Добірка наукової літератури з теми "Тимпанопластика"

Введение. Мирингопластика является важнейшим этапом слухоулучшающих операций. По данным ряда авторов, неудовлетворительные результаты составляют до 30. Существующие способы прогнозирования исходов тимпанопластики не нашли широкого практического применения ввиду сложности и дороговизны. Цель исследования. Разработать метод прогнозирования результатов мирингопластики путем оценки миграционной способности эпителия наружного слухового прохода и барабанной перепонки. Материалы и методы. Для оценки миграционной способности эпителия барабанной перепонки и наружного слухового прохода исследовали две группы пациентов. Первая группа (n82) пациенты с острыми перфорациями барабанной перепонки вследствие травмы, вторая (n98) пациенты с хроническим туботимпанальным средним отитом. Для оценки миграционной способности эпителия барабанной перепонки и кожи наружного слухового прохода проводили тест с окрашиванием барабанной перепонки и кожи наружного слухового прохода. Сроки очищения от красителя (бриллиантовый зеленый) барабанной перепонки и кожи наружного слухового прохода у пациентов вносились в таблицы. Расчеты по логистической регрессии и ROC-анализу проводились в программе SPSS. Результаты и обсуждение. Сроки очищения у пациентов первой группы с закрывшимися перфорациями и у пациентов с незакрывшимися перфорациями значительно отличались. Сроки очищения у пациентов с закрывшимися перфорациями приняли за норму. У пациентов второй группы перед тимпанопластикой проводили тест с окрашиванием. У пациентов с положительным тестом результаты тимпанопластики были значительно лучше, чем у пациентов с отрицательным результатом теста. В ходе тимпанопластики производили забор фрагментов кожи наружного слухового прохода в костной части и остатков барабанной перепонки для иммуногистохимического исследования с целью доказать, что миграционная способность эпителия косвенно свидетельствует о регенераторной функции барабанной перепонки и кожи наружного слухового прохода. Для доказательства этого определяли молекулярно-биологические маркеры регенерации, в частности эпидермальный фактор роста (EGF). Выводы. На основании статистического исследования установлено, что диагностическая чувствительность теста 85, диагностическая специфичность 86,2, диагностическая точность (эффективность) 85,7, прогностическая ценность положительного результата 80,1, прогностическая ценность отрицательного результата 89,3. Перед тимпанопластикой является обоснованным проведение теста с окрашиванием барабанной перепонки, наружного слухового прохода. Положительный результат теста с окрашиванием можно рассматривать как одно из показаний к тимпанопластике. Introduction. Myringoplasty is the most important stage of hearing improving operations. According to a number of authors, unsatisfactory results are up to 30. Purpose of the work. The aim of this work is to develop a method for predicting the results of myringoplasty by evaluating the migration ability of the epithelium of the external auditory canal and the tympanic membrane. Materials and methods. Two groups of patients were examined to assess the migration ability of the epithelium of the tympanic membrane and the external auditory canal. The first group (n82) of patients with acute perforations of the tympanic membrane due to trauma, the second (n98) patients with chronic otitis media. To assess the migration ability of the epithelium of the tympanic membrane and the skin of the external auditory canal, a test was performed with staining of the tympanic membrane and the skin of the external auditory canal. The terms of purification from the dye (diamond green) of the tympanic membrane and the skin of the external auditory canal in patients were entered in the tables. Calculations for logistic regression and ROC analysis were performed in the SPSS program. Results and discussion. The timing of purification in the first group of patients with closed perforations and in patients with non-closed perforations differed significantly. The timing of purification in patients with closed perforations was taken as normal. In the second group of patients, a staining test was performed before tympanoplasty. In patients with a positive test, the results of tympanoplasty were significantly better than in patients with a negative test result. During tympanoplasty, fragments of the skin of the external auditory canal in the bone part and remnants of the eardrum were collected for immunohistochemical research in order to prove that the migration ability of the epithelium indirectly indicates the regenerative function of the eardrum and the skin of the external auditory canal. To prove this, molecular biological markers of regeneration, in particular epidermal growth factor (EGF), were determined. Conclusion. Based on statistical research, it was found that the diagnostic sensitivity of the test is 85, diagnostic specificity is 86.2, diagnostic accuracy (efficiency) is 85.7, the prognostic value of a positive result is 80.1, and the prognostic value of a negative result is 89.3. Before tympanoplasty it is reasonable to conduct a test with staining of the tympanic membrane and external auditory canal. A positive result of the test with staining can be considered as one of the indications for tympanoplasty.

A comparative analysis of the results of a separate atticoantrotomy with tympanoplasty of type I in patients with serous mucositis (moderately thickened and edematous mucous membrane of the tympanic cavity with serous-mucous discharge, n = 59) and patients with intact mucous membrane (n = 48) was performed. The functional outcome of surgical treatment was evaluated using tonal threshold audiometry by calculating the average value of the air-bone gap (ABG) in the speech frequency range after 3 and 12 months. The condition of the graft (the presence or absence of perforation of the neo tympanic membrane) was determined by otomicroscopy 12 months after surgery. Hearing improvement was observed in patients in both groups: the air-bone gap after 12 months in the speech frequency zone was 13.5 ± 5.1 dB in the patients of the main group and 15 ± 5.0 dB in the control patients. The absence of perforation of the neo tympanic membrane 12 months after surgery was observed in all patients. The results obtained in this study suggest that the phenomena of serous mucositis in the form of edema of the mucous membrane of the tympanic cavity and serous-mucous discharge do not significantly affect the morphological and functional results of tympanoplasty in patients with a tubo-tympanic form of chronic otitis media.

Магістерська дисертація: загальний обсяг 108 с., основна частина 102 с. 15 табл., 22 рис., 37 джерел. Магістерська дисертація присвячена висвітленню перспективних методів визначення акустичних характеристик та підбору протезів кісточок середнього вуха людини. Стрімкий розвиток сучасних технологій зумовлює нові виклики як для здоров’я людини, так і до осучаснення існуючих методів та технологій його покращення. Це стосується і оторилогічних захворювань, а проблема освоєння і вдосконалення тимпанопластики зумовлює актуальність даного дослілження. Метою магістерської дисертації є дослідити проблему вибору матеріалу імплантатів (протезів) на основі формули середнього вуха людини в нормі. Відповідно до мети роботи, визначено основні завдання дослідження: 1. Дослідити фізичні передумови та принципи вимірювання імпедансу середнього вуха людини. 2. Описати теоретично і підтвердити експериментально формулу середнього вуха людини в нормі. 3. Проаналізувати історію розвитку тимпанопластики, її методи, матеріали та їх акустичні характеристики. 4. Обгрунтувати вибір матеріалів імплантатів (протезів) для заміни слухових кісточок із застосуванням моделі середнього вуха. Об'єктом дослідження є процес трансформації енергії слуховим трактом людини. Предметом дослідження виступають слухові протези для заміни слухових кісточок. Методи дослідження. В роботі використано математичну модель середнього вуха людини в нормі, побудовану на основі методу електромеханічних аналогій. За допомогою методів неруйнівного контролю було визначено акустичні характеристики матеріалів імплантатів (протезів), розроблено алгоритм підбору матеріалів імплантатів (протезів), оснований на формулі середнього вуха людини. Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати вимірювання виміру твердості та жорсткості протезів підтверджують вірність і практичну користь даної методики та уможливлює його подальше впровадження в медичних закладах.
Master's thesis: pages, total – 108, main body – 102; 15 tables, 22figures, 37 references. This master's thesis investigates prospective techniques for determining acoustic characteristics and the middle ear ossicles prosthetics selection. The rapid development of modern technologies leads to new challenges both for human health and for the modernization of existing techniques and methods for its improvement. This also applies to otorhinolaryngological diseases, and the issue of mastering and improving tympanoplasty determines the relevance of this study. The purpose of this master's thesis is to study the problem of selecting the material for implants (prostheses) based on the formula of the middle ear in the norm. In accordance with the purpose of the work, the main objectives of the study are defined: 1. To study the physical preconditions and principles of measuring the impedance of human’s middle ear. 2. To Describe theoretically and confirm experimentally the formula of the middle ear in the norm. 3. To analyze the history of the development of tympanoplasty, its methods, materials, and their acoustic characteristics. 4. To substantiate the choice of materials for implants (prostheses) to replace auditory ossicles using the model of the middle ear. The object of research is the process of energy transformation by the human’s auditory tract. The subject of the study is the auditory prostheses that replace auditory ossicles. Research methods. The mathematical model of the human’s middle in norm is used in this paper and is based on the method of electromechanical analogies. With the help of non-destructive testing techniques, acoustic characteristics of implant materials (prostheses) were determined, an algorithm based on the human’s formula of the middle ear to select materials for implants (prostheses) was developed. The practical value of the results. The obtained results of measurements of hardness and rigidity of prostheses confirm the fidelity and practical utility of this methodology and allow its further implementation in medical institutions.
Магистерская диссертация посвящена освещению перспективных методов определения акустических характеристик и подбора протезов косточек среднего уха человека. Стремительное развитие современных технологий обусловливает новые вызовы как для здоровья человека, так и к осовременивания существующих методов и технологий его улучшение. Это касается и оторилогичних заболеваний, а проблема освоения и совершенствования тимпанопластике обуславливает актуальность данного дослилження. Целью магистерской диссертации является исследовать проблему выбора материала имплантатов (протезов) на основе формулы среднего уха человека в норме. В целях работы, определены основные задачи исследования: 1. Исследовать физические предпосылки и принципы измерения импеданса среднего уха человека. 2. Описать теоретически и подтвердить экспериментально формулу среднего уха человека в норме. 3. Проанализировать историю развития тимпанопластике, ее методы, материалы и их акустические характеристики. 4. Обосновать выбор материалов имплантатов (протезов) для замены слуховых косточек с применением модели среднего уха. Объектом исследования является процесс трансформации энергии слуховым трактом человека. Предметом исследования выступают слуховые протезы для замены слуховых косточек. Методы исследования. В работе использованы математическую модель среднего уха человека в норме, построенную на основе метода электромеханических аналогий. С помощью методов неразрушающего контроля были определены акустические характеристики материалов имплантатов (протезов), разработан алгоритм подбора материалов имплантатов (протезов), основанный на формуле среднего уха человека. Практическое значение полученных результатов. полученные результаты измерения измерения твердости и жесткости протезов подтверждают верность и практическую пользу данной методики и делает его дальнейшее внедрение в медицинских учреждениях.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності реабілітації хворих середнім отитом шляхом розробки нового способу хірургічного лікування та показань до нього. Запропонований варіант операції здійснюється в такий спосіб. Завушним доступом виконується роздільна аттико-антромастоїдотомія. При збереженій задній стінці зовнішнього слухового проходу виконується ретельна санація всіх порожнин середнього вуха. На границі адитуса й антрума в області підвищення горизонтального напівколового каналу просвіт перекривається аутовисочною фасцією і щільно по розміру підігнаним фрагментом аутокістки з кортикального шару мастоїда. Антромастоїдальная порожнина заповнюється аутокістковою стружкою. В області латеральної стінки адитусу відступивши 5 мм від краю кісткового барабанного кільця назовню, на межі верхньої і задньої стінки слухового проходу накладають фрезевий отвір діаметром 2мм. Потім через цей отвір вставляють в адитус тефлонову дренажну трубочку, вільний кінець якої на 3-4 мм виступає в просвіт зовнішнього слухового проходу. На завершальному етапі виробляється мирингопластика і при необхідності осикулопластика. У ході роботи були досліджені та проаналізовані ближні та віддалені морфологічні результати тимпанопластики. При проведенні запропонованого способу спостерігалась найменша кількість ретракцій неотимпанальної мембрани в післяопераційному періоді. Прохідність тубо-тимпано-мастоїдального сполучення відновлювалась швидше також в досліджуваній групі. Найбільший відсоток відновлення функції слуху спостерігався також у хворих, яким проведена операція – роздільна атикоантротомія з облітерацією антрума та тимпанопластикою, збереженням повітряного адитуса та його дренуванням. Таким чином застосування запропонованого способу тимпанопластики забезпечує найбільш стійкі морфологічні та функціональні результати при лікуванні хворих різними формами хронічного середнього отиту.