Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Технології когнітивні.
Статті в журналах з теми "Технології когнітивні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Технології когнітивні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Чувасов М. О. "ГОТОВНІСТЬ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОГНІТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 195–202. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.275.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу педагогічної теорії і практики розкрито можливості та тенденції формування готовності до використання інформаційно-когнітивних технологій. Наголошено, що все життя в сучасному світі будується на отриманні інформації. Той хто навчається швидше, може збирати й аналізувати великий об’єм даних, отримує значну перевагу перед іншими людьми. Процес навчання також повинен підлаштовуватися під сучасні реалії, тому з’являються нові методи і технології навчання. Акцентовано, що найбільш ефективні способи отримання знань побудовані на застосуванні інформаційно-когнітивних освітніх технологій.Звернуто увагу, що готовність до використання інформаційно-когнітивних технологій ми визначаємо, виходячи із урахування особливостей інформаційно-когнітивної діяльності, специфіки інформаційно-когнітивного навчання та якостей особистості, які обумовлюють результативність і продуктивність майбутньої професійної діяльності.Формування готовності студентів до використання інформаційно-когнітивних технологій неможливе, якщо у них низький рівень інтелекту, не сформовані когнітивні уміння та навички, властивості мислення. Наведено результати виявлення рівня розвитку інтелекту, когнітивних умінь та навичок, властивостей мислення за допомогою методики вивчення особистості, тесту Р. Амтхауера, методики «Інтелектуальна лабільність» на констатувальному та формувальному етапах педагогічного експерименту.Позитивна динаміка рівнів готовності до використання інформаційно-когнітивних технологій у процесі організації та здійснення фахової підготовки майбутніх учителів довела ефективність експериментальної методики щодо формування досліджуваного утворення.Зроблено висновки, що розвиток компонентів готовності майбутніх учителів до використання інформаційно-когнітивних технологій у ході вивчення спеціальних дисциплін позитивно впливає на характер їхнього ставлення до професійної діяльності.
2
Мамай, Ю. Ю. "КОГНІТИВНІ ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ ЯДЕРНИХ ВЕРБАЛІЗАТОРІВ КОНЦЕПТУ TRAUMA". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Взаємовідносини мислення і мови протягом тривалого часу досліджуються різними науковими напрямами. Когнітивна лінгвістика, яка розглядає мову як засіб вербалізації думок, передачі інформації, інструмент за призначенням якого можна краще зрозуміти природу когнітивних процесів у мисленні людини, займає окреме місце поряд із психологією, психіатрією, медициною, соціологією. Лінгвістичний аналіз допомагає краще зрозуміти, які саме асоціації викликають певні слова, вирази або явища у свідомості носіїв, які проживають у спільноті, мають схожу історію, культурний розвиток, спілкуються однією мовою. Концепт TRAUMA, який знаходиться нині в полі інтересу медичного, публіцистичного, психологічного дискурсів, потребує ретельного вивчення когнітивною лінгвістикою для того, щоб зрозуміти причину зростаючої популярності. Статтю присвячено аналізу визначень «категорія», «класифікатор», «когнітивні ознаки» в рамках лінгвокультурного і лінгвокогнітивного підходів. На основі теоретичних знань виокремлено когнітивні диференційні ознаки ядерних вербалізаторів концепту TRAUMA для розуміння того, як людина розрізняє цей концепт, коли декодує слово trauma в англійській мові. Теорія номінації О.С. Кубрякової, лінгвокультурний підхід З.Д. Попової і Й.А. Стерніна та Дж. Лакоффа вказують на технології досліджень концептів, виділяючи універсальні когнітивні категорії, які притаманні усім концептам, класифікаційні, шляхом аналізу яких можна виокремити диференційні ознаки ядра і периферії концепту. На основі цих теоретичних засад у статті застосовано методологію когнітивного диференційного аналізу ознак ядерних вербалізаторів концепту TRAUMA взятих із 6 сучасних лексико-графічних джерел для встановлення образів, які закріплені в людській свідомості стосовно травмувальних подій, умов скоєння травми, діючих осіб, наслідків і характеристики досвіду, який формується через інтерпретацію навколишнього середовища, коли людина перебуває у стані крайнього шоку, несподівано неприємних почуттів і переживань. Отриманий матеріал буде доданим до аналізу контекстуальної актуалізації концепту TRAUMA у творах «Олівія Кіттерідж», «І знов Олівія» для визначення індивідуально-авторського концепту TRAUMA письменницею Є. Страут.
3
Дольська, О. О. "Інтелектуально-когнітивні технології (технології мислення) як нова опція наукового аналізу". Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Філософія, вип. 50 (2018): 3–16.
Знайти повний текст джерела
4
Dіachenko, Y. Y. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ІНСТИТУЦІЙ В ЕКОНОМІЦІ ЗНАНЬ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 59. http://dx.doi.org/10.31713/ve220207.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямоване на виявлення передумов забезпечення якісної освіти та заохочення можливостей навчання протягом усього життя, необхідних в умовах економіки знань. У статті розглянуті можливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій для навчання студентів та розвитку людських ресурсів. Розглянуто використання інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційного навчання в освіті. Зазначено, що інформаційно-комунікаційні технології надають можливість врахувати когнітивні характеристики кожного студента з метою запровадження індивідуального підходу до навчання.
5
Нестерова, М. "Інформаційно-когнітивні технології в системі вищої освіти суспільства". Вища освіта України, № 1 (56) (2015): 40–45.
Знайти повний текст джерела
6
Шматковська Т. О. "СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливості економічного розвитку в умовах інтенсифікації технічних та технологічних змін передбачають необхідність врахування багатьох факторів для забезпечення ефективності професійної управлінської діяльності, чим ускладнюють існуючу систему формування менеджменту для багатьох суб’єктів господарювання. Уже зараз можна упевнено стверджувати, що без залучення інноваційних рішень, які базуються на компонентах новітніх інформаційних технологій, як то цифрові платформи, новітнє програмне забезпечення, когнітивні технології тощо, неможливе ефективне функціонування будь-якого підприємства. Більше того – без застосування даних інформаційних технологічних рішень наразі неможливою є ефективна реалізація таких процесів, як управління, контроль, збір та оперативна обробка економічної інформації, а загалом – якість використовуваних інформаційних технологій в сучасних умовах напряму впливає на фінансові результати та прибутковість діяльності підприємств. Також одним із ключових елементів забезпечення успішної реалізації сучасного управлінця є формування належного рівня та оперативності комунікації між різними ланками підприємства, включаючи вертикальні управлінські зв’язки та горизонтальне адміністрування на кожному із ієрархічних рівнів управління. Саме сучасні цифрові рішення у сфері комунікацій дозволяють із належною ефективністю розв’язати це питання і забезпечити оперативне реагування управлінського апарату на будь-які зміни у зовнішньому середовищі функціонування господарюючого суб’єкта.
В статті розглянуто особливості ефективного застосування інформаційних та комунікаційних технологій в процесі управлінської діяльності сучасних підприємств. При цьому визначено, що новітні технологічні рішення стосуються не лише підвищення результативності процесу виробництва, але й напряму впливають на професійну діяльність працівників підприємства у кожному його підрозділі. При цьому цифрові та інформаційні рішення з однаковою ефективністю можуть застосовуватися як для процесів підбору персоналу на підприємстві, так і з метою підвищення ефективності функціонування конкретної ділянки виробництва та результативності діяльності підприємства в цілому. Запропоновано комплекс рішень щодо впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які рекомендовано до впровадження господарюючими суб’єктами для формування засад щодо підвищення ефективності їх функціонування в умовах швидкого зростання темпів науково-технічного прогресу та розвитку цифрової економіки.
7
Корсак, Костянтин, та Юрій Корсак. "Семантичні і когнітивні перешкоди на шляху до ноосимбіозу людства і біосфери". Idei, № 1(17)-2(18 (30 листопада 2021): 65–77. http://dx.doi.org/10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-65-77.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що модель еволюції у вигляді "трьох хвиль" (Е. Тоффлер, США) необхідно доповнити 4-ю ноохвилею. Її основа – помічені авторами екологічно ідеальні технології (ноотехнології), здатні усунути загрози пандемій та екологічного колапсу. У 2000 р їх було дві, у 2010 – 4, у 2019 – 8. За два роки їхня кількість зросла майже до 30, що й доводить прихід 4-ї ноохвилі. Науковий світ не вірить в реальність екологічно ідеальних виробництв і відкидає авторські пропозиції. Західні видання відхилили усі наші статті, в РФ та Україні вони були надруковані, але не отримали повного визнання. Це можна пояснити тим, що на Заході після дискусій 1955-1970 років домінує визначення ноосфери як нематеріальної (духовної) оболонки Землі (Т. де Шарден, Франція). Це виключає сприйняття ноотехнологій як матеріальних сутностей, що блокує прогрес і усунення глобальних загроз. Автори створили словник (Нооглосарій-2), що містить термін "ноосфера" і ноопоняття "з майбутнього" (це ноотехнології, ноопроцеси і ноонауки). Настав час прискорити побудову ноосфери в її матеріальному втіленні, як пропонував В. І. Вернадський.
8
Заячківська, Надія. "Формування готовності викладачів закладів вищої освіти до використання сучасних освітніх технологій у професійній діяльності". New pedagogical thought 103, № 3 (15 грудня 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-36-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему оперативної та якісної підготовки педагогів в умовах застосування сучасних освітніх технологій завдяки активізації процесу інформатизації системи освіти. Охарактеризованокомпоненти традиційного й новітнього підходів до підготовки педагога у підвищенні фахового рівня, описано класифікації технологій навчання, виокремлено моделі розгортання хмарних технологій. Проаналізо-вано сучасні освітні технології, в основу яких покладено інформатизацію освітнього процесу. Обґрунтовано поняття «готовність» як цілісний прояв рис індивіда у контексті традиційних трьох складових: пізнавальної,емоційної, мотиваційної. Визначено сутність окреслених складових готовності педагогів (мотиваційна, когнітивна, діяльнісна). Наведено приклади використання сучасних освітніх технологій з авторськогокурсу (освітні технології в їх історичному розвитку, проєктна технологія, ігрові технології навчання, інформаційно-комунікаційні технології навчання). Зроблено висновок, що, крім знань про освітні технології,педагоги мають по-новому підійти до викладання програмового матеріалу, органічно включаючи ці знання у свою практичну та наукову діяльність, що призводить до покращення системи викладання загалом.
9
Бондаренко, Тетяна Вікторівна, та Іван Іванович Дмитренко. "Інформаційні технології на уроці математики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 1, № 1 (16 листопада 2013): 29–30. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v1i1.154.
Повний текст джерелаАнотація:
“Інформаційне суспільство – це не вигадка вчених, це об’єктивна реальність. Це та даність, та необхідність, яка рано чи пізно, буде в будь-якій з країн…… Питання стоїть так – або ми сьогодні сто процентів молодого, підростаючого покоління залучаємо до світу інформаційних технологій, або ні про яке інформаційне співтовариство в Україні говорити не доведеться…… Воно повинно навчатися всім шкільним предметам, усім спеціальностям з використанням мультимедійних технологій. Його повинні вчити вчителі, які не з-під палиці будуть це робити, а серцем і душею проникнуться необхідністю використання сучасних комп’ютерних мультимедійних технологій у процесі викладання всіх дисциплін.” [1]“Стрижнем учбового процесу стає комп’ютерний експеримент, який проводиться у спеціальних навчальних пакетах – діяльнісних середовищах (ДС) або мікросвітах (англ. “microworld”). Значна частина вчителів прихильників такого навчання, як підтверджує міжнародна практика, бачить в мікросвітах можливість концентрувати увагу учнів на основній лінії (стратегії) розв’язання задач. Конструктивізм у навчанні, зокрема проведення комп’ютерних експериментів, не принижує ролі вчителя, а навпаки підіймає її на більш високий рівень – вчитель повинен так змоделювати пізнавальні процеси учнів, так організувати комп’ютерні експерименти і навчальний процес, щоб учні самостійно робили “відкриття” і будували свої власні когнітивні моделі.ДС – це інтерактивні програми, які дозволяють учням виконувати комп’ютерні експерименти у предметній області, причому від учня вимагається тільки обізнаність у самій предметній області, а не в програмуванні. Методологічний зміст такої роботи з ДС полягає у тому, що вона, по-суті, перетворює навчальний процес у самоспрямоване навчання, при якому учень має найбільшу свободу у виборі самої стратегії навчання. З існуючих педагогічних програмних засобів до ДС можна віднести, наприклад, пакет GRAN, розроблений під керівництвом академіка М.І. Жалдака (Київський ДПУ), який набув широкого розповсюдження у навчальних закладах України.” [2]“Важко переоцінити ефективність використання програм зазначеного типу і в разі поглибленого вивчення математики. Можливість провести необхідний чисельний експеримент, швидко виконати потрібні обчислення чи графічні побудови, перевірити ту чи іншу гіпотезу, випробувати той чи інший методи розв’язування задачі, вміти проаналізувати та пояснити результати, отримані за допомогою комп’ютера, з’ясувати межі можливостей застосування комп’ютера чи обраного методу розв’язання задачі має надзвичайне значення у вивченні математики.” [3]У посібнику для вчителів “Комп’ютер на уроках математики” Жалдак М.І. показав можливість використання засобів сучасних інформаційних технологій під час вивчення алгебри і початків аналізу та геометрії в середніх навчальних закладах із різними ухилами.Наш досвід використання пакету GRAN при вивченні математики в школі та на курсах підвищення кваліфікації вчителів засвідчує про підвищення зацікавленості до проведення досліджень та результатів навчання математиці.
10
Мороз-Рекотова, Леся Вікторівна. "СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 318–28. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.159.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано етапність процесу формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний), розкрито спрямованість кожного етапу, взаємообумовленість змістово-перетворювального та діяльнісного етапів на засадах вітагенного навчання. Спецкурс «Професійно-комунікативна культура вихователя закладу дошкільної освіти» визначено опосередкованим компонентом, що визначає зміст освіти та постає інтегрованим доповненням до обовʼязкових дисциплін загальної, професійної та практичної підготовки, вибіркових навчальних дисциплін.
Схарактеризовано можливості застосування сучасних педагогічних технологій навчання у процесі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель «Критеріально-орієнтоване навчання», технологія командного навчання), технології ігрової взаємодії в освітньому процесі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів та формування інноваційного мислення, ділові та рольові навчальні ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг), особистісно-орієнтовані технології («соціодрама», тьюторинг). Визначено особливість мікротренінгу, яка полягає в розкладанні складної бажаної поведінки – прояву професійно-комунікативної культури – на послідовність простих умінь, розкрито структуру, яку складають три фази (навчання, тренування та зворотного зв’язку). Обґрунтовано доцільність та ефективність тьюторингу й коуч-сесій у цьому процесі. Окреслено головне завдання тьютора, що полягає у формуванні професійної суб’єктності, здатної до власного майбутнього професійного саморуху, специфіку проведення коуч-сесій із обговорення результатів самоактуалізації професійно-комунікативної культури кожним здобувачем вищої освіти. Розкрито особливості та можливості застосування голографічного методу проєкції.
11
Bukanov, G. N. "Соціальні стереотипи в структурі управлінської діяльності соціальних служб: регіональний аспект". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 4 (2 травня 2018): 56–64. http://dx.doi.org/10.15421/171857.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості соціальних стереотипів в структурі управлінської діяльності соціальних служб. В структурі управлінської діяльності соціальних служб виокремлено соціальні стереотипи, які можуть бути пов’язані з: 1) особливостями соціального сприйняття (перцептивні стереотипи); 2) раціональною інтерпретацією управлінських фактів (когнітивні стереотипи); 3) соціальними установками стосовно значимих об’єктів управління (диспозиційні стереотипи); 4) ціннісним ставленням до значимих об’єктів управлінського контексту (аксіологічні стереотипи); 5) особливостями соціального оцінювання (оцінні стереотипи); 6) особливостями інформаційної взаємодії (інформаційні стереотипи); 7) особливостями організаційної діяльності (організаційні стереотипи); 8) особливостями технології здійснення управлінських функцій (технологічні стереотипи). Визначено, що особливе значення в управлінській діяльності мають соціальні стереотипи, що пов’язані зі службово-статусними відносинами, мотивацією якісної та ефективної роботи, ставленням до конфліктів в організації і способів їх розв’язання. Представлено результати емпіричного дослідження серед керівників та співробітників соціальних служб на регіональному рівні, на основі яких визначено такі управлінські стереотипи: сприйняття керівника соціальної служби («технократ» чи «гуманітарій»), мотиваційні стереотипи уникнення і досягнення, позиційні стереотипи активно-конструктивного ставлення до конфліктів і їх врегулювання.
12
Pavlov, D. M. "Особливості технологій політичної пропаганди". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 2 (9 квітня 2018): 141–49. http://dx.doi.org/10.15421/171828.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття ставить проблему технологій політичної пропаганди як ефективних інструментів її здійснення. Завдяки застосуванню технологічного підходу автору вдалося виокремити та проаналізувати основні технології політичної пропаганди. Автор доводить, що технології пропаганди виконують важливу роль у здобутті, утриманні та реалізації політичної влади. Він обґрунтовує думку, що технології пропаганди бувають універсальними, які можуть бути ефективними в будь-якій ситуації, і специфічними, що застосовуються в строго особливих ситуаціях, зокрема, в умовах війни, виборів або підйому народного невдоволення. На основі характеру впливу технології пропаганди автор поділяє на жорсткі та м’які, за орієнтацією впливу (на мислення чи поведінку людини) – когнітивно-структуруючі і поведінково-конституюючі. До когнітивно-структуруючих технологій пропаганди він зараховує фреймінг, праймінг, символізацію, ритуалізацію, міфологізацію, політичний моккінг, віртуалізацію. До поведінково-конституюючих належать такі технології пропаганди, як іміджмейкінг, паблік рілейшнз, ціннісно-мобілізуючі, нормоутворюючі та маніпулятивні технології.
13
Zhelanova, Viktoriіa. "Сутність та структура готовності майбутніх техніків-технологів до професійної самореалізації у контексті технологій харчування". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 79–84. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.79-84.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз понять “готовність”, “професійна готовність”, “самореалізація”, “професійна самореалізація”, як семантичних складників базового поняття дослідження. Розкрито сутність феномену готовність майбутніх техніків-технологів з технології харчування до професійної самореалізації як складного інтегрованого особистісного утворення. що містить систему професійних знань, умінь та навичок, а також якостей та станів, зорієнтованих на професійну самореалізацію особистості в професії як сукупності процесів самопізнання, самоусвідомлення, саморе-гуляції, самотворення й самоконтролю. Представлено структуру готовності майбутніх техніків-технологів з технології харчування до професійної самореалізації, що містить мотиваційно-ціннісний компонент (сукупність ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності техніків-технологів з технології харчування; бажання працювати техніком-технологом з технології харчування; мотиви, потреби, установки до самореа-лізації у майбутній професії); когнітивний компонент (знання нормативних документів державного й методичного рівня; знання технології виробництва харчової продукції; знання сучасних способів визначення якості сировини, напівфабрикатів, готових виробів; знання структури ринку та ринку постачальників продовольчої сировини; знання профе¬сійної термінології, канонів ділового спілкування; знання професійної етики та етикету); діяльнісний компонент (рефлексивні уміння (самоаналіз своєї професійної діяльності, усвідомлення власних ресурсів); уміння творчо реалізовувати теоретичні знання в нестан-дартних ситуаціях професійної діяльності; володіння сучасними харчовими технологіями та вміння використовувати їх; уміння адаптується до нових професійних умов.
14
Sikora, L. S., N. K. Lysa, and R. L. Tkachuk. "Cognitive and information technologies of decision support for operational management in the face of fuzzy situational data." Computer Technologies of Printing 2, no. 46 (2021): 15–24. http://dx.doi.org/10.32403/2411-9210-2021-2-46-15-24.
Повний текст джерела
15
Sikora, L. S., N. K. Lysa, V. I. Sabat, B. I. Fedyna та V. I. Kunchenko-Kharchenko. "Лазерні та інформаційні технології контролю динамічних зміщень просторових структур об'єктів за дії активних техногенних і природних чинників ризику аварій". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 128–35. http://dx.doi.org/10.15421/40290625.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі розвитку науки для технологічних і техногенних енергоактивних систем вироблено системні методи ідентифікації структури, динаміки, оцінення ризику, тоді як для просторових об'єктів цю проблему повною мірою не вирішено. Це стосується будівництва та експлуатації таких об'єктів з просторово розподіленою структурою, як мости, великі павільйони, висотні будинки, агрегатні лінії на спільному фундаменті для кольорового друку, які піддаються великим динамічним неоднорідним за потужністю навантаженням, що діють упродовж тривалого часу експлуатації. Їх руйнація при сукупній дії динамічних і статичних неоднорідних потокових у часі чинників великої енергетичної потужності, призводить до аварій і людських втрат. Основний чинник, який призводить до когнітивних помилок у проектуванні просторових конструкцій, є те, що фахівці у процесі розроблення проекту не до кінця враховують поняття фізичної сили, енергії потужності та фізичної енергії чинників з потоковою випадковою структурою. На цей аспект проблеми динамічної стійкості конструкції за дії чинників із стохастичною структурою звернув увагу Я. П. Драган, ввівши поняття "стохастичного процесу скінченої енергії" і "скінченої потужності потоків (послідовностей) активних фізичних силових дій". За певних умов комплексна дія силових чинників призводить до виникнення солітонів, тобто формування піку енергії та потужності у певний момент часу у найслабшому вузлі конструкції, що її руйнує. Якщо проектант, через свої когнітивні здібності і рівень знань, не враховує енергетичну сутність чинників як руйнівних сил, тоді це призводить до руйнування інфраструктурних об'єктів (міст у Генуї (Італія 2018 р.)), збудований у 1967 р., Китай 2019 р.), руйнівних повеней, пожарів, транспортних катастроф, цунамі. Щодо мостів з металоконструкцій у США (Нью-Йорк), побудованих з урахуванням методів вібраційних розрахунків С. Тимошенко, то вони експлуатуються понад 100 років, за відповідного технічного обслуговування. Оцінка вібраційної стійкості просторових конструкцій, як наявних, так і нових проектів, залишається складною проблемою створення систем контролю і діагностики, не вирішеною повною мірою, і тому розроблення інтегрованих інтелектуальних методів проектування систем контролю методом дистанційного лазерного зондування є актуальною. Інтенсивний розвиток як соціальної, так і техногенної інфраструктури призводить, внаслідок дії транспортних потоків, електростанцій, виробництв з шкідливими викидами, до росту силового екологічного навантаження на просторові конструкції, корозію металевих складників, росту вібраційних впливів на елементи об'єктів. Подальший розвиток таких негативних процесів призводить до зменшення міцності конструкцій, їхньої стійкості, експлуатаційної надійності та руйнування. Зниження якості несучих конструкцій, через невраховані негативні впливи, унеможливлює прогноз моменту настання аварійних ситуацій. Відповідно, розроблення методів дистанційного контролю вібрацій просторових елементів несучих конструкцій є для різних галузей актуальною проблемою.
16
Бабенко, О. В. "РОЗВИТОК КОГНІТИВНИХ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ПІДКАСТИНГУ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 150–55. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто передовий досвід канадських освітян щодо стратегій та методів формування умінь і навичок XXI століття у креативному освітньому середовищі на основі сучасних цифрових технологій та автентичних аудіоресурсів. Здобуття вищої освіти не гарантує високої конкурентоспроможності випускників навчальних закладів на ринку праці. Нині сучасна система освіти не може обмежуватися підготовкою фахівців тільки в традиційних формах і вимагає звернення до когнітивних механізмів засвоєння і набуття знань. Діяльність людини нерозривно пов’язана sз зовнішньою (фізичною) та внутрішньою (психічною) сторонами (мотиваційною, пізнавальною та регуляторною). Для досягнення успіху в сучасних реаліях визначальною характеристикою навчального процесу постає орієнтація на когнітивний та особистісний розвиток студентів. Мета дослідження – всебічний аналіз передового педагогічного досвіду закордонних колег щодо впровадження інноваційних технологій у навчальний процес. Когнітивні механізми описано як вищі функції мозку та індивідуальні психологічні здібності людини, які потребують відповідних технологій та методів навчання. Розвиток критичного та творчого мислення тісно пов’язаний з використанням таксономії Блума, ієрархічного впорядкування когнітивних навичок за допомогою дієслів планування. Ґрунтуючись на практиці застосування, викладачі планують освітні цілі та завдання, проєктують конкретні методологічні кроки та досягають високих результатів навчання. Узагальнено міжнародний досвід на прикладі пілотного проєкту канадської радіомовної корпорації «Підкасти в класі». Наголошено, що методичні матеріали мають чітко вимірювані цілі, включають ресурси діяльності, як-от плани уроків, слайд-шоу, аудіо для завантаження, тексти епізодів, наочність для занять, бонусні міні-епізоди. Апробація інноваційних ресурсів та методики свідчить, що складники креативного освітнього середовища, сучасні цифрові інструменти, автентичні аудіоресурси сприяють розвитку когнітивних та інтелектуальних здібностей студентів, формують сучасні ключові компетенції: абстрактне та критичне мислення, творчість, саморефлексію, особистісний ріст, автономність.
17
Sikora, L. S., N. K. Lysa, Yu G. Miyushkovych, and R. S. Martsyshyn. "LOGIC-COGNITIVE MODELS, INFORMATION AND SYSTEM TECHNOLOGIES FOR IDENTIFYING THE STRUCTURE OF HIERARCHICAL SYSTEMS TO PROVIDE SUPPORT FOR SOLUTIONS IN CRISIS AND CONFLICT SITUATIONS." Ukrainian Journal of Information Technology 1, no. 1 (2019): 76–90. http://dx.doi.org/10.23939/ujit2019.01.076.
Повний текст джерелаАнотація:
The article presents schemes and models to support decision-making for the elimination of threats during emergencies in hierarchical systems. The construction of schemes and models was based on information and system technologies (based on the concept of identification). In modern technological productions with a complex hierarchical structure, the causes of an emergency can be: failures, obstacles, malfunctions (both in information management structures and in production units, and in case of technology violation). In the event of errors (which may be made in the process of analyzing a limiting situation or emergency) and incorrect decisions, the dynamics of the development of events will have disastrous consequences. To prevent the development of events under such a scenario, operational and technical personnel should have an appropriate level of systematic knowledge. This allows staff to identify the sources of hazards and factors, to build a cause-and-effect relationships. This becomes the basis for the analysis of the state of potentially dangerous objects (PDO) in the hierarchical structure of the system. This system-information basis is necessary for constructing scenarios for the development of events, identifying bottlenecks and making decisions in the context of eliminating threats and emergency conditions by the operational management team. For complex structures of technogenic systems, the problem of identification (both dynamics and interconnections of aggregates) is not fully resolved. This requires the development of new methods taking into account human behavior. Modern production is a complex integrated human-machine controlled system and management strategy (which are included both in the structure of the automated control system and in the knowledge base and professional skills of the human operator). A characteristic feature of such systems is the distribution of information load in accordance with the target tasks. This requires the development of data flows of various informational significance, identifying the characteristic signs of the system's behavior relative to the target, and forming solutions for coordinating the system's movement in the direction of the target area. These decision-making processes and procedures increase the mental tension of the operator. This may lead to decisions to unnecessary risk. That is, in accordance with the situation, the price of error increases. This is what forms the set of requirements for the operator: both to the level of his intellectual readiness, and to his psychophysiological characteristics.
18
Lysa, N., L. Sikora, R. Tkachuk, L. Tupychak, R. Talanchuk, B. Fedyna, and O. Fedevych. "Information and cognitive technologies of situation assessment in automated control systems in the conditions of interference and failure factors." Computer Technologies of Printing 1, no. 45 (2021): 110–30. http://dx.doi.org/10.32403/2411-9210-2021-1-45-110-130.
Повний текст джерела
19
Бочелюк, Віталій. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 81–107. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю пояснення наслідків цифрової трансформації суспільства та забезпечення ефективної взаємодії людини та інформаційних технологій. Мета статті: зважений критичний аналіз уявлень про еволюційно-значущі трансформації когнітивної сфери внаслідок формування людини в діджиталізованому середовищі. Методи дослідження включають: історичний аналіз наукових та суспільних уявлень про цифрове покоління, порівняння даних емпіричних досліджень щодо формування когнітивних процесів під впливом цифрового середовища; систематизація та тлумачення літературних даних про особливості поведінки людини в цифровому середовищі: оцінка рівня розвитку цифрової компетентності у представників різних поколінь. Результати дослідження показали, що ідея «цифрового покоління» основана на теорії знаряддєво-знакової опосередкованості вищих психічних функцій та імпліцитних уявленнях про розрив поколінь, обумовлений зміною життєвого контексту. Хоча емпіричні дані не підтверджують цю гіпотезу, вона поширена в психолого-педагогічній спільноті. Діджиталізація створила нові соціально-культурні умови, в яких розгортається формування особистості. Цифрове середовище виступає: а) середовищем соціалізації, в якому відбувається самоідентифікація та самоздійснення особистості та б) продуктом інтелектуально-творчої діяльності людини, засобом, що опосередковує процеси спілкування та діяльності, при освоєнні якого відбувається когнітивний та особистісний розвиток людини. Визначальними ознаками поведінки людини в цифровому середовищі, що зумовлюють формування когнітивних функцій є: легкий доступ до знань, зовнішня пам’ять, гіпертекстова організація інформаційних потоків, багатозадачність, інформаційна перевантаженість, мобільність, якісні та кількісні зміни комунікації. Дослідження цифрової компетентності у студентсько-викладацькому середовищі не виявило вікових відмінностей; на формування цифрової компетентності впливає інтенсивність та спрямованість діяльності, яку людина здійснює за допомогою ІТ. На основі отриманих результатів складено перелік завдань та перспективних напрямків дослідження когнітивної сфери в контексті цифрової психології.
20
ЗАВИДІВСЬКА, ОЛЬГА. "РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ УПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕМЕНТАРНО-ІНТЕГРАТИВНОЇ ЗДОРОВ’ЯОРІЄНТОВАНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 268–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-268-279.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито сутність та представлено результативність упровадження авторської комплементарно-інтегративної здоров’яорієнтованої педагогічної технології навчання в систему професійної освіти майбутніх менеджерів. Йдеться про зміну парадигмальних уявлень, а саме про те, що пропонована педагогічна комплементарно-інтегративна технологія навчання передбачає формування системи нетрадиційних поглядів на розуміння процесів здоров’яорієнтованого управління, безпосереднє залучення майбутніх менеджерів у простір оздоровчих методик і технологій, де домінуватимуть загальнолюдські цінності. Змістовна сутність комплементарно-інтегративної технології формування в майбутніх менеджерів готовності до створення здоров’яорієнтованого середовища організації спрямована на всебічний розвиток людини, праці і сфери управління. У дослідженні було використано такі методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння інформації у філософській, спеціальній педагогічній та економічній літературі з проблеми дослідження; а також педагогічний експеримент: формувальний етап, що передбачав упровадження авторської технології здоров’яорієнтованого професійного навчання студентів-управлінців. Виокремлено компоненти для оцінювання рівнів готовності майбутніх менеджерів до створення здоров’яорієнтованого середовища організації: мотиваційно-особистісний, когнітивно-інтелектуальний, комунікативний (здатність до емпатії), соціально-ціннісний, організаційно-діяльнісний. Визначено абсолютні середні значення приросту результатів у студентів контрольних і експериментальних груп після експерименту та обчислено коефіцієнт ефективності впровадження авторської педагогічної технології. Результати самооцінки студентами власної спрямованості на певні види управлінської діяльності вказують на те, що після експерименту майже на половину збільшилася кількість прихильників здоров’яорієнтованого управління серед студентів експериментальної групи. У контрольних групах суттєвих змін не відбулося. Декларовано, що пріоритети професійної освіти студентів-управлінців ґрунтуються на розумінні того, що “здоров’я” є невід’ємною складовою економічного багатства будь-якої держави, тим фактором, від якого залежать як матеріальне, так і духовне збагачення людини в поточному та перспективних періодах. Готовність майбутніх менеджерів до створення здоров’яорієнтованого середовища організації розглядається як їхня здатність скористатися знаннями в інноваційному режимі і вирішувати управлінські завдання через прогностичний спосіб моделювання. Ключові слова: комплементарно-інтегративна педагогічна технологія, компоненти, результативність, майбутні менеджери, здоров’яорієнтоване управління.
21
I.S., Markus. "PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF TECHNOLOGIES BY MEANS OF MULTIMEDIA TECHNOLOGIES." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 93–99. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-13.
Повний текст джерелаАнотація:
This article considers the process of formation of professional competence of future teachers of technology by means of multimedia technologies.It is stated that the professional competence of a technology teacher includes an individual integrative characteristic of the specialist, which reflects the willingness and ability to carry out certain activities at the appropriate level, perform professional duties, solve problems, applying acquired during training and consolidated through experience and self-education knowledge, skills and skills, effectively mobilize their own abilities and experience depending on the specific situation, demonstrating flexibility and creativity of thinking.The study developed the structure of professional competence of future technology teachers, which includes value-motivational, cognitive and technological components, as well as methodological, innovative, information-communication and multicultural competence.Based on the analysis of psychological and pedagogical literature, the pedagogical conditions for the formation of professional competence of future teachers of technology are determined: focus in the organization and implementation of classroom work on the positive values of future teachers of technology to the development of professionalism; design of the educational process, which involves the development of the content of lectures, tasks for independent work of students, pedagogical, didactic and methodological tasks to be solved in practical classes, educational projects of a problematic nature (technology of problem-based learning); application of innovative learning technologies (multimedia technologies) that model the content of the teacher’s activity: help to bring the learning process closer to real professional activity, role and simulation games, etc. (interactive learning technology, multimedia technologies); intensification of independent work of the student, aimed at solving professional problems in the conditions of interactive communication (technology of project-based learning, multimedia technologies).It is proved that the introduction of multimedia technologies in the process of forming the professional competence of future technology teachers will contribute to the formation of skills and abilities of information and communicative interaction, increase the amount of educational material for creative learning and further use.Key words: information and communication technologies, competency approach, educational environment, pedagogical conditions, professional competence, vocational training, technology teacher, educational technology. У статті розглянуто процес формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій засобами мультимедійних технологій.Констатовано, що професійна компетентність учителя технологій включає індивідуальну інтегративну характеристику фахівця, яка відображає готовність та спроможність здійснювати на належному рівні певну діяльність, виконувати професійні обов’язки, кваліфіковано вирішувати проблеми, застосовуючи набуті під час навчання й закріплені завдяки досвіду та самоосвіті знання, вміння і навички, ефективно мобілізувати власні здібності та досвід залежно від конкретної ситуації, демонструючи гнучкість і креативність мислення.Під час дослідження розроблено структуру професійної компетентності майбутніх учителів техно-логій, яка включає ціннісно-мотиваційний, когнітивний та технологічний компоненти, а також методичну, інноваційну, інформаційно-комунікаційну та полікультурну компетентності.На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій: спрямованість в організації та реалізації аудиторної роботи на позитивно-ціннісне ставлення майбутніх учителів технологій до розвитку професі-оналізму; проектування навчального процесу, яке передбачає розроблення змісту лекцій, завдань для самостійної роботи студентів, педагогічних, дидактичних і методичних завдань, що розв’язуються на практичних заняттях, навчальних проектів проблемного характеру (технологія проблемного навчання); застосування інноваційних технологій навчання (мультимедійних технологій), що моделюють зміст діяльності вчителя, допомагають наблизити навчальний процес до реальної професійної діяльності, рольові та імітаційні ігри тощо (технологія інтерактивного навчання, мультимедійні технології); активізація самостійної роботи студента, спрямованої на розв’язування професійних завдань в умовах інтерактивного спілкування (технологія проектного навчання, мультимедійні технології).Доведено, що впровадження мультимедійних технологій у процес формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій сприятиме формуванню вмінь і навичок інформаційної і комунікативної взаємодії, збільшенню обсягу навчального матеріалу для творчого засвоєння й подальшого використання.Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, компетентнісний підхід, освітнє середовище, педагогічні умови,професійна компетентність, професійна підготовка, вчитель технологій, освітні технології.
22
Лазебний, В., C. Досенко та О. Білевська. "Принципи 3d моделювання механічних деталей для застосування 3d принтера." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (15 грудня 2020): 51–58. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито принципи 3D моделювання механічних деталей для застосування 3D принтера. Визначено поняття «3D принтер», зазначено, що 3D принтер використовує метод пошарового створення фізичного об'єкта по цифровій 3D-моделі. Запропоновано опис тривимірного друку, такого як швидке прототипування, зазначається, що дана технологія має широкі перспективи розвитку та впровадження, тому що має ряд переваг, у порівнянні з традиційними методами створення різних деталей. Наведено класифікацію 3D принтерів за призначенням (орієнтація на споживача) та за технологією друку у вигляді таблиці. Охарактеризовано цифрові 3D технології і когнітивне програмування, які відкривають унікальні можливості відтворення найскладніших просторових форм, об'єктів та інженерних конструкцій, механізмів, та наголошується, що реалізація цих можливостей пов'язана з цифровою технологією управління матеріальними частками в об'ємному середовищі інструментів 3D технології. Визначено способи 3D-моделювання механічних деталей: 3D-моделювання у програмі КОМПАС-3D; 3D-сканування за допомогою 3D сканера. Окреслено можливості системи тривимірного моделювання, які забезпечують проектування машинобудівних виробів будь-якої складності і відповідно до самих передових методик проектування. У системі присутні інструменти для роботи за методом «зверху вниз», або методикою низхідного проектування, а також за методом «знизу вгору». Визначено принципи сканування деталі з чотирьох сторін на 3D-сканері Artec за допомогою поворотного столу, де точність сканування для даного 3D-сканера становить до 0,1% від розміру сканованого об'єкта. Наголошено, що сканування можна застосовувати для створення точних моделей складнопрофільних об'єктів, які в подальшому можуть бути використані для отримання прототипів виробу, побудови нових виробів на базі існуючих.
23
ГОНЧАР, Людмила. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ, СПРЯМОВАНІ НА РОЗВИТОК ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУЧАСНИХ БАТЬКІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто і проаналізовано низку сучасних соціально-педагогічних технологій, спрямованих на розвиток виховного потенціалу батьків, таких як: тренінгові програми для батьків на базі «Центру психологічної реабілітації населення» (Акименко), модель навчальної взаємодії учителя із сім’єю школяра у процесі формування педагогічної культури батьків (Цуркан), технологія формування усвідомленого батьківства у груповій взаємодії (Тюптя, Лук’яненко,), технологія соціально-педагогічної підтримки сім’ї і сімейного виховання (Т. Алєксєєнко), «Просвіта для батьків із числа внутрішньо переміщених осіб» (Трубавіна), модель партнерських відносин навчального закладу із сім’єю (Оржеховська, Кириченко, Ковганич). Змістово-методичне наповнення цих технологій охоплює різні форми роботи з батьками, такі як різноманітні методичні прийоми та техніки, які дають змогу впливати на емоційний, когнітивний, поведінковий компоненти батьківського ставлення (інтерактивна лекція, відеолекторій; круглий стіл, тренінг, семінар, майстер-клас, практикум, презентація, інформаційний дискурс, виїзне заняття, заняття із залученням фахівців, день відкритих дверей, екскурсія, батьківська парта, консультативні пункти, електронне листування тощо). Тренінгові технології впроваджуються завдяки принципам комплексності, добровільності, педагогічного оптимізму, врахування взаємозв’язку усвідомлюваних і неусвідомлюваних мотивів поведінки у кожного члена сім’ї, а їх ефективність досягається за рахунок поглиблення пізнання батьками самих себе, своїх психологічних особливостей, усвідомлення своїх дій і думок, зміцнення позитивних якостей особистості, набуття навичок адекватної поведінки у певних соціальних ситуаціях; вивчення світу дитинства як такого, поглибленого пізнання своєї дитини, її вчинків, емоцій, думок, а також на підставі знаходження оптимальних шляхів спілкування з дитиною, пошуку та використання адекватних методів виховання і розвитку дитини на основі її повного прийняття.
24
Жерновникова, Оксана Анатоліївна, Людмила Євгенівна Перетяга, Анна Володимирівна Ковтун, Марина Валеріївна Кордубан, Олексій Олексійович Наливайко та Наталія Анатоліївна Наливайко. "ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ ГЕЙМІФІКАЦІЇ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 170–85. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3036.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено науковий аналіз суті понять «цифрова підготовка майбутнього педагога», «цифрова компетентність», «гейміфікація освіти». Доведено, що одним із чинників, які сприяють ефективному розвитку освітнього процесу сучасного закладу вищої освіти, є формування цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації, оскільки в освіті переважає нова ідеологія, заснована на «гейміфікації» та «діджіталізаціі» освіти, де на зміну традиційним педагогам приходять «ігропедагоги», «координатори онлайн-платформ і освітніх траєкторій». Визначено, що результатом формування цифрової підготовки майбутніх учителів є сформована цифрова компетентність, складником якої є мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний компоненти. Для перевірки сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації за визначеними критеріями (мотиваційний, когнітивний, рефлексивно-коригувальний) описано методи дослідження. Результати проведеного анкетування, тестування й опитування дали підстави констатувати переважно середній та низький рівні сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації. На основі отриманих результатів теоретично обґрунтовано та розроблено технологію формування цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації, яку реалізовано на таких етапах: професійно-мотиваційний, змістово-діяльнісний, рефлексійно-корегувальний. Розроблену технологію було реалізовано за таких умов: інтеграція засобів гейміфікації в процес підготовки майбутніх учителів під час опрацювання навчальної інформації; застосування організаційно-технічних заходів і методів забезпечення інформаційної безпеки при роботі з цифровими освітніми технологіями; відбір найбільш ефективних цифрових освітніх технологій; застосування освітніх платформ для розроблення цифрових навчальних проэктів. У статті засобами гейміфікації, які були спрямовані на формування цифрової компетентності майбутніх учителів, було обрано такі мобільні додатки, які використовуються в освітньому процесі: DuoLingo, ClassDojo, Coursera, Brainscape, Socrative 101. Експериментальне впровадження розробленої технології вказує на позитивні результати сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації.
25
ПОЛЯКОВА, Ірина, та Катерина КОРСІКОВА. "SOFT SKILLS: УНІВЕРСАЛЬНІ НАВИЧКИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проводиться аналіз навичок, якими повинні володіти випускники сучасної школи, досліджується поняття м’яких навичок (soft skills) та тверді навички (hard skills). До soft skills відносять адаптивність у мінливих життєвих ситуаціях, самостійність і критичність мислення, уміння бачити, формулювати проблему і знаходити шляхи раціонального її вирішення, усвідомлення того, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі, їх практичне застосування, здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити, уміти працювати з інформацією, бути комунікабельним, уміти працювати в команді, уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, свого культурного рівня. Розглядаються здібності «4 К» як пріоритетний напрям формування soft skills на уроках української мови в початкових класах, такі як креативність, критичне мислення, комунікація, колаборація. Окреслено потенціал навички «креативність» для учня та вчителя. Креативність на уроках української мови і читання в початковій школі можна підвищувати, використовуючи когнітивні вправи на зразок мозкового штурму (швидке вигадування ідей) і віднаходження справжньої суті проблеми. Критичне мислення школярів є найпотрібнішою навичкою майбутнього, яке складається з системного аналізу, аналізу аргументів, творчого процесу та оцінки одержаних результатів. Його ще називають «спрямованим мисленням», тому що воно спрямоване на одержання бажаного результату. Складовими частинами критичного мислення є інформація як відправний пункт критичного мислення, постановка питань і з’ясування проблем, самостійне мислення, переконлива аргументація: твердження, доведення, докази, підстава, соціальне мислення. Комунікація як перспективна здібність для формування soft skills на уроках у початковій школі має усні та писемні форми реалізації. Здатність до колаборації тренує в учнів уміння співпрацювати та досягати результатів під час командної роботи. Розглядаються інтерактивні технології як способи формування soft skills в учнів початкової школи.
26
КОЛЯДА-БЕРЕЗОВСЬКА, Тетяна Федорівна, та Ольга Клавдіївна РОМАНОВА. "ЕЛЕКТРОННІ НАВЧАЛЬНІ ЗАСОБИ В УКРАЇНОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ ІНОКОМУНІКАНТІВ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 215–20. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237845.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — висвітлити ключові проблеми, пов’язані зі створенням у закладах вищої освіти України електронного освітнього середовища, яке б уможливило суттєве підвищення ефективності й якості навчання студентів з числа іноземних громадян. Предметом розгляду є інноваційні освітні технології, принципи та підходи, які дозволяють впроваджувати формат дистанційної освіти найбільш ефективно. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що створення електронних навчальних засобів з української як іноземної – процес, який вимагає не тільки знань з мови й методики викладання, а ще й володіння комп’ютерними технологіями та елементами комп’ютерного дизайну, тобто взаємодії між фахівцями-лінгвістами та ІТ-спеціалістами щодо спільної розробки електронних навчальних посібників; підтверджують, що застосування когнітивно-кліаративного підходу в лінгводидактиці дозволяє підготовити необхідну методичну базу для роботи у сфері «e-learning» і тим самим забезпечити ефективне використання інноваційних освітніх технологій для україномовної підготовки інокомунікантів у режимі дистанційного навчання, враховуючи турбулентність сучасного світу. Висновки:подальше дослідження і розв’язання проблем, пов’язаних з проектуванням електронних дидактичних матеріалів для дистанційного формату навчання є одним з найактуальніших наукових напрямків, оскільки у вітчизняній системі освіти відсутня універсальна технологія розробки необхідних освітніх матеріалів для дистанційного навчання, в тому числі і відповідних стандартів.
27
РЕКОТОВА, ЛЕСЯ МОРОЗ. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 225–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-225-240.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито актуальність формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, презентовано та описано динамічну модель формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, означено положення, що лягли в основу її розробки. Відповідно до структурних компонентів моделі (концептуальний, змістово-процесуальний та результативний блоки) визначено методологічні підходи (системний, синергетичний, акмеологічний та компетентнісний) з відповідними їм принципами, педагогічні умови. Окреслено етапи реалізації змістово-рпоцесуального блоку, подано форми та методи роботи. Обґрунтовано зміст, як стрижневу категорію побудови моделі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на основі підходу Дж. П. Гілфорда (щодо аспектів інтелектуального функціонування), етапність його реалізації (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний етапи) та взаємообумовленість цих етапів на засадах вітагенного навчання. Стисло охарактеризовано сучасні педагогічні технології навчання: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель “Критеріально-орієнтоване навчанняˮ, командного навчання), ігрової взаємодії в освітньому професі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів, ділові та рольові ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг) та особистісно-орієнтовані (“соціодрамаˮ, тьюторинг). Ключові слова: модель, моделювання, підходи, технології навчання, педагогічні умови, формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.
28
Стащук О.В. та Мартинюк Р. "СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ КОГНІТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СУЧАСНІЙ БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 134–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсивний технологічний розвиток суспільства справляє суттєвий вплив не лише на зміну структури виробничих відносин, але й істотно впливає на трансформацію фінансової і, зокрема, банківської системи. При цьому внаслідок ускладнення мережевих технологій, які вже давно використовуються для забезпечення функціонування онлайн-банкінгу, виникають можливості переведення усього комплексу обслуговування клієнтів банку у сферу дистанційного обслуговування. Інновації, пов’язані з використанням когнітивних технологій та штучного інтелекту, дають змогу трансформації традиційних автоматизованих систем дистанційного банківського обслуговування клієнтів в новий технологічний та інформаційний вимір, наслідком чого є формування цифрового банкінгу. При цьому, поточні тенденції свідчать, що переорієнтація банківських послуг в цифрові технології відбувається достатньо швидкими темпами, наслідком чого є скорочення мереж банківських відділень – обслуговування клієнтів відбувається онлайн та за допомогою спеціалізованих терміналів, кожен з яких за своїм функціоналом здатен замінити до десяти працівників.
В статті розглянуто сучасну специфіку формування нової системи банківського обслуговування, котре пов’язане із застосуванням когнітивних технологій та штучного інтелекту і має своїм наслідком формування нових принципів взаємодії та трансформації систем «клієнт – банк» в цифровий банкінг. Визначено, що впровадження таких технологій у банківську діяльність дозволяє банкам суттєво економити на утриманні окремих відділень та скорочувати чисельність персоналу, задіяного в обслуговування клієнтів. Досліджено, що перехід до цифрового банкінгу значно збільшує потребу в забезпеченні інформаційної безпеки клієнтів банку, оскільки більшість їхніх операцій з рахунками відбувається через мережу і є потенційно вразливими до недоброчесних дій. Відтак, можна зробити висновок, що інтенсивне впровадження цифрових технологій в банківську діяльність є неможливим без забезпечення належної системи інформаційної безпеки з боку банківських установ.
29
ЄМЕЛЬЯНОВА, Тетяна. "МЕХАНІЗМ СПРИЙНЯТТЯ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В КОГНІТИВНОМУ ПРОСТОРІ ОСОБИСТОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 258–67. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-258-267.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується психолого-педагогічна проблема когнітивного процесу активності мозку з позицій нейрофізіологічного розуміння функціональних механізмів обробки просторово-часової інформації, їх структури і властивостей. Вивчено просторові та часові характеристики механізму кодування просторово-часового образу. На підставі того, що час і простір – фундаментальні характеристики, зроблено висновок про незалежність просторових і часових характеристик механізму обробки просторово-часового образу. Це твердження свідчить про те, що когнітивний простір пам'яті повинен містити закодовану інформацію про просторові й часові характеристики як складових модельного уявлення ментального образу. У подібній моделі слід очікувати, що кожній складовій просторово-часового образу буде відповідати свій механізм "кодування". Просторова характеристика образу закодована у функціональній моді, часова – в часовому коді. З припущення про незалежність просторових і часових характеристик механізму обробки образу випливає, що просторово-часове уявлення ментального образу в когнітивному просторі пам'яті модельовано двома складовими, які пов'язані динамічними характеристиками механізмів просторового і часового кодування. У статті проаналізовано механізм хронометражу суб'єктивного (внутрішнього) часу когнітивної діяльності, обумовленого біологічними процесами, які об'єктивно структурують біологічний час. Він виступає синхронізатором усіх процесів у біологічній системі, її динамічних параметрів, у тому числі часової активації нейронів. Подібний підхід до вивчення структури нейронного механізму створення й відстеження часового коду дозволяє пояснити збереження часової черговості просторово-часової інформації, яка запам'ятовується. Дослідження когнітивного просторово-часового механізму пам'яті представляє особливий інтерес для розуміння напрямків розвитку когнітивних здібностей особистості щодо сприйняття просторово-часових інформації та вдосконалення технологій освітнього процесу в системі вищої математичної та професійної освіти. Ключові слова: когнітивний простір пам'яті, просторово-часова інформація, функціональна мода, часовий код, суб'єктивний час системи, хронометраж суб'єктивного часу.
30
Гринько, Вікторія. "СПЕЦИФІКА МОДЕЛІ ПРОЄКТУВАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, № 14 (12 липня 2021): 78–89. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236875.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено модель проєктування цифрових освітніх технологій у навчанні майбутніх учителів початкової школи. Розроблена модель містить цільовий, змістово-технологічний, операційно-технологічний та результативний складники. Зазначено, що процедура проєктування цифрової освітньої технології полягає у визначенні її можливостей щодо розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь кожного здобувача відповідно до його особистого інтелектуального профілю. Визначено специфіку моделі, яка полягає в тому, що в ході навчання майбутніх учителів початкової школи проєктування цифрових освітніх технологій створюється змішане навчальне середовище, у якому розкриваються особистісні здібності кожного учасника. Варіативність моделі виявляється в можливостях її використання в ході вивчення однієї чи кількох дисциплін або в ході реалізації міждисциплінарних проєктів, а також у специфіці визначених для використання цифрових освітніх технологій.
31
Романенко, Ю. В. "Технології когнітивно-комунікативної акультурації в соціалізації". Аналітика і влада, № 3 (2011): 127–33.
Знайти повний текст джерела
32
Романюк, Світлана, Тетяна Тихоненко, Андрій Сіромолот, Михайло Гузик, Наталія Луговська, Олександр Галкін, Тамара Кучмеровська, Денис Колибо та Сергій Комісаренко. "РОЗРОБЛЕННЯ ЗАСОБУ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ ТА ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ГОМОЦИСТЕЇНУ". Science and Innovation 18, № 1 (14 лютого 2022): 66–75. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.066.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Гіпергомоцистеїнемія є небезпечним метаболічним порушенням, що призводить до виникнення низки захворювань.Проблематика. Нагальним завданням є розроблення препаратів, які здатні знижувати рівень гомоцистеїну, не спричиняючи побічних ефектів.Мета. Розробити дієтичну добавку, що при мінімальному вмісті компонентів, які здатні викликати побічні реакції, знижує рівень гомоцистеїну; а також дослідити, чи впливає розроблена добавка на когнітивні здібності тварин, та впровадити її у виробництво.Матеріали й методи. До складу розробленої дієтичної добавки «Альфакогнітин» включено вітаміни В6, В9, В12, С і холін. Моделювання експериментальної гіпергомоцистенемії у щурів проводили шляхом утримання тварин наL-метіоніновій дієті. Вміст гомоцистеїну у крові визначали за допомогою іонообмінної рідинно-колонної хроматографії з використанням автоматичного аналізатору амінокислот. Поведінкові реакції та когнітивні здібності щурів досліджували за допомогою поведінкових тестів «Відкрите поле», «Електрична стимуляція кінцівки» і «Соціальнавзаємодія». Роботи щодо впровадження у виробництво виконано за участі компанії ТОВ «Нутрімед» (Київ).Результати. Показано, що у тварин із гіпергомоцистеїнемією «Альфакогнітин» знижував рівень гомоцистеїну, підвищував когнітивні здібності, ефективність соціальної взаємодії та комунікабельність, а також нормалізував функціональні порушення пам’яті та здатності до навчання. Затверджено технічні умови виробництва дієтичної добавки,відпрацьовано пілотну технологію отримання її капсульованої форми та виготовлено дослідну партію.Висновки. «Альфакогнітин» може знижувати рівень гомоцистеїну, що дозволяє використовувати його з метою нормалізації функціонального стану серцево-судинної та нервової систем за гіпергомоцистеїнемії, а також для покращення когнітивних функцій, зокрема після захворювання на COVID-19.
33
Barinov, Ye F., O. M. Sulayeva, O. I. Nikolenko, N. N. Bondarenko та K. I. Gatina. "Дидактика навчання гістології, цитології та ембріології: роль комп’ютерних технологій". CHILD`S HEALTH, № 7.50 (1 листопада 2013): 183–87. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.7.50.2013.84939.
Повний текст джерелаАнотація:
Технології мультимедіа в системі освіти — явище досить нове і до кінця не вивчене. Проведений аналіз літератури показав, що в даний час основна дидактична мета застосування мультимедійних навчальних систем (МНС), як правило, зводиться лише до візуалізації навчального матеріалу та організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на репродуктивному рівні. На нашу думку, урахування особливостей змісту й вивчення предмета при використанні комп’ютерних технологій, а також реалізація на лекції та практичному занятті активних методів навчання може стимулювати навчально-пізнавальну діяльність студентів і перевести її на продуктивний рівень. Метою проведеного дослідження є розробка концепції МНС для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів на лекціях з гістології, цитології та ембріології. Для досягнення поставленої мети вирішені такі завдання: проаналізовано ефективність існуючих засобів лекційного супроводу; сформульовано комплекс дидактичних, психологічних та методичних вимог, що враховують специфіку вивчення морфології людини; визначено можливі цілі, зміст і структуру методичної системи лекційних демонстрацій; конкретизовано елементи знань, що містяться в гістології і які потребують створення або удосконалення лекційних демонстрацій; досліджено можливості використання комп’ютерних технологій для реалізації методів проблемного навчання в лекційному курсі. Показано, що при вибудовуванні дидактики вивчення гістології за допомогою комп’ютерних технологій важливо домогтися відображення в існуючому змісті дисципліни професійно спрямованого матеріалу; забезпечити затребуваність знань із гістофізіології на клінічних кафедрах, що позначається на формуванні мотивації до вивчення гістології; досягти відповідності змісту дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія» сучасному рівню морфології; інтегрувати гістологію в систему інших теоретичних дисциплін медичного вузу. У цьому контексті сформульовано вимоги до МНС, що дозволяють: реалізувати науковий рівень вимог до верифікації гістологічних елементів; стимулювати навчально-пізнавальну діяльність студентів; оптимальним чином візуалізувати навчальний матеріал; забезпечити варіативність подання навчального матеріалу, що відповідає практичним потребам викладача і студентів; раціонально поєднувати різні технології подання навчального матеріалу: синтез візуального (у тому числі мультимедійного) і вербального компонентів; реалізувати технологію проблемного навчання; забезпечувати контроль засвоєння знань. Сформульовано принципові положення, на яких повинна базуватися розробка сценарію МНС з гістології. До таких можна віднести: візуальне сприйняття матеріалу — найбільш ефективне; необхідну інформаційну достатність навчального матеріалу; поступовість (послідовність) викладення навчального матеріалу; можливість обговорення досліджуваного матеріалу; варіативність за складністю навчального матеріалу; відкритість і конформізм; структурований контекст.Необхідно підкреслити, що вміння використовувати комп’ютерні технології в навчанні можна вважати сформованими, якщо такі базуються на професійній компетентності викладача, знанні основних положень когнітивної психології про пізнавальний процес і чинниках, що впливають на його ефективність, та коректному використанні методів і засобів інформаційної обробки навчального матеріалу. Тільки в цьому випадку можна розраховувати, що використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі буде системним і ефективним.
34
Yershova, Liudmyla. "ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ КАДРІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕМЕНТІВ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 151–59. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.151-159.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті зумовлена потребою постпандемічного ринку праці у фахівцях, здатних до саморозвитку, самовдосконалення і самозайнятості, зі сформованими навичками ефективного використання часових та психологічних ресурсів, готовністю до побудови успішної підприємницької кар’єи.
Мета: охарактеризувати технологію розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих кадрів із використанням елементів самоменеджменту
Методи: аналіз і синтез – з метою з’ясування рівня розробленості досліджуваної проблеми; узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій щодо використання елементів самоменеджменту у процесі розвитку підприємницької компетентності.
Результати. Обґрунтовано основні детермінанти необхідності ознайомлення майбутніх фахівців з основами самоменеджменту для розвитку підприємницької компетентності (конкуренція, запит на креативність, інтенсивна діджиталізація ведення бізнесу, стресовість бізнесу, кризовий стан вітчизняної економіки). У структурі підприємницької компетентності особистості виокремлено основні компоненти (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, рефлексивно-оцінний, діяльнісний) і в кожному з них виділено пов’язані з самоменеджментом особистісні утворення, необхідні для формування підприємницької компетентності (самосвідомість, система особистісних цінностей, самомотивація, знання про себе, світ, ринок праці і підприємницьку діяльність, рівень домагань і самооцінка особистості, самовиховання, самоактуалізація та самопрезентація). Представлено науковий та процесуально-описовий аспекти педагогічної технології розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих кадрів із використанням елементів самоменеджменту. Охарактеризовано основні етапи досягнення очікуваного результату – формування в учнівської молоді підприємницької компетентності засобами самоменеджменту (мотиваційно-стимулюючий, стратегічно-планувальний, координуючий, організаційно-виконавчий, процесуально-дієвий).
Висновки: Педагогічна технологія розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих кадрів із використанням елементів самоменеджменту представлена як система поетапних педагогічних дій з навчання, виховання й розвитку особистості, спрямованих на використання форм, методів, прийомів самоменеджменту для гарантованого розвитку у майбутніх фахівців якостей, умінь і навичок, необхідних для відкриття й успішного ведення власної справи. Сформульовано мету застосування технологій самоменеджменту у процесі розвитку підприємницької компетентності (формування готовності і здатності особистості досягати особистісного та професійного успіху) та основні завдання (оптимізація особистістю часових витрат, раціональне використання інтелектуальних, фізичних та емоційних ресурсів, зростання продуктивності діяльності). Ключові слова: професійна освіта, самоменеджмент, підприємницька компетентність, кар’єрна компетентність, ключові компетентності.
35
D.S., Malchykova, Molikevych R.S., and Saf’yanyk I.S. "IMITATION AND GAME STEM TECHNOLOGIES AND PRACTICES IN LESSONS OF NATURAL AND MATHEMATICAL CYCLE." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 14 (July 22, 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-14-9.
Повний текст джерелаАнотація:
The article characterizes the main aspects of STEM-education: the development of critical thinking, integrated learning, active communication of all participants in the learning process, non-standard and innovative approaches and directions of STEM-education development. Its active introduction in teaching natural sciences and mathematics of secondary schools, especially the use of STEM-technologies in teaching. A well-organized, good STEM lesson is, first of all, a coordinated and motivated learning process, where each activity is of special interest and is accessible and understandable for students. To develop this type of training, the teacher must first think in a non-standardized and comprehensive way, experiment and usually constantly improve themselves to achieve the desired result. When designing a quality lesson in STEM format, special attention should be paid to the peculiarities of its creation and organization, namely: all students should form a single joint mechanism of interaction and be actively involved in the productive solution of real situations or problems; it is advisable to invite students to develop their own demonstration models or prototypes; in order to achieve the set goal and produce a truly high-quality innovative product, it is important to work effectively in a team that will work as a single coordinated mechanism, where each of the participants has a task. Following the path of innovative development, the teacher first of all diversifies his pedagogical approach to the presentation of educational material and expands the possibilities of its perception and assimilation by students.Innovative integrated approach to teaching is one of the ways that combines both STEM elements and non-standard forms of presenting information to students. Educational sites, simulation simulators, modern virtual laboratories such as: “VirtuLab”, laboratory – “GoogleSites”, online laboratories “GoLab / Graasp” and interesting, interactive, worksheets: “Liveworksheets” are highly effective in conducting STEM-classes. allowing students to conduct virtual exciting and cognitive experiments in physics, geography, chemistry, biology, ecology and other subjects, in three-dimensional and two-dimensional spaces. STEM-educational space is multidisciplinary, competence-oriented and provides the formation of a unique set of cognitive and social skills, in particular: the ability to identify, pose and solve problems, interact with others in different social and cognitive situations, critically evaluate events and phenomena, motivate and move common goal, etc.Key words: STEM-education, STEM-training, STEM-competencies, STEM-lesson, STEM-games. Стаття характеризує основні аспекти STEM-освіти: розвиток критичного мислення, інтегро-ваного навчання, активного спілкування всіх учасників освітнього процесу, нестандартних та інноваційних підходів та напрямків розвитку природничо-математичної освіти. Активне впровадження STEM-технологій у навчанні перш за все забезпечує злагоджений та мотивований про-цес навчання, де кожна діяльність викликає особливий інтерес та є доступною та зрозумілою для учнів. Щоб забезпечувати такий тип навчання, викладач повинен спочатку мислити нестандартизовано і всебічно, експериментувати і, як правило, постійно вдосконалюватись для досягнення бажаного результату. При розробці якісного уроку у форматі STEM особливу увагу слід звернути на особливості його створення та організації, а саме: усі учні повинні формувати єдиний спільний механізм взаємодії та брати активну участь у продуктивному вирішенні реальних ситуацій чи про-блем; доцільно запросити студентів розробити власні демонстраційні моделі чи прототипи; для досягнення поставленої мети та виробництва справді якісного інноваційного продукту важливо ефективно працювати в команді, яка працюватиме як єдиний злагоджений механізм, де кожен із учасників має своє завдання. Рухаючись шляхом інноваційного розвитку, учитель насамперед урізноманітнює свій педагогічний підхід до викладу навчального матеріалу та розширює можливості його сприйняття та засвоєння учнями. Інноваційний інтегрований підхід до навчання - один із способів, що поєднує як елементи STEM, так і нестандартні форми подання інформації учням. Навчальні сайти, імітаційні тренажери, сучасні віртуальні лабораторії, такі як: «VirtuLab», лабораторія –«GoogleSites», онлайн-лабораторії «GoLab / Graasp» та цікаві, інтерактивні робочі аркуші («Liveworksheets») дуже ефективні у проведенні STEM-класів. Вони дозволяють учням проводити віртуальні захоплюючі та когнітивні експерименти з фізики, географії, хімії, біології, екології та інших предметів, у тривимірних та двовимірних просторах. STEM-освітній простір мультидисциплінарний, орієнтований на компетентністний підхід і забезпечує формування унікального набору когнітивних та соціальних навичок, зокрема: здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми, взаємодіяти з іншими в різних соціальних і пізнавальних ситуаціях, кри-тично оцінювати події і явища, мотивувати та рухатися до спільної мети тощо.Ключові слова: STEM-освіта, STEM-навчання, STEM-компетентності, STEM-урок, STEM-ігри.
36
Chaplak, Yan, та Igor Zvarych. "КЛІПОВА ХАОТИЧНІСТЬ ЯК ЗАСІБ АБСУРДИЗАЦІЇ ТА МАНІПУЛЯТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, № 4 (19 квітня 2018): 19–36. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp19-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичному аналізу наукової літератури щодо застосування кліпової хаотичності з метою актуалізації абсурдності змісту інформації на теренах кіберпростору як новітньої маніпулятивної технології цілеспрямованого впливу на індивідуальну та масову свідомість. Охарактеризовано новітні інформаційно-комунікативні технології, що можуть призвести до непоправних небезпечних наслідків для нашого суспільства.
Констатується, що кліпова хаотичність кіберпростору як засіб абсурдизації та маніпулятивна технологія соціально-психологічного впливу в інформаційному просторі перш за все спрямована на часткове, або повне «розбалансування» гармонійного співвідношення між концептуальним і кліповим рівнями мислення.
Зроблено висновок про те, що еволюційний період зміни свідомості людини в самому розпалі, особистість ще не дійшла до того рівня розвитку, щоб в результаті хаотизації інформаційно-комунікативних потоків (марафонів) на достатньому рівні вміти трансформувати свій когнітивно-стратегічний потенціал і встигати займатися ефективною обробкою інформації за короткий часовий проміжок. А це, водночас, надає можливість застосовувати маніпулятивні технології впливу на індивідуальну та соціальну свідомість.
Ключові слова: кліпова хаотичність кіберпростору, логіка абсурду, абсурдизація, кліпова культура, кліпове мислення, концептуальне мислення.
37
Hrynko, Viktoriia. "Формування цифрової компетентності майбутніх учителів під час реалізації навчально-дослідницького проекту". Педагогічний дискурс, № 26 (14 травня 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямовано на вирішення актуальних завдань професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, а саме формування та розвиток цифрової компетентності, які відбуваються в результаті інтеграції розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь. Метою наукової праці є дослідження впливу використання цифрових технологій на формування когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи під час реалізації навчально-дослідницького проекту.
У статті описано організаційну структуру навчально-дослідницького проекту «Студентська наукова конференція», реалізованого під час вивчення курсу «Основи наукових досліджень», охарактеризовано види роботи з цифровими технологіями та цифровими ресурсами. Простежено динаміку зміни рівня сформованості здатності використовувати цифрові освітні технології для розвитку когнітивних, креативних, комунікативних, колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи та мотивації брати участь у науково-дослідницькій діяльності. У результаті проведеної роботи запропоновано імплементувати курс «Основи наукових досліджень» у формі навчально-дослідницького проекту, оскільки такий підхід мотивує студентів до участі у науковій діяльності та сприяє активізації процесу формування цифрової компетентності.
38
Kremen, Vasyl, та Volodymyr Ilyin. "Образ світу і людини в умовах дигітальної культури: психолінгвістичний аналіз". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 2 (5 березня 2022): 78–94. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-78-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті проведено психолінгвістичний аналіз нового образу людини в ситуації інформаційно-цифрової реальності як нового образу світу.
Мета. Мета дослідження полягає у з’ясуванні можливостей проєктивної лінгвістики у визначенні психолінгвістичної сутності смислових та ментальних структур сучасних мовних норм і міжособистісної комунікації у процесі формування нового образу людини.
Методи. Дослідження ґрунтується на методології сучасних психологічних, генетико-епістемологічних, філософсько-антропологічних і лінгвістичних теоретичних рефлексій. Їх опрацювання включило в процес аналізу методи проєктивної і когнітивної лінгвістики, потенціал яких сприяв виявленню психолінгвістичних особливостей мовного спілкування епохи метамодерну.
Результати. Розглянута проблема формування і розвитку нового образу людини (homo digitalis) в умовах інформаційно-цифрової реальності. Концептуалізовано образ світу, що в психолінгвістиці розуміється як відображення в свідомості людини реальності, опосередкованої предметністю і відповідними когнітивними схемами та рефлексіями. З’ясовано фактор впливу інформаційно-цифрових технологій на психологію та зміну способів мовного спілкування і комунікації. Вияснено особливості реалізації сучасною людиною своїх творчих здібностей в лінгво-когнітивно-епістемній діяльності в процесі актуального сприйняття образу світу. Показано, що перенесення акценту на мережеву комунікацію приводить до втрати людиною системи орієнтирів, необхідних для продуктивної діяльності в складностях і суперечностях багатомірного інфосвіту. Вирішення даної проблеми покладається на потенціал проєктивної лінгвістики, можливості якої постають фактором формування нового образу людини та її діяльності на рівні наукового осмислення світу.
Висновки. Психолінгвістичний аналіз образу людини в ситуації нового образу світу відкриває перспективи активного входження сучасної культури мовлення і спілкування в параметри інформаційно-цифрової реальності. Психолінгвістичне обґрунтування даного процесу в контексті проєктивної лінгвістики постає важливим кроком по виявленню інтелектуальних і когнітивних можливостей нового образу людини в результаті сприйняття реальності інфосвіту.
39
Богдан, Т. В. "ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 33–36. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається актуальна для сучасної вікової та соціальної психології проблема властивостей пізнавальних процесів у літніх людей. Представлено матеріал стосовно основних чинників, які впливають на когнітивні функції людей похилого віку та їх представлення в психологічних наукових теоріях. Окремо підкреслено роль погіршення сенсорного сприйняття у старості та звуження обізнаності у сучасних технологіях й змінах у світі та їх вплив на функціонування уваги, пам’яті та мислення. Дано короткі характеристики основних для даного дослідження пізнавальних процесів та специфіки їхніх змін у немолодих людей. Метою статті було висвітлення результатів дослідження показників уваги, пам’яті та мислення у літніх в порівнянні з молодими людьми. Було описано дослідження когнітивних функцій людей похилого віку в порівнянні з молодими людьми. Останнє представляється цікавим, оскільки відповідно до проведеного аналізу наукових джерел певне зниження відбувається, однак системного вивчення цього питання у вітчизняній психології не здійснювалось, і недостатньо досліджень стосовно того, наскільки істотним воно може бути. Обрано три критерії: пам’ять, увага та мислення. Вимір показників вказаних параметрів проводився за допомогою методик «Таблиці Шульте», «Пам’ять на числа», «Прогресивні матриці Равенна». Дані методики дають змогу отримати дані про вікові особливості протікання когнітивних процесів. Доведено наявність відмінностей пізнавальної сфери немолодих людей порівняно з молодими та обґрунтовано причини даної різниці. Представлено рекомендації з корекції способу життя, який безпосередньо впливає на якість когнітивних процесів у літньому віці.
40
Podpletnya, O. A., T. M. Potapova та V. Yu Slesarchuk. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ". Медична освіта, № 4 (27 вересня 2018): 77–80. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9326.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – висвітлити досвід застосування дистанційної форми навчання, яка працює на відкритій і найбільш популярній у світі платформі – Moodle, для підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців-провізорів у Дніпропетровській медичній академії.
Основна частина. У статті розглянуто досвід впровадження новітніх інноваційних технологій навчання, які використовуються викладачами на кафедрі загальної та клінічної фармації при підготовці фахівця-провізора. Показано особливості дистанційної системи навчання, її переваги. Оцінка ефективності використаних інноваційних технологій проводиться протягом усього терміну навчання конкретної дисципліни, шляхом тестування та постійного контролю і перевірки опанування теоретичного матеріалу та практичних навичок перед початком кожного практичного чи лабораторного заняття. Показана ефективність використання дистанційної системи навчання як позааудиторної форми організації самостійної роботи студентів.
Висновки. Інноваційні технології навчання сприяють розвитку пізнавальних і когнітивних здібностей студентів, а саме – вміння вирішувати поставлені завдання, займатися збором, аналізом і синтезом даних, витягувати з них інформацію, самостійно мислити, володіти комунікативними навичками. Освітні технології відкривають нові горизонти викладання, навчання й оцінки здобутих знань, дозволяють втілювати інноваційні, ефективні моделі адміністрування та управління. Здійснювати постійний моніторинг оволодіння професійними компетенціями, що дозволяє за короткий строк відкоректувати та індивідуалізувати процес навчання. Дистанційні системи навчання надають можливості безперервного навчання, забезпечуючи великому колу людей можливість отримання як післявузівської, так і додаткової освіти.
41
Kravets, Michael. "МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-169-176.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтована чітка послідовність процесу моделювання підготовка майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності. Розкривається мета побудови авторської моделі, дослідження дієвості та ефективності її створення. Обґрунтовуються цільовий, змістовий і результативний блоки моделі. Визначаються критерії підготовки майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності на засадах компетентнісного підходу: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний які розкривають ефективність застосування системи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої діяльності. Конструювання моделі відображає вибір методів, форм і засобів навчання що забезпечить формування краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Обґрунтовані інноваційні педагогічні технології (диференційоване та індивідуальне навчання студентів; застосування в освітньому процесі контекстного навчання, що забезпечує інтеграцію відповідних компетентностей; упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій; поєднання навчання студентів з науково-пошуковою діяльністю; організація спільної навчально-дослідної роботи викладачів і майбутніх учителів; творчо-проблемні, ігрові методи, дослідження рольових моделей соціальної взаємодії, презентація ідей, проектні технології тощо). У моделі представлені рівні сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури (низький середній, високий).
42
Kotliar, S., та O. Krasnenko. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОГНІТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАСМЕДІА". State and Regions. Series: Social Communications, № 1(49) (23 березня 2022): 12. http://dx.doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2022.1(49).2.
Повний текст джерелаАнотація:
<p><strong><em>The purpose of the work. </em></strong><em>This article aims to predict and substantiate the possible consequences of the active use of cognitive technologies in the media, social networking platforms, etc. for the economy and society.</em></p><p><strong><em>Research methodology. </em></strong><em>The leading method in this study is systems analysis, which can be used to decompose cognitive technologies in the media into elements. Also, in the process of writing this article were used such research methods as: the method of logical analysis, comparative method, methods of synthesis and deduction, the method of classification.</em><strong><em></em></strong></p><p><strong><em>Results. </em></strong><em>The article presents the results of the analysis. The application of cognitive technologies in the field of mass media has greatly expanded the opportunities for development in this area. The use of modern information technology in the media allows less effort to increase the loyalty of its target audience, expand their market presence through new placement platforms and social networks, provide customer support and some accompanying and supporting functions for media workers through software, significantly reduce the cost of operating the company by automating it, and perform many other tasks. The results are presented in the form of lists, figures and tables.</em><strong><em></em></strong></p><p><strong><em>Novelty. </em></strong><em>For the first time the main advantages and risks of development of modern mass media for society and economy in the context of cognitive technologies are systematized in the work.</em></p><p><strong><em>Practical significance. </em></strong><em>The materials of the article are of practical value for teachers and students of the faculties of mass media, specialties related to media management, information technology.</em><strong><em></em></strong></p><p><strong><em>Key words: </em></strong><em>artificial intelligence, mass media, data management, social networks, news.</em></p>
43
Малишевський, Олег. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (31 грудня 2020): 67–77. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.67-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню практичного аспекту формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів. У статті здійснено аналіз практичної підготовки формування професійної мобільності здобувачів вищої освіти з урахуванням результатів психолого-педагогічних праць вітчизняних та зарубіжних науковців. З’ясовано, що організація практичної підготовки інженерів-педагогів зорієнтована з урахуванням потреб ринку праці.Акцентовано на перевагах контекстного та технологічного підходів у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців професійної освіти. Визначено, що в організації освітнього процесу високий потенціал мають когнітивно зорієнтовані технології (діалогічні методи навчання, лекції-конференції, мультимедіа лекції, семінари-дискусії, семінари-«круглі столи», проблемне навчання тощо), особистісно зорієнтовані технології (інтерактивне навчання; креативні, інтелектуально-творчі, рольові, імітаційні, ситуативні ігри; тренінги тощо), діяльнісно зорієнтовані технології (контекстне навчання; організаційно-ділові ігри; метод проєктів, зокрема науково-дослідні проєкти, кейс-метод, пізнавально-пошукові завдання тощо). Доведено, що впровадження таких технологій сприяє реалізації практичної підготовки фахівців: інтенсифікації, підвищенні ефективності та якості освітнього процесу; диференціації навчання; системну інтеграцію предметних завдань; професійно-особистісному зростанню, самореалізації і самовдосконаленню.З’ясовано, що одним із найбільш ефективних шляхів підвищення практичної підготовки формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів є забезпечення міжгалузевої інтеграції, яка виступає індикатором якості професійної підготовки. Теоретичні дослідження спрямовують подальший науковий пошук на впровадження системи формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів.
Ключові слова: практична підготовка, професійна мобільність, інженери-педагоги, міжгалузева інтеграція.
44
Криштоф, Світлана Дмитрівна. "ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 144–47. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.331.
Повний текст джерелаАнотація:
Розгортання Державної цільової програми «Сто відсотків» інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів на період 2011-2015 рр., у рамках якої передбачено їх забезпечення широкосмуговим підключенням до мережі Інтернет, створило передумови для докорінних змін в інформаційно-навчальному середовищі сучасної школи, сутність яких, як зазначає Президент Національної академії педагогічних наук України В. Г. Кремень, полягає в переході до навчання в умовах необмеженого доступу всіх учасників навчально-виховного процесу до світових навчальних ресурсів і засобів навчальної діяльності.У численних психолого-педагогічних дослідженнях, присвячених проблемам застосування Інтернету в освіті, висвітлено теоретико-методичні засади використання мережних технологій у навчанні (А. А. Андреєв, В. Ю. Биков, М. Ю. Бухаркіна, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, Є. С. Полат, Ю. С. Рамський, В. І. Солдаткін, О. В. Співаковський, С. О. Христочевський, А. В. Хуторський та інші), розкрито педагогічний потенціал сервісів Веб 2.0 та їх вплив на освітній процес (Н. Р. Балик, Н. П. Дементієвська, С. Г. Литвинова, Є. Д. Патаракін, І. М. Сокол, Г. В. Стеценко, В. В. Осадчий, Л. О. Флегантов та інші). Висвітлення досвіду використання Інтернет-технологій у практиці навчання знаходимо в публікаціях Г. О. Андріанової, О. В. Афанасьєвої, О. М. Бобровських, М. О. Євстаф’єва, В. Б. Корольова, М. М. Краснянського, І. Д. Мухіної, В. Є. Подольського, Е. М. Попкової, В. М. Спіріної, Н. М. Суміної, К. В. Федорової, Н. Ю. Фоміних і багатьох інших.Педагогічний досвід різноаспектного застосування Інтернет-технологій у практиці шкільного навчання свідчить, що воно позитивно відбивається на результативності навчального процесу, сприяє пробудженню пізнавального інтересу школярів, розвитку їх інтелектуальної сфери, формує самостійність, активність учня, його здатність до самореалізації, самоорганізації, готовність до співробітництва. Вчителі застосовують Інтернет-технології у процесі підготовки до уроку, для вивчення досвіду колег, власної самоосвіти; для створення авторського мережного контенту, для організації роботи учнів в онлайн лабораторіях, проведення онлайн тематичного або поточного контролю знань, для запровадження у стаціонарне навчання елементів дистанційного навчання, для залучення учнів до виконання завдань творчого або дослідницького характеру, які передбачають пошук інформації в Інтернеті, створення власних блогів і веб-сайтів, участь у телекомунікаційних проектах, мережних конкурсах тощо. Разом із тим, переважна більшість перелічених напрямів не зорієнтована на використання Інтернет-технологій безпосередньо на уроці (якщо це не урок інформатики), а саме це стає можливим в умовах сучасної інтернетизованої школи. Звідси випливає необхідність запровадження змін у систему професійної підготовки майбутнього вчителя.На підставі проведеного аналізу сутності і напрямів застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи [1] нами було обґрунтовано компоненти підготовки майбутнього вчителя до такого застосування [2]: мотиваційно-ціннісний – характеризує ціннісні орієнтації майбутнього вчителя, характеристику його мотивації і вольового механізму щодо застосування Інтернет-підтримки у навчальному процесі; когнітивно-операційний – охоплює знання технічних і логічних основ будови Інтернет, його освітніх ресурсів і сервісів, зокрема предметно-педагогічного призначення, а також ключові інформаційні вміння, потрібні для використання ресурсів Інтернет: інформаційно-пошукові, інформаційно-аналітичні, інформаційно-технологічні. Кожна з перелічених груп інтегрує певний перелік умінь відповідного спрямування; методично-організаційний – включає уміння вчителя використовувати ресурси і сервіси Інтернет для підготовки власного викладу нового навчального матеріалу, створення предметних пізнавальних завдань на основі Інтернет-даних, організації експериментально-дослідної роботи учнів на уроці із застосуванням новітніх Інтернет-інструментів, вивчення і запровадження кращого досвіду колег у власну педагогічну практику; рефлексивно-оцінювальний – поєднує уміння критично аналізувати якість ресурсів і сервісів Інтернет з педагогічної точки зору, здатність оцінювати рівень своєї підготовки до застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі і визначати шляхи її вдосконалення.Формування зазначених знань, умінь, особистісних якостей майбутнього вчителя в процесі його професійної підготовки у вищому педагогічному закладі освіти потребує поетапного запровадження послідовних взаємопов’язаних заходів. На першому етапі – базовому –здійснюється систематизація і розвиток комплексу знань з основ Інтернет-технологій, інформаційних умінь. На другому етапі –процесуальному – відбувається комплексне формування опорних знань і вмінь (інформатичних, педагогічних, методичних) щодо застосування Інтернет-підтримки у предметному навчанні. Третій – практично-коригувальний – етап присвячується коригуванню й удосконалення підготовки студенів до застосування Інтернет-підтримки у майбутній професійній педагогічній діяльності. Кожний етап технології спрямовується на досягнення певної мети, у відповідності до якої сформульовані його завдання і визначені шляхи їх реалізації.Завданнями базового етапу є: сприяння усвідомленню студентами цінності інформаційних ресурсів Інтернет для навчання (мотиваційно-ціннісний компонент); формування у студентів ключових інформаційно-аналітичних умінь, розвиток їх інформаційно-пошукових та інформаційно-технологічних умінь (когнітивно-процесуальний компонент); сприяння набуттю студентами досвіду використання Інтернет-технологій у процесі аудиторних занять з дисциплін предметно-професійної підготовки (методично-організаційний компонент); спонукання до самооцінки власної здатності застосовувати Інтернет-технології (рефлексивно-оцінювальний компонент).Завдання процесуального етапу передбачають: сприяння усвідомленню майбутніми вчителями особистісної і професійної значимості застосування Інтернет-підтримки у предметному навчанні, її цінності як інструмента гуманізації навчання (мотиваційно-ціннісний компонент); формування обізнаності студентів з актуальними для предметного навчання ресурсами та сервісами Інтернет і вмінь використовувати їх для досягнення конкретних дидактичних цілей (когнітивно-процесуальний компонент); набуття знань і вмінь методики організації предметної навчальної діяльності учнів з використанням Інтернет-підтримки (методично-організаційний компонент); залучення студентів до аналізу доцільності застосування конкретних видів Інтернет-підтримки у шкільному навчальному процесі (рефлексивно-оцінювальний компонент).Завдання практично-коригувального етапу передбачають: інтеграцію потреби у використанні Інтернет-підтримки з професійним зростанням (мотиваційно-ціннісний компонент); коригування і вдосконалення знань Інтернет-технологій у майбутніх учителів; сприяння набуттю студентами вмінь самостійно оцінювати педагогічну спроможність Інтернет-сервісів і оволодівати прийомами їх практичного використання (когнітивно-процесуальний компонент); залучення студентів до вивчення матеріалів педагогічного досвіду на сайтах учительських Інтернет-об’єднань, до участі в їх роботі (методично-організаційний компонент); стимулювання до планування самостійного ознайомлення з новими педагогічно значимими Інтернет-інструментами і ресурсами (рефлексивно-оцінювальний компонент).Реалізація кожного із зазначених етапів відбувається послідовно у ході розгортання професійної підготовки майбутнього вчителя. Навчальними дисциплінами, у процесі навчання яких вирішуються поставлені завдання і забезпечується набуття студентами передбачених знань, умінь, особистісних якостей, є дисципліни інформатичної, педагогічної та методичної підготовки. На базовому етапі технології, термін якого розрахований на перший рік навчання студентів у вищому педагогічному навчальному закладі, опорною є дисципліна «Сучасні інформаційні технології». На процесуальному етапі, який охоплює другий і третій роки навчання, опорними є дисципліни «Педагогічна інформатика», «Методика навчання (профільної предметної дисципліни)». На практично-коригувальному етапі, який відбувається на четвертому році підготовки майбутніх учителів, опорними є дисципліни «Методика навчання (профільної предметної дисципліни)», «Інформаційно-комунікаційні системи в освіті». Крім того, останній етап включає активну педагогічну практику студентів-випускників бакалаврату в загальноосвітніх навчальних закладах.Усі етапи технології є взаємопов’язаними і взаємозалежними: реалізація наступного етапу спирається на результати, досягнуті на попередніх, і успішність кожного стимулює вдосконалення всіх інших.Важливо підкреслити, що зазначена підготовка майбутніх учителів не обмежується рамками вибраних дисциплін. Вона відбувається в процесі всього циклу навчання студента у вищому педагогічному закладі, де є нормою активне застосування Інтернет-технологій студентами і викладачами на аудиторних заняттях, у позааудиторній роботі, в міжособистісному спілкуванні тощо.
45
Литвиненко, О. О. "ТЕХНОЛОГІЇ ПСИХОПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ В КОНТЕКСТІ ОНТОГЕНЕЗУ ТА ДИЗОНТОГЕНЕЗУ ОСОБИСТІСНОГО СТАНОВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 лютого 2021): 179–86. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати розробки та апробації тренінгової програми психологічної профілактики, спрямованої на гармонізацію особистісного становлення підлітків. Специфіка програми полягає в її спрямованості на роботу із трьома основними сферами особистості: когнітивною, афективною та поведінковою, а також у методологічній орієнтації на загальні принципи та окремі методики когнітивно-поведінкової терапії. Мета статті полягає у представленні методологічної орієнтації та змістового наповнення програми, а також в аналізі результатів ефективності її реалізації із трьома групами підлітків: тими, які мають порушення слуху та зору, а також тими, хто не має порушень у роботі аналізаторів. Як методи дослідження було використано анкетування та суб’єктивне шкалювання. У ході статистичного аналізу даних відбувалось порівняння двох виборок (до початку тренінгової роботи та після її завершення) за допомогою t-критерію Стьюдента, аналізу середніх величин та стандартних відхилень. Отримані результати свідчать про високу ефективність тренінгової роботи з кожною з досліджуваних категорій підлітків, а також про можливість і доцільність її використання як у форматі групової роботи (очних зустрічей), так і в дистанційному режимі з використанням спеціально розроблених онлайн завдань. При цьому найбільш ефективною виявилась робота з підлітками, що належать до умовно- нормативної групи, а також тими, які мають порушення слуху. Це дозволило реалізувати спробу об’єднання учасників із двох зазначених категорій в єдину інклюзивну групу, результати діяльності якої підтверджують ефективність роботи в такому форматі. Висновки. Описана програма психологічної профілактики може бути використана для практичної роботи з підлітками, чиє особистісне становлення відбувається як у контексті онтогенезу, так і в контексті дизонтогенезу. Перспективи подальшої діяльності в цьому напрямі полягають у вдосконаленні дистанційної модифікації програми та в розробці специфічних алгоритмів її реалізації на базі наявних інтернет-майданчиків, призначених для такої роботи.
46
Spirin, Oleg M., та Tetiana A. Vakaliuk. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ БАКАЛАВРІВ ІНФОРМАТИКИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 226–45. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.3262.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено поняття "інформаційно-комунікаційна компетентність бакалаврів інформатики щодо використання ХОНС", виділено критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, дослідницький, дидактичний), показники та рівні (низький, середній, достатній, високий) сформованості ІК-компетентності бакалаврів інформатики щодо використання хмаро орієнтованого навчального середовища (ХОНС). Встановлено, що для підвищення ІК-компетентності учасників освітнього процесу варто проводити додаткові факультативи та (або) спецкурси. З метою вдосконалення змісту навчання бакалаврів інформатики було: спроектовано ХОНС для використання в навчальному процесі бакалаврів інформатики; дібрано хмаро орієнтовані засоби навчання, що є доцільними для застосування в процесі навчання бакалаврів інформатики; удосконалено зміст дисциплін, що безпосередньо пов’язані з програмуванням ("Програмування", "Java-програмування", "Web-програмування", "Технології програмування", "Вибрані питання комп’ютерної інженерії"), для використання ХОНС під час вивчення різних тем таких дисциплін; розроблено та впроваджено форми, методи та засоби використання ХОНС у підготовці бакалаврів інформатики; розроблено та впроваджено факультатив "Хмарні технології в освіті", що передбачає ознайомлення з особливостями використання різних хмарних технологій у навчальному процесі бакалаврів інформатики для формування їх ІК-компетентності з використання ХОНС, а також розроблено навчально-методичний комплекс дисципліни "Хмарні технології в освіті" для магістрів інформатики. Проведено аналіз результатів педагогічного експерименту, що свідчить про підвищення рівня сформованості ІК-компетентності студентів щодо використання ХОНС, а отже, і про педагогічну доцільність впровадження методичної системи використання ХОНС у підготовці бакалаврів інформатики.
47
Коляса, Олена Василівна. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ГІПЕРМЕДІА ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (25 квітня 2021): 139–50. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3301.
Повний текст джерелаАнотація:
Всесвітня мережа надає доступ до інформації та джерел знань, які практично не обмежені. Зручність та інтерактивність дозволяють і заохочують людей використовувати її для вивчення незнайомих тем. Гіпертекстові ресурси стали важливим освітнім середовищем. Вони можуть запропонувати нові можливості для структуризації, представлення, адаптації та інтеграції різних навчальних матеріалів. Застосування гіпермедіа технологій зробило прорив у процесі освіти та самоосвіти, поєднавши в єдине ціле непоєднувані досі елементи. У статті здійснено аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо впровадження гіпертекстових технологій в освітній процес закладів вищої освіти. Результати дослідження показали, що такі технології є ефективним способом реалізації дистанційного навчання сучасного закладу вищої освіти, бо створюють умови для самостійного отримання та якісного засвоєння необхідної навчальної інформації, яка може бути інтегрована в освітній процес. Проаналізувавши використання електронних навчальних матеріалів на основі гіпертекстових та мультимедійних засобів, маємо відзначити переваги цієї технології порівняно з традиційними підручниками, оскільки дозволяє виявити її дидактичний потенціал. Сучасні студенти не можуть уявити своє повсякденне життя без використання різних цифрових пристроїв, як-от: персональні комп'ютери, мобільні телефони, iPad та планшети, оскільки вони стали основними джерелами отримання та зберігання інформації. Визначено, що головною метою викладачів є пошук шляхів та інструментів, які дозволяють їм максимально використовувати потенціал цих пристроїв для підвищення ефективності освітнього процесу. Незважаючи на потенціал гіпертексту, який полегшив доступ до навчальних матеріалів, самостійне його опрацювання часто пов'язане з багатьма проблемами. Під час самостійної роботи студенти, керуючись різними точками зору, можуть користуватись різними шляхами навігації, а відтак можуть бути дезорієнтованими або когнітивно перевантаженими через потенційний розрив між тим, що їм потрібно, і тим, що реально існує в мережі Інтернет.
48
Олійник, Віктор Васильович, Ірина Миколаївна Андрощук, Ірина Ігорівна Остапйовська, Петро Степанович Олешко та Дмитро Анатолійович Пріма. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (26 лютого 2020): 212–24. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3599.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано формування інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Виділено та описано чотири компоненти інформаційної культури вчителя початкової школи: когнітивна (передбачає знання про інформаційне суспільство на глобальному та локальному рівнях і основні його тенденції), операційно-змістова (передбачає вміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології для вирішення різноманітних практичних проблем як особистісних, так і суспільного значення), комунікативна (передбачає знання норм культури поведінки та спілкування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та дотримання їх), ціннісно-рефлексивна (передбачає критичне ставлення до контенту інформаційних ресурсів, нерозповсюдження та запобігання поширенню дезінформації та інформації аморального, протиправного змісту, дотримання інформаційного законодавства, запобігання комп’ютерній залежності), що лягли в основу розроблення курсу «Культура інформаційної діяльності у початковій школі» для здобувачів вищої освіти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки спеціальності 013 Початкова освіта спеціалізації «Інформатика». Виділено та описано ключові аспекти для ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності, проілюстровано результати впровадження зазначеного курсу. Аналіз дослідження засвідчує приріст у відсотковому відношенні високого і достатнього рівнів інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи. Упровадження розробленого курсу засвідчує, що після його завершення показники високого рівня сформованості інформаційної культури становили на 12,5% більше, ніж на початку експерименту, на достатньому – збільшились на 27,5 %, показники середнього і низького рівнів після завершення експерименту зменшились. Визначено прогностичність досліджуваної проблеми, що полягає в міждисциплінарності розробленого курсу і використанні його науково-педагогічними працівниками в процесі підготовки здобувачів вищої освіти в різних освітніх галузях.
49
Пристинський, В. М., Т. М. Пристинська, В. О. Зайцев та Ю. Л. Майдіков. "ЗДОРОВ’Я І ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 149–64. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-149-164.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано доцільність впровадження в навчально-виховний процес студентів педагогічних технологій, які сприяють розвитку компетентностей щодо відповідального ставлення до здоров’я і здорового способу життя. Визначено критерії (мотиваційно-цільовий, когнітивно-дієвий, рефлексивно-особистісний), показники та рівні сформованості таких компетентностей як чинників духовної культури особистості. Експериментальна перевірка ефективності впливу педагогічних технологій на формування відповідального ставлення студентів до здоров’я і здорового способу життя здійснювались на базі кафедр теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації; фізичної терапії, фізичного виховання і біології; науково-дослідної лабораторії духовного й фізичного виховання дітей та учнівської молоді ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (Слов’янськ), а також фізичної реабілітації Національного університету «Чернігівська політехніка» (Чернігів). До експериментально-дослідної роботи було залучено 25 студентів другого курсу факультету фізичного виховання; 42 студенти першого і другого курсів факультету психології, економіки й управління та 47 студентів першого і другого курсів філологічного факультету. Встановлено позитивну динаміку формування відповідального ставлення до здоров’я і здорового способу життя у студентів експериментальних груп, яка характеризується зростанням високого рівня на 19,2 % (в контрольних групах – на 2,3 %) та зниженням низького рівня на 31,7 % (в контрольних групах – на 3,1 %). Доведено, що впроваджені педагогічні технології, а також критерії та показники розвитку відповідального ставлення студентів до здоров’я і здорового способу життя є ефективними чинниками формування духовної культури особистості.
50
Aleksieieva, Oksana R., Liudmila L. Butenko, Inna I. Kurlishchuk та Viktoriia M. Shvyrka. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ ЗА ВИБОРОМ «ТРЕНДСПОТТИНГ ТА ПРОФЕСІЙНЕ МАЙБУТНЄ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ»". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 136–51. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2499.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті репрезентовано досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні образу успішного професійного майбутнього в студентів університету на основі трендспоттингу як напрямку моніторингу, виявлення та вивчення трендів сучасності в будь-якій сфері життєдіяльності під час вивчення елективного курсу «Трендспоттинг та професійне майбутнє сучасного фахівця». Автори ґрунтовно розкривають основні питання розробки елективного курсу «Трендспоттинг та професійне майбутнє сучасного фахівця» для вищих навчальних закладів, а також дають стислу характеристику його структури та змісту. Визначено й описано особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій як однієї з умов успішної професійної підготовки майбутніх фахівців з урахуванням інформатизації як провідного тренду розвитку суспільства й освіти, зокрема і як засобу створення якісного навчального контенту, розвитку критичного мислення, активізації навчально-дослідницької діяльності студентів. В умовах компетентнісної парадигми вищої школи та домінування конструктивістського підходу в освіті ефективність підготовки конкурентоздатного професіонала забезпечується використанням ІКТ, а саме: ресурсів Інтернет як інформаційного підґрунтя означеного процесу, онлайн-ресурсів трендхантингу, інструментів когнітивної візуалізації, Web 2.0-технологій тощо. Встановлено, що інформаційнo-комунікаційні технології не тільки забезпечують високоякісний освітній контент та активують творчі здібності й інші необхідні професійні навички майбутніх фахівців, але й стають основою для прогнозування соціально-економічного розвитку суспільства та професійного майбутнього студентів вищих навчальних закладів. Практика впровадження в освітній процес університету елективного курсу переконливо демонструє доцільність та ефективність використання засобів ІКТ у процесі професійної підготовки студентів університетів з орієнтацією їх на існуючі та можливі в недалекому майбутньому тренди успішності професійного майбутнього сучасного фахівця.