Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Теплофізична модель.
Статті в журналах з теми "Теплофізична модель"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-25 статей у журналах для дослідження на тему "Теплофізична модель".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Мних, Антон Сергійович, Михайло Юрійович Пазюк, Ірина Анатоліївна Овчинникова, Олена Миколаївна Баришенко та Наталія Олександрівна Міняйло. "ПРО МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ТЕПЛООБМІНУ В СТАЦІОНАРНИХ ШАРАХ СИПКИХ МАТЕРІАЛІВ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 5–13. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання математичного моделювання теплофізичних властивостей шару сипкого матеріалу, що дає змогу врахувати та відобразити основні властивості процесу агломерації. Запропоновано методику об’єднання в моделі уявлень про частинку сипкого матеріалу як термічно тонкого та термічно масивного тіла. Досліджено вплив параметрів однорідного моно- та полідисперсного шару на його коефіцієнт теплопровідності. Також виконано оцінку впливу системи завантаження та формування шару на розподіл матеріалу щодо фракції та теплофізичні властивості як локальних горизонтів, так і всього шару в цілому. На підставі експериментальних даних встановлено закономірності змінювання об’ємного коефіцієнта теплопередачі в шарах сипких матеріалів. Подано математичний опис розглянутих процесів, визначено початкові та граничні умови застосування моделі. Отримана модель однаково добре описує теплофізичні процеси як в шарах без внутрішніх джерел енергії, так і в шарах із спалюванням у них твердого палива.
2
Basok, B. I., A. М. Nedbaylo та I. К. Bozhko. "ЧИСЕЛЬНА МОДЕЛЬ РОБОТИ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО ГРУНТОВОГО КОЛЕКТОРА ТЕПЛОНАСОСНОЇ УСТАНОВКИ". Industrial Heat Engineering 39, № 3 (20 червня 2017): 66–72. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.3.2017.10.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлено розроблену в Інституті технічної теплофізики Національної академії наук України теплофізичну чисельну модель для дослідження процесів гідродинаміки та теплообміну в горизонтальному ґрунтовому колекторі неглибокого залягання. Наведено результати верифікації даної моделі та розраховані основні енергетичні показники роботи ґрунтового колектора.
3
Shapoval, S. L. "Прилад для дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей м’яса птиці". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 100–106. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8519.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано конструкцію та принцип роботи вимірювального модуля для визначення структурно-механічних властивостей та теплопровідності м’яса птиці до та після кулінарної обробки. Наведено схему розташування температурних датчиків та нагрівального елементу. Доведено актуальність дослідження не лише межи міцності поверхні продукту пенетрометром, а й релаксаційного зусилля та термопровідності продукту. Побудовано градуювальні графіки пенетрометрів та наведено приклад фіксування температури стінки вимірювального індентора напівпровідниковим термометром при підвищенні температури зразка нагрівальним індентором. Створений модуль «Реологія» приладу MIG-1.3 дозволяє визначати основні структурно-механічні та теплофізичні параметри м’яса птиці. Похибки окремих датчиків не перевищують ± 1 °С, що дозволяє визначати реологічні та теплофізичні властивості зразків м’яса птиці на проміжних стадіях технологічного процесу, коли дегустація неможлива. Результати фіксації динаміки різниці температур поверхні інденторів вказують на швидкість розповсюдження тепла всередині зразка, що дозволяє визначити теплопровідность та отримати уявлення про кількість вільної вологи, що утворилася внаслідок денатурації білків м’яса птиці. За визначеними реологічними та теплофізичними параметрами були встановлені оптимальні режими термічної обробки трьох зразків філе індика (температура, час, швидкість руху повітря, вологість) та модифікований режим «steaming» пароконвекційної шафи Convothem. З метою перевірки структурно-механічних властивостей готових зразків філе на розробленому обладнанні проведено дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей філе індика після термічної обробки за різних температурних режимів. За температури 20 ± 2 °С було визначено динаміку зміни сили супротиву (релаксаційне зусилля) та зміну температури при механічній деформації зразків. Доведено відповідність результатів дослідження реологічних та теплофізичних властивостей на пропонованому приладі MIG-1.3 технологічним властивостям зразків філе.
4
Махоркін, Ігор, Микола Махоркін, Тетяна Махоркіна та Петро Пукач. "Аналітично-числове визначення стаціонарного теплового стану термочутливих багатошарових структур простої геометрії". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 148–56. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.148.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано та апробовано аналітично-числову методику визначення одномірного стаціонарного теплового стану багатошарових термочутливих структур простої геометрії незалежно від характеру температурних залежностей теплофізичних та механічних характеристик матеріалу шарів.
З цією метою розглянуто багатошарові тіла з термочутливих матеріалів, віднесених до однієї з класичних ортогональних систем координат (декартової, циліндричної, сферичної), граничні поверхні та поверхні спряження матеріалів яких збігаються з координатними поверхнями (багатошарові структури простої геометрії). Вважається, що тепловий стан, зумовлений термічним навантаженням, характеризується одновимірним стаціонарним температурним полем.
Ґрунтуючись на співвідношеннях нелінійної теорії теплопровідності неоднорідних тіл, сформульовано, у вигляді крайової задачі теплопровідності, математичну модель теплової поведінки таких структур. Ця модель полягає у визначенні температури як функції координати за розв’язками рівняння теплопровідності. При цьому їх теплофізичні й механічні характеристики як єдиного цілого подаються у вигляді кусково-постійних функцій координати та температури.
За допомогою введення у розгляд аналога функції Кірхгофа та використання апарату узагальнених функцій у замкнутому аналітичному вигляді побудовано аналітично-числові розв’язки нелінійних одновимірних стаціонарних задач теплопровідності шаруватих темочутливих тіл простої геометрії за довільного характеру температурної залежності фізико-механічних характеристик матеріалів шарів, що не потребують з’ясування їх однозначності.
На прикладі числового дослідження стаціонарного теплового стану та зумовленого ним статичного термопружного стану двошарової пластини, граничні поверхні якої перебувають в умовах конвективного теплообміну зі середовищами постійної температури, апробовано запропонований аналітично-числовий підхід та отримані на його основі аналітично-числові розв’язки.
5
Іващенко, Валерій, Геннадій Швачич та Олена Іващенко. "РОЗПОДІЛЕНІ АЛГОРИТМИ РОЗВ’ЯЗКУ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ В ЕКСТРЕМАЛЬНІЙ ПОСТАНОВЦІ". Modern Problems of Metalurgy, № 24 (28 березня 2021): 35–45. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2021.01.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Для дослідження теплофізичних властивостей матеріалів за допомогою обернених методів було виведено відповідний клас математичних моделей. Процедура обробки математичних моделей зведена до екстремальної постановки, що дозволило розробити ефективні алгоритми розв'язування коефіцієнтних задач довільного порядку точності. Представлені результати розв’язування тестових задач на основі запропонованого підходу. Виведено додаткові умови, які дозволяють розділити досліджувану проблему на дві задачі: а) температурну; б) потокову. Перша з них дає можливість розв’язувати коефіцієнтну задачу на всьому заданому діапазоні зміни температури за допомогою управляючого параметра у вигляді коефіцієнта дифузії; друга спрямована на визначення коефіцієнтів теплопровідності або теплоємності. Дослідження математичних моделей 1 і 2 проводили із застосуванням методу прямих. Запропоновані моделі дозволяють розв’язувати задачі в екстремальних постановках. Для розв’язання заданих задач методами математичного моделювання розроблено пакет прикладних задач. Створення пакету було здійснено з урахуванням вимог об'єктно-орієнтованого програмування. Процедура моделювання була реалізована на основі застосування багатопроцесорної обчислювальної системи. Пакет прикладних програм призначений для опрацювання теплофізичних експериментів оберненими методами.
6
Шульга, Оксана Сергіївна, Сергій Олександрович Іванов, Володимир Васильович Листопад та Олександр Григорович Мазуренко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ФОРМУВАЛЬНОГО РОЗЧИНУ БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ЇСТІВНОГО ПОКРИТТЯ/ПЛІВКИ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 47–55. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1169.
Повний текст джерелаАнотація:
Їстівні покриття і плівки – вид біодеградабельної полімерної упаковки, яка не потребує індивідуального збору та особливих умов утилізації. Активне використання біоупаковки дозволить значно скоротити екологічне навантаження на довкілля. Дослідження залежності питомої теплоти випаровування вологи від вмісту вологи у матеріалі їстівного покриття, а також масової теплоємності матеріалу цього покриття від температури, проводили з використанням спеціалізованого калориметричного приладу ДКМИ-01, який розроблено в Інституті технічної теплофізики НАН України. Встановлено, що питома теплота випаровування вологи обох зразків значно перебільшує питому теплоту випаровування води rв = 2430,5 кДж/кг за температури 30 ºС, що підтверджує, що вся волога наявна у зразках є зв’язаною. Відповідно до отриманих експериментальних результатів теплоємність зразка без ПВС має більші значення (3598,89-3830,69 Дж/кг∙К за умови нагрівання зразка від 32,5 до 92,5 оС), що обумовлено властивістю матеріалу. За допомогою термічного аналізу встановлено, що більше механічно-та адсорбційно-зв’язаної вологи містить зразок з ПВС за рахунок водневих зав’язків, які утворюють полімолекулярний шар адсорбційно-зв’язаної вологи. ПВС дозволяє створювати екологічно безпечні матеріали, які мають відмінні показники якості. Встановлена закомірність буде впливати на тривалість висушування їстівного покриття з на поверхні виробів, що вимагатиме використання додаткового обладнання з метою інтенсифікації процесу або додаткових виробничих площ. Встановлено, що найкращою для прогнозування зразка без ПВС є степенева модель ŷ = 2937,76∙х0,054∙х, а за наявності ПВС – ŷ = 3455,23∙е0,001∙х. Отримані математичні моделі дозволяють раціоналізувати технологічні розрахунки у виробничих умовах.
7
Голубков, Павло Сергійович, Олександр Кирилович Войтенко та Олег Григорович Бурдо. "Моделювання термомеханічних процесів виготовлення пельменів спеціальної форми". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1869.
Повний текст джерелаАнотація:
Обговорюються технологічні проблеми перспективного напрямку харчових технологій – виробництва пельменної продукції кубічної форми. Аналізуються конструкції традиційних агрегатів та ліній по виготовленню пельменів. Пропонується гіпотеза, що витрати енергії при виробництві пельменів можна скоротити за рахунок використання в агрегаті сформованого, замороженого фаршу. Наведено конструкцію та принцип дії розробленого роботизованного комплексу для виготовлення пельменів розміром 22х22х22 мм.
Аналізуються етапи термомеханічного циклу формування, термічної обробки заготівок та контролю якості готової продукції. Представлено модульно-процесову схему розробленого комплексу. Визначено комплекси параметрів, що характеризують ключові операції при виготовлені пельменів. Наведені діапазони змін температурних та часових параметрів, обґрунтовано завдання системам управління. Визначено статичні балансові енергетичні моделі. Розглянуто параметричну і теплофізичну моделі термомеханічного процесів в апараті.
Сформульовано завдання і проведено аналітичне моделювання теплового стану основних елементів: фаршу, тіста, хватів та довкілля. Наведено умови однозначності, граничні умови. Методами електротеплової аналогії отримано модель термічних опорів для етапів включених та виключених нагрівачів. Запропоновано методику розв’язання нестаціонарної задачі теплопередачі із залученням чисел подібності.
Подано результати експериментального моделювання кінетики охолодження та заморожування заготівлі фаршу у тісті. Визначено рівень кріоскопічних температур для фаршу та тіста. Аналізуються тепловізограми розігріву нагрівача у заготовці фаршу у тісті.
8
Deshko, V. I., I. Iu Bilous та M. I. Zhyzha. "МОДЕЛЮВАННЯ СУМІСНОГО ВПЛИВУ СОНЯЧНОЇ ТА ТЕПЛОВОЇ РАДІАЦІЇ НА РІВЕНЬ ОПАЛЕННЯ ПРИМІЩЕННЯ". Кераміка: наука і життя, № 4(29) (31 грудня 2015): 34. http://dx.doi.org/10.26909/csl.4.2015.5.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто стаціонарну модель сумісного впливу сонячної та теплової радіації на рівень опалення приміщень за дотримання сталої температури приміщення для ряду факторів, таких як величина сонячних теплонадходжень, теплофізичні властивості зовнішньої стіни та вікна, зміна площі засклення.
9
НОВАК, Сергій, Михайло НОВАК та Варвара ДРІЖД. "ОЦІНЮВАННЯ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РЕАКТИВНИХ ВОГНЕЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ДЛЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 2(12) (23 грудня 2021): 69–81. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.2(12).69-81.
Повний текст джерелаАнотація:
Математичні моделі для теплофізичних властивостей реактивного вогнезахисного покриття, що спучується, які застосовано в процедурі щодо визначення цих властивостей, наведеній в EN 13381-8 і ДСТУ Б В.1.1-17, не враховують повною мірою особливості процесу теплопровідності в такому покритті в умовах вогневого впливу. Це може призводити до значних похибок у встановленні його товщини, необхідної для забезпечення нормованих класів вогнестійкості сталевих конструкцій (колон і балок). У дослідженні ставилось за мету вдосконалити процедуру (що існує) з’ясування теплофізичних властивостей такого вогнезахисного покриття шляхом застосування уточненої моделі для них. За його результатами розроблено модифіковану процедуру визначення теплофізичних властивостей реактивних покриттів, що спучуються, які призначено для вогнезахисту сталевих конструкцій, в якій вихідними даними є температури в печі і сталі для ненавантажених коротких конструкцій, отримані під час випробування за EN 13381-8 або ДСТУ Б В.1.1-17 в умовах вогневого впливу за стандартного температурного режиму. Обґрунтовано застосування в цій процедурі уточненої моделі, в якій враховано залежність коефіцієнта теплопровідності такого вогнезахисного покриття від температури, його початкової товщини і коефіцієнта поперечного перерізу сталевої конструкції. З’ясовано алгоритм розрахунку теплофізичних властивостей покриття за модифікованою процедурою. Визначено напрями подальших досліджень, які орієнтовані на оцінювання достовірності результатів, отримуваних за розробленою модифікованою процедурою
10
Azhazha, Zh, L. Ledovskaya, A. Pilipenko, S. Sayenko та G. Kholomeyev. "Теплофізичні аспекти вибору параметрів глибинного сховища високоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива". Nuclear and Radiation Safety, № 1(53) (12 березня 2012): 44–48. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.1(53).08.
Повний текст джерелаАнотація:
Для визначення параметрів глибинного сховища радіоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива розроблено математичну модель теплофізичних процесів, що протікають в каністрах, тунелях та в гранітному масиві, що вміщує сховище. Вибрано схему геологічного сховища й розраховано його параметри.
11
Sorokina, T., S. Azarov та G. Sorokin. "Порівняння розрахункових методів для визначення теплофізичного стану твела ядерного реактора". Nuclear and Radiation Safety 11, № 1 (17 березня 2008): 26–31. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2008.11-1(37).04.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено розрахунок теплофізичного стану тепловидільної збірки ядерного реактора кількома аналітичними і числовими методами. Визначено найбільш оптимальний метод розрахунку енерговиділення та температур у тепловидільному елементі для його подальшого застосування в теплофізичних моделях прогнозування працездатності активної зони ядерного реактора.
12
Meranova, N. O. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ТЕПЛОПЕРЕНОСУ ПІД ЧАС НАНЕСЕННЯ ГАЗОТЕРМІЧНИХ ПОКРИТТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ГІПЕРБОЛІЧНИХ РІВНЯНЬ ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 322–28. http://dx.doi.org/10.15421/40250852.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено дані математичного моделювання процесів теплопереносу в системі "напилювана частинка-основа" на стадії дії імпульсного тиску (τ ≤ 10-9 с). Представлено результати щодо встановлення закономірностей впливу на розв'язок розглянутої задачі врахування залежності теплофізичних властивостей матеріалів від температури. Оцінено релаксаційні ефекти для широко використовуваних сполучень матеріалів покриття і основи. Розглянуто можливості лінеаризації застосовуваної математичної моделі, заснованої на використанні гіперболічного рівняння теплопровідності, в якому беруть до уваги скінченність швидкості розповсюдження теплоти.
13
Grigoriev, A. N., Yu G. Kuzovkov, I. V. Markov та L. A. Bulavin. "Вплив форми частинок на теплофізичні властивості модельних рідинних систем. Розчини твердих сфероциліндрів". Ukrainian Journal of Physics 66, № 10 (1 листопада 2021): 873. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.10.873.
Повний текст джерелаАнотація:
Методом Монте-Карло в iзотермiчно-iзобаричному ансамблi визначено теплофiзичнi характеристики систем твердих сфероцилiндрiв рiзного ступеня видовженостi: густину, адiабатичний та iзотермiчний модулi пружностi, коефiцiєнт теплового роз-ширення та коефiцiєнт Джоуля–Томсона за приведеної температури T = 1,0 та при-ведених тискiв P = 1,0 i 3,5. Показано, що вплив форми частинок за умови сталостi їх об’єму на теплофiзичнi властивостi дослiджених розчинiв здiйснюється опосередковано не через коефiцiєнт пакування частинок, а через вiльний або доступний об’єм.
14
Shapovalenko, O., O. Yevtushenko, and V. Pochep. "GRANULATED BRAN’S THERMOPHYSICAL CHARACTERISTICS AND DRYING MATHEMATICAL MODELS." Scientific Works of National University of Food Technologies 24, no. 3 (June 2018): 213–22. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-3-25.
Повний текст джерела
15
Bulychov, Volodymyr, Svitlana Shvachich та Alina Havrylko. "РОЗРОБКА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ТЕПЛОВОЇ РОБОТИ СКЛОВАРНОЇ ПЕЧІ НА ОСНОВІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-27-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою роботи є розробка енергозберігаючих засобів щодо теплової роботи скловарної печі.Методика. Дослідження теплової роботи конкретної скловарної печі виконувалось шляхом математичного моделювання її теплового балансу з подальшим аналізом. На основі цього запропоновані на основі обчислювальних експериментів енергозберігаючі засоби.Результати. Зроблено порівняльний розрахунок трубчатих рекуператорів. Для утилізації теплоти димових газів з метою вибору більш ефективного методу вирішена задача оптимізації з отриманням оптимальних температур, а саме: температур шихти та склобою та температури повітря. Мінімальна витрата палива складає 13,7 м3/с при оптимальних температурах: нагрітого повітря 1164 °С та шихти і склобою – 143 °С, з чого випливає, що в цих умовах витрата палива зменшується на 23,8 % від базової.Наукова новизна. Розроблена математична модель теплової роботи конкретної скловарної печі, представлена рівнянням теплового балансу, адекватним уявленням про теплофізичні процеси промислового скловаріння і результатам їх експериментального дослідження, розроблені відповідні енергозберігаючі заходи.Практична цінність. За результатами досліджень може бути розрахована ефективність роботи регенерації тепла скловарної печі.
16
Федоров, Сергій, Артем Сибір, Михайло Губинський, Семен Губинский, Олексій Гогоці та Світлана Форись. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОХОЛОДЖЕННЯ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИХ ПЕЧЕЙ КИПЛЯЧОГО ШАРУ". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми утилізації теплоти та очищення відхідних газів електротермічних печей киплячого шару для рафінування графіту на основі радіаційного охолоджувача поверхневого типу із водяним охо-лодженням та вивчення впливу його режимних та геометричних параметрів на глиби-ну охолодження запиленого газового потоку. Параметричні дослідження процесів тепло- та масообміну у радіаційному охолоджувачі виконані теоретичним шляхом на основі розробленої математичної моделі. У моделі враховані процеси радіаційного-конвективного теплообміну в об’ємі пило-газового потоку, залежність теплофізичних властивостей газу та матеріалу від температури, а також теплові ефекти фазового переходу. На основі проведених розрахунків встановлено, що основними факторами, які впливають на глибоке охолодження відхідних газів є його довжина, діаметру каналу, дотримання газодинамічного режиму печі з мінімальним виходом димових газів та концентрації пилу. Водночас початкова температура газів та введення «охолоджуючого» (додаткового) пилу характеризуються незначним впливом на кінцеву температуру за визначеної довжини теплообмінника. Показано, що через високу температуру, для забезпечення надійності роботи радіаційного охолоджувача, за інших рівних умов доцільні інтенсифікація тепловіддачі з боку холодного теплоносія, введення «охолоджуючого» пилу або використання додаткових вставок із вуглецевої повсті
17
Кушніренко, Надія Михайлівна, Анна Станіславівна Паламарчук та Вікторія Миколаївна Лисюк. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ОБГРУНТУВАННЯ СУЧАСНОГО СПОСОБУ СТЕРИЛІЗАЦІЇ РИБНИХ КОНСЕРВІВ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 99–106. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1243.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В матеріалах розглянуто проблему удосконалення основного та найважливішого процесу виробництва рибних консервів ‑ стерилізації, що гарантує безпечність, стабільність при зберіганні, а також, екологічність готової продукції. Відомо, що одним з перспективних способів удосконалення процесу стерилізації рибних консервів є термостабілізація, що дозволяє мінімізувати силу теплового впливу на завершальному етапі виробництва консервів.
У статті наведено результати досліджень, які направлені на розроблення та наукове обґрунтування режимів одного з перспективних методів стерилізації – термостабілізації. Наукове обґрунтування параметрів термостабілізації базується на теоретичному аналізі та експериментальній перевірці математичної моделі процесу стерилізації консервів, що включає його теплофізичні і мікробіологічні складові. У роботі запропоновано реалізацію принципу термостабілізації за допомогою дворазової теплової (дробової) обробки з проміжною витримкою для пом'якшення режиму стерилізації рибних консервів. Розраховані величини нормативної і фактичної летальності термостабілізованих консервів. Для кожного з режимів термостабілізації, було отримано не менше 5 режимів, летальність яких відповідає нормативній документації. Розроблені режими забезпечили мікробіологічну стабільність при зберіганні та кулінарну готовність кісткової тканини.
18
Кірчук, Р. В., Л. Ю. Забродоцька та К. Є. Копець. "ВПЛИВ МАСООБМІННИХ ФАКТОРІВ НА КІНЕТИКУ СУШІННЯ ЗЕРНА БОБОВИХ КУЛЬТУР". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 46 (30 травня 2021): 30–39. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.500.
Повний текст джерелаАнотація:
Сушіння – це найбільш енергоємний та відповідальний етап післязбирального оброблення продукції рослинництва. Під час вибору способів сушіння необхідно ураховувати технологічні параметри процесу, такі як початкова і кінцева вологість рослинної сировини, її фізико-хімічні та теплофізичні показники, а також подальшу технологію її перероблення. Більшість відомих конструкцій зерносушарок є однотипними за принципом дії. Основний акцент виробниками сушарок робиться на конструкціях сушильної камери та системи приготування сушильного агента, також у сушарці важливими є система автоматизації і контролю перебігу процесу сушіння зерна. Важливо також удосконалювати і інші системи інтенсифікації процесу сушіння рослинних матеріалів. Зважаючи на властивості сільськогосподарських матеріалів, зокрема насіння бобових культур, розроблено механічну систему підготовлення бобів до теплового оброблення і визначено рівень впливу оброблення сировини на кінетику сушіння, що є визначальним у напрямі енергозбереження. У статті виконано аналіз впливу розсічення поверхні бобів та параметрів сушильного агента на перебіг процесу сушіння. Розроблені математичні моделі, які дозволяють розрахувати енергозберігаючі раціональні режими теплового оброблення зерна, що використовується не для насіннєвих потреб. Для математичного опису процесу сушіння бобових культур використовувалися підходи, що базуються на класичних методах моделювання із використанням основ теорії сушіння та теорії тепломасообміну.
19
ТИМОФЄЄВ, М. В., В. І. ДЕШКО, І. Ю. БІЛОУС та Г. О. ГЕТМАНЧУК. "РОЗРАХУНОК ПОГОДИННОЇ ПРИРОДНОЇ КРАТНОСТІ ПОВІТРООБМІНУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕНЕРГОПОТРЕБУ БУДІВЕЛЬ В ДИНАМІЧНИХ СІТКОВИХ МОДЕЛЯХ". Наука та будівництво 20, № 2 (24 червня 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v20i2.97.
Повний текст джерелаАнотація:
На енергетичні характеристики будівель впливає велика кількість як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Одним з найбільш впливових параметрів є кратність повітрообміну, що має природну (інфільтрація) та механічну природу. Природна складова кратності повітрообміну залежить від великої кількості факторів, та її значення різне для різних приміщень при однакових теплофізичних властивостях огороджень. В роботі представлені результати математичного моделювання погодинного графіка енергопотреби будівлі для базового рівня при нормативному значенні кратності повітрообміну, а також при розрахованому значенні природної складової кратності повітрообміну, що змінюється відповідно до погодних умов. Результати оцінки визначили, що розраховане значення природної складової кратності повітрообміну для приміщень з сучасними огородженнями не перевищує 0,25 год-1. Тому застосування цих значень природної кратності повітрообміну призводить до зменшення енергопотреби до 50%, в порівнянні з базовою лінією. В приміщенні потрібно забезпечувати нормативну кратність повітрообміну, що повинно компенсуватися провітрюванням або механічною складовою повітрообміну. Врахування фактичної природної кратності природного повітрообмінув приміщеннях змінної зайнятості уточнює визначення рівня ефективності енергозберігаючих заходів з термомодернізації, а також визначає складову, що повинна забезпечуватися механічною вентиляцією, а отже і може бути утилізована в теплообмінниках рекуперативного типу.
20
Petrov, A. F., I. R. Snigura, L. A. Golovko, and N. E. Hodotova. "MODEL PREDICTION OF PHYSICO-CHEMICAL AND THERMOPHYSICAL CHARACTERISTICS OF NEW TYPES OF MANGANESE-CONTAINING (Mn-50-60%) FERROALLOYS." Fundamental and applied problems of ferrous metallurgy, no. 35 (2021): 186–99. http://dx.doi.org/10.52150/2522-9117-2021-35-186-199.
Повний текст джерелаАнотація:
The aim of the work is to implement a new approach to the description of physicochemical and thermophysical characteristics of low-melting manganese-containing ferroalloys (in the range of concentrations of Mn 50-60%, Si 3-8%, C 2.5-6%) during deoxidation and alloying of metal melt. The proposed approach is focused on the development of methods and criteria for the quantitative assessment and accounting of microhomogeneity of multicomponent metal melts, which include ferroalloys. This approach makes it possible to predict such important characteristics as melting temperature, density, heat capacity, heat of fusion, thermal conductivity, resistivity, temperature coefficient, which will expand the understanding of melting processes and assimilation of ferroalloy elements. The method of solving regularity modeling problems developed at the Iron and Steel Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine, which is based on the original concept of directed chemical bonding of interaction processes in melts and solutions, developed by E.V. Prikhodko. To assess and take into account the influence of microhomogeneity of the structure of metal melts of ferroalloy production, the method of calculating criteria (ΔZY and Δd), which characterize the degree of difference between electronic and structural state of the melt (as a chemically unified system) from the mechanical mixture of their initial components. Using these criteria and the available experimental data, which acted as reference points, the calculated values of the consumer properties of manganese-containing ferroalloys, which differ from standard brands in the direction of increasing the silicon content and decreasing manganese. On the basis of new results of calculation of a complex of physical and thermophysical properties the estimation of efficiency of use of ferroalloys is carried out. The fundamental possibility of graphical dependences «property-parameter» to determine the boundary conditions for choosing the optimal composition of new types of ferroalloys, purposefully control the physicochemical state of the iron-carbon melt and, accordingly, to influence the properties of the finished metal.
21
Havrysh, V. I., V. B. Loik, O. D. Synelnikov, T. V. Bojko та R. R. Shkrab. "МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ У 3D СТРУКТУРАХ ІЗ ТОНКИМИ ЧУЖОРІДНИМИ ВКЛЮЧЕННЯМИ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 144–49. http://dx.doi.org/10.15421/40280227.
Повний текст джерелаАнотація:
_____________________________________
Інформація про авторів:
Гавриш Василь Іванович, д-р техн. наук, професор кафедри програмного забезпечення. Email: gavryshvasyl@gmail.com
Лоїк Василь Богданович, канд. техн. наук, доцент кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт. Email: v.loik1984@gmail.com
Синельніков Олександр Дмитрович, канд. техн. наук, доцент кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт. Email: o.synelnikov@gmail.com
Бойко Тарас Володимирович, канд. техн. наук, доцент, заступник начальника інституту. Email: boykotaras@gmail.com
Шкраб Роман Романович, асистент кафедри програмного забезпечення. Email: ikni.pz@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Гавриш В. І., Лоїк В. Б., Синельніков О. Д., Бойко Т. В., Шкраб Р. Р. Математичні моделі аналізу температурних режимів у 3D структурах із тонкими чужорідними включеннями. Науковий вісник НЛТУ України. 2018, т. 28, № 2. С. 144–149.
Citation APA: Havrysh, V. I., Loik, V. B., Synelnikov, O. D., Bojko, T. V., & Shkrab, R. R. (2018). Mathematical Models of the Analysis of Temperature Regimes in 3D Structures with Thin Foreign Inclusions. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 144–149. https://doi.org/10.15421/40280227
Нерівномірне нагрівання − один із факторів, що спричиняють деформації та напруження у пружних конструкціях. Якщо з підвищенням температури ніщо не перешкоджає розширенню структури, то вона деформуватиметься і жодних напружень не виникатиме. Однак, якщо в конструкції температура зростає нерівномірно і воно неоднорідне, то внаслідок розширення формуються температурні напруження. Першим і незалежним кроком для дослідження температурних напружень є визначення температурного поля, що становить основну задачу аналітичної теорії теплопровідності. В окремих випадках визначення температурних полів є самостійною технічною задачею, розв'язання якої допомагає визначити температурні напруження. Тому розроблено лінійні математичні моделі визначення температурних режимів у 3D (просторових) середовищах із локально зосередженими тонкими теплоактивними чужорідними включеннями. Класичні методи не дають змоги розв'язувати крайові задачі математичної фізики, що відповідають таким моделям, у замкнутому вигляді. З огляду на це описано спосіб, який полягає в тому, що теплофізичні параметри для неоднорідних середовищ описують за допомогою асиметричних одиничних функцій як єдине ціле для всієї системи. Внаслідок цього отримують одне диференціальне рівняння теплопровідності з узагальненими похідними і крайовими умовами тільки на межових поверхнях цих середовищ. У класичному випадку такий процес описують системою диференціальних рівнянь теплопровідності для кожного з елементів неоднорідного середовища з умовами ідеального теплового контакту на поверхнях спряження та крайовими умовами на межових поверхнях. Враховуючи зазначене вище, запропоновано спосіб, який полягає в тому, що температуру, як функцію однієї з просторових координат, на боковій поверхні включення апроксимовано кусково-лінійною функцією. Це дало змогу застосувати інтегральне перетворення Фур'є до перетвореного диференціального рівняння теплопровідності із узагальненими похідними та крайових умов. Внаслідок отримано аналітичний розв'язок для визначення температурного поля в наведених просторових середовищах з внутрішнім та наскрізним включеннями. Із використанням отриманих аналітичних розв'язків крайових задач створено обчислювальні програми, що дають змогу отримати розподіл температури та аналізувати конструкції щодо термостійкості. Як наслідок, стає можливим її підвищити і цим самим захистити від перегрівання, яке може спричинити руйнування як окремих елементів, так і конструкцій загалом.
22
Швець, М. В. "Концепція спряжених на критичній ізохорі циклів Стірлінга, працюючих на двоокису вуглецю". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 2 (30 квітня 2019): 121–31. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1361.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі пропонується нова концепція реалізації циклу Стірлінга в області не тільки надкритичних, але й, власне, критичних температури і тиску, заснована на виявленій в наших попердніх роботах вираженій гетерогенній структурі надкритичних флюїдів. Існування такої гетерогенної стаціонарної наноструктури решіткового типу в достатньо широких діапазонах надкритичних властивостей, які були названи не-гіббсівською фазою флюїду, було запропановане (Роганковим В.Б та іншими) у рамках моделі ФТ (флуктуаційної термодинамики). Така флюїдна структура в практичному використанні може бути досить перспективною. Вона проявляється в наявності досить регулярного, решіткового типу просторового розподілу густини флюїду і його теплових властивостей в т.зв. мезоскопічних малих об’ємах всередині робочих порожнин стискання і розширення пропонованої схеми спряжених стірлінгів. Саме поняття спряження означає ідею максимально-ефективного використання теплоти, одержаної в циклі від джерела, шляхом поєднання двох підциклів високого (І) і помірного (ІІ) тиску вздовж критичної ізохори. В роботі введене нове поняття ступеня теплофізичної досконалості (доповнюючий прийняте поняття термодинамічної досконалості, для окремих стадій – ізоліній і вузлів – нод спряженого повного циклу типу Стірлінга-Рейліса, яке дозволяє кількісно оцінити позитивний ефект додаткової внутрішньої рекуперації на загальну регенерацію теплоти. Ізольована від навколишнього середовища конструкція обох підціклів (І) і (ІІ) і об`єднуючого стірлінга є його перевагою у порівнянні з циклами внутрішнього згоряння. В якості потенціально-перспективної робочої речовини пропонується двоокис вуглецю. Таким чином, наша мета полягає у використанні виявлених нанодисперсних властивостей флюїду для формулювання концепції створення спряженного, досить ефективного циклу Стірлінга з перспективним робочим тілом - надкритичним двоокисом вуглецю, замість традиційного використання водороду або гелію.
23
Borysenko, A. G., та L. I. Knysh. "МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛООБМІНУ В СОНЯЧНИХ ТЕРМОДИНАМІЧНИХ СИСТЕМАХ З НАНОРІДИНОЮ В ЯКОСТІ ТЕПЛОНОСІЯ". Problems of applied mathematics and mathematic modeling, 11 січня 2022. http://dx.doi.org/10.15421/322102.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом дослідження в даній роботі є процеси тепломасопереносу в системі прийому тепла сонячної термодинамічної системи, де пропонується використовувати новий тип теплоносія – нанорідину. Розроблено математичну модель та створено числовий алгоритм для визначення температурних полів в нанорідині, що рухається всередині трубчатого теплоприймального каналу. На основі апроксимації експериментальних даних побудовано залежності теплофізичних властивостей нанорідини від температури та концентрації наночастинок; ці залежності враховано в математичній моделі. Проведено верифікацію отриманих числових результатів шляхом порівняння з результатами тестової задачі, що має аналітичний розв’язок. Доведено, що додавання наночастинок оксиду алюмінію Al2O3 в традиційний теплоносій сонячних станцій Syltherm800 сприяє інтенсифікації конвективного теплообміну в теплоприймальному каналі, що, в разі вибору оптимальних геометричних та термодинамічних параметрів, може значно підвищити загальну енергетичну ефективність системи перетворення.
24
Жихарєва, Н. В. "Шляхи підвищення енергоефективності багатозональних VRF систем кондиціювання повітря". Refrigeration Engineering and Technology 53, № 3 (17 листопада 2017). http://dx.doi.org/10.15673/ret.v53i3.698.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто шляхи підвищення енергоефективності багатозональних систем кондиціювання повітря, деякі технології і елементи, вдосконалення яких безпосередньо підвищує енергоефективність і знижує споживання електроенергії в річному циклі використання систем кондиціювання на основі енергетичних балансів теплофізичних процесів в VRF. За допомогою методів математичного моделювання схемно-технічних рішень і режимів роботи обладнання систем забезпечення мікроклімату в громадських об'єктах при використанні сучасних багатозональних систем кондиціювання розроблена модель підбору багатозональної системи кондиціювання повітря, яка враховує чинники (мінлива температура холодоагенту, інверторний привід, рекуперація) та обладнання (компресор, вентилятор, теплообмінники, фільтри.) Показані результати розрахунків за розробленою експрес-методикою, яка враховує нестаціонарні тепловологісні зовнішні та внутрішні навантаження і вплив чинників з підбором сучасного обладнання. Можливості енергозбереження проведені при розрахунку універсальної цільової функції і програм математичного моделювання щодо визначення термінів окупності та величин цільової функції для порівнюваних варіантів. Проведений порівняльний аналіз на базі розробленої математичної моделі Daikin, Mitsubishi Electric, Fujitsu, Mitsubishi Heavy для об'єктів, які працюють протягом добового циклу в екстремально-нестаціонарному режимі.
25
Anatychuk, Lukyan, Roman Kobyliansky, Nataliya Pasyechnikova, Volodymyr Naumenko, Oleg Zadorozhnyy, Rudolf Nazaretian, and Yevheniia Vereshko. "Dynamics of intraocular temperature during local hypothermia (experimental study and mathematical modeling)." JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF MEDICAL SCIENCES OF UKRAINE, December 18, 2019, 383–88. http://dx.doi.org/10.37621/jnamsu-2019-4-383-388.
Повний текст джерелаАнотація:
Therapeutic hypothermia currently is successfully in various fields of medicine to protect biological tissues from ischemia. However the issue of changes in intraocular temperature under hypothermia remains poorly understood. Purpose. To study the dynamics of intraocular temperature in conditions of local hypothermia and on the basis of the obtained data to develop a mathematical model of thermophysical processes in the rabbit eye. Materials and methods. An in vivo experiment was performed on 10 rabbits (20 eyes). In group 1 (5 rabbits, 10 eyes), epibulbar and intraocular temperature was measured after local contact hypothermia through closed eyelids, in group 2 (5 rabbits, 10 eyes) after local contact hypothermia directly through the cornea. ока безпосередньо через рогівку. Для гіпотермії застосовувався гелевий акумулятор холоду температурою -10 °С. Для вимірювання температури в різних відділах ока застосовувався термоелектричний пристрій, розроблений Інститутом термоелектрики НАН і МОН України та ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П.Філатова НАМН України». Для розробки математичної моделі теплофізичних процесів в оці кролика використано пакет прикладних програм COMSOL Multiphysics. Результати. Температура склоподібного тіла в 1-й і 2-й групі тварин знизилася в порівнянні з вихідними даними відповідно на 2,8 °С і 5,4 °С. Температурний градієнт між зовнішньою поверхнею рогівки і середньою частиною склоподібного тіла ока кролика в 1-й групі становив 7,1 °С, у 2-й групі – 9,2 °С. На підставі отриманих експериментальних даних було розроблено схематичну, математичну та комп’ютерну моделі ока кролика з урахуванням його теплофізичних особливостей, кровообігу, процесів метаболізму і теплообміну. Висновки. У разі локальної контактної гіпотермії очей кролика відбувається зниження епібульбарної температури і температури внутрішньоочних середовищ, як під час охолодження безпосередньо зовнішньої поверхні рогівки, так і під час впливу холоду через закриті повіки. Ключові слова: внутрішньоочна температура, локальна гіпотермія, око кролика, математична модель ока. Для цитування: Анатичук ЛІ, Пасєчнікова НВ, Науменко ВО, Задорожний ОС, Назаретян РЕ, Кобилянський РР, Верешко ЄЮ. Динаміка внутрішньоочної температури в умовах локальної гіпотермії (експериментальне дослідження та математичне моделювання). Журнал Національної академії медичних наук України. 2019;25(4):383–8