Добірка наукової літератури з теми "Типи якорів"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Типи якорів".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Типи якорів"

1

Zagorodnyuk, S. M. "Про ряди за ортогональними многочленами та системи многочленів класичного типу". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 73, № 6 (18 червня 2021): 799–810. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v73i6.6527.

Повний текст джерела
Анотація:
УДК 517.587 Якщо --- формальний ряд за ортонормованими многочленами на дійсній осі з додатними коефіцієнтами товідповідні часткові суми будуть асоційованими зі жмутками якобієвого типу.Отже, вони мають рекурентне співвідношення та спеціальні співвідношення ортонормальності.Випадки, коли є многочленами Якобі або Лагерра, мають додатковий інтерес.Придатний підбір параметрів забезпечує те, що будуть соболевськими ортогональними многочленамиз матричною мірою.Більше того, подальший відбір параметрів забезпечує диференціальні рівняння для В останньому випадку многочлени є розв'язками узагальнених задач на власні значення відносно та
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ovsjannikova, Maria. "Oblique and nominative nominal possessors in Forest Enets." Eesti ja soome-ugri keeleteaduse ajakiri. Journal of Estonian and Finno-Ugric Linguistics 11, no. 2 (December 31, 2020): 57–98. http://dx.doi.org/10.12697/jeful.2020.11.2.03.

Повний текст джерела
Анотація:
Two types of possessor encoding are distinguished in Forest Enets, the nominative and the oblique. Elicited data show that the oblique possessor is a part of the noun phrase headed by the possessee, whereas the nominative possessor shows the properties both of a detached topicalized constituent and of an external possessor. The main focus of the study is on the use of these strategies in texts. I examine their distribution in terms of the syntactic function and semantic class of the possessee and the predicate type. The nominative possessor encoding is shown to be strongly associated with constructions that describe 1) various types of possessive relations (predicating possession, stating the possessor’s age and name) and 2) the state of the possessor’s body part. Oblique possessors typically serve as referential anchors and are less determined by constructional semantics, in particular they are more common when the possessee is agentive and animate. Kokkuvõte. Maria Ovsjannikova: Metsaeenetsi keele obliikvakäändelised ja nimetavakäändelised nominaalsed omajad. Metsaeenetsi keeles eristatakse kaht tüüpi omajakodeeringut: nimetavakäändeline ja obliikvakäändeline. Küsitlemise teel kogutud andmed näitavad, et obliikvakäändeline omaja on osa noomenifraasist, milles omatav esineb põhisõnana, samas kui nimetavakäändelisel omajal on nii eraldatud topikaliseeritud moodustaja kui ka välise omaja tunnused. Selle töö eesmärk on uurida nende omajastrateegiate kasutamist tekstis. Uurin nende distributsiooni omatava süntaktiliste funktsioonide ja semantilise klassi ning predikaadi tüübi mõttes. Nimetavakäändeline omajakodeering näib olevat tugevalt seotud konstruktsioonidega, mis kirjeldavad 1) erinevat tüüpi omajasuhteid (omamise väljendamine predikaadi kaudu, omaja vanuse ja nime väljendamine) ja 2) omaja kehaosade olukorda. Obliikvakäändelised omajad toimivad tüüpiliselt referentsiaalsete ankrutena ja ei ole konstruktsioonisemantika poolt nii määratletud, täpsemalt on nad sagedasemad siis, kui omatav on agentiivne ja elus. Аннотация. Мария Овсянникова: Косвенное и номинативное кодирование именного посессора в лесном диалекте энецкого языка. В лесном диалекте энецкого языка выделяются два способа кодирования посессора: косвенная форма и форма номинатива. Данные элицитации показывают, что посессор в косвенной форме является частью именной группы обладаемого, в то время как номинативный посессор обладает сходством как с вынесенным топиком, так и с внешним посессором. Основное внимание уделяется употреблению двух способов кодирования в текстах. Рассматривается их распределение в зависимости от синтаксической позиции и семантического класса обладаемого, а также от типа предиката. Номинативное кодирование связано прежде всего с конструкциями, которые описывают 1) различные посессивные отношения (такими как собственно предикативная посессивная конструкция и конструкции, называющие возраст и имя посессора), а также 2) состояние части тела посессора. Посессор в косвенной форме обычно служит «референциальным якорем» и менее избирателен к типу конструкции, в частности такое кодирование чаще встречается при агентивном одушевленном обладаемом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Небилиця, M. С., та О. В. Бойко. "ОБҐРУНТУВАТИ ВИКОРИСТАННЯ РОЗПОДІЛЕНОЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (2 травня 2020): 99–118. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.99-118.

Повний текст джерела
Анотація:
Обґрунтовано використання автоматизованої системи моніторингу мікроклімату приміщень, на основі застосування нових мікропроцесорів і датчиків та важливість контролю показників мікроклімату тваринницьких приміщень закритого типу. Це стосується, зокрема, нової технології утримання тварин, яка передбачає збільшення щільності розміщення поголів’я. Огляд літературних даних свідчить про те, що в сільському господарстві України необхідно вивести на ринок сучасні інноваційні системи будівництва і технологічного забезпечення із залученням сучасних мікропроцесорних контрольно- вимірювальних систем і приладів. Аналіз існуючих приладів для збору, накопичення та обробки інформації про мікроклімат приміщень свідчить про те, що вони не відповідають сучасним вимогам моніторингу. Нині існуючі на ринку автоматизовані системи мікрокліматичного моніторингу є занадто дорогими. Впровадження зарубіжних систем вимагає значних разових грошових затрат при закупівлі. Крім того, вони будуть потребувати подальших щорічних експлуатаційних затрат, що є неприйнятним за сучасних складних економічних умов вітчизняних товаровиробників. Отже, наразі на ринку України відсутні спеціалізовані портативні вимірювальні системи вітчизняного виробництва для комплексного моніторингу параметрів повітряного середовища тваринницьких приміщень. У зв’язку з цим, науковцями Черкаської ДСБ НААН розроблено сучасну контрольно-вимірювальну систему – аналізатор повітряного середовища електронний (АПСЕ). Основною частиною якої виступає мікроконтролер. Вона розрахована на одночасне вимірювання ряду показників: освітленості, температури, відносної вологості, атмосферного тиску, запиленості, шумового навантаження та забруднюючих газів CO2, NH3, H2S, CH4. Результати вимірювань зберігаються в незалежній пам'яті вимірювальних блоків і блоку управління, можуть бути передані дистанційно. Середньодобові показники мікроклімату за трьома точками приміщення і четвертою зовнішнього довкілля, обробляються і аналізуються згідно розроблених методичних рекомендацій. Розроблено програмне забезпечення для розміщення інформації з моніторингу показників мікроклімату на webсайт Інтернетресурсу з подальшим накопиченням інформації й можливістю її статистичної обробки та графічного аналізу. Для моніторингу вищезазначених параметрів мікроклімату, вимірювальна система АПСЕ-7 може замінити не менше 17 одиниць відомих метеорологічних і газоаналітичних приладів на загальну суму приблизно 408 000 грн., що більше проти АПСЕ майже в 5,1 рази. Крім того, АПСЕ за своїми технічними характеристиками може замінити чотири сучасні портативні електронні газоаналізатори «Еколаб» на суму 522 720 грн., що більше в понад 6,5 рази. Вона дає можливість оперативно здійснювати оцінку санітарно-гігієнічних умов утримання тварин для прийняття відповідних управлінських рішень щодо ефективності роботи систем обігріву/охолодження і вентиляції приміщень впродовж добового періоду за сезонами року.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

O.I., Halian. "Development patterns of the idea of personal agency and its implementation in the domestic educational practice of the XXth century." Insight: the psychological dimensions of society, no. 5 (July 6, 2021): 82–99. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2021-5-6.

Повний текст джерела
Анотація:
Thepurposeof the article is to represent changes in the understanding and implementation of the idea of personal agency of schoolchildren inherent in Ukrain-ian pedagogical discourse and actual practice of educa-tion institutions in the XXth century. The above has for-warded the research to the following areas of concern: to establish the dynamics of a cognitive-creative pro-cess of generating and implementing the idea of agency given its philosophical, psychological, educational-po-litical and pedagogical-technological context; to create a general infographic periodization of the development of the idea of agency based on comparing profiles of agency of schoolchildren of the studied period in a particular territory. Methods: To solve the research tasks, the author has used interpretational methods, particularly genesis one, that has made it possible to conclude about the development patterns of the ideaof personal agency in the scientific-pedagogical dis-course and introduced models of schoolchildren’s edu-cation and upbringing; the modelling of the pro-gress of the idea contributes to finding out the logic of its generating and transformation; a discourse-anal-ysis for the identification of a socio-cultural dimension of the agency-related issues in the pedagogical ideas of the XXth century; a comparative analysis to com-pare agency profiles in the defined periods. Results.Development patterns and introduction of the idea of a pupil’s personal agency are studied within three dimensions: philosophical-psychological (methodolog-ical), the coordinate system of which is a civilizational type of personality (classical, modern, postmodern), and society (monarchical, industrial, democratic, infor-mation technology); educational and political, which is rendered on the axes of state reforms and pedagogical (including innovative) schools; pedagogical-techno-logical covering, on the one hand, the content-process aspect of educational, developmental and pedagogical effect of a teacher and, on the other hand, an effec-tive-evaluation aspect of the pedagogical influence represented by new formations of a pupil and changes in the pedagogical situation. Conclusions.A logic of the development of a child’s agency in the domes-tic educational theory and practice of the XXth century is rendered under the framework of shaping visions of agency as a cultural demand of the socio-histori-cal formation, a generic feature of a representative of the civilization, a component of pedagogical ideal, competencies and a specified level of a child’s devel-opment (a social demand for education), a note on his social role as a means of involving the child into the educational process, an opportunity for his self-re-alization. The key trends of the development of the idea of a pupil’s agency concern the changes in socio-his-torical formations and cultural-psychological type of community and psychological type of a personality belonging to a specific epoch, worldviews and educa-tional paradigms, theoretical substantiation of a new pedagogical thesaurus and technology innovations in education institutions. Keyw ords:agency, theoretical-applied knowledge, logic of idea development, determination and transfor-mation of idea, agency profile, educational process. Метою статті є репрезентація закономірних для українського педагогічного дискурсу і реальноїпрактики діяльності закладів освіти ХХ століття змін в осмисленні та втіленні ідеї суб’єктності особистості учнів. Означене зорієнтувало дослідження на такі проблемні напрямки: встановити динаміку когнітивно-креативного процесу генерування та впровадження ідеї суб’єктності з урахуванням її філософського, психологічного, освітньо-політичного та педагогічно-технологіч-ного контексту; створити загальну інфографіку періодизації розвитку ідеї суб’єктності на основі зіставлення профілів суб’єктності учнів досліджу-ваного періоду на окресленій території. Методи.Розв’язування дослідницьких завдань передбачало використання інтерпретаційних методів, зокрема, генезного, що уможливило висновки про закономірності розвитку ідеї суб’єктності особистості в науково-педагогічному дискурсі та впроваджених моделях навчання і виховання учнів; моде-лювання розвитку ідеї, щоб встановити логіку їїгенерування та трансформації; дискурс-аналізу для виявлення соціокультурного виміру суб’єк-тнісної проблематики в педагогічних ідеях ХХ століття; порівняльного аналізу з метою зіставлення профілів суб’єктності у виокремлених періодах. Результати. Закономірності розвитку та впро-вадження ідеї суб’єктності особистості школяра розглянуто в трьох площинах: філософсько-пси-хологічній (методологічній), системою координат якої є цивілізаційний тип особистості (класична, модерна, постмодерна) та суспільства (монархічне, індустріальне, демократичне, інформаційно-тех-нологічне); освітньо-політичній, розгорнутій на осях державних реформ та педагогічних (зокрема, і новаторських) шкіл; педагогічно-технологічній, яка охоплює, з одного боку, змістово-процесний бік навчального, розвивального та виховного впливів педагога, та з іншого – результатно-оцінний бік педагогічного впливу, представлений новоутво-реннями учня та змінами педагогічної ситуації. Висновки. Логіка розвитку ідеї суб’єктності учня у вітчизняній освітній теорії та практиці ХХ століття представлена в межах формування уявлень про суб’єктність як культурну вимогу суспільно-історичної формації, типову ознаку представника цивілізації, складову виховного ідеалу, компетентностей і нормативного рівня розвитку школяра (суспільний запит освіті), припис щодо його соціальної ролі, як засіб залучення учня до освітнього процесу, можливість його особистісної самореалізації. Провідні тенденції розвитку ідеї суб’єктності учня стосуються змін суспільно-історичних формацій і культурно-психологічного типу спільноти та психологічного типу особистості відповідноїепохи, світоглядних позицій та освітніх парадигм, теоретичного обґрунтування нового педагогічного тезаурусу та технологічних інновацій у закладах освіти.Ключовіслова: суб’єктність, теоретико-прикладне знання, логіка розвитку ідеї, детермінація та трансформація ідеї, профіль суб’єктності, освітній процес.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Типи якорів"

1

Болюх, Владимир Федорович, Александр Иванович Кочерга та Игорь Сергеевич Щукин. "Линейные импульсные электромеханические преобразователи комбинированного типа". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38786.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Болюх, Владимир Федорович, Сергей Владимирович Олексенко та Игорь Сергеевич Щукин. "Анализ работы ударного электромеханического преобразователя индукционно-электромагнитного типа". Thesis, НТУ "ХПИ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22109.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Корытченко, Константин Владимирович, Владимир Федорович Болюх, Сергей Георгиевич Ломов та А. А. Степаненко. "Электромеханический ускоритель индукционно-электродинамического типа". Thesis, НТУ "ХПИ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30032.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Болюх, Владимир Федорович, та Игорь Сергеевич Щукин. "Тепловое состояние электромеханического индукционного преобразователя ударного типа". Thesis, НТУ "ХПИ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8213.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Андрейчикова, Г. Ю. "Тенденції розвитку сучасних багато якірних систем позиціонування". Thesis, 2012. http://hdl.handle.net/123456789/1256.

Повний текст джерела
Анотація:
Андрейчикова, Г. Ю. Тенденції розвитку сучасних багатоякірних систем позиціонування / Г. Ю. Андрейчикова // Матеріали Всеукр. наук.-техн. конф. з міжнар. участю "Сучасні технології проектування, побудови, експлуатації і ремонту суден, морських технічних засобів і інженерних споруд". – Миколаїв : НУК, 2012.
У міру освоєння Світового океану, з розвитком техніки і різних галузей водного господарства не лише зростатиме кількість плавучих об'єктів, що утримуються багатоякірними системами, але і з'являтимуться нові їх типи з різними призначеннями.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Типи якорів"

1

Шумкин, В. Я., та В. И. Хартанович. "О ДРЕВНИХ КОНТАКТАХ НАСЕЛЕНИЯ РОССИЙСКОЙ АРКТИКИ, "II Международная конференция «Археология Арктики»"". У II Международная конференция «Археология Арктики», 141. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893051.

Повний текст джерела
Анотація:
Уже почти 100 лет, со времени работ А. Нуммедаля (Nummedal, 1929) исследователи не сомневаются в заселении северо-западных арктических территорий не позднее рубежа плейстоцен-голоцен (около 12 тысяч лет назад). Первые поселенцы проникают в Фенноскандию, на полуостров Сконе южной Швеции, в самом конце плейстоцена с территории северогерманской низменности. Поступательному, сравнительно быстрому продвижению на север вдоль узкой полоски норвежского побережья способствовали ускоренное освобождение этих участков от ледника под действием уже «греющего» Гольфстрима и использование водного (морского) транспорта, что косвенно подтверждается очень ранним заселением удаленных островов в незамерзающих водах Северного, Норвежского и Баренцева морей. Благодаря всем этим факторам северные первопроходцы уже в бореальный период (не позднее 10 000 лет назад) достигли арктического побережья Фенноскандии (Шумкин 1986, 15-33; Шумкин 1993). Судя по расположению памятников, основой существования первопроходцев были морское собирательство и охота в прибрежной зоне, на литоралях, дополняемые охотой на сухопутных животных. Орудия изготавливались в основном из местного кварца и окремненных пород. Кроме чумов использовались небольшие слабо углубленные жилища. Не вызывает сомнений, что в это время люди использовали лодки, поскольку есть стоянки на островах, удаленных на значительное расстояние от материка в незамерзающих морях (Shumkin 1992: 146-150). Небольшие мезолитические коллективы морских собирателей и рыболовов, попав в экстремальные условия, оказались в изолированном положении, сопровождавшемся стагнацией и даже деградацией материальной культуры, но, тем не менее, сохранили древние мировоззренческие традиции, о чем свидетельствуют крупномасштабные, выполненные методом «прошлифовки» линий, петроглифы этого времени и несколько более поздние писаницы. Мезолитические памятники Лапландии большинство специалистов традиционно связывает с культурой комса. Открытие в 2002 г. в 60 км от побережья Баренцева моря и раскопки (Rankama T., Kankanpaa J. 2014: 147-159) мезолитической стоянки Суяла (Финляндия) с пластинчатой индустрией позволило финским археологам выдвинуть предположение о второй, более поздней волне заселения этой арктической территории, теперь уже через Финляндию и Карелию. Эта гипотеза - продвижение на север населения бутовской традиции - требует серьезного анализа и подтверждения. Но и даже в таком случае это не может опровергнуть европейскую «прародину» первых поселенцев, а двухкомпонентность материальной культуры комса была убедительно установлена археологом П. Вудманом еще в конце прошлого века (Woodman, 1993). Определенное, более ускоренное развитие начинается с благоприятными изменениями климатических условий (атлантический оптимум), позволившее к началу неолита (около 6,5 тыс. лет назад) заселить практически все регионы Северной Фенноскандии. Постепенно осваиваются новые виды и источники сырья (сланец, шифер), что способствует совершенствованию техники обработки и производству новых типов орудий. Начинается широкое применение шлифованных изделий из сланца, налаживаются контакты с более южным населением, от которого заимствуются навыки керамического производства. Все более существенными становятся признаки начала активного морского зверобойного промысла. Эти изменения оказывали, наряду с природными и социальными факторами, значительное стабилизирующее воздействие на местные популяции. Наметившиеся тенденции аккумулируются в эпоху раннего металла (4-2,5 тыс. лет назад), когда на побережье Северной Фенноскандии складывается яркая культура (Грессбаккен) морских охотников и рыболовов. Возникают многочисленные постоянные поселения с десятками долговременных жилищ, расположенных вплотную к древней береговой линии. Для этого периода (конец неолита и эпоха раннего металла) известны поселения, на которых сохранилась органика. Помимо каменных присутствуют костяные и роговые орудия, гарпуны (в том числе поворотные), остроги, рыболовные крючки, кинжалы, наконечники стрел и изделия неутилитарного назначения. Среди кухонных отбросов до 90% - кости морских животных (тюленей, моржей, китообразных). Немало костей морских рыб семейства тресковых. Долговременные углубленные зимние жилища этого периода представляли собой довольно сложные сооружения, в которых могли проживать 10-20 человек. Таким образом, население северной окраины Европы, начиная с эпохи мезолита, постепенно вырабатывает комплекс культурных адаптаций, позволяющий в рамках присваивающего хозяйства вести оседлый образ жизни в суровых арктических условиях. Выбор мест обитания (кромка морского побережья), фаунистические материалы (преобладание морских млекопитающих), орудийные комплексы (гарпуны, в том числе поворотные, крупные рыболовные крючки, грузила, якоря) и объекты духовной культуры (сюжеты петроглифов) определенно свидетельствуют о сложившейся специализированной культуре охотников на морского зверя. Учитывая обилие природных ресурсов региона и довольно высокий уровень материальной культуры, можно считать выбранную адаптационную модель очень удачной, на тот момент позволяющей населению устойчиво «процветать» и развиваться в данном арктическом окружении. Необходимость объединения крупных устойчивых коллективов для результативной морской охоты приводит к появлению внушительных по размерам углубленных жилищ. Умение изготавливать деревянные лодки документально подтверждается присутствием лодок в многочисленных сюжетах петроглифов Канозера (Колпаков, Шумкин, 2012). Все это, а также наличие специализированных эффективных орудий морского промысла (особенно поворотные гарпуны) обеспечивало постоянный достаток, даже изобилие продуктов жизнеобеспечения охотникам на морского зверя (Shumkin, 1992: 146-150). Если рассматривать проблему с точки зрения исторических реконструкций по археологическим данным, то не вызывает сомнений, что с мезолита на этой территории идет непрерывное развитие местной адаптационной модели древними коллективами. Таким образом, возможность крупных миграций в Северную Фенноскандию после первоначального заселения выглядит маловероятной. Правда, некоторые эпохальные инновации (внедрение керамики, металл) приходят с южных территорий, но это можно объяснить заимствованиями. Особое место в археологии Лапландии занимает уникальный для всей Евразийской Арктики эпохи раннего металла (середина II тыс. до н.э.) Кольский Оленеостровский могильник на Большом Оленьем острове в Кольском заливе Баренцева моря (далее - КОМ). Немногочисленные другие находки погребений этого времени ничего не могут добавить к выводам, имеющим своим источником этот могильник, обладающий редчайшей для Севера сохранностью органических материалов, которая вызвана тем, что погребения были совершены в песчаном грунте с обильной примесью морских раковин и еще в древности перекрыты слоем торфа (Колпаков, Мурашкин, Хартанович, Шумкин, 2019). Во многих наших работах (Шумкин 1990, Shumkin 1990, 2000, и др.) неоднократно уже приводились и акцентировались археологические свидетельства возможного проникновения около 4 тысяч лет назад крайне малочисленных групп пришельцев, скорее всего восточного происхождения, которые, как нам казалось, не могли серьезно повлиять на достаточно развитые сообщества «лапландцев», тем более изменить их облик, быт и традиции. Они должны были быстро ассимилироваться, оставив единичные следы в культуре, возможно в генофонде. Наши предположения основываются на единовременности появления и неутилитарном проявлении таких модификаций, как: 1) присутствие на некоторых памятниках (от Большеземельской тундры до Северной Финляндии, но, особенно важно, что в том числе и в КОМ) фрагментов т.н. «вафельной» керамики близкой сосудам ымыяхтахской культуры (Федосеева 1980), которая выглядит инородной и не имеет местного типологического развития; 2) новые сакральные представления, в частности единичные инновации в наскальном творчестве; 3) отдельные элементы «шаманской» атрибутики у местных колдунов - нойдов. Все это следствие, скорее, не заимствований или конвергенции, а результаты непосредственного присутствия «носителей новшеств» на древней земле Северной Фенноскандии (Shumkin 1990). Но оказывается, все могло быть более «серьезно», как аргументировано показывают новые данные. На результаты недавнего полногеномного анализа нескольких образцов из КОМ, выполненного на фоне широкого круга сравнительных генетических данных практически по всему населению Евразийского континента, вероятно, необходимо обратить внимание еще раз. Так, палеогенетики делают вывод о том, что… 3500-летние древние индивидумы из Большого Оленьего представляют самую высокую долю сибирских нганасанских предков, наблюдаемых в этом регионе…, и …значительный компонент, связанный с нганасанами, у жителей «Большого» с Кольского полуострова обеспечивает самые ранние прямые генетические доказательства восточной миграции в этот регион… (Lamnidis, Majander et al., 2018, p. 8). Поясним, что современные нганасаны подразумеваются здесь, конечно, не как прямые «носители» древних генов из Сибири на Кольский полуостров. А выступают скорее как наиболее «яркие» современные представители крайне специфического антропологического комплекса, распространенного на Крайнем Севере Сибири в настоящее время. Весьма вероятно, что население с подобным комплексом заселяло огромные ее территории в древности. Об этом свидетельствует и выявленная генетическая близость нганасан и юкагиров, проживающих сейчас на весьма отдаленных территориях (Таймыр и Восточная Сибирь соответственно), но и в то же время населяющих регион распространения в древности культур ымыяхтахской археологической общности. При сравнительном изучении материалов по современным саамам и древним жителям Кольского п-ова методами краниологии, одонтологии, палеогенетики выясняется, что между ними нет непосредственной связи. Результаты единодушно указывают на максимальную близость древних «оленеостровцев» (КОМ) к современным манси, а по генетическим маркерам неожиданно - и к юкагирам, проживающих сейчас в Восточной Сибири. К погребенным в КОМ по данным палеогенетики также близки селькупы и эвены (Lamnidis, Majander et al., 2018; Колпаков, Мурашкин, Хартанович, Шумкин, 2019). Данные одонтологии свидетельствуют о сходстве «оленеостовцев» по признакам зубной системы к материалам из памятников ымыяхтахского типа в Сибири. Таким образом, археологические, антропологические, палеогенетические данные дают основания аргументированно говорить о возможности проникновения в Арктической зоне Евразии сибирского населения далеко на запад.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії