Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Технологія пива.

Статті в журналах з теми "Технологія пива"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-28 статей у журналах для дослідження на тему "Технологія пива".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Бліщ, Р. О., Н. З. Петришин та І. М. Бабич. "АЛЬТЕРНАТИВА ХМЕЛЮ У ВИРОБНИЦТВІ ПИВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-04.

Повний текст джерела
Анотація:
Пиво являє собою досить складну систему органічних і неорганічних кристалоїдів та колоїдів у слабкому водно-спиртовому розчині. До його складу входять більше 400 сполук, які визна- чають його високу якість. Найціннішими в пиві є гіркі речовини хмелю, що надають йому своєрідну приємну гіркоту, сприяють біологічній стійкості. Хміль, який лише нещодавно загрожував поглинути все в навалі зеленої гіркоти, нині відступає, щоб посісти своє правомірне місце серед інших способів варити смачне і виразне пиво. Багато крафтовиків приглядаються й до інших рослин, що притаманні конкретним регіонам, і пробують варити пиво з повагою до місцевих традицій. Хміль є незамінним компонентом будь-якого пива, але в разі надмірного вживання негативно впливає на організм людини. Останні дослідження вчених дають підставу стверджувати про негативний вплив хмелю на орга- нізм людини, оскільки в шишках хмелю є 8-пренілнарінгенін – речовина, яка належить до класу фітое- строгенів. Тому заміна хмелю на іншу нетрадиційну сировину є перспективним напрямом досліджень. Повний список інгредієнтів, які використовуються як сурогат хмелю або задля забезпечення альтер- нативних смакових властивостей, досить великий. Розглянуто часткову заміну хмелю на натуральну рослинну сировину (хвою хвойних порід дерев), яка за своїми властивостями та хімічним складом наближена до хмелю. Також охарактеризовано використання деревію, хрону, бузини, імбиру та інших альтернативних хмелю рослин у виробництві пива. Зроблено висновок, що у виборі сировини (замін- ника хмелю) необхідно звертати особливу увагу на її хімічний склад і дію на організм людини, оскільки більшу частину цих властивостей отримає і пиво з її додаванням. Доведено, що інноваційні технології з використанням нетрадиційної сировини як заміни хмелю можуть бути рекомендовані до викорис- тання в пивоварінні задля розширення зразків продукції, що позитивно впливають на організм людини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Kharandiuk, T. V., R. B. Kosiv, O. M. Borukh, R. S. Dalybozhyk, L. Ya Palianytsia та N. I. Berezovska. "Зниження вмісту віцинальних дікетонів при зброджуванні високогустинного сусла". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (3 лютого 2017): 149–52. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7530.

Повний текст джерела
Анотація:
Одним із завдань високогустинного пивоваріння як сучасної енергоощадної технології є отримання пива високої якості, адже смак і аромат напою ‒ його головні споживчі властивості. Віцинальні дікетони ‒ діацетил (2,3-бутандіон) та 2,3-пентандіон – відіграють значну роль у формуванні смаку. Завдання пивоварів полягає в зведенні до мінімуму їх утворення або пришвидшенні їх відновлення до речовин із вищим порогом відчуття. До основних методів зниження вмісту дікетонів належать оптимізація параметрів бродіння та дозрівання, використання модифікованих штамів дріжджів та іммобілізованих дріжджових клітин. Цього досягають також застосуванням ферменту α-ацетолактатдекарбоксилази, який міститься в ферментному препараті Матурекс. Він каталізує реакцію перетворення α-ацетолактату безпосередньо в ацетоїн, минаючи утворення діацетилу. Таким чином значно знижується вміст дікетонів у пиві та скорочується тривалість його дозрівання. В роботі досліджено вплив параметрів зброджування високогустинного сусла – концентрації сухих речовин у суслі, температури та тривалості процесу на вміст дікетонів у пиві. Визначено оптимальні умови головного бродіння: концентрація сусла 16% сухих речовин, температура бродіння 15 °С, тривалість 7 діб. Встановлено вплив дози ферментного препарату Матурекс 1, 2 і 3 г на 1 гл сусла на вміст віцинальних дікетонів у молодому пиві. Визначено оптимальну дозу препарату, яка становить 2 г на 1 гл сусла. Досліджено вплив ферментного препарату Матурекс на фізико-хімічні показники молодого та готового пива – вміст екстракту та етанолу, рН і кислотність, вміст віцинальних дікетонів. Таким чином, для пришвидшення процесів дозрівання пива в технології високогустинного пивоваріння, зниження вмісту віцинальних дікетонів у пиві та збільшення ефективності виробництва можна рекомендувати зброджування сусла концентрацією 16% сухих речовин при температурі 15 °С впродовж 7 діб з додаванням ферментного препарату Матурекс у кількості 2 г на 1 гл сусла.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Kharandiuk, T. V., R. B. Kosiv, N. I. Berezovska та L. Ya Palianytsia. "Вплив температури на зброджування високогустинного сусла". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 51–55. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8510.

Повний текст джерела
Анотація:
Значне збільшення вартості енергоресурсів сприяло розвитку сучасних енергоощадних технологій. Для виготовлення пива затрачається велика кількість енергії та теплоносіїв на стадії приготування сусла та холодоагентів на стадії бродіння. В умовах енергетичної кризи та великої конкуренції серед виробників виникає потреба запроваджувати нові, енергоощадні технології, зокрема високогустинне пивоваріння. Потенційні переваги технології високогустинного пивоваріння над звичайною технологією включають також значну економію води, більшу кількість спирту і зниження витрат енергії та праці, менші капітальні витрати. Проте, переваги високогустинного пивоваріння стають очевидними, коли тривалість бродіння залишається помірною, а життєздатність дріжджів та смак пива є адекватними. Ці показники в значній мірі залежать від параметрів процесу головного бродіння, зокрема від температури. В роботі досліджено вплив температури головного бродіння 9, 12, 15 і 18 °С на зброджування високогустинного сусла концентрацією 16% сухих речовин та фізіологічні властивості дріжджів. Для досліджень використовували дріжджі низового бродіння раси W-34/70. Тривалість бродіння становила 9 діб. Встановлено, що при традиційній температурі бродіння 9 °С процес відбувається повільно та припиняється передчасно. Проведення бродіння при 18 °С дозволяє досягти високого ступеня зброджування, проте погіршуються фізіологічні властивості дріжджів, зокрема знижується вміст клітин з глікогеном та погіршуються флокуляційні властивості дріжджів. Температура бродіння практично не впливала на вміст нежиттєздатних дріжджових клітин. Проте їх кількість була дещо вищою від значення, якого дотримуються на пивоварних підприємствах, що зумовлено впливом осмотичного та етанольного стресу. Оптимальна температура головного бродіння повинна знаходитись в межах 12–15 °С. За цих значень температур досягається висока бродильна активність дріжджів, ступінь зброджування пива та зберігаються хороші фізіологічні властивості дріжджів, а вміст віцинальних дикетонів не перевищує гранично-допустимої концентрації для молодого пива.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Третьяк, Л. Н., та Д. М. Муслюмова. "КОМПЛЕКСНАЯ ОЦЕНКА ВКУСОАРОМАТИЧЕСКИХ СВОЙСТВПИВА НА ОСНОВЕ ХРОМАТОГРАФИЧЕСКОГО ОПРЕДЕЛЕНИЯКОНЦЕНТРАЦИЙ ПОБОЧНЫХ ПРОДУКТОВ БРОЖЕНИЯ". Ползуновский вестник, № 1 (27 травня 2019): 119–27. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2019.01.022.

Повний текст джерела
Анотація:
Стандартизованные требования к органолептическим показателям и методам контроля вкуса и аромата пива, основанные на вербальной оценке, не учитывают комплекс веществ, концентрации которых формируют вкусоароматический букет готовых напитков. Проведена комплексная оценка вкусоароматических свойств наиболее востребованных образцов пива, реализуемых в торговой сети города Оренбурга. Методом газовой хроматографии определены концентрации органических соединений – носителей вкуса и аромата пива. Вкусограммы пива различных брендов показали отсутствие значимых различий их вкусоароматических свойств. Установлено, что вкусоароматический букет большинства образцов пива формируется за счет избыточных (относительно «порога распознавания») концентраций бензальдегида, этилацетата и изоамилового спирта при минимальном вкладе других компонентов. Присутствие избыточных концентраций бензальдегида авторы связывают с нарушением технологии дображивания. В безалкогольном пиве концентрации вкусоароматических веществ не превысили трех вкусовых единиц. Применение метода газовой хроматографии позволило выявить факты экзогенного привнесения этилового спирта в готовый продукт. Дискутируются предложения по гармонизации вкусоароматических букетов пива путем внесения вкусоароматических добавок в готовый продукт. По мнению авторов, производство малотоксичных и гармонизированных по вкусоароматическим свойствам пива и пивных напитков сдерживается несоответствием требований национальных стандартов международному уровню по методам определения вкуса и аромата.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Бліщ, Р. О., та Н. З. Петришин. "ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ ПИВНОГО СУСЛА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 28 (10 січня 2022): 13–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-02.

Повний текст джерела
Анотація:
Постійно зростаюча вартість газу, нафти та інших джерел енергії вимагає не тільки їхнього раціонального використання на підприємствах агропромислового комплексу, але й розроблення та впровадження інноваційних технологій та устаткування, що спрямовані на ресурсоенергозбереження з урахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів. Харчові підприємства, зокрема виробництво пива, є енергоємними процесами, тому необхідним є раціональне використання енергії та ресурсів. Енергозбереження в харчовій галузі – один із найбільш важливих факторів, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів. Доведено, що впровадження у харчову промисловість енергозберігаючих технологій дає змогу значно знизити собівартість продукції і підвищити прибутки на підприємстві. Розглянуто наявні способи зниження енерговитрат під час приготуваннія пивного сусла у виробництві пива. Охарактеризовано заходи щодо збільшення використання вторинних теплових енергетичних ресурсів. Поєднання кількох технології в одному проєкті дозволяють розширити функціональні можливості енергозбереження за рахунок повернення у виробництво не тільки тепла вторинної пари, але й теплоти гарячого охмеленого сусла, що виводиться з гідроциклонного апарату на стадію бродіння.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Резвых, В. А., та А. Ю. Горбачев. "Значимость технологий виртуальной и дополненной реальности в машиностроении". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 79, № 2 (2021): 16–19. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-11-2021-49.

Повний текст джерела
Анотація:
За последние 10 лет технологии виртуальной реальности получили широкое применение в различных производственных сферах общества. Виртуальные технологии также не прошли мимо машиностроительного сектора. Тенденция внедрения технологий виртуальной и дополнительной реальности на данный момент еще не достигла своего пика и только увеличивает свои масштабы. Популяризация и внедрение данных технологий способны значительно увеличить темпы развития машиностроительного сектора.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Ермолаева, Галина Алексеевна, and Сергей Вячеславович Ермолаев. "Modern Technologies of Beer and Beer Drinks at Small Enterprises. Part I." Beer and beverages, no. 1 (March 27, 2022): 15–21. http://dx.doi.org/10.52653/pin.2022.01.01.009.

Повний текст джерела
Анотація:
Современная ситуация на рынке пивоваренной продукции требует большого ассортимента пива и пивных напитков. Увеличивается спрос на пиво оригинальных сортов. Разнообразие сырья и технического оснащения заводов обеспечивает производство множества сортов пива и пивных напитков с привлечением новых видов сырья. На малых предприятиях труднее перерабатывать сырье и обеспечивать стабильный вкус пива. Дана классификация малых предприятий. Описаны виды сырья: солода, хмеля, дрожжей, которые позволяют производить широкий ассортимент пивоваренной продукции стабильного качества. The current situation on the market of brewing products requires a large assortment of beer and beer drinks. The demand for beer of original varieties is increasing. The variety of raw materials and technical equipment of the plants ensures the production of many varieties of beer and beer drinks with the involvement of new types of raw materials. In small enterprises, it is more difficult to process raw materials and ensure a stable taste of beer. The classification of small enterprises is given. The types of raw materials are described: malt, hops, yeast, which will allow producing a wide range of brewing products of stable quality.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Ключников, Андрей Иванович, Константин Константинович Полянский та Дина Васильевна Ключникова. "Комплексная оценка показателей качества пива, получаемого микрофильтрацией с использованием керамических мембран". Сорбционные и хроматографические процессы 21, № 5 (11 грудня 2021): 764–73. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3783.

Повний текст джерела
Анотація:
Как показывает практический опыт современной пивоваренной отрасли, доля участия мембранной технологии в процессах производства пива постоянно увеличивается. И если 20-30 лет назад мембранные процессы можно встретить только в подготовке воды, то сегодня они являются альтернативой не только намывной и ПВПП-фильтрации, но и тепловой пастеризации. При реализации мембранных технологий в пивоварении, в частности, процесса микрофильтрации, возможно получение продукта с абсолютно иными качественными преимуществами. В отличие от многостадийной намывной фильтрации, ПВПП-стабилизации, обеспложивания, тепловой пастеризации, мембранная обработка не изменяет первоначального вкуса пива, протекает гораздо быстрее и сопровождается меньшими энергозатратами. Более того, существенно повышается микробиологическая стабильность и чистота производства и технологического оборудования. С появлением нового поколения керамических мембран стало возможным обеспечение стабильных показателей качества готовой продукции, осуществление процесса мембранной обработки с минимальной абсорбцией экстрактивных веществ, микроорганизмов, белков и т.д. Степень абсорбции вышеперечисленных компонентов будет являться лимитирующим фактором при выборе разрешающей способности керамической мембраны, обеспечивающей с одной стороны требуемую коллоидную и биологическую стойкость, а с другой – стабильные показатели качества. Цель работы состояла в оценке применимости процесса микрофильтрации пива с использованием керамических мембран для увеличения биологической и коллоидной стойкости, а также определение комплексных показателей качества пива в сравнении с традиционными технологиями, а именно, намывным фильтрованием и тепловой обработкой (пастеризацией). В работе исследованы аминокислотные составы образцов пива: исходного нефильтрованного непастеризованного пива, реализуемого в условиях пивного ресторана и имеющего срок годности по технологической инструкции до 15 сут.; фильтрованного непастеризованного и фильтрованного пастеризованного образцов пива, произведенных в условиях крупного пивзавода с использованием традиционных процессов намывной фильтрации, ПВПП-стабилизации и тепловой пастеризации, имеющего срок годности до 3 мес; пива, осветленного на керамической мембране с разрешающей способностью 0.8 мкм. Представлены результаты исследований физико-химических показателей пива, осветленного на керамических мембранах с размерами пор 0.14; 0.20; 0.30; 0.45; 0.80 и 1.4 мкм, прогнозируемой стойкости пива, осветленного на керамической мембране с размером пор 0.45 мкм.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Доронина, В. Г., та Е. П. Шнурникова. "Тенденции развития BIM технологий в строительстве малоэтажных жилых зданий". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 82, № 1 (2022): 51–54. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2022-08.

Повний текст джерела
Анотація:
За прошедшие 20 лет виртуальные технологии получили широкое применение в различных производственных сферах общества. Виртуальные технологии также не прошли мимо строительного сектора. Тенденция внедрения технологий виртуальной реальности, в частности BIM, на данный момент еще не достигла своего пика и только увеличивает свои масштабы. Целью исследования является изучение тенденций BIM технологий в малоэтажном строительстве и обоснование преимуществ их использования. Для выполнения задач исследования применены универсальные общенаучные методы, такие как: синтез, анализ, обобщение, аналогия, сравнение и прогнозирование. В работе также использованы вторичный анализ и толкование данных прикладных исследований, касающихся вопросов использования BIM-технологий, вопросов дистанционной работы. Полученные выводы позволили сделать вывод о об актуальности популяризации и внедрении данных технологий, что в свою очередь будет способствовать увеличению темпов развития малоэтажного строительного сектора.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Алябьев, Борис Александрович, та Марина Феликсовна Ростовская. "Особенности получения пшеничного пива". Хранение и переработка сельхозсырья, № 3 (13 серпня 2021): 81–94. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2021.208.

Повний текст джерела
Анотація:
На основании данных зарубежной литературы рассмотрены некоторые аспекты использования пшеницы для пивоваренных целей, а также особенности технологии пшеничного пива. В настоящее время пшеничное пиво увеличивает свою популярность по всему миру, в том числе и в России. В зарубежной литературе производству пшеничного солода и пшеничного пива посвящено значительное количество публикаций, в то время как в отечественных источниках подобные данные крайне ограничены. В представленном обзоре приведена оценка пшеничного солода в разных странах, сделан акцент на различиях между зерном пшеницы и ячменя, являющимся традиционным сырьем для пивоварения, показано, что разница в химическом составе зерна и различие в составе ферментов пшеницы и ячменя предопределяет различие в процессе пивоварения - как в режиме затирания, так и брожения. Озвучена проблема, обсуждаемая в зарубежной литературе, что в настоящее время для характеристики пшеничного солода используются аналитические оценки ячменного солода, хотя, они разработаны для сырья с иными свойствами, в первую очередь это касается состава некрахмалистых полисахаридов и различия в содержании α- и β-амилаз, что требует некоторой корректировки показателей пшеничного солода. Основным выводом представленного обзора является необходимость исследования пивоваренных аспектов пшеницы, так как пшеничный солод имеет свои особенности, и, несмотря на его долгое использование в качестве материала для пивоварения, изучен в гораздо меньшей степени, чем традиционный ячменный солод.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Казимирова, Екатерина Андреевна, Ольга Яковлевна Мезенова та Владимир Ильич Шендерюк. "ИССЛЕДОВАНИЕ ПО ПОЛУЧЕНИЮ И ПРИМЕНЕНИЮ БЕЛКОВОГО ГИДРОЛИЗАТА ИЗ ОСТАТОЧНЫХ ПИВНЫХ ДРОЖЖЕЙ В ТЕХНОЛОГИИ ЗЛАКОВЫХ БАТОНЧИКОВ". KSTU News, № 57 (5 січня 2020): 107–17. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2020-57-107-117.

Повний текст джерела
Анотація:
Изучен биопотенциал остаточных пивных дрожжей и пивной дробины (от-ходов пивоваренного производства), обосновано получение белковых гидролизатов из дрожжей и их применение в технологии злаковых батончиков. Проведен анализ научно-технической литературы по применению вторичного сырья пиво-варенных производств. Изучен общий химический состав остаточных дрожжей и пивной дробины, предоставленных пивоварней «Редюит». Проанализирован аминокислотный состав белка и рассчитана биологическая ценность пивных дрожжей. Исследованы ферментативный и высокотемпературный термический способы гидролиза остаточных пивных дрожжей. Изучена природа горечей пив-ных дрожжей и степень ее вкусового проявления. Определено количество горечи в остаточных пивных дрожжах в зависимости от промывки их водой. Выявлены зависимости влияния хмелевой горечи пивных дрожжей на степень их гидролиза. Опытным путем установлена рациональная технология производства белкового гидролизата с применением высокотемпературного гидролиза. Остаточные пивные дрожжи являются источником многих биологически активных веществ, прежде всего, белка и незаменимых аминокислот, витаминов группы В и различных макро- и микронутриентов. Пивная дробина содержит высокое количество клетчатки, белка, витамина Е и витаминов группы В, минеральных веществ и других биологически активных веществ. Показана рациональность применения белкового гидролизата дрожжей в качестве белковой добавки в рецептуре злакового батончика на основе пивной дробины. Определен общий химический состав обогащенных злаковых батончиков. Разработанные злаковые батончики имеют повышенную пищевую ценность по содержанию белка и пищевых волокон и рекомендованы к употреблению всем группам населения, а также для профилактики заболеваний желудочно-кишечного тракта.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

M.B., KHOKONOVA. "DEVELOPMENT OF A TECHNOLOGY OF LAW ALCOHOL BEER." AIC development problems of the region 2, no. 42 (April 2020): 181–85. http://dx.doi.org/10.15217/issn2079-0996.2020.2.181.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Завраев, Ш. Х., та А. С. А. Хасухаджиев. "ОСНОВНЫЕ ШАГИ И МЕТОДЫ РАСПОЗНАВАНИЯ ЛИЦ". II Всероссийской научно-практической конференции «Digital Era», № 2 (25 березня 2022): 128–31. http://dx.doi.org/10.36684/59-2022-2-128-1311.

Повний текст джерела
Анотація:
В данной статье рассматриваются основные шаги и методы распознавания лиц. Технология распознавания лиц имеет множество сфер применения, заметно упрощает и облегчает жизнь людей. Распознавание лиц в некоторых странах внедрено на каждом шагу, но своего пика в мире технология еще не достигла. Однако в ближайшем будущем, зная, с какой скоростью в современном мире внедряются новшества, технология займет свое место в каждой развитой стране.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Zubkova, T. V. "THE TECHNOLOGY OF PRODUCTION OF LIGHT BEER «EL DANTE» USING THE BREWERY «ELBRUS-2»." AGRO-INDUSTRIAL TECHNOLOGIES OF THE CENTRAL RUSSIA 21, no. 3 (September 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.24888/2541-7835-2021-21-19-26.

Повний текст джерела
Анотація:
The aim of the work was to develop a technology for the production of craft light beer using the brewery "Elbrus-2". As a result of the experiment, a light beer "El Dante" was obtained, which was characterized by a sweet malt taste, with a slight hop bitterness. The beer was light in appearance, transparent with small inclusions of yeast sediment at the bottom of the bottle. In general, the re-sulting beer quality met the requirements of regulatory documents.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Кусова, Ирина Урузмаговна, Антон Юрьевич Никитенко, and Владимир Андреевич Олейников. "Upcycling in Action - Reducing Beer Production Waste." Beer and beverages, no. 2 (June 26, 2021): 29–32. http://dx.doi.org/10.52653/pin.2021.2.2.006.

Повний текст джерела
Анотація:
Разработка безотходных и малоотходных технологий - одна из важнейших задач развития пищевой промышленности. Апсайклинг (англ. upcycling) - вторичное использование чего-либо для создания новых продуктов с целью снижения отходов. Зерновая дробина - ценное сырье для производства мучных кулинарных изделий, так как в своем составе содержит пищевые волокна. Отработанные пивные дрожжи представляют собой высококачественный пищевой продукт, компоненты которого благоприятно воздействуют на пищеварение. Апсайклинг пивной дробины как сырьевого компонента позволяет получить в том числе и хлебобулочные изделия, которые по органолептическим и физико-химическим показателям не отличаются от изделий, изготовленных по традиционной рецептуре. Апсайклинг пивных дрожжей целесообразен при производстве мучных кулинарных изделий, благодаря насыщенному химическому составу, может применяться в качестве обогащения изделий, при приготовлении по традиционным рецептурам. В данном исследовании было изучено влияние добавок пивной дробины и остаточных пивных дрожжей на качество хлеба. Применение остаточных пивных дрожжей и пивной дробины обеспечивает выработку хлеба высокого качества и, вероятно, способствует дополнительному обогащению мучных кулинарных изделий белками, пищевыми волокнами, микроэлементами, витаминами. Рассматриваемая тема по использованию апсайклинга пивоваренных ресурсов актуальна для предприятий общественного питания, имеющих пивоварни в плане выработки продукции, которую можно отнести к группе с функциональными характеристиками, так как пивная дробина и остаточные пивные дрожжи - это источник естественных нутриентов. Апсайклинг в пищевой промышленности - это актуальный и современный технологический прием, позволяющий решить множество проблем, а в первую очередь внести пользу в рацион питания, без изменения привычных органолептических характеристик кулинарных изделий. One of the most important tasks in the development of the food industry is the development of waste-free and low-waste technologies. Upcycling is the reuse of something to create new products in order to reduce waste. Grain grain is a valuable raw material for the production of flour culinary products, as it contains dietary fiber. Waste brewer's yeast is a high-quality food product, the components of which are beneficially involved in digestion. Upcycling of brewer's grains as a raw material component allows obtaining, among other things, bakery products, which, in terms of organoleptic and physicochemical indicators, do not differ from products made according to traditional recipes. Upcycling of brewer's yeast in the production of flour culinary products is expedient due to its rich chemical composition, which can be used as product enrichment when cooking according to traditional recipes. In this study, the effect of the addition of brewer's grains and residual brewer's yeast on the quality of bread was examined. The use of residual brewer's yeast and brewer's grains ensures the production of high-quality bread and probably contributes to the additional enrichment of flour culinary products with proteins, dietary fibers, microelements, vitamins. The topic under consideration on the use of upcycling of brewing resources is relevant for public catering enterprises that have breweries in terms of product development, which can be attributed to a group with functional characteristics, since brewer's grains and residual brewer's yeast are a source of natural nutrients. Upcycling in the food industry is a relevant and modern technological method that allows you to solve many problems, and, first of all, bring benefits to the diet, without changing the usual organoleptic characteristics of culinary products.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Борисенко, Ольга Алексеевна, and Ирина Николаевна Грибкова. "The Different Hopping Methods Mathematical Models." Beer and beverages, no. 2 (June 26, 2021): 10–13. http://dx.doi.org/10.52653/pin.2021.2.2.010.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена вопросу сравнения двух способов охмеления - классического и инновационного «холодного» способа внесения хмеля при дображивании пива, - а именно оценке основных факторов процесса, влияющих на интенсивность образования изоксантогумола, характеризующего тона горечи в пиве. Приведены результаты исследования качественных показателей модельных растворов, позволяющих минимизировать влияние прочих органических соединений на уровень содержания изоксантогумола в среде. Математическая оценка зависимостей позволила получить многофункциональные уравнения зависимости содержания изоксантогумола от ряда параметров, играющих важное значение при различных способах охмеления в технологии пивоварения. Математический анализ позволил выявить высокую достоверность полученных данных. Анализ полученных качественных характеристик в доверительном интервале р ≥ 0,95 позволил при классическом способе охмеления выявить влияние рН среды, а при «холодном» способе - живых дрожжевых клеток, преобразующих ксантогумол в изоформу. Основная часть полученных результатов согласовалась с ранее полученными относительно влияния рН, продолжительности охмеления, корреляции количества полифенолов, уровня изоксантогумола. Однако, влияние жизнедеятельности дрожжевых клеток не было отмечено ни в одном труде, что требует дополнительного экспериментального исследования. The article is devoted to the issue of comparing two hopping methods - the classical and innovative «dry hopping» method during the beer maturation, namely, the process main factors assessment that affect the isoxanthohumol formation intensity, which characterizes the beer bitterness tone. The model solutions qualitative indicators study results, which allow minimizing the effect of other organic compounds on the level of isoxanthohumol content in the medium, are presented. The dependences mathematical assessment made it possible to obtain multifunctional equations for the dependence of the isoxanthohumol content on several parameters that play an important role in various methods of hopping in brewing technology. Mathematical analysis made it possible to reveal the high reliability of the data obtained. The obtained qualitative characteristics analysis in the confidence interval p ≥ 0.95 made it possible to reveal the medium pH influence with the classical method of hopping, and with the «dry hopping» method - living yeast cells that convert xanthohumol into an isoform. Most of the results obtained were consistent with those previously obtained regarding the effect of pH, duration of hopping, and the correlation between the polyphenols amount and the isoxanthohumol level. However, the influence of the yeast cells vital activity was not noted in any work, which requires additional experimental research.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Гордієнко, Лариса Петрівна. "Актуальні питання бухгалтерського обліку незавершеного виробництва на пивоварних підприємствах". Економіка, управління та адміністрування, № 2(96) (7 липня 2021): 31–36. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-31-36.

Повний текст джерела
Анотація:
Незавершене виробництво є складовою оборотних активів, і необґрунтоване збільшення його обсягів призводить до вилучення з обігу коштів, недостатність яких відчуває більшість підприємств. Під час організації бухгалтерського обліку незавершеного виробництва на пивоварних підприємствах постає низка важливих питань, що потребуються вирішення. Однією із таких проблем, що стосується безпосередньо незавершеного виробництва на пивоварних підприємствах, є питання калькулювання та визначення собівартості незавершеного виробництва. Ця проблема обумовлена специфікою процесу та технології виробництва готової продукції і можливістю реалізації активів, що не пройшли всіх стадій технологічної обробки. Ще однією актуальною проблемою бухгалтерського обліку незавершеного виробництва на пивоварних підприємствах є документування. У теорії та на практиці облік незавершеного виробництва традиційно поділяється на оперативний і бухгалтерський, що має бути враховано під час формування облікової політики пивоварного підприємства. У зв’язку з цим актуальним є питання впорядкування інформації про стан незавершеного виробництва, для чого на підприємствах розробляють графіки документообігу, в основу яких покладено відбір документів, призначення відповідальних за їх складання осіб та строків подання документів. Дослідження проблем бухгалтерського обліку незавершеного виробництва пивоварних підприємств дає підстави стверджувати про системний характер таких проблем. Насамперед проблеми обумовлені складністю технологічного процесу виробництва пива та формуванням моделі технологічного процесу з метою її екстраполяції на економічну площину і розроблення моделі бухгалтерського обліку. Вирішення розглянутих проблем криється у формуванні цілісної, комплексної та всеохоплюючої інформаційної системи управління пивоварних підприємств в онлайн-режимі, в межах якої будуть реалізовані запропоновані пропозиції щодо вдосконалення калькулювання та оцінки незавершеного виробництва пивоварних підприємств.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Korneeva, Korneeva I. E., and Kovalchuk A. I. Kovalchuk. "Preventing the premature luteinizing hormone surge produced by gestagen in the modified ovarian stimulation protocol in assisted reproductive technology programs." Akusherstvo i ginekologiia 11_2020 (November 23, 2020): 39–43. http://dx.doi.org/10.18565/aig.2020.11.39-43.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Серба, Елена Михайловна, Любовь Вячеславовна Римарева, Марина Борисовна Оверченко, Надежда Иосифовна Игнатова, and Наталия Сергеевна Погоржельская. "The role of biocatalysis in grain processing technologies." Food processing industry, no. 5 (May 4, 2022): 13–15. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2022.5.5.003.

Повний текст джерела
Анотація:
Реализация биотехнологических процессов в перерабатывающих отраслях АПК позволяет не только повысить качество пищевой продукции, сократить технологические потери сельскохозяйственного сырья, но и получать конкурентоспособные пищевые продукты и корма отечественного производства. В основе технологий переработки зерна в целевые продукты лежат управляемые процессы биоконверсии основных полимеров сырья (крахмала, гемицеллюлоз и белков) с образованием растворимых легкоусвояемых углеводов и азотистых веществ. Широко исследована и доказана эффективность применения карбогидраз для обработки зернового сырья в технологиях спирта, пива, хлеба и крахмала. Однако недостаточно представлены сведения, касающиеся исследований каталитического действия фитазы на степень гидролиза полимеров и установления оптимальных дозировок ферментов в зависимости от их субстратной специфичности и вида перерабатываемого зерна. В данной работе представлен сравнительный анализ состава основных полимеров, содержащихся в зерне пшеницы, ржи, тритикале и кукурузы. Исследования выполнялись во ВНИИПБТ - филиале ФГБУН «ФИЦ питания и биотехнологии». Целью исследований являлась систематизация и экспериментальная апробация данных о влиянии ферментных систем, включая ферменты фитолитического действия, и условий биокатализа на степень конверсии высокомолекулярных полимеров зерна, разработка научно обоснованного комплекса ферментов и их дозировок, обеспечивающих качественные показатели биохимического состава и реологических свойств зернового сусла. Приготовление зернового сусла проводили по схеме ферментативно-гидролитической обработки зернового сырья. Рациональный подбор ферментных систем целевого назначения обеспечивает глубокий гидролиз полимеров зернового сырья: крахмала - с образованием моно- и дисахаридов; гемицеллюлоз - для снижения вязкости сусла; белковых веществ - для обогащения сусла легкоусвояемым аминным азотом; фитиновых веществ - для высвобождения фосфатов в биодоступной форме. Показано, что ключевую роль играли ферменты протеолитического и фитолитического действия. С учетом особенностей состава зернового сырья подобраны целевые ферментативные системы, обеспечивающие глубокий уровень конверсии полимеров зерна и хорошие реологические свойства сусла, приготовленного из исследуемых зерновых культур. The effectiveness of the use of carbohydraz for processing grain raw materials in the technologies of alcohol, beer, bread and starch has been widely studied and proven. However, there is insufficient information concerning the studies of the catalytic effect of phytase on the degree of hydrolysis of polymers and the establishment of optimal dosages of enzymes depending on their substrate specificity and the type of processed grain. This paper presents a comparative analysis of the composition of the main polymers contained in wheat, rye, triticale and corn. The studies were carried out at VNIIPBT, a branch of the Federal State Budgetary Scientific Institution «Federal Research Center for Nutrition and Biotechnology». The aim of the research was to systematize and experimentally test data on the selection of enzyme systems and conditions for deep conversion of high-molecular polymers of grain, providing qualitative indicators of the biochemical composition and rheological properties of grain wort. Rational selection of enzyme systems for the intended purpose provides deep hydrolysis of polymers of grain raw materials: starch - with the formation of mono- and disaccharides; hemicellulose - to reduce the viscosity of the wort; protein substances - to enrich the wort with easily digestible amine nitrogen; phytic substances - for the release of phosphates in bioavailable form. It is shown that the key role was played by enzymes of proteolytic and phytolytic action. Taking into account the peculiarities of the composition of grain raw materials, targeted enzymatic systems have been selected that provide a deep level of conversion of grain polymers and good rheological properties of wort prepared from the studied grain crops.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Усачук, Анатолий Николаевич, та Владимир Константинович Гриб. "О РИСУНКЕ Н.Е. МАКАРЕНКО «ЧУМАЦКАЯ ЛОЖКА»". Археология Евразийских степей, № 5 (29 жовтня 2021): 131–44. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.5.131.144.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена рисунку известного археолога, искусствоведа и художника Н.Е. Макаренко, случайно найденного несколько лет назад в Донецке. Библиографические ссылки Анисимов Н. «Диалог миров» в матрице коммуникативного поведения удмуртов / Dissertationes folkloristicae Universitatis Tartuensis. 26. Tartu: University of Tartu Press, 2017. 286 с. Букатевич Н.І. Чумацтво на Україні: історично-етнографічні нариси / Господарство та право: Записки Одеського інституту народного господарства. Одеса, 1928. 89 c. Величко Т. Традиції народного харчування гуцулів Верховинського району Івано-Франківської області // Народна творчість та етнологія. 2013. № 6 (346). С. 49–56. Воспоминания Елены Николаевны Екимовой, жены Виктора Михайловича Евсеева / Вел беседу и запись – А.В. Колесник. Донецк, обл. Дворец пионеров, 4 декабря 1986 г. // Рукопись. Архив А.Н. Усачука. В.Щ. Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами // Этнографическое обозрение. 1899. № 1–2, кн. XL–XLI. С. 266–322. Галайчук В. Народний календар зарічненщини в обрядах, звичаях та фольклорі // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Вип. 13–14. Львів, 2012–2013. C. 43–83. Галайчук В., Рачковський Г. Розділ XVIІI. Календарна обрядовість // Етнографія українців / За ред. проф. С.А. Макарчука. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. С. 503–547. Граб В. Екслібріс Миколи Макаренка і бібліофіли // Книжник. Ч. 1 (18). Київ, 1993. С. 21–22. Граб В.И., Супруненко А.Б. Из эпистолярного наследия Н.Е. Макаренко // Донецкий археологический сборник. Вып. 3. / Науч. ред. В.А. Посредников. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. С. 36–45. Грошева Г.B. Глава 3. Чулымские тюрки // Этнография народов Томской области: Учебное пособие / Отв. ред. А.Г. Тучков. Томск: Изд-во Томского государственного педагогического университета, 2018. С. 41–50. Гуменний В.Д., Денисюк О.В., Остапенко А.І., Миронов О.С., Горячковський А.С. Чумацькі шляхи України // Актуальні питання технології продукції тваринництва: Збірник статей за результатами всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції студентів і молодих учених. Полтава, 2016. С. 111–126. Гуржій О.І. Чумацтво як всеукраїнське явище найму робочої сили (друга половина XVII – XVIII ст.) // Гуманітарний вісник. Сер.: Історичні науки. Ч. 21, Вип. 5(1). 2014. С. 18–33. Гюнтер Д. Бумага ручной вычерпки и поверхностная проклейка // Производство полуфабрикатов и бумаги. Т. III. Ч. I. М.: Промиздат, 1927. 57 с. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х томах. Т. 2. И – О. М.: Русский язык, 1979. 779 с. Данилова Н.К. «Вещный мир» в сакральном пространстве: ритуальная атрибутика в контексте знаковой информации (архетипы, образы и символы) // Человек и культура. 2020. № 5. С. 1–10. Демченко В. Свят-вечір та коляда на західноукраїнських землях кінця ХІХ-40-х років ХХ ст. (на матеріалах етнографічних експедицій Чернівецького університету) // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. Т. 2. Чернівці, 1999. С. 243–250. Длужневская Г.В. Археологические исследования в Европейской части России и на Кавказе в 1859–1919 гг. (по документам Научного архива Института истории материальной культуры РАН). СПб.: ЛЕМА, 2014. 218 с. Ермолин Д.С. Погребально-поминальная обрядность и культура захоронений // Новик А.А., Бучатская Ю.В., Ермолин Д.С., Дугушина А.С., Морозова М.С. «Приазовский отряд». Язык и культура албанцев Украины / Отв. ред. А.А. Новик. Часть I. Т. 1. Санкт-Петербург: МАЭ РАН, 2016. С. 727–909. Завадська В. Ложка як антропоморфний образ української міфології // Матеріали до української етнології. Збірник наукових праць НАН України ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Асоціація етнологів. Вип. 4 (7). Київ, 2004. С. 232–236. Завадська В. Ложка як відповідник людської душі у фольклорі та матеріальній культурі українців // Українознавство. 2005. Ч. 3. С. 247–252. Завадська В. Символіка ложки у міфологічному світогляді слов’ян // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Вип. 36. Присвячений дослідженню творчої спадщини Л.Ф. Дунаєвської. Київ, 2012. С. 105–115. Звагельський В. Справа Макаренка // Червоний Промінь. 1989. 15 липня. № 29. С. 4. Звагельський В.Б. Нові матеріали про Миколу Макаренка (розшуки 1988-1990 рр.) // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. Тези доповідей та повідомлень до наук.-практичної конференції. Суми; Ромни, 1990а. С. 23–29. Звагельський В.Б. Хроніка життя і діяльності М. Макаренка // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. Тези доповідей та повідомлень до наук.-практичної конференції. Суми; Ромни, 1990б. С. 53–60. Звагельський В.Б. Невтомний у праці (М.О. Макаренко) // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки). Київ: «Рідний край», 1991. С. 161–167. Звагельський В.Б. Нове про професора Миколу Макаренка // Шоста Всеукраïнська наукова конференція з історичного краєзнавства. Луцьк, 1993а. С. 233–234. Звагельський В. Микола Макаренко: «Iстина мусить стояти на першому місці» // Червоний Промінь. 1993б. 17 квiтня. № 16. С. 4–5. Звагельський В. Нове про професора Миколу Макаренка // Червоний Промінь. 1993в. 18 грудня. № 51. С. 3. Иванова С.В. Добыча соли в Северном Причерноморье и Крыму (по археологическим и историческим данным) // Археологія: можливості реконструкцій / Археологія і давня історія України. Вип. 2 (13). Київ, 2014. С. 7–17. Календарные обряды и обрядовая поэзия Воронежской области. Афанасьевский сборник. Материалы и исследования. Вып. III. / Сост. Т.Ф. Пухова, Г.П. Христова. Воронеж: ВГУ, 2005. 249 с. Каталог. Памятные и наградные медали XVIII - нач. XX в. из фондов Донецкого областного краеведческого музея / Авторы-составители Т.П. Койнаш, С.М. Радюк. Донецк, 2003. 48 с. Клюев Н. Избранное. Томск, 2015. 348 с. Коваль-Фучило І. Похоронний обряд на Косівщині: семантика і номінація // Народна творчість та етнологія. 2013. № 6 (346). С. 65–79. Кожанов К.А. Сглаз в традиции цыган-кэлдэраров России // Живая старина. 2018. № 4 (100). С. 40–44. Коренюк Ю. Микола Макаренко – дослідник середньовічного стінопису // Студії мистецтвознавчі. Ч. 3 (19). Архітектура. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Київ: ІМФЕ, 2007. С. 39–62. Косиков В.А. Новые находки рисунков Н.Е. Макаренко // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. Тези доповідей та повідомлень до наук.-практичної конференції. Суми; Ромни, 1990. С. 44–48. Косиков В.А. История исследования археологических памятников Донбасса. Донецк: Истоки, 2001. 84 с. Косикова Е.В. Возвращенное имя // Донецкий археологический сборник. Вып. 3. / Науч. ред. В.А. Посредников. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. С. 3–17. Косикова Е.В., Косиков В.А. Возвращенное наследие Н.Е. Макаренко // Человек в современном мире: Тезисы докладов Межрегионального научно-практического семинара 28 декабря 1991 г. М.; Донецк: Моск. отд. ФО СССР, Донецк. отд. ФО Украины, МНПП «Возрождение», 1991. С. 28–29. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. «Милльон этой власти проклятий!..» (письма Н.Е. Макаренко А.М. Тальгрену) // История археологии: личности и школы. Материалы Международной научной конференции к 160-летию со дня рождения В.В. Хвойки / Отв. ред. Н.И. Платонова. СПб: Нестор-История, 2011. С. 195–216. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. «Глубокоуважаемый и дорогой друг Михаил Маркович!» (Хельсинкская коллекция писем Н.Е. Макаренко А.М. Тальгрену) // Interactions, Changes and Meanings. Essays in honour of Igor Manzura on the occasion of his 60th birthday / Edited by Stanislav Ţerna and Blagoje Govedarica. Kishinev: Stratum Plus, 2016. С. 379–427. Клейна / Отв. ред. Л.Б. Вишняцкий. СПб.: Нестор-История, 2017. С. 64–92. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. «С нетерпением жду ответа от Вас» (письма Н.Е. Макаренко Э.Х. Миннзу) // Ex Ungue Leonem: Сборник статей к 90-летию Льва Самуиловича Кузьминых С.В., Усачук А.Н., Белозёрова И.В. «Мои работы и ничего не стоят, и никому не нужны…»: письма Н.Е. Макаренко В.А. Городцову // Stratum plus. 2021. № 2. С. 361–402. Кучугура Л.И. Новые материалы к биографии исследователя палеолита Донбасса В.М. Евсеева // Кам’яна доба України. Вип. 4. До 130-річчя відкриття Гінцівської стоянки. Київ; Полтава: Шлях, 2003. С. 90–94. Левина-Дорш А., Кунов Г. Техника доисторической эпохи. Часть третья. Оружие. Украшение тела. Одежда. Одесса: Госиздат Украины, 1923. 115 с. Левкиевская Е.Е. Славянский оберег. Семантика и структура. М.: Идрик, 2002. 336 с. Лукина Н.В., Парнюк Л.В. Глава 5. Ханты // Этнография народов Томской области / Отв. ред. А.Г. Тучков. Томск: Изд-во ТГПУ, 2018. С. 67–84. Магрицька І.В. Весільний обряд на Східній Слобожанщині: навч. посібник. Луганськ: СПД Рєзніков В.С., 2011. 44 с. Мазур І.І. Чумацтво як передумова виникнення підприємництва в Україні // Теоретичні та прикладні питання економіки. Вип. 24. Київ: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2011. С. 191–195. Макаренко Д.Е. Малоизвестные страницы жизни археолога и искусствоведа Н.Е. Макаренко // Охорона i дослiдження пам’яток археологiї Полтавщини. Третiй обласний науково-практичний семiнар. Тези доповідей. Полтава, 1990. С. 39–41. Макаренко Д.Є. Микола Омелянович Макаренко. Київ: Наукова думка, 1992. 168 с. Макаренко М. Запорозькі клейноди в Ермітажі. Корогви // Україна. Кн. 3. Київ, 1924. С. 25–38. Макаренко М. Орнаментація української книжки XVI–XVII ст. / Труди наукового інституту книгознавства 1. Київ: Держтрест «Київ-Друк», 1926. 70 с. Макаренко М. Передмова од редактора // Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. Київ: Вид-во Украïнськой АН, 1927. С. 5–7. Макаренко М. Старогородська «божниця» та її малювання // Чернігів і Північне Лівобережжя: огляди розвідки, матеріали / Записки Історико-філологічного відділу. 23. Київ: Видавництво АН УРСР, 1928. С. 205–223. Макаренко М. Скульптура й різьбярство Київської Русі передмонгольських часів // Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва. Збірник І. Київ: ВУАН, 1931. С. 27–96. М.Н. [Макаренко Н.] Исследование архитектурных памятников Черниговской земли, доложенные на XIV Археологическом Съезде // Зодчий. № 39. 1908а. С. 364–366. Макаренко Н. Памятник украинского искусства XVIII века // Зодчий. № 24. 1908б. С. 211–215. Макаренко Н. Памятник украинского искусства XVIII века // Зодчий. № 25. 1908в. С. 219–222. Макаренко Н. Путевые заметки и наброски о русском искусстве. Вып. 1. Белозерский край. Санкт-Петербург: Издание А.А. Жукова, 1914. 60 с. Макаренко Н. Искусство Древней Руси. У Соли Вычегодской. Петроград: Свободное искусство, [1918]. 157 с. Мандельштам О. Письмо о русской поэзии // Собр. соч.: В 2 т. – Т. 2. Проза. М.: Художественная литература, 1990. С. 263–266. Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. Чернігів: Сіверянська думка, 1997. 205 с. Німенко Н.А. До історії українського орнаменту (Науковий доробок Г.Г. Павлуцького очима М.О. Макаренка) // Актуальні питання вітчизняної та світової історії: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, 23-24 квітня 2010 року. Суми: СумДУ, 2010. С. 209–212. О библиотеке В.М. Евсеева и Н.Е. Макаренко (воспоминания В.Н. Горбова) / Вел беседу и запись – А.Н. Усачук. Донецк, ул. Маршака, д. 72, кв. 6 (В.Н. Горбова), 7 февраля 2017 г. // Рукопись. Архив А.Н. Усачука. Павловский И.Ф. Первое дополнение к Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава: Изд. Полтав. учен. Архивн. Комиссии, 1913. 87 c. Пискулин А.А. Материалы по этнографии Черноземья второй половины ХХ – начала ХХI века: традиционные праздники, обряды, верования, обычаи и поверья Липецкой, Орловской, Курской, Тульской областей. / Научные труды ООО НПО «Черноземье». Вып. 3. Воронеж: Изд.-полиграф. центр «Научная книга», 2015. 208 с. Полідович Ю.Б. «Музейна» археологія: люди, події, знахідки // Літопис Донбасу. Краєзнавчий збірник. Вип. 7. (Додаток до Археологічного альманаху). Донецьк, 1999. С. 25–31. Полідович Ю. Люди, події, знахідки // Донбас. 2004. Спецвыпуск. С. 14–20. Проскурова С.В. Чумацтво як українське соціокультурне явище. Автореф. диcс. … канд. іст. наук. Київ, 2001. 14 с. Руденко С. Семантика глютонімів-інструментативів в українській мові // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. Вип. 48. Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія». 2014. С. 103–106. Салмин А.К. Система фольк-религии чувашей. СПб.: Наука, 2007. 605 с. Салмин А.К. Традиционные обряды и верования чувашей. СПб.: Наука, 2010. 240 с. Сауляк Б.М. Розвиток деревообробних ремесел Східного Поділля кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Київ: Наукова думка, 2018. 215 с. Скрипник Г.А. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток. Київ: Наукова думка, 1989. 304 с. Сокур Ю.В, Малишко К.І. Аспекти становлення чумацького звичаєвого права // Митна справа. № 5 (89). Ч. 2. Кн. 1. 2013. С. 62–69. Супруненко О.Б. Археологічні дослідження та зібрання Лубенського музею К.М. Скаржинської. Автореф. дисc. … канд. іст. наук. Київ, 1997. 24 с. Супруненко О.Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України (Лубенський музей К.М. Скаржинської). Київ; Полтава: Археологія, 2000. 392 с. Терюков А.И. Предсказание будущего в традиционной культуре народов коми // Аспекты будущего по этнографическим и фольклорным материалам / Отв. ред. Т.Б. Щепанская. Санкт-Петербург: МАЭ РАН, 2012. С. 100–113. Топорков А.Л. Об одном символе в поминальной обрядности и в гаданиях восточных славян (ложка) // Балто-славянские этнокультурые и археологические древности. Погребальный обряд / Отв. ред. Вяч. Вс. Иванов. М.: Ин-т славяноведения и балканистики, 1985. С. 87–88. Тумайкин В.П. Семейные обряды мордвы Алтайского края // Этническая история народов Урала и Поволжья (препринты докладов и сообщений) / ред. Р.Г. Кузеев, Н.В. Бикбулатов. Уфа: БФАН СССР, 1976. С. 42–43. Усачук А.М., Горбов В.М., Звагельський В.Б. Невiдомий альбом малюнкiв Миколи Макаренка // Полтавський археологічний збірник. Ч. 3. Полтава, 1995. С. 199–214. Усачук А.М., Гриб В.К. Ще один документ з архіву М.О М???????? // акаренка // Донецький археологічний збірник. 2018. № 21. С. 192–205. Усачук А.Н. Раскопки Н.Е. Макаренко и В.М. Евсеева на территории Донецка // Донецкий археологический сборник. Вып. 3. / Науч. ред. В.А. Посредников. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. С. 46–52. Усачук А.Н. Из истории украинской археологии: альбом рисунков и письма Н.Е. Макаренко // Евразийский археолого-историографический сборник / Отв. ред. А.С. Вдовин, И.В. Тункина. СПб.: СПбФ АРАН; Красноярск: КГПУ,2012а. С. 93–103. Усачук А.Н. К истории отечественной археологии: альбом рисунков Н.Е. Макаренко из фондов Донецкого краеведческого музея // Історія археології: дослідники та наукові центри / Археологія і давня історія України. Вип. 9. Київ, 2012б. С. 315–324. Усачук А.Н. Об исследованиях Н.Е. Макаренко в 1930 г. (документы и материалы) // Верхнедонской археологический сборник. Вып. 11./ Отв. ред. А. А. Бессуднов, Е. Ю. Захарова. Липецк: ЛГПУ им. П.П. Семенова-Тян-Шанского, 2019. С. 487–508. Усачук А.Н., Колесник А.В. Виктор Михайлович Евсеев: начало // Літопис Донбасу. 2012. № 20. С. 4–25. Усачук А.Н., Колесник А.В. Археологические исследования в Донбассе в конце 20 – начале 30-х гг. XX века (по материалам архива В.М. Евсеева) // Грани гуманитарного знания. Сборник статей к 60-летию профессора Сергея Павловича Щавелёва / Отв. ред. Д.П. Кузнецов, О.В. Пыжова. Курск: КГМУ, 2015. С. 412–433. Франко А.Д., Франко О.О. Огляд маловідомих архівних матеріалів про життя і наукову діяльність Миколи Макаренка // Вісник Інституту археології. 2013. Вип. 8. С. 75–81. Фролов В. Собори наших душ 4. Робочий щоденник зняття і консервації мозаїк Михайлівського монастиря в Києві (1934 року) // Пам’ятки України. 1990/1991. № 4’90/1’91. С. 35–39. Ходак І. Листи Миколи Макаренка до Данила й Вадима Щербаківських // Студії мистецтвознавчі. Ч. 3 (19). Архітектура. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Київ: ІМФЕ, 2007. С. 63–73. Чесноков В.И. Производство деревянных ложек. М.; Л.: Всесоюзное кооп. объедин. изд-во, 1933. 153 с. Шарапова Н.С. Краткая энциклопедия славянской мифологии. М.: ООО «Изд-во АСТ»; ООО «Изд-во Астрель»; ООО «Русские словари», 2001. 624 с. Щавелєв С., Звагельський В. Микола Макаренко та Дмитро Самоквасов: зустріч на терені вивчення старожитностей України // Червоний Промінь. 1992. 1 лютого. № 5. С. 6–7. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 1. Київ: Наукова думка, 1990. 592 с. Hansson H. Gotlands bronsålder. / Kungliga Vitterhets Historie och Antikvitets Akademiens Handlingar, Del 37:1. Stockholm, 1927. 156 s.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

статья, Редакционная. "Юбилей «ЭКО» – подведение итогов, наметки на будущее". Журнал «ЭКО» 51, № 1 (13 січня 2021): 183. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2021-1-183-192.

Повний текст джерела
Анотація:
<div id="_idContainer000" class="Графический-фрейм _idGenObjectStyleOverride-1"><p class="sign">В конце ноября 2020 г. состоялось расширенное заседание редколлегии «ЭКО», в котором приняли участие, помимо членов редсовета и редколлегии, читатели и друзья журнала. Ключевыми вопросами повестки были подведение итогов 50-летней деятельности издания и обсуждение стратегии его будущего развития. Поскольку в № 11/2020 мы уже дали краткий очерк исторического пути, сегодня предлагаем в небольших выдержках из отдельных выступлений ознакомиться с тем, как наши читатели и друзья видят место и роль научного издания в развитии экономики страны.</p></div><div id="_idContainer002" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_7Osnovnoi-text"> <span class="CharOverride-2">Академик </span><span class="CharOverride-2">А. Г. Аганбегян, РАНХ и ГС при Президенте РФ</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Страна </span><span class="CharOverride-3">сегодня переживает трудный период. Мы уже семь лет находимся в </span><span class="CharOverride-3">стагнации, когда ВВП на душу населения вырос всего на 2,3% </span><span class="CharOverride-3">за период. Накопление основного капитала сократилось относительно 2013 г. на </span><span class="CharOverride-3">6,5% (а это главный драйвер индустриальной экономики), розничный товарооборот</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">на 9,6%, реальные располагаемые доходы</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">на 10,4%. И на </span><span class="CharOverride-3">все это накладывается кризис, связанный с пандемией. Уже понятно, что </span><span class="CharOverride-3">одним годом он не ограничится, мы по второй волне пока </span><span class="CharOverride-3">даже не достигли пика. И хотя вторая волна оказалась ниже, </span><span class="CharOverride-3">чем в Европе, ее экономические последствия, очевидно, будут для России </span><span class="CharOverride-3">очень серьезными, потому что у нас, в отличие от той </span><span class="CharOverride-3">же Европы, кризис возник на базе стагнации, и от этой </span><span class="CharOverride-3">стагнации перешел в негативные тренды</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">отток капитала, прогрессирующее старение </span><span class="CharOverride-3">фондов, обострение демографических проблем</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">по итогам года прогнозируется рост </span><span class="CharOverride-3">смертности на 180–200 тыс.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">В это непростое время журнал должен</span><span class="CharOverride-3"> быть инициатором новых трендов. В России, какую отрасль ни возьми,</span><span class="CharOverride-3"> везде есть несомненные успехи, и в целом существуют благоприятные условия</span><span class="CharOverride-3"> для подъема: в стране имеются, и даже в избытке, ресурсы,</span><span class="CharOverride-3"> наши золотовалютные резервы больше, чем резервы Германии, Великобритании Франции и</span><span class="CharOverride-3"> Италии вместе взятых (притом, что в этих странах проживает около</span><span class="CharOverride-3"> 200 млн чел</span><span class="CharOverride-3">. </span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">на 50 млн больше, чем у</span><span class="CharOverride-3"> нас). Огромные средства скопились у частного бизнеса, который обеспечивает 60%</span><span class="CharOverride-3"> инвестиций. По оценкам Boston Consulting Group, у нас почти </span><span class="CharOverride-3">1 трлн долл. за рубежом, из них 400 млрд</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">в офшорах.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">То есть, несмотря на все санкции, имеются средства </span><span class="CharOverride-3">для перехода к форсированным инвестициям в основной и в человеческий </span><span class="CharOverride-3">капитал, а именно они</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">главные драйверы социально-экономического<br />развития. Кроме </span><span class="CharOverride-3">того, кризис, в отличие от стагнации, имеет встроенный механизм отскока </span><span class="CharOverride-3">от дна (поэтому китайцы изображают это слово двумя иероглифами: беда </span><span class="CharOverride-3">и шанс). Если мы подхватим этот отскок, начнем интенсивно работать </span><span class="CharOverride-3">после локдауна, мы, конечно, поднимемся. Главное</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">не оказаться опять </span><span class="CharOverride-3">в стагнации, как это предсказывает нам МВФ (его обновленный прогноз </span><span class="CharOverride-3">для России на 2021 г.</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">рост 1,6%).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Правительство делает </span><span class="CharOverride-3">много, и в правильном направлении, но объем средств, выделенный на </span><span class="CharOverride-3">борьбу с кризисом, совершенно не достаточен для такой огромной страны. </span><span class="CharOverride-3">К сожалению, мы сидим на сундуке с золотом, никак его </span><span class="CharOverride-3">не используя. Между прочим, в предшествующий кризис 2008–2009 гг. </span><span class="CharOverride-3">было использовано 211 млрд долл. резервов, хотя их накопленный объем был </span><span class="CharOverride-3">меньше, чем сейчас. Надеюсь, Россия приложит больше средств и усилий, </span><span class="CharOverride-3">будет более энергична, и хотя бы 3% роста мы сможем </span><span class="CharOverride-3">достичь в 2022–2024 гг.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Журнал и все мы должны</span><span class="CharOverride-3"> работать над главной задачей</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">перейти к социально-экономическому росту на</span><span class="CharOverride-3"> базе технологического прорыва и с целью повышения уровня жизни народа,</span><span class="CharOverride-3"> как это сформулировал Президент в своих указах.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">А. В. Усс, </span><span class="CharOverride-2">д.ю.н., губернатор Красноярского края</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– «ЭКО»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">уникальное издание, которое сочетает</span><span class="CharOverride-3"> возможность для ученых смотреть на вещи практично, для практиков</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">поумнеть и увидеть то, что они делают в повседневной жизни,</span><span class="CharOverride-3"> с научных позиций. И что очень важно</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">формат журнала</span><span class="CharOverride-3"> является мощным стимулом для проявления интереса к науке в целом</span><span class="CharOverride-3"> и к экономике. Для меня как действующего губернатора особенно значима</span><span class="CharOverride-3"> региональная повестка</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">освещение проблем развития регионов, страны в целом</span><span class="CharOverride-3"> и в первую очередь</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Сибири. Этот макрорегион, безусловно, заслуживает</span><span class="CharOverride-3"> внимания федерального и мирового уровня. Я благодарен редколлегии и авторам</span><span class="CharOverride-3"> за то, что все эти годы журнал писал о проблемах</span><span class="CharOverride-3"> Сибири, о наших крупнейших проектах. В советские годы это был</span><span class="CharOverride-3"> «КАТЭК», потом</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Нижнее Приангарье, а в последнее время</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">проект макрорегиона «Енисейская Сибирь».</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">В этом смысле показательным стал </span><span class="CharOverride-3">№ 12/2020, посвященный реальным проблемам развития Арктики. Для Красноярского края это </span><span class="CharOverride-3">сверхактуальная задача. Как известно, развитие не только нашего региона, но</span><span class="CharOverride-3"> и всей страны в ближайшие годы будет тесно связано с</span><span class="CharOverride-3"> Арктикой, с Таймыром. Это не только уголь и золото, это</span><span class="CharOverride-3"> новые перспективы и новые подходы, которые диктует жизнь в деятельности</span><span class="CharOverride-3"> ресурсных компаний, в частности компании «Норникель». Буквально на днях мы</span><span class="CharOverride-3"> обсуждали комплексный план развития Норильска, и я в очередной раз</span><span class="CharOverride-3"> пытался донести до всех мысль академика В. А. Крюкова о том, что город</span><span class="CharOverride-3"> заслуживает иной судьбы. Нам необходимо обеспечить не только строительство жилья</span><span class="CharOverride-3"> в прежнем варианте (адаптировав архитектурно-строительные решения из средней полосы), но</span><span class="CharOverride-3"> и внедрять новые подходы в архитектуре, в теплоэнергетике, одним словом</span><span class="CharOverride-3">,</span><span class="CharOverride-3"> </span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">строить Норильск не вчерашнего и сегодняшнего дня, а Норильск</span><span class="CharOverride-3"> будущего.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">С. Д. Бодрунов, д.э.н., президент Вольного экономического общества России</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– «ЭКО» остается одним из самых влиятельных и престижных экономических </span><span class="CharOverride-3">журналов нашей страны, выполняющим важнейшие функции накопления экономического знания, обмена </span><span class="CharOverride-3">научными результатами и свежими идеями. Сегодня в повестке дня как </span><span class="CharOverride-3">никогда остро стоят вопросы регионального развития, возвращения к экономическому росту, </span><span class="CharOverride-3">повышения уровня и качества жизни россиян, и роль журнала «ЭКО» </span><span class="CharOverride-3">в поиске ответов на эти вопросы сложно переоценить, ведь будущее </span><span class="CharOverride-3">социально-экономического развития страны закладывается прежде всего в научном поиске, как </span><span class="CharOverride-3">теоретическая концепция.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Академик В. Н. Пармон, вице-президент РАН, председатель Сибирского </span><span class="CharOverride-2">отделения РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Наши классики говорили, что идеи становятся движущей силой</span><span class="CharOverride-3"> только тогда, когда проникают в массы. В этом смысле «ЭКО»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">не только самый массовый журнал из издаваемых Сибирским отделением,</span><span class="CharOverride-3"> но и один из самых влиятельных. Идеи, которые высказываются </span><span class="CharOverride-3">на его страницах, всегда конструктивны, они работают на развитие не только </span><span class="CharOverride-3">Сибири, но и всей России. Для нас также чрезвычайно важно, </span><span class="CharOverride-3">что многие, очень хорошие идеи, которые идут от наших химиков, </span><span class="CharOverride-3">физиков, геологов и т.д., доходят до нашей промышленности только тогда, </span><span class="CharOverride-3">когда пройдут через призму оценки экономистами, и в этом смысле </span><span class="CharOverride-3">роль Института экономики и организации промышленного производства СО РАН и </span><span class="CharOverride-3">«ЭКО» неоценима. Институт тесно работает со всеми направлениями наук в </span><span class="CharOverride-3">Сибирском отделении РАН и благодаря его поддержке и активному участию, </span><span class="CharOverride-3">тем материалам, которые публикуются в журнале, мы можем активнее участвовать </span><span class="CharOverride-3">в решении проблем, с которыми сталкивается развитие Сибири, Арктики </span><span class="CharOverride-3">и в целом</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">научно-технологическое развитие нашей страны.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">А. В. Васильев,</span><span class="CharOverride-2"> канд. физ-мат. наук, министр науки и инновационной политики Новосибирской области</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Журнал «ЭКО» с первого номера ориентирован на анализ</span><span class="CharOverride-3"> проводимых экономических преобразований, прогнозирование экономического роста, изучение лучших управленческих практик</span><span class="CharOverride-3"> не только Советского Союза, России, но и других стран. На</span><span class="CharOverride-3"> его материалах выросло целое поколение как теоретиков, так и практиков</span><span class="CharOverride-3"> экономической науки, директоров предприятий, лидеров разных эпох. На постсоветском пространстве,</span><span class="CharOverride-3"> пожалуй, нет ни одного заметного экономиста, который не отметился бы</span><span class="CharOverride-3"> публикацией в этом журнале. Сегодня злободневными темами стали изучение вопросов</span><span class="CharOverride-3"> экономической глобализации, структурных изменений, происходящих в экономике. Большое число откликов</span><span class="CharOverride-3"> и целые диспуты вызывают публикации о региональном развитии, защите природной</span><span class="CharOverride-3"> среды и экологии, проблемах государственно-частного партнерства. Отрадно, что </span><span class="CharOverride-3">большое внимание журнал уделяет Новосибирской области, вопросам, связанным с развитием </span><span class="CharOverride-3">Новосибирского научного центра, программы «Академгородок 2.0», которая по многим параметрам </span><span class="CharOverride-3">является уникальной не только для нашей страны, но и для </span><span class="CharOverride-3">всего мира.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">В. В. Иванов, чл.-кор. РАН, заместитель президента РАН, глава ИАЦ</span><span class="CharOverride-2"> «Наука»</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myBoldChars CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">Журнал «ЭКО», который был создан в 1970 г., во</span><span class="CharOverride-3"> многом предвосхитил научные исследования в области инноваций, которые получили интенсивное</span><span class="CharOverride-3"> развитие уже в 1990-е годы. Принципы, заложенные при его создании,</span><span class="CharOverride-3"> были новаторскими для своего времени и, по сути, задали новое</span><span class="CharOverride-3"> направление</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">исследования в области инновационной экономики. На страницах журнала</span><span class="CharOverride-3"> с момента основания до настоящего времени рассматриваются системные вопросы экономического</span><span class="CharOverride-3"> развития, организации производства, его взаимодействия с наукой, пространственного развития, экологии.</span><span class="CharOverride-3"> Отличительная черта при этом</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">сочетание строгости и конкретности научных</span><span class="CharOverride-3"> положений с доступной формой изложения. Сегодня в период глобальных трансформаций</span><span class="CharOverride-3"> и определения дальнейшего направления развития страны работа журнала актуальна как</span><span class="CharOverride-3"> никогда. Именно она позволяет обеспечивать ускоренное распространение научных знаний и</span><span class="CharOverride-3"> их практическую реализацию. В стране не так много журналов подобного</span><span class="CharOverride-3"> уровня и профиля, которые позволяют дать системную картину развития.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">С. В. Казанцев, д.э.н., академик РАЕН, главный редактор «ЭКО» в 1993–2</span><span class="CharOverride-2">009 гг.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Я бы хотел сосредоточиться на тех проблемах, </span><span class="CharOverride-3">которые сегодня стоят перед научными экономическими изданиями, на примере нескольких </span><span class="CharOverride-3">журналов, членом редсоветом которых я являюсь.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">К сожалению, после распада </span><span class="CharOverride-3">СССР уровень экономической науки в целом сильно упал, реальными исследованиями </span><span class="CharOverride-3">занимаются разве что социологи, а многие экономисты переключилась на цитирование </span><span class="CharOverride-3">западных источников и порой не брезгуют плагиатом. Вообще круг авторов </span><span class="CharOverride-3">изменился. Если раньше среди них было много специалистов своего дела, </span><span class="CharOverride-3">которые работали на земле, то сейчас это в основном соискатели </span><span class="CharOverride-3">диссертаций и преподаватели вузов. Зачастую им не так важно сказать </span><span class="CharOverride-3">что-то новое, поделиться своими идеями, сколько</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">отчитаться публикациями. Поэтому </span><span class="CharOverride-3">авторитет журнала, его научность, его формат, его аудитория для многих </span><span class="CharOverride-3">из них отходят на второй план. Важно, чтобы у издания </span><span class="CharOverride-3">был высокий импакт-фактор, и чтобы оно было в «Скопусе».</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Что </span><span class="CharOverride-3">еще снижает качество публикаций и создает трудности для авторов</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">низкая надежность статистической и деловой информации.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Со стороны журналов, </span><span class="CharOverride-3">рецензентов тоже есть новации, которые осложняют работу авторов, но далеко </span><span class="CharOverride-3">не всегда способствуют улучшению качества публикаций. </span><span class="CharOverride-3">Журналы требуют </span><span class="CharOverride-3">ссылки на иностранных авторов, </span><span class="CharOverride-3">даже если тема достаточно узкая и написана целиком на российском </span><span class="CharOverride-3">материале. Это порождает проблему «приписных ссылок». </span><span class="CharOverride-3">Далеко не всегда рецензенты являются </span><span class="CharOverride-3">профессионалами в той теме, по которой они рецензируют, и не </span><span class="CharOverride-3">все относятся к этой деятельности ответственно. Из собственного опыта могу </span><span class="CharOverride-3">сказать, что часто оценка статьи рецензентом не совпадает с той</span><span class="CharOverride-3">, которую дают читатели.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Наконец, читатели. Их круг тоже сильно </span><span class="CharOverride-3">изменился. Если раньше экономические журналы читали для того, чтобы узнать </span><span class="CharOverride-3">что-то новое и воплотить это в жизнь, то сейчас</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">чтобы использовать в диссертации или в преподавании. Экономическая наука сегодня </span><span class="CharOverride-3">не востребована в той мере, в которой это было в </span><span class="CharOverride-3">СССР. Люди предпочитают читать те статьи, которые им доступны в </span><span class="CharOverride-3">сети Интернет, и по очень узким вопросам, которые им непосредственно </span><span class="CharOverride-3">нужны для работы.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Академик Б. Н. Порфирьев, научный руководитель Института народнохозяйственного прогнозирования</span><span class="CharOverride-2"> РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myBoldChars CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">На мой взгляд,</span><span class="myBoldChars CharOverride-3"> «</span><span class="CharOverride-3">ЭКО» сегодня востребован не </span><span class="CharOverride-3">только в научных, преподавательских, но и в деловых кругах. Для </span><span class="CharOverride-3">меня лично особое значение имеет региональная проблематика: Сибирь, Арктика</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">я сам в ней принимаю активное участие. Очень интересен тематический </span><span class="CharOverride-3">подход. Рад, что в этом году у ИНП РАН и </span><span class="CharOverride-3">ИЭОПП СО РАН наметился некий полигон совместных действий, как в </span><span class="CharOverride-3">плане реализации совместных проектов, так и на уровне совместных и </span><span class="CharOverride-3">перекрестных публикаций. Уверен, это будет продолжаться.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">А. Р. Бахтизин, чл.-кор. РАН,</span><span class="CharOverride-2"> директор Центрального экономико-математического института РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– «ЭКО» очень заметен на </span><span class="CharOverride-3">российском рынке. Его изюминка</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">это очень подробный охват крупнейшего </span><span class="CharOverride-3">макроэкономического региона страны</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Сибири. Наш институт тоже пытается развивать </span><span class="CharOverride-3">научную периодику, и «ЭКО» является для нас маяком по целому </span><span class="CharOverride-3">ряду направлений, наравне с ведущими европейскими изданиями. Например, нам очень </span><span class="CharOverride-3">нравится принцип формирования тематических подборок, который позволяет рассмотреть проблему с </span><span class="CharOverride-3">разных точек зрения, в том числе</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">реализуя очень актуальный </span><span class="CharOverride-3">сегодня принцип междисциплинарности. Из других идей, подсмотренных у коллег, интересен</span><span class="CharOverride-3"> опыт европейского Jasss</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Journal of Artificial Societies </span><span class="CharOverride-3">and Social Simulation, который издается Европейской ассоциацией социального моделирования. Этот журнал в чистом виде электронный, что</span><span class="CharOverride-3"> открывает массу дополнительных возможностей. Появляются статьи, где для наглядности используются</span><span class="CharOverride-3"> цветные рисунки, интерактивные таблицы. Новый тренд</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">описание динамических процессов</span><span class="CharOverride-3"> с помощью видеороликов. Конструктивно решается вопрос с подтверждением достоверности результатов</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Jasss требует от авторов приложить либо очень подробное описание</span><span class="CharOverride-3"> модели, либо программный код для воспроизведения экспериментов, которые описываются в</span><span class="CharOverride-3"> статье. И во многих статьях приводится ссылка на Get Hub</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">крупнейший хостинг IT-проектов</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">где выложены эти программы, </span><span class="CharOverride-3">чтобы можно было воспроизвести все расчеты и эксперименты.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Академик А. Н</span><span class="CharOverride-2">. Пилясов, гендиректор АНО «Институт регионального консалтинга МГУ»</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myBoldChars CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">Я хотел бы</span><span class="CharOverride-3"> поделиться своими мыслями по поводу портфеля тем для журнала на</span><span class="CharOverride-3"> следующие 50 лет. На мой взгляд, очень важная и интересная</span><span class="CharOverride-3"> проблематика открывается в области пространственной экономики.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Современное российское пространство отличает колоссальная</span><span class="CharOverride-3"> неоднородность как результат ландшафтной, природно-ресурсной, этнической и технико-экономической неоднородности. В</span><span class="CharOverride-3"> СССР удавалось ее удерживать ценой неимоверных усилий и больших издержек,</span><span class="CharOverride-3"> но теперь этот джинн вырвался на свободу. Проблема не</span><span class="CharOverride-3"> только в поляризованности пространственного развития, гораздо сложнее и опаснее</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">«вырезанность» целых территорий из национальной экономики. Это относительно новый и</span><span class="CharOverride-3"> очень тревожный симптом, когда наряду с благополучными анклавами высоких технологий</span><span class="CharOverride-3"> и производства сырья и энергии остается неблагополучная, низкоуровневая экономика. Причем,</span><span class="CharOverride-3"> политика ТОР-ОЭЗ лишь закрепляет эту тенденцию.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Помимо анклавности, на </span><span class="CharOverride-3">некоторых территориях очень сильны эффекты корпоративных монополий. В Ненецком, Ямало-Ненецком, </span><span class="CharOverride-3">Ханты-Мансийском, Чукотском автономных округах есть целые районы, практически выпадающие из </span><span class="CharOverride-3">общеэкономического пространства, на которых проявляются корпоративные монопольные эффекты разных видов.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Для решения </span><span class="CharOverride-3">этих проблем, обретения новой специализации и инновационного развития требуются механизмы </span><span class="CharOverride-3">внутрирайонного перекрестного субсидирования</span><span class="myBoldChars CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">и внутрипроизводственного перераспределения, в том числе</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">через спин-оффы корпоративных структур. Но более всего для этого нужны </span><span class="CharOverride-3">регионально-экономические инструменты государственной политики: экономическое районирование, зональная политика. Одних инструментов </span><span class="CharOverride-3">финансового централизма или государственного протекционизма для этого недостаточно.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Разработка и реализация </span><span class="CharOverride-3">новых подходов к экономическому районированию могут решить целый ряд проблем</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">от обеспечения эндогенного роста в понимании Дж. Лукаса, П. </span><span class="CharOverride-3">Ромера и др., и сглаживания центро-периферийных контрастов (что сегодня актуально </span><span class="CharOverride-3">для всех стран и экономик)</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">до налаживания эффективной организации </span><span class="CharOverride-3">межфирменных и межхозяйственных взаимодействий внутри национальной экономики, снятия многих межкорпоративных </span><span class="CharOverride-3">конфликтов и несогласованности действий, в результате которых государство сегодня теряет </span><span class="CharOverride-3">миллиарды рублей (достаточно вспомнить конфликты «Роснефти» и «Лукойла» вокруг варандейского </span><span class="CharOverride-3">терминала, «Газпрома» и «Новатэка» по поводу железной дороги Бованенково–Сабетта и </span><span class="CharOverride-3">др.).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Все эти проблемы не новы, о них писали в </span><span class="CharOverride-3">1990-е годы академики Ю. В. Яременко, потом Д. С. Львов, сейчас</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">В. А. Крюков. Уже более 30 лет крупные российские </span><span class="CharOverride-3">экономисты говорят о необходимости наладить взаимодействие ресурсных корпораций и машиностроительных </span><span class="CharOverride-3">предприятий в рамках «российского контракта». Для меня было неожиданностью узнать от </span><span class="CharOverride-3">своего китайского магистра, что китайская региональная политика и подтягивание внутренних </span><span class="CharOverride-3">провинций базируются в том числе на особом «китайском контракте», когда </span><span class="CharOverride-3">государство заставляет крупные корпорации контрактовать с предприятиями из </span><span class="CharOverride-3">внутренних провинций, порой депрессивных и отстающих. То есть эта идея </span><span class="CharOverride-3">региональной политики присутствует во многих странах, которые сталкиваются с резкой </span><span class="CharOverride-3">неоднородностью пространственного развития.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Следующая тема, которая на слуху во </span><span class="CharOverride-3">всем мире</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">это монополия крупных платформенных корпораций и слабость </span><span class="CharOverride-3">государства во взаимодействии с ними. Сегодня многие говорят об огромных </span><span class="CharOverride-3">социальных издержках и неравенстве, которые возникают в результате деятельности таких </span><span class="CharOverride-3">монополий. И конечно, государство, чтобы противостоять им, эффективно с ними </span><span class="CharOverride-3">взаимодействовать, должно само измениться. Стать более предприимчивым, инновационным. Это тоже </span><span class="CharOverride-3">не феномен России, а общемировая тенденция.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Пора, наконец, вытащить из забвения </span><span class="CharOverride-3">тематику районного эффекта. Сегодня много говорится про агломерационный эффект, вплоть </span><span class="CharOverride-3">до того, что некоторые наши молодые исследователи понимают Россию как </span><span class="CharOverride-3">12 крупных городских агломераций. Но мы совсем забыли о районном </span><span class="CharOverride-3">эффекте, которыми занимались ученые-регионалисты М. К. Бандман и его ученики, о </span><span class="CharOverride-3">котором писал Н. Н. Колосовский. Агломерационный эффект действительно важен и значим, </span><span class="CharOverride-3">но главным образом</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">на плотно заселенных территориях, которыми большая </span><span class="CharOverride-3">часть российских пространств не является. А между тем районный эффект </span><span class="CharOverride-3">никуда не исчез, на территориях нового освоения только он и </span><span class="CharOverride-3">существует, просто его теперь приватизировали корпорации. Мы считали тот районный </span><span class="CharOverride-3">эффект, который получает «Роснефть», реализуя проект «Восток-Ойл»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">это очень </span><span class="CharOverride-3">большие суммы. Нужно этим эффектом заниматься, считать его, понимать его </span><span class="CharOverride-3">законы, видеть, как корпорации блестяще его используют</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">на общей </span><span class="CharOverride-3">инфраструктуре, общем перетоке знания, рынке труда и т.д.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Следующая тема, </span><span class="CharOverride-3">которую мог бы поднять «ЭКО», касается реальности комплексного (или, скорее, </span><span class="CharOverride-3">некомплексного) освоения двух крупных сибирских территорий</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Обской губы и </span><span class="CharOverride-3">полуострова Таймыр. В советское время мы бы обязательно вспомнили о </span><span class="CharOverride-3">традициях комплексности, сегодня этой темы в научном дискурсе нет, а </span><span class="CharOverride-3">она могла бы стать очень плодотворной и для журнала, и </span><span class="CharOverride-3">для экономики страны, ведь там будут реализованы за 20 лет </span><span class="CharOverride-3">2/3 новых арктических проектов России.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Академик Д. М. Маркович, директор Института теплофизики</span><span class="CharOverride-2"> им. С. С. Кутателадзе СО РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myBoldChars CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">Для меня очень важно, что</span><span class="myBoldChars CharOverride-3"> «</span><span class="CharOverride-3">ЭКО» был и остается местом для творческой дискуссии, научной полемики, поднимает на своих страницах </span><span class="CharOverride-3">острые, злободневные вопросы, в том числе, например, по проблемам современной </span><span class="CharOverride-3">энергетики, угольной промышленности, теплового рынка. Большим вниманием пользуются аналитические статьи </span><span class="CharOverride-3">от постоянных авторов, известных организаторов отраслей промышленности. Для Сибирского отделения </span><span class="CharOverride-3">РАН и наших читателей в Сибири важно то внимание, которое </span><span class="CharOverride-3">уделяет журнал проблемам Сибирского региона. На будущее мы можем инициировать </span><span class="CharOverride-3">обсуждение на страницах журнала экономического сопровождения программы «Академогородок 2.0» и </span><span class="CharOverride-3">планов комплексного развития СО РАН. Хочу пожелать нам всем более </span><span class="CharOverride-3">широко обсудить возрастание роли Академии наук на международной арене. Сибирское </span><span class="CharOverride-3">отделение может стать своего рода хабом на направлении развития научного </span><span class="CharOverride-3">сотрудничества Восток-Запад.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Ю. П. Воронов, к.э.н., член редколлегии «ЭКО», ИЭОПП СО</span><span class="CharOverride-2"> РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Думаю, мы могли бы поднять журнал на новый </span><span class="CharOverride-3">уровень, организовав нечто вроде виртуального клуба/блога, на котором в режиме </span><span class="CharOverride-3">нон-стоп обсуждались бы текущие проблемы российской экономики. Сейчас информационная среда </span><span class="CharOverride-3">совсем иная, и журналы не успевают за событиями, которые происходят </span><span class="CharOverride-3">в экономике. Может быть, объединиться с коллегами и создать виртуальный </span><span class="CharOverride-3">экономический клуб, который бы объединял ведущие экономические издания страны.</span></p></div>
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Дідух, Геннадій Васильович, та Анатолій Тимофійович Безусов. "ВИКОРИСТАННЯ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ПИВНИХ ДРІЖДЖІВ ДЛЯ ЗБРОДЖУВАННЯ ПИВНОГО СУСЛА". Scientific Works 2, № 83 (28 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1519.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація: У роботі розглянуто можливість застосування іммобілізованих пивних дріжджів низового зброджування, включених у матрицю гелю полівінілового спирту, у виробництві крафтового пива у закладах ресторанного господарства. Проаналізовано способи іммобілізації мікроорганізмів та вибір носія. Ефективність включення клітин у гелі досягається при оптимальному поєднанні розмірів пор гелю клітини мікроорганізму (дріжджів) та оптимізації мікрооточення клітини. Для підвищення механічної міцності носіїв і більш міцного утримування включених у них клітин використовується обробка матриць біфункціональними зшиваючими реагентами, які здатні взаємодіяти з функціональними групами, які входять до складу оболонки клітини. Перевагою методу є його простота, можливість одержання препаратів у будь якій формі (сферичні частинки, плівки, рулони та ін.), універсальність, тобто можливість використання для іммобілізації будь яких біологічно активних речовин. Одержані зразки іммобілізованих клітин стабільні, оскільки захищені гелем від несприятливих зовнішніх впливів, у тому числі і від бактеріального забруднення, оскільки крупні бактеріальні клітини не можуть проникнути у дрібнопористу матрицю. Встановлено переваги застосування полівінілового спирту у якості носія перед іншими речовинами, які застосовують для іммобілізації та переваги способу іммобілізації включення у структуру матриці який відрізняється міцністю фіксації клітин. Хімічні методи іммобілізації клітин не знаходять широкого розповсюдження. Вони засновані на утворенні ковалентних зв’язків з активованим носієм, на поперечній зшивці клітин за рахунок активних груп амінокислот та інших сполук у оболонці клітин з біфункціональними реагентами, які в свою чергу, мають токсичну дію на клітини, зменшуючи їхню життєдіяльність. Визначено перспективи застосування іммобілізованих клітин у процесах бродіння при отриманні спиртовмісної продукції. Проведено дослідження процесу головного зброджування пивного сусла та проведена порівняльна характеристика якісного показника, який визначається видимим ступенем зброджування, між зразком із застосуванням іммобілізованих дріжджів та зразком із прямим внесенням дріжджів. Можна стверджувати, що спосіб зброджування пивного сусла із застосування іммобілізованих дріжджів не впливає на хід технологічного процесу. Зроблено висновки на користь використання методу зброджування із застосуванням іммобілізованих клітин, який дає значну економію матеріальних ресурсів (дріжджів) у порівнянні із класичною технологією виробництва пива. Запропонована технологія дає можливість значно зменшити витрати на проведення технологічного процесу освітлення та фільтрування крафтового пива і квасу при виробництві у закладах ресторанного господарства, та заощадити матеріальні ресурси, адже використання дріжджів у іммобілізованому вигляді підвищує кратність їх застосування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Каменская, Е. П., та Г. В. Саберзянова. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МОЛОЧНОЙ СЫВОРОТКИ ДЛЯ АКТИВАЦИИ ДРОЖЖЕЙ В ТЕХНОЛОГИИ ПРОИЗВОДСТВА ПИВА". Ползуновский вестник, № 2 (29 червня 2021). http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2021.02.016.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

КАРУНСЬКИЙ, О. Й. "ВИКОРИСТАННЯ СУХОЇ ПИВНОЇ ДРОБИНИ У ГОДІВЛІ КУРЧАТ - БРОЙЛЕРІВ". Grain Products and Mixed Fodder’s 17, № 2 (30 липня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v17i2.529.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано сучасний стан комбікормової промисловості та перспективи використання побічних кормових продуктів пивоварної промисловості, що отримуються при переробці сусла ячменю та солоду, зокрема суху пивну дробину. За аналізом теоретичних досліджень встановлено, що світове виробництво сухої пивної дробини досягає майже 30 млн. тонн, з яких близько 3,4 млн. тонн виробляється в Європі. На кожні 10 тонн готового пива в середньому утворюється 2300 кг пивної дробини, загальна кількість якої в Україні перебільшує 440 тис. тонн. На головному заводі єдиної української корпорації «Оболонь» (м. Київ) працює установка з виробництва сухих гранул пивної дробини, потужність якої дозволяє переробляти до 700 тонн сирої дробини на добу. Встановлено, що основним обмеженням використання сухої пивної дробини у комбікормах сільськогосподарських тварин і птиці є високий вміст некрохмалистих полісахаридів. У зв'язку з високим рівнем клітковини пивну дробину традиційно використовують тільки для годівлі жуйних тварин. Проведенні дослідження свідчать про можливість успішного згодовування пивної дробини іншим сільськогосподарським тваринам і птиці. За результатами теоретичних та експериментальних досліджень визначено хімічний та мінеральний склад пивної дробини. Експериментальні дослідження проводилися в умовах лабораторій кафедр технології комбікормів і біопалива Одеської національної академії харчових технологій, генетики розведення та годівлі тварин Одеського аграрного університету та ТОВ «Агропереробка Велико Михайлівського району Одеської області». Відповідно до завдань досліджень було проведено науково-господарський дослід на групах молодняку курчат-бройлерів породи Кобб-500. Визначено оптимальний вміст сухої пивної дробини у складі комбікормів для підвищення їхньої продуктивної дії при годівлі курчат-бройлерів. Розрахунки складу рецепту комбікормової продукції та оптимізацію показників якості виконано із застосуванням програми «КормОптима». Розрахунки витрат корму за весь період вирощування свідчать, що курчата-бройлери, яким згодовували комбікорм із вмістом 4% сухої пивної дробини, на 1кг приросту живої маси витрачали його на 4,3% менше порівняно з тим, які споживали комбікорм без сухої пивної дробини. Розроблено структурну схему варіантів технологічних процесів введення та підготовки сухої пивної дробини в умовах діючих підприємств комбікормової галузі, виробництво комбікормової продукції на яких здійснюється за інноваційними технологіями. Встановлено, що згодовування курчатам-бройлерам сухої пивної дробини у складі комбікорму за масовою часткою 4% сприяло підвищенню середньодобових приростів на 5,6% та зниженню витрат корму на 1кг приросту на 4,3%
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Фадеев, Л. В. "ГРЕЧИХА - ЗОЛУШКА НА ПУТИ К ПРИНЦЕССЕ". Grain Products and Mixed Fodder’s 17, № 2 (30 липня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v17i2.522.

Повний текст джерела
Анотація:
Тренд «здоровая пища» уверенно набирает популярность. Прогресс профилактической медицины, диетологии, развитие пищевых технологий убедительно показывают зависимость качества жизни от рациона питания человека. Высокое качество жизни – это продолжительность активного долголетия.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Gernet, Marina, Irina Gribkova, Olga Borisenko, Maxim Zakharov, and Varvara Zakharova. "Migration of Hop Polyphenols in Beer Technology: Model Solution for Various Hopping Methods." Food Processing: Techniques and Technology, September 28, 2021, 628–38. http://dx.doi.org/10.21603/2074-9414-2021-3-628-638.

Повний текст джерела
Анотація:
Introduction. The research featured the effect of various hopping conditions on the content of polyphenolic compounds associated with the extraction and biotransformation of hop compounds. This mechanism is responsible for uncharacteristic beer flavor in the traditional production method. The research objective was to study the migration routes, influence factors, and changes in the content of hop polyphenols in model experiments in order to reduce various factors in the production process chain. The experiment was important from the point of view of identifying the polyphenols contribution to the beer colloidal system. Study objects and methods. The study involved granulated aromatic hop of Tetnanger variety harvested in 2019, aqueous and 4% aqueous-alcoholic solutions simulating the wort and young beer liquid phase, and brewing yeast Sacharomyces cerevisiae of races Rh (lager) and Nottingham (ale). The work used the generally accepted methods for assessing the content of polyphenolic compounds. Results and discussion. The research established various factors that affected the migration of hop polyphenolic groups. The acidity effect on the polyphenol was established as follows: pH 4.4 contributed to a 12% greater isoxanthohumol accumulation, while pH 5.2 promoted a six times greater accumulation of anthocyanogens than pH 4.4. The total content of polyphenols during boiling was constant and correlated with the phenolic compound in different groups. The conditions of “dry” hopping, simulating the wort clarification in Wirpool, increased the dissolution of anthocyanogens by six times in comparison with kettle hopping, which was associated with the turbulent flow. The isoxanthohumol sorption and formation rate during “dry” hopping was established when modeling the maturation conditions for different temperatures, oxygen levels, and yeast races. A lower temperature (5°C) had a negative effect on the isoxanthohumol sorption. The quercetin content was found to be in the range of 0.9–2.0 mg/dm³ at 5°C and 0.8–4.7 mg/dm³ at 20°C, which determined the temperature effect on extraction during “dry” hopping. The presence of yeast cells in the medium promoted the quercetin accumulation: the quercetin content doubled at 5°C and quadrupled at 20°C compared with the control. The rutin content in the control increased for two days, and minor fluctuations in the content of yeast cells were 5.0 ÷ 7.4 mg/dm3. A comparative analysis of the simple phenolic acids and aldehydes amounts under “dry” hopping conditions showed a greater decrease in their concentration because they were involved in the yeast consumption and biotransformation processes. Conclusion. The research made it possible to establish the phenolic compounds in various groups of migration routes under the conditions of classical (kettle) and “dry” methods of hopping, as well as their dependence on such factors as medium acidity, stirring intensity, temperature, oxygen content, and yeast race. The sorption rates of the polyphenolic compounds were established as follows: absorption of isoxanthohumol was at its highest during the first day of “dry” hopping, and that of rutin – within two days, while quercetin was not absorbed at all. Therefore, an additional fermentation stage can be considered as the most expedient method of “dry” hopping.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

"Оптимизация кристаллического совершенства фосфидных гетероструктур с азотом на Si / Большаков А.Д., Федоров В.В., Коваль О.Ю., Сапунов Г.А., Соболев М.С., Пирогов Е.В., Кириленко Д.А., Можаров А.М., Мухин И.С." Тезисы докладов XIV РОССИЙСКОЙ КОНФЕРЕНЦИИ ПО ФИЗИКЕ ПОЛУПРОВОДНИКОВ «ПОЛУПРОВОДНИКИ-2019», 20 серпня 2019, 319. http://dx.doi.org/10.34077/semicond2019-319.

Повний текст джерела
Анотація:
Одним из важнейших препятствий развития и снижения стоимости оптоэлектронных решений сегодня является отсутствие технологии монолитной интеграции компонентной базы на основе материалов А3В5 на доступной кремниевой платформе [1]. Перспективными подходами в решении указанной проблемы являются применение буферных градиентных эпитаксиальных слоев [2] и синтез структур пониженной размерности, механические напряжения в которых эффективно релаксируют, несмотря на рассогласование материала наноструктуры и подложки (например, в случае нитевидных нанокристаллов А3В5 на кремнии) [3], [4]. Тем не менее, на настоящий момент масштабируемая технология создания обсуждаемых приборных гетероструктур отсутствует. Фосфид галлия (GaP) – непрямозонный полупроводниковый материал с шириной запрещенной зоны 2.26эВ и самым малым из всех А3В5 рассогласованием с Si (0.37%) [5]. Разбавление GaP азотом ведет к резкому уменьшению постоянной решетки и существенному изменению его зонной структуры, выраженной в проявлении прямозонности уже при низких концентрациях примеси и снижению ширины запрещенной зоны. При этом, состав GaN0.02P0.98 является согласованным по параметру решетки с Si, что определяет перспективы использования GaP для реализации метаморфных гетероструктур на кремниевой платформе. В данной работе были синтезированы на Si (001) методом молекулярно-пучковой эпитксии и исследованы гетероструктуры на основе твердых ратворов GaPN с концентрацией азота до 2.12%. Исследовано влияние ростовых условий на встраивание азота. Кристаллическая структура синтезированных пленок исследована методами рентгеновской дифрактометрии, просвечивающей электронной микроскопии и рамановского рассеяния. Исследование синтезированных гетероструктур методом фотолюминесцентной спектроскопии демонстрирует красное смещение спектрального пика с увеличением концентрации азота. Обнаружено, что рост антифазных доменов с вертикальными границами, распространяющимися от интерфейса буфер GaP/Si эффективно подавляется в слое GaPN даже при низких концентрациях азота (0.5%).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Трифонов, В. А., Н. И. Шишлина, А. Ю. Лобода, and В. А. Хвостиков. "THE FLESH-HOOK FEATURING A SCENE OF FIST FIGHTING FROM A MAIKOP CULTURE DOLMEN NEAR THE VILLAGE OF TSARSKAYA IN THE NORTHWEST CAUCASUS." Краткие сообщения Института археологии (КСИА), no. 251 (June 25, 2018). http://dx.doi.org/10.25681/iaras.0130-2620.251.25-42.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье приведены результаты всестороннего анализа уникального бронзового крюка с антропоморфными фигурками из дольмена эпохи ранней бронзы (прибл. 3200–2900 до н. э.) у ст. Царская (совр. Новосвободная) на Северо-Западном Кавказе. Установлено, что предмет отлит из мышьяковой бронзы по технологии утрачиваемой восковой модели, является крюком для вынимания мяса из котла и входит в набор церемониальной посуды для общественной трапезы. Изображения пары обнаженных мужчин, стоящих в боксерской стойке, представляют сцену ритуального поединка в присутствии или в честь божества, чьим атрибутом являются бычьи рога, на которых соперники стоят. Предмет в целом ассоциируется с темой погребального пира и погребальных игр. Вероятно, что сюжет и иконография изображений восходят к канонам храмового шумерского искусства раннединастического, а возможно, и более раннего времени. Адаптация этой темы в майкопской культурной среде объясняется ее принадлежностью к кругу культур самой северной периферии переднеазиатской цивилизации. Пара фигур, изображенная на крюке из Царской, является самым ранним образцом антропоморфной металлической мелкой пластики на Кавказе и, видимо, самым ранним в мире скульптурным изображением кулачного поединка. The paper reports on the results of comprehensive analysis of a unique bronze flesh-hook featuring anthropomorphic figures from an Early Bronze Age dolmen (ca. 3200–2900 BC) near the village of Tsarskaya (contemporary Novosvobodnaya) in the Northwest Caucasus (fig. 1). It was established that the flesh-hook was cast from arsenical bronze with the use of the lost wax method and was used to take meat out of a cauldron and, therefore, it entered a ceremonial table-ware set used in public feasts. The depicted pair of naked men in boxing stand (fig. 2; 3) represents a scene of ritual fight in the presence of or in honor of a deity whose attribute are bull horns (fig. 4), on which fighters are standing. As a whole, the item is associated with the theme of a funeral feast and funeral games. The narrative scene and iconography of the images are likely to have its roots in the canons of Sumerian temple art of the Early Dynastic period and, probably, even of the earlier time (fig. 5). The adaptation of this narrative to the Maikop cultural milieu is explained by its attribution to the circle of cultures located in the northernmost periphery of the Western Asia civilization. Two figures depicted on the Tsarskaya fleshhook represent the earliest example of anthropomorphic portable art in the Caucasus and the earliest sculptural image of fist fighting in the world.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії