Статті в журналах з теми "Технічна іноземна мова"

Під час дослідження було виявлено великий потенціал методики викладання англійської мови на основі автентичних художніх фільмів, який реалізується через наочність відеоматеріалів, заохочення різних засобів сприйняття, створення на їх основі мовних ситуацій, найбільш наближених до реальних, естетичну функцію кіно. Фільм був розглянутий як засіб наочності: зорової, слухової, словесної. Також було показано, як використовувати художній фільм для мотивації учнів до комунікативної діяльності в класі, вивчення англійської мови й утворення взагалі. У роботі було встановлено, що художній фільм може бути використаний в різних галузях навчання англійської мови. Він є ефективним засобом формування навичок усного спілкування, аудіювання, навчання лексиці, граматиці, письму, соціокультурним і країнознавчих аспектів. Кожна область навчання була розглянута окремо. У роботі були розглянуті аспекти, які необхідно враховувати при використанні художніх фільмів у викладанні англійської мови: технічна характеристика відеоматеріалів, організація уроків на основі фільмів, найбільш ефективне використання кінофільмів, труднощі при навчанні та інші проблеми, з якими може зіткнутися вчитель при використанні художніх фільмів в навчанні. У даній роботі були визначені наступні критерії відбору художніх фільмів: відповідність мовного змісту фільму рівню знань учнів; відповідність змісту навчальним цілям; відповідність інтересам, психологічним, віковим і соціальним особливостям учнів; мовна насиченість; співвідношення звукового і зорового ряду; відображення соціокультурної, країнознавчої специфіки; інформаційна, художня цінність; тривалість фільму. Правильно відібрані фільми сприяють формуванню міжкультурної компетенції учнів, розвитку художньо-естетичних і пізнавальних потреб і мотивів, а також формування інтелектуальних, лінгвістичних, культурологічних, комунікативних здібностей. У роботі була розглянута специфіка мови автентичного художнього фільму: використання персонажами розмовної мови, діалогічність мови, її насиченість ідіомами, сленгом, скороченнями. В результаті дослідження було встановлено, що педагогічний потенціал методики викладання англійської мови на основі художніх фільмів може бути реалізований через навчально-методичний комплекс, що включає самі художні фільми, форми роботи з ними, завдання до кожного фільму. Ключові слова: художній фільм, комунікація, компетенція, навчання, іноземна мова.

У статті репрезентовано роль використання мультимедійних засобів на заняттях з іноземної мови. Метою статті є обґрунтувати доцільність застосування мультимедійних засобів на заняттях з іноземної мови у закладах вищої освіти. Використання мультимедійних засобів у викладанні іноземної мови надає можливість знаходити нові підходи до розробки навчальних матеріалів. Методологія дослідження передбачає аналіз застосування мультимедійних засобів на заняттях з іноземної мови через основні наукові підходи, такі як: компетентнісний, міждисциплінарний, комунікативно-діяльнісний і особистісно-зорієнтований. Розглянуто особливості застосування мультимедійних засобів на заняттях іноземної мови: збагачення змісту освітнього процесу і підвищення мотивації до вивчення іноземної мови; становлення студента суб’єктом комунікативного спілкування з викладачем. Доведено, що особливості досліджуваного явища забезпечують гнучкість та інтеграцію різних типів мультимедійної навчальної інформації. Виокремлено систему мультимедійних засобів для ефективного оволодіння іноземною мовою, яка складається з чотирьох компонентів, таких як: автоматизовані освітні системи, експертні освітні системи; навчальні бази даних та навчальні бази знань; освітні комп’ютерні і телекомунікаційні мережі. Зроблено висновок про те, що використання мультимедійних засобів на заняттях з іноземної мови розширює і урізноманітнює освітній процес із вивчення іноземних мов. Мультимедійні засоби на заняттях з іноземної мови дозволяють збільшити швидкість сприймання, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань. Використання мультимедійних засобів на заняттях з іноземної мови дозволяють створити ефективний допоміжний технічний наочно-слуховий засіб навчально-пізнавальної діяльності студентів; підвищити мотивацію і бажання студентів вивчати іноземну мову більш інтенсивно.

Стаття присвячена дослідженню іншомовної підготовки фахівців інженерно-технічних та природничих спеціальностей у 50–60 роки ХХ століття.Представлено передумови посилення іншомовної підготовки фахівців інженерно-технічних та природничих спеціальностей у 50–60 роки ХХ століття. Серед основних передумов виокремлено такі: посилення міжнародної співпраці та взаємодії вчених різних технічних та природничих галузей задля обміну передовим науковим досвідом; потреба у широкій і швидкій імплементації фахівцями інженерно-технічних та природничих спеціальностей у практику нових науково-технічних досягнень, у дослідженні науково-технічної інформації; необхідність у вивченні й поширенні зарубіжного передового досвіду та представлення вітчизняного на світовій арені.Підкреслено необхідність оволодіння іноземною мовою за професійним спрямуванням, зокрема й серед фахівців інженерно-технічних та природничих спеціальностей. Зазначено, що у досліджуваний період спостерігалося посилення заходів щодо вивчення іноземних мов у всіх ланках вищої освіти, зокрема післядипломної.Наголошено, що вагомими результатами посилення іншомовної підготовки у 50–60 роки ХХ століття стало прийняття Постанови Ради Міністрів СРСР «Про покращення вивчення іноземних мов» від 27 травня 1961 року №468, Інструктивного листа Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР «Про вимоги на вступні та кандидатські іспити з іноземної мови» від 13 травня 1963 року № І-31, Наказу Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР «Положення про дворічні вищі курси з підготовки висококваліфікованих викладачів іноземної мови для вищих навчальних закладів» від 8 січня 1962 року № 9.

У статті висвітлено проблеми оцінювання іншомовної компетентності студентів вищих навчальних закладів; надано результати аналізу та характеристика основних інструментів для об’єктивного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами закладів вищої освіти. Сьогодні науковий та технічний прогрес вимагає впровадження нових сучасних технологій у всіх сферах, включаючи освіту. Для визначення ефективності оцінювання рівня знань студентів з іноземних мов охарактеризовано такі інструменти для дистанційного навчання, як Google forms, Google Docs, Quizlet, Socrative, Kahoot, SurveyMonkey, PollEverywhere, Screencast-o-matic, TrainingCheck, CloudApp, Dropbox, Weebly, що дають змогу перевіряти засвоєний студентами матеріал новими і творчими способами. Ці інструменти є зручними у процесах викладання англійської мови та навчання мові, оскільки забезпечують такі функції: викладачеві – зручну швидку перевірку рівня володіння студентом англійською мовою, можливість переглянути типові помилки та обговорити їх зі студентами для корегування їхнього подальшого плану навчання, можливість підвищити рівень викладання іноземної мови. З’ясовано, що використання онлайн-інструментів для контролю знань викладачем та самостійного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами забезпечує вдосконалення їхніх знань з граматики і лексики, покращення навичок володіння письмом, та надає студентам можливість відчути швидкий зворотній зв’язок, що позитивно впливає на їхню мотивацію виконувати онлайн-завдання та вивчати іноземну мову, допомагає підтримувати самонавчання. Поєднання застосування згаданих засобів у викладанні іноземної мови з використанням сучасних інформаційних технологій – це один із шляхів підвищення мотивації студентів. Основна увага в навчальному процесі приділяється підвищенню активності студентів та використанню підходів та сучасних інструментів навчання, що підвищують активність на занятті. В умовах глобалізації викладачі іноземних мов постійно відчувають необхідність удосконалення вмінь і навичок роботи з інтернет-інструментами, застосування яких позитивно впливає на якість навчання та розвиток іншомовної компетентності студентів у закладах вищої освіти.

У статті визначені особливості застосування методики змішаного навчання (blended learning) в процесі іншомовної підготовки майбутніх вчителів нефілологічних спеціальностей у закладах вищої освіти Польщі та Чехії. Здійснено аналіз публікацій європейських, здебільшого польських і чеських, вчених-дидактів, які досліджують різні методики комп’ютерної підтримки вивчення іноземних мов. Наведено основні подібності та відмінності між традиційним, електронним і змішаним навчанням іноземним мовам. Показано, що вивчення іноземної мови значно спрощується за умови використання сучасних ІКТ, які дають можливість поєднати технічні та гуманітарні науки, що, своєю чергою, дає можливість створити відповідне середовище для вивчення мови, поєднати традиційні та інноваційні методи вивчення мови. Використання змішаного навчання (blended learning), в основі якого знаходиться концепція об’єднання аудиторного навчання і технологій електронного навчання, створює сучасному викладачеві необмежені можливості в процесі викладання предмету іноземна мова професійного спрямування. Завдяки гнучкості та доступності, даний метод навчання дозволяє розширити можливості студентів, прийняти до уваги індивідуальні потреби, ритм і темп засвоєння матеріалу, який вивчається; стимулювати утворення активної позиції студента, підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності; зробити процес навчання більш індивідуальним і в той же час персоналізувати навчальний процес. Це допомагає студенту самостійно визначати свої цілі та методи їх досягнення, в той час, як викладач виступатиме в ролі наставника. При розробці курсу за методикою blended learning викладачеві необхідно враховувати багато важливих елементів, щоб забезпечити якість та ефективність навчальної програми, на якій базуються цей курс. Процес розробки, як правило, відбувається у кілька етапів: докладне планування курсу; розробка навчальних матеріалів; розміщення розроблених матеріалів на платформі електронного навчання. За умови правильного розроблення та організації навчання за методикою blended learning, студенти отримують можливість навчатися в своєму власному темпі, в зручному місці та в зручний для них час, а також можливість брати на себе персональну відповідальність за власне навчання. Найбільша перевага комплементарних навчальних курсів полягає в тому, що вони ставлять студента в центр процесу викладання та навчання.

Метою статті є спроба розглянути прикладний аспект методики викладання української морфеміки та словотвору іноземним студентам технічних закладів вищої освіти під час опанування ними наукового стилю мовлення. Вибір теми дослідження зумовлено практичними потребами вищої школи, що перебуває в стані пошуку ефективних методик викладання української мови як іноземної. Незважаючи на певну кількість наукових праць, присвячених дослідженню різних аспектів викладання українського словотвору як перспективного способу засвоєння мови й розширення лексичного запасу іноземних студентів, треба констатувати, що поза увагою в науковій літературі залишився аспект, пов’язаний з викладанням словотвору різним цільовим аудиторіям. Об’єктом дослідження стала навчально-методична література з вивчення української мови як іноземної, застосовувана в закладах вищої освіти технічного спрямування. Предметом дослідження є навчальні завдання з української морфеміки та словотвору. Аналіз досліджуваного матеріалу здійснено переважно описовим методом, який реалізовано способами класифікації, лінгвістичного спостереження над застосуванням засобів та способів українського словотвору. У статті проаналізовані методичні принципи, покладені в основу розгляду цього аспекту, та запропонована послідовність застосування різноманітних вправ, що дозволяють розширити лексичний запас іноземних студентів і полегшити розуміння ними семантико-дериваційних процесів, притаманних науково-технічному різновиду наукового стилю української мови. Таким чином, дослідження дозволило сформулювати висновки про те, що вивчення словотвору на заняттях з мови в іноземній аудиторії, що отримує освіту за технічним спрямуванням, має дещо відрізнятися від роботи гуманітаріїв над цим аспектом. Зібраний та опрацьований матеріал сприятиме вдосконаленню навчального процесу з вивчення української мови іноземними громадянами, що навчаються в технічних закладах вищої освіти. Результатом цього дослідження в майбутньому може бути узагальнення базових засобів словотворення, притаманних науково-технічному різновиду наукового стилю української мови.

У статті висвітлено основні етапи оцінювання мовної компетенції студентів-іноземців 4-х курсів технічних вишів з української мови як іноземної (УМІ). Зосереджено увагу на важливих проблемах організації проведення кваліфікаційних тестувань за всіма видами мовленнєвої діяльності, такими як слухання, письмо, читання і говоріння. Акцентовано увагу на чіткості і послідовності методики щодо кваліфікаційного іспиту з УМІ у НУ «Львівська політехніка», застосуванні та використанні посібника «Стандартизовані вимоги: рівні володіння українською мовою як іноземною А1-С2. Зразки сертифікаційних завдань, 2020». Посібник містить чіткий перелік комунікативних умінь і навичок до кожного рівня, а також у ньому наведені зразки сертифікаційних завдань, які стануть у нагоді викладачам української мови як іноземної, працівникам центрів україністики, іноземним громадянам, які мають намір підтвердити свій рівень володіння УМІ під час сертифікаційного іспиту. Стандартизовані вимоги є першим кроком до створення єдиної державної уніфікованої системи визначення рівнів володіння українською мовою. Запровадження в Україні Стандартизованих вимог з УМІ дає викладачам у цілому світі міцне підґрунтя, щоб розробляти чіткі й узгодженні навчальні програми, видавати сучасні підручники і словники, відкривати україномовні програми та мовні центри. Під час проведення кваліфікаційного іспиту викладачі кафедри іноземних мов орієнтуються на рівень С1 (високий) у випускників-іноземців НУ «Львівська політехніка», тому чітко слідують структурі проведення сертифікаційної роботи зі Стандартизованих вимог: читання (30 хв, 4 завдання), письмо (75 хв, 2 завдання), слухання (15 хв, 3 завдання), говоріння (15 хв, 2 завдання). Оцінювання: за кожну правильну відповідь – один бал. У статті наголошено, що стандартизовані вимоги до рівнів володіння українською мовою як іноземною – це стратегічний документ і для освітньої політики, і для мовної політики, і для міжнародної політики України, який посилює престиж української мови у світі.

Статтю присвячено викладанню та вивченню іноземних мов у технічних ЗВО, оскільки мотивація у студентів до іноземних мов перебуває на недостатньому рівні. Із метою підвищення мотивації студента до її опанування було вирішено звернутися до некласичних підходів до її викладання. Таким чином, у статті розглядається застосування на заняттях лексичного підходу, а саме впровадження чанків у процес вивчення іншомовної лексики. Основну увагу у статті сконцентровано на ефективності застосування чанків у вигляді комбінацій слів, сталих словосполучень, виразів, ідіом та речень із метою підвищити інтерес студента до іноземної мови взагалі. Доведено, що за допомогою даного підходу студенти швидше стали опановувати мову порівняно з традиційними методами, оскільки вони вчили нові лексичні одиниці у вигляді комбінацій слів, що містили у собі певний контекст та мали чітке значення згідно із ситуаціями мовлення, не розгублюючись у словнику з різноманіттям значень. Проаналізовано вивчення граматики на основі застосування чанків, оскільки граматика вивчається приховано, у вигляді словосполучень, що містять у собі граматичні структури, які студенти запам’ятовують і використовують у мовленні підсвідомо, не замислюючись над реченням з граматичного погляду. Доведено, що даний некласичний підхід є універсальним для різних вікових категорій, а також і спеціальностей, наприклад як для філологічного спрямування, так і для технічного. Лексичний підхід гармонійно поєднується з іншими класичними методами і може слугувати як основним способом викладання, так і допоміжним. У результаті дослідження проаналізовано актуальність даного підходу, яка стрімко зростає, особливо з поширенням коронавірусної інфекції, що змусила процес навчання перейти на дистанційну форму. Застосовуючи чанки, поліпшується процес навчання для студентів, вони допомагають опанувати іноземну мову на достатньому для вільного спілкування рівні та якісно підготуватися до складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови, оскільки студент повинен уміти розрізняти лексичні значення та граматичні конструкції.

В умовах Євроінтеграції України зі світовим співтовариством, боротьби з пандемією та впровадження контрольованої дистанційної освіти актуальними стають нові вимоги до освіти та науки, включаючи посилення комунікативних взаємин на відстані, що відкриває перспективи для подальших досліджень. Для формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в коледжі рекомендується застосовувати короткі звіти іноземною мовою про практичні заняття після професійної підготовки; створення архіву аудіоматеріалів носіїв іноземної мови для використання в початковій школі, а також аудіозаписів майбутніх учителів під час самостійних занять; використання ресурсів центрів самостійної мовної підготовки та інших технічних засобів вивчення іноземних мов; залучення до спілкування за допомогою засобів зв’язку комп’ютерних програм (англомовні чати, англомовні форуми). Стаття містить здобутки про основні тенденції розвитку іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі. У статті розглянуто сутність педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх вчителів початкової школи в коледжі, проаналізовано різні підходи до трактування поняття «педагогічні умови формування іншомовної комунікативної компетентності». На підставі аналізу підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі виділено п’ять основних умов, а саме: посилення особистісної зацікавленості до ефективного англомовного спілкування у професійній діяльності; залучення майбутніх учителів початкової школи до міжнародного англомовного комунікаційного середовища; моделювання групових комунікаційних заходів із використанням обов’язкового зворотного зв’язку «викладач-студент»; упровадження англомовного консультування з використання хмарних технологій та електронних платформ (коучинг та тьюторство); введення предмету «Іноземна мова» у список обов’язкових на етапі зовнішнього оцінювання для випускників шкіл, що виявляють бажання вступати на спеціальність «Початкова освіта».

У статті аналізуються ключові методи та технології для вищих навчальних закладів, що допомагають студентам технічних спеціальностей в опануванні іноземної мови. Виявлено, що викладання англійської мови професійного спілкування онлайн сприяє реалізації багатьох методів та креативних підходів на практичних заняттях. Охарактеризовано основні завдання для викладачів англійської мови професійного спілкування: розроблення нової структури організації занять, мотивування студентів до пізнавальної діяльності та навчання їх основам роботи в онлайн-режимі; планування самостійної роботи студентів. Згідно з дескрипторами, визначеними у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти, зміст навчальної дисципліни «Англійська мова професійного спілкування» має базуватися на міжнародних рівнях володіння іноземною мовою, враховувати попередній досвід студентів, формуватися на академічних знаннях та професійних уміннях. Метою вивчення цієї дисципліни є здатність використовувати англійську мову у письмовій та усній формі як у побуті, так і під час виконання професійних обов’язків. Відзначено важливість науково-технічної довідкової автентичної літератури із сайтів та блогів практикуючих спеціалістів. Розвитку лексичної компетенції також сприяє вико- ристання аудіопідкастів з інженерної тематики Engineering Podcasts. Джерелом відеоматеріалів є сайти YouTube, Puzzle-English, FluentU, English-films.com, BBC, CNN World News, ABC News та інші. Наголошено на важливості інформаційного середовища, яке створює умови реального спілкування іноземною мовою шляхом обміну інформацією зі студентами інших країн. Проаналізовано проблеми викладання англійської мови професійного спілкування в системі дистанційного навчання. Визначено, що для успішної професійної освіти студентів необхідно розроблювати гнучкі програми з різноманітними формами і методами навчання згідно із сучасними освітніми стандартами. Провідна ідея статті полягає в тому, що дистанційне навчання стає одним із пріоритетних напрямів модернізації вищої школи в Україні та в усьому світі.

Purpose. The main purposeis to submit a scientific justification and description of practical ways to use video resources to increase the motivation of Technical University students to learn Ukrainian as a foreign language.Methods.The work was carried out on the basis of the provisions of regulatory documents defining the guidelines for teaching foreign languages in technical universities, the provisions of the technology of working with video resources, which is becoming particularly relevant in language education today, the content and methodological directions of the organization of teaching the discipline “Ukrainian as a foreign language (for professional activity)”. As a result, a set of practical classes in the Ukrainian language was developed and tested.Results.Based on the study of the technology of organizing work with video resources, a motivational apparatus is identified that contributes to the activation of the interest of foreign students, the development of their communicative competence in classes in Ukrainian as a foreign language. Examples of various types of tasks for international students of technical specialties at each of the selected stages of work are presented. The emphasis is placed on the motivational potential of organizing students activities at the Post-review stage, which implements the principle of situativeness. The criteria and diagnostic apparatus for determining the degree of motivation of foreign students to study the Ukrainian language is determined and the results of a methodological experiment conducted on the basis of NTU “Dnipro Polytechnic” are presented, which confirms the effectiveness of using video resources to increase the motivation of foreign students. A group of pedagogical conditions that ensure productive organization of work with video material in classes in Ukrainian as a foreign language at a technical university is revealed.Conclusions. It is concluded that work with video resources should be carefully organized by the teacher, taking into account the professional needs and interests of foreign students, their level of language proficiency; the systematic use of video resources in teaching the discipline “Ukrainian as a foreign language (for professional activities)” helps to increase the motivation of foreign students to learn the Ukrainian language.Key words: communicative competence, practical tasks, revision stages, situativeness principle, pedagog-ical conditions. Мета. Подати наукове обґрунтування та описати практичні способи застосування відеоресурсів для підвищення мотивації студентів технічного вишу до вивчення української мови як іноземної.Методи. Робота виконана на основі положень нормативно-правових документів, що визначають орі-єнтири викладання іноземних мов у технічних внз, положень технології роботи з відеоресурсами, що набуває особливої актуальності в мовній освіті сьогодні, змістовно-методичних спрямувань організації викладання дисципліни «Українська мова як іноземна (для професійної діяльності)». У результаті роз-роблено та апробовано комплекс практичних занять з української мови.Результати. На основі вивчення технології організації роботи з відеоресурсами визначено моти-ваційний апарат, що сприяє активізації інтересу іноземних студентів, розвитку їхньої комунікативної компетенції на заняттях з української мови як іноземної. Подані приклади завдань різних типів для іно-земних студентів технічних спеціальностей на кожному з виділених етапів роботи. Акцент зроблено на мотиваційному потенціалі організації діяльності студентів на етапі постперегляду, що реалізує прин-цип ситуативності. Визначено критеріально-діагностичний апарат визначення ступеня прояву мотива-ції в іноземних студентів до вивчення української мови та подано результати методичного експеримен-ту, проведеного на базі НТУ «Дніпровська політехніка», що підтверджує ефективність використання відеоресурсів для підвищення мотивації іноземних студентів. Розкрито групу педагогічних умов, що забезпечують продуктивну організацію роботи з відеоматеріалом на заняттях з української мови як іноземної в технічному виші.Висновки. Робиться висновок про те, що робота з відеоресурсами повинна ретельно організову-ватися викладачем з урахуванням професійних потреб та інтересів іноземних студентів, їхнього рів-ня володіння мовою; систематичне застосування відеоресурсів у викладанні дисципліни «Українська мова як іноземна (для професійної діяльності)» сприяє підвищенню мотивації іноземних студентів до вивчення української мови.Ключові слова: комунікативна компетенція, практичні завдання, етапи перегляду, принцип ситуативності, педагогічні умови, стимулювання інтересу.

У статті розглянуто спосіб впровадження нових інформаційних технологій у процесі викладання та навчання з метою підвищення якості освіти. Отже, необхідність введення ІКТ у навчальний процес дозволить витрачати малу кількість часу на підготовку до занять та полегшить навчання студентам, полегшивши засвоєння матеріалів. Ефективність вивчення англійської мови студентами може бути підвищена за рахунок більш ефективного формування лексичних та перекладацьких навичок при використанні комп’ютерного чи електронного словника, створеного на основі сучасних досягнень інформаційних технологій. Слід враховувати, що застосування словника все ще залишається однією з найкращих можливостей для знаходження визначень слова. Особливо, коли студентам доводиться мати справу зі спеціалізованими текстами, де значення терміна не завжди визначається першим із багатьох наданих варіантів перекладу. Потрібно враховувати специфіку текстів та професійну сферу спілкування. Дискусії у галузі перекладознавства та методів навчання мов не завжди однозначно схиляються на користь необхідності звернення до професійного словника. Під час підготовки майбутніх фахівців професійна підготовка пов'язана з одним із організуючих способів навчального процесу та створенням нових технологічних підходів до організації діяльності студентів із опорою на сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Використання повного спектру технічної підготовки та інформаційних ресурсів у навчанні іноземних мов відповідає сучасній навчальній парадигмі та підвищує пізнавальну діяльність учнів. Тож використання електронних лексикографічних систем у процесі вивчення дисципліни «Іноземна мова» у ВНЗ є ефективним інструментом формування та розвитку компетенцій у галузі перекладу спеціальних текстів.

Попит на володіння іноземною мовою студентами технічних університетів веде до визнання необхідності ефективного викладання мови. Використання сучасних методів може не привести до бажаного результату, оскільки студенти мають суперечливі погляди на вивчення іноземної мови. У статті розглядаються уявлення студентів технічного університету щодо вивчення другої мови та даються рекомендації для викладачів університету. Результати дослідження сприяє кращому розумінню відповідальності викладачів та студентів під час вивчення другої мови. Дані були зібрані в ході опитування щодо ставлення студентів до вивчення другої мови та індивідуальних відгуків під час сесій в Zoom. Студенти висловили свою думку щодо вісімнадцяти тверджень, використовуючи п’ятибальну шкалу Лікерта від рішучої згоди до категоричної незгоди. Ми використовували описову статистику для обчислення медіани (переконання більшості студентів) та інтерквартильного діапазону кожного елемента (наскільки розкиданими були їх відповіді). Результати показали, що більшість студентів технічних університетів погоджуються з твердженнями про вивчення другої мови, більшість з яких є «міфами». Рефлексія після отримання результатів опитування, надання додаткових матеріалів щодо суперечливих тверджень стосовно вивчення мови та проведення дискусій в групах сприяли кращому розумінню потреб студентів. результати дослідження свідчать про те, що усвідомлення переконань студентів щодо вивчення другої мови дозволяє викладачам пристосовувати навчання до їхніх потреб, ділитися зі студентами знаннями про мову, які необхідні для підвищення ефективності засвоєння мови. Подальші дослідження можуть бути присвячені порівнянню переконань студентів технічних університетів та викладачів щодо вивчення другої мови. Ключові слова: вивчення другої мови, переконання студентів, виправлення помилок, граматичні правила, академічний зміст, викладання, сталі вирази.

Мета роботи – вивчення зарубіжного досвіду (німецького та англійського), власне теоретичних аспектів їхнього писемного мовлення, його основних сфер функціонування та видів. Основна частина. Доведено, що писемна мова будь-якої культури має бути вивчена на різних рівнях; тенденція до вивчення усної мови на практиці також набуває пріоритету. Враховуючи технічні нововведення сучасного спілкування, було припущено, що можна передбачати відсутність культури писемного мовлення на побутовому рівні та навіть культури написання взагалі. Актуальність дослідження авторами обумовлена ​​суб’єктивною свідомістю письма, що проявляється у загальних тенденціях в іноземних мовах. На основі зарубіжних наукових ресурсів проаналізовано основні сфери письма. Обґрунтовано необхідність вивчення основ­них тенденцій розвитку культури письма для формування комунікативної компетенції. Було визначено певні типи письма (написання в школі, література, щоденне письмо та фіксоване приватне спілкування) й основні принципи їх диференціювання. Висновки. Зменшена потреба у написанні зумовлена збільшенням механізації зв’язку: словесна комунікація через телефон дедалі частіше замінює індивідуальну приватну кореспонденцію; з іншого боку, менша потреба у приватному письменстві через широкий спектр сучасних засобів зв’язку. Досліджені основні моделі написання, тобто спонтанне письмо, епічне написання, концептуальне письмо, публіцистичне письмо, наукове письмо та літературний переклад, дали можливість припустити занепад культури письма в майбутньому.

Подано визначення поняття «онлайн навчання» як сукупності мережевих, програмних, інформаційно-педагогічних технологій задля цілеспрямованого та організованого навчального процесу за допомогою синхронної чи асинхронної інтерактивної командної роботи студентів і викладачів та роботи з навчальними посібниками незалежно від їхнього місцезнаходження. Здійснено огляд наукової літератури щодо ролі онлайн викладачів та педагогічних навичок та умінь, які потрібно розвивати для дієвого навчання в Інтернеті. Охарактеризовано відмінності понять «компетентність» та «навички» з точки зору педагогіки. Детально описано та проаналізовано піраміду R. Hampel та U. Stickler, що містить 7 основних компетентностей, якими повинні володіти викладачі іноземних мов для успішного проведення занять під час дистанційного навчання: основи інформаційно- комунікаційної компетентності, специфічна технічна компетентність щодо роботи з програмним забезпеченням, усвідомлення можливостей та обмежень програмних додатків, онлайн соціалізація, сприяння удосконаленню комунікативної компетентності, креативність та власний стиль викладання. Акцентується увага на необхідності та доцільності оволодіння даними компетентностями, рухаючись знизу вверх по піраміді, тобто від вмінь, здатностей та навичок нижчого рівня до вищого. Зазначено, що перший рівень піраміди пов’язаний з інформаційно-комунікаційною компетентністю, тобто знанням базових програм та роботи мережевих комп’ютерів. До другого рівня віднесено технічну компетентність, яка полягає в оволодінню низкою додатків, що полегшують викладання і навчання за допомогою комп’ютера. Визначено важливість формування здатності усвідомлювати як можливостей, так й обмежень сучасних комп’ютерних програм. Детально проаналізовано поняття «онлайн соціалізації», від якої залежить якість міжособистісного спілкування учасників освітнього процесу в контексті викладач-студенти, викладач-студент, студент-студент. Вказано, що комунікативна методика навчання іноземної мови і взаємодія між учасниками має вирішальне значення, саме тому однією з ключових компетентностей онлайн викладання є підвищення комунікативної компетентності студентів. Креативність та розроблення власного стилю вкладання педагога перебувають на найвищих щаблях досліджуваної піраміди. Отже, результати проведеного дослідження підтверджують доцільність імплементації піраміди R. Hampel та U. Stickler на заняттях з іноземної мови задля ефективного онлайн навчання

Перебудова зовнішньоекономічної діяльності України, розвиток нових форм співробітництва, поширення англійської мови як засобу міжнародного ділового спілкування висувають нові вимоги до майбутніх економістів стосовно їх професійних знань, здібностей, та рівня володіння іноземною мовою. Окрім того, поширення ІКТ в освітньому процесі вищої школи створює нові можливості, і разом з тим, висуває нові вимоги щодо їх ефективного використання в процесі навчання іноземної мови.Впровадження ІКТ є пріоритетним напрямом розвитку педагогічної освіти в Україні. Вже зараз технології навчання конкретизуються в нових формах навчання. Як наслідок, відбувається зміна ролі викладача, якому, окрім високого рівня професіоналізму в своїй предметній сфері, необхідно бути готовим до діяльності в новій системі відкритої освіти. Викладач повинен уміти сам розробляти інформаційні матеріали та використовувати інші ресурси із сфери інформаційних технологій [6].Пошук інноваційних технологій навчання іноземної мови у ВНЗ стали причиною зміни застарілих технічних засобів навчання на сучасні.Актуальність статті зумовлена необхідністю застосування мультимедійних засобів навчання іноземної мови у практиці економічних ВНЗ.Метою статті є визначення шляхів використання мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування студентів-економістів.ІКТ та їх вплив на зміст освіти, методику та організацію навчання іноземної мови є актуальною темою педагогічних досліджень. Останніми роками все більшу увагу педагогів та вчених привертає застосування мультимедійних технологій та мультимедійних засобів в процесі навчання. Проблемами комп’ютеризації навчання та використання мультимедіа в освіті займались такі вчені як Я. В. Булахова, Л. С. Шевченко, Т. І. Коваль, Н. Ю. Іщук, Н. С. Анісімова, Т. Ю. Волошина, Н. Х. Фролов, С. Н. Антонова та ін.На думку Л. А. Карташової, застосування викладачем ІКТ в процесі навчання суттєво впливає на формування нового змісту освіти та модифікацію організаційних форм і методів навчання, значно розширюються можливості методів самостійної наукової і науково-дослідної роботи та навчання студентів [7].Н. І. Бойко вважає, що ефективне використання засобів ІКТ удосконалює процес організації самостійної роботи студентів, стимулює навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні теоретичного матеріалу, розв’язанні практичних завдань, контролю та оцінки навчальних досягнень студентів [1].Г. М. Кравцова та Л. В. Кравцов під мультимедіа розуміють комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати ПК для роботи з текстом, звуком, графікою, анімацією і відеофільмами [4]. М. Ю. Бухаркіна зазначає, що мультимедіа є комп’ютерною технологією, яка використовується для презентації інформації не тільки тексту, але й графіки, кольору, анімації, відео зображення у будь-якому поєднанні [2].Реалізація мультимедійних технологій в процесі навчання іноземної мови неможлива без використання мультимедійних засобів.На відміну від технічних засобів навчання (ТЗН), під якими розуміють обладнання та апаратуру, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності [6], мультимедійні засоби навчання (МЗН) є сукупністю візуальних, аудіо- та інших засобів відображення інформації, що інтегровані в інтерактивному програмному середовищі. Серед мультимедійних засобів навчання виділяють апаратні та програмні засоби. Так, серед апаратних засобів розрізняють основні й спеціальні. До основних засобів мультимедіа відноситься: комп’ютер, мультимедіа-монітор, маніпулятори (миша, клавіатура трекбол, графічний планшет, світлове перо, тачпад, сенсорний екран, pointing stick, ігрові маніпулятори – джойстик, геймпад). Зокрема, останнім часом особливої уваги заслуговує використання в практиці навчання графічних планшетів або дигитайзерів, тобто пристроїв для введення графічних зображень безпосередньо до комп’ютера за допомогою плоского ручного планшету й спеціального пера. До спеціальних засобів відносяться приводи CD-ROM, TV-тюнери, графічні акселератори, звукові плати та акустичні системи [9].Окрім того, до мультимедійних засобів, що можуть бути використані в навчальному процесі, належать інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, лептоп або нетбук, мультимедійний програвач, смартфони та комунікатори тощо.Таким чином, використання сучасних інформаційних технологій потребує наявності персонального комп’ютера, програмного забезпечення та прямого доступу до освітніх сайтів Інтернету. Що стосується програмного забезпечення, то воно передбачає наявність ПК, CD і DVD-дисків, програм обробки електронних даних, мультимедійних навчальних програм, а також HD-DVD дисків, для зберігання повнометражних фільмів високої якості.До основних видів комп’ютерних навчальних програм відносять електронний підручник, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ; програми для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; тренажери – засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих результатів та ігрові програми як розважальні, так і професійної спрямованості [8].Основними напрямками використання мультимедійних засобів в процесі навчання є:– створення авторських мультимедійних продуктів викладачами за навчальними програмами;– співпраця з іншими навчальними закладами й організаціями, що займаються розробкою мультимедійних продуктів та мають відповідні мультимедійні засоби навчання;– створення єдиного координуючого центру з упровадження й використання мультимедіа в межах усіх навчальних закладів країни;– розвиток зв’язків із закордонними виробниками мультимедійних продуктів та інструментальних засобів [3].Визначення оптимальної кількості засобів мультимедіа для проведення лекції чи практичного заняття, залежить від об’єму та характеру навчального матеріалу з певної дисципліни. Метою застосування мультимедійних засобів є підвищення інформативності заняття, мотивація навчання, реалізація принципу наочності, економія навчального часу, а також вміння працювати з сучасними інформаційними технологіями.Окрім того, добираючи мультимедійні засоби, викладач має визначити, чи виконує навчальну функцію обраний мультимедійний продукт і відповідає навчальній програмі та змісту навчального матеріалу дисципліни, дотримуватися критеріїв добору мультимедійних засобів навчання, передбачити на яких етапах заняття будуть застосовуватися мультимедійні засоби, перевірити їх роботу до початку заняття, визначити час роботи студентів з мультимедійним продуктом, а також проаналізувати навчальний матеріал з метою виявлення доцільності створення власних мультимедійних продуктів [5].Як показує досвід, використання мережі Інтернет та застосування мультимедійних засобів у процесі навчання іноземної мови професійного спрямування в Одеському національному економічному університеті є передумовою втілення мультимедійних технологій в освітній процес.Ми вважаємо, що систематичне застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови сприяє підвищенню рівня володіння іноземною мовою майбутніми економістами, зростанню продуктивності практичного заняття, реалізації міжпредметних зв’язків, структуруванню навчального матеріалу та вмінню застосовувати сучасні інформаційні технології як потужний інструмент для навчання та ефективної роботи в майбутній професійній діяльності.Так, застосування мультимедійного проектора дозволяє демонструвати мультимедійні презентації, навчальний відеоматеріал, таблиці та схеми, а також мультимедійні ігри професійної спрямованості. Поєднання графіки, анімації, фото, відео та звуку в інтерактивному режимі навчання, активізує роботу усіх сенсорних каналів студентів та створює інтегроване інформаційне середовище, в якому відкриваються нові можливості для навчання іноземної мови в економічному ВНЗ.Для роботи в малих групах достатньо застосування лептопу або мультимедійного програвача для презентації нової теми, розвитку навичок аудіювання, роботи з електронним підручником чи посібником, а також з робочим зошитом з Multi-ROM, перегляду навчального відеоматеріалу, написання ділових електронних листів або перегляду сайтів передових іноземних періодичних видань за наявності доступу до Інтернету, використання мультимедійних навчальних програм з іноземної мови, перевірки самостійної роботи студентів, наприклад, у вигляді мультимедійної презентації тощо.Таким чином, комп’ютер у комплексі з переліченими вище мультимедійними засобами може застосовуватись в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування як потужне джерело інформації, як засіб індивідуалізації навчання, засіб оцінювання та контролю знань, а також як засіб активізації творчої діяльності студентів та заохочення до навчання.Окрім того, застосування планшетного комп’ютера в процесі навчання іноземної мови дасть можливість майбутнім економістам ознайомитися з можливостями цього засобу, що дозволить показувати презентації, малювати схеми, графіки, працювати з графічними та офісними додатками, читати електронні книги іноземною мовою тощо. Перевагами застосування такого засобу в навчальному процесі є портативність, незначна вага, зручність у використанні та наявність необхідного програмного забезпечення.Слід зазначити, що зручними засобами при вивченні іноземної мови стали смартфони та комунікатори, що дозволяють студентам завантажувати електронні словники, які можуть використовуватись при перекладі соціально-економічних текстів на занятті; зберігати дані в електронному вигляді; створювати презентації та знаходити необхідну інформацію в Інтернеті.Використання Інтернет-технологій, які також є невід’ємною складовою мультимедійних технологій, надає додаткові можливості пошуку матеріалів для розширення світогляду студентів та їх соціокультурних знань, актуалізує поняття самостійної роботи студентів, дозволяє безперешкодне спілкування з носіями мови, що відіграє значну роль при вивченні іноземної мови. Прямий зв’язок із мультимедійними технологіями Інтернет мають такі засоби, як електронні (мультимедійні) підручники, довідкові матеріали (словники, енциклопедії, бази даних); електронні бібліотеки автентичної текстової, графічної, звукової інформації й відеоінформації; віртуальні музеї, виставки та ін.У зв’язку зі скороченням аудиторних годин, студентам можна рекомендувати спеціалізовані сайти, що пропонують вивчення англійської мови он-лайн та дозволяють задовольнити освітні потреби найактивніших студентів. Так, на офіційному сайті BBC Learning English (http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/index.shtml) студентам різних рівнів володіння англійською мовою надаються фонетичні, граматичні та лексичні вправи, навчальні аудіо- та відеоматеріали, тести тощо.Отже, мультимедійні технології та засоби навчання дозволяють зробити процес викладання та вивчення іноземної мови інтерактивним, цікавим, творчим, а також гнучким по відношенню до соціальних та культурних відмінностей між студентами, їх індивідуальних стилів навчання та інтересів.На нашу думку, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови повинно відбуватись у три етапи:1) на першому етапі студенти ознайомлюються та засвоюють навички роботи з мультимедійним засобом;2) на другому етапі студенти навчаються самостійно працювати з необхідними програмними засобами для розв’язання будь-яких навчальних або професійних задач, та створювати мультимедійні продукти;3) на третьому етапі студенти створюють власні мультимедійні продукти та виконують завдання пошуково-дослідного характеру.Нарешті, застосування мультимедійних засобів дозволяє викладачу створювати власні мультимедійні продукти та мультимедійну навчально-методичну базу даних з дисципліни для вдосконалення та оновлення процесу навчання.На сьогодні, кафедрою іноземних мов Одеського національного економічного університету, як і іншими кафедрами, з метою збагачення навчального плану та оновлення змісту освіти використовуються такі мультимедійні продукти, як освітні мультимедійні програми, тренувальні тестові програми (тренажери), мультимедійні презентації та реферати, електронні підручники, посібники, збірники задач, а також електронні словники, енциклопедії, довідники тощо.Використання мультимедійних продуктів дозволяє забезпечити позитивне ставлення до предмета, що вивчається, підвищити інтерес та урізноманітнити форми навчання, є гарним мотивом навчання, підвищує якість знань студентів.Окрім того, для ефективного застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в нашому університеті здійснюється підготовка викладачів та студентів для набуття практичних навичок роботи в новому інформаційному середовищі, розробляються мультимедійні навчальні комплекти, створено спеціальну групу викладачів для розробки, апробації та впровадження новітніх засобів навчання іноземних мов на базі інформаційно-комунікаційних технологій, розроблені викладачами навчальні матеріали розміщуються на сайті університету, а також планується участь у семінарах та конференціях щодо використання ІКТ в навчальному процесі.Однак, серед проблем застосування мультимедійних засобів в економічних ВНЗ можемо виділити: а) недостатнє матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів; б) труднощі у створенні мультимедійних навчальних програм; в) готовність викладачів до їх застосування; г) недостатність досліджень психолого-педагогічного спрямування стосовно впливу ІКТ на фізичний та психічний розвиток студентів; д) необхідність значного проміжку часу для повноцінної організації процесу навчання з усіма необхідними мультимедійними засобами та мультимедійною навчально-методичною базою.Отже, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в економічному ВНЗ активізує навчальну діяльність студентів, індивідуалізує процес навчання іноземної мови, урізноманітнює форми проведення занять, а також сприяє розвитку розумових і творчих здібностей студентів, підвищує інтерес до навчання та рівень володіння іноземною мовою.Подальшого вивчення потребує проблема розробки мультимедійних продуктів з іноземної мови, створення мультимедійної навчально-методичної бази з дисципліни, втілення сучасних підходів до навчання іноземної мови професійного спрямування з використанням мультимедійних технологій.

У статті розглядається платформа Moodle, розроблена австралійцем Дуг’яміс (Dougiamas) у 1998 році. Визначено низку її можливостей, переваг і недоліків у ході дистанційного вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти. Доведено, що завдяки використанню інноваційних технологій у процесі вивчення англійської мови, навчання стає більш ефективним та орієнтованим на студентів. За такої умови віртуальні навчальні середовища максимізують взаємодію та співробітництво, зацікавленість у навчанні та отриманні нової інформації. Використовуючи платформу Moodle у процесі викладання англійської мови, викладачі можуть створити середовище для безперервного навчання з необмеженими можливостями контролю, внесення змін, архівування, перегляду, а найважливіше – взаємодії студентів із викладачем. У статті підкреслюється, що з метою досягнення поставлених результатів важлива технічно-комп’ютерна підготовка як викладачів, так і студентів. У зв’язку з цим рекомендується проведення тренінгів та семінарів для підвищення професійного рівня викладачів англійської мови, що адмініструють Moodle-курси, та студентів, котрі їх використовують. Автори акцентують увагу на тому, що застосовуючи платформу Moodle під час навчання іноземної мови, викладач отримує сучасний потужний ресурс із великою кількістю інструментів, завдяки якому він може презентувати необхідний матеріал, контролювати й оцінювати результати діяльності студентів. На сьогодні теоретична і практична робота в даному напрямі є досить актуальною. У публікації доведено, що використання означеної платформи буде найефективнішим у ході дистанційної освіти, хоча може успішно застосовуватися під час змішаного типу навчання. Із метою досягнення відповідного результату викладачам і студентам насамперед необхідно мати бажання навчатися працювати в представленому начальному середовищі, не боятися змінювати погляд на сучасний процес викладання та вивчення іноземних мов.

Проаналізовано особливості навчання англійської лексики на спеціальності «Суднобудування», систематизовано інформацію щодо використання інноваційних технологій для ефективного викладання та вивчення англійської лексики спеціального професійного напряму. Окреслено мету статті, яка полягає у дослідженні особливостей впровадження та використання інноваційних технологій для ефективнішого навчання англійської лексики на технічній спеціальності. Проаналізовано наукові джерела з цього питання і зроблено висновок про високий рівень зацікавленості викладачів та студентів технічних вищих навчальних закладів у впровадженні інноваційних технологій для навчання англійської мови. Підкреслено особливу важливість вивчення іноземної лексики професійного спілкування на немовних спеціальностях як частини професійного спілкування технічної спрямованості. Виявлено недостатню висвітленість цієї проблеми серед широких мас, незважаючи на високий рівень актуальності цього питання. Визначено основні переваги використання інноваційних комп’ютерних технологій для навчання англійської лексики на немовних спеціальностях. Розглянуто основні інноваційні ресурси, які використовуються багатьма закордонними спеціалістами для ефективного вивчення англійської лексики студентами. Виокремлено три найефективніші платформи для впровадження у вивчення англійської мови інноваційних технологій, зокрема інтернет-ресурси. Визначено основні призначення кожного ресурсу та поєднано їх значення з основними етапами вивчення іноземної мови в технічному університеті. Наведено конкретні приклади використання вибраних онлайн-платформ у вивченні англійської лексики студентами. Виявлено особливу ефективність комплексного використання усіх трьох ресурсів для ефективної реалізації поетапного вивчення нової лексики, закріплення вже вивченої та використання її на практиці для кращого засвоєння. Зроблено узагальнюючі висновки щодо вивчення цього питання та наведено перспективи подальшого дослідження особливостей використання інноваційних технологій у вищих навчальних закладах на спеціальності «Суднобудування». Надано бібліографічний список.

Стаття присвячена актуальній та соціально значущій проблемі індивідуалізації навчання в умовах змішаного та онлайн навчання. Освітнє середовище змінюється, і технології стають частиною навчальних програм, а компетентність цифрової грамотності швидко стає необхідною навичкою 21 століття. У ракурсі проблематики статті постає аналіз інновацій, яких потребує процес удосконалення викладання іноземних мов у технічних університетах, а саме: використання цифрових освітніх технологій відповідно до положень та дидактичних принципів моделі SAMR (заміна, доповнення, модифікація, переосмислення). Модель допомагає викладачам оцінювати ступінь інтеграції навчання та викладання з цифровими освітніми ресурсами. Модель SAMR має потужний дидактичний потенціал для вдосконалення процесу викладання засобами цифрових технологій. Також модель є корисним рефлексивним інструментом для освітян для аналізу особистісного досвіду викладання із залученням технологій і знаходження шляхів подальшого вдосконалення. На основі аналізу зарубіжних наукових джерел автори визначають зміст поняття “індивідуалізація”, пропонують форми, методи та засоби для підтримки індивідуалізації навчання іноземних мов. Автономна індивідуалізація навчання надає студентам можливість обирати зміст та стратегії навчання відповідно до власних можливостей, інтересів та ресурсів, що формує вміння навчатися протягом життя та отримувати необхідні вміння та навички самостійно, щоб відповідати мінливим вимогам сучасного ринку праці. У статті надано приклади практичного застосування цифрових ресурсів: навчання грамотності, веб-інструментів, цифрових інформаційних ресурсів та хмарних сервісів для інтенсифікація процесу автономного індивідуалізованого навчання з перспективним переходом до самостійного вдосконалення набутих в університеті знань для успішної професійної самореалізації. Матеріал дослідження, викладений у статті, має теоретичну та практичну цінність та може бути використаний у ході формального та неформального навчання. Ключові слова: індивідуалізація навчання, іноземні мови, автономне навчання, цифрові освітні технології, самомоніторинг, самовдосконалення.

У статті проаналізовано змішане навчання (blended learning) та форми його організації. Blended learning розглядається як модель освітнього процесу із чітким комбінуванням очної та онлайн форм навчання із використанням технічних засобів та Інтернет-ресурсів. З’ясовано, що планування ефективної моделі змішаного навчання з іноземної мови – це сукупність взаємопов’язаних видів навчальної діяльності, де вагоме місце займає самостійна робота студента й цілеспрямована робота викладача. Наголошується на тому, що роль викладача у змішаному навчанні модифікується і зводиться до ролі творця, модератора, контролера. Викладач у змішаному навчанні – розробник Робочої програми з дисципліни/Cилабусу, керівник і виконавець свого «проєкту». Змішане навчання головним чином зосереджене на готовності викладача, який мотивує студентів до вивчення мови, добре володіє технічними можливостями використання навчальних платформ в режимі онлайн, чітко визначає доцільність певного виду завдання із своєї дисципліни, розуміє основну мету кожного завдання, яке готує студента до оволодіння кінцевими компетентностями та відповідає змісту освітньої програми. Правильно організована самостійна робота студента є ефективною у процесі формування усіх видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, аудіювання та письмо. Завдання з іноземної мови та їх види відіграють вагому роль та впливають на якість отриманих знань. Дієвим предиктором успішної комунікації іноземною мовою в умовах змішаного навчання, на думку авторів, стане організація самостійної роботи студентів, яка трансформується у виконання студентами чітко складених некомунікативних та умовно-комунікативних вправ. У статті окреслено різноманітні види завдань для організації самостійної роботи з іноземної мови в умовах змішаного навчання.

У статті визначено поняття «метод асоціативних символів» (МАС) та описано суть асоціативної методики, її функціональність і значення для навчання іноземної мови в інклюзивному освітньому середовищі 1–2 класів. Установлено психолого-педагогічні критерії для ефективного залучення асоціативних методик викладання. Розглянуто основні навички, які допомагають розвинути методику в ході опанування іноземної мови, і схарактеризовано переваги й труднощі під час застосування в інклюзивному класі. Окреслено освітній потенціал методики асоціаційних символів під час подолання труднощів у процесі навчання здобувачів освіти з психофізіологічними порушеннями. Виділено категорії, для яких методика оптимальна. Молодший шкільний вік визначено як важливий період для вивчення іноземної мови з огляду на превалювання образного мислення. Це передбачає широке використання асоціацій у навчальному процесі молодших школярів, що зі свого боку потребує відповідної підготовки майбутніх учителів. Раннє вивчення іноземної мови необхідне для здобувачів освіти загалом, і з психофізіологічними особливостями зокрема. Діти з обмеженими можливостями ще в дошкільному віці починають розуміти свою відмінність від однолітків без порушень розвитку. Тому в освітньому закладі необхідно створювати необхідні умови для формування в дітей з особливими освітніми потребами самостійності, впевненості, мобільності ще в ранньому віці, адже всі діти є цінними й активними членами суспільства. Найсуттєвішими труднощами в навчальному процесі й середовищі закладів загальної середньої освіти є навчальні й матеріально-технічні проблеми для дітей з особливими потребами. Саме тому необхідно приділити найбільшу увагу підбору ефективних і доступних методів навчання. Методика асоціативних символів – це метод «живого» викладання, ігровий метод, мова рухів, жестів, міміки. Він дозволяє дитині пізнавати світ у живому спілкуванні, що і є головною перевагою методу, оскільки дитина вчиться, не втомлюючись. Визнано, що перевага методу асоціативних символів над іншими формами навчання полягає в тому, що він ігровий. Установлено, що залучення різних аналізаторів допомагає учням компенсувати свої особливості й розвивати вроджені задатки. Доведено, що ігри захоплюють увагу, розвивають пам’ять, спонукають учнів до активної взаємодії з вчителем. Розглянуто, що гра й асоціації дають змогу повторити лексику з теми, організувати відпочинок на уроці, активізувати словниковий запас дітей, навчити учнів вживати лексику в різних мовленнєвих ситуаціях, розвивати творчість.

Лапіна В. О. Дидактичні умови ефективної реалізації навчального діалогу під час вивчення іноземних мов у технічних вишах. У статті розглянуто умови ефективного упровадження навчального діалогу в процес вивчення іноземних мов як засобу формування мовленнєвої компетентності студентів технічних спеціальностей, які враховують особливості окресленого процесу (іншомовний аспект, професійний контекст та специфіку обраного дидактичного засобу) та сприяють ефективній організації діалогічного навчання на засадах педагогіки співпраці.

Статтю присвячено дослідженню новітніх тенденції іншомовної підготовки майбутніх фахівців у технічних закладах вищої освіти України (початок XXI століття).Підкреслено роль «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання» у перебудові національних стандартів іншомовної підготовки.Акцентовано, що інтегроване навчання спеціальності та іноземної мови, яке ґрунтується на вивченні фахових дисциплін у нерозривній єдності з опануванням іноземної мови й залученні внутрішньо-дисциплінарних та міждисциплінарних зв’язків, є необхідністю й істотно новим кроком щодо поліпшення й модернізації іншомовної підготовки здобувачів технічних закладів вищої освіти. Це дозволить адаптувати майбутніх фахівців до подальшої професійної діяльності, сприятиме їхній конкурентоспроможності й успішному функціонуванню на міжнародному ринку праці. Наголошено, що імплементація інтегрованого навчання спеціальності й іноземної мови в освітній простір технічного закладу вищої освіти посилює практичний компонент іншомовної підготовки.Зазначено, що сучасні реалії іншомовної підготовки орієнтовані на залучення інноваційних методів і підходів до навчання, що ґрунтуються на взаємодії здобувачів освіти, сприяють моделюванню майбутньої фахової діяльності. Звернуто увагу на потребу переорієнтації освітнього процесу на особистість майбутнього фахівця, студентоцентризм.Виокремлено основні тенденції іншомовної підготовки у технічних закладах вищої освіти України в умовах модернізації вищої освіти (початок ХХІ століття): узгодженість і синхронізація вимог щодо іншомовної підготовки через імплементацію «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання»; інтегроване навчання спеціальності та іноземної мови; посилення практичного компонента іншомовної підготовки здобувачів освіти; переорієнтація освітнього процесу на особистість студента, студентоцентризм та ін.

кибун Н. Д. Соціокультурний компонент професійної мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців туристичного профілю. У статті з’ясовано та обґрунтовано зміст соціокультурного компонента професійної мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців туристичного профілю. Уточнено поняття «соціокультурна компетентність майбутніх фахівців туристичного профілю», що містить знання студентів про теорію мовних одиниць, у тому числі з національно-культурним компонентом, семантики мовних одиниць і вміння використовувати їх відповідно до соціально-мовленнєвої ситуації. Визначено засоби формування соціокультурної компетентності майбутніх фахівців туристичного профілю: є активне використання в освітньому процесі технічних засобів навчання, наочності, текстів. Доповнено критерії відбору текстового дидактичного матеріалу в мовній підготовці майбутніх фахівців туристичного профілю. Обґрунтовано доцільність забезпечення міждисциплінарного зв’язку українська мова – іноземна мова, що актуалізує поняття «міжкультурна компетентність майбутніх фахівців туристичного профілю».

Роботу присвячено впровадженню нових інформаційних технологій у процес навчання англійської мови студентів технічних вищих навчальних закладів. Означено, що імплементація Інтернету в процес навчання розширює зону індивідуальної активності кожного студента. Метою статті є визначення методичних переваг вивчення іноземної мови професійного спрямування з використанням спеціально розроблених і підготовлених електронних засобів навчального призначення бакалаврами напряму підготовки «Комп’ютерні науки». Доведено, що спеціально розроблені комп’ютерні освітні технології з курсу іноземної мови мають високий ступінь інтерактивного, індивідуального навчання, підвищують мотивацію студентів до отримання інформації.

У статті висвітлено питання застосування ігрових технологій у навчанні англійської мови в закладах вищої освіти, зіставлено традиційні підходи до навчання та ігрові технології. Досліджено сутність поняття гейміфікації в освітньому процесі, визначено її переваги та недоліки порівняно з традиційними методами навчання, наведено приклади застосування гейміфікації в освіті. Завданням статті є обґрунтувати сприяння розвитку нових, прогресивних підходів до навчання та розширення використання їх під час практичних занять з англійської мови у вищій школі. У дослідженні застосовано описовий і зіставний методи, а також процедуру класифікації для аналізу явища гейміфікації та визначення її основних рис. На сучасному етапі традиційні форми та методи навчання дійсно стають менш ефективними серед молоді через те, що молоді люди мають низьку мотивацію до навчання та їхнє повсякденне життя перенасичене використанням електронних гаджетів. Тому одним із засобів покращення навчання є використання ігрових технологій, або “гейміфікація”, Digital Game Based Learning (DGBL) – навчання, під час якого використовуються комп’ютерні ігри. Основними перевагами гейміфікації є мотивація студентів, залучення їх до активної діяльності, запровадження елементу змагання, заохочення, докладання більших зусиль до навчання та концентрації уваги, поліпшення атмосфери на занятті. Використання гейміфікації можливе без інформаційних технологій, але використання комп’ютерних ігор або онлайн ― компонента збагатить навчальні ігри та піде на користь підготовці фахівців. Труднощами запровадження гейміфікації в навчальний процес визначено трудомісткість підготовки навчальних завдань, необхідність використання технічних засобів, можливі складнощі у використанні ТЗН на заняттях і комп’ютерна грамотність викладачів. В Україні гейміфікація не є поширеною, проте з огляду на ряд переваг у порівнянні традиційними підходами може бути поступово впровадженою в освітній процес з метою осучаснення викладання іноземних мов у ЗВО України. Прикладами використання ігрових технологій у навчанні є інтернет-сервіси і освітні платформи. Duolingo ― це сервіс для самостійного вивчення іноземної мови, який разом із тим надає послугу щодо його використання в навчальних закладах. Edmodo та Kahoot є навчальними платформами на основі ігор, які можливо використовувати на заняттях іноземної мови. Гейміфікація допомагає ефективно навчати, мотивує співпрацю і взаємодію між учасниками, але слід пам’ятати, що використання ігрових технологій у ЗВО – це не розвага і не заміна викладача. Гейміфікація освітнього процесу, на думку автора, у певних випадках є більш ефективною в навчанні сучасних студентів порівняно з традиційними методами і вдало доповнює їх. З огляду на це важливим є впровадження помірної гейміфікації у навчальний процес в Україні з урахуванням усіх переваг і труднощів реалізації цього явища.

Ретроспективний аналіз свідчить, що традиційно процес навчання відбувався в межах тріади «учитель – учень – підручник». Однак науково-технічний прогрес ХХI століття додав до цієї взаємодії таку важливу ланку, як цифрові технології. Упродовж тривалого часу паперовий підручник уважався основним засобом навчання, а вчитель – єдиним джерелом знань. Проте сьогодні до взаємодії учителя та учня як суб’єктів освітнього процесу на уроці активно долучаються цифрові технології, оскільки дають можливість миттєвого доступу до всебічної інформації та наукового знання, що невпинно нагромаджується та збагачується. З огляду на це професійне становлення майбутнього вчителя іноземної мови без володіння цифровою компетентністю, що охоплює впевнене, критичне та відповідальне використання і взаємодію з цифровими технологіями для навчання, роботи та участі в житті суспільства, неможливе. Отже, комп'ютеризація та інформатизація освіти зумовлюють пошук нових підходів до фахової підготовки майбутнього вчителя, зокрема англійської мови. У статті розкрито зміст програми навчальної дисципліни «Сучасні технології навчання англійської мови у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО)» з циклу професійної підготовки студентів напряму «6.02030302 Філологія. «Мова і література (англійська)» Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (2017/2018 навчальний рік). На основі набутого педагогічного досвіду обґрунтовано доцільність формування цифрової компетентності майбутнього вчителя англійської мови у процесі його фахової підготовки. Проілюстровано результати вивчення вище вказаної дисципліни на прикладі студентської проєктної роботи, презентованої як фрагмент електронного посібника як доповнення до чинного підручника з англійської мови для 1-го класу ЗЗСО. Проаналізовано фрагмент електронного посібника та доведено, що програмa-шаблон дає змогу майбутньому вчителеві англійської мови самотужки укладати, розробляти, структурувати і систематизувати мовні та мовленнєві завдання, наповнювати контент мультимедійним матеріалом (аудіо-, відео-, статичною і / або динамічною анімацією) за умови дотримання певних лінгвометодичних, психолого-педагогічних та ергономічних параметрів. Унаслідок опитування студентів встановлено, що цифрові технології удосконалюють процес навчання іноземної мови завдяки миттєвості доступу до всебічної, професійно значущої та аутентичної інформації, мультимедійності, креативності, інтерактивності та можливості міжкультурної взаємодії, що забезпечує досягнення освітніх цілей, а цифрова компетентність є невід’ємною складовою частиною професійної підготовки майбутнього вчителя англійської мови в сучасних умовах.

Куц М. О. Дидактичні основи використання ТЗН у навчанні іноземних мов. У статті розкриваються шляхи використання технічних засобів навчання іноземних мов; розглядаються питання інтенсифікації навчального процесу під час застосування фонограм, відеограм, відеофонограм, дидактичної техніки у тому числі на базі сучасних мультимедійних систем; робиться висновок щодо доцільності комплексного використання ТЗН для створення штучного іншомовного середовища.

в статті розглядаються особливості використання комп’ютерних технологій в навчанні аудіюванню студентів технічних закладів вищої освіти.В статті підкреслено переваги застосування комп’ютерних технологій та їх роль на занятті іноземної мови. Серед переваг

в статті розглядаються особливості використання комп’ютерних технологій в навчанні аудіюванню студентів технічних закладів вищої освіти.В статті підкреслено переваги застосування комп’ютерних технологій та їх роль на занятті іноземної мови. Серед переваг

Бакум З. П., Лапіна В. О. Етапи впровадження навчального діалогу у процес вивчення іноземних мов майбутніми гірниками. У статті розглянуто етапи впровадження навчального діалогу у процес вивчення іноземних мов як засобу формування мовленнєвої компетентності студентів технічних спеціальностей (зокрема майбутніх гірників); досліджено особливості чотирьох рівнів діалогізації навчання (базовий, проміжний, високий, професійний); надано практичні рекомендації, урахування яких допоможе уникнути помилок під час організації діалогічного навчання.

Оглядова стаття ґрунтується на вивченні теоретичних передумов іншомовної підготовки майбутніх фахівців із кібербезпеки. У наш час кібербезпека як сукупність професійних дій і заходів щодо програмного, технічного захисту стає дедалі затребуванішим напрямом діяльності, що актуалізує питання про шляхи вдосконалення професійної підготовки здобувачів, майбутніх фахівців у цій галузі в технічних університетах. Одним із суттєвих показників відповідності фаховим вимогам і виявом професійної компетентності є рівень сформованості іншомовного комунікативного потенціалу здобувачів. Зокрема, це зумовлено необхідністю активної комунікації для збагачення власного професійного, практичного досвіду інноваційними, прогресивними напрацюваннями іноземних спеціалістів. Теоретичне підґрунтя професійного вишколу становлять грамотно розроблені нормативні документи, що регулюють зміст підготовки. У статті проаналізовано базове освітньо-нормативне забезпечення й окреслено передумови, які визначають алгоритм іншомовної підготовки майбутніх фахівців і визначають рівень її результативності. З’ясовано, що опорні точки іншомовної підготовки фокусуються в компетентнісній парадигмі профілів нормативних документів. Наголошено на необхідності розвитку іншомовної комунікативної компетентності здобувачів у контексті збалансованого співвідношення загальної іноземної мови й іноземної професійного спрямування. Схарактеризовано основні суперечності, усунення яких уможливлює покращення якості іншомовної підготовки фахівців. Спрогнозовано подальший напрям наукового дослідження в порівняльному контексті діяльності британських університетів, що здійснюють підготовку інженерів із кібербезпеки. Ключові слова: кібербезпека; фахівець із кібербезпеки; компетентність; іншомовна підготовка.

Лапіна В. О. Специфіка організації іншомовної підготовки студенів технічних спеціальностей на засадах діалогічного навчання. У статті розглянуто особливості організації діалогічного навчання іноземних мов на засадах педагогіки співпраці в контексті іншомовної підготовки студентів технічних вишів, які сприяють максимальній реалізації дидактичного потенціалу навчального діалогу як ефективного засобу формування тих чи тих навичок і вмінь.

У періоди радикальних змін у суспільстві загострюється проблема цінностей, світ яких є багатоманітним. Він охоплює цінності матеріальні та духовні, соціальні й політичні, етичні та естетичні. Ціннісний зміст життя узагальнюється в художніх цінностях, котрі яскраво його втілюють завдяки художній образності творів мистецтва, звертаючись до почуттів і розуму людини, і таким чином стимулюють осмислення певної ціннісної проблеми, яка в результаті стане чи не стане власним надбанням реципієнта. Надаючи можливість пережити непрожите, стискаючи суспільний та історичний досвід поколінь до концентрації й форм, доступних для особистісного прилучення до нього, мистецтво є своєрідним “банком даних” щодо архетипів поведінки, архетипів сприймання реальності та культури. І все це молода людина опановує через найнадійніше входження людини в соціум – мову. Слово мовлене характеризує як людину, так і суспільство, в якому вона живе. У кожного народу мова своєрідна і незрівнянна, але спільним для всіх є те, що вона виражає думки і почуття людини, містить у собі творче начало. Передбачаємо декілька нових технологічних прийомів, які, на нашу думку, допоможуть через слово прилучитися до художніх цінностей світу в процесі викладання гуманітарних дисциплін у мистецьких ВНЗ, розширивши нескінченну багатовимірність молодої людини: іншомовна мистецька терміно-ідіоматична “інкрустація” теоретичних гуманітарних дисциплін, що може слугувати засобом міжнародного спілкування і взаєморозуміння. Будучи раціональним осягненням цінностей і джерелом інформації, яке забезпечує процес пізнання фіксованих одиниць мови, оперування термінами в галузі мистецтва допоможе культурній орієнтації студента, його здатності спілкуватися іноземною мовою, не поводитись “асиметрично” в певних ситуаціях, що свідчитиме про мовну коректність і сприятиме подальшому розвитку чуття мови. 2) Мистецтво літературно-художнього перекладу (у нашому випадку це стосується світового театру і світової драматургії, поезії). Звертаємо увагу студентів на той факт, що, на відміну від музики, живопису, танцю, літературний твір чи не єдиний з видів мистецтва, що замкнений мовними межами. Українською мовою герої грецьких трагедій почали розмовляти завдяки видатним українським перекладачам Василеві Сімовичу, Андрію Содоморі, Борисові Тену, Тарасові Франку та ін. Студенти мають зрозуміти сутність праці перекладача художнього твору: виконання перекладу – не технічна справа, не «фото» тексту, який потребує буквального перекладу кожного слова, а використання перекладачем своїх вмінь і таланту для донесення читачам (глядачам, слухачам) максимальної близькості до смислів оригіналу. Якщо така мета досягнута, відбувається не лише популяризація тексту, а й розбудова мови, в сферу якої завдяки перекладу вноситься цей текст, мобілізуючи почуття мовного патріотизму читача. 3) Діалог культур як фундаментальна потреба людської спільноти, що дає можливість уникнути одномірності мови; дає змогу інтерпретувати думки, посилювати їх, обмірковувати, сперечатися тощо. Запропонована технологія представляє нові ракурси та акценти приєднання студентів до культурних традиційних та інноваційних практик спілкування і регулювання взаємовідносин з наявним буттям.

Актуальність: сільське господарство є єдиною галуззю в Україні, яка демонструє стабільне зростання і є основним джерелом надходжень в іноземній валюті навіть в період економічного спаду. Нагальними завданнями аграрного сектору України є забезпечення співпраці українських експертів у сільському господарстві з іноземними партнерами. Вільне володіння іноземною мовою необхідне для ефективної співпраці українського уряду з ЄС та його партнерами. Метою цього дослідження було висвітлення стратегій ефективного викладання АПС (англійської за професійним спрямуванням) в аграрному університеті та розробка рекомендацій щодо впровадження міждисциплінарного підходу до викладання дисципліни у навчальний процес ЗВО. Методи: Теоретичні (індукція, синтез і узагальнення); емпіричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, програм підготовки майбутніх фахівців у галузі сільського господарства, результатів їх діяльності) використовуються у роботі. Результати: У статті представлено огляд основних підходів та аналіз експериментальних досліджень з викладання англійської за професійним спрямуванням в аграрних та технічних університетах. Створено рекомендації щодо впровадження міждисциплінарного курсу з АПС в аграрних ЗВО. Висновки: Аналіз існуючих підходів до вивчення англійської мови за професійним спрямуванням та вивчення передового досвіду викладачів дає підстави стверджувати, що у викладанні АПС можуть бути застосовані різні стратегії навчання,проте переваги варто надавати міждисциплінарним та професійним підходам. Особлива увага повинна бути зосереджена на веб-методах і навчальних матеріалах, які використовуються для підвищення мотивації у студентів нелінгвістичних факультетів.

Завданням вищих навчальних закладів є підготовка майбутніх фахівців до мінливого ринку праці. Але яких навичок навчити і у який саме спосіб є надзвичайно складним питанням. Уміння співпрацювати має вирішальне значення для успіху у професійній та освітній діяльності; завдання для викладачів іноземних мов полягає в тому, щоб переформатувати акцент під час навчання на питання, що стосуються розвитку навичок співпраці. Це також є гострою проблемою в науковій літературі з питань навчання англійської мови для конкретних цілей, оскільки дослідження в цій галузі були дещо обмеженими, тобто найчастіше вони досліджують співпрацю як спосіб розвитку взаємодії. Крім того, навчанням співпраці, а також включенням різноманітних завдань для вдосконалення співпраці дослідники часто нехтують. У цій галузі досліджень також не беруть до уваги виклики та можливості, з якими зіштовхуються студенти під час навчання співпраці під час занять англійської мови для конкретних цілей. Стаття має на меті набути більш глибокого розуміння феномену співпраці під час занять англійської мови для конкретних цілей, щоб полегшити діяльність викладачів мови, які більше не можуть нехтувати нагальною потребою розвивати співпрацю на своїх заняттях. Дослідження проводили в Латвії місцеві викладачі в двох технічних університетах на заняттях англійської мови для конкретних цілей для студентів інформатики. Для цього дослідження були відібрані студенти першого та другого курсів (56 студентів з Каунаського технологічного університету та 54 з Вільнюського технічного університету імені Гедиміна. Якісні дані, отримані за допомогою спостережень та співбесід, показали, що такі завдання можуть сприяти загальній успішності студентів для покращення знання мови, оскільки вони посилюють мотивацію та активність. Окрім навичок співпраці, вони сприяють розвитку багатьох інших життєво важливих навичок для роботи у ХХІ столітті.

У статті проаналізовані проблеми підготовки фахівців залізничного транспорту зі врахування різних аспектів підготовки (на рівні освіти, на рівні залізничної індустрії). Автором з’ясовано, що на сьогоднішній день спеціальності у галузі залізничного транспорту, які пропонуються професійно-технічними навчальними закладами та закладами фахової передвищої освіти, не є достатньо популяризованими, а попит на залізничні спеціальності відносно низький. У статті виділено основні проблеми підготовки фахівців залізничного транспорту: відсутність добре налагодженого зв’язку між освітою та роботодавцями; низька престижність професійно-технічної освіти; відсутність або низький рівень наступності освітнього процесу; брак оновлення професійних компетенцій в освітніх програмах та запропоновано шляхи їх вирішення. Автор дійшов висновку, що освітні програми не встигають за розвитком науково-технічного прогресу, тому доцільним буде щорічне оновлення освітніх програм з урахуванням останніх тенденцій розвитку галузі. Для забезпечення налагодженого зв’язку між освітою та роботодавцями, Міністерство освіти і науки має постійно аналізувати та моніторити розвиток ринку праці у галузі, робити необхідні зміни у держзамовленні, щоб забезпечити необхідну кількість фахівців для галузі. Для підвищення престижності професійно-технічної освіти необхідно створити ряд умов, які б забезпечили притік абітурієнтів до закладів професійно-технічної та фахової передвищої освіти. Забезпечення наступності навчання надасть можливість майбутнім абітурієнтам отримувати безперервну освіту на всіх освітніх ланках. Більша увага має приділятися формуванню м’яких компетенцій, що є конче необхідними на сучасному ринку праці. Підвищенню рівня володіння іноземною мовою може сприяти забезпечення закладів освіти необхідними матеріалами, підручниками, посібниками, удосконалення підготовки викладачів іноземних мов за професійним спрямуванням, розвиток комунікативних компетенцій іноземними мовами тощо.

Робота соціальних працівників вимагає від них сформованих умінь та навичок дистанційної роботи, тому навчання іноземної мови дистанційно якнайкраще сприяє розвитку таких умінь та навичок. Карантин 2020 та впровадження дистанційного навчання в усіх закладах України сприяло розвитку умінь та навичок дистанційної роботи. У статті описано особистий досвід автора з організації дистанційного навчання, визначено основні принципи організації такого процесу, а також його недоліки. Обґрунтовано необхідність чіткої організації та структурування навчального матеріалу, визначеність критеріїв оцінювання та підтримку постійного зворотного зв’язку як необхідні умови навчання. Зазначено, що основним недоліком впровадження дистанційного навчання у вищих навчальних закладах України в березні 2020 р. була невизначеність умов такого навчання, його термінів, тривалості та способів організації. У статті вказано основні недоліки дистанційного навчання з особистого досвіду автора: технічні проблеми, низька якість Інтернет-зв’язку, що унеможливлює якісне навчання, а також високу ресурсоємність дистанційного навчання, що потребує додаткових зусиль як від викладача, так і від студентів. Із метою з’ясування основних особливостей дистанційного навчання автором було проведено опитування серед студентів ДВНЗ ПДТУ, за результатами якого було проаналізовано особливості очікування студентів від дистанційного навчання та реальні практичні втілення. Отримані результати показали досить високі очікування студентів від дистанційного навчання та загальне негативне ставлення їх до нього через численні технічні проблеми. У статті запропоновано можливі варіанти оптимізації дистанційного навчання: забезпечення студентів умовами якісного зв’язку, визначення вимог до дистанційного навчання та чітке структурування програм та календарно-тематичного планування, чіткі критерії оцінювання знань студентів онлайн, збільшення кількості практичних годин у педагогічному навантаженні викладача на індивідуальну роботу (онлайн) зі студентами.

Реформування вищої освіти в Україні передбачає ґрунтовне, усвідомлене й системне вивчення іноземних мов у закладі вищої освіти, в тому числі і за професійним спрямуванням. Це забезпечує можливість майбутньому фахівцю не лише отримувати необхідну іншомовну професійну інформацію, але й спілкуватися в науковому середовищі. Практика свідчить, що в магістрів закладів вищої технічної освіти не завжди вистачає мотивації для оволодіння знаннями й навичками іншомовної академічної комунікації. Метою статті є узагальнення психолого-педагогічних підходів із використанням педагогічних технологій щодо мотивації магістрів технічних спеціальностей до академічного іншомовного спілкування. Методами дослідження є аналіз, узагальнення, систематизація та конкретизація. У статті розкрито специфіку іншомовної наукової комунікації: це не тільки певне наукове оточення, а й володіння науковою термінологією, уміння її використовувати, здатність вести обмін думками, обґрунтовувати позицію і доводити її, уміння слухати й акцентувати увагу на значимій інформації тощо. Наголошено, що основою дидактичної системи навчання магістрів має бути андрагогічний підхід, тобто врахування особливостей навчання дорослих, зокрема того, що в них внутрішні мотиватори переважають над зовнішніми. Розкрито можливості використання сучасних педагогічних технологій та психолого-педагогічних підходів для мотивації магістрів технічних спеціальностей із метою формування в них мовних знань та мовленнєвих компетентностей, необхідних для ефективного спілкування в академічному науковому просторі. Зокрема, визначено, що ефективними мотиваторами навчання дорослих є не тільки їхні цілі і домагання, а й форми організації освітньої діяльності, методи і технології, як-от: технології групового навчання, технології проблемного навчання, застосування інтерактивних технологій, технологій дистанційного навчання. Перспективними є дослідження особливостей реалізації індивідуальних особливостей студентів технічних спеціальностей у процесі оволодіння знаннями та компетентностями для іншомовного наукового спілкування в науковому просторі.

Бондар Л. В. Стратегічна компетентність майбутніх інженерів у контексті сучасних проблем навчання іноземної мови професійного спілкування. У статті розглянуто передумови формування стратегічної компетентності студентів технічних спеціальностей у процесі навчання французького професійно спрямованого монологічного мовлення. З’ясовано, що процес оволодіння мовою професійного спілкування пов’язаний з психо- та лінгвокогнітивними особливостями, характерними для майбутніх інженерів, які виявляються у структурах передачі інформації, домінуванні певних способів її сприймання, оброблення та репродукування. Досліджено, що згадані вище особливості знаходять своє відображення в застосуванні студентами навчальних стратегій у процесі оволодіння професійно спрямованим монологічним мовленням.

У статті обґрунтовано актуальність організації іншомовної підготовки студентів технічних вишів на засадах діалогічного навчання в межах педагогіки співпраці; надано ретроспективний огляд наукової літератури щодо теоретичних основ реалізації діалогічного навчання в освітній діяльності. На основі аналізу науково-педагогічної літератури встановлено сутність поняття “навчальний діалог”; розглянуто навчальний діалог у межах педагогіки співпраці як компонент особистісно зорієнтованого, діалогічного, проблемного, розвивального видів навчання. Окреслено основні вихідні позиції щодо організації діалогічної взаємодії під час вивчення іноземних мов, визначено концептуальні положення, що сприяють ефективній реалізації професійно зорієнтованої іншомовної підготовки студентів у межах педагогіки співпраці. Визначено особливості організації діалогічного навчання на засадах педагогіки співпраці в контексті іншомовної підготовки студентів технічних спеціальностей, серед яких виокремлено комунікативну спрямованість; проблемність дидактичного матеріалу; ситуативність навчальної діяльності та активність форм навчання.

У статті аргументуєтьсянеобхідність підвищення якості освіти як ключового фактора, що визначає інноваційні моделі розвитку суспільства та досягнення цілей сталого розвитку, визначені ООН. Підвищення добробуту та рівня життя людей, системне поєднання економічних, політичних та соціокультурних реформ неможливі без значних інвестицій у освіту, запровадження нових педагогічних підходів у загальному контексті розвитку інформаційно-комунікативних технологій. Особливої актуальності ця проблема набула ц зв’язку з пандемією, яка різко підвищила вимоги до формування цифрових і м’яких навичок педагогів і учнів. На категоричний імператив перетворилася концепція навчання протягом життя. Про це свідчать реалії життя, результати соціологічних опитувань, численні документи ООН, ЄС, ОЕСР, Світового Банку, Міжнародного Валютного Фонду, законодавчі та нормативно-правові акти розвинутих країн світу. Незважаючи на посилення науково-дослідницької діяльності академічних інститутів, співробітництва з міжнародними партнерами, спектр і глибина досліджень в сфері освіти значно поступається відповідним зарубіжним аналогам. Насамперед, не вистачає системних досліджень щодо взаємозв’язку якості освіти в Україні з темпами економічного розвитку держави, матеріально-технічною і навчально-методичною базою освітніх установ, рівнем соціальної, медичної, санітарно-гігієнічної захищеності педагогів і учнів (студентів, слухачів), станом законодавства в сфері освіти, впливом певних зовнішніх чинників, міграційними процесами. Здійснено порівняльний аналіз кількості закладів освіти в Україні і європейських країнах, їх державного фінансування, щорічних витрат на одного студента тощо. Акцентована увага на недостатньо динамічному розвитку швидкісного якісного Інтернету, обмежені можливості його використання через технічні проблеми та низький рівень життя пересічних громадян країни. Наголошено на необхідність актуалізації зусиль держави і закладів освіти щодо покращання цифрової компетенції, м’яких навичок, знання іноземних мов педагогів і учнів. Аргументується необхідність проведення системних досліджень сфери освіти з урахуванням усіх внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на її функціонування.