Добірка наукової літератури з теми "Техногенного навантаження"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Техногенного навантаження".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Техногенного навантаження"
Чугай, А. В. "Особливості техногенного впливу на довкілля Херсонської області". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.36930/40300310.
Повний текст джерелаЧУГАЙ, Ангеліна, Галина БОРОВСЬКА та Данило ТИМОШЕНКО. "ОЦІНКА ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПОВІТРЯНИЙ БАСЕЙН ПІВНІЧНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 68–73. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-10.
Повний текст джерелаVelychko, V. O. "Фізіолого-функціональна характеристика організму відгодівельних бугайців за впливу техногенного навантаження". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.01.
Повний текст джерелаБуц, Ю. В. "Систематизація процесів пірогенної релаксії екогеосистем в умовах техногенного навантаження". Екологічна безпека, Вип. 1 (25) (2018): 7–12.
Знайти повний текст джерелаChervonyj, Ivan Fedorovich, Ruslan Vasilevich Petrovskij та Anatolij Mihajlovich Verhovlyuk. "ПОЛУЧЕНИЕ НЕПРЕРЫВНО ЛИТЫХ ИЗДЕЛИЙ ИЗ СПЛАВА НА ОСНОВЕ ВТОРИЧНОЙ МЕДИ". Научный взгляд в будущее, № 13-01 (12 жовтня 2017): 22–38. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-13-01-009.
Повний текст джерелаLavrivskiy, M. Z., та N. E. Thur. "ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЛІСОВІЙ МІСЦЕВОСТІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 353–59. http://dx.doi.org/10.15421/40250857.
Повний текст джерелаGeval, V. F., M. M. Huz та V. I. Baranov. "Біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів, найпоширеніших у західному регіоні України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.15421/40280706.
Повний текст джерелаGritzay, Z. V., та A. G. Denisenko. "Насіннєва продуктивність деревних рослин в умовах забруднення довкілля викидами металургійного підприємства". Biosystems Diversity 19, № 2 (18 жовтня 2011): 40–44. http://dx.doi.org/10.15421/011124.
Повний текст джерелаKachinskaya, V. V., та G. O. Naumovich. "Епіфітні лишайники як компонент консорцій Ulmus laevis і Populus nigra в умовах промислових ділянок гірничо-металургійного комплексу Кривбасу". Biosystems Diversity 19, № 2 (15 червня 2011): 55–60. http://dx.doi.org/10.15421/011126.
Повний текст джерелаKyvenko, O., S. Koval'ova, and T. Verbel'chuk. "Disturbance of ecology in zone of techogenic load of modern swine-growing complex." Visnyk agrarnoi nauky 97, no. 10 (October 15, 2019): 69–76. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201910-10.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Техногенного навантаження"
Пляцук, Леонід Дмитрович, Леонид Дмитриевич Пляцук, Leonid Dmytrovych Pliatsuk та О. В. М'якаєв. "Оцінка техногенного навантаження". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63298.
Повний текст джерелаВаськіна, Ірина Валеріївна, Ирина Валерьевна Васькина та Iryna Valeriivna Vaskina. "Оцінка техногенного навантаження на придорожні екосистеми". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/68004.
Повний текст джерелаДиссертационная работа посвящена актуальной проблеме оценки и прогнозирования техногенной нагрузки на придорожные экосистемы, создаваемой выбросами автомобильного транспорта. Результаты работы прошли достаточную апробацию и имеют внедрение. В результате проведенных исследований усовершенствована методика оценки количества выбросов от автотранспорта. Предложено использовать режимно-технический коэффициент, учитывающий такие показатели как аэродинамическое сопротивление автотранспортного средства потоку воздуха, дорожные условия, техническое состояние автотранспорта, плотность транспортного потока, атмосферно-метеорологические условия и т.д.. Получены аналитические зависимости для прогнозных оценок концентраций загрязнителей в воздухе, позволяющие определить средние концентрации газообразных и твердых составляющих выбросов. Данные зависимости учитывают диффузионные процессы в приземном слое воздуха, а также нестационарность транспортного потока. Разработана математическая модель растворимости поллютантов в дождевых стоках и их миграции в почве. На основе этого предложен алгоритм прогнозирования загрязнения придорожных экосистем газообразными примесями и аэрозолями, в том числе, растворимыми в дождевых водах. Проанализированы особенности техногенного воздействия автомагистралей различной категории на придорожные экосистемы с использованием биоиндикационных методов. Предложена комплексная шкала оценки техногенной нагрузки на придорожные экосистемы, пользуясь которой можно определить уровень техногенной нагрузки на придорожные экосистемы по состоянию различных компонентов.
The dissertation is devoted to the actual problem of estimation and forecasting of anthropogenic loading on roadside ecosystems created by emissions from vehicles. The results of the work have been sufficiently tested and implemented. The method of estimating the emissions from motor vehicles has been improved. The use of the mode-technical coefficient, which takes into account such parameters as aerodynamic resistance of the vehicle of the air flow, road conditions, technical condition of motor vehicles, density of the traffic flow, atmospheric-meteorological conditions is suggested. The analytical dependences for the forecast estimations of pollutant concentrations in the air have been obtained. It allows to determine the average concentrations of gaseous and solid component emissions and takes into account diffusion processes in the air surface layer and the non-stationary transport flow. The mathematical model, solubility of pollutants in rainwater and their migration in soil is developed. On their basis, an algorithm for forecasting pollution of roadside ecosystems is proposed. The analysis of the peculiarities of the technogenic influence of highways of different categories on roadside ecosystems using the bioindicative methods is carried out. The complex scale of the estimation of the technogenic loading on roadside ecosystem is offered.
Тураш, Г. О., С. Є. Дейнека та М. М. Тураш. "Можливості зменшення техногенного навантаження відходами виробництва концентрованих соків". Thesis, Тези доповідей "Екологічний стан і здоров'я жителів міських екосистем. Горбуновські читання", м.Чернівці, 5-6 травня 2016 р, 2016. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12057.
Повний текст джерелаДанилюк, М. В. "Оцінка техногенного навантаження технологічного транспорту на лісові екосистеми". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81483.
Повний текст джерелаЛего, К. В., Іван Сергійович Козій, Иван Сергеевич Козий та Ivan Serhiiovych Kozii. "Зниження техногенного навантаження на атмосферу підприємств хімічної промисловості". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63166.
Повний текст джерелаБойко, Валерія Володимирівна, Валерия Владимировна Бойко, Valeriia Volodymyrivna Boiko, Олена Сергіївна Мельник, Елена Сергеевна Мельник та Olena Serhiivna Melnyk. "Альтернативні методи зниження техногенного навантаження шламів гальванічних виробництв на грунт". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20685.
Повний текст джерелаЖук, Ю. М. "Зменшення техногенного навантаження на повітря при утилізації батарей та акумуляторів". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76792.
Повний текст джерелаДармофал, Е. А. "Зниження техногенного навантаження на атмосферне повітря шляхом фільтрації шахтових викидів". Thesis, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/83583.
Повний текст джерелаДиссертация посвящена повышению уровня экологической безопасности путем создания комбинированных систем фильтрации. Исследованы и внедрены несколько расчетных схем динамических очистителей воздуха от пыли. Установлено, что на степень очистки влияет диаметр кольцевого канала, частота его вращения, осевая длина очистителя и размеры пылинок. Из результатов расчетов следует, что предлагаемое оборудование имеет степень очистки, характерную для фильтров барьерного типа, причем не представляется сложным дальнейшее улучшение их очистных характеристик. В диссертационной работе приведены результаты научно-прикладных исследований по разработке системы вентиляции шахтных комплексов инновационным способом, очистке пылевоздушной смеси, выбрасываемой в атмосферный воздух, с соблюдением требований экологической безопасности. Результаты работы прошли достаточную апробацию и имеют внедрения, что подтверждено соответствующими актами. Проанализированы методы расчета концентрации примесей от точечных источников выбросов при различных условиях эксплуатации. Однако каждый из этих методов имеет ограниченную область применения. Выявлено, что актуальной задачей является создание универсального метода расчета, единого для разных типов источников. Доказано, что фильтрацию загрязненной шахтной пыли при выбросах его в атмосферу необходимо проводить в два этапа. На первом следует проводить очистку от частиц пыли больших размеров, на втором – от мелких, тем более, что именно эти частицы представляют наибольшую опасность для дыхательных путей. Предложен и обоснован способ очистки экологически опасных вентиляционных выбросов шахтных комплексов путем создания комбинированных систем фильтрации. Разработана информационная модель, решающая важную и достаточно сложную научную задачу по созданию надежных систем наблюдения за выбросами и обеспечению их безаварийной работы. На основании теоретического и экспериментального исследования подтверждено, что основная масса шахтового пыли в выбросах имеет размер частиц в диапазоне 1–10 мкм, что приводит к превышению предельно допустимой концентрации пыли в 1,2–2,0 раза на границе санитарно-защитной зоны шахт. Исходя из анализа полученных данных, становится очевидным, что предложенный способ системы фильтрации вентиляционных выбросов шахтового воздуха является экологически безопасным и целесообразным. Индекс фильтрации вентиляционных выбросов шахтового воздуха обеспечивает эффективное улавливание мелкодисперсных частиц пыли (1–10 мкм) на 95–99%.
The dissertation is devoted to increasing of the level of environmental safety by creating combined filtration systems. Several calculation schemes of dynamic air purifiers from dust have been studied and implemented. It is established that the degree of cleaning is influenced by the diameter of the annular channel, it’s frequency of rotation, the axial length of the cleaner and the size of the dust. The results of the calculations show that the proposed equipment has a degree of purification characteristic of barrier-type filters, and it does not seem to be difficult to further improvement of their cleaning characteristics. In the dissertation work are given the results of scientific and applied researches on development of system of ventilation of mine complexes by an innovative way of clearing of the dust and air mixtures, which is thrown out in atmospheric air, with observance of requirements of environmental safety. The results of the work have passed sufficient testing and are implemented, which is confirmed by the relevant acts. The methods for calculating the concentration of impurities from point sources of emissions under different operating conditions are analyzed. However, each of these methods has a limited scope. Revealed that the urgent task is to create a universal method of calculation, common to different types of sources. It is proved that the filtration of contaminated mine dust during it’s emissions into the atmosphere must be carried out in two stages. The first one should be cleaned of large dust particles, the second – of small, especially as these particles are the greatest danger to the respiratory tract. A method of cleaning environmentally hazardous ventilation emissions of mine complexes by creating combined filtration systems is proposed and substantiated. An information model has been developed, an important and rather complex scientific task has been solved to create reliable emission monitoring systems and ensure their trouble-free operation. Based on theoretical and experimental research was confirmed that the bulk of mine dust in emissions has a particle size in the range of 1–10 μm, which causes the maximum permissible dust concentration to be exceeded by 1.2–2.0 times at the boundary of the mine protection zone. Based on the analysis of the obtained data, it becomes obvious that the proposed method of filtration of ventilation emissions of mine air is environmentally friendly and feasible. The index of filtration of ventilation emissions of mine air provides effective capture of fine dust particles (1–10 μm) by 95–99%.
Кулібаба, О. В. "Оцінка техногенного навантаження на довкілля від викидів підприємств хімічної галузі". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86485.
Повний текст джерелаПараняк, Н. М. "Удосконалення методів зниження техногенного навантаження на довкілля пилових викидів цементного виробництва". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2014. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/4682.
Повний текст джерелаВ диссертации исследовано процессы очистки воздуха в пылеулавливающих аппаратах от цементной пыли и обоснованно целесообразность применения пылеуловителей с горизонтальным расположением жалюзийного отделителя, с предварительной очисткой, с теплообменником и змеевиком и комбинированного для повышения эффективности очистки воздуха от мелкодисперсных фракций пыли. Построены модели факторов эффективности работы вновь созданного пылеуловителя с целью определения приоритетности влияния основных из них на эффективность его работы. Построена трехмерная модель центробежноинерционного аппарата, анализ которой на основе методов законченных объемов и уравнений Навье-Стокса дал возможность раскрыть физическую суть движения воздушных потоков в новой конструкции пылеуловителя, значительно снизить количество экспериментальных исследований и провести их более целенаправленно. Проведено математическое моделирование траекторий движения частиц пыли, их скоростей, статического и динамического давлений в разных сечениях созданных конструкций пылеуловителей и обоснована правильность их выбора. Обоснованно целесообразность охлаждения воздушного потока перед его попаданием в пылеуловитель, которое имеет позитивное влияние на сепарацию частиц пыли к внешней стенке аппарата и, как следствие, повышение эффективности их улавливания. Исследовано гидравлическое сопротивление, эффективность работы, распределение статического давления в сепарационной зоне пылеуловителя экспериментальным путем и с помощью компьютерного моделирования. Разработаны три конструкции пылеуловителей и описаны оптимальные соотношения их геометрических размеров, размещение жалюзей в отделителе и технологические параметры процесса очистки воздуха. Результаты диссертационной работы внедрены на предприятиях цементной отрасли. Результаты расчета и анализ карт рассеивания вредных веществ в приземном слое атмосферного воздуха показали, что для всех источников выбросов, которые оборудованы пылеуловителями ЦН-11, обнаружено превышение ПДК для цементной пыли, при этом максимальные концентрации в частицах ПДК равняются для пяти пылеуловителей - 2,549 ПДК. В случае источников выбросов, которые оборудованы разработанными пылеуловителями, превышений ПДК не наблюдается ни в одном населенном пункте. Внедрение пылеуловителей нашей конструкции для очистки выбросов цементного и известкового производств позволило только путем замены существующих аппаратов пылеочиски (циклонов ЦН-11) увеличить эффективность улавливания пыли, уменьшив при этом гидравлическое сопротивление и габаритные размеры установки и довести концентрацию их до норм предельно допустимых концентраций.
The dissertation investigates dust collection processes in machines for air cleaning of cement dust. Models of effectiveness factors of the newly created dust collector have been developed to determine the priority of the influence of the main factors on its efficiency. Mathematical modelling of movement trajectories of dust particles, their velocities, static and dynamic pressures in different sections of the constructed dust collectors has been carried out and accuracy of the choice has been justified. Expediency of airflow cooling before entering the dust collector has been proved. It has a positive impact on the separation of the dust particles at the outer wall of the device and, consequently, the efficiency of dust collection increases.
Частини книг з теми "Техногенного навантаження"
Yakovyshyna, T. F. "БОНІТУВАННЯ ТЕХНОГЕННО НАВАНТАЖЕНИХ ҐРУНТІВ УРБОЕКОСИСТЕМ." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF UKRAINE AND EU IN THE AREA OF NATURAL SCIENCES, 701–18. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-73-0/2.17.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Техногенного навантаження"
Бондарева, Ольга, Олександр Вінюков та Людмила Коноваленко. "УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ РОСЛИННОЇ ПРОДУКЦІЇ В ЗОНАХ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ". У TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v1.47.
Повний текст джерелаЧетверик, Михайло, Олена Бубнова та Катерина Левченко. "ЗМЕНШЕННЯ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ДОВКІЛЛЯ ШЛЯХОМ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ КОМПЛЕКСІВ «ТЕС - ВУГІЛЬНІ ШАХТИ - ШЛАМОСХОВИЩА» В «ЕНЕРГО-ОПРІСНЮВАЛЬНІ-ПРОДОВОЛЬЧІ КОРПОРАЦІЇ»". У SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v1.54.
Повний текст джерелаВнукова, Наталія, та Альона Решетченко. "ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АКУСТИЧНОГО ПРОСТОРУ УРБОЕКОСИСТЕМ ПРИ ТЕХНОГЕННОМУ НАВАНТАЖЕННІ ВІД ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ШЛЯХОМ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". У МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/04.12.2020.v2.04.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Техногенного навантаження"
Паранько, Ігор Степанович, та Валерій Дмитрович Євтєхов. Використання альтернативної сировинної бази Кривбасу як шлях до зменшення техногенного навантаження на довкілля. КДПІ, 1998. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5063.
Повний текст джерелаПаранько, Ігор Степанович, та Валерій Дмитрович Євтєхов. Використання альтернативної сировинної бази Кривбасу як шлях до зменшення техногенного навантаження на довкілля. КДПІ, 1998. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5063.
Повний текст джерелаСавосько, Василь Миколайович, та Максим Олександрович Квітко. Перспективи та напрямки використання лісових культурфітоценозів для гармонізації природного середовища промислових регіонів. «Софіївка» НАН України. Умань, вересень 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5425.
Повний текст джерелаСавосько, Василь Миколайович, та Максим Олександрович Квітко. Перспективи та напрямки використання лісових культурфітоценозів для гармонізації природного середовища промислових регіонів. «Софіївка» НАН України. Умань, вересень 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5425.
Повний текст джерела