Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Технології комунікаційні.
Статті в журналах з теми "Технології комунікаційні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Технології комунікаційні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Кошелєва, Оксана Борисівна, Олена Анатоліївна Кравчук та Оксана Володимирівна Цисельська. "КОМУНІКАЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ КРАЇНИ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 287–300. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247170.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — визначити вплив комунікаційної культури на формування міжнародного іміджу країни. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу і синтезу для вивчення «комунікаційної культури» та комунікативних технологій. Структурний метод дозволив визначити процеси комунікації та комунікативних функцій. Міждисциплінарний підхід застосовувався для виявлення інформаційних та комунікаційних технологій, спрямованих на формування міжнародного іміджу. Наукова новизна полягає у визначенні понять «комунікативна культура» та «віртуальна реальність» як особливого культурного простору з позицій формування іміджу країни на міжнародному рівні. Висновки. Доведено, що в умовах глобалізації відбувається розширення інформаційних систем та комунікаційних технологій, які характеризуються оперативністю, вільним доступом та впливом на суспільство. На міжнародному рівні типологія сучасних комунікацій охоплює медіадипломатію, публічну, електронну, іміджеву та культурну дипломатію, державний брендинг, інвестиційне іміджування, медіазв’язки, адвокасі, соціально-комунікаційні платформи, за допомогою яких створюється соціально-психологічний образ того чи іншого суб’єкта, який впливає на поведінку особистості в культурній та політичній сфері. Комунікаційна культура визначається панівними в суспільстві нормами та способами фіксації, збереження і поширення культурних змістів, а суспільна комунікаційна система є упредметненою комунікаційною культурою. Комунікативні технології розглядаються як суспільно-політичний феномен, що функціонує в різних формах, реалізується через інструменти та механізми задоволення національних (державних) корпоративних та суспільних інтересів. Отже, в інформаційному суспільстві комунікація займає домінуючі позиції, а віртуальна реальність сприймається як особливий культурний простір.
2
Osobov, Ivan P. "СУЧАСНИЙ ЕТАП ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЇ". Information Technologies and Learning Tools 41, № 3 (26 травня 2014): 101–7. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1030.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано взаємозв'язок, місце та роль поняття «інформаційно-комунікаційні технології» серед понять, пов'язаних з технологією навчання. Автор аналізує аспекти виникнення поняття «Інформаційно-комунікаційні технології», сучасні підходи щодо його визначення. Визначено здатність використання ІКТ у навчально-виховному процесі. Подано характеристику засобів ІКТ за способом їх використання в освітньому процесі. У статті розглядаються можливі напрями впровадження засобів ІКТ в навчальний процес, аналізується вплив інформаційно-комунікаційних технологій на процес формування сучасного освітнього процесу.
3
ГАЛЕЦЬКИЙ, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-241-249.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ У статті розглянуто особливості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначено, що системний підхід визначає провідні системні характеристики компетентності, професійної підготовки, інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано системні об’єкти, що підлягають вивченню й експериментальній перевірці: професійна підготовка майбутніх викладачів іноземних мов у ЗВО як система; комунікативна компетентність як системний об’єкт; інформаційно-комунікаційні технології як системне явище і процес; модель і технологія формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів. Представлено системні характеристики формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено на значущості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов. Визначено, що існування комунікативних зв’язків між компонентами системи і компонентами зовнішнього середовища відноситься до двох основних структурних зв’язків системи (підпорядкованості й узгодженості). Підпорядкованість передбачає існування домінуючого, головного складника системи, що є визначальним у функціонуванні й розвитку системного об’єкта. Визначено, що таким головним складником у системі формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів виступають інформаційно-комунікаційні технології. Зв’язок узгодженості, натомість, передбачає рівноцінність компонентів системи; у нашому дослідженні такими виступають, по-перше, компоненти комунікативної компетентності майбутніх викладачів; по-друге, компоненти моделі / технології формування означеної компетентності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. На засадах системного підходу окреслено авторське формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов як складну динамічну відкриту систему, що має ознаки матеріальної й абстрактної водночас. Ці системні характеристики уможливлюють проєктування моделі та технології формування означеної компетентності з сукупності взаємопов’язаних складників, що забезпечують ефективність упровадження названих моделі і технології. Ключові слова: системний підхід, комунікативна компетентність, майбутні викладачі іноземних мов, засоби інформаційно-комунікаційних технологій.
4
ГУБІНА, Оксана. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЮЧОВИХ АСПЕКТІВ РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ В РОБОТАХ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАРАТИВІСТІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 48–55. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-48-55.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження соціально-педагогічного та технологічного аспектів розвитку відкритої освіти у вищих навчальних закладах України та Великої Британії. Встановлено, що в результаті інформатизації суспільства постають нові вимоги до навчання майбутніх фахівців. Вирішення вимог полягає у створенні вдосконаленого відкритого (комп’ютерно-орієтованого) середовища навчальних закладів, лабораторій, бібліотек; оновленням методичного забезпечення, педагогічних технологій та змісту дистанційного й електронного навчання на основі використання ІКТ; запровадженням нових форм і методів організації освітнього процесу; упровадженням відкритих навчальних систем; використанням методики формування інформаційно-комунікаційних компетентностей науково-педагогічних працівників, методики оцінювання якості відкритих електронних систем та вільного доступу до відкритих освітніх ресурсів; а також у дослідженні стану, тенденцій і моніторингу розвитку відкритої освіти. Представлено основні технології, що застосовуються у відкритій освіті, а саме: а) кейс-технологія, яка є близьким аналогом технологій заочного навчання; б) TV-технологія; в) мережна технологія. Наведено найбільш детальну в українській науці класифікацію технологій відкритої освіти: 1) науково-освітні інформаційні мережі; 2) технології підтримки віртуального навчання (зокрема, web 2.0 та ін.); 3) всесвітня мережа «Партнерство в навчанні» (Partners in Learning Network); 4) технології електронного проєктування педагогічних систем; 5) технології мережного е-дистанційного навчання; 6) електронні бібліотеки; 7) технології комунікацій близької зони, зокрема, мобільні електронні технології і спеціальні засоби; 8) електронні технології управління проєктами. Доведено, що головними перевагами відкритої освіти є доступність, гнучкість, паралельність, модульність, економічність, інтернаціональність та координованість, які надають можливість кожній людини отримувати освіту. Використання елементів відкритої освіти забезпечує не тільки доступ до цифрового контенту, а й сприяє вдосконаленню системи управління освітою та контролю її якості. Ключові слова: відкрита освіта, соціально-педагогічний та технологічний аспекти, інноваційні технології, інформаційно-комунікаційні компетентності, індивідуалізація навчання, навчальні ресурси.
5
Петренко, Сергій Вікторович. "АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФІНЛЯНДІЇ: ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 213–20. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.204.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу особливостей фінської системи педагогічної освіти визначено, що підготовку учителів у Фінляндії характеризують: варіативність змісту освіти, гнучкість структури й технологій навчання, наявність у студента можливості проектування адекватного його інтересам і потребам індивідуального освітнього маршруту. Основою підготовки майбутнього учителя фінської початкової школи у виконанні професійних обов’язків вважається компетентнісний підхід як ефективна освітня парадигма. Серед професійних компетентностей (предметна компетентність, дослідницька компетентність, курікулярна компетентність, компетентність безперервного навчання, емоційна компетентність, соціальна компетентність, комунікативна компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, інтелектуальна компетентність, ситуативна компетентність, часова компетентність) особливе місце відведено інформаційно-комунікаційній компетентності (Information and Communication Technologies – ICT Competence), яка є сукупністю знань та вмінь, що формуються в процесі навчання та самонавчання в галузі інформаційних технологій (ІТ), а також здатність до виконання педагогічної діяльності за допомогою ІТ.
З’ясовано, що освітня програма підготовки вчителів початкової школи включає освоєння модулю за вибором «Інформаційні та комунікаційні технології» обсягом 4 кредити на рівні бакалавра та вивчення навчальної дисципліни «Інформаційні комунікаційні технології в керівництві та консультуванні» обсягом 5 кредитів на рівні магістра.
В університетах Фінляндії з метою формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вчителів початкової школи застосовують різноманітні підходи: використання цифрових навчальних ресурсів (Digital Learning Resources), відкрите та дистанційне навчання (Open and Distance Learning), систему управління навчанням (Learning Management Systems).
Доведено, що вивчення досвіду підготовки учителів початкової школи у Фінляндії відкриває нові можливості для удосконалення системи педагогічної освіти в Україні в умовах її адаптації до вимог загальноєвропейського освітнього простору.
6
Dіachenko, Y. Y. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ІНСТИТУЦІЙ В ЕКОНОМІЦІ ЗНАНЬ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 59. http://dx.doi.org/10.31713/ve220207.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямоване на виявлення передумов забезпечення якісної освіти та заохочення можливостей навчання протягом усього життя, необхідних в умовах економіки знань. У статті розглянуті можливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій для навчання студентів та розвитку людських ресурсів. Розглянуто використання інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційного навчання в освіті. Зазначено, що інформаційно-комунікаційні технології надають можливість врахувати когнітивні характеристики кожного студента з метою запровадження індивідуального підходу до навчання.
7
Леус, Т. А. "Інформаційно-комунікаційні технології". Хімія, № 5/6 (377/378), березень (2017): 74–79.
Знайти повний текст джерела
8
Цвіркун, Людмила. "Інформаційно-комунікаційні технології як чинник мотивації у навчанні графічних дисциплін". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 292–97. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2851.
Повний текст джерелаАнотація:
Цвіркун Л. О. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник мотивації у навчанні графічних дисциплін.
У статті розглянуто можливості інформаційно-комунікаційних технологій, що сприяють посиленню уваги та інтересу до навчання графічних дисциплін за рахунок наочності і візуалізації. З’ясовано, що виконання моделюючих завдань, інженерно-графічних робіт та навчальних проектів за допомогою сучасних графічних програм сприяє посиленню мотивації до графічної підготовки.
9
Заячківська, Надія. "Формування готовності викладачів закладів вищої освіти до використання сучасних освітніх технологій у професійній діяльності". New pedagogical thought 103, № 3 (15 грудня 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-36-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему оперативної та якісної підготовки педагогів в умовах застосування сучасних освітніх технологій завдяки активізації процесу інформатизації системи освіти. Охарактеризованокомпоненти традиційного й новітнього підходів до підготовки педагога у підвищенні фахового рівня, описано класифікації технологій навчання, виокремлено моделі розгортання хмарних технологій. Проаналізо-вано сучасні освітні технології, в основу яких покладено інформатизацію освітнього процесу. Обґрунтовано поняття «готовність» як цілісний прояв рис індивіда у контексті традиційних трьох складових: пізнавальної,емоційної, мотиваційної. Визначено сутність окреслених складових готовності педагогів (мотиваційна, когнітивна, діяльнісна). Наведено приклади використання сучасних освітніх технологій з авторськогокурсу (освітні технології в їх історичному розвитку, проєктна технологія, ігрові технології навчання, інформаційно-комунікаційні технології навчання). Зроблено висновок, що, крім знань про освітні технології,педагоги мають по-новому підійти до викладання програмового матеріалу, органічно включаючи ці знання у свою практичну та наукову діяльність, що призводить до покращення системи викладання загалом.
10
ХРОМОВА, Вікторія, та Єгор БОЙЧЕНКО. "ОБҐРУНТУВАННЯ РОЛІ ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 101–7. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначена роль освітніх інформаційно-комунікаційних технологій у процесах організації дистанційних занять для закладів початкової загальної освіти в умовах пандемії коронавірусної інфекції. Доведено, що передумовами становлення інформаційного суспільства в Україні стали зміни у швидкості розповсюдження інформації та розширення доступу до інформаційних ресурсів. Інформаційний розвиток суспільства спирається на залучення найсучасніших засобів інформації, інформаційно-комунікаційних технологій. Він відображає досягнутий рівень інформаційного менеджменту у суспільстві та ступінь ефективності створення, зберігання, опрацювання, подання й використання інформації, що забезпечує цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, які приймаються людиною. Сутність інформаційного розвитку суспільства полягає не лише у готовності використовувати останні досягнення інформаційної технології, а й в умінні сприймати нову інформацію. Обґрунтовано, що під інформаційно-комунікаційними технологіями пропонується розуміти комплекс об’єктів, дій і правил, пов’язаних із підготовкою, переробкою та доставкою інформації при персональній, масовій і виробничій комунікації, а також всі технології і галузі, які інтегрально забезпечують перелічені процеси. Інформаційно-комунікаційні технології є узагальнюючим поняттям, що описує різні пристрої, механізми, способи, алгоритми обробки інформації. Найважливішими сучасними пристроями, що використовуються в освітньому процесі, можна вважати комп’ютер, оснащений відповідним програмним забезпеченням, і засоби телекомунікацій разом із розміщеною в них інформацією. Доведено, що симбіоз сформованого інформаційного суспільства в Україні та оголошення загальнонаціонального карантину стало запорукою процесів формування нової форми освіти, заснованої на інформаційно-комунікаційних технологіях. Доведено, що проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій полягає у забезпеченні освітнього процесу відповідними технологіями і залежить від людського чинника, який визначається саме у відсутності необхідних навичок у викладачів початкової школи щодо їх застосування.
11
Русіна, Наталія Геннадіївна. "Упровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій при підготовці майбутніх правознавців". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 65–77. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.885.
Повний текст джерелаАнотація:
Упровадження та застосування хмарних технологій на всіх стадіях навчального процесу, незалежно від дисципліни, що вивчається, підготовка компетентного фахівця-правознавця до подальшої професійної діяльності є головними завданнями вищого навчального закладу. Проаналізовано шляхи формування інформатичних компетентностей на прикладі ознайомлення та набуття практичних навичок роботи студентів юридичних факультетів із українськими інформаційно-правовими електронними базами, міжнародними онлайн інформаційно-пошуковими правовими системами використовуючи хмарні сховища. Об’єктом дослідження є процес навчання студентів-правознавців, предметом – інформаційно-комунікаційні технології навчання. Вважаємо за потрібне звернути увагу на необхідність упровадження інформаційно-комунікаційних технологій підготовки майбутніх правознавців за рахунок навчання студентів користуватися більш сучасними програмними засобами з подальшим їх використанням у практичній діяльності. Методи дослідження: експериментальне дослідження впровадження частково-пошукового та проблемного викладу навчального матеріалу. Очікувані результати дослідження: підвищення рівня навченості студентів на практиці використовувати інформаційно-правові електронні бази та хмарні технології. Розроблено план-конспект заняття з курсу «Сучасні інформаційні технології» для формування інформатичних компетентностей у студентів 1 курсу юридичного факультету. Дана розробка поданої теми надає можливість удосконалити методику упровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання у майбутніх правознавців.
12
Грищенко, Світлана. "Використання геоінформаційних технологій у підготовці майбутніх інженерів". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 193–98. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2899.
Повний текст джерелаАнотація:
Грищенко С. М. Використання геоінформаційних технологій у підготовці майбутніх інженерів.
У статті розглянуто особливості використання геоінформаційних технологій у підготовці майбутніх інженерів. Розкрито поняття «інформаційно-комунікаційні технології», «геоінформаційні технології». Відтворено послідовність дій використання їх на практиці, з’ясовано переваги та недоліки в організації навчального процесу.
13
Донченко, Яніна. "До проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес вивчення інформатики в загальноосвітніх школах України". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 139–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2882.
Повний текст джерелаАнотація:
Донченко Я. А. До проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес вивчення інформатики в загальноосвітніх школах України.
У статті визначено етапи впровадження ІКТ у процес вивчення інформатики та схарактеризовано особливості форм та способів застосування ІКТ у навчально-виховному процесі на різних етапах упровадження сучасних технологій у загальноосвітніх школах. Визначено передумови впровадження ІТ у процес вивчення інформатики у загальноосвітніх школах. Розкрито питання змістового наповнення поняття «інформаційно-комунікаційні технології» на різних етапах їх упровадження в навчально-виховний процес у школах України.
14
Леус, Т. А. "Інформаційно-комунікаційні технології. Медіаосвіта". Хімія, № 7/8 (379/380), квітень (2017): 69–73.
Знайти повний текст джерела
15
Чернишова, Л. О., та Л. В. Новікова. "СВІТОВИЙ РИНОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Підприємництво та інновації, № 16 (26 лютого 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), які охоплюють сукупність інформаційних та комунікаційних технічних засобів і методів збирання, оброблення й передавання даних для отримання інформації нової якості про стан об’єкта, процесу, явища для створення нової інформації. Визначено особливості та структуру ринку ІКТ. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку індустрії інформаційних технологій. Наведено обсяг витрат на інформаційні технології у світі. Представлено стратегічні сучасні технологічні тренди. Проаналізовано зміну структури міжнародного виробництва. Визначено тенденції щодо процесу управління інформаційними технологіями. Представлено результати аналізу ринку ІКТ у розрізі країн світу. Проведено SWOT-аналіз ринку ІКТ США. Наведено порівняльну характеристику європейського та американського ринків. Визначено основні тенденції світового ринку ІКТ та окреслено перспективи його розвитку.
16
Kholiavko, Nataliіa, та Mariia Kolotok. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОБОТІ ЗАРУБІЖНИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(25) (2021): 117–26. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-117-126.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні інформаційно-комунікаційні технології вже не являють собою інновацію; до того ж у період пандемії коронавірусу такі технології почали активно використовуватись різноманітними компаніями в усьому світі. У сучасних умовах посилення конкурентної боротьби на ринку фінансові установи вимушені активно впроваджувати нові інформаційні технології, запускати інноваційні послуги, удосконалювати наявні механізми надання фінансових послуг. Стаття спрямована на дослідження світового досвіду використання інформаційних технологій у роботі фінансових установ та ідентифікацію кращих світових практик для подальшого визначення перспектив їх впровадження в Україні. Проаналізовано досвід країн Європейського Союзу (зокрема, Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Швеції, Швейцарії), Сполучених Штатів Америки, Японії та Китаю в застосуванні їх фінансовими інститутами новітніх технологій; визначено вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність роботи окремих фінансових установ зазначених країн. Автори доходять висновку, що впровадження інформаційних технологій у діяльність фінансових установ забезпечує провідним країнам світу можливість утримання високих місць у світових рейтингах і високих конкурентних позицій на міжнародному ринку фінансових послуг. Серед перспектив подальших досліджень визначено проблему забезпечення кібербезпеки, що вимагає формування дієвих механізмів протидії кібератакам, а також розробки інноваційних інформаційних технологій захисту фінансових систем та інформації про суб’єктів ринку фінансових послуг.
17
ЮДІНА, ОЛЬГА. "ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН ТА ІНОЗЕМНОЇ МОВИ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 339–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-339-349.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі інтегрованого навчання фахових дисциплін з менеджменту та іноземної мови з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Потреба сучасного суспільства у кваліфікованих менеджерах та необхідність забезпечення ефективної організації процесу фахової та іншомовної підготовки майбутніх фахівців на основі новітніх ефективних педагогічних технологій зумовили актуальність теми дослідження. У роботі здійснено спробу згідно з принципом реалізації компетентнісного підходу комплексно вирішити проблему оптимізації процесу як професійної, так і іншомовної підготовки майбутніх менеджерів з використанням інноваційних освітніх технологій. Наукова значущість роботи полягає в дослідженні механізмів застосування інформаційно-комунікаційних технологій в інтегрованому навчанні фахових дисциплін та іноземної мови. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у створенні моделі інтегрованого навчання фахової дисципліни з менеджменту та англійської мови в умовах інформаційно-комунікаційного освітнього середовища. Проаналізовано організаційно-педагогічні умови інтегрованого формування фахової та іншомовної комунікативної компетентностей у майбутніх менеджерів у рамках моделі навчання дисциплін професійної та іншомовної підготовки із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Акцентуючи увагу на дидактичних та методичних перевагах використання інформаційно-комунікаційних технологій, у процесі моделювання електронних освітніх ресурсів у інтегрованому навчанні враховано і недоліки застосування Інтернет-ресурсів для запобігання негативного впливу на якість формування фахової іншомовної комунікативної компетентності. Узагальнено досвід реалізації інформаційно-комунікаційних технологій в інтегрованому навчанні дисципліни з менеджменту та англійської мови. Обґрунтовано перспективи впровадження інноваційних технологій у процес професійної підготовки майбутніх менеджерів для забезпечення автономії, мобілізації пізнавальних здібностей студентів, підвищення мотивації, створення умов для самонавчання та самоаналізу, становлення активної суб’єктної позиції у навчальній діяльності. Ключові слова: інтегроване навчання, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційно-комунікаційне освітнє середовище, фахова компетентність, іншомовна комунікативна компетентність.
18
Саяпіна, Світлана Анатоліївна, Олена Геннадіївна Коркішко та Артем Володимирович Коркішко. "ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ СЕМІНАР «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ» ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 322–38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3659.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної вищої школи – формуванню у викладачів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладу вищої освіти. Запропоновано досвід упровадження постійно діючого семінару «Інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладів вищої освіти», створеного для викладачів, його структуру й змістове наповнення, завдання курсу, особливості реалізації, навчальні методи і прийоми, навчальні матеріали, додаткові форми роботи та очікувані результати навчання. З урахуванням наукового доробку сучасних дослідників зазначено, що однією з умов успішної реалізації завдань освіти є розв’язання проблеми підготовки викладачів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності, формування в них професійної та загальної інформаційної культури, цифрової компетентності, що сприятиме всебічному розвитку педагогів, бажанню вчитися впродовж усього життя, розумінню інформаційно-комунікаційних процесів, удосконаленню професійної майстерності та забезпечить підвищення якості освіти. Підкреслено, що засвоєння предметного змісту постійно діючого семінару викладачами допомагає формуванню та вдосконаленню загальних (володіння комп’ютерною та інформаційною культурою, усвідомлення цінності суб’єктивної позиції в інформаційному просторі тощо), загальнопрофесійних (знання та використання раціональних методів пошуку й зберігання інформації в сучасних інформаційних масивах; володіння навичками роботи з різноманітними видами комп’ютерної техніки; уміння передавати інформацію в Інтернеті; володіння навичками організації та проведення занять за допомогою комп’ютерних та інтернет-технологій; уміння організовувати самостійну роботу студентів, використовуючи ІКТ; володіння навичками використання комп’ютерних інтернет-технологій для викладання навчальних дисциплін), спеціальних (здатність обґрунтовано обирати й ефективно використовувати ІКТ з метою забезпечення особистісного та професійного розвитку тощо) компетентностей. Представлено роботу постійно діючого семінару на прикладі теми «Ментальні карти як спосіб організації інформації».
19
Морозова, Ксенія Олександрівна. "Формування інформаційно-комунікаційних компетентностей студентів вищих навчальних закладів". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 200–202. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.341.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення досвіду зарубіжних країн дає підстави стверджувати, що нині відбувається переорієнтація освітніх програм та педагогічних технологій на компетентісний підхід. Відомі міжнародні організації, що працюють у сфері освіти, активно досліджують питання компетентнісно зорієнтованої освіти, з-поміж них – ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів тощо.У зв’язку з переходом до кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі рівень інформаційно-комунікаційних компетентностей студентів вважається одним із головних чинників розвитку всієї системи освіти.Компетентнісний підхід визнаний ключовим положенням у реформуванні освіти країн Європейського Союзу і розглядається як базова конструктивна ідея безперервної освіти.Упровадження компетентнісного підходу в навчально-виховний процес вищої школи України є одним із провідних напрямів оновлення змісту освіти. Як зазначає І. Зязюн, головною метою вищої освіти має бути становлення цілісної і цілеспрямованої особистості, готової до вільного гуманістичного орієнтованого вибору та індивідуального інтелектуального зусилля, що володіє багатофункціональними компетентностями [2].Використання інноваційних технологій освіти у навчально-виховному процесі – одна з умов реалізації компетентісного підходу.Аналіз наукової літератури свідчить про те, що питання інформаційно-комунікаційних компетентностей привертає увагу багатьох дослідників (М. І. Жалдак, О. М. Спірін, Ю. В. Триус та ін.)Проте, незважаючи на достатньо широкий спектр публікацій, присвячених даній проблемі, полеміка навколо визначення шляхів формування інформаційно-комунікаційних компетентностей триває. Це пов’язано із тим, що формування інформаційно-комунікаційних компетентностей у студентів, зокрема у тих, що не зорієнтовані на інформатику як на фах, стає атрибутивною компонентою навчального-виховного процесу ВНЗ.Активізація процесу навчання прямо пропорційно пов’язана із розвитком інформаційних технологій та розширенням функціональних можливостей сучасної техніки, адже комп’ютери сьогодні широко застосовуються на усіх етапах навчально-виховного процесу.Ю. І. Машбиць виділяє такі позитивні аспекти використання комп’ютерної техніки в освітньому процесі:– розширення можливостей подання даних;– можливість посилити мотивацію навчання;– гнучкість керування навчальним процесом і, як результат, якісна зміна контролю за діяльністю студентів;– формування у студентів рефлексії своєї діяльності тощо [3].Застосування ІКТ у навчальній діяльності сприяє формуванню таких якостей особистості як гнучкість, структурність, креативність мислення. Це створює можливості нового, нетрадиційного сприйняття очевидних фактів, встановлення зв’язків між новими та старою інформацією, а також формуванню інформаційно-комунікаційних компетентностей.О. М. Спірін подає таке тлумачення поняття інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК): це підтверджена здатність особистості автономно і відповідально використовувати на практиці інформаційно-комунікаційні технології для задоволення власних індивідуальних потреб і розв’язування суспільно значущих, зокрема професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності.П. Мерріл визначає інформаційно-комунікаційну компетентність («ICT competence») як готовність застосовувати на практиці засвоєні знання та навички в галузі інформаційних і комунікаційних технологій [4].І. О. Зимня виділяє поняття «компетентності в галузі інформаційних технологій», до якого входять: прийом, переробка, видача інформації; перетворення інформації, мультимедійні технології, комп’ютерна грамотність; володіння електронною, Інтернет-технологією [1].Зміст інформаційно-комунікаційних компетентностей науковці розуміють як володіння сучасними інформаційними технологіями загального призначення, вміння користуватись інструментарієм і продуктами інформаційних технологій загального вжитку, а також володіння технологіями пошуку, введення, обробки та виведення інформації.Проаналізувавши та узагальнивши різні визначення інформаційно-комунікаційної компетентності, запропоновані дослідниками, пропонуємо своє бачення даного поняття, а саме інформаційно-комунікаційна компетентність – це впевнене та раціональне застосування ІКТ для створення, зберігання, пошуку та обміну інформацією у навчально-дослідницькій діяльності, на роботі та дозвіллі.Структурними складовими ІК компетентностей визначено такі компоненти: мотиваційно-ціннісний (зацікавленість в ІКТ, схильність до діяльності у сфері ІКТ, усвідомлення мотивів і мети цієї діяльності); змістовно-проектувальний (теоретичні знання, уміння, навички, пізнавальна активність); когнітивно-операційний (ступінь освоєння ІКТ і науково-методологічними основами їх використання в професійній діяльності); особистісно-рефлексивний (власний стиль, здатність оцінювати власну діяльність та її результати, самоосвіта) [5].Зважаючи на велику кількість проектів та установ, що оцінюють ІК компетентність, у різних країнах європейського простору, у 2006 році за участю «Qualifications and Curriculum Authority» було створено єдині стандарти для оцінки ІКТ-компетентності. Вони містять у собі загальні розділи (теми), рівні та детальні дескриптори оцінки ІК компетентностей, а саме: використання ІК; знаходження та відбір інформації; використання ІК для комунікації.Якісне формування ІК компетентностей студентів ВНЗ буде можливим за умов:здійснення моніторингу рівня сформованості інформаційно-комунікаційних компетентностей;застосування інноваційних, особистісно зорієнтованих технологій навчання;наявності відповідної технологічної та методичної навчальної бази;комплексного використання різних форм та методів навчання.
20
Мінтій, Ірина Сергіївна, Наталя Анатоліївна Хараджян та Світлана Вікторівна Шокалюк. "Розвиток ІК-компетентностей викладачів педагогічних ВНЗ за програмою курсів підвищення кваліфікації «Інформаційно-комунікаційні технології в очно-дистанційному (комбінованому) навчанні»". New computer technology 15 (2 травня 2017): 240–44. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.643.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є проектування та реалізація шляхів підвищення рівня сформованості інформаційно-комунікаційних компетентностей (ІК-компетентностей) викладачів вищих навчальних закладів (ВНЗ). Задачами дослідження є аналіз сучасного стану проблеми формування та розвитку ІК-компетентностей вчителів і викладачів, існуючих шляхів підвищення рівня сформованості ІК-компетентностей у ВНЗ, дослідження складових ІК-компетентностей викладачів педагогічних ВНЗ та характеристика змісту програми курсів підвищення кваліфікації (КПК) викладачів «Інформаційно-комунікаційні технології в очно-дистанційному (комбінованому) навчанні». Об’єктом дослідження є процес розвитку ІК-компетентності викладачів педагогічних ВНЗ. Предметом дослідження є навчально-методичне забезпечення програми КПК викладачів «Інформаційно-комунікаційні технології в очно-дистанційному (комбінованому) навчанні». Результати дослідження – узагальнені рекомендації щодо проектування змісту програм перепідготовки науково-педагогічних працівників, у тому числі викладачів коледжів та викладачів-інструкторів.
21
Бушуєв, Сергій Дмитрович, Денис Антонович Бушуєв, Валентина Михайлівна Молоканова та Борис Юрієвич Козир. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 309–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3904.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто освітньо-педагогічні аспекти проєктної діяльності в публічній сфері. З’ясовано, що набуття публічними службовцями проєктних компетентностей, отримання навиків їх роботи в проєктних командах здатне вирішити питання ефективності діяльності публічної влади. У сучасному проєктному середовищі змінюється роль особистості як особливого ресурсу організацій. Саме команда проєкту забезпечує його успіх, а якість її роботи найбільшою мірою залежить від умінь, навичок та професійної поведінки кожного члена команди. У статті розглянуто функціональний, рольовий та компетентнісний підходи до застосування інформаційно-комунікаційних технологій проєктними командами в публічній сфері діяльності. Запропоновано побудова комплементарної команди проєкту на основі схильностей її членів до типових моделей поведінки. Проведено дослідження профілів кандидатів до команд, що застосовують сучасні інформаційно-комунікаційні технології публічного адміністрування, спрямоване на визначення сильних і слабких сторін компетентності майбутніх проєктних менеджерів шляхом їх тестування Досліджено ефективність навчання в двох типах команд: комплементарних, побудованих за системним принципом, та контрольних, сформованих за випадковим принципом. Для цього застосований інструмент професійних навичок менеджменту допомагає керівникам різних рівнів виявити сильні та слабкі сторони управлінських навичок та стиль управління. Цей інструмент сконструйований для опису профілю управлінської поведінки менеджера в процесі роботи. Представлені результати зміни профілів компетентності професійних менеджерських навичок у комплементарних та контрольних командах. Результатом дослідження є поглиблення теоретичних положень щодо створення та застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання менеджерів у комплементарних командах з використанням власних сильних сторін у якості ефективного засобу мотивації проєктної діяльності.
22
ВЕРІТОВ, Олександр. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 204–14. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-204-214.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Актуальність проблеми обумовлена тим, що формування високого рівня підприємницької культури майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту не можливе без забезпечення певного рівня медійної та інформаційної грамотності, володіння інформаційними технологіями, обізнаності щодо основних засобів маркетингових комунікацій у спортивно-оздоровчій діяльності. З огляду на стрімкий розвиток інформаційних технологій інформаційно-комунікаційні навички здобувачів вищої освіти мають вплив на формування підприємницької культури, як і знання економічних законів та управлінських технологій. Метою статті є розроблення змістовного наповнення навчального модуля "Цифрове забезпечення підприємництва" та визначення доцільних форм і методів освітнього процесу як педагогічних умов формування інформаційно-комунікаційного компонента підприємницької культури бакалаврів фізичної культури і спорту. Для досягнення поставленої мети було використано абстрактно-логічний та системно-структурний методи дослідження. Відповідно до авторської концепції процес формування підприємницької культури здобувачів вищої освіти передбачає реалізацію підготовчого, теоретичного та практичного етапів. Визначено, що засвоєння навчального матеріалу дисципліни "Інформаційні технології у фізичній культурі і спорті", зокрема її змістовного модуля "Цифрове забезпечення підприємництва", може бути підготовчим етапом процесу формування підприємницької культури майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту. Структура зазначеного модуля містить три теми, засвоєння змісту яких передбачає проведення лекцій (6 год.), практичних занять (6 год.) та самостійну роботу студентів (18 год.). Головними навчальними завданнями аудиторної та позааудиторної роботи є: ознайомлення майбутніх бакалаврів з можливостями інформаційних систем управління проєктами, сервісів для створення сайтів, складання ментальних мап та прикладних комунікаційних програм для мобільних пристроїв. Формами і методами навчання визначено: традиційна лекція, лекція-прес-конференція, лекція-візуалізація, метод проєктів з використанням комп'ютерної програми "OpenProject", презентація і захист результатів самостійної роботи. Визначено, що самостійну роботу здобувачів вищої освіти доцільно спрямувати на розвиток термінологічної бази, яка необхідна для рефлексії та організації освітнього процесу. Зазначені форми й методи навчання дозволяють сформувати в студентів усвідомлення себе як суб'єктів творчості та значно активізувати їхню пізнавальну діяльність. Ключові слова: підприємницька культура; інформаційно-комунікаційні навички; інформаційні технології; форми і методи навчання; управління проєктами; створення сайту
23
ЛАДИНЯК, Наталія, та Тетяна СУКАЛЕНКО. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ І ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ МОВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 92–97. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено поняття «інформаційні технології» та «цифрові технології» в сучасній інформацій- ній науці. Доцільним автори водночас вважають уживання терміна «інформаційно-комунікаційні техноло- гії навчання», який з погляду дидактики тлумачать як поєднання інноваційних методів і прийомів навчання та програмних, цифрових, комунікаційних засобів, застосовуваних для оперативного отримання, швидкого та якісного засвоєння навчальної інформації, встановлення інтерактивної взаємодії між суб’єктами навчаль- ного процесу. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців з проблем застосування інформацій- но-комунікаційних технологій у навчанні, визначено актуальні аспекти досліджень. Встановлено особливості застосування інформаційних та цифрових технологій на заняттях із мовознавчих дисциплін. Увагу сфокусо- вано на скрайбпрезентаціях, додатку Google Classroom, наведено приклади їхнього використання в навчально- му середовищі закладів ЗСО та ЗВО. Розкрито можливості модульного об’єктно-орієнтованого динамічного навчального середовища MOODLE для викладання дисциплін мовознавчого спрямування майбутнім учителям- словесникам, а також здобувачам вищої освіти непедагогічних спеціальностей. Схарактеризовано віртуальне середовище AltspaceVR як ресурс для дослідницької та навчальної діяльності учнів і студентів. Визначено, що його перевагами над іншими технологіями є поєднання різноманітних способів аудіо-, відеовізуалізації, при- йомів гри, відкритість, а також інтерактивна взаємодія, безперервний зворотний зв’язок між учасниками – суб’єктами освітнього процесу.
24
Кречко, Наталія Михайлівна. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МУЗИЧНІЙ ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 100–106. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247374.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — проаналізувати можливості та перспективи дистанційних інформаційно-комунікаційних технологій та використання «хмарних» ресурсів в освітній практиці музикантів. Методи дослідження — вивчення літературних джерел з указаної тематики, узагальнення власного педагогічного досвіду в умовах дистанційної освіти, спостереження щодо результатів тих чи інших форм застосування інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) та хмарних технологій (Cloud Technology) в широкому спектрі освітянської сфери. Новизна статті — диференційований аналіз методів упровадження інформаційно-комунікативних технологій та Cloud Technology в навчальний процес музичної освітньої практики та висвітлення як проблемних, так і перспективних елементів цього процесу. Висновки. На основі аналізу методів застосування інформаційно-комунікативних онлайн-технологій робиться висновок, що вони не замінять безпосереднього контакту з викладачем, але можуть бути корисними як додаткові теоретично-практичні заняття, консультації, елементи контролю організації самосійної роботи студентів, засоби розширення комунікативних фахових можливостей, а також спонукати до пошуку нових креативних рішень на шляху реалізації художньої ідеї. Визначається роль нових форм презентації музичного продукту завдяки IКT технологіям, що підвищує інтерес до академічного хорового мистецтва.
25
Перетяга, Л. Є., та О. О. Наливайко. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КНР". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 138–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес закладів вищої освіти Китайської Народної Республіки. Визначено зв’язок використання інформаційно-комунікаційних технологій при отриманні компетенцій навчання упродовж всього життя: пошук інформації, її обробка та використання. Представлено основні етапи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання закладів освіти Китайської Народної Республіки, через прийняття нормативно-правових актів та планів розвитку цифрових технологій як запоруки зростання економіки та покращення ефективності роботи з інформаційно-цифровими ресурсами. Виділено чотири основних напрями розбудови процесу впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес закладів освіти: розробка загальної стратегії, розроблення основних завдань, створення та поширення якісних цифрових освітніх ресурсів, заходи з захисту інформації та громадян у цифровому просторі. Проаналізовано рівень підтримки центральними органами влади процесу цифровізації освітнього середовища закладів освіти Китайської Народної Респубілики. Констатовано збільшення підтримки держави в процесі подолання цифрової нерівності між великими містами та їх закладами освіти й регіональними закладами вищої освіти. Представлено різні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання на прикладі цифровізації процесів вивчення ієрогліфічної писемності, де інформаційно-комунікаційні технології виступають засобом підвищення наочності та динаміки навчання. Крім того, були підставлено дослідження провідних китайських учених щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у закладах вищої медичної освіти Китайської Народної Республіки та проаналізовано рекомендації викладання курсів інформаційно-комунікаційних технологій для НПП.
26
Коржик, Н. А. "Безпаперові інформаційно-комунікаційні технології в бібліотеках". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 39 (2013): 94–101.
Знайти повний текст джерела
27
Сапожник, Д. І., та Л. Б. Демидчук. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій під час організації навчання у закладах вищої професійної освіти з використанням сучасних електро- нних складових частин. Показано актуальність процесів використання технологій комп’ютерного навчання та відповідних інформаційних комунікаційних технологій, важливих обов’язків кожного члена суспільства, а саме вміння застосовувати наукові та інформаційні технології у вирішенні про- блем у своїй професійній діяльності, вимоги до професійної освіти стосовно розвитку в професійному аспекті в умовах інформатизації суспільства, забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців. Розглянуто переваги та недоліки однієї з платформ дистанційної (віддаленої) освіти, можливості застосування інформаційних комунікаційних технологій, електронних навчальних платформ, вибору засобів технічного обслуговування інформаційних комунікаційних технологій у навчальних закладах вищої професійної освіти, обґрунтованого вибору актуальних технологій інформаційного забезпечення та комунікації під час використання електронних форм навчання фахівців та вивчення стану запро- вадження інформаційних комунікаційних технологій у процес професійної підготовки у закладах вищої професійної освіти, з’ясування його сутності, зв’язки між окремими його проявами, змістовність сторони отримуваних формальних розв’язань, розвиток синтетичного, образного мислення поряд із логічним, аналітичним, абстрагування від технічних деталей аналізу моделей досліджуваного явища, постановку проблем, висування гіпотез, побудову інформаційних моделей досліджуваних процесів і явищ, матеріальну інтерпретацію отриманих за допомогою комп’ютера результатів. Показано, які технічні засоби інформаційних комунікаційних систем та технологій у процесі електронного навчання вважаються найбільш ефективними під час переходу на навчання з використанням комп’ютерно- орієнтованих технологій освіти з раціональним поєднанням новітніх засобів навчання й традиційно наявних, що є складним освітнім завданням, яке потребує вирішення цілого комплексу психолого-педа- гогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших питань. З’ясовано, яким платформам віддаленого навчання віддається перевага викладачами закладів вищої професійної освіти.
28
Ohnivchuk, Lesia М. "ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВНЗ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ Е-LEARNING". Information Technologies and Learning Tools 41, № 3 (13 травня 2014): 187–95. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1045.
Повний текст джерелаАнотація:
Організація самостійної роботи студентів ВНЗ в межах електронного інформаційно-навчального середовища є актуальним питанням педагогіки, психології і методики й потребує пошуку шляхів вдосконалення змісту, форм та методів самостійної роботи студентів із застосуванням технологій Е-learning. У статті розглянуто спосіб організації самостійної роботи студентів ВНЗ із використанням сучасних мережевих ресурсів на прикладі електронних навчальних курсів “Інформаційні технології навчання” і “Сучасні інформаційно-комунікаційні технології навчання” розроблених на платформі системи дистанційного навчання Moodle. Показано, що самостійна робота студентів із застосуванням технологій електронного навчання здатна покращити всі складові ефективної професійної підготовки майбутнього фахівця.
29
Шматковська Т. О. "СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливості економічного розвитку в умовах інтенсифікації технічних та технологічних змін передбачають необхідність врахування багатьох факторів для забезпечення ефективності професійної управлінської діяльності, чим ускладнюють існуючу систему формування менеджменту для багатьох суб’єктів господарювання. Уже зараз можна упевнено стверджувати, що без залучення інноваційних рішень, які базуються на компонентах новітніх інформаційних технологій, як то цифрові платформи, новітнє програмне забезпечення, когнітивні технології тощо, неможливе ефективне функціонування будь-якого підприємства. Більше того – без застосування даних інформаційних технологічних рішень наразі неможливою є ефективна реалізація таких процесів, як управління, контроль, збір та оперативна обробка економічної інформації, а загалом – якість використовуваних інформаційних технологій в сучасних умовах напряму впливає на фінансові результати та прибутковість діяльності підприємств. Також одним із ключових елементів забезпечення успішної реалізації сучасного управлінця є формування належного рівня та оперативності комунікації між різними ланками підприємства, включаючи вертикальні управлінські зв’язки та горизонтальне адміністрування на кожному із ієрархічних рівнів управління. Саме сучасні цифрові рішення у сфері комунікацій дозволяють із належною ефективністю розв’язати це питання і забезпечити оперативне реагування управлінського апарату на будь-які зміни у зовнішньому середовищі функціонування господарюючого суб’єкта.
В статті розглянуто особливості ефективного застосування інформаційних та комунікаційних технологій в процесі управлінської діяльності сучасних підприємств. При цьому визначено, що новітні технологічні рішення стосуються не лише підвищення результативності процесу виробництва, але й напряму впливають на професійну діяльність працівників підприємства у кожному його підрозділі. При цьому цифрові та інформаційні рішення з однаковою ефективністю можуть застосовуватися як для процесів підбору персоналу на підприємстві, так і з метою підвищення ефективності функціонування конкретної ділянки виробництва та результативності діяльності підприємства в цілому. Запропоновано комплекс рішень щодо впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які рекомендовано до впровадження господарюючими суб’єктами для формування засад щодо підвищення ефективності їх функціонування в умовах швидкого зростання темпів науково-технічного прогресу та розвитку цифрової економіки.
30
Гнатовська, А. І. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЯ В АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЯХ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ЗДІЙСНЕННЯ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 67–71. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.318.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто загальні засади інформатизації суспільства, визначені суттєві відмінності рівня здійснення діджиталізації на рівні держави та адміністративно-територіальних одиниць. Зроблено акцент на важливості фінансового забезпечення процесів діджиталізації та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на місцях. Акцентовано увагу на тому, що ефективне публічне адміністрування полягає у безперервному контролі громадянського суспільства, що підіймається на публічний рівень, використовуючи знання, досвід та інформацію, де зберігаються і через яку передається цей досвід як головний інструмент вирішення проблем суспільства в цілому. Процес впровадження інформаційно-комунікаційних технологій фактично сформував якісно нову, глобальну організаційну культуру, в якій індивід, що вільно управляє інформацією, здатний істотно впливати на соціально-організаційні правила гри, роблячи виклик самому інституту держави і права. Для сучасної системи державної влади не тільки необхідно, а й природно використовувати передові інформаційно-комунікаційні технології. Але ці процеси повинні одночасно реалізовуватися і в програмах на місцях, які повинні максимально наближувати людину до реального вирішення питань місцевого значення та негайного отримання інформації.
31
Kolgatin, Oleksandr H., та Larysa S. Kolgatina. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ЯК СКЛАДОВА ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ТЕОРІЇ ПЕДАГОГІКИ В 90-Х РОКАХ ХХ СТОРІЧЧЯ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 41–54. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2798.
Повний текст джерелаАнотація:
Удосконалення системи підготовки наукових кадрів з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті спирається на досвід розвитку досліджень у цій науковій галузі, що, своєю чергою, потребує уваги до історії. В історико-педагогічних працях ретельно проаналізовано розвиток наукових досліджень з теорії та методики інформатики (13.00.02) та сучасної спеціальності 13.00.10 – Інформаційно-комунікаційні технології в освіті. Дослідження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті кінця ХХ і початку ХХІ століть з точки зору теорії педагогіки, дидактики, теорії та методики професійної освіти висвітлені недостатньо. Метою даної роботи є аналіз підготовки кадрів вищої кваліфікації з інформаційно-комунікаційних технологій як складової наукових досліджень у 90-х роках ХХ сторіччя в межах наукової спеціальності 13.00.01 – Теорія і історія педагогіки. За результатом перегляду каталогів та електронних ресурсів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (nbuv.gov.ua) та фондів наукової бібліотеки ХНПУ імені Г. С. Сковороди виявлено 22 дисертації, які були захищені в 90-х роках ХХ сторіччя за спеціальністю 13.00.01 і за змістом пов’язані з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. У цих наукових працях здійснено науковий аналіз та презентовано практичні напрацювання в напрямах створення та використання комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, психолого-педагогічного аналізу методів навчання за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, розвитку змісту й розробки методичних систем навчання інформатичних дисциплін та інформаційно-комунікаційних технологій у різних галузях освіти, проблем застосування інформаційно-комунікаційних технологій для вимірювання рівня навчальних досягнень; поставлено питання стосовно розробки експертних систем для оптимізації педагогічного проєктування та запропоновано модель застосування інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні освітою на рівні району. Аналіз авторефератів дисертацій дав змогу визначити наукові центри в Україні, у яких були виконані відповідні дослідження, та установи,у яких відбулись захисти дисертацій, і визначити провідних фахівців, які виявились найбільш активними в підготовці кадрів вищої кваліфікації з теорії педагогіки (13.00.01) в напрямку застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті в 90-х роках ХХ сторіччя.
32
Spirin, Oleg M. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОНІТОРИНГУ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ". Information Technologies and Learning Tools 36, № 4 (30 вересня 2013): 132–52. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v36i4.890.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто поняття моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт; для галузі психолого-педагогічних досліджень наведено показники цього моніторингу за умови використання веб-орієнтованих засобів ІКТ. Проаналізовано основні підходи щодо оцінювання впливовості публікацій дослідників, наукових колективів і видань, зокрема особливості застосування таких наукометричних показників, як індекс цитування та імпакт-фактор. Обґрунтовано класифікацію інформаційно-комунікаційних технологій моніторингу впровадження результатів досліджень з поділом їх на технології і засоби моніторингу оприлюднення, розповсюдження та використання результатів робіт. Описано особливості використання окремих веб-орієнтованих засобів ІКТ моніторингу впровадження результатів психолого-педагогічних досліджень.
33
Туманова, Юлія. "ІННОВАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ ГАЛУЗІ ТЕХНІЧНИХ НАУК (НА ПРИКЛАДІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ)". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 153–59. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.153-159.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором оглядової статті зазначено, що провідними тенденціями розвитку в сучасному світі стали інформатизація суспільства та комп’ютеризація всіх галузей людської діяльності. Доведено, що найважливіша роль у соціальному розвитку сучасного суспільства належить інформації. Технологічний прогрес передбачає використання електронної інформації на всіх етапах підготовки фахівців різного рівня, зокрема і майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук.Обґрунтовано доцільність підготовки висококваліфікованих фахівців, які володіють інформаційною культурою. Підкреслено, що оволодіння знаннями та вміннями використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання стало важливим чинником професійної підготовки майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук. Зазначено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій уможливлює формування таких якостей, як: культура пошуку нової інформації й обмін нею, уміння опрацьовувати великі масиви інформації з використанням інформаційних технологій, вести пошук в мережі Інтернет, здатність розуміти важливість толерантності професійного спілкування, вміння обмінюватись досвідом у сучасних інформаційних системах. Актуальність набуття цих якостей зумовлює необхідність формування інформаційної культури майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук засобами інформаційно-комунікаційних технологій.Наголошено, що у сучасному світі інформаційні технології стали невід’ємною частиною світового економічного та суспільного розвитку людства. У цих реаліях революційних змін вимагає й система навчання. Використання ІКТ у сучасному освітньому середовищі набуло особливої актуальності, адже нині якісне викладання дисциплін не може відбуватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вони дають змогу викладачеві набагато краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання здобувачів вищої освіти та підвищити їхній інтерес до навчання. Зазначено, що викладач має змогу отримувати найновішу інформацію, активно спілкуватися зі здобувачами вищої освіти та їхніми батьками, колегам та ін. Завдяки цьому підвищується авторитет викладача як носія культури, знань тощо.Ключові слова: інформація; інформаційна культура; інформатизація суспільства; інформаційно-комунікаційні технології; Інтернет; молодший бакалавр.
34
Потапюк, Лілія, та Владислав Лінник. "ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ООП". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 15 (21 жовтня 2021): 194–202. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.243005.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено проблеми використання цифрових технологій в методиці морального виховання дітей з ООП. Визначено шляхи розвитку активного залучення педагогів та батьків до ІК-технологій. Охарактеризовано позитивні моменти та недоліки їх впливу на формування особистості дітей.
Подано характеристику інклюзивного освітнього середовища як системи ціннісного ставлення до особистісного розвитку людей з особливими освітніми потребами, сукупності ресурсів (засобів, внутрішніх і зовнішніх умов) їх життєдіяльності в закладах освіти та спрямованість на реалізацію індивідуальних освітніх стратегій. Описано технології, які все ще знаходяться на стадії дослідження, але, ймовірно, будуть реалізовані протягом декількох років – технології управління комп’ютером подумки.
Проаналізовано нові інформаційні технології для осіб з обмеженими можливостями. Основну увагу звернено на можливості полегшеного управління комп’ютером з використання нових інформаційних технологій, а також комунікаційні можливості людей з обмеженими можливостями з усього світу за допомогою комп’ютерів. Класифіковано нові технології для людей з обмеженими можливостями, описано та вибрано програмні засоби та пристрої для полегшення використання комп’ютера. Охарактеризовано багатовимірність визначень та дефініцій у процесі характеристики базових складових освітнього середовища.
35
Сафонова, Т. "Соціально-комунікаційні технології: диверсифікація в інформаційному суспільстві". Вісник Книжкової палати, № 10 (243) (2016): 40–44.
Знайти повний текст джерела
36
Пяткова, І. "Електронні інформаційно-комунікаційні технології в роботі бібліотеки". Бібліотечний форум України, № 2 (40) (2013): 35–38.
Знайти повний текст джерела
37
Пяткова, І. "Електронні інформаційно-комунікаційні технології в роботі бібліотеки". Бібліотечний форум України, № 2 (40) (2013): 35–38.
Знайти повний текст джерела
38
Пяткова, І. "Електронні інформаційно-комунікаційні технології в роботі бібліотеки". Бібліотечний форум України, № 2 (40) (2013): 35–38.
Знайти повний текст джерела
39
Пяткова, І. "Електронні інформаційно-комунікаційні технології в роботі бібліотеки". Бібліотечний форум України, № 2 (40) (2013): 35–38.
Знайти повний текст джерела
40
Корнєєв, В. М. "Комунікаційні технології як засоби проектування соціальної дійсності". Наукові записки Інституту журналістики 56, липень - вересень (2014): 176–81.
Знайти повний текст джерела
41
Сищук, О. А. "Комунікаційні технології в діяльності виконавчої влади України". Наукові записки Інституту журналістики 51, квітень - червень (2013): 46–51.
Знайти повний текст джерела
42
Рашевська, Наталя Василівна, та Анастасія Миколаївна Рашевська. "Інформаційно-комунікаційні технології підтримки процесу навчання математики". Theory and methods of e-learning 4 (28 березня 2014): 248–53. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.397.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено тлумачення поняття «змішане навчання», виокремлено вимоги до ВНЗ, викладача та студента, процес навчання у яких організовано за допомогою підтримки засобами ІКТ. Показано необхідність використання у процесі навчання математики систем комп’ютерної математики, визначено критерії відбору таких систем. Розглянуто особливості таких систем як GeoGebra та MathPiper та визначено необхідність використання їх у процесі навчання математики з метою організації процесу навчання на основі дослідницького підходу.
43
Майстренко, Олександр Васильович. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМНОГО СЕРЕДОВИЩА MILCHAT У ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТІ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 80–103. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4198.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене визначенню особливостей військової служби та особливостей організації освітнього процесу в умовах пандемії; визначенню вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій та критеріїв відбору обумовлених специфікою військової служби та особливостями організації освітнього процесу в умовах пандемії; аналізу та класифікації існуючих засобів інформаційно-комунікаційні технології; аналізу програмного середовища МіlChat та висвітленню елементів методики проведення заняття з його використанням; розробленню методики вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінюванню ефективності їх застосування у відповідних умовах (пандемія, військова освіта). У статті обґрунтовано сукупність критеріїв відбору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підставі визначених вимог до них, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Також у цьому дослідженні проведено класифікацію існуючих засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Означена класифікація ґрунтується на кластерному аналізі експертних висновків та враховує вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Основними класами існуючих інформаційно-комунікаційних технологій визначено такі: ті, які застосовуються безпосередньо в освітньому процесі; ті, які застосовуються для організації освітнього процесу. До того ж розроблена методика вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінювання ефективності їх застосування у відповідних умовах базується на методові аналізу ієрархій. Також проведено оцінювання ефективності застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій в умовах військової освіти та організації освітнього процесу в умовах пандемії та виявлено перевагу середовища МіlChat порівняно з аналогами на 13…19%. Новизна цього дослідження полягає у тому, що вперше проведено оцінювання засобів інформаційно-комунікаційних технологій для застосування в системі військової освіти, яке базується на критеріях, обґрунтованих з урахуванням особливостей військової освіти та обмежень, накладених пандемією.
44
Hnatushenko, Viktoriia, Oleg Pevzner та Olga Blat. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ КІБЕРБЕЗПЕКИ ПОШТОВИХ СИСТЕМ, ЯКІ ФУНКЦІОНУЮТЬ В УМОВАХ НАЯВНОСТІ СУЧАСНОГО СПАМ-ТРАФІКА". System technologies 4, № 129 (6 квітня 2020): 100–114. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-4-129-2020-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Світова глобалізація та всебічна діджиталізація суспільства створюють умови для поглиблення електронних комунікацій. У той самий час існуючі комунікаційні технології уразливі до мережних загроз, однією з яких є поштовий спам. Системне дослідження небезпек, що може приносити спам-трафік, являє собою дуже актуальну та важливу проблему, якій присвячена робота авторів. Метою їх дослідження став системний аналіз кібербезпеки вузлу електронної пошти, який функціонує в умовах наявності активного спам-трафіка. Спираючись на дані авторитетних міжнародних джерел та результати власних спостережень, автори роблять висновок про необхідність фільтрації спама, але через певну невизначеність самого поняття «спам-трафік» та, враховуючи швидкість еволюції спама та технологій його розповсюдження, проблема точного розпізнавання спама та його блокування виявляється досить нетривіальною і потребує розробки спеціальних математичних алгоритмів. Ці питання передбачається розглянути в наступних роботах авторів.
45
Дмітрієва, Оксана Іванівна, та Олена Василівна Чопік. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ СТАРШОКЛАСНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 30–51. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4119.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження особливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній діяльності сучасних закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням та спеціальних шкіл для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Висвітлено основні напрямки сучасних наукових досліджень у загальній та спеціальній педагогіці з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому просторі. З’ясовано ставлення старшокласників з типовим розвитком та їхніх однолітків з порушеннями інтелектуального розвитку до навчання в закладі загальної середньої освіти, зокрема до уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а також мотивацію школярів щодо використання цифрових засобів. Визначено, що переважна більшість школярів зацікавлена в навчанні з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, разом з тим, лише окремі учні використовують цифрові засоби з навчальною метою. На відміну від учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, у яких бракує знань, практичних навичок та немає можливості використовувати цифрові засоби під час навчання, школярі з типовим розвитком використовують їх досить часто. Проаналізовано ставлення педагогів, що працюють з учнями з типовим розвитком та школярами з порушеннями інтелектуального розвитку, до використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної діяльності, визначено пов’язані з цим труднощі. З’ясовано, що значна частина педагогів використовують у роботі інформаційно-комунікаційні технології, здебільшого готові матеріали, які потребують адаптації стосовно конкретних тем, занять, рівня розвитку та можливостей учнів. Водночас педагоги відчувають певні труднощі, пов’язані з недостатнім рівнем власних знань та вмінь, відсутністю необхідного технічного та програмного забезпечення закладів освіти, недостатнім рівнем забезпечення особистим сучасним технічним обладнанням. Частина педагогів віддає перевагу традиційним методам навчання, мотивуючи це шкідливістю впливу використання інформаційно-комунікаційних технологій на розумовий та фізичний стан школярів.
46
Зубко, Анатолій Миколайович, Ірина Ярославівна Жорова, Василь Васильович Кузьменко, Ніна Віталіївна Слюсаренко та Олена Вікторівна Кохановська. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (19 червня 2020): 262–81. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3562.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено актуальну проблему використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з метою розвитку професіоналізму педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти.
Наголошено, що сьогодні в умовах швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх проникнення в усі сфери життєдіяльності людини особливо актуальним питанням стає їх використання в системі післядипломної освіти.
Схарактеризовано найбільш сучасні та актуальні види інформаційно-комунікаційних технологій, які в комплексі створюють сприятливе ефективне середовище розвитку професіоналізму працівників освітньої галузі. Серед них: мобільні, хмарні, дистанційні технології, засоби візуалізації змісту, якісні цифрові ресурси та ін.
Описано досвід організації освітнього середовища із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних інструментів на базі Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Актуальність теми підтверджено наведеними даними опитування вчителів, які проходили підвищення кваліфікації на базі вищезазначеного закладу. Описано конкретні приклади ресурсів, які використовуються в освітньому процесі з метою формування професіоналізму вчителів. Шляхом експериментальної діяльності було виокремлено організаційно-педагогічні умови розвитку професіоналізму вчителів Нової української школи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, серед яких створення інформаційно-освітнього середовища професійного розвитку педагогів в умовах закладу післядипломної освіти; організація взаємодії між учасниками педагогічного процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій; реалізація онлайн підтримки вчителів та їх фахове консультування в міжатестаційний період. Достовірність отриманих результатів підтверджено результатами педагогічного експерименту, проведеного в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», результати якого частково відображено в тексті статті.
47
Башманівська, Любов Андріївна, Валерій Іванович Башманівський та Лариса Станіславівна Шевцова. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК КОМПОНЕНТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЖУРНАЛІСТІВ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (22 квітня 2020): 30–42. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2539.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зроблено спробу дослідити проблему формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх журналістів як важливого показника професійної підготовки висококваліфікованих фахівців. Розкрито сутність поняття «інформаційно-комунікаційна компетентність журналіста», його актуальність у сучасному інформаційному суспільстві; висвітлено наукові погляди на означену проблему; доведено важливість і необхідність формування інформаційно-комунікаційної компетентності в процесі професійної освіти майбутніх працівників мас-медіа. Визначено ІК-компетентність журналіста як здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології в професійній діяльності; уміння з різних джерел здобувати інформацію, критично її оцінювати, аналізувати, відтворювати й передавати іншим; здатність на основі здобутих знань вирішувати будь-яку інформаційну проблему, що стосується професійної діяльності; уміння успішно працювати в інформаційному середовищі й брати активну участь у житті суспільства. Розроблено на основі аналізу науково-методичних праць і власного досвіду педагогічної роботи модель формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів-журналістів, де виокремлено мету, основні цільові напрями, засоби та способи навчання, результат, а також виділено структурні компоненти ІК-компетентності, а саме: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний, функціонально-цільовий, поведінковий, рефлексивно-проєктувальний та оцінний компоненти. Наголошено, що основним завданням у процесі формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх медійників є підготовка до професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства, до активної участі в суспільному житті, що передбачає розвиток їхніх креативних здібностей, здатність до самореалізації та творчого самовираження.
48
KonstantinIvskа, AnastasIya KostyantinIvna. "РОЛЬ ЕЛЕКТРОННОЇ УЧАСТІ У ФОРМУВАННІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences 2, № 1 (12 липня 2019): 79–85. http://dx.doi.org/10.15421/341908.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрімкий інформаційно-технічний розвиток суспільства значно змінив та удосконалив форми участі громадян: до звичних мітингів, демонстрацій, громадських зборів додалися інструмент електронних петицій, участь в електронних консультаціях та форумах. Інтернет розширив можливості політичної участі, нові комунікаційні технології дали змогу громадянам (громадським організаціям, ЗМІ, експертним групам) бути активними учасниками політичного життя, поглибити діалог між державною владою та суспільством. Електронна участь дозволяє досягти ширшої аудиторії за короткі проміжки часу; за допомогою нових технологій можна підтримувати та розвивати політичні комунікаційні канали; оперативно забезпечувати громадян надійною інформацією щодо політичних подій в державі, при цьому форма оприлюднення інформації є більш доступною та зрозумілою для пересічного громадянина. У статті розглянуто нові інструменти політичного залучення громадян до формування державної політики, канали електронної участі та їх мобілізаційний ефект.
49
Гаврилова, О. В., та Ю. С. Максименко. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМПʼЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДИСТАНЦІЙНІЙ ОСВІТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 270–75. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена характеристикам та можливостям використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі дистанційного навчання. У статті розглядаються дистанційні технології навчання, що використовують аудіо-, відео- і комп’ютерні системи, пов’язані через канали зв’язку, які все частіше замінюють звичне нам навчання. Розглянуто використання нових технологій передачі інформації, що істотно впливають на весь процес навчання, заснований на цих технологіях. Проникнення комп’ютерних телекомунікацій у сферу освіти ініціювало розвиток нових освітніх технологій, коли технічний складник освітнього процесу приводить до зміни самої суті освіти. Зазначено, що у віртуальному освітньому середовищі навчальних закладів повністю реалізуються потенційні можливості перебудови системи освіти, які мають у тому числі і традиційні технології. У статті запропоновані шляхи розширення можливостей освітнього середовища за допомогою ІКТ як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку креативності учнів. До числа таких програмних засобів відносяться моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні навчальні, експертні системи, програми для проведення ділових ігор. Комунікаційні технології дають змогу по-новому реалізовувати методи, що активізують творчу активність. У статті проаналізовано програмне забезпечення для дистанційного навчання та різноманітні дистанційні курси, які повинні відповідати основним завданням та цілям навчання. Дистанційні курси повинні забезпечувати максимально можливу інтерактивність між учнем і викладачем, між учнем і навчальним матеріалом, що важливо для ефективного контролю правильного засвоєння матеріалу. Тому програмне забезпечення дистанційного навчання є важливим чинником ефективності такого навчання. Доведено, що дистанційна форма освіти − це створення єдиного інформаційно-освітнього простору навчального закладу, куди слід включати різноманітні електронні джерела інформації (включаючи мережеві): віртуальні бібліотеки, бази даних, консультаційні служби, електронні навчальні посібники тощо.
50
Usata, Olena Yu. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ШЛЯХУ СТАНОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ-АКМЕОЛОГА". Information Technologies and Learning Tools 54, № 4 (30 вересня 2016): 206. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v54i4.1421.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the main aspects of acmeological approach implementation in the school educational activities; it analyzes scientific research of modern scholars on this topic; it gives peculiarities of development and self-fulfillment of own innovative creativity, self-education; it considers the peculiarities of self-improvement planning and outline of self-education and formulation of acmeology teacher self-presentation. According to the above-mentioned features there were analyzed, summarized and systematized the ICT which will promote professional and personal growth of a teacher.