Дисертації з теми "Техногенного навантаження"

Існуючі рішення з обґрунтування кількісних оцінок техногенного впливу носять, зазвичай, вузькоспеціалізований характер і залежать від того, що саме мається на увазі під визначенням поняття «техногенне навантаження». Згідно Рекомендації ВОЗ кількісною мірою техногенного навантаження є ризик, що визначається як «очікувана частота небажаних ефектів, що виникають від заданої дії забрудника» », тоді як Американське Агентство Охорони Довкілля (EPA US) характеризує його як «ймовірність ушкодження, захворювання або смерті при певних обставинах».

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі оцінки та прогнозування техногенного навантаження на придорожні екосистеми, що створюється викидами автомобільного транспорту. Результати роботи пройшли достатню апробацію та були впроваджені. В результаті проведених досліджень удосконалено методику оцінки кількості викидів від автотранспорту. Запропоновано використання режимно-технічного коефіцієнта, який враховує такі показники, як аеродинамічний опір автотранспортного засобу потоку повітря, дорожні умови, технічний стан автотранспорту, щільність транспортного потоку, атмосферно-метеорологічні умови тощо. Одержано аналітичні залежності для прогнозних оцінок концентрацій забруднювачів у повітрі, що дозволяє визначити середні концентрації газоподібних та твердих складових викидів і враховує дифузійні процеси в приземному шарі повітря та нестаціонарність транспортного потоку. Розроблено математичну модель, розчинності полютантів у дощових стоках та їх міграції у ґрунті. На їх основі запропоновано алгоритм прогнозування забруднення придорожніх екосистем газоподібними домішками й аерозолями, зокрема розчинними у дощових водах. Проаналізовано особливості техногенного впливу автомагістралей різної категорії на придорожні екосистеми з використанням біоіндикаційних методів. Запропоновано комплексну шкалу оцінки техногенного навантаження на придорожні екосистеми, користуючись якою можна визначити рівень техногенного навантаження на придорожні екосистеми за станом різних компонентів.
Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме оценки и прогнозирования техногенной нагрузки на придорожные экосистемы, создаваемой выбросами автомобильного транспорта. Результаты работы прошли достаточную апробацию и имеют внедрение. В результате проведенных исследований усовершенствована методика оценки количества выбросов от автотранспорта. Предложено использовать режимно-технический коэффициент, учитывающий такие показатели как аэродинамическое сопротивление автотранспортного средства потоку воздуха, дорожные условия, техническое состояние автотранспорта, плотность транспортного потока, атмосферно-метеорологические условия и т.д.. Получены аналитические зависимости для прогнозных оценок концентраций загрязнителей в воздухе, позволяющие определить средние концентрации газообразных и твердых составляющих выбросов. Данные зависимости учитывают диффузионные процессы в приземном слое воздуха, а также нестационарность транспортного потока. Разработана математическая модель растворимости поллютантов в дождевых стоках и их миграции в почве. На основе этого предложен алгоритм прогнозирования загрязнения придорожных экосистем газообразными примесями и аэрозолями, в том числе, растворимыми в дождевых водах. Проанализированы особенности техногенного воздействия автомагистралей различной категории на придорожные экосистемы с использованием биоиндикационных методов. Предложена комплексная шкала оценки техногенной нагрузки на придорожные экосистемы, пользуясь которой можно определить уровень техногенной нагрузки на придорожные экосистемы по состоянию различных компонентов.
The dissertation is devoted to the actual problem of estimation and forecasting of anthropogenic loading on roadside ecosystems created by emissions from vehicles. The results of the work have been sufficiently tested and implemented. The method of estimating the emissions from motor vehicles has been improved. The use of the mode-technical coefficient, which takes into account such parameters as aerodynamic resistance of the vehicle of the air flow, road conditions, technical condition of motor vehicles, density of the traffic flow, atmospheric-meteorological conditions is suggested. The analytical dependences for the forecast estimations of pollutant concentrations in the air have been obtained. It allows to determine the average concentrations of gaseous and solid component emissions and takes into account diffusion processes in the air surface layer and the non-stationary transport flow. The mathematical model, solubility of pollutants in rainwater and their migration in soil is developed. On their basis, an algorithm for forecasting pollution of roadside ecosystems is proposed. The analysis of the peculiarities of the technogenic influence of highways of different categories on roadside ecosystems using the bioindicative methods is carried out. The complex scale of the estimation of the technogenic loading on roadside ecosystem is offered.

Необхiднiсть запобiгання шкодi довкiллю, забезпечення рацiонального використання та вiдтворення лiсових ресурсiв, їх належної охорони та збереження, зумовлюють важливiсть оцiнки впливу на довкiлля як iнструменту обґрунтування рiшень про провадження господарської дiяльностi пiдприємств лiсового господарства. Адже врахування ще на етапi планування господарської дiяльностi її потенцiйних наслiдкiв для флори, фауни, бiорiзноманiття, водних та ґрунтових ресурсiв, об’єктiв культурної, iсторичної спадщини, сприятиме зменшенню антропогенного навантаження на довкiлля, запобiганню негативних впливiв господарської дiяльностi на екологiчнi та соцiально-економiчнi умови життєдiяльностi людей. Мета роботи є розробка заходів з раціонального ведення лісового господарства.

Українська матеріальна база потужностей хімічного виробництв та природоохоронного обладнання не сильно модернізована. Основною продукцією хімічної промисловості України є: мінеральні добрива, сірчана кислота, сода кальцинована, сода каустична, лаки та фарби, хімічне волокно, отрутохімікати для сільського господарства. Разом з цим кожний технологічний процес хімічного виробництва супроводжуються утворенням великої кількості відходів у вигляді шкідливих газів та пилу, шлаків, шламів, стічних вод, що містять різні хімічні компоненти, які забруднюють атмосферу, воду та поверхню землі. Викиди в атмосферу в хімічній промисловості відбуваються при виробництві кислот, гумовотехнічних виробів, фосфору, пластичних мас, барвників і миючих засобів, штучного каучуку, мінеральних добрив, розчинників, крекінгу нафти.

Однією з найгостріших і актуальних екологічних проблем для багатьох регіонів України є забруднення повітряного басейну промислових міст. Відповідно до закону України «Про охорону атмосферного повітря» для контролю і управління якістю атмосферного повітря, як основні нормативні показники, що визначають допустиму дію забруднення атмосфери на людину, прийняті гранично допустимі концентрації (ГДК) атмосферних забруднень хімічними речовинами, а також нормативні показники фізичного і біологічного забруднення. Контроль і управління якістю атмосферного повітря по нормативу ГДК виконуються на двох етапах. На першому етапі – при проектуванні об’єктів, що мають джерела викидів в атмосферу забруднювачів (підприємства, будівлі, транспортні системи та інші). На другому – при експлуатації цих об’єктів за використанням даних вимірів в екологічному моніторингу і подальшому прийняті заходів, що забезпечують ГДК. Мета дослідження – визначення показника гарантованої якості атмосферного повітря при утилізації відходів, що з високою імовірністю забезпечує відсутність перевищення концентраціями ЗР своїх ГДК, та розробка методу його оцінки по дослідним даним.

Дисертацію присвячено підвищенню рівня екологічної безпеки шляхом створення комбінованих систем фільтрації. Досліджено та впроваджено кілька розрахункових схем динамічних очисників повітря від пилу. Установлено, що на ступінь очищення впливає діаметр кільцевого каналу, частота його обертання, осьова довжина очисника й розміри порошин. З результатів розрахунків випливає, що запропоноване обладнання має ступінь очищення, характерний для фільтрів бар’єрного типу, причому не видається складним подальше поліпшення їх очисних характеристик. У дисертаційній роботі приведено результати науково-прикладних досліджень із розробки системи вентиляції шахтових комплексів інноваційним способом очистки пилоповітряної суміші, що викидається в атмосферне повітря, з дотриманням вимог екологічної безпеки. Результати роботи пройшли достатню апробацію та мають впровадження, що підтверджено відповідними актами. Проаналізовано методи розрахунку концентрації домішок від точкових джерел викидів за різних умов експлуатації. Проте кожен з цих методів має обмежену галузь застосування. Виявлено, що актуальним завданням є створення універсального методу розрахунку, єдиного для різних типів джерел. Доведено, що фільтрацію забрудненого шахтового пилу при викидах його в атмосферне повітря необхідно проводити у два етапи. На першому слід проводити очищення від частинок пилу великих розмірів, на другому – від дрібних, тим більше, що саме ці частки становлять найбільшу небезпеку для дихальних шляхів. Запропоновано та обґрунтовано спосіб очищення екологічно небезпечних вентиляційних викидів шахтових комплексів шляхом створення комбінованих систем фільтрації. Розроблено інформаційну модель, вирішено важливу і досить складну наукову задачу щодо створення надійних систем спостереження за викидами та забезпечення їх безаварійної роботи. На підставі теоретичного й експериментального дослідження підтверджено, що основна маса шахтового пилу у викидах має розмір часток у діапазоні 1–10 мкм, що зумовлює перевищення гранично допустимої концентрації пилу в 1,2–2,0 рази на границі санітарно-захисної зони шахт. Виходячи з аналізу одержаних даних, стає очевидним, що запропонований спосіб системи фільтрації вентиляційних викидів шахтового повітря є екологічно безпечним та доцільним. Індекс фільтрації вентиляційних викидів шахтового повітря забезпечує ефективне уловлювання дрібнодисперсних часток пилу (1–10 мкм) на 95–99 %.
Диссертация посвящена повышению уровня экологической безопасности путем создания комбинированных систем фильтрации. Исследованы и внедрены несколько расчетных схем динамических очистителей воздуха от пыли. Установлено, что на степень очистки влияет диаметр кольцевого канала, частота его вращения, осевая длина очистителя и размеры пылинок. Из результатов расчетов следует, что предлагаемое оборудование имеет степень очистки, характерную для фильтров барьерного типа, причем не представляется сложным дальнейшее улучшение их очистных характеристик. В диссертационной работе приведены результаты научно-прикладных исследований по разработке системы вентиляции шахтных комплексов инновационным способом, очистке пылевоздушной смеси, выбрасываемой в атмосферный воздух, с соблюдением требований экологической безопасности. Результаты работы прошли достаточную апробацию и имеют внедрения, что подтверждено соответствующими актами. Проанализированы методы расчета концентрации примесей от точечных источников выбросов при различных условиях эксплуатации. Однако каждый из этих методов имеет ограниченную область применения. Выявлено, что актуальной задачей является создание универсального метода расчета, единого для разных типов источников. Доказано, что фильтрацию загрязненной шахтной пыли при выбросах его в атмосферу необходимо проводить в два этапа. На первом следует проводить очистку от частиц пыли больших размеров, на втором – от мелких, тем более, что именно эти частицы представляют наибольшую опасность для дыхательных путей. Предложен и обоснован способ очистки экологически опасных вентиляционных выбросов шахтных комплексов путем создания комбинированных систем фильтрации. Разработана информационная модель, решающая важную и достаточно сложную научную задачу по созданию надежных систем наблюдения за выбросами и обеспечению их безаварийной работы. На основании теоретического и экспериментального исследования подтверждено, что основная масса шахтового пыли в выбросах имеет размер частиц в диапазоне 1–10 мкм, что приводит к превышению предельно допустимой концентрации пыли в 1,2–2,0 раза на границе санитарно-защитной зоны шахт. Исходя из анализа полученных данных, становится очевидным, что предложенный способ системы фильтрации вентиляционных выбросов шахтового воздуха является экологически безопасным и целесообразным. Индекс фильтрации вентиляционных выбросов шахтового воздуха обеспечивает эффективное улавливание мелкодисперсных частиц пыли (1–10 мкм) на 95–99%.
The dissertation is devoted to increasing of the level of environmental safety by creating combined filtration systems. Several calculation schemes of dynamic air purifiers from dust have been studied and implemented. It is established that the degree of cleaning is influenced by the diameter of the annular channel, it’s frequency of rotation, the axial length of the cleaner and the size of the dust. The results of the calculations show that the proposed equipment has a degree of purification characteristic of barrier-type filters, and it does not seem to be difficult to further improvement of their cleaning characteristics. In the dissertation work are given the results of scientific and applied researches on development of system of ventilation of mine complexes by an innovative way of clearing of the dust and air mixtures, which is thrown out in atmospheric air, with observance of requirements of environmental safety. The results of the work have passed sufficient testing and are implemented, which is confirmed by the relevant acts. The methods for calculating the concentration of impurities from point sources of emissions under different operating conditions are analyzed. However, each of these methods has a limited scope. Revealed that the urgent task is to create a universal method of calculation, common to different types of sources. It is proved that the filtration of contaminated mine dust during it’s emissions into the atmosphere must be carried out in two stages. The first one should be cleaned of large dust particles, the second – of small, especially as these particles are the greatest danger to the respiratory tract. A method of cleaning environmentally hazardous ventilation emissions of mine complexes by creating combined filtration systems is proposed and substantiated. An information model has been developed, an important and rather complex scientific task has been solved to create reliable emission monitoring systems and ensure their trouble-free operation. Based on theoretical and experimental research was confirmed that the bulk of mine dust in emissions has a particle size in the range of 1–10 μm, which causes the maximum permissible dust concentration to be exceeded by 1.2–2.0 times at the boundary of the mine protection zone. Based on the analysis of the obtained data, it becomes obvious that the proposed method of filtration of ventilation emissions of mine air is environmentally friendly and feasible. The index of filtration of ventilation emissions of mine air provides effective capture of fine dust particles (1–10 μm) by 95–99%.

Хімічна галузь промисловості охоплює досить широкий спектр виробництв, одним з яких є лакофарбова продукція. На території міста Суми розташоване одне із найбіліших підприємств даної галузі - ТОВ «ВП «ПОЛІСАН», яке випускає як алкідну, так і водно-дисперсійну продукцію. ТОВ «ВП «ПОЛІСАН» засноване у 2003 році, а перша алкідна продукція була випущена у листопаді 2004 року під торговою маркою «ФАРБЕКС». На сьогодні, підприємство має 5 власних торгових марок та понад 100 одиниць продукції. Мета роботи - дослідження впливу підприємств хімічної галузі на довкілля.

У дисертації досліджено процеси пилоочищення в апаратах для очистки повітря від цементного пилу. Побудовано моделі факторів ефективності роботи новоствореного пиловловлювача з метою визначення пріоритетності впливу основних із них на ефективність його роботи. Проведено математичне моделювання траєкторій руху частинок пилу, їхніх швидкостей, статичного та динамічного тисків у різних перерізах створених конструкцій пиловловлювачів і обґрунтована правильність їхнього вибору. Обґрунтовано доцільність охолодження повітряного потоку перед його потраплянням у пиловловлювач, що має позитивний вплив на сепарацію частинок пилу до зовнішньої стінки апарата і, як наслідок, під вищення ефективності їхнього уловлення. Досліджено гідравлічний опір, ефективність роботи, розподіл статичного тиску в сепараційній зоні пиловловлювача експериментальним шляхом та за допомогою комп’ютерного моделювання. Результати дисертаційної роботи впроваджено на підприємствах цементної галузі.
В диссертации исследовано процессы очистки воздуха в пылеулавливающих аппаратах от цементной пыли и обоснованно целесообразность применения пылеуловителей с горизонтальным расположением жалюзийного отделителя, с предварительной очисткой, с теплообменником и змеевиком и комбинированного для повышения эффективности очистки воздуха от мелкодисперсных фракций пыли. Построены модели факторов эффективности работы вновь созданного пылеуловителя с целью определения приоритетности влияния основных из них на эффективность его работы. Построена трехмерная модель центробежноинерционного аппарата, анализ которой на основе методов законченных объемов и уравнений Навье-Стокса дал возможность раскрыть физическую суть движения воздушных потоков в новой конструкции пылеуловителя, значительно снизить количество экспериментальных исследований и провести их более целенаправленно. Проведено математическое моделирование траекторий движения частиц пыли, их скоростей, статического и динамического давлений в разных сечениях созданных конструкций пылеуловителей и обоснована правильность их выбора. Обоснованно целесообразность охлаждения воздушного потока перед его попаданием в пылеуловитель, которое имеет позитивное влияние на сепарацию частиц пыли к внешней стенке аппарата и, как следствие, повышение эффективности их улавливания. Исследовано гидравлическое сопротивление, эффективность работы, распределение статического давления в сепарационной зоне пылеуловителя экспериментальным путем и с помощью компьютерного моделирования. Разработаны три конструкции пылеуловителей и описаны оптимальные соотношения их геометрических размеров, размещение жалюзей в отделителе и технологические параметры процесса очистки воздуха. Результаты диссертационной работы внедрены на предприятиях цементной отрасли. Результаты расчета и анализ карт рассеивания вредных веществ в приземном слое атмосферного воздуха показали, что для всех источников выбросов, которые оборудованы пылеуловителями ЦН-11, обнаружено превышение ПДК для цементной пыли, при этом максимальные концентрации в частицах ПДК равняются для пяти пылеуловителей - 2,549 ПДК. В случае источников выбросов, которые оборудованы разработанными пылеуловителями, превышений ПДК не наблюдается ни в одном населенном пункте. Внедрение пылеуловителей нашей конструкции для очистки выбросов цементного и известкового производств позволило только путем замены существующих аппаратов пылеочиски (циклонов ЦН-11) увеличить эффективность улавливания пыли, уменьшив при этом гидравлическое сопротивление и габаритные размеры установки и довести концентрацию их до норм предельно допустимых концентраций.
The dissertation investigates dust collection processes in machines for air cleaning of cement dust. Models of effectiveness factors of the newly created dust collector have been developed to determine the priority of the influence of the main factors on its efficiency. Mathematical modelling of movement trajectories of dust particles, their velocities, static and dynamic pressures in different sections of the constructed dust collectors has been carried out and accuracy of the choice has been justified. Expediency of airflow cooling before entering the dust collector has been proved. It has a positive impact on the separation of the dust particles at the outer wall of the device and, consequently, the efficiency of dust collection increases.

У дисертації досліджено процеси пилоочищення в існуючих пиловловлювачах та обґрунтовано доцільність створення принципово нових конструкцій апаратів для підвищення ефективності вловлювання дрібнодисперсного пилу в металургійному виробництві для забезпечення нормативних значень (ГДК і ГДВ). Побудовано математичну модель руху частинки пилу в пиловловлювачі і тривимірну геометричну модель апарата з жалюзійним відокремлювачем та проведено її чисельний аналіз, на базі якої розроблено три конструкції пиловловлювачів принципово нового типу. Експериментальним шляхом та за допомогою комп’ютерного моделювання визначено ефективність роботи і гідравлічний опір пиловловлювача, рекомендовано його геометричні розміри та технологічні параметри процесу пилоочищення. Результати дисертаційної роботи впроваджено на підприємствах металургійної галузі, що дозволило зменшити запиленість атмосфери на 4 – 5 %, покращивши таким чином екологічну обстановку. Матеріали дисертації викладені в одинадцяти наукових публікаціях. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24353
В диссертации исследованы процессы пылеочистки в циклонах и обосновано целесообразность создания высокоэффективных пылеуловителей для повышения эффективности улавливания мелкодисперсной пыли металлургического производства с целью достижения требований ПДК и ПДВ. Проведён сравнительный анализ лучших из существующих конструкций пылеуловителей и выбран эталон. Обоснованы преимущества использования жалюзийного отделителя с точки зрения аэродинамических особенностей такой конструкции. Впервые построена трёхмерная модель циклонного аппарата с жалюзийным отделителем и проведён её числовой анализ, что позволило создать три принципиально новые конструкции аппаратов, в которых при установке жалюзийного отделителя коаксиально корпусу аппарата, скорость воздушного потока во внутреннем вверх направленном вихре значительно снижается. Это приводит к более благоприятным условиям пылеочистки за счёт снижения излишней турбулизации потока. Результаты математического моделирования, задействованные при компьютерном анализе трёхмерной модели, продублированы на стандартном экспериментальном стенде для сравнительных испытаний пылеуловителей. Установлено, что использование жалюзийного отделителя не снижает перепада статического давления между осью и периферией аппарата, а влияет на его распределение в сепарационном пространстве, снижая, при этом, перепад давления между стенкой аппарата и жалюзийным отделителем, что позитивно влияет на процесс сепарации и тем самым способствует снижению пылевых выбросов. Проведенные сравнительные испытания промышленного образца пылеуловителя на пыли шихты агломерационного производства металлургической промышленности установили высокие показатели эффективности, и невысокое гидравлическое сопротивление при использовании пылеуловителя с жалюзийным отделителем для очистки воздуха от пыли, что позволило снизить ПДК в рабочей зоне. Суммарный годовой экономический эффект от внедрения составляет 4002 гривны. Материалы диссертации изложены в одиннадцати научных публикациях. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24353
In the thesis investigated processes pyloochyschennya in existing dust collector and expediency of the creation of radically new designs of devices for improving the efficiency of catching fine dust in the metallurgical industry to provide normative values(MPC and HDV).The mathematical model of motion of particles in dust precipitators and three-dimensional geometric model of the device with zhalyuziynym separators and its numerical analysis conducted on the basis of which developed three design fundamentally new type of dust collectors.Experimentally and by computer simulation determined the efficiency of hydraulic resistance and dust collector, recommended its geometrical dimensions and technological parameters of pyloochyschennya.The results of the thesis introduced in the metallurgical industry and allow to reduce dust in the atmosphere 4 - 5%, thus improving the ecological environment. Materials thesis presented in eleven scientific. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24353

Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуальної науковоприкладної задачі у галузі екологічної безпеки – зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище при утилізації відпрацьованих автомобільних масляних фільтрів за рахунок попереднього оброблення фільтрувального паперу мийним розчином з вилученням залишкового масла перед подальшим термічним знешкодженням. Результати роботи пройшли достатню апробацію та мають упровадження, що підтверджено відповідними актами. Експериментально підтверджено факт негативного впливу відпрацьованих автомобільних масляних фільтрів на навколишнє середовище для умов Полтавської області. Тому на першому етапі комплексної технології утилізації потрібно організувати їх збирання. Для цього запропоновано контейнерний спосіб роздільного збору відпрацьованих автомобільних масляних фільтрів, який дозволить здійснювати їх попереднє сортування та роздільний збір за типорозмірами і відділити відпрацьоване масло з подальшим його зливом. Конструкція контейнера захищена патентом на корисну модель. Експериментальні дослідження щодо вибору мийного засобу дали змогу визначити, що найбільш перспективним мийним реагентом для розв’язання поставленої задачі виявився перкарбонат натрію Na2CO3∙1,5H2O2. З метою визначення максимальної ефективності очищення фільтрувального паперу відпрацьованих автомобільних масляних фільтрів розроблено математичну модель та одержано стаціонарну (сідлову) точку, що визначила оптимальне співвідношення параметрів технологічного процесу. Проведено оцінювання розробленої технології на відповідність екологічним вимогам, яке показало, що попереднє оброблення фільтрувального паперу мийним розчином дозволяє зменшити техногенне навантаження на навколишнє середовище. Так уміст відпрацьованого масла знижується на 55%, а кількість забруднювальних речовин у димових газах на: сульфур (IV) оксиду – 89%, нітроген (IV) оксиду – 15%, карбон (ІІ) оксиду – 66%, вуглецю (сажі) – 86%.
Диссертационная работа посвящена решению актуальной научноприкладной задачи в области экологической безопасности – снижение техногенной нагрузки на окружающую среду при утилизации отработанных автомобильных масляных фильтров за счет предварительной обработки фильтровальной бумаги моющим раствором с извлечением остаточного масла перед термическим обезвреживанием. Результаты работы прошли достаточную апробацию и имеют внедрения, что подтверждено соответствующими актами. Экспериментально подтвержден факт негативного влияния отработанных автомобильных масляных фильтров на окружающую среду для условий Полтавской области. Поэтому на первом этапе комплексной утилизации нужно организовать их сбор. Для этого предложен контейнерный способ раздельного сбора отработанных автомобильных масляных фильтров, который позволит осуществлять их предварительную сортировку и раздельный сбор по типоразмерам, отделить отработанное масло с последующим его сливом. Конструкция контейнера защищена патентом на полезную модель. Экспериментальные исследования по выбору моющего средства позволили определить, что наиболее перспективным моющим реагентом для решения поставленной задачи оказался перкарбонат натрия Na2CO3∙1,5H2O2. С целью определения максимальной эффективности очистки фильтровальной бумаги отработанных автомобильных масляных фильтров разработана математическая модель и получена стационарная (седловая) точка, которая определила оптимальное соотношение параметров технологического процесса. Проведена оценка разработанной технологии на соответствие экологическим требованиям, которая показала, что предварительная обработка фильтровальной бумаги моющим раствором позволяет уменьшить техногенную нагрузку на окружающую среду. Так содержание отработанного масла снижается на 55%, а количество загрязняющих веществ в дымовых газах: серы (IV) оксида – 89%, азота (IV) оксида – 15%, углерода (II) оксида – 66%, углерода (сажи) – 86%.
The thesis is devoted to the actual problem of reducing the technology-related load on the environment at the disposal of waste automobile oil filters by preliminary filter paper processing by means of a washing solution with the residual oil extraction before further thermal decontamination. The results of the research have been sufficiently tested and implemented, which is confirmed by the relevant acts. The fact of negative influence of waste automobile oil filters on the environment for the Poltava region conditions has been experimentally confirmed. Therefore, at the first stage of integrated recycling technology, it is necessary to organize their сollecting. For this purpose, a container method for the separate collection of waste automobile oil filters is proposed, which will allow to pre-sort them and collect separately according to standard sizes and separate the waste oil with its subsequent drain. The design of the container is protected by a utility model patent. Experimental research on the detergent choice has made it possible to determine that the most promising detergent reagent for solving the problem is sodium percarbonate Na2CO3∙1,5H2O2. In order to determine the maximum efficiency of cleaning the filter paper of the waste automobile oil filter, a mathematical model was developed and a stationary (saddle) point was obtained that determined the optimal ratio of the technological process parameters. The evaluation of the developed technology for compliance with ecological requirements has been carried out. It showed that the preliminary treatment of filter paper with a washing solution can reduce the technology-related load on the environment. So the amount of waste oil is reduced by 55%, and the amount of pollutants in fume gases is: sulfur dioxide – 89%, nitrogen dioxide – 15%, carbon monoxide – 66%, soot – 86%.

Дисертаційна робота присвячена зниженню техногенного навантаження від зберігання ТВ у шламонакопичувачі шляхом розроблення комплексної технології їх переробки з отриманням корисних продуктів. Проведено системні дослідження з вивчення хімічного складу накопичених за тривалий час у шламонакопичувачі твердих відходів виробництва титан(IV) оксиду пігментного за сульфатнокислотною технологією. Досліджено процес переробки ТВ за сульфатнокислотною технологією. За цим методом експериментально досліджено технологічні режими вилучення титан(IV) оксиду. Проведення процесу гідролізу з додаванням в якості реагента-модифікатора амонія сульфату за температури 363 К дозволяє отримати концентрат титан(IV) оксиду із вмістом 96,7 % рутилу з масовою часткою TіO2 94,6 %. Запропоновано технологічні засади знешкодження залишкової сульфатної кислоти, яка міститься у «вторинних» ТВ, що передбачають попередню термічну обробку ТВ або хімічну нейтралізацію з утворенням кристалічних сполук, які під час отримання керамічних виробів спікаються, конденсовані шкідливі речовини при цьому повністю іммобілізуються.
Диссертационная работа посвящена снижению техногенной нагрузки при хранении титаносодержащих отходов (ТО) в шламонакопителе путем разработки комплексной технологии их переработки с получением полезных продуктов. Проведены системные исследования по изучению химического состава накопленных за длительное время в шламонакопителе твердых отходов производства титан(IV) оксида пигментного по сернокислотной технологии. На основании комплексного изучения состава отходов химическими, атомно-эмиссионным, рентгенофазовым и дифференциально-термическим методами анализа установлен его состав. Основными компонентами являются TiO2, Fe2O3, SiO2 и H2SO4. Исследован процесс переработки ТО по сернокислотной технологии. По этому методу экспериментально исследованы технологические режимы извлечения титан(IV) оксида, а именно: влияние реагентов-модификаторов, концентрации серной кислоты, температуры, времени протекания, режима перемешивания. По результатам исследований выбраны следующие оптимальные технологические режимы: количество добавки аммоний сульфата – 5% к массе ТВ; температура разложения - 458 ± 2 К, температура выщелачивания – 338 ± 2 К; разложении – 30 мин., время выщелачивания – 6 ч. По указанным технологическими режимами можно достичь степень извлечения титан(IV) оксида в раствор до 55-60%. Последующее извлечение титан(IV) оксида из полученных растворов проводили с помощью процесса гидролиза. Проведение процесса гидролиза с добавлением в качестве реагента-модификатора аммония сульфата при температуре 363 К позволяет получить концентрат титан(IV) оксида с содержанием 96,7 %. Содержание тяжелых металлов в продукте не превышает норм. Предложены технологические основы обезвреживания остаточной серной кислоты, которая содержится во «вторичных» ТО, предусматривающие предварительную термическую их обработку или химическую нейтрализацию с использованием в качестве щелочного реагента золы теплоэлектростанции. Образованные при этом кристаллические соединения при получении керамических изделий спекаются, конденсированные вредные вещества полностью иммобилизуются. Предложено использовать «вторичные» ТО, обезврежены от содержания серной кислоты, в качестве примеси в количестве от 5 до 10% в состав шихты в производстве строительной керамики. При выборе оптимальных режимов по изготовлению керамических изделий с добавлением в качестве примеси к шихте указанных отходов были проведены исследования их свойств. Предложенные методы переработки «вторичных» ТО дают возможность получения керамической продукции (кирпича) с использованием обезвреженных от остаточной серной кислоты «вторичных» ТО как способ утилизации. Разработанные методы почти идентичны по технологическим параметрам и могут быть реализованы на типовом оборудовании для промышленности керамических строительных материалов. Получаемый кирпич соответствует требованиям ДСТУ 530-95 и ДСТУ 7484-78 «Кирпич и камни керамические лицевые». Марки кирпича – 75 , 100 , 125 и 150.
The thesis is devoted to the reduction of anthropogenic impact on the storage ТW into slurry reservoir through the development of complex technology of their processing to yield useful products. A systematic study on the chemical composition of accumulated solid waste production of titanium(IV) oxide pigment on sulfuric technology over a long period of time in slurry reservoir has been done. The process for recycling ТW on sulfuric technology has been investigated. Technological modes of extraction of titanium(IV) oxide have been investigated according to this method experimentally. Conducting the hydrolysis process with the addition of a reactant modifier of ammonium sulfate at a temperature 363 K allows to obtain a concentrate of titanium(IV) oxide with a rutile content of 96,7 %. The technological basis of neutralization of residual sulfuric acid has been proposed, which is contained in the «secondary» ТW providing prebaked ТW or chemical neutralization to form crystalline compounds, the preparation of sintered ceramic products, condensed harmful substances are completely immobilized.

Світові запаси вугілля в кілька разів перевищують існуючі запаси нафти і природного газу. Зростаюча роль вугілля в енергетичному балансі призводить до необхідності вдосконалення існуючих методів його переробки, а також до розробки нових енерготехнологій. При цьому вони повинні забезпечити не тільки високі технологічні показники процесу, але й дотримання жорстких екологічних стандартів на викиди шкідливих речовин. Сьогодні в Україні існує гостра необхідність в технічному переозброєнні чинної пиловугільної теплоенергетики з урахуванням сучасних технологій підготовки палива, спалювання, високоефективних способів зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Дисертація присвячена вирішенню науково-практичного завдання щодо комплексного екологічного аналізу рівня техногенного навантаження в Каспійському регіоні, впливу зміни інфраструктури регіону на його сталий розвиток, застосування технологій захисту навколишнього середовища для підвищення рівня екологічної безпеки морської акваторії, можливість розвитку співробітництва прикаспійських держав для забезпечення екологічної безпеки. Основними завданнями дисертаційних досліджень було розроблення системи захисту Каспійського моря від техногенного впливу на його акваторію; розроблення рекомендацій щодо зниження імовірності екологічних ризиків Каспійського моря; проєктування регіональної системи раннього сповіщення загрози екологічної безпеки Каспійського моря. Каспійське море є внутрішньою замкненою водоймою, розташованою на значному материковому просторі на межі Європи та Азії, оточена п’ятьма прибережними державами – Республіка Азербайджан, Ісламська республіка Іран, Туркменістан, Республіка Казахстан і Росія. Головною відмінністю Каспію є його мінливість гідрометеорологічних та гідродинамічних режимів, на які впливають як природні, так і антропогенні фактори. Зростає ймовірність екологічних проблем у Каспійському регіоні, пов’язаних зі зміною інфраструктури промисловості. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває вивчення процесів як природних, так і тих, що обумовлені господарською діяльністю зі зміною інфраструктури промисловості, що впливають на екологічну стабільність Каспію та сталий розвиток Каспійського регіону. Мета дисертаційного дослідження полягає у підвищенні рівня екологічної безпеки Каспійського моря та реалізації принципів організації раціонального природокористування та сталого розвитку регіону. Автором було поставлено та вирішено такі завдання дисертаційного дослідження: провести аналіз екологічного стану Каспійського моря; визначити основні фактори, що впливають на сталий розвиток регіону; провести екологічний моніторинг Каспійського моря; дослідити екологічний стан та його формування під впливом техногенного впливу; розробити технологію захисту довкілля для утилізації забруднень; оцінити вплив вуглеводневого забруднення Каспію; розробити рекомендації щодо захисту навколишнього середовища від нафтового забруднення; розробити рекомендації щодо зниження виникнення екологічних ризиків; розробити рекомендації щодо створення регіональної системи екологічної безпеки. Автором проаналізовано процеси, що формують екосистему Північного Каспію у природних умовах і, тим більше, у стані стресу при надзвичайних ситуаціях нафтового розливу. Вони настільки складні, різноманітні і взаємозалежні, що прогнозувати їх розвиток в кількісних співвідношеннях фактично неможливо. Стохастичний характер цих процесів досить очевидний. Їх статистичний опис, тобто визначення невипадкових характеристик цих випадкових процесів, потребують виконання величезної кількості моніторингових та експедиційних спостережень на єдиній методичній основі. Сьогодні це неможливо, тому необхідно спиратися на приблизні оціночні характеристики типу часу відновлення, уразливості і чутливості до нафтового забруднення. Звичайно, на разі, ці величини визначені на інтуїтивному рівні, проте їх чітке формулювання в контексті стохастичної моделі дозволить досить обґрунтовано оцінити ризики ураження біоти при аварійних нафтових розливах. Результати сучасних наукових досліджень підтверджують, що море знаходиться під впливом потужних антропогенних впливів, що призводять до певних негативних екологічних наслідків. Так, окремі райони Каспію вже перетворилися в мертві зони, де майже не зустрічаються риби і безхребетні тварини. Загалом, води Каспійського моря характеризуються як "забруднені". Встановлено, що екологічні проблеми Каспію і його узбережжя є наслідком усієї історії екстенсивного економічного розвитку в країнах регіону. На цьому позначаються як довгострокові природні зміни (вікові коливання рівня моря, зміна клімату), так і соціально-економічні проблеми (економічні кризи, регіональні конфлікти, розвиток видобутку нафти тощо). Облік і дослідження техногенних факторів забруднення акваторії Каспійського моря, їх взаємозв’язок із природним середовищем – це складне та багатофакторне завдання. Воно вимагає інформаційної підтримки різних факторних даних і застосування сучасних методів їх аналізу. Автором встановлено, що значної шкоди водним об’єктам завдає сільське господарство за рахунок, переважно, стоку з полів використаних хімікатів (добрив і пестицидів). Через ігнорування встановленої відсоткової норми та легку розчинність мінеральні добрива, що є солями неорганічних кислот (нітратами, фосфатами калію і амонію), мігрують в поверхневі й підземні води. Наслідком їх впливу є підвищення вмісту біогенних елементів у воді, бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей, що викликає «цвітіння води» і протікання процесу евтрофікації. Найнебезпечнішими з позицій екологічної безпеки є фосфор- і хлормісткі пестициди, у складі яких є високотоксичні органічні речовини, особливо дихлордифенілтрихлоретан і гексахлорциклогексан. Варто відмітити, що механічні та фізико-хімічні методи боротьби з нафтовими забрудненнями здатні видалити нафту з водної поверхні, однак у боротьбі з емульгованою нафтою і тонкої нафтовою плівкою вони малоефективні. Біоремедіаційний спосіб очищення водної екосистеми допомагає усунути недоліки цих методів і може застосовуватися спільно з ними для більшої ефективності очищення. Автором запропоновано суміщений метод очищення нафтових забруднень, що працює в два етапи і дозволяє досягти високого ступеня очищення. Перший етап очищення – механічний, який забезпечує збір нафти до заданої товщини нафтової плівки, який розраховується на основі фізико-хімічних властивостей нафти і гідродинамічних особливостей морської акваторії, другий – біоремедіаційний. Все вищезазначене підтверджує актуальність теми дисертаційного дослідження, яка має важливе наукове та практичне значення, оскільки спрямована на вирішення актуального науково-практичного питання підвищення екологічної безпеки Каспійського регіону. Автором вперше для зниження техногенного навантаження на Каспійське море проведений комплексний аналіз екологічних проблем, що дозволив виявити річковий стік як переважаюче джерело забруднення морського середовища нафтопродуктами, пестицидами та важкими металами. Автором вперше на підставі проведеного екологічного моніторингу Каспійського моря із урахуванням його екологічного стану методами дистанційного зондування визначені техногенно напружені зони та одержано дані динаміки нафтового забруднення морського середовища. Автором вперше для оцінювання техногенного навантаження на Каспійське море з використанням інтегрально-диференційного методу розроблено систему індикаторів та сигнальних показників якості, що враховує як фізико-хімічні властивості абіотичної компоненти екосистеми, так і параметри еколого- трофічних груп біоти. Автором вперше з метою підвищення екологічної безпеки Каспійського моря під час утилізації нафтових забруднень встановлено закономірності зміни показників рН та газоутворення процесу деструкції нафтових вуглеводнів після внесення гібридного біопрепарату, одержаного на основі біохімічних відходів. Автором вперше розроблені заходи щодо запобігання загроз екологічної безпеки та попередження екологічних ризиків в Каспійському регіоні та запропоновані варіанти удосконалення нормативної бази, яка регламентує екологічну безпеку регіону. Автором розвинуто гідродинамічні моделі розтікання та розливу нафти, що дозволили визначити об’єм і площу нафтової плівки для прогнозування масштабів аварійних розливів нафти в море і зону максимального ураження екосистеми. На підставі проведеного екологічного моніторингу Каспійського моря запропоновано комплекс заходів щодо забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку Каспійського регіону. Обгрунтовано біохімічний спосіб ліквідації нафтових розливів як найбільш ефективний, у результаті чого розроблено та одержано біопрепарат у формі гранул, що містить іммобілізовані активні штами мікроорганізмів, які володіють нафтодеструктивною здатністю. Запропонована технологія утилізації нафтових забруднень із використанням гібридного біохімічного препарату показала високу ефективність деструкції нафти та нафтопродуктів. Реалізовані рекомендації щодо розробки нормативних та методичних матеріалів забезпечення екологічної безпеки та правових відносин прикаспійських держав. Розроблені заходи щодо зниження потенційного екологічного ризику від техногенного впливу антропогенного походження, що дає можливість підвищити рівень екологічної безпеки Каспійського регіону. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес кафедри екології та природозахисних технологій Сумського державного університету під час викладання дисциплін "Техноекологія" та "Міжнародне співробітництво в галузі екології". Дисертаційна робота є завершеним дослідженням у науковому напрямку екологічної безпеки. Основні положення, розробка та обгрунтування наукової новизни та практичного значення дисертаційної роботи отримано автором самостійно. Основні результати роботи доповідались та опубліковані в матеріалах міжнародних та всеукраїнських конференцій та наукових виданнях.
The dissertation is devoted to solving a scientific and practical problem of comprehensive environmental analysis of the man-made load level in the Caspian region, the impact of changes in the region’s infrastructure on its sustainable development, application of environmental protection technologies to improve the ecological safety of marine waters. The main objectives of the dissertation research were to develop a system of protection of the Caspian Sea from man-made impact on its waters; development of recommendations to reduce the probability of environmental risks of the Caspian Sea; design of a regional system for early warning of the threat to environmental safety of the Caspian Sea. The Caspian Sea is an inland closed body of water located on a large continental area on the border of Europe and Asia. It is surrounded by five coastal states – the Republic of Azerbaijan, the Islamic Republic of Iran, Turkmenistan, the Republic of Kazakhstan and Russia. The main difference of the Caspian Sea is its variability of hydrometeorological and hydrodynamic regimes, which are influenced by both natural and anthropogenic factors. There is a growing probability of environmental problems in the Caspian region due to changes in industrial infrastructure. In this regard, the study of both natural and economic processes with changes in industrial infrastructure, which affect the ecological stability of the Caspian Sea and the sustainable development of the Caspian region, becomes especially relevant. The goal of the dissertation research is to increase the level of environmental safety of the Caspian Sea and the implementation of the principles of rational environmental management and sustainable development of the region. The author set and solved the following tasks of the dissertation research: analysis of the ecological state of the Caspian Sea; identification of the main factors that influence the sustainable development of the region; conducting ecological monitoring of the Caspian Sea; study of the ecological state and its formation under the influence of man-made influence and developing of the pollution utilization technology; assessment of the impact of hydrocarbon pollution of the Caspian Sea; development of recommendations for protection of the environment from oil pollution; development of recommendations to reduce the occurrence of environmental risks; development of recommendations for the creation of a regional system of environmental safety. The author has analyzed the processes that form the ecosystem of the North Caspian Sea under natural conditions and, moreover, in a state of stress during oil spill emergencies. They are so complex, diverse and interdependent that it is virtually impossible to predict their development in quantitative terms. The stochastic nature of these processes is quite obvious. Their statistical description, i.e. determination of nonrandom characteristics of these random processes, requires a huge number of monitoring and expeditionary observations on a single methodological basis. Today it is not possible, so it is necessary to rely on approximate estimates of the type of recovery time, vulnerability and sensitivity to oil pollution. Of course, at present time, these values are defined on an intuitive level, but their clear formulation in the context of the stochastic model will allow a fairly reasonable assessment of the risks of ecosystem’s damage in emergency oil spills. The results of modern scientific research confirm that the sea is under the influence of powerful anthropogenic influences that lead to certain negative environmental consequences. Thus, some areas of the Caspian Sea have already become dead zones, where fish and invertebrates are almost non-existent. In general, the waters of the Caspian Sea are characterized as «polluted». It was found that the ecological problems of the Caspian Sea and its coast are a consequence of the whole history of extensive economic development in the countries of the region. This affects both long-term natural changes (age fluctuations in sea level, climate change) and socio-economic problems (economic crises, regional conflicts, the development of oil production, etc.). Accounting and research of man-made factors of pollution of the Caspian Sea, their relationship with the natural environment is a complex and multifactorial task. It requires information support of various factor data and the use of modern methods of their analysis. The author found that significant damage to water bodies is caused by agriculture, mainly due to runoff from the fields of used chemicals (fertilizers and pesticides). Due to ignoring the percentage rate and easy solubility, mineral fertilizers, which are salts of inorganic acids (nitrates, potassium phosphates and ammonium), migrate to surface and groundwater. The consequence of their influence is an increase in the content of nutrients in the water, the rapid development of blue-green algae, which causes «water bloom» and the process of eutrophication. The most dangerous from the point of view of ecological safety are phosphorus- and chlorine-containing pesticides, which contain highly toxic organic substances, especially dichlorodiphenyltrichloroethane and hexachlorocyclohexane. It should be noted that mechanical and physico-chemical methods of combating oil pollution can remove oil from the water surface, but in the fight against emulsified oil and thin oil film, they are ineffective. Bioremediation method of water ecosystem treatment helps to eliminate the disadvantages of these methods and can be used in conjunction with them for greater treatment efficiency. The author has proposed a combined method of purification of oil pollution, which works in two stages and allows to achieve a high degree of purification. The first stage of purification is mechanical, which provides oil collection to a certain thickness of the oil film, which is calculated on the basis of physicochemical properties of oil and hydrodynamic features of the sea area, the second is bioremediation. All the above confirms the relevance of the topic of dissertation research, which has important scientific and practical significance, as it is aimed at solving the actual scientific and practical issue of improving the environmental safety of the Caspian region. For the first time to reduce the man-made impact on the Caspian Sea the author conducted a comprehensive analysis of environmental problems, which revealed the river runoff as the predominant source of pollution of the marine environment with petroleum products, pesticides and heavy metals. The author for the first time on the basis of the ecological monitoring of the Caspian Sea taking into account its ecological condition by methods of remote sensing has defined technogenic tense zones and received a data of dynamics of oil pollution of the marine environment. For the first time, the author has developed a system of indicators and signal quality indicators to assess the man-made load on the Caspian Sea using the integrateddifferential method, which takes into account both physico-chemical properties of the abiotic component of the ecosystem and parameters of ecological and trophic biota groups. For the first time, in order to increase the ecological safety of the Caspian Sea during the utilization of oil pollution, the author has found patterns of changes in pH and gas formation of the process of destruction of petroleum hydrocarbons after the introduction of a hybrid biological product based on biochemical waste. The author for the first time developed measures to prevent threats to environmental safety and prevent environmental risks in the Caspian region and proposed options for improving the regulatory framework governing the environmental safety of the region. The author has developed hydrodynamic models of oil spreading and spills, which allowed to determine the volume and area of the oil slick to predict the scale of emergency oil spills into the sea and the area of maximum ecosystem damage. A set of measures to ensure environmental safety and sustainable development of the Caspian region based on the conducted environmental monitoring of the Caspian Sea was proposed. The biochemical method of oil spill liquidation as the most effective has been substantiated. As a result biological preparation in the form of granules containing immobilized active strains of microorganisms with oil-destructive ability has been developed and obtained. Proposed technology of utilization of oil pollution using a hybrid biochemical has showed high efficiency of destruction of oil and oil products. Recommendations for the development of regulatory and methodological materials to ensure environmental safety and legal relations of the Caspian states have been implemented. Measures to reduce the potential environmental risk from man-made impacts, which makes it possible to increase the level of environmental safety of the Caspian region, have been developed. The results of the research were introduced into the educational process of the Department of Ecology and Environmental Protection Technologies of Sumy State University in the disciplines "Technoecology" and "International cooperation in the field of ecology". The dissertation is a completed research in the scientific field of environmental safety. The main provisions, development and substantiation of scientific novelty and practical value of the dissertation work were received by the author independently. The main results of the dissertation were reported and published in international and national conferences and scientific journals.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання щодо зниження техногенного забруднення довкілля завдяки розробленню і впровадженню екологічно безпечних органо-мінеральних добрив із застосуванням як сировини українських фосфоритів і торфу. Проведений аналіз способів підвищення ефективності використання азоту добрив засвідчив, що їх капсулювання мінеральними і природними компонентами з модифікуванням їх органічною складовою дозволяє мінімізувати екологічну небезпеку від забруднення довкілля нітратами, важкими металами та радіонуклідами. Оптимізовано й експериментально апробовано склад фосфатовмісної оболонки на основі амонізованого суперфосфату і гумату кальцію, який комплексно знижує швидкість дифузії поживних елементів капсульованих гранул карбаміду. Експериментально досліджено особливості одержання суперфосфату з фосфат-глауконітового концентрату Карпівського родовища, який характеризується високим значенням засвоюваного Р2О5, сульфатно-кислотним способом. Розроблено математичну модель кінетики вимивання водорозчинного азоту з капсульованої гранули, яка дозволяє розрахувати зміну концентрації азоту, що вимивається з різних видів добрив у часі. Розроблено технологічну схему процесу одержання фосфатовмісного покриття на гранулах азотних добрив і проведено її апробацію в дослідно-промислових умовах. За результатами агрохімічних випробувань виявлено, що досліджені марки добрив із покриттям на основі суперфосфату забезпечили достовірно встановлений приріст біомаси проростків ячменю порівняно з абсолютним контролем та іншими видами добрив. Установлено, що за технологією локального окультурення грунтів норми внесення капсульованих добрив можна скоротити в 2–3 рази, що дозволяє зменшити агрогенне навантаження на грунтовий шар. Здійснене еколого-економічне оцінювання зниження техногенного навантаження на довкілля під час застосування нових видів добрив за допомогою розрахунку коефіцієнтів небезпечності й екологічності капсульованих добрив показує, що розроблений склад добрива можна віднести до екологічно безпечних добрив.
Диссертация посвящена решению научно-практической задачи по снижению техногенного загрязнения окружающей среды за счет разработки и внедрения экологически безопасных органо-минеральных удобрений с применением в качестве сырья украинских фосфоритов и торфа. Проведенный анализ способов повышения эффективности использования азота удобрений показал, что их капсулирование минеральными и природными компонентами с модифицированием их органической составляющей позволяет минимизировать экологическую опасность от загрязнения окружающей среды нитратами, тяжелыми металлами и радионуклидами. Оптимизирован и экспериментально апробирован состав фосфорсодержащей оболочки на основе аммонизированного суперфосфата и гумата кальция, который комплексно снижает скорость диффузии питательных элементов капсулированных гранул карбамида. Экспериментально исследованы особенности получения суперфосфата из фосфат-глауконитового концентрата Карповского месторождения, который характеризуются высоким значением усвояемого Р2О5, сульфатно-кислотным способом. Разработана математическая модель кинетики вымывания водорастворимого азота из капсулированной гранулы, позволяющей рассчитать изменение концентрации азота, вымываемой из различных видов удобрений во времени. Разработана технологическая схема процесса получения фосфорсодержащего покрытия на гранулах азотных удобрений и проведена ее апробация в опытно-промышленных условиях. По результатам агрохимических испытаний выявлено, что исследованные марки удобрений с покрытием на основе суперфосфата обеспечили достоверно установленный прирост биомассы проростков ячменя по сравнению с абсолютным контролем и другими видами удобрений. Установлено, что по технологии локального окультуривания почв нормы внесения капсулированных удобрений можно сократить в 2–3 раза, что позволяет уменьшить агрогенную нагрузку на почвенный слой. Проведенная эколого-экономическая оценка снижения техногенной нагрузки на окружающую среду при применении новых видов капсулированных удобрений путем расчета коэффициентов безопасности и экологичности показывает, что разработанный состав удобрения можно отнести к экологически безопасным удобрениям.
The dissertation is devoted to solving the scientific and practical problem of reducing man-made chemical pollution of the environment through the development and introduction of environmentally safe organo-mineral fertilizers with the use of raw materials of Ukrainian phosphorites and peat. The analysis of ways of increasing the nitrogen fertilizer use efficiency showed that their encapsulation with mineral and natural components with modification of their organic component allows to minimize environmental risk from environmental pollution by nitrates, heavy metals and radionuclides. The composition of the phosphate-containing shell based on ammoniated superphosphate and calcium humate, which comprehensively reduces the diffusion rate of the nutrient elements of the encapsulated urea granules, was optimized and experimentally tested. The peculiarities of obtaining the superphosphate from the phosphate-glauconite concentrate of the Karpivskyi deposit, characterized by high digestible P2O5 value, have been experimentally investigated in the sulfate-acid method. A mathematical model of the kinetics of water-soluble nitrogen leaching from a capsule granule was developed, that allows to calculate the change in the concentration of nitrogen leached from different types of fertilizers over time. The technological scheme of the process of obtaining the phosphate-containing coating on granules of nitrogen fertilizers has been developed and its testing has been carried out in experimental and industrial conditions. According to the results of agrochemical tests, it is revealed that the investigated brands of superphosphate-coated fertilizers provided a well-established increase in the biomass of barley seedlings compared to absolute control and other types of fertilizers. It is established that by the technology of local cultivation of soils the rate of application of encapsulated fertilizers can be reduced by 2–3 times, which allows to reduce the agrogenic load on the soil layer. An ecological and economic assessment of the reduction of technogenic load on the environment in the application of new types of fertilizers by calculating the hazard coefficient and environmental factor of encapsulated fertilizers shows that the developed composition of fertilizers can be attributed to environmentally safe fertilizers.

Дисертацію присвячено теоретичному узагальненню нового вирішення важливої прикладної наукової проблеми утилізації промислових відходів теплових електричних станцій для зменшення техногенного навантаження на довкілля на прикладі впливу Бурштинської ТЕС на територію Галицького району. У роботі досліджено якісний і кількісний вплив забруднень відходами Бурштинської ТЕС на екологічний стан довкілля. На основі отриманих даних запропоновані нові технології утилізації відходів Бурштинської ТЕС. Розроблено технологію рекультивації золовідвалів. Експериментально та теоретично обґрунтовано нові технології утилізації золи шляхом створення ефективних пористих теплоізоляційних матеріалів (ТПМ); експериментально досліджено основні фізико-хімічні процеси, що відбуваються в золі Бурштинської ТЕС під час її зберігання та впливу на неї вологи і температур, для обґрунтування нових технологій виробництва ПТМ, Експериментально та теоретично досліджено вплив складу золи на процеси гідратації цементних компонентів, встановлено кількісні характеристики цього впливу для обґрунтування технології утилізації сухої золи Із золосховищ. На основі нових наукових результатів розроблено наукові принципи створення технологій виробництва будівельних матеріалів із вторинної сировини (золи). Виконані дослідження дозволили створити науково-методологічні основи підвищення рівня екологічної безпеки виробництва енергії тепловими електричними станціям та одержання синергетичного ефекту захисту довкілля, а також - створення інноваційних матеріалів для теплового захисту енергетичних установок, будівель та споруд.
Диссертация посвящена экспериментальному обоснованию и теоретическому обобщению нового решения важной прикладной научной проблемы утилизации твердых промышленных отходов тепловых электрических станций для уменьшения техногенной нагрузки на окружающую среду (на примере влияния Бурштынской ТЭС на территорию Галицкого района). В данной работе проведены исследования состояния окружающей среды и влияния отходов Бурштынской тепловой электрической станции на территории Галицкого района и здоровье населения. Исследованы состав золы-уноса и золы в хранилищах, проанализированы перспективы использования твердых отходов Бурштынской ТЭС в технологиях производства пористых теплоизоляционных материалов. На основе полученных данных предложены новые технологические схемы утилизации отходов Бурштынской ТЭС. Экспериментально и теоретически обоснованы технологии утилизации золы путем создания нових эффективных пористых теплоизоляционных материалов (ТПМ). Экспериментально исследованы основные физико-химические процессы, происходящие в золе Бурштынской ТЭС при ее хранении, воздействии на нее влаги и температур для обоснования новых технологий производства ПТМ. Экспериментально и теоретически исследовано влияние состава золы на процессы гидратации цементных компонентов, установлены количественные характеристики этого влияния для обоснования нового метода угилизации сухой золы в золохранилищах. Разработана технология рекультивации золоотвалов. С помощью дифференциально-термического анализа исследованы основные физико-химические процессы, происходящие в золе Бурштынской ТЭС, а также закономерности реализации этих процессов в сырьевых смесях на основе золы Бурштынской ТЭС при ее гидратации, вспучивании, кристаллизации и твердении. Оптимизированы параметры технологического воздействия на указанные процессы. Полученная информация использована в предложенных технологиях утилизации золы. На основе полученных результатов разработаны научные принципы создания технологий производства строительных материалов из вторичного сырья (золы). Выполненные исследования позволили создать научно-методологические основы повышения уровня экологической безопасности производства энергии тепловыми электрическими станциям и получения синергетического эффекта защиты окружающей среды, а также создания инновационных материалов для тепловой защиты энергетических установок, зданий и сооружений.
The dissertation is devoted to experimental and theoretical substantiation of the generalization of the new solution of important applied scientific problem of disposing of industrial solid waste thermal power plants to reduce the anthropogenic impact on the environment (for example, the influence of the Burshtyn TPS territory in the Galician region). In this study we investigated the qualitative and quantitative impact of pollution waste Burshtyn thermal power plant on the environment Galitsky district, the ecological state of the environment, the impact of pollution on human health. The composition zolounosa and ash storage, analyzed the prospects of using BuTPS solid waste in technology production of porous insulating materials. Based on the data offered new technological schemes for recycling waste BuTPS. Theoretically and experimentally proved new technologies by creating ash disposal on the basis of new efficient ash porous heat-insulating materials (TPM). Experimentally studied the basic physical - chemical processes occurring in the ash BuTPS during storage and exposure to moisture and temperature to support the new TMP production technologies. Theoretically and experimentally investigated the influence of the composition of the ash on the hydration process of cement components to quantitative characteristics of this influence to justify the new method of utilization of dry ash in ash storages. A technology for reclamation of ash dumps. This research will provide the scientific basis on which developed the scientific and methodological basis for improving the level of environmental safety of power generation by thermal power stations and produce a synergistic effect protect the environment on the basis of theoretical and experimental study of anthropogenic impact of TPS.

Дисертація присвячена зниженню техногенного впливу відвалу залізного купоросу виробництва пігментного двоокису титану на навколишнє середовище шляхом розроблення технології його утилізації. Досліджено основні властивості ґрунтів району відвалу залізного купоросу ПАТ «Сумихімпром». Розроблено математичну модель проникнення в ґрунт кислих розчинів, які можуть утворитися при розчиненні деякої маси залізного купоросу, що дає можливість розрахувати гідролітичну кислотність ґрунту, яка характеризує його закисненість. З’ясовано, що ступінь забруднення сірих ґрунтів району відвалу залізного купоросу підприємства ПАТ «Сумихімпром» сульфатом заліза високий у межах СЗЗ. Розраховано розмір шкоди ґрунтам, що становить 9 735 000 грн. Запропоновано безвідходну технологію перероблення залізного купоросу на пасту ОГЗ, що містить близько 70 % заліза і відповідає вмісту заліза у залізорудному концентраті, та розчин сульфату амонію. Одержані два продукти доцільно використовувати в чорній металургії як водопоглинальну добавку до вологого залізорудного концентрату та у сільському господарстві як мінеральне добриво. Описано технологічну схему перероблення залізного купоросу. Розроблено матеріальний баланс та розраховано собівартість випуску 1 т сульфату амонію та оксидів заліза. Одержаний показник загальної економічної ефективності становить 57,16 %, що свідчить про рентабельність та самоокупність нової технології.
Диссертация посвящена снижению техногенного воздействия отвала железного купороса производства пигментной двуокиси титана на окружающую среду. Обнаружено, что плотность почвы изменилась с 1 500–1 600 до 1 950 кг/м3 и коэффициент структурности почвы увеличился с 0,4–1,0 до 4,0. Установлено, что с глубиной кислотность почвы увеличилась с 6,5 до 4,0. На основе экспериментальных исследований рассчитаны коэффициент диффузии (1,51 ∙ 10-8 м2/с) и плотность диффузионного потока (1,63 ∙ 10-10 кг/м2). Установлено, что изменения физических и химических показателей почвы происходит за счет инфильтрации кислых растворов железного купороса. Обнаружено, что все показатели почв ухудшены в южном и восточном направлении. Такая закономерность связана с влиянием преобладающих ветров данной местности. Разработана математическая модель проникновения в почву кислых растворов, которые могут образоваться при растворении некоторой массы железного купороса титанового производства. Математическая модель устанавливает функциональную зависимость содержания кислых растворов железного купороса в геохимическом ландшафте от пространственных координат и времени. Математическая модель дает возможность рассчитать гидролитическую кислотность почвы, которая характеризует его закисленность. По результатам математического моделирования установлено, что при наличии конвекции в почве скорость закисления больше, чем при ее отсутствии. Установлено, что по величине суммарного индекса опасности железный купорос относится к III классу опасности промышленных отходов. Установлено, что степень загрязнения почв сульфатом железа высокая в пределах СЗЗ и на расстоянии 40 м в южном направлении отбора проб – средняя. Рассчитан размер ущерба почвенной среде района отвала железного купороса предприятия ПАО «Сумыхимпром», который составляет 9 735 000 грн. Разработаны три стадии технологии получения легкофильтрующейся суспензии оксид-гидроксид железа. Получено в результате внедрения технологии в лабораторных масштабах продукт, содержащий около 70 % железа, что соответствует содержанию железа в железорудном концентрате. Было получено на основе фильтрата сульфата аммония без дополнительной доочистки сульфат аммония второго сорта. Было показано, что качество раствора сульфата аммония таково, что на его основе можно получать сульфат аммония удобрительный. Проведены лабораторные исследования по отработке процесса грануляции железной руды с использованием Fe(OH)3 и типовых пластифицирующих добавок – бентонитовой глины. Обожженные окатыши с ОГЖ имеют содержание Feзаг, соответствующее составу обожженных окатышей Полтавского ГОКа (55–62 %). Описана технологическая схема переработки железного купороса. Переработка железного купороса длится 3–4 часа. Разработан материальный баланс технологии утилизации железного купороса на основе накопленной информации и приемлемой технологической схемы производства ОГЖ. Рассчитан ряд технико-экономических показателей производства, в том числе и ожидаемая себестоимость выпуска 1 т сульфата аммония и оксидов железа. Полученный показатель общей экономической эффективности составляет 57,16 %. Внедрение новой технологии по своим экономическим показателям находится в области рентабельности и самоокупаемости.
Dissertation is devoted to impact of technogenic influence of sulfuric acid, which is contained in a heap of iron sulphate, on the environment. A mathematical model of the penetration of solutions of sulfuric acid in the waste titanium production of iron sulphate. Mathematical model establishes the functional dependence of the content of sulfuric acid in the geochemical landscape of spatial coordinates and time. With the help of a mathematical model can be calculated hydrolytic acidity that characterizes the acidification of the soil. It was established that there was a close correlation between the values obtained by experiment and the results of the solution of a mathematical model, it is 0.89. It was found that the largest total index of danger iron sulfate belongs to III class of hazard industrial waste. The degree of contamination of soil iron sulphate high within the SPZ. Calculated the amount of damage from iron sulphate soil environment, which is 9 735 000 USD. The optimal conditions of the developed technology. Developed three stages of technology for easily filtered GLR suspension (70 % iron), which corresponds to the iron content in iron ore concentrate. It was prepared based on the filtrate without further aftertreatment ammonium sulfate 2nd grade, from which you can obtain ammonium sulfate Fertilizer. The fired pellets laced with GLR have Fezag content. Such as that of the fired pellets Poltava GOK (55–62 %). Describe and substantiate technological scheme of processing of ferrous sulfate. A material balance technology. It designed a number of technical and economic indices of production. The resulting measure of the total economic efficiency of 57.16 %.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної проблеми зниження рівня техногенного навантаження на довкілля від відвалів відходів хімічної промисловості на основі розроблення еколого-синергетичного підходу до визначення синергетичних ефектів процесів накопичення та складування масивів фосфогіпсу, що сприяють зниженню впливу на прилеглі до урбоекосистем території. Сформовано еколого-синергетичні засади моделювання впливу відвалів фосфогіпсу на природні компоненти довкілля, зокрема, розроблено наукові засади оцінювання техногенного впливу процесу накопичення фосфогіпсу на екосистему та здійснено моделювання міграції важких металів (ВМ) із техногенного масиву відвалу в грунтовий комплекс едафотопу. Розроблено наукові засади створення технологічних схем утилізації фосфогіпсу в системах біодесульфуризації газових потоків з рециклінгом матеріальних потоків, що забезпечить формування нового напряму його використання в технологіях захисту атмосферного повітря зі створенням екологічно безпечної технології оброблення та отриманням корисних продуктів утилізації, що грунтуються на еколого-синергетичних процесах сорбційної іммобілізації на носії з фосфогіпсу. Для підвищення екологічної безпеки станцій очищення стічних вод обгрунтовано напрям утилізації фосфогіпсу в системах анаеробної стабілізації стічних вод та мулових осадів (МО) для інтенсифікації процесів дефосфатації. Визначено еколого-синергетичні механізми вилучення фосфатів зі стоків і МО при введенні в систему фосфогіпсу в технологіях захисту водних екосистем. Для підвищення рівня екологічної безпеки природно-антропогенних ландшафтів, забруднених ВМ, досліджено еколого-синергетичні механізми впливу біокомпозита у системі "грунт – мікробний біом – токсикант" та виявлено ряд протекторних перетворень, що визначають довгострокову фіксацію ВМ у стійких нерозчинних структурах. Здійснено математичне моделювання впливу біокомпозита як продукту анаеробної стабілізації МО та фософгіпсу на захисні функції грунту та відповідно розроблено еколого-синергетичну модель його впливу на процес природного регулювання буферних властивостей грунтового комплексу. Практична значущість роботи підтверджена результатами промислових випробувань розроблених екологічно безпечних технологій, одним патентом на винахід України, двома патентами на корисну модель та актами впровадження у виробничий і навчальний процеси.
Диссертация посвящена решению научно-прикладной проблемы снижения уровня техногенной нагрузки на окружающую среду от отвалов отходов химической промышленности на основе разработки эколого-синергетического подхода к определению синергетических эффектов процессов накопления и складирования массивов фосфогипса, способствующих снижению воздействия на прилегающие к урбоэкосистемам территории. Сформированы эколого-синергетические основы моделирования влияния отвалов фосфогипса на природные компоненты окружающей среды, в частности, разработаны научные основы оценки техногенного воздействия процесса накопления фосфогипса на экосистему и осуществлено моделирование миграции тяжелых металлов (ТМ) из техногенного массива отвала в почвенный комплекс едафотопа. Разработаны научные основы создания технологических схем утилизации отвального фосфогипса в системах биодесульфуризации газовых потоков с рециклингом материальных потоков, обеспечивающие формирование нового направления его использования в технологиях защиты атмосферного воздуха с созданием экологически безопасной технологии обработки и получением полезных продуктов утилизации, основанных на эколого-синергетических процессах сорбционной иммобилизации на носителе из фосфогипса. Для повышения экологической безопасности станций очистки сточных вод обосновано направление утилизации фосфогипса в системах анаэробной стабилизации сточных вод и иловых осадков (ИО) для интенсификации процессов дефосфатации. Определены эколого-синергетические механизмы изъятия фосфатов из стоков и ИО при введении в систему фосфогипса в технологиях защиты водных экосистем. Для повышения уровня экологической безопасности природно-антропогенных ландшафтов, загрязненных ТМ, исследованы эколого-синергетические механизмы влияния биокомпозита в системе "почва – микробный биом – токсикант" и выявлено ряд протекторных преобразований, определяющих долгосрочную фиксацию ТМ в устойчивых нерастворимых структурах. Проведено математическое моделирование влияние биокомпозита как продукта анаэробной конверсии ИО и фософогипса на защитные функции почвы и соответственно разработана эколого-синергетическая модель его влияния на процесс естественного регулирования буферных свойств почвенного комплекса. Практическая значимость работы подтверждена результатами промышленных испытаний разработанных экологически безопасных технологий; одним патентом на изобретение Украины, двумя патентами на полезную модель и актами внедрения в производственный и учебный процессы.
The thesis deals with the solution of scientific-applied issue of reducing the manmade impact on the environment of waste dumps of chemical industry. The environmental synergetic approach reducing the manmade impact on the territories adjacent to urban ecosystems has been developed to determine the synergistic effects of accumulation and storage of phosphogypsum arrays. The environmental synergetic basis for modeling of phosphogypsum dumps effect on the environment components has been formed. In particular, the scientific basis for estimation of manmade impact of phosphogypsum accumulation on an ecosystem and heavy metals (HM) migration from a man-made dump to a soil complex of an edaphotop has been developed. The scientific basis of flow diagrams of phosphogypsum dumps recycling in biodesulfurization systems of gas flows with material flows recycling has been developed. They promote a new direction of phosphogypsum application in the atmospheric air protection technologies with the formation of environmentally safe processing technologies and the production of useful recycling products based on the environmental synergistic processes of immobilization sorption on phosphogypsum carrier. To increase the environmental safety of wastewater treatment plants the recycling of phosphogypsum in the anaerobic stabilization systems of wastewater and sludge sediments (SS) in order to intensify dephosphatation has been substantiated. Environmental synergistic mechanisms of phosphate and SS removal from effluents are determined at phosphogypsum processing in the protection systems of aquatic ecosystems. The environmental synergistic mechanisms of biocomposite influence in the system "soil – microbial biome – toxicant" has been investigated to increase environmental safety of natural and anthropogenic landscapes contaminated with HM. A number of sacrificial transformations were identified that determine long-term fixation of HM in stable insoluble structures. Mathematical modelling of the biocomposite effect as a product of anaerobic conversion of SS and phosphogypsum on the soil protective functions has been carried out and, accordingly, the environmental and synergetic model of its influence on the natural regulation process of the buffer properties of the soil complex has been developed. The practical significance of the paper was confirmed by the results of industrial tests of the developed environmentally safe technologies, one patent for invention of Ukraine, two patents for utility model and introduction acts in the manufacturing and training processes.

Якість поверхневих вод в значній мірі залежить від техногенного навантаження, що спричинюють промислові підприємства та комунальні очисні споруди населених пунктів. Для міст України поширеною ситуацією є наявність декількох крупних промислових об’єктів, сукупний вплив яких на водний об’єкт створює значне техногенне навантаження. При цьому параметри скидів стічних вод підприємств, що розташовані вище за течею річки впливають як на водний об’єкт безпосередньо так і на можливості забезпечення відведення стічних вод до річки підприємствами, що розташовані нижче по річці. Подібна ситуація спостерігається і в м. Суми. Вирішення проблеми погіршення стану водних об’єктів, і забезпечення можливостей підприємств здійснювати господарську діяльність з дотриманням вимог екологічного законодавства потребує розроблення та реалізації комплексу заходів з урахуванням басейнового принципу. Тому дослідження спрямоване на пошук вирішення цих проблем, є досить актуальним та важливим для зниження техногенного навантаження на водні об’єкти. Мета роботи – визначення потенціалу зниження техногенного навантаження підприємств м. Суми на р. Псел шляхом реалізації технічних заходів.

Дисертацію присвячено проблемі зменшення техногенного впливу калійних шахт на довкілля шляхом розробки науково-технічних методів та засобів. Проведений аналіз і встановлено масштаби гідрохімічного та гідродинамічного впливу затоплених калійних шахт на довкілля. Доведено переваги регульованого затоплення для ліквідації соляних шахт шляхом аналізу даних з просідання, зсувів і провалів. Розроблені методика тривимірного прогнозування, математичні моделі і програми, для встановлення масштабів та прогнозу розповсюдження забруднення у підземних водах. Обгрунтовано переваги переробки розсолів над закачкою в підземні і скидом у поверхневі води. Удосконалено технологію випаровування розсолів, встановлено склад і технологію підготовки калійних відходів для переробки на розробленій випарній установці. Розроблено замкнуту екологічно-безпечну схему переробки відходів.
Диссертация посвящена экологической проблеме уменьшение техногенного влияния калийных шахт на окружающую среду путем разработки научно-технических методов и средств. Доказано преимущество применения регулированного затопления над другими методами для ликвидации соляных шахт, которые имеют приток надсольових вод в выработки путем анализа имеющихся данных по проседанию земной поверхности, сдвигов и провалов. А также с экологической и экономической точек зрения (полнота заполнения отработанного пространства шахтных выработок составляет практически 100 %, в качестве материала закладки используют отходы калийного производства - рассолы и шлам). На основании выполненного анализа и проведенных исследований влияния затопленных калийных шахт на окружающую среду установлены масштабы гидрохимического и гидродинамического влияния вытесненных рассолов из затопленных шахтных выработок на подземную, и поверхностную гидросферы. В результате доказано, что основным источником солевого загрязнения поверхностных и подземных вод в районе ликвидированных калийных шахт, методом регулированного затопления, являются размещенные в шахтных выработках высокоминерализованные рассолы (350 - 400 г/дм3). Установлено, что загрязнения гидросферы проходит через каналы гидродинамической связи, между рассолами затопленных шахт и водоносными горизонтами. Каналами связи, в данном случае, выступают карстовые провалы, стволы буровых скважин и шахт. В результате теоретических и практических исследований разработаны методика трехмерного прогнозирования распространения загрязняющих веществ в подземном водоносном горизонте, математические модели и системы автоматизированного пространственно-временного прогнозирования. Данные научно-исследовательские разработай позволяют: определять концентрацию загрязняющего вещества в любое время, в любом месте ареала загрязнения; прогнозировать форму, размер, скорость продвижения и изменение в пространстве и времени ареала загрязнения в подземных водах; подбирать и внедрять конкретные, максимально эффективные природоохранные методы для предупреждения, локализации и ликвидации существующего и возможного загрязнения. Разработанные на основе математических моделей и методик программные продукты значительно ускоряют и упрощают процессы прогнозировании и моделирования, что значительно сокращает выделение средств на последующий мониторинг окружающей среды ликвидированных рудников. Обоснованы преимущества переработки рассолов в сравнении с закачкой в подземные водоносные горизонты и отводом в поверхностную гидросеть. Разработаны технология и регламент сброса рассолов в маловодные реки во время паводков с учётом их ассимилирующей способности. Усовершенствована технология утилизации высокоминерализованных рассолов путем их выпаривания вакуумно-испарительных установках, установлен оптимальный состав исходного сырья (высокоминерализованных рассолов донасыщенных по NaCl отходами переработки полиминерального калийного производства), для переработки на испарительной установке. Разработана технология подготовки рассолов и отходов калийного производства для переработки, определён оптимальный режим работы промышленных установок, что в совокупности дает возможность реализовать в промышленных условиях замкнутую экологически-безопасную схему переработки соляных отходов на товарную продукцию - техническую и кухонную соли, хлормаг-ниевую щёлочь - сырьё для производства искусственного карналлита (минерального удобрения).
The thesis is devoted to the ecoproblem of man-caused impact reducing of potassium mines upon the environment by means of development of scientific and technical methods and means. The analysis of in-depth study of influence of water sealed potassium mines on the environment is carried out. Hydrochemical and hydrodynamical scopes are determined concerning the impact of displacement of mine salt water out of water sealed productions upon underground and surface hydrosphere. The advantages are shown concerning the application of controlled water sealing for abandonment of the salt-mines which have per salt water increment into their productions by means of data analysis of earth surface drawing, slides and gaps. Methods of three-dimensional prediction of contaminants spreading into underground water-bearing stratum are developed. Mathematical models and computer-aided systems of space-time forecast for scales determination and time-space change forecast of salt water pollution of underground water-bearing stratums are worked out. The advantages of salt water processing in comparison with the pumping of elevation of water and liquid extraction into areal river network are given. The recycling technology of highly mineralized salt waters is improved by means of evaporation. The optimal composition of outgoing raw materials is determined and the waste substances preparation technology of potassium production for recycling on the developed evaporator system is provided. The optimal run of full-scale plants is found which had given an opportunity to provide closed environmentally harmless pattern of salt waste to commodity output.

Зерно – один з найважливіших продуктів сільського господарства. Зерно добре зберігається в сухому вигляді, легко транспортується на великі відстані, не вимагає спеціальних транспортних засобів, має високу сипкість і піддається простим засобам механізації завантаження та розвантаження, але при цьому утворюється зерновий пил, який є однією з найбільш складних проблем всієї галузі. Результати впливу зернового пилу коливаються від негативного до катастрофічного та несуть в собі дуже велику екологічну небезпеку, адже спричиняють негативну дію на живі організми та довкілля. Основним способом зниження екологічної небезпеки зернових елеваторів є максимальне зменшення викидів пилу, що досягається застосуванням аспіраціїнацих систем на підприємствах. Метою роботи є зменшення техногенного впливу на навколишнє середовище хлібоприймальних підприємств та елеваторів за рахунок удосконалення аспіраційних систем.

Дисертація присвячена вирішенню актуального науково-практичного питання моделювання впливу теплоенергетичних об’єктів на навколишнє природне середовище та розроблення природоохоронних заходів, що підвищують рівень екологічної безпеки в районах їх розміщення. У результаті проведених досліджень були розроблені математична модель процесу горіння в котлах із циркулюючим киплячим шаром та модель перенесення забруднювальних речовин за профілем грунту в зоні розміщення ТЕЦ. Враховуючи зміни напору та водонасиченості, що залежать від кількості опадів, клімату в цілому, спрогнозували стан підземних вод у зоні аерації досліджуваного об’єкта теплоенергетики, а також під час фільтрації води із золошлаконакопичувача. Алгоритми чисельного розв’язання задач профільної фільтрації, масоперенесення забруднювальних речовин були розроблені на базі методу скінченних елементів. Проведено дослідження утилізації відхідних газів під час деструкції палива на об’єктах теплоенергетики. Сформований механізм зв’язування азотних та сірчистих сполук у зоні деструкції палива. Запропонований режим роботи пристроїв об’єктів теплоенергетики з повною утилізацією техногенних газів. З метою оцінювання впливу на стан навколишнього природного середовища ТЕЦ, які працюють на вугіллі, та для виявлення шляхів міграції забруднювальних речовин проведені дослідження грунтів, рослинності, а також снігового покриву на вміст важких металів у районі розміщення ТЕЦ. Результати досліджень підтвердили, що підприємство негативно впливає на прилеглі території. Водночас найвищий рівень небезпеки для водних об’єктів має золошлаконакопичувач. Запропоноване влаштування захисного екрану в золошлаконакопичувачі, що зменшить техногенне навантаження місць складування золошлакових відходів на об’єкти гідросфери. Проведені дослідження підтвердили, що місцеві глинисті сорбенти можна ефективно використовувати як сорбенти. Перспективним напрямом також є перероблення золошлаків. Обстеження золошлакових відходів ТЕЦ підтвердило можливість їх використання у сфері будівництва.
Диссертация посвящена решению актуального научно-практического вопроса моделирования техногенного воздействия объектов теплоэнергетики на атмосферу и гидросферу и разработки мероприятий по повышению уровня экологической безопасности в районах их расположения. В результате проведенных исследований были разработаны математическая модель процесса горения в котлах с циркулирующим кипящим слоем и модель переноса загрязняющих веществ по почвенному профилю в зоне расположения тепловых электростанций. Учитывая изменения напора и водонасыщения, зависящие от количества осадков, климата в целом, проведено прогнозное оценивание состояния подземных вод в зоне аэрации исследуемого объекта теплоэнергетики, а также при фильтрации воды из золошлаконакопителя. Разработаны алгоритмы численного решения задач профильной фильтрации, массопереноса загрязняющих веществ на базе метода конечных элементов. Проведено исследование утилизации отходящих газов при деструкции топлива на объектах теплоэнергетики. Сформирован механизм связывания азотных и сернистых соединений в зоне деструкции топлива. Предложен режим работы устройств объектов теплоэнергетики с полной утилизацией техногенных газов. С целью оценки влияния на состояние окружающей среды работающих на угле теплоэнергетических объектов и для выявления путей миграции загрязняющих веществ исследовали почву, растительность, а также снежный покров на содержание тяжелых металлов в районе расположения ТЭЦ. Результаты исследований подтвердили, что предприятие негативно влияет на прилегающие территории. При этом самый высокий уровень опасности для водных объектов представляет золошлаконакопитель. Предложено устройство защитного экрана в золошлаконакопителе, уменьшающего техногенную нагрузку мест складирования золошлаковых отходов на объекты гидросферы. Проведенные исследования подтвердили, что местные глинистые сорбенты могут эффективно использоваться в качестве сорбентов. Перспективным направлением также является переработка золошлаков. Обследование золошлаковых отходов ТЭЦ подтвердило возможность их использования в сфере строительства.
The thesis is devoted to the solution of the urgent scientific and practical issue of modeling the technogenic impact of thermal power facilities on the atmosphere and hydrosphere and the development of measures to increase the level of environmental safety in the areas of their location. As a result of the research, a mathematical model of the combustion process in boilers with a circulating fluidized bed and a model of the transfer of pollutants along the soil profile in the area of thermal power plants were developed. Taking into account the changes in the pressure and water saturation, that are depended on the amount of precipitation and the climate as a whole, the forecast of the state of groundwater in the aeration zone of the investigated heat-power facility, as well as in the filtration of water from the ash-and-slag dump, was carried out. Algorithms for the numerical solution of the problems of profile filtration and pollutants’ mass transfer were developed based on of the finite element method. A study of the utilization of waste gases during the destruction of fuel at thermal power facilities was carried out. A mechanism for binding nitrogen and sulfur compounds in the zone of fuel destruction has been formed. The operation mode of devices of thermal power facilities with full utilization of technogenic gases is proposed. In order to assess the impact on the environment of coal-fired thermal power facilities and to identify migration paths of pollutants, soil, vegetation, and snow cover were studied for the content of heavy metals in the area of the CHPP. The research results confirmed that the enterprise has a negative impact on the nearby territories. At the same time, the highest level of danger for water bodies is posed by an ash-and-slag dump. A protective screen in the ash-and-slag dump is proposed, it will reduce the technogenic load of the ash-and-slag waste storage sites on the hydrosphere. Studies have confirmed that local clay sorbents can be effectively used as sorbents. Ash-and-slag waste processing is also a perspective area. Inspection of that wastes on CHPP confirmed the possibility of their use in the construction industry.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної проблеми прогнозування зниження рівня техногенного навантаження на екосистему поверхневих джерел водопостачання з урахуванням впливу на них транскордонних водних об’єктів в умовах існуючої системи басейнового управління водними ресурсами. На основі проведеного ретроспективного аналізу виявлено тенденцію до постійного погіршення якості вод поверхневих водних об’єктів у межах басейну Дніпра за рахунок техногенного навантаження та транскордонного забруднення. Аналіз сучасних підходів до прогнозування зміни екологічного стану поверхневих водних об’єктів дозволив: виявити основні недоліки існуючої методології оцінки і нормування якісного складу вод; розділити систему нормування якісного складу поверхневих вод на дві категорії: вода як сировина, що використовується людиною для пріоритетних цілей водокористування, та вода природних поверхневих водних об'єктів як компонент природи; запропонувати критерій оцінки якісного складу вод, що враховує геоекологічні процеси, що відбуваються як на водозборі, так і в поверхневому водному об’єкті; розробити методику прогнозування зміни якості вод поверхневих водних об’єктів у межах БУВР; обґрунтувати методику розробки нормативів шкідливих впливів на поверхневі водні об’єкти, що дозволяє забезпечити прогнозування зміни їх екологічного стану. Розроблена методологія і методи експериментально апробовані на прикладі басейну Дніпра. На основі проведених експериментальних та натурних досліджень розроблено поетапний план переходу до управління якістю вод на рівні БУВР на основі пропонованих методів. На прикладі річки Дніпро (в межах України) проведено підтвердження адекватності запропонованого підходу. Запропоновано варіанти вдосконалення системи моніторингу в межах річкового басейну, з метою прогнозування зміни екологічного стану р. Дніпро внаслідок техногенного навантаження. Практичне значення роботи підтверджено актами впровадження у діяльність практичних організацій і навчальний процес.
Диссертация посвящена решению научно-прикладной проблемы прогнозирования снижения уровня техногенной нагрузки на экосистему поверхностных источников водоснабжения с учетом влияния на них трансграничных водных объектов в условиях существующей системы бассейнового управления водными ресурсами. На основе проведенного ретроспективного анализа выявлена тенденция к постоянному ухудшению качества вод поверхностных водных объектов в пределах бассейна Днепра за счет техногенной нагрузки и трансграничного загрязнения. Анализ современных подходов к прогнозированию изменения экологического состояния поверхностных водных объектов позволил: выявить основные недостатки существующей методологии оценки и нормирования качественного состава вод; разделить систему нормирования качественного состава поверхностных вод на две категории: вода как сырье используется человеком для приоритетных целей водопользования и вода природных поверхностных водных объектов как компонент природы; предложить критерий оценки качественного состава вод, учитывающий геоэкологические процессы, происходящие как на водосборе, так и в поверхностном водном объекте; разработать методику прогнозирования изменения качества вод поверхностных водных объектов в пределах БУВР; обосновать методику разработки нормативов вредных воздействий на поверхностные водные объекты которая, позволяет обеспечить прогнозирование изменения их экологического состояния. Разработанные методология и методы экспериментально апробированы на примере бассейна Днепра. На основе проведенных экспериментальных и натурных исследований разработан поэтапный план перехода к управлению качеством вод на уровне БУВР на основе предлагаемых методов. На примере реки Днепр (в пределах Украины) проведено подтверждение адекватности предложенного подхода. Предложены варианты совершенствования системы мониторинга в пределах речного бассейна, с целью прогнозирования изменения экологического состояния р. Днепр вследствие техногенной нагрузки. Практическое значение работы подтверждено актами внедрения в деятельность практических организаций и учебный процесс.
The dissertation is devoted to solving the scientific and applied problem of forecasting the reduction of man-made load on the ecosystem of surface water supply sources, taking into account the impact of transboundary water bodies in the existing system of basin water management. Based on the conducted retrospective analysis, the tendency to constant deterioration of surface water quality within the Dnieper basin due to man-caused load and transboundary pollution was revealed. The analysis of modern approaches to forecasting changes in the ecological status of surface water bodies has allowed: to identify the main shortcomings of the existing methodology for assessing and standardizing the quality of water; to divide the system of standardization of surface water quality into two categories: water as a raw material, used by man for priority purposes of water use and water of natural surface water bodies as a component of nature; to propose a criterion for assessing the quality of water, which takes into account the geo-ecological processes occurring both in the catchment and in the surface water body; to develop a method for forecasting changes in surface water quality of surface water bodies within the BUVR; substantiate the method of development of standards of harmful effects on surface water bodies, which allows to provide forecasting of changes in their ecological status. The developed methodology and methods are experimentally tested on the example of the Dnieper basin. On the basis of the conducted experimental and field researches the step-bystep plan of transition to water quality management at the level of BUVR on the basis of the offered methods is developed. The adequacy of the proposed approach was confirmed on the example of the Dnieper River (within Ukraine). Variants of improvement of the monitoring system within the river basin are offered, for the purpose of forecasting of change of an ecological condition of the Dnieper river, owing to technogenic loading. The practical significance of the work is confirmed by the acts of implementation in the activities of practical organizations and the educational process.

Виконано комплексні дослідження застосування супутникових технологій і геометричного нівелювання для геодезичного моніторингу техногенно-навантажених територій. Досліджено ймовірність виконання та точність визначення місцеположення з використанням GPS в умовах обмеженої видимості горизонту. Одержано функціональні залежності для визначення придатності пункту спостереження до визначення координат із необхідною точністю залежно від фізичного закриття небосхилу перешкодами, тривалості видимості супутників та інтервалу часу спостережень. Розраховано точність визначення високоточним геометричним нівелюванням вертикальних рухів окремими нівелірними ходами, що опираються на тверді пункти, з використанням сучасних методів і засобів вимірювань. Удосконалено модель прогнозування просторових зміщень земної поверхні. На основі теорії нечітких множин запропоновано методику оцінювання небезпеки осідань території залежно від інженерно-геологічних умов.
Comprehensive research of satellite technologies and geometrical leveling application is carried out for the geodetic monitoring of technologically impacted territories. Probability of implementation and accuracy of position computation with the use of GPS under the conditions of limited horizon visibility is investigated. Functional relations are got for determination of observation station usefulness for coordinates computation with die required accuracy depending on the physical ceiling of the sky by obstacles, duration of satellite visibility and time slice of observations. The accuracy of vertical motions determination with highly precise geometrical leveling is calculated by separate leveling line based on fixed points, with the use of modem methods and means of measurings. The model of earth crust spatial displacements prognostication has been improved. On the basis of indecipherable set theoiry, the method of settlement area sagging risk estimation is suggested depending on geological-engineering conditions.

Дисертаційна робота присвячена обгрунтуванню науково-методологічних основ релаксії екогеосистем при техногенному навантаженні пірогенного походження. У дисертаційній роботі систематизовано техногенний вплив пірогенних процесів на компоненти довкілля та його стан. Запропоновано поняття "постпірогенна релаксія екогеосистем" та його співвідношення з іншими процесами постпірогенних досліджень. Обгрунтовано теоретико-методологічні оцінки техногенного ризику пірогенного походження екогеосистем України. Розраховано оцінку ступеня техногенного ризику ураження пожежами лісових екогеосистем у Харківському регіоні та побудовано відповідні картосхеми. Встановлено закономірності постпірогенної релаксії екогеосистем Харківського регіону, які полягають у трансформації їх складових компонентів. Доведено вплив пірогенного навантаження на геохімічну міграцію важких металів. Діапазон осадження гідроксидів і області переважання розчинних гідроксокомплексів вивчені за допомогою побудови концентраційно-логарифмічних діаграм. Розрахунки можна використовувати для прогнозування геохімічної міграції важких металів у грунтах після техногенного впливу пірогенного походження. Розроблено комплексні математичні моделі геохімічних циклів, за допомогою яких отримані оцінки і прогнози геохімічних міграційних процесів у грунтах екогеосистем при техногенній дії пірогенного походження. Отримані моделі поведінки важких металів адекватні для складання прогнозної оцінки їх геохімічної міграції та акумуляції в екогеосистемах при техногенному навантаженні пірогенного походження. Встановлено умови концентрування і міграції сполук важких металів, виведено рівняння для розрахунку концентрації їх рухомих форм. Запропоновано регресійну модель, яка враховує вплив групи чинників (площа пожеж, кількість пожеж, втрату гумусу у грунті від дії вогню, динаміку кислотнолужного балансу, тощо) на релаксію екогеосистем. За математичними обчисленнями перевірено адекватність моделі та можливості використання її для прогнозування релаксії екогеосистем. Відновлення екогеосистем (насамперед їхнього видового різноманіття) необхідно впроваджувати з урахуванням постпірогенної релаксії. Задля цього розроблено рекомендації щодо раціонального природокористування та управлінських рішень із забезпечення екологічної безпеки процесів постпірогенної релаксії екогеосистем після техногенного навантаження пірогенного походження.
Диссертация посвящена обоснованию научно-методологических основ релаксии экогеосистем при техногенной нагрузке пирогенного происхождения. В диссертационной работе систематизировано техногенное воздействие пирогенных процессов на компоненты окружающей среды и ее состояние. Предложено понятие "постпирогенная релаксия экогеосистем" и его соотношение с другими процессами постпирогенных исследований. Обоснованы теоретико-методологические оценки техногенного риска пирогенного происхождения экогеосистем Украины. Рассчитана оценка техногенного риска поражения пожарами лесных экогеосистем в Харьковском регионе и построены соответствующие карты. Установлены закономерности постпирогенной релаксии экогеосистем Харьковского региона, которые заключаются в трансформации их компонентов. Доказано влияние пирогенной нагрузки на геохимическую миграцию тяжелых металлов. Диапазон осаждения гидроксидов и области преобладание растворимых гидроксокомплексов изучены с помощью построения концентрационно-логарифмических диаграмм. Расчеты можно использовать для прогнозирования геохимической миграции тяжелых металлов в почвах после техногенного воздействия пирогенного происхождения. Разработаны комплексные математические модели геохимических циклов, с помощью которых получены оценки и прогнозы геохимических миграционных процессов в почвах при техногенном воздействии. Полученные модели поведения тяжелых металлов адекватны для составления прогнозной оценки их геохимической миграции в экогеосистемах при техногенной нагрузке пирогенного происхождения. Установлены условия концентрации и миграции тяжелых металлов, выведено уравнение для расчета подвижных форм тяжелых металлов. Предложено регрессионную модель, которая учитывает влияние группы факторов (площадь пожаров, количество пожаров, потерю гумуса в почве от воздействия огня, динамику кислотно-щелочного баланса и т.д.) на релаксию экогеосистем. По математическим вычислениям проверено адекватность модели и возможность использования ее для прогнозирования релаксии экогеосистем. Восстановление экогеосистем (прежде всего их видового разнообразия) необходимо внедрять с учетом постпирогенной релаксии. Для этого разработаны рекомендации по рациональному природопользованию и управленческим решениям по обеспечению экологической безопасности процессов постпирогенной релаксии экогеосистем после техногенной нагрузки пирогенного происхождения.
The thesis is devoted to the substantiation of scientific and methodical bases of relaxation of ecogeosystems under the technogenic loading of pyrogenic origin. In the dissertation work The technogenic influence of pyrogenic processes on the components of the environment and its state are systematized. The concept of "pyrogenic relaxation of ecogeosystems" and its relation with other processes of post-pyrogenic research are proposed. The theoretical and methodological estimations of technogenic risk of pyrogenic origin of ecogeosystems of Ukraine are substantiated. The estimation of the degree of anthropogenic risk of damage to forest ecogeosystems in the Kharkiv region was calculated, and corresponding cartographic works were constructed. The regularities of post-pyrogenic relaxation of ecogeosystems of the Kharkiv region, which consist in the transformation of the constituent components of ecogeosystems, are established. Forest lowland fires sharply change the morphological form of the upper part of the soil profile, forming a new pyrogenic horizon. The influence of the technogenic loading of pyrogenic origin on the geochemical migration of heavy metals takes place. The range of precipitation of hydroxides and the region of predominance of soluble hydroxocomplexes have been studied by constructing concentration-logarithmic diagrams (CLDs). The calculations can be used to predict the geochemical migration of heavy metals in soils after the man-made consequences of emergencies of pyrogenic origin. Complex mathematical models of geochemical cycles have been developed, with the help of which estimations and predictions of geochemical migration processes in the soil environment of ecogeosystems during anthropogenic loading of pyrogenic origin are obtained. The obtained models of heavy metal behavior are adequate for compiling a predictive estimation of their geochemical migration and accumulation in ecological systems as a result of the influence of the technogenic loading of the pyrogenic agreement. The conditions of concentration and migration of compounds of heavy metals are established, the equation for calculating the concentration of moving forms of heavy metal compounds is derived. A regression model is proposed that takes into account the influence of a group of factors on the relaxation of ecogeosystems. Restoring ecogeosystems should be implemented taking into account post-pyrogenic relaxation. For this purpose, recommendations have been made on the rational use of nature and management decisions to ensure the environmental safety of post-pyrogenic relaxation processes of ecogeosystems after man-made emergencies of pyrogenic origin.

Дисертація присвячена розробці науково-практичних засад управління екологічною безпекою територій сельбищних зон урбосистем з метою зниження техногенного навантаження у разі шумового забруднення. У результаті проведених досліджень розроблено уніфіковані схеми розташування контрольних точок із визначення рівнів шумового забруднення з урахуванням архітектурно-ландшафтного планування досліджуваних територій для проведення експериментальних досліджень. Цей підхід дозволив розробити універсальну математичну модель, що враховує інтегральний показник внеску смуг зелених насаджень у зниження шуму та може бути використана під час проєктування нових сельбищних зон або розрахунків щодо впровадження додаткових шумозахисних рішень для усіх об’єктів міської інфраструктури та транспортної мережі, не враховуючи тип та геометричну структуру зелених насаджень. Апробація математичної моделі на отриманих протягом 2016−2018 років експериментальних даних дозволила виявити низьку ефективність наявних смуг зелених насаджень у зниженні рівнів шуму. Розроблено алгоритм моніторингу рівнів шумового забруднення, в основу якого закладено науково-методичні підходи проведення експериментальних досліджень. Пропонується проведення моніторингу рівнів шуму у п’ять етапів як складової моніторингу атмосферного повітря. На п’ятому етапі моніторингу запропоновано використання системно-екологічного підходу у прийнятті рішень щодо забезпечення екологічної безпеки урбосистем та впровадження дієвих шумозахисних рішень на територіях виявлених дискомфортних зон. Практична складова роботи полягає у розвитку методичних підходів до організації комбінаторних шумозахисних рішень із додаткового локального озеленення та були впроваджені на натурних об’єктах міста Харків, ефективність яких експериментально підтверджено. Розроблені методичні підходи є ефективною складовою моніторингу рівнів шуму на етапі прийняття екологічно безпечних рішень.
Диссертация посвящена разработке научно-практических основ управления экологической безопасностью территорий селитебных зон урбосистем с целью снижения техногенной нагрузки в случае шумового загрязнения. В результате проведенных исследований разработаны унифицированные схемы расположения точек по определению уровней шумового загрязнения с учетом архитектурно-ландшафтного планирования исследуемых территорий для проведения экспериментальных исследований. Данный подход позволил разработать универсальную математическую модель, учитывающую интегральный показатель вклада полос зеленых насаждений в снижении шума, которая может быть использована при проектировании новых селитебных зон или расчетов по внедрению дополнительных шумозащитных решений для всех объектов городской инфраструктуры и транспортной сети, не учитывая тип и геометрическую структуру зеленых насаждений. Апробация математической модели на полученных в течение 2016 − 2018 годов экспериментальных данных позволила выявить низкую эффективность имеющихся полос зеленых насаждений в снижении уровней шума Разработан алгоритм мониторинга уровней шумового загрязнения, в основу которого заложены научно-методические подходы проведения экспериментальных исследований. Предлагается проведение мониторинга уровней шума в пять этапов как составляющей мониторинга атмосферного воздуха. На пятом этапе мониторинга предложено использование системноэкологического подхода в принятии решений по обеспечению экологической безопасности урбосистем и внедрения действенных шумозащитных решений на территориях выявленных дискомфортных зон. Практическая составляющая работы заключается в развитии методических подходов к организации комбинаторных шумозащитных решений дополнительного локального озеленения и были внедрены на натурных объектах города Харьков, эффективность которых экспериментально подтверждено. Разработанные методические подходы являются эффективной составляющей мониторинга уровней шума на этапе принятия экологически безопасных решений.
The dissertation is devoted to the development of scientific and practical foundations for managing the environmental safety of the territories of settlement zones of urban systems in order to reduce the man-caused impact in the event of noise pollution. As a result of the conducted researches the unified schemes of arrangement of control points on definition of levels of noise pollution taking into account architectural and landscape planning of the investigated territories for carrying out experimental researches are developed. This approach allowed to develop a universal mathematical model that takes into account the integrated indicator of the contribution of green areas in noise reduction and can be used in the design of new residential areas or calculations for the implementation of additional noise protection solutions for all urban infrastructure and transport network, regardless of type and the geometric structure of greenery. The approbation of the mathematical model on the experimental data obtained during 2016 − 2018, revealed low efficiency in reducing noise levels from the existing green areas. The algorithm for monitoring noise pollution levels has been developed, which is based on scientific and methodological approaches to conducting experimental research. It is proposed to monitor noise levels in five stages as part of atmospheric air monitoring. At the fifth stage of monitoring, the use of the system and ecological approach in decision-making to ensure the environmental safety of urban systems and the adoption of effective noise protection solutions in the areas of identified discomfort zones is proposed. The practical component of the work consists in the development of methodological approaches to the organization of combinatorial noise protection solutions for additional local gardening and were introduced at full-scale objects in the city of Kharkiv, the effectiveness of which has been experimentally confirmed. The developed methodological approaches are the effective component of monitoring noise levels at the stage of making environmentally friendly decisions.

Одной из проблем использования местной флоры в г. Могилеве и Могилевской области заключаются в том, что люди начали использовать интродуцированные виды, которые в свою очередь способны существенно изменять сложившуюся экосистему региона и это становится главной причиной значительного сокращения или даже вымирания отдельных видов местной флоры. Также немаловажной проблемой считаются малые городские территории, на которых могут прорастать растения местной флоры, причиной чего являются обширные застройки торговых комплексов, жилых и производственных территорий.

Дисертація присвячена зниженню екологічної небезпеки навколишнього середовища шляхом застосування замість традиційних промислових вибухових речовин, водостійкої нітратамонієвої вибухової речовини на основі конверсійних порохів та ракетних палив, вилучених із застарілих боєприпасів. В роботі науково обґрунтовано, що капсулювання нітрату амонію плівкоутворюючою композицією на основі конверсійних порохів (піроксиліну, баліститного пороху та баліститного ракетного палива) дозволяє знизити рівень екологічного навантаження на довкілля, а саме знизити небезпеку техногенних катастроф при їх зберіганні, зменшити утворення шкідливих газоподібних речовин при вибуховому перетворенні промислових вибухових речовин. Розроблено технологію отримання водостійкої промислової вибухової речовини за допомогою апарату із псевдозрідженим шаром, та адсорбуючої установки для очищення повітря від технологічних викидів; визначені оптимальні режими отримання амопора–В за допомогою удосконалення фізичної та математичної моделі нанесення покриття; запропоновано методику визначення водопроникності нітратцелюлозного покриття; визначено рівень проникнення нітрату амонію у навколишнє середовище, водопоглинання та водостійкість; показано, що введення в покриття промислової вибухової речовини амопор–В неіоногенної поверхнево–активної речовини (ОП–7) дозволяє зменшити її питомий об'ємний електричний опір, що дозволить запобігти виникненню непередбачених вибухів у результаті утворення зарядів статичної електрики.
Диссертация посвящена снижению экологической опасности окружающей среды путем применения вместо традиционных промышленных взрывчатых веществ, водостойкое нитратаммониевое взрывчатое вещество на основе конверсионных порохов и ракетных топлив, извлеченных из устаревших боеприпасов. На основе проведенного анализа определены экологические преимущества применения промышленного взрывчатого вещества на основе конверсионных порохов с целью утилизации непригодных боеприпасов и снижению техногенной нагрузки при применении аммопора–В. В результате термодинамических расчетов установлено, что для обеспечения нулевого кислородного баланса нитратцеллюлозное покрытие на гранулах нитрата аммония должно иметь толщину 0,10–0,12 мм и составлять примерно 25 % от массы ПВВ. Такое взрывчатое вещество имеет более высокие энергетические характеристики по сравнению с аналогами и при взрывчатом превращении снижает количество вредных газообразных продуктов. Разработана технология получения промышленного взрывчатого вещества аммопор–В с применением аппарата с псевдоожиженным слоем. Предложенная технологическая схема предусматривает улов паров растворителя, что снижает опасность загрязнения атмосферы и позволяет возвратить в технологический цикл до 90 % растворителя. Разработана математическая модель кинетики роста нитратцеллюлозного покрытия на гранулах нитрата аммония в псевдоожиженном слое, в которой экспериментально определяющим параметром является коэффициент покрытия, характеризующий потери материала покрытия в результате уноса частиц лака при распылении форсункой. Экспериментальными исследованиями и расчетами установлено, что содержание нитрата аммония в водной среде не превышает экологических норм для водных ресурсов и составляет 0,025 мг/л. Показано, что введение в покрытие промышленного взрывчатого вещества аммопор–В неионогенного поверхностно–активного вещества ОП–7 в количестве 0,05–0,2 % масс. позволяет уменьшить его удельное объемное электрическое сопротивление до 3,3∙104 Ом∙м, это предотвращает возникновение непредвиденных взрывов в результате образования зарядов статического электричества и возникновения техногенных катастроф.
The thesis is devoted to reducing environmental hazards environment on disposal and use of outdated ammunition for new industrial explosive. First proposed the formulation of water–resistant explosives industry, which is the ammonium nitrate granules, coated with a material based on cellulose nitrate (collodion, ballistite gunpowder, gun–cotton or ballistite rocket fuel). The use of such material as obsolete powders from recycled ammunition, reduces the risk of man-made disasters during storage. It is established that in order to prevent the formation of toxic gases in explosive transformation ammopora–B mixing ratio is 75 % NA and 25 % cellulose nitrates. A mathematical model of the kinetics of growth cellulose nitrates coating on the pellets of ammonium nitrate in a fluidized bed, which is experimentally determined parameter is the coverage ratio, which characterizes the loss of coating material as a result of entrainment nozzle varnish. It is shown that the introduction of industrial coating explosive ammopora–V a non–ionic surfactant to reduce its volume resistivity, which will prevent the occurrence of unanticipated explosion due to the formation of static electricity charges.

Принципи сталого розвитку України передбачають зростання обсягів промислового виробництва, при одночасній мінімізації викидів в навколишнє середовище. Однак застаріле очисне обладнання, недосконалість природоохоронних технологій веде за собою погіршення стану довкілля. Сучасний рівень екологічної безпеки в техногенно навантажених регіонах України не забезпечує досягнення нормованих показників навколишнього середовища. Дослідження повітряного басейну України показують, що за індексом забруднення атмосфери в 47% міст ступінь забруднення повітря оцінюється як дуже високий і високий, в 23% міст – підвищений, в 30% міст – низький [1-3], що призводить до порушення екологічної безпеки, підвищення рівня захворюваності населення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27704

Пчелінцев О. С. Оцінка та шляхи зниження техногенного навантаження на атмосферне повітря в промислових регіонах : кваліфікаційна робота магістра спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / наук. керівник К. В. Бєлоконь. Запоріжжя. ЗНУ, 2021. 78 с.
UA : Проведено оцінку ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря Заводського району м. Запоріжжя. Проаналізовані заходи щодо зниження негативного впливу викидів промислових підприємств на здоров’я населення м. Запоріжжя.
EN : An assessment of the risk to public health from air pollution of the Zavodskoy district of Zaporizhzhia was carried out. Analyzed measures to reduce the negative impact of industrial emissions on the health of the population of Zaporizhzhia.

В роботі наведені дані про особливості перебігу вагітності та пологів, внутрішньоутробного стану плоду у практично здорових вагітних, що мешкають у екологічно несприятливих умовах. Вперше досліджені параметри кисневого статусу організму вагітних в умовах техногенного навантаження важкими металами, які змінюються не тільки від першого триместру вагітності до третього, але і залежно від місця проживання вагітних. Проведений біологічний моніторинг виявив, що у крові та сечі вагітних промислового регіону спостерігається підвищений рівень металів-токсикантів (свинець, кадмій) та знижений – ессенціальних елементів (залізо, мідь, цинк). Показано, що для профілактики порушень кисневого статусу організму вагітних в умовах техногенного навантаження важкими металами на доклінічному рівні доцільно використовувати вітчизняний препарат “Таблетки пектинові”, що дозволить знизити негативний вплив чинників довкілля на перебіг вагітності та пологів, внутрішньоутробний стан плода і, таким чином, зменшити рівень перинатальних втрат.