Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Технології медіаосвітні.
Статті в журналах з теми "Технології медіаосвітні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-27 статей у журналах для дослідження на тему "Технології медіаосвітні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Топольник, Я. В. "Сучасні медіаосвітні технології як засіб модернізації вищої школи". Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, № 8 (313), листопад, ч. 1 (2017): 231–37.
Знайти повний текст джерела
2
Янишин, О. "Медіаосвітні технології як спосіб упровадження ідей Болонського процесу". Вища освіта України, № 4 (39) (2010): 48–54.
Знайти повний текст джерела
3
Мержева, Л. Ф., та Г. Ф. Врубель. "МЕДІАОСВІТА ЯК СКЛАДНИК ПРОЦЕСУ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 204–9. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються актуальні питання, пов’язані з використанням засобів мультимедійних технологій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Охарактеризовано різні тлумачення поняття «мультимедіа», проаналізовано мультимедійні технології як засіб соціокультурних комунікацій та культурно-освітнього міжгалузевого обміну. Розкриваються проблеми медіаосвіти на стику різних галузей знань. На основі сучасних вимог до галузі медіа та педагогіки сформульовано принципи сучасної медіаосвіти. Подано деякі фрагменти класифікацій медіа. Авторки статті наголошують на необхідності впровадження інформаційно-комунікативних технологій як сукупності методів і програмно-технічних засобів, які розширюють межі використання медіаосвіти (одного з найбільш перспективних напрямів підвищення рівня мистецької освіти). Пропонуються можливі шляхи впровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес. Проаналізовано низку науково-методичних джерел, у яких приділяється певна увага осмисленню проблеми медіаграмотності та медіакомпетентності майбутнього педагога-музиканта у філософському, культурологічному, психологічному, педагогічному та музично- педагогічному аспектах. У статті розглядається процес упровадження медіаосвіти у педагогічну практику вищих навчальних закладів. Авторки висвітлюють різноманітні аспекти цієї проблеми і розглядають медіаосвіту в ракурсі таких феноме- нів, як медіакомпетентність та медіаграмотність. Визначено, що медіа- освіта як автономна галузь знань у музично-педагогічній теорії і прак- тиці дає можливість створювати медійні мистецькі образи за найкра- щими зразками мистецтва засобами традиційних та новітніх масмедіа. Авторки підкреслюють доцільність упровадження комунікативних технологій у теорію і практику музично-педагогічної освіти на основі компетентнісного підходу. Розглянуто різні типи і види художньо- педагогічної інтерпретації хорового твору. На основі власного досвіду роботи над шкільним пісенним репертуаром у класі хорового диригування авторки підкреслюють провідну роль флеш- анімації та презентацію для візуально-асоціативної інтерпретації твору.
4
Биндас О. М. "СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ МЕДІAГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.263.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслюється проблема медіаосвіти суспільства в цілому і наголошується на важливості й актуальності формування медіаграмотності педагогів, зокрема вчителів іноземної мови. Метою даної статті є теоретичне обґрунтування й аналіз зарубіжних стратегій формування медіаграмотності майбутніх учителів іноземної мови, оскільки сучасна національна професійна медіаосвітня підготовка майбутніх учителів іноземної мови в закладах вищої освіти враховує вимоги міжнародних документів, освітніх стандартів і кваліфікацій.У ході роботи описується зарубіжний досвід упровадження різних медіаосвітніх програм у курикулум підготовки вчителів із метою розвитку медіакультури та медіаграмотності, а також стратегії формування медіаграмотності майбутніх учителів іноземної мови у провідних країнах світу: Китаю, США, Великобританії, Швеції й Австрії. Автор доходить висновку, що вивчення зарубіжного досвіду й стратегій формування професійної медіаграмотності майбутніх учителів показує процес пристосування змісту навчання в закладах вищої освіти до вимог медіаінформаційного суспільства, яке постійно розвивається. Важливо зробити акцент на: 1) професійній спеціалізації і підготовці майбутніх учителів іноземних мов у межах освітніх спеціальностей, перелік яких постійно розширюється й доповнюється; 2) розширенні пропозиції навчальних дисциплін у галузі медіаосвіти, медіакультури, ознайомлення здобувачів вищої освіти з інноваційними можливостями нових медіа й комунікаційних технологій для покращення рівня підготовки майбутніх учителів іноземних мов відповідно до вимог і наслідків культурної, освітньої, наукової й цифрової глобалізації.
5
Бабенко, Оксана, Людмила Самохвалова та Людмила Матюшина. "ІНТЕГРАЦІЯ МЕДІАОСВІТИ В УМОВАХ ЛІЦЕЮ ЯК НЕОБХІДНИЙ СКЛАДНИК СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 15 (21 жовтня 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.242948.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі модернізації освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу засобами медіаосвіти як концептуальної основи розвитку та виховання сучасної конкурентоспроможної, медіакультурної та медіаграмотної особистості, яка готова навчатися впродовж життя, свідомо обирати професію, є інтелектуальною елітою нації. Визначено роль медіаосвіти, як головного чинника забезпечення відкритості освітнього процесу щодо сучасних швидкозмінюваних знань і наближення змісту освіти до потреб повсякденного життя людини. Описано модель упровадження медіаосвіти в практику діяльності Слов’янського педагогічного ліцею. Представлено основні завдання інтеграції медіаосвітніх технологій у навчально-виховний процес ліцею.
6
Паукова, Аліна. "МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК ПРИОРІТЕТНИЙ НАПРЯМОК ПЕДАГОГІКИ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ НАСТОРІНКАХ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРЕСИ США". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 329–36. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.198.
Повний текст джерелаАнотація:
Різноманітні види медіа ресурсів відіграють домінуючу роль в житті підростаючого покоління. Незважаючи на позитивну роль і можливості, які надають інформаційні технології, з кожним днем збільшується їх негативний вплив. Цим визначається актуальність формування та розвитку медіаграмотності у дітей. Тому в статті розглянуто основні питання формування та практики медіаграмотності в США. Автор надає масив публікацій, у яких розглянуто історію і розвиток медіаосвіти та медіаграмотності США зарубіжніми й українськими авторами. Надається детальний опис терміна «медіа» та розглядаються види медіа. У статті визначено та проаналізовано терміни «медіаосвіта» та «медіаграмотність». Автор розглядає вплив медіа повідомлень: питання громадської охорони здоров'я, таких як ожиріння, знущання і агресія, низька самооцінка, депресія, негативний образ тіла, ризикована сексуальна поведінка, зловживання наркотичними речовинами і алкоголем, вживання тютюнових виробів, всі види кіберзалякування. Автор висвітлює шкільну медіаосвіту в США, яка є офіційно інтегрованою в навчальні програми у всіх п'ятдесяти штатах країни в навчальні дисципліни. Надається аналіз методів, прийомів і технік у навчальному процесі для розвитку медіаграмотності учнів. Автор розкриває технологію «П'ять ключових питань і принципів» для аналізу медіа повідомлень, якими діти повинні керуватися, аналізуючи медіа повідомлення. У статті розглядаються ключові концепції медіаграмотності, які дозволяють учням мати більш глибоке і критичне розуміння медіа повідомлень. Ці концепції призначені для медіа-практиків, шкільних навчальних програм 1-12 класів, батьків, професорів, консультантів, художників, працівників ЗМІ. Висвітлюється метод новинної грамотності і поточних подій та його використання в різних навчальних предметах та курсах.
7
Приходькіна, Н. О. "МЕДІА- ТА ІНФОРМАЦІЙНА ГРАМОТНІСТЬ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ У ДІЯЛЬНОСТІ ЮНЕСКО". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 212–20. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторкою проаналізовано ключові документи конференцій ЮНЕСКО, що сприяли розвитку медіа- та інформаційної грамотності у світі. ЮНЕСКО у своїй діяльності підкреслює роль медіаграмотності як найважливішої компетенції цифрової епохи. У середині 70-х років ЮНЕСКО заявило не тільки про свою повну підтримку медіаосвіти, а й про медіаосвіту як про пріоритетний напрям на найближчі десятиліття. Вважається, що термін «медіаосвіта» офіційно на світовому рівні вперше було використано у 1973 р. у процесі спільного засідання Сектору інформації ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно та телебачення. У деклараціях та резолюціях міжнародних конференцій ЮНЕСКО підкреслює важливість цього напряму і визначає медіаосвіту як один з пріоритетних напрямів своєї діяльності. Дослідницею проаналізовано зміст декларацій, резолюцій та рекомендацій, прийнятих за підсумками міжнародних конференцій у Грюнвальді, Тулузі, Відні, Севільї, Москві, Празі, Сеулі, які формулюють цілі і завдання для подальшого поширення медіа- та інформаційної грамотності і розвитку глобального інформаційного суспільства загалом. Зокрема, авторка звернула увагу на зміст та основні положення Празької декларації про створення суспільств інформаційної грамотності, Олександрійської декларації про інформаційну грамотність і неперервну освіту, Паризької декларації з розвитку медіаінформаційної грамотності для країн ООН, Феської декларації щодо медіаінформаційної грамотності, Плану дій Глобального альянсу для партнерства з медіаінформаційної грамотності, Паризької декларації з медіаінформаційної грамотності в епоху цифрових технологій, Сеульської декларації про медіа- та інформаційну грамотність для всіх і у разі загальної участі: захист від дезінфодемії тощо. У текстах містяться заклики до урядів і неурядових організацій активно підтримувати і розвивати медіа- та інформаційну грамотність у всіх сферах життя і на всіх рівнях, акцентовано увагу на потребі постійного розвитку медіаосвіти та медіаграмотності як важливих елементів формування світогляду людини. ЮНЕСКО відіграє провідну роль в ініціативі щодо підтримки розробників інформаційних ресурсів з медіа- та інформаційної грамотності.
8
Belchev, P. V., та O. G. Burtseva. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 206–11. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подане наукове обґрунтування та експериментальна перевірка методичної системи формування інформаційної компетентності майбутніх учителів математики засобами медіаосвітніх технологій. Зважаючи на те, що модернізація суспільства вимагає докорінних змін у підходах до формування висококваліфікованих спеціалістів, вивчення проблеми формування інформаційної компетентності майбутніх учителів математики засобами медіаосвітніх технологій стає дуже в нагоді. Сучасний кваліфікований фахівець серед численних програмних засобів повинен вміти відшукати той, що досить швидко й ефективно допоможе досягти потрібного результату. Саме тому в процесі навчання викладач має формувати в здобувачів уміння правильно здійснювати постановку задачі, прогнозувати та передбачати її результати; свідомо й творчо обирати оптимальні способи її розв’язання з урахуванням наслідків; оволодівати медіаосвітніми технологіями. Упровадження в практику педагогічної підготовки майбутніх учителів математики цифрових засобів, зокрема медіаосвітніх, спрямованих на інтенсифікацію освітнього процесу, удосконалення форм і методів організації навчання, окреслює процес інформатизації освіти, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Професійна діяльність сучасного молодого фахівця, на жаль, не є активно зумовленою постійною трудовою активністю, а тому потребує безперервної освіти, постійного підвищення професійної компетентності. У професійній підготовці особливе місце займає оволодіння майбутніми педагогами системою професійних умінь, що становлять зміст педагогічної діяльності, оскільки якість професійної підготовки великою мірою залежить від двох важливих чинників: глибини й міцності засвоєння професійних знань та оволодіння вміннями використовувати ці знання на практиці. Ефективність реалізації розробленої методичної системи формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів математики засобами медіаосвітніх технологій у ході педагогічного експерименту досліджувалась на вивченні прикладів як навчальних досягнень здобувачів, так і їхньої здатності на практиці застосовувати здобуті знання в професійній діяльності.
9
Леус, Т. А. "Інформаційно-комунікаційні технології. Медіаосвіта". Хімія, № 7/8 (379/380), квітень (2017): 69–73.
Знайти повний текст джерела
10
Дехтярьова, Юлія Олександрівна. "Інтерактивний інструмент SMART kapp у сучасній освіті". New computer technology 17 (25 червня 2019): 100–103. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.951.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з ефективних напрямків в організації освіти в сфері інформаційних технологій і медіаосвіти є продуктивне застосування систем SMART-освіти і хмарних технологій. Метою дослідження є розкриття сутності сучасного освітнього інструмента SMART kapp, яка включає в себе технологію побудовану на хмарному принципі. Задачами дослідження є аналіз принципу роботи SMART kapp; визначення можливостей його використання в освітньому процесі. Об’єктом дослідження є сучасний освітній процес. Предметом дослідження є сучасні інструменти, що використовуються для навчання у закладах вищої освіти. Автором було проаналізовано вітчизняний і закордонний досвід. Встановлено, що завдяки SMART kapp учасники освітнього процесу можуть брати участь у навчанні, мозкових штурмах, або презентаціях незалежно від місця знаходження. Використання інструмента SMART kapp, що побудований на хмарному принципі, в сучасному освітньому процесі є ефективним засобом для колективної роботи та візуалізації інформації. Результати дослідження планується використовувати для підготовки майбутнього вчителя інформатики до використання сучасних технологій в професійній діяльності.
11
Онкович, Г. "Наукова конференція як інтерактивна медіаосвітня технологія". Вища освіта України, № 4 (55) (2014): 85–94.
Знайти повний текст джерела
12
Бешок, Т. В. "Особливості застосування медіаосвітніх технологій у підготовці майбутніх вчителів трудового навчання і безпеки життєдіяльності". Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, № 16 (2017): 152–57.
Знайти повний текст джерела
13
ПЛУГІНА, Альона. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В УЧНІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 65–72. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування медіаграмотності в учнів. У період стрімкого розвитку сучасного медіапростору ефективна діяльність учителя початкової школи неможлива без застосування медіазасобів, які відповідають соціально-психологічним та психолінгвістичним особливостям розвитку дітей молодшого шкільного віку і впливають на формування світоглядних орієнтирів учнів, їхніх особистісних якостей та нових медіанавичок. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування медіазасобів вирізняється багатоаспектністю, міждисциплінарністю та інноваційністю. Сучасне суспільство характеризується розвитком глобальної інформаційної інфраструктури, в якій обмін інформацією не має обмежень у просторі і часі, а сама інформація стає найголовнішим ресурсом. Сьогодні від людини вимагається не стільки оволодіння певною спеціальною інформацією, скільки уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, бути мобільною, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати різноманітні інформаційні ресурси. У зв'язку із цим актуальним є дослідження розвитку медіаосвіти, основним завданням якої є підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття інформації, навчання людини розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, оволодівати способами спілкування на підставі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів і сучасних інформаційних технологій. Розвиток сучасного інформаційного суспільства, глобалізаційні процеси визначають нові пріоритети формування компетентностей в учнівському середовищі. Нині необхідні працівники, які вміють самостійно обробляти інформацію, аналізувати її та синтезувати в нові знання. Загальновідомо, що медіа мають вагомий вплив на знання та світогляд, потреби і стиль життя, тому важливо виробити в учнів уміння сприймати медійну інформацію критично та відокремлено. У цьому контексті найважливішим завданням є інтелектуалізація, яка є гарантом захисту від негативного впливу мас-медіа та ефективного оброблення інформації.
14
Фан, Мей, та Ольга Матвєєва. "Шляхи впровадження інформаційних технологій у підготовку вчителів музичного мистецтва". Professional Art Education 2, № 1 (15 квітня 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито важливість впровадження інформаційних технологій у підготовку учителів музичного мистецтва. Проаналізовано такі закони та нормативні акти: Закон «Про Національну програму інформатизації», Наказ МОН України «Деякі питання організації дистанційного навчання», Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні та Концепцію впровадження медіаосвіти. Виявлено різні аспекти застосування інформаційних технологій в освіті України: важливість застосування у освітньому процесі інформаційних технологій, як результату зміни основної освітньої парадигми: якщо раніше викладач був головним джерелом професійної інформації, що зумовлювало репродуктивну методику навчання, то тепер він має навчити студента орієнтуватися в інформаційному середовищі, розвинути його творчі та інтелектуальні здібності. Результати дослідження китайських науковців виявили такі основні риси інформатизації в підготовці учителів музичного мистецтва: розчиняє кордони засобів масової інформації та персоналізує музику; оцінювання музики стає початком стимулювання її створення; надає широкий спектр шляхів поширення та обміну інформацією для творчого бажання висловити себе у створенні музичних творів; призводить до трансформації традиційних форм викладання музики; прискорює швидкість поширення музики; порушує чітке розходження між творцями музики і слухачами, оскільки слухачі також можуть ставати творцями.
15
Терещук, Григорій, Ірина Кузьма, Олександра Янкович та Галина Фальфушинська. "Формування успішної особистості учня в українській початковій школі під час впровадження медіаосвіти". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 39–55. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3775.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність впровадження технології формування успішної особистості учня початкового шкільного віку під час впровадження медіаосвіти в початковій школі. Розроблена технологічна модель. Необхідність вирішення завдань успіху одночасно з підвищенням рівня медіакультури учня, формуванням ключових компетентностей життя, доведено підготовку дитини до самореалізації життя на основі впровадження партнерства дітей школи, батьків та вчителів. Показано необхідність втілення педагогіки серця та педагогіки успіху. Уточнено діагностичний інструментарій для визначення рівнів сформованості успішної особистості учнів початкових класів. Обґрунтовано ефективні форми та методи навчання школярів: створення електронних книг, проекти «Правила досягнення успіху», «Історії успіху», перегляд фільмів про успішних людей з особливими потребами, аналіз медіапродуктів на тему успіху. Визначено способи навчання батьків щодо проблем успіху дітей. Проаналізовано результати експериментальних досліджень. Розкрито необхідність удосконалення змісту підручників у контексті досягнення успіху, підвищення інтересу до дитячої періодики. Становлення успішного учня розглядається як один із способів зміцнення української держави. Доведено необхідність підвищення авторитету викладацької професії.
16
Kravchyshyna, Olena. "Use of Technologies of Cognitive-Context Learning in the Process of Media Education of Future Educators." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 2, no. 1 (324) (2019): 147–57. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-1(324)-2-147-157.
Повний текст джерела
17
Стрельченко, Д. "Аналіз результатів експериментальної перевірки ефективності моделі формування самоосвітньої компетентності студентів гуманітарних спеціальностей на основі технологій медіаосвіти". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 4 (90) (2018): 159–77.
Знайти повний текст джерела
18
Хмарна, Л. В. "СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «МЕДІАГРАМОТНІСТЬ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН»". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 54 (2020): 89–102. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність формування й розвитку медіаграмотності вчителів, пов’язана з активізацією інформаційного протистояння України із країною-агресором, збільшенням впливу медіазасобів, зокрема New Media, на формування особистості, недостатня увага до медіаосвіти вчителів мистецьких дисциплін спричинили занурення автора статті у сутність поняття «медіаграмотність», усвідомлення специфіки медіаграмотності вчителів мистецтва та її структурування. Аналіз вітчизняної нормативно-правової бази (Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту»), міжнародних документів ЮНЕСКО (Media and information literacy: policy and strategy guidelines; Global Media and Information Literacy (MIL) Assessment Framework; Paris Declaration on Media and Information Literacy in the Digital Era) з різних аспектів розвитку медіаграмотності, вивчення наукових розвідок українських та зарубіжних учених дозволили виокремити найбільш точне визначення феномену медіаграмотності: це сукупність мотивів, знань, умінь і можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному аналізові, оцінюванню, створюванню та передаванню медіатекстів різних форм, жанрів, а також аналізові складних процесів функціонування медіа в суспільстві. Відзначено, що на сьогодні зміст поняття медіаграмотність значно змінився через розвиток цифрових технологій. Наразі ЮНЕСКО пропонує концептуальне поняття медіаінформаційної грамотності (МІГ), що об’єднує в одному понятті інформаційну та медіаграмотність, а також ІКТ та цифрову грамотність як такі, що взаємодоповнюють одна одну. На підставі вивчення наявних підходів до структурування медіаграмотності та медіакомпетентності, з урахуванням специфіки професійної діяльності сучасних учителів освітньої галузі «Мистецтво» запропоновано структуру медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін в єдності когнітивного, праксеологічного та емоційно-ціннісного компонентів. Розтлумачено зміст кожного із компонентів. Окреслено перспективи подальшого дослідження, які полягають у практичній реалізації завдань формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін в системі післядипломної освіти вчителів.
19
N.O., Prykhodkina. "GAMIFICATION AS AN EFFECTIVE TECHNOLOGY FOR STUDENT MEDIA LITERACY DEVELOPMENT: US EXPERIENCE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 92 (January 29, 2021): 84–90. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-92-14.
Повний текст джерелаАнотація:
The USA is a leader in the production of computer and online games for use in the educational process of schools.Purpose. The article examines the experience of the United States of America on the use of gamification technology for the development of student media literacy. The author explains the effectiveness of the gamification method.Methods. The specific search, systemic methods, methods of logical-historical analysis, comparison, generalization, and study of scientific approaches to the selected problematic were used in the process of research.Results. The author analyzed Globaloria. It is an online learning platform for teaching students to design, prototype, and code educational web/mobile games and simulations using industry standard technologies. Globaloria is used to develop media literacy at the schools of the United States of America. The article presents a selection of games for the development of media literacy. In particular, the article describes the possibilities of using the online game “Factitious", the essence of which is to determine the reliability of information. The simulation online game “Newsfeed defenders” is offered to increase the level of literacy in social networks and news. The online games “Fakey” and “Interland” teach students how to properly disseminate latest news on social networks. The online educational game “BBC Reporter” teaches children to spot misinformation on the Internet. The author suggests using the educational game “Go Viral!” to teach students to separate facts from fakes about Covid-19. “Be Internet awesome” contains several games: “Mindful mountain”, “Tower of treasure”, “Reality river”, “Reality river”, “Kind kingdom”. These games teach children to create strong passwords, to display fake profiles and phishing, to be kind to others and report cyber bullies.Conclusions. The educational online-games for the development of media literacy appear every yearin the United States. Gamification is an effective method for developing students’ skills in media literacy and critical thinking, preparing them for a life that is oversaturated with digital information.Key words: media education, game, online game, educational process, students, fake, educational platform, manipulation, digital technologies. США є лідером з виробництва комп’ютерних та онлайн-ігор для використання в освітньому процесі закладів середньої освіти. Мета статті – проаналізувати досвід Сполучених Штатів Америки щодо використання технології гейміфікації для розвитку медіаграмотності учнів.Методи. У процесі дослідження використано конкретно-пошуковий та системний методи, методи логі-ко-історичного аналізу, порівняння, узагальнення, вивчення наукових підходів до вибраної проблематики.Результати. Авторкою проаналізована Globaloria – онлайн-навчальна платформа, орієнтована на навчальні програми K-12, щоб навчити учнів розробляти, створювати прототипи та кодувати навчаль-ні веб-/мобільні ігри та моделювати за допомогою стандартних галузевих технологій. У статті пода-но добірку ігор, що використовуються у закладах середньої освіти для розвитку медіаграмотності. Зокрема, описано можливості використання онлайн-ігор “Factitious”, “Newsfeed defenders”, суть яких полягає у визначенні достовірності інформації, зокрема, у соціальних мережах і новинах. У “Fakey” та “Interland” учні можуть проходити вікторини, що містять останні новини, вчаться правильно поши-рювати їх у соціальних мережах. Онлайн-ігри “BBC Іreporter”, “Go Viral!” навчають дітей віком від 11 до 18 років виявляти дезінформацію в Інтернеті, відокремлювати факти від вигадок (фейків) про Covid-19. “Be Internet awesome” містить міні-ігри “Mindful mountain”, “Tower of treasure”, “Reality river”, “Kind kingdom”, де учні вчаться обмінюватися інформацією в Інтернеті тільки з тими, кому вони довіряють, створювати надійні паролі, виявляти підроблені профілі і фішинг.Висновки. Для розвитку медіаграмотності школярів у США з кожним роком з’являється все біль-ше ресурсів, інструментів та навчальних ігор. Ефективність методу гейміфікації пояснюється тим, що у разі його використання інформація засвоюється на підсвідомому рівні. Гейміфікація є ефективним методом для розвитку в учнів навичок медіаграмотності та критичного мислення, підготовки їх до життя, перенасиченого цифровою інформацією.Ключові слова: медіаосвіта, гра, онлайн-гра, освітній процес, учні, фейк, навчальна платформа, маніпуляція, цифрові технології.
20
Бриль, Марина. "Соціально-психологічний тренінг як форма занять з молодшими школярами в умовах дитячої медіастудії". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 28–41. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-28-41.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати теоретично-практичного узагальнення досвіду організації соціально-психологічного тренінгу як форми проведення занять із молодшими школярами в умовах дитячої телевізійної студії. Зазначено, що тренінг як педагогічна технологія поєднує в собі риси інструменту розвитку потенціалу особистості, дидактичний набір технік та пізнавальні функції. Під час тренінгових занять у людини формуються важливі вміння: самостійність у прийнятті рішень, креативне та критичне мислення, уміння визнавати та виправляти помилки, вдало комунікувати з іншими людьми, впевненість. Більшість комплексу рис (розвиток процесів пізнавальної сфери; тренування волі; збагачення досвіду соціальної поведінки, поява стійких ціннісних орієнтацій, внутрішнього плану дій, рефлексії; розвиток естетичних почуттів; зростання самооцінки) може ефективно формуватися в рамках організованої позанавчальної виховної діяльності, ґрунтуючись на інтересах самої дитини, які виявляються під час роботи. Зміни в особистості відбуваються завдяки використанню засобів психологічного впливу. При цьому тренінг виступає не просто набором методичних та дидактичних засобів, а представляється формою тренінгу психіки учасників. Соціально-психологічний тренінг розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку розглядається як запланований процес, призначений надати знання та навички, розвинути здібності та властивості дитини. Однією з найважливіших цілей такого тренінгу є націленість на саморозвиток, внутрішня активність дитини. Усвідомлення виявлених протиріч у розвитку спонукає дитину до самозростання, зняттю комунікаційних та інших бар’єрів, що заважають оптимальному розвитку. Головним завданням соціально-психологічних тренінгів стає підтримка дитини та надання поштовху для розвитку, розкриття її креативності, допомога у визначенні напрямків роботи над собою, розвиток комунікативних навичок. Для цього потрібно креативне середовище. Сучасне становлення загальної соціально-психологічної системи медіаосвіти викликало появу різних форм підготовки дитини до взаємодії зі світом. Медіастудія представляє таку соціальну модель. Медіастудія – це креативне середовище, в якому здійснюється особистісний та допрофесійний розвиток, формування початкових компетентностей для здобуття майбутніх професій у медіасфері та загальної підготовки дитини до майбутнього дорослого життя в інформаційно насиченому соціумі. Медіастудія для всіх учасників виступає своєрідною моделлю соціальної взаємодії, формою дитячо-дорослого соціального співтовариства, в якому важливим під час усіх занять, а особливо під час проведення соціально-психологічних тренінгів із молодшими школярами, є психологічний супровід та підтримка дорослого.
21
Yu.V., Zhukova, and Kotylo A.O. "MEDIA COMPETENCE OF A MODERN TEACHER AS A CONDITION FOR EFFECTIVE ENGLISH INTERACTION." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 97 (February 8, 2021): 5–11. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-97-1.
Повний текст джерелаАнотація:
As the title implies the article describes ways of using mediaproducts for creating an English-speaking environment during the educational process, reveals the basic principles of health literacy, and examines and organizes the main elements of health competence of a teacher in the educational process.The purpose of the article is to substantiate the peculiarities of the formation of medical competence of a modern teacher and the realization of professional potential in the English-speaking environment.The research uses methods of pedagogical analysis, generalization of information, materials of questionnaires of future teachers.The article analyzes the work of Ukrainian and foreign scholars on the ways of media implementation in the educational process and the interaction of knowledge, skills, values and abilities to facilitate the learning of English as a mediacompetent teacher. The paper outlines the effective implementation of the principles of medialiteracy, which is realized through the development of critical thinking and self-actualization in the media–teacher–student/pupil system for the formation of key competencies defined by the State Standards. The article describes the teacher’s mediacompetency as a basis for self-education and a form for the creation, searchin and successful use of mediaproducts in the lessons of foreign (English) language, for ensuring the development of skills of monologic and dialogic speech. The research methods used: the method of selection and systematization of material, allowed us to select information that helped us to solve the problem of “media” in general and to reach the specified conclusions.The conclusion of the report provides relevance of the implementation of information and multimedia technologies in the teaching and learning process, and creation of own mediaproducts and determined the prospect of further research into the media literacy of future teachers in the English-speaking environment and research into the process of propaedeutic activities for learning English.Key words: media literacy, mediasapiens, English-speaking environment, implementation, media competence, media education, media product. У статті описуються шляхи використання медіапродуктів для створення англомовного середовища під час освітнього процесу, розкрито основні принципи медіаграмотності, розглянуто та впорядковано основні елементи медіакомпетентності педагога у процесі навчання.Метою статті є обґрунтування особливостей формування медіакомпетентності сучасного педагога та реалізації професійного потенціалу.У дослідженні використано методи педагогічного аналізу, узагальнення інформації, викладено матеріали анкетування майбутніх педагогів. Проаналізовано праці українських та закордонних науковців щодо способів імплементації медіа в освітній процес та взаємодії знань, умінь, цінностей і здатностей задля забезпечення вивчення англійської мови медіакомпетентним педагогом. Висвітлена ефективна реалізація принципів медіаграмотності, що реалізується через розвиток критичного мислення та самореалізації у системі медіа–вчитель–учень для формування ключових компетентностей, визначених Державними стандартами. Охарактеризовано медіакомпетентність учителя як основу самоосвіти та форму для створення, пошуку та вдалого застосування медіапродукту на уроках іноземної (англійської) мови, для забезпечення розвитку навичок монологічного та діалогічного мовлення. Використані методи дослідження – метод підбору та систематизації матеріалу – дали змогу підібрати інформацію, яка допомогла розкрити питання щодо «медіа» загалом та дійти зазначених висновків.У висновках обґрунтовано актуальність впровадження інформаційних та мультимедійних технологій у освітньо-виховний процес та створення власного медіапродукту; визначено перспективу подальшого дослідження процесу формування медіаграмотності майбутнього педагога в умовах англомовного середовища та дослідження процесу пропедевтичних заходів щодо вивчення англійської мови.Ключові слова: медіаграмотність, mediasapiens, англомовне середовище, імплементація, медіа-компетентність, медіаосвіта, медіапродукт.
22
СИПЧЕНКО, Ольга, та Наталя КИЗЬ. "МЕДІАОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 6(98) (26 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.6(98)2019.197452.
Повний текст джерела
23
Гурова, Тетяна, Тетяна Рябуха та Наталя Гостіщева. "МЕДІАОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ". Молодь і ринок, № 7 (174) (17 серпня 2019). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2019.176053.
Повний текст джерела
24
Cherepovska, Nataliya. "Медіаосвітні практики розвитку інформаційного патріотизму молоді". Проблеми політичної психології 23 (25 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol23-year2020-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження. Обстоюється думка, що в умовах гібридної, ідеологічної війни зростає роль патріотизму як потенційного ресурсу збереження національної ідентичності українців.
Метою статті було сформулювати нове поняття – інформаційний патріотизм» молоді – та окреслити інноваційні напрями його розвитку.
Методологічні засади. Тема патріотизму молоді висвітлюється в контексті теорії кіберсоціалізації. На основі аналізу літератури визначено два напрями, які є дотичними до зазначеної теми: 1) вплив медіа, інтернету на свідомість, світоглядні позиції та соціалізацію молоді; 2) застосування медіаресурсів та нових технологій у вихованні патріотизму молоді.
Результати дослідження. На підставі аналізу джерел запропоновано та обґрунтовано нове поняття – «інформаційний патріотизм», створено медіаосвітню модель його розвитку. Визначено, що в психологічному контексті інформаційний патріотизм особистості полягає в актуалізації емоційно-почуттєвої, ментально-когнітивної, мотиваційно-дієвої складових, які реалізуються в площині медіаінформаційного простору. Інформаційний патріотизм розглянуто як новий вид патріотизму, спрямований на збереження, захист та просування українських цінностей в інформаційному просторі. Створено модель розвитку інформаційного патріотизму молоді, яка визначає інноваційні медіаосвітні практики його оптимізації.
Перспективи практичного застосування результатів дослідження. Запропонована модель розвитку інформаційного патріотизму спрямована на стимуляцію: активності щодо поширення українського медіаконтенту в соціальних мережах; мотивації захисту українського інформаційного простору від ворожої пропаганди в соціальних мережах; медіатворчості як творення оригінального патріотичного медіаконтенту, здатного популяризувати українські цінності у віртуальній реальності. Перспектива подальших досліджень полягає в моніторингу інформаційного патріотизму молоді, розробленні інноваційних медіаосвітніх методик та їх апробації.
25
Янкович О.І. та Кузьма І. І. "ФОРМУВАННЯ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ У ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 47 (9 травня 2021). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi47.171.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано періодизацію формування медіакомпетентності вчителів-філологів у закладах післядипломної педагогічної освіти (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). На основі аналізу періодизацій розвитку післядипломної освіти, емпіричних досліджень у сфері підготовки вчителів до медіаосвіти учнів, з урахуванням законодавчих актів, концептуальних документів, інновацій у галузі філології та щодо виховання медіакультури виокремлено три періоди в процесі формування медіакомпетентності вчителів філологічних предметів: перший (1991–2001 рр.) – пошуково-організаційний (підготовка вчителів-філологів на нових концептуальних засадах, принципах національної ідентичності; розробка навчально-виховних концепцій вивчення української (державної) мови, концепцій підручників нового покоління з мови); другий (2002–2009 рр.) – інтеграційно-технологічний (використання інноваційних технологій на тлі євроінтеграційних процесів, реалізація технологій критичного мислення, прискорення розвитку ІКТ); третій (2010–2018 рр.) – концептуально-модернізаційний (формування медіаграмотності вчителів у контексті концепцій упровадження медіаосвіти, проведення вагомих експериментальних досліджень, навчання викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти та вчителів у зимових та літніх школах медіаграмотності Академії педагогічної преси, створення інноваційних медіаосвітніх продуктів). Виявлено можливості використання перспективних ідей у сучасному освітньому просторі: спрямування підготовки вчителя-філолога в системі закладів післядипломної педагогічної освіти на посилення інтересу до традиційних медіапродуктів (друкованих періодичних видань, друкованих книг тощо) як засобів розвитку інтелектуального потенціалу учнів; надання переваги українській термінології для позначення інновацій на противагу термінам іншомовного (англійського) походження; аналіз книг українських педагогів та письменників для пошуку витоків сучасних зарубіжних інновацій, виховання успішної особистості учня тощо.
26
Dyvak, Volodymyr V. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 32, № 6 (27 грудня 2012). http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v32i6.734.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками медіа-освіта стала популярною і розвивається в багатьох країнах світу. Не оминув цей процес й освіту Україну. У статті аналізується проблема професійної підготовки фахівців з педагогіки вищої школи засобами медіа-освіти. Розкривається специфіка застосування періодичних видань на практичних заняттях із навчального курсу «Педагогіка вищої школи». Адже сучасні медіа відкривають дедалі ширші можливості у сфері освіти і кар’єрного зростання, змінюючи якість повсякденного життя людини. Актуальним для фахівців з педагогіки вищої школи є набуття системи знань і практичних умінь для орієнтування в інформаційних потоках сьогодення: пошуку, засвоєння, застосування необхідної інформації, зокрема, медіа-інформації; адекватного сприймання, критичного осмислення, звільнення від непотрібної інформації та творчого інтерпретування різноманітної медіа продукції.
27
Слюсаревський, Микола Миколайович. "ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ НАПН УКРАЇНИ ЗА 2017-2021 рр. ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 3, № 2 (30 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2021-3-2-2-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді викладено найвагоміші результати наукової та науково-організаційної діяльності Інституту соціальної та політичної психології НАПН України за минуле п’ятиліття. У звітному періоді підготовлено комплексну роботу «Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін», відзначену Державною премією України в галузі науки і техніки за 2019 рік. Істотними науковими надбаннями Інституту також стали соціально-психологічні теорії, концепції, підходи, психологічно обґрунтовані моделі, нові діагностичні та корекційні методики, стратегії, технології і тренінгові програми. Широкого резонансу набули експериментальні напрацювання установи з питань наскрізної медіаосвіти, формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій. Показано позитивну динаміку цитувань наукових праць вчених Інституту: з 2015 р. кількість цитувань зросла у понад 10 разів.Представлено деякі перспективні напрями подальшого розвитку установи, пов’язані, зокрема, із вдосконаленням роботи з підготовки проєктів на здобуття грантів Національного фонду досліджень України, комерціалізацією наукової діяльності, розширенням спектру освітніх послуг, створенням разом із закладами вищої освіти спільних структурних підрозділів тощо.