Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Технічні об'єкти.
Статті в журналах з теми "Технічні об'єкти"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Технічні об'єкти".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Azarenko, Olena, Yulia Honcharenko, Mykhailo Divizinyuk, Volodymyr Mirnenko та Valeriy Strilets. "Шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 200–213. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню нових напрямків підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються, які є головним технічним засобом недопущення терористичних актів проти цих об'єктів. Спочатку дано характеристика систем охорони приміщень і контролю прилеглих територій об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються. Показано, що за функціональним призначенням в систему фізичного захисту входять пристрої та системи сигналізації виявлення, збору і обробки інформації, тривожно викличної сигналізації, контролю і управління доступом, оптоелектронного спостереження, оперативного зв'язку та оповіщення, забезпечення електроживлення і електроосвітлення, системи забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів при транспортуванні. Вони розподіляються по трьох зонах: внутрішньої, охоронюваному периметру і зовнішньої (санітарній) зоні. Головним засобом збору інформації про обстановку на периметрі і підходах до нього є оптоелектронні засоби. Потім розглянути особливості процесу управління надзвичайної ситуацій терористичного характеру на об'єкті критичної інфраструктури, що охороняється. Показано, що головна мета управління надзвичайними ситуаціями терористичного характеру – це недопущення терористичного акту на об'єкті, що охороняється, який є об'єктом управління. Структурно-логічна модель управління надзвичайною ситуацію складається з шести блоків: блоку моніторингу ситуації; блоку виявлення ризику; блоку аналізу ризиків; блоку підготовки варіантів управлінських рішень; блоку прийняття рішення і доведення його виконавців; блоку впливу на ситуацію, яка через структуру виконавців впливає на об'єкт управління і замикає його контур управління, забезпечуючи тим самим безперервність процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру в інтересах її недопущення та запобігання. Після чого визначити шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються. Показано, що одним з перспективних напрямків підвищення ефективності процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру на об'єктах критичної інфраструктури держави, що охороняються є вдосконалення систем фізичного захисту шляхом розробки нових пристроїв і систем акустичного контролю приміщень і територій об'єкта і знімання мовної інформації з використанням параболічних, трубчастих і градієнтних мікрофонів і плоских акустичних фразованих решіток, які забезпечують прийом акустичних сигналів на видаленні від ніс кольких десятків до кількох сотень метрів і забезпечують повну інформацію про дії та наміри людей, що реєструються в відео системах.
2
Мельник, О. В., Ю. Є. Шапран, А. Т. Матюхов та О. А. Бойко. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 98–113. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню системи підтримки прийняття рішення бепзеки судноводіння. На сьогоднішній день існують складні інтелектуальні системи, які допомагають моделювати об'єкти та навколишнє середовище; високоточні системи позиціювання водного транспорту; швидкодіючі обчислювальні комплекси, які здатні виконувати необхідні розрахунки в стислі терміни. Однак, незважаючи на наділення людини новими ресурсними можливостями для забезпечення безпеки в людино-машинних системах, очікуваний рівень аварійності та загибелі після впровадження нової техніки суттєво не зменшився. Причину таких невдач, насамперед, варто шукати в методах та підходах прийняття рішень. У складних технічних системах, до яких відноситься і водний транспорт, особа, яка приймає рішення на етапах вибору і прогнозування є не тільки самою ненадійною, але і самою непередбачуваною ланкою. У ході дослідження були вирішені такі завдання: проведено змістовний опис організації безпеки на морі та формалізацію даного завдання; аналіз методів прийняття рішень в умовах невизначеності та методів побудови систем підтримки прийняття рішення; - розроблено об’єктно-орієнтовану технологію проектування системи підтримки прийняття рішення з безпеки судноводіння; проведено синтез системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння, окремих її елементів та розробити алгоритми функціонування й взаємодії. Для досягнення поставлених цілей об’єктно-орієнтованого функціонування складних активних суднових технічних систем запропонована і реалізована ООМ інформаційно-управляючого суднового комплексу з використанням методів аналізу та синтезу підсистем, із застосуванням принципу функціональної декомпозиції, що здійснює циклічне рішення послідовності задач безпеки: підтримки внутрішніх параметрів судна в безпечних межах, забезпечення навігаційної безпеки плавання та попередження зіткнень суден. Ключові слова: судноводіння, безпеки, технічні системи, судновий комплекс, технічні системи.
3
Korzhov, V., та O. Chaskovskyу. "Методологічні аспекти створення геоінформаційної системи лісових автодоріг". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 14 (14 січня 2018): 259–64. http://dx.doi.org/10.15421/411635.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз тенденцій розвитку геоінформаційних систем (ГІС) в лісовій галузі та міжнародних вимог стосовно запровадження природозберігаючих технологій на базі оптимальної транспортної мережі як передумови для реального запровадження принципів сталого ведення лісового господарства. Обґрунтовано необхідність наявності об’єктивних даних про транспортну мережу лісових підприємств. Подано методичні підходи до створення ГІС лісових автодоріг, які передбачають подання інформації про лісові автодороги як лінійні об'єкти з відомими координатами вздовж дороги та наявністю певної кількості каліброваних точок, тобто коректно розташованої лінії, що відображає дорогу, і відомостей про неї у вигляді таблиць та фото (креслень), які відображають її технічні та експлуатаційні характеристики. Також висвітлено особливості структури і порядку роботи та операційні можливості дослідної ГІС лісових автодоріг, розробленої для ДП «Осмолодське лісове господарство».
4
Атаманчук, Л. "Теоретичні питання адміністративно-правового змісту форм і методів державного управління іноземним інвестуванням в Україні". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 336–42. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1642.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються теоретичні питання адміністративно-правового змісту форм і методів державного управління іноземним інвестуванням в Україні, їх взаємозв'язок із формами й методами державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та економікою загалом.
Особливістю іноземного інвестування як об'єкта державного управління є те, що воно потребує поєднання та комплексного застосування різних форм управління.
Усі методи державного управління іноземним інвестуванням є тісно пов'язаними між собою в практичній діяльності. Це зумовлено тим, що зазначені методи є елементами впливу відповідних державних органів (як суб'єктів управління) на об'єкти управління у сфері іноземного інвестування. Під час застосування кожної з груп указаних методів має місце прояв владності, оскільки всі вони закріплюються в юридично обов'язкових актах.
За допомогою адміністративних методів здійснюється централізоване керівництво процесами іноземного інвестування, що відображається в компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів, Міністерства закордонних справ та інших уповноважених центральних органів виконавчої влади.
Економічні методи передбачають порівняно з адміністративними значно вищий рівень саморегуляції діяльності господарюючих суб'єктів.
Аналізуючи зміст адміністративних та економічних методів державного управління іноземним інвестуванням, можемо зробити висновок, що їх співвідношення в кожному окремому випадку є різним.
Серед методів управління, що використовуються в процесі державного управління іноземним інвестуванням, варто назвати також методи опрацювання управлінських рішень і пов'язані з ними методи їх прийняття. Зазначені методи державного управління поділяються на організаційні (системні), експериментальні та природничо-технічні.
Удосконалення форм і методів державного управління у сфері іноземного інвестування має стати одним із головних завдань центральних органів виконавчої влади, до функцій яких належить державне управління іноземним інвестуванням, з урахуванням конкретного змісту компетенції та функцій цих органів, особливостей іноземного інвестування як об'єкта державного управління. Перспективи подальших досліджень адміністративно-правового змісту форм і методів державного управління іноземним інвестуванням в Україні зумовлені ускладненням світових інвестиційних процесів і необхідністю його врахування в практиці державного управління економікою України.
5
Бондаренко, Тетяна, Андрій Ткаченко, Олександр Совік та Тетяна Побережець. "АНАЛІЗ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ БЕЗВІДМОВНО СКЛАДНОГО ТЕХНІЧНОГО ОБ'ЄКТА". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 223–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено опис математичної моделі процесів витрачання та поповнення ресурсу (ПВПР) угрупування складних технічних об'єктів. На додаток до розглянутого авторами раніше опису моделі введено формалізований опис угрупування, який включає до себе безліч технічних об'єктів угрупування; нормативні параметри витрачання та поповнення ресурсу об'єктів і поточний стан угрупування. Стан угрупування значною мірою визначається станом ресурсу об’єктів, що входять до нього. Ресурс окремого об'єкта визначається трьома параметрами: власним ресурсом (залишкове напрацювання), залишковим терміном служби і залишковою кількістю планових ремонтів, які повинні бути виконані на даному об'єкті до його списання. Введена класифікація станів ресурсу угрупування, що визначає три класи станів: «новий», «врівноважений» і «старий». Наведені приклади результатів моделювання ПВПР, що наочно ілюструють можливості застосування розробленої моделі. На прикладах продемонстровано доцільність прагнення при організації експлуатації об'єктів угруповання до урівноваженого стану її ресурсу.
6
Дакі, О., та Сю Бойко. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ СУДНОВИХ КОМПЛЕКСІВ". Vodnij transport, № 1(29) (26 лютого 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.14.
Повний текст джерелаАнотація:
З урахуванням недоліків існуючих моделей функціонування об'єктів експлуатації розроблені вимоги до математичної моделі процесу технічної обслуговування і ремонту об'єктів судового обладнання суден. На підставі розроблених вимог обґрунтовані клас моделі та метод моделювання. У статті наведені способи визначення середнього часу відновлення об'єкту суднового обладнання в експлуатуючої організації, а також особливості розроблення математичної моделі процесу технічного обслуговування та ремонту об'єктів суднових комплексів, що дозволяє отримати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків відповідних показників ефективності процесу. Перспективними напрямками подальших досліджень у зазначеній сфері може бути широке коло питань щодо розроблення науково-методичного апарату технічного прогнозування з урахуванням специфіки застосування суднового обладнання в різноманітних умовах використання. Ключові слова: ефективність експлуатації, суднові комплекси, моделювання
7
Дакі, О., та Сю Бойко. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ СУДНОВИХ КОМПЛЕКСІВ". Vodnij transport, № 1(29) (26 лютого 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.14.
Повний текст джерелаАнотація:
З урахуванням недоліків існуючих моделей функціонування об'єктів експлуатації розроблені вимоги до математичної моделі процесу технічної обслуговування і ремонту об'єктів судового обладнання суден. На підставі розроблених вимог обґрунтовані клас моделі та метод моделювання. У статті наведені способи визначення середнього часу відновлення об'єкту суднового обладнання в експлуатуючої організації, а також особливості розроблення математичної моделі процесу технічного обслуговування та ремонту об'єктів суднових комплексів, що дозволяє отримати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків відповідних показників ефективності процесу. Перспективними напрямками подальших досліджень у зазначеній сфері може бути широке коло питань щодо розроблення науково-методичного апарату технічного прогнозування з урахуванням специфіки застосування суднового обладнання в різноманітних умовах використання. Ключові слова: ефективність експлуатації, суднові комплекси, моделювання
8
Пітух, І. Р. "Теорія та принципи діалогового моніторингу просторово розподілених об'єктів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 110–16. http://dx.doi.org/10.36930/40310119.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасні методології реалізації фонового моніторингу стаціонарних та квазістаціонарних об'єктів, просторово розподілених на 2D-території. Систематизовано та класифіковано 17 типів здійснення просторового діалогового моніторингу об'єктів управління. Визначено базові методи реалізації різних класів діалогового моніторингу, обґрунтовано принципи та фундаментальні засади створення теорії інтерактивних моніторингових систем на підставі проблемно орієнтованих характеристичних функціоналів, які математико-алгоритмічно описують методи та функції окремих класів діалогового моніторингу квазістаціонарних об'єктів управління. Подано рекомендації щодо забезпечення теоретичних основ формування реєстрації, цифрового опрацювання та використання побудованого сімейства інформаційних моделей станів "норма", "розвиток аварії" та "аварія" спостережуваних діалогових моніторингових систем. Обґрунтовано переваги застосування кільцево-зіркової архітектури інтерактивно-діалогових систем безпровідного надземного та наземного моніторингу. Розглянуто структури сенсорних моніторингових систем з максимально зв'язаною (систолічною) та лінійно зв'язаною топологіями просторового немобільного розміщення сканувальних сенсорів моніторингових систем. Подано методи та алгоритми моніторингу просторово розподілених об'єктів, в які покладено математичні засади цифрового кодування та опрацювання характеристичних параметрів об'єктів дослідження, такі як динаміка, відхилення від норми порівняно з еталонами на підставі побудованих інформаційних моделей їх станів та розпізнавання їх класів у математико-алгоритмічному середовищі. Розглянуто стратегію реалізації мегапросторового об'єкта моніторингу залежно від конфіденційних характеристик об'єкта. Також обґрунтовано вибір стратегії згідно з координатно-детермінованою, випадковою та ймовірнісною технологіями. Запропоновано підхід технічної реалізації спеціалізованих пристроїв, які забезпечують збирання, перетворення та опрацювання інформаційних даних.
9
Бойко, С. О., та О. А. Дакі. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ СУДНОВИХ КОМПЛЕКСІВ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.1.29.14.
Повний текст джерелаАнотація:
З урахування недоліків існуючих оделей функціонування об'єктів експлуатації розроблені ви оги до ате атичної оделі процесу технічної обслуговування і ре онту об'єктів судового обладнання суден. На підставі розроблених ви ог обґрунтовані клас оделі та етод оделювання.У статті наведені способи визначення середнього часу відновлення об'єкту суднового обладнання в експлуатуючої організації, а також особливості розроблення ате атичної оделі процесу технічного обслуговування та ре онту об'єктів суднових ко плексів, що дозволяє отри ати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків відповідних показників ефективності процесу.Перспективни и напря ка и подальших досліджень у зазначеній сфері оже бути широке коло питань щодо розроблення науково- етодичного апарату технічного прогнозування з урахування специфіки застосування суднового обладнання в різно анітниху овах використання.Ключові слова:ефективність експлуатації, суднові ко плекси, оделювання
10
Orlov, Volodymyr, Boris Demianchuk, Victor Klimenko, Yehorov Serhii, Oleh Tarasov та Liliia Semenenko. "Критерії ефективності цифрових адаптивних систем дистанційного виявлення і розпізнавання небезпечних об'єктів". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (28 жовтня 2021): 119–32. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.12.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті приділяється особлива увага підвищенню вимог до безпеки об'єктів особливої важливості, державного кордону, водного і повітряного транспорту в умовах наростаючих високотехнологічних терористичних загроз. Досягнення цих вимог нерозривно пов'язано із забезпеченням якісних показників технічних засобів дистанційного спостереження за небезпечними об'єктами, ускладненням і інтелектуалізацією локаційних систем, мереж датчиків з функціями мережецентричної взаємодії. Застосування противником засобів радіоелектронної протидії, швидка зміна сценаріїв постановки комбінованих завад визначають тенденції, які спрямовані на підвищення вірогідності отримання інформації в локаційних системах, адаптації до завад різного походження на коротких тимчасових інтервалах. Відсутність вірогідної інформації про наявність об'єкта може привести до неприпустимих екологічних і матеріальних втрат, а помилкові тривоги – до невиправданих додаткових витрат. У зв'язку з цим, важливим напрямком є забезпечення максимально вірогідної інформації в умовах завад різного походження. Актуальність проблеми пов'язана з пошуком компромісу між витратами (вартість і час розроблення) на побудову адаптивних систем виявлення і розпізнавання, і з іншого боку, ефективністю (вірогідність моделювання, складність реалізації), що досягається в результаті розроблення критеріїв оптимізації. При цьому, особлива увага приділяється забезпеченню високих якісних показників виявлення і розпізнавання в умовах мінливої та апріорно невідомої завадової обстановки.
Розроблений підхід і критерії для синтезу та аналізу цифрових адаптивних систем виявлення та розпізнавання. Критерії створені на декомпозиції середнього ризику і ймовірностей помилок прийнятих рішень, обумовлених: кінцевим розміром системи, обсягом навчальної вибірки і розрядністю обчислень. Такий підхід дозволяє послідовно вирішувати завдання синтезу та аналізу оптимальних систем.
11
Azarenko, Olena, Yulia Honcharenko, Mykhailo Divizinyuk, Volodymyr Mirnenko та Valeriy Strilets. "Вплив технічних та географічних параметрів на дальність знімання мовної інформації при вирішенні прикладних завдань". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 6 (18 грудня 2021): 15–30. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця стаття присвячена розгляду основних технічних параметрів акустичних засобів та географічних факторів місцевості на дальність знімання мовної інформації при вирішенні прикладних завдань захисту об'єктів критичної інфраструктури від терористичних актів. Спочатку дано характеристика основних технічних параметрів акустичних засобів знімання мовної інформації. Показано, що Основними технічними параметрами акустичних засобів знімання мовної інформації є чутливість мікрофона, його спрямованість, робоча смуга частот і коефіцієнт розпізнавання. Потім розглянути поняття енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів. Показано, що під енергетичною дальністю дії акустичного засобу розуміється найбільше розрахункове значення дистанції, що забезпечує рівність енергетичного потенціалу акустичного засобу та закономірності спаду інтенсивності розповсюджується акустичної хвилі. Після чого проаналізовано геометрична дальність виявлення акустичних сигналів, з урахуванням рельєфу місцевості навколо об'єкту критичної інфраструктури. Показано, що геометрична дальність виявлення акустичних сигналів буде визначатися геометричній дальністю видимого горизонту з урахуванням позитивного і негативного рельєфу місцевості, наявністю житлових масивів, лісів та водойм, а також станом підстилаючої поверхні навколо об'єкту критичної інфраструктури в напрямку, який визначається розворотом акустичного пристрою. Потім розглянуто очікувана дальність знімання мовної інформації, як результат співвідношення енергетичної і геометричній діяльностей виявлення акустичних сигналів. Показано, що очікувана дальність знімання мовної інформації визначається як добуток енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів на значення коефіцієнта впливу середовища в приземних шарах атмосфери. Якщо отриманий результат перевищує значення геометричної дальності виявлення акустичного сигналу, то за значення очікуваної дальності приймається геометрична дальність виявлення.
12
Еннан, Р. "Винаходи як результати науково- технічної творчості". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 161–68. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.959.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проводиться науково-теоретичний аналіз правового режиму винаходів, особливостей набуття (оформлення) патентних прав на винаходи, а також об’єм та зміст виключних патентних прав, що випливають з патенту на винаходи у зарубіжних країнах. Загальновизнано, що найбільш поширеним і значущим результатом науково-технічної творчості є винаходи, які мають високу соціальну і економічну значущість, що зумовило необхідність правового регулювання відносин, пов'язаних зі створенням, оформленням і використанням винаходів. Термін «винахід» в людській свідомості відображає реальність, яка існує незалежно від права, оскільки винахід є не правовою, а природно-технічної категорією і створення вина- ходів, а також їх використання не завжди було пов'язане з правовим регулюванням. Терміном «винахід» в технічній, філософської, художньої літератури позначають щось нове, оригінальне (нову технологію, конструкцію). У патентному праві цей термін має вужчий і певний зміст, тому в спеціальній літературі говорять про винахід в технічному сенсі і про винахід як об'єкт правової охорони. Звідси випливає, що особа, яка вважає себе винахідником, офіційно може бути визнана такою тільки в разі отримання патенту на винахід. Цей охоронний документ видається, якщо об'єкт, який просять визнати винаходом, відповідає критеріям для отримання патенту, встановленим законодавством. Набуття (оформлення) патентних прав на винахід вимагає проходження доволі складних формальностей Метою цієї статті є аналіз механізму правової охорони винаходів в зарубіжних країнах з урахуванням уніфікації міжнародного і європейського законодавства в сфері патентного права, а також розкриття особливостей процедури придбання (реєстрації) патентних прав на винаходи в зарубіжних країнах.
13
ФАРЕНЮК, Г. Г. "РОЛЬ НАУКИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ". Наука та будівництво 18, № 4 (9 травня 2019): 5–12. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.51.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено аналіз стану розвитку науки у будівельній галузі України в умовах обмеженого фінансування науково-дослідних робіт на рівні держави. Розглянуто стан питання щодовідповідності нормативної бази України вимогам чинного законодавства та необхідності постійного перегляду вимог щодо забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктіву відповідних нормативних актах та нормативних документах. Визначено, що розвиток науки у будівельній галузі України суттєво залежить від створення умов для практичного тамобільного застосування інноваційних технічних рішень, що потребують наукового обґрунтування при оцінці забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Підкреслено необхідність надання нового статусу існуючим процедурам з оцінки відповідності інноваційних технічних рішень для широкого їх впровадження, що сприятиме забезпеченню науково-технічного прогресу у будівельній галузі України в цілому. Розглянуто питання щодо проведення науково-технічного супроводу будівельних об’єктів на різних етапах життєвого циклу. Показано, що науково-технічний супровід на сучасному етапі є основним джерелом отримання нового досвіду, що у подальшому має бути впроваджено у відповідні нормативні акти та нормативні документи. Обґрунтовано необхідність проведення науково-технічного супроводу науковими організаціями, які одночасно є і розробни-ками відповідних нормативних актів та нормативних документів. Наведено досвід Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» із вирішення проблем розвитку наукової діяльності.
14
Ved, А., L. Ivashova, L. Lukashina та А. Mekhed. "Забезпечення надійності контролю об'єктів атомної енергії". Nuclear and Radiation Safety 11, № 2 (17 червня 2008): 51–54. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2008.11-2(38).07.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено відомості про завдання відділу аналізу надійності систем контролю та діагностики, напрямки його діяльності та задачі, які розв'язуються за цими напрямками для забезпечення надійності контролю та безпеки експлуатації об'єктів атомної енергії, основні результати роботи. Надано інформацію про системи та технічні засоби, які належать до сфери діяльності відділу.
15
Яблокова, О. "Особливості перекладу художнього твору як первісного та похідного об’єкта авторського права". Юридичний вісник, № 4 (3 листопада 2020): 189–94. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1988.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті питання, що стосуються перекладу художньої літератури як похідних творів. Чинне законодавство визначає переклад як вид похідного твору. Отже, переклад є об'єктом авторського права. Перекладу властиві всі ознаки, які характерні для будь-якого іншого об'єкта авторського права (творчий характер праці й об'єктивна форма). Для вчинення дій, спрямованих на переклад художнього твору з однієї мови іншою, потрібні творчі зусилля перекладача. Технічний (підрядковий) переклад не буде є об'єктом авторського права, тому що він не відображає художнього задуму первісного автора. Основним завданням перекладача, на нашу думку, є максимальна передача читачу того художнього посилу, що хотів донести автор первісного твору. Якщо перекладач допускає зміну тексту первісного автора, спотворює образи твору, тим самим порушуються особисті немайнові права автора первісного твору. Будь-який літературний художній твір, створений автором, має донести до читача думки, образи, які дадуть змогу аудиторії зрозуміти задум первісного суб'єкта авторського права. Крім того, переклади охороняються нарівні з оригінальними творами, без шкоди правам автора (п. 3 ст. 2 Бернської конвенції), але при цьому перекладач має зважати на права автора оригінального твору. Також у статті вказується, що переклад художнього твору в класифікації видів перекладів позначається як авторизований і авторський. Стаття розкриває основні особливості перекладу як похідного літературного твору.
16
Kovalenko, A. A., та Н. A. Kuchuk. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ ОБ'ЄКТІВ КРИТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 110–13. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.110.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються сучасне базове технічне та програмне забезпечення комп'ютерних систем об'єктів критичного застосування. Сформульовано загальні вимоги до комп'ютерних систем об'єктів критичного застосування та їх компонент. Визначені тенденції розвитку та існуючі потреби комп'ютерних систем об'-єктів критичного застосування.
17
Лєнков, Є. С., та І. В. Толок. "Прогнозування складу і ресурсу угрупувань технічних об'єктів". Системи озброєння і військова техніка, № 3(55) (2 серпня 2018): 78–84. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2018.55.11.
Повний текст джерела
18
Камалтинов, Г. Г., С. В. Кукобко, О. С. Маляренко та П. І. Кісєль. "Впізнавання об'єктів на полі бою. Аналіз світового досвіду". Озброєння та військова техніка 12, № 4 (27 грудня 2016): 22–26. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2016.4(12).22-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз сучасних способів і засобів упізнавання об'єктів на полі бою за напрямами (лініями) "земля – земля" та "літак – земля" з використанням відомостей автоматичної радіопередачі даних про свої війська та апаратури впізнавання цілей на полі бою за принципом "запит-відповідь", яким приділяється найбільша увага у світі. Розглядаються принципи побудови та функціонування засобів упізнавання на полі бою, їх тактико-технічні характеристики. Висвітлено досвід промисловості України з розробки засобів упізнавання на полі бою.
19
Degtyareva, L., М. Miroshnykovа та S. Voloshko. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.078.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті виконаний аналіз пріоритетних елементів архітектури системи захисту інформації з позиції ефективності її роботи. Система включає в себе модулі для реєстрації, обліку та обмеження доступу з урахуванням затверджених норм та правил, шифрування інформації, що передається або зберігається, резервування інформаційних ресурсів та забезпечення цілісності. Проаналізовано основні компоненти забезпечення інформаційної безпеки, які здійснюють контроль ефективності проведених заходів та заходів, що вживаються щодо захисту інформації з використанням технічних засобів. Усі ці модулі доцільно використовувати як обов'язкові компоненти системи захисту інформації, хоча переважна більшість загроз для інформаційної системи може бути реалізована лише під час роботи обчислювальної системи. Система інформаційної безпеки є структурною одиницею інформаційної системи; це структурна, функціональна та організаційна складова, що відтворює архітектуру захищеної системи. Безперервність контролю необхідна для постійного захисту всіх елементів системи. Вона повинна бути надійною і працювати як в активному, так і в пасивному стані інформаційної системи. Підвищення безпеки будь-якого об'єкта може бути досягнуто за допомогою багаторівневої і багатокомпонентної конструкції системи захисту. У цьому випадку реалізація будь-якої загрози зможе впливати на об'єкт, що охороняється, лише якщо всі встановлені рівні захисту будуть подолані, з урахуванням всього комплексу вимог захисту та факторів, що впливають на захист.
20
Glyva, V. A., V. I. Nazarenko, O. I. Nykyforuk, S. P. Palychuk, V. V. Kovalenko, and I. A. Mischenko. "Methodical and technical provision of experimental studies on the effect of hypogeomagnetic fields on biological subjects." Ukrainian Journal of Occupational Health 2014, no. 1 (March 31, 2014): 74–79. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2014.01.074.
Повний текст джерела
21
Литовченко, А. О., В. В. Хижняк та А. Г. Дмитрієв. "Аналіз складових похибок траєкторних вимірювань натурних випробувань складних технічних об’єктів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.09.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами аналізу похибок траєкторних вимірювань у зв'язку зі значною кількістю факторів, що впливають, а також для спрощення розрахунків і синтезу моделі похибок траєкторного комплексу показано, що похибка вимірювань i-го навігаційного параметра ξi (несучого інформацію про координати чи швидкість рухомого об'єкта) має нормальне розподілення і цілком характеризується значенням дисперсії похибок вимірювань.
22
Задорожнюк Н.О., Щьокіна Є.Ю. та Швєд М.О. "РОЗВИТОК ВІДНОСИН У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 122–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Відповідно до єдності різних аспектів відносин власності у статті визначено вплив на розвиток відносин у сфері інтелектуальної власності: економічний, правовий, соціальний, науково-технічний та психологічний. Особливу увагу у роботі приділено саме науково-технічному впливу. Визначено особливості прав інтелектуальної власності при застосуванні різноманітних технологій, таких як: діяльність у мережі Інтернет; робототехніка та штучний інтелект; тривимірний (3D) друк; діяльність на майданчиках краудсорсингу та застосування технології blockchain.
Дослідження світового досвіду з ключових проблем у сфері інтелектуальної власності дозволили визначити різноманітні порушення прав цього виду власності. У цій роботі авторами запропоновано групування порушення прав у сфері інтелектуальної власності на три групи: порушення авторських та суміжних прав; порушення інтелектуальних прав на об’єкти промислової власності та порушення інтелектуальних прав власників на товарний знак. У межах кожної групи порушень розглянуто найбільш поширені види: плагіат авторського твору, контрафакція, промислове шпигунство (промисловий шпіонаж), патентний тролінг, кіберсквотинг, піратство у сфері інтелектуальної власності та діяльність «хмарних рантьє». Авторами запропоновано табличне відображення групування порушень прав у сфері інтелектуальної власності з зазначенням найбільш поширених видів порушень.
Також у статті визначено актуальні тенденції еволюції інституту охорони прав інтелектуальної власності: поширення режиму охорони прав інтелектуальної власності на нові об'єкти та нетрадиційні сфери їх застосування; спрощення процедури отримання правової охорони об'єктів інтелектуальної власності; лібералізація відносин щодо використання результатів інтелектуальної діяльності за рахунок державного бюджету або спеціальних цільових фондів; поширення міжнародного співробітництва в галузі охорони прав інтелектуальної власності.
23
ФАРЕНЮК, Г. Г., О. І. ВАЙНБЕРГ, М. М. ХЛАПУК та В. Д. ШУМІНСЬКИЙ. "НАДІЙНІСТЬ ТА БЕЗПЕКА ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД В УМОВАХ ТРИВАЛОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ". Наука та будівництво 20, № 2 (24 червня 2019): 4–18. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v20i2.91.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання забезпечення надійності та безпеки гідротехнічних споруд, що знаходяться в тривалій експлуатації. Наведено загальну характеристику гідроенергетичних об'єктів України, у тому числі Дніпровського каскаду ГЕС. Показано, що важливою проблемою гідроенергетики України слід вважати розробку спеціальних заходів щодо забезпечення безпеки гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду ГЕС, що знаходяться в тривалій експлуатації. Дано аналіз діючих в Україні нормативних документів, що регламентують вимоги та забезпечують безпеку гідротехнічних споруд. Показано, що в даний час в Україні діє низка застарілих нормативних документів щодо надійності і безпеки гідротехнічних споруд при їх проектуванні, будівництві та експлуатації. Тому необхідно невідкладно організувати роботу зі створення сучасної нормативної бази щодо проектування, будівництва та експлуатації гідротехнічних споруд. Для правового регулювання діяльності із забезпечення безпеки гідротехнічних споруд необхідно якнайшвидше завершити розробку проекту та прийняття Закону України «Про безпеку гідротехнічних споруд». Наведено підходищодо забезпечення безпеки гідротехнічних споруд, тривалість експлуатації яких не перевищує проектного терміну служби. Критерії безпеки і технічні стани, що застосовуються в даний час до гідротехнічних споруд, що експлуатуються, є застарілими. Тому, на основі проведення спеціальних досліджень, необхідно розробити новий сучасний нормативний акт, що регламентує підходи до визначення критеріїв безпеки та відповідних цим критеріям технічних станів гідротехнічних споруд, що експлуатуються. Дано обґрунтування підходів, що дозволяють забезпечити безпеку гідротехнічних споруд, що експлуатуються, після закінчення призначеного терміну служби.
24
Лузан, Петро, Ірина Мося, Тетяна Пащенко та Любов Ярош. "МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ ЗАВДАНЬ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ КОЛЕДЖІВ". Professional Pedagogics 2, № 23 (20 грудня 2021): 95–107. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.95-107.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність визначається реформуванням змісту, методів, форм, технологій інженерно-технічної освіти, що відбувається на основі компетентнісного підходу й зумовлює потребу в таких діагностичних методиках, які б дозволили ефективно управляти особистісно орієнтованою педагогічною взаємодією, об’єктивно й надійно оцінювати рівень опанування майбутніми механіками, техніками, технологами компонентами освітньо-професійних програм. Мета: розроблення методики конструювання й оцінювання складності індивідуальних навчальних завдань як поетапної процедури, заснованої на аналізі умови пропонованої навчальної дії та показників новизни її виконання студентом технічного коледжу. Методологія дослідження базується на єдності діяльнісного, системного, особистісно-орієнтованого та технологічного підходів, що дало змогу розробити студентоцентровану, алгоритмізовану, орієнтовану на структуру навчальної дії методику конструювання індивідуальних завдань оцінювання освітніх досягнень студентів технічних коледжів. Результати: на основі концепції поетапного формування розумових дій виокремлено показники опису навчальних дій у певній послідовності їх формування (форма подання виконавцю змістової частини орієнтовної основи дії – наявність в орієнтовній основі дії операцій щодо трансформації об'єкта – форма подання об’єкта дії – форма трансформації об’єкта дії – ступінь новизни для здобувача освіти дії, що виконується); наведено приклади конструювання системи індивідуальних навчальних завдань студентів. Висновки: доведено необхідність формалізації процедури оцінювання складності індивідуальних навчальних завдань студентів шляхом використання показників орієнтовної основи дії, виконавчої частини та новизни дії задля їх диференціації від найпростіших до складних, високоінтелектуальних.
25
Діордіца, І. "Методологія дослідження кібербезпекової політики: кібернетичний, системний та матричний підходи". Юридичний вісник, № 4 (30 жовтня 2020): 66–73. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1973.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті пропонуються до розгляду авторські результати формування методології дослідження кібербезпекової політики шляхом застосування кібернетичного, системного та матричного підходів. У рамках кібернетичного підходу виокремлено три компоненти кібернетики: теоретична кібернетика, яка досліджує філософські й математичні проблеми кібернетики; технічна кібернетика - досліджує принципи розроблення технічних систем, фактично будови кіберпростору; прикладна кібернетика - досліджує можливості використання ідей, методів і технічних засобів кібернетики для вирішення практичних завдань у різних сферах життєдіяльності людини. Запропоновано алгоритм застосування кібернетичного підходу через послідовне визначення таких його елементів: визначення мети управління (виражається моделями висхідного, проміжного і кінцевого стану системи; мету встановлює людина, а кількісні динамічні моделі одного з типів записуються до пам'яті комп'ютера або виражаються аналоговою моделлю); перерахування засобів управління з програмами їх впливу на елементи системи; складання алгоритму управління (розрахунок за моделюю зміни системи в часі за різних управляючих впливів і вибір оптимальної стратегії і тактик управління для досягнення мети; прийняття рішення й уточнення програми управління); контроль виконання програми управління (система зворотних зв'язків, оцінка стану системи на проміжних стадіях і корекція управляючих впливів залежно від ефекту управління). З використанням методології системного підходу проаналізовано статичні, динамічні, структурні компоненти, онтогенетичні зв'язки та властивості кібернетичних відносин, їхні внутрішні та зовнішні вияви, а також рівень інформаційної взаємодії з інформаційним середовищем. Розглянуто трактування матричного підходу як стандартного способу структуруван-ня зібраних даних на основі моделі «об'єкт - ознака». Висновується, що наука і її цінність полягає в передбаченні й формуванні прогнозних моделей і сценаріїв розвитку різноманітних подій із відповідними механізмами реагування держави. За такого підходу ми не відстаємо, ми не реагуємо, а діємо проактивно, адже в даному випадку ми формуємо майбутнє і реальність, і штучний інтелект приходить до нас у світ і буде функціонувати за нашими правилами.
26
Мартинюк, Р. Т. "ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНА ТА ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ПРИ СПОРУДЖЕННІ ТА РЕМОНТІ ТРУБОПРОВОДІВ ТА ЇЇ ПЕРЕВІРКА". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 132–37. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-132-137.
Повний текст джерелаАнотація:
Всі роботи по спорудженні та ремонті трубопроводів, як і будь-який промисловий об'єкт споруджують відповідно до проектів, розроблених державними проектними організаціями. При проектуванні керуються: галузевими інструкціями про порядок розробки, узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будівель і споруд та інструкціями із проектування і будівництва; нормативними документами про норми технологічного проектування, будівельними нормами і правилами, каталогами будівельних робіт; стандартами на будівельні матеріали та деталі; кошторисними нормативами для визначення кошторисної вартості будівництва та інформацією про нове технологічне і допоміжне обладнання.
27
Dehtiaryov, V. V. "Measurement of magnetic dipole moments of engineering objects." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 6, no. 2-3 (March 30, 2000): 85–88. http://dx.doi.org/10.15407/knit2000.02.085.
Повний текст джерела
28
Корнієнко, Г. "Структурний поділ агробізнесу: правовий аспект". Юридичний вісник, № 2 (26 серпня 2020): 188–94. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1722.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема визначення структури агробізнесу, який розуміється як окреме еко-номіко-правове явище, яке не можна ототожнювати з АПК. Відмінними ознаками, притаманними агробізнесу, є такі: 1) це різновид бізнесу/ підприємницької діяльності; 2) він має самостійний предмет правового регулювання; 3) здійснюється спеціальними суб'єктами; 4) між суб'єктами агробізнесу виникають стійкі правовідносини, які зумовлені дією ланцюга агробізнесу; 5) основна мета агробізнесу полягає в отриманні прибутку; 6) існує специфічне організаційне та матеріально-технічне забезпечення агробізнесу.
Встановлено, що структура агробізнесу - це така організація його внутрішньої системи, за якої цілісність та ефективність функціонування агробізнесу забезпечуються оптимально поєднаними за певними принципами елементами, логічно взаємопов'язаними та взаємозалежними. З'ясування особливостей багаторівневої внутрішньої структури об'єкта, що вказує на його складну природу, дає змогу глибше його осмислити й надати цілісну, всебічну характеристику. Агробізнес будь-якої держави має власну структуру, яка визначається станом економіки, соціальними чинниками, кліматичними та географічними умовами, рівнем розвитку сільськогосподарської галузі. Зважаючи на особливості, характерні для вітчизняного агробізнесу, вбачається за доцільне виокремлювати структуру аграрного бізнесу залежно від:
1) виду підприємницької діяльності в аграрній сфері (інноваційна діяльність у сфері селекції та технології виробництва, контролю сільськогосподарської продукції, новітніх моделей управління сільськогосподарським підприємством; діяльність із виробництва, збереження та переробки сільськогосподарської продукції; логістика агробізнесу; забезпечення матеріально-технічним обладнанням (постачання сільськогосподарської техніки, агросервісне обслуговування тощо); реалізація (маркетинг) сільськогосподарської продукції; діяльність щодо поводження з відходами сільськогосподарського виробництва); 2) галузі сільськогосподарського виробництва (аграрні інновації; виробництво сільськогосподарської продукції; логіс-тична галузь агробізнесу; галузь реалізації сільськогосподарської продукції); 3) території здійснення агробізнесу; 4) організаційно-правової форми діяльності сільськогосподарських товаровиробників; 5) сільськогосподарських кластерів.
29
Лєнков, С. В., О. В. Сєлюков, І. В. Толок, Є. С. Лєнков та Т. В. Бондаренко. "Математична модель процесів витрачання та поповнення ресурсу угруповання складних технічних об'єктів". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(31) (27 квітня 2018): 174–81. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2018.31.23.
Повний текст джерела
30
Лєнков, С. В., І. В. Толок, Є. С. Лєнков та В. М. Цицарєв. "Програмне забезпечення моделювання процесів витрачання і поповнення ресурсу угрупувань технічних об'єктів". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(32) (28 серпня 2018): 120–27. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2018.32.16.
Повний текст джерела
31
Коваленко, Віталій, Олександр Добростан, Олексій Тимошенко, Тарас Самченко та Олексій Ратушний. "СТВОРЕННЯ СТЕНДА ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ ПОКРІВЕЛЬ НА СТІЙКІСТЬ ДО ЗОВНІШНЬОГО ВОГНЕВОГО ВПЛИВУ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 1(11) (2 липня 2021): 22–32. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.1.22-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Показана актуальність робіт з проведення випробувань покрівель на стійкість до зовнішнього вогневого впливу для створення передумов підвищення рівня пожежної безпеки об'єктів будівництва в Україні. Підтверджена доцільність запровадження в Україні окремого методу для розширеного застосування результатів випробувань покрівельних матеріалів, а саме методу випробувань № 2 згідно з ДСТУ СEN/TS 1187:2016 «Методи випробувань покрівель зовнішнім вогневим впливом (СEN/TS 1187:2012, IDT)». Вперше в Україні, на рівні європейських підходів, розроблено конструкцію та робочу конструкторську документацію випробувального стенда для проведення випробувань покрівель на стійкість до зовнішнього вогневого впливу. Наведено загальний вид та склад стенда, у тому числі запального пристрою. Визначено його технічні характеристики. Обґрунтовано та експериментально підтверджено параметри подавання газу у запальний пристрій. Технічні характеристики створеного стенда дозволяють проводити випробування зразків покрівель установленого розміру основи, товщиною зразка до 200 мм та масою до 30 кг. Наведено необхідні для проведення випробувань засоби вимірювальної техніки. Наведено процедуру калібрування стенду, процедуру проведення випробувань та вимоги з оцінки результатів випробувань. Підготовлено матеріали для проведення верифікації стенда, результати якої засвідчуватимуть гарантовані розробником та виробником стенда основні параметри, технічні характеристики та дійсні значення нормованих метрологічних показників для випробувань покрівель на стійкість до зовнішнього вогневого впливу згідно з вимогами та методикою наведеними у ДСТУ СEN/TS 1187:2016. Наведено пропозиції щодо подальшого використання результатів випробувань на створеному стенді.
32
Gergovskij, O., S. Ljaskovska та E. Martyn. "Іnformation technologies in geometric modeling of technical objects". Proceedings of the Tavria State agrotechnological university 20, № 3 (2020): 218–30. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-2020-20-3-218-230.
Повний текст джерела
33
Сандлер, А. К., та Д. П. Данчук. "Засіб підвищення ефективності моніторингу стану вантажу на суднах-газовозах на основі волоконно-оптичних технологій". Automation of technological and business processes 13, № 4 (3 лютого 2022): 18–26. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2202.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження базується на запиті практики про необхідність розробки й впровадження нових засобів волоконно-оптичних засобів моніторингу вологості газу, які, за рахунок підвищення вірогідності вимірювальної інформації, забезпечують зниження невиробничих втрат. У роботі вирішене актуальне науково-технічне завдання наукового обґрунтування, розробки й дослідження засобу моніторингу вологості газу. Пропонований засіб забезпечує підвищення достовірності результатів вимірювання за рахунок використання принципів часткової інваріантності до зовнішніх неконтрольованих впливів вимірювань, яка досягається шляхом синтезу процесів перетворення світла, конструкції, комбінації матеріалів і способу одержання вимірювальної інформації. Як об'єкт дослідження визначені процеси формування й перетворення інформаційного сигналу у волоконно-оптичному засобі моніторингу вологості газу у складних умовах транспортування. Відповідно, предметом дослідження є волоконно-оптичні засоби моніторингу, що функціонують у складних умовах експлуатації. Теоретична частина роботи виконана з використанням: а) системного аналізу й дослідження операцій – при визначенні структурних зв'язків між елементами вимірювального засобу діагностики й декомпозиції об'єкта дослідження; б) теорії оптичних хвилеводів – при розрахунках коефіцієнтів оптичного зв'язку ділянок оптичного волокна (ОВ); в) методів аналітичного дослідження процесів взаємодії полів хвилеводних елементів – при дослідженні процесів перетворення світлового випромінювання у чутливому елементі (ЧЕ) під впливом деформацій. Проведено порівняльний аналіз впливу експлуатаційних факторів на характеристики волоконно-оптичних пристроїв контролю властивостей газу на суднах-газовоза. Проведений аналіз результатів впливу експлуатаційних дестабілізуючих факторів на характеристики пристроїв моніторингу відомих типів, дозволив локалізувати коло досліджень у межах використання волоконно-оптичних датчиків амплітудної модуляції. Визначено, що компенсацію некорельованої складової погрішності акселерометра необхідно виконувати на основі використання методів інваріантних перетворень, заснованих на принципі багатоканальності. Обрані методи, припущення і математичний апарат дослідження. Обґрунтовано застосування хвильового аналізу процесів у чутливому елементі (ЧЕ) засобу моніторингу на основі рівнянь Максвелла та методу рівних об'ємів. На підґрунті модифікованої теорії зв'язаних мод у оптичних волокнах, а також положеннях теорії пружності, сформована математична модель перетворення світлового випромінювання у пропонованому засобі моніторингу. Застосування запропонованого методу визначення параметрів синтезованого засобу діагностування на практиці створює передумови для розробки вимірювальних перетворювачів широкого цільового призначення.
34
Кравченко, Л. А. "ЦІЛЕПОКЛАДАЛЬНИЙ ВИМІР СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (15 квітня 2022): 95–103. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню цілепокладального виміру стратегічного планування розвитку професійно-технічної освіти на регіональному вимірі як механізму системи публічного управління освітою, що дає можливість визначити та забезпечити найбільш сприятливі умови для розвитку вказаної складової регіональної системи освіти. У якості методології дослідження використано системний аналіз, моделювання розвитку об'єкта управління, інтерпретацію результатів SWOT-аналізу. Показано, що саме на основі визначення цілей стратегічного планування розвитку регіональної системи професійно-технічної освіти здійснюється стратегічне управління її розвитком через реалізацію комплексних заходів, що підкріплені інструментами найбільш ефективного використання наявних ресурсів. Застосовано структурування різнорівневих цілей стратегічного планування в якості найбільш ефективного механізму публічного регулювання напрямків та динаміки процесів у вказаному секторі регіональної освіти. Обґрунтовано необхідність збалансованості процесів у регіональній системі професійно-технічної освіти із загальними соціально-економічними тенденціями розвитку регіону та країни. Відтак стратегічне планування у цілепокладальному вимірі має поєднувати комплекс конкретних завдань та основні характеристики довгострокового бачення вирішення наявних проблем регіональної системи професійно-технічної освіти, підтримуючи послідовність та цілеспрямованість управлінських дій. На основі визначення базових цілей розроблено комплекс конкретних заходів як інструмент організації діяльності суб'єктів публічного управління освітньою діяльністю на регіональному рівні на шляху досягнення стратегічної мети розвитку згаданої регіональної освітньої підсистеми.
35
Boiko, Serhii, Yevhen Volkanin, Oleksiy Gorodny, Oksana Borysenko та Leonid Vershniak. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ ПРИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ АВІАЦІЙНОГО ГЕНЕРАТОРА ГВИНТОКРИЛА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 152–60. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-152-160.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. З огляду на те, що за останні десятиліття кількість нещасних випадків, збоїв обладнання, у тому числі нещасних випадків на вертольотах, становило понад десять, актуальною науково-практичною задачею являється діагностика і прогнозування змін стану авіаційного генератора. Постановка проблеми. Основна мета цієї роботи – розробка нейронної мережі, яка буде враховувати основні технічні та експлуатаційні характеристики авіаційного генератора вертольота з метою діагностики і подальшого прогнозування його стану, скорочуючи час обчислень і збільшуючи рівень достовірності результатів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема інформаційної діагностики авіаційної техніки описана в роботах, в яких застосовуються різні методи визначення несправностей авіаційної техніки. Використання нейронних мереж у вирішенні завдань управління динамічними системами вивчається вченими і дослідниками, робота яких демонструє високий потенціал об'єднання двох обчислювальних технологій – штучних нейронних мереж і генетичних алгоритмів для вирішення задач синтезу інтелектуальних систем керування. Виділення недосліджених частини загальної проблеми. Нині є безліч підходів до проблеми діагностики складних динамічних об'єктів, у тому числі авіаційного генератора вертольота, найбільш поширеним з яких є інформаційна діагностика, одним із методів якої є використання нейронних мереж. Використання нейронних мереж управління дозволяє істотно усунути математичні проблеми аналітичного синтезу та аналізу властивостей досліджуваного об'єкта. Це пояснюється тим, що якість процесів управління в нейронних системах багато в чому залежить від фундаментальних властивостей багатошарових нелінійних нейронних мереж, а не від аналітичних розрахованих оптимальних законів. Багатошарові нейронні мережі мають ряд переваг, що дозволяє їх використовувати в задачах управління динамічними об’єктами. Постановка завдання. Метою цієї роботи є створення нейронної мережі, яка буде враховувати основні технічні та експлуатаційні характеристики авіаційного генератора вертольота. Виклад основного матеріалу. При діагностуванні авіаційного генератора вертольота повинні враховуватися такі параметри: теплові параметри генератора, рівень шуму генератора, частота обертання генератора, опір ізоляції контурів ротора, струм зворотної послідовності, рівень вібрації генератора, биття валу генератора, відхилення напруги, коливання напруги, коефіцієнт несинусоїдальності кривої напруги, коефіцієнт n-й гармонійної складової напруги непарного (парного) порядку, коефіцієнти нульової послідовності, відхилення частоти імпульсної напруги. Водночас необхідно швидко обчислити вихідний стан генератора в поточному режимі роботи для даної функції. Найбільш оптимальним методом вирішення проблеми є використання нейронних мереж, що скоротить час обчислень, підвищить рівень надійності результатів. Висновки відповідно до статті. У статті виконано синтез нейрорегулятора прогнозу NN Prediction Controller для вирішення завдання автоматизації діагностики стану авіаційного генератора вертольота в реальних режимах роботи шляхом розробки моделі нейромережевої системи в Simulink програмного пакету MATLAB. Також встановлено, які параметри істотно впливають на якість регулювання та визначено оптимальні значення параметрів. Використання нейромережевої моделі для автоматизації діагностики стану авіаційного генератора вертольота забезпечило високу якість ідентифікації параметрів нейрорегулятора. Це дозволило вибрати оптимальні значення параметрів нейрорегулятора, що забезпечить високі динамічні характеристики системи діагностики стану авіаційного генератора вертольота.
36
Савич, О. С., та К. В. Дудніченко. "Правове регулювання утилізації суден". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 160–65. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).667.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу стану правової регламентації утилізації суден. Утилізація судна є частиною його життєвого циклу. Ненормований та безконтрольний процес утилізації суден призводить до шкоди як довкіллю, так і людям, які задіяні під час утилізації та які живуть біля місць утилізації.
Важливим є формування міжнародних стандартів з питань утилізації суден та їх впровадження на національному рівні. Аналізуються нормативні акти на трьох рівнях: міжнародному, регіональному, національному. На міжнародному аналізуються такі акти: Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів 1989 р., Технічні вказівки щодо екологічно безпечного регулювання повного та часткового демонтажу суден 2002 р., Резолюція A.962 (23) Керівництво ІМО з утилізації суден 2003 р., Гонконгська конвенція про безпечну та екологічно безпечну утилізацію суден 2009 р., Резолюція ІМО MEPC 196(62) - керівництва з розробки плану переробки суден 2011 р., Резолюція MEPC 210(63) - вказівки безпеки та екологічної утилізації суден 2012 р., Резолюція MEPC 211 (63) - рекомендації з авторизації об'єктів з утилізації суден 2012 р., Резолюція MEPC 269(68) -Керівні принципи розробки інвентаризації небезпечних матеріалів 2015 р., Резолюція MEPC 222 (64) - рекомендації для обстеження/огляду та сертифікації суден за Гонконгською конвенцією 2012 р. На регіональному рівні аналізуються такі акти: Регламент ЄС по утилізації суден 2013 р., Європейський перелік об'єктів переробки суден 2018 р., Технічні вказівки щодо екологічно безпечного регулювання повного та часткового демонтажу суден 2003 р. та інші. Також увагу приділено стану утилізації суден в Україні та визначено такі шляхи розвитку в окресленій сфері: ратифікація Конвенції ІМО про безпечну та екологічно безпечну утилізацію суден та Регламенту Європейського Союзу з утилізації суден; розроблення та прийняття законів і стандартів для безпечної утилізації суден в Україні; розроблення програм дотацій для підприємств України, на яких будуть утилізуватися українські судна; приведення верфі у придатний до безпечної утилізації суден стан або відведення спеціальних місць для утилізації суден; повернення видачі ліцензій для підприємств, які займаються утилізацією небезпечних відходів, для контролю за цими підприємствами.
37
Жихаpєва, Н. В., Є. О. Бабой та А. М. Басов. "Підвищення енергоефективності багатозональних VRF систем кондиціювання повітря". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 6 (30 грудня 2018): 45–49. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1260.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено енергозберігаючі заходи підвищення енергоефективності в області кондиціювання за допомогою методів математичного моделювання схемно-технічних рішень і режимів роботи обладнання систем кондиціювання громадських об'єктів при використанні сучасних VRF систем. Розроблена комплексна модель оптимізації систем кондиціювання громадських об'єктів. Ця модель враховує не тільки нестаціонарне зовнішнє і внутрішнє теплове навантаження в приміщенні, але також і фактори по мінімізації змінної частини наведених витрат, пов'язаних з витратами енергії. Протестована цільова функція оптимізації спільної сумарної величини капітальних і експлуатаційних витрат на тепловий захист приміщень і кліматичне енергозберігаюче обладнання протягом терміну їх експлуатації із забезпеченням найменших приведених витрат. Можливості енергозбереження проведені при розрахунку універсальної цільової функції та програм математичного моделювання щодо визначення термінів окупності та величин цільової функції для порівнюваних варіантів. Проведений порівняльний аналіз на базі розробленої математичної моделі Daikin, Mitsubishi Electric, Fujitsu, Mitsubishi Heavy для об'єктів, які працюють протягом добового циклу в екстремально-нестаціонарному режимі. До таких об'єктів громадського призначення можна віднести театри, ресторани, заводські їдальні, конференц-зали тощо. При розрахунках за цією моделлю можна отримати термін окупності обладнання із застосуванням економічно-доцільної товщини ізоляції.
38
Moskalchuk, N. M., та Ya O. Adamenko. "Вибір майданчика для розташування вітроелектростанцій на підставі ГІС-підходу". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.15421/40290614.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано алгоритм вибору майданчика для розташування вітроелектростанцій (ВЕС) шляхом застосування ГІС-підходу, який містить, по-перше, вибір досліджуваної території зі сприятливими кліматичними умовами за результатами оцінки вітроенергетичного потенціалу; по-друге, врахування на досліджуваній території геопросторових обмежень шляхом збирання даних, їх аналізу та побудови карт компонентів довкілля, які можуть впливати чи зазнавати впливу від ВЕС, встановлення критеріїв геопросторових обмежень та їх графічного представлення у вигляді покомпонентних карт орографічних, технічних, екологічних обмежень та комплексної карти геопросторових обмежень; по-третє, виділення перспективних майданчиків розташування ВЕС шляхом накладання карт перспективних швидкостей вітру на заданій висоті та карти геопросторових обмежень. Теоретично обґрунтовано врахування трьох типів обмежень: орографічних, технічних (дорожньої мережі та енергомережі) та природних екологічних (природно-заповідного фонду (ПЗФ), водні об'єкти, ліси) і соціально-економічних екологічних (населені пункти, аеродроми) обмежень шляхом встановлення геопросторових виключень та екологічно безпечних відстаней. Застосовано алгоритм геопросторового планування майданчика для розташування ВЕС для Івано-Франківської області. Побудовано комплексну карту геопросторових обмежень території зі сприятливими вітрокліматичними умовами. Побудовано карту перспективних майданчиків розташування ВЕС. Виділено 24 безпечні перспективні майданчики розташування ВЕС загальною площею 4514,22 га в межах досліджуваної території. На прикладі Vestas V112 3.3 МВт розраховано можливу потужність ВЕС на перспективних майданчиках, яка для 88 ВЕУ становила 290,4 МВт.
39
Петров, В. М., А. А. Шалигін та А. Ф. Кудрявцев. "Методичний підхід до рішення задачі прицілювання для скидання вільнопадаючих вантажів з безпілотних літальних апаратів". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(38), (23 березня 2020): 84–90. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з використанням теорії та практики бойового застосування авіаційних засобів ураження пілотованими літальними апаратами розглядається методичний підхід до рішення задачі прицілювання для автоматизованого скидання вільнопадаючих вантажів з безпілотних літальних апаратів. Під вільнопадаючими вантажами розуміються матеріально-технічні засоби, що доставляються (скидуються) військам безпарашутним способом, та некеровані авіаційні бомби при прицільному бомбометанні для ураження об'єктів противника. У загальному вигляді завдання прицілювання полягає у виведенні безпілотного літального апарату в розрахункову точку простору, при скиданні з якої забезпечується влучення вільнопадаючого вантажу у задану точку (ціль) земної поверхні. У методичному підході, що пропонується, точка скидання вантажу розраховується з урахуванням фактичних параметрів польоту безпілотного літального апарату, що міняються: напряму заходу, висоти і швидкості скидання, напряму і швидкості вітру, балістичних характеристик вантажу.
40
Вербовий, А. П. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНИХ ВИМОГ ЩОДО РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ РЕСУРСІВ ТА ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД МАЛОЇ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ ДЛЯ ОБ'ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).72-80.
Повний текст джерелаАнотація:
В наш час відновлення інтересу до малої гідроенергетики викликано невпинним зростанням тарифів на електроенергію, скороченням будівництва великих гідро- та гідроакумулювальних станцій (ГЕС, ГАЕС), значним підвищенням цін на органічне паливо та наявністю малоефективних дизельних електростанцій у віддалених населених пунктах. Подальший розвиток малої гідроенергетики неможливий без скоординованої державою схеми розміщення малих ГЕС, розробки процедур землевідведення, дозволів на спеціальне водокористування, налагодження співпраці з громадськими організаціями екологічного та природоохоронного спрямування, оновлення нормативної бази. Чинна нормативна база не сприяє розвитку малої гідроенергетики, оскільки для виконання проєкту малих ГЕС (ГАЕС) необхідно затвердити таку саму кількість нормативної документації та висвітлити ті самі питання, що й для будівництва великої ГЕС (ГАЕС). Реформування потребує існуюча нормативно-технічна база проєктування, будівництва та експлуатації ГЕС та ГАЕС. У статті розглянуто й проаналізовано такі нормативні документи: Водний кодекс України, Правила влаштування електроустановок, галузеві керівні документи (34.20.507-2003. Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила. 34.03.106-2003. Безпека гідротехнічних споруд і гідротехнічного обладнання електростанцій України. Положення про галузеву систему нагляду). Розглянуто основні положення, щодо проєктування, будівництва та експлуатації ГЕС; регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Аналіз полегшує процедуру розгляду і моніторингу законодавчої бази, сприяє підвищенню ефективності роботи експертів, інженерів, науковців, а також якості прийнятих законів у цілому. Бібл. 13.
41
Нєкрасов, С. В., А. Г. Галузінський та Г. А. Зливка. "Методика обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння і військової техніки військ протиповітряної оборони сухопутних військ та їх характеристик". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 38–43. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянутий один з можливих підходів до обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння і військової техніки військ протиповітряної оборони Сухопутних військ та їх характеристик. На підставі аналізу процесів навчання, бойової роботи на озброєнні та військової техніки і функціонування реального об'єкту керування (в даному випадку зенітного комплексу) та характеру діяльності оператора щодо його керування запропонована схема формування раціонального технічного обрису тренажерного засобу. Показано, що рішення цієї задачі в методологічному плані вимагає розробки системи моделей, які описують процес бойового функціонування зенітного комплексу при виконанні сукупності бойових завдань в прогнозованих умовах ведення бойових дій, дій оператора з його керування та методик навчання і оцінювання операторів. Приводиться алгоритм обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння військ протиповітряної оборони та їх характеристик. Показано, що запропонований підхід дозволяє підняти рівень обґрунтованості тактико-технічних вимог і технічних пропозицій зі створення тренажерних засобів нового покоління і структурувати цей процес у вигляді послідовності взаємопов'язаних процедур, що, у свою чергу, дозволить перейти до формалізації основних етапів функціонального і схемотехнічного проектування тренажерних засобів нового покоління.
42
Makogon, H., O. Akinshin, V. Shchokin, A. Kumpan, A. Ponomarenko та Ye Shpinda. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПЕРЕВІРКИ СТАТИЧНИХ ГІПОТЕЗ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ЗРАЗКА ОВТ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 161–67. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.161.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процес запобігання вибуху паливноповітряних сумішей і боєкомплекту в заброньованому обсязі з допомогою протипожежного обладнання броне об'єктів. Метою дослідження є науково технічне обґрунтування заходів щодо підвищення живучості бронеоб'єктів та екіпажу від впливом пожежі шляхом удосконалення методики визначення порогової температури спрацювання системи пожежогасіння. Задачі: проаналізувати статистичні дані щодо ефективності застосування засобів пожежогасіння при ураженні бронеоб’єкта бронебійним та кумулятивним снарядом; надати формалізацію задачі визначення оптимального моменту прийняття рішення про запобігання пожежі; обґрунтувати функціонал вимірювальної системи з регулюємим порогом спрацювання у системи протипожежного обладнання. Використовуваними є методи обробки статистичних даних за допомогою апарата перевірки статистичних гіпотез та континуального лінійного програмування. Отримані такі результати. Час охолодження броні до температури, нижче температури займання палива, можна вважати випадковою величиною, підкореною нормальному закону розподілу.. Дана задача в математичній постановці формулюється як задача перевірки однієї статистичної гіпотези проти декількох альтернатив. За результатами математичного моделювання можна зробити висновок, що використання рандомізованого правила дозволяє приймати вірне рішення у 96% випадків при завданні рівня значущості 0,1. Запропонований підхід надасть змогу підвищити ефективність роботи системи ППО без зниження рівня надійності. Технічно це можливо досягнути шляхом організації вимірювальної системи з регулюємим порогом спрацювання у складі ППО об’єктів БТОТ. Висновки. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Для визначення оптимального моменту прийняття рішення про запобігання пожежі - спрацювання термодатчиків, датчиків вібрації, системи вентилювання повітря та відкачування палива запропоновано застосувати відомий апарат теорії імовірності та перевірки статистичних гіпотез за даними спостережень бойових дій в районі проведення АТО. За критерієм Неймана-Пірсона визначаються помилки першого та другого роду при помилковому спрацюванні апаратури та пропуску пожежі відповідно, а також потужність критерію. Дана задача в математичній постановці сформульована як задача перевірки однієї статистичної гіпотези проти декількох альтернатив. В залежності від конкретних умов експлуатації зразка БТОТ можна розширити множину розв’язуваних задач: наприклад, використовуючи з байесовські критерії, що засновані на функції середнього ризику. Показано, що у якості інструмента для перевірки статистичних гіпотез доцільно використовувати континуальне лінійне програмування.
43
Шевяков, Ю. І. "Методи оцінювання літаків первинної льотної підготовки як багатовимірних об'єктів з врахуванням важливості їх ознак". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто і розв’язано задачу вибору літака первинної підготовки із застосуванням метода мультиплікативної згортки кількісних характеристик літаків первинної підготовки та метода, заснованого на таксонометричному підході. Запропоновано модифікації цих методів шляхом врахування коефіцієнтів важливості кількісних характеристик літаків: льотні якості літака (придатність до первинного льотного навчання), безпека, економічні показники (вартість літака, вартість експлуатації та технічного обслуговування) та технічний супровід. У якості прикладу розглядаються шість літаків з ілюстративними даними щодо кількісних характеристик літаків.
44
Malkov, Alexander, Yuriy Yelchaninov та Alexander Lobas. "Аналіз застосування безпілотної авіації та армійської авіації під час бойової операції". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 149–57. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття є цікавою для професійних військових та дослідників, які займаються питаннями розвитку методів та способів застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у військових операціях. Метою статті є аналіз застосування БпЛА у Азербайджано-Вірменській війні (Друга карабахська війна) у 2020 році.
В статті наведено основні типи БпЛА, які були застосовані азербайджанськими військами в ході війни, а також розкрито їхні тактико-технічні характеристики. Наведено основні завдання армійської авіації щодо розвідки та постачання інформації в інтересах наземної компоненти та порівняно їх з можливостями БпЛА щодо виконання аналогічних завдань. З’ясовано, що завданнями, які можуть виконувати БпЛА є: ведення повітряної оптико-електронної розвідки; визначення координат, розмірів та інших характеристик об’єктів ураження (цілей) та коригування вогню артилерійських підрозділів; розвідка шляхів висування підрозділів та їх супроводження в ході висування; радіоелектронна боротьба; ретрансляція зв’язку в системах бойового управління; нанесення ураження військовим об'єктам тощо.
45
Дохойда, Марек, та Йоанна Вітковска-Добрев. "ОКРЕМІ ПИТАННЯ АНАЛІЗУ УШКОДЖЕНЬ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ ВЕЛИКОЇ ПЛОЩІ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 36 (24 листопада 2018): 356–64. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i36.286.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі представлений перелік проблем, що супроводжують будівельні об'єкти великої площі, в тому числі й підземні гаражі. Здійснено технічний аналіз окремих проблем, що виникають в таких будівлях під час їх експлуатації. Проектування, а пізніше і будівництво підземних гаражів найчастіше, пов'язане з вирішеням складних інженерних питань. Згідно з ними до найпоширеніших конструкційних недоліків у підземних гаражах віднесні: тріщини нижньої плити, порушення поверхових перекриттів, невластиве кручення бетону, відсутність дилатації або також помилково прийняті ґрунтово-водні умови.The paper concerns complex engineering challenges associated with multi-storey underground car parks. An analysis of selected issues in underground garages during the exploitation was performed. The design and implementation of structures of which function are underground garages is most often associated with serious engineering challenges. For structural reasons frequently occurring faults in garages may include fracture of the bottom slab and intermediate floors resulting from improper design of reinforcement, concrete shrinkage, lack of expansion joints or incorrectly adopted soil-water conditions.
46
Gapon, Dmytro, Denysenko Mykola, Zuev Andrey, Leshchenko Viacheslav та Lunin Denis. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СУШІННЯМ КАПІЛЯРНО-ПОРИСТИХ МАТЕРІАЛІВ ЗА ДОПОМОГОЮ КВАДРАТИЧНОГО ФУНКЦІОНАЛУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 19–22. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.019.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто систему оптимального управління процесом сушіння капілярнопористих матеріалів. Метою статті є розробка математичних засад удосконалення системи управління процесом сушіння капілярно пористих матеріалів. Запропоновано модель сушильної камери періодичної дії, яка є поширеною у народному хазяйстві, в тому числі на невеликих об'єктах. Проведено аналіз існуючих технічних рішень реалізації систем управління сушильним устаткуванням. Розглянуті рішення завдань оптимальної швидкодії та оптимізації за втратами із застосуванням квадратичного функціоналу. За результатами дослідження показано, що оптимальне управління для розглянутої моделі складається з трьох інтервалів із розривами в точках перемикання.
47
Василенко, М. Д., та Н. С. Киреєва. "ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ В ПРОЯВАХ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ (ЗАКОНОДАВСТВА) ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ (НЕСАНКЦІОНОВАНИХ ВТОРГНЕНЬ): МІЖДИСЦИПЛІНАРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (22 липня 2020): 25–33. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.657.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено поняття електронної комерції, визначено основні її галузі та напрямки розвитку, проаналізовано тенденції її розвитку на території України, зокрема, відмічено постійне збільшення значення електронних операцій. Встановлено, що правове регулювання електронної комерції, головним чином, має забезпечувати сталий та вільний розвиток електронної комерції і одночасно гарантувати безпеку суб'єктів у цій сфері. Проаналізовано основні національні нормативно-правові акти у сфері електронної комерції та визначено коло правовідносин, що вони регулюють, зокрема, щодо формування та реалізації стратегії у сфері інформатизації, визнання юридичної сили електронних документів та діяльності у сфері електронного документообігу, електронної ідентифікації, вчинення електронних правочинів тощо. Відзначено, що головними перешкодами на шляху розвитку електронної комерції є шахрайство, хакерські атаки, комп'ютерне піратство та інші подібні загрози в кіберпросторі, на підставі чого зроблено однозначний висновок про нерозривний зв'язок електронної комерції та кібербезпеки. Кібербезпека, з одного боку, є станом захищеності держави, суспільства та особи від кіберзагроз, а з іншого - організаційно-правовим, науково-технічним, інформаційним забезпеченням мережевої і комп'ютерної безпеки. З'ясовано коло суб'єктів та об'єктів правовідносин у сфері кібербезпеки, визначено основи нормативно-правового регулювання даної сфери в України. Здійснено аналіз сучасних тенденцій кібербезпеки, що пов'язані з переходом від кількісного до якісного зростання стану технічного забезпечення інформаційної технології. Акцентовано увагу на тому, що у сучасних реаліях ефективність «фаєрволів» значно зменшилася, тому для забезпечення кібербезпеки перспективнішими стають системні рішення класу IDS / IPS, проте здійснено застереження, що навіть використання найдосконаліших систем захисту не гарантує невразливість комп'ютерних систем. Автори підкреслили, що науково-технічний прогрес та можливості зловмисників у кіберпросторі завжди випереджають законодавство та можливості заходів забезпечення кібербезпеки, що робить окреслену сферу перспективною для подальших досліджень.
48
Будур, І. М., та С. А. Бойко. "Мультиагентна модель системи підтримки прийняття рішення по управлінню розподіленими об’єктами". Системи озброєння і військова техніка, № 3(63), (30 вересня 2020): 54–61. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єкти військової критичної інфраструктури є першочерговими для створення диверсій, вогневих впливів, ударів з повітря. Ускладнення процесів охорони та оборони таких об’єктів, а також збільшення кількості технічних засобів вимагає побудови для людини, яка приймає рішення, системи підтримки прийняття рішення. Елементи охорони та оборони об’єктів військової критичної інфраструктури відносяться до класу організаційно-технічних систем та розподілених систем управління. Вихід з ладу (деградація) одного елементу може привести до втрати цілісності й стійкості всієї системи. Отже система підтримки прийняття рішення повинна з визначеним інтервалом аналізувати стан кожного розподіленого об’єкту та знаходити рішення щодо відновлення системи охорони та оборони. Сучасні концепції управління складними розподіленими об’єктами (РОУ) в різних галузях людської діяльності (в тому числі і у військовій справі) базуються на парадигмі людино-машинної організації процесів управління, у якій роль прийняття рішень віддається людині, а машина забезпечує інформаційну підтримку етапів вироблення і генерування альтернативних варіантів рішень. Використання даного підходу є змушеною мірою подолання високого рівня невизначеності умов рішення завдань управління складними, нелінійними, динамічними, розподіленими об'єктами та наявності інтелектуальної протиборчої сторони (противника). При цьому ефективність системи управління багато в чому визначається суб'єктивними властивостями людини (групи людей), які діють в контурі управління, що у свою чергу вимагає високого рівня компетенції у виникаючих проблемних ситуаціях. Для управління територіально розподіленими об'єктами (до яких відносяться елементи системи охорони та оборони військових аеродромів), відомим є підхід, що базується на застосуванні мультиагентних моделей СППР, у яких сполучаються централізовані та децентралізовані методи аналізу ситуацій, що реалізовуються колективами агентів. В статті розроблена мультиагентна модель системи підтримки прийняття рішення по управлінню розподіленими об’єктами.
49
Nesterenko, H. "Determination of value and terms of performance of technical inventory for real estate objects." Vìsnik L’vìvs’kogo nacìonal’nogo agrarnogo unìversitetu. Arhìtektura ì sìl’s’kogospodars’ke budìvnictvo 19 (December 1, 2018): 197–203. http://dx.doi.org/10.31734/architecture2018.19.197.
Повний текст джерела
50
Пермяков, Олександр, Наталія Королюк, Анастасія Королюк та Людмила Коротченко. "НОВИЙ ПІДХІД ЩОДО ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТУ ПОЛЬОТУ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ НА ОСНОВІ НЕЧІТКИХ МНОЖИН". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-55-62.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті пропонується підхід по формалізації знань про процес планування маршруту польоту безпілотного літального апарату на етапі планування повітряної розвідки за допомогою евристичних методів, які є кращими з точки зору врахування практики, досвіду, інтуїції, знань осіб, які приймають рішення, при веденні повітряної розвідки. Застосування безпілотного літального апарату в умовах вимог і обмежень, льотно-технічних можливостей безпілотного літального апарату, наявність засобів ураження противника передбачає множину варіантів маршруту польоту, що обумовлює складність у прийнятті обгрунтованого рішення з побудови оптимального маршруту польоту. Як показує досвід практичного застосування безпілотного літального апарату, умови, вимоги, обмеження, що пред'являються до розвідувальних завдань, вплив зовнішніх факторів, облік найважливіших об'єктів для обльоту, можуть суперечити один одному, створюючи невизначеність при наданні пріоритету варіанту при плануванні. Розроблений метод формалізації знань про процес планування польоту безпілотного літального апарату на основі інтервальних нечітких множин типу 2 дозволяє формалізувати фактори, які враховують тактичні умови проведення повітряної розвідки, вплив зовнішнього середовища на дальність польоту безпілотного літального апарату у вигляді лінгвістичних і інтервально-оцінюваних параметрів для кожного варіанта. Запропонований підхід дозволяє сформувати область визначення лінгвістичних змінних, які використовуються для опису тактичних умов проведення повітряної розвідки і впливу зовнішнього середовища на дальність польоту безпілотного літального апарату, сформувати з множини найважливіших об'єктів повітряної розвідки найбільш значущих наземних об'єктів на основі оцінки ступеня недомінуемості елементів.