Добірка наукової літератури з теми "Технологічний об’єкт керування"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Технологічний об’єкт керування".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Технологічний об’єкт керування"
1
Штефан, Євгеній Васильович, Тетяна Анатоліївна Роїк, Оксана Володимирівна Зоренко та Олександр Павлович Шостачук. "Методи цифрового управління поліграфічними процесами". Технологія і техніка друкарства, № 2(72) (29 червня 2021): 54–63. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(72).2021.242474.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена проблемі методологічного забезпечення цифрового керування та комп’ютерних методів інформаційного управління технологічними процесами при реалізації виробничих режимів у логістичній системі «макет—виріб». Розглянуто особливості створення спеціалізованих інформаційних систем у виді програмно-технічних засобів для керування технологічними показниками в умовах їх реальної залежності від властивостей вхідних матеріалів, стану, налагодження та режиму основних елементів обладнання. Запропоновано застосування проблемно-орієнтованих методів розроблення інформаційних систем для ефективного супроводження функціонування об’єктів поліграфічної галузі. Розглянуто основні принципи створення інформаційних систем для аналізу наукових проблем у предметній області процесів та обладнання поліграфічних виробництв. Представлено методику розроблення інформаційної системи типу «цифрова модель—інтелектуальна експертна система—система автоматизованого управління». Розглянуто особливості створення інформаційної моделі об’єкта досліджень з використанням об’єктно-орієнтованої методики. Показано, що використання об’єктно-орієнтованої методики дозволяє ефективно провести декомпозицію технічної системи, класифікувати підсистеми і описати їх у виді скінченої сукупності класів та зв’язків між ними з подальшою формалізацією інформації про об’єкт досліджень. Розглянуто інформаційну систему, що відповідає напряму проблемної орієнтації — «контроль та управління технологічними параметрами процесів виготовлення поліграфічної продукції». На основі запропонованої інформаційної системи розроблена загальна методика визначення взаємозв’язку конструктивно-технологічних параметрів відповідного технічного об’єкту. Виділено основні елементи розробленої методики — розрахункову схему та математичну модель об’єкту дослідження. Представлено методику розроблення математичної моделі об’єкту дослідження для прийнятого варіанту інформаційної системи. Обговорено перспективи практичного використання представлених методологічних розробок.
2
Жученко, О. А. "Параметрична ідентифікація прогнозувальної моделі у системі керування об’єктів з розподіленими параметрами". Automation of technological and business processes 11, № 1 (26 квітня 2019): 13–18. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1325.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання сучасних технічних засобів не вирішують проблему складності розв’язання систем нелінійних, а іноді і нестаціонарних диференціальних рівнянь у частинних похідних, які описують технологічні об’єкти з розподіленими параметрами. Один з варіантів вирішення цієї проблеми є побудова на основі початкових моделей більш простих моделей із значно меншим часом розрахунку при забезпеченні ефективного відтворення тих властивостей початкових моделей, які дослідник вважає головними для синтезу ефективної системи керування.
Для підвищення ефективності технологічних процесів промислових виробництв доцільно впроваджувати системи керування з прогнозувальною моделлю.
Метою даної роботи є розроблення методу параметричної ідентифікації спрощеної математичної моделі об’єктів з розподіленими параметрами в умовах її використання як прогнозувальної в системі керування технологічними процесами.
3
МАРИНИЧ, Іван, та Ольга СЕРДЮК. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОННИХ РЕГУЛЯТОРІВ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ КЕРУВАННЯ СТАДІЄЮ ПОДРІБНЕННЯ В УМОВАХ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (12 травня 2022): 45–53. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Стаття присвячена можливості застосування стандартних типів нейрорегуляторів, що пропонує середовище MATLAB & Simulink при моделюванні керування технологічним процесом, а саме стадією подрібнення, шляхом застосування узгодженого інтелектуального керування в умовах невизначеності. Застосування технологій штучного інтелекту в гірському ділі є досить актуальним в цей час. На відміну від «класичних» детермінованих автоматизованих систем керування, які засновані на використанні жорстких алгоритмів (або чіткої логіки), системи з використанням штучного інтелекту мають властивості навчання та самонавчання (тобто накопичення та узагальнення досвіду). Використання штучних нейро‑нечітких мереж для моделювання і ідентифікації об’єкта керування – підхід, який зазвичай розглядається як альтернатива методам, заснованим на фізичних або технологічних принципах. Зокрема, це стосується можливості використання нейронних мереж та нечіткої логіки для управління технологічними процесами дроблення-подрібнення та збагачення корисних копалин. В роботі було розглянуто три можливих типи регуляторів, які пропонує середовище MATLAB & Simulink, а саме регулятора з передбаченням NN Predictive Controller, регулятору на основі моделі авторегресії NARMA-L2 та контролера на основі еталонної моделі – Model Reference Controller. Кожен з розглянутих регуляторів може застосовуватись при моделюванні технологічного процесу, але доцільність використання того чи іншого типу, в першу чергу залежить від характеру технологічного процесу. При моделюванні була досліджена можливість керування технологічним процесом за допомогою штучного інтелекту (регуляторів на основі нейронних мереж). Аналіз результатів моделювання трьох типів нейрорегуляторів, показав, що найбільш доцільним при моделюванні керування технологічного процесу подрібнення є застосування регулятора типу NARMA-L2.
4
Драндар, А. В., І. О. Леонтьєва та В. А. Хобін. "МОДЕЛЮВАННЯ СЕРЕДОВИЩА ВИСТОЮВАННЯ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ЯК ОБ’ЄКТА КЕРУВАННЯ". Automation of technological and business processes 11, № 2 (26 червня 2019): 16–23. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i2.1371.
Повний текст джерелаАнотація:
Процес вистоювання тістових заготовок складається з багатьох фізико-механічних та біохімічних процесів, що ускладнює управління та отримання оптимальних показників якості на виході готового продукту.Велика кількість регульованих змінних та інформаційних потоків впливає на хід протікання процесу дозрівання тіста. У шафах (камерах вистоювання) підтримується строгий температуро-вологісний режим. Дотримання регламенту технологічного процесу можливе лише за його автоматизації. Питання автоматизації технологічнихпроцесів все більше постає перед сучасними підприємствами. Огляд існуючих розробок показує наявність суттєвих недоліків. На кафедрі АТП і РС розроблено новий підхід до автоматизації одного з процесів виробництва хліба – вистоювання заготовок з тіста. Було розкрито мету технологічного процесу вистоювання тіста та виділено основні технологічні параметри, на які необхідно накласти регламент, для того щоб якість вихідної продукції була відповідною. Враховано можливість реалізації керуючих дій та отримання інформації про фактичні значення технологічних параметрів виходячи з можливостей сучасних технічних засобів автоматизації. Метою роботи єрозробка найбільш близької до процесу вистоювання тіста моделі, яка б описувала його основні властивості з можливістю їх відображення та дослідження. Модель розроблена таким чином, щоб в подальшому її можна було б використати як основу при синтезі моделі системи автоматичного регулювання. Складено структурну схему моделі об’єкта керування. Вагомі вхідні «прямі» та «перехресні» дії математично описані статичними аперіодичними ланками другого порядку. Важливо відмітити, що розроблено модель id-діаграми вологого повітря та доведено її достовірність. Представлена повна математична модель об’єкту керування і зроблено висновок про можливість її використання у подальших розробках.
5
Ковриго, Ю. М., та П. В. Новіков. "Двоканальний нечіткий контролер для регулювання технологічних параметрів в умовах нестаціонарності динамічних характеристик об’єкта керування". Automation of technological and business processes 11, № 1 (26 квітня 2019): 4–13. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1328.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто схему системи автоматичного керування з двоканальним нечітким контролером при регулюванні технологічних параметрів в умовах нестаціонарності динамічних характеристик об’єкта керування. Актуальність даного дослідження полягає у використанні більш складних структур керування, коли необхідно добитися малих відхилень показників якості керування за умов зміни параметрів моделі керування. Застосування схем з предикторами і алгоритмами адаптації обмежене на об’єкта теплоенергетики, зокрема прямоточних котлоагрегатах. Як вдосконалення існуючих систем розповсюдженим підходом є реалізація ПІД-алгоритму регулювання за допомогою нечіткого регулятора, а потім за рахунок підбору функцій належності і побудови бази правил відбувається вдосконалення алгоритму регулювання. На відміну від описаної схеми, в основі побудови двоканального нечіткого контролера лежить не ПІД-закон, а знання і досвід оператора при регулюванні технологічного параметра в ручному режимі. Визначені діапазони вхідних і вихідних змінних fuzzy-контролера. На основі експертних знань і аналізу дій оператора укладено базу правил для блоків нечіткої логіки. Виконано математичне моделювання спроектованої системи. Проведено порівняння одноконтурної системи при незмінних налаштуваннях регулятора і двоканального нечіткого контролера для різних режимів роботи об’єкта, що визначаються змінним навантаженням енергоблоку ТЕС. Розраховано показники якості функціонування обох систем. Застосування двоканального нечіткого контролера забезпечує сталість показників якості функціонування системи автоматичного регулювання. При цьому забезпечується робастність системи автоматичного регулювання за стійкістю в умовах параметричної нестаціонарності досліджуваного об’єкта.
6
Safonyk, Andrii, та Ivan Tarhonii. "Розробка системи керування напруженістю магнітного поля для процесу знезалізнення технологічних вод". Modeling Control and Information Technologies, № 5 (21 листопада 2021): 146–47. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2021.48.
Повний текст джерелаАнотація:
Розв’язано модельну задачу процесу магнітного очищення домішок, яка враховує вплив розмірів реактора, швидкості руху потоку рідини, діаметру гранул фільтруючого матеріалу, напруженості магнітного поля на ефективність очищення технологічних вод. Розроблено комп’ютерну модель процесу очищення технологічних вод з керуванням по статичній характеристиці об’єкта автоматизації. Проведено аналіз ефективності роботи системи при динамічно змінній вхідній концентрації забруднення.
7
Кириченко, Г. І., та Ю. А. Бердниченко. "Складові інформаційної моделі перевізного процесу вантажних перевезень залізничного транспорту". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 26, № 3 (24 вересня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v26i3.240455.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати аналізу і теоретичного узагальнення наукових праць, у яких розглядаються проблеми функціонуючої автоматизованої системи залізниці. Розглянуто множину моделей перевізного процесу (інформаційних образів об’єктів управління), яка складає логічну базу даних, що забезпечує єдність інформаційного середовища автоматизованої системи керування вантажними перевезеннями Укрзалізниці (АСК ВП УЗ-Є). Нормативно-технологічні документи суттєво відрізняються від реальних ситуацій та експлуатаційних умов. Приймати рішення диспетчерський апарат часто вимушений у неочікуваних ситуаціях і в умовах невизначеності. Завдання розвитку ІТ простору залізниці полягає у розробленні та впровадженні технологій управління оперативною роботою, створенні систем підтримки прийняття диспетчерським апаратом рішення щодо управління технологічними процесами.
8
Якубаш, І. В. "Автоматичне керування процесом сушіння плодоовочевої сировини в конденсаційній термоелектричній сушарці". Automation of technological and business processes 13, № 1 (19 квітня 2021): 11–17. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.1995.
Повний текст джерелаАнотація:
Сушіння є одним з найбільш ефективних методів збереження сільськогосподарських і харчових продуктів. Якість висушеного продукту залежить від дотримання регламенту технологічного процесу сушіння. Підвищення якості ведення технологічного процесу (ТП) сушіння плодоовочевої сировини впливає на якість виготовленої продукції, що, в свою чергу, призводить до підвищення конкурентоспроможності підприємства. Дотримання регламенту ТП можливе лише за його автоматизації. Тому завдання автоматизації ТП дедалі більше постає перед сучасними підприємствами. Огляд існуючих вітчизняних розробок в сфері автоматизації сушіння, зокрема сушіння плодоовочевої сировини, показує наявність суттєвих недоліків. В ОНАХТ, на кафедрі АТП і РС у рамках випускної роботи бакалавра розроблено новий підхід до автоматизації керування конденсаційною сушаркою, задля забезпечення високоефективного сушіння плодоовочевої сировини. Метою роботи є розробка найдосконалішої математичної моделі, функція якої б полягала в відтворенні основних властивостей середовища сушіння сільськогосподарських та харчових продуктів, з можливістю їхнього відображення та дослідження. В роботі розкрито мету ТП сушіння та виділено основні технологічні параметри, для яких необхідно скласти регламент, для забезпечення високої якості готової продукції. Складено структурну схему моделі об’єкта керування. Проведено аналіз його каналів зв’язку та їх ідентифікацію. Канали математично описано статичними аперіодичними ланками другого порядку. Розроблено модель id-діаграми вологого повітря, яка є достовірною. Також розроблено повну математичну модель об’єкту керування і зроблено висновки про можливість її використання у подальших розробках як основу при синтезі моделі системи автоматичного регулювання. На кафедрі АТП і РС було реалізовано фізичну модель, яка працює з відповідними встановленими параметрами та відповідає всім перехідним процесам.
9
Любимова, Н. "Використання діагностичної цінності ознак якості ґрунту при його екологічному контролі". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 86–90. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).86-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Дане дослідження присвячене питанням можливості вирішення задачі інтегрованого керування якістю землі при організації його контролю з метою виконання норм природокористування та прогнозованого вирішення завдань отримання максимального урожаю, стратегічного керування технологічними процесами для зменшення дегуміфікації, організації земельного кадастру та упорядкуванню землі в умовах сільськогосподарського упорядкування.
Стратегічний напрямок використання земельних ресурсів у перспективі визначає його подальший характер використання, вибір сівозмін, застосування оптимальних технологічних процесів, строків висіву та збору урожаю, тощо... Необхідною ланкою для цього є контроль якості проведених польових робіт, фізичних, хімічних та біологічних показників антропогенного впливу.
Запропонована математична модель для можливості діагностики об’єкту контролю та отриманням у подальшому узагальнюючих показників його якості (грунту). Розглядається діагностична цінність ознак (показники хімічного та фізичного стану землі, результати оцінки якості обробітку, хімічної меліорації, якості робіт по удобренню, проведеної сівби, застосування гербіцидів, проведення перевірки якості заходів боротьбі із шкідниками, збиральних робіт тощо), розробка аналітичних залежностей критеріїв, із можливістю діагностики об’єкту та отриманням у подальшому узагальнюючих показників якості контролю. Експериментальні дані отримують згідно нормативним вимогам у визначені строки.
Проведена постановка діагнозу при вірогіднісних методах розпізнавання наступна. Побудоване вирішальне правило, за допомогою котрого, сукупність ознак, що діагностується, віднесена до одного із можливих станів (діагнозів). Оцінена вірогідність прийнятного рішення та ступінь ризику помилкового рішення. Кількісне визначення діагностичної цінності окремої ознаки, комплексу ознак або узагальнюючих ознак проведено на основі теорії інформації . Діагностична цінність ознак визначається долею кількості інформації, що привнесена цією ознакою в систему розпізнавання стану. Більшість ознак (складні) при оцінюванні стану грунтів визначають наявність ряду градацій – діагностичні інтервали, так як завжди можливо кількісно чітко з’ясувати, як пороги.
Отримані результати дослідження можливо використати для формалізації оцінки стану грунтів з метою впорядкування землеустрою і кадастру, вирішення загальних діагностичних задач стратегічного та поточного корегування і поліпшення якості землі для отримання ефективних і оптимальних рішень покращення урожайності за умови виконання екологічного законодавства.
10
Проказа, О. І., та О. В. Кузнецова. "Побудова математичних моделей випарної установки експериментально-статистичним методом". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 36–40. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-36-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Для вирішення задач оптимального управління процесом упарювання у виробництві аміачної селітри необхідно мати математичний опис технологічних процесів, які протікають в окремих випарних апаратах. Кінцевою метою дослідження є отримання адекватної математичної моделі процесу випарювання і знаходження оптимального технологічного режиму.
Досліджувалась випарна установка, до якої входить випарний апарат з сепаратором для випарювання свіжого розчину аміачної селітри і доупарюючий апарат з падаючою плівкою. Аналіз випарної установки як об’єкта керування дозволив визначити вхідні і вихідні параметри, які характеризують особливості процесу упарювання у різних випарних апаратах. На підставі проведеного аналізу встановлена необхідність розробки моделей для кожного випарного апарату.
Для отримання експериментально-статистичних моделей випарної установки був зібраний статистичний матеріал з реального об’єкту управління. Обробка даних проводилась методами кореляційного і регресійного аналізу.
На підставі отриманих експериментальних даних проведений багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз для отримання якнайкращих залежностей для оцінки вихідних величин випарних апаратів. Для параметрів, статистичний опис яких гарантує задану надійність, виконаний однофакторний регресійний аналіз. Окрімлінійних моделей аналізувались експоненціальні, гіперболічні, логарифмічні моделі.
За підсумками дослідження, встановлено, що не всі дані вхідні параметри мають сильну кореляцію з вихідними параметрами, враховуючи вибраний рівень надійності моделі. Таким чином, частина інформації, отриманої експериментально, виявилася недоступною для аналізу класичними статистичними методами.
В результаті порівняння критеріїв адекватності моделей на різних етапах дослідження отримані моделі з високими показниками критеріїв адекватності. При перевірці адекватності отриманих моделей для всіх залежностей відносна похибка результатів не перевищила 2%, що підтверджує значущість отриманих моделей і можливість їх застосування для прогнозуючого управління.
Дисертації з теми "Технологічний об’єкт керування"
1
Лісовець, С. М., та Я. Т. Недлінський. "Синтез цифрових регуляторів для аперіодичних технологічних процесів". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16537.
Повний текст джерела
2
Вовненко, Карина Вадимівна. "Керування процесами електророзрядного очищення води басейнів". Doctoral thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/26855.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність роботи пов’язана з потребою пошуку альтернативних методів очищення та знезараження води басейнів, які дозволять підвищити рівень якості очищення води для її відповідності сучасним екологічним вимогам та санітарним нормам якості питної води.The urgency of work is related to the need to find alternative methods of disinfection of water pools, which will be satisfied by the level of quality of treated water and will meet the current environmental requirements and sanitary norms of drinking water quality.
Актуальность работы связана с необходимостью поиска альтернативных методов очистки и обеззараживания воды бассейнов, которые позволят повысить уровень качества очистки воды для ее видповиданости современным экологическим требованиям и санитарным нормам качества питьевой воды.