Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Технологічне транспортування.
Статті в журналах з теми "Технологічне транспортування"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-46 статей у журналах для дослідження на тему "Технологічне транспортування".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Stadnik, M. I., A. K. Semenchenko, P. V. Belitsky та D. A. Semenchenko. "Вплив узгодження швидкостей вибійного конвеєра і комбайна на вихідний вантажопотік з лави". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (14 квітня 2020): 97–102. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)97.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаднік М. І., Семенченко А. К., Белицький П. В., Семенченко Д. А. Вплив узгодження швидкостей вибійного конвеєра і комбайна на вихідний вантажопотік з лави // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 97–102.
Інтенсифікація процесів, яка притаманна сучасним системам гірничого виробництва, передбачає збільшення навантажень на технологічне, транспортне і допоміжне обладнання вугільних підприємств. Вантажопотоки на шахтному транспорті мають високу нерівномірність, що істотно підвищує величину питомих енерговитрат на транспортування вантажу. Причиною нерівномірності вантажопотоку з лави є нерівномірність швидкості подачі комбайна протягом технологічного циклу його роботи. Коригування вихідного вантажопотоку з лави регулюванням швидкості вибійного конвеєра за сприятливих умов надає змогу максимально зменшити потрібну величину технологічної ємності підлавного бункера, його масу, вписати його габарити в розміри поперечного перерізу штреку. Отже, питання визначення можливостей регулювання швидкості транспортування корисної копалини лавним конвеєром є актуальним і може значно спростити вирішення проблеми впровадження регульованого приводу на машинах і обладнання внутрішньошахтного транспорту гірничого підприємства. Тому метою даної роботи є визначення аналітичним способом із використанням результатів експериментальних досліджень впливу способу регулювання швидкості лавного конвеєра на нерівномірність вихідного вантажопотоку з лави. Для досягнення мети у роботі було розроблено математичну модель процесу утворення вихідного вантажопотоку з лави, обладнаної очисним комбайном і лавним скребковим конвеєром із регульованим приводом, яка ураховує параметри технологічного циклу роботи комбайна, швидкість і напрям переміщення комбайна, швидкість транспортування вантажу конвеєром. Встановлено експериментально: коефіцієнт нерівномірності вихідного вантажопотоку з лави більше значення, рекомендованого загальноприйнятою методикою розрахунку засобів транспорту вугілля з комплексно механізованих лав. Встановлено аналітичним шляхом: найбільше зниження коефіцієнту нерівномірності вихідного вантажопотоку з лави в умовах експерименту без зміни конструкції лавного конвеєра досягається ступінчастим регулюванням швидкості конвеєра двошвидкісними приводними двигунами із співвідношенням низької та високої швидкостей 1:3, однак таке зниження є несуттєвим.
2
Рудько, Ігор Михайлович, Борис Ярославович Бакай, Юрій Іванович Цимбалюк та Володимир Миколайович Гобела. "Техніко-технологічне оцінювання ефективності використання бульдозерного обладнання в лісоексплуатаційних умовах". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-49-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто методологічні аспекти оптимального вибору бульдозерного технологічного обладнання, яке експлуатують у природно-виробничих умовах лісогосподарських підприємств. З урахуванням техногенного впливу на навколишнє середовище, технічної й технологічної придатності зазначеного обладнання наведено рекомендації щодо його раціонального вибору за такими критеріями: продуктивність, собівартість виконання робіт та відносні виробничі витрати (узагальнений показник). Сформовано перелік показників і розроблено прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, яке дозволяє, заощаджуючи ресурси, оперативно оцінювати параметри працездатності технологічного обладнання, необхідні для прийняття зваженого рішення. У процесі проведення технологічного і техніко-економічного оцінювання ефективності використання бульдозерного обладнання та розроблення системи автоматизованого розрахунку його експлуатаційних параметрів як базову методологічну основу використано аналітичний метод визначення опору розроблення ґрунту й експериментально-аналітичний метод визначення опору переміщенню землерийно-транспортувальної машини.Прогнозування експлуатаційних властивостей технологічного обладнання в лісоексплуатаційних умовах проведено за рахунок комп’ютерного моделювання та раціонального вибору відповідних моделей із наявного парку машин з урахуванням складності поставленого завдання (обсягу робіт, тривалості процесу будівництва, ґрунтових і кліматичних умов, відстаней транспортування ґрунту тощо), техніко-економічних й експлуатаційних показників роботи (зокрема, наявності модернізованих робочих органів тощо).Сформульовано низку основних тенденцій щодо підвищення ефективності використання бульдозерного технологічного обладнання в лісоексплуатаційних умовах. Запропоновано окремі рішення, які можуть бути впроваджені галузевими фахівцями у їх професійній інженерній діяльності (у галузі виробництва й експлуатації спеціалізованих машин та обладнання).
3
Tregubenko, S. S., R. V. Kubal, L. Ya Poberezhny та V. В. Zapukhlyak. "РИЗИКИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ У ЗОНАХ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/40280222.
Повний текст джерелаАнотація:
Обсяг економічних збитків від екологічних катастроф, спричинених техногенними аваріями під час бойових дій, часто досить важко підрахувати. Здебільшого дешевше і технологічно простіше відновити населений пункт або підприємство в новому місті. Відповідно до норм чинного законодавства технологічний тероризм – це злочини, які вчиняють з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або компонентів, інших шкідливих речовин для здоров'я людей. Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначають такі види надзвичайних ситуацій: a) техногенного характеру; б) природного характеру; в) соціального характеру; г) воєнного характеру. Розроблено підходи, які покликані спростити прогнозування експлуатаційних ризиків та забезпечити коректну оцінку залишкового ресурсу нафтогазопроводів, які експлуатують в умовах бойових дій. За результатами проведених випробовувань, ґрунтуючись на кінетичних кривих деформації та користуючись розробленою методикою, визначено області низькочастотної корозійної втоми для основного металу та зварного з'єднання трубопроводів. Запропонований спосіб потребує подальшого вдосконалення у плані комплексного прогнозування живучості, залишкового ресурсу та експлуатаційних ризиків.
4
Арендаренко, В. М., Т. В. Самойленко та О. М. Іванов. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ЗЕРНОВОГО МАТЕРІАЛУ ПО ЛОТКАМ ГРАВІТАЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 302–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.38.
Повний текст джерелаАнотація:
На елеваторних підприємствах широко використовують різні технологічні операції. До них від-носяться такі операції, як сортування, сепарація, сушіння, транспортування і завантаження силосів зерном. Для раціонального використання цих та інших процесів необхідно враховувати можливості взаємодії зернин між собою і робочими органами машин. Така взаємодія залежить від характеру руху зернового матеріалу як по поверхням робочих органів відповідного обладнання, так і у пристро-ях для виконання допоміжних операцій, пов’язаних із транспортуванням зерна до завантажувальних отворів силосів, та саме завантаження. Недостатнє врахування особливостей руху зернових пото-ків може призвести до порушення технологічних режимів функціювання елеватора і, як наслідок, погіршується якість зернової продукції, яка зберігається в силосах. Технологічний процес заванта-ження силосів зерновим матеріалом з використанням відкритих спіральних завантажувачів відбува-ється в режимі швидкого гравітаційного руху. Принциповою особливістю такого роду руху є наяв-ність умов швидкого зсуву зернин у зерновому шарі. В результаті такого руху зернини суттєво при-швидшуються і хаотично переміщуються. Метою роботи було виявити структурно-кінематичні характеристики гравітаційних потоків в установці з дискретно змінними кутами нахилу розгінного і гальмівного лотків. Основними завданнями роботи є лабораторне дослідження руху насіння пшени-ці, кукурудзи та соняшнику в U-подібних лотках для того, щоб установити фактичний час руху зер-нового матеріалу як у розгінному, так і в гальмівному лотках. Лотки виготовлені зі сталевого про-кату, мають однакову довжину та шорсткість. Такі дослідження з використанням гравітаційної установки необхідні для виявлення темпу розгону і гальмування сипкого зернового матеріалу стан-дартної вологості. Встановлено, що для ефективної роботи гравітаційної установки необхідно, щоб кут нахилу розгінного лотка був набагато більшим від кута природного відкосу зернового матеріалу. Тоді як кут нахилу гальмівного лотка повинен бути в 1,22 раза більшим від кута природного відкосу зерна. Таке співвідношення кутів дає можливість отримати рух зернового матеріалу в гальмівному лотку практично з постійною лінійною швидкістю без різкого збільшення маси і об’єму зернового вантажу на цій ділянці.
5
Мардзявко, В. "Аналіз організації керування обладнанням для забезпечення транспортування зернової продукції на елеваторах". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (10 лютого 2021): 35–41. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).35-41.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз методів які забезпечують організацію і керування технологічним процесом транспортування зернової продукції на елеваторі для визначення можливостей подальшої автоматизації. Актуальність даної теми обґрунтовується виходячи з неповної продуктивності технологічного процесу транспортування на елеваторах, через те, що автоматизована система керування елеватора реалізує автоматизовані задачі за допомогою стандартних методів транспортування, а саме за транспортно-технологічними маршрутами. Організація і функціональна структура, як підприємств, так і автоматизованої системи, залишається без змін, тому і якість керування істотно не змінюється. Хоча дані методи і мають перевагу над іншими, проте вони не в повну міру забезпечують енергозбереження під час технологічних процесів транспортування, умов, які б відповідали забезпеченню якості зернової продукції, зменшення втрат зерна під час транспортування та високої продуктивності підприємства. Однак завданням автоматизованого виробництва є забезпечення умов для підвищення якості технологічного процесу, тому виникає актуальне питання розробки нових або удосконалення існуючих заходів і створення нових продуктивних систем на їх основі. Тому виходячи з даної проблеми, був виконаний аналіз основних системи керування обладнанням на елеваторах, та визначений найбільш ефективний метод формування маршруту транспортування зернової продукції. Також виявлені недоліки та основні напрямки подальшого удосконалення даного методу. Увагу акцентовано на важливості правильного та оптимального прокладання маршруту, завдяки чому визначено критерії які не враховувалися в традиційних методах забезпечення технологічного процесу транспортування.
6
Хомич, C. М., І. Є. Цизь, В. В. Сацюк та В. А. Павлік. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА САПРОПЕЛЕВИХ ДОБРИВ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 46 (30 травня 2021): 103–10. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.497.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз технологічних процесів і машин для виробництва добрив на основі озерного органічного сапропелю. На основі проаналізованого матеріалу запропоновано удосконалені технологічні процеси, машини і технологію виробництва гранульованих сапропелевих добрив. Опис технології пояснює комплекс технологічних операцій виробництва добрив, починаючи від добування сировини та закінчуючи фасуванням готового продукту. Усі етапи, операції, машини та обладнання виробничого процесу підібрані таким чином, щоб було забезпечено якісне, енергозберігаюче та екологічне виробництво добрив. Особливість запропонованої технології полягає у поєднанні кількох окремих виробничих процесів в один, для якого створенні нові машини, які задовольняють вимоги виробництва. За рахунок цього досягається інтенсифікація процесу, економія часу та ефективне використання енергетичних ресурсів. За результатами дослідження рекомендується модернізувати два виробничі процеси: виробництва сировини (добування покладів органічного сапропелю, його транспортування і розташування в геотубі); виготовлення продукції (змішування з мінералами, подрібнення, кінцеве зневоднення, гранулювання, сепарування і фасування). Для реалізації удосконалених процесів виробництва добрив із сапропелю пропонуються конструкції машин. Необхідно зазначити, що конструкції запропонованих машини перебувають на стадії дослідження.
7
Бабій, А., та М. Бабій. "Дослідження міцності елементів конструкції функціонально-транспортуючих мобільних засобів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(13) (7 лютого 2020): 87–91. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).87-91.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі проведено аналіз конструктивних особливостей технологічних машин, які однією із своїх функцій мають транспортування води чи робочих рідин. Проблема, що часто виникає з такими транспортними засобами – це механічне руйнування резервуара. В проведеному дослідженні вибрано одну із груп таких машин, які транспортують циліндричні резервуари. Особливістю конструкції представлених баків є те, що вони обперті на опори у вигляді ложементів і притягнуті до них гнучкими бандажами. Щоб з’ясувати причину руйнування вказаних конструкцій, спочатку потрібно проаналізувати їх напружено-деформований стан. Цього можна досягнути лише в тому випадку, якщо є відомим навантаження на саму обичайку бака, тобто його циліндричну частину. За аналізом літературних джерел таке навантаження може бути розділеним на кілька складових: від тиску рідини на стінки резервуару, сюди може додаватися ще надлишковий тиск; від дії опор (контактний тиск); і аналогічно від затягування бандажів. Задача визначення напружено-деформованого стану бака технологічної машини є досить складною, її вирішення повинно бути поетапним. Тому в даній роботі розглядаються математичні моделі навантаження від затягування бандажів при закріплені бака до опор як локальна задача щодо визначення навантаження в цілому. Отримавши кінцеві вирази для контактного тиску бандажа на обичайку бака, а також вирази від інших складових навантаження, проводять процедуру розвинення даних функцій в тригонометричні ряди. Після чого отримані залежності інтегрують в загальну розрахункову модель для визначення напружено-деформованого стану обичайки бака технологічної машини. А в кінцевому результаті, це дозволить вибирати задовільний швидкісний режим транспортування даними машинами рідини, враховуючи динаміку процесу.
8
Bosyi, M. V., та V. V. Klymenko. "ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В ГАЗОГІДРАТНОМУ СТАНІ". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 129–42. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Нині споживання природного газу в Україні та у світі постійно зростає. Традиційні технології його транспортування часто виявляються неефективними і не сприяють розробці невеликих родовищ. Транспортування природного газу натепер здійснюється морем, використовуючи такі технології, як: LNG-технологія, CNG-технологія і особливо заслуговує на увагу NGH-технологія – газ у газогідратній формі. Метою роботи є обґрунтування перспективних технологій транспортування газу в газогідратній формі і розробка схемно-технологічного рішення застосування процесу гідратоутворення під час видобутку вуглеводневих газів, їх транспортування і використання для умов малодебітних родовищ та схемно-технологічного рішення регазифікації гідратних пелет у контейнері для їх транспортування. Результати. Обґрунтовано перспективи впровадження технології транспортування газу в газогідратній формі. Наведені переваги NGH-технології порівняно з іншими технологіями. Згідно з відомою натепер NGH-технологією запропоновано формувати газогідрати у вигляді пелетів, покритих тонким шаром льоду. Вибір форми пелетів і послідовність їх виготовлення спрямовані на оптимізацію процесів NGH-технології. Висновки. Запропоновані схемно-технологічні рішення: перше – застосування процесу гідратоутворення для видобутку та підготовки до транспортування вуглеводневих газів з малодебітного родовища; друге – регазифікація гідратних пелет у контейнері для їх транспортування. Ця технологія дозволяє з мінімальними енерговитратами отримати газогідратні пелети, а їх транспортування у такій формі дозволить значно знизити вартість транспортного обладнання.
9
Яхін, С. В., та О. А. Бурлака. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РЕЖИМІВ РОБОТИ ТРАНСПОРТНИХ ЛІНІЙ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОГО КОМБАЙНА НА ЯКІСТЬ ОБМОЛОТУ ЗЕРНА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 269–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо зменшення втрат зерна на основі аналізу екс-периментальних даних характеристик потоків при його транспортуванні скребковими елеваторами зернозбирального комбайну. Первинні експериментальні дані отримані за допомогою ємнісне-хвильових датчиків намолоту зерна. Для проведення експериментальних досліджень обрано зерноз-биральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич», обладнаний датчиком намолота зерна ДНЗ-01. Для конт-ролю продуктивності колосового елеватора його було обладнано датчиком домолоту зерна ДДЗ-01. Фіксацію даних щодо продуктивності зернового потоку елеватора здійснював бортовий комп’ютер типу «MONOMAC». Датчик намолоту зерна та датчик домолоту зерна по функціональній схемі ви-конані однаково, але розрізняються геометричними параметрами Це зумовлено особливостями кон-струкцій зернових транспортних ліній комбайна та розглядаються, як основна частина експериме-нтального обладнання для контролю потоків сільськогосподарських матеріалів. Результати вимі-рювань були опрацьовані за допомогою методів математичного та статистичного аналізу з вико-ристанням прикладних комп’ютерних програм. Продуктивність роботи зернового та колосового елеваторів комбайна КЗС-9-1 «Славутич» вимірювалась у польових умовах за умови допомогою дат-чиків намолоту та домолоту зерна при збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням за серед-ньої врожайності 4,8 т/га, вологості зерна – 12…13%, соломистості – 1 : 1 та прямостоячому хлі-бостої. Обрана ділянка – смуга поля шириною 14 м та довжиною 1000 м, яка мала забур’янені зони та зріджені посіви, тобто реальні виробничі умови роботи комбайна. При зіставленні експеримен-тальних потокових характеристик продуктивності зернового та колосового елеваторів комбайна із загальновідомими параметрами якості технологічних регулювань молотарки було виявлено на поча-тковому етапі вільне зерно в лінії домолоту. Водночас середня продуктивність транспортування зерна в лінії намолоту склала 3…4 кг/с, в лінії домолоту – 0,05…0,15 кг/с. Зміною технологічних регу-лювань молотарки досягнуто найменшого можливого потоку зернового вороху в лінії домолоту – 0,04…0,08 кг/с, що підвищило продуктивність транспортування зерна в бункер до 3,1…4,2 кг/с. Така корекція технологічного процесу дала змогу зменшити рівень втрат зерна (за індикатором серійної системи контролю на 7…15 % за зменшенням інтенсивності втрат), що особливо ефективно на засмічених бур’янами площах.
10
Bernevek, Т. І., N. L. Pavlova та І. І. Tykhonina. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАЛИВНИХ ВАНТАЖІВ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 94–103. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Значний обсяг перевезень наливних вантажів морським транспортом і фізико-хімічні властивості цих речовин зумовлюють специфіку процесу транспортування та вибір відповідної технології, яка забезпечує якісну доставку при гарантуванні максимального рівня безпеки. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізує запровадження інноваційних технологічних рішень у цій сфері. Одним із них є флекситанки, які уможливлюють перевезення безпечних рідких вантажів різного походження і призначення у великотоннажних контейнерах і здатні забезпечити ефективну організацію процесу перевезень, у тому числі й мультимодальних. Метою статті є дослідження особливостей використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом і формування специфічних організаційно-технологічних заходів щодо їх застосування. Результати. У досліджені визначено роль наливних вантажів у загальному обсязі міжнародної морської торгівлі та їх специфіку. На основі дослідження наявних способів і технологічних схем перевезення наливних вантажів морським транспортом (танк-контейнерів, цистерн, танкерних суден), їх переваг і недоліків доведено доцільність використання флекситанків. Визначено їх конструктивні особливості, техніко-експлуатаційні характеристики й вимоги, яких необхідно дотримуватися задля забезпечення належного рівня безпеки при використанні. Установлено сучасні тенденції, які характерні для сучасного світового ринку флекситанків, приділено увагу особливостям унормування і стандартизації процесів оцінки їх якості й надійності. За результатами дослідження техніко-економічних показників різних видів тари, призначеної для перевезень наливних вантажів морським транспортом, порівняно їх основні експлуатаційні характеристики. Виокремлено переваги та недоліки флекситанків. Охарактеризовано технологію процесу перевезення вантажу і сформовано загальну технологічну схему перевезень наливних вантажів із використанням флекситанків при експортно-імпортних операціях. Запропоновано комплекс організаційно-технологічних заходів, спрямований на подальший розвиток і просування цієї технології перевезення наливних вантажів морським транспортом. Висновки. Використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом спрямовано на підвищення ефективності цього процесу, забезпечення належного рівня екологічності й максимального рівня безпеки.
11
Spatar, O. V. "Особливості функціонування аміакопроводу в структурі трубопровідного транспорту Миколаївського регіону". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 128–31. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено особливості функціонування аміакопроводу в структурі трубопровідного транспорту Миколаївської області. Виконано аналіз екологічної безпеки та надійності експлуатації лінійної частини магістрального аміакопроводу підприємства «Укрхімтрансаміак». Визначено, що для забезпечення безпечних режимів роботи магістрального аміакопроводу передбачено автоматизовану систему управління технологічним процесом транспортування рідкого аміаку на базі електронних засобів контролю та мікропроцесорної техніки.
12
Хоренжий, Наталя Василівна, та Алла Петрівна Лапінська. "Вирішення енерго-екологічних проблем круп’яного виробництва". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1414.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті показано переваги виробництва кормових сумішей із відходів круп’яних підприємств, наведено причини зменшення обсягів виробництва кормових сумішей, проблеми на зернопереробних підприємствах, що зумовлені відсутністю ефективної утилізації відходів. Запропоновано виробництво твердого біопалива із вторинних матеріальних ресурсів (мучок та лузги). Проаналізовано різні способи виробництва твердого органічного біопалива, показано, що існують і недоліки готової продукції – брикетів і пелет, отриманих без використання зв’язуючих речовин, одним з яких є проблема транспортування на великі відстані, в ході якого відбувається руйнування значної кількості пресованого біопалива за рахунок підвищення вологості і, як наслідок, зниження їх теплотворних властивостей. Паливні гранули (пелети), в основному, виробляються без додавання зв’язуючих речовин, в той час як для отримання брикетів з поліпшеними показниками якості використовуються різні добавки і зв’язуючі речовини.
Теоретичними та експериментальними дослідженнями обгрунтовано компонентний склад паливних гранул, визначені фізичні властивості готової продукції. Запропоновано та обґрунтовано у якості ЗР використовувати крохмалевмісну сировину – мучку. На основі експериментальних досліджень доведено, що найбільш ефективним способом є приготування клейстеру з ячмінної мучки з вмістом сухих речовин 15 % з подальшим його введенням до складу біопалива у кількості 5 %. У статті запропоновано та обґрунтовано комплексну технологію переробки відходів круп’яного виробництва у пресовані продукти (кормові суміші та біопаливо), яка включає в себе наступні технологічні лінії: лінія підготовки мучки; лінія підготовки ЗР; лінія підготовки макрокомпонентів; лінія гранулювання; лінія брикетування. Отримані за цією технологією паливні пелети будуть мати щільність 1,13 т/м3, крихкість до 10 %. Наведена принципова технологічна схема одержання гранульованої кормової суміші та паливних пелет.
13
Кравченко, І. С., та Н. Г. Тартачник. "УДОСКОНАЛЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ВИКИДІВ МЕТАНУ В АТМОСФЕРУ ДИФУЗНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 6 (12 січня 2021): 88–97. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.6.2020.88-97.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено результати дослідження щодо справляння екологічного податку за викиди забруднюючих в атмосферне повітря дифузними джерелами забруднення. Розглянуто передумови та потребу в удосконаленні оподаткування таких викидів. Проведено аналіз судової практики щодо сплати екологічного податку з викидів в атмосферне повітря метану, внаслідок втрат природного газу під час транспортування, технологічних витрат, узагальнено як аргументи платників податку, так і податкової служби. Запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення оподаткування викидів метану, що дозволить залучити додаткові надходження до бюджету.
14
Кіт, А. А., С. М. Михайлютенко, О. В. Кручиненко, В. О. Євстаф’єва та В. В. Мельничук. "МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ М’ЯСОПРОДУКТІВ ТА М’ЯСА ПІД ЧАС ЯРМАРКОВИХ ЗАХОДІВ У М. КИЄВІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 148–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.19.
Повний текст джерелаАнотація:
М’ясо та різні м’ясопродукти практично невід’ємна складова раціону людини. Ці продукти ма-ють корисні для організму людини властивості у вигляді макро- й мікроелементів, вітамінів, а та-кож є джерелом білку та незамінних амінокислот. Водночас, якщо порушити технологічні процеси,пов’язані з виготовленням, зберіганням та транспортуванням, то ці продукти можуть завдатизначної шкоди здоров’ю людини. У зв’язку з цим контроль якості продукції на всіх етапах прохо-дження, починаючи його виготовленням й закінчуючи реалізацією, є важливим питанням, що потре-бує розв’язання. Отже, метою дослідження було встановлення окремих показників безпечностім’яса та м’ясопродуктів під час ярмаркових заходів у м. Києві. Матеріалом для аналізу послужилирезультати офіційних лабораторних досліджень таких видів сировини: яловичини, свинини, м’ясакурей та індика, а також сосиски, варені, напівкопчені ковбаси, шинка та грудинка. Проведений мо-ніторинг засвідчив, що залишків антибіотиків у м’ясі тварин та м’ясопродуктах не виявлено. Усіпроаналізовані проби м’яса відповідали ветеринарно-санітарним вимогам за загальним бактеріаль-ним обсіменінням. Вміст КМАФАнМ у готових м’ясопродуктах був у межах норми. Водночас вста-новлено порушення дотримання норм ДСТУ 4436:2005 за таким показником, як наявність бактерійгрупи кишкових паличок у готових м’ясопродуктах. Доведено, що за санітарними показникамидев’ять зразків не відповідали нормативним документам, що може свідчити про порушення умов їхпереробки, зберігання, транспортування та реалізації. За результатами проведеного моніторингумікробіологічних показників м’яса тварин встановлено, що бактерії групи кишкової палички переви-щували максимально допустимі рівні лише в одному зразку свинини (6,3×103 КУО/г). Відповідно досучасних вимог щодо залишкової мікрофлори у ковбасних виробів у досліджуваних зразках не виявле-но вміст анаеробних спорових сульфітредукуючих бактерій (у 0,1 г), сальмонел (у 25 г), протея (в 1 г)і золотистого коагулазопозитивного стафілокока (в 1 г). На додаток щодо мікроорганізмів, які рег-ламентуються вище зазначеними вимогами, у досліджених зразках м’яса відсутня L. monocytogenes.Практична значущість полягає у посиленому контролі фахівцями ветеринарної медицини показ-ників безпеки харчових продуктів в умовах ярмарок.
15
ДВОРКІН, Л. Й., та О. М. БОРДЮЖЕНКО. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИСОКОМІЦНИХ ФІБРОБЕТОНІВ ІЗ СУПЕРПЛАСТИФІКАТОРАМИ РІЗНИХ ТИПІВ". Наука та будівництво 16, № 2 (8 травня 2019): 10–17. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v16i2.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Експериментально встановлено, що для сталефібробетонів, як і для звичайних бетонів, діє правило «сталості водопотреби», відповідно до якого при постійній рухомості бетонної суміші водопотреба залишається практично постійною при цементно-водних відношеннях, менших деякого критичного значення (Ц/В<Ц/Вкр). Зона критичного Ц/В для досліджуваних фібробетонів знаходиться в межах 2,2...2,3, а при введенні суперпластифікаторів зміщується до значень Ц/В = 2,6...2,7. Цей ефект можна пояснити суттєвим зменшенням нормальної густоти і, відповідно, водопотреби цементного тіста. Отримано експериментально-розрахункові залежності водопотреби фібробетонних сумішей, в т.ч. при використанні водоредукуючих добавок в широкому діапазоні рухомості бетонних сумішей. Для отриманих залежностей запропоновані відповідні поправки при Ц/В>Ц/Вкр. Вивчено зміну рухомості фібробетонних сумішей у випадках застосування звичайного важкого і дрібнозернистого бетонів. Досліджено діапазони зміни рухомості з урахуванням факторів, що характеризують їх склад, а також при введенні суперпластифікуючих добавок. Показано, що при оптимізації складу фібробетонних сумішей їх рухомість може залишатися практично стабільною протягом 1 години. Для забезпечення збережуваності фібробетонних сумішей і збільшення її тривалості, особливо при введенні суперпластифікаторів, ефективно застосовувати перемішування при її транспортуванні. Вивчено вплив рухомості бетонної суміші і тривалості її віброущільнення на коефіцієнт розшарування (однорідності). Показано, що для дрібнозернистого сталефібробетону при однаковій тривалості віброущільнення розшарування є меншим, ніж для звичайного важкого фібробетону. Збільшення вмісту цементу при однаковому В/Ц і вмісту фібри дозволяє підвищити коефіцієнт однорідності. в досліджуваному діапазоні тривалостей вібрації на 15...20%. Застосування дрібнозернистого сталефібробетону навіть при збільшеному вмісті фібри дозволяє істотно збільшити коефіцієнт однорідності.
16
Khabutdinov, R. A., та T. O. Kostiuk. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ТРАНСПОРТНОЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ АВТОПОЇЗДІВ". Transport development, № 2(9) (12 серпня 2021): 78–88. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Автопоїзди, що використовуються для виконання міжнародних вантажнихперевезень, нині являють собою широкий модельний ряд автомобільної техніки,який постійно оновлюється і до якого висувається низка вимог (ресурсозбережен-ня, екологічність, паливна економічність тощо). У процесі обґрунтування оновлен-ня парку автопоїздів необхідно враховувати велику різноманітність їх конструк-тивних параметрів та широкий діапазон дорожніх умов перевезень. До того ждуже капіталоємний, наукоємний процес оновлення парку має відповідати кон-цептуальній ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресур-созбереження (ІЕТЕРЗ) на автотранспорті. Наявні методи аналізу ефективностіта вибору рухомого складу, які використовуються для вирішення задач організаціїміжнародних автомобільних перевезень, не забезпечують технологічно-інновацій-ні проєкти транспортних процесів і не відповідають концепції ІЕТЕРЗ, тому щовони базуються на розрахункових схемах віртуального транспортування ванта-жів і пасажирів. Крім того, в цих схемах враховуються нематеріальні вимірювачірезультатів перевезень – тоннокілометр або пасажирокілометр. Тому для подо-лання вказаних принципових недоліків наявної теорії організації автомобільнихперевезень і забезпечення концептуального підходу до оновлення парку автопоїздіввикористані принципи, розрахункові схеми і математичні моделі теорії енерго-ресурсної ефективності автомобіля узагальненого типу і технологічних процесівавтомобільних перевезень (ЕРЕАТПАП), яка розроблена на кафедрі транспортнихтехнологій Національного транспортного університету.У статті показані результати моделювання та аналізу впливу зміни деякихконструктивних параметрів автопоїзда як ресурсно-технічного засобу тран-спортного виробництва на його транспортну енергоефективність, а такожвиявлена перспективність практичної реалізації на автотранспорті концепту-альної ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресурсозбереження (ІЕТЕРЗ), яка може бути використана для обґрунтування оновлення паркурухомого складу.Метою роботи є представлення результатів проведення моделювання таотримання кількісних характеристики впливу зміни деяких конструктивнихпараметрів автопоїзда на показник його транспортної енергоефективності.Результати статті можуть бути впроваджені в міжнародних транспортних компаніях, що здійснюють перевезення вантажів.
17
Грудз, В. Я., Я. В. Грудз, О. М. Зотова та П. А. Ягода. "ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГАЗОТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ЇХ НЕПОВНОГО ЗАВАНТАЖЕННЯ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 115–24. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-115-124.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються питання вибору енергоефективних режимів експлуатації газотранспортних систем, що працюють в умовах неповного завантаження. Показано, що єдиним критерієм оптимальності режиму слід вважати мінімум енерговитрат на транспортування газу. Витрати газу на транспорт пропонується розділити на паливний газ, який компенсує енерговитрати в лінійних ділянках, та технологічний газ, який служить для підтримання тиску в трубопроводі. Збільшення обсягу технологічного газу призводить до зменшення енерговитрат на транспорт, тобто на скорочення обсягів паливного газу, тому сумарна витрата газу має мінімум, якому відповідає оптимальний режим. Дається оцінка точності визначення маси технологічного газу в лінійній частині газопроводу за параметрами режиму експлуатації, оцінено вплив гідравлічної ефективності, робочих тиску і температури газу.
18
Бурлака, О. А., С. В. Яхін та В. В. Дудник. "Експериментальні дослідження процесу транспортування зерна елеватором зернозбирального комбайну". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 232–40. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті. Метою цього дослідження є обґрунтування способу контролю параметрів проходження зернового потоку різних сільськогосподарських культур у скребковому елеваторі зернозбирального комбайна за допомогою удосконаленого нами датчика ємнісно-хвильового типу.
Методика досліджень. Первинні дані експериментальних досліджень, що були одержані за допомогою спеціально розробленої установки, оброблені за допомогою методів математичного та статистичного аналізу.
Результати досліджень. Якість транспортування зерна скребковими елеваторами, що використовуються на зернозбиральних комбайнах та у транспортних лініях зернопереробних підприємств, не відповідає сучасним вимогам − спостерігається неповнота розвантаження, подрібнення частини зерна скребками, ланцюгом та зірочками елеватора, не враховуються умови роботи транспортної зернової системи комбайна при обмолоті маловрожайних культур зі значною перевагою у врожаї незернової частини. При дослідженні особливості руху зерна, що транспортується і розвантажується скребковим елеватором, нами була вдосконалена та використана експериментальна установка, що дообладнана системою контролю інтенсивності транспортування. При проведенні частини експериментальних досліджень вивчалися відображення інтенсивності потоку та його залежність від продуктивності елеватора і швидкості транспортування . Для описування залежності від та для кожного виду сільськогосподарських культур використовувалася множинна лінійна регресія. За результатами експериментів інтенсивність зернового потоку можливо розглядати як ступінь завантаження скребкового елеватора відносно номінального значення. У транспортних системах зернопереробних машин така інтенсивність майже завжди номінальна, а на зернозбиральних комбайнах спостерігається часткове неповне завантаження за рахунок різнопланових умов збирання врожаю.
Елементи наукової новизни. Спроектована, виготовлена та використана в наших дослідженнях експериментальна установка, як об’єкт інтелектуальної власності, захищена патентами на винахід та патентами на корисну модель. Також має патентний захист спосіб дослідження технологічних процесів транспортування зерна елеватором. Останнє підтверджує наукову новизну цієї публікації.
Практична значущість. Результати дослідження використані при удосконаленні зернотранспортної лінії зернозбирального комбайна КЗС-9-1 «Славутич» та є вагомими для подальшої оптимізації режимів транспортування зерна подібними скребковими елеваторами.
The purpose of this study is to substantiate the method of monitoring the parameters of grain stream flow of various crops in the scraper elevator of a grain combine harvester using an improved capacitive-wave type sensor.
Methods of the research. The primary data of experimental studies, obtained with the help of a specially developed device, have been processed using mathematical and statistical analysis methods.
The research results. The quality of grain transportation by scraper elevators used on combine harvesters and in transportation lines of grain processing enterprises does not meet modern requirements – there is incomplete unloading, grain crushing by scrapers, chain and sprockets of the elevator. The operating conditions of the combine grain transportation system while threshing low-yield crops with a significant advantage of non-cereal part in the yield were not taken into account. Studying the characteristics of grain flow during transportation and unloading by the scraper elevator, we have improved and used the experimental installation, which was additionally equipped with a system for monitoring the intensity of transportation. In the course of experimental studies, the reflection of the flow intensity was studied depending on the elevator production performance and transportation speed. We used multiple linear regression to describe the dependence of reflecting the intensity of the flow for each type of crop. According to the results of the experiments, the intensity of the grain flow can be considered as the degree of loading the scraper elevator relative to the nominal value. In the transport systems of grain processing machines, such intensity is almost always nominal, and on grain combine harvesters there is a partial incomplete loading due to diverse harvesting conditions.
The elements of scientific novelty. The experimental installation has been improved and used in our research as an object of intellectual property, protected by patents for invention and patents for a useful model. The method of studying technological processes of grain transportation by elevator also has patent protection. The latter one confirms the scientific novelty of this publication.
Practical importance. The results of the research have been used to improve the grain transportation line of the KZS-9-1 "Slavutych" combine harvester and they are significant for further optimization of grain transportation modes with similar scraper elevators.
19
Бойко, С. О., та О. В. Гуренкова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ СИСТЕМ ПЕРЕРОБКИ СУДНОВИХ ВІДХОДІВ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 44–56. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.1.33.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Експлуатація суден безпосередня пов'язана з виникненням та рішенням проблеми охорони навколишнього середовища й забезпечення відповідності емісії забруднюючих речовин сучасним нормативним вимогам.Зростання, яке спостерігається в останні роки, вантажоперевезень судноплавними компаніями призводить до підвищення кількості шкідливихвикидів та скидувань відходів із суден у навколишнє середовище. Пов'язано це не тільки з прагненням судновласників знизити витрати на обслуговування флоту, але й з недосконалістю самої системи.Існуюча в даний час система комплексного обслуговування флоту(КОФ) є складною, багатокомпонентною та географічно прив'язаною, що призводить до необґрунтованих простоїв суден, витратам на проміжні операції транспортування відході, а у підсумку до високих фінансових витрат та втраті прибутку судновласниками. Наявне вексплуатації на ряді суден обладнання переробки окремих видів відходів не завжди забезпечує виконання вимог захисту навколишнього природного середовища від забруднення суднами. Отже, у якості оптимального рішення проблеми суднових відходів можна рекомендувати застосування сучасних автономних суден комплексної переробки відходів (СКПВ). Застосування їх актуальне та зможе усунути основні недоліки існуючої системи КОФ: мобільність, обслуговування будь-якої судноплавної ділянки, максимальна ефективність, не потрібно проектувати капітальні споруди, невеликі витрати на будівництво та експлуатацію.Застосовувані системи переробки окремих видів відходів, об'єднані в комплекси, зможуть забезпечувати високу якість очищення, відповідаючи не тільки існуючим, але перспективним вимогам природоохоронного законодавства.За результатами дослідження створено теоретичні підходи до проектування систем СКПО на основі комплексного підходу до рішення проблеми суднових відходів у системі КОФ. Запропоновано перспективні технологічні схеми та обґрунтована загальна структура СКПВКлючові слова:суднові відходи, судно, екологія, переробка, очищення, суднові води
20
Арендаренко, В. М., та Т. В. Самойленко. "Математичне моделювання процесу завантаження силосів зерном". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2018): 158–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.02.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Технологічний процес завантаження силосів зерном передбачає підйом зерна на певну висоту, потім транспортування його до завантажувального отвору ємності. В цьому процесі використовуються ковшові елеватори, скребкові та самопливні транспортери та спеціальні завантажувальні пристрої силосів. На всіх етапах транспортування зернової маси відбувається травмування зернівок, що негативно впливає на процес їх зберігання. На травмування зернівок впливають зовнішні та внутрішні фактори, притаманні окремим транспортним машинам: фізико-механічні та біологічні властивості зерна (внутрішні фактори), конструктивні та технологічні параметри машин, які використовуються для завантаження силосів зерном (зовнішні фактори).
Запропоновано математичну модель усього технологічного процесу завантаження циліндричних ємностей зерновим матеріалом. Найбільш вдалими методами обґрунтування такої моделі є методи імітаційного моделювання. Створена на основі імітації параметрична модель враховує окремі елементи множин, які відповідають ковшовим елеваторам, скребковим транспортерам та завантажувальним пристроям силосів. Із розробленої моделі випливає, що основною задачею є вірний підбір параметрів, котрі впливають на завантаження силосів зерном, що, в свою чергу, зменшує травмування, часткове пошкодження та повне руйнування зернівки.
The technological loading process of grain to the silos is based on the lift of grain at a certain height and transportation of grain to the container’s load hole. The centrifugal bucket elevators, the drag and self-flowing conveyors, the special loading devices of silos are used in this process. During all stages of this grain mass’ transportation the corn seeds are traumatized. It has negative effect on the process of grain storage.
The damage of corn seeds have been influenced by the outside and inside factors connected with the certain transport machines. The physical-mechanical and biological properties of grain are inside factors. The constructional and engineering data of machines, which we use for the loading process of grain to the silos, are outside factors.
The mathematical modeling of all engineering loading process of grain material to the silos has been suggested in this article. The most successful methods of study of this model are the methods of simulation modeling. The parametric model, created on the basis of simulation, takes account of the certain set members, which conform to the centrifugal bucket elevators, the drag conveyors and the loading devices of silos. It follows from this engineered model that the main problem is a correct selection of the parameters influencing on the loading process of grain to the silos. It will lead to decrease the partial and complete destruction of the corn seeds.
21
Іванов, О. М., та К. В. Сімонов. "ТЕОРЕТИЧНО-ІМОВІРНІСНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ РІВНЯ ТРАВМУВАННЯ ЗЕРНА ПРИ ТРАНСПОРТУВАННІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 266–72. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Зерно є найважливішим продовольчим ресурсом, що формує продовольчу безпеку держави та є цінною сировиною для виробництва великої кількості харчових продуктів. Крім того, зерно є доволі рентабельним товаром для реалізації на внутрішньому та зовнішніх ринках з отриманням високої економічної вигоди. Через обмеженість площ для посівів та зростаючий попит на зерно виникає по-треба у збільшенні рівня урожайності зернових. При цьому запорукою отримання значного валового збору зерна є використання високоякісного посівного матеріалу. Провідні селекціонери та науковці з’ясували, що на 50 % отримання високого врожаю залежить від якості насіння. Якість насіння залежить не тільки від запрограмованого генетичного потенціалу зерна, але не менше значення має цілісність структури зерна з відсутністю механічних пошкоджень. Травмування зернової маси від-бувається за рахунок механічного впливу на неї сторони робочими органами технологічного облад-нання, зокрема підйомно-транспортних засобів, що використовується для післязбиральної обробки та переробки зерна. Так, згідно з практичними дослідженнями використання одного скребкового транспортеру для переміщення зерна може спричиняти до появи у зерновому потоці майже 10 %. Зважаючи на той факт, що кількість підйомно-транспортних засобів в одній технологічній лінії може сягати від одиниць до десятків, то об’єм травмованого зерна є доволі великим. Мета роботи – надати методику оцінки рівня травмованості зерна підйомно-транспортними засобами з урахуванням геометричних та кінематичних параметрів їх робочих органів. Травмування зерна відбува-ється за рахунок протікання кількох процесів: ударне зіткнення зерна поверхнями робочих органів, за рахунок тертя зерна між собою та з контактною поверхнею робочих органів. При цьому кількісна оцінка рівня травмованості зерна для виділених процесів може бути розглянута із застосуванням теорії імовірності. Суть цього опису зводиться до визначення загальної імовірності збереженості цілісності зерна з урахуванням факторів впливу. Загальна імовірність визначається через добуток імовірності відсутності травмування зерна Рр внаслідок тертя зерна о контактну робочу поверхню, імовірності Pv збереженості зерна внаслідок ударної взаємодії з елементами робочих органів та імовірності Pℓ відсутності травмування зерна при його переміщені на відстань ℓ. Кожна окремо визначена імовірність визначається як експоненціальна функція зі ступеню, яка формується через кінематичні та конструктивні робочі органи підйомно-транспортних засобів. На підставі сформо-ваних теоретично-імовірнісних залежностей можна прогнозовано окреслювати можливий рівень травмування зерна при транспортуванні та реалізовувати різноманітні конструктивні модернізації та покращення параметрів робочих органів підйомно-транспортних засобів.
22
ПТИЦЯ, Наталія, та Катерина КОВЦУР. "ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ РОЗТАШУВАННЯ ВАНТАЖООДЕРЖУВАЧІВ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ СИСТЕМИ ДОСТАВКИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (20 травня 2021): 131–36. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.515.
Повний текст джерелаАнотація:
Роздрібний ланцюг постачань під тиском високого рівня конкуренції на ринку змушує інших учасників процесу загострювати свою увагу на підвищенні ефективності операцій та визначенню параметрів процесу доставки. Особливістю доставки вантажів в роздрібну торгівельну мережу є територіальне розосередження торгових точок, що визначає розсіювання вантажопотоку у просторі та часі. Існуючі шляхи підвищення ефективності організації руху матеріального потоку є історично сформовані технологічні процеси у логістичному ланцюгу постачань: розробка схем завезення товарів у торгові точки, визначення раціональних розмірів партій і частоту поставок, формування раціональних маршрутів і графіків завезення товарів, визначення структури парку рухомого складу, та інші технологічні процеси, що дозволяють оптимізувати логістичні витрати. Існуючі підходи до визначення характеристик району перевезень та дислокації торгових точок доводять, що прийняті в досліджених роботах допущення про рівномірність розташування торгових точок в районі обслуговування прийняті для спрощення вирішення задач з раціоналізації перевезень. Проаналізовані підходи та залежності не відповідають реальним процесам, що призводить до значних відхилень реальних та модельних значень при визначенні умов роботи транспорту в ланцюгу постачань. Пропонується виявити та формалізувати закономірності розташування торгових точок в районі обслуговування, що дозволить з достатнім ступенем точності визначати умови роботи транспорту в ланцюгу постачань.
Ключові слова: система доставки, логістичні витрати, щільність торгових точок, витрати на транспортування, район обслуговування, формат торгової точки, роздрібна торгівельна мережа.
23
Rehei, I. I., Ya M. Uhryn, S. V. Ternytskyi, B. R. Ivaskiv, and O. I. Mlynko. "The synthesis of cam-gear mechanism for discrete transportation of cardboard blanks by its side bleeds through units of the die-cutting equipment." Printing and Publishing 2, no. 82 (2021): 11–20. http://dx.doi.org/10.32403/0554-4866-2021-2-82-11-20.
Повний текст джерела
24
Tsyhura, V. V., та L. G. Vinnikova. "Продовження термінів зберігання м’яса шляхом підвищення стресостійкості свиней". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (5 жовтня 2017): 115–18. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8024.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню можливості продовження термінів зберігання свинини за допомогою використання у відгодівлі свиней речовин, що підвищують стеростійкість свиней. М'ясо забійних тварин є сприятливим поживним середовищем для розвитку багатьох мікроорганізмів. На безпечність і якість м’яса має значний вплив бактеріальне обсіменіння під час первинної переробки туш, зумовлене внутрішніми та зовнішніми чинниками. На якість та технологічну придатність та безпечність свинини впливає ряд факторів, серед яких не останнє місце займає стійкість свиней до дії зовнішніх факторів. У здорових тварин прижиттєве забруднення окремих органів відбувається за умов ослаблення природного імунітету під впливом різних несприятливих факторів з кишечника через лімфатичні і кровоносні судини. Вживання такого м’яса може бути небезпечним для споживача. На якість і безпечність м’яса та м’ясних продуктів мікробіологічний стан м’яса. Важливу роль у зменшенні бактеріального обсіменіння відіграє якісне виконання технологічних етапів, починаючи з відгодівлі тварин, транспортування, передзабійної витримки, забою та первинної переробки. Важливим фактором, який впливає на терміни зберігання м’яса є активність води. У технології м’яса і м’ясопродуктів має значення досить вузький діапазон зміни активності води – від 0,80 до 1,00. Значення активності води відіграє вирішальну роль у забезпеченні безпеки і збереженні їх якості, тому що значення аw нижчі 0,95 виключають можливість активного зростання більшості патогенних мікроорганізмів, а також мікроорганізмів, що викликають псування продуктів і харчові отруєння ( Cl. botulinum, Cl. perfringens, Васillш, Citrobacter, Enterobacter, Escherichia, Proteus, SalmonelIa, Pseudomonas, Corynobacterium та ін.). При дослідженні виявлено, що після забою кількість МАФАнМ, КУО/г, відповідають вимогам нормативним показникам, на 5 та 10 добу загальна кількість мікроорганізмів зростає, але не перевищує встановлених вимог. На 15 добу після забою в контрольній групі показник перевищив допустиму норму на 3·105 КУО, а в дослідних групах відповідає нормі. Патогенні організми роду Salmonella не виявлено. В процесі зберігання на 5 добу зберігання кількість бактерій Enterobacteriaceae зростає, а на 10 добу різко зменшується в зв’язку з пригніченням активності бактерій під дією холоду та зміною рН середовища. Доведено можливість продовження термінів зберігання свинини за рахунок використання в раціонах природних речовин, які впливають на стресочутливість свиней.
25
Лебеденко, Т. Е., Г. В. Крусір, В. І. Соколова та Г. С. Шунько. "ОЦІНКА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО КОМПЛЕКСУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження життєвого циклу продукції підприємства ресторанного господарства на усіх етапах виробництва методом балансових схем дало змогу оцінити негативні впливи, які опосередкова-но здійснюються на кожному етапі видобутку сировини, приготування та реалізації готової продукції. Зокре-ма, потужний вплив чинять процеси видобутку сировини, при яких використовуються паливно-енергетичні та водні ресурси; відбувається забруднення атмосферного повітря пилом, НМЛОС, відп-рацьованими газами та продуктами згоряння палива; навантаження на літосферу пов’язано з виснаженням ґрунтового покриву, використанням мінеральних добрив, пестицидів, відчуженням земель та накопиченням відходів. Оцінивши життєвий цикл сировини, допоміжних матеріалів та технологічних процесів методом релевантних таблиць (матриць Леопольда), ми визначили, що істотного впливу на навколишнє середовище завдає вплив відходів виробництва, який оцінено у 385 балів та відноситься до значного впливу. Вплив сировини рослинного та тваринного походження і технологічні процеси пов’язані з їх збором та транспортуванням; робота гарячого цеху, миття посуду та функціонування автостоянки оцінюється з урахуванням повного життєвого циклу і є помірними. Вплив використання питної води, підготовки та миття сировини, функціону-вання холодного цеху та оформлення страв оцінюється як незначний. При аналізі впливів стадій життєвого циклу, інфраструктури та відходів підприємства визначено, що значний вплив на компоненти довкілля чинять відходи ресторанного підприємства. Помірними є впливи, пов’язані з вирощуванням сировини, реалізацією про-дукції, утилізацією, функціонуванням агропромислового комплексу, ресторану, автостоянки та котельні. Не-значний вплив на довкілля відбувається при споживанні продукції, проте слід відзначити, що при наданні пос-луг кейтерингу або їжі на виніс використовуються додаткові пакувальні матеріали, накопичення яких негати-вно впливає на ґрунтовий покрив, накопичуючись на звалищах та полігонах. При функціонуванні ресторану існує ймовірність виникнення ризикових аспектів, пов’язаних із розливами паливно-мастильних речовин, вибу-хами, пожежами та ризиком санітарно-епідеміологічної небезпеки. Ідентифікація екологічних аспектів рес-торанного господарства свідчить про те, що значного негативного впливу навколишньому природному середо-вищу завдають стічні води, витрати паливно-енергетичних ресурсів та відходи виробництва, зокрема харчові відходи. За результатами дослідження зроблено висновки та надано рекомендації щодо поліпшення рівня еко-логічної безпеки готельно-ресторанного підприємства.
26
ШУРДУК, І. В., та О. А. ПРЯДКО. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ М'ЯСНИХ ВИРОБІВ МІКРОНУТРІЄНТАМИ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (12 березня 2021): 106–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Основною метою дослідження було удосконалення товарознавчих властивостей м'ясних виробів при додаванні білково-мінеральної добавки та отримання нових видів виробів збагачених кальцієм. Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити наступні завдання: визначити оптимальну кількість внесення білково-мінеральної добавки та її вплив на органолептичні показники м'ясних виробів.
Методика. У дослідження використовували авторські методики для визначення кальцію в ковбасних виробах. Для визначення органолептичних показників проводили дегустаційну оцінку якості готових виробів за п'ятибальною системою.
Результати. М’ясна продукція, як і інша їжа людини, створювана на різних виробництвах, складаються з природних компонентів і харчових добавок. Кількість використовуваних добавок залежить від різних чинників, але, в цілому, м’ясопромислові підприємства задіюють у своїй роботі багато різних доповнень для досягнення різноманітних цілей. Отримання економічної вигоди, подовження термінів придатності, полегшення, прискорення і оптимізація виробничих технологічних процесів, сприяння збереженню структури і створення привабливого товарного вигляду, спрощення транспортування і збільшення стійкості до всіляких негативних змін, поліпшення смаку і якості... Виробляючи м’ясну продукцію, важливо розуміти, що має значення, передусім, той товар, якому притаманна висока якість. Властивості продукту повинні забезпечувати не тільки харчову, а й біологічну цінність, а м’ясні вироби, в цілому – відповідати високим
функціонально-технологічним якостям і санітарно-гігієнічним нормам. І чи не головна роль цьому питанні відведена якості, як основної сировини, так і харчовим добавкам. В даній роботі доведено, що додавання білково-мінеральної добавки в кількості 8% покращує товарознавчі показники досліджуваних м'ясних виробів і збільшує кількість в них кальцію. Встановлено, що залежність вмісту кальцію в варених ковбасних виробах від кількості білково-мінеральної добавки має лінійний характер і рівномірно збільшується. Так при концентрації 1% вона становила 0,091 мг на 100 г продукту, при 5% - збільшилася майже в 4 рази, при 8% – майже у 7 разів, а при 10% – майже у 9 раз. А внесення білково-мінеральної добавки більше 8% негативно впливає на органолептичні властивості ковбас.
Практична значимість. Запропоновано використання білково-мінеральної добавки при виробництві ковбасних виробів для збагачення їх кальцієм і покращення їх товарознавчих показників.
27
Гавриленко, О. С., О. А. Хоміцька та О. В. Загорулько. "ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ М'ЯСА ТА М'ЯСНИХ ПРОДУКТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 74–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати досліджень якості та безпечності м'яса та ковбасних виробів українських виробників за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. Проаналізовано основні показники безпечності продуктів, які реалізуються в торговій мережі. По результатам досліджень встановлено основні причини невідповідності згідно з діючими стандартами – це показник загального мікробіологічного забруднення (МАФАМ) і перевищення кількості бактерій групи кишкових паличок, що свідчить про порушення технологічних режимів та санітарно-гігієнічних вимог виробництва, зберігання, транспортування та реалізації.
The article contains research results of quality and safety of meat and sausages of Ukrainian producers on organoleptic, physical-chemical and microbiological parameters. We analysed basic parameters of safety products that are sold in the trading network. The results studies found the main causes of non-compliance under the current standards – a measure of total microbial contamination (MAFAM) and excess amounts of E. coli bacteria, indicating a violation of technological regimes and hygiene requirements of production, storage, transport and sale.
28
Рогатинський, Р. М., Ів Б. Гевко, Д. В. Дмитрів, В. З. Гудь та О. Р. Дмитрів. "МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІШУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ГВИНТОВИМИ КОНВЕЄРАМИ-ЗМІШУВАЧАМИ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.381.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано ефективність методу дискретних елементів, як інструменту дослідження технологічних процесів із сипким матеріалом. Цей метод є хорошим інструментом для дослідження змішувачів у режимі обчислюваного експерименту, проте не пов’язує параметри і режими роботи змішувача із критеріями якості змішування. Проведено моделювання та оцінку згладжуючої здатності гвинтових конвеєрів-змішувачів із застосуванням методу імпульсного збурення. Встановлено, що розподіл об’ємної концентрації ключового компонента за довжиною конвеєра характеризується коефіцієнтом пересипання матеріалу між сусідніми витками гвинта та відповідає закону біноміального розподілу. Встановлено, що із збільшенням довжини конвеєра-змішувача та кількості заходів гвинта зростатиме кількість комірок змішування та зростатиме змішувальна здатність конвеєра. Показано, що найвищу згладжувальну здатність мають гвинтові конвеєри-змішувачі із коефіцієнтом пересипання матеріалу 0,5, в яких надлишкова концентрація ключового компонента зменшується у 8 разів. Досліджено, що досягнути такого пересипання суміші в гвинтовому конвеєрі-змішувачі можна поєднанням таких факторів, як зазором між гвинтовою стрічкою та кожухом, коефіцієнтом заповнення конвеєра, швидкістю обертання робочого органа та переходом із тихохідного режиму транспортування в нестійкий режим, а також виконанням отворів по периферії гвинта.
29
Волошин, М. М. "РОЗРОБКА СХЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ КОМБІНОВАНОГО ГОЛОВНОГО КОЛЕКТОРА «КНС-5 – КНС-4» ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ВОДОВІДВЕДЕННЯ МІСТА ХЕРСОНА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено схему оптимізації роботи комбінованого головного колектора «КНС-5 – КНС-4» централізованої системи водовідведення міста Херсона. Представ- лена актуальність модернізації та розвитку водовідведення. Наведені проблеми, які потребують негайного розв’язання. Наведена мета дослідження – питання стосовно можливості та доцільності розробки схеми оптимізації роботи системи водовідве- дення міста Херсона. Представлено кількісні характеристики наявних основних кана- лізаційних насосних станцій у місті Херсоні. Наведена технологічна схема перекачки стічних вод та система водовідведення міста. Представлено характеристики каналіза- ційних мереж, їх довжина, матеріал, зношеність. Наведено споживачів води і скидання стічної води до ділянки каналізаційного колектора № 22. Розраховано розподіл обсягів скидання стічної води за категоріями споживачів. Представлено тарифи без ПДВ на послуги централізованого водовідведення, затверджені на 2021 рік. Наведено схему комбінованої ділянки каналізаційного колектора «КНС-4 і КНС-5» та її трасування. Виконана детальна характеристика двох ниток напірних трубопроводів від КНС-5. Представлена довжина, матеріал, рік побудови. Наведено характеристику колектора № 22 (кількість обслуговуючих житлових будинків та населення, довжина, матеріал). Представлено результати паспортизації каналізаційної мережі. Проведений аналіз сучасного стану каналізаційної мережі, виявлено низку недоліків та зауважень. Аналіз гідравлічного розрахунку реконструйованої комбінованої ділянки каналізаційного колек- тора № 22 у разі транспортування теоретично обґрунтованої максимальної секундної витрати виявив низку зауважень. Запропоновано нормальний режим роботи розподіль- ної системи водовідведення, можливість забезпечити за умови реалізації наведених заходів стосовно її реконструкції.
30
Чернова, О. Т., В. Я. Грудз та Б. І. Гершун. "РАЦІОНАЛЬНІ РЕЖИМИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЗОТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОГО ОБСЯГУ ТРАНЗИТУ ГАЗУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 195–201. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Оптимізація режимів роботи газотранспортної системи в умовах її роботи з неповним завантаженням має свої особливі підходи і принципи їх реалізації. Особливості процедури оптимізації стосуються насамперед розширення сфери допустимих режимів і відповідно вибору технологічних схем і обладнання газотранспортної системи, адже у разі суттєвого зменшення продуктивності експлуатація можлива за зменшення числа працюючих компресорних станцій чи кількості працюючих газоперекачувальних агрегатів на кожній з них. В умовах неповного завантаження газотранспортної системи суттєве зниження продуктивності (порівняно з пропускною здатністю) призводить до розширення діапазону зміни максимального і мінімального тисків. Граничними варіантами допустимих режимів слід вважати такі: максимальний, що характеризується максимальним значенням тиску на початку лінійної ділянки, і мінімальний, що характеризується мінімальними значенням тиску в кінці лінійної ділянки. Множина всіх решти допустимих режимів перебуває в діапазоні між вказаними граничними. Слід зауважити, що в умовах неповного завантаження газотранспортної системи єдиними критеріями оптимальності режимів роботи можуть служити мінімум енергозатрат на транспортування газу і максимум надійності газопроводу. Керуючись першим з цих критеріїв, можна вибрати принцип оптимізації режимів з вказаної множини допустимих. Другий критерій встановлює оптимальні принципи обслуговування технологічного обладнання та газопроводів газотранспортного комплексу. З метою їх практичної реалізації необхідно виробити стратегічні напрями і методи оптимізації режимів і обслуговування газотранспортної системи в умовах неповного завантаження.
31
Korzhov, Volodymyr, та Vasyl Kudra. "Лісотехнічна меліорація трелювальних волоків в гірських лісах з використанням екскаватора". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 194–201. http://dx.doi.org/10.15421/411920.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час проведення лісозаготівлі в гірських лісах Українських Карпат основним трелювальним механізмом були і залишаються гусеничні та колісні трактори, із застосуванням яких заготовляють понад 90% деревини. Такий технологічний аспект, за відсутності належної транспортної інфраструктури, зумовлює необхідність влаштування густої мережі трелювальних волоків, внаслідок чого знімається та відсипається у відвал значний обсяг родючого грунту. З часом на таких ділянках активізуються ерозійні процеси і волок стає руслом для поверхневого стоку води. Особливо вразливими в ерозійному відношенні є магістральні волоки, які, зазвичай, експлуатуються тривалий період часу.
Тому актуальним завдання лісогосподарської діяльності є відновлення порушених земель під час первинного транспортування деревини. З огляду на це, розпочато відпрацювання раціональних методів лісотехнічної меліорації частини волоків, які не передбачаються для подальшого використання чи характеризуються інтенсивними ерозійними процесами.
Встановлено, що на волоках, де здійснені меліоративні роботи із застосуванням гусеничного екскаватора, проходять активні лісовідновні процеси. Через два роки на меліорованих волоках, в середньому, налічується 85,4 тис. шт./га підросту різних деревних видів. При цьому на підвищених ділянках відзначено суттєву перевагу (69,7%) густоти підросту. Проективне вкриття трав’яних видів на волоках характеризується як рідке (коефіцієнт 0,32). Найчастіше трапляються Rubus serpens Weihe (92%) та Carex pilosa Scop. (83%).
Результати досліджень дали змогу встановити позитивні і негативні сторони розглядуваного методу лісотехнічної меліорації трелювальних волоків і зробити узагальнення щодо можливості його застосування.
32
Ліщук М. Є., к.с.-г.н., доцент та Московчук А. Т., к.е.н., доцент. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У матеріалах статті розглянуто стан системи управління охороною праці в України та перспективи її реформування. Здійснено аналіз виробничого травматизму. Зазначено, що загальна його динаміка за 2015-2019 роки є неоднозначною, проте стабільно зростає кількість смертельних нещасних випадків. Причинами такої ситуації може бути неефективність системи управління охороною праці.
Визначено стан імплементації міжнародних норм з охорони праці в національну нормативно-законодавчу базу: транспортування міжнародних норм здійснюється фрагментарно, переважно у формі наказів, що не дозволить комплексно реформувати усі аспекти безпеки і гігієни праці та знизить її впливовість. Охарактеризовано напрями удосконалення системи управління охороною праці з врахуванням ризикоорієнтованого підходу та законодавчих ініціатив з точки зору перспектив, загроз і недоліків.
Акцентовано увагу на тому, що результативність охорони праці залежить від мотивації учасників виробничого процесу. Зазначено, що більшість вітчизняних підприємств перебуває на другому рівні в культурі безпеки (за кривою Бредлі). Вони використовують контроль та примус до виконання необхідних правил. Це не дозволить розв’язати проблему, тому запропоновано поширювати колективну позитивну мотивацію, спрямовану на створення організаційних умов безпечної праці.
Виокремлено трансформаційні тенденції у сфері праці, які призведуть до змін у методах її охорони. Ними є технологічний прогрес, демографічна ситуація, кліматичні зміни і зміни організації праці. Окреслено основні напрями підвищення ефективності функціонування системи управління охороною праці в Україні, які врахують її недоліки та адаптують до перспективних змін.
33
Волошин, М. М., та Л. В. Кузьмич. "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА ВОДОПОДАЧА НАСОСНИХ СТАНЦІЙ КАХОВСЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено принципи енергоефективної водоподачі насосних станцій Каховської зрошувальної системи. Визначено проблеми, які потребують невідкладного розв’язання з огляду на аналіз літературних джерел. Розкрито способи регулювання подачі насосних установок. Наявні способи регулювання спрямовані на вирішення технологічних завдань і практично не враховують енергетичні аспекти транспортування води. Подано порядок перерахунку за законами геометричної та гідродинамічної подібностей. Розкрито основні залежності, які характеризують енергетику насосів, а саме: потужність, споживану насосом; зміну основних параметрів роботи насосного агрегата за зміни швидкості обертання робочого колеса насоса; потужність, споживану приводом двигуна. Для точних розрахунків запропоновано отримати вихідні дані: паспортні дані насоса і його приводного двигуна. Висловлено пропозицію одержати результати вимірів за повністю закритої напірної засувки, а також результати вимірів за відкритої напірної засувки. Наведено графічну характеристику споживаної потужності за різних засобів регулювання швидкості обертання вала насоса. Подано добовий графік витрат води за результатами вимірів. Запропоновано розрахунок величини економічного ефекту. Цей розрахунок заснований на визначенні різниці між величинами використання електроенергії за регулювання тиску насоса через дроселювання напірною засувкою і за регулювання за допомогою ЧРП. Наведено додаткові позитивні моменти під час прийняття рішення щодо впровадження частотного регулювання привода. Розкрито доцільність використання ЧРП. Визначено, за допомогою яких чинників зміниться ефект під час установки перетворювачів частоти. В якості прикладу для впровадження перетворювачів частоти розглянуто Каховську зрошувальну систему. Подано характеристику насосних станцій зрошення в Херсонській області.
34
Меньших, Тетяна. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ОДЯГУ, ЩО БУВ У ВИКОРИСТАННІ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 310–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-68.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті досліджено експертну діяльність як професійну, в сфері обігу товарів (одягу). Проаналізовано виникнення передумов необхідності і можливості проведення товарознавчої експертизи на базі попереднього вивчення інформації про товар, обстеження об’єкту, його дослідження, оформлення експертного висновку. На кожному етапі експертного дослідження вирішуються конкретні завдання, досліджуються певні властивості об’єктів. З’ясовано, що розвиток товарознавчої експертизи пов’язаний з набуттям чинності таких законів України: «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», так і з посиленням конкуренції на товарних ринках, а також з поширенням поняття «товар» на ресурси, виконані послуги, роботи, інтелектуальну власність та активізацією зовнішньоекономічної діяльності й особливо з реакцією споживачів на недоброякісність товарів. Визначено, що в обґрунтуванні претензій споживачів, визначальну роль грає товарознавча експертиза, яку професійно може проводити лише експерт-товарознавець. Тільки ретельний аналіз товарів дозволяє правильно вирішувати питання при їх оцінювані. При оцінці конкурентоспроможності товарів потрібно враховувати вимоги різних категорій споживачів. При виробництві виробів використовують найрізноманітніші матеріали. Кожен з цих матеріалів має комплекс своїх властивостей, які в асортиментній групі змінюються в широкому діапазоні. Пошив виробів (одягу) і технологічні режими їх виготовлення залежать від властивостей матеріалів. Методики вивчення споживчих оцінок повинні бути адаптовані для їх використання вітчизняними підприємцями. Рекомендовано зобов'язання щодо продавця (виробника) задовольнити вимоги споживача, якщо він не доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування, зберігання або транспортування товару, дій третьої особи, сторони або форс-мажорних обставин.
35
Yahlytskyi, Yu K. "КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ «ЗЕЛЕНОГО» СУДНОПЛАВСТВА". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 105–17. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У наш час екологічні стандарти для суден стають дедалі жорсткішими, тому судноплавна галузь, яка є одним із перспективних засобів транспортування, що забезпечує більшу частину світової торгівлі, також відчуває суспільний тиск через необхідність удосконалення своєї роботи та вжиття заходів для зниження забруднень. Новітньою тенденцією в судноплавстві є так зване «зелене судноплавство» – комплекс технологічних інновацій, який привів до розроблення суден, обладнання та пального, які більш безпечні екологічно. Метою дослідження є аналіз можливостей застосування нових матеріалів, підвищення рівня енергоефективності судна, використання сучасних ефективних енергозберігаючих технологій у процесі створення суден, удосконалення енергоустановок судна, які відповідають новим вимогам екологічних стандартів і зменшують обсяг шкідливих викидів, розроблення екологічного та альтернативних видів палива, створення «екосуден». Результати. Розглянуті й досліджені основні напрями вирішення екологічних проблем у судноплавстві, які спрямовані на зменшення небажаних антропогенних змін навколишнього середовища. Висновки. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано раціональність проведення розробок із таких питань: створення та класифікації нових матеріалів і технологій із використання композитів для корпусів суден, а також як багатофункціональних теплозвукоізоляційних матеріалів і покриттів; оптимізації обводів корпусів зі зміною дизайну та конструктивних особливостей судна; використання енергії вітру для підвищення рівня енергоефективності судна; удосконалення наявного досвіду у сфері розроблення й використання екологічного та альтернативних видів палива, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище викидів із суден, а також побудови «екосуден» за принципами «зеленої логістики», яка дає можливість скоротити відходи й забруднення на всьому ланцюжку виробництва та поставок.
36
МОНАСТИРСЬКИЙ, Юрій, Олена МАКСИМОВА, Володимир ПОТАПЕНКО та Іван МАКСИМЕНКО. "АНАЛІЗ АДЕКВАТНОСТІ МОДЕЛІ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО АВТОТРАНСПОРТУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (26 листопада 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.395.
Повний текст джерелаАнотація:
Технічна експлуатація кар'єрних самоскидів є важливою складовою експлуатації промислового транспорту. Рівень організації технічного обслуговування й ремонту (ТОР) системи технологічного автотранспорту (СТА) визначає ефективність транспортування гірничої маси і є умовою досягнення тривалого строку служби машин.
Оптимальна організація ТОР можлива за умови проведення системного аналізу, розробки математичної моделі СТА, алгоритму і методики управління процесами планових впливів на кожну машину. Аналіз існуючих моделей виявив ряд недоліків, яких позбавлена створена комплексна математична модель технічної експлуатації системи технологічного автотранспорту, що визначає місце і стан кожного автосамоскида у просторах втрати, підтримання і відновлення працездатності, дозволяє описати процес експлуатації машин із урахуванням усіх технологічних та ресурсних станів техніки, переходів між ними, одночасно досягнувши мінімальних витрат на технічну експлуатацію промислового автотранспорту.
Перед розробкою алгоритму оптимального керування та методики його запровадження, необхідно переконатися в адекватності комплексної математичної моделі та її придатності до відображення виробничих процесів на практиці.
Виконана параметрична ідентифікація моделі, в ході якої отримана збіжність нормативних та розрахованих статистичними і чисельними методами значень параметрів СТА, котра дозволила зробити висновок, що синтезовано адекватну математичну модель технічної експлуатації системи технологічного автотранспорту, яку цілком можливо застосовувати для оптимізації її функціонування.
Розраховані оптимальні керуючі впливи у вигляді інтенсивності планових впливів ТОР на кар'єрні самоскиди та інтенсивностей переходів зі станів планових технічних обслуговувань, ремонтів і поточного ремонту машини у стан роботи дозволяють розробити алгоритм і методику динамічного коригування параметрів ТОР кожного автосамоскида, які стануть надійним інструментарієм для створення адаптивної системи технічної експлуатації кар'єрних самоскидів.
37
Petryshyn, L. P. "Удосконалення інформаційного середовища розвитку сільськогосподарських підприємств". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (3 жовтня 2017): 37–44. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8106.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання удосконалення інформаційного середовища розвитку сільськогосподарських підприємств. Робиться висновок про недостатній рівень їхнього інформаційного забезпечення. Наведено окремі елементи досвіду зарубіжних країн у сфері надання інформаційних послуг фермерам. Відзначається, що в сучасних умовах інформаційні технології є одним з основних чинників підвищення ефективності та конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Уже в найближчій перспективі вони стануть чи не основним виробничим ресурсом для розвитку галузі сільського господарства. Зроблено висновок про те, що результатом нової технологічної революції стане так зване «точне сільське господарство». У рослинництві це означає, що сільськогосподарські культури будуть вирощуватися за технологіями, які максимально забезпечуватимуть оптимальні умови їх розвитку, збирання, транспортування, зберігання. Проведено короткий екскурс сторінками найпопулярніших спеціалізованих сайтів, призначених для сільськогосподарських виробників. Відзначено основні їхні позитивні сторони та недоліки. Наголошується на необхідності підвищити роль Міністерства агарної політики і продовольства, Державної служби статистики та вищих навчальних закладів аграрного профілю в покращенні інформаційного забезпечення сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано пріоритетні завдання системи інформаційного забезпечення АПК та визначено основні складові інформаційного забезпечення сільськогосподарських підприємств прогностично-аналітичного характеру. Наголошується, що ефективне функціонування сучасного інформаційного забезпечення сільськогосподарських підприємств можливе лише в умовах значного покращення технологій мобільного зв’язку у країні. Зокрема, впровадження 5 G зв’язку призведе до революційних змін у бізнес-процесах. У сільському господарстві стане можливим широке використання дронів, роботів, запровадження онлайн-моніторингу полів та тварин. Як результат – запроваджуватимуться нові технології виробництва продукції рослинництва і тваринництва, нові стандарти її якості та властивостей. Сільськогосподарські підприємства адаптовуватимуться до цих змін, на що спрямовуватиметься їх видозмінена економічна поведінка.
38
Петренко, К. В., І. В. Іванченко та О. О. Кармазін. "АНАЛІЗ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА «ЗЕЛЕНОГО» ВОДНЮ". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).19-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – аналіз водних ресурсів України та з’ясування можливості їх використання для отримання «зеленого» водню. Розгортання сучасних водневих технологій для потреб енергетики України стає важливим напрямком. Застосування водню дасть значні переваги для енергетичної системи України, навколишнього середовища та бізнесу. Потенційно можливий обсяг виробництва «зеленого» водню в Україні за допомогою електролізу розраховано за результатами проведених наукових досліджень потенціалу генерації електроенергії вітро- та фотоелектричними станціями. Для розрахунку потенційно можливого обсягу виробництва «зеленого» водню за допомогою електролізу передбачено питоме споживання електроенергії 4,5 кВт∙год / нм3 Н2. Потенціал середньорічного виробітку «зеленого» водню на території України становить 505 132 млн нм3. Електроліз води на даний момент вважається найоптимальнішою технологією для отримання стійкого водню. Для виробництва 1 нм3 Н2 використовується 1,5–2,0 л води, тобто для використання середньорічного потенціалу «зеленого» водню (505 132 млн нм3) потрібно 757,7 млн м3 води. Прогнозоване до 2030 року зменшення втрат води за рахунок удосконалення технологічних процесів підйому, виробництва й транспортування води в результаті впровадження енергоефективних технологій, дозволяє на 70 % задовольнити потребу у воді для використання всього наявного середньорічного потенціалу виробництва «зеленого» водню (518 млн м3). Аналіз запасів нормативно очищених та нормативно чистих без очистки стічних вод (4 473 млн м3) показав перевищення в 6 разів потреби у воді для реалізації всього потенціалу «зеленого» водню. Для виробництва водню також може бути використана морська вода. Отже, наявні водні ресурси України є цілком достатніми для повної реалізації потенціалу виробництва «зеленого» водню без збільшення водозабору. Бібл. 18, табл. 1, рис. 5.
39
Єрмаков, С. В., Т. Д. Гуцол, П. В. Потапський та І. Д. Гарасимчук. "СТРУКТУРУВАННЯ ПРОЦЕСУ АВТОМАТИЗАЦІЇ САДІННЯ ЖИВЦІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ВЕРБИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 10–17. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Енергія біомаси є однією із найперспективніших галузей відновлювальної енергетики передусім через можли- вість швидкого нарощування обсягів виробництва сировини. Створення нових насаджень енергетичних культур потребує відповідних технічних засобів. А для енергетичної верби чи тополі слід також ураховувати особливості садивного матеріалу, яким є здерев’янілі живці довжиною 20-25 см і діаметром 6-16 мм. Відомі машини для садіння живців енергетичних культур характеризуються малою продуктивністю внаслідок обмеження швидкості ручного закладання живців у садильний апарат. Тому створення механізмів для автоматизованого закладання живців у садильні апарати є актуальним науковим і виробничим завданням. Дослідження ґрунтується на аналізі відомих конструкцій автоматів садіння, що використовуються під час садіння розсади і саджанців для лісу. Під час роботи використовувалися методи структурно-факторного аналізу щодо будови механізмів; виділялись особливості робочих процесів, які відбуваються на кожному з етапів загального технологічного процесу переміщення живців від технологічної ємкості до місця садіння. Проаналізувавши відомі технічні рішення про садіння лісу, розсади, горшкових матеріалів і живців енергетичних культур, відмічено, що найбільш проблемною є позиція, що відповідає за подачу живців від ємкостей із розсадою до місця садіння. У сучасних машинах для садіння енергетичної верби цей процес виконується винятково вручну. Інформаційно-логічні пошуки призвели до синтезування структурно-логічної схеми технологічного процесу автоматизованого садіння. Згідно із цією схемою, основними операціями, які необхідно реалізувати в автоматі садіння, є звуження потоку живців, поштучний відбір, орієнтування і транспортування садивного матеріалу до місця садіння. Виокремлено перспективні способи автоматизації садіння живців енергетичних культур і можливі проблеми на шляху до їх реалізації.
40
Хмелевский, В. "Удосконалення конструкції вакуумного насоса для доїльних агрегатів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).48-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведено аналіз існуючих та нових технічних рішень, які сприяють підвищенню ефективності і надійності роботи вакуумних насосів доїльних агрегатів. Огляд і порівняльна оцінка існуючого доїльного обладнання та установок, свідчить про доцільність використання в їх складі ротаційних пластинчатих вакуумних насосів, як силового елемента. Порівняно з іншими, вони мають досить високий коефіцієнт корисної дії (0,8–0,9), низьку енергоємність (0,06–0,08 кВт год/м3), простоту конструкції і обслуговування, можливість безпосереднього з’єднання з електродвигуном. У корпусі насоса, впускний і випускний патрубки насоса до робочої камери, розміщені (в площині поперечного перерізу) близько до радіального напряму. При цьому, впускне та випускне вікна мають протяжність (в напрямі обертання ротора), а вздовж осі корпуса, вона близька до діаметра відповідних патрубків, а протяжність зони стискання повітря помітно збільшена і становить майже 180о. Недоліком такого рішення є зменшення продуктивності та підвищення енергозатрат.Проведені графічне моделювання, аналіз і узагальнення відомих технічних рішень і результатів досліджень робочого процесу вакуумних насосів ротаційного типу, стосовно обґрунтування їх конструкційно-технологічних параметрів, дозволяють відмітити, що для досягнення поставленої мети доцільно внести такі зміни в конструкцію вакуумної установки:• збільшити об’єм камери впускного та випускного вікна на внутрішній поверхні корпуса вакуумного насосу. Таке рішення дає можливість швидше заповнити повітрям об’єм, що створюється між двома пластинами ротора та забезпечити більш повний вихлоп. Дані умови сприяють підвищенню продуктивності насоса при тих же значеннях діаметра ротора і частоти його обертання;• впускний і випускний патрубки розмістити в місцях, де сили, що діють на лопатку, забезпечують максимальне притискання її до корпуса ротора (за ходом обертання ротора в площині її поперечного перерізу), та збільшити протяжність впускного і випускного вікон до такої величини, щоб кут між лопатками забезпечував захват вікон;• мінімізувати протяжність зони транспортування повітря та його стискування.
41
Хмелевский, В. "Удосконалення конструкції вакуумного насоса для доїльних агрегатів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).48-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведено аналіз існуючих та нових технічних рішень, які сприяють підвищенню ефективності і надійності роботи вакуумних насосів доїльних агрегатів. Огляд і порівняльна оцінка існуючого доїльного обладнання та установок, свідчить про доцільність використання в їх складі ротаційних пластинчатих вакуумних насосів, як силового елемента. Порівняно з іншими, вони мають досить високий коефіцієнт корисної дії (0,8–0,9), низьку енергоємність (0,06–0,08 кВт год/м3), простоту конструкції і обслуговування, можливість безпосереднього з’єднання з електродвигуном. У корпусі насоса, впускний і випускний патрубки насоса до робочої камери, розміщені (в площині поперечного перерізу) близько до радіального напряму. При цьому, впускне та випускне вікна мають протяжність (в напрямі обертання ротора), а вздовж осі корпуса, вона близька до діаметра відповідних патрубків, а протяжність зони стискання повітря помітно збільшена і становить майже 180о. Недоліком такого рішення є зменшення продуктивності та підвищення енергозатрат.Проведені графічне моделювання, аналіз і узагальнення відомих технічних рішень і результатів досліджень робочого процесу вакуумних насосів ротаційного типу, стосовно обґрунтування їх конструкційно-технологічних параметрів, дозволяють відмітити, що для досягнення поставленої мети доцільно внести такі зміни в конструкцію вакуумної установки:• збільшити об’єм камери впускного та випускного вікна на внутрішній поверхні корпуса вакуумного насосу. Таке рішення дає можливість швидше заповнити повітрям об’єм, що створюється між двома пластинами ротора та забезпечити більш повний вихлоп. Дані умови сприяють підвищенню продуктивності насоса при тих же значеннях діаметра ротора і частоти його обертання;• впускний і випускний патрубки розмістити в місцях, де сили, що діють на лопатку, забезпечують максимальне притискання її до корпуса ротора (за ходом обертання ротора в площині її поперечного перерізу), та збільшити протяжність впускного і випускного вікон до такої величини, щоб кут між лопатками забезпечував захват вікон;• мінімізувати протяжність зони транспортування повітря та його стискування.
42
ШИШКІН, О. О. "РЕАКЦІЙНІ ПОРОШКОВІ БЕТОНИ НА КОМПЛЕКСНОМУ ЗАПОВНЮВАЧІ". Наука та будівництво 16, № 2 (9 травня 2019): 46–51. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v16i2.36.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Реакційні порошкові бетони, отримані в кінці двадцятого століття, є бетонами нового покоління, що володіють цілим рядом специфічних властивостей, що дозволяють створювати унікальні будівлі і споруди з використанням передових технологій, наприклад, будівельний 3D-друк. Дані бетони виготовляють без застосування крупного заповнювача, в зв'язку з цим збільшується потреба в дрібному заповнювачі. Однак із зростанням цін на пісок для будівництва існує потреба у вишукуванні економічних і раціональних прийомів використання місцевої сировини для виробництва бетонів, у тому числі і реакційних порошкових. Додатковим фактором, що схиляє до цих рішень, є значні витрати на транспортування матеріалів і сировини до місця будівництва. Іншою проблемою, що стримує широке поширення перспективної технології будівельного 3D-друку, є необхідність отримання реакційних порошкових бетонів високої міцності без застосування таких технологічних прийомів, як віброущільнення і пресування, а також без застосування спеціальних модифікаторів - хімічних речовинприскорювачів твердіння цементу.Мета. Метою даної роботи є підвищення міцності при стиску реакційних порошкових бетонів за рахунок використання комплексного заповнювача, що складається з суміші річкового піску і відходів збагачення залізних руд.Результати досліджень показали, що застосування суміші річкового і відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, призводить до збільшення міцності бетону на (30-200)%. Встановлено оптимальний вміст відходів збагачення залізних руд у складі заповнювача незалежно від водоцементного відношення в бетоні і вмісту тонкодисперсної частини у відходах збагачення залізних руд. При цьому, чим вищий вміст заповнювача в бетоні, тим більше вплив відходів збагачення залізних руд.
Висновки. Проведені дослідження дозволили зробити такі висновки. Застосування в якості дрібного заповнювача в реакційних порошкових бетонах суміші річкового піску і відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, дозволяє підвищити міцність даних бетонів при стиску на (30-200)%. При цьому оптимальний вміст відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, в заповнювачі залежить від його вмісту в бетоні. Зі збільшенням вмісту заповнювача в бетоні зменшується оптимальний вміст відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, в заповнювачі.
43
Повод, Микола Григорович, Олександр Григорович Михалко, Тетяна Василівна Вербельчук, Олена Вікторівна Щербина та Олександр Сергійович Тіщенко. "ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІДГОДІВЕЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ АМЕРИКАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ВІД РІЗНОГО ТИПУ ГОДІВЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 125–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.21.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою визначення впливу змін типу корму при переведенні свиней з дорощування на відгодівлю на їх відгодівельні якості був проведений дослід, для якого використано поголів’я, отримане від помісних свиноматок великої білої та ландрас порід і кнурів синтетичної лінії 337 американської компанії PIC в кількості 500 голів. Для проведення дослідження було сформовано три групи, які відрізнялися попереднім типом корму на дорощуванні та подальшим типом корму на відгодівлі і мали різне обладнання для приготування, транспортування та роздачі кормосумішей. Встановлено, що збереженість поголів’я контрольної групи, яке перейшло із сухого корму на сухий, була вищою відносно аналогів, які були переведені із сухого на рідкий – на 0,41% та однолітків, що харчувались виключно рідким кормом, як на дорощуванні, так і на відгодівлі на – 1,44%. Отримано статистично вірогідне переважання дослідного поголів’я ІІІ групи, яке споживало рідкі кормо-суміші на дорощуванні, за показником середньодобового приросту над тваринами, які під час дорощування були поставлені на сухий раціон на 22,2 кг або 2,54% (р<0,001) – відносно свиней ІІ дослідної групи та на 27,1 кг або 3,10% (р<0,001) – відносно свиней І контрольної групи. Також підтверджена перевага піддослідного молодняку ІІІ групи за показником відносного приросту, яка склала 1,2 кг або 0,91% (р<0,001) порівняно з контролем. Але відносно поголів’я ІІ групи вона не мала достовірно переважаючих значень. Свині, які споживали сухі корми як на дорощуванні, так і на відгодівлі демонстрували кращі показники збереженості на 0,4% та гірші показники конверсії корму на 0,05 кг або 1,76% – ніж у ІІ дослідній групі та на 0,11 кг або 3,87% – ніж у ІІІ дослідній групі. Конструктивні особливості та технологічні характеристики обладнання для приготування та роздавання кормів не мали підтвердженого впливу на відгодівельні характеристики свиней. Індекс відгодівельних якостей був кращим у свиней які переводились із рідкого на рідкий корм на відгодівлі відносно аналогів, які переводились із сухого на сухий раціон – на 2,8 бала, та відносно однолітків, які переводились із сухого на рідкий – на 2,1 бала.
44
Бояринова, К. О., та К. А. Каніфольська. "ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПАРТНЕРСТВОМ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (20 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.240335.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито підходи до організації та механізм управління міжнародним техніко-технологічним партнерством підприємств. Розглянуто та обґрунтовано партнерські відносини підприємств, форми взаємодії між підприємствами-партнерами у техніко-технологічній сфері. Визначено специфіку міжнародного техніко-технологічного партнерства (орієнтація на техніко-технологічні проєктів, належність організаційної та економічної систем до систем відкритого типу з функціонуванням на принципах відкритих інновацій). Уточнено переваги реалізації техніко-технологічного партнерства між вітчизняними та іноземними підприємствами, способи взаємодії. Сформовано та обґрунтовано організаційну структуру підприємства за реалізації техніко-технологічного партнерства, її спрямування на забезпечення співпраці у межах партнерської стратегії техніко-технологічного забезпечення; формування планів придбання та реалізації обладнання, технологій, моніторингу задоволеності економічних інтересів партнерів. Сформовано механізм управління міжнародним техніко-технологічним партнерством, який інтегрує принципи, важелі управління, методи, інструментарій та функціонує на поєднанні комплексу організаційних заходів та економічних важелів. До перших віднесено: пошук та вибір партнера, організація структури управління міжнародним техніко-технологічним партнерством, проведення переговорів та підписання угод включно з розподілом дослідно-конструкторських робіт, інтелектуальної власності, координація діяльності та взаємодії у міжнародному економічному просторі, підвищення результативності на основі автоматизації. До других: оцінювання фінансового стану, інноваційного потенціалу, техніко-технологічної бази партнера, розподіл витрат на НДДКР, виробництво, транспортування високотехнологічного обладнання, оформлення права на об’єкти ІВ, оцінювання інноваційного потенціалу для співпраці з партнером та економічних ризиків з їх розподілом між партнерами. Визначено, що досягнення мети механізму – підвищення ефективності партнерських взаємовідносин та конкурентоспроможності підприємства у реалізації техніко-технологічних проектів, забезпечується керуючою, ресурсною та забезпечуючою підсистемами.
45
ЄГОРОВ, Богдан Вікторович, та Ілона Савелівна ЧЕРНЕГА. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА КОМБІКОРМІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ТОМАТНОЇ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ". Grain Products and Mixed Fodder’s 63, № 3 (6 жовтня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v63i3.217.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлена принципова технологічна схема виробництва томатної кормової добавки (ТКД). Також детально описано технологічний процес переробки томатних вичавок в томатну кормову добавку із наведенням режимів. Для отримання комбікорму високої якості необхідно забезпечити високооднорідне змішування його компонентів. Тому, було експериментально досліджено технологічні режими процесу змішування ТКД та решти компонентів комбікорму, тип змішувача та необхідну тривалість змішування суміші, для забезпечення необхідної ступені однорідності комбікорму. Гранулювання комбікорму дозволяє покращити санітарну якість комбікорму, підвищити його кормову цінність, збільшити об’ємну масу, зниження витрат на розпилення при транспортуванні та згодовуванні. Якість гранул залежить від складу комбікорму, технологічних режимів процесу гранулювання. Тому було досліджено ефективність процесів одержання гранул і комбікормової крупки з використанням ТКД: як впливає зміна технологічних режимів процесу гранулювання на якість готової продукції. Оцінювали якість гранульованого комбікорму за крихкістю гранул та виходом крупки в залежності від складу комбікорму. Також було досліджено зміну питомих витрат електроенергії та виходу крупки в залежності від зміни розміру отворів матриці та від зміни витрат пари. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що використання ТКД при виробництві комбікормів для сільськогосподарської птиці не погіршує ефективність процесу гранулювання, більш того, гранулювання комбікормової продукції з використанням ТКД слід проводити, не змінюючи технологічні режими процесу. Удосконалений спосіб виробництва комбікормів з використанням ТКД може бути реалізований на існуючому стандартному обладнанні комбікормових заводів з встановленням додаткового обладнання за порційною технологією шляхом створення лінії виробництва ТКД, що значно знижує капіталовкладення на реалізацію технології.
46
Malienko, Andrey. "Принципи побудови математичної моделі системи диспетчеризації вугільних шахт". International scientific and technical conference Information technologies in metallurgy and machine building, 24 березня 2020, 197–200. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.itmm.2020.01.020.
Повний текст джерелаАнотація:
Для стабілізації обсягів видобутку, згладжування нерівномірності видобутку, транспортування, а головне зменшення простоїв обладнання технологічних комплексів гірничого підприємства необхідно впровадження та модернізація існуючих систем диспетчерського управління на основі вдосконалення математичних моделей СОДУ (систем оперативно-диспетчерського управління).