Добірка наукової літератури з теми "Технологічне передбачення"

Вступ. В умовах існуючої кон’юнктури ринку, коли попит на металургійну продукцію залишається сталим або знижується, розвиток металургійної галузі можливий за рахунок оптимізації операційних витрат. Оскільки значною складовою собівартості готової продукції є витрати на електроенергію, середній темп зростання цін на яку за останніп’ять років склав 125 %, виникає необхідність у виконанні аналізу енергоспоживання з подальшою його оптимізацією.Проблематика. В діючій технологічній лінії виробництва коксу найбільш енергоємною технологічною операцією є подрібнення вугільної шихти, в якій не передбачено попереднє відсівання готового класу. Аналіз гранулометрично­го складу вугільних концентратів показав, що вхідна шихта містить лише 12,5 % фракцій, які потребують дроблення. Зважаючи що, валовий потік вугільного концентрату надходить до дробарок, це призводить до того, що коефіцієнт корисної дії використовуваних дробарок не перевищує 16—18 % та відбувається переподрібнення вугільних концентратів, що збільшує вміст фракції 0—0,5 мм, яка негативно впливає на якість коксу.Мета. Розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення тракту підготовки вугільної шихти до коксування та використовуваного в них необхідного обладнання задля зниження споживання електроенергії та підвищення якості доменного коксу.Матеріали й методи. Використано емпіричні методи досліджень із застосуванням математичного апарату обробки статистичних даних.Результати. Розроблено технологічну схему підготовки вугільної шихти, яка дозволяє підвищити якість доменного коксу та зменшити питомі витрати електроенергії орієнтовно в 48 раз.Висновки. Підвищення якості підготовки вугільної шихти до спікання з одночасним зниженням енерговитрат обладнання, що виконує її переробку, може бути реалізовано удосконаленням існуючих технологічних трактів шляхом організації ділянок попереднього відсіву готового класу перед дробленням.

Характер сучасних технологічних операцій за допомогою мобільних енергетичних засобів (МЕЗ) вимагає високої їх мобільності та працездатності. Переміщення МЕЗ в більшості випадків, як правило, здійснюється в несприятливих дорожніх умовах, бездоріжжі з мінімальним використанням допоміжних засобів поліпшення пересуванню автомобіля та засобів «стримання» рухомості. Від МЕЗ залежить безпосередньо і підтримання якості виконання самих технологічних операцій, зокрема як тягове навантаження, так і систем підтримки сили тяги, швидкості руху. Виходячи з цього, новітні технології поліпшення пересування МЕЗ є запорукою успішного проведення технологічних операцій. Основними напрямками реалізації цієї мети є: глибока модернізація наявних ходових систем автомобільної та допоміжної техніки з використанням новітніх технологій, що доведе їх технологічну придатність до можливості та рівня стандартів Європейського Союзу. Створення українського МЕЗ може бути розміщене на базі повнопривідного шасі, що створене за спеціальними технічними вимогами до конструктивного удосконалення ходової системи. МЕЗ яке буде призначене для монтажу чи під’єднання установок спеціального призначення – колісний рушій з глибокою модернізацією. Такий рушій може бути обладнаний спеціальною біговою доріжкою для переміщення динамічної ваги, що дозволяє зменшити буксування і забезпечення стабілізації заданого напрямку руху. У такій глибокій модернізації конструкції передбачено кріплення важеля для керуванням підпружиненими динамічними вагами. Така технологія переміщення автомобіля за допомогою навантаження колісного рушія дозволяє кочення колеса та його навантаження зробити більш м’якішим, що зменшує шум при пересуванні та більш якісно використовувати технологічне тягове навантаження. Складено математичну модель руху МЕЗ з колісним рушієм навантаженим динамічними вагами.

Приведено методику відпрацювання малогабаритної сільськогосподарської техніки на технологічність конструкції з точки зору забезпечення надійності, довговічності та простоти її роботи. Встановлено критерії за якими оцінюють технологічність конструкції малогабаритної сільськогосподарської техніки. Відображені ефективні методи проектування та конструювання машин. Передбачено ряд різних загально-кількісних, технологічних і загальноекономічних показників технологічності конструкцій машин. Визначені показники розподілу деталей, що входять в машину, за призначенням, спадкоємністю, уніфікацією, точністю, вживаним матеріалам і ступеню їх використання, по ступеню технологічної складності деталей, ступені складності складальних операцій, трудомісткості і собівартості виробу. З’ясовано, що компоновку машин доцільно здійснювати з найменшим розчленовуванням на окремі складальні одиниці, при складанні можна допускати деякі припасувальні роботи, якщо виготовлення взаємозамінних деталей викликає труднощі. Компоновка машини повинна забезпечувати її розчленовування на окремі вузли і агрегати, що дозволяють вести паралельне складання, регулювання і випробування їх, а загальне складання здійснювати на потоці.

Анотація. Стаття присвячена можливості застосування стандартних типів нейрорегуляторів, що пропонує середовище MATLAB & Simulink при моделюванні керування технологічним процесом, а саме стадією подрібнення, шляхом застосування узгодженого інтелектуального керування в умовах невизначеності. Застосування технологій штучного інтелекту в гірському ділі є досить актуальним в цей час. На відміну від «класичних» детермінованих автоматизованих систем керування, які засновані на використанні жорстких алгоритмів (або чіткої логіки), системи з використанням штучного інтелекту мають властивості навчання та самонавчання (тобто накопичення та узагальнення досвіду). Використання штучних нейро‑нечітких мереж для моделювання і ідентифікації об’єкта керування – підхід, який зазвичай розглядається як альтернатива методам, заснованим на фізичних або технологічних принципах. Зокрема, це стосується можливості використання нейронних мереж та нечіткої логіки для управління технологічними процесами дроблення-подрібнення та збагачення корисних копалин. В роботі було розглянуто три можливих типи регуляторів, які пропонує середовище MATLAB & Simulink, а саме регулятора з передбаченням NN Predictive Controller, регулятору на основі моделі авторегресії NARMA-L2 та контролера на основі еталонної моделі – Model Reference Controller. Кожен з розглянутих регуляторів може застосовуватись при моделюванні технологічного процесу, але доцільність використання того чи іншого типу, в першу чергу залежить від характеру технологічного процесу. При моделюванні була досліджена можливість керування технологічним процесом за допомогою штучного інтелекту (регуляторів на основі нейронних мереж). Аналіз результатів моделювання трьох типів нейрорегуляторів, показав, що найбільш доцільним при моделюванні керування технологічного процесу подрібнення є застосування регулятора типу NARMA-L2.

Розвиток і зміцнення промислового потенціалу України передбачає широке залучення інформаційних технологій у процесі створення сучасних засобів виробництва. Зокрема, важливими є питання впровадження новітніх технологій в галузь електронного машинобудування, де інформаційна складова досить висока. Зауважимо широке використання у підготовці технічних проектів дослідження та розроблення сучасних взірців електронної техніки методу скінченних елементів [1], новий етап розвитку якого обумовлений наявністю потужного комп’ютерного інструментарію. Значну і важливу його частину складають геометричні елементи [2], від вибору яких залежить точність визначення технологічних параметрів виробів електронного машинобудування. Природно, важливу увагу звертають на стан вивчення і засвоєння студентами технічних спеціальностей графічних дисциплін. Незважаючи на активну і плідну роботу Української асоціації з прикладної геометрії [3], вивчення її фундаментальної складової – інженерної та комп’ютерної графіки – обмежене мінімально можливою кількістю аудиторних навчальних годин, причому співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи студентів становить для стаціонарної форми навчання 44%, а для заочної – 12%.Разом з тим широке залучення графічних засобів у процесі реалізації навчальних проектів засвоєння комп’ютерного інструментарію [4], в тому числі конструювання виробів електронного машинобудування, вимагає професійної підготовки саме з інженерної та комп’ютерної графіки. Отже, опанування базовими знаннями нарисної геометрії та креслення, складових інженерної графіки, виступає зовсім не самоціллю, чи тим більше альтернативою іншим навчальним технологіям, а ознакою цілісного підходу до процесу підготовки технічного фахівця в галузі електронного машинобудування, являє єдину розумну можливість з практичних міркувань, виходячи з великої кількості супутніх побудов при використанні сучасних комп’ютерних і комп’ютеризованих методів досліджень, до яких слід віднести метод скінченних елементів.На вивчення курсу інженерної та комп’ютерної графіки обсягом 36 годин лекційних та 36 годин лабораторних занять відведено перший і другий семестри. Матеріал курсу максимально адаптований до дисциплін старших курсів, зокрема, курсу «Метод скінченних елементів», який читається у сьомому семестрі. При вивченні методу використовується програмний продукт AutoCAD Mechanical. Враховуючи використання у методі плоских і просторових геометричних елементів, у курсі інженерної та комп’ютерної графіки передбачається їх вивчення як традиційними, так і комп’ютерними засобами. Так, на практичних заняттях з інженерної графіки студенти виконують графічну роботу «Геометричне креслення», викреслюючи деталь типу «планка». У процесі виконання цієї роботи відбувається ґрунтовне знайомство з викреслюванням основних графічних примітивів та з прийомами їх редагування: вилучення геометричних об’єктів, виконання фасок, спряжень, вибір типів ліній тощо. Елементи нарисної геометрії представлені лекційним матеріалом та відповідними графічними роботами з розділів ортогонального і аксонометричного проекціювання елементів тривимірного простору: точки, лінії, поверхні, їх загальне та особливе положення, взаємне розташування у просторі. Особлива увага акцентується на взаємне положення прямих і площин, побудову об’єктів їх перетину. Типові геометричні поверхні – призма, піраміда, циліндр, конус, сфера – вивчаються у курсі відповідно до вимог подання елементів методу комп’ютерними засобами як просторові об’єкти особливого положення, ортогональні до площин проекцій.Для підвищення ефективності подачі матеріалу постійно відбувається розвиток і поповнення методичної бази за рахунок нових посібників, що розробляються згідно навчального плану. Широке залучення методичних посібників дозволяє якісно використовувати час, відведений на самостійну роботу студентів, розв’язувати задачі з нарисної геометрії чи викреслювати графічні роботи з інженерної графіки з мінімальним втручанням викладача, а також самостійно здійснювати підготовку до контрольних заходів, згідно тематики занять. Таким чином, студенти швидше і з більшим розумінням справляються з поточними завданнями, осмислено підходячи до виконання робіт.Враховуючи значний відсоток відведених на самостійну роботу годин, наявність комп’ютерної техніки, на кожному практичному занятті проводиться короткотривале супутнє пояснення окремих засобів подання відповідних розділів інженерної графіки з використанням пакета системи автоматизованого проектування AutoCAD 2009 російськомовної версії [5].Щодо вивчення основ інженерної комп’ютерної графіки в середовищі системи AutoCAD для проведення лабораторних занять також розроблено відповідні методичні напрацювання. Кожний етап виконання графічної роботи розписується детально, доступно роз’яснюється та ілюструється.Відповідно до можливостей навчальної дисципліни і потреб курсу «Метод скінченних елементів» передбачено виконання двох лабораторних робіт з комп’ютерної графіки у 2D і 3D форматах у другому семестрі, а саме: створення комп’ютерного варіанту зображення планки в режимі 2D-моделювання і однойменної лабораторної роботи з теми «Перетин поверхонь площинами» у 3D форматі. Обидві лабораторні роботи виконуються відповідно до навчальних варіантів графічних робіт. Традиційно вивчення інженерної графіки завершується заліком наприкінці першого семестру та іспитом у другому семестрі. При цьому контроль комп’ютерної складової передбачений у другому семестрі.Протягом практичних занять, виконуючи в аудиторії поточні графічні роботи, студенти мають можливість одержувати консультації з відповідних розділів комп’ютерної графіки. Заключним розділом вивчення інженерної графіки у другому семестрі являє оформлення конструкторської документації [6] на прикладі виконання схем електричних принципових, які переважно використовуються у виробах електронного машинобудування. Щодо інженерної графіки, то схеми містять її традиційні геометричні примітиви для зображення електричних елементів: точки, кола, багатокутники, дуги тощо. Такі елементи просто подати геометричними примітивами комп’ютерної графіки, використовуючи спеціальні команди: Задание атрибутов, Создание блока, Вставка блока меню Блоки.Нарешті, наприкінці курсу передбачено два лекційних та два лабораторних заняття з комп’ютерної графіки. На лекціях подається в інтегрованому вигляді матеріал, з яким студенти знайомились на практичних заняттях та вивчали за рахунок кількості годин самостійної та індивідуальної роботи упродовж двох семестрів, стосовно до виконання двох лабораторних робіт. Виконання лабораторної роботи «Схеми електричні принципові» передбачено факультативно.Лабораторні роботи виконуються у 2D і 3D форматах з використанням варіантів, виконаних студентами і підписаних викладачем графічних робіт з однойменної тематики. Бали за лабораторні роботи включені до загальної кількості балів за виконані роботи в другому семестрі як складова оцінки другого модуля.Слід зазначити, що виконання лабораторних робіт з комп’ютерної графіки дозволяє студентам краще засвоїти знання, одержані при виконанні відповідної графічної роботи в курсі інженерної графіки. Навички і уміння, здобуті при вивченні навчального матеріалу як під час виконання графічних робіт, так і при освоєнні комп’ютерних графічних засобів відображення базових елементів, сприятимуть у подальшому засвоєнню інших інженерних дисциплін на старших курсах.Висновки. Винесення частини матеріалу з комп’ютерної графіки на самостійне вивчення із урахуванням значного відсотку самостійної та індивідуальної роботи в навчальному плані з наступним його вивченням і закріпленням на лекційних і лабораторних заняттях наприкінці другого семестру уможливлює знизити негативний вплив скорочення годин на вивчення графічних дисциплін. Разом з тим актуальною є проблема розділення в часі процесу вивчення інженерної та комп’ютерної графіки. Доцільним видається вивчення інженерної графіки традиційними засобами у першому і другому семестрі, а комп’ютерної графіки – у третьому семестрі.

Мета дослідження – визначення шляхів прозорого підходу до формування вартості послуг із подачі води, який є одним із напрямів реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, та вико- нання прогнозних розрахунків вартості послуг із подачі води за різних варіантів фінансування і площ зрошу- ваних земель. Методи: системний підхід і систем- ний аналіз, узагальнення, порівняння, зворотній зв’я- зок. Результати. Із метою досягнення прозорості (на виконання завдань Стратегії зрошення та дренажу до 2030 року) запропоновано процес формування варто- сті послуг із подачі води на зрошення починати з фор- мування технологічної карти послуги з подачі води на зрошення, тобто всього річного виробничого процесу водогосподарської організації (або організації водоко- ристувачів), у котрій чітко і прозоро мають відобража- тись усі виробничі процеси, які відбуваються протягом річного циклу функціонування водогосподарської орга- нізації, та відповідні витрати. Вищезазначена техноло- гічна карта послуги з подачі води на зрошення має стати публічним документом, який водогосподарська органі- зація, що надає послуги, повинна надавати за вимо- гою водокористувачів (або розміщати на своєму офі- ційному сайті). Таким способом забезпечуватиметься прозорість системи формування тарифів у практиці надання послуг із подачі води на зрошення та усува- тиметься відстороненість водокористувачів від форму- вання вищезазначених тарифів. Висновки. Розрахунки показали, що за відновлення проєктної площі зро- шення і збереження бюджетного фінансування на рівні останніх років розрахунковий економічний ефект ста- новитиме 948,02 грн. на 1 га або 56 881 200 грн. на весь Інгулецький зрошуваний масив. У разі переходу зрошення на повне самофінансування, згідно з розра- хунками, відбудеться підвищення витрат на 63,84 грн. на 1 га або 3 830 400 грн. на весь масив. За тих самих умов, але за зменшення енергоспоживання та непро- дуктивних втрат води (на 5%) відбуватиметься зни- ження вартості послуг із подачі води; розрахунковий економічний ефект складатиме 89,38 грн. на 1 га або 5 362 800 грн. на весь масив. У разі відновлення проєк- тних площ зрошуваних земель і переведення зрошення на самофінансування (як це передбачено Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року) вартість послуг із подачі води, згідно з розрахунками, підвищиться порівняно з фактичною вартістю на цей час, тому для отримання економічного ефекту вище- зазначені заходи, передбачені Стратегією, необхідно виконувати тільки в комплексі із заходами зі змен- шення енергоспоживання і непродуктивних втрат води. Водночас для досягнення прозорої системи форму- вання вартості послуг із подачі води слід застосувати технологічні карти послуги з подачі води.

У статті досліджено особливості функціонування аміакопроводу в структурі трубопровідного транспорту Миколаївської області. Виконано аналіз екологічної безпеки та надійності експлуатації лінійної частини магістрального аміакопроводу підприємства «Укрхімтрансаміак». Визначено, що для забезпечення безпечних режимів роботи магістрального аміакопроводу передбачено автоматизовану систему управління технологічним процесом транспортування рідкого аміаку на базі електронних засобів контролю та мікропроцесорної техніки.

Метою дослідження є проектування та побудова моделі предметної області вивчення технічно-технологічних дисциплін. Задачами дослідження є аналіз і моделювання представлення для різних видів занять. Об’єктом дослідження є процес вивчення технічних і технологічних дисциплін. Предметом дослідження є інформаційна підтримка формування структури навчальних дисциплін, а також адаптація добору індивідуальних завдань під час самостійного і аудиторного вивчення інженерно-технічних і технологічних дисциплін. У роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з проблеми проектування моделі предметної області навчальної дисципліни, формування структури програми вивчення дисципліни, а також запропоновано алгоритм розподілу варіантів завдань із їх адаптацією до рівня знань студента. Модель предметної області ґрунтується на використанні поняттєвої моделі і для дослідження було використано онтологію, як наочну й таку, що забезпечує наочність та має можливості доповнення і розширення. Також передбачено формування набору індивідуальних завдань для кожного студента трьох рівнів складності. Результати дослідження планується узагальнити у рекомендаціях щодо розроблення модуля предметної області вивчення технічних і технологічних дисциплін.

Магістерська дисертація: 108 с., 5 рис., 39 табл., 1 додаток, 37 джерел. Актуальність теми – використання використання методів сценарного аналізу процесів в багатьох прикладних задачах суттєво ускладнюється або унеможливлюється у випадку розгляду слабкоструктурованих принципово неформалізовуваних систем. Для моделювання та побудови сценаріїв такого класу складних систем застосовується методологія когнітивного моделювання, що спирається на пізнання, мислення, розуміння, сприйняття та інші аспекти когнітивної діяльності людини. Тому доцільною є розробка модифікацій нечітких когнітивних карт із застосуванням апарату нечітких множин. Мета дослідження – розробка та обґрунтування методів і алгоритмів побудови складних систем на основі нечітких когнітивних карт, їх застосування для побудови сценаріїв розвитку складної системи. Об’єкт дослідження – процеси функціонування складних систем. Предметом дослідження є методи системного аналізу, моделі, підходи, прийоми когнітивного аналізу. Методи дослідження – методи теорії систем, математичного моделювання, системного аналізу, технологіїї предбачення Результатом дослідження є запропонована модифікація побудови нечітких когнітивних карт із застосуванням апарату нечітких множин, обчислювальний алгоритм, програмна реалізація та приклад їх застосування для пошуку сценаріїв побудови складних систем.
Master's thesis:108 p., 5 figs., 39 tables, 1 appendix, 37 sources. Relevance of the topic - the use of methods of scenario analysis of processes in many applied problems is significantly complicated or impossible in the case of weakly structured fundamentally informalized systems. To model and build scenarios of this class of complex systems, the methodology of cognitive modeling is used, which is based on cognition, thinking, understanding, perception and other aspects of human cognitive activity. Therefore, it is advisable to develop modifications of fuzzy cognitive maps using the apparatus of fuzzy sets. The purpose of the study is to develop and substantiate methods and algorithms for constructing complex systems based on fuzzy cognitive maps, their application to build scenarios for the development of a complex system. The object of research is the processes of functioning of complex systems. The subject of research are methods of systems analysis, models, approaches, methods of cognitive analysis. Research methods - methods of systems theory, mathematical modeling, systems analysis, technological foresight The result of the research is the proposed modification of the construction of fuzzy cognitive maps using the apparatus of fuzzy sets, computational algorithm, software implementation and an example of their application to find scenarios for building complex systems.