Статті в журналах з теми "Техногенного навантаження"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Техногенного навантаження.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-45 статей у журналах для дослідження на тему "Техногенного навантаження".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Чугай, А. В. "Особливості техногенного впливу на довкілля Херсонської області". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.36930/40300310.
Повний текст джерелаАнотація:
Херсонська область територіально належить до регіонів Північно-Західного Причорномор'я. Херсонщина має унікальний рекреаційний потенціал. При цьому промисловий комплекс регіону формують понад 200 підприємств різних галузей. В області існують певні екологічні проблеми, що призводять до виникнення несприятливих екологічних ситуацій (відведення земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів, умови та стан зберігання непридатних для використання пестицидів; очисні споруди і каналізаційні мережі населених пунктів області тощо). Для оцінювання особливостей техногенного впливу на довкілля Херсонської області в роботі застосовано принцип розрахунку модуля техногенного навантаження. Розраховували окремі модулі на складники довкілля (повітряний басейн, водні об'єкти, геологічне середовище). За результатами аналізу з'ясовано, що в разі істотного зменшення кількості джерел значно збільшуються викиди забруднювальних речовин. У 2003–2011 рр. відзначено загальне збільшення рівня техногенного навантаження на повітряний басейн, з 2012 р. – зменшення зі збільшенням викидів від стаціонарних джерел. У разі загального збільшення водозабору відзначено зменшення скидів стічних вод. Рівень техногенного навантаження на поверхневі водні об'єкти істотно зменшився. Максимального техногенного впливу водні об'єкти регіону зазнають від діяльності комунального підприємства Херсона. Максимуми утворення відходів в регіоні зафіксовано у 2012–2014 рр. Переважну кількість у складі утворених відходів становлять відходи IV класу небезпеки. Збільшення нагромаджених відходів становить до 70 тис. т щороку. Кількість нагромаджених відходів останніми роками в 3 рази перевищує показники з утворення. За постійного збільшення нагромаджених відходів на території області рівень техногенного навантаження на геологічне середовище регіону щорічно зростає. Найбільшого навантаження Херсонська область зазнає за показниками скидів стічних вод і утворення відходів. Загалом з 2007 р. встановлено тенденцію до зменшення рівня техногенного навантаження на довкілля. Це зумовлено переважно зменшенням обсягів скидів стічних вод.
2
ЧУГАЙ, Ангеліна, Галина БОРОВСЬКА та Данило ТИМОШЕНКО. "ОЦІНКА ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПОВІТРЯНИЙ БАСЕЙН ПІВНІЧНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 68–73. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема забруднення і техногенного впливу на повітряний басейн залишається особливо гострою для регіонів України. У роботі здійснено оцінку і аналіз техногенного впливу на повітряний басейн окремих північних областей України (Житомирська, Чернігівська і Сумська). За даними Національної доповіді, обсяги викидів забруднювальних речовин у цих регіонах від стаціонарних джерел є незначними (порівняно з іншими регіонами). Переважними джерелами викидів залишаються пересувні. Як вихідні дані використані матеріали Регіональних доповідей про викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря за 2015–2020 рр. Для оцінки техногенного впливу на повітряний басейн використано модуль техногенного навантаження на повітряний басейн МПБ. Також проаналізовано вплив виробничої діяльності на стан повітряного басейну із застосуванням коефіцієнта екологічної шкоди КЕШ від викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Виявлено, що в Житомирській і Сумській областях показники загального обсягу викидів є майже порівняними за період дослідження. У Чернігівській області з 2017 р. спостерігається суттєве зменшення викидів забруднювальних речовин. Внесок пересувних джерел забруднення максимальним є у Житомирській області, мінімальним – у Чернігівській. Рівень техногенного навантаження за значенням МПБ є максимальним у Сумській області. При максимальних значеннях викидів забруднювальних речовин у 2015–2016 рр. у Чернігівській області рівень техногенного навантаження є нижчим порівняно із Сумською. Значення КЕШ у Житомирській області в середньому вище, ніж у Чернігівській. Відзначено суттєве зменшення КЕШ у Чернігівській області, що свідчить про поліпшення умов екологічної безпеки від виробничої діяльності регіону. Отримані результати можна уточнювати з урахуванням однакового переліку забруднювальних речовин, які враховуються при розрахунках.
3
Velychko, V. O. "Фізіолого-функціональна характеристика організму відгодівельних бугайців за впливу техногенного навантаження". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з актуальних проблем для тваринництва, зокрема у зонах техногенного забруднення, є розробка науково-практичних основ його ведення. Техногенне навантаження на довкілля і забруднення сільськогосподарських угідь різними ксенобіотиками проявляється імунодефіцитним станом організму тварин, а також може спричиняти мутагенну, тератогенну, навіть ембріотоксичну дію. До основних причин, які суттєво впливають на функціональний стан організму, здоров'я тварин, відповідно і людей вважають екологічний стан середовища. Особливо гострою ця проблема відчувається в районах, де не контролюються промислові викиди, безсистемно вносяться мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, засоби стимулювання рослин. Дослідженнями підтверджено, що в таких районах підвищується і вміст важких металів у ґрунті, воді, відповідно і кормах, які використовуються у тваринництві, що знижує біологічну і поживну їх цінність та сприяє накопиченню в організмі токсичних сполук. Тому заслуговує на увагу необхідність вдосконалення, у зонах техногенного навантаження, сільськогосподарського виробництва в цілому, та і системи ведення галузі тваринництва та годівлі тварин зокрема. Виправданим напрямком в цій роботі є проведення моніторингу ксенобіотиків, зокрема важких металів у трофічному ланцюгу: ґрунт-рослина-корм-тварина-людина.
Важливість одержання саме таких даних викликана ще й тим, що зі зміною інтенсивності процесів метаболізму в організмі продуктивних тварин у зонах техногенного навантаження можливо ціленаправлено корегувати різними біологічно активними добавками процеси перетворення компонентів корму і трансформації їх у продукцію, швидкість і напрямок перебігу ферментативних реакцій, і, таким чином, нормалізувати окремі ланки обміну речовин, що, відповідно сприятиме підвищенню продуктивних якостей тварин та одержання якісної і безпечної продукції. Питання наслідків техногенного навантаження на фізіолого-функціональний стан організму тварин потребує розширення відповідних досліджень і відпрацювання заходів як збереження екологічної рівноваги середовища, так і збереження благополуччя тваринництва.
4
Буц, Ю. В. "Систематизація процесів пірогенної релаксії екогеосистем в умовах техногенного навантаження". Екологічна безпека, Вип. 1 (25) (2018): 7–12.
Знайти повний текст джерела
5
Chervonyj, Ivan Fedorovich, Ruslan Vasilevich Petrovskij та Anatolij Mihajlovich Verhovlyuk. "ПОЛУЧЕНИЕ НЕПРЕРЫВНО ЛИТЫХ ИЗДЕЛИЙ ИЗ СПЛАВА НА ОСНОВЕ ВТОРИЧНОЙ МЕДИ". Научный взгляд в будущее, № 13-01 (12 жовтня 2017): 22–38. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-13-01-009.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглядається залучення вторинної сировини в металургійний цикл виробництва виробів з міді з метою економного використання природних ресурсів та зниженню техногенного навантаження на навколишнє середовище. Приділено увага ливарним процесам без ви
6
Lavrivskiy, M. Z., та N. E. Thur. "ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЛІСОВІЙ МІСЦЕВОСТІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 353–59. http://dx.doi.org/10.15421/40250857.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено характеристику техногенного навантаження на природне середовище країни загалом. Оцінено нові методи вдосконалення організації ведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, а саме – залучення авіаційних пошуково-рятувальних засобів. На основі наведеної характеристики безпілотних літальних апаратів, які також називають "безпілотниками" і "дронами", визначено спектр їх застосувань. Розглянуто основні передумови виникнення надзвичайної ситуації (лісової пожежі), а також проведено порівняльну характеристику вітчизняних безпілотних літальних апаратів.
7
Geval, V. F., M. M. Huz та V. I. Baranov. "Біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів, найпоширеніших у західному регіоні України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.15421/40280706.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів для пошуку стійких проти каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе)) видів і форм. Для експериментів у насінний рік в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення відібрано насіння чотирьох видів гіркокаштанів. Заготівлю насіння здійснено способом збирання із поверхні землі у період найінтенсивнішого його опадання. Досліджено вміст у насінні гіркокаштанів низки фізіолого-біологічних, морфологічних та основних біохімічних показників (білка, розчинних вуглеводнів і "сирого жиру"), золи, макро- і мікроелементів в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення. Встановлено рівень активності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та вміст відновленого глутатіону. Вивчені зміни фізіолого-біологічних та біохімічних показників свідчать, що порівняно із трьома іншими досліджуваними видами дерева гіркокаштана кінського звичайного у стресових ґрунтово-кліматичних умовах великого міста з додатковим зниженням життєздатності каштановою мінуючою міллю характеризуються найбільшими негативними змінами у метаболізмі. Це свідчить, що за зростання в аналогічних ґрунтово-кліматичних умовах та за подібного навантаження чинників антропогенно-техногенного впливу, дерева і насадження жовтоквіткового (Aesculus octаndra Marsh.) і червоноквіткових видів гіркокаштанів (Aesculus pavia L. і Aesculus carnea Hayne) на сьогодні є життєво стійкішими, ніж дерева і насадження найпоширенішого у регіоні гіркокаштана кінського звичайного (Aesculus hippocastanum L.).
8
Gritzay, Z. V., та A. G. Denisenko. "Насіннєва продуктивність деревних рослин в умовах забруднення довкілля викидами металургійного підприємства". Biosystems Diversity 19, № 2 (18 жовтня 2011): 40–44. http://dx.doi.org/10.15421/011124.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено вплив забруднення довкілля викидами металургійного підприємства на показники плодоношення деревних рослин. Результати дослідження свідчать про зниження інтенсивності плодоношення, зменшення розмірів плодів, насіння, насіннєвих камер у деревних порід за дії техногенних емісій. Встановлено зниження маси 1 000 насінин. Виявлено збільшення кількості плодів із порушеннями розвитку: недорозвиток і аномальна форма крилатки сенівв я і айланта, викривлення та звуження або розширення окремих ділянок коробочки в катальпи. Надано рекомендації щодо використання чутливих показників насіннєвої продуктивності деревних рослин у моніторингових дослідженнях за умов техногенного навантаження.
9
Kachinskaya, V. V., та G. O. Naumovich. "Епіфітні лишайники як компонент консорцій Ulmus laevis і Populus nigra в умовах промислових ділянок гірничо-металургійного комплексу Кривбасу". Biosystems Diversity 19, № 2 (15 червня 2011): 55–60. http://dx.doi.org/10.15421/011126.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто структурну організацію ліхенокомплексів на консорційному рівні організації екосистем. Проведено аналіз видового складу та закономірностей розповсюдження ліхенокомплексів у консорціях Ulmus laevis і Populus nigra в умовах промислових ділянок гірничо-металургійного комплексу Кривбасу. У консорціях із різним провідним чинником техногенного впливу визначено 8 видів епіфітних лишайників, що належать до 6 родів 5 родин. Видовий ладск і закономірності розповсюдження лишайників у консорціях детерміновані типом індустріального навантаження. Переважання в ліхенокомплексах детермінантів консорцій накипних лишайників, незначна участь листуватих лишайників і повна відсутність кущистих форм – можливий наслідок промислового впливу.
10
Kyvenko, O., S. Koval'ova, and T. Verbel'chuk. "Disturbance of ecology in zone of techogenic load of modern swine-growing complex." Visnyk agrarnoi nauky 97, no. 10 (October 15, 2019): 69–76. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201910-10.
Повний текст джерела
11
Zakhariv, O. Ya, I. V. Vudmaska, and A. P. Petruk. "Influence of Burshtyn thermal power plant emissions on sheep at different age." Animal Biology 23, no. 4 (December 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.15407/animbiol23.04.073.
Повний текст джерелаАнотація:
Prolonged stay of animals in the area of man-made load leads to quantitative changes in the blood, reducing the level of activity of cellular and humoral defense factors. The hematological parameters and immunological status of sheep in the ecologically contaminated area change with age according to general biological patterns, objectively reflecting the intensity of metabolic processes in postnatal ontogenesis. Sheeps of fine-wool Carpathian breed were used as an object. The studies were performed on lambs obtained from ewes kept in contaminated and environmentally friendly areas, aged 1, 2, 4, 8 months and on adult animals aged 1.5 years. The results of research conducted in the winter and spring periods of 2010–2012 are summarized. The content of hemoglobin in the blood of sheep in the zone of man-made pollution was lower than in the blood of sheep in the ecologically clean zone, respectively: at 1 month of age — by 9.5%; at 2 months of age — by 29.0%; at the age of 4 months — by 24.5%; at the age of 8 months — by 21.9%; at the age of 1.5 years — by 21.25% (P≤0.05–0.001). We found no significant differences in the total leukocyte content of sheep, which were kept both in the area of contamination and outside the area of contamination. In lambs from the contaminated area, the bactericidal activity of blood serum at 4 months of age was 32% less (P≤0.01) than the bactericidal activity of blood in peers from the safe area, and lysozyme activity of serum, respectively — 29% less (P ≤0.01). With regard to phagocytic activity, which characterizes the level of cellular immunity, this indicator was 31.5% lower in lambs from the contaminated area than in lambs from the environmentally friendly area (P≤0.01). A higher concentration of Lead, Copper, Cadmium and Zinc in the blood of sheep in the man-made contaminated area was detected. These differences were most pronounced in adult animals. In the blood of adult sheep in the zone of anthropogenic pressure, the level of Lead, Copper, Cadmium, Zinc was 2.86; 103.7; 3.30; 349.8 μg%, vs. 0.41; 13.2; 1.05; 121.4 μg%, in sheep from the welfare zone (P≤0,001). Specific immunoglobulin of subclasses IgG1 and IgG2 in animals from the contaminated area were 61 and 52% of their level outside the area of man-made load. Viability of lambs in this area was almost twice lower than in the environmentally friendly area. The obtained results indicate the presence of general patterns in the occurrence of a complex of disorders in animals in response to adverse conditions. This becomes apparent given the lag in growth and development, as well as the premature death of lambs in the contaminated area.
12
Hurets, L. L., A. S. Kotolevets, and I. I. Kotova. "Reducing the level of anthropogenic environmental impact due to the use of glass waste." Ecological Sciences 4 (2018): 41–45. http://dx.doi.org/10.32846/2306-9716-2018-4-23-9.
Повний текст джерела
13
Semak, U., and M. Mylen’ka. "Variation in leaf morphological traits of Populus tremula L. under the conditions of technogenic load." Visnyk of Lviv University. Biological series, no. 82 (November 3, 2020): 121–28. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2020.82.10.
Повний текст джерелаАнотація:
The article presents the study of leaf morphological features of Populus tremula L. Growing under the conditions of the influence emissions from Burshtynska TPP. The methods of linear morphometry were used to analyze the variability of the morphological parameters of leaves at high levels of pollutants. In the zone of influence of the industrial object there is a significant decrease in the foliar parameters. Uneven variability of morphological parameters between the study plots of industrial pollution and with minimized technogenic load are revealed. Levels of variability of morphological parameters are estimated using coefficient of variation, which for most of the analyzed morphological features at the polluted plot load is characterized by high and average values. The most varied ones were the distance between the first and second veins and the length of the second vein from the base of the leaf vein. For bioindication of anthropogenic load, an index of fluctuating asymmetry of P. tremul leaf blades has been tested. The analysis of the fluctuating asymmetry was based on leaf linear measurements and area of the halves of leaf blades. The results indicated an increase in fluctuating asymmetry index in plant growing at the polluted plot, both in linear measurements and in area indices. The comparison of the two approaches to the estimation of the level of fluctuating asymmetry has been carried out. As a result of this study, those foliar morphometric parameters of P. tremula, which exhibit high morphological reactivity under the influence of anthropogenic load, can be used as bioindicatory markers for assessing the state of the environment. A reliable indicator of technological pressure is the level of fluctuating asymmetry that can be recommended for use in bioindicative studies.
14
Чипиляк, Тетяна Ф. "Перспективи використання представникiв родового комплексу Hemerocallis L. в антропогенних ландшафтах Криворiжжя". Екологічний вісник Криворіжжя 4 (13 червня 2019): 76–86. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2562.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено визначення особливостей цвiтiння та мiнливостi декоративних ознак сортiв лiлiйнику в умовах Криворiжжя. Дослiджуваласягрупа сортiв, вирощуваних в Криворiзькому ботанiчному саду НАН України (степова зона України) протягом 1999–2017 рокiв, якi вiдрiзнялися за декоративними ознаками i термiнами квiтування. З’ясовано, що середньораннi сорти починали цвiтiння у характернi для них термiни, тодi як сорти середньої та середньопiзньої груп квiтували ранiше на 12–15 дiб, тобто вiдтворювали розвиток середньораннiх. Зафiксовано ремонтантне цвiтiння сортiв середнього термiну. Цвiтiння сортових лiлiйникiв в наших клiматичних умовах продовжується 25–40 дiб. За впливу спекотних i посушливих умов зафiксовано достовiрне зменшення дiаметру квiтки вiдносно сортових характеристик на 5–41%, тодi як висота квiтконосу зменшувалася тiльки до 28%. Сорти вiднесенi до груп з найвищiм i середнiм рiвнем адаптацiї,що дозволяє пропонувати їх для використання в озелененi антропогеннихландшафтiв з рiзним рiвнем техногенного навантаження
15
ІЩЕНКО, Ю. І., Ю. С. СЛЮСАРЕНКО, Ю. Б. МЕЛАШЕНКО, М. С. ЯКОВЕНКО та І. В. БЄНЬ. "ГЕОТЕХНІЧНИЙ МОНІТОРИНГ В УМОВАХ УЩІЛЬНЕНОЇ МІСЬКОЇ ЗАБУДОВИ". Наука та будівництво 25, № 3 (22 жовтня 2020): 13–25. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v25i3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки значно зросла увага громадськості та наукових установ до проблеми моніторингу довкілля. Це пов’язано зі збільшенням з кожним роком техногенного навантаження людини на довкілля і, в першу чергу, на геологічне середовище, а також необхідністю на новому, більш високому організаційному і технічному рівні, вирішувати завдання пов’язані з його змінами. Останні дані моніторингових спостережень свідчать про тенденцію до активізації цього негативного природно-техногенного процесу в просторово-часовому масштабі і збільшення, в першу чергу, площ підтоплення, а також просідання, зсувних та інших небезпечних явищ. Відповідно, в процесі експлуатації будівель, під впливом вищевказаних чинників, змінюється напружено-деформований стан системи «основа-фундамент-верхня будова». У багатьох випадках це призводить до пошкодження будівельних конструкцій, виникнення аварійних ситуацій і істотного зниження надійності будівель. Сьогодні в Україні понад 11 000 житлових будинків перебувають в аварійному стані.Наведено два приклади геотехнічного моніторингу: облаштування «стіни в ґрунті» та протизсувних споруд. Спеціально розроблена програма моніторингу включала: геодезичний інструментальний контроль деформацій будівель навколишньої забудови і конструкцій будівлі, що реконструюється; системні спостереження за деформаціями конструкцій в процесі відкопування котловану і будівництва, з влаштуванням інклінометричних систем спостережень, деформаційних маяків і геодезичних марок; спостереження за коливанням рівня ґрунтових вод при будівництві; спостереження за осіданнями деформаційних маяків, зміною ширини розкриття тріщини в конструкціях будинків навколишньої забудови; інженерно-геологічний моніторинг із забезпеченням підтвердження фізико-механічних характеристик ґрунтів несучого (опорного) шару пальових фундаментів і паль підсилення. Геотехнічний моніторинг дозволив забезпечити збереження існуючої історичної забудови в зоні впливу зведення «стіни в ґрунті» та протизсувних споруд, виключити ризик виникнення аварійних ситуацій.
16
Gurets, L. L., Yu L. Tsapko, M. S. Malovany та V. S. Vakal. "Експериментальні дослідження кінетики розчинення капсульованих азотних добрив". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 94–98. http://dx.doi.org/10.15421/40290219.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено зменшення техногенного навантаження на довкілля при зниженні швидкості розчинення азотних мінеральних добрив шляхом капсулювання їх фосфатами. Встановлено, що включення до складу фосфатовмісного покриття сорбентів і гуматів дає змогу змінювати характеристики органо-мінеральних добрив. Проведено експериментальні дослідження з кінетики розчинення азотних добрив, капсульованих оболонками на основі вітчизняних фосфоритових концентратів, визначено втрати поживних елементів з гранул і оцінено вплив складників фосфатовмісної оболонки на міграцію у ґрунт водорозчинних форм кадмію і свинцю. У ході лабораторних досліджень показано, що застосування оболонки на основі амонізованого суперфосфату та порошкоподібного фосфат-глауконітового концентрату Ново-Амвросіївського родовища призводить до істотного зниження швидкості розчинення азотного складника капсульованої гранули. Встановлено, що на зв'язування важких металів у нерозчинні комплекси позитивно впливають інтенсивність зволоження і властивості модифікованих добрив. Визначено, що зниження кислотності ґрунтових комплексів при введенні до складу фосфатовмісної оболонки гуматів лужних металів зменшує вміст водорозчинних форм важких металів у орному шарі і підвищує екологічну безпеку сільськогосподарського виробництва.
17
Kotsiuruba, Volodymyr, та Svitlana Hannenko. "Методика оцінювання ефективності функціонування системи підтримки аварійно-відновлювальних робіт, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями воєнного характеру". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (31 жовтня 2020): 120–27. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.10.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто удосконалену методику оцінювання ефективності функціонування системи підтримки аварійно-відновлювальних робіт, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями воєнного характеру.
На сьогоднішній час для оцінювання ефективності застосування різнорідних сил та засобів цивільного захисту застосовуються, в основному, евристичний та дослідно-теоретичний методи, які базуються на використанні деяких імовірнісних характеристик, розрахованих за допомогою аналітичних залежностей.
Вірний вибір показників та критерію є вирішальним, важливим і складним етапом під час удосконалення методики оцінювання ефективності функціонування системи підтримки аварійно-відновлювальних робіт, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями. Вони залежать, перш за все, від змісту аварійно-відновлювальних робіт, наявність та склад сил та засобів, що залучаються до процесів підтримки аварійно-відновлювальних робіт, зокрема до забезпечення режим припинення вогню та гуманітарного розмінування, а також фізико-географічних, кліматичних характеристик та техногенного навантаження операційного району.
Аналіз особливостей функціонування системи підтримки аварійно-відновлювальних робіт в умовах воєнного часу свідчить про необхідність розгляду питання щодо удосконалення методики оцінювання ефективності функціонування системи підтримки аварійно-відновлювальних робіт, яка б врахувала особливості появи і накопичення обсягів завдань з розмінування, які потребують своєчасного вирішення.
18
Vorotyntseva, L. "Ecologo-toxicological aspects of irrigation of lands in conditions of technogenic load and provision on detoxication of «soil-plant» system." Visnyk agrarnoi nauky 94, no. 9 (September 15, 2016): 61–66. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201609-12.
Повний текст джерела
19
Vysotska, N. Yu, та V. A. Yurchenko. "ВИДИ РОДУ POPULUS L. У ЗАХИСНИХ ЛІСАХ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Forestry and Forest Melioration, № 133 (3 грудня 2018): 30–38. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено сучасний стан різних видів роду Populus L. у захисних насадженнях Луганської області різного цільового призначення шляхом комплексного аналізу повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» та натурних обстежень. Область дослідження є зоною ризикованого землеробства, а її південно-східна частина внаслідок надмірного техногенного навантаження належить до зони кризової екологічної ситуації. Тополеві деревостани зосереджені переважно в лісах протиерозійних (51,5 %) і в лісах 1 та 2 поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання (48 %). Найчастіше трапляються Populus nigra L. (44 %) та P. deltoides Marsh. (30 %). P. alba L. представлена на площі 428,6 га (16 %), P. nigra var. pyramidalis Spach, P. laurifolia Ledeb. і P. balsamifera L. –на незначних площах – 33,3 га (1 %), 10,5 га (0,4 %), 4,8 га (0,2 %) відповідно. Представники роду Populus є найбільш поширеними в умовах свіжого сугруду (24,4 %) та вологої діброви (22,4 %). Незначна площа тополевих деревостанів наявна в невідповідних умовах – сухих і свіжих борах (0,1 і 11,9 % відповідно), сухих, свіжих і вологих суборах (1,2; 6,5 і 2,5 % відповідно). Макрокомплекс місцезростання тополі чорної представлений широким різноманіттям типологічного спектру. Середній вік тополевих деревостанів Луганської області становить 50 років. Деревостани віком понад 50 років характеризувалися більшим відпадом, що зумовлює необхідність проведення в них відповідних лісогосподарських заходів.
20
Бойко, Т. О. "Фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 67–72. http://dx.doi.org/10.36930/40300412.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон, багатий видовий склад дерев і кущів якого зумовили широкий спектр патогенних організмів та шкідників, що їх уражають. З'ясовано, що підвищення техногенного навантаження в урбанізованих екосистемах призвели до зниження життєздатності деревних рослин-едифікаторів Херсона. Встановлено, що патогенними організмами уражаються 45 видів досліджених деревних рослин міста. Виявлено, що найбільш вразливими до патогенних організмів є Acer negundo L., A. platanoides L., A. saccharinum L., Quercus robur L., Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Fraxinus excelsior L. За інтенсивністю пошкодження, яке впливає на життєвий стан рослин та їх декоративність, найбільш вразливими до дії фітопатогенів та ентомошкідників виявились Aesculus hippocastanum L., Buxus sempervirens L., Buxus sempervirens (Du Roi) Moench, Prunus divaricata Ledeb., Rosa canina L., Pinus pallasiana D. Don, Picea pungens Engelm., Juniperus virginiana L. З'ясовано, що низка дерев і кущів (Quercus rubra L., Betula pendula Roth, Betula pubescens Ehrh., Cotinus coggyria Scop., Sophora japonica L., Gymnocladus dioicus (L.) Koch, Mahonia aquifolium (Purh.) Nutt., Maclura acuminata L., Populus simonii Carr., Eucomia ulmoides Oliv., Albizia julibrissin Durazz, Symphoricarpos albus (L.) Blake, Ginkgo biloba L., Taxus baccata L.) є стійкими до дії шкідників та хвороб. Дослідження показали, що різні типи насаджень відрізняються за видовим складом патогенних організмів, а також за інтенсивністю пошкодження рослин-господарів. У паркових насадженнях частіше трапляються хвороби та шкідники листя або хвої деревних рослин. У вуличних насадженнях деревні рослини частіше пошкоджуються збудниками стовбурових і кореневих гнилей, листя рослин пошкоджуються американським білим метеликом та комахами-мінерами. Появі уражень та захворювань сприяють перестиглий вік насаджень, велике рекреаційне навантаження на зелені зони, а також відсутність регулярного кваліфікованого догляду за насадженнями. Тому на території дослідження рекомендовано проведення рубок формування та вибіркових санітарних рубок, а також регулярне та своєчасне здійснення агротехнічних заходів.
21
Kudria, S., О. Riepkin, L. Yatsenko, L. Shynkarenko та M. Tkalenko. "КОНЦЕПЦІЯ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ РОЗВИТКУ ВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035 РОКУ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (26 грудня 2019): 22–28. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).22-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені основні положення концепції Дорожньої карти розвитку водневої енергетики України на період до 2035 року щодо забезпечення використання водню у якості екологічно чистого енергоносія. Проблематика, на розв’язання якої спрямована Дорожня карта розвитку водневої енергетики України полягає у необхідності створення ефективних систем виробництва, акумулювання, зберігання, транспортування та перетворення водню в енергію необхідної якості із використанням у якості первинного енергоресурсу відновлюваних джерел енергії. Розроблення та реалізація завдань і заходів Дорожньої карти розвитку водневої енергетики України забезпечить зміну структури паливно-енергетичного комплексу України шляхом збільшення в ньому частки відновлюваних джерел енергії, підвищення стабільності роботи енергетичного обладнання, ефективності та надійності електропостачання, а також зменшення антропогенного та техногенного навантаження на довкілля.
Розв’язання поставлених завдань відповідає пріоритетам державної політики – розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії, які можуть забезпечити у 2035 році збільшення частки ВДЕ у паливно-енергетичному балансі України до 25 %.
Оптимальний варіант досягнення мети Дорожньої карти розвитку водневої енергетики України передбачає розроблення і виконання заходів на період 2020-2035рр., направлених в першу чергу на створення ефективної та економічної інфраструктури постачання споживачів воднем, що використовується в якості енергоносія, та розробку і впровадження дієвого механізму реалізації державної політики у сфері водневої енергетики. Це дасть можливість створити умови для підвищення рівня освоєння енергії відновлюваних джерел, підвищення стабільності у сфері енергопостачання за рахунок накопичення та використання пікової електроенергії, а також забезпечити впровадження новітніх технологій на основі водню у транспортній галузі України. Бібл. 10.
22
Мирончук, К. В., та М. П. Курницька. "Пилозахисна функція живоплотів на прикладі урбоекосистем Чернівецької області". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 48–53. http://dx.doi.org/10.36930/40310407.
Повний текст джерелаАнотація:
Зелені насадження сучасних урбанізованих територій виконують важливі середовищетвірні та середовищезахисні функції, серед яких можна виділити їх пилозахисну здатність. Живоплоти, як невід'ємні елементи міського і позаміського озеленення, роблять свій вагомий внесок не тільки в естетизацію середовища, але й у вирішення його екологічних проблем. Досліджено пилозатримувальну здатність живих огорож, сформованих з найпоширеніших для них видів деревних рослин: свидини білої (Cornus alba (L.) Opiz.), граба звичайного (Carpinus betulus L.) та пухироплідника калинолистого (Physocarpus opulifolia L.), що ростуть на території міст і селищ Чернівецької області під дією різного антропогенного навантаження. За результатами порівняльного аналізу акумулювання пилу на листках досліджуваних живоплотів з'ясовано, що його кількість закономірно збільшується паралельно до погіршення екологічних умов від І до IV ЕФП. Встановлено, що за умов найменшого урбогенного впливу досліджені живоплоти осаджують від 0,0001 до 0,00017 мг/см2 пилу, а на їх листках вздовж завантажених транспортом міських вулиць кількість пилу збільшується у 3,1-4,3 раза. Виявлено високий рівень седиментації пилу на листкових пластинках усіх досліджуваних видів, особливо Carpinus betulus, оскільки вид має складну фактуру поверхні листкової пластинки. Зауважено, що кількість пилу на фітомасі живоплотів залежить від типу прилеглого до насадження надґрунтового вкриття. Запропоновано асортимент газостійких видів для формування живоплотів у цьому регіоні з найкращим пилозатримувальним ефектом. Розроблено практичні рекомендації з покращення функціональної здатності живих огорож, основними з яких для 25 % дослідних живоплотів є оновлення, для 67 % – доповнення у місцях втрати структурних одиниць, здебільшого – формувальні та санітарні обрізування. Узагальнено доцільність ширшого запровадження живоплотів у систему озеленення населених пунктів як індикаторів техногенного забруднення і потужного пилового бар'єру.
23
Kryvenko, G., L. Vozniak та V. Zorin. "АНАЛІЗ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ СТАЦІОНАРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ". Ecological Safety and Balanced Use of Resources, № 1(19) (11 липня 2019): 85–93. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2019-1(19)-85-93.
Повний текст джерелаАнотація:
Для оцінки викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря було взято Івано-Франківську область, оскільки дана область налічує немалу кількість рекреаційних ресурсів.
Відходи виробництва електроенергії на теплоелектростанціях ускладнюють екологічну ситуацію в країні. Вирішення проблем, що пов’язані з охороною навколишнього середовища та покращення якості його соціальної складової, завжди є актуальним. Актуальність полягає у зменшенні техногенного навантаження на довкілля теплогенеруючими підприємствами.
Метою роботи є аналіз і прогнозування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. У процесі досліджень вирішувалися питання аналізу приземних концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони та прогнозної оцінки подальших викидів.
Проаналізовано зміну викидів забруднюючих речовин за певний період часу. Для аналізу існуючих викидів Бурштинської ТЕС та порівняння їх з ГДК розраховано приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони. Бурштинська ТЕС належить до другої категорії небезпеки. Побудовано прогнозну оцінку подальших викидів та наведено заходи щодо їх мінімізації. Розраховано індекс токсичності з урахуванням вагових коефіцієнтів. Аналіз викидів вказує на перевищення ГДК для деяких забруднюючих речовин. За індексом токсичності, який враховує як клас небезпеки речовини, так і ступінь перевищення ГДК, рекомендуються заходи щодо зменшення викидів певних речовин та вибору палива з меншим їх вмістом.
Рекомендовано вибір палива з меншим вмістом у викидах не тільки таких речовин як оксид азоту, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксиду сірки, але і свинцю та його сполук. При встановленні та реконструкції систем очищення димових газів для Бурштинської ТЕС необхідно враховувати фільтраційну здатність обладнання щодо речовин з великим значенням індексу токсичності.
Для уніфікації розрахунків, аналізу в розрізі обраного періоду часу, можливості застосування для інших об’єктів господарювання було розроблено програмне забезпечення.
24
Аніщенко, Л., В. Полозенцева, Б. Свердлов та Н. Винокуров. "Оцінка впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод Кривбасу на господарське використання р. Інгулець". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 91–102. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).91-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод зі ставка-накопичувача у балці Свистунова та створеного при цьому особливого гідрологічного режиму на використання водних ресурсів нижньої ділянки р. Інгулець.
Вказано на необхідність оцінювання екологічного стану цієї ділянки річки та впливу на неї антропогенних чинників з відокремленням різних фаз штучно створеного гідрологічного режиму річки.
За цим принципом оцінено вплив регульованого скидання шахтних вод на якість води р. Інгулець на підставі систематизації та аналізу відомчих та опублікованих даних гідрохімічних вимірювань за період 2012–2017 р. р. у контрольних створах в межах ділянки р. Інгулець від Карачунівського водосховища до створу с. Садове.
За результатами аналізу даних гідрохімічного моніторингу під час скидання зворотних вод в осінньо-зимові періоди виявлені ключові впливи, які поширюються на всю нижню ділянку р. Інгулець і полягають у підвищенні мінералізації річкової води, насамперед, за рахунок вмісту хлоридів та сульфатів.
Оцінено придатність води нижньої течії Інгульця для використання у комунально-побутових цілях, рекреації та зрошення в різні фази штучного гідрологічного режиму. Встановлено, що за винятком гирла, де постійно переважає дніпровська вода, в усіх інших досліджених створах пониззя Інгульця якість води наближається до нормативної лише в період весняно-літньої промивки русла та оздоровчих попусків. Саме в цей період вода р. Інгулець використовується для зрошення.
Зроблено висновок, що промивка русла р. Інгулець з залученням значних обсягів дніпровської води, акумульованих у Карачунівському водосховищі, є єдиним реалізованим екологічним заходом, який дозволяє у сучасних умовах техногенного навантаження використовувати водні ресурси ріки для комунально-побутових цілей, рекреації та зрошення протягом вегетаційного періоду.
25
Gryciuk, Yu, та M. Grytsyuk. "Моделі оцінювання техногенних чинників під час виникнення пожеж на сховищах нафтопродуктів". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 14 (13 січня 2018): 198–209. http://dx.doi.org/10.15421/411628.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено деякі моделі оцінювання техногенних чинників під час виникнення пожеж на сховищах нафтопродуктів, які враховують розсіювання шкідливих викидів у атмосфері та навколишньому середовищі з використанням нормального розподілу Гауса. Виявлено основні чинники техногенного впливу, які виникають при аваріях і катастрофах на сховищах нафтопродуктів. З'ясовано особливості розсіювання шкідливих викидів у атмосфері, визначено розподіл концентрації забруднювачів у атмосфері під факелом точкового джерела, а також висоту початкового підйому димового факела. Наведено моделі прогнозування процесу розсіювання шкідливих викидів у навколишньому середовищі, які є інструментами для кількісного оцінювання небезпечних чинників техногенного впливу й навантажень на людину та навколишнє середовище.
26
Kudryavickaya, Alina Nikolaevna. "ФАКТОР ТЕХНОГЕННОЙ НЕБЕЗПЕКИ-- РАДИАЦИОННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ ПРОДУКЦИИ РАСТЕНИЕВОДСТВА". Научный взгляд в будущее, № 08-01 (31 січня 2018): 79–81. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-08-01-041.
Повний текст джерелаАнотація:
. Важливим завданням техногенної безпеки в аспекті радіологічного захисту є мінімізація дозових навантажень на населення. Вирішення такого завдання можливе за рахунок створення низки заходів, які спрямовані на запобігання, ліквідацію та зменшення
27
Poberezhna, L. Ya. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗАСОЛЕННЯ НА ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ ТЕХНОГЕННО НАВАНТАЖЕНИХ ТЕРИТОРІЙ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 203–9. http://dx.doi.org/10.15421/40250834.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено методики зі встановлення фізичних, міцнісних, деформаційних властивостей засолених суглинків і глин у лабораторних умовах. За результатами досліджень доведено недоцільність визначення гранулометричного складу засолених ґрунтів за загальноприйнятими методиками, а також вперше встановлено аналітичні залежності між міцнісними характеристиками ґрунту та рівнем його засоленості. Показано критичний вплив вилуговування на зчеплення ґрунтів та показники внутрішнього тертя. Розроблено науково обґрунтовані та експериментально перевірені методичні рекомендації для визначення деформаційних характеристик засолених ґрунтів.
28
Pakhomov, O. Y., та O. M. Vasilyuk. "Вплив антропогенних факторів на активність трансфераз на фоні середовищетвірної функції ссавців". Biosystems Diversity 20, № 2 (27 серпня 2012): 64–70. http://dx.doi.org/10.15421/011229.
Повний текст джерелаАнотація:
Середовищетвірна активність ссавців має велике значення для нейтралізації забруднення на техногенно трансформованих територіях. Екскреторна та рийна активність деяких видів ссавців проявляється зниженням активності аланінамінотрансферази (АлАт) на 59–62 % на фоні стабілізації активності аспартатамінотрансферази (АсАТ). Показано токсичну дію іонів цинку на водорозчинну фракцію білка в умовах комбінованої дії антропогенних чинників. Комбінований вплив рийної активності ссавців і цинку сприяв підвищенню (t/t0,05 = 1,15 та 1,42) активності АлАТ на фоні зниження активності АсАТ (t/t0,05 = 1,22 та 1,15). В умовах антропогенного навантаження великого значення набувають прості та чутливі методи визначення змін навколишнього середовища з використанням трансаміназ.
29
Madzhd, S., L. Cherniak, and О. Mikhyeyev. "USAGE OF PLANTS FOR INDICATIGNTHE SOIL CONDITION ATTECHNOGENICALLY LOADED TERRITORIES." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University 1 (February 27, 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2020.1.68-73.
Повний текст джерела
30
Potapchuk , H. V. "Екологічні права людини: від онто-аксіологічного значення до новелізації конституційного розуміння та модернізації". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (21 липня 2021): 79–93. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є розгляд теоретико-нормативних підходів до розуміння змістовно-просторового наповнення феноменології екологічних прав людини в контексті їх онтологічного й аксіологічного значення, об’єктивізації перспектви новелізації їх конституційного розуміння та модернізації, що детерміновані глобалізаційними факторами. Доводиться, що проблематика екологічних прав людини об’єктивується й активізується завдяки складним та суперечливим процесам протидії негативним тенденціям у зазначеній сфері, що можна визначити по відповідних напрямках, інтерпретуючи загрози, які виникли в охоронному та правоохоронному контекстах, а саме: а) завдання мінімізації, а за можливості нейтралізації негативного впливу на навколишнє природне середовище при здійсненні господарської діяльності, експлуатації природних ресурсів та їх вилучення для виробництва матеріальних благ; б) подолання відсутності або обмеженого використання ресурсозберігаючих технологій; в) посилення державного та міжнародного контролю (нагляду) ризиків можливих випадків екологічного лиха і катастроф техногенного характеру; г) підвищення ефективності економіко-соціальних механізмів запобігання та ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій; ґ) формування на локальному, регіональному, державному та міжнародному рівнях системи екологічної безпеки як стану захищеності навколишнього середовища, населення, територій, господарських та інших об’єктів від різних загроз, які виникають внаслідок негативних змін компонентів навколишнього середовища в результаті антропогенного впливу, що повинно забезпечуватися комплексом правових, організаційних, фінансових, матеріальних та інформаційних заходів, призначених для прогнозування, запобігання, ліквідації реальних і потенційних загроз безпеки, мінімізації їх наслідків; д) розробка державою та послідовне здійснення екологічно орієнтованої стратегії суспільства, що диктується як національними, так і міжнародними реаліями, бо екологічна безпека може бути забезпечена тільки в результаті дій усього світового співтовариства; е) активізація процесів по формуванню екологічної свідомості, екологічної індивідуальної, групової, колективної психології, в основі якої лежить розуміння того, що забезпечення лише власного екологічного добробуту за рахунок перенесення із власної території екологічно шкідливих виробництв, захоронення відходів та ін. неможливо, оскільки транскордонне та транстериторіальне забруднення знижує загальний рівень екологічної безпеки, призводить до непоправного збитку для біосфери, є зростаючою загрозою політичному, економічному й соціальному добробуту, сталому розвитку суспільства; є) активізація та контекстуалізація заходів щодо подолання низької екологічної культури суспільства на різних рівнях його існування і функціонування, – починаючи від локального, тобто там, де існують і функціонують в умовах місцевого самоврядування в стані повсякденності територіальні громади, соціуму на рівні регіонів та всієї держави, географічних субрегіонів і регіонів, та закінчуючи світовим (глобальним) соціумом, що репрезентується міжнародним співтовариством держав.
Наукова новизна дослідження полягає в критичному розгляді процесів виникнення, формування, доктриналізації, легалізації феноменології екологічних прав людини (громадянина) в Україні та зарубіжних державах, а також на рівні міжнародного співтовариства держав та у формулюванні пропозицій щодо нового бачення профільних прав та новелізації їх розуміння на конституційному рівні їх регламентації.
Висновки. Зростання значення та ролі екологічних прав людини детермінується кризовим станом розвитку людської цивілізації в умовах глобалізації та змін, що нею викликані, зокрема змінами у сфері промислового виробництва на фоні становлення, формування та розвитку системи світового господарства. Системно аналізуючи та обов’язково враховуючи екзистенційні константи існування та функціонування людської цивілізації, можна стверджувати, що успіх завдань збереження та позитивного посилення екологічного стану природного середовища напряму залежить від формування, існування, легалізації, легітимації, розвитку, вдосконалення феноменології екологічних прав людини. Змістовне навантаження конституційних екологічних прав людини в умовах глобалізації екологічної кризи об’єктивно потребує новелізації свого конституційного розуміння та модернізації через кореляцію й інтерпретацію із відповідним конституційно-проєктним та конституційно-нормотворчим супроводженням і забезпеченням. В основу конституційної кореляції мають бути покладені такі позиції: а) на конституційному рівні треба регламентувати та регулювати не стільки екологічні права громадян, скільки екологічні права людини; б) під сумнів повинен ставитися розподіл екологічних прав людини на галузеві та міжгалузеві, бо саме конституційні екологічні права людини не можуть бути розподілені таким чином, адже це їх нівелює та дискредитує в контексті розуміння їх правової сили; в) із метою підсилення важливості й оптимізації формулювання екологічних прав людини вважаємо некоректним використання термінологічної зв’язки «людина/громадянин», – виступаючи на користь застосування терміну «людина». Важливим фактором, що підкреслює актуалізацію та контекстуалізацію наведених висновків, є феноменологія екологічного конституціоналізму, активні процеси формування та легалізації якого в доктринально-теоретичній та практично-функціональній площинах національного конституційного та загального міжнародного права спостерігаються у вигляді стійкої тенденції.
31
Качановський, О. І. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 140–47. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсивне видобування корисних копалин зумовило істотне виснаження природних ресурсів, зокрема у гірничодобувних регіонах протягом останніх десятиліть техногенно-е- кологічні проблеми набули масштабного характеру, серед яких необхідно виділити високий ступінь техногенних навантажень та забруднення довкілля, активізацію і розвиток небез- печних геологічних процесів, порушення гідрогеологічних умов. В Україні виникає потреба вирішення низки питань щодо формування та ефективного використання земельних ресур- сів в умовах інтенсивного видобутку корисних копалин як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Ситуація у видобувній промисловості складна і вимагає комплексного підходу для забезпечення високого рівня економічної безпеки і збалансованого розвитку кра- їни. У статті розглянуто питання класифікації порушених земель та особливостей ре- культивації як основного заходу відновлення ландшафтів. Також приділено увагу проблемі рекультивації земель, яка недостатньо врегульована чинним законодавством.
32
Sikora, L. S., N. K. Lysa, V. I. Sabat, B. I. Fedyna та V. I. Kunchenko-Kharchenko. "Лазерні та інформаційні технології контролю динамічних зміщень просторових структур об'єктів за дії активних техногенних і природних чинників ризику аварій". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 128–35. http://dx.doi.org/10.15421/40290625.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі розвитку науки для технологічних і техногенних енергоактивних систем вироблено системні методи ідентифікації структури, динаміки, оцінення ризику, тоді як для просторових об'єктів цю проблему повною мірою не вирішено. Це стосується будівництва та експлуатації таких об'єктів з просторово розподіленою структурою, як мости, великі павільйони, висотні будинки, агрегатні лінії на спільному фундаменті для кольорового друку, які піддаються великим динамічним неоднорідним за потужністю навантаженням, що діють упродовж тривалого часу експлуатації. Їх руйнація при сукупній дії динамічних і статичних неоднорідних потокових у часі чинників великої енергетичної потужності, призводить до аварій і людських втрат. Основний чинник, який призводить до когнітивних помилок у проектуванні просторових конструкцій, є те, що фахівці у процесі розроблення проекту не до кінця враховують поняття фізичної сили, енергії потужності та фізичної енергії чинників з потоковою випадковою структурою. На цей аспект проблеми динамічної стійкості конструкції за дії чинників із стохастичною структурою звернув увагу Я. П. Драган, ввівши поняття "стохастичного процесу скінченої енергії" і "скінченої потужності потоків (послідовностей) активних фізичних силових дій". За певних умов комплексна дія силових чинників призводить до виникнення солітонів, тобто формування піку енергії та потужності у певний момент часу у найслабшому вузлі конструкції, що її руйнує. Якщо проектант, через свої когнітивні здібності і рівень знань, не враховує енергетичну сутність чинників як руйнівних сил, тоді це призводить до руйнування інфраструктурних об'єктів (міст у Генуї (Італія 2018 р.)), збудований у 1967 р., Китай 2019 р.), руйнівних повеней, пожарів, транспортних катастроф, цунамі. Щодо мостів з металоконструкцій у США (Нью-Йорк), побудованих з урахуванням методів вібраційних розрахунків С. Тимошенко, то вони експлуатуються понад 100 років, за відповідного технічного обслуговування. Оцінка вібраційної стійкості просторових конструкцій, як наявних, так і нових проектів, залишається складною проблемою створення систем контролю і діагностики, не вирішеною повною мірою, і тому розроблення інтегрованих інтелектуальних методів проектування систем контролю методом дистанційного лазерного зондування є актуальною. Інтенсивний розвиток як соціальної, так і техногенної інфраструктури призводить, внаслідок дії транспортних потоків, електростанцій, виробництв з шкідливими викидами, до росту силового екологічного навантаження на просторові конструкції, корозію металевих складників, росту вібраційних впливів на елементи об'єктів. Подальший розвиток таких негативних процесів призводить до зменшення міцності конструкцій, їхньої стійкості, експлуатаційної надійності та руйнування. Зниження якості несучих конструкцій, через невраховані негативні впливи, унеможливлює прогноз моменту настання аварійних ситуацій. Відповідно, розроблення методів дистанційного контролю вібрацій просторових елементів несучих конструкцій є для різних галузей актуальною проблемою.
33
Popov, O., V. Artemchuk, A. Iatsyshyn, V. Kovach, An Iatsyshyn, A. Turevych, and V. Kutsenko. "OPTIMIZATIONAL TASK SOLUTION OF STATIONARY POINTS PLACEMENT FOR OBSERVATION OF ATMOSPHERIC POLLUTION AT TECHNOGENICALLY LOADED TERRITORIES OF UKRAINE." Geochemistry of technogenesis 32, no. 4 (August 2020): 86–95. http://dx.doi.org/10.15407/geotech2020.32.086.
Повний текст джерела
34
Kortsova, Olena, Irina Soloshych, and Volodymyr Bakharev. "TO THE ISSUE OF PRACTICAL IMPLEMENTATION OF THE REQUIREMENTS FOR DETERMINING THE LOCATIONS OF AUTOMATED POSTS IN THE ATMOSPHERIC AIR MONITORING SYSTEM OF TECHNOGENICALLY INSTALLED URBAN SYSTEMS." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, no. 3(128) (June 11, 2021): 36–44. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2021.3.36-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The results of theoretical and analytical-calculation studies on the substantiation of the automatic stationary post location of constant control (PCC) in the zone of probable influence of the industrial enterprise PJSC «Kryvyi Rih Cement» (Kryvyi Rih) with the determination of the expected contribution of this object to the general atmospheric air pollution level. Methodology. The requirements for the organization of observations of the atmospheric air state and the specific choice of stationary sampling points are generalized. Method of calculating the scattering of pollutants is used. Results. A set of indicators and characteristics that affect the processes of atmospheric air pollution formation in the area of the probable negative impact of the industrial facility is determined. The conditions of PCC location are detailed specifically for the conditions of technogenic loaded urban systems. On this basis, a priority place for the installation of a stationary automated post of constant control and monitoring of air pollution in the area of the industrial enterprise PJSC «Kryvyi Rih Cement» influence has been specified. The calculation of the scattering of pollutants in the surface layer of the atmosphere using the software package «EOL +» to determine the expected level of pollutants concentrations present in the emissions of the object at a certain PCC location, as well as at the SPZ to determine the expected maximum contribution of this object to the overall level of air pollution. The maximum expected calculated values of surface concentrations at the location of the PCC are from 0.01 for sulfur dioxide to 0.21 MPa for the summation group № 31. Originality. The requirements and conditions of the automated monitoring stations location in the areas of the negative impact of industrial facilities are summarized, which allows to clearly and reasonably determining the priority location of the control panel. Practical value. The results of the research have been practically implemented. The control panel has been installed and is working successfully, as evidenced by the data of the city web portal «Ecomonitoring» in Kryvyi Rih – https://www.krmisto.gov.ua/ua/rc/ecomon.html. The social significance of the research is both in the participation of the industrial facility in the system of automated observations and assessment of air quality and in informing the inhabitants of man-made urban systems on the environment state. References 13, tables 3, figures 4.
35
Скрипник, О., В. Найдьонова, М. Іващенко та О. Шептур. "Підвищення безпеки експлуатації будівель в умовах ущільнення забудови". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (11 лютого 2021): 95–99. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).95-99.
Повний текст джерелаАнотація:
При зведенні будинків і підземних споруд в межах сучасного міста в умовах ущільнення забудови найчастіше не вдається проводити роботи таким чином, щоб зовсім не впливати на будинки, що знаходяться в безпосередній близькості від нового будівництва. В результаті робіт по екскавації котлованів і подальшого влаштування несучих конструкцій підземних споруд існуючі будинки можуть зазнавати нерівномірні осідання. У їх стінах з'являються тріщини або відбуваються порушення експлуатаційної придатності окремих конструктивних елементів тим самим являючись чинником техногенної небезпеки для людей. В статті подано розгляд та аналіз способів посилення основ і фундаментів експлуатованих будівель що піддаються впливу навантажень від будівельних робіт під час екскавації.Виявлено, що вирішення проблеми виникнення аварійних ситуацій та безпеки експлуатації існуючих будівель в умовах ущільнення у багатьох випадках можна запобігти, якщо професійно і в повному обсязі проводити моніторинг майданчика будівництва заглиблених споруд. Виникнення додаткових просідань існуючих будівель і споруд в умовах ведення поруч з ними нового будівництва може бути пов'язано з великою кількістю причин. У статті виділено типи додаткових просідань існуючих будівель.Для забезпечення безпечної експлуатації будівель запропоновано аналіз способів закріплення ґрунтів. Враховуючи інженерно-геологічні умови майданчика будівництва, що завжди першими визначають можливий спосіб закріплення ґрунтів за різними технологіями, проаналізовано способи укріплення ґрунтів, виявлено їх переваги і недоліки. Застосування буроін’єкційних паль є універсальним способом виробництва робіт
36
Пісковий, М. Б., та А. В. Пилипченко. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БІОТИ ҐРУНТУ В ПОСІВАХ КОНОПЕЛЬ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 35–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У будь-якому сільськогосподарському виробництві при зміні виду діяльності чи зміні технологій вирощування постає низка проблем, які призводять до величезних фінансових і екологічних втрат та навіть до припинення виробництва. Група компаній «Арніка», поставивши стратегічне завдання щодо переводу всього сільськогосподарського виробництва за технологіями органічного землеробст-ва, наштовхнулася на певні проблеми, одна з них – стабілізація продуктивності оброблюваних площ через покращення біологічної активності ґрунту, тобто активізації роботи зообіоти ґрунту та мі-кробного ценозу. За умови, що відсутність внесення мінеральних добрив призведе до зниження родю-чості ґрунту в органічному землеробстві, шляхами забезпечення конопель макро- й мікроелементами крім органічних добрив та сидеральних культур необхідно виявити елементи технології, які б давали можливість активізувати роботу зообіоти ґрунту та мікробного ценозу. Порівняно з класичною технологією вирощування конопель органічна система з одного боку позбувається стресових ситуа-цій (вплив міндобрив та засобів захисту рослин), а з іншого збільшення кількості культивацій покра-щує повітряний баланс ґрунту, що сприяє розмноженню та розвитку ґрунтової біоти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області, започа-тковані 2015 року. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елементи технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати кількісний склад дощових черв'яків, кліщів, ногохвісток та мікробного ценозу. У статті представлено результати досліджень кількісного, якісного складу та активності функціонування біорізноманітності природних та сільсь-когосподарських ґрунтових екосистем при вирощуванні конопель посівних за технологіями органічно-го землеробства. Дослідження свідчать, що, незважаючи на високу пристосованість ґрунтової біо-ти до постійних змін навколишнього середовища, рівновага ценозів ґрунту порушується внаслідок антропогенного та техногенного впливу. Застосування технологій органічного землеробства дають змогу зообіоті та мікрофлорі ґрунту уникати стресових навантажень від впливу мінеральних доб-рив та засобів захисту рослин. Водночас дослідження зміни продуктивності конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства свідчить, що є свої особливості, які ми маємо виявити у процесі подальших досліджень.
37
Sandul, O. I., V. I. Velichko, G. O. Danilchuk та I. O. Brasko. "АНАЛІЗ ПОШИРЕНОСТІ І ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ТА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ В ОДЕСЬКОМУ РЕГІОНІ ПРОТЯГОМ 2006–2016 РОКІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (2 серпня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8636.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою нашого дослідження було провести аналіз поширеності та захворюваності на бронхіальну астму серед дорослого населення в Одеському регіоні протягом 2006–2016 рр. та оцінити епідеміологічну ситуацію по співвідношенню до техногенного навантаження атмосферного повітря основними промисловими забруднювачами.Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз звітної документації Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації щодо поширеності бронхіальної астми серед дорослого населення Одеського регіону за період з 2006 по 2016 рік. Також були проаналізовані дані річних звітів Міністерства екології та природних ресурсів України щодо стану навколишнього природного середовища за 2010–2016 роки та проведений аналіз техногенного навантаження атмосферного повітря основними промисловими забруднювачами в Одеському регіоні за цей період. Рівні показників поширеності та захворюваності на бронхіальну астму співвідносяться з динамікою обсягів техногенного забруднення атмосферного повітря.Результати. За проаналізований період в Одеському регіоні показники поширеності та захворюваності на бронхіальну астму серед дорослого населення значно перевищили середні показники по Україні. При цьому в атмосферному повітрі відмічалися перевищення гранично допустимих концентрацій ряду специфічних техногенних забруднювачів, здатних чинити негативний вплив на стан дихальної системи та сприяти розвитку бронхіальної астми.Серед найнебезпечніших забруднювачів атмосферного повітря були такі шкідливі речовини як формальдегід, фенол, сажа та сірководень, концентрації яких в Одеському регіоні впродовж багатьох років перевищують гранично допустимі. Це підтверджує також факт того, що рівень поширеності та захворюваності на бронхіальну астму є вищим у містах регіону, де зосереджені важливі промислові об'єкти, ніж у сільській місцевості. Рівні показників захворюваності на бронхіальну астму співвідносяться з динамікою обсягів забруднення атмосферного повітря. Так, збільшення об’ємів викидів техногенних забруднювачів збігалося у часі зі зростанням захворюваності на бронхіальну астму у регіоні.Висновки. Простежується чіткий взаємозв’язок між динамікою захворюваності на бронхіальну астму та рівнем техногенного навантаження атмосферного повітря основними промисловими забруднювачами, оскільки піки забруднення та захворюваності збігаються в часі.
38
Pazynych, L. M., O. R. Sytenko та T. M. Smirnova. "ДЕЯКІ ПИТАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ В УКРАЇНІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (17 липня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.1.9242.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: висвітлити деякі питання надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на основі вивчення літературних джерел.Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи.Результати. Значне антропогенне і техногенне навантаження території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, загострення стану гідротехнічних споруд, з одного боку, та відсутність загальноприйнятих поглядів щодо цільових, функціональних, організаційних та інших складових механізмів державного управління у галузі медичного захисту за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а саме подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, збереження життя і здоров’я людей – з іншого зумовлює необхідність науково-теоретичного обґрунтування й розробки Програми їх подолання та попередження.Висновки. Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України має супроводжуватися формуванням безпечного для суспільства і кожної людини стану життєвого довкілля, забезпеченням сучасної системи безпеки, яка би ґрунтувалася на принципах міжнародного права, та координувалась Програмою реагування галузі охорони здоров’я на надзвичайні ситуації.
39
Семак, У. "Вплив факторів техногенного трансформованого середовища на рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок деревних рослин". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, № 48 (10 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.24144/1998-6475.2020.48.28-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Один із найбільш інформативних методів інтегральної оцінки якості довкілля – показник флуктуючої асиметрії, що є мірою стабільності розвитку живих організмів та відображає реалізацію їх онтогенетичних програм у конкретних умовах. Цей показник є надійним біоіндикаційним маркером життєвого стану рослинних організмів, оскільки неспецифічно зростає при стресі. У статті відображено результати дослідження флуктуючої асиметрії листкових пластинок в умовах впливу техногенних чинників золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС, що є територією підвищених екологічних ризиків. Проаналізовано рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок трьох найбільш поширених видів дерев – Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. Визначено інтегральний показник стабільності розвитку, що відображає екологічний стан території дослідження. Показник флуктуючої асиметрії листкових пластинок досліджуваних видів становив від 0,0610 до 0,0775. Найвищі рівні асиметрії зафіксовано у P. tremula, найнижчі – у B. pendula. Серед аналізованих фоліарних показників найбільш нестійкими ознаками є значення кутів між першою та центральною жилкою, кут між центральною та другою від основи листкової пластинки жилкою, а також відстань між першою та другою жилками. На основі інтегрального показника флуктуючої асиметрії екологічний стан території золошлаковідвалів оцінено як критичний. Проведено апробацію трьох найбільш розповсюджених деревних видів на території золошлаковідвалів у якості тест-об'єктів для біоіндикаційних досліджень із застосуванням показника флуктуючої асиметрії. Результати аналізу дозволяють розташувати досліджувані види у наступний ряд чутливості до техногенного навантаження за цим показником: B. pendula → S. caprea → P. tremula. Усі аналізовані види можуть використовуватися у біоіндикаційних дослідженнях як чутливі сенсори до техногенного навантаження.
40
Chugai, A., V. Pylypiuk, and A. Kolіsnyk. "CLUSTER ANALYSIS OF TECHNOGENIC LOAD IN THE NORTH-WESTERN BLACK SEA REGIONS." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, June 23, 2020, 54–59. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2020.3.54-59.
Повний текст джерела
41
Buts, Yu. "SYSTEMATIZATION OF PROCESSES OF PYROGENIC RELAXATION ECOGGEOSYSTEM IN THE CONDITIONS OF TECHNOGENIC LOAD." Environmental Safety, June 30, 2018, 7–12. http://dx.doi.org/10.30929/2073-5057.2018.1.7-12.
Повний текст джерела
42
Вовк, Катерина, та Володимир Стадник. "Міграція та акумуляція мікроелементів у грунтах м. Києва". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 25–30. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232823.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто фактори, що впливають на розподіл мікроелементів у ґрунтах, а саме гранулометричний склад, фізико-хімічні властивості ґрунтів та вміст в них органічної речовини. Така інформація надає можливість оцінити міграційну здатність мікроелементів у ґрунтах, допомагає з’ясувати характер забруднення та розробити шляхи реабілітації забруднених територій. Метою даної роботи є визначення характеру розподілу хімічних елементів у компонентах ґрунту та впливу на міграцію металів фізико-хімічних властивостей грунту та вмісту органічної речовини. Грунти відбиралися в межах м. Києва на територіях з різним ступенем техногенного навантаження. Вміст мікроелементів визначався за допомогою ICP-MS аналізу. Встановлено, що досліджувані ґрунти переважно піщаного складу. Концентрація мікроелементів відбувається головним чином у глинистої фракції ґрунту, особливо інтенсивно для міді та цинку. Виключенням є свинець,який найбільше концентрується у алевритовій фракції. Мікроелементи, рухливі в гіпергенних умовах (Ni, Pb, Zn, P, Cr), в основному, адсорбуються грунтовими органічними речовинами. Виявлено, що мінеральна частина ґрунту містить більше Ti, Zr, Nb, які зазвичай входять до складу важкорозчинних акцесорних мінералів. Отже, гумусові компоненти та алюмосилікатні мінерали є основними концентраторами мікроелементів у ґрунтах. Грунти м. Києва характеризуються низьким вмістом органічних речовин. Вони змінюються від кислих (переважно на техногенно забруднених територіях) до нейтральних (Голосіївський парк, автомагістралі). Виявлено, що сорбційні властивості ґрунтів на техногенно забруднених територіях вдвічі менші порівняно з лісопарковими зонами. Все це в поєднанні з низьким вмістом глини і переважно піщаним складом спричиняє низьку здатність грунту виконувати свої санітарні функції.
43
Sachenko, I., та G. Volkodav. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД ТУЗЛОВСЬКИХ ЛИМАНІВ ЗА ІНДЕКСОМ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ (ІЗВ)". Аграрний вісник Причорномор'я, № 96 (21 липня 2020). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2020.96.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан водної екосистеми лиманів Тузловської групи відображає зростання техногенного навантаження, що зумовлює процес її деградації. Таким чином, на сучасному етапі природні умови лиманів північно-західного Причорномор’я, характеризуються повсюдним антропогенним перетворенням. Найбільш масовим видом антропогенного впливу на лимани є сільське господарство. У зв'язку з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва різко збільшилася площа еродованих земель та винос в річкову мережу продуктів ерозійного змиву, в тому числі отрутохімікатів і добрив. Крім того в водні об'єкти регіону, які живлять лимани здійснюється регулярний скид стічних вод. У роботі здійснено оцінку якості вод лиманів Тузловської групи за індексом забруднення води (ІЗВ). Оцінка якості води проводилась за ІЗВ для рибогосподарських ГДК. Найпоширенішимизабруднюючими речовинами є феноли та загальний фосфор; перевищення органічних речовин з БСК5 у водах лиманів є не значними, причиною цього перевищення є скид недостатньо очищених побутових вод. Метою дослідження є дослідження сучасного стану якості вод лиманів Тузловської групи. Об’єкт дослідження — якість вод лиманів Шагани, Алібей та Карачаус
44
Арінушкіна, Ксенія, Вадим Давидов, Василій Рудь, Антон Валов та Нікіта Лукашев. "Оцінка психічного статусу, ступеня тривоги і депресії у студентів у контексті психотравмуючих чинників навколишнього середовища". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 292–95. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232851.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми полягає у підвищенні інтересу до проблеми тривожності та депресивних станів у зв'язку з психотравмуючими факторами середовища та їх наслідками, в тому числі серед студентів різних університетів. Важливість виявлення депресивних і тривожних настроїв у студентів зумовлена темпом, напруженістю навчання та діяльності, що висуває підвищені вимоги до компенсаторних механізмів психіки, розпад яких призводить до соціально-психологічних конфліктів та стресів. Навантаження створюють додаткові умови для прояву та схильності до захворювання. У статті розглядаються результати психологічного тестування анонімних студентів. Тяжкість тривоги та депресії оцінюється залежно від їх індивідуально-психологічних особливостей у стресових ситуаціях, спричинених діями факторів навколишнього середовища природного, соціального та техногенного середовища. Дослідження проводились за допомогою лікарняної шкали тривоги та депресії (HADS) та методів дослідження психічного стану BOMK. В результаті дослідження психічного стану, тяжкості тривоги та депресії студентів другого курсу можна говорити про відсутність тривоги, депресії та когнітивних порушень у випробовуваних у 83% та 92% та 100% відповідно, що дає можливість аргументувати відсутність психотравмуючих факторів. Більшість отриманих результатів, особливо негативних, підтвердилися в особистих розмовах зі студентами. Щодо решти групи опитаних студентів, можна сказати, що вони не мають ознак тривоги та депресії, що свідчить про відсутність травмуючих факторів, а також сприятливу екологічну ситуацію для більшості опитаних студентів.
45
Dolina, О. О., та О. М. Smetana. "Територіальна структура та класифікація ґрунтів Криворізького залізорудного басейну". Biosystems Diversity 22, № 2 (14 жовтня 2014). http://dx.doi.org/10.15421/011423.
Повний текст джерелаАнотація:
Створена класифікація ґрунтів, адаптована до умов індустріального регіону, яка стала основою для визначення ступеня трансформації ґрунтового покриву Криворізького залізорудного басейну під дією техногенезу. Розроблена класифікація є ієрархічною системою об’єктів різних таксономічних рівнів, визначає зв’язки між об’єктами та їх властивості. Визначено закономірності розподілу структур ґрунтового покриву території досліджень, створена карта структури ґрунтового покриву як основа для класифікації ґрунтів. Класифікація адаптована для умов утворення ґрунтів у регіоні з потужним техногенним навантаженням. Для цього до неї включено специфічні класифікаційні рівні та одиниці, що забезпечують детальнішу диференціацію ґрунтів. Запропоновано розділяти ґрунти за ступенем реалізації потенціалу ґрунтоутворення на рівні надвідділів. Поділ ґрунтів за потенціалом ґрунтоутворення є основою для прогнозування результату ґрунтоутворення та виявлення масштабів перетворення структури ґрунтового покриву регіону. Виявлено, що основу структури ґрунтового покриву техногенно порушених територій складають примітивні ґрунти, які виділено як окремий тип. Вони є динамічними елементами у структурі ґрунтового покриву техногенно порушених територій. Наявність структур ґрунтового покриву з домінуванням ґрунтів техногенного походження, зокрема посттехногенних ґрунтів, є маркером ґрунтового покриву Криворізького залізорудного басейну.