Статті в журналах: "Технологічні потоки"

1

Zhygunov, Dmytro, Vasylyna Kovalova, Mikhailo Kovalov та Olena Korytnyuk. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПОТОКІВ БОРОШНА ІЗ ЗАВОДУ ЗІ СКОРОЧЕНОЮ СХЕМОЮ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 195–203. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-195-203.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Визначення якості індивідуальних потоків борошна на заводі зі скороченою схемою технологічного процесу з використанням міжнародних стандартів – перспективний інноваційний напрям розвитку борошномельної промисловості. Постановка проблеми. Оцінка якості індивідуальних потоків борошна на заводах малої продуктивності дає можливість проаналізувати ефективність роботи та потенціал підприємства. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті як класичні роботи, так і сучасні публікації у вітчизняних та закордонних джерелах, що відповідають цій проблемі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У літературі відсутня інформація щодо аналізу показників якості індивідуальних потоків борошна із заводів України невеликої продуктивності з використанням міжнародних стандартів. Постановка завдання. Метою дослідження є визначення основних показників якості борошна і встановлення закономірності їх зміни на різних етапах технологічного процесу із заводу зі скороченою схемою технологічного процесу. Виклад основного матеріалу. У статті наведено результати досліджень показників якості борошна з різних етапів технологічного процесу на заводі зі скороченою схемою технологічного процесу та показано зміни показників залежно від системи технологічного процесу. Встановлено, що потоки борошна із систем першої якості мають кращі технологічні властивості. Так, на шліфувальних і розмелювальних системах білість борошна – від 54 до 68 од., зольність даних потоків є найнижчою – від 0,45 до 0,54 %. Кількість клейковини на драних і сортувальних системах коливається в межах від 19,5 % до 35,6 %, на шліфувальних і розмелювальних системах – від 23,8 до 33,6 %, а якість клейковини (ІДК) має майже однакові властивості як на шліфувальних і розмелювальних системах, так і на драних і сортувальних системах – від 53 до 86 од. Показник седиментації борошна має високі значення на драних системах, сортувальних системах – від 38 до 44 мл за рахунок високого вмісту клейковини на даних системах. Висновки відповідно до статті. За результатами пробного лабораторного випікання, потоки борошна мали невисокі хлібопекарські властивості. На драних і сортувальних системах першої якості об’єм хліба коливався в межах від 380 до 410 см3 , на драних і сортувальних системах вимелу – 410 см3 , на шліфувальних і розмелювальних системах першої якості – від 380-460 см3 . У статті вперше з використанням приладу SDmatic проведено аналіз кількості пошкодженого крохмалю в потоках борошна на заводі зі скороченою схемою технологічного процесу. Результати досліджень можуть бути використані борошномельними виробництвами для стабілізації якості кінцевої продукції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Березюк, Віктор, Максим Токарчук, Вадим Бойко та Віктор Колесніков. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ ПРОПУСКУ ОСІБ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ТА ВАНТАЖІВ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, № 4 (16 квітня 2022): 5–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.838.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються методичні рекомендації штабу прикордонного загону щодо єдиного порядку розробки технологічних схем пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон, як інструменту втілення інновацій в умовах передбачуваного скорочення часу на проведення контрольних операцій та прикордонних формальностей. Чинна нормативно-правова база, яка регламентує організацію та здійснення прикордонного контролю, існуючі технологічні процеси в пунктах пропуску через державний кордон надають можливість окреслити коло проблематики щодо вдосконалення прикордонно-митних формальностей у здійсненні пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України. Збільшення пасажиро-транспортного потоку, застаріла інфраструктура пунктів пропуску, недосконала система технологічних процесів в пунктах пропуску, яка призводить до дублювання контрольних операцій, а також недостатнє технічне оснащення для ефективного здійснення контрольних операцій призводять до утворення значних черг та дискомфорту для подорожніх при перетинанні державного кордону. Відповідно до законодавства технологічною схемою пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів визначаються взаємодія контрольних органів і служб, загальний порядок та послідовність проведення всіх видів контролю в пункті пропуску через державний кордон. Практика свідчить про присутність представників санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, що у свою чергу призводить до збільшення часу при проведенні контрольних операцій. У статті розкрито рекомендації щодо складу комісії, яку пропонується створити для розробки технологічних схем пропуску, запропоновано основні розділи, які має відображати зміст технологічної схеми, а також послідовність роботи щодо розробки, погодження та введення в дію технологічних схем. Це дозволяє вдосконалити організацію та здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Бондаренко, В. Л., Є. В. Медушевський та Ю. М. Симоненко. "Розділення неоногелієвої суміші в комбінованій установці". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 2 (30 червня 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i2.2024.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто технологічну послідовність переробки неоногелієвої суміші, що включає утилізацію віддувочної фракції на основі гелію. Україна позбавлена газових родовищ, які містять гелій в концентраціях, достатніх для промислового виробництва. Тому переробка гелієвих побічних сумішей для вітчизняної промисловості є вкрай актуальною. Розділення Ne-He-сумішей зазвичай проводять шляхом низькотемпературної адсорбції. Окрім чистого гелію в адсорберах утворюються концентровані суміші неону, які можуть бути сировиною в кріогенному виробництві неону. Такий крок дозволяє створити фактично безвідходний ресурсозберігаючий процес отримання легких рідкісних газів. Реалізація згаданого технічного рішення пов’язана з рядом технологічних обмежень. Зокрема, переробка зворотного потоку неону (після вилучення з віддувки основної частки гелію) можлива у разі достатньої концентрації Ne. В ідеалі, вміст неону в такому потоці має бути не нижчим, ніж у початковій сирій суміші перед ректифікаційним блоком. Для підтримання оптимальної концентрації неону у зворотному потоці запропоновано проводити утилізацію віддувки в два етапи. На першій стадії суміш розділяється у мембранному модулі і з неї формується перший потік неонового концентрату. За рахунок часткового вилучення неону залишкова суміш збагачується гелієм і її переробка методом кріогенної адсорбції спрощується. Запропонована схема поділу побічного гелієвого концентрату дозволяє автоматично підтримувати задану концентрацію за рахунок балансу потоків на виході з мембранного модуля. Попередній поділ суміші в мембрані сприяє економії холодоагенту (рідкого азоту) за рахунок зниження навантаження на адсорбційний блок отримання гелію. Комбінована система розділення суміші легких рідкісних газів дозволяє отримувати гелій з концентрацією 99,999…99,9999%

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Засельський, Володимир Йосипович, Дмитро Володимирович Пополов, Генадій Леонідович Зайцев та Марія Іванівна Шепеленко. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТРАКТІВ ПІДГОТОВКИ ВУГІЛЬНОЇ ШИХТИ ДО КОКСУВАННЯ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНОГО СОРТУВАЛЬНО-ЗМІШУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ". Science and Innovation 17, № 3 (17 червня 2021): 67–77. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.067.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. В умовах існуючої кон’юнктури ринку, коли попит на металургійну продукцію залишається сталим або знижується, розвиток металургійної галузі можливий за рахунок оптимізації операційних витрат. Оскільки значною складовою собівартості готової продукції є витрати на електроенергію, середній темп зростання цін на яку за останніп’ять років склав 125 %, виникає необхідність у виконанні аналізу енергоспоживання з подальшою його оптимізацією.Проблематика. В діючій технологічній лінії виробництва коксу найбільш енергоємною технологічною операцією є подрібнення вугільної шихти, в якій не передбачено попереднє відсівання готового класу. Аналіз гранулометричного складу вугільних концентратів показав, що вхідна шихта містить лише 12,5 % фракцій, які потребують дроблення. Зважаючи що, валовий потік вугільного концентрату надходить до дробарок, це призводить до того, що коефіцієнт корисної дії використовуваних дробарок не перевищує 16—18 % та відбувається переподрібнення вугільних концентратів, що збільшує вміст фракції 0—0,5 мм, яка негативно впливає на якість коксу.Мета. Розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення тракту підготовки вугільної шихти до коксування та використовуваного в них необхідного обладнання задля зниження споживання електроенергії та підвищення якості доменного коксу.Матеріали й методи. Використано емпіричні методи досліджень із застосуванням математичного апарату обробки статистичних даних.Результати. Розроблено технологічну схему підготовки вугільної шихти, яка дозволяє підвищити якість доменного коксу та зменшити питомі витрати електроенергії орієнтовно в 48 раз.Висновки. Підвищення якості підготовки вугільної шихти до спікання з одночасним зниженням енерговитрат обладнання, що виконує її переробку, може бути реалізовано удосконаленням існуючих технологічних трактів шляхом організації ділянок попереднього відсіву готового класу перед дробленням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

КРИВОРУЧКО, Олена, та Юлія КОСТЮК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА ВЕРШКОВОГО МАСЛА". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (12 травня 2022): 38–44. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Досліджується інформаційно-технологічна модель процесу виробництва вершкового масла, яке характеризується великою кількістю технологічних параметрів та вимагає постійного оперативного контролю та реагування на можливі ситуації. Метою статті є побудова структурно-функціональної моделі технологічного процесу виробництва вершкового масла, що дозволить наочно відобразити стан всіх процесів і етапів виробництва з точки зору інформаційних потоків, ресурсів та технологічних регламентів. Реалізація поставленої мети передбачає використання методології IDEF0 CASE-технології із застосуванням програмного продукту AllFusion Process Modeler 7 (BPwin), як невід’ємну складову впровадження інформаційних технологій при вдосконаленні бізнес-процесів. Наукова новизна. У статті побудовані контекстні діаграми процесу виробництва вершкового масла за стандартом IDEF0. Побудовано діаграму користувачів для підсистеми діагностики та прогнозування. Висновки. Контекстні діаграми процесу виробництва вершкового масла дозволили описати інформаційні потоки у вигляді ресурсів, стандартів, технологічного регламенту, механізмів, які задіяні та впливають на сам процес виробництва вершкового масла за стандартом IDEF0. Під час структурно-функціонального моделювання було виділено проблему стабілізації вмісту вологи у вершковому маслі в умовах змінного складу сировини по фізико-хімічним параметрам. Була розроблена діаграма користувача із використати об’єктно-орієнтованої мови моделювання UML для підсистеми діагностики та прогнозування проходження процесу збивання вершків у масло для контролю та прогнозування можливих відхилень вмісту вологи у маслі в залежності від виробничої ситуації, яка дозволить зменшити час реагування на можливі причини виникнення відхилень під час технологічного процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Козаченко, О., О. Шкрегаль, В. Гончаров, А. Пахучий та С. Дьяконов. "Моделювання аеродинамічних процесів двобарабанної жниварки обчісуючого типу". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 17 (18 березня 2020): 25–34. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.25-34.

Повний текст джерела

Анотація:

При розробці жниварок для збирання сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені важливим завданням є вибір та обґрунтування конструктивно-режимних параметрів. Проведеними теоретичними дослідженнями встановлено вплив конструктивно-технологічних параметрів жниварки обчісуючого типу на якість протікання процесу в її області при збиранні льону олійного прямим комбайнуванням. Доведено, що на протікання процесу суттєвий вплив має повітряний потік, що утворюється при роботі бітером-відбивачем і обчісуючим барабаном жниварки. Дослідження течії повітря проводилося з використанням програмного пакету STAR-CCM+, який реалізовано на основі методу кінцевих елементів. При цьому використовувалися адаптивні регулярні розрахункові сітки із змінним розміром комірки. Базовий розмір комірки прийнятий 0,001 м. В якості моделі сітки було обрано генератор призматичного шару, генератор багатогранних комірок та генератор поверхневої сітки. Чисельним моделюванням аеродинамічних процесів в жниварці обчісуючого типу встановлено розподіл швидкостей потоку повітря в її області, визначено залежності максимальної швидкості повітряного потоку від частоти обертання бітера-відбивача і обчісуючого барабану, положення повітряної сітки та апроксимована форма кожуха, для якої отримані раціональні конструктивно-технологічні параметри жниварки, що зумовлюють підвищення якості протікання технологічного процесу. За результатами виконаних теоретичних досліджень встановлена можливість спрямованого регулювання процесів в області жниварок обчісуючого типу шляхом обґрунтування їх раціональних параметрів щодо створення ефективних технічних засобів для збирання сільськогосподарських культур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Середа, Борис, Дар'я Муковська та Дмитро Середа. "ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПАРАМЕТРІВ І ФАКТОРІВ У МОДЕЛІ ТРАНСПОРТНО-ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВІДХОДІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.236021.

Повний текст джерела

Анотація:

Транспортно-виробнича система переробки технологічних відходів є частиною виробничої системи металургійного підприємства й виконує окремі конкретні поставлені цілі та завдання у виробничих процесах переробки технологічних відходів основного виробництва. У системі рециклінгу технологічних відходів сталеплавильного виробництва задіяно п’ять виробничих підрозділів металургійного підприємства, а саме: мартенівський цех, цех шлакопереробки, управління автомобільного транспорту, управління залізничного транспорту, копровий цех. Під час процесу технологічного процесу кожен з вищезазначених структурних підрозділів виконує покладені на нього функції, якісне та своєчасне виконання яких, забезпечує переробку технологічних відходів з мінімальними витратами ресурсів. Безпосередньо транспортно-технологічний процес переробки технологічних відходів виконує дільниця переробки мартенівського шлаку, що підпорядкована цеху шлакопереробки. ДПМШ включає в себе транспортні вантажопотоки, комунікації, технічні засоби, які забезпечують процес переробки технологічних відходів та направлені на виконання плану у відповідності з технологією й потребами виробництва з мінімальними витратами. Стан функціонування системи було описано певною множиною учасників, які задіяні у виробничому процесі на певний момент часу, до яких можна віднести: парк рухомого складу (автомобілів самоскидів), парк вантажних засобів (екскаватори, автонавантажувачі), вантажні фронти (залізничні тупики вивантаження шлаку), відвали зберігання шлаку, дробильно-сортувальний комплекс, склади продуктів переробки шлаку. Транспортно-виробничу систему переробки технологічних відходів металургійного підприємства у формалізованому вигляді можна представити узагальненою моделлю, яка відображає взаємозв’язки з навколишнім середовищем та характеризується типовими входами та виходами. До типових входів (виходів) відносяться інформаційні, матеріальні, ресурсні потоки й управлінські рішення, які забезпечують виконання виробничо-технологічних процесів мети функціонування системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Роп’як, Л. Я., М. В. Шовкопляс, В. С. Витвицький та Ю. Й. Стрілецький. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ХРОМУВАННЯ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОКРИТТІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 48–56. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз методів хромування для підвищення зносостійкості та корозійної тривкості змінних деталей гідравлічної частини поршневих насосів: штоків поршнів, надставок штоків, плунжерів і циліндрових втулок. Обґрунтовано переваги застосування електрохімічного хромування деталей в проточному електроліті з нанододатками, яке забезпечує отримання зносостійких покриттів зі стабільними показниками якості поверхні та високими фізико-механічними властивостями. Розроблено систему автоматизованого керування, яка забезпечує підтримання на заданому рівні технологічних параметрів процесу електрохімічного хромування в проточному електроліті: співвідношення концентрацій компонентів електроліту, швидкості потоку, густини струму та температури електроліту, а також дозволяє контролювати величину водневого показника електроліту та його електричного опору. Дослідили нанесення на зразки зі сталі 40ХН, які поверхнево гартували та шліфували, хромового покриття із стандартного електроліту з нанододатками. Визначали шорсткість поверхні, товщину і мікротвердість покриття. Хромовані зразки випробовували на зношування під час зворотно-поступального руху. Величину зносу визначали гравіметричним методом. Провели статистичну обробку результатів експерименту із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу. Дослідили вплив масового співвідношення концентрацій компонентів електроліту, густини струму, швидкості потоку електроліту і температури електроліту на величину шорсткості, мікротвердості та зносу покриттів. Побудували регресійні моделі другого порядку, які описують залежності величини шорсткості поверхні, мікротвердості та зносу хромових покриттів від технологічних параметрів процесу. Встановлено, що зростання величини співвідношення концентрацій компонентів електроліту, швидкості потоку та густини струму призводить до зниження шорсткості, а збільшення температури електроліту спричиняє збільшення шорсткості хромового покриття. Технологічні параметри процесу хромування практично однаково впливають на збільшення величини мікротвердості та зменшення зношування покриття, а введення до складу хромового покриття нанооксидів алюмінію призводить до зростання його мікротвердості та відповідно, і зменшення зносу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Арендаренко, В. М., Т. В. Самойленко та О. М. Іванов. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ЗЕРНОВОГО МАТЕРІАЛУ ПО ЛОТКАМ ГРАВІТАЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 302–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.38.

Повний текст джерела

Анотація:

На елеваторних підприємствах широко використовують різні технологічні операції. До них від-носяться такі операції, як сортування, сепарація, сушіння, транспортування і завантаження силосів зерном. Для раціонального використання цих та інших процесів необхідно враховувати можливості взаємодії зернин між собою і робочими органами машин. Така взаємодія залежить від характеру руху зернового матеріалу як по поверхням робочих органів відповідного обладнання, так і у пристро-ях для виконання допоміжних операцій, пов’язаних із транспортуванням зерна до завантажувальних отворів силосів, та саме завантаження. Недостатнє врахування особливостей руху зернових пото-ків може призвести до порушення технологічних режимів функціювання елеватора і, як наслідок, погіршується якість зернової продукції, яка зберігається в силосах. Технологічний процес заванта-ження силосів зерновим матеріалом з використанням відкритих спіральних завантажувачів відбува-ється в режимі швидкого гравітаційного руху. Принциповою особливістю такого роду руху є наяв-ність умов швидкого зсуву зернин у зерновому шарі. В результаті такого руху зернини суттєво при-швидшуються і хаотично переміщуються. Метою роботи було виявити структурно-кінематичні характеристики гравітаційних потоків в установці з дискретно змінними кутами нахилу розгінного і гальмівного лотків. Основними завданнями роботи є лабораторне дослідження руху насіння пшени-ці, кукурудзи та соняшнику в U-подібних лотках для того, щоб установити фактичний час руху зер-нового матеріалу як у розгінному, так і в гальмівному лотках. Лотки виготовлені зі сталевого про-кату, мають однакову довжину та шорсткість. Такі дослідження з використанням гравітаційної установки необхідні для виявлення темпу розгону і гальмування сипкого зернового матеріалу стан-дартної вологості. Встановлено, що для ефективної роботи гравітаційної установки необхідно, щоб кут нахилу розгінного лотка був набагато більшим від кута природного відкосу зернового матеріалу. Тоді як кут нахилу гальмівного лотка повинен бути в 1,22 раза більшим від кута природного відкосу зерна. Таке співвідношення кутів дає можливість отримати рух зернового матеріалу в гальмівному лотку практично з постійною лінійною швидкістю без різкого збільшення маси і об’єму зернового вантажу на цій ділянці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Калач, Г. М., та Н. В. Онищук. "Особливості логістичних процесів підприємств електронної комерції". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 7 (14 вересня 2021): 42–51. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.42-51.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню ринку електронної комерції та її логістичних процесів. Розглянуто основні функціональні сфери е-логістики: ланцюг постачань, управління запасами, зворотну логістику. Проаналізовано основні тенденції розвитку логістики в сфері е-комерції. Визначено напрями покращення діяльності логістичних компаній: покращення вхідного ресурсу; покращення внутрішнього потоку; злагоджена комунікація зі споживачами, забезпечення найбільш точної відповідності вихідних потоків товарів та послуг з їх вимогами. Запропоновано шляхи зменшення вартості логістичних послуг та комплекс організаційно-технологічних заходів державного рівня, спрямованих на підвищення ефективності електронної логістики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Арсірій, В. А., та Б. А. Савчук. "Реконструкція турбін методом аналогового моделювання, зображення структури потоку і вдосконалення частин потоку". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 2 (11 грудня 2018): 57–60. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i2.1105.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто проблеми значних втрат енергії для подолання гідравлічного опору, представлені результати діагностики структури потоку при русі в елементах турбін, а також варіанти удосконалення геометрії частин потоку. Головною проблемою гідродинаміки є великі витрати енергії на подолання гідравлічних опорів. Крім витрат енергії, опір викликають пульсації і як наслідок зменшення діапазону регулювання продуктивності обладнання, є причиною шуму, вібрації та інших негативних явищ. Перераховані недоліки обумовлені недосконалістю (нерідко навіть примітивністю) геометрії проточних частин. Проблеми гідродинаміки пов'язані з тим, що процеси руху рідин і газів практично недоступні для візуальних досліджень. Досі гідродинаміка заснована на парадигмі турбулентності, яка асоціюється як «хаос». Тому, довідники і каталоги, які використовують при проектуванні гідравлічних систем, невиправдано «прийняли» технологічно прості проточні частини поворотів, колекторів, трійників, і ін. і відповідно високі значення їх гідравлічних опорів. Коригування геометрії проточних частин з метою вдосконалення структури потоку забезпечує зниження опору в п’ять разів і більше. Високий ступінь організації гідравлічних потоків може бути основою для створення нової парадигми «структури потоків», яку доцільно використовувати при проектуванні обладнання та гідравлічних систем. Однак, динамічні процеси в проточних частинах сьогодні характеризуються тільки величинами опорів, інші показники ефективності при проектуванні не використовуються. Досвід позитивних результатів зниження опору при реалізації проектів реконструкції, коли збільшується продуктивність системи з одночасним зниженням початкового тиску, призводить до зниження ККД насосів, вентиляторів, компресорів. Отже ККД основного обладнання системи і опору проточних частин по різному характеризують показники ефективності енергетичних процесів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Prokopenko, Vasyl, Andrii Cherep та Daria Pilova. "ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА МАРГАНЦЕВОРУДНОЇ СИРОВИНИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 3-4 (27 листопада 2019): 32–41. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-32-41.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – узагальнення вихідних даних та науково-прикладне визначення технологічних факторів, які обумовлюють концептуальний підхід до поліпшення економічних результатів процесів видобування корисної копалини та її збагачення, а в підсумку ефективність виробничої діяльності гірничо-збагачувального підприємства.Методика полягає в обґрунтуванні факторів технологічного й економічного підходів до оцінювання виробничих процесів видобування й збагачення марганцеворудної сировини, що визначають собівартість концентрату, втрати запасів рудної сировини та металу у відходах збагачення, а також обсяг розкривних порід, які треба розробити для виготовлення заданого обсягу концентрату.Результати. Визначена невідповідність технологічної схеми гірничих робіт на марганцевих кар'єрах ПГЗК вимогам виробництва конкурентного концентрату у разі зниженого попиту, а також напрям її реконструкції. Обґрунтований вплив якості рудо-потоку на економічні результати гірничо-збагачувального виробництва й визначено раціональні умови усереднення якості рудної сировини різних кар’єрів. Розроблений науково-прикладний підхід до визначення раціонального обсягу розкривних порід, який забезпечує розкриття рудного пласта в обсязі, що дозволяє мінімізувати витрати кар’єру на розкривні роботи.Наукова новизна. Визначений принцип удосконалення технологічної схеми видобування горизонтального рудного пласта при зниженому попиті на продукцію. Узагальнений методичний підхід до оцінювання ефективності виробничої діяльності гірничо-збагачувального підприємства, ураховуючи собівартість концентрату, втрати запасів рудної сировини та металу у відходах збагачення, а також обсяг розкривних порід, що задовольняє ринковий попит на концентрат. Встановлена певна непрямолінійна залежність між якістю марганцевої руди та ступенем вилучення металу в концентрат, яку слід оцінювати при формуванні рудо-потоку, що збагачується.Практичне значущість. Оцінена технологія гірничих робіт на кар’єрах ПГЗК за собівартістю концентрату, що відображає їх адаптацію до ринкових умов господарювання. Визначений статистичний взаємозв’язок між технолого-економічними умовами видобування рудної сировини та якістю рудо-потоку (за вмістом металу). Запропонований методичний підхід до усереднення марганцевої руди по двох групах кар’єрів, що забезпечує найбільший обсяг вилученого металу та мінімізує витрати підприємства на розкривні роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Лаврут, Олександр, Тетяна Лаврут, Юрій Здоренко та Владислав Колесник. "МОДЕЛЬ ТА МЕТОД УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ПОТОКАМИ У ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІЙ МЕРЕЖІ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 13–26. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-13-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Проводиться огляд та аналіз тенденцій розвитку і застосування новітніх технологій та засобів зв’язку в підрозділах тактичної ланки управління Збройних Сил України. Показано, що в державі ведеться робота щодо створення ефективної системи оперативного управління, зв’язку, розвідки та спостереження (C4ISR), яка б відповідала вимогам НАТО. Технологічно основою для реалізації даної системи повинна стати єдина автоматизована система Збройних Сил України. Зазначається, що проблемним питанням постає необхідність розробки нових технологічних рішень управління мережевими ресурсами із забезпеченням їх збалансованого завантаження та гарантованої якості обслуговування різнорідних трафіків у такій системі. Проводиться аналіз існуючих моделей вирішення основних мережевих задач. Показано, що тензорний підхід дозволяє вирішувати проблеми які з’являються під час урахування взаємопов’язаних і одночасно суперечливих вимог, які виникають під час управління різнорідним трафіком у військовій телекомунікаційній мережі. Розроблено модель та метод багатошляхової маршрутизації передачі команд управління між різними вузлами (елементами) інформаційно-телекомунікаційної мережі з урахуванням потокового характеру трафіка. Наведено результати розрахунків мережі за допомогою розроблених моделі та методу. Проведена порівняльна оцінка розробленої моделі з відомими.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Яхін, С. В., та О. А. Бурлака. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РЕЖИМІВ РОБОТИ ТРАНСПОРТНИХ ЛІНІЙ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОГО КОМБАЙНА НА ЯКІСТЬ ОБМОЛОТУ ЗЕРНА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 269–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.31.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо зменшення втрат зерна на основі аналізу екс-периментальних даних характеристик потоків при його транспортуванні скребковими елеваторами зернозбирального комбайну. Первинні експериментальні дані отримані за допомогою ємнісне-хвильових датчиків намолоту зерна. Для проведення експериментальних досліджень обрано зерноз-биральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич», обладнаний датчиком намолота зерна ДНЗ-01. Для конт-ролю продуктивності колосового елеватора його було обладнано датчиком домолоту зерна ДДЗ-01. Фіксацію даних щодо продуктивності зернового потоку елеватора здійснював бортовий комп’ютер типу «MONOMAC». Датчик намолоту зерна та датчик домолоту зерна по функціональній схемі ви-конані однаково, але розрізняються геометричними параметрами Це зумовлено особливостями кон-струкцій зернових транспортних ліній комбайна та розглядаються, як основна частина експериме-нтального обладнання для контролю потоків сільськогосподарських матеріалів. Результати вимі-рювань були опрацьовані за допомогою методів математичного та статистичного аналізу з вико-ристанням прикладних комп’ютерних програм. Продуктивність роботи зернового та колосового елеваторів комбайна КЗС-9-1 «Славутич» вимірювалась у польових умовах за умови допомогою дат-чиків намолоту та домолоту зерна при збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням за серед-ньої врожайності 4,8 т/га, вологості зерна – 12…13%, соломистості – 1 : 1 та прямостоячому хлі-бостої. Обрана ділянка – смуга поля шириною 14 м та довжиною 1000 м, яка мала забур’янені зони та зріджені посіви, тобто реальні виробничі умови роботи комбайна. При зіставленні експеримен-тальних потокових характеристик продуктивності зернового та колосового елеваторів комбайна із загальновідомими параметрами якості технологічних регулювань молотарки було виявлено на поча-тковому етапі вільне зерно в лінії домолоту. Водночас середня продуктивність транспортування зерна в лінії намолоту склала 3…4 кг/с, в лінії домолоту – 0,05…0,15 кг/с. Зміною технологічних регу-лювань молотарки досягнуто найменшого можливого потоку зернового вороху в лінії домолоту – 0,04…0,08 кг/с, що підвищило продуктивність транспортування зерна в бункер до 3,1…4,2 кг/с. Така корекція технологічного процесу дала змогу зменшити рівень втрат зерна (за індикатором серійної системи контролю на 7…15 % за зменшенням інтенсивності втрат), що особливо ефективно на засмічених бур’янами площах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Солтисюк В.І., Семенів І.І. та Яциків М.М. "КОНСТРУКТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ МАЛОГАБАРИТНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ". Перспективні технології та прилади, № 15 (29 січня 2020): 90–93. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Приведено методику відпрацювання малогабаритної сільськогосподарської техніки на технологічність конструкції з точки зору забезпечення надійності, довговічності та простоти її роботи. Встановлено критерії за якими оцінюють технологічність конструкції малогабаритної сільськогосподарської техніки. Відображені ефективні методи проектування та конструювання машин. Передбачено ряд різних загально-кількісних, технологічних і загальноекономічних показників технологічності конструкцій машин. Визначені показники розподілу деталей, що входять в машину, за призначенням, спадкоємністю, уніфікацією, точністю, вживаним матеріалам і ступеню їх використання, по ступеню технологічної складності деталей, ступені складності складальних операцій, трудомісткості і собівартості виробу. З’ясовано, що компоновку машин доцільно здійснювати з найменшим розчленовуванням на окремі складальні одиниці, при складанні можна допускати деякі припасувальні роботи, якщо виготовлення взаємозамінних деталей викликає труднощі. Компоновка машини повинна забезпечувати її розчленовування на окремі вузли і агрегати, що дозволяють вести паралельне складання, регулювання і випробування їх, а загальне складання здійснювати на потоці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Safonyk, Andrii, та Ivan Tarhonii. "Розробка системи керування напруженістю магнітного поля для процесу знезалізнення технологічних вод". Modeling Control and Information Technologies, № 5 (21 листопада 2021): 146–47. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2021.48.

Повний текст джерела

Анотація:

Розв’язано модельну задачу процесу магнітного очищення домішок, яка враховує вплив розмірів реактора, швидкості руху потоку рідини, діаметру гранул фільтруючого матеріалу, напруженості магнітного поля на ефективність очищення технологічних вод. Розроблено комп’ютерну модель процесу очищення технологічних вод з керуванням по статичній характеристиці об’єкта автоматизації. Проведено аналіз ефективності роботи системи при динамічно змінній вхідній концентрації забруднення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Дударєв, І. М., С. Г. Панасюк та І. В. Тараймович. "ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ОБ’ЄМНОГО ДОЗАТОРА СИПКИХ МАТЕРІАЛІВ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 57–71. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.309.

Повний текст джерела

Анотація:

Дозування сипких матеріалів є важливою технологічною операцією, під час якої формуються порції компонентів для подачі у змішувач. Дозатор є проміжною ланкою між бункером сипкого матеріалу та змішувачем. Від злагодженої роботи усіх ланок цієї технологічної системи залежить якість суміші. Ефективність роботи дозатора залежить від дотримання необхідного режиму надходження матеріалу із бункера, що характеризується швидкістю витікання матеріалу із отвору бункера. Найбільш поширеними є об’ємні дозатори, які бувають неперервної та дискретної дії. Під час обґрунтування параметрів дозатора необхідно враховувати його конструктивні особливості, швидкість витікання сипкого матеріалу із бункера та об’єм порції, яку необхідно сформувати для подачі у змішувач. Аналіз способів витікання сипкого матеріалу із бункера дозволив отримати залежність для визначення швидкості потоку матеріалу при його проходженні через завантажувальну щілину змінної площі із бункера в робочу камеру дозатора. У результаті досліджень отримані залежності, що дозволяють розрахувати подачу сипкого матеріалу в робочу камеру об’ємного дозатора та масу порції матеріалу. Також встановлено зв’язок між швидкістю витікання сипкого матеріалу із бункера, конструктивними і технологічними параметрами дозатора та об’ємом порції, яку необхідно сформувати для подачі у змішувач. Отримані параметри дозатора забезпечують злагоджену роботу системи “бункер – дозатор – змішувач”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

M., Kharchenko, Tsymbalistova O., and Chernikhova O. "DIGITAL TRANSFORMATION OF LOGISTICS BUSINESS PROCESSES IN THE AIR TRANSPORT MARKET." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 44 (December 20, 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-44-8.

Повний текст джерела

Анотація:

The article is devoted to the article investigates scientific approaches to the digital transformation of logistics processes of aviation enterprises, analyzes the main tools for implementing innovative business models in the international and domestic practice of airlines. It is proved that the implementation of digital technologies in the system of business processes of aviation en-terprises affects the resulting performance indicators in general and the transformation of individual logistics business processes. An important aspect of the digital transformation of the aviation services sector is the adaptation of key business processes to ensure the flexibility of the business and its adaptation to changes in the global market. The directions of digital transformation of business processes of aviation enterprises are determined, including digitalization of processes of air movement (logistics) of passenger flows and cargoes, maintenance of aircraft, repair and restoration works, digitalization of commercial activity of airports, support and support of pilots and ground staff. The study examines the most common digital technologies that have become widespread in the logistics management process of the aviation company. Among them are biometric technologies, solutions based on blockchain technology (in order to save passenger data, flight information and financial transactions), VR (augmented reality) and AR (virtual reality), modelbased engineering technologies, cloud services, technologies for processing and analysis of "big data", automation systems, 3D modeling technology, the Internet of Things, etc. Based on the analysis, the risk factors for the introduction of digital technologies in the system of logistics business processes of aviation enterprises are identified and structured. The main obstacles are: the insufficient high level of development of digital infrastructure in the field of logistics management, weak intersectoral coordination of activities to ensure the development of digital transport infrastructure, low demand for innovation in the domestic market and high competitiveness among aviation companies in international markets. Airlines, the difficulty of determining the effectiveness of digital technologies in the aviation industry. The directions and tenden-cies of digital transformation of logistic business processes of aviation enterprises in the conditions of turbulence and instability of the external environment are substantiated.Keywords: digitalization, business processes, digitalization, aviation, logistics flows, blockchain, cloud services, virtual reality, big data, Internet of Things, artificial intelligence. Статтю присвячено дослідженню трансформації бізнеспроцесів авіаційної галузі та охоплює технологічні та організаційні аспекти, спрямовані на підвищення операційної ефективності роботи авіакомпаній, збільшення їх вартості, гнучкості та оптимізації показників безпеки. Доведено, що цифровізація логістичних бізнеспроцесів авіакомпаній є важливим чин-ником підвищення їхньої конкурентоспроможності на міжнародних ринках. Охарактеризовано досвід провідних авіакомпаній щодо запровадження прогресивних технологій управління логістичними бізнеспроцесами. Досліджено прогресивні технології, що впливають на розвиток ринку авіаперевезень: технології доповненої реальності, комп’ютерне проєктування, 3Dмоделювання, хмарні сервіси, технології Internet of Things тощо. Виявлено перешкоди для цифрової трансфор-мації логістичних бізнеспроцесів в індустрії авіаційних перевезень та сформовано тенденції цифрової трансформації національної авіаційної галузі.Ключові слова: цифровізація, бізнеспроцеси, діджиталізація, авіація, логістичні потоки, блокчейн, хмарні сервіси, віртуальна реальність, «великі дані», Інтернет речей, штучний інтелект.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Стенін, О., В. Пасько, М. Солдатова, С. Стенін та С. Стенін. "Моделювання та оптимізація багатофазного послідовного технологічного процесу". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 37 (31 травня 2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226807.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах конкуренції та нестабільності виробничі компанії змушені постійно вдосконалювати виробничий процес і розробляти нові інноваційні технології та обладнання з метою збереження своїх позицій на ринку. Важливу роль в цьому відіграють удосконалення методів планування і управління процесом розвитку виробництва, розробка інноваційних продуктів і прогнозування заходів з адаптації до мінливих вимог зовнішнього і внутрішнього ринку. У даній роботі розглядається багатофазний послідовний технологічний процес (ПТП) з розгалуженою структурою на кожній фазі виробничого процесу. Для пуассонівського потоку надходження і обробки деталей запропонована математична модель у вигляді багатоканальної СМО з очікуванням і обмеженням черги. На основі цієї моделі сформовані критерії оцінки роботи ПТП і синтезовані вартісні моделі для вирішення завдань інновації та оптимізації ПТП. Вирішені для кожної фази виробничого процесу завдання оцінки ефективності інноваційного оновлення обладнання та завдання вибору оптимальної кількості обладнання. У разі невідповідності потоків надходження і обробки деталей даної математичної моделі, значення вихідних критеріїв визначаються за результатами певного числа багаторазового імітаційного моделювання роботи ПТП. Бібл. 11, іл.2

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Сандлер, А. К., та О. С. Савчук. "Автоматизований засіб очищення повітря під час вантажних операцій з зерновими культурами у портах". Automation of technological and business processes 13, № 3 (5 листопада 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2145.

Повний текст джерела

Анотація:

Забруднення повітря пилом промислового походження з початку сторіччя набуло характеру техногенної катастрофи. При цьому погіршення екологічного стану повітряного середовища чітко локалізується на тільки у промислових та транспортних районах, але й стало поширюватися на міста, селища й зони відпочинку. Обсяги шкідливих викидів зважених речовин становлять сотні тисяч кубічних метрів, і лише невелика їх частина проходить убезпечення в очисних спорудах підприємств. Внаслідок недосконалості технологічного й допоміжного очисного встаткування, недосконалості технологічних процесів перевантаження сипучі вантажі, у морських та річкових портах утворюються значні обсяги запиленого повітря. При цьому недостатньо висока ефективність очищення забрудненого повітря приводить до погіршення якості вантажів, надмірного зношування обладнання і різкому погіршенню екологічної обстановки. Одним з домінуючим фактором утворення забруднених зон є негативний вплив на здоров'я людей. Для боротьби з пиловим забрудненням використовують широкий спектр методів й засобів. Технічні засоби придушення пилу використовуються з різними фізико-хімічними властивостями, працюють у широкому діапазоні температур і концентрацій забруднюючих речовин. У той же час, внаслідок недосконалості відомих конструкцій і недостатнього розвитку теоретичних основ процесів, пилоочисні засоби нездатні ефективно вловлювати з газових потоків дрібні фракції пилу. В умовах, що склалися, доцільною стала розробка нового схемотехнічного рішення модифікатора. запропонований ротаційний пиловіддільник відрізняється тим, що корпус містить вихідні отвори та кришку у верхній частині, патрубок низьконапірного потоку та сопло високонапірного потоку, яке співвісне дифузору з лопатями, який сполучається з корпусом підшипниками та у верхній частині має отвори, що сполучаються з циліндричним фільтром, відокремленим від підшипників герметичним ущільненням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Grigorchuk, G. V., та А. P. Oliinyk. "РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОЦІНКИ АЕРОДИНАМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛОПАТЕЙ СУШИЛЬНОГО АГРЕГАТУ ТА ЙОГО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(41) (1 грудня 2018): 82–91. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-82-91.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано систему оцінки аеродинамічних характеристик лопатей та лопаток технічного обладнання цукрової промисловості. Проведено вибір системи координат, створено математичну модель процесу обтікання, записано інтегральне рівняння Фредгольма ІІ роду для визначення дотичної компоненти швидкості потоку, запропоновано метод його чисельного розв’язку, створено відповідне програмне забезпечення. Проведено тестові розрахунки для модельних еліптичних профілів під різними кутами атак та виявлено добре узгодження з даними про розрахунки за іншими моделями. Вказуються області подальшого використання методики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Gashev, M., O. Ligotskyy, A. Nosovsky та L. Pecherytsa. "Технологічний та статистичний аналіз порушень в роботі АЕС України". Nuclear and Radiation Safety, № 3(47) (16 вересня 2010): 3–8. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.3(47).01.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Драндар, А. В., І. О. Леонтьєва та В. А. Хобін. "МОДЕЛЮВАННЯ СЕРЕДОВИЩА ВИСТОЮВАННЯ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ЯК ОБ’ЄКТА КЕРУВАННЯ". Automation of technological and business processes 11, № 2 (26 червня 2019): 16–23. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i2.1371.

Повний текст джерела

Анотація:

Процес вистоювання тістових заготовок складається з багатьох фізико-механічних та біохімічних процесів, що ускладнює управління та отримання оптимальних показників якості на виході готового продукту.Велика кількість регульованих змінних та інформаційних потоків впливає на хід протікання процесу дозрівання тіста. У шафах (камерах вистоювання) підтримується строгий температуро-вологісний режим. Дотримання регламенту технологічного процесу можливе лише за його автоматизації. Питання автоматизації технологічнихпроцесів все більше постає перед сучасними підприємствами. Огляд існуючих розробок показує наявність суттєвих недоліків. На кафедрі АТП і РС розроблено новий підхід до автоматизації одного з процесів виробництва хліба – вистоювання заготовок з тіста. Було розкрито мету технологічного процесу вистоювання тіста та виділено основні технологічні параметри, на які необхідно накласти регламент, для того щоб якість вихідної продукції була відповідною. Враховано можливість реалізації керуючих дій та отримання інформації про фактичні значення технологічних параметрів виходячи з можливостей сучасних технічних засобів автоматизації. Метою роботи єрозробка найбільш близької до процесу вистоювання тіста моделі, яка б описувала його основні властивості з можливістю їх відображення та дослідження. Модель розроблена таким чином, щоб в подальшому її можна було б використати як основу при синтезі моделі системи автоматичного регулювання. Складено структурну схему моделі об’єкта керування. Вагомі вхідні «прямі» та «перехресні» дії математично описані статичними аперіодичними ланками другого порядку. Важливо відмітити, що розроблено модель id-діаграми вологого повітря та доведено її достовірність. Представлена повна математична модель об’єкту керування і зроблено висновок про можливість її використання у подальших розробках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Gornostai, Oleksii. "ЕВОЛЮЦІЯ СТАБІЛЬНОСТІ НАНОЧАСТИНОК Ag ТА Cu У ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМАХ ОТРИМАНИХ МЕТОДОМ ФІЗИЧНОГО ОСАДЖЕННЯ У ВАКУУМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 68–77. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-68-77.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлені технологічні варіанти отримання дисперсних систем з наночастинками срібла та міді за допомогою методу електронно-променевого осадження(EB-PVD) з направленим парового потоку на поверхню рідких матриць-носіїв. Досліджено морфологію, розміри, структури і стабільність учасі наночастинок срібла і міді в отриманих дисперсних системах. Представлені приклади стабільності композитів на основі гліцерину, політетрагідрофурану, олій синтетичного та рослинного походження з наночастинками металів розміром 15...52 нм. Стабільність дисперсних систем була покращена шляхом використання дисперсних систем на основі матриць і з низькою температурою кристалізації. Застосування мономерів з низькою температурою кристалізації може стати альтернативою для додаткового використання поверхневоактивних речовин, що спрощує процес зберігання наночастинок і розширює сферу їх застосування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Pleskach, B. M. "Segmentation of the Time Series of Energy Consumption Parameters." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 2 (April 6, 2021): 79–85. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.02.079.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто актуальну проблему формування інформаційної бази прецедентного методу діагностування енергетичної ефективності технологічних систем. Таку базу необхідно створювати в темпі протікання технологічного процесу і утримувати характеристики випадків ефективного використання енергії. Запропоновано виділяти прецеденти енергоспоживання за допомогою сегментації потоку похідних режимних параметрів експлуатації обладнання на стаціонарні ділянки. Сегментація здійснюється на основі послідовного обчислення відстаней між елементами ряду у просторі режимних параметрів і порівняння їх з пороговими значеннями. Наведено методику і алгоритм сегментації часового ряду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Smirnova, T., О. Drieiev та O. Smirnov. "ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПОВЕРХОНЬ ДЕТАЛЕЙ ТИПУ «ВАЛ» ЕЛЕКТРОДУГОВИМ НАПИЛЕННЯМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 149–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.149.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення у статті є побудова експертної системи оптимізації процесу відновлення та зміцнення поверхонь деталей типу «ВАЛ» електродуговим напиленням. Метою роботи є побудова експертної системи оптимізації процесу відновлення та зміцнення поверхонь деталей типу «вал» електродуговим напиленням у вигляді хмарної рекомендаційної системи як сервісу (SaaS) з отримання поверхонь валів зі сталі 45 із заданими характеристиками на основі комбінації декількох технологічних процесів. Задачі: синтезувати абстрактний технологічний процес, визначити його властивості та методи переходу до конкретного технологічного процесу; сформулювати інформаційну модель технологічного процесу та методи її отримання; побудувати абстрактні експертні системи та їх складові для оптимізації процесу відновлення та зміцнення поверхонь деталей типу «вал» електродуговим напиленням. Результатами роботи є експертна система, яка включає у себе: базу знань, що містить дані експериментів, допустимі діапазони вхідних даних, список вхідних параметрів, список вихідних параметрів, методи та математичне забезпечення розрахунків витрат на процес; систему отримання вимог до результатів відновлення та критерій (або критерії) оптимізації; система пошуку екстремумів в багатовимірному просторі; систему перевірки на досягнення результату; систему виявлення “зацикленості” пошуку розв’язків, у випадках недосяжності поставлених вимог; систему введення неконтрольованих вхідних параметрів (в вказаній системі не використано, тому що устаткування має контрольоване середовище обробки); систему забезпечення інформаційного потоку між компонентами експертної системи з урахуванням синхронізації та взаємних блокувань. Висновки: наукова новизна полягає у сукупності синтезованого абстрактного технологічного процесу, визначення його властивостей та методів переходу до конкретного технологічного процесу; сформульованої інформаційної моделі технологічного процесу та методів її отримання, що дозволило побудувати абстрактні експертні системи та їх складові для оптимізації процесу відновлення та зміцнення поверхонь деталей типу «вал» електродуговим напиленням у вигляді хмарної рекомендаційної системи як сервісу (SaaS).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

ПТИЦЯ, Наталія, та Катерина КОВЦУР. "ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ РОЗТАШУВАННЯ ВАНТАЖООДЕРЖУВАЧІВ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ СИСТЕМИ ДОСТАВКИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (20 травня 2021): 131–36. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.515.

Повний текст джерела

Анотація:

Роздрібний ланцюг постачань під тиском високого рівня конкуренції на ринку змушує інших учасників процесу загострювати свою увагу на підвищенні ефективності операцій та визначенню параметрів процесу доставки. Особливістю доставки вантажів в роздрібну торгівельну мережу є територіальне розосередження торгових точок, що визначає розсіювання вантажопотоку у просторі та часі. Існуючі шляхи підвищення ефективності організації руху матеріального потоку є історично сформовані технологічні процеси у логістичному ланцюгу постачань: розробка схем завезення товарів у торгові точки, визначення раціональних розмірів партій і частоту поставок, формування раціональних маршрутів і графіків завезення товарів, визначення структури парку рухомого складу, та інші технологічні процеси, що дозволяють оптимізувати логістичні витрати. Існуючі підходи до визначення характеристик району перевезень та дислокації торгових точок доводять, що прийняті в досліджених роботах допущення про рівномірність розташування торгових точок в районі обслуговування прийняті для спрощення вирішення задач з раціоналізації перевезень. Проаналізовані підходи та залежності не відповідають реальним процесам, що призводить до значних відхилень реальних та модельних значень при визначенні умов роботи транспорту в ланцюгу постачань. Пропонується виявити та формалізувати закономірності розташування торгових точок в районі обслуговування, що дозволить з достатнім ступенем точності визначати умови роботи транспорту в ланцюгу постачань. Ключові слова: система доставки, логістичні витрати, щільність торгових точок, витрати на транспортування, район обслуговування, формат торгової точки, роздрібна торгівельна мережа.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Лавренченко, Г. К., та Б. Г. Грудка. "Підвищення термодинамічної ефективності виробництва і використання діоксиду вуглецю". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 122–32. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1948.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій статті досліджується комплекс проблем, починаючи від отримання газоподібного діоксиду вуглецю з різних джерел постачання та завершуючи аналізом характеристик вуглекислотних установок. Удосконалення вуглекислотних установок безпосередньо пов'язано з підвищенням ефективності застосовуваних в них процесів, способів і схем. Приділено увагу економічному отриманню СО2 з продуктів згорання природного газу. Пропонується заміна в абсорбційно-десорбційній установці абсорбенту МЕА на абсорбент МДЕА (метилдіетаноламін), що дозволить заощадити гріючий пар і зменшити кратність циркуляції розчину. Розглянуто два типи вуглекислотних станцій, що працюють на природному газі: традиційної технологічної побудови; і з новими схемами, в яких застосовуються процеси когенерації та тригенерації. В даний час вважається, що доцільніше виробляти один універсальний продукт – низькотемпературний рідкий діоксид вуглецю, який легко можна трансформувати в будь-який інший його вид і необхідний стан. Обґрунтовано зниження енергетичних витрат в установках традиційного типу. На їх основі можна проводити модернізацію і реконструкцію існуючих вуглекислотних станцій. Показано, що при використанні продуктів згорання від стороннього джерела, наприклад, котельні установки, вуглекислотна станція для виробництва тієї ж кількості низькотемпературного рідкого діоксиду вуглецю буде витрачати, як мінімум, на 30% менше природного газу. Включення когенераційної установки до складу вуглекислотної станції дозволить одночасно виробляти крім рідкого діоксиду вуглецю, також електроенергію і теплоту. Утилізація теплових потоків в такій вуглекислотній станції може здійснюватися в паротурбінній установці, яка генерує додатково до 40% електроенергії. Видалення кисню з димових газів і повне осушення і очищення викидного потоку з абсорбера дозволяє отримати чистий газоподібний азот як додатковий продукт. Ексергетичний ККД запропонованого енерготехнологічного комплексу досягає 40%, тобто в 10 разів перевищує його значення для традиційних вуглекислотних станцій

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Смірнова, Т. В., М. П. Столяренко, М. О. Янков, В. В. Грудік та Ю. Ю. Моторін. "Модель реалізації структури технологічного процесу у хмарному сервісі". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 132–42. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розроблено модель реалізації структури технологічного процесу у хмарному сервісі, для якої було визначено основні вхідні параметри: перелік параметрів, які впливають на процес; перелік параметрів, які є результатом процесу; перелік керованих параметрів; перелік некерованих параметрів; перелік невідомих параметрів; деталізована структура технологічного процесу з розділенням параметрів та результатів. Запропонована структура експертної системи для оптимізації технологічних процесів, проаналізовані методи представлення знань та відповідно розроблено схему потоків інформації під час реалізації даної експертної системи. На основі розглянутих та розроблених методів та механізмів, які використовують для розробки технологічних процесів, розроблено структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень для автоматизації створення оптимізованих технологічних процесів. За допомогою використання розроблених методів та моделей, в результаті проведення процесу оптимізації технологічного процесу за допустимими евристичними правилами, вдалося отримати множину ланцюгів окремо оптимізованих технологічних процесів, з якої проводиться багатокритеріальний відбір, що відповідає поставленим вимогам оптимізації. Користувач системи може отримувати у відповідь як одну картку технологічного процесу, так і декілька найкращих. Таким чином розроблена у даній роботі модель реалізації структури технологічного процесу дозволяє у подальшому оптимізувати високотехнологічні процеси підприємств різного масштабу з використання хмарних інформаційних технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Кір’язов, І. М., С. В. Шестопалов, М. Т. Степанов та В. А. Хобін. "Дослідження ефективності функціонування АСОЗ ПТЛ прийому зерна з залізничного транспорту на елеваторі «МКХП Орексім» м. Миколаїв". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 4–8. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1801.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються результати функціонування в виробничих умовах автоматизованої системи оптимізації завантаження (АСОЗ) поточно транспортних ліній (ПТЛ) прийому зерна з залізничного транспорту на елеваторі «МКХП Орексім» у місті Миколаїв. Система призначена для формування потоку зерна одночасно з декількох вагонів розташованих на різних коліях та стабілізації продуктивності загального потоку зерна на заданому рівні, підвищення продуктивності та виведення її на максимально досяжну з урахуванням паспортних характеристик обладнання ПТЛ, зниження енерговитрат на перевантаження, запобігання аварійних ситуацій, пов'язаних з завалами зерна в башмаках норій. АСОЗ реалізує технології Leffol & Senumac які запатентовані SE Group International. Програмне забезпечення системи інтегровано в програмне забезпечення автоматизованої системи керування технологічними процесами елеватора і дозволяє оператору задавати компоненти потоку прийнятого зерна та початкову продуктивність ПТЛ, здійснювати вибір режиму керування завантаженням ПТЛ та вибір режиму завдання продуктивності ПТЛ в поточній технологічної ситуації, контролювати функціонування АСОЗ. Результати порівняльного аналізу ефективності управління завантаженням при прийомі зерна з залізничних вагонів оператором «вручну» і з використанням автоматизованої системи оптимізації завантаження, проведені в 2020 році, показали наступне: - середній час прийому зерна з залізничних вагонів з урахуванням простоїв зменшилось на 15%; - середня продуктивність прийому зерна без урахування простоїв збільшилася на 10%. При цьому аварійних зупинок транспортного обладнання ПТЛ пов'язаних з завалами зерна на протязі виробничих випробувань та опитної експлуатації не виникало.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Федоров, Сергій, Артем Сибір, Михайло Губинський, Семен Губинский, Олексій Гогоці та Світлана Форись. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОХОЛОДЖЕННЯ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИХ ПЕЧЕЙ КИПЛЯЧОГО ШАРУ". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми утилізації теплоти та очищення відхідних газів електротермічних печей киплячого шару для рафінування графіту на основі радіаційного охолоджувача поверхневого типу із водяним охо-лодженням та вивчення впливу його режимних та геометричних параметрів на глиби-ну охолодження запиленого газового потоку. Параметричні дослідження процесів тепло- та масообміну у радіаційному охолоджувачі виконані теоретичним шляхом на основі розробленої математичної моделі. У моделі враховані процеси радіаційного-конвективного теплообміну в об’ємі пило-газового потоку, залежність теплофізичних властивостей газу та матеріалу від температури, а також теплові ефекти фазового переходу. На основі проведених розрахунків встановлено, що основними факторами, які впливають на глибоке охолодження відхідних газів є його довжина, діаметру каналу, дотримання газодинамічного режиму печі з мінімальним виходом димових газів та концентрації пилу. Водночас початкова температура газів та введення «охолоджуючого» (додаткового) пилу характеризуються незначним впливом на кінцеву температуру за визначеної довжини теплообмінника. Показано, що через високу температуру, для забезпечення надійності роботи радіаційного охолоджувача, за інших рівних умов доцільні інтенсифікація тепловіддачі з боку холодного теплоносія, введення «охолоджуючого» пилу або використання додаткових вставок із вуглецевої повсті

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Shmatenko, O. P., L. L. Davtyan, V. O. Tarasenko, R. L. Prytula, D. V. Voronenko, D. V. Drozdov, Ya R. Andriychuk та N. A. Kozyko. "Кінетика (in vivo) вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із лікарського засобу під умовною назвою АМО-золь". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 130–39. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-130.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Фармакокінетика відіграє значну роль у фармації. Дослідження залежності швидкості реакції від різних факторів дає можливість інтенсифікувати технологічні процеси виготовлення лікарських засобів (ЛЗ). Фармакокінетичні дослідження, пов’язані з вивченням швидкості всмоктування і виведення ЛЗ із організму, дозволяють інтерпретувати механізми їх фізіологічної дії. Кінетичний процес розпочинається з вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із фармацевтичної системи (аерозоль), далі – всмоктування та дифундування активних речовин до поверхні всмоктування – ранової поверхні. Сам процес абсорбції також є дифузійним і залежить від багатьох чинників: кількості, властивостей та фізичного стану активної речовини, загального складу та властивостей аерозолю, а також технологічних чинників і фізіологічного стану поверхні всмоктування (перша стадія ранового процесу). Мета: проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі. Матеріали та методи. При проведенні експериментальних досліджень матеріалами слугували активні фармацевтичні інгредієнти – офлоксацин, бензокаїн, мірамістин, а також допоміжні речовини – натрій-карбоксиметилцелюлоза, метилцелюлоза, полівініловий спирт, полівінілпіролідон, пропіленгліколь, гліцерин, поліетиленоксид-400, спирт етиловий, кислота лимонна моногідрат, хладон-134а. Методами in vitro встановлювали порядок кінетичної реакції для вибору моделі визначення фармакокінетичних параметрів методом in vivo. Фармакокінетичні параметри ЛЗ АМО-золь досліджували у крові білих щурів лінії Вістар після його одноразового нанесення на модельну рану. Ізолювання активних фармацевтичних інгредієнтів (бензокаїн, мірамістин) проводили за допомогою хромато-масспектрометра Agilent 6850/5973N виробництва Agilent Technologies, колонка кварцева капілярна НР-5MS 0.25 мм х 30 м. Температура: інжектора – 250 0С, інтерфейса масспектрометру (Transfer line) – 280 0С, джерела іонів – 230 0С, квадруполя – 150 0С. Режим іонізації – електронний удар, енергія електронів – 70 еВ, напруга електропомножувача – на 106 В більше ніж при Autotune. Діапазон сканування 40 – 550 а.о.м. Режим програмування температури термостата: 90 0С – 2 хв. потім підйом до 300 0С зі швидкістю – 20 0С/хв, та витримування при цій температурі 10 хв. Швидкість газу носію (гелію) – 1,0 мл/хв. Режим вводу проби – 2мкл без поділу потоку. Результати. З метою проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів використо однокамерну фармакокінетичну модель. Розраховані значення констант ke и kа, показали, що аплікаційне нанесення ЛЗ на тканини піддослідних щурів являє приклад фліп-флоп феномену, так як константа швидкості елімінації більше (0,022 1/хв) константи швидкості їх всмоктування (0,007 1/хв), та змінює своє положення по відношенню до моменту часу tmax, що відповідає рівності параметрів швидкостей елімінації і всмоктування. Визначено, що при введенні ЛЗ, що містять 12,5 мкг/г бензокаїну і 1,25 мкг/г мірамістину, максимальна концентрація у крові (0,052 мкг/мл) спостерігається для бензокаїну через 30 хв і 0,072 мкг/мл через 240 хв для мірамістину. Розрахований кліренс, який для бензокаїну складає 0,00011 мл/(хв‧г), а для мірамістину 0,000112 мл/(хв . г) відповідно. В клінічних умовах кліренс служить для розрахунку дози, необхідної для підтримки рівноважної концентрації ЛЗ у крові, тобто підтримуючої дози. Визначений об’єм розподілу, який слугує для розрахунку навантажувальної дози препарату, що необхідно для досягнення його потрібної концентрації в крові. Для даної моделі об’єм розподілу ЛЗ в організмі і для бензокаїну, і для мірамістину складає 0,005 мл/г відповідно. Завершальним етапом досліджень in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі стало визначення періоду напіввиведення. За один період із організму виводиться 50 % ЛЗ, за два – 75 %, за три – 90 %. Так, період напіввиведення бензокаїну на швидкості елімінації складає 30,904 хв, а на швидкості всмоктування – 98,18 хв. Період напіввиведення мірамістину на швидкості елімінації складає 30,942 хв, а на швидкості всмоктування – 92,821 хв. Отже, в фармакокінетичних дослідженнях вище перераховані параметри використовуються для оцінки змін концентрації ЛЗ у часі в специфічній камері, де виявляється бажана терапевтична дія препарату. Висновки. Методом in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі проведені дослідження щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів. Доведено, що розроблені ЛЗ виявляють переважно місцеву дію, оскільки в даному моменті потік вивільнення активних речовин із аерозолю більше потоку проникнення через природні біологічні бар’єри організму. Проведена якісна оцінка фармакокінетичного процесу зі встановленням 15-и фармакокінетичних параметрів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Byshevets, Nataliia, Nataliia Goncharova, Elena Iakovenko та Mikhail Rodionenko. "Оптимізаційні задачі в структурі освітнього процесу закладів вищої освіти з фізичної культури і спорту". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2 (50) (1 липня 2020): 3–12. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-03-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Доведено, що виконання професійної діяльності сучасними фахівцями на високому професійному рівні в умовах розвиненого інформаційного середовища передбачає вільне воло- діння інформаційно-комунікаційними технологіями під час розв’язання професійно орієнтованих завдань. Науково-педагогічна спільнота зосереджена на проблемі формування інформаційно-технологічної компетент- ності здобувачів закладів вищої освіти з фізичної культури й спорту. Мета дослідження – розробити методику формування інформаційно-технологічної компетентності здобувачів закладів вищої освіти з фізичної культури та спорту на прикладі майбутніх фахівців із туризму в процесі моделювання туристичних потоків. Методи до- слідження – вивчення, аналіз і систематизація літературних джерел й узагальнення передового педагогічного досвіду, що проводились із метою окреслення важливості формування в здобувачів вищої освіти вміння за- стосовувати інформаційно-комунікаційні технології для виконання практично орієнтованих завдань; методи математичного програмування застосовували в процесі розробки завдань оптимізації. Результати роботи. Запропоновано вдосконалення змісту професійної підготовки здобувачів вищої освіти шляхом формування компетенції виконувати професійно орієнтовані завдання в процесі моделювання туристичних потоків. Сут- ність методики розглянуто в ході розв’язання класичної задачі комівояжера, що полягає в знаходженні замк- неного маршруту мінімальної довжини, котра поєднує всі пункти туристичної мережі. Висновки. Запропонований підхід реалізовується у формі лекційних і практичних занять. На лекційному занятті передбачено висвіт- лення ролі й місця інформаційно-комунікаційних технологій у сфері обслуговування споживачів туристських послуг, способів їх застосування для складання туристських маршрутів, огляд типових завдань оптимізації, формулювання постановки задачі комівояжера та представлення різноманіття методів знаходження її розвʼязку. На практичному занятті пропонуємо колективне обговорення маршруту прогулянки й визначення можливих способів пересування, алгоритм виконання завдання за допомогою надбудови «Пошук рішення MS Excel», де побудову матриці відстаней також здійснюємо з використанням карти Google, а також зображення знайденого маршруту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Pylypiv, N. I., I. D. Piatnychuk та M. М. Markiv. "ОБЛІКОВО-ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ДЕРЕВООБРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ ВИРОБНИЦТВА ТВЕРДОГО БІОПАЛИВА". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (26 квітня 2016): 185–93. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.185-193.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено питання формування основних засад обліково-інформаційного забезпечення діяльності деревообробних підприємствах із виробництва твердого біопалива для забезпечення сталого їх розвитку та конкурентоспроможності, які визначаються потребами управління за умови взаємозв’язоку між етапами облікового процесу та інформаційними потоками в умовах ресурсо- та енергозбереження.У результаті дослідження встановлено, що для формування більш повного та якісного обліково-інформаційне забезпечення діяльності підприємств необхідна побудова управлінського обліку через реалізацію наступних етапів облікового процесу як технологічної сукупності: попереднього (підготовчого), первинного, поточного, аналітичного та підсумкового з метою забезпечення реалізації управлінських цілей для отримання достовірної інформації як ретроспективного, так і перспективного характеру про ефективне використання ресурсів на виготовлення продукції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Pitukh, I. R., та N. Ya Vozna. "Способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310316.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

С.В. Луньов, Ю.А. Удовицька, М.В. Хвищун, С.А. Мороз та В.Т. Маслюк. "ТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ ЧУТЛИВОГО ЕЛЕМЕНТА ДЛЯ ДАТЧИКА ІНФРАЧЕРВОНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 14 (4 грудня 2019): 77–81. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Встановлено на основі вимірювань iнфрачервоної Фур’є-спектроскопiї та ефекту Холла, що основними типами радіаційних дефектів в опромінених електронами монокристалах кремнію є кисневмісні комплекси, до складу яких входить міжвузловий вуглець та легуюча домішка. Досліджувані монокристали кремнію в процесі вирощування за методом Чохральського легувались домішкою фосфору, концентрацією Nd=2,2·1016 см-3, та в подальшому опромінювались при кімнатній температурі потоком електронів 1·1017 ел./см2 з енергією 12 МеВ. Показано, що для таких технологічних умов вирощування та опромінення монокристалів кремнію потоком швидких електронів є досить ефективним утворення в об’ємі даних монокристалів А-центрів, додатково модифікованих домішкою фосфору (комплексів VOiP). Радіаційна обробка досліджуваних монокристалів кремнію дозволила підвищити їх коефіцієнт фоточутливості при кімнатній температурі більше як в 2 рази для довжини хвилі інфрачервоного випромінювання λ~11,6 мкм, що відповідає поглинанню радіаційними дефектами, яким належать комплекси CiOi (міжвузловий вуглець - кисень). Показано, що при температурах нижчих за кімнатну з’являється ще одна смуга поглинання при λ~11,3 мкм, що відповідає комплексам VOiP. Запропонована технологія одержання монокристалів кремнію може бути використана для створення на їх основі елементів інфрачервоної техніки для довжин хвиль λ~11,6 мкм та λ~11,3 мкм., які зможуть функціонувати в широкому діапазоні температур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Semerak, M. M., S. S. Lys та O. H. Yurasova. "Аналіз основних засобів забезпечення водно-хімічного режиму АЕС". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 81–83. http://dx.doi.org/10.15421/40280615.

Повний текст джерела

Анотація:

Водно-хімічний режим (ВХР) повинен бути спрямований на забезпечення і підтримання норм якості водного теплоносія і стану внутрішніх поверхонь обладнання основного контуру для досягнення безаварійної роботи устатковання АЕС. Водно-хімічний режим АЕС повинен забезпечувати безпечну кількість відкладень на поверхнях тепловиділяючих елементів і технологічних каналів, допустимі швидкості корозії конструкційних матеріалів основного пароводяного тракту, а також високу якість насиченої пари, що не спричиняє неприпустимих відкладень у турбіні. До засобів забезпечення водно-хімічного режиму АЕС відносять післямонтажну підготовку обладнання основних і допоміжних контурів, безперервне продування контуру багаторазової примусової циркуляції (КМПЦ) за номінальних режимів установок спецводоочищення (СВО-1); очищення всього потоку турбінного конденсату на фільтрах конденсатоочищення; підготовку додаткової води на хімводоочищення і на (СВО-4); очищення підживлювальної води на установках спеціального водоочищення (СВО-5), дегазацію турбінного конденсату і живильної води в деаераторі турбіни; хімічний контроль, що полягає у визначенні нормовано контрольованих показників водного теплоносія для установлення рівня його якості та оцінювання засобів забезпечення водно-хімічного режиму. Тому від ступеня чистоти води і водяної пари та рівня підтримки корекційних добавок залежить надійна робота обладнання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Марченко, В. М. "ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 65–68. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є порівняльний аналіз чинників формування та найкращої практики реалізації конкурентних стратегій підприємствами України. Опис практики реалізації конкурентних стратегій підприємствами лідерами відповідних ринків дав змогу ідентифікувати еволюцію основних засобів становлення їх конкурентоспроможності та узагальнити основні чинники, які впливають на формування конкурентних переваг підприємства на ринку та визначають ефективність реалізації вибраної конкурентної стратегії. Виявлено, що такими чинниками є здатність підприємства впливати на поведінку споживача через спрямований інформаційний потік та унікальні властивості товару, здатність задовольнити споживчий попит за найменших витрат, що досягається шляхом формування замкнутих технологічних циклів та логістичних ланцюгів, здатність підтримувати лідерство на ринку завдяки реалізації політики постійного товарного оновлення. Інструментами реалізації визначених здатностей є інновації та нестандартні стратегічні рішення. Виявлено, що в сучасній економіці спостерігаються суттєві зміни як у споживчих потребах (індивідуалізація потреб), так і в інструментах їх задоволення (персоніфікація продажів). Конкурентними перевагами підприємства, які забезпечують їх конкурентоспроможність та відповідність споживчим потребам, є структура портфеля асортиментних позицій та товарних марок, інформаційний супровід властивостей продукції, підтвердження їх безпечності та якості, формування повних технологічних циклів виробництва та логістичної інфраструктури, інноваційне оновлення виробництва, наявність науково-дослідних центрів та виробництво пробних зразків продукції. Зміни вподобань і стилю споживчої поведінки в сучасному світі трансформують як ринок, так і поведінку його учасників. Встановлено, що в сучасних умовах ринкової економіки поведінка споживача на ринку є основним джерелом ефективності конкурентної стратегії. Відмінність набула ознак властивості сучасного товару, а першість у пропозиції інноваційного товару на ринку забезпечує прибутковість підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Machuga, O. S. "Розвиток наукових засад енергетичного підходу у лісотехнічній освіті". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 10 (26 грудня 2019): 104–8. http://dx.doi.org/10.36930/40291021.

Повний текст джерела

Анотація:

Взаємодія робочих органів машин і обладнання для лісотехнічних робіт є можливою за використання енергетичного підходу. Енергетичний підхід ґрунтується на будуванні математичних виразів енергетичних складових – ексергії та анергії, які охоплюють основні структурно-реологічні та фізико-механічні особливості розглядуваних об'єктів. Дослідження проведено шляхом будування варіаційних нерівностей стосовно цих складових, із яких отримано низку важливих для техніки результатів щодо взаємодії машин із робочим середовищем, зокрема – процесів зношення деталей та інструменту, колієутворення, розмивання берегоукріплень тощо. Розглянуто енергетичний баланс гідромеханічної системи "машини і обладнання для заготівлі та оброблення деревини – відновні та енергетичні ресурси відходів деревинозаготівлі". Встановлено, що енергетичного ресурсу відходів заготівлі деревини та гідроресурсу річкових потоків з околу деревинообробчих виробництв є достатнім для енергозабезпечення технологічних процесів галузі. Опанування студентами-механіками методів і засобів енергетичного аналізу є важливим для лісотехнічної освіти з огляду на можливість вдосконалення експлуатаційних режимів машин та обладнання галузі, для відповідного розширення екологізації освітніх програм, а також для навчання фахівців-лісомеханіків для сталого розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Kovalenko, Andriy, Heorhii Kuchuk та Vitalii Tkachov. "МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИВУЧОСТІ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ НА ОСНОВІ VPN-ТУНЕЛЮВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.090.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано основні підходи до забезпечення живучості комп’ютерних мереж. Показано, що методологія забезпечення живучості, яка застосовується до комп’ютерних систем має часткову відмінність за ту, що застосовується до комп’ютерних мереж, що пов’язано з активним розвитком технологій віртуалізації. Метою статті є розробка методу, який дозволяє забезпечити живучість комп’ютерної мережі, яка є інформаційним середовищем для гарантованого надання цифрових послуг, шляхом використання віртуальних тунелів, заснованих на принципах VPN-тунелювання для делегування «білих» IP-адрес в комп'ютерні мережі, або схеми маршрутизації потоків даних при використанні внутрішніх VPN-серверів з єдиною «білою» IP-адресою. Отримані результати дозволяють: сформулювати наукову задачу з формалізацією необхідних технічних вимог до розроблюваної комп'ютерної мережі; розробити прикладне рішення забезпечення живучості комп’ютерної мережі, засноване на використанні множинних VPN-тунелів; провести ряд експериментів з дослідження ефективності використання різних мережних протоколів в VPN-тунелях; створити підґрунтя для подальший розвитку методології забезпечення живучості комп’ютерних систем для забезпечення безперервності процесів управління мережними інфраструктурами. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований метод може бути використаний на етапах проектування комп’ютерних мереж в частині визначення показників надлишковості при реалізації принципів управління елементами мережі як то сервери, шлюзи, технологічне обладнання тощо

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Жукотський, Едуард Костянтинович, Тетяна Яківна Турчина, Ганна Валеріївна Декуша, Андрій Анатолійович Макаренко та Леся Олександрівна Костянець. "ДОСЛІДЖЕННЯ КРОХМАЛЬНОЇ ПАТОКИ ЯК ОБ′ЄКТУ РОЗ-ПИЛЮВАЛЬНОГО СУШІННЯ В СИСТЕМІ «КРАПЛЯ-ПАРОГАЗОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»". Scientific Works 2, № 85 (17 березня 2022): 91–101. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2238.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженням крохмальної патоки як об’єкту розпилювального сушіння в системі «крапля-парогазове середовище» на експериментальному стенді сушіння одиничних крапель у потоці нагрітого теплоносія. Рідкий концентрат крохмальної патоки з вмістом сухих речовин 78-83% має високов’язку консистенцію, що викликає ускладнення в багатьох технологічних процесах. Отримання її у формі сухого порошку методом розпилювання дозволить поліпшити умови використання та розширити галузі її застосування. Наявність цукристих речовин у складі відносно кислих розчинів сприяє прояву властивостей, характерних для аморфних речовин та полімерних матеріалів. За рахунок цього крохмальна патока належить до категорії термопластичних матеріалів – одних з найскладніших об’єктів розпилювального сушіння. Здатність до висушування колоїдної системи, якою є крохмальна патока, а також адгезійність висушених часток у камері розпилювальної сушарки, закладені в її фізико-хімічних характеристиках та реологічних властивостях. Саме вони визначають кінетику сушіння крапель її розчинів, морфологію та міцність висушених часток під впливом різних температурних режимів. Дослідження процесу сушіння крапель крохмальної патоки з масовою часткою редукуючих речовин 38-42% проводились з розчинами концентрацією сухих речовин 40%, 45%, 50%, 55%, 60% і температурах теплоносія 140 оС, 160оС, 180оС, 200оС. Встановлено, що при вмісті сухих речовин у розчинах ≥50% і підвищенні температури теплоносія до 200оС відбувається миттєве зростання градієнтів концентрації та тиску на поверхні щільної непроникливої оболонки висушуваної краплі, що характерно для колоїдних систем. Свідченням тому є наведені фотоматеріали різких змін форми, розмірів та структури крапель у стадіях кипіння та досушування. Більш того, різке зростання дифузійного опору процесам вологопереносу призводить до утримання залишкової вологи всередині кралі. Підтвердженням тому стало зафіксоване в процесі вивчення фізичного стану висушених крапель (часток) даних розчинів (≥50%) кипіння водяної пари у вигляді бульбашок, які виникали з отворів крапель під час їх зондування у потоці теплоносія. Більшу здатність висушуватись до сухого стану, визначену за кінетичними залежностями відносної тривалості зневоднення крапель до крапки кр.3, встановлено для розчинів з концентрацією <50% при температурі теплоносія 180-190оС. Однак, у потоці теплоносія висушені краплі усіх досліджених концентрацій розчинів патоки перебували у в’язко-пластичному стані і проявляли адгезійність. За результати аналізу фізичного стану висушених крапель крохмальної патоки у потоці теплоносія та поза його межами лише після охолодження частки набували твердості при відсутності адгезійних властивостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

ТУРЧИНА, ТЕТЯНА ЯКІВНА. "ДОСЛІДЖЕННЯ КРОХМАЛЬНОЇ ПАТОКИ ЯК ОБ′ЄКТУ РОЗ-ПИЛЮВАЛЬНОГО СУШІННЯ В СИСТЕМІ «КРАПЛЯ-ПАРОГАЗОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»". Scientific Works 2, № 85 (23 лютого 2022): 91–101. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2223.

Повний текст джерела

Анотація:

. Стаття присвячена дослідженням крохмальної патоки як об’єкту розпилювального сушіння в системі «крапля-парогазове середовище» на експериментальному стенді сушіння одиничних крапель у потоці нагрітого теплоносія. Рідкий концентрат крохмальної патоки з вмістом сухих речовин 78-83% має високов’язку консистенцію, що викликає ускладнення в багатьох технологічних процесах. Отримання її у формі сухого порошку методом розпилювання дозволить поліпшити умови використання та розширити галузі її застосування. Наявність цукристих речовин у складі відносно кислих розчинів сприяє прояву властивостей, характерних для аморфних речовин та полімерних матеріалів. За рахунок цього крохмальна патока належить до категорії термопластичних матеріалів – одних з найскладніших об’єктів розпилювального сушіння. Здатність до висушування колоїдної системи, якою є крохмальна патока, а також адгезійність висушених часток у камері розпилювальної сушарки, закладені в її фізико-хімічних характеристиках та реологічних властивостях. Саме вони визначають кінетику сушіння крапель її розчинів, морфологію та міцність висушених часток під впливом різних температурних режимів. Дослідження процесу сушіння крапель крохмальної патоки з масовою часткою редукуючих речовин 38-42% проводились з розчинами концентрацією сухих речовин 40%, 45%, 50%, 55%, 60% і температурах теплоносія 140 оС, 160оС, 180оС, 200оС. Встановлено, що при вмісті сухих речовин у розчинах ≥50% і підвищенні температури теплоносія до 200оС відбувається миттєве зростання градієнтів концентрації та тиску на поверхні щільної непроникливої оболонки висушуваної краплі, що характерно для колоїдних систем. Свідченням тому є наведені фотоматеріали різких змін форми, розмірів та структури крапель у стадіях кипіння та досушування. Більш того, різке зростання дифузійного опору процесам вологопереносу призводить до утримання залишкової вологи всередині кралі. Підтвердженням тому стало зафіксоване в процесі вивчення фізичного стану висушених крапель (часток) даних розчинів (≥50%) кипіння водяної пари у вигляді бульбашок, які виникали з отворів крапель під час їх зондування у потоці теплоносія. Більшу здатність висушуватись до сухого стану, визначену за кінетичними залежностями відносної тривалості зневоднення крапель до крапки кр.3, встановлено для розчинів з концентрацією <50% при температурі теплоносія 180-190оС. Однак, у потоці теплоносія висушені краплі усіх досліджених концентрацій розчинів патоки перебували у в’язко-пластичному стані і проявляли адгезійність. За результати аналізу фізичного стану висушених крапель крохмальної патоки у потоці теплоносія та поза його межами лише після охолодження частки набували твердості при відсутності адгезійних властивостей

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Hasiy, O. B. "Розвиток технології вакуумного йонно-плазмового напилення та напрями її вдосконалення". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 85–91. http://dx.doi.org/10.15421/40281018.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано існуючі способи нанесення вакуумних покриттів. Обґрунтовано переваги методу вакуумного йонно-плазмового напилення покриттів в умовах йонного бомбардування (метод КІБ), порівняно з іншими. Наведено класифікацію катодних плям (КП) та їхній вплив на величину ерозії катода. Встановлено залежності струму розряду, при якому починається поділ КП, і величин коефіцієнтів ерозії від матеріалу катода. Охарактеризовано структуру та фазовий склад плазмової дуги та їхній вплив на ступінь іонізації. Наведено відомості про типи магнітних фільтрів різноманітних конструкцій для зменшення у плазмовому потоці частки крапельної фази та макрочастинок. Розглянуто типи випаровувачів та їхню класифікацію залежно від способу утримання КП на поверхні випаровування катода та від впливу на КП з метою надання їй певної швидкості руху по визначеній траєкторії. Наведено вимоги до конструкції випаровувачів, розглянуто їхні основні типи. Проаналізовано результати дослідження трибологічних характеристик, залишкових напружень покриттів на підставі Ті, Zr, Mo, Al, Cr, W. Висвітлено принципи формування багатошарових покриттів. Охарактеризовано способи одержання наноструктурних покриттів. Зроблено висновок про необхідність звернути увагу на дослідження властивостей покриттів, які працюють в умовах одночасного впливу механічних навантажень і технологічних середовищ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Сухаревська, Ганна. "АУТОПОЕЙЗІС ЯК ФАКТОР СТРУКТУРОГЕНЕЗУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, № 8 (13 липня 2021): 109–13. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні соціальні мережі займають найбільшу частину інформаційних потоків інтернет-трафіку. Навіть біль- ше, їх взаємодія з зовнішнім середовищем (іншими сервісами інтернету) змінює всю систему. В ході власного структурогенезу Інтернет-простір утворив особливого роду відокремлену комунікативну систему – соціальну мережу. Відповідно, в контексті нашого дослідження вони становлять найбільший інтерес, особливо цікавою є тематика специфіки функціонування цієї системи, її принципи і закони діяльності. Зміна структури соціальних мереж інтернет-простору здійснюється за рахунок кооперативного та багатоканального інформаційного впливу на них як розробників, так і самих користувачів. Кожен з учасників комунікації з соціальною мережею окремо не має вичерпних знань про мережу загалом, тоді як сукупна комунікативна взаємодія всіх агентів, що беруть участь в аутопойезисі, утворює операціонально замкнену техносоціальну єдність. Соціальні мережі інтернет-простору являють собою операційно замкнуті сполуки соціальних і технологічних систем, які володіють складною струк- турою і великими резервами для власного аутопойетичного відтворення. Поряд з багатьма об’єктами інтернет- простору, функцією соціальних мереж є забезпечення комунікації. Однак, на відміну від інших медіасистем, соці- альні мережі організовуються в результаті запуску аутопойезиса, який стає їх перманентним станом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Волкова, Тетяна Василівна. "Використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих робітників поліграфічного профілю". Theory and methods of e-learning 2 (3 лютого 2014): 221–26. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.277.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із основних напрямів підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників для поліграфічної галузі на теперішній час розглядається навчання, в основі якого лежить концепція дидактично усвідомленої інтеграції технології „класичного навчання” і технології навчання, що ґрунтується на нових інформаційних технологіях.Відомий теоретик виробничої педагогіки академік С. Батишев, аналізуючи вимоги до підготовки робітників, зауважував то тому, що процес їх формування має дві сторони: кількісну, яка характеризується різноманіттям робіт, та якісну, що визначає складність виконаних робіт. Виконання робітником виробничих функцій залежить від рівня розвитку техніки, від того, чи працює робітник за допомогою машинної чи автоматизованої техніки [1, с. 46].Основоположник вітчизняної кібернетики та інформатики академік В. Глушков вважав, що автоматизація інформаційних технологій у редакційно-видавничій діяльності викликана необхідністю виключення помилок виготовлення верстки та її коригування на всіх етапах технологічного процесу виготовлення поліграфічної продукції, починаючи від операцій безпосереднього введення даних до комп’ютера, комп’ютерного редагування, монтажу сторінок або газетної смуги до перенесення підготовлених на комп’ютері копій до автоматичних набірних машин. Крім того, в сучасних автоматизованих редакціях, на думку вченого, мають бути створені редакційні автоматизовані архіви – інформаційно-пошукові документальні дворівневі системи дескрипторного типу, завдяки чому забезпечується можливість вести статистику опублікованих матеріалів і відповідним чином планувати новий матеріал [3, с. 386].Широке впровадження комп’ютерних технологій у поліграфічному виробництві, інтеграція додрукарських, друкарських і післядрукарських видавничо-поліграфічних процесів, об’єднання всіх стадій технологічного процесу виготовлення друкованої продукції єдиним інформаційним потоком, необхідним для спільної роботи обладнання поліграфічного підприємства спричинили потребу у фахівцях інтегрованих професій. Виробничі завдання організації технологічного процесу, зокрема накопичення, збереження, передача і оброблення інформації, зняття її за допомогою реєструючих пристроїв, підключення до джерел інформації, вивчення інформаційних потоків, підтримування баз даних, відбір і реалізація алгоритмів оброблення інформації, виведення графічної й текстової інформації, перевірка якості готової друкарської продукції складають основу функціональної діяльності оператора з уведення і обробки інформації в комп’ютерній видавничій системі, верстальника, препрес-оператора і оператора друкарського цеху. Водночас, варто зазначити, що роботодавці з кожним роком оновлюють поліграфічне обладнання, впроваджують автоматизовані інформаційні системи управління поліграфічним підприємством, що, в свою чергу, потребує від працівників систематичного самостійного підвищення власного професійного рівня відповідно до виробничих інновацій. Отже, зрослі вимоги до готовності майбутніх поліграфістів до оволодіння ними виробничими технологіями з високим рівнем комп’ютеризації виробничих процесів потребують обґрунтування нового змісту, засобів і методів професійної поліграфічної освіти.Досліджуючи техніко-технологічні аспекти розвитку професійно-технічної освіти, академік НАПН України Н. Ничкало приходить до висновку, що зміст освіти повинен мати випереджувальний характер і постійно оновлюватися з урахуванням динамічних змін у різних галузях економіки, техніки, технологіях, узгодження та взаємозв’язок з метою забезпечення наступності навчання і виховання на всіх рівнях неперервної професійної освіти. Винятково важливим, на думку вченого, є регламентування змісту освіти державними стандартами та їх формування з урахуванням галузевої та регіональної специфіки на кожному ступені навчання [6, с. 91].Реалізація інноваційних компонентів освітньої парадигми, як зазначає Е. Зеєр, вимагає оновлення змісту професійної освіти і державних стандартів, що мають бути зорієнтовані не на вихідні програмні матеріали, а на результат процесу освіти, включаючи компетентність і компетенції [5, с. 27]. У цьому зв’язку здається правомірною точка зору, висловлена С. Батишевим про те, що для майбутніх робітників важливо навчитися ще в стінах училища використовувати знання у виробничій діяльності [1, с. 165]. Тому слід підвищувати ефективність методів вивчення теоретичного матеріалу, інтегрувати його з практикою, забезпечувати наступність теорії з практикою. У кожному профтехучилищі, як зазначав учений, мають бути кабінети і лабораторії з кожної професії – майстерня з новітнім обладнанням, механізмами, устаткуваннями, передбачено обладнання автоваматиувазованих класів, кабінетів інформатики і обчислювальної техніки [1, с. 174]. Очевидно, що практична реалізація моделей навчання як інструмента модернізації сучасної професійно-технічної освіти полягає в проектуванні нових педагогічних методик навчання, основаних на інтеграції традиційних підходів до організації навчально-виробничого процесу, в ході якого здійснюється безпосереднє передавання знань, та інформаційно-освітніх технологій навчання.Академік НАПН України В. Биков розглядає методику навчання як модель навчального процесу, яка інтегрує зміст навчання і навчальну технологію. Методика спрямована на цілі навчання; ґрунтується на змісті навчання, який сформований для досягнення цілей; відбиває психолого-педагогічні методи навчання, які обрані для викладання; визначає діяльність учасників навчального процесу, організацію їх взаємодії, характер і структуру використання ними ресурсів навчального середовища, які застосовуються для забезпечення навчання [2, с. 75].До методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю ми будемо відносити методи, що активно використовують потенціал педагогічних, інформаційних і комунікаційних технологій для формування і розвитку в учнів знань, умінь, навичок, способів виконання різних видів інформаційної діяльності, зокрема інтеграцію активних проблемних методів навчання, навчання у співробітництві; створення ситуацій актуальності, успіху в навчанні; формування розуміння власної значущості виконання різних видів професійної діяльності.Засоби інформаційно-комунікаційних технологій є домінуючими складовими засобів інформаційно-освітніх технологій. Ці засоби визначаються І. Роберт як програмно-апаратні і технічні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем трансляції інформації, інформаційного обміну [7, с. 96].Розширення сфери впливу інформаційно-комунікаційних технологій до будь-якого предметного середовища ілюструє достатньо універсальну схему додатків інформатики і стає за теперішніх умов домінуючою ідеєю в будь-якій предметній освіті. Під впливом цього процесу знаходяться всі предметні сфери діяльності завдяки тому, що широке впровадження і звичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій стає методологічною основою домінування прикладного компонента освіти в галузі конкретної предметної діяльності. Як зазначає професор Ю. Дорошенко, функціональна спрямованість навчання практичного розв’язання завдань засобами інформаційно-комунікаційних технологій має ґрунтуватися на раціональному поєднанні якомога ширшого кола споріднених видів професійної діяльності людини, забезпечувати формування узагальнених уявлень про сферу прикладання та особливості майбутньої професійної діяльності [4, c. 73]. На нашу думку, конструктивна інтеграції засобів і методів навчання у процесі підготовки майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю дозволить вибудовувати навчання відповідно до вимог роботодавців і забезпечить розвиток професійно значущих компетентностей.Розглядаючи весь технологічний ланцюжок перетворення інформації від етапу введення до комп’ютерної видавничої системи до отримання готового відтиску можна виділити єдиний набір завдань, що містить комплекси функціональних завдань автоматизованих робочих місць операторів поліграфічного виробництва (табл. 1).Таблиця 1Функціональні завдання операторів поліграфічного виробництва № з/пСпеціалізація кваліфікованого робітникаФункціональні завдання1Оператор з уведення данихНалагодження параметрів уведення з урахуванням технологічного процесу;автоматизація введення і оброблення інформації;створення профілів пристроїв;налагодження системи.2Оператор-верстальникПідготовка оригінал-макету видання;проведення екранної кольоропроби;урахування параметрів технологічного процесу;підготовка до виведення.3Препрес-операторПеревірка оригінал-макету видання;проведення цифрової кольоропроби;монтаж спуску смуг;контроль спуску смуг;виведення друкованих форм.4ТехнологСтворення технологічної карти замовлення;редагування технологічної карти замовлення.5Оператор друкарського цехуКонтроль виконання операції друку;формування звітних даних про завантаження обладнання;контроль якості на відтиску. Реалізація оновленої методичної системи має здійснюватися на заняттях зі спецтехнології, в процесі виробничого навчання в майстерні, виробничої практики на поліграфічному підприємстві. Підвищення ефективності проведення теоретичних занять має досягатися завдяки застосуванню засобів мультимедійного обладнання, демонстраційних презентацій, електронних підручників і навчальних ресурсів, розроблених викладачами спецдисциплін; використання інтерактивної дошки. У процесі підготовки і проведення теоретичних занять доцільним є використання активних, проблемних методів навчання, навчання у співробітництві.Застосування засобів і методів інформаційного навчання в процесі проведення лабораторно-практичних робіт сприятиме проведенню цікавих і насичених занять. Використання на заняттях виробничого навчання методів „мозкового штурму”, групової дискусії надасть навчально-виробничій діяльності майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю продуктивного, творчого характеру. З-за обмеженої кількості офсетних машин вивчення технології друкарської справи переважно здійснюється за бригадною формою навчання. Майстер виробничого навчання має вибудувати послідовність оволодіння трудовими операціями і прийомами таким чином, щоб частина учнів відпрацьовувала їх безпосередньо на обладнанні, а частина – самостійно, використовуючи електронні освітні ресурси.Розвиток систем автоматизації в поліграфії, представлений на теперішній час на українському ринку множиною автоматизованих інформаційних систем управління поліграфічним підприємством як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва – PrintEffect, Prinect, Annex, АСУ „Типографія”, зумовлює необхідність обов’язкового стажування майстрів виробничого навчання на сучасних поліграфічних підприємствах. Сучасні технологічні процеси друку ґрунтуються на комп’ютерних технологіях computer-to- …: CtF – computer-to-film (з комп’ютера на фотоплівку), CtP – computer-to-plane (з комп’ютера на друкарську форму), – computer-to-press (з комп’ютера в друкарську машину), – computer-to-print (з комп’ютера в друк). Навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю на заняттях виробничого навчання має здійснюватися за допомогою методичних рекомендацій, педагогічних програмних засобів щодо впровадження інноваційних виробничих технологій, розроблених викладачами спецдисциплін та майстрами виробничого навчання ПТНЗ.Висновок. Отже, використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю, завдяки значним дидактичним можливостям, здійсненню впливу на форми організації теоретичного і професійно спрямованого навчання, на активізацію, інтенсифікацію і ефективність навчально-виробничого процесу, дозволить підвищити рівень мотивації до оволодіння інтегрованими знаннями і вміннями, забезпечить реалізацію методичної системи розвитку професійних компетентностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Petrova, Zh O. "Енергоефективні режими сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів". Кераміка: наука і життя, № 3(40) (16 жовтня 2018): 23–29. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Процеси конвективного сушіння відносяться до найбільших енергоємних промислових технологічних процесів. Затрати енергії на видалення вологи досягають 3000 – 5000 кДж/кг і більше, тому вирішення питання зменшення енергоспоживання при сушінні є актуальним науково-технічним завданням. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є розробка енергоефективних режимів сушіння. Аналітичний розрахунок процесу сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів досить складний, оскільки необхідно знати ряд індивідуальних величин для даного продукту. В даній роботі досліджували процес конвективного сушіння композитного колоїдного капілярно-пористого матеріалу. Процес досліджується екс-периментально з використанням моносировини та композиції у певному співвідношенні матеріалів. Оскільки істотне збільшення енергетичних витрат на сушіння звичайно пов’язують з складністю видалення вологи з матеріалу, кінетика якого обумовлена рухливістю молекул води та енергією їх взаємодії з іншими молекулами, тому важливо було дослідити зміни питомої теплоти випаровування води з моносировини, композиції з них. В процесі дослідження встановлені та узагальнені нові закономірності при сушінні композиційної сировини. Визначена теплота випаровування моно та композиційної сировини, яка в композиції менша ніж в моносировині. Для організації економічного та енергетичного процесу сушіння органічної колоїдної капілярно-пористої сировини та підвищення якості сухого продукту найбільш доцільно створення композицій та використання ступеневих режимів енергопідведення із зниженням температури теплоносія із зменшенням вологовмісту матеріалу. Розраховані інтенсивність та тривалість зневоднення сумішей. Розрахована густина теплового потоку, яка витрачається на випаровування вологи в залежності від інтенсивності випаровування і вологовмісту матеріалу. Досліджено залежність числа Ребіндера (як критерію оптимізації сушки) від вологовмісту матеріалу, що обґрунтовує ефективність запропонованих ступеневих режимів сушки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Єрмаков, С. В., Т. Д. Гуцол, П. В. Потапський та І. Д. Гарасимчук. "СТРУКТУРУВАННЯ ПРОЦЕСУ АВТОМАТИЗАЦІЇ САДІННЯ ЖИВЦІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ВЕРБИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 10–17. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Енергія біомаси є однією із найперспективніших галузей відновлювальної енергетики передусім через можли- вість швидкого нарощування обсягів виробництва сировини. Створення нових насаджень енергетичних культур потребує відповідних технічних засобів. А для енергетичної верби чи тополі слід також ураховувати особливості садивного матеріалу, яким є здерев’янілі живці довжиною 20-25 см і діаметром 6-16 мм. Відомі машини для садіння живців енергетичних культур характеризуються малою продуктивністю внаслідок обмеження швидкості ручного закладання живців у садильний апарат. Тому створення механізмів для автоматизованого закладання живців у садильні апарати є актуальним науковим і виробничим завданням. Дослідження ґрунтується на аналізі відомих конструкцій автоматів садіння, що використовуються під час садіння розсади і саджанців для лісу. Під час роботи використовувалися методи структурно-факторного аналізу щодо будови механізмів; виділялись особливості робочих процесів, які відбуваються на кожному з етапів загального технологічного процесу переміщення живців від технологічної ємкості до місця садіння. Проаналізувавши відомі технічні рішення про садіння лісу, розсади, горшкових матеріалів і живців енергетичних культур, відмічено, що найбільш проблемною є позиція, що відповідає за подачу живців від ємкостей із розсадою до місця садіння. У сучасних машинах для садіння енергетичної верби цей процес виконується винятково вручну. Інформаційно-логічні пошуки призвели до синтезування структурно-логічної схеми технологічного процесу автоматизованого садіння. Згідно із цією схемою, основними операціями, які необхідно реалізувати в автоматі садіння, є звуження потоку живців, поштучний відбір, орієнтування і транспортування садивного матеріалу до місця садіння. Виокремлено перспективні способи автоматизації садіння живців енергетичних культур і можливі проблеми на шляху до їх реалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

КЛАПКІВ, Ю. М., В. С. СВІРСЬКИЙ та М. В. ФІГУРКА. "ДО ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 125–33. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243654.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розробка нових підходів до обґрунтування теоретико-методологічних засад формування ринку страхових послуг. Методологічну основа: діалектичні, гносеологічні й логічні методи, системно-функціональний метод та метод компаративістики при обґрунтуванні категоріально-понятійного апарату дослідження. Результати. Здійснено обґрунтування економічної природи страхової справи та визначення ознак страхової послуги у страховій системі, розкриття сутності та функціонального призначення ринку страхових послуг. Виділено основоположні принципи формування ринку страхових послуг, серед яких: конкурентність; вільний вибір страхувальником страховика; страховий ризик; страховий інтерес; принцип максимальної сумлінності; відшкодування в межах реально завданих збитків; франшиза; суброгація; контрибуція; співстрахування і перестрахування; диверсифікація. Окреслено функції ринку страхових послуг, що дозволило визначити його іманентні властивості. Виділено канали дистрибуції страхових послуг. Обґрунтовано, що сучасну концепцію інституціонального розвитку ринку страхових послуг України мають визначати поширення нових продуктів і видів страхування, в основі яких лежать технологічні та фінансові інновації. Наукова новизна. Запропоновано комплексний підхід до формування теоретичної концептуалізації ринку страхових послуг з урахуванням гносеологічних і емпіричних методів дослідження його сутності, як: складової фінансового сектору економіки з більшістю властивих йому характеристик, функцій і принципів; економічного простору, в якому взаємодіють інституційні одиниці з реалізації послуг страхування; сукупності упорядкованих грошових потоків між суб’єктами ринку страхових послуг на принципово нових засадах інноваційного поступу; результату гармонізації соціально-економічного, фінансово-гарантованого та життєво-безпекового аспектів взаємодії суб’єктів страхування. Практична значимість. Дослідження теоретико-методологічних та методичних аспектів формування ринку страхових послуг є основою для системного вирішення практичних проблем у даній сфері, розробки та вжиття заходів, спрямованих на досягнення прискореного поступального формування ринку страхових послуг для забезпечення соціально-економічного зростання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Lebediev, Volodymyr, Oleksandr Dubovyi та Serhii Loi. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ (СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ) ТА ВЛАСТИВОСТІ ТЕПЛОЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ПРИ ПЛАЗМОВОМУ НАПИЛЕННІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-32-41.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Плазмове напилення для створення захисник покриттів у різних галузях машинобудування, ремонту та відновлення є достатньо поширеним, зокрема при покращенні показників стійкості в авіаційних та судових двигунах, турбінах завдяки відносній простоті, низький вартості компонентів, отриманні високих результатів. Постановка проблеми. Однак поряд з явними перевагами плазмових покриттів вони мають достатньо суттєві недоліки, зокрема ті, що напилюються як захист від впливу тепла й мають схильність до відшарування, зокрема при неефективних складових матеріалів для їх нанесення на вузли та деталі й недостатньо вивчені щодо властивостей. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відзначено, що напилення, яке проводиться за допомогою плазмового потоку, є дієвим технологічним засобом отримання надійних покриттів, у тому числі й теплозахисних, при цьому показано, що поруч з уже проведеними дослідженнями є проблеми, які потребують подальших пошукових робіт. Мета роботи. Метою цієї роботи є визначення характеристик плазмових покриттів, розробка математичного опису одного з них для використання як одного з параметрів та порівняльний аналіз запропонованих та отриманих результатів, зокрема з тими, що вже існують на теперішній час. Виклад основного матеріалу. Методами фізичних експериментів за вже існуючими методиками, спеціально розробленого математичного опису, отримання та детального опису й аналізу мікрошліфів покриттів при різних способах їх отримання встановлюються переваги покриттів, які нанесені способом плазмового напилення, при цьому підкреслено, що якісні покриття можуть бути отримані як в контрольованій, так не в контрольованій атмосфері. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що здебільшого на стійкість напиленого шару щодо теплових впливів впливає склад матеріалу для напилення, при цьому необхідно виконувати тришарове напилення різними за складом матеріалів для кожного шару при певних відстанях сопла плазмотрона від поверхні. Також необхідно враховувати потужність плазмотрона при виконанні процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Брикун, О. М., Р. Є. Черняк та О. В. Горик. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ УДАРНОЇ ДІЇ ДРОБИНОК НА СТАН МЕТАЛЕВИХ ПОВЕРХОНЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 257–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.30.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією із технологічних проблем є недостатньо вивчена дробоструминна очистка, яка широко використовується в різноманітних галузях машинобудування, зокрема сільськогосподарській, для підготовки поверхонь металевих деталей машин і виробів під захисні неметалеві покриття. Надій-ність і довговічність таких виробів на 80% залежать від якості підготовки поверхні дробострумін-ням. Тому вивчення стану поверхонь після їхнього очищення має пріоритетне значення у промисло-вому виробництві металевих виробів, особливо тих, які експлуатуються в агресивних середовищах. Аналітичне прогнозування якості оброблених поверхонь не завжди дає достовірний результат через складність моделювання масового імпульсного впливу потоку атакуючих частинок на атаковану металеву перешкоду і переважно обмежується взаємодією з нею окремої сферичної дробинки. Тому експериментальне визначення окремих характеристик процесу дробоструміння має практичне зна-чення, а часто і визначальне. Метою цієї роботи є розробка методики проведення і отримання ок-ремих результатів експериментальних досліджень процесу дробоструминного очищення металевих поверхонь. Для визначення впливу на геометрію сліду, залишеного дробинкою на атакованій поверхні, вихідних параметрів процесу (кута і швидкості атаки та діаметру дробинки) подано методику дос-лідження ударної взаємодії окремої дробинки з плоским пластинчастим сталевим зразком. Дослі-дження проводили в лабораторії Полтавської державної аграрної академії на розробленій установці (стенді) з використанням однозарядного пневматичного пістолета марки «ИЖ-53М», який тесту-вався за швидкістю вильоту дробинки з дула за допомогою сертифікованого оптоелектронного ви-мірювального комплексу ИБХ-731. Для визначення шорсткості обробленої поверхні, ступеня шаржу-вання та інтенсивності руйнування поверхневого шару проводили дослідження взаємодії з поверхнею сталевих дискових зразків дробоструминного факела на модернізованій промисловій установці ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод». Зразки піддавали термічній обробці в режимі нормалізацій-ного відпалу в камерній електропечі СНЗ-6,3 х 13

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Технологічні потоки"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями