Добірка наукової літератури з теми "Термічні параметри"

В дослідженні показано місце завдань встановлення фонетичної якості термінів у сучасній термінознавчій проблематиці, конотативного аспекту у існуючих системах основних вимог до термінів. Оскільки фоносемантичне значення, або звукова оболонка, яка теж має додаткові семантичне навантаження, є певною можливістю, яка реалізується в мовній діяльності, та яка не завжди правильно та влучно відбиває належні конотативне оформлення референції, то альтернативні варіанти термінування отримують додатковий параметр оцінювання — фонетичну якість, яка може бути врахована у процесі термінування. Запропоновано визначення профілю належної конотації та експериментально встановлено оцінки його конкретних прикладів на основі запропонованого методу визначення фонетичної якості з використанням належної конотації термінів та терміноелементів (метод ПУНКТ). Оскільки є достатньо верифіковані результати дослідження семантичного диференціалу та фоносемантичних шкал, то вірогідною є й гіпотеза, що так само числом можна виразити профіль належної конотації, спираючись вже не на звучання, а на значення слова. Було досліджено гіпотезу профілю належної конотації з використанням фоносемантичних шкал на матеріалі конкретного експериментального встановлення профілів належної конотації та порівняння за результатами такого фоносемантичного аналізу, що дало можливість стверджувати позитивний потенціал використання та розвитку методу ПУНКТ. Завдяки такому дослідженню можна зробити висновок про те, що кожен термін може мати не тільки семантичний диференціал та фоносемантичний профіль, а й може мати також власний профіль належної конотації, який може встановлювати вимоги до вираження у семантичному диференціалі та фоносемантиці терміну різних звукових оболонок. Правильно вона буде реалізована лише тоді, коли для цього є необхідні передумови і установки. Дослідження також допомогло співвіднести фоносемантичний та термінологічний аспекти лексикології та виявити їх взаємозв'язок. Існують мови і терміни, де цей зв'язок простежується краще, але десь він може бути навпаки оберненим. На головне питання дослідження отримано безперечно позитивну відповідь: так, терміни можуть мати власний профіль належної конотації, його можна визначити та порівнювати з іншими фонетичними якостями термінів, визначаючі фонетичну якість термінів та терміноелементів.

Специфіка функціональних різновидів вираження інформації не перешкоджає національній єдності мови, тим самим підтверджуючи, що фразеологізми можуть також функціонувати як одиниці номінації спеціальних понять у спеціалізованому науково-технічному тексті професійної мови, а в ряді випадків вони репрезентують підкреслену національну ідентичність автора висловлення. В статті досліджено питання розповсюдження фразеологізмів у науково-технічних текстах з експлуатації морського транспорту. Розглянуті екстралінгвістичні фактори, що впливають на склад спеціалізованої мови з тематики експлуатації морського транспорту. Показано, що існує прямий зв'язок між значеннями фразеологічних одиниць та змістом науково-технічного тексту. В статті виділено групи фразеологічних елементів, у концептуальному змісті яких актуалізується представлення про індустрію морського транспорту, як стійко розпізнаваний образ та на прикладі терміну “морської індустрії” досліджені фразеологізми. Доведено, що у переважній кількості випадків фразеологічні одиниці вербалізують комплексний концепт “подолання проблеми”, репрезентуючи розуміння важкої, небезпечної праці як портретного явища індустрії морського транспорту. Застосовуючи процедури морфемного аналізу ключових компонентів термінологічних словосполучень і дериваційного синтезу в роботі виявлені параметри терміноутворювання: використання найбільш продуктивних, легко розпізнаваних, апробованих способів словоутворення; вибір двосторонньої одиниці з передбачуваним заздалегідь, експліцитно представленим значенням на рівні плану змісту; перевага словотворчим моделям, аналогічним вже існуючим зразкам, що забезпечує передбачуваність терміна. В статті доведено, що різке збільшення обсягу, якості і багатомовності комунікації в сучасних науково-технічних галузях знаходить висвітлення в науковому корпусі мови у виді явища термінологізації фразеологізмів. У цьому процесі фразеологічні одиниці отримують додаткові спеціальні значення і починають функціонувати як багатокомпонентні терміни. Встановлені два напрямки переходу фразеологізмів в розряд термінів: безпосередньо термінологізується сам загальновживаний фразеологізм; термін-фразеологізм детермінологізується в загальнолітературній сфері і ретермінологізується в іншій спеціальній сфері, відмінній від першої спеціальної сфери. Ключові слова. дискурс, експлуатація морського транспорту, термінологічна одиниця, фразеологічна одиниця, language for specific purposes

У моделі лінійного іонного кристала досліджено радіаційні параметри кристалів CaF2-Me+ після їх повторного опромінення іонізуючою радіацією. Показано, що досліджені кристали містять два типи дорадіаційних дефектів – термічно рівноважні дефекти дипольного типу [(Me+)-(Va)+ – (Me+)-(Va)+] та термічно нерівноважні електрично заряджені дефекти [(Me+)-– (Va)+(Me+)-(Va)+], де (Me+)- – іон лужного металу, (Va)+ – аніонна вакансія. Розраховано граничні концентрації центрів забарвлення (FA, FA(1), MA+, VK, VKA, VKA(1)-центрів), досліджено їх термічну стабільність та термоіндуковані перетворення.

Мета – встановлення закономірностей в процесах структуроутворення в маловуглецевих низьколегованих сталях з ферито-бейнітною структурою в залежності від параметрів термічної обробки та їх вплив на властивості з’єднувальних деталей трубопроводів.Методика. Під час виконання дослідження використано: методи випробувань металу на розтяг, ударний вигин зразків Шарпі та Менаже при різних температурах, світлову та растрову металографію, рентгеноструктурний аналіз для дослідження макро-, мікро- та тонкої структури, топографії зламів зразків з маловуглецевої низьколегованої сталі 15ХСНД з ферито-бейнітною структурою після різних режимів термічної обробки.Результати. Встановлені закономірності впливу параметрів термічної обробки на структуру, механічні властивості та топографію зламів ударних зразків сталі 15ХСНД з ферито-бейнітною структурою.Наукова новизна. Результати досліджень дозволили вперше встановити залежність процесів структуроутворення в маловуглецевих низьколегованих сталях від параметрів охолодного середовища, способу термічного зміцнення та наступних параметрів відпуску, їх вплив на зміну механічних властивостей металу, що підтверджується отриманням низки патентів на розроблені технічні рішення.Практична цінність. Отримані результати досліджень дозволили створити та впровадити параметри промислової технології об’ємної термічної обробки штампозварних з’єднувальних деталей трубопроводів із товщиною стінки до 100 мм та конструктивно-технологічні параметри гартівного обладнання.

Мета. Встановлення закономірностей формування трифазного композиту при навуглецюванні залізних сплавів, легованих декількома карбідоутворюючими елементами, виявлення зв'язку структури поверхневого навуглецьованого шару з його властивостями, обґрунтування теоретичних і практичних основ виготовлення природних композиційних матеріалів з використанням хіміко-термічної обробки є метою даної роботи.Методика. Дослідження проводилися в лабораторних умовах шляхом хіміко-термічної обробки зразків заданого хімічного складу при різних параметрах. Фазові та структурні перетворення, що виникають при обробці, вивчали з використанням методів оптичної металографії та геометричної термодинаміки.Результати. Проведено дослідження закономірностей структуроутворення при навуглецюванні сплавів системи Fе-W-V-С з метою отримання теплостійких економнолегованих матеріалів. Вивчено механізми і природа фазових перетворень, а також взаємозв'язок структури поверхневого навуглецьованого шару з його властивостями. Обґрунтовано теоретичні та практичні основи отримання природних композиційних матеріалів з використанням методів хіміко-термічної обробки з метою виготовлення інструменту з більш високим рівнем теплостійкості та зносостійкості. Виходячи з аналізу структуроутворення, що відбувається при навуглецюванні сплавів системи Fе-W-V-С, встановили оптимальні температурно-концентраційні параметри навуглецьовання сплавів, при яких утворюється трифазний композиційний матеріал, що представляє собою аустенітну матрицю, армовану двома типами карбідів М6С і МС.Наукова новизна. Вперше в роботі встановили оптимальні температурно-концентраційні параметри навуглецюванні сплавів системи Fе-W-V-С, при яких утворюються структури колоніального типу, що представляють собою природний композит.Практична цінність. Можливість отримання металевих матеріалів з якісно вищим рівнем властивостей, які забезпечуються особливим характером структур зміцнюючих фаз, що формуються при хіміко-термічній обробці. Крім цього, розширення досліджень складнолегованих матеріалів, в яких при навуглецюванні в поверхневому шарі утворюється колоніальна аустенітно-карбідна структура, що представляє собою природний композит на базі одного або двох карбідів, вивчення закономірностей процесу кооперативного розпаду з утворенням трифазних колоній зробить певний внесок в теорію багатофазних перетворень.

У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.

У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.

У статті розглянуто зони перетину метамов термінографічної критики й лінгвістичної експертології як самостійних наукових міждисциплінарних напря-мів і рівнозначних розділів прикладної лінгвістики, що має місце в українському мовознавстві. З’ясовано, що на перетині цих метамов утворюються «дзеркальні» терміно-семантичні групи, а зазначені метамови тісно взаємодіють і взаємозбага-чуються термінами. Виявлено, що метамова термінографічної критики більшою мірою поповнюється термінами лінгвістичної експертології, оскільки остання є менш відкритою системою, а на перетині цих метамов терміни утворюють синонімні відношення, меншою мірою – гіперо-гіпонімні й антонімні. Відстежено, що мета-мова-реципієнт, запозичуючи термін, спеціалізує зміст його поняття або розширює значення поняття, утворюючи міжсистемну полісемію. Доведено, що наявність у зоні перетину метамов термінографічної критики й лінгвістичної експертології різного типу семантичних зв’язків між їхніми ядерними одиницями засвідчує відбирання кращого відповідника поняттю, їхню неоднорідність за структурою, а також незавер-шеність розбудови терміносистем. Перспективним є створення словника метамови термінографічної критики й урахування під час репрезентування його параметрів виявлених епідигматичних і парадигматичних зв’язків усередині системи й між іншими терміносистемами.

У статті запропоновано варіант методики визначення часу проведення технічного обслуговування виробів військової автомобільної техніки, які перебувають в експлуатації, в міжремонтний період. Було розглянуто та проведення комплекс робіт що дає нам змогу безпосереднє визначення термінів проведення технічного обслуговування в період міжремонтного терміну виробів військової автомобільної техніки, які викликають складнощі, що пов’язані, перш за все, з необхідністю оцінки впливу технічного обслуговування на параметр потоку відмов та прогнозуванні його змінення, методів яких недостатньо розроблені. Проведено аналіз існуючого методичного апарату вирішення завдань обґрунтування вимог до ефективності проведення технічного обслуговування.

Мета. Розробка умов консервування, технологічних параметрів та режимів стерилізації харчових продуктів в асортименті, для нових видів полімерної споживчої тари для конкретного теплового обладнання. Методика. Для вимірювання міцності закупорювання або тиску розгерметизації тари, який виникає при стерилізації за рахунок теплового розширення продукту застосовували стандартний мембрано-компенсаційний метод. Розробка режимів стерилізації консервів виконувалася відповідно до вимог діючої інструкції, яка включає аналітичний розрахунок режиму, що забезпечує вироблення промислово-стерильних консервів, лабораторне випробування підібраного режиму і його виробничу перевірку. Для аналітичного розрахунку режимів стерилізації, враховують зміну температури продукту під час стерилізації. Для практичного застосування використовують спосіб розрахунку, заснований на аналітичному порівнянні еквівалентності нормативної летальності з фактичною даного режиму стерилізації, у точці продукту, яка найменш прогрівається під час теплової обробки консервів. Будь-який з методів розрахунку режиму спирається на дані по термостійкості певного штаму мікроорганізмів тест-культури, які повинні гарантувати промислову стерильність консервів. Результати. Проведено дослідження, в результаті яких отримані значення важливого технологічного параметра тари - міцності закупорювання, для чотирьох нових видів полімерної упаковки; визначені оптимальні значення цього показника, без яких неможливо провести якісний процес герметизації упаковки, тобто забезпечити цілісність тари. Показник міцність закупорювання, також дозволив визначити фізичний параметр процесу тепловій стерилізації - протитиск у обладнанні, якій дає змогу забезпечити відсутність фізичного браку консервів. Розроблено науково-обґрунтовані параметри, режими високотемпературної стерилізації для м'ясних, рибних, овочевих продуктів, перших та других обідніх консервованих страв в сучасних полімерних видах споживчої упаковки, що дасть підприємствам можливість випускати консервовані якісні продукти, безпечні у використанні, з високою харчовою цінністю. Наукова новизна. В роботі використовували такі нові види полімерної споживчої упаковки для фасування харчових продуктів, як комбінована металева банка з полімерної кришкою, полімерна напівжорстка тара з кришкою з фольги з нанесенням термопласту, СPET тара, реторт-пакети. Матеріал, з якого виготовлена тара містить необхідний бар'єрний термостійкий шар, що забезпечить її стійкість до високих температур стерилізації і гарантує тривалий термін зберігання консервів. Практична значимість. Одержані результати дослідження технологічних показників міцності закупорювання полімерної тари, режимів стерилізації певного асортименту консервованих продуктів можуть використовуватися більшістю підприємств харчової промисловості, так як цей вид тари сьогодні актуальний на ринку як у виробників продукції, так і у споживачів.

Дипломна робота магістра присвячена розробці інформаційної технології обрахунку параметрів множин тестових завдань, зокрема загального часу відповіді на тест і оцінку сукупної складності тесту, а також показники потрібного для відповіді на кожне тестове завдання часу й умовної оцінки його складності.

Дисертаційна робота присвячена розв'язанню актуального завдання – розвитку наукових основ процесу спалювання здрібненої деревної біомаси та вдосконалення паливневих пристроїв для підвищення ефективності її спалювання. У роботі уточнено умови застосування математичної моделі процесу теплового самозаймання деревної біомаси, що дало можливість дослідити особливості перебігу цього процесу з урахуванням та без урахування тепловідведення і сформувати вимоги до ефективного спалювання деревної біомаси в паливневих пристроях. Шляхом застосування у сукупності рівняння кінетики реакції горіння та методу найменших квадратів розроблено систему рівнянь для обчислення значень кінетичних констант реакції горіння деревини на основі результатів неізотермічного методу дослідження процесу горіння. Виконано експериментальні дослідження та визначено елементний склад різних порід деревини, зокрема і швидкоростучих сортів. За результатами термогравіметричного аналізу визначено кінетичні константи реакції горіння для верби енергетичної Salix, а також отримано аналітичні залежності відносної втрати маси зразка верби Salix від оберненої температури зразка, що дає можливість проаналізувати перебіг стадій процесу горіння зразка та сформувати вимоги до умов спалювання цієї породи деревини в паливневих пристроях. Визначено вплив коефіцієнта надлишку повітря на паливневий режим при спалюванні генетично модифікованої деревини, що дає можливість обрати оптимальні значення режимних параметрів процесу спалювання такої деревини та знизити рівень викиду шкідливих речовин. За результатами виконаних досліджень удосконалено конструкцію паливневих пристроїв для спалювання здрібненої деревної біомаси, що забезпечує зменшення втрат з механічним та хімічним недопалом і підвищення ефективність котлоагрегату на 1,0–2.0%. Результати дисертаційної роботи впроваджено на виробничих підприємствах, що займаються дослідженням, проектуванням, виробництвом та експлуатацією котельного устаткування. Диссертация посвящена решению актуальной задачи – развития научных основ процесса сжигания измельченной древесной биомассы и совершенствование топочных устройств для повышения эффективности ее сжигания. В работе уточнено условия применения математической модели процесса теплового самовоспламенения древесной биомассы, что позволило исследовать особенности протекания этого процесса с учетом и без учета теплоотвода и сформировать требования к эффективного сжигания древесной биомассы в топочных устройствах. Путем применения в совокупности уравнения кинетики реакции горения и метода наименьших квадратов разработана система уравнений для вычисления значений кинетических констант реакции горения древесины на основе результатов неизотермического метода исследования процесса горения. Выполнены экспериментальные исследования и определены элементный состав древесины, в том числе и быстрорастущих сортов. По результатам термогравиметрического анализа определены кинетические константы реакции горения для ивы энергетической Salix а также получены аналитические зависимости относительной потери массы образца ивы Salix от обратной температуры образца, что дает возможность проанализировать ход стадий процесса горения образца и сформировать требования к условиям сжигания этой породы древесины в топочных устройствах. Определено влияние коэффициента избытка воздуха на топочный режим при сжигании генетически модифицированной древесины, что позволяет выбрать оптимальные значения режимных параметров процесса сжигания такой древесины и снизить уровень выброса вредных веществ. По результатам выполненных исследований усовершенствована конструкция топочных устройств для сжигания измельченной древесной биомассы, обеспечивает уменьшение потерь с механическим и химическим недопалом и повышает эффективность котлоагрегата на 1,0–2.0%. Результаты диссертационной работы внедрены на производственных предприятиях, занимающихся исследованием, проектированием, производством и эксплуатацией котельного оборудования. The dissertation work is devoted to the solution of the actual problem - development of scientific bases of process of burning of the crushed wood biomass and improvement of fuel devices for increase of efficiency of its burning. The conditions of application of the mathematical model of the process of thermal spontaneous combustion of wood biomass are specified in the work, which made it possible to investigate the peculiarities of this process, taking into account and without taking into account heat dissipation and to form requirements for efficient combustion of wood biomass in fuel devices. By applying the combustion reaction kinetics equation and the least squares method together, a system of equations has been developed to calculate the values of the kinetic constants of the wood combustion reaction based on the results of the nonisothermal method of combustion process research. Experimental studies have been performed and the elemental composition of different wood species, including fast-growing varieties, has been determined. According to the results of thermogravimetric analysis, the kinetic constants of the combustion reaction for energy willow Salix were determined and the analytical dependences of the relative weight loss of the Salix willow sample on the inverse temperature of the sample were obtained, which makes it possible to analyze the stages of the combustion process of the sample and to form requirements for the conditions of combustion of this species of wood in fuel devices. The influence of the excess air coefficient on the fuel regime during the combustion of genetically modified wood is determined, which makes it possible to choose the optimal values of the regime parameters of the combustion process of such wood and reduce the level of emissions. According to the results of the performed researches the design of fuel devices for burning of crushed wood biomass is improved, which provides reduction of losses with mechanical and chemical afterburning and increases the efficiency of the boiler unit on 1,0–2.0%. The results of the dissertation work are implemented at the production enterprises engaged in research, design, production and operation of boiler equipment.

Болюта А. В. Лінгвокогнітивні параметри інновацій сучасної англійської мови сфери медицини : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. В. Шевчук. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 61 с.
EN : The work is presented on 61 pages of printed text, contains 2 applications. The list of references includes 58 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of modern linguistic research, the study of lexical, translation innovations and the need to identify their specifics in the reproduction of medical terms from English to Ukrainian. The object of the work can be defined as the innovative medical English terms. The aim of the study is to reveal the features of the parameters of lexical and cognitive innovations in modern English in the field of medicine. It determined the accomplishment of such objectives as: – provide a general description of the parameters of the study of cognitive linguistics; – describe the features of medical terminology; – identify factors that influence the emergence of new medical terms; – to explore ways to create new medical terms and the specifics of their translation. The medical term is characterized by the presence of definition, maximum abstractness, lack of expressiveness, emotional coloring, compliance with a special concept, logical accuracy. Medical terms of the same name reflect the evolution of medical knowledge and are a significant part of medical terminology. The obtained results and conclusions open perspectives for further research of features of lexical and translational correspondences of medical terms, their types, study of structural, semantic features of medical terms and specifics of their translation.
UA : Робота викладена на 61 сторінці, містить 2 додатки. Перелік посилань включає 58 джерел. Об’єкт дослідження: інноваційні медичні англомовні терміни. Мета роботи: виявлення та аналіз лінгвокогнітивних параметрів лексичних та когнітивних інновацій в сучасній англійській мові в сфері медицини. Теоретико-методологічні засади: дослідження має інтердисциплінарний характер і ґрунтується на застосуванні здобутків когнітивної семантики і неології, теорії словотвору, та структурно-словотвірного аналізу. Отримані результати: серед термінів сфери медицини, нами було обрано аналізувати медичні епоніми та скорочення. Терміни-епоніми в англійській термінології мають подвійний характер: з одного боку, вони вказують на імена дослідників і свідчать про історію даної галузі медицини, а з іншого боку, вони не завжди розкривають понятійну сутність терміна-епоніма, що призводить до його семантичної невизначеності. За структурою більшість англійський термінів-епонімів (76 %) містять одну власну назву, епоніми, які місять дві власні назви – не такі поширені й складають 18 %, 5 % містять три власні назви та лише 1 % містять епоніми, які містять 4 власні назви. Скорочення – мають свої специфічні властивості. Скорочення діляться на: початкові скорочення (ініціали, акроніми); цифро-буквенні скорочення; усічення (апокопа, непритомність, аферез, змішаний тип). Наше дослідження показало, що найчастіше використовуються абревіатури початкового типу.

Проведено дослідження з визначення водневого показника у популярних мінеральних водах при відкритті та зберіганні впродовж 3-х діб за температури 10, 20, 30, 40 та 50°С. Встановлено, що концентрації водневих іонів (рН) у досліджуваних мінеральних водах «Новозбручанська», «Вишнівецька», «Моршинська», «Поляна квасова» та «Лужанська» після їх відкриття становила 4,64 - 6,49. Концентрація водневих іонів у досліджуваних водах зростає в ряді: «Моршинська» (4,64-4,87) > «Вишнівецька» (5,22-5,51) > «Новозбручанська» (5,47-6,0) > «Лужанська» (6,09-6,39) > «Поляна квасова» (6,18-6,49). Тобто, найбільш «кислою» серед досліджуваних мінеральних вод можна вважати - «Моршинську», а найменш «кислою» - «Поляну квасову». За ступенем зменшення концентрації водневих іонів вподовж 1-3-ї доби за температури мінеральних вод 10°С їх можна розмістити у ряді: «Поляна квасова» (6,18-6,49, на 0,31) > «Лужанська» (6,09-6,39, на 0,30) > «Вишнівецька» (5,22-5,51, на 0,29) > «Моршинська» (4,64-4,87, на 0,23) > «Новозбручанська» (5,47-6,0, на 0,13). Отже, найбільш стабільною при зберіганні до 3-х діб за концентрацією водневих іонів є вода «Новозбручанська». Найбільше зниження рН у всіх досліджуваних мінеральних водах встановлено на 3-тю добу і при підвищенні температури води від 10 до 50°С спостерігається в ряді: «Новозбручанська» (на 0,35) > «Вишнівецька» (на 0,28) > «Моршинська» (на 0,25) > «Лужанська» (на 0,18) > «Поляна квасова» (на 0,13).
A study to determine the hydrogen index in popular mineral waters when opened and stored for 3 days at temperatures of 10, 20, 30, 40 and 50 ° C. It was found that the concentrations of hydrogen ions (pH) in the studied mineral waters "Novozbruchanska", "Vyshnivetska", "Morshynska", "Polyana kvasova" and "Luzhanska" after their discovery was 4.64 - 6.49. The concentration of hydrogen ions in the studied waters increases in a number: "Morshynska" (4,64-4,87)> "Vyshnivetska" (5,22-5,51)> "Novozbruchanska" (5,47-6,0)> " Luzhanskaya ”(6.09-6.39)>“ Kvasova kvasova ”(6.18-6.49). That is, the most "acidic" among the studied mineral waters can be considered - "Morshinskaya", and the least "acidic" - "Polyana kvass".According to the degree of decrease in the concentration of hydrogen ions during the 1-3rd day at a mineral water temperature of 10 ° C, they can be placed in a row: "Polyana kvass" (6.18-6.49, 0.31)> "Luzhanskaya" (6 , 09-6.39, by 0.30)> "Vyshnivetska" (5.22-5.51, by 0.29)> quot;Morshynska" (4.64-4.87, by 0.23)> " Novozbruchanska ”(5.47-6.0, by 0.13). Therefore, the most stable when stored for up to 3 days in the concentration of hydrogen ions is water "Novozbruchanskaya". The largest decrease in pH in all studied mineral waters was found on the 3rd day and with increasing water temperature from 10 to 50 ° C is observed in a number: "Novozbruchanskaya" (by 0.35)> "Vyshnivetskaya" (by 0.28)> " Morshynska ”(by 0.25)>“ Luzhanska ”(by 0.18)>“ Kvasova Kvasova ”(by 0.13).
Реферат Вступ 1 РОЗДІЛ 1. Огляд літератури. Властивості вод і їх значення 1.1 Фізико-хімічні властивості мінеральних вод 1.2 Основні бальнеологічні групи мінеральних вод 1.3 Концентрація водневих іонів у субстратах 1.4 Характеристика окремих мінеральних вод України 1.5 Біохімічні властивості води 1.6 Мінералізація води 1.7 Структура води 1.8 Значення води для харчової промисловості 1.8.1 Якість вихідної води 1.8.2 Вплив води на якість продукту 1.8.3 Технології водопідготовки 1.9 Підсумки з огляду літературних джерел 2 РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи досліджень 2.1 Схема досліджень 2.2 Методика визначення водневого показника 3 РОЗДІЛ 3. Результати дослідження та їх обговорення 3.1 Концентрації водневих іонів у мінеральних водах за різних температур і часу зберігання 3.1.1 Зміни концентрації водневих іонів у мінеральній воді «Новозбручанська» за різних температур і часу зберігання 3.1.2 Зміни концентрації водневих іонів у мінеральній воді «Вишнівецька» за різних температур і часу зберігання 3.1.3 Зміни концентрації водневих іонів у мінеральній воді «Моршинська» за різних температур і часу зберігання 3.1.4 Зміни концентрації водневих іонів у мінеральній воді «Поляна квасова» за різних температур і часу зберігання 3.1.5 Зміни концентрації водневих іонів у мінеральній воді «Лужанська» за різних температур і часу зберігання 4 РОЗДІЛ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 4.1 Охорона праці як необхідний елемент системного підходу при розробці і проектуванні технологічних процесів та технологій 4.2 Вимоги до планування виробничих приміщень на підприємствах із виробництва харчової продукції 4.3 Вимоги до використання технологічного обладнання та інвентарю у харчовій промисловості 4.4 Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості 4.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях 4.3.1. Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами Висновки і пропозиції виробництву Бібліографія Додатки

Розглянуто визначальне значення формування професійно-термінологічної компетентності у професійному становленні педагога. Визначено, що професійно-термінологічна компетентність є здатністю та готовністю спеціаліста грамотно застосовувати термінологію у професійній діяльності під час вирішення професійних завдань. Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структурування і виділення єдності компонентного складу. Термінологічна компетентність представлена єдністю предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативномовленнєвого компонентів. Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні та вдосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста і зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Саме об’єм активного словника є визначальним у практичній діяльності майбутнього педагога і впливає на якість процесів вирішення проблем, результатів самовдосконалення, самооцінки та комунікації з учасниками педагогічного процесу та колегами. Виділені показники визначення рівня сформованості окремого компонента та наведена характеристика рівня їхнього прояву. Для об’єктивної оцінки запропонований трирівневий аналіз із виокремленням низького, середнього та високого рівнів. Наведена характеристика фахівця з низьким, середнім і високим рівнем розвитку професійнотермінологічної компетентності на основі параметрів основних її компонентів. Низький рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності визначається наявністю певного обсягу інформації, яка не набула структурування й осмислення і не використовується у професійному мовленні. Середній рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності дозволяє виконувати типові професійні завдання педагогом і не є достатнім для виконання творчої діяльності. Фахівець із високим рівнем професійно-термінологічної компетентності орієнтований на творчість, рефлексію й узагальнення професійного досвіду, саморозвиток, прагнення до систематизації, оновлення та покращення терміносистеми за фахом.