнях - медь, железо, хром, ванадий и вольфрам. We studied the elemental composition of the soil-plant system in the Heracleum sosnowskyi, growing in agro- and urban ecosystems in the vicinity of Tver. 21 elements were identified in the soil (As, B, Ba, Ca, Cd, Cr, Cu, Fe, K, Li, Mg, Mn, Mo, Na, Pb, Sn, Sr, Ti, V, W, Zn). Only 18 elements out of them were found in plant organs; K, As and Pb were missing. Sosnowski hogweed does not accumulate arsenic despite its high concentration in the soil. The plant actively absorbs B, Cu, Ca (a group of elements of vigorous and strong absorption). Cr, Va, Ti and Sn are accumulated slowly (a group of elements of weak capture). The level of elements is higher in the aboveground organs than in the roots. The leaves concentrate Ca, B, Ba, Li, Mn, Mo, Zn, Cd, Sn and Sb; stems mostly concentrate Mg, Na and Ti; roots concentrate Co, Fe, Cr, Va and V.

Литой слюдокристаллический материал на основе фторфлогопита используется для футеровки электролизёров при получении магния и титана. Основная структурная составляющая фторфлогопит (KMg3(Si3AlO10)F2) в структуре имеет вид крупных вытянутых пластинчатых составляющих. В процессе эксплуатации огнеупорные изделия из него подвергаются контакту с расплавом металлического магния и газообразным хлором при температурах выше 700 С. Цель настоящей работы установить, какие деградационные изменения структуры и свойств литого слюдокристаллического материала на основе фторфлогопита наступают при его эксплуатации в условиях среды магниевого элеткролизера. Объектами исследования являлись образцы литого слюдокристаллического материала на основе фторфлогопита, вырезанные из изделий, эксплуатируемых в электролизёрах в течение 8 13,5 24 и 29 месяцев. Стойкость литого слюдокристаллического материала на основе фторфлогопита определяли по показателям физикомеханических характеристик, строения и фазового состава. Все испытания были проведены согласно рекомендациям ТУ 571448905785388. В результате проведённых исследований установлено, что эксплуатационные нагрузки приводят к тому, что структурные составляющие фторфлогопита разрушаются вдоль полос спайности, что в совокупности с сокращением пористости приводит к сохранению уровня прочности материала. В процессе эксплуатации повышается показатель температурного коэффициента линейного расширения (ТКЛР) материала с 7,5 до 8,6106 1/град (рост составляет 13 относительно начального значения), что приводит к снижению термостойкости и изделия выходит из строя. Деградационные изменения в процессе эксплуатации не влияют на функционирование изделий из литого слюдокристаллического материала фторфлогопитового типа, их вывод из эксплуатации обусловлен увеличение коэффициента его термического расширения, который достигает критического значения на 29 месяце эксплуатации.

Объектами исследования являются терригенные породы, входящие в состав Тоханского комплекса (Тоханский покров), расположенные в пределах Передового хребта Северного Кавказа и прослеженные на протяжении более 200 километров. Тоханский комплекс сложен пелитоморфными углеродсодержащими отложениями (черными сланцами) с подчиненными проявлениями вулканогенных, глинистокремнистых, глинистокарбонатных и псаммитовых пород, испытал зеленокаменный метаморфизм. Целью работы был анализ геохимических особенностей углеродсодержащей черносланцевой герцинской толщи Северного Кавказа. Специфическим для черных сланцев является комплекс элементов, типоморфных для ультрамафитовых пород: хром, кобальт, никель, титан, марганец, ванадий, фосфор. Халькофильные элементы гидротермалитов в черных сланцах, такие как медь, цинк, свинец, содержатся обычно в небольших количествах, но локально, в флюидоактивных зонах тектонических нарушений, их содержание резко возрастает. Группа элементов, типоморфных спутников золота мышьяк, висмут, сурьма, в неизмененных сланцах проявлена слабо, концентрируясь в участках наложенной гидротермальной проработки. Установлена значительная возмущающая роль магния в сланцах. Все это говорит о своеобразии черносланцевых отложений и значительном влиянии ультраосновного материала на их петрохимические особенности. Петрохимические модули указывают на установленную невысокую проявленность процессов механической дифференциации, низкую степень вклада процессов химического выветривания и низкий уровень показателя зрелости материала пород области сноса при формировании основной массы отложений. Площадное и точечное опробование черных сланцев на благородные металлы показало повсеместное присутствие золота, платины и палладия в аномальном количестве в сумме трех металлов не менее 1 г/т. Изложенный материал впервые однозначно указывает на ультрабазиты в качестве единого первичного источника благородных металлов в черносланцевом комплексе. Показано, что благородные металлы (Au, Pt, Pd) сингенетичны вмещающим осадочным терригенным толщам и отлагаются в процессе седиментогенеза. Анализ рудоносности черных сланцев Кавказа и установление древнейшего источника благородных металлов стали отправным пунктом для создания авторами металлометрической геологогенетической модели благородных металлов Северного Кавказа, охватывающей весь фанерозойский этап его развития. Черносланцевая зона Северного Кавказа может рассматриваться как новая перспективная провинция благородных металлов Au, Pt, Pd. The objects of the study are terrigenous rocks that are part of the Tokhan complex (Tokhan cover), located within the Advanced ridge of the North Caucasus and traced for more than 200 kilometers. The Tokhan complex is composed of pelitomorphic carbonaceous sediments (black shales) with subordinate manifestations of volcanogenic, claysiliceous, claycarbonate and psammitic rocks, has experienced greenstone metamorphism. The aim of the work was to analyze the geochemical features of the carbonaceous black shale Hercynian strata of the North Caucasus. Specific for black shale is a complex of elements typomorphic to ultramafic rocks: chromium, cobalt, nickel, titanium, manganese, vanadium, phosphorus. Chalcophilic elements of hydrothermalites in black shales, such as copper, zinc, lead, are usually contained in small quantities, but locally, in fluidactive zones of tectonic disturbances, their content increases sharply. A group of elements, typomorphic satellites of gold arsenic, bismuth, antimony, in unmodified shales is weakly manifested, concentrating in the areas of superimposed hydrothermal development. A significant perturbing role of magnesium in shale has been established. All this indicates the originality of black shale deposits and the significant influence of ultrabasic material on their petrochemical characteristics. Petrochemical modules indicate the established low manifestation of mechanical differentiation processes, a low degree of contribution of chemical weathering processes and a low level of maturity of the material in the drift area during the formation of the bulk of the deposits. Areal and point testing of black shale for noble metals showed the ubiquitous presence of gold, platinum and palladium in abnormal amounts in the sum of three metalsnot less than 1 g / t.The presented material for the first time clearly indicates ultrabasites as a single primary source of precious metals in the black shale complex. It is shown that noble metals (Au, Pt, Pd) are syngenetic to the host sedimentary terrigenous strata and are deposited during sedimentogenesis. Analysis of the orebearing black shales of the Caucasus and the establishment of the oldest source of precious metals became the starting point for the creation of the authors metallogenically geologicalgenetic models of noble metals in the North Caucasus spanning the entire Phanerozoic stage of its development. The black shale zone of the North Caucasus can be considered as a new promising province of precious metalsAu, Pt, Pd.